Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Зависимость продуктивности скота украинской красно-пёстрой молочной породы от наследственных и паратипических факторов

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Зависимость продуктивности скота украинской красно-пёстрой молочной породы от наследственных и паратипических факторов"

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

^ 9 СЕН ^

МЕЛЬНИК Юрій Федорович

УДК 636.2.082.12

ЗАЛЕЖНІСТЬ ПРОДУКТИВНОСТІ ХУДОБИ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ВІД СПАДКОВИХ І ПАР АТИПОВИХ ФАКТОРІВ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

с. Чубинське Київської області 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УЛАН.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Буркат Валерій Петрович, віце-президент Української академії аграрних наук, м. Київ

Офіційні опоненти:

• доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Коваленко Віталій Петрович, завідувач кафедри розведення і генетики тварин Херсонського державного аграрного університету, м. Херсон;

• кандидат сільськогосподарських наук, доцент Найденко Катерина Андріївна, доцент кафедри розведення і генетики тварин Національного аграрного університету, м. Київ.

Провідна установа: Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” УААН, відділ скотарства, смт. Асканія-Нова, Чаплинський р-н, Херсонська область.

Захист дисертації відбудеться “ ЇЇ ” Серпня 2000 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, Київська область, Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий “ В ” ня 2000 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогоспо- Г1 дарських наук

Ю.В. Мільченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Найбільш економічним білком тваринного [входження є білок молока (В.К. Янчевський, 1993). Тому зрозуміле постійне ірагнення людини до підвищення його виробництва.

Дослідження вчених і робота практиків переконливо довели доцільність хрещування маточного поголів’я вітчизняних порід великої рогатої худоби з шідниками кращих зарубіжних порід (А.І. Прудов, І.М. Дунін, 1992; D. Minkema, 980;J.K. Oldenbrook, 1980; E.F. Cunninoham, 1974; B.B. Борзов, 1981; B.IX ¡уркат, 1984-1986; M.B. Зубець і ін., 1982, 1987 та ін.). Своєчасність і іравильність такого висновку для селекції симентальської худоби іідтверджується створенням української червоно-рябої молочної породи, иведеної методом відтворювального схрещування симентальських маток з іугаями червоно-рябої голштинської породи. Нова порода потребує вивчення для іадання їй постійної селекційної підтримки, оскільки порода представляється як воєрідний потік в еволюції тварин, нерозривно зв’язаний із змінами осподарських умов (А.І. Овсянников, 1969). Суттєва зміна умов навколишнього ередовища з метою створення високопродуктивних тварин приводить до озкриття резервів генетичної мінливості у вихідних форм, що дає можливість фсктивного добору як в напрямку розвитку здатності до адаптаційних юдифікацій, так і в напрямку дивергенції по фізіологічній реактивності організму [.І. Шмальгаузен, 1968).

Вирішення проблеми підвищення продуктивності худоби багато в чому алежить від знання стану порід, творчого використання класичних положень елекції, правильності і своєчасності застосування досягнень селекційної науки.

У зв’язку з цим вивчення властивостей тварин української червоно-рябої галочної породи в різних умовах утримання і годівлі має наукове і практичне начення для успішної селекції. В цьому полягає актуальність теми дисертаційної оботи; доцільність її диктувалася спрямованістю наукових пошуків вчених їституту розведення і генетики тварин УААН.

ЗВ’ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, 'ЕМАМИ. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною плану науково-ослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН на 1991-1995 p.p.

о темах: “Вивести молочний тип червоно-рябої худоби з надоєм 6 і більше тис кг олока, вмістом жиру в молоці 3,6-3,8 %, білка 3,3-3,4 %, живою масою корів 60050 кг шляхом використання бугаїв червоно-рябої голштинської породи на аточному поголів’ї сименталів” і “Удосконалити червоно-рябу молочну породу напрямку підвищення продуктивності, покращення показників типу, стійкості

о захворювань на основі використання селекційних та біотехнологічних заходів” V° держ. реєстрації UA 01001478 Р) і в 1996-2000 роках по темі: “Консолідація овостворених та виведення нових високопродуктивних порід і типів великої огатої худоби молочного напряму продуктивності з більш високим її отенціалом на основі сучасних досягнень генетики і біотехнології” (№ держ. гєстрації 0196 UO 16323).

МЕТА І ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ. Мета роботи полягає у вивченн впливу годівлі і умов утримання на ростові і продуктивні показники твариї української червоно-рябої молочної породи різних генотипів. Для вивчення булі визначені такі позиції:

• динаміка живої маси і промірів телиць;

• залежність динаміки живої маси телиць від рівня годівлі;

• вплив специфіки умов господарства на ріст телиць;

• вплив рівня годівлі і умов підготовки нетелів до лактації на їх наступи; молочну продуктивність;

• молочна продуктивність, жива маса і екстер’єрно-конституційні властивост корів;

• кореляція молочної продуктивності первісток з показниками екстер’єр) конституції і росту;

• вплив рівня годівлі і умов утримання на морфо-функціональні властивосі вим’я у первісток;

• вплив спадкових факторів на ріст тварин і формування молочне продуктивності.

НАУКОВА НОВИЗНА ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. Вперше вивчен вплив підвищеного рівня годівлі молодняку і первісток української червоно-рябе молочної породи на їх ростові і продуктивні якості. Вперше визначен кореляційна залежність молочної продуктивності первісток цієї породи ві, інтенсивності їх росту, екстер’єрних і конституційних характеристик. Вперш отримано математичне підтвердження впливу умов вирощування на якість ци тварин. Проведена оцінка бугаїв за якістю потомства, які брали участь у створені і консолідації української червоно-рябої молочної породи.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІ] ДОСЛІДЖЕННЯ. Результати наших досліджень довели суттєві позитиве аспекти покращення умов вирощування і експлуатації тварин українське червоно-рябої молочної породи. Зокрема, лише підвищення рівня годівлі нетелів останній третині тільності на 20 % забезпечує збільшення їх наступних надоїв з 305 днів лактації майже на 30 %. Матеріали досліджень взято за основу наукове практичних рекомендацій, селекційних планів і Програми розвитку молочног скотарства в Україні на 1991-1995 p.p. і до 2005 року. Розробки дисертації багат в чому визначили спрямованість селекційного процесу при створенні Київськог заводського типу української червоно-рябої молочної породи великої рогате худоби (авторське свідоцтво №38).

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА. Власний внесок здобувач полягає в організації і проведенні наукових і науково-виробничих експерименті! лабораторних досліджень, зборі та аналізі первинних даних про молочн; продуктивність, живу масу і проміри тварин, імуногенетичну структур} біометричній обробці зібраних матеріалів, формулюванні наукових положені рекомендацій виробництву і висновків, що випливають з результатів досліджень.

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ. Основні положенн дисертаційної роботи викладені і обговорені в доповідях на науково-виробничи

з

конференціях “Новые методы селекции и биотехнологии в животноводстве” [Киев, 1991), “Сучасні методи селекційно-племінної робота в молочному зкотарстві” (Київ, 1992), “Наукове забезпечення агропромислового комплексу західного регіону України в умовах переходу до ринкових відносин” (Львів, 1992), на науковій конференції (науковій дискусії) “Новое в породообразовательном процессе”(Киев, 1993), на першій міжнародній науковій конференції молодих вчених і спеціалістів “Селекційно-біотехнологічні методи використання генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин” (Київ,

1994), на науково-практичній конференції “Генетако-селекційні та технологічні проблеми відтворення сільськогосподарських тварин” (Київ, 1994), науково-виробничих конференціях “Теоретичні та практичні аспекти породоутворювального процесу у молочному та м’ясному скотарстві” (Київ,

1995), “Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів гварин” (Київ, 1996), “Біотехнологічні, селекційні та організаційні методи відтворення, зберігання і використання генофонду тварин” (Київ, 1997), засіданнях відділу розведешія молочної худоби та вченої ради Інституту розведення і генетики тварин УААН в 1991-1999 роках.

ПУБЛІКАЦІЇ. Основні положення дисертації висвітлені у журналах, наукових збірниках, матеріалах конференцій, республіканському бюлетені '“Селекція” та довіднику і монографії. Всього по темі дисертації опубліковано 32 ¡тукові праці.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертаційна робота складається із загальної характеристики, огляду літератури, методики і матеріалу досліджень, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків і пропозицій виробництву, списку використаних джерел, податків. Робота викладена на 215 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 55 таблицями. Список використаних літературних джерел складається з 333 найменувань, у тому числі 42 іноземних.

МЕТОДИКА І МАТЕРІАЛ ДОСЛІДЖЕНЬ

Базою досліджень були племзаводи “Світанок” і “Колос” Київської області. Крім того, використовувалися матеріали зоотехнічного і племінного обліку інших

10 базових господарств.Схему проведених досліджень зображено на малюнку 1.

Для проведення досліду по вивченню продуктивних якостей первісток різних генотипів в залежності від підготовки їх до майбутньої лактації в ілемзаводі “Світанок” було сформовано чотири групи нетелів 2-ї половини тільності по 13 голів в кожній, укомплектовані за принципом, аналогів з зрахуванням віку, живої маси, генотипу, строку тільності і продуктивності їх патерів. Двом дослідним групам (1/2 С х 1/2 ЧРГ та С) за 3 місяці до отелення на Ю % підвищували рівень годівлі. Тварин контрольних груп годували за нормами колишнього ВІТ. У піддослідних тварин вивчали екстер’єр і живу масу. Визначення живої маси нетелів проводили при закладенні досліду, на 15-й день іісля отелення, на 2 і 5 місяцях лактації. З метою харатеристики екстер’єру взято

11 промірів одночасно з вивченням живої маси: висота в холці, висота в крижах, coca довжина тулуба (палицею), глибина грудей, ширина грудей, обхват грудей,

Мал. 1. Схема досліджень

С - симентальська порода

ЧРГ - червоно-ряба голштинська порода

ширина в клубах і тазо-стегнових зчленуваннях, довжина голови, найбільша ширина лоба, обхват п’ястка.

Молочну продуктивність корів врахували проведенням контрольних доїнь з подальшим перерахуванням на 305 днів лактації. Хімічний склад молока визначали загальноприйнятими методами. Морфологічні і функціональні властивості вим’я корів визначали на 2-3 місяцях лактації за методикою Латвійської сільськогосподарської академії.

Облік кормів здійснювали два рази на місяць, за два суміжних дні за методикою В.Ю. Недави (1966). Динаміку живої маси і промірів молодняку вивчали через проведення відповідних розрахунків після їх встановлення в призначені вікові періоди.

Екстер’єрні і конституційні особливості тварин вивчалися взяттям промірів, окомірною оцінкою з використанням елементів лінійної оцінки тварин та вирахуванням відповідних індексів будови тіла. Оцінка бугаїв-плідників проводилася на 5 тис. первісток в племінних і базових господарствах методом порівняння “дочки х ровесниці”. Щоб нівелювати вплив факторів “пори року при отеленні”, “рік лактації” і “умови господарства, які змінюються”, середньозважена різниця між продуктивністю дочок і ровесниць для кожного бугая оцінювалася окремо по кварталах (І, П, III, IV) кожного року (1987-1991) і по кожному із 12 племінних господарств. Племінна цінність кожного бугая за надоєм, вмістом жиру, кількістю молочного жиру визначалася у відповідності з індексом племінної цінності (ІГЩ) за І. Іоганссоном і ін. (1970), М.М. Майбородою (1981), М.З. Басовським (1983). За показниками ІПЦ бугаїв розподіляли на відповідні розряди (поліпшувач “+”, нейтральний “Н”, погіршувач відповідно до методики Європейської асоціації тваринників (Стефанюк П.С., 1977).

Наявність еритроцитарних антигенних факторів у кожної тварини встановлювали за допомогою гемолітичного тесту. Для цього використовували реагенти, виготовлені в лабораторії імуногенетики Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Обробка матеріалу по всіх господарсько-біологічних і селекційно-генетичних параметрах проводилася за загальноприйнятими в зоотехнії методиками біометричного аналізу (Плохинский H.A., 1969; Меркурьева Е.К., 1970).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Хараісгерні особливості української червоно-рябої молочної породи та її генотипів

Виведення нової української червоно-рябої молочної (УЧРМ) породи є прикладом зв’язку економічного удосконалення суспільства і розвитку його продуктивних сил. Порода конкурентоздатна: її генетичний потенціал за молочною продуктивністю знаходиться на рівні 6500-7500 й більше кг молока за лактацію. Тварини відносно великі, із характерним для молочної худоби типом будови тіла. Жива маса дорослих корів у кращих господарствах складає 630-680 кг, телиць у 12-місячному віці - 300-320 кг, 18-міс. - 400-450 кг. Корови бажаного

типу відрізняються великими габаритами тіла, глибокими та широкими грудьми, широким і довгим задом з достатнім нахилом лінії крижів, негрубим кістяком. У них велике за розміром та об’ємом вим’я; воно має міцну і чітко окреслену зв’язку, добре розвинену задню частину, прикріплену широко та високо. Дійки розміщені в кутах прямокутника, нормальної довжини й діаметра. Загалом в породі корови недостатньо розвинуті у висоту, перш за все відносно низькі в холці.

У складі породи апробовані центральний та південно-східний внутрішньопородні типи. Важливою особливістю роботи щодо виведення УЧРМ породи було те, що її лінії створювались одночасно із становленням породи. Були апробовані як заводські лінії Імпрувера 333471, С’юпріма 333470, Хановера 1629391, Дон-Жуана 7960, Майєрдела Сайтешна 1599075. Досконалення генеалогічної структури продовжується і понині. Зокрема створена лінія Бонд Хевен Нагіта. Нині на племпідприємствах є 42 продовжувачі цієї лінії, родоначальники гілок оцінені за якістю потомства.

Рівень молочної продуктивності тварин УЧРМ породи в базових господарствах загалом вищий від вимог стандарту. Проте значною мірою рівень молочної продуктивності корів визначається умовами годівлі (таблиця 1). У конкретному розгляді масових матеріалів стосовно надоїв первісток УЧРМ породи напрошується висновок про більшу чутливість тварин вищої кровності за голштинами до покращення умов годівлі та утримання.

1. Молочна продуктивність первісток залежно від рівня годівлі та кровності за голштинською породою

Кревність за голштинською породою Господарства із середнім рівнем годівлі (п=5) Господарства із високим рівнем годівлі (п=2)

Кількість первісток, гол Надій, кг М±т Кількість первісток, гол Надій, кг М±гп

1/4 247 3512±64,1 214 4828±67,7

3/8 26 4472±214,3 44 5166±206,0

1/2 1863 4035±24,1 614 5194±46,1

5/8 253 4540±103,0 196 5367±80,4

3/4 1149 4470±29,5 378 5653±58,8

7/8 410 4198±49,8 56 5790±146,7

Загальна середня 3948 4181±27,2 1502 5301±45,9

Динаміка живої маси і промірів телиць української червоно-рябої молочної породи різних генотипів

В наших дослідженнях найкрупніші телята народжувались від корів симентальської породи (таблиця 2), підвищення кровності за голштинами призводило до зменшення живої маси новонароджених (різниця достовірна). В 6-

місячному віці найбільшу живу масу мали тварини генотипу 3/8 С х 5/8 ЧРГ, найменшу - чистопородні симентали: достовірна різниця становила 24,3 кг на користь перших. Помісні тварини інших генотипів стосовно переваг за цим показником не відзначалися сталістю. При заплідненні найвища жива маса була у 1/2- і 7/8-кровних за голштинами телиць. В цілому тваринам була властива статистично вирівняна жива маса. Вік тварин накладає відбиток на показники абсолютної і відносної швидкості росту. Найбільша сила впливу генотипу на швидкість росту тварин спостерігалась на ранніх стадіях онтогенезу, тобто до шестимісячного віку (30,7-34,6 %).

2. Вікова динаміка живої маси телиць різних генотипів, кг

Генотип Показники живої маси

у новонароджених в 6 міс. в 12 міс. в 18 міс. при заплідненні

п М±т п М*т п М±га п М±т п М±т

Симентали 416 32,9*0,2 413 163,9*1,0 389 281,»±1,8 317 402,0*2,1 306 407,8*2,7

1/2 С х 1/2 ЧРГ 686 31,8*0,2 686 176,4*0,8 663 312,2*1,1 571 426,9* 1,4 551 422,1*1,8

3/8 С х 5/8 ЧРГ 226 31,3*0,2 223 188Д±1,4 203 318,8±2,2 185 429,4*2,4 314 411,5*2.0

1/4 С х 3/4 ЧРГ 365 31,1±0,1 362 181,2*1,2 348 303,3*1,7 314 411,5±2,0 297 413,4*3,0

1/8 С х 7/8 ЧРГ 37 29,8±0,4 37 186,9*3,1 34 307,7*4,5 27 415,0*5,0 25 422,0*8,6

У 6-місячному віці симентальські телиці вірогідно переважали 1/2-, 7/8- і 3/4-кровних за голштинами телиць за висотою в холці на 3,1; 3,8 і 4,9 см; також у зіставленні з першими вони були ширшими у грудях, клубах, у них був більший обхват грудей та п’ястка. Серед помісних тварин цього віку були виділені 5/8-кровні за голштинами телиці за висотою в холці та обхватом грудей, а 3/4- та 7/8-кровні - за шириною грудей. Абсолютний приріст промірів з 6- до 18-місячного віку загалом був більшим у помісних тварин. Особливо потрібно виділити ріст промірів у цей період у 3/4- і 7/8-кровних телиць: абсолютний приріст за чотирма промірами у них був найбільший. Варто відзначити й напівкровних тварин за шириною грудей та у клубах, а також за обхватом грудей. Встановлено невисоку генетичну дію на величину промірів телиць у 6-18-місячному віці (0,1-13,9 %). Особливо вона незначна у 6 місяців (0,1-3,1 %). Найвищий середньодобовий приріст був отриманий, коли рівень годівлі у розрахунку на 1 голову дорівнював 31,65 ц к.од., у т.ч. концентрованими кормами - 9,12 ц к.од. Частка останніх склала 28,8 %.

Тварини різних генотипів по-різному реагували на зміну рівня годівлі. Так, по генотипу 3/8 С х 5/8 ЧРГ відмічено найбільший розкид значень середньодобового приросту. Ліміт в цьому випадку дорівнював 365 г (911-546). Серед цих тварин встановлено найвищий середньодобовий приріст - 911 г. У телиць генотипу 1/4 С х 3/4 ЧРГ спостерігався найменший розмах значень цього показника: 1іт=333г (864-531). Напівкровні тварини займали проміжне положення з коливанням величини середньодобового приросту від 566 г до 905 г (Ііт=339 г). Був визначений вплив “специфіки умов господарства” і “генотипу тварини” на фенотипові характеристики стада як племзаводу “Колос”, так і племзаводу ■‘Світанок”.

Встановлено, що фактори “специфіка” і “генотип” визначали в значному ступені ту різноманітність величини живої маси, яка спостерігалася в досліджуваних групах тварин (д2х=63 %). Вплив фактору “специфіка умов”

становив 71,4 % від сумарної дії факторів і дорівшовав г)2л=0,45 (45 %), щ значно більше впливу другого фактору, який вивчається (ч2 й =0,09) (табл. 3).

3. Результат дисперсійного аналізу впливу різних факторів на фенотипові характеристики стада

Біометричні символи За фактором “специфіка умов” (А) За фактором “генотип” (В) За взаємодією цих двох факторів (АВ) За організованими факторами (X) За неорганізо- ваними факторами (П Загалі -не (У

с . 30,8 6,6 5,2 42,6 25,5 68,1

Лг, 0,45 0,09 0,09 0,63 0,37 1,0

У 1 2 2 5 56 61

о,2 30,87 3,3- 2,6 8,5 0,45 -

т, 68,4*** 7,3** 5,8** 18,9*** - -

Конституція і екстер’єр корів різних генотипів української червоно-рябої молочної породи

Породними ознаками тварин УЧРМ породи є міцна щільна конституції гармонійна будова тіла, червоно-ряба масть. Вим’я ванноподібної аб чашоподібної форми з великим запасом, міцною підвішуючою зв’язкою, щільн прикріплене і пропорційно розвинуте.

Проведений нами аналіз величини промірів і індексів будови тіла первісто різних генотипів УЧРМ породи показав, що за будовою тіла і промірами вон дещо відрізняються по генотипах. Однак ця відмінність не носить суттєвог характеру, що може служити зразком повної типізації тварин за цим показниками. Більшість корів віднесено до двох конституційних типів - міцни щільний і ніжний щільний (45,2 і 43,7 %). Було оцінено більше 450 первісто різних генотипів за морфо-функціональними властивостями вим’я. Виявилося, щ переважна більшість помісних корів має вим’я чашеподібної форми. Довжина обхват вим’я у таких корів значно більші, ніж у їх симентальських ровесниці Найбільша середня величина обхвату вим’я (120,1±1,10 см) відмічена у корі генотипу 1/4 С х 3/4 ЧРГ, що на 19 см достовірно більше, ніж у корі симентальської породи. За довжиною вим’я виділялися напівкровні корови, яи достовірно переважали за цим показником чистопородних тварин на 2,1 с.\ Інтенсивність молоковіддачі у помісних корів коливалася в межах 1,85-1,95 кг/хі що вище значень симентальських ровесниць на 0,48 кг/хв.

Молочна продуктивність корів різних генотипів української червоно-рябої молочної породи

Встановлено явну перевагу за величиною молочної продуктивності ; помісних тварин всіх генотипів над симентальськими ровесницями за 1,2 і : лактації. За перші дві лактації зміна надоїв у корів зв’язана прямо пропорціойно часткою голштинської крові в спадковості тварин. Найвищою молочнок продуктивністю в племзаводі “Світанок” в залежності від лактації відзначалис. корови генотипу 1/4 С х 3/4 ЧРГ і 1/2 С х 1/2 ЧРГ, а в племзаводі “Колос” — 1/4 (

х 3/4 ЧРГ. Вже за першу лактацію від них отримали на 2139 кг молока і 43,3 кг молочного жиру більше, ніж від сименталів; за 3 лактацію позитивна достовірна різниця зросла відповідно до 2235 кг і 100,4 кг. В племзаводі “Світанок” від корів цього генотипу за 1 лактацію надоїли 4845 кг молока і отримали 191,8 кг молочного жиру, що практично дорівнює показникам в племзаводі “Колос”, але відповідно на 1348 кг і 54,7 кг більше, ніж від симентальських аналогів. Подібна тенденція спостерігалася і по 2 лактації.

В цілому молоко українських червоно-рябих корів має задовільні показники якості за вмістом жиру і білка. Однак за кількістю соматичних клітин в 1 мл воно не відповідає прийнятим світовою практикою санітарним нормам, що, очевидно, обумовлено порушеннями вимог зоогігієни і технології доїння.

Результати аналізу проб молока, відібраних в племзаводах “Колос” і “Світанок”, подані в таблиці 4. Коефіцієнти варіації основних компонентів досить значні, тобто повністю забезпечують проведення ефективного добору тварин за його якісними показниками.

4. Якість молока корів української червоно-рябої молочної породи

Показники п М±т Су,%

Добовий надій, кг 397 12,75±0,05 42,8

Вміст:

жиру, % 396 3,86±0,02 18,2

білка, % 396 3,17±0,006 13,9

лактози, % 394 4,53±0,003 8,1

Соматичних клітин, тис/мл 305 893,5±9,78 49,2

Основні паратипові фактори, які визначають рівень молочної продуктивності корів української червоно-рябої молочної породи

Наші дослідження показали, що між інтенсивністю росту телиці і її наступною молочною продуктивністю існує зв’язок. Але прямої пропорційної залежності протягом всього періоду росту телиці не встановлено. Висока інтенсивність росту живої маси телиць в період від народження до 6-ти місяців (800-900 г) і особливо за весь перший рік життя (780-800 г) є необхідною передумовою правильного становлення молочної продуктивності тварин. Підвищення рівня годівлі нетелей різних генотипів в період підготовки до отелення позитивно вплинуло на інтенсивність їх росту. Середньодобовий приріст живої маси напівкровних нетелей контрольної групи становив 487, а дослідної - 593 г (Р<0,05). Добове збільшення живої маси симентальських нетелей контрольної групи становило 540, а дослідної - 665 г (Р<0,05).

Після отелення голштино-симентальські помісі перевищували сименталів за більшістю промерів, поступаючись лише шириною грудей, висотою у крижах, обхватом п’ястка. Тип будови тіла напівкровних помісей змінюється у напрямку молочності.

За 305 днів лактації надій від первісток дослідних груп виявився на 26,230,6 % вищим, ніж контрольних груп. За молочною продуктивністю голштино-

симентальські корови дослідної групи переважали сименталів наІЗбб (Р<0,01),

контрольної - на 977 кг (Р<0,05). Різниця у надоях між помісними і симентальськими первістками значно зростає з наближенням лактації де закінчення.

За довжиною, обхватом, шириною вимені помісні первістки дослідної групі переважають симентальських ровесниць відповідно на 5,8 (Р<0,001), 12,2 (Р<0,01), 3,4 см (Р<0,01), а контрольної - відповідно на 6,3 (Р<0,001), 16,2 (Р<0,01), 5,2 см (Р<0,001). За вказаними промірами тварини обох дослідних груг переважали контрольних первісток на 3-15 %. Довжина дійок симентальських первісток виявилася на 2-14,4, а діаметр - на 3,4-9,7 % більшими, ніж у голштино-симентальських помісей.

За середньою швидкістю молоковіддачі помісні первістки дослідної груш переважають симентальських ровесниць на 0,56 кг/хв, або на 42,1 % (Р<0,01), г контрольні - на 0,43 кг/хв, або на 34,1 % (Р<0,01). Інтенсивність молоковіддач: корів дослідних груп, порівняно з контрольними ровесницями, більша на 0,07-0,2 кг/хв, або на 5,55-11,8 %. Між первістками порівнюваних груп вірогідної різниц за індексом вимені не виявлено.

Помісні первістки дослідної групи поступаються своїм контрольний ровесницям за вмістом у молоці жиру - на 0,15 %, загального білка - на 0,11 казеїну - на 0,14, лактози - на 0,09 %, кальцію - на 4,86 мг %, СЗМЗ - на 0.24 % сухої речовини - на 0,39 %, але різниця невірогідна. Враховуючи значну (909 кг різницю надоїв у І та II групах, не важко дійти висновку, що загальний вихц перелічених складників молока у тварин І групи набагато вищий.

На розмір надоїв первісток вплинув і сезон отелення. Аналіз отриманих даних (1841 гол.) показав, що в стадах обох груп первістки генотипів 1/2 С х 1/2 ЧРГ і 1/4 С х 3/4 ЧРГ, які отелилися в осінньо-зимовий період, за удоєм статистично достовірно переважали тих, які отелилися в весняно-літній період Так, надій напівкровних тварин, які отелилися у осінньо-зимовий період, перевищував аналогічний показник тварин, отелення яких пройшло весною і влітку, на 177-424кг, тобто на 3,4-10,3% (Р<0,05; Р<0,001). Серед генотипу 1/4 С х 3/4 ЧРГ перевага за надоєм корів, які отелилися в осінньо-зимовий період на; тими, які отелилися в березні-серпні, становила 220-324 кг молока, або 5,05-6,4 °/ (Р<0,05; Р<0,001).

Вивчення залежності між надоями первісток УЧРМ породи з різнок часткою спадковості голштинів і живою масою при їх першому плодотворном) осіменінні в племзаводі “Колос” дозволило встановити, що первістки гєнотипіе 1/2 С х 1/2 ЧРГ, 3/8 С х 5/8 ЧРГ і 1/4 С х 3/4 ЧРГ мали більш високий рівень молочної продуктивності - відповідно генотипам 5843, 6013 і 5932 кг молока, коли їх жива маса при першому плодотворному осіменінні була близькою за значенням - в тій же послідовності - 431,3; 425,5 і 426,1 кг.

Кореляція молочної продуктивності первісток різних генотипів української червоно-рябої молочної породи з показниками екстер’єру,

конституції і росту

Отримані нами показники кореляції і регресії деяких промірів тулуба помісних корів ряду генотипів з їх молочною продуктивністю відрізнялися в більшості своїй невеликими значеннями, були в основному статистично

недостовірними. За двома промірами у 3/4-кровних за голштинами тварин був встановлений негативний зв’язок: за косою довжиною тулуба і глибиною грудей. Виділяються по величині значення коефіцієнтів кореляції і регресії поєднання “надій - ширина в клубах” у всіх врахованих генотипів. Перші коливаються в межах +0,124... +0,231; другі показують, що при збільшенні ширини в клубах на 1см молочна продуктивність напівкровних корів може вирости на 57,5 кг молока, а у корів генотипу 3/8 С х 5/8 ЧРГ і 1/4 С х 3/4 ЧРГ, відповідно, - на 129,7 і 55,2 кг молока. Звертають на себе увагу значення коефіцієнтів кореляції між молочною продуктивністю і глибиною, обхватом грудей у 5/8-кровних за голштинами корів.

Однак помітний зв’язок встановлений тільки між промірами вим’я і молочною продуктивністю корів. Найбільш високі значення кореляції молочної продуктивності по довжині вим’я виявилися у 3/4-кровних за голштинами корів (0,491+0,12), а обхвату вим’я - у напівкровних корів (0,492+0,13). В першому випадку додатня зміна проміру на 1 см може забезпечити добавку молока за 305 днів лактації на 162,1 кг молока; в другому - на 62,3 кг.

Вирахувані нами коефіцієнти кореляції і регресії між обхватом, довжиною вим’я і промірами тулуба корів показали, що тут спостерігається зв’язок, в окремих випадках досить суттєвий, особливо помітний у висококровних за голштинами тварин. Так, рівень кореляції між обхватом вим’я і шириною в клубах у корів генотипів 3/8 С х 5/8 ЧРГ і 1/4 С х 3/4 ЧРГ (г=0,526 і 0,608) може забезпечувати регресію по першому проміру в межах 2,53 і 2,66 см; у напівкровних тварин вона приблизно вдвоє менша і дорівнює 1,28 см. У корів генотипу 3/8 С х 5/8 ЧРГ крім вказаних поєднань промірів слід відмітити зв’язок середнього рівня між обхватом вим’я і обхватом грудей, а також габаритних характеристик з обхватом вим’я і його довжиною у 3/4-кровних за голштинами тварин.

Взаємозв’язок між віковими змінами живої маси, середньодобовими приростами телиць і їх молочною продуктивністю як первісток, в основному, невеликий і недостовірний в обох стадах, які досліджувалися (г=-0,011.. .+0,401).

Племінна цінність червоно-рябих голштнпських бугаїв

Голштинські бугаї, які використовувались у племінних базових господарствах, за походженням мали досить високі показники молочної продуктивності їхніх найближчих предків. У середньому для всіх бугаїв молочна продуктивність матерів становила близько 9000 кг молока при 4,16 % жиру, а матерів батьків - відповідно 10594 кг і 4,14 %. Середній індекс продуктивності за походженням - 9022 кг молока і 4,11 % жиру. Найбільш високі індекси продуктивності предків характерні для бугаїв-плідників канадської селекції (9570 ■сг молока і 4,05 % жиру).

За рівнем племінної цінності (надій, кількість молочного жиру) використані

і умовах племінних господарств України голштинські бугаї відрізняються дуже зисокою мінливістю показників. Так, межі мінливості їх індивідуальної племінної цінності за надоєм коливаються від +1157 кг до —722 кг, за кількістю молочного киру - від +41,2 кг до -26 кг. Найвищою племінною цінністю за надоєм і сількістю молочного жиру (+1157 кг, +41,2 кг) відзначається чистопородішй

бугай Глен 384332 (син родоначальника лінії Енгансе 343514), а найнижчою (-601 кг молока і -25,1 кг молочного жиру) - бугай Феодал 3184129 генотипу 1/8 НЧР: 7/8 ЧРГ (ФРН) із лінії О.Сатейпш 267150. Серед оцінених плідників заслуговуюті на увагу ті, які показали досить високу племінну цінність за надоєм (вище +501 кг) і кількістю молочного жиру (понад +17 кг). Середня племінна цінніст: оцінених бугаїв за надоєм становила +89,2 кг молока, за вмістом жиру - 0,004 % кількістю молочного жиру +3,08 кг.

Аналіз розподілу бугаїв за розрядами їх племінної цінності свідчить, щ< частка поліпшувачів за надоєм становить 26,6 %, молочним жиром - 31,2 % вмістом жиру в молоці - 26,6 %; нейтральних - відповідно 40,6 %, 34,4 %, 37,5°/с погіршуваній - 32,8 % 34,4 %, 35,9 % при інтенсивності добору 1:3. Середи племінна цінність бугаїв-поліпшувачів за надоєм становила 557,6±60,6 кг кількістю молочного жиру - плюсі 8,9 ±1,92 кг, нейтральних - відповідні 106,6+18,9 кг, 3,44+0,76 кг; бугаїв-погіршувачів - мінусЗ 11,6+41,3 кг мінусі 1,8+1,44 кг. Найвищою середньою племінною цінністю, як показали наш дослідження, відзначаються голштинські бугаї канадської і американсько селекції (118,5 кг, 98,8 кг за надоєм). Бугаї з Німеччини та власної репродукці показали дещо нижчий рівень племінної цінності за надоєм (-30 кг; -32,8 кг).

Із даних таблиці 5 видно, що при одержанні першого покоління середні племінна цінність голштинських бугаїв при порівнянні їх дочок : симентальськими ровесницями виявилась досить високою і становила: за надоє» +1180 кг, кількістю молочного жиру +48,1 кг. Всі голштинські бугаї визнан поліпшувачами за надоєм та кількістю молочного жиру. При одержанні помісеі другого покоління (Р2) племінна цінність бугаїв при порівнянні дочок : ровесницями І покоління 1/2 С х 1/2 ЧРГ становила +155,2 кг за надоєм і +7,55 кі за кількістю молочного жиру, що відповідно на 1025 кг і 40,5 кг нижче ві; показників їхньої оцінки в Р,. При одержанні помісей III покоління середні дан племінної цінності використовуваних бугаїв ще нижчі.

5. Динаміка племінної цінності голштинських бугаїв ______ на різних етапах схрещування_____________

Варіанти оцінки бугаїв у поколіннях Кількість бугаїв, гол. Середня племінна цінність за:

ВПЦ, % надоєм, кг вмістом жиру, % кількістю молочного жиру, кг

Р, -^зС) 37 132±3,04 1180±106,6 0,065+0,028 48,1+4,5

Р2 »О7, зР,) 51 104+1,04 155,2+46,6 0,043+0,17 7,55+1,96

Р3-(Р3зР2) 11 98,2+1,62 -45,8+87,1 -0,036+0,014 -3,36+3,1

Застосування груп крові для маркірування ліній в українській червоно-рябій молочній породі

Аналіз генетичної ситуації в цілому по породі свідчить про значн відмінності між стадами, що визначаються наявністю у них тварин з різни\ ступенем кровності за голштинською породою, використанням різних плідників, £ також відмінностями у генофонді поліпшуваної - симентальської породи в розріз:

окремих стад та зон її розведення. Отже, у новоствореній породі відбувається формування її генетичної структури і в цьому процесі певну допомогу селекціонерам надають генетичні маркери.

Генотипи більшості родоначальників мають специфічні маркери. Зокрема, для Кавалера 1620273 характерним є алель ВО, для Хановера 1629391 -

E'aG'Q'G", Імпрувера 333471 - GYD', Рігела 352882 - BOYD'. Найбільш оригінальні бугаї Нагіт 300502 і Динамік 359742. Першого відрізняють алель GYEQ'3 системи В груп крові, алель ER2X2L' - системи С, фактори V, J, L.

Специфічний маркер у Динаміка - алель PQGT.

При розгляді генетичної структури ліній за генною частотою алелів системи В групи крові по бугаях-продовжувачах, привертає увагу значна консолідація спорідненої групи Нагіта, в алелофонді якої понад половину становлять алелі

родоначальника—YA'Y' і GYE'Q'. Коефіцієнт гомозиготності по цій групі дорівнює 0,242. Найбільш специфічними маркерами окремих ліній є алелі

BGKYO' ВО (лінія Кавалера), E'3G'Q'G" (Хановера), PQGT (Динаміка). Найменш диференційовані лінії Хановера та Енгансера (коефіцієнт дивергенції становить відповідно 0,357 і 0,368).

ВИСНОВКИ

1. Для масиву нової української червоно-рябої молочної породи на основі власних експериментів та популяційно-генетичного аналізу матеріалів провідних племзаводів розроблено методичні засади оптимізації вирощування ремонтного молодняку з урахуванням частки вихідних порід, умов годівлі та конкретного впливу плідників і маточного поголів’я.

2. Корови української червоно-рябої молочної породи відзначаються високою молочною продуктивністю, крупні, як правило, відносяться до міцного щільного і ніжного щільного конституційних типів, в них більше за розміром і об’ємом вим’я, в основному чашовидпої форми. Так, надій за III лактацію у цих тварин в залежності від генотипу і умов середовища коливається в межах 4955±256,5 - 6332±265,0 кг молока жирністю 3,96-4,20 %, тоді як у чистопородних сименталів ці показники були відповідно 4097±203 - 4381±81,6 кг і 3,44-4,04 %; жива маса дорослих корів в кращих господарствах становила 630-680 кг при таких характеристиках вим’я: довжина 39,1±0,67; ширина 30,6±0,50; обхват 126,1±1,53 см; середня швидкість молоковіддачі 1,85±0,07 - 1,95±0,08 кг/хв., що вище, ніж у симентальських ровесниць на 0,48-0,58 кг/хв.

3. Телиці української червоно-рябої молочної породи всіх врахованих генотипів в усі вікові періоди, виключаючи новонароджених, за живою масою позитивно відрізнялися від чистопородних симентальських; особливо велика різниця була в 12-місячному віці, яка досягла 36,9 кг (Р<0,001) в порівнянні останніх з 5/8-кровними за голштинами тваринами. Вік і генотип тварини накладають відбиток на показники інтенсивності росту. Найбільш висока інтенсивність росту за період 0-18 місяців була у телиць генотипу 3/8 С х 5/8 ЧРГ 'абсолютний приріст 398,1 кг, середньодобовий 725,9 г, відносний 172,8 %). З аіком інтенсивність росту живої маси спадала. Найбільша сила впливу генотипу

на швидкість росту тварин спостерігалася на ранніх стадіях онтогенезу — до ( місячного віку (г)2=0,346). Лінійний ріст тварин не мав чітко виражене закономірності у відношенні переваг, відмінності між тваринами носил хвилеподібний характер, який визначається і віком, і генотипом, як всередиі генотипу, так і між ними. Найбільший вплив генотипу зазнавали коса довжин тулуба, висота в холці, обхват п’ястка і обхват грудей (12,5-13,9 %) в li місячному віці телиць.

4. Підвищення рівня годівлі до 27-32 ц к.од. в розрахунку на 1 голов молодняку позитивно впливає на інтенсивність росту телиць української червоне рябої молочної породи. Тварини різних генотипів по-різному реагували на змін рівня годівлі. Найбільший розкид значень середньодобового приросту відмічен по генотипу 3/8 С х 5/8 ЧРГ, lim дорівнює 365 г (911-546). Фактори “умови” “генотип” на 63 % визначали різноманітність величини живої маси, як спостерігалася в досліджуваних групах телиць. При цьому вплив фактору “умови складав 71,4 % від сумарної дії факторів і дорівнював *=0,45 (45 %).

5. Висока інтенсивність росту живої маси телиць в період від народженії до 6-ти місяців (800-900 г) і, особливо, за весь перший рік життя (780-800 г) необхідною передумовою правильного становлення молочної продуктивное! тварин. Підвищений на 20 % за загальною поживністю порівняно з нормам колишнього ВІТ рівень годівлі нетелів позитивно впливає на їх майбутні молочну продуктивність. Спостерігається підвищення останньої на 30,6 °/ молочного жиру на 28,0 %; цілеспрямована підготовка нетелів до отеленн створює можливість для кращого розвитку вим’я у тварин.

6. На молочну продуктивність тварин впливає їх вік при першому отеленн Первістки, які отелилися у віці до 24 місяців, мають нижчу молочн продуктивність порівняно з первістками пізніших строків отелення. Одна враховуючи довічну продуктивність, оптимальний вік отелення знаходиться межах 24-26 місяців. Оптимальною живою масою при 1-му осімапнні твари української червоно-рябої молочної породи є в залежності від генотипу 420-43 кг. Молочна продуктивність первісток цієї породи осінньо-зимового отеленн достовірно вища на 270-466 кг молока (Р<0,001), ніж у тварин весняно-літньог отелення. Впливу сезону отелення на вміст жиру в молоці нами не встановлено.

7. Зв’язок молочної продуктивності первісток української червоно-рябе молочної породи різних генотипів з показниками екстер’єру, конституції і росту основному характеризується коефіцієнтами кореляції малої величини, як правиле статистично недостовірними. Суттєва залежність виявлена тільки між промірам вим’я і молочною продуктивністю корів. Найбільш високі значення кореляц: молочної продуктивності по довжині вим’я виявилися у 3/4-кровних з голштинами корів (0,491±0,12), а по обхвату вим’я - у напівкровок (0,492±0,13). І першому випадку позитивна зміна проміра на 1 см може забезпечити добавк молока за 305 днів лактації 162,1 кг, в другому - 62,3 кг. Слід виділити кореляцЬ молочної продуктивності первісток з їх живою масою при першому заплідненні особливо у 3/4-кровних за голштинами тварин (г=0,39±0,08). Встановлено, щ характер кореляції визначається комплексом природно-господарських умов, яких знаходиться дана група худоби.

8. Найвищу середню племінну цінність мають голштинські бугаї канадської

і американської селекції (+118,5 кг; +98,8 кг за надоєм). Бугаї з Німеччини і вітчизняної репродукції показали низький рівень племінної цінності за надоєм (ЗО кг; -32,8 кг). Найвища племінна цінність за надоєм і кількістю молочного жиру [+1157 кг; 41,2 кг) властива чистопородному голштинському бугаю Глену 384332 'сину родоначальнику лінії Енгапсе 343514), а найнижча (-608 кг молока і -25,1 кг молочного жиру) - бугаю Феодалу 3184129 генотипу 1/8 НЧР х 7/8 ЧРГ (ФРН) пінії О. Сатейшн 267150. При селекційній роботі в стадах - репродукторах червоно-рябих голштинів необхідно постійно підвищувати інтенсивність добору голштинських бугаїв за якістю потомства, щоб забезпечити відповідний прогрес :тад по генетичному потенціалу молочної продуктивності.

9. Імуногенетичні показники можуть бути одним з об’єктивних параметрів при доборі продовжувачів ліній, плануванні “замовних” спаровувань для з тримання ремонтних бугайців бажаних генотипів з маркерами родоначальників.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Подальше вдосконалення української червоно-рябої молочної породи і постійну консолідацію її провідних господарсько корисних ознак проводити через поєднання динамічності генетичної структури породи з поліпшенням умов годівлі утримання.

2. Для успішного вдосконалення популяції великої рогатої худоби української червоно-рябої молочної породи слід забезпечити підвищення рівня 'одівлі телиць і нетелів на 15-20 % порівняно з нормами колишнього ВІТ.

3. Спеціалістам племпідприємств і племінних заводів широко зикористовувати сперму бугаїв-поліпшувачів для отримання ремонтних бугайців; :перму бугаїв-погіршувачів утилізовувати.

ОСНОВНІ НАУКОВІ ПРАЦІ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Зубець М.В., Буркат В.П., Мельник Ю.Ф. та ін. Генетика, селекция и биотехнология в скотоводстве, - Киев: “БМТ”. - 1997 - 722 с.

I. Басовсысий М.З., Буркат В.П., Зубець М.В., Мельник Ю.Ф. та інші. Племінна робота. Довідник. - К.: ВНА “Україна”, 1995. -440 с.

І. Буркат В.П., Мерщій П.П., Мельник Ю.Ф. Правила вирощування ремонтних бугайців і телиць - К.: Асоціація “Україна”, 1995. - 48 с.

І. Мельник Ю.Ф. Підготовка до лактації і продуктивність первісток // Тваринництво України. - 1991. - № 3. - С. 24-25. і. Мельник Ю.Ф. Продуктивність первісток різних генотипів залежно від підготовки їх до лактації // Вісник аграрної науки. - 1991. - № 5. - С. 43-47.

). Стріха Г., Кисіль М., Сніжко О., Петренко І., Мельник 10. Створюємо репродуктор червоно-рябих голштинів // Тваринництво України. - 1993. - № 1. -С. 16-18.

Буркат В.П., Зубець М.В., Хаврук О.Ф., Мельник Ю.Ф. Українська червоно-ряба молочна порода - шляхи і методи удосконалення // Науково-виробничий бюлетень “Селекція”, 1995. - Число 2. - С. 42-59.

8. Петренко І.П., Хаврук О.Ф., Мельник Ю.Ф. Продуктивність первісток різни генотипів при відтворному схрещуванні // Тваринництво України. - 1996. №1.-С. 19.

9. Управління породоутворним процесом в молочному скотарстві через селекції плідників / М.В. Зубець, В.П. Буркат. М.Я. Єфіменко, 0,Ф. Хаврук, Ю.З Мельник // Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії т технологій продуктів тваринництва. 36. матеріалів міжнародної наукове практичної конференції. - Львів, 1997. - С. 491 - 495.

Ю.Породотворний процес в скотарстві України: деякі підсумки та перспектив розвитку / В.М. Зубець, В.П. Буркат, Ю.Ф. Мельник, М.Я. Єфіменко, ОЛ Хаврук // Науково-виробничий бюлетень “Селекція”. - 1998. - № 5. - С. 3-11.

11.Мельник Ю.Ф. Влияние условий кормления нетелей на их продуктивность , Тезисы докл. научно-производственной конференции. “Новые методі селекции и биотехнологии в животноводстве” - К., 1991.-Ч 1.-С.58-60.

Мельник Ю.Ф. Залежність молочної продуктивності худоби українське червоно-рябої молочної породи від спадкових і паратипових факторів. - Рукопис Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських нау за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення генетики тварин УААН, Чубинське, Київська область, 2000.

Визначення основних параметрів популяційної генетики за ознаками рост) екстер’єру, конституції, молочною продуктивністю і ін. в залежності від умо вирощування для тварин української червоно-рябої молочної породи було однієї з задач досліджень.

Встановлено, що в базових господарствах рівень молочної продуктивное! УЧРМ породи вищий від вимог стандарту (5000-5500 кг). Однак визначальниі фактором при цьому був рівень годівлі тварин. В середньому краща годівля пр; одних і тих же генотипах забезпечувала підвищення надою молока від корови н 1220 кг (Р<0,001).

Використання голштинських плідників на матках симентальської породи н тільки підвищує молочну продуктивність, але і дає можливість отримував молодняк з більш високою живою масою.

Вплив фактора “специфіка умов” на різноманітність величини живої мас: дорівнював г)2 =0,45 (45 %).

Помітну кореляцію встановлено тільки між промірами вим’я і молочної продуктивністю корів (г=0,491; 0,492).

Найбільш високою середньою племінною цінністю відрізняютьс голпггинські бугаї канадської і американської селекції (118,5 кг; 98,8 кг з надоєм). В УЧРМ породі продовжується процес формування генетичне структури і в цьому певну допомогу селекціонерам надають генетичні маркери.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: порода, тварина, молочна продуктивність, ріст генотип, племінна цінність, кореляція, групи крові.

Мельник Ю.Ф. Зависимость продуктивности скота украинской краснопёстрой молочной породы от наследственных и паратипических факторов.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01. - разведение и селекция животных. Институт разведения и генетики животных УААН, Чубинское, Киевская область, 2000.

Установление основных параметров популяционной генетики по признакам роста, экстерьера, конституции, молочной продуктивности и т.д. в зависимости от условий выращивания для животных украинской красно-пёстрой молочной породы было одной из задач исследований.

Установлено, что в целом в базовых хозяйствах уровень молочной продуктивности коров украинской красно-пёстрой молочной породы выше гребований стандарта. Однако, определяющим фактором при этом был уровень кормления животных. В среднем лучшее кормление при одних и тех же генотипах эбеспечивало повышение удоев молока от коровы на 1220 кг (Р<0,001). Анализ эазностей удоев по генотипам позволил установить, что средний уровень кормления не давал достоверные результаты по 4 из 6 (66,7 %) генотипам: 3/8-фовных с 5/8-, 3/4-, 7/8- и 5/8-кровных с 3/4. Иная картина наблюдалась при высоком уровне кормления. Здесь разность между удоями была недостоверна только в двух парах генотипов: 3/8- и 1/2-кровных и 3/4- и 7/8-кровных. В зстальных сочетаниях генотипов по молочной продуктивности они различались в юдавляющем большинстве с максимальным порогом достоверности (Р<0,001).

Использование голштинских производителей на матках симментальской юроды не только повышает молочную продуктивность, но и даёт возможность юлучать молодняк с более высокой живой массой. Поскольку этот показатель [вляется интегрированной характеристикой качества животного, следует ¡ыделить тезис о более раннем продуктивном развитии тёлок, полученных в >езультате скрещивания. Правильность этого тезиса гарантируется оптимальными 'словиями содержания, кормления и выращивания животных. Животные тфаинской красно-пёстрой молочной породы разных генотипов по-разному >еагировали на изменение (от худшего к лучшему) уровня кормления. Так, по енотипу 3/8 С х 5/8 КПГ отмечен за 18 месяцев наблюдения наибольший разброс начений среднесуточного прироста. Лимит в этом случае был равен 365 г (91146). Среди этих животных установлен наивысший среднесуточный прирост -»11 г.

Факторы «специфика условий хозяйства» и «генотип животного» 1пределяют в значительной степени (г)2=63 %) разнообразие величины живой гассы, которое наблюдалось в исследуемых группах животных. При этом лияние фактора “специфика условий” составляло 71,4 % от суммарного действия (акторов и равнялось т}А 2 =0,45 (45 %).

Величина промеров и индексов телосложения первотёлок украинской расно-пёстрой молочной породы разных генотипов соответствует стандартам ороды. Тем не менее эти животные несколько отличаются по телосложению и ромерам при сравнении генотипов. Это отличие не носит существенного аракгера, что может служить примером определённой типизации животных по

этим показателям. Большие различия здесь установлены между животным! принадлежащими разным хозяйствам.

Повышение уровня кормления нетелей украинской красно-пёстро молочной породы положительно повлияло на интенсивность их роста: был получено повышение интенсивности роста на 21,42 %; среднесуточный прирос повысился до 593 г. За 305 дней лактации у этих животных в качестве первотёло удой был выше на 26,2-30,6 %. У них вымя было длиннее, шире, с больши. обхватом соответственно на 5,8; 3,4 и 12,2 см (Р<0,001; 0,001); они отличалис повышенной скоростью молокоотдачи - среднее ее значение равнялось 1,89±0,0 кг/мин, а максимальное - 3,24±0,17 кг/мин. молока. Установлено, что первотёлк украинской красно-пёстрой молочной породы генотипов 1/2 С х 1/2 КПГ; 3/8 i х5/8 КПГ и 1/4 С х 3/4 КПГ, имевшие при I плодотворном осеменении живу] массу в пределах 425,5 кг - 431,3 кг, отличались достаточно высокой молочно продуктивностью - 5843-6013 кг молока за лактацию.

Сезон отёла оказал влияние на размер удоев первотёлок. В средне: животные, отелившиеся осенью и зимой, по удою превосходят отелившихся весенне-летний период (270-466 кг молока, Р<0,001).

Полученные показатели кореляции и регресии отдельных промеро туловища коров ряда генотипов с их молочной продуктивностью отличались большинстве своём незначительной величиной, были в основном статистическ недостоверными. Ощутимая связь установлена только между промерами вымен и молочной продуктивностью коров. Наиболее высокие значения корреляци молочной продуктивности по длине вымени оказались у 3/4-кровных п голштинам коров (0,49±0,12), а по обхвату вымени - у полукровок (0,492±0,13). ] первом случае положительное изменение промера на 1 см может обеспечит прибавку молока за 305 дней лактации на 162,1 кг, во втором - на 62,3 кг. Следуе выделить корреляцию молочной продуктивности первотёлок по их живой масс при I оплодотворении, особенно у 3/4-кровных по голштинам животны (г=0,39±0,08).

При выведении украинской красно-пёстрой молочной пород целенаправленно и интенсивно использовались быки-производители краснс пёстрой голштинской породы. Наиболее высокой средней племенной ценность! отличались голштинские быки канадской и американской селекции (118,5 кг; 98, кг по удою). Быки из Германии и собственной репродукции показали низки уровень племенной ценности по удою (-30 кг; -32,8 кг).

В новой украинской красно-пёстрой молочной породе продолжаете процесс формирования генетической структуры и в этом определённую помош селекционерам оказывают генетические маркеры.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: порода, молочная продуктивность, рост, генотш племенная ценность, корреляция, группы крови.

Melnik Y.F. Dependability of Ukrainian red and white dairy cattle breed productivit from inherited and paralypical factors. - Manuscript. Dissertation for seeking с scientific degree of Candidate of agricultural sciences in speciality 06.02.01. - livestoc

breeding and selection. -The Institute of Animal Breeding and Genetics of Ukrainian Academy of Agrarian Sciences, village of Chubsnske, Kyiv region, 2000. Identification of vain parameters of population genetics using sndications of growth, exterior, constitution, milk productivity, etc., depending on raising conditions for the Ukrainian red and white dairy cattle breed was one of the tasks of the research.

It was identified that on the testing farms the level of milk productivity of Ukrainian red and white dairy cattle breed was higher that the requirements of the standard (5000 -5500 kg). At the same time the level of feeding was the identifying factor. In average, better feeding program on the same genotypes allowed to increase milk yield from a cow by 1220 kg (P<0,001).

Use of Holstein sires on the Simmental cows not only increases milk productivity, bat also allows obtain calves with bigger live weight.

Influence of “specifics of the conditions” factor on the difference of live weight value was equal to q2 =0,45 (54 %).

Noticeable correlation was identified only between measurements of udder and milk productivity of the cows (r=0,491; 0,492).

Holstein bulls of the Canadian and the US selection were mostli noticed for the highest average breeding value (118,5 kg; 98,8 kg on a yield). The process of formation of genetic snructure continues in Ukrainian red and white dairy cattle breed and genetic markers facilitate selectionists in this process/

KEY WORDS: breed, animal, milk productivity, growth, genotype, breeding value, :orrelation, blood groups.