Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Выращивание бычков под влиянием аэронизации

ВАК РФ 06.02.04, Частная зоотехния, технология производства продуктов животноводства

Автореферат диссертации по теме "Выращивание бычков под влиянием аэронизации"

НАЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРНШ УНГВЕРСИТЕТ

РГб од

' на правах рукопису

3 п о'/о

СОЕА ОЛЕКСАВДР 1ВАН0ВИЧ

КУС^'САНШ ЕЖ1В ПТД. ВИЛИЗОМ АШРОЮШЗАЦЦ.

05.00.17 - техпологТл виробництва продуктТп твариншцгпа

АВТОРЕФЕРАТ

дипертацП на здсбуття паукового ступеия кандидата сТльпькогоеподарсьгеих наук

К и I в - 1995

Дисертйц1я с рукопис.

Робота внконака в НацГональкому аграрному у»1Еврситет1 в 1992-1995 p.p.

НаукоьиЯ кер1вцлх - доктор с1льськогосподарсышх наук,

професор Тимчешсо Олексаодр Григорович

0ф[цП'ш1 опоненти: доктор еТльсышгосподарсышх наук, профссор Шевчокко Микола 1ванович;

ко.щща.т сТлъськогосподарсысих наук, старший науковий сп1вроб1тшк 11авл1«енко Никола. Федорович

ИровГдиа орган!зацГя: Дераавка агроеколог'1чна акаде«1я Укра1 да

с ■

Захиот дисертацН вТдбудеться "/J ■*и*-^МЧ9Э5 року

o ."J£" годин1 на зас1дани1 спец1ал1эовано1 Роди О!. с'5. ¡4 / Н&цТснзлъного аграрного ун1верситету /252041, и.КиГв, вул.Геро1в Обором, 15/.

■ 3 дисортац1еи цожиа оэнайомитися в (Ибл1отсц1 уи11>ерситету. Автореферат роз!сланий " Н " ОгСС ^THS-YZRib року

Вчеиий секрзтар скец1ал1зованоТ Ради кандидат СТОЛЫ В.Д.

сТльськогосподарсвких наук, -доцент

Г. Загальна характеристика робот

1.1. ЛктуадьнТсть теми. Висока ефективнХсть виробкицтва яло-' . вичини дооягасться т1льки -гим, що 1сну0 комалексний п1дх1д до

Бир1шекня техиолог1чних задач внрощування та в1дгод!вл1 худобн. Так! вимоги включаять м1нрок.я1ма? тваринницьких прим1цень. В зв"язку з цим перед наукев га практикою с.юТть проблема строре!'-ия тв армиям таких умов, при яких бонн могли б найкращим чином проявите потенц1альи1 иожливост! свое1 продуктивност1.

В тваринницьких прииТщспйях з игл но 3!И*уст»>оя дТя таких фак-тор1в, як олектричнв I иаги1тне поле Земл1, ультраф1олетове та 1нфречервонв БилрйЛнпвшшя Сонця та Тн. Одним 1з таких факторХа с електрогтров1дн1еть пов1тря або аерсн-1онХзац1я. Недостатня вив-. ченТсть мяханГзму дП на ооганХзм штучноТ аероГонГзадЦ в знач-н1й м1рХ гальмуе Шираке II використання в практиц! тваринництва.

Вважають, що присутн1сть в пов1тр1 позитивно I негативно а ар.тд же них легких 1ок1и не о 6x1 дне для нормального самопсчуття I кавТть 1снування тварин I людей. В1дм1чено позитивний вплив аеро-1он1зац11 г,и c6i.ilя речомн, 1мунолог1чну реактивн1сть, ф1зико-х1(41чмий силад яров1.

Питания використання аероГонГэацХГ для направленного пХдви-щення продуктившх якостей тварин лишаються недоетатньо вивчени-ми. Це стало п1дставою для бТлыа детального вменения ппливу штучно! Юн1зацП в рХзних дозах на бичн1в чйрвоко1 степово1 породи в пер1од внрощування.

1.2, Мета I завдання ,досл1джень. Ооновна мета нашо1 роботи -пор1вняльцз вивчення продуктивная якостей бичк1в чераоно] степо-во1 породи в перГод внрощування з використаниям штучно! аоро1о-н1зац11 в р1зних дозах.

Для досягшння вказано1 мети були поставлен1 сл1дуач! завдання:

- вивчати вплив легких негативных аеро1он1в в р1зних дозах на зоог1г1ен1чн1 параметра м1крокл1мату в м1сцях утршання тварин;

- истановити зм1ну ваговсго та л1н1Йного росту' п1ддосл1д- • них бичк1в при,р1зних дозах аеро1он1в;

- вивчити 1нтор"ерн1 особливост1 тварин п1ддосл1дних груп по кл!н1чним, гематолог1чн!:я, 61охГм1ч№Ш, 1мунолог1чшш показникам, розвитку внутр1шн1х органХв I ф!зико-х1м1чним властиеостям к1с-ток; -

- дата комплексе ну оц1нку м"яеш1 продуктивност1 молодняка червоно1 степовс! породи, якост! виходу основних поживних речовии в 1ст1вних продукта^ забои," хМчного складу, I як1сних показ-киках яловичини в1д застосовувано1 дози иегативних 1он1в при вн-рощуваянГ бкчк1в червоно1 степово! породи;

- обгрунтуватл економ1чну доц-1льн1сть застосуБання штучно! аеро1он1зац11 б г. ер I од Еироцуьання молодняка велико! рогато! ху-доби I розробити методичн1 рекоиеадацП ,по II використаниа,

Т.З. Наукопа новизна. Вперше вивчено вплив штучно! аеро1он1-эацП при вирощ.уг:анн1 бичк1в на продуктивн1 якост1, I деяк1 ф1-з1олог1чн1 особливостГ л1ддосл1дних тварин. Дана оц!ш<а в оливу ногатквних аеро!он1в на бичкХв червОноГ степовоГ породи аа результатами контрольного забою. Проведена оц1кка м"ксно1 продуктив-ност1 молодняка п1ддосл1дних груп по виходу основних поживних речовин. Вивчен1 хМчний склад I як1сть м"яса п1дс<9сл1дких тварин при р1зних концентрац1ях йбробки аеро!оками. Обгрунтована еконоы1чна доц1льн1сть застосуЕання аеро1он1зац11 в перГод виро-щування молодняка. Дана характеристика м1крокл1матичких умов в прим.Гщеннях для вирощування цолодняка велико! рогато1 худоби. Назначен! оптиыалыД кокцентрацП иегатившх ааро1он1в при ви-, рощуванн1 бичк1в червоно! степово1 породи.

1.4. Положеннят як! виносяться на захист. Ка захист вино-сяться сл!дуюч! основн! положения дисертацП:

■ - пор1вияльна характеристика м"ясно! продукт внос т1 бичкТп червоно1 стег.опо1 породи з викоркстанням р1зних концентроц1й не-гативних- аеро!он1в:

- комплексна оц1нка якост! и"лса, внходу основних пожишмх речовкн на фон1 використання аеро1он!эапП;

- доцХльнТсть використання штучно1 аеро1он1зац11 при зиро-щуваш1 бичк1в степовоТ породи.

1.5. Практична значимТсть. На octtoBl результату проведийх досл1джекь доведена висока ефективн1сть застссуваиня штучно! аеро-1он1зац11 при вироп1уюанн1 бичкТв червоно1 степовоТ породи. Тва-риии вирощен1 з використанням 1он1зоцП характеризувались бХль'л високою .«("ясною прсдуктивиГсто I 'иеншими затратами корму на I кг приросту. В м!сцлх утримання тварин легкТ иегативн! 1она сприяять покранцснн» зоог1г1ен1ч!шх пара>летр1в и1крокл1кату. НаПЙТльп ефек-тиаиоя була аеро1он1зец!я з кокцентрац1ою 200-300 thc.'Iokíb в

о

I см повТтря.

1.6. Реал1запТп результатТв дослГджекня. Результата проведения дослТдееш» викоркстсн! при иаписанн! рекоменцац1й по зико-риетання штучноI аеро1онГзацП при Ш!рощуванн1 .молодняка велико! рогато1 худоби. рскоменцований citccltí штучно! аеро1он1зацП впроваджений в Новомосковському рздгосп!-техн1куи1 Дк1пропетров-сько1 област1.

1.7. АгсробацТ;» роботи. Результате досл1даеиь яикладен! в допоп1дкх на спегглх ко!фгренц1ях професорсько-вйкладоцыюго складу I асп1рант1в НАУ /м.Ки1в, 1993. 1994/, на сп1льясму зе.с1даЯнТ кафедр розведешш та гЛдтворети с1лъсьт:огосиодареьккх тварин, зоог1г1в;п! с.-г. тварин I технологи .вирсбшцтва молока I ялови-чини НАУ /м.Ки!п, 1994/..

1.8. ПублТиацТя результат!в дослТдженнлг. По'матер!алам дисер-тацП иодруковсшо 4 наукових. роботи, в т.ч. реншещвцП до виро-щувяшго молодкяка велико! рогато! худоби п!д зплизоы аеро1ои1зац11.

1.9. Обсяг I стуктура роботи. ДисертацИна робота складов-ться 1э вступу, огладу л1тератури, методики дослГджень, результат^, висновк1в I пропозиц1й, списка л1тератури. Матер1ал вик-. ладений на ГЗЗ сторГнках машинописного тексту, МГстить 37 таблиць, 9 мплюн«1в, 3 додатки. Список використано1 л1тератури ы1стить 167 дяерсл п тому числ1 16 на 1ноземшх ыовах.

Матер1ал I иетоди досл1джень.

Робота виконана за тематикою Кац1онального аграрного университету /тема дг:р»;рсг1етрац1я £0193 022563/ в 1992-1995 p.p.

Для досягнення поставлено! мети були проведен! два досл1ди: науково-господарських I виробничий з виксристанням загального гюгол1в"я чисельн1сто 300 гол1в / табл. I/.

I. СХЕМА. ДОШДЖЕНъ '

Гр,упа ;К1льк1сть ¡Концент- : Режим обпобки з експозиц!ея ;гол!в в :рац!я 50 хв., дн!в__

групТ

:Усьо-: го

Вбито:

лонТв-":i см "

; IohI-: пере-: Юн!-: пере-:зац!п:рва :зац!я:рва

iohi-зацХя

I - досл!д /туково-господарський/

I дсолТдна 20 3 100 30 20 30 .20 30

П дослГдне 20 3 200 зс 20 30 20 30

Ш дссл!дна 20 3 300 30 20 30 20 30

1У дсслТдна 20 3 400 30 20 30 20 30

У контрольна 20 3 йез впливу

П - досл!д /вирсбшчлП/

I дося1дна то - 300 30 20 30 20 30

'Л контрольна 100 - - Без впливу

Для проведения науково-господарського досл1ду буЕ застосова-зкй метод груп анапог1в /Овсянников А.И., 1976/. ДослХди проводились в господарств! Новомссковському радгоспу-техи1куму Ди1-пропе.троьсько! облает!.

Матер1алом для проведения досл1джень послужили бички черво-но1 степово1 породи в науково-господарському досл1д1 э 20 денного до 15 ы1сячного, а у виробничоиу э 20 денного до б м1сячного в1ку. В грури в1дбирали кл1н1чно здорових тиарин, в к1лькост1 зг1дно схеми досл1джень.

Тварини досл1дних груп, як в першому так I в другому до с-л1дах оброблялись легкими негативными аеро1оками р1зних'концентрации /зг1дно схеми досл1даень/. Генератором вказашй 1он1в був електричний 1он1затор антенного типу ГА1 - Ш. Дшерелом хивлення гпзлпеться високовольтний, випряаляновий агрегат-апера? для франк-л1н1зац11 I 1он1зацП /ЛФ-3/. В1!пром1нююч1 електроди встановлп-вали на з1дстан! 1,2-1,7 и в1д поверхн1 т1ла тварин. Довгочас-и1сть курсу Юн1зацП зг1дно з нетодико» /Оненов А.П., 1975/ складаз 90 дн1в з 20 денноо перервов пГсля кояних 30 дн1в оброб-ки. 1сн1зац1п проводили раз на добу в друг1й половинГ дня до го-дГвл1 з експозкцГего 60 хв. для кожно1 досл!дно1 групи.

На протяз1 180 дШв починаючи з 20 денного в1ку-бички п!д-досл1дних I контрольноI групи .утримували в епец1альному пргаЛ-щенн1 трупами безприв"язно в клТтках по 20 гол1в, П1сля шестим1-сячного з1ну досл1дних тварин, зг1дло э технологию вироацгвання в господарсчгв1 утриыували прив"язно в одинаковых умовах до 15 ¡Лсячиого в1ку в другому примТщеннГ.

В першему досл1д1 в склад кордового рац1ону входили молоко, трав"яна мука, кскб1корм, с1но люцернове, солома озима, силос кукурузний, зелена ыаса, люцернл, д1амон1й фосфат, кормовий бурше. За пер1од пзршого досл1ду тваринам в середньому на одну голову було задано корЛв загальнол пояивн1стю 3065,9 кормов1

ОДИНИц1.

Виробкича перев1рка була виконана на рацТон1 аналог1чно пер-иому досл!ду з збереженнлм структури I поживност!.

ГодГвля тварин проводилась по рац1ону прийнятому в государств! нормам Е1Та, розрахованих на одержання 600-700 г середньо-добових прирост!в I була р1яноц1ннов для тварин вс1х досл1дних труп.

В перЮд проведения досл1ду вивчали сл1дуючи показники:

зоог!г1ен1чи1 г.араметри м1крокл1мату проводили на протяз1 досл1ду один раз в три дн1, в при;.;1ценк1 для утримання тварин по сл1дуючий схем1: до 1он1зац11, п1д час 1он1зац11, п1слп 1он1за-цП. 1з ф1зичних властивостей пов1тря визначали: температуру - . термометром I термографом, вологТсть - психрометром Августа I Асгмана, г1грогра$ой; швидк1сть руху пов1тря - цилТвдричним кататермометром.. ШстаХсть в пов1тр! ам1аку I с1р1<оводга) - газоана-л!загором УГ-2; вуглекислого газу йотодом Д.В.Прохорова; М1кроб-ну забруднен1сть пов1тря визначали асгЛрацШым приладом Кротова, м!стк1стг». пилу з допсмогою перекосного приладу ШП-1. Концент-рац1ю аеро1он1в в зол! розм]дення тварин визначали унГвереальдам л1чнлыыком. Тартуського державного ун!верситету САИ-'ГГУ-бб. Вив-чекни ы1кроклТматичних _показник1в проводили зг1дио "Методики дс~ елГдження ы1крокл1мату систем вентиляцП I отоплегеш тааришшць-ких I птахТвницьких прим1щень" /Ки1в, 1972/.

Кл1н1чн1 досл1джеш-ш проводили I раз в 3 дн1 ка протяз1 дос-л1дного пер1оду по сл1дуючим локазникам: температура ■гТла, температура шк1ри, частота дихалыих рухХв I частота щльсу.

• ГематологГчн! показники дослГджеши були•проведенГ по сл1-дуючим покаэнакам: еритроцити, -лейкоцита, гзиоглоб1н, лужиий резерв, каротин, наорган1чшй фосфор, кальцТй, загалыий б1лок.

Стаи природнъоГ резистемтност1 та 1иуноб1олог1тао1 реактив-ноет! б;гас1в встановлювали визкачаячи фагоцитар!1у аитивн1стье , фагоцитарний .Хццекс, бактерицидну I л1социм!5у актяьн1сть сиво-

ротки 1фОВ1.

Рад1о1мунолог1чнши методами анал1зу визначали, концентра. ц1ю гормон1в тироксину, трийодт!рон1ну, 1нсул!ну в кроз1.

Р1ст киш1 мае и п1ддосл1дних бичк1в виечали методом 1ниив1~ дуалытх эважувань. Результата використовували для вичеслення абсолютних, середньодсбових та в1дкосних прирост!в живо1 маси.

фактичне споживання корм1в бичками, визначали по кежн5й досл1дн1й групТ тварин методом'зважувань заданих корм1в I кормо-вих остатк1в за два см1жних дня 2 рази на м1сяць. На основ1 одер-жаних данях встановили к1льк1сть з"1деких корм1в за певний пер1-од I на протяз1 досл1ду; п1драхували затрати корм1в на 1кг приросту живо1 маси за пер1од вирощування.

Для вивчення лМйного росту тварин при постановц1, а пот1ы один раз в 3 м1сгц1 1х вимТровали по загальнопринятТй методицТ. Результата вим1р1в використовувались для вичислення 1вдекс1в т1-лосклоду Т побудови екстер"врних профШв.

М"ясну продуктивн1сть тварин вивчали шляхом проведения контрольного забою в умозах Павлогредського птахокомб1нату Дн1про-петровсько1 облает! по методиц1 ВЖа I ЕНЖШ /1977/. При цьому враховували предзаб1йну живу масу парно1 I охолоджено1 туш1, масу Енутришього киру, вих1д туш1 I внутрйанього жиру, заб1й~ ний вих1д, масу внутр1шн!х орган1в /еврця, печЬсси, легень, селе з!нкн, нирок/. Шсля охолодження праз1 п1втуш1 пТддавали сортов! й розрубц! зг1дно з ГОСТ 7595-79, а л1в! - обвалцТ.

Обвалена I киловане и"ясо пропускали через м"ясорубку I з пэлученаго м"яса-фарщу в1дбирали середня пробу для х1м1чного аналТзу. В середнХх пробах фаршу I зразках найдовшого м"язу спит визначали вм1ст б1лку по Кьельдалю, жиру - шляхом екстрагу-вання а апарат1 Сакслета в модифТкац!! рушковського.

0ц1нку вкусових якостей яловичини проводили шляхом проведения рдгустацП по методу ВНИИМП /1968/;

- 10 -

Вих1д основних поживних речовин т1ла визначали шляхом роз-рахунку по метод!,-ц1 Л.К.Лепайы /1981/.

Вивчення росту kIctok проводили шляхом дослХдження ф1зико-х1м!чних показник1в /ыаса, об"ем, довлшна, ширина, обхват/ пяст-но1 плечово1 I лопатково! kIctok.

Пястна I плечева н1стка були п1ддан! випробуванню на м1ц-> н1сть на npecosl П-ТОН в лабораторП кафедри onlpy матер1ал1в ДАУ.

Як1сть шк1ркно1 сировини1 встановиввали шляхом визначення маси парноГ шк1ри, вим1ру II площГ та х1м1чного складу.

Економ1чну ефективнГсть вирощування бичк1в з використанням штучноI аеро1он1зац11 визначали по соб1вартост1 I ц приросту яи-во1 маси I рентабельности виробнидтва яловичини.

В1отерм1чну обробку матер1апу проводили по загальнолрийня-т1й нетодиц1 /Плохинський Н.А., 1969/ на о компьютер1 IBM РС/АТ-286.

3. Результата досл1джень.

3.1. Показники аеро!онного спектру в тваринницьких пркмТщен-нях. Проведен1 досл1дкення показали, що природн1й аероГонний фок в прим1щенн1 для тварин в1др1зняеться по к1лысост1 IohIb в1д ат-месферного, К1льк1сть 1х в середин! прим1щення завяди була мен-топ н1ж в в1льн1й атмосфер1 особливо в зимовий час. В абсолютних величинах концентрац1я розпод1лялась в такому в1дношенн1: в-при-м1ценн1 /310,g >»Т,27/: в в1льн1й атмосфер1 /3400, ^ =>1,11/. Вивчення дшвш1ки показало, що сама висока концентрацТя легких аеро-IohIb, як в прим1щенн1 так I поза ним була л1том, сама низька -ЗУ,мою.

Вим1ри показали, що аеро1оший спектр в р1зних зонах I секторах тааринницького прим1щення не однаковиЯ. Bin в б1льп;ост1 заложить також в1д пэв!трообм1ну та зоог1г1анТчних показникТв м1к-

¡Ьокл Тмату.

3.2. ЗмТна мТкроклТмату г.Тл влливом штучно! аероТснТзлцЦ. Показовим для прим1щення штучноI аеро1он1зацП являеться те, ц,о вона впливае на формування оснооких показник1в иГкроклГмдту. Бив-чення параметр1в м!крокл!мату роэмежован1 на три перГоди в пер1о-ди роботи ЮнЧзац! Иного приладу /зг1дно схеми досл1ду/. ТротТЙ пер!од досл1джонь представлений в табл. 2.

2. М1КРШШАТ П1Д ВПЛИВОМ 1СН13АЦ11 П0В1ТРЯ

Покаэгак!! :До 1он1зац11 :П1д час Тон! - :П1сля 1он1эац11

Температура С 15,0 - 0,40 15,9- 0,45 15,6 - 0,42

В1дносна вологХсть % 81,4 - 2,47 77,9- 2,34 79,1 - 2,53

ШвидкГсть пуху повГтря, м/с 0,2 - 0,02 0,2- 0,02 0,2 - 0,02

^углекислий газ ' 0,3 - 0,02 0,2- 0,02 0,2 - 0,02

Ам1ак мг/м^ 21,3 - 1,37 16,1- 1,08 16,3 - 1,29

СГоксводень мг/м° 3,8 - 0,32 3,0- 0,22 3,3 -"0,28

Ы1кробн1 тТла, тис. Пил, мг/и' 81,4 - 2,93 65,6- 2,66 61,0 - 3,11

11,6 - 0,7! 8,8- 0,71 7,6 - 0,75

Температура повГтря п!д час роботи генератора 1он1в п1дви!ци-лась в середньому на 6,2^, в1дноска волог1сть руху повХтря зб1ль~ шилась на 4,3^, шбидкГсть руху повГтря збГлысилась на 0,04 м/с. В1дм!чено також экеншення вуглеккслого газу ка 16,7%, аиХаку на. 5,16 ыг/м3 /Р 0,01/, к!льк1сть с1рковод}го на 0,78 мг/м^. Сту-п1нь забрудненост! повГтря на 33,9% /Р ^ 0,01/, м1кробна забруд-ненГсть но 24,2? /?< 0,01/.

Таким чином, вивчаячи динамТку м1крокл1мату за три пер1оди доел 1дження необх!дно в1дм1тити, цо найб1льше зниження цих показ-ник1в проходе п1д час робоги аеро1он1затора, але через 3-4 годи-нн вони збХлькугаться, аде не доходять до попередн1х величин.

- 12 -

3.3. Показники кл1нТко-ф1зхолог1чного стану, ДослТдження ос-новних кл1н!чних показникЛв п1ддосл1дних тварин показали, що нУ-яких в1дхилень в1д ф1з1олог1чно1 норми не виявлено. На протяз1 вс1х 4 пер1од!в температура т1ла, температура шк1ри, частота пульсу I дих&льних рух1в у бичкГв всГх груп свГдадли про 1х нориаль-ний розвиток.

У тварин досл]дних груп за бс1 чотири пер1оди вироцування вТдм1чено пТдвищення темпсратури шк1ри в пор1Енянн1 з контролем. В 3 групI ця рТзниця склала 7,2 /Р^ 0,05/. Ыожна припустити, що' п1двицення температури шк1ри визване "аеро1онним масажем" /покращення II кровопостачання та живлення/. При пср1внянн1 результат! в дослТдження пульсу та дихання необхТдно вГдм1тити, що зм1ни частоти удар!в пульсу, в основному сгЛвпадають з под1бними зм1нами в к1лькост1 дихальних рухТв.

В1рог1дна р1зниця по эб1льшенню частоти пульсу в1ди1чена у бичк1в 3 групи, для яких цей показник був на 1,4% вищий, н1ж д контрольна. при Р< 0,05. Зб1льшення дихальних рух1в остановлено в 3 груп! на 1,3 при Р^.0,05. Температура т1ла у бичк1в п1д д1ею сеанс1в аеро1он1зац11 майже не змТнювалась.

3.4. Гемато.-тогТчнТ отказники. Проведения гематолог!чних дос-л1джень дозволило встановити,.що штучна аеро1онТзац!я не визивае в1дхилень останн!х в1д ф1з1олог1чних норл. При цьому в1дм1чена тееденц1я до зб1льшення в кров1 гемоглобину, загального калыд!и, неорган1чного фосфору, загального бТлку. Це вказуе на б1льш 1н-тенсивний обг.'Лн речовии у тварин вирощених з прим1ненням аеро1о-н1зац11.

Неспециф1чна ре5истентн1сть та 1мунологТчна реактивнТсть эб1льшуеться у тварин обробленними негатавними аеро1онами. В1рр-г1дне збХльшеннк с1дм1чено у. тварин друго1 та третьо! досл1дних груп в порТвнянн1 з контрольною. Показник бактерицидно1 активнос-т! сиворотки кров! п1д час сеансТв оеро1он1оацТ1 з51льиусться- в

n rpynl на 7,4% /Р*:0,05/, а в Ш на 4,8 /Р-cO.GOl/. Л1зоцимна активн1сть в цих групах зм1нюеться в!дпов1дно в П - на 4,4^ /P¿.0,05/t Ш - на 8,4% /Р-* 0,001/.

П1двип\еиня неспецифТчних фактор1в а ахи с ту орган1зму сприяють мбнш1й п1дцатливост1 молодняка до захворювань. '

Найб1льший 1нтерес в план! вивчення м"ясно1 продуктивност1 представлсють гормони зв"язан1 з обм1ком речоп ин, синтезом 61л-к1в, окисно-в1дновнши реакц!ями.

Результата наших досл1джень подан1 в табл. 3. 3. ГОРМОНАЛШ ОСОЕЛИВОСТ1 КГОВГ П1ДЦ0СЛГДНИХ BI-Í4KIB ПГД ВПЛИВОМ ШТУЧНОI АЕР0ЮН13АЦИ

Показник : ' • Групи_

- _ I : П : Ш • : ГУ : У

ТКсулТн мк од/мл

Трийотироюш н/ыоль/л

Тироксин /моль/л

При анал1з1 одержаиих даних В в1до1чалк, що к1льк1сть 1нсу-л1ну в дослГдшх групах кр1м I пересажала контрольну в П - на 15,3, Ш - на 7,9 та 1У - на.28,3 в1дсотка.

Вм1ст трийодтирон1ну в сиворотц1 кров1 Суло вище у всГх до-сл1дних групах, н1х у тварик контрольно!. Особливо ця перевага виражеиа в трет1й грлт!,- яка склада шоль/л при Р<10,05.

К1льк1сть тряйодтирон1ну у тварин вс1х досл!дних груп як I тироксину була б1льшоп, нГж у аналогХв контрольно! групи.

СлТд в|дм!тктк, що для показдака концентрацП тироксину спо-стер!галась деяка законом!рн!сть збТлыиення його кТлькоет! в кро-

5,12

оТгэ

1,55

0735 73,33

бГб7

6,23

0~6б 1,40

76,33

о7ш

5,83

07б4 1,65

0708 84,67

47б7

6,93

07бб 1,32

0749

88,67 8751

5,40

0,38 1,10

0,18 64,00

7,02

- 14 -

61 з г^двищенняы дози аеро1он1в.

3.5. РТст маси та розвиток пТддослТднях бичкТв. Вплив штучно! аеро1он1зац11 на оргал1эм в п1ддосл1дних тварин та покращення и!крокл1иату в прим1щенн1 дали позитивней результат на 1х продук-тивн! якост1 табл. 4. При в1дсутност1 в!рог!дно1 р!зниц1 середньо1 псстановчо! маеи в к!нц! досл1ду, п1ддосл1дн! групи в1др1зшглись в пор!внянн1 з контролем бТльшии валовиы та середньодобовиии приростами. Так, штучка аеро1он1эац1я дала ыожлив1сть в1д кожно1 тварини досл1дних труп /за винятком I та 1У/ додатково одержати прир1ст в к1лькост! по П груп1 - на 8,1 кг / 2,7?/ при Р<0,05, а в Ш - на 16,4 кг / 4,9Я/ при Р £ 0,001.

По результатам зважувань визначена абсолютна та в1дносна швцдк1сть росту. Абсолютна швидк!сть росту юирачена в середньодо-бових приростах, як1 в П та Ш досл1дних трупах були в1дпов1дно на 30 I 50 г вище, н!к в контрольнХй. Б1рог1дн1сть рГзниц! серед-н1х по П та Ш групах складае РХ0^О5 I р< 0,001. Точно таку ступень в1рог1дност1 встановлено по жив1й мас1 бичк1в в к1нц1 досл1ду. .

Взявши до уваги абсолютный р1ст тварин, ыи вирахували кое-ф1ц1енти швидкост1 вагового росту, як1 представлягать вГдношення живо! ыаеи в к1нц1 та на початку досл1ду.

В порядку зменшення швидкост! росту I група ~ Ш -

12,23, 1У - 12,3, П - 12,01 I контрольна II раз1в.

Тварини п1д вшшвоы аеро1он1зац11 краце використовували поживи! речовини рац1ону, знижуючи затрата корму на I кг приросту живо1 маси. В цьоиу в1дношенн1 найб1льший ефект був одержаний в 2 та 3 групах, в яких бички на кожен кГлограм приросту використовували на 2-1 4 % менше кормових одиниць в пор1внянн! конт-г рольною групою.

Вивчення екстерьврних особливостей розвитк.у п!ддосл!дних

4. Р1СТ МАСп ПЩ0СЛ1ДНИХ БИЧК1В I ЗАТРАТИ КОРНУ

показ ник

Гтзупи

I

Жива иаса ново-нарсджених, кг

Жива маса в -б м!сяц1в, кг■

Жива иаса в к1нц1 д0сл1ду, кг

Середньодобовий прир1ст, г

Прир1ст за пер1од дослХду, -кг

Прир1ст до контролю, %

Витрати корму т I кг прир1сту

корм, од.

25,5 - 1,04 143,5 - 3,24 325,0 - 3,45 680,0 - 0,01 299,5 * 3,25 98

Ю»2

28,2 - 1,09 28,5 * 1,14 26,7 * 0,86 27,5 - 1,03 155,2 £ 1,09 163,5 ± 0,66 145,5 - 3,45 148,0 - 2,70 339,4 - 2:53 347,6 - 3,13 333,8 * 3,76 331,2 ^ 2,88 >

►ч

ел

720 - 0,01 740,0 í 0,01 690,0 ± 0,01 690,0 * 0,01 ' 311,1 - 1,47 319,1 * 2,42 302,0 ^ 3,97 303,6 - 2,57

102

9,8

105

9,6

99

10,1

100

10,0

- т -

тварин показало, що бичк1, пГцпавши п1д вплив негативних 1ои1в, пали бТльш висок! показники пром1р1в та 1вдекс1а тТлоскладу, яс1 характеризуют розвиток и"ясних якостей. Ц1 розб1жиосг1 були най-б1льш характеридами для 3 груш з кокцентрец1ео 300 тис. ЮнТв в 7 с!г пов1тря.

3.6. ЗабТйнТ якостТ пТддослТднкх тварин. Для виялення роа-бТжносгей по показ:<икам и"ясно1 продуктивностТ був проведений контрольний ааб1й пТддослТднит бичк1в.

Результата забою приведен! в табл. 5 евТдчать про те, що в середньому 96,6 - 97,255 Тх заб1йно1 ыаси складае ыаса тушТ та 2,9 - 3,4* - внутр1тнього жиру.

Однш э найб1льш важливих показкик1в при оц1нц1 ц"ясно1 продуктивност1 п1вдосл1дних бичкТв.являсться паса пармо1 туш1, по якГЙ у тварин 3 групи спостер1галась достов1рна перевага над бичками контрольноI групи - на 17,2 кг /10,2^/ при Р 0,01. У тварин П I 1У груп в1ды1чэно деяке знпзеиня цього показника при близькТй до в1рог!дно1 переваги над . контролем П - 5,53 кг /3,455/ I ТУ - на 1,65 кг /0,5%/. Апалог1чн1 результата одеркан1 I по ва-б1йн1й масТ. Так, в П, И, 1У трупах зай1йна ыаса була вищоя, и1н в контролыйй ь1дпов1дно: на 6,99 кг /4,1/?/, 17,2 кг /10,2%/, при

Р 0,001 I 3,68 кг /2,355/.

В наших дослТдаеннях кращ1 показники по забШкшу виходу иа-

ли твврини Ш групи, пк1 перевакали контрольшпс на 1,0?.

В П та 1У групах забШотх вкхХд бичкГв кззначно переважав аналог1чний у ровесник1в контрольно1 групн на 0,4 I 0,9й.

Результата обвалки туш п1ддосл1дних тварин табл. 6 евТдчать про те, що бичк! П та Ш досл1дних груп виг1дно в1др1знялись в1д 1нших пТдаослТдних тварин по к1лькост1 ы"якушу в тушах. Так, в тушах бичкТв П групи перебТлызення по цьому показников1 в пор1внян-нТ з аналогами контрольно! групи склало 4,87 кг /3,6!?/, а в тушах тварин Ш групи - Т&,6 кг /12,3?/ при Р 0,001.

5. ЗАВ1ЙН1 'ПОКАЗНШ П1ДД0СЛ1ДНИХ ВИЧК13

Показник :_

_:_i_

Передзаб1йна жива

маса, кг 321,3 - 2,03

Maca туш!, кг парка . 162,4 - 0,62

Вих1д туш!, %

Maca внутр1шнього жиру, кг

ЗабГйна маса, кг

Вих1д внутр1шнього жиру, %

Заб1йний вихТд, %

52,0 Í 0,22

5,2 i 0,77 167,7 * 0,99

0,1 - 0,03 53,7 i 0,09

Грута

324,0 - 4,04 169,2 -2,11 52,2 i 0,0

6:6 - 0,67 175,7 ¿ 2,73

0,2 - 0,02 54,2 - 0,16

ТУ

334,6 - 4,37 3ÏÔ.3 - 3,71 313,6 - 1,20

180,6 - 0,31 165,8 ¿ 0,65 163,7 ¿ 0,63

54,0 ± 0,72 52,6 ± 0,52 52,2 - 0,03

■ 5,1 ¿ 0,32 6,8 ~ 0,78 5,0 - 0,03

186,0 ¿ 0,60 172,6 ¿ 5,36 I6S,7 ¿ 0,62

0,1-0,03 0,2 - 0,03 0,2-0,03

55,6 * 0,80 54,7 0,66 53,8 i 0,03

43 i

ill

ö. МОРФОЛОГ 1Чг1/1й СКЛАД ТУШ ПГДД0СЛ1ДНИХ БИЧК1В

Показ ни к :___________Групи_ '_

: . I : П : Ш : 1У : У

Maca охолоджено1 тушТ, кг 161,5 i 0,74 167,6 ± 2,19 179,5 * 0,29 165,0 ¿ 1,04 162,9 i 0,55

Maca ы"якот1 в туш1, кг 133,0 0,71 139,5 - 1,97 151,2 ¿ 0,15 134,4 £ 0,85 134,6 Ь 0,34 ^ œ

Maca кТсток в тушТ, кг 28,4 + 0,13 23,1 t 0,22 28,3 ¿ 0,17 30,5 0,22 1 28,2 ¿"0,24

BmIct ы"яков$ в туш1, % 82,4 + 0,10 8,2 ±0,10 84,2 i 0,09 81,4 + 0,07 82,6 - 0,07

BmIct кТсток Б ТушГ, % 17,6 0,10 16,8 i 0,10 15,7 ¿ 0,09 18,5 4 0,07 17,3 * 0,07

КоофЩ1ент м"ясност1 4,6 ¿ 0,03 4,9 i 0,03 5,3 ¿ 0,03 4,4 i 0,0 4,7 ± 0,03

Анал1з меффологГчного складу туш дае можлив1сть визначити,-що в1рог1дна перевара бичк1в 1У групи над контролем по мае! охо-лоджено1 • туш1 було обумовлене б1льш 1нтенс.ивним розвитком к1стоя, так маса к1стки в ц1й груЩ пересажала контроль«;/ га 2,3 кг /8,1%/ при р<0,01; по мас1 ж м"якуту м1я цими трупами р1зниц1 не встановлено, вона була характерною для дано! породи I в1ку. В Ш груп1 в1дм1чали в1рог1дну перевагу маси охолодмено! туш1 в пор1внпнн1 э контрольною трупов на 16,6 кг /Ю,2$/ при Р < 0,001 за рахунок збГльшетш маси м"якуау,- а по мае! к!сток, характерно! р1зниц1 не встановлено. Вм1ст м"якушу в туш1 виявилось самим высоким б П та Ш досл1дних групах /83,2 та 84,2%/. В1дпов!дно, п тушах бичк1в П та Ш труп самою нозькои була гштома вага к1сток 16,8 та 15,7 проти 17,3 в контрольнГй груп1.

Дел С? про хМчкий склад м"яса /табл. 7/ св1дчать, цо д1я легких негативных ГонХв не вкэивае вГдхилеиь в!д норм, характерах для червоно1 степов о 1 породи. Разом з тш у бичк1в П та В досл1дних груп к!льк1сть б1лка була б1льшои н1ж у 1х ровесник!в контрольно! групи в!дпов1дш - на 1,33% /Р<0,01/ 1-2,17% /Р<0,01/. По осташЯи псказникам из виявлено а1рог1дно! р!зни-ц! м1Ж тваринами досл1д!Их I контрольно! груп. Разом з гиы в1дм1-чено зб1льгения вм1сту жиру, в туш1 бичк1в I групи -.на 155, ГУ - на 0,6$ в пор1внянн1 э контролем.

7. Х1М1ЧНИЙ СКЛАД 1ГЯСА» %

Трупа

Вода

Б1лон

т?

Зола

I

П

ш

IV

V

70,4 - 0,35 ' 70,8 - 0,43 70,8 - 0,23

70.3 - 0,39

70.4 - 0,12

18.2 - 0,54 19,5 - 0,18

20.3 - 0,41

18.4 - 0,13 18,2 - 0,06

9,5 - 0,29 8,3 - 0,49 8,1 - 0,51 9,1- 0,50 8,5 - 0,43

1,0 - 0,12 1,1 - 0,0? 0,8 - 0,15 1,1 - 0,10 1,1 - 0,09 .

В тушах П та Ш груп за|)Тксова!Мй б1льашй ш1ст вологи на I 0,37%, тод! як с пробах 1х ройесник1в I та !У груп була

- 20. г

одинакова к1льк1сть по вТдношеннга до контрольно1 групи.

Вм1ст води в П груп! був таким же, а в останн1х дослГдних трупах меншим, н1« в контрольн1й.

3.7. ВихТд основних поживних речовин. При комплексн1й оц1н-ц1 вм!сту ссновних пожившх речовин в туш1 I внутр1шн1х органах вста.ноБлено, що туш1 одержан1 в1д тварин п1рданих штучн1й аеро-ЮнТзацП мають б1льше б1лку, жиру та мають в1дпов1дно б1льшу енергетичну ц1нн1сть, н1ж аналоги контрольно1 групи. Особливо за-м1тна ця перевага в П та 11 групах з концентрацию аеро1он1в 200-300 тис. в см^ пов1тря.

Розрахунок виходу основних поживних речовин на I кг живо1 маеи п1дцосл1дних бичкТв дозволяв судити про питому вагу б1лку, жиру I енергП 1ст1вних орган1в I .тканин /табл. 8/.

Вих1д харчового б!лку на одиницю передзаб1йно1 живо1 маси був 61'льшим по вс1м дослГдним групам.

8. ВИХ1Д ОСНОВНИХ ПОКИВНИХ РЕЧОВИН В 1СТ1ВКИХ ЧАСТИНАХ ТУШ

Трупа :Передзаб1йна : ВихТд на I кг живоТ маси_ ■

:жива маса,

_: кг_:Харч. бТлок.г: Ниру. г : ЕнергН. кДж

I 312,3 79,5 41,2 2978,6

п 324,0 ' 86,0 36,4 2903,4

01 334,6 93,8 37,1 3064,6

1У- 315,3 80,6 39,7 2938,3

У 313,7 99,9 37,4 2835,9

Причому при рТзних дозах аеро1он1зац11 цей показник вар!юв, що пояснюеться рТзною реакцТсю орган1зму на цей фактор. Максималь-ний вих!д б!лку в 1ст1вних частинах туш! /66,0; 93 ,8 г на I кг к;иш1 ыаси/ був сдержаний в П та Ш дослХдних групах, що на 7,6 I 17,3% бТльше, н!ж в контрольнТй груп1.

3.8. ФТзико-моханТчн! властивост! кТсток. Сп1вв1дношеннп фосфору I кальц1ю в к1стков1й тканин1 деякГ дсслГдники вважають константною величиной. В наших дослГдженнях гтропорцТя м1ж Р та Са знахедилась в межах 1,0:2,2 - 1,0:2,4. Це св1дчить про нор-мальну м1нерал1зац1о к1сток вс1х п п1ддосл1дних тварин.

Вивчегаи зм1н ф1зико-механ!чних властивостей к1сток показе-ло зО'Гльлення 1х мГцност! у тварин вироцеких на фон1 приаIнекня аеро1он1зац11 /табл. 9/.

9. МХЦМСТЬ ТРУБЧАТИХ К1СТ0К П1ДД0СЛ1ДНИХ БИЧК1В

Трупа: Сила роздгвлювандат. кг/ ем^

: П"ястна к1стка : Плечова к1стка

I 1481,33 - 9,94 2310,67 - 83,67

П 1493:33 - 4,91 2716,33 - 90,45

¡11 1518,33 - 10,65 2876,67 - 69,69

1У 1507,67 - 16,71 2156,33 - 26,96

У 1475,00 - 6,00 2165,33 - 76,02

Найб1льшу розрушаючу нагрузку видержали плечовГ к1стки тварин П та И труп, що можна пояснити б1лыи 1нтексивною ы1изря~ л1зац1ею 1х до цього часа. Меня м1цн1шими були плечов! кГстки в контрольна та ГУ грзт.ах на руйнування якях потрГбно в 1,3 раза меняй зусиль.

ВГдповГдпо,прсцес мГксралГзацП ц1е1 кГстки, иабуть проходив мела 1нгенсивко.

При вивченнГ п"ястко1 кГстки остановлено, цо т II руйну-вшгшг пс?р1бко меише зусиль, н1я для плечопоГ ;с1ст;ги. Одна« I ту? спсстер1гаються т1а особливост1 з розр1з1 досл1дшх груп, цо I при руЙнуваннГ плечово! к1стки.

Таким" чином, вивчсшм фТзичноГ маси, л1н1йних показниЩв та и1циост1 лопаточних, плечевих I п"ястних а1сток даз змогу эаклвчита, цо у-бичн!в П та И груп, б1льш Гнтенеивно проходила

а1нерал1зац1я к1сток I тому в них б1льша м1цн1сть. Для тварин I» 1У I контрольно! груш були характерн1 б1ох1ы!чн1 процеси направлен! не на м1нерал!зац1ю к1сток, а на зб1льшення 1х л1н1й-них речовин.

Економ1чна. ефективнТсть виро1чування бичк1в.

Визначення економ1оно1 ефективност! вирощування бичк1в п1д" д1сю аеро1он1зац11 проводили розрахунковоконструктивниы методом, запропонованим О.Г.Тимченко I М.В.Зубець /1985/. При цьому вра-, ховуволи вартТсть додаткового одержана! в досл1д1 продукцЦ за-купочно1 ц1ни I соб1вартост1 I ц пловичини, пк1 склапися фактич-но в гоеподарств1 на час проведения доелГду.

Приведен! в табл. 10 дан1 св1дчать про ьисоку економ1чну ефективн1сть вирощування.бичк1в з використанням штучио1 аеро1о-н1зац11. Реитабельн1сть виробництва пловичини в П груп1 була ви-щою на 18,6$, в Щ на 39,9$.

10. РЕНТАБЕЛЕН1СТЬ ВИРОЩШННЯ БИЧК1В ПРИ ВИК0РИСТАНН1 АЕР0ЮН13АЦП

Група :Додатковий:Соб1вар-прир1ст на:т!сть I ц :1 гол., кг:приросту : :тис. куп. :Виручка :вГд реал1~ :зац11 I ц :тис. куп. : Прибуток 1 тис. куп. :Реитабель-:н!сть %■

I 4,17 427,8 469,6 41,7 9»8

II 7,50 381,4 526,7 145,4 38,1

ш. 15,50 354,9 565,9 210,9 51),4

1У 1,59 416,6. 482,2 65,6 1508

У - 410,0 490,0 60,0 19,5

В И С Н О В К И I. Штучна аеро!он1зац1я виявила позитивней вшшв на форму-вання осповних 'параметр!в м1крокл1мату прим1щення для молодняка велико1 рогато1 худоби в пер1од вирощування, визиваючи покращек-ня сан1тарно-г1г1сн1чного стану повТтряного середовища, що вира-

' йаеться в■пХдвищенн! температури пов1тря на 0,63°С, эниженнян в1дносно1 вологост1 ка 4,3%, вуглеккслого газу - на 16,7, ам!а-ку - 5,16 нгМ /Р<0,01/, сГрководнп - на С,73 мг/м",^ зкениекня ступени запилсност! повГтря на 33,9$ /Р<0,01/ та мТкробно! эаб-рУдненост1 - на 24,2% /Р<0,01/.

Покращення м1крокл1мату прим1щень в свою пергу скрияло п1д-вищешга енергП росту та фориування м"пстгих якостей.

2. Бплив легких негатившх аеро1он1в сприяло пГдвищення за-о1йиих якоссей бичк1п. Лбео.'поний прирТст яипо! маси зб1льшився на - 2,4Й /РС 0,0-5/ - 4,9% /?■£ 0,001/, при цьому затрата корму. на за51Дна масс I маса парно! туагГ п1двищклась в!дпов1дно на 3,4 - 6,815 та 4,1 --10,2$ /Р<£ 0,0СГ/, збГльшилась маса м"я-кушу туш1 па 3,6 - 12,3% при РС0,001.

3. ПримТщеш« штучно! 'аеро1он!зац!1 не Бизивало в1дхилснъ в1д иермяв х1м!чному склгд! ы"яса, х&рактсрнки для червонс1 сте-псво1 породи. Разом з там п1дм1чен1 декх1 пТдвицення б!лку й м"ле1 на 1,33 - 2,17% /Р<0,01/.

4. Встановледай найбХльш ефехтивкнй режим 1ок1зац11 бичк!а, з перТод вирещування при концентрацП легких негативки* ТонГв 200-300 тис/см'3 з окспоз:!р11 60 хв. ка про.тяз1 90 дн1г з £0-дешюю перериоп пТсля конного м1еяця обрсбгси. ПримХизнкя б1лыа ' високих доз, порядку 400 пк/сгР приводила до пригн1чэння фугас— ц1онального стану орган! с-чу тварик та з низка ння 1д"псно! прО.Я'ук-

ти вност1.

5. Д!я легких иегативних 1сн1в с при ял а зм1пзшю клМчдах показникТв твярин: лГдвицення.температуря шк1ри на 0»Я) - I зб1лыгянничастоти пульсука 1,2 - 1,4$ /Р^0,05/.

6. Прик1нення аеро!он1зац11 сприяло покращеккя морфологГч-них та 61ох1м1чних показнак1в кров!, що проявлялось в пТдвкщенн1 сритроцит!в на 1,6 - 12,!$, зб1лыпенн1 к1лькост1 гемоглоЩну 2,1 8,6«, пГдвищенн! вмТсту в сиворотц! кров! яеоргшфшего фосфору

- 24 -

fia 18% /Р<6,01/, цукру на 6,3 - 13,1% /Р<0,05/.

П1д час ceanclB ясро1он1зацП зб1льзилась бактерицидна ак-тиён1сть сиворотки кровI на 2,4 - 14,8% /Р.^0,001/, л1зоцимна активн1сть - на 6,6 - 7,8% /Р<0,001/ та фагоцитарна активн1сть на 4,4 - 9,4% /Р£0,001/.

7. П1д впливом штучно1 аеро1он1зац11 в1дм1чаеться зб1лыден-ня гормоцу тироксину на 55% /Р^£.0,05/.

Q. Итучна . • 1он1зац1я сприяла б1льш 1нтенсивному синтезу м"язовоТ. тканини, що виразилось в п1двищенн1 виходу 1ст1вного б!лку на 7,6 - 17,3% в розрахунков1 на I иг живо! маси.

9. Доц!льн1сть вирсщувашя молодняка велико1 рогато1 худоби п1д i! плие ом и тучно I ьеро1он1зацП п1дтверджують ек9ном1чн1 по-казнхки. При цьому варт1сть I ц приросту знизилась на 6,9 - 13,5%, рент£;5ельн1сть виробкицства зб!льщилась на 38,1 - 59,4% Терм1к окупиэст1 затрат, зв"язаних з придбанням та мантажем 1он1затор1в IcHj^oanx систем в прим1щенн1 на 100 бичк1в, с клав 0,21 року.

ПропозицП виробництву.

1. Для п1дБшцення ефективност1 вирощування бичк!в доц1льно примТняти штучну аергЛон1зац1в в режим! 200-300 тис. IohId в см^, як фактор э.ктив1зуючий 1нтенсивн1сть обм!нних процес1в в орган!з-м! тварин та п!двищуючий господарськ£ показники в пер1од 1х ви-ро(цування.

2. Вивчзний оптимальний режим аеро1он!звдП з концентрацию легких негативных aepolonls 200-300 тис. в. I см пов1тря при суточн1й експозицЦ одна година та продовженн1ст!0 90 дн1в з 20-декною перервои я1сля м1сяця 1он1зацЦ рекомеццувати господарст-взм, mil зз.ймшоться вирощуванням бичк1в на м"ясо.

3. ПропозицП включен1 в тимчасов1 рекрмевдецП "Шт,учна асро-1ся1эац1й та I! використання при вирощуванн! молодняка валике! '

еогатоI худоби". /КиТе, 1994/.

- 25 -

За ыатер1алами дисертацП надрукован1 сл1дуйч1 робота

1. Сова 0.1. Аеро1он1зац1я тваринницьких прим!щень /Тварин-ництво Укра1ни - 1994. - № I. с.23.

2. Сова'0.1., Сокрут О.В. Вплив штучно1 аеро1он1зац11 на в1дтворювальну функцГю кор1в. //Тез. доп. каук.-практич. кон£. Проблема п1двищення продуктивност1 тварин та и ефективност1 Ix л1кування / Дн1пропетровськ, - 1994. с. 37.

3. Тимченко О.Г., Козир B.C., Сокрут О.В., Сова 0.1. та'1н. Тимчасов1 рекоаевдадП по штучн1й аеро1он1зац11 та II використан-ня при вирощуваннГ молодняка велико1 рог&.то1 худоби. - Ки1в, 1994. - 10 с.

4. Сева 0.1. Вирощування бугайц1в. п1д впливом штучно1 аеро-1он1зац11. // Матер, доп. наук. конф. Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення/. Ки1в, - 1994. с. 44.

АННОТАЦИЯ

Сова А.И. Выращивание бычков под влиянием азроионизации.

Диссертация /рукопись/ на. соискание ученой,степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.17 - технология производства продуктов животноводства.

Национальный аграрный университет, Ниев, IG95.

Установлен наиболее эффективный режим аэроионизации ддя молодняка крупного рогатого скота в период выращивания: при концентрации легких отрицательных ионов 200-300 тыс./см^ с экспозицией 60 минут-в течение 90 дней с 20-дневньм перерывом после каждого месяца.обработки-. Применение более высоких доз, порядка 400 тыс./сы^, приводит к угнетению функционального состояния организма- животных и снижению их мясной продуктивности.

suirnBY

A.I. Bora. Production vi joung baiie under the effect of air-io»izatioa.

Thtsio for Eaintaialng candidats'a degree ia agricultural Kcie&cec, 06.00.17. - technology of snin&l f«odst»tff pr»ductioa. KIbt, 1995 .

Tho Best cffectiYs Ech«dule for oirTieaizotion of youœg cattle in the growing period has teen established: at the concentration 200-300 thousands of light negative ioaa per cq at 60 Biaut<ss "leng exposition âuriBg Ç0 âsjs »ith 20 day« long brssk after every coath of treataont. Application of higher dosages like 400 theusarid ieac pgr ca.couses depressisa of the eninals functional state and redHçtiea cf Beat productivity .

iQDSr. yBK HAY 3SK. 27S ,inp. IVù