Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Вплив згодовування метилендисечовини на продуктивнiсть, окремi показники азотового та вуглеводного обмiну в рубцi i кровi вiдгодiвельного молодняка великоi рогатоi худоби

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Вплив згодовування метилендисечовини на продуктивнiсть, окремi показники азотового та вуглеводного обмiну в рубцi i кровi вiдгодiвельного молодняка великоi рогатоi худоби"

ЗАКАРПАТСЬКИЙ 1НСТИТУТ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА УААН

Р Г Б ОД На правах рукопису

УДК 636:2:636:087.74

федорюк богдан павлович

вплив згодовування метилендисечовини

на продуктившсть, о крем! показники зотового та вуглеводного обм1ну в рубц1 i кров! в!дгод1вельного молодняка велико!рогато! худоби

6.02.02 - годтля альськогосподарсьхих тварин \ технология корм!в

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступени кандидата бюлопчних наух

В. Бакта- 1994 р.

Роботе виконана у Закарпатському 1пститут1 агоопроыислового аиробкицтва УААН

Науковий кер1вник - кандидат ¡$1олог1чних наук, старший

науковий сп1вроб1тник

грашенсышй 1гор йосипович

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор <31олог1чних наук, професор . '

КАЛАЧКЮК ГЛ.

доктор сЬяьськогоспсдарських наук ВУДМАСКА В.Ю.

Пров1дна устзнова - Укра1нський державний аграрний ун1верситет

Захист дисертацП в1дбудеться У// 1394 р. о год,

на зас1данн1 спец1ал1зовано1 рада К CE0.84.0I при Закарпатському 1нститут1 агропромислового виробняцтва УААН за адреоою: 295520, Закарпатська область, Еерег1вський район, с.В.Бакта, спец1ал1зована рада Закарпатськогс 1нституту агропромислового зироЗлицтва УААН,

3 дисертац1ею можна ознайомитися в б1бл1отец1Институту Автореферат роз1слано " /4« г/ _ 1994 р.

Бчений секретар спец1ал1зовано1 ради, кандидат с1льськогосподарських

наук

1гяск1вськия в.м.

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АктуельиГсть темя. Галовяям дязралом аяробництва м"ясэ в госсодэрствах г1рсько1 зояя Укра1аськях Карпат в аадремонтяиЗ юлодняк та доросла велика рогата худоба, яка в «"ясному балаа-îl цих господарстэ складав 85-87 %.

ДефЕцят протв1яу в рац1ояах молоднява та доросло1 веллко1 poratol худобя на в1дгод1вл1 складаа 25-30 %, що приводить до знажеаня продуктавност1 худоба, перевитрачааня яор«1в I п1дви-агання соб1вартост1 продукцП.

В зв"язку з цкм аахлявого значения набувае пояук I paulo-нальне використааня природнях дхврвл <Ялка I сянтетачнях азо-товях сполук ( САС).

БагаточислвннГ досл1дгаяня по вякорнстаяню CAG в рац1онах ауйнях тварян на вяявяля вегатявно1 Ix д11 на pic?, роэвиток I продуктавн1сть та п1дгзерднлн доц1льн1оть Ix пряиХненнл а го-д1вл1 (ViRTAt4£MA.LX959; 1965; 1970; 1971; Скоробогатях h.h., Шмааенков H.A., 1971; 1975; 1981; Палф1й Ф.С. I la. 1972; 1979; 1983; 1985; I98S; Гжацысий С.З. I 1н. 1974; КурЫов Н.В., 1974; Богомолов D.r., 1978; Солнцев K.M., 1984; Калачник ГЛ., Грабо-веяськаЗ 1.Й., I 1я., 1981; 1982; 1983; 1986; Петричко А.Е., 1986; Лесковач Б.Ы., 1990 1 1н.).

Науковяыи розробкааа встановлено, що вакористання карбам1-ду, як резерву яроте1ну в pauloaax тваряй, стрямуеться через недосконалХсть шлях1в його використаяял I засвоення.

ВраХовувчи цв, було проведено ряд спроб х1ы1чно1 модяф1ка-ц11 молекула карбам1ду, напразлеао1 аа зниження швадкост! ферментного Пдрол1зу ц1е1 сполукя.

Найб1льш вдалям напрямком одерханяя повГльнодЕсчях азотовях сполук в х1м1чна обробка карбам1ду формальдег1дом. Внасл1док одераують ц1ляа спевтр продукт1в синтезу, як! ыають р1зну сту-п1аь розчанност1 в водаях розчянах I в1ддов1дно р1зну швид-кХсть урэазного процесу.

В PooII над розробкою карбйм1дно-формальдег1дндх комшгекс1в в Донському СП лрацюаали: Струя M.I., Цуп1яов M.I., Ахметов М.В. 1980; 1983; в ШдорусП Слесарев I.K., Герасияович S.I., Квет-ковськяа ГЛ., 1976 ..Л983 I 1аш1. Протв ця робота дальше дос-л1д1в на п1шла I отримати сполуку певного класу I якост1 на було моаяяво.

- '¿ -

Квы вперозе нв Укра1н1 I в СНД вдалося створити на Свалявсько-иу -1ХК промлслову усгвновку по запуску одного з харбам1дно-фор-ивльдег1дних г.родукт1в - ыетилендисечовину.

Ыетв I зввдання досл1джень.1аетою нашо1 роботи було двти гос-псдврську оц1нку, вивчитв особливост! синтетячндх I ферментативных процес1ь, шо в1дауваються в рубц! I кров1.

Бствноввти 1втенсивн1сть росту I ян1сн1 показники м"яса у в1дгод1вельною иолоднякв велико1 рогато1 худоби при згодовуван-к! 1м в умоввх rlpcbKoI эони Кврпвт в склад1 проте1ндеф1цитних pauloalB зам1сть карбаи1ду ыетилендисечовину з додачею I без ael. сульфату натр1ю.

При цьоиу вир1шувалися такГ задач!: \

- вавчення в динаы1ц1 ряду ыетабол1т1в азотового обм1ну в р1дк!й фракцП ва1сту рубця та кров1.

- влвченнл в динаы1ц! ряду показнак1в вутлеводного обм1ву в р1да1й фракцН EMlcry рубвд та кров1.

- встановлення продуктивност1 твврив, якост1 продукцИ I еко-ном1чно1 ефектизкосП використання кврбаы1ду тв ыетилендисечовв-ни в деф1цитнах по перетравноыу проте1ну рац1онах год1вл1 а^уйнвх

Науковв новизна роОоте, Бперше вивчено ыоюшв!сть внкористан ня пох1дно! карбвы1ду - ыетилендасечовина в деф1цитних по перетравному вроте1ву рац1онах год1вл1 хуйних тварин, одержаао1 в промяслових умовах Укра1ни,

Бстановлено перевагн згодовування метилендисечовини над карб амХдом I вплив нв ефективн1сть в!дгод1вл1 молодняка велико! рога .то! худоби, окрем! показники азотового I вутлеводного обм1ну в рубц! I кро.в1, результат забою та х1мЗчнд® склад ы"яса.

Првктичнв ц1нн1сть роОоти. Бона заключаемся в тому, що на ochobI одержана* експерименталышх данях науково обгрунтовнно використання метилендисечовини для поповнення деф1циту перетравного проте1ну в рвц1онах куйних твария I його ваша ефективн1сть у порХвнянн! з карбам1дом. А твкое вперше розроблен1 ызтодачн1 рекоыендацИ по викорвстанню ыетилендасечовшш, одерхано1 в про-масловах уыовах, ври в!дгод1вл1 молодняка веляко1 рогато1 худоба

Апробац!я роботи. OchobhI положения робота вяклвден1 в вясту-пвх нв всесоюзнН нарад1 по використанню нетрадац1йнжх корм!в'у Томську (1989 р1к), наукових конференц1ях:" Рад1ональне використання кормовнх pecypcls Карпат" - 1987 р!к, 0бласн1й конфе-

- з -

рвнц11 " Наука - виробняцтву" - 1988 р1к, республ1кансья!а кон-фервнц11 " Состояние и перспективы развития биотехнологии а животноводстве", Харьк1в - 1988 р1к, ковференцП " Науков! розроб-кя АПК - 1993 р1к; конфаренцП " Пробломи лромяслозогэ комплексу г1рського раг1ону Карпат, Кд.тн! Борота, 1994. р1я, допоal дались на райониих, обласнях га респу<5л1канськ1а нарадах кеоХзнякХа I спвц1ал1ст1в АШ. На роззарвному зас1данн1 в1дд1лу тзаринаицтза Закарпатського 1АПВ э 1994 р.

ДублГкацЦ. За матер1алами дасерта-дП оаубл1козано 3 роб1т.

Структура I оД"ем робота. Дисертац1я мГстять 159 сторГнок ыапшнописного тексту I складаеться 1з вступу, огляду лГтзэатур», результата досл1дявнь, обговорення одеряанид: результата, вяс-hobkIb, практичши пропозиц1й I списку аинорастано1 л1тэрату?и. Вкопараменталья! дан! предстзалзнХ 4 граф1каыи та 43 таолицями. В дасертаоГйнХа робот! вякорзстано 359 л1тературнях длерел, з них 105 3apy6Iasiuc автор1в.

2. МАТЗР|АЛ I МЕТСЩИ ДОИЩЕНЬ

Для зивчэняя вшхиву р1знжх тахяолог1чншс способ1в отримв-^ ня I вииористзняя ызтилендисвчовиня ( МДС) X з метою виязлэння краашх э них наиа протягом 1987 ... 1Э93 pp. на э1дгод1зе.:ьпач7 молодняку в8ляко1 рогато1 худоби в уыовах г!рсько1 зона - госпо* дарстаах Свалявського та Воловецького paâoala Занарпатсько1 облает! проведено 9 господарськях I наукозо-зиробнячях дослШв та виробнича пэрёвХрка кращого вар1апту.

С1м досл1д1в по встановленню господарського ефекту зикорис-тання метилендисечовини для поповнення нестач! перетразного яро-те1яу в рац1онах з1дгод1вельного молодняка ввлико1 рогато! худоба буро1 карпэтсьхо1 лорода проведено за схемою в таблицХ I. Рац1оая год!зл1 булл складен1 за рекомендации бувшого 31Та.

СлХд також в!да1тити, що данжы досл1ддвяням передували ехспе-риаантя на б1лях мяшах по заявлению мохливо! токснчно1 д11 МДС I II прядатяоатХ для викорястання в год1вл! ростучо! велико! ро-гато1 худоби.

В останн1х дао* досл1дах ( 8-9-ому) дано ф1э1олого~б1ох1ы1чну оц1няу ефективност1 викорнстаняя МДС а пор1внянн1 з нарбам1дом при в!дгод!влХ молодняка велико! рогато! худоби.

I. СХЕМА ДОСЛШВ

№ дос4 Р1к 1Тривв-!Досл1д-!К-ть I ■ I М1сцв про-

Л1ду доел 1-1Й Гру"*1рин"в} Досл1ляуваииЯ фактор !волпния лосл1ду

!дення ду! ПИ ,групп !

! (дн1в)!____I___I_______________________I______

i 11с 11111с 1с -5-!______~____6_____________I___7____

"* I ~ 1987 120 конт. 10 ОР - деф1цит перетравного проте1ну 20 % ' К-п "Пам"ять

I доел. 10 ОР + карбам1д 100 г/гол (день) рйцьки"Свзляв-

II доел. 10 ОР + МДС 250 г/гол. (день) ського району

~*11 1988 ЛО йонт. 10 ОР - деф1цит поретравного проте1ну 25,4 % Досл1дяэ госпо-

I доел. 10 0Р+ карбид 120 г/гол/день/ Й^ЖьЙРЙ^ I

II лг-л. 10 ОР + МДС 250 г/гол/лвяь/ л1дно1 станцП ,

_ ______________________;_________________сх Н.В0£0та_ _ _ _

III 1989 III конт. 10 ОР - деф1цит поретравного проте1яу 18,8 % Досл1дне госпо-I доел. 10 ОР + МДС 100 г/гол/день/ дарство "Карпата*

II доол. 10 ОР + ВДС 250 г/гол/дет/

13 1990 121 конт. II ОР - деф1цит перетравного проте1ну 27 %

I доел, II ОР + карбам1д 125 г/гол /день/ „

II доел. 12 ОР + МДС 200 г/гол/день/

" V *" Тает" ~т7с~ ~ ЕЪнтТ 9 ОР - дёШца¥ пере?равно?о~про¥еГну 24Т* ~

У 1391 11 ь ! досл# 10 0р + вд^х25 г/гол/день/ 95,6 % потреби

перетравного проте1ну

II доел. 9 ОР + МДС 160 г/гол/день/ 100,5 % потреби •

перетравного проте1ну

III доел. 10 ОР + аде 200 г/гол/день/ 107,3 % потреби

папа»пппилт« пг\птпТи*г

I _ i _2_ 1 _3_ J_ 4 _ _i _5_!_____. _____6____________i 7____

У1 1992 60 контр, iü ОР- деф1цит пвретравного протеХну 16,1 % Доол1дна

I доел. 10 ОР + аде 100 г/гол/день э 23 % азоту господарство

II доел. 10 ОР + адС 100 г/гол/дэнь з 28 i азоту "Карпати" III доел. 10 0Р> ЭДС 100 г/гол/день з 33 % азоту

УН 1993 120 контр. 10 ОР - деф1цит перотравного прате!ну 28,9 % Досл1дне

I доел. 10 ОР + ком<51корм I ¿авовникова макуха господарстзо

II доел. 10 ОР + НДС 160 г/гол/день " Карпати" III доел. 10 0Р + МДС 200 г/гол/день

УШ 1989 II? контр. 12 ОР - деф1цит ператравного проте1ну 29,7 % в-n 1м. 50 р.

I доел. 13 ОР + карбаы1д 120 г/гол/донь Балмс^о йн?ня

^ 1 ¡j у му^ у

II доел. 13 ОР + ЫДС 240 г/гол/день Боловецыюго р-ну

IX 1990 119 контр, II ОР - деф1цит ператравного проте!ну 26,4 % Досл1дне

I доел, II ОР + карбан!д 120 г/гол/день гослоднрство

. II доел, 12 ОР + аде 2да г/гол/день " Карпати"

III доел. II ОР + НДС 200 г/гол/день ^

тзаринам контрольно!, I I III доел, груп ьводнли по • 20 г/гол/день сульфату натр1ю

0РХ - осноьний рац1он

Досл1да проводилися на juQhIhho здорогих в1дгод1вальних бу-гайцях в1д!5раних зв принципом вналог1в.

Ьраховусчи п1двищену потребу с1рки в *уйнях при згодовуванн не31лкового азоту вс1« тваранам ( 9 досл1ду), окр1ы II досл1д-но! групи, додатково вводили до рац1ону по 20 г/гол./ день сул jsry uerpln, в дефХцит цукру в обох досл1дах лоповнивали зв ра хунок введения в рац1онл брукви та кууз1ки.

Ь обох досл1дах годХвля тварин була дворазовою, 1ндав1дуаль нос а 1х утрямвння - прив'язне. Бо1ння тварин зд1йснювалося з автонапувалок.

В ЛИ I IX досл1дах тварини, яыод згодовували роесипний карбаы1д, гХрше по1дади корми I вони довше заляшалися перед ни ил в год1вницях.

В цах досл1дах ыатер1алом для б1ох1и1чних досл1деень слуга ли вм1стиме рубця, яке брали зондам, в також кров з яремно1 ве до I через 2 15 годин п1сля год1вл1.

У вы1стимому рубця п1сля ф!дьтрування через чотири шари маря1 визначали рН - Хонометром, загалышй I залишковяй азот-зе К"альдалец, а бХлковиб за р1зницею ulx загальшш та неб2лнс ( ааляшковим) I вы1ст аы1аку за Конвеем < Тульчинський M.I965; Каслова Е.С., 1967).

У сироватц1 кров1 визначали сечовину за методикою описано! Лемпертоы К.Д., (1958), загальний I заляшковий азот - за К"ел! далаы, 8 бДлковий - зв р!зницею ы!к загальшш та залишковим р; ток ( Тульчиаський Ы,, 1965). ам1ак за Конвеем { Касловв Е.С., 1967) б пераф!нових чашках з наступним вХдсиоктуванням у проб] ки, неслеризац1ею I февуввнняы. ЦелгаозолХтичну 9ктивн1сть nil рофлори рубця - гравХыетрячно за прописок bwisembitxrrle. М.В ( 1Э58), шшхом 1нкубац11 в«1сту рубця «»tuo ) протягоы 24 годин джерела целвдозя в спец1 алъшх каншях; суму цукр1в : допоыогою антронового реактиву по Дрейводу I Moplcy {Головаць кий 1.Д., 1961); загальну к1льк1сть летких жирних кислот (Д2К методом парово1 дастиляцЦ в апврат! Маркгаыа з наступним тит. ванняы 0,1 N розчяном ЫаОН за методом Ыасообоева А.Я. I 1ище» ковв &.Н., ( 1968), сшисаноыу КурЬяовим Ы.В. I сп1вавтораш! ( 1975).

В кров1, взят1й з ярзмно1 вена, визначаля загальы1 цукри антроновиы реактивом, за методикою описано» в книз1 Готовенького 1.д. ( I9ÔI). а в сироватц1 кров1 - концзнтрац1и сечоаишх за м¡тодякра Лемпорта К.Д. (1Э68), загальниЯ б1лок - рефрактометрам ( Видова P.C., 1967).

При проведеннГ контрольного забои п1ддосл1днях тварин зра-ховувалися маса парно1 I охолоджено1 туш1 та маса окремах внут-р1ан1х органХв.

Для х1м1чних досл1днвнь якост1 м"яса використовувала спинно-ребровий в1друб ( в1д 9 до 12 ребра), в яяоыу визяачали азот загальиия I небЬмовиа по К"ельдалв, а по р1зшщ1 (Ы загальниЯ -N небХлковий) переынодуочи на коеф1ц1ент 5,25, встанов-люваля 31лок; суху рэчовину I золу за загальноприйнятими методиками; ам1нокиблоти - за допомогоп паперово1 хроматогра(Щ С Пасх1на Г.С., 1964).

Бс! забПн! I ы"ясн1 якост1 визначаля за методикою BITa ( Солнцев К.М., 1Э77).

51охХы1чяХ анал!зи вияонанХ в лабораторИ масових энал1-з1в Закарпатського 1нстатуту АДВ I лабораторИ 6IoxImII 1нстя-туту зеылеробства X твардяництва захХднога рег1ону Укра1ня.

Эдеряан1 цифров1 дан! обробляли статистично.

• 3. РЕЗУДЫАТИ ДОСЛИ-ЖЬ ТА IX ОЗСОБОРШИИ

3.1. Господзрська оц1нка мотаивост1 використання м;тилендасечовики в рацХонах в1дгод1вельного молодняка велико! рогато1 худоби

Введения з склад проте1ноде$1цнтнах рац!он1в як карбам1ду так I мзтилендисечовиня приводить до эсуву цукрово-проте1нового в1дношеняя в сторону зыениення в розрахунку на одиницю проте1-ну н1лькост1 цукру I в1дпов1дно к1лькост1 азоту до к1лькост1 сХрки. Так у першому дослХд1 цуирово-проте1нове в1дношення в рац1он1 контрольно! гуупи тварин складало 0,50:1 в 1Д I 2 Д п1сля введения САР в1ддов1дно 0,38:1 I 0,36:1;Ы-I4;I; 17,8:1; 13,7:1.

В другому досл1д1 цукрово-прота1нове в1дношення у контрольна rpynl складало 1,17:1; в I I II досл1днях - 0,84:1; 0,83:1; сп!вв!дношенняН:3 в!дпов1дно 12,5:1; 18,3:1; 16,8:1.

Б третьему досл1д1 цукрово-проте1нове в1днотення в рац!он1 за трупами сывдвло: 1,25:1; 1.08:1; 0,9:I;N:S' -19,7:1;'. 22,4:1; 26,7:1. ■

0од1бне в1дм1чвдося I в lirai и г досл1дах. Тешу введения в paulóse вугдеводаих кори1в ( иедяси, брукви, кууз1ки), а такох сульфату натр1о ( l'l I УЦ досл1ди) дещо нормал1зувадо зеув цун^ рово-проге1вового 1 взотно-с1ри.ового в1днопень.

Е лершоыу досл1д1 на в1дгод1вельноыу молодику cbIeo еннхе-зована аетидендисечевина , висушева при висок1й теш!ератур1. ( 10Ь°С) до порошяу, не перевищувалй зе продуктивное д1ев кар¡5-аы1д. Вродуктшш1сть п1ддосл1данх бугайц1в у перш1й ( 1 Д -*кар5ам1дн1й") 1 другий ( 2 Д- "ыетилв'ндасечовинн1Е") досл1д-них трупах виявидася однавовои. СередньодобовГ прироста гаво1 наси евладшш в1даов1дно у 1Д - 901 ± 8,3 I 2Д - 894 i 3,95 протв 741 - 7,4 г.

Вгвористання КДС, васушано1 при дещо нижч10 температур1 ( в ыегах Б0-£5°С) в другому досл1д1 дало дещо кращ1 результата н1е яарбаы1д» Квщо в контрольна rpynl серадаьодобов1 примости ¡biboI маси склвдади 704 * 6,4 г, то в 1Д ("Карба«1дн1й") 906 Í 7,3 г I у 2Д ( - 942* 7 г вбо булл вищалш на 28,7

I 33,8 %, '

Еоповнення нес?.ач1 ( 16,8 %) ператравиого прото1ну, в paulo al до норми, за рахуаоя введения в рац1он бугайц1в по 100 г/гол, день ЫДС, внеушеного п1сдя синтезу до порошкопод1бного стану при висок1й setmepaTypI ( 105°С) знову не спраяло а1двпщенню середньодобових прирост1в у тверин nepœol досл1дно1 групи ( III досл1д). Зате у твари друго1 досл1дно1 групи, яким неста перетравного проте1ну в рац1он1 поповнввали за рахунок НДС, 250 г/гол/день, внеушеного п1сдя синтезу на зввчайноиу пов1тр1, супроводхувадася п1двшцвншш середньодобових прироот1в ш.во1 ыаси на 33 % пор1вняно з контролем I на 31,9 % пор1вняно з первою доел!ДВОЕ групою,

Б ав"язку з цим було зроблено висновов про недоц1льн!сть високотемпературно1 сушки синтетично1 НДС до порошкопод1бного стану.

За допомогов xImIkIb Уагородського деркун1верситрту було встановлено, цо ЫЛС, яву висушують при високИ температур!, моse пол1кер1зуватися, a orne дещо втрачати при згодовувЕКн1 тааринаы продуктивну д1в. Тому а дальн1шоиу в!д високотелше-

- 9 -

затурноГ сулка МДС п1сяя синтезу в1дювллися.

В наступному 1У доелШ, проведаноыу аа 3-х трупах тварин, юповнення в рац1оя1 другой група настач! 27 % ааратравного про-ге1ну за доаомогою кар<5аы1ду, а а рац1он1 III група - НДС (анв1-аалантно за азотом), при цукрово-проте1навояу сп1вз1днашенн1 [,20-1,23:1 сприяло, пор1вняно з контролен, в досл1днах трупах збЫьшешш саредяьодобовах прарост1в xhboI ыаса в1дпов1дно на [3,8 I 24,7 %, I тайны чином було п1дтверджзно фант aaool продумав-joI д11 метиденднеечовння а пор1вяянн1 з карбаыХдом.

У У досл1д1 проведаноыу на чотярьох групах тварин деф1«ат 1вретравного проте1ну в рац1он1 контрольво1 групя складав 24 ;». 1 ñápala досл1дн1й rpynl в рац1он вводада по 125 г/год/день Щ£ Е перетравняЯ протз1н доводила до 95,6 Л, друг1д - 160 г/гол/день I 100,5 трат18 - 2G0 г/гол/день I 1(77»3 .5 прате1ну в1д потро» 5и. Эдвогано п1двз!Ц9няя середньодобовах прарост1в яиво1 маси в зор1внянн1 з контролем на 10,1, 24,4 I 29,8 i що св1дчнть про до-ц1дьн1сть повно1 норызл1зац11 протвХнового шэленая за рахуноя МДС.

У рзц1он1 тварин коитр<ш>но1 група иостого япсл1ду невистача-по до норма 16,1 % ператравяого проте1ну при цукрово-проте1нозо-<у в1д.чоланн1 0,61:1 ( до а в зничзЗнах уыовах господарств). Б районах досл1дяях груп тваран нестачу перетравного проте1ну по-познювала за рахунок введения в р&ц1он дадатково по 100 г/гол/ день з зы1стом азоту :23 (Ш. 28 (2Д) I 33 % (ЗД групя).Кр1д того зс1м гваря ши давала по 20 г/гоя/дэяь сульфату яатр1в. Св-радньэдобоз! прироста у дослХднах трупах Зулл в1дпов1дао вящими в!д контроля на 22,4, 27,5 I 29,7 Из засв1дчило, эо МДС з вы1с-том азоту 28 I 33 волод1гть маГ. те ода ¡аковов продуктивной д1ап.

Б сьомоыу досл1д1 ЕаяЕлено, то поповнвяая нестач1 ператравного проте1ну за допоыогою МДС в поеднаян1 з сульфатом натр1ю не посту-паеться за продуктивно» д1еи бавовняков1й М9вус1.

Пор1аняно з контрольною групою, в рзц1он1 лко1 на вястачало до потреба 28,9 % ператравного прота1ну I цукровопротэ1нове э1д-ношеняя знаходалось в менах нория в rpynl тварин, явим нестачу перетравного проте1ну компенсуваля введениям бавовнявово1 макухи, середньодойов1 прироста Дули внздшя на 45,1 % (894*6.9 г), в rpynl, як1й вводили по 160 г/гол/день МДС, - на 29,9 % I в rpynl, да вводили по 200 г/го л/дань МДС, на 46,5 % (903 ± 6,95).

2. Господэрська оц1нкя доц1льност1 використэння метилендисечовини ув рацЮнах в1дгод1нельного погол!б"я велико! рогато! худоби

» !Трива- ! !К-оть

дос-!л1сть !Групи! *{"}"* ! »

в! 1«

_ Лшв_маоа , _кг i M 'Середньо-на початок I на к1нець

досл!ду

!

I досл1ду !

добовиП

!

!

прир1ст,г M +га

* до конт-!Зат-! * доЮдерино ролю ,р9ТИ|РОНТ-|чистого

w» «v mm Q ^ | м nwrtwiFtMl

! Л !

г .мових

. ода- !

нянь! 'на I! !кг I !при-! ! росту

P^PiS.

139 ПВР10Д .Д0СЛ1ДУ

в ц1нах

иээо р.

J крб.

-11 2 • 3 1 _ 4 !___5_ __ 1 — â__ ! 7 !__8_ .L 2 110 1 .111 -

I 120 конт. 10 322,1*4,55 411,1*4,62 741 ±7,44 - — 9,68

I доел. 10 321,1*6,32 429,2*8,05 901 ±8,32 +160 21,6 7,9? -1,71 45,97

II доел. 10 318,9*3,82 426,2*11,84 894 *8,95 +153 20,6 8,С£ -1,66 43,32

II НО конт. 10 352,4*12,3? 429,9*12,Ш 704 *6,36 - -.9,87

I доел. 10 355,1* 8,09 454,8* 7,47 906 ±7,32 +2С2 28,7 8,06 -1,81 47,83

II доел. 10 353,6*11,34 457,2* 8,89 942 ±6,98 +21i8 33,8 7,91 -1,96 5* |С 6

III III конт. 10 280,5* 7,76 £63,4* 9,17 749 ±5,93 - - 10,4

I доел. 10 281¿Qt 5,0? 365,6± 6,63 756 ±6,3? +7 1,1 10,21 -0,19 4,93

И доел. 280 * 4,73 391,5* 8,58 996 ±8,46 +24? 33 7,83 -2,5' 7 58,72

0

1

CM

со л' - 1

аз см,

:м col

I 1

ч

-»

II

СО

.Г)

о»

о

СО 4P

'.'М л а» из

to to

о <

В з

о

I

■ч1 ао ►-<

I ю ¿j

i т> а

-I * -

en oVj '3> а»

¡> со

р*

00 t^'

со -ч*. >-« cnjI

О) а» чз

СО >-Ц

I

о

•л <-• аз m

»? со

■4« 3»

,\) СМ

О

•о

аз

iO

3 ?

to г-

сп ♦I

л

со «

IN +1

Л

г» СМ

8. £ "i • » " ' 3

<о ol аз

ГО -J о» о

S- оа|ю

'»t CT» tO ^ *

CTl H - л

• di аз и

£ ti'

to ;о

с- <т>

00 со

«3 Í4--Н +1 •Ч" iÖ

■л Ф

iS- О '-О tO

со ►-«

f '.о

—I —I

+1 -и

Ч1

"П 4

3

3 1 •=*

■í о я

• <Л| >-4 • о - - л,

H Í H

•м +i -н +i

аз I

S3

i'J .M

I—I +1 +1

CO

col tO Ю CM. CO CO .Ml -O to

CO

см, m i—rt

4

4 *

o| M

О X

eg о

X

I

О 3» о

о о о о

Ci г^

•-Ч

-а I -<

■о in .-о I vf in а

н 'Я т

«з

I - - -

Они I I I

г- ta аз со

СО M .1J ,'J

31 Т) Q Я

1Л о

oj о аэ

см ;м.

to СО 1Û

I -ч" ¡> со

О .Г) 00

а> с- -ч" • « • •

из »? Л >П

+1 +1 +1 -И

с^ см и) со

Зз> см .'5

о аз аз

I" .41 "Ч1

з» es со см

СП tO СМ •<?

ft ft

tA tA

см го см з>

X .M CO CO

.O .0 .0

_ CO

^ О h a)

■ч1 CO • *

• * -M M

ID CD H И

+1 +1 +1 +1

Л л

i—i 'n m

со аэ ао да

vM :M CM CM

О О о о

»-I 4 t-Ч

• ч ч ч

ь о о и

з: о о о

о < Ч Ч s

О to

СО

3 5

1/3 Г-

s

о а гз i i i

СМ £> 1Л СГ> ОТ Л

со г» аз о

(П т> J

.г> о

ао о с» Ï3 .-я

.м ►-« -.м

-f +

о «э

'Ч

'О со +-1

э

—I -7»

'О со

•J3

¡> <о

Не

13 -Л

о л

со

Ю 71 о в

4-1 •1

О

со

+•1 +-I

■Эт .О

• О .о

см аз ч*

s • « »

^ Л О! <í

v-4 « « »—€

+1 +1 +1 «

аз en to с-

H И И

.si -M -M .М

о о о о

H ч ч ч

3 О О *->

о о о о

» =( Ч i=t

о см

I

- 12 -

Результата господарсьво! оц1шш доц1львост1 внворлстаная ДДС в семи дослХдах подано в таблид1 2.

- Иа основ1 цих дослХдюзнь було зроблено ввсновок про доц1ль-а1с*ь вякористання НДС яв дхврала поповяювачв проте1ну в районах «уйнвх.

А з метою виясвеннв окреыах стор1н впливу НДС на оби!нн1 ороцеса було проведено де два дадатиов1 Ф1з1одого-б1ох1ы1чл1 дос-лШ ( ЛИ I 11), ыатер1вдЕ яких приведено нижче.

3.2. Показнявд 830ТОБОГО оби!ну у ви!ст1 рубин 1

вров1 бугайцЬв при згодовуванн1 ыэтилендасечовини.

Дан1 НаЦчдйх анал1а1в вм1сту рубца I вров1 { дасдйд УШ) наведен! в табдицях 3...8 ев1дчать, що поповнення нестач! в рац1он! в1дгод1вельиих бичк1в 29.7 % пзретравного проте!ну зо допемогоп варбаы1ду ( 1-в досл!дна трупа) I «еталендасечовнш ( 2-е досл!д-ва трупа) неоднаково шшшае на вонцентрац1ю в них загального, неЗХзшового I б1лкового азоту та а«1вву. Як да, так I п!сля год1в~ л1 ( через 2 15 год.) в1да1чаеться нер1внои1рн1 по досл!днех трупах- ам1ни цех азотових 4ракц1Ё ( табл. 3).

1з одергандх данах видно, що в рубц1 I досд1дао1 групи р1зве зростання загального азоту в основяоау в1дбуваеться за рахунок не-б1л*ово1 $ранцП при певному зростанн1 б!лвово1, особливо в пера! годов п!сля згодовування. Що стосуеться друго1 досл1дно1 групи, то використавня игтилеадисечовяни тек вшащкало вб1лыаення азотових бракцН, особливо б1лково1 вле з ыешшы авпруявнняы.

В наступноыу ( IX) дослШ по вивченню азотовото обгЯну, в данаец! показано. що поповнення деф1циту перетравного проте1ну (26,4 %) за рахунок карбам!ду I ыетклендисечозиш з Еикористанняы в контрол1 та I I 3 дасд1дних трупах глаубврово1сал1, та зб1льше{ в ус1х трупах даванок цукристих ворьйв за рахунок введення в рац1< уууз!ки. позитивно вшшвае на данаи!ку загального, бИкового I не-бХаковото азоту у вм1ст1 рубця п1ддосл1дяах таарав { табл. 4).

Авад1э одерваних результата загального взоту св1дчить, що поповнення деф1цнту проте1ну за рахунок азоту карбаьйду I ВДС спраяе, в!дносно тварш контрольно1 грухш, п1сля год1вл1 в1рог1д-ному йога збЬшаенпю. Особливо це видно через 2 годани п1сдя го-д1вл1, а через 5 годин у вс1х трупах в1до1чаеться спад його р1вня, Причому в1н б1льш вярашшй у тварин I ( "карбаи!дао1") групи, де зб!льшення в основному Еало за рахунок небЫковозго азоту. Це пов":

3, Эм1на концантрацП загального, 31лкоаого I наЗШового азоту ( залшакового) у вы1ст!а:оыу рубця п1ддосл1дних <5угайц1в

1Аг % ( 8 досл1д, Ы * т/ д»4)

Час взлття проб ______ _ ..__.__

год. I контрольна. I I досл!дна I II досл!дна

3 а г а ; 1 & н и й азот

До год1вл1 99,60 X 2 ¿¿1 106,6 4 4,780 1СЕ.8 ± 3,11

Через 2 годани п!оля год1вл! 110,2 ± 3,36 161,С£* 4,05 134,07± 2,93°

Через 5 годин п1сля год1нл1 107,6 ± 8,15 122,97*3,61 123,63* 4,36

Б I л ! к < ) в в а азот

До год1вл1 81,46 1 2,67 85,52 ± 5,16° 83,44 1 1,96

Через 2 годшш п1сля год1вл1 37,14 ± 4,86 Щ7.04 ± 2,27*в 100,51 * 2,75""

Через 5 гедан п!сля год1вл1 86,84 * 6,Ш 98,55 * 1,72 1Ш.79 * 1,71

Неб I ЯКОВ. и В азот

До год!вл1 18,14 ± 1,49 21,00 * 0,93° 19,36 ± 0,51

Через 2 годи ни п!сля год1вл! 23,06 4 1,78 53,98 ^ 0,75й 25,56 * 0,36

Черев 5 годин пХсля год!вл1 20,76 ± 3,(77 24,42 * 4,16 22,84 ^ 0,62

О - у нс1х таблиця в1рог1дн1сть р1знлц1 в пор1внянн1 з контролен Р^),05 00 - Р<0,1

4. Зд1на концентряцП загялышго, Ялкояого I неИлРовога язоту ( задилкового) у вм1сгимому рубця ШддослГднях бичк1в v.v/% ■ ( досл1д 9, Н *т. , пя4)

Час взяття !___________Г_р_у_п_и_________________

дроби I контрольна ! I лосл1дна ! II досл1дна I III досл1лна •"

ЗагальниЯ азот

До Г0ДШ1 106.36 ± 0,86 99,87:* 16,85 1 08,26 ± 2,50 112,26 ± 0,93

Чврм2 ГОДйНИ Шсяя 126>67iIf75 148,60 ± 1,60° 136,67 ± I.7300 142,65* 6,10

jsgll Г0ДМ П1СЛЯ 112,33 ± 1,33 116,79 ± 1,05 115,60 ± 6,05 131.97* 8.17® L

БЬлковяй азот t

До Г0Д1вл1 83,12*7,06 73,24 ± 1,58 82,97 ± 2,48 87,53± 5,16

Чврвэ2 години пюля Ювбб*1§74 95.69 ± 1,61 98.54 ±1.77 Iffi,73*0,86

ГоЙвл! Г0ДШЯ П1СЛЯ 88,30 ± 3,86 91,16 ± 1,06 9 0,44 ± 4,78 104,57* 2,24

Неб1лковий азот

ДО ГОД1ВЛ1 22,24 * 3,55 26,63 ± 4,72 2 5,29 ± 3,21 24,72* 4,06

Через 2 годйни п1слл . , „ , п .

ГОД1ВЛ1 -33,01 ± 0,06 52,91 ± 0,89° 38,13 ± 1,32° 38,92* 2,44

Через 5 годин п1сля . . ' * ,

ГОД1ВЛ1 24,Ш * 1,62 25,63 * 0,3 8 2 5,16 * 1,27 27,40* 0,99

зане з теш, що розсипнай карбам1д шавдае розщаплгеться м1крофдо-рос. Шо стосуеться тварин II I III досл1днях груп, то п1сля.го-

д1вл! п1двищеняя р1вня загального азоту 1де в основному за раху-нок бЬлнового азоту I б1льш вир1вняно в час1, що сприяе крацоыу використанню м1крофлорою рубця ам1аиу. Ц1 дан! в обох досл1дах п1дтвердгуються концентрацию аи1аку в рубц! ( мал. 1,11) та к1льк!стю l»jузэрЫ ( таблица 5).

Концентрац1я аы1аку до год1вд1 у р1дк1й $ракц11 рубця в yclx трупах Зула практично оди тковою, а через 2 годани п1сля год1вл1 р1эна ( чал.2). Бри цьоиу пор1вняно з "вар5аи1дною" групою у гру-Щ з КДС - р1вень ам1аку був достов1рно никчим. •

Що стосуеться к1лькост1 1а£узор1Е то через 2 година п1сля год1вл1 1х зростання спостер1гаеться в yclx трупах. Але в трупах де згодовувалася ВДС в1н був вищлм в1д груп де згодовували варб-аЩд I нав1ть. в!д контрольных груп. На нашу думку зб1лызення к1лькост1 1н4узор1й у eüIctI рубця груп з згодовуваиняы КДС пояс-нюеться б1лыз дов1льшш вдв1льненняы ам1аву I арапдаи умовамя для розвитку iHíysopia та б1лыя повяян вакористаншш шши продукт! в розпаду азоту.

Паралельн1 досд1дження концентрацП сечевики в сироватц1 кров1 ( табл. 6), як показникв е<}ективност1 валорвстаяня яи1сно р1знах джзрел проте1ну, св1дчать, що воаа ворелве з р1внеы амЛаву в рубц1.

Посилення процес1в переаиХнуванги в р!дк1Я <£ракц11 рубця I сироватц1 кров1 п1ддосл1дш1Х тваран св1дчить про певну направлен! сть бХлкового обм!ну, що додатково п1дтверджуеться повазня-Rotia наявност! загального б1лка в сироватц1 кров1 ( табл. 7).

Поповнення деф1циту проте1ну за рахунок карбам1ду I КЛС в обох вшзадках проявило тсшдекц1ю до зб1льпення синтезу б!лку в орган1зы1.

3.3. Р1вень показник1в вуглеводного обы1ну у bmIctI рубця I крав! бугайц!в п!д вшшвом згодовуваняя мзтилендасечованн.

i

1н*енсшш1сть прот1ввння вс1х метабол1чнах процес1в в рубц1 тварин tIcho пов"язава з концентрацию водневах йон!в, як! в свою черту знаходяться в прям1й залеяност1 в1д р1вня летних аирнлх кислот. В напому досл1д1 рН р1дао1 Фрввц11 рубця взято!

5. К1льк1еть тле. m. I

Ia$gaopfl в вн1стшюму

досл1д 8.,. 9

[дох бугайцХв

Групи

___ _ Дао вза«я_П£об________

До год1вл1 I Черва 2 год.а1сля!

I год1вл! |

Через 5 годна Щсля год1вл!

, Контрольна

I дэсл1дна II досл1дна

Контрольна I досл1даа II досл1даа III доел!дна

310,49 $»16 314,37 ¿25,48 328,44 * 17,64

. Доол1д 9 257,43 | 18,И 286 ^46 ± 23,87 298 ¡37 ± 14,56 309,65 ± 18,48

331,87 t 23,39 359 ¡56 2 19,93 ' 378,19 * 17,67

298,76 ± 21,48 336,37 Î 17,29 348 85 * 19,49 363,76 * 21,34

v

rt /

<» ! /

« ¡î //

n ' //y

14 t/ /

U / • / ■

tl<

II f

итшог х

423,48 ± I4j57

327 ,34 $ 27,43 366,73 ± 19,28 398,45 ± 21,69 416,73 t 18,54

/A4 \ •vW». \

Ч*.

V.

ГОД.ШШГО|1М1 Згод (1ICA1ЩШ

/- î доел mn,/- й pa грчпа .

ДО Г0Д1ВМ /-КОНТРОЛЬ,

Мал.1. Ршь amîakv /MrZ/

v aiMirrai ovfiiiQ /uiiinfifk/

Aofojuwi ?годшдагодм\ ^ /кантРоли,/-! WÀ.mnv « д^лсм*, j

МаЛ.2. PiBEHb amîШ'./мг^/

V RMirmi nvRlIQ / IV ПЛО.А /

6. Концвнтрац1я сечшшня в спроватц1 кров1 п1ддосл1днях бугайцДв, шоль ( досл1д 8... 9 !.' + т. п=4)

!__._____.Чао-эаяття проб____, _ ____________

Групп Г------- Т Чараэ 7 год. Т ^ёрзз^ год.

______________£ „ 2°_год£вл1____!_ Д1слд год1вл1__!_ Щслл год1вл£ _ _ _

Контрольна 3,65 ± 0,20 5,27 | 0,19 6,44 ± 0,12

I дослХдна 4,07 ± 0,39 6,68 $ 0,26 7,01 ± 0,63

И дослХдаа 3,98 ± 0,24 6,19 ± 0,21 6,76 ± 0,46

. ДослТд .9... л ,

Контрольна 5,61 ± 0,41 6,66 ± 0,83

I досл1дна 4Д | 0,81 7,55 ± 0,35 II досл1дна 5,41 ± 0,70 7,17 ± 0,72

III Д0сл1даа 5,38 ± 0,63 7,24 ± 0,71

7, Р1вень загального б1ляу в он»оватц1 пров1 п1ддосл1дндх '

бугайц1в, г % ( досл1д 8... 9 И £ ^ п»4) 3

____________ -____1 _ П1СЛЯ Г0Д1вл£ _ 1 _п1ом_год£вл1_____

Контрольна 6,58 ± 6,93 ¿ 0,33 7,16 ± 0,22

I дослШа 6,49 ± 0,08 7,58 ? 0,18 7,83 ± 0,20

II дослЮТа 6,64 ± 0,14 7,79 ± 0,24 8,01 ± 0,16

ЛосдХд 9

Контрольна 8,67 ± 0,46"""" 9,16 ± 0,94 9,86 ± 0,16

I досл1дна 8,72 ± 0,38 3,24 ± 0,43 II,18 ± 0,25

II Д0Сл1даа 8 83 ± 0 19 9^3 $ 0,19 11,67 £ 1,0В

III 'Д0СЛ1 дна 8 62 ± 0 27 * 0,11 11,59 ± 0,93

до год1вл1, у вс1х тварая було, практично нейтральнам, а п1сля прийняття корму - дещо заихувалося £ табл. 8).

8. Да;ам1ка рН р1дао1 фракцП рубця п1ддосл1днях бугайц1в ( 8...Э досдШв Ы*т,п»4)

Час ___Г £ х й 1_______. -___:_____

пЙГЛ!В0Я,Р°дьна 1 1 дасл1даа 1 11 досд1дна ! III досл1дна (год.)! ! ! I

Д о с д I д 8

О 7,01*0,16 7,06*0,13 7,04*0,10

2 6,43*0,07 6,62*0,18 6,51*0,07

5 6,49*0,08 6,68*0,09 6,59*0,09

Д о с л I д 9

О 7,06*0,13 7,12*0,11 7,03*0,14 7,08*0,16

2 6,47*0,11 6,65*0,19 6,52*0,08 6,56*0,07

5 6,56*0,15 6,74*0,17 6,59*0,05 6,83*0,19

Оовазяикв вуглеводаого нетабод1зму в рубц1 бугайц1в св1дчать, ив цалшозод1тична активн1сть ва1сту рубця п1ддосл1днах тварая, янвы згодовувада карбвм1д I Ь&С, була деда вищою в1ж в контрол1. Авалог1чн1 дая1 одержано I по сумарн1й к1лькост1 цукр1в. Це св1д-чать. то б1льа 1нтенсивне 1х вивораетаняя проходить а досл1дши: трупах.

Газохроиатогра$1чний аналХзЛК вм1сту рубця, вШбраного да год1вл1 показав, що немзе в1дпов1дно1 ы1хгрупово1 р1зниц1. На 5 годику п1сля год1вл1 в рубцев1й р1да1 тварин, досл1дних груп обох досдШв зростае к1льк1сть проп1оново1 I ыасляно1 кислот, а тавох валер1ааов&1 а к1льк!сть 1зоволер1аново1 зиеншуеться. В1ро-г1дно1 ы1хгрупово1 р1зняц1 по к1лькост1 кислот не виявлено (табл. 9,10).

ИХ« вовазнакаш вуглеводного обы1ну в р1дя!й фракц11 вы1сту рубця I крови п1ддосл1дних тварая спостер1гаеться певна м1егру-пова задехн1сть. Еонэ с.в1дчать, що згодозування синтетичних азо-тевы1сних вебШсовах сполув, нк частковото поповнювача перетравного протв1ну а рац1онах бугайц1в супроводяуеться в!дпов1днии пХдвищанням ц<шшозол1тичноГ активност1 вм1сту рубця, р1вня цук-ру I проп1оново1 кдслота в р1дин1 рубця та цукру в кров1, що ство рюе кращ! умови дня ушШзацП орган1зыом неб1лиового азоту.

9. Поквзники Ыбтабол1зму вуглввод1в в рубц1 и1одосл1дних тварии

/ досл1д 8 M ¿ т. п=4/

Показникя ! Час взяття 1 Г_Р_У пи

! S8» 1 I досл1дна ! II Д0СЛ1ДН9

Целтозол1тична а^тнв-

н1оть / % / 0 10,01 * 0,94 10,9 * 1,38 11,6 * 1,32

Сума цукр1в / мг %f 0 - 31,84 t 1,12 32,06* 1,22 33,14* 0,98

5 36,72 * 0,89 41,48*1,64 43,93* 1,16

. Загальна ЩльЩсть Л Я 0 86,43 * 4,12 82,54~ 2,86 84,12* 5,34

/ мл/л/ б 1X0,39 ±3,74 112,48- 4 ,72 114,83* 3,98

3 них в %i Оцтова О 67,82 * 0,97 65,54* 0,78 66,43* 0,49

5 64,59 * 1»06 62,73* 0,88 63,14* 0,75

Ироп1онова о 18,92 * 0,58 19,55* 0,42 19,31* 0,29

5 19,53 * 0,34 20,76* 0,54 20,49* 0,67

Маслянэ 0 9,06 * 0,49 11,76* 0,72 11,84* 0,58

5 11,38 * 0,41 12,74- 0,87 12,33*! 0,45

1зовалер1овова 0 3,42 * 0,32 2,76* 0,32 2,38* 0,42

5 2,08 * 0,43 1,84* 0,29 1,79* 0,25

Валер1анова О 0,74 * 0,18 0,78* 0,16 0,81* 0,15

5 0,95 * 0,11 0,99* 0,06 1.26* 0,12

M

ад

а.

а л о > л л «

И ■ Л» <33 СО 0> СМ

H M N NN О H О

+S +»

см

C« СМ

» • • чт w w «

О С- С- lQ С» СМ

»-< см со со оо íí ш

Seo о о> с^ m

Н П 03 н и

со ■»

V.-VS VO

» • V H — • щ

>-< о о о о о а

И 41+1 +» +1 +1 +1 +1 +1 +» +» +» +» +1

см »-«

ím п а н ш о ш in t\i m í4 л

н ^ Ш О и и 4 (—, СМ СМ . »-•

«I И о|

3

о П

о> см со со о» с^ оннсчгаиноооооо

со со со см со см с» m ^ со i-t о!

+i +Í -Н +1 +1 +1 +! +(+»+»

s s a a s 8 з в в s з к s s

«A*»*«««*»»»» »

О о +t +1 +4 +1

CT» со

oivocooüai'ío смсосос-соуэсмсм

Ч Ш (Л И н » Í—«

8 Ö

+« +»

СО xi

со

СМ to

fl >-t • •

-< .-M +1+1

в

(Л С* Oí

со

SS

•и +»

8 S

СП ю

см

S 2

S й «• »

см со +1 +1

8 3

Ф л

m о

СО со

а> да

• »

см <-« +1 «

? Ö » *

о О

е- о

s s • •>

ы о +1 +1

s § » ф

-О сг>

СО (-1

3

со см

+1 -н

о ш

ич О • »

►-« СП

Cw СО

О 0> СО ¡> «к •

►Ч О

■н +»

СП £>

t-l СО «■ «

с- а> У0 и

н «i ¡a ai и й о и

t-ч О О О

+i +< +• -н

CM in -jf CÇ см >-4 со со

ф ф Ф ф

л О 3) и сч

со ю см

« «J N (О

W •> • •

i-« а о о +< +1 +1 +1

8 0S $ • • » •

см сэ со i-i см

аз ю ы см

ООО

Ю <fl п

0» СМ * » «

о i-t I-I

î ш и

Л см см « » »

ООО +» +1 +»

СО и

—I

'о m о щ о ю о ю о со о in о

о см

Л

M

о

œ И

m

m

о

я а

о «

M о

а, s

Ф 0)

3 1 о.

« 1«)

о «s

от <я

и д

- 21 -

3.4. Ефективн1сть в1дгод1вл1 та окре«1 поЕвзнани яност1 продукцП, при введенн1 в рац1оня ыетилендисечови ш

Завершились досл1дязння проведениям контрольного забою тва-рил обох досл!д1в ( табл. Л).

II. Результати контрольного забою п1ддосл1днях тсаран С УШ I IX досл1д1в)

! Г р у п и

П.о пазники !контооль-! I досл!Ц досдИП доел.

! на I Г !

Д о с л I д 8

áiBa ыаса бичк!в при в1дпраа-ленн1 на м"ясотзмб1яат» кг 377,8 388,6 392,9

Иередзаб1йна яива ыаса, кг 371,8 380,0 386,0

Заб1Яна маса, кг 183,1 194,2 199,9

Haca парно1 туп!, кг 174,0 183,2 1ВЗ,0

Бях1д туи1, % 46,8 . 48,2 48,7

ЗабШиай вах1д, 49,3 51,1 51,8

Д а с л I Д 9

Sisa маса бичв1э при п1дпрнв~ ленн1 на ы"ясокоиб1нвт, кг 403 412 425 435

Переязаб10на жива «аса, кг 391 400 412 423

ЗабИна маса, кг 201,1 2 07,6 215 222,3

Haca napaol туа1, кг 183,2 195,7 200,3 207,7

Вшс1д туп1, % 48,2 48,9 48,6 49,1

Заб1йннй энх1д, % 51,4 51,9 52 ,2 ' 52,6

Апал1з даннх контрольного забою в обох досл1дах показуе, що пор1вечно бЬльш Еисок1 заб1Ян1 показникл булл у тварнн досл1дшис груд. А серед них у таарзн так груп, де згодовувалася метиленди-сечоЕина. Це говорить про доц1льн1сть II використання.

Нами будо проведено х!ы1чн1 анал1зи складу найдавиого мускулу сплад в обох досяХдяеянлх з визначеншш ам1нскяслот. По сух1й ре-човдн1, проте1ну, б1лку, небЬтазвому азоту, шру I зол1 зиачно! р1знац1 в пояазаиках не спостер1гаеться, Хоч помина тенденцЬз до незтчного зростання 1х в досл1дних грудах. Нема а значяо1_р1з-взц1 I в агЛнокислотноыу склад1.

Середнводобов1 прироста тварин досл1днах труп булл вещнмя в1д контролю, особливо це просл1даовуеться з трупах, да зтадозу-аала.иетвлендасечовипу.

-22 - v

Значяо нажчями в досл1днях трупах особливо де згодовували МДС були I затрата корм1в на к1лограм приросту ливо1 маси. Значно ви-щою була I еконоы1чна ефективн1сть за пер1од досл1дяйнь (табл.12). 12. анврг1я росту, затрата корм1в та економХчна афектнвн1сть використання ыеталендасечовияи С 8... 9 досл!д , 'li'irvL-а*4)

Показника

!__.. _ _ _ X £ 11 й „ _ ____ _ _ _ ___

— ^^онт^ольна,!^ ¿pcjtj. _ X П^досл.J_1 П_досл ДО с л I д 8

Вага одв1е1 голова:

на початок досл1ду,кг 298,5*1,55 295,5*0,22 2§6,6*1,82 на к!нець ДОСЛ1ДУ, кг 377,8*1,62 386,6*2,05 392,9*1,84

Вадовай npaplct, кг 952 III7

Прар1ст одв1е1 голова, кг 79,3 93,0 Прар1ст в % до контролю 100 117,3 СврадньодобоаяЯ прир1ст,г 678*4,24 796*1.02 Затрачено на I кг приросту

жвво! меся, в.од.

Пврвтраваого прота1ну,г

Затрачено к.од. в % до контролю

Одержано частого прибут-ву на I год. (в ц1нах 1989 р.)крб.

Вага одвХе1 голова: аа початок досл1ду, кг

10,2 789,5

100

8,9 899

87,3

42,27

Д f> С Л f Л Q

1155,7

96,3 121,4 823*7,27

8,6 839,4

84,3

52,1

315,2*0,41 311,4*0,43 325,8*0.63 324*0,56 на К1Н9Щ> доал1ду,кг 4Ш *0,93 412 *0,56 425 *0,54 435*0,51 Валовнй npapICT, кг 966,7 1106,6 ХШ1,2 1221

DpapICT I голова,нг 87,8 100,6 99,2 111,0

ПрарХст в % до контролю 100 114,5 112,9 126,4

Середвьодобовий прирХат

73§ *0.06 846*0,34 834*0,16 933*0,62

Затрачено на I кг приросту живо1 маси.к. од. ■ "11,2 9,3 ,9,5 8,9

Перетравного проте1ву,г 880,32 1078,8 1 051,6 985 ,23

Эзтрачано к. од. в % до

ковтрелю 100 83 84,8 79,5 Одержано чистого прибутку

на I го*., крб. - 38,6 32,01 73,31

- 23 -

ВИСНОВКИ

1. Результатя проведенах нами досл1дкень св1дчать про мохзш-в!сть л1кв1дацЫ деф!циту проте1ну в рац1онах молодняке Евлико1 рогато1 худоби на в1дгод1вл1 за рахунок пов1льнод1ючо1 синтетично! азотово! сяолукя иетилендисечовина.

2. Поповнення до 30 % недостач! перетравного проэе!ну в районах молодняка на в1дгод!&л1 за рахунок пов!льнод1ючо! сднтетично1 азотово1 сполуки - ыетилендисечовани е б1льш ефективнии, н1я ви-корастання звичайного нарбалЦду.

Де зумовлюеться:

- в1дсутн1стю валадн1в -1нтоксикац11 орган1зму тварин на в2д-год1вл1 при ванористанн! повних доз ыетилендисечовини, без п1д~ готовки тварин до II вяяорастання, або п1сля ден1лькаденно1 перерви в викорястанн1;

- вааорпстання метилендасечоввня сувроводхуеться тенденции до в1рог1дност1, або в1рог1д!10 бХаьш пов!льниы Пдрол1зом II в рубцевоыу середовищ1 буга!>ц1а у пор1внянн1 з приы1неняям варб-ам1ду;

- б1лыл повЬльнш зростаняям на 2-5 годия1 п1сля год1вл1 к!ль-ност! загадьного азоту, при незначному зб1льиенн1 небХлвового I ам1аку, що б!льш притаыанне трупам з вакористанняк карбаи1ду;

- п1дви1денням цалгаозол1тично1 активност! Ем1сту рубця,зрос-танням к1лькост1 1нДузор1й, сума цукр1в I загального р1вня Л "К, серед яках зростае частка проп1оново1 I валер1аново! кислот;

- аналог1чно1 1 достов1рно1 зм!ни показнин1в азотового I вуглеводаого обм1ну в кров1 п!ддосл!дних тварин;

- зростанням середньодобових прирост1в живо1 ыаси п1ддосл1д-них тварин, де згодовували метилендисечовпну в пор1внянн1 з контролем, на 13-26,4 %\

- зниженням затрат корм1в в трупах, де л1кв1дац!я нестач1 перетравного вротеХну йила за рахунок метилендасечовини, на 12,721,5 % або 1,3-2,3 яориово! оданяц! на в1лограм приросту :хиво1 маси,

- зростанням виходу парно1 иуш1 на 16,8-19,5 кг, збХлыпекняя заб!йного виходу на 2,5-1,2 7°, при практично одинаковому х1м!чно-ыу склад1 м"яса явёдовшого мусвула спина.

3.3 господарсьво1 точки зору найвищиЯ ефект в1д л1кв1дац11 дефХциту перетравного проте1ну в рац1онах в1дгод1вельного молодняка велико! рогато! худоби дае ыетилендисечовина в поеднанн! з

'■.' - 24 -

сульфатом натр1в I при нормативному р1вн! цуир1в в д!ет1.

4. Ваиористання карбале1до-$ориальдег1дного комплевсу типу метилвнднсечовина не проявляв негативного впливу на здоровья, продувтивя1сть тварив та яШсть яловичиня .

5. Затрата на застосування м зтилендисечовини в рац1онах в1д-годХвельного погол1в"я е високоокупшша. На I крб. затрат одер-хутъ 5-6 крб. прабутку.

ПРАКТИЧН1 РШШЭДАЦИ

На ocaoal проведен« дасл1д*аяь I вирабничо1 паревХрки рекомендуемо у господарствах г1рсько! зона Укра1нськах Карпат по-павнхтати нестачу перетравного проте1ну в рацХонах в1дгод1вель-наго молодняка велияо1 poratol худоба ( до 30 %) за допоыогою ыетилендисечовина в к1лькост1, необх1дно1 для поповненнл деф1-циту. Для одержзння б1льа високого господарського ефвкту згодо-вуваиня ыеталендасечовяня в районах поедвувати з сульфатом натр1ю та норматавшш забезяеченвям цукрама.

FedoryuU В. Р.

The influence of m«thi1endyurea feeding on productivity and »om indexes of nitrigene *nd c«rbohydr«tr methabolism in rumen and blood of fatting yourte» of cattle.

It ha* been ehown the expediency of methilendyurea using to enrich the sc»rce amount of prpteine in rationes for fatting livestock of cattle in Karpatian mountain гопе.

Фе-дормк Б. П.

Влияние скармливание.мвтилендимочевмны непродуктивность, отдельные показатели азотного и углеводного обмена а рубце и крови откармливаемого молодняка крупного рогатого скоте.

Показана целесообразность применения метиленсимоневины для пополнения дефицита протеина в рационах откармливаемого поголовья крупного рогатого скота в горной зоне Карпат.

- 25 -

СПИСОК РОИТ ВИКОШИХ ПО ТШ ДИСЕРТА1Д1

I. Бращайко A.A., Тыганий Ю.А.,Федор»к Б.П., Мартышки Л.И. Некоторые аспекты повышения продуктивности откормочного молодняка крупного рогатого скота посредством использования в его кормления нетрадиционных кормовых добавок. // Тезисы докладов региональной научно-производственной конференция " Рациональное использование кордовых ресурсов зоны Карпат". - Ужгород, 1967 с. 56-57.

2. Доля1, екай B.D., Федорвк Б.П., Ыартышш Л.И. Использование ызтилендашочеваны при откорме шлодняка крупного рогатого скота. // Тезисы докладов Областной научно-технической конференции " Наука-производству". - Ужгород - 1988 с. 138-139.

о. Мартшим Л.И., Федорюк S.D. Использрвание небелковых азотистых соединений в кормлении ' стачных кявотных. //. Тезисы докладов областной научно-технической конференция " Науна-проазвзд-стзу". - Ужгород, 1988, с. 146-146».

4. Долинский В.П., Федорет Б.П., Иартыншв Л.И. Ыодленпо-действуэдае азотистые сооданения в кормленая Евачных. // Информационный листок. - Львов, 1988, вып.12, Я 88-211«

5. Долинский В.П., Федсрт Е.П., Ыартышш Л.И. Небелковые азотистые соединения и решение проблемы протеина жвачных швот-кых в условиях Карпат. // Тезисы докладов, республиканская.научная конференция " Состояние я перспективы развития биотехнологии в животноводстве". - Харьков, 1988, с. I6I-I62.

6. Доливскай В.П., федорюк S.D., Гамкало З.Г., Ыартышин Л.И., Бэбрушко Б.В. Влияние кораовой добавки ыетилендимочевинв на состояние обменных процессов у жвачных. // Тезисы докладов,республиканской конференция " Опыт работы ао освоению проектных мощностей молочных комплексов в хозяйствах науч. учреад. Гос-агропрома УССР". - Наев, 1989, с. 143.

7. федорюк Б.П. Пов1льнод1юч1 азотов1 сполуаи в рац1онах год1вл1 регаонтних телиць. // Тези допов1дей в зб1рнику " Науков1 розробкя агропроулсловоау комплексу". - ¿.Ворота, 1993 с. 132.

8. федорюк 5.П. НебШовий азот в рац1онах яуйних. // Тези дапов1дей «1гнэродно1 яауково~правтичяо1 конферзвдН " Проблема агропромяслового комплексу Прського рег1ову Карпат". -Н.Воротв В.Еавта, 1994. с. 92-93.

<

Формат 60 х 84/16. Пшшсаяо до друху 16.1Х-94. Зам. 2776. Тир. 100

Вщдруковако вз Ужгородсыхшу яиробиичо-вцда юшчому кокбша-п "Патент" 294013, и. Ужгород, вул, Гагарша, 101.