Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Вплив покривних культур i прийомiв догляду на рiст i продуктивнiсть люцерни в захiдному лiсостепу Украiни

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Вплив покривних культур i прийомiв догляду на рiст i продуктивнiсть люцерни в захiдному лiсостепу Украiни"

ив

...-.и

■і V] и УКРАЇНСЬКИЙ даШАВНИЙ АГЕШИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

МАЛИЙ ВІКТОР ПАВЛОВИЧ

ВПЛИВ ПОКРИВНИХ КУЛЬТУР І ПРИЙОМІВ ДОГЛЯДУ НА ЙСГ І ПРОДУКТИВНІ СГЬ ЛЩЕШИ В ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКЕШИ

Спеціальність 06.01.09 - рослинництво

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 1994

Дисертацією є рукопис,

Робота виконана в КШ Дунаєвецького і Чемеровецького районів Хмельницької області протягом 1989-1993 рр.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор О.І.Зінченко

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор 0. С.Устименко

кандидат сільськогосподарськії наук, доцент М. Ю.Хомчак

Ведуча організація:

Інститут кормів УААН

Захист дисертації відбудеться "20" червня 1994 року

о 12 год. на засіданні спеціалізованої Вченої Ради К. 120.71.і в Українському державному аграрному університеті, учбовий ко; пус № 4, аудиторія № 37 за адресою: 252041 м.Київ-41, вул.Гв' роїв оборони, 15.

Просимо прийняти участь в обговорені дисертації при її захисті або відгуки на автореферат просимо надсилати в двох примірниках, завірені печаткою на ім"я Вченого оекретаря спеціалізованої Ради за зазначеною адресою. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці університету.

Автореферат розіслано " " травня 1994 року.

Вчений секретар спецради, доктор с.-г.наук

В.П.Манько

ЗАГАЛЬНА ХАРАШгаСГЖА РОБОТИ

Актуальність дослідженої проблеми. Люцерна відноситься до першокласних кормових культур. СЬред бобових багаторічних трав по продуктивності і поживній цінності вона переважає навіть конюшину. Площі посіву люцерни на корм в західному лісостепу за останні роки зросли. Зокрема в Хмельницькій області вони збільшились на 22% і в 1993 р. цосягли 39 тис.га і складає 24£ загальної площі багаторічних. Вона повинна зрости принаймні до 40£. Врожайність люцерни також ще невисока 320-340 ц/га. З всі можливості підвищити її до 380-420 ц/га. Але технологія вирощування люцерни в західному лісостепу, конкретно в районах Хмельницької області, опрацьована ще недостатньо. Використовуються зональні рекомендації, складені на основі досліджень, проведених переважно в центральному, південно-західному та східному лісостепу, деякі навіть в степу.

Для удосконалення технології вирощування люцерни на корм необхідно розробити комплекс заходів. Озред них важливе значення мають добір кращого варіанту підпокривного вирощування люцерни в кормовій сівозміні, способи підживлення, механічний догляд за посівами другого і послі дуючих років вегетації. Ці заходи є, по суті, вузловими в системі технології вирощування люцерни в указаному регіоні.

Тема дисертаційної роботи входила в державну тематику досліджень кафедри рослинництва і кормовиробництва Уманського СГІ.

. Мета досліджень - вивчення впливу покривних культур при весняному і літньому /післяукісному/ посіві, строків і способів підживлення та механічного догляду на ріст і продуктивність люцерни.

Завдання досліджень - вивчення впливу покривних культур та строків сівби люцерни на густоту травостою і ріст рослин, азотфіксацію, якість зеленої маси, продуктивність;

- порівняти ріст рослин, утворення бруньок відновлення, азотфіксацію накопичення запасних поживних речовин, якість травостою, продуктивність люцерни при різних строках і способах

піцдивлення фосфорно-калійними туками, разовому і роздрібному внесенні азоту;

- дослідити вплив весняного обробітку зубовими та голчаті ми боронами весняного та осіннього глибокого розпушування доле товицними лапами на об"ємну масу грунту, ріст і процуктивністі люцерни цругого-третього років використання;

- провести аналіз економічної та біоенергетичної ефективності вказаних прийомів вирощування люцерни.

Наукова новизна посліпжень. Вперше в умовах західного лісостепу досліджено порівняльну ефективність різних варіантів піцпокриЕНИХ і безпокривних весняних і літніх /післяукісних/ посівів, строків і способів внесення фосфорно-калійних і азото вих добрів при підживленні, доцільність глибокого осіннього обробітку /розпушування долотами на глибину 14-16 см/ люцерни на корм. Встановлено його пер ваги перед весняним розпушування! та боронуванням зубовими і голчатими боронами.

Практична цінність роботи. Застосування розроблених і запропонованих прийомів вирощування люцерни на корм дає можливість значно збільшити виробництво високо білко вих кордів - сіна, сінажу, зеленої маси. Це е основою для розширення площ посіву культури.

Апробація роботи. Проведена на районових і обласних науково-практичних конференціях. Результати досліджень такотс доповідалися на кафедрі рослинництва і кормовиробництва Уманського СГЇ, перед спеціаліста!® області шляхом організації науково-виробничих семінарів в господарствах, у виступах по українському телебаченню. По результатах досліджень опубліковано 3 роботи -монографія П д.а./, стаття і рекомендації.

. Обсяг роботи. Дисертація викладена на 140 сторінках машинописного тексту. Складається з .вступу, трьох глав, висновків і пропозицій виробництву, вмішує 37 таблиць, 6 малюнків. В додатку 18 таблиць. Список використаної літератури складається з 130 най менувань, в т.ч. 42- іноземних авторів. .

_ з •-

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, мету і завдання досліджень, їх наукову новизну, практичну цінність, показано реалізацію результатів досліджень, апробацію роботи, її обсяг та здійснення публікацій наслідків досліджень.

У главі І - "Аналітичний огляд літературі" - дано аналіз стану вивчення питання впливу покривних культур при весняних і літніх строках посіву, прийомів підживлення та механічного догляду за посівами люцерни. На основі проведеного огляду літератури сформовано програму досліджень.

У главі 2 "Умови і методика проведення досліджень" описано характеристику району проведення робот. Дослідження проводили в 1989-1993 рр. в КСП Дунаевецького і Чемеровецького районів Хмельницької області на опідзолених суглинистих чорноземах з вмістом гумусу 3.4-4.23. В них біля 8-12 мгДОО г рухомого калію, примірно стільки к рухомого фосфору, pH сольової витяжки -5.6-й.З до 6.8-7.2. .

Умови зволоження в роки досліджень були задовільні як по кількості опадів, так і відносній вологості повітря. Несприятливим був лише вегетаційний період 1992 р. Але, завдяки могутній кореневій системі і витривалості до погіршення умов зволоження врожайність люцерни була вищою порівняно з іншими багаторічними травами. Тепловий режим в періоди вегетації і перезимівлі люцерни був в основному сприятливим. . .

Досліди закладали в кормових прифермівських сівозмінах в двох-трьох разовій повторності. В зв"язку з цим площа ділянок ■ коливалась від 150-200 до 600 м і більше. При цьому враховували відповідні положення викладені в книгах Б.О.Цоспехова "Методика полевого опыта /к основам статистической обработки результатов исследований/",1985 та П.Н.Констянтинова "Основы сельскохозяйственного опытного цела /І952/ та інших авторів, щодо проведення польових і виробничо-польових дослідів.

Ширина ділянок при посіві люцерни без покриву і під покрив

24 - рядною зернотрав"яною сівалкою складала 3.6, при внесенні

добрив - 10-14 м. Підживлення проводили машинами ІШГ1—4Б, СГГ_ Ю, а глибоке - культиватором КШ-4.2.

В досліді по вивченню впливу покривних культур і строків посіву попередник - кукурудза післяукісного посіву, після якої висівали кито на зелений корм і оставляли площу для інших варі антів - підпокривного ПОСІЕу під кукурудзу на зелений корм, пі ячмінь і виковівсяну суміш. Післяукісні посіви люцерни проводи ли після збирання кита і виковівсяної сумішки. Внесення добрів механічний догляд проводили на загальних площах люцерни другог третього років користування.

Механічний догляд здійснювали важкими боронами, голчатою бороною ЙГ-3, культиватором КИ-4.2, обладнаним цолотовицними лапами.

У дослідах, згідно загальноприйнятих методів, проведено такі обліки і спостереження: фенологічні, облік густоти стебле стою, висоти рослин, наростання зеленої маси /на їм/, залисі ності рослин, діаметру кореневої шийки, маси коренів, кільком бруньок відновлення на кореневій шийці, а такочс бульбочок із врахуванням в них наявності леггемоглобіну - залізопротеїновог білка /по зовнішніх ознаках/.

В сухій масі рослин визначали еміст загального азоту і п] теїну, фосфору, калію, Са, сирої клітковини, в кореневих шийке динаміку запасних пластичних речовин /по вмісту крохмалу і цуї рів фотоколориметричним методом, описаним М.М.Івановим, 1946/. 0б"емну масу грунту визначали за методикою, описаною в практикумі "Землеробство" Д).П.Манойленко,К.В.Герасименко, І.С.Руде* ко,М.М. Сопі льняк,1963/.

Облік врокаю проводили шляхом зважування зеленої маси з

25 м та на піц"їзцних вагах. В цьому випадку використовували легкий транспортний агрегат - трактор Т-25 і самоскидний напі) причіп ГКБ-950ІІ Д-ПТС 2/. Перед укосом відбирали проби зелеї маси по 300-400 г для хіманалізу.

Економічну ефективність прийомів вирощування люцерни виз' начали за методами, описаними О.І.Зцоровцовим і М.І.Еріним

/кафедра економіки Уманського с.-г. інституту/,

Біоенергетичну ефективність досліджуваних прийомів вирощування люцерни визначали згідно "Методичних рекомендацій по біоенергетичній оцінці сівозмін і технології вирощування кормових культур" /-М.:БАСГНІЛ,І989.-71 с./, та методики енергетичної оцінки технологій виробництва сіна описаної Н.В.Аццошиним і Д.М.Хомаківим /198^/.

Математичний аналіз урожайних даних та корелятивних зв"яз-ків показників росту і розвитку рослин виконано на ЕОМ ІВМ ГС АТ.

Агротехніка на дослідах була загальноприйнятою, за винятком прийомів, які вивчали в досліді.

Глава 3. "Вплив покривних культур та строків посіву на ріст і продуктивність люцерни*.’ Дослідження М.Ф.Лупашку, В.І.Мойсеен-ка,А.О.Устименка, А.О.Бабіча, Г.П.Квітко,0.І.Зінченка,В.1.Жарі-нова та В.С.Клюя,Б.С.Зінченка та ін. показали, шо при вдалому підборі покривної культури можна забезпечити ріст і розвиток люцерни, який буде приближатись до безпокривних посівів. Вказується і на бажаність післяукісних і післяжнивних посівів /П.П.Кіц-но,Х960, В.І.Мойсеенко,І969, О.І.Зінченко,І977, Б.С.Зінченко,

1985 та'ін./. Але, шо стосується західного Лісостепу, ці питання досліджено недостатньо. Особливо це відноситься до посівів ■ люцерни в кормових сівозмінах, де вона і повинна головним чином вирощуватись.

Дослідження і спостереження проведені в КСП "Летава" Чеме-ровецького, "Україна" Дунаевецького районів та інших господарствах протягом 1989-1993 рр.

Спостереження за ростом і розвитком рослин в рік СІЕбИ показали, шо в зв"язку з різними строками посіву і виходу люцерни з-під покриЕу, а звідси - з різним періодом її відростання одержуємо дані, які не мають єдиної відмінності, їх тому не можна з певністю порівнювати. Потрібен показник, який би "підсумував" загальний ріст рослин. Для цього було вибрано дешо нетрадиційний облік - заміри діаметру кореневої шийки рослин. Малось на увазі, шо коренева система рослини, незважаючи на різні

строки виходу з під покриву функціонує і розвивається, а коренева шийка, внаслідок цього, уговтується.

Найбільший її діаметр осінню в рік посіву був на весняних і літніх безпокривних посівах /4.2-4.3; 4.1 мм/ і на підпокривному посіві під кукурудзу /3.8-3.9 мм/. Майже такі ж показники на післяукісному підпокривному посіві та після вико-вівсяної сут/ ші. Найменш розвинутою була коренева шийка у варіанті підсіву люцерни під ячмінь і виковівсяну суміш /2.6-3.І мм/. Ці відмінності в формуванні кореневої системи мали відповідний вплив на утворення бруньок на кореневій шийці. В розрахунку на одну рослину їх перед ухоцом в зиму закладалось значно більше на безпокривному весняному та післяукісному посіві після кита на корм /2.9-2.7Д при підсіві під покрив кукурудзи весняного посіву -2.4-2.6, післяукісної - 2.3-2.4, а на підпокривних посівах піц ячмінь і виковівсяну сумішку всього. - 1.4-І.7. Після укосу на безпокривних посівах і внаслідок зняття покривної культури в перший рік Еегетації утворюються бруньки відновлення не лише в верхній частині кореневої шийки /"коронки" або "голівки"/ та в пазухах нижніх міжвузлів стебла, вони утворюються також і нижче на глибині 2-3 см. З цих бруньок утворюються стебла, яких могло і не бути, коли б не було підкошування. Відмічена пряма залежність між діаметром кореневої шийки і кількістю бруньок на ній / =0.86/. Вони, а також бруньки в пазухах нижніх міжвузлів

стебла визначають густоту стеблестою. Так, весною першого року користування на безпокривному весняному посіві і післяукісному після жита на корм в 1990 р. було 660 і 652 стебла на І м . Де-шо менше - при підсіві люцерни під кукурудзу весняного і післяукісного посіву - 643, 593, і значно менше при підсіві піц ячмінь і викоовес - 540-480 стебел на І м*\

В 1991 р. лише підпокривні посіви під ячмінь і виковівсяну суміш та післяукісний посів після вико-вівса мали дешо рідший стеблестій. Але в посушливому 1992 р. спостерігали сильне зрідження люцерни піц ячменем і викоеівсяною сумішкою, це мало місце і в дослідах Хмельницької обласної сільськогосподарської станції при підсіві люцерни під ячмінь. Все це Еказує про ненадійність їх як покривних культур в умовах Хмельниччини.

У відповідності з показниками густоти стеблестою був і ріст рослин - їх висота і наростання зеленої маси.

Дослідження хімічного складу рослин люцерни показали, шо на варіантах підсіву під ячмінь і вико-вівсяну суміш в рослинах було помітно більше сухих речовин фосфору, сирої клітковини, менше азоту і сирого протеїну, рослини раніше грубіли, порівняно з безпокривним весняним і післяукісними посівами після жита. Менше азоту і протеїну було також в рослинах на післяукісному посіві після вико-вівсяної суміші. <

Виявлена пряма залежність між овоцненістю рослин і вмістом азоту в сухій речовині і обернена між вмістом сухих речовин в зеленій масі і вмістом сирого протеїну в сухій речовині. •

При вирощуванні люцерни певне значення мав також і використання поля в рік сівби. Кращий ріст рослин люцерни був на безпокривних посівах весною і після жита на корм. Але загальний збір продукції в рік посіву /люцерна + покривна культура/ - виший на підпокривних варіантах, в тому числі і при підсіві її під ячмінь - 56.4-78.4, проти 48.0 ц/га на весняному безпокривному посіві. Найвищий збір корму мали при підсіві люцерни під післяукісну кукурудзу. За рахунок кита на корм, післяукісної кукурудзи і отави люцерни, підсіяної піц кукурудзу одержано 106 ц/га сухої речовини. Збір протеїну на цьому також був найвищий і становив 16.0 проти 10,12 ц/га на весняному безпокривному посіві люцерни.

За два роки використання найвищу продуктивність мала люцерна весняного і післяукісного після жита безпокривних посівів

- 173.6 і 167.8 ц/га сухої речовини, 35.3 і 33,5 ц/га сирого протеїну. Найнижчий збір корму за 2 роки використання люцерни . одержано при підсіві її під ячмінь і вико-вівсяну суміш /табл.І/

Слід відмітити, що певні відмінності між безпокривними і підпокривними посівами зберігаються переважно на першому році використання люцерни. На другий рік продуктивність практично виріенюзться на безпокривних і підпокривних посівах під кукурудзу весняного і післяукісного посіву. Виняток становлять лише

підсіви під ячмінь і вико-сумішку /табл.І/. При порівнянні загального збору корму за 3 роки /рік посіву люцерни + 2 роки використання/ підпокривні посіви під кукурудзу весняного післяукісного посівів мали значну перевагу перед безпокривними. Найбільше корму одержано при післяукісному підпокривному посіві люцерни під кукурудзу - 265 ц/га сухої речовини і 47.8 ц/га -протеїну. За ним іде післяукісний безпокривний посів люцерни після жита на корм - 248.0 і 48.0 проти 222 і 45.4 ц/га люцерхо весняного безпокривного посіву. Значну перевагу мав післяукісні посів люцерни після вико-вівсяної суміші перед посівом під покрив цієї суміші /220 ц/га сухої речовини і 43.2 протеїну проти 198 і 37.9/ /табл.2/.

Таблиця І

Вплив покривних культур і строків посіву на прюпуктивність люцерни

Т

Кіз ом

Варіант *повіт- ІРЯНО- суха- {Маса | сирий •про- !теїн ! 'повіт-Іряно-Ісуха 1 маса • сирий ПОВІТ-*СИ] !протеїн Іряно !прс , суха «тез ] (маса |

Весняні посіви

Без покриву Під покрив ячменю 90.2 69.3 18.5 13.9 83.4 74.1 16.8 14.8 173.6 Зі 143.4 21

Під покрив вико-вівсяної суміші 68.5 13.7 . 73.2 14.6 141.7 2і

Під покрив кукурудзи 84.6 16.4 77.4 15.7 162.0 з;

Післяукісні посіви

Без покриву після жита на корм 86.2 17.2 81.6 16.3 167.8 з;

Під покрив кукурудзи 80.7 16.1 78.4 15.7 159.1 з:

Після вико-вівся-ної суміші 79.6 16.1 76.7 15.3 156.3 з:

т, НСР095 0.457 1.475 0.570 1.770

Вплив покривних культур і строків посіву люцерни на збір продукції за 3 роки /рік сівби і 2 роки використання люцерни/

,В рік сівби .За 2 роки . Всього

Варіант і------------------------'викошстання '....... ...

сухої І сирого 1 сухої!сирого сухої1 сирого !речо-.протеї- !речо-!протеї-!речо-!протеї-|ВИНИ |ну (ВИНИ |НУ |ВИНИ ,ну

Весняні посіви

Без покриву 48 Ю. І 174 35.3 222 45.4

Під покрив ячменю 78 6.9 143 28.7 221 35.6

Під покрив вико-вівсяної суміші 56 8.6 142 28.3 198 37.9

Під покрив кукурудзи 74 9.9 162 32.3 236 42.2

Післяукісні посіви

Без покриву після жита на корм 80 14.5 168 33.5 248 48.0

Під покрив кукурудзи 106 16.0 159 31.8 265 47.8

Після вико-вівсяної суміші 64 II.8 156 31.4 220 43.2

Таким чином в кормовій сівозміні післяукісні посіви люцерни після озимих проміжних, особливо ж післяукісний підпокривний посів^забезпечує найвищу загальну продуктивність поля - найвищий збір продукції за .3 роки. Бажаним е і підсів люцерни під кукурудзу на зелений корм весняного строку посіву.

Для використання ячменю і вико-вівсяної суміші, як покривних культур /коли виникає така необхідність/ слід доопрацювати технологію їх вирощування в таких посівах, оскільки в других регіонах Лісостепу одержують позитивні результати і при підсіві

люцерни піц них. Така робота проводиться, зокрема, на Хмельницькій обласній сільськогосподарській дослідній станції.

В загальному підсумку слід відмітити, шо наявність покри; нОї культури в системі технології вирощування люцерни в західному Лісостепу України не е від'ємним аспектом як про це нерії ко згадується в літературі стосовно інших районів її вирошуваі ня.

В главі 4 "Вплив підживлення мінеральними добривами на ріст і продуктивність люцерни” доелідкували /в 1990-1993 рр./ ефективність осіннього /в жовтні і пізно осінню/ весняного /ш таломерзлому грунті і під боронування/, осінньо-весняного її підживлення фосфорно-калійними добривами, разового і роздрібного внесення азоту /Йдд/ та глибокої /на 10-12 см/ заробки добрив при весняному внесенні.

Встановлена перевага осіннього підживлення раннього /в жовтні після зняття отави/ фосфорно-калійними добривами перед весняним. Добрива включаються в процеси метаболізму і сприяюті кращій підготовці рослин до перезимівлі, шо находить своє відображення, зокрема, в збільшенні накопичення запасних пошивні речовин в кореневій шийці - крохмалу /на 3.І5%/ і загальної с^ ми запасних вуглеводів /на 2.75%/, збільшенні кількості бруньс відростання на кореневій шийці /3-4 шт. на рослину/ і, як наслідок, - в крашому відростанні і густоті стеблестою /736 стебє на І м2 проти 581-624/ при весняному підживленні.

Утворення бруньок мало місце не лише в осінній або весняний та літінй періоди. Вони утворюються і зимою, певно в періс відлиг. Хоч рослини знаходяться в стані анабіозу, все ж мають місце обмін речовин і ростові процеси, внаслідок яких утворюю! ся бруньки на кореневій системі та в пазухах міжвузлів зимуючої розетки. На контролі - без осіннього підживлення їх кількість з 4-5 збільшувала до весни до II—12 шт. на рослину, при внесенні ^50^60 “ до шт* ^Ри цьому замітно збільшу-

валась і суха маса коренів - перед уходом в зиму - на 3.20 я в шарі 0.15 см на І рослину, весною - на 2.13 г. Все це є важливі

аргументами на користь осіннього підживлення фосфорно-калійними туками.

В процесі перезимівлі проходить зменшення вмісту крохмалу і збільшення кількості цукрів в кореневих шийках, при поступовому загальному зниженні вмісту вуглеводів. На фоні цієї загальної закономірності кількість їх на удобрених ділянках була витого /табл. З/.

Таблиця З

Вплив осіннього підживлення на динаміку вуглеводів у коренях люцерни цругого-третього років користування, % на суху речовину /осінь 1993 - весна 1994 рр./

т

. • Дата ' Загальний

Варіант ! взяття ! крохмал

і проб 1

Цукор Загальна сума ^ * ізапасних вутлево-і Дів

Взз добрів Р60К60

29 ДІ II. 16 5.18 16.34

26/П 7.43 8.25 15.69

20/ІД З.бІ 5.37 8.98

29 ДІ 14.32 4.78 19.10

26/П 8.14 9.23 17.37

20/іІІ 5.66 6.42 12.08

При весняному підживленні краші наслідки дало внесення добрив піц боронування, порівняно з більш раннім поверхневим підживленням по таломерзлім грунті. Це пояснюється малою вертикальною мобільністю фосфору і калію. їх безпосередня заробка в грунт дала краші наслідки.

Внесення дози добрив р0о^5о У 2 прийоми - осінню і весною

не мало переваг перед одноразовим осіннім підживленням повною дозою. Загалом, весняне внесення туків забезпечило менші прибавки врожаю зеленої маси люцерни /табл. 4./.

Даних про ефективність різних строків підживлення люцерни фосфорно-калійними добривами стосовно умов західного Цісостепу в літературі не найдено. Про певну перевагу осіннього внесення фосфорно-калійних добрив вказується в роботах В.І.Мойсеенка Д969/, О.І.Зінченка Д977/, Г.П.Квітко Д990/, В.І.Жарінова, ' В.С.Клюя Д990/ та ін. Що ж до строків весняного підживлення, дані в основному про внесення добрив по таломерзлому грунті.

В виробництві при весняному підживленні багаторічних трав добрива нерідко вносять культиватором рослинопідживлювачем з заробкою їх в грунт. Г&зом з тим, порівняльних даних про ефективність цього заходу при підживленні люцерни, стосовно даної частини Лісостепу, не найдено. В І989-І99І рр. проведено виробничо-польовий дослід по спрощеній схемі - поверхневе внесення добрив /^бо^бс^бс/ * заробка їх на глибину 10-12 см. Середні дані показали, шо приріст від добрив, внесених із заробкою в грунт порівняно з поверхневим їх внесенням складає 5.5 ц/га сухої маси /біля ЗО ц/га зеленої/, але протеїну одержано більше на 2.53 ц/га або - на II.бй. Це вже значний приріст. Коли ж порівняти між собою крайні дані - контроль без добрив і без розпушування з глибоким внесенням добрив, різниця велика - .

21.3 ц/га сухої маси - 27.5$, проти 20.4£ при поверхневому внесенні добрив.

Повне мінеральне добриво, якшо його заробити на глибину 12 см не впливало на діяльність бульбочкових бактерій, не знижувало кількості леггемоглобіну в бульбочках і в поєднанні з' азотовим добривом сприяло підвищенню продуктивності люцерни.

Внесення азоту в дозі Адд за один прийом не поступалось по своїй дії роздрібному /№30 В три прийоми/ і навіть дешо переважало його по впливові на ріст і пагоноутворення люцерни, її продуктивність і якість корму.

Вплив строків внесення фосфорно-калійного добрива при підживленні люцерни на її про-цуктивність в перлому укосі / ц/га повітряно-сухої маси/

* Врожайність | Приріст

[ 1990 ! І99І ! середня | ц/га Г

Варіант

Без добрив

Р^О^бо восени після зняття отави

Те ж по мерзлому грунті

Р60К60 весною по таломерзлому грунті Те ж під боронування

%)^30 ос^ннв після

зняття отави і весною під боронування

т

НСР,

095

25.1 28.3 26.7

39.5 33.1

30.6 34.5

2.66

2.84

43.2 36.1

34.4

38.3

2.62

3.00

41.3 34.6

32.5

36.4

36.9 39.7 38.3

14.6 7.9

5.8

9.7

11.6

ПРИМІТКА: азот на 2-6 варіантах вносили по 60 кг/гй. д.р. під боронування.

54.7

29.4

21.7

36.4

43.3

В главі 5 "Ефективність механічного догляду за. посівами люцерни" узагальнено результати спостережень і досліджень впливу боронування зубовими і голчатими боронами та глибокого розпушування долотами весною і осінню. .

Про доцільність глибоких весняних розпушувань на посівах люцерни другого і послідуючого років використання вказується в ряді робіт /В.Ф.Ківер, Р.Малуца, А.Пилипенко,І976,І975; О.І.Зін-ченко,І977; О.Ї.Зінченко і А.В.Коротеев,І990; Б.С.Зінченко,І985, В.І.Жарінов, В;С.Клюй,1990 та ін./. Але вони стосуються степови: районів, центрального, південного і східного в Лісостепу. Не знайдено даних, взагалі, стосовно осіннього розпушування долотами на глибину 14-16 см. Разом з тим, як показали наші попередні спостереження, такий обробіток весною не завжди можливий, оскілі ки. грунт не встигав достигнути на цю глибину до відростання люцерни.

Немае також місцевих даних шодо порівняння обробітку зубовими і голчастими боронами. Цікаво, шо чеські автори /Зантрушек на якого посилаються Жарінов і Клюй, про це повідомляв також журнал "Кормовиробництво", їїЗ за 1989р./ вважають недоцільним застосування зубових борін на люцерні в зв"язку з ущільненням грунту проходами коліс агрегату. Певно, це зв"язано з невеликим: площами посівів і невеликими вузькозахватними агрегатами. За ци: умов часті проходи коліс можуть ущільнювати грунт і погіршувати загальний результат. Разом з тим, вважається загальноприйнятим необхідність весняного боронування люцерни, про шо вказується як в роботах 0.В.Советова-Д860/ з посилкою на досвід князя Кочубея в Полтавській губернії, Г.Вернера Д876/, так і в остан ніх працях М.В.Лупашку, Л.С.Мацюка та ін./І976/, М.Ф.Лупашку Д980/, Б.С.Зінченко /І985/ та інших.

Необхідність глибокого розпушування обумовлена великою чутливістю люцерни до щільності грунту. За даними літератури для люцерни вона повинна становити І.І8-І.24 г/см3. Разом з тим уже осінню в рік сівби вона досягав І.26-1.29, на другий рік -1.32, на третій - І.34-1.36 г/см3. Глибоке розпушування знижує цей показник до І.І6-І.І8 г/см3. Лише після 3-го укосу грунт знову ущільнюється до І.26-1.28 г/см3.

Спостереження показали, шо розпушування долотами призводить до ушкодження деякої частини рослин: при обробіткові на 10-12 см - кореневих шийок, на 16-18 см - основних коренів. Кореневі шийки регенеруються за рахунок утворення кореневих паростків у точці надрізу, а підрізаний центральний корінь віцрос

' - 15 -

тае натомість двома корінцями /в роботі ілюструється фотографіями/.

Глибоке розпушування сприяє утворенню бруньок у нижніх частинах стебла та на кореневій шийці /4.І-5.6 проти 3.4 при боронуванні/, збільшенню діаметру кореневих шийок на І.0-І.5мм, підвищенню залистяноеті рослин /по 44.3-45.6;?/ та густоти травостою /до 582-618 стебел на І м , проти 523-537 після боронування/.

Покрашення умов вегетації люцерни завдяки глибокому розпушуванню, особливо восени обумовило значне підвищення продуктивності люцерни /табл.5/.

' Таблиця 5

Вплив прийомів механічного догляду на врожайність люцерни, ц/га повітряно-сухої маси

Врожайність

Ц о г л я д

1992

_________ * Приріст

! 1993 ! середнє $ ц/га ! '

Обробіток ЕІГ-3

Розпушування долотами весною

ІЬзпушування долотами

восени

№ НСР095

84.8 97.9 91.4 - -

82.6 93.4 88.0 -3.4 3.7

93.8 103.6 98.7 7.3 8.0

108.3 1.555 4.978 114.2 0.463 1.639 III.3 19.9 21.8

Можна зробити висновок про доцільність глибокого розпушування як весною, так і особливо восени. Весняне розпушування не завжди можливе в зв"язку з коротким періодом між достиганням

і відростанням люцерни.

В главі 6 "Економічна та біоенергетична ефективність прийомів вирощування люцерни" дається відповідний аналіз ефективності її весняних і літніх /післяукісних/ безпокривних та підпокривних посівів, строків і способів підживлення, механічного догляду за культурою. .

Підпокривні і безпокриЕні післяукісні посіви люцерни з врахуванням покривної або першої культури /жито на корм, вико-

вівсяна сумішка/ переважали по вартості продукції в рік сівби її весняний посів. Причому, найкращий показник був на підпокривному післяукісному посіві після ^ита на корм.

В зв"язку з цим і умовно-чистий прибуток на І га люцерни за 3 роки /рік сівби і 2 роки використання/ був воший на таких варіантах підпокривного і післяукісного посіву як підсів під кукурудзу на зелений корм весняного і післяукісного посіву і чистий посів після пита на зелений корм.

НайЕиша окупність фосфорно-калійних добрив /доза РбО%с/

була при осінньому підживленні в яовтні - після зняття отави люцерни. При підживленні весною перевагу мав варіант внесення цих добрив під боронування. Заробка повної мінеральної суміші /^бо^бО^бс/ на ГЛИ^ИНУ Ю-І2 см мала вишу окупність, порівняно з поверхневим внесенням. Разове підживлення азотом /Гдд/ веснок було більш рентабельним чим роздрібне /562-589 і 362-403,V.

Глибоке осіннє і весняне розпушування люцерни другого і послідуючих років використання окуплялось приростом врожайності а витрати на одиницю вронсаю зеленої маси були навіть нижчі порівняно з боронуванням важкою та голчатою боронами.

Аналіз біоенергетичної ефективності досліджуваних прийомі і вирощування. Найвиші показники кількості акумульованої енергії за 3 роки на післяукісних безпокривних і підпокривних посівах люцерни після кита /405 і 434 Г%/га/. Це значно переважає як кращий варіант весняного підпокривного посіву люцерни - підсів її під кукурудзу /387 ГЦк/га/, так і весняний безпокривний посі /356 ГДж/га/.

Разом з тим, слід відмітити, шо енергетичні коефіцієнти вирощування люцерни на всіх варіантах досліду були досить високими /5.61-6.70/. Енергетичні коефіцієнти використання фосфорнс калійних добрив були не досить високими. Навіть на кращому варіанті підживлення - восени після зняття отави ЕК становив 3.6< пізньоосіннє і раннз весняне понизили цей показник до 1.96 і 1.44 /табл.6/. Це пояснюється, передусім, високою енергоемкїстк добрив.

Енергетична ефективність різних строків енєсєння фосфорно-калійних добрив при підживленні люцерни /середнє за 19901991 рр./

'Приріст * Вміст І врожай- ! ВЕ в

•Витрата -Енерге-!сукупно ї!тичний^

Отрок внесення добрив

ності ,прирос- ,енергії .коефіці |ВІЦ цоб-'ті вро- -з цобри- єнт 'рив,ц/га!жайності!вами і |

іҐЛд/га

на їх 'внесення! ,ГДж/га ,

Без добриє - - - -

Р60^60 Е0сени піоля зняття отаЕИ 14.6 24.4 6.70 3.64

Те ж по мерзлому грунті 7.9 13.2 6.70 1.96

*60^60 шсною по тало_ мерзлому грунті 5.8 9.7 6.70 1.44

Те а піц боронування 9.7 16.2 6.70 2.42

РсоК£0 восени після зняття отави і весною піц боронування ІІ.6 19.4 6.96 2.78

Порівняння енергозатрат на глибоке енєсєння добрив культи-ватором-рослинопідяйЕЛЮвачем КГїї-4.2 з енергією, акумульованою в прирості врояаю показало високу енергетичну окупність цього прийому підживлення люцерни: приріст енергії в додатковій врожайності багаторазово перевернув її витрати на глибоке внесення добрив.

Енерговитрати при роздрібному енєсєнні азоту вияеились в З.Іб рази вищими порівняно до разового, а приріст вротаю повітряно-сухої маси за 3 укоси понижувався на І.6-6.4 ц/га, або на 234І-І07І Ї.Щя/га.

Біоенергетична ефективність глибокого розпушування була високою тому, то прирости валової енергії виявились маже такими,

- 18 - .

як від удобрення, а витрати сукупної енергії на догляд - більш нгк в 10 разів нижчими. Так, розпушування долотами на 10-12 см боронуванням весною дало приріст в урожаї 12.24 ГДк/га, а ссіні з'боронуванням весною - 32.0 ГДк/га, тоді як енерговитрати на і обробіток становили відповідно всього 0.428 і 0.624 ГДж/га.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ

1. РЬгіон Поділля, ио входить до західного лісостепу Укра по агрокліматичних умовах е сприятливим для інтенсивної культу люцерни на корм.

2. Порівняння безпокривних і підпокривних посівів люцерни показало, що кращий ріст рослин і густоту стеблестою люцерни в рік сівби мають безпокривні весняні і післяукісні /після озими;

на зелений корм/ посіви. Але вже на перпому році використання ц відмінності стають мінімальними при підсіві люцерни під кукуруд; на корм весняного і післяукісного посіву і залишаються при піде під ячмінь і вико-вівсяку суміш.

3. Підпокривні весняні і післяукісні посіви в рік сівби л церни, разом з покривними культурами дають значно більший збір корлу порівняно з безпокривними /на 8.4-30.0 ц/га/. Найбільший вихід сухої речовини і протеїну в рік сівби одержано при після укісному посіві /жито на корм + післяукісна кукурудза + отава люцерни/ - Ю6.0 і 16.0 ц/га, це, відповідно на 26.0 і 1.5 ц/г більше чим на післяукісному безпокривному, на 58.0 і 5.88 ц/га на весняному посівах.

4. За два роки використання безпокривний весняний посів люцерни дав найбільший вихід кор.іу, але в сумі за 3 роки /рік сівби і 2 роки використання/ перевагу мали післяукісні піцпокр ний та безпокривний посіви після иита, а по виходу сухої речов ни також підпокривний посів під кукурудзу на зелений кори весн ного посіву.

5. Осіннє підживлення фосфорно-калійними добривами, після зняття отави, має значну перевагу перед весняним. Внесені добр ва включаються в процеси метаболізму при осінньому відростанні рослин і підготовці їх до перезимівлі. Це находить своє відобр ження в більшому накопиченні запасних вуглеводів /на 2.76^/,

більшій кількості бруньок відновлення, які утворюються навіть зимою, більшій масі коренів рослин. Все це /на фоні весняного внесення ?-'^/ збільшує густоту травостою і продуктивність посіву на 29.4-54.7£. При весняному підживленні заробка добрив /^бО^бО^бс/ на глибину 10-12 см підвищувала врожайність люцерни на 10.І ц/га сухої маси і 2.53 ц/га сирого протеїну.

Внесення добрив пізно осінню і рано весною знижує ефективність підживлення. Врожайність понижується на 6.7-8.8 ц/га повітряно-сухої маси.

йзове внесення азотового добрива Аїдд/ весною не лше не поступалось роздрібному 30/1^30/2/’ЗО/3/^’ а йдещо переважало його по оводненості рослин, вмісту в них азоту. Мало місце деяке зниження вмісту сирої клітковини. Врожайність повітряно-сухої маси збільшувалась-, особливо в менш сприятливий по зволоженню рік /на 6.4 ц/га/. Азотове добриво в указаній дозі як при разовому, так і роздрібному внесенні не знижувало, а навіть дещо збільшувало кількість і діаметр бульбочок, кількість бульбочок з леггемоглобіном.

6. Осіннє розпушуваній люцерни 2-го і послідуючих років використання долотами на 14-16 см порівняно з весняним та боронуванням сприяло кращому ростові рослин, збільшувало їх залистя-ність /до 45.6 проти 42.3 при боронуванні/, розмір листових платівок, густоту стеблестою. Збільшувалась кількість бруньок запасу на кореневій шийці та шгшіх мі’квузлах стебла і діаметр кореневої шийки. Весняний глибокий обробіток займав проміжне місце між осіннім і боронуванням.

7. Завдяки осінньому розпушуванню поліпшувались Фізичні показники грунту. Об"ємна маса знижувалась до І.16 проти І.18 після весняного розпушування на 10-12 см, 1.20 і 1.24 після боронування зубовою і голчатою боронами.

Глибоке осінно розпушування збільшувало приріст зротайності в середньому на 20.8, еєснянє - на 8.03.

8. Кращі варіанти дослідів мали високу окупність, значні і високі показники біоенергетичної ефективності.

ИГОПОЗИЦІ ї ЗИНБНЩГВУ

1. При вирощуванні люцерни в кормових сівозмінах перевагу нацавати післяукісним ?ї посівам під покрив кукурудзи після озимих на корм та під покрив кукурудзи на корм весняного посів; З поєднанні з вико-вівсяною сумішкою люцерну краще висівати лі1 нім посівом після збирання цієї суміші.

2. Осіннє підживлення люцерни фосфорно-калійними добривам проводити після зняття отави /або четвертого укосу/ на початку жовтня, весняне - перед боронуванням з заробкою на глибину 1012 см., всю дозу азотових туків /до .^дд/ вносити весною за оди .прийом.

3. З метою покращення росту рослин і продуктивності люцер ни на посівах 2-го і послі дуючих років використання застосовуй, ти осіннє глибоке розпушування на глибину 14-16 см.

Основні результати досліджень опубліковані в слідуючих роботах:

1. Малий В.П. Більше уваги люцерні. Огорінка-плакат.Облас на газета "Поділля", №64-15.09.1993 р. Адекватно 8 стор.^урн. тексту.

2. Малий В.П.,Руципин З.К. Оптимальні засоби створення високопродуктивних травостоїв люцерни.//Науково-техн.бюллетень Хмельницько? державноТ с.-госп.станціТ №1,1994-е.3-8.

3. Малий В.П. Люцерна в західному лісостепу України.-К. ;3ща школа, 1994.-112 с,

4. Малий В.П., Зінченко 0.1. Післяукісні посіви люцерни в західному лісостепу України /тези доповіді на міжнародній конференції по кормовиробництву/ - Вінниця,інститут кормів УААН,І994-2с. /подано до друку/.