Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Створення i високопродуктивне використання культурних сiножатей на осушених торфових грунтах Лiсостепу Украiни

ВАК РФ 06.01.12, Кормопроизводство и луговодство

Автореферат диссертации по теме "Створення i високопродуктивне використання культурних сiножатей на осушених торфових грунтах Лiсостепу Украiни"

УкраЗЕнськяй двржавний аграрий ун1вероитэт

На правах рукопясу

"•i! у; .. i j i i ¡. ;

ИТАК АЛ МИС0ЛА ÎBAH0BH4

С ТВОРЕНИЯ I ВИСОКОПРОДУКтаВНЕ ВИКОРИСТАММ КУЛЬТУРНИХ С1Н01АТЕЙ IIA ОСУШНИХ TOPvCBHX ГРУНТА1 Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

Снешальн1оть: 06.01.12 - Кормовиробшштво i лумвшштво

АВТОРЕФЕРАТ дясврташ! на здобуття наукового ступени доктора oíльськогосподарських наук

Khïb - 1994

Робота виконана на Пан^ильоыий досипдмй отанш г 1нотигуту зэмлероботва УААН

Науковив консультант - доктор б1олог!чнях наук,

про^ооор 1.г.шшъко'

0^и1йн1 опононти: Доктор о1льоькогостэдарсышх наук, про4воор О.О.УСПГЛЕНКО Доктор о1льоькогооподароышх наук, про^воор 3.М.ТО:ШйВСЬКИй Доктор б1олопчних наук, про^иоор 0.0.ЛАПТЕВ

Пров! дна орган1зац1я - 1нотитут коршв УАА11

Захиот диоортац!: в1д0удатьоя I994 р.

о "12^" годин! на аао1данн1 Спешал!зовано1 вчанох ради Д 01.05.07 в Украхноькому державному аграрному ушверситет! ьа адреоов:

252041, КИ1В-41, вул. Геро*в Оборони, 15, УДАУ, корпус 3, аудитор1я 68.

Прохання взяти участь в обговорен»! дисертацН чао захисту або нчд!слнти в!дгук на автореферат эавгроний гербовой печаткой, на адресу:

252041, м. Ки1в-41, вул. Гаро1В Оборони, 15, сектор захисту дисэртац!й.

3 диаврташеп цожнд позкаЯомятись в б1бл1отвн1 УДАУ

Аыо1ч>4о1аг роз:! слано " 2-4) " г"уЛ с^и^ 1554 р. Вчакж! секратар Ог.ви! ал! эо-

ьанох вчанот ради, доцент 'Л.Л.Л1ТСШК0

ЗАГЛЛЬНА. ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТЙ Ахтуальнгсть тема, Дяя ЛсоотеповоЗс зоня Украхня, зожя 1нтвюявиого схльоьхогосподароысого вяробмяцтва, яка характеризуемая вяоокоо роаораысяо умдь I иязьккм вы:сток в хх струк-*ур! багаторхянях трав, о дням хз зхачяях резервов при отворэшц м1цнох кормовох база для тваранняцтва в шдвящеяня ефектяввост* вякорястаяня мелхороважях земель.

В цьому реггон! загальяа площа болхт становять бляэысо I ила.г», в тому чвсл1 торфовях - бхльвв 300 тяс.га, з яхях не мвква 70-8СЯ ялош ооушем i вякоряотовувтьоя переваяно пхд поогв багатор1чнях трав. В вв'язку з загострввням в оотаннгй чао аколо-«чнях проблем роль багаторхчяих трав в розробдх енвргозбер!-гаючдх 1 прародоохороннях оиотем землеробства яа ооушанях землях зроотатяыэ.

Прожуктявмсть лучках трав (по Укра1ш) на них грунтах га оотаян! рокя з находить о я яа досять иязькому р1вш (10-20 ц кор/. од. з I га). Цв вяоував нзобх1днхоть глябшого вявчвння можля-воствй П1двщания 2х продуктивном I кормовозс вднносн та роз-робки комплекоу е$ентивиях заход!в, опрямованях на значке збхль-ивния вяробняцтва вясокоякх снях корм!в. В першу чергу цэ сто-ауетьоя розробкя сучаояях тахяодогхй отворвняя багатвкомпонентнях лучяях травостогв хнтаисявного типу з резнями строками дозргвання 1 орган!эащI яа IX основ! лучнях конвейер!в, эабезпэчеяня опри-

ятлявях умов водного рэмму для яаттед1яльноот1 рг зках ввд1в **

трав, заотооування ековомхчно I вхолог^чво обгрунтованих доз ых-яеральнях добряв, яка враховуе $131олог1ЧН1 потреби рослин, пе-рвх1д на 1нтаноявя1ш1 <{ормя догляду за схянямя травостоями 1 перш за все - на багатоукхсиа хх вякорястаяня. Вежливого значэння ваолуговуе розробка новях еяьрго- г ресурсозберхгаючях технолога.

V 4

Двяк! пятання шех проблема вхдображаш в публ1кашях ба-гатьох авторов стосовно до умов суходхльнвх, вязяннях I заплав-квх лумв з мхяаральшгм* грунтами в рхэних пряродяо-кл1матячяях -онах не залежках держав блязъкого заруб1жжя (С.Е.Смвлов, 1966; И.В.Ларин, 1969; И.П.Минина, 1972; Т.А.Работяов, 1974; А.В.Андреев и др., 1976; Л.Ю.Каджюляс, 1977; Д.А. Алтуияя, 1983;

H.Г.Андреев, 1984; Б.И.Коротков я др., 1984; М.А.Сиурыгяя ж др., 1985; А.А.Кутузова, 1986; Н.Ф.Щербаков, 1986; Н.В.Синяцин я др., 1987), а також УкраЛня (В.0.Черкасова, 1972; Г.С.Кияк, 1974; М.В.Кук01Н, в.М.Сухомлян, 1980; А.В.Боговхи I 1Н., 1986; П.С.Макаренко, 1988). Щэ отосуетьоя осушнях торфовах грунт!в Дсо-отепу Украхни, то дослхдження тут проводились, в основному, в умовах екотенсявного ведения лукопасовлдного гоеподарства 1 у валикхй м1рх без врахуванвя новях тенденций сучасного розвятку лукхвняцтва, иосиля розрхзнаний характер. Тому i вянякла потреба комплексно!: розробкя оучасних технологий на яшоно новому еташ хнтенси$1ка1Ц1 лучного кормовиробництва.

Мат£ i вавдання досл1дженъг Матою дослхджень було теоретична обгрунтування подбору вясокопродуктявнях травосумхшок в ргзними строками дозр:ванна та вибгр головнях агротехшчнях за-ходхв, до вязкачають шдвшцення продуктивное« травоотохв х хх ххю на екологхчну обстановку х родашсть грунив, а такой на основ! оптюл защ1 структура травостох'в та $ункшонування лучках экосистем, як кормовиробнячих об"ект1в, розробити нов1 Охльш програсквн1 тэхнологхх IX полхшшння та використанкя, ши заразна- теь подальшу хнтенси^кавдю лучного кормовиробництва на ' р!знйх шдтяпах торгов : грунтхв в умовах Лхсостапу Украхна.

Ззвданнями дослхджень було:

I. Ёавчяти xapaK.jp росту х розвитку багаторхчних трав, а сама: го а зи то к зародкових коргншв, хктенсквшсть поглинання нами

пожявних речовин, ешисть поглинання коранеаих систем, гли-бяна ix пронякнення, накопичення бхолог1чно1 мася по фазах росту i розвятку, вяэначятя вплив вологосп грунту, добрив i режяму скошування на роэвяток коренавях систем для теоретичного обгрунтування пхдбору травосушшок рхзного госпо-дарського призначання.

2. Вяявяти роль рхзних в$дав CaraTopiчних бобовях трав в шд-ВЯЩвНН! продуктивности лучних уидь I пскращэнш ЯКОСТ1 кормхв на р1энях шдтяпах тор$ових грунйв.

3. Вязначяти особлявостх розвятку злаковях трав в залежноот1 в1д вологоот1 торгового грунту, вотаноЕятя нкжнв маху оптимально! вологостх, наобххдну для нормального проходаення пропесхв вегетативного вхдновлання злак!а, а також е$ектив-нхеть зрошення i йдгрунтового зволожэння множатей.

4. Вявчятя вплив м1варальних добрив на багатор1чнх травя на pi зкях шдтипах тор^ово-болотних грунт:в i визначити най-бхльш рашональш дози i строки 1х внесения.

5. Удосконалятя строки i способи залуження при докорхиному покращэннх травостогв, а також визначити кращий режим ix скошування для одержання ргзнях вид:в корив,

6. Розробятя енерго- i ресурсозберггаючу технолог^ пол1пшення та вясокопродуктявного вякорястання лучних угхдь на тор^ово-болотнях грунтах доелгджуваного региону.

7. Дати акономхчну i енергетичну ошнку розроблвним техноло-riflk.

Досл1джэння проводились за тематикою хястятуту зеылероботва

УААН у в1ДПов!дност1 з завданяям ихльових науково-техн1чних

програм ДОЛ СРСР 051.04 I 1976-1980 pp. ), О.Ц. 041 ( 19811985 pp. ), 051.04 i 052. 01 (1986-1990 pp.).

Ечткова повязку. В результат! проваданях дослхдаэнь впэршо

зроблена б!олог!чна I (ртопоиотячна ошнка основним видам ба-гатор^чх трав, якх вярощуються на осушена* тор$ових грунтах, иа основ: чого дано теоретична обгрунтування пхдбору траво-сум!шок для р1зних пхдтитв торфово-болотнцх грунтхв, виэначвно вадовяй склад травосушшок для багатоукх оного використання а рхзнимл строками збирально! стяглоотх, як складовях влемент!в дучних конвейер!в, обгрунтована мсжливхсть зниження на половину норы вяс1ву вао1ння травосум!июх; на основ! вотановлеияя кршцих строив 1 способ! в повархневого оброб1тку дерня ни I шдбору найбхлыв продуктивна* вядхв трав 8"ясоваиа мохллв!сть зам1ни енаргоемкого докор1иного пврвзалуження повврхиевимя способами сокращения травостохв; розроблвн1 пряноапя та теоре-тичнх передумови створвюш алаково-бобових травостои на горфово-глвйовях грунтах; уточнена технолог!я вякоряатання травостохв в умовах скорочення польового пер!оду лучних с^во-змхн шляхом встановлення кращих строк!в х способ1в перезалу-ження; визначено кяхкю меху вологоо», необххдну для нормального проходження процесхв вегетативного вгдновлеиня зламв, встановлено допустим! строки пхдтоплання корввевих систем; показана е^ектившсть зрошоння культурных схножатей на тор^ово-глейових грунтах I потреба в шлюзуванн! на глибоких торфовящах; для резнях шдтишв тор^ово-болотних грунт!в встановлено особлявостх ды м1неральиих добрив, на основ! чого розроблещ математичш формула розрахунку норм добрав на запла-иований врожай трав та уточнено оптшальш строки внесения добр 1 I реаим скошування травостохв, показана можлив!сть значного знияення доз .|оС(|орнкх добрив. Ца, в к!кцевому шд-сумку, дозволяв перейти на як:сно новий рхвень розвитку лучного корыовиробництва ка осушених тор<|ових грунтах Лхоостепу Украхни.

Практична значения ооботи. Розроблеш 1 адробованх сучасш технологх! створвния I викориотання культурних схножатей при поверхяевому I докор! иному покращеии, ям забезпечушь при далому р:вм х!мг зацП п!двящання продуктивное« травоотоЗЕв в пор1вкянн1 з базовим р1внем в 1,2-1,5 рази. Варобництву за-пропонован! видя, оорти 1 норми вис1ву травосушшок з рхзною ути снов стигл!стю ! дан! рекомевдацхт для орган1 заш 1 лучнях конвейер!в.

Роэроблвно рекам зрошення трав на ооушених тор$ово-глейо-вях грунтах 1 8апропоковако катематичиий метод розрахунку норм добряв на аапданований врожай для р1зних подтип!в торфово-болотяях грунт!в. Иашчеко шляхя покращення еколопчно^ сятуащI яа ооушених терятор!ях пря вирощуваннх багаторхчних трав. На основ! довгоотрокових дослхджвнь розроблеи мвтодичн! рвкомввдаш! для вяоокоефективного викориотання культурних о!но*атвй на ооушених торфово-болотнях грунтах в господаротвах воня Л!ооствпу Украхня.

Ооновнх положения, як1 виноояться на захиот:

1. Способи регуляцх1 рооту х розвитку головних вид1в багато-р1чних трав на ооушених тор$ових грунтах з врахуванням бхоло-гхчног оумгсностх компонентов залежно вхд грунтово-гшматячних умов, водного ! поживного режимов грунту. Найбхльш ращональ-няй видовий I сортовий оклад травосумхшок для багатоуы сного викориотання з рхзнямя отроками дозр1вання при конвейерному вяробництв1 корм!в. Показникя для ошнкя ооушених тойових грунт1в, як саредовшца вирощування багаторхчних бобових вид:в.

2. Обгрунтована нижня межа вологостх для нормального про-ходження процасхв вегетативного вгдновлвння злашв шоля укосхв ! режим зрошення травостохв вря о1нок1оному викориотанн! на ооушених тор£ово-глейових грунтах, допустим! строки п!дтоплення

кореневих систем в верход вегетацхх i е^ективнхсть шлюзування лучних трав.

3. Установлено, що в межах хснуючого ресурсного забезпэчен-ня добривамя на ochobï удосконалення строев i опособгв аалу-ження та оптиш зац!ï режим:в вякорястання, п!дбору кращях вядхв i copTiB багаторхчнях трав оучасний pi вень продуктивное^

луч них уг1дь на тор$овях грунтах пря докор1иному ïx пол1пшенн1 можка ^двящятя в 1,2-1,5 разя.

4. Е$ектявнхсть мхнеральних добрив х розроблен! математичн! формуля розрахунку норы добряв на аапланованяй врожай багато-рхчнях трав.

5. Бнерго- i pecypco3Öepira»4i технолог!ï виробняцтва вя-сокояк1снях кормхв на осушенях тор$ових грунтах та ïx впляв на еколог1 чшй став cîhokïchhx угхдь,

Реалхзадхя тоботя, Результата роботи використш« при окладами "Методячнях рекомендапхй по технолога вяробняцтва за-програмованях врожахв кормового буряка - 600-800 ц/га i схва багаторхчких трав - ?0-80 ц/га на ооушэнях грунтах" (1983), Мэтодичних рэкомендад1ях по застосуванно виоокое^ектявнох сястемя землероботва на осушених органогеннях грунтах Jlico-степу Украхнськох PCP 11987).

За кращу розробку i впровадження Республ1чанськох uoboBoï науково-техн1чнох прогреми "Агрокомплекс", nijyiporpaMi PH.51.04.Ц (корыовиробництво), спрямованох на вяконання Про-довольчо1 програми в Кахвсыий облает!, в 1986 рощ Кы'вським НТТ г, .-судавна перша премхя.

Розробленх технолог'!! по створэнню i вясокопродуктивному використаннх «нокатей на осушнях тор$ових грунтах впроваджеш в Полтавськхй облает! (Оржяцький район) в I986-X988 pp. на пло-œi 6,0 тио.га, де одержано шдвящвння продуктивное^ травостохв

в 2-3 разя, в государствах Черкаськох облаотх в 1989-1991 рр. на площ1 25 тио.га (шдвищення продуктивноеТ1 трав тут складало 5-10 ц/га охна або 15-25$), а, в шлому, за данями Мхнсхльгооп-проду Украхня, площа впроваджэння автором наукових розробок в 1986-1992 рр. в зон1 йсоотепу (Кя1воька, Полтавоька, Черкась-ка обладк) оклад ала 40 тяо. га.

Апробацхя роботя. Ооновнх положения 1 висновки дяоертац1х вякладен! на Р8спубл1канськхй науково-виробничхй кон$ерешц1 по кормовяробняптву на ооушенях землях (МСГ УРСР, 1979 р.), 5-му Всесоюзному науково-вяробнячому семхнарх "Кормов! рослиннх ре-оурся - резерв хнтенси<|1каш1 кормовиробництва"' (м. Орджонх-кхдзе, 1989 р.), облаенхй нарадх з кормовиробництва для спеша-л!от1в РАЛО Кяхвськох областх Шан4ильоька досл1дна станшя, 1986 р.), обласн1й нарадх э биективного використання осушених земель (Чаркася, 1987, 1989 рр.), багатьох районних нарадах опешал1стхв господарств Ки1всько1, Полтавськох I Черкаськох облаотей, в пyблiкaцiяx обласних I районних газет, а також за-о1данш науково-техмчнох Ради Пан^илъськох доол1дно1 станшх I Вчешй Рад! Всесоюзного пукровях бурякхв.

Пубдхкац!!. По тем1 дисерташх опубл1ковано тридцать наукових праць, в тому числх одна моногра^я (в сп1вавторств1), дв! мвтодичнх рекомандашх х двадцать с1м статей у видавництвах колишнього Союзу та реопубл1канських науково-виробничях журналах х зб1рняках.

Структура I об"ем тоботи. Дясертацхя складаеться 13 вступу, огляду л!таратуря (роздхл I), опясу умов, об"ектхв х методики дослхджань \,розд1л 2), викладу екопарименталышх даних \роз-Д1Л 3-9), висновмв 1 пропозишй виробниптву. 0б"ем роботя -374 сторгикя машииопису, включаючя 44 таблиш х 4 малюнкя, списку л!тэратуря >.415 назв, в тому чясл1 57 на ¿ноземних мовах).

10

3MICT РОБОТИ

Розд1л 2. Грунтово-клхматичн: умови, об"екти i методика проведения досл!джень Дослхдкення проводили в Йсостеау Украгки на осушених карбонатких тор$ових грунтах заплави р. Супгй (Панфильоька доолхдна станпхя 1нстятуту землероботва, Клхвсько^ облает!).

Виробнячу перевхрку одержаних результат!в досл1Джень проводили на осушених грунтах Кихвськох, иолтавськох i Черкаськох областей (заплави р. Супхй, Оржиця, Тясмин).

Робота виконувалась в 1976-1992 рр. BereianiflHi пер!оди i960 i 1988 рр. були вологимя. Перевищення норми опад1в за тай перход спостар!галось i в 1976, 1977, 1982, 1984, 1985 i

1990 рр. В ш роки кое<|!ц!ент природного вологозабезпечення за Г.Т.Селяииновим складов 1,32-1,36. В 1978, 1981, 1983, 1986,

1991 i 1992 рр. сума опадхв за вегетащю складала 197-254 мм, що значно нижче норми (327 мм). Решта рокхв за зволоженвям була блиэькою до середньобагаторхчних. Температурняй режим за вегетацхйи nepiojw в yci роки дослхджень був сприятяквий для росту i розвитку трав. Свредньобагатор1чна температура ва-геташйного пергоду в райс.а дослхджень становить 15,1°С.

За ¡Ii аячнимя i агроххм1чними властивостями грунте заплави р. Cynifl типов1 для лхсостепово1 зони республхки i мають по-казники, що наведен! в табл. I. Шдстилаючою матерякською породою е оглеенх аотшальм легы оуглинкя, якх за граяуло-метричним аналхзом мають такий склад Зраквдй: 1-0,25 мм - 1,95?; 0,25 - 0,05 - 56,4; 0,05 - 0,01 - 17,2; 0,01 - 0,005 - 8,1; 0,005 - 0,001 - 9,1 i 0,001 мм - 3,82.

Дослхдження проводили на осушувально-зволожувальнхй систем! з вгдкритою сК .ою каналi в в доловивши кротовим дренажем i г!дротехн1чниш спорудами.

I. Характеристика орного пару грунту дослхдних далянок

Кхдкши

!Глибияа!0б"ем-Шовна !Сту- !Бшст частянок '!

!торфо- !на |вого ¡шару

¡M j

!волого-!хцнь ! уо гфу.^

tMaca-j leMKicTbipoa- m jr/см3 % укладу,jo's мм

i %

- PH

0,5 мм j

_L

! ! Валовий bmíot, % !Вмхст!_

.золи,, j" 1 * ! !

!¥5|¥ jCaCOg

i

Низинний

TOpiJOBO-

глейовяй

0,27- 0,7- 90-95 . 70-80 56 44 7,5- 63-70 1,1 0,5 0,3 0,5 0,8 7,6

28

Ниьянний торфзвяй

0,50.4

0,30,4

250300

60-80 41-42 48-59

7,5- 40-54 1,6- 0,3- 0,1- 22 7,8 2,0 0,4 0,17

1 12

Експериментальна робота вяконувалась протягом 17 pi чного nepiоду За цей nepiод проведено два лабораториях, один веге-ташйний, два miкроД1 лянкових, дев'ять тямчаоових i три ста-шонарних Д0СЛ1ДИ.

Розмхри дослхднях д!лянок в тямчаоових i сTauiонарнях дос-

2 2 Л1дах окладали 40-60 м, а облхкова площа була 28-32 м при

4-разовому повторенш. В одному стац!о^арному досл1дх обл:кова

2

плова далянки складала 100 м при 3-разовому повтореhhí. В ве-геташйному дooлiдi (об"ем вегеташйних посудин - 4 л) засто-совували 4-разовэ повторения, а в mí кродхлянковому i лабораториях - 6-10 разове.

Для посхву в досл1дах використовували районоваш сорти ба-raiopiчних трав: тимо$iхвка лучна - Казаровииька, стоколос безоотяй - Казаровицький, лясохыст лучний - Хальяо, грястиця збхрна - Кихвська рання I, костряця лучна - Казаровииька, костряпя сххдна - Балтика, конюшяна лучна - HociBCbKa 5, ко ниши на ri бридна - Пан^ильська 5, люцерна поывна - Ярославна i Херсонська 9, люцерна строкатогхбридна - Кихвська строкатоиб-ридна.

Закладку кротових дрен проводили раз в 3-4 роки кротодре-нажною машиною КН - 1200. Для дощування використовували машину ДКШ-64 "Волжанка". Поливну норму визначали опадомхром Третьякова.

Спостереження за рхвнями грунтовях вод проводили один раз в 5 днхв протягом вегеташйного nepi оду i через 10 дмв у зшо-вий ^р10Д. Волоисть грунту визначали терлостатно-ваговим методом.

1нтенсявн1сть видхлення С02 míкро<|лорою грунту визначали за рхзшшею mí ж 1нтенсившстю видхлення С02 з повэрхнх грунту i диханням коренево! системи трав. 1нтенсивн1сть видхлення СС^

s поверхш грунту визначали за методом Штатнова згхдно методики А.З.Барановоького, Л.П.Метелшц (1974). Вхдаявку грунтових мошшпв проводили за методикою С.Г.Скоропанова (1961). 1нтен-сивнхоть дихання кореневох система визначали за методом Бойсен-1енсена.

Споотереження за глибиною проникнення кореневох оиотеми трав проводили в траншеях Ротанстрова. ёшисть загально? i активно* поверхн1 коранево5с оиотеми трав визначали за методом Cadi hiна i Колосова.

Валовий BMicT азоту визначали за Инзбургом, $ос$ор - $ото-колориметричним методом, к=шй - на полуменевому ^отомэтрх, ciyniHb розкладу тору у - методом в1дмучування, зольшсть - сухим озоленням, CaCOg - на кальщметр1, кислотшсть - на рН мат-pi. Вмхст гумхнових кислот визначали за методом Ердоана, 4орми 4ос|ат1в - за методом Чанга i Джексона.

Рухомх поживнх речовини в грунтх визначали за такими методиками: Hi трати - ^отоколориметричним методом з дисульфо^еноло-вою кислотою, * ~ за Мачиг*ним 3 наступним визначенням $ос$ору колориметрично, а калхв - на полуменевому <|отомвтр1.

Врожай визначали зважуванням эелено1 маси з yciei обл1ково1 площх дхлянки. За пер1од BereTauii проводили три укоси трав. Перший - в 4a3i виколошування переважаючих вщцв, а другий i трепй - через 40-50 дшв. Pocляннi зразки вхдбирали за методикою УЩ13 (Ж.Т.Головагцук i in., 1976). Боташчний склад травостою визначали розбором пробних снопикхв масою 1,0 кг в свх-жому стан!, густоту травостою - шдрахунном пагошв на <j,iKco-ваних Д1лянках 5С х 50 в 4-разовому повторены!, площу листовох поверхн1 - за Л.М.Оле^енко. BMici cyxoi речовини в кожному yKoci визначали вясушуванням при температур1 IC5°C, BMicT за-гального азоту - за Пнзбургом в иоди» i кахй i М.Л.Цапа, Hi трат-

ного азоту - за методом Х.Починка-Ppi coa, <|ос$ору - за допомо-гою <|отиколоряметра, кал i в - методом полуменевог фотометр! i, -■яроi золи - сухим оаоленням, сирот íuií тковини - за Кюршнером i Ганеком в модаркац! i И.Л.Скворцовох, сирого жиру - за Соксле-том, калыию i магнхю - комплексонометричним методом за допо-I тою комплексона 3.

Emíct кормових одиншп. розраховувагп за ххмхчним окладом (М.Ф.Томмэ, 1964), otíMÍray енергхю розраховували зйдно *сную-чох методики (Н.Г.Григор"ев i íh.,I989).

Ekohomíчну ejekmbhioib вирошування багаторхчних трав розраховували 8а методикою BlK в шнах станом на I.0I.I99I р., а паливно-енвргатичну ощнку технолоичних пронесхв проводили за методикою BlM (В.А.Токарев i íh., 1989).

Математичну обробку експеряментальяих даних проводили методом дисперсийного i кораляц!йно-perpaciйного аналхз1в sa Б.А.Дэспеховим.

Роздхл 3. Врожайшсть травостохв залежно вгд водного режиму торговчх грунт!в Видов! вхдмхнностх в глибянх проникнення кореневях систем трав опостерхгались лише в початковий пвргод роэвитку. При bkoíbí на початку серпня 1981 року до kíhiih ввтаташх корен1 заглибились: у костриш лучног на 48, тимор хвки лучно* - 42, грястищ 36ipH0ü - 30, стоколосу безостого - 36, лисохвоста лучного - 22, конюшни лучнох' - 35 i лшершг посхвнох - 27 см. В наотупш роки корон1 трав досягали по MÍpi зниження píbhíb грунтових вод глибини 50-80 см i знаходилясь на Iü-ЗО см вище Ш!х píbhíb. Hi,T' -оплоння коронввих систем 6iльшостх вщцв бага-Topi чних трчв б1льшэ ni ж на 3 доби приводить до загибал! королевах систем. В першу чэргу цч стосуеться бобових i

гряотицх зб1рнох. Ильки лисохв!от лучний мохе пореносити п"яти-Д9НН8 шдтоплоння корэневих систем. Щективнхсть пхдгрунтового зволоження багаторхчиих трав на глубоких тор^овищах лхсоотеш-вох зоня складае в середньому 14%. Протэ нвобмднхсть його проведения виникае не щорхчно. Повтори!сть таких роыв ор1ен-товно 45Я. Е^ектявмсть эрошення трав на тор$ових грунтах опо-отерггаетьоя, головням чином, внаслхдок пересихання вэрхнього (Ц~10 см) шару грунту, що етворюе несприятливх умовя для вегетативного вхдновлення злакхв. Для нормального про ходження про-цесу вегетативного вхдновлення тимо^ххвки лучнох, грястицх зб1рно1, стоколосу безостого пхсля укосхв вологхсть верхнього шару грунту повинна бути не нихче 48-53% ПВ, а для костриш лучнох х лисохвоста лучного - 58-61% ПВ. Тобто врлогссть грунту 50-605? ПВ сл!д вважати за нижню межу при визначенш строкхв полявхв. Зниження хх до 40-44$ ПВ, навхть при умовх доотатнього вологозабезпечення в нижчих шарах грунту зменшуе бхологхчну врожайнхсть на 24$, а до 29$ ПВ - на 49%. При ыьому вхдшчено зменшення к1лькост1 пагонхв на 24.%, збхльшення кхлъкостх па-гон1В - сисуншв, зменшення площг листово1 поверхш на 34? х к!лькостх утворених вузлових коран!в в середньому на 20 шт. на кущ х збхльшення кхлькостг недорозвинених коренхв на 24-36?.

Данх шесгирхчних досл1джань, проведених на осушэнях тор|ово-глейовях грунтах, показали, що прирости врожайностх травостохв вхд зрошення одержан! практично в ус1 роки, навхть при переви-щеши млькостх опадхв над вапаровуванням. Виключення складае лиш& 1980 р!к 1при кое4!шент1 зволоження 1,83), коли потреба в зрошэннх вхдпздала. Проте проведения зрошення культурних сг-ножатей баз внесения добрив х на (¡окх РК маловзвктявне (табл.2). При повкому ш ¡тральному удобреши э внесениям азоту в норм! *270 ПРИР0СТИ сухсх маси трав вхд эрошення окладали 21,1 ц/га

Е^-зктявнхста зрошення багаторхчних трав на торфово-глейових грунтах 11976- Э81 рр.)

¡Урожай 'Виххд Шрярхст ¡Одержано Шяххд ¡Чистий ¡Собхвар-

Добрива 'сухох !обм1ннох !сухох' !сухо1 маси!слрого !прибуток, !т1ст_

!мзси, !енерп1, !мася вхд !на I мм ¡протехну, !крб/га !Мдж, коп

!ц/га !1йж/га !зрошэння, !полявнох !ц/га ! !

! ! !п/га !води, кг ! ! !

Без зрошання

Без добрив 44,8 43,1 6,7 46 0,40

Р67К120 50,2 47,9 7,5 44 0,42

%0Р67К240 94,8 °1,8 17,4 158 0,34

Зрошення при знижэннх вологостх грунту до 55-6СЙ ПВ

Езэ добрив 52,7 50,1 7,9 9,2 51 0,41

^т^го 62,1 58,3 11,9 13,8 68 0,41

;'270Р67К240 105,2 100,6 10,6 12,1 175 0,34

Зрошення при энижеям вологостх грунту до 70-75"? ПВ

Без добрив 53,1 50,4 8,3 4,9 7,4 24 0,47

ре/ч?о 59,4 55,8 9,2 5,4 8,2 26 0,48

К270Р67К240 115,9 110,8 21,1 12,4 20,4 195 0,34

Н1Р05 по зрошенню 3,2

ШРод по добривах 6,7

або 22%, oCmíhhox eHeprii 19 Гда/га, сирого протехну 3,1 ц/га. При цьому зрошення травостохв при зшисемц вологостх грунту до 70-75? ПВ (зрошувальна норма 1700 м3/га, чотяря поливя по 200-

О

500 м /га) мае перевагу перед зрошэнням при эниженнх Si до 55-6QÍ ГО.

Н$ективнхсть зрошення в значнхй Mipi вязначалась волого-забеэпечекням рослин вхд опадав. В ноеушливому 1981 р. (кое^х-щент природного вологозабезпечення ó.í Г.Т.Саляниновим 0,89) вона пхдвищувалась до 4.7%, при кое^хщентх зволожання 1,021,20 зняжувалась до 15-25^ i при кое$хцхентх 1,33-1,36 -biflnobíoto до IQ-I9&. При зб1льшеннх bí ку трав ефектившсть дощування знижувалась. На тор^ово-глейових грунтах В1дмхчвна е$ектившсть зрошення трав при íx залуженнх, яка складала 14-58*.

Розд1л 4. Особлявостх росту i розвитку окрамих вид iв багаторхчнях трав Виходячи э того, що взаемов1дносиня рослин в ^тоценозах являють собою дуже складну $унквдонально зумовлену систему зв"язкхв, ми дослхджували б1ологхчнх властивостх окремих основ-них вид!в багатор!чних трав, починаючя з моменту ix проростання. Лабораторнимя досл1дженнями встановлено, що на 10-15 день П1сля проростання значну перевагу в pooTÍ первинно1 коренево* систами мали отоколос безостий, грястиня збхрна i кострипя лучна. У них велика«довжина зародкових кор1ншв (3,1-5,0 см), найвшца зона всмоктування (9,4-10,4 мм) i довжина ксреневих волоомв (1,121,36 мм). У бобових (люцерна nocÍBua, конюшина лучна) 6iльшв кореневих волосив на I мм довжяни кореня на 2L~25%, однах площа всмоктування менша, бо довжина niei зона коротша на 25-35Í, а довжина кореневих волоскхв - в 3,5-4 рази нхж у згадшшх

злакових. У 1нших злакових вид1в (тимофИвка лучна, М1лиця велетеьоька, лиоохвхст лучняй) площа всмоктування <5ула такою *, або трохи меншою нхж у бобових, що можна пояснитя хх пов!льшм розвитком в зв"язку 8 низькою масою 1000 нас1нин.

1нтеяоивн1сть поглинання поживних речовин також найвяща у "токолооу безостого, кострищ сх1дно1 х лучнох (101-93-10"^), а також грястиш збхрнох (в середньомг 67 • 10~® мг на I росляну за годину). У тимофШки лучнох 1 бобових вона в 2,53 рази нижча, а у М1тляш велетенсько1 нижча у 8 раз1в. Така нязька хнт8нсявн1сть поглинання поживних речовин у бобових, ти-моф11вкя лучноЗЁ I М1тлиц1 ввлетенськох в, мабуть, одшею з причин хх слабкох конкурентно£ эдатност1 в злаково-бобових суш инках. Трави в перший пер! од жяття поглинають кал!ю в 8-15 раз!в б!лыю нхж азо,ту I фосфору, що зумовлюе необххднхсть внесения в пей перход калхйних добрив.

В польових умовах в перший р1К формування травостою рхст кореневих систем багаторхчних трав, як 1 в пер1од IX проростан-ня хнтенсявшший у видхв, якх мають б1льшу масу 1000 насхнин. Бобов: видя за ростом кореневих систем значно (в 1,2-5 разхв) поступаються злаковям видам. В злаково-бобових сум1шках при висхвх IX у сп1вв1дношеннх I : I какопичення кд^еневох маси бобовямя манше, нхж у зламв в 7-25 раз1в..0тжд торфов! грунти менша придатн! для вирощування бобових видхв, тим бхльше при IX сум!сному посхв1 31 злаками. Серэд бобових видхв за хнтен-сявшстю нарощування бхомаси найбликче до злак!в знаходиться конюшина лучна та, частково, ко ню шина пбридна х вони, до пев-но! шри, можуть конкурувати зх злаками лиша в перший р1к вя-користання тра* лстою.

Серед злакових ввд1в костриця дучна х грястяця збхрна за запальной врожайшстю куша переважають хнин вида (грястяця

зб!рна - 57,8 г, коотриця лучна - 40,6 г, отоколос безостий -30,2 г, тимо^Нвка лучна - 22,9 г ! лисохв!ст лучняй - 15,6 г). За вагою коренево1 маои дослхджуваи! видя в порядку зменшання розм1стились так: коотриия лучна - 17,2 г, стоколоо безостий -15,8 г, грястяця эбхрна - 15,7 г, тимархвка лучна - 11,0 г 1 лиоохв1от лучний - 10,1 г.

Стоколоо безоотий в!дзначавоя повгльням ростом в партий р!к кориотування 1 за загальною врожаймстю куща поотупавоя костриш лучн!й I грястяш аб!рн1й на 10,4-28,5 г, а при оу-ц!льних поо1вах в $ази виходу в трубку - виколошування - за

о

накопиченням корэневох пов1тряно-сухох маси на 0,13-0,22 кг/м

о

I зеленой маси - 0,18-0,95 кг/м . Прота в цей пер!од у нього дооить чхтко простежуеться перевага в рооп коренавох маси над повэрхневою, цо е основою ст!йкоотх даного виду в травостох, особливо при багатоуы сному використаннх в наступи! роки.

У грястивд зб!рнох, а особливо костриш лучноХ, навпаки, опоствр^гаеться 1нтвнсивн1ший рхст надземно1 маси в пор!внянн! з кореневою. Тимо$11вка лучна I лисохв!ст лучний вхдзначались найнижчими темпами нарощування бгомаси.

Аналогхчш даш одержан! х в стационарному дослш, да максимальна накопичення кореневоI маси (141,8-58,5 ц/га сухо2 ре~ човини) в1дм1чвно у костриш лучно!. У стоколооу безостого, грястищ збхркох I костриш СХ1 днох воно було дещо нижчим (28,3-45,5 ц/га), а лисохвоста лучного х тимо^хвки лучно? най-нижчим (11,5-19,8 х 16,0-17,5 ц/га сухоЗс маси).

На другий I наступи! роки б!олог!ЧН1 особливост! росту ! розвитку багатор!чних трав виэначались, переважно, рхвнем морального живлення, хоча для костриш лучно1 I тиию-^и'вки лучиох Д1я цього фактора була позначною. Даш види трав на друтиЯ рхк використання щэ интенсивно наропували корвневу масу, алч иаддл!

2и

накогшчення шех маси р1зко зняжувалось аж до повного випадання на п"ят 2 р1к. Пов"язано не хз низьким "забезпеченням" пагошв кореневою масою, а також несприятливим В1дношеннш надземноЗс до кореневох маси, до виражаеться в перевященш першох над останньою. В умовах хнтенсивного скошування цв вионажуе коре-невх системи I прязводять до втрати конкурентноздатност1 в луч-них 51топенозах. Грястяця збхрна, завд^'я гнтенсивному нарощу-ванню б1омаси, утворенню максимально! астяляшйно1 поверхн! I досить високого "забезпечення" пагошв кореневою масою, стхйко утрямуеться в травостоях, особливо при повному мхнеральному удобренн1.

Лисохв1ст лучний хнтансивно нарощуе кореневу масу лиша при ^ос^орно-каийному удобрекнх.

В сарадньодозр1ваючих сум1шках на другий I наступнх роки користування травостоем при 1|ос$орно-кал1йному удобренй мак-симальним накопиченням коренево! маси вхдэначалась костриця сххдна, а при повному моральному удобраннх - стоколос безос-тий.

Найрозвиненхшу кораневу систему у П18ньодозр1ваючих сум! гаках забезпечував посхв тимо$11вки лучно! з мх тлицею велатен-ською. В першх роки тут хнтенсивнше розросталась тимо$11вка лучна, а в наступнх - мхтлипя валетенська.

На осушених евтро^них тор^ових грунтах внесения пхдвищених доз ьинеральних добрив призводало до зманшення кореневох маси I емкостх 11 поглинання в порхвняннх з внасенням лише РК х баз орив взагсш. Оскхльки р1зниияв накопиченш коренаво1 маси мхж двох - I трьохук1сним режимом скошування практично вхдсутня, то це е основою переходу на 1нтенсивк1ше викорястання ) травостохв. П"ятиук1сняй режим скошування знижуе масу кореш в на що нешшуче призводить до виродження схяних ввд!в

трав, особливо ЦЭ ВХДНОСИТЬСЯ до стоколосу безостого.

Таким чином, головними бхолог1чними ознаками, якх визначають ст1йкхсть видхв в лучних агроценозах е: маса 1000 насхнян, хн-тенсившсть розвитку первинно? кореневох системи, накопичення коренево1 мася-за разами вегетащ2 х роками користування, сшв-в!дношення М1ж надземною I кореневою масою, "забезпечення" патом в кореневою масою, еммсть поглинання кореневих систем, рхст нэдзамнох мася, площа утворюванох видами листовох повэрхяг, реаюЦя видх в на добрива I режим скошування. ГЦ знания них б1ологхчнях особливостей у основних видхв багатор1Чних трав, ¡ай вирощуються на осушених тор^ових грунтах, мае вааишве значения для практичного лумвництва. Воно дозволяв вирхшувати одна з головнях завдань, а саме: дати теоретичну основу $орму-вання оптимального складу травостохв з рхзнями строками дозрх-ваяня протягом уоього пер1оду мхж перезалуженнями.

Роздхл 5. Шдб1р травооумхшок для осушених тор^овях грунтхв

3 урахуванням стхйкостх окремих ввдхв I сортхв трав в травостоях, IX продуктивное^, а також економхчнох дошльност1 в склад ранньостяглих травоото1в на ^онх £45%20 Н90<3х*ДН0 включатя грястиыю збхрну - Кихвську ранню I х лисохвхст лучний, В середньому за п"ять рокхв тут було одержано 74,2 ц/га сухох речовиня або 71,9 Гдж/га (табл. 4). При повному мхнеральному удобреннх (#120*45^120^ найдопхльнхше висхвати грястиню збхрну в чистому посхвх або в сумт з лисохвостом лучним чи стоколо-сом безостим. Bиxiд сухох мася в иьому випадку зростае до 87,191,3 ц/га, а обмхнно? енвргХ1 до 83,8-88,5 Гдж/га.

В серэдньодозрхваючих сумхшках при (}осцорно-кал1йному удобреннх основним компонентом, якяй визначае продуктявнхсть I

4. Еродуктявшсть pi а них за с титл i с т» TpaapcroÏB залажяо В1д ïx удобрения (1985-198S pp.)

ОТ№ 7JÄB i С ni вв1дн!)ш9нкя ÏX Р4 5*120 ! ! ^^45%20

cyxoï !обшннох ! чястяЯ ! cyxoï îoôkïhhoï чистиС

* syui air i маси, п/га ! eBepriï, ! Гда/rs ¡прибуток,! ! крб/га ! маси, п/га ! внергхх, ! £И/га прибуток, крб/га

I г ! 3 ! 4 ! 5 ! 6 7

&tcoxbíct лучкий, Хальяс 69,1 67,1 251 82,5 78,8 299

2. Trp.omv збгрн» (,50t), лисохвхст я-чнкА (501) 74,2 71,9 3 00 87,1 83,8 351

3. 4. Грястипя збгрна, Кяхвська рання I Грястипя збгрка í.831), отэхзлэз б ¡зостаС (20я) 75,1 76,8 72,7 74,2 292 30Ï 91,3 90,1 87,6 88,5 364 372

5. Гряотиия 36ipHfi (8CÍ), кострися спды" (23í) 81,1 78,9 343 90,2 86,5 Я"

6. Стоколос базости?, КазаровипьгагС 79,3 77,9 344 93,2 89,8 406

7. Костряпя лучHR, Казаровянька 72,1 - 70,1 263 86,2 83,4 320

8. Коотряся сиднз, Балтпса 86,2 84,0 356 97,1 92,8 387

9. Стоколос б езде те?. (50t), коотряпя лучна (50») 79, С 77,3 344 90,2 87,9 376

10. Стоколос бвзости? (50?), костря-пя еххдна Ч50-Л 85,4 63,4 371 92,9 90,0 399

II. Кострипя гачна (50?), костршш еххдна (53«) 82,1 80,4 356 95,0 90,1 398

S ** ю t> n iß ю сэ in ■ч* Pi CT s ю О) со 8

n çn со in о « ю

o* Ф • to 00 S в со cu со 1> 00 s

tn to fr ч to о -sí1 и CT)

8 oo" CD S i1" at о CD о О) 1—1 о> H t о

g о S en g о со to Ci ю со CJ о M ч1 оо 00 со ra о ■м-

со 1.Ы n CI) со см см

аз P S аГ £ 8 и 00 a

о on о c\¡ С- t-t о ■4«

8 o" CO о* 03 n oo to* о «J« 00 s CO СИ

-sf N to M "Ч1

OÍ!"

on

MCO

' ^ cj

СО Й

2-й

o

.3«

ь

o^

OV neo ®co

ХЭ -»

о сг

о rs Ч Í" О Ê-,

у. а

SK

líü

H M

о м

st;

^ то Ъ? ¡4

о « «-s. ¡-i

^ H

----- UO о

"■к W О

O W

О «!

tq

§ Ко

о чеч о <ч

.0

t-¡ Й О! - <ц О H -:н О РЛ'-м £0 -

üc^O «-g

<R« fR El H -

О

S я

о а

п о*?

'ï П1Г) M. •С)-'

ч I

g g s

Р.ОЯ t-1

О О'М О >Н<

ÎÂ -о

■Ра -

t. О-—•

-Ж

ее с J кз м^ »ж

■м ««

чэ-м ьх^ to w ¿л."

о оО ь; otsi ta.»-* to--' b¡ m h œo я о ж к

ff Ol*

«sssw

s Pi n

-si . ■—»0

m Ч со

-л

tn M ta tu p-iJ

ч -

CTiilKiCTb травостохв e костриця cxixma, а при повному Miнераль-ному riocSpaHHi - стоколос безостяй.

При внбсвнн1 P4gKjgQ коотриця сходна эабезпечувала макси-мальний вяххд cyxoi маси (86,2 ц/га) i оймхннох oiteprii (84,0 Гдж/га). На такому * рхвнх (85,4-83,0 ц/га cyxoi маси i 83,4-81,8 Гдж/га) була продуктивнхсть i ii сум1шок э стоколо-сом безостям або з стоколосом безостим i кострицею лучною, Враховуючи те, що в останнхх двох сумхшках був на 0,6-1,7 ц/га вищим виххд сирого протехну i краше похдання зеленох маси тваринами, то виробняцтву сл!д рекомендувати при даному режим! удобрения сум1шки кострищ сххднох з стоколосом без.остям i кострицею лучною. При вхдсутноси као1ння трав хнших вид!в можляве вярощування кострищ сххднох i в чистому nociBi.

При позному моральному удобренм кращим е чистий пос!в стоколосу безостого i його сумхшки з кострицею сх1дною або * кострянею лучною i сххдною.

При необх!дноотх створення однотипнях травостохв в основ! ix видового складу при фосфорно-калхйному удобреннх повинш складати костриця cxixura, стоколоо безостяй i грястиця зб!рна, а при повному мх неральноь.у удобренн! - стоколос безостяй i грястиця зб!риа.

Для створення пхзньодо зрхваючих травостохв найкраще вико-рястовувати тимо$11Вку лучну i М1тляда велетенську. Ос ¡ильки ранньодозрхваючх травосумхшкя за продуктивн!стю на 5-II ц/га корд,од. шхч1 середньо- i niзньодозрхваачих, то при орган!за-Ш1 лучнях конвейер1в площх шд ранньостягл1 травосто1 Heo6xi-дно дещо зняжуватя. .'ому орхентовна структура посхвних площ повинна бути такою: раин травостох - 2С-25/!, середньодозрхваю-чх - 50$ х пхзяьодозрхваючх - 25-ЗСЙ. Вяробниче эастосування данох структури посхвних площ дозволяв продовшти оптимальн!

строки скошування на 14-23 дн1, що важливо для рхвжшрного надходжевня зелено? маои на протяз! укхсного периоду.

На осушених землях з тор^овими грунтами створюватл злаково-бобов1 травостох можливо лише на тор^ово-глейових грунтах з стхйким водним режимом при в ключе та в склад травосуш шок не менша 40% бобових (конюшяа лучна, люцерна посгвна). Продуктивность таких травосто1В в середньому за п"ять рокхв на (];ош РК складае 46-4? ц/га корм.од. I 5,6 ц/га сирого протегну. На гли-бокях тор1овщах при залуженш вкиочатя в травосумхшки бобов! компонента не слхд, а вявхльнене при цьому насхння наобххдно використати для пхдвяшення хх вмхсту в травосумхшках при залуженш на тор^ово-глейових грунтах.

Роздал 6. Строки I способи залуження, норми висхву травосумхшок

Ошшмочи е¿¡активность р1зних способхв залуження трав за

загальною продуктивя-хстю попередникхв х багаторхчшгх трав, слгд

вхдмтити, що на осушених карбонятнях тор^овях грунтах можлива

зам:на малопродуктивного в1вса на зелений корм на продуктивна иа

лолернднякя 1багато])1ЧН1 травя один ушс, редька олхйна, або

прискорене перезалуження ¡поля збору двох укосхв трав). Це

пов"язане перш за все, з необххдшстю охорони навколишнього

оередовища, що досягаеться скороченньм польового пер1оду луко-

ко])мових снвоэмхн. По-друге, хоча назван! поларедники за за».

гальним виходом сухох рочовини I кормоних одиниш. знаходяться I на рхвнх контролю (овес на зелений кор^), але мають на 1,1— 1,4 ц/га виеий ниххд сирого иротехну х на 19-1,6 крб/га - бхль-ший чистиП прябуток 1табл.5). Прите враховуючи, що пэрезалу-жання пхсля промхжнох культура (редька олхйна) найбхльш затратна и-3,2 Гдж/га), - виробличе застосування данох техно-

5. Е^эктавнгсть рхзних способ1в залуження I зниження норм вяс!ву (1587-1991 р1.)

Вар!анти

¡Урожай сухо1 речо-!вини. п/га_

■¡поперед- !трави !никхв ! (1988— 1(1987- '1991 рр.) ¡1988 то.)!

Загальняй вяххд, ц/га ¡Енерго- ¡Чистий !Соб1вар-_!затратя, ¡прибу- ¡тхсть

сухох ! корм, ¡сирого !^а

маси ! од. ! протехну

_I_[_

I. Овес + залууення

троль

Г. Овес ч- заяуження хз знижэнням норма висхву на добрива и ж

3. Кукурудза + заяуження, добрива

тх ж

4. Б.трави I укхс, рэдька олхика + залуження, добрява Т1 ж

5. Прискоренэ пэре-залужэння пхсля 2 укосу, добрива т1 ж

Н1Р,

Р, %

40,2 40,2

54,4

65,0

62 ;9

4,1 2,4

115,0 100,0

116 0 100,8

105.0 94,9

108.1 99,4

108,3 99,2

5,3 1.7

75,5 75,1

72,8

75,4 74,4

16,2

17.2

15,7

17,6

17.3

22,4 I 22,48

22,28

23,20 22,40

255 268

274

270 281

2,8 2,7

3,0

3,2 2,6

го

СП

лог!I в умовах енвргетично1 криэи мало перспективна. Ще г1рш1 показники за виходом сухо? речовиня, кормовях одинянь 1 серого протеУиу одержано при залуженн! п!сля кукурудзи на силос. Тому такяй способ залуження, як вяключення, можляво застосовувати лише на сильнорозкладенях грунтах, де е небезпека вхтровох 1 водноI ерозГх.

Нами також показано, шо в умовах достатнього зволоження зниження норм вис1ву трав повинно бутя не.вхд"емною окладовою частиною впровадження в виробшштво реоурсозбер1гаючих техноло-Г1й. Так, зниження норми вис!ву трав на 50!? не зменшуе продуктивнее травостох'в, але пхдвящуе чястяй прибуток на 13 крб/га за рахунок зменшення вартосп посгвного матер! алу.

На тор|ово-глейових грунтах проблема збареження оргашчнох речовини тор4у стохть ще гостр1ше нхж на глибоких тор^овищах. Тому ц! грунти варто вякорястовувати лише пхд посхв багаторхч-них трав. При вяборх Способ1в залуження на шх грунтах зх зрошанням перевагу слхд вхддаватя прискорбному перезалуженню через 5 роыв. Вях1д обмхннох енерг11 в ньому вяпадку в пор1в-няннх з перезалуженням через щхшжну культуру (кукурудза на зелений корм) х вархактом баз пёрезалуження на (¡он! ^67^240 зростае вхдтов1дн0 на 4,4 х 5,6 Гдж/га, а на 4он1 #270*67^240 ~ 14,7 1 5,1 Гдж/га. На 0,5-2,6 ц/га пхдвящуеться також х вях1Д сирого протехну. В вариантах без зрошення перезалужання травостох'в через 5 рокхв корястування за продуктившстю не мае переваги перед семярхчним його використанням без перезалуження. В зв"язку з тим, що в першому вяпадку проведен: додатковх витрати на перезалужання, то чистий прибуток знижувався на 30,6-54,2 крб/га. Отже перезалуження через промхжну культуру проводитя не доцхльно.

Роэд1л 7. Режим викориотання культурних oiпожатой

Дан! вегвтацхйного i польового досл!дгв показали шлковиту можлив!сть зниження рекомендовано!' дози y,ooijopy (Р45) в два рази (до Р22) навхть при олануванн! високох врожайнооп (110140 ц/га cyxoi рачовини), а при нижч!й врожайностх (60-80 ц/га сухох рвчовини) можливо кхлька poKiB ix i не вносити. До пов"я-зане з виооким bmictom в карбонатких тор^ових грунтах валових i рухомих Дорм tjociiopy.

На виоока е4ективн!сть внеоення i азотних добрив 1пд трави на глибоких тор^овищах. Лишо внеоення ^90-120 ^ KI20-I80 п*ДвищУе врожайн!сть oyxoi рвчовини трав на 9,810,3 ц/га, 10,8-8,2 ц/га корм,од. i 3,2-u,9 д/га оирого прота*-ну. Подальше збхльшення дози азоту суттево но п!двищуе врожай-HtoTb, але попршуе Boro якхсть за рахунок перэвищання допустимо? норма вмхоту HiTpuTiв в корм1. На тор^ово-глейових грунтах внесения азотних добрив шд культурш Множат! е одним го-лдоних ({акторхв шдвадання ix продуктивное«. Кращою дозою азотних добрив е 270 кг/га, внесения яко1 на ¿oiii P^fU^Q забоапачу-вало одоржання при зрошанм 130,1 i без нього 110,4 ц/га cyxoi рвчовини або в!д.чов1Дно 93,2 i 80,4 ц корм.од,, що перевищувало врожайнхеть трав в порхвнянш з внесениям лише (] оорно-калi й ни х добрив в 1,7-1,9 рази, а вяххд сирого протохну на 6,2-7,1 ц/га \т&6л. 7). Протв з матов gkohomü' азотних добрив на top<Jobo-глайових грунтах опд максимально вико;нстовувати б1олопчну jtKcaiii» цього елемеяту бобошш. Злзково-СоОош травостох тут при короткостроковому ix вакористаши на 4oHi P.j5^x20 також досить продуктам vRj ц/га cyxoi речовлня).

Ki^ni?. на осусонах юр^ових гууьтги '¿находиться в первому uibiu'.vl i тому о^окти^шегь кол:2них добрлв, особливо на гла-С'окжх i cjjJAHix тор^евсах, наГ.вихй. •

б. Валив кап1йних добрив на продуктивность травостохв, и/та (1982-1984 рр.)

(Урожай ! Вяххд (Чистий ! Окупнхсть

Впрхпнтя !сухох I корм. (щжбуток,! добрив на

. !маси ! од. !крб/га ! I крб зч-

! ! ! ! трат, крб

№80Р48 50,0 38,3 60,1

%0Р48 + ^5 69,0 51.1 140,6 50,7

№60р48 + к130 76,6 56,7 174,4 44,6

Д80Р48 + ^202 70,3 51,8 . 141,2 21,9

%40Р84 54,0 40,7 36,3

К'?40Р84 + К85 100,0 75,0 237,7 122,7

%40Р84 + К140 107,0 79,9 264,6 84,8

^240*84 + ^280 106,8 78,0 259,9 42,4

Н*Р05 4,56

4,1

7. Д1я мхнэральних добрив на продуктивность зроиуваних травостохв на тор^ово-глейових грунтах, ,п/га (19761978 рр.)

Варханти

Г Урожай

(сухох

!маси

мш.

(корм.од.! сирого $ | протэхну|

1 Чистий ! прибуток, ! крб/га

Без добрив

Р45К120 Р67К120

Р67К240№90 Р67Х?4Л80 Р67^?40^70 Р67К360!1270

Н1Р,

05

Р. %

60,7 44,1 4,74 127

67,3 48,5 - 144

•69,0 49,2 5,57 145

69,4 49,6 5,63 146

58.7 70,9 7,76 272

119,7 85,2 10,74 351

130,1 93,2 12,74 387

1?7,8 90,8 1?,78 „ 338

3,25

' 2,1

Досуидженнямя встановлано, то оптимальний biüct рухомого налги в rpyHTi 20 мг на 100 г грунту i вище. Кращою дозою кальках добряв на шшрному фон! (JigQp^g) сл1д вважати K£3q, а на вясокому 4он1- Kj4q (табл.6). В первому вяпадку одержано 76,6 ц/га cyxoi маая або 56,7 ц/га корм.од., а в другому в1дпов1Дно 107,0-79,9 ц/га, до на 53-98Я вищв контролю. Окутай сть I кг добрив складала 44,6-84,8 крб., а чистий прибу-ток на пом!рному фон! окладав 174 i виоокому фон!- 265 крб/га.

На торфоао-глейовях грунтах кал1йн! добрива в нормах вищв 120 кг/га д.р. без азоту неэфактивн!. При внесвши азотних добрив, коля врожайи!сть травостоев значно шдвящуеться, дозу кал!ю нэобх1дно збхльшуватя до 240 кг/га, а почянаючи з чатвертого року кориотування травоотоем при загальному эниженш Boro продуктивное« , дедо зиижувати (до 200-2X0 кг/га). Сл!Д також в!Д-аначяти.що наведен! оптииальн! дози добрив розраховам на одар-хання максимальних врожахв багатор1чнях трав. Проте в умовах ориахекях можлявоотай викорястання м!наральних добрив на цях упддях для прогнозування врожайноот! травостохв пропонуеться викоряотовуватя роароблон! нами математичн! формуля, як! пода-ються в виановках i пропозиц!ях вяробництву.

Проведен! досшджаняя показали цхлковиту можлив1сть розшя-раняя пар!оду оптиыальнях строев внесения добряв, що дозволяе проводитя да роботу як у васняний перход (на початку вегата-uii), так i в осimiia 4друга половина жовтнд), коли трави ще вагетують. Це даоть змогу зманшятя niK навантаження на таххцку в ваондняй Пар!од i в менвйй Mipi травмувАти дернину шд час проваданая цех poöir.

Найвива дродуктявшоть травостохв на bcix фонах мхнеральних добрев була прж 4-разовому вхдчужонш валено! мася за сезон (91,3-102,6 ц/ra cyxoi рачовини або 70,3-80 ц/га корм.од. на

фош ^60^180 * ПРЯ внвсеннг 'эд^^вО вхдповхдно - 110,4 -114,8 I 87,2 ц/га). Зроотав при цьому рехимх скошування I виххд сирого протахну (до 15,7-16,3 ц/га).

Трьох- х п"ят«ук1оне використання за продуктившстю поступались чотирьохукхсному х знаходились майже на одному рхвш мгж собою. Урожай меть сухог речовини в обох випадках окладала на фонх 81,7-84,7 ц/га або 60,1-66,4 ц/га корм.од., а

при повному моральному удобраннх ^эоРеЛзО^ вхдповхдно 96,0101,5 х 69,0-79,1 ц/га. При внесет« азотних добрив дэяку пэравагу мало п"ятиукхсне використання за рахунок покращення якост1 корму, 1 перш за все, пхдвищення виходу сирого протахну - в оередньому на 1,0-2,6 ц/га.

При двохукхсному режимх скошування травостохв одержано най-нижч! врожах в усхх травосумхшках. Тому в виробняитвх для одер-жання високоямснох зелено* маси сл1д застосовувати, переважно, чотирьохумсний режим скошування. Для одержання трав"янох мука можливе застосування х п"ятиразового скошування, ала з обов"яз-ковим внесениям повного мхнарального удобрения. При необххд-ност1 отримання першоклаоного С1на за якхстю I строками збиран-ня найб1льш придатний трьохукхсний режим використання.

Роздхл 8. Тзхнолог1чн1 прийоми поворхневого покращення схножатей

На ооушених тор}ово-глейових грунтах, де досить розвинена аборигенка рослиннхсть, прший ШДС1В трав в дернину С1валками типу Бет1нсон ДД в весняний пер10Д як з попереднхм гальмуванням росту 1снуючих травостохв, так 1 пхсля скошування мало ецектив-ний. Значно е^ективмший тут пхдс1в трав шсля проведения попереднього триразового дискування грунту. Урожайн1сть сухо1 мася травостохв в цьому випадку шдвищувалась на цонх Р^К^о на 10,3-10,4 ц/га, а виххд обм1нно! енергхх - на 12,6 Гд*/га

1 сирого протэхну на 1,6-1,7 и/га або 4($ (табл. 8). Ца забез-печувало зб{льшвння чистого прибутку на 31-32 кро/га. Внесения додатково Щ9 8 п1двищувало збхр сухо! маси на 5,7-6,3 ц/га. Суттево1 р1анип! мхж шдсхвом трав вхтчизняяою с1валкою СЭТ-3,6 1 зарубежною типу Бет1нсон ДЦ не В1да1чено.

8. Продуктивнхсть траЕостоХв при р!зних способах поверхнавого покращення, ц/га

Вар1антя

1Урожай {_

I оуэсох { Глд !маси I ^ ! 1 Л_1

_!Чистий!Енерго-¡сирого

{твЙу |крб/га|ЗДдж/Гдж

X

!

1_3_

Л_1__5_!_£_

Тор4ово-Глейов1 грунти (1985-1987 рр.) Контроль (Сев добрив)

Дискування + Р45К12(з Дискування + Р45К120+ п1дс!в СЭТ-3,6 Дискування + 1>45%20+ п1дс!в Бет1нсон ДД Реглон ♦ Р45К120 + пíдciв Бет1нсон ДД Скоиування + Р4 5^120 шдс1в Еет1нсон ДД

1.

2.

3.

4.

5-: 6. 7.

Н1Ро5 по добривах

шргс по способах пхдсхву

I. Еез парезалуження

2. Прискорбна перезплу-ження глсля ? укосу

3. ГслгсииЯ (33 х 40 си) глсля I укосу

4. ыяхя г^сла» +

21,0 21,4 2,8 27

25,5 29,1 3,0 39

32,5 37,6 . 4,0 67

35,9 41,7 5.7 70

35,8 41,7 5,5 70

27,5 31,9 3,6 33

30,4 35,4 4,2 48

1.0

1,64

тоздовища (1989-1992 рр.)

75,1 72,1 '13,0 157 247

84,6 81,6 14,9 163 242

' 73,2 71,4 13,8 132 260

75,2 76,7 14,7 140 247

Продовжання таблиц 8.

I '1 2 ! 3 1 4 1 5 1 6 *

5. Диокування п!сля I укосу + п!до!в 68,1 62,9 12,5 109 300

6. Диокування п!сля 2 укосу + П1Д01В 71,5 69,8 13,7 124 271

7. фрезування п1сля I 69,6 67,5 13,5 278

укооу + пхдо!в сто- 115

колооом безостим -

14 кг/га

8. П1Д01в тимор 1В-кою лучною - 7 кг/га 71,6 69,9 . 14,0 125 . 269

9. пхдсхв костриыею сх1диою - 10 кг/га .67,2 65,4 13,1 109 286

10. п1до1в грястицею эб1рною - 10 кг/га 83,0 80,6 15,1 178 234

И. -"- шдо1в очеретян-кою звичайною Б кг/га 69,4 67,0 11,9 XI7 279

13. пхдсхв стоколооом безост.(5), коотрицею сх.(З), очоретянкою зв. - 2 кг/га

70,3 67,6 13,4

119 277

ЙР05 5,2

Р.* 2,4

На глибоких тор^овшдах е^ективн1сть пхдс!ву трав niwm поворхнавого сущльного обробхтку грунту дещо нижча III?). При-рхст оухох рэчовини тут окладав 7,9 ц/га, 8,5 Гдж/га : 2,1 ц/га сирого протехну, що шдвищувало чистий прибуток в порхвняннх з контролем на 22 крб/га i знижувало затрати бнергоресурсхв на виробниытво I Гдж на 12,9 1ДД5. Дооягалось це проведениям шд~ oiBy грястицх 3dipHoi (10 кг/га) пхсля (¡резувавня дернини за першим укосом трав. В цьому випадку продуктившоть травостохв дооягала р1вня, одержаного при докорх иному пврезаяужвннх, що мае важливе значения при впровадженш в виробництво ресурсо-i энаргоэбер1гаючих технолог! й.

Ефэктивисть полосного пгдохву трав була нчвисока.

Роздхл 9. 1нтенсивн1 технолога в лучному кормо-виробниптвх 1 агроеколог1чш проблема на ооушених торфових грунтах :

Метою вякорястаяня ооушених торфовях грунт!в е одаржання макоимальних врожахв вирощуваних культур, шдвищення родачоотх грунту I гашпшення экологхчно1 обстановки мелхорованих та прилеглих терятор1й. Цэ тряедяний результат е обов"язковям. Для торфових грунтхв найбхльша небезпека походить В1Д 1нтансив-нох мхнвралхзапхх органх чнох рвчовиня, до спричаняе погхршанио якостх продуших х вимивання поживних речовин в грунтов! води, а також вхд воднох ! в1тровок' ероэхх. Тому саме залуження них грунтхв ! зменшення в хх структур! однорхчних культур уже сприяе пом"якшенно впливу цях негатявних явит. Так, проведенш дослхд-ження показали, що хнтвнсивнхсть розкладу органхчно1 рачовяня шд багаторхчними травами була найнижчою. Стулхнь хх розжладу тут зб!льшувалась на глибоких торфовищах за 26 рою: в з 35 до 58-59$, в той час коли в мвозмхш роэклад орган!чно1 мася досяг 66$, а шд просапними - В7%. Рхзниця бала I в агрегатному склад! орного шару х'рунту. Так, виг от частянок торфу роз-м!ром 0,25-0,5 мм, яы можуть легко шдлягати впляву вхтровох ероэи, був високям в посхвах просапних культур (56-595?), а П1д багатор!чнями травами - найнижчим (41-42$). Нами також встанов-лано, що в умовах 1нтенся|хкш111 лучного кормовиробшштва за-провадження окремих елементхв технолог!й дае змогу регулювати прои- л мхнералхзащх торфу. Зокрема застосування шдвкщаних доз добрив послаблюе „лнэралгзашю торфу за вагетац!ю на 2,1 т/А. Значив (на 3-6 т/га) послаблюеться.розклад орган1Чж>1 речовиня торфу при збхльшеннх пер1оду користування травостоями, (л й хншх елеманти 1нтенсивних технолог^, що спрямованх на зни-

ження темп!в м1 нерзл!зашI тор[у. Цв, перш за вое, вшгоситься до вдосконалення способ!в залуження травостохв, як! передбача-> ють зменшення польового пер!оду в лукокормових с1воэ«янах, зав-дякя чому зменшуеться 1нтенсивн1сть них пропеохв. Запровадження поверхнэвого покращення с:ножятей передбачае лхквхдпшю оранки ! зменшення к!лькост1 поверхневих оброб!тк!в грунту, що також послаблюе м! нэрал! зашю тор$у,.а значить змвншуе вимивання по-живних речовин в грунтовх води I накопичення, особливо нхтрат!в, в рослинах. Отож запровадження !нтенсявних технолог!й в лучному кормовиробниитв1 на осушених тор^ових грунтах повести вхдповх-дае вимогам охорони навколишнього сэредовища ! покрадення якостх вирощано! продукп1х.

ВИСНОВКИ

1. Головними елементами технолог!й при створенм 1 високо-продуктивному використанш схножатей на осушених тор^ових грунтах е запровадження удосконалэних способ1в залужэння при по-верхнерому х докор!нному покращенн! с1ножатай, шдбхр траво-сумхпюк з р1знями строками дозр1вання, рзн!ональнэ використання м1нзряль*шх добрив, що досягееться завдякя застосуванию мате-матячних рхвпянь, пареххд на хнтэнеявишяй режим скошуввння травостохв, а також регулювання водного режиму тор^ових грунт!в.

2. На осушених тер^ових гратах нижньою межею для нормального проходження пронэсхв вегетативного вхдновлення злакових трав (тлмо$1хвка лучиа, грястяпк зб1рна, стоколос безостйй) бо-логхсть верхлього (0-10 см) шару грунту е 48-53?! ПВ, а для костриш лучнох I лисохвоста лучного - 58-61^ ПВ. Зняжения ¿юло-гсст1 до 40-44* ПВ, навить при достатньому вологозябаапечеши

в нижнхх шярях хфунту, здан'зуе зяг^льну ррожчиН1оть гряа рл а до ГПВ в! дповх дно на 49?. ГТря ньомг в!,>г.ач?]>о с:.пнь-:>ння

к1лькоот! утвораних стебел на 243,зб1льшення к1лькост1 пагонхв

без власнях кор!hiiíв, вманшення площ! листовох поверхш на о

265 см на куш, або 34t, kíjh,koctí утворених вузлових коре ni в в середньому на 20 шт на кущ i 8б1льшэння кллькостх недороэви-ненях KopÓHiB на 24-36Я.

3. Зроиення травоотохв на осушених тор^ово-глайових грунтах биз внесения добрив i на <¿okí Hi маяое^ективне. При повдаму mí-неральному удобренн! з внесениям азоту в нормх #27 û е4ектившсть ароиання аростае. При иьому, зроиення трав при зникенн1 воло-rocTi грунту до 7Q-75Í ПВ (зрошувальна норма 1700 м^/га, чотяри поляви по 200-500 и^/га) мае перевагу паред зрощенням при зни-«8HHÍ ïï до 55-6$ ГВ i зйбезпечуе одоржання максимальних приростов eyxoï маси трав (21,1 ц/га ибо 22Í), oômîhhoï ензргй' (19 Еаж/га) i сирого прогехну (3,1 ц/га).

4. {^активность эрошення в аначшй Mipi визначаеться волого-аабеааеченням трав внасл1док опад1в. В посушшвому 1981 р. (koOiÍíuíght вологозабезпечення за Г.Т.Селяниновим-0,89) вона вросла до 47?, при Koe^iuieHTÍ зволожання 1,02-1,20 - зняжува-лась до I5-25Í i при KoeiJinieHTi 1,33-1,36 - до 10-19%, 1з збхль-Евнням BÍKy травостог'в е4актив!«сть дошуванкя зняжуваяась. Про-ьздэння арошання при зялужонш трав позитивно дхяло на урожай-HicTb в настуиний pi«.

5. Необх1дн1сть в проведэннх шдгрунтового зволоження бага-TopÍHjusx трав на глкбокях тор^овшцпх лхсостеповох зони вкнякае на aojíhho. Повторшсть таких pokíb орхентовно складае 45$. При шоауьэшл {идтопленкя коранавях систем б!льшост1 вид1в багато-р!чних трав г.оняд три доби не бахано. В першу чаргу ца вхдно-¿втьея до соо.звлх i грястиш збхриох. Лика juicoxbíct лучний,

ь Д'.'яихй uipx, можо паракоситя п'ктидениа пхдтоплання.

е. В поч-.ткоргй перход росту у зла:;оькх трав мхж хнтансив-

н!стю поглииання поживнях рэчовин 1 масою 1000 нас!нин 1снуе досить т!сний корелш!йняй зв"язок & - 0,76). 7 бобових вид!в„ !нтенсивн1сть поглинання пожявних речовин в 2,5-3 рази ! б!льшв нижча, шж у злак!в. Рослини в перший пер!од життя мають п!д-вищвну потребу в калгх, якого поглинають в 7-15 разхв б!льше, н!ж дзоту ! $ос$ору, що обумовлюе необх!дн!сть внесения в пай пар!од кал1йних добрив.

7. В перший р!к користування травостоем роэвиток кореневих систем бобових вид!в в чистому пос1вх в 1,2-5 рязхв поступаеться зляковим, а в сум!шках - в 7-25 раз. Лише конюшина лучна х част-ково г!бридна в тай пер!од, в деякхй м!р!, можуть конкурувати

!з злаками, за рахунок !нтенсивного нарощування ними надземнох маси,

8. Найбхлын хнтонсявним накопиченням б!омаси в перший р!к корястування В1дзначяються кострипя лучна ! грястиия збхрна. Стоколос бэзостий розвивався пов!льн!шими темпами ! за загаль-ною врожайшстю куща поступавоя двом попередн!м видам на 10,428,5 г. Проте в нього ч!тко проглядалась тенденихя пераваги в рост! коренево1 маси над надземной, що е основою пхдвишення ст!йкостх в травостох в наступш роки, в той час, як у костриш ! грястип! був хнтенсивмший р!ст з-элано1 маси, Тимор хвка лучна I лясохв!ст лучний в1дзначались самими низькими темпами нарощування загально? б!омаси.

9. На другий р1К користування кострипя лучна 1 тяморхвка лучна щэ хнтэнсивно розвивали свою корэн?»ву систему, п!аля чого накопичвння нимя корзтжн маси р1 зко знижувзлось ьл. до ттсвного випадхння на п"ятий р!к. Слабке забеэгачэння пг.гошв кор^нвю» мапоп I несприятлияэ спхзвхдношошш стейлзвох :»г>до кор.н:по1 в пловах хнтзнсивного скошування сильно вясн'луе ¡орзн -п! г.ич-тчдя, з"5-дгкя чому росп'ж знтжумть кон'ср-'чтку адтиНть I

стхй^сть в ценозах.

10. ЕхолоНчш особливоси росту хншх вадхв багаторхчнях трав на другяй 1 наступи! роки в значнхй мхр! визначались р1в-нем митрального живлення. Грястиия зб1рне зввдякя хнтенсивному нарощуваягао бхолопчнох маси, угворэння максимально! листовой поверхн! 1 досять високого зябвзпечання пегомв кореневов масою, ст1йко утримуеться в травостоях, особливо при иовному кинэраяь-почту удобрен«. Лисохвхст лучний, навпакя, 1нтансивко розвивав кореневу систему при фос^орно-кал!Иному удобреннх. В серадньо-дозр!ъаючих травосум1ШКпх на фом РК максимальна накопичення норанввоИ мяся було у костряц! сххднох, а при повному м!нараль-ному удобренн1 -г стоколосу безостого. В перш! роки у пхзнхх сум1шок найбхльш хнтансивняй розвяток корен1в був у тимофПвкя лучнох, а в наступи! - у мхтляш велетенськох.

11. На осушених низяннях торфових грунтах, багатих поживших речовянаыя, внасення пхдвящених доз м1неральнях добряв при-вврдить до зменшання коренавох' мася трав х в!дпов1дио емкоем поглинання поживнях рачовин. Оскхльки рхзнии: в накопяченн! ко-ранйво1 маси ы!ж двох - 1 трьохумоним режимом скошування практично иаьше, то ца е,основою переходу на бхльш хнтенсивний режим скошування. П"ктиук1сняй же режим призводять до зменшення иаса сухих коранхв на 25-25?, шо немянуче зняжуе ix енаргозапа-ся I спричикяе вяроджанню трав.

12. Головнлмя ознахами, якх вязнач:л>ть стхйкхсть вид!в в лучнях агроизнозах, е: маса 1000 нас1нян, хнтансившсть розьит-ку парриннох коранзвоЗс системе ( довжина зародкових корхнихв х аон* всмоктувпння, к1ль:исть кораневих волоск1в на I мм корхння, доыиша лорановлх ьол^гкхв, хнтенгирнхеть поглкнаши шши по-жль'кгх р.^-омн), н:'косяч¥Нкя коран/во£ маси за ¿азя.ш вегвтаи!! х

кэ;астуряння, сгхвв|Дно^ан.чя шж надземной х корэнгвою

масою, забээпачення naroHÍB кореневою масою, емкхсть поглинання кореневих систам, pict надземнох маоя, $орлування лястовох по-» вэрхн1, реаки!я вид!в на добрива i режим скошування.

13. На осушевдх тор$ових грунтах ui лхом можлява оргашзшпя лучних f.oHBoüepÍB на основ! п!дбору багатоук!сних трявостоЗгв довгострокового використвння з pi знимя строками доэр!вання. В склад ранньостяглих травостохв пря внесенн! Р45К12О нэобх!дно включатя грястяию збгрну Ких'вську ранню I í лясохв1ст лучняй, як! забазпечують одержання 74,2 ц/га cyxoi мася або 71,9 Гдж/га. При повному mí наряльному уцобраннх КРШИТМ е грястяня зб!рна в чистому посхвх, а також ii сумхшкя з лисо-

.хвостом лучням ебо стоколосом безостим. Вяххд o6míhhoí emprii при цьому зростае на 11,9-16,6 Гдж/га. В середньодозр1ваючях сум1шках при *£ос$орно-калхйному удобренн! основним компонентом, який визначае продуктивнхсть i стхйкхсть травостохв, е кострипя сх1дна. Бона в чистому nocÍBÍ забезпечуе максимальняй вях1Д cyxoi мася (86,2 u/ra) i o6míhhoi eHeprii (84,0 Гдж/га). Лопов-нення ii стоколосом бэзостим або костряпею лучною i стоколосом бззостим дащо покращуе якхсть корлу. При повному моральному удобренн! крощям е чястий nocí в стоколосу безостого i його су-гл1шкй з кострипею сх!дною ебо кострииею лучною i оххдною.

У /йзньодозрхваючях найпродуктившша сушшка ш.ю^Ивки лучнох з мхтлииею велзтеноькою.

14. В склрдних сумшках при .¿ос^орно-кялхйному удобренн! домхнують кострипя сххдна, стоколос бозостий i грястикя -збхрня, а при повному мпгеральному удобрены - стоколос б эзостяЗ i грястиия збхрна.

15. Ранньодозрхваючх траво«ум1шки зп продукта^ ото hi 5-II ц/га корп.од, клжне серадльо- i ni зяьодззрi чаичих, i-.m^-при opr^iiisnuií лучних хоивзйерхв CTp.'-'itt't'1 пеое ::г,л pi •■г,,.т-л

за стигл1ся> сум!шкамя крадою в така: ранньостягл! - 20-25^, середиьостягл! - 50% t пхзньоотигл! - 25-3О/С. Эастооування та-коХ структуре плои дозволяв продовжитя оптямальн! строкя ско-иуваиня на 14-23 дн1, то вежливо для р!вном!рного надходжання валено? ыася на протяа! ук1сного пер!оду.

16. На осушения землях а тор^овями грунтами створюватя ала-ково-бобов! травосток' можливо лиша на тор^ово-глейовях грунтах 8 ст!йклм водням режимом при вклвченн! в склад травосумгшок не мекав 4СЙ бобовях (коню шина лучна, люперна пос!вна). На глибо-кях -горсоветах включения в травосум! шкя бобових не дае поэятив-нях результат!в.

17. В умовах подальшох !нтенси4!кан!х лучного кормовиробниц-тва ! необх!дноот! абзрежашш високох родючост! сильном!нерал!-аоваяях тоЭДовищ найкрая! результатя одержан! в!д проведения прискорбного перезялужвння. На тор^ово-глейовях грунтах беа ароовння необх!дио застосовувати бхльш трявале використання Т£ввосто?в беа перэаалуження (5-7 ! б1льше рокхв). В умовах вроиання с^ножатай крацим вяявилось пряскорене IX перазапужен-ня черзз п"ять рокхв. При перезаДуженн! нормя вяо!ву трав мож-дяво внижуватя на

18. На осушонях тор^овях грунтах найе$ективнхша застосуван-ня к&пйнях, а на старовхковях травостоях ! м!лкях тор^овишах

! еаотнях добряв. Е^эктгвнхсть внесения ^ос^орних добрив на кярбок:\тних тор^ових хрунтах нависока. Навхть при пдакуваннх вясоко? врожайност! трав ( 110-140 ц/га сухох речовини) знижен-ня рекомендовано? дозя $ос4ору ( Р4д ) в 2 рази ( до ?22 ^ Н0 по8нача£ться на х? величии!, а при плануванн! б!льш низькох врожайност! 160-80 ц/га) ваагал1 можляво калька рок1в обходи-тягь ! о -з ?х вн->сзння.

Ь4йктгьи!сгь доз ¡¡эотнях I калхйнах добрив опясуеться р!в-

няниямя, як! розроблен! на основ! данях польових доел!д!в: для тор4ово-глвйових грунт!в !з зрошенням ! дом!нуванням • злаково-бобовах вид!в

У « 39,1 0,242х1 + 0,20*2 * 0,096Хз + 0,0058х1 • Хд -

- 0,033х| - 0,035x2 ; для торфово-болотнах грунт! в в дом!нуванням злаковжх вид!в на п!двищанях фос$орно-кал!йш(х ебо 4ос£орно-аэотних $онах

У = 92,7 + 0,05х1 - 0,00006х| ;

У = 55,7 + 0,343X2 " °.°0046х| $ на пом1рних $ос4орно-азотних фонах

У - 50,2 •+ 0,206X2 ~ О.0004^ .

дв У - уро*айн!сть сухо? маси травостою, ц/га;

X]- , Х2 - доза дгючох рачовики, в!дпов!дно * ! кг/га; х3 - п!двищвння вологост! грунту вгд зрошэння, % ПВ. Економ!чно або статистично обгрунтованими максимальнями дозами на тор^ово-глейових грунтах без азоту е доза кал1ю 120 кг/га д.р. ! при внэсеннх азотнях добрив - в!дпов!дно до 200-240 кг/га, а азцтнях добряв - ^ тор^ово-болотних

грунтах достовхрн! пряростя одержано при зб1лыаенн! доз* азоту до Яэд I кал!ю - до К130_140.

19. Внесения мх нэральнях добряв як на початку вагвтеихх, так х в ос!нн1Й перход (друга половина жовтня) зчбазпечуе майже однакову е^ектившсть, шо дозволяв розширити опткмвльняй пар!од IX внасення I змэншити п!к навантажень нз тахнхку в веснятшй пер!од ! маншз травмувати дернину пхд чес проведения пях роб!т.

20. За продуктивная) (70,3-80 ц/га корм.од. на <|он1 Р60К160 1 при внасенн! ^до^^реО " 87,2 ц/'га^ * р!вномхрн!стю надходження зелено* маса на протязх ук!сного периоду краздам режимом окошування в чотярьохук1оний. При такому режим! скошуван-кя зелена маса найб!льщ придатка для загот!вл! схнажу, силосу, а також трав'янох мука, брикет!в 1 гранул. 3 матов одержання васокоях1сно!£ трав'яноК мук« можляве аастооування ! п"ятаукхс-ного окошування, ала а обов"я8ковям внесениям повного минерального удобрения. Пря необх1дност1 отрямання першоклаоного о! на аа як1ош 1 строками збирання кращям б трьохук!сний режям вяко-рястання.

21. На досять родачях осуюанях тор^овях грунтах в уыовах Тадзвянуто* еборагенно* рослянност! е^ективмсть технолог!й полосного п1дс!ву, а тако* прямого вс1ву нас!ння трав п1сля сковування травостоев ебо внесения герб!вид!в, - невясока.

22. Пря проведенн! суц1льного поверхневого обробхтку грунту в4»ктяви1сть п1дс!ву трав аростае. Ваххд обманно* енергхх на тор^ово-глейовях грунтах в цьому вяпадку п!дЕшцуеться на 12,6 Еи/га нбо 4СЙ х сярого протехну на 1,5-1,7 ц/га. Суттево* р18няц! и!ж л!дс1вом.трав в:тчя8няною с!валко» СЗТ-3,6 ! вару-б!жною Бетхнеон Ж не в1дм!чено. На тор^ово-болотних грунтах прярхст оби!нно* енергхI був дащо нижний (8,5 Гдж/га або II?). Пря и!1 технологи продуктивн!сть вар1внювалась, ала затрата внаргораоурехв на вяробняитво I Гдж зняжувалясь на 12,9 Маж в порхваянн! э докор!нням перезалужэннш. НаЙкраде ие досягаеться с1дс1бом грястац! зб1рно1 (10 кг/га) пхеля'попереднього 4реэу-шння дарнаня.

ПРШОЗИЦП ВИРСБНИЦТВУ

1. На ооушенях торфових грунтах для нормального вегата- -тявного в!дновлення злак!в п!сля укос!в волог!сть верхи!х шар!в грунту необидно п1дтримувати дощуванням в махах не няхче 4858% ПВ. Ефектявн!сть арошення на торфово-глайових грунтах склада« в овредкьому 225Í. його нзобх!дно проводите при знижекн! во-логост! активного шару грунту до 70-75% ПВ при повному м!не-

о

ральному удобренн! (зроиувальиа норма 1700 м /га, чотяри полявя

о

по 200-500 м" 7га). При проведенн! шлюаування п!дтоплання корена-вях систем б! лыаост! вид!в багетор!чкях трав понад тря добя иа-припустямо.

2. При орган! зац!1 лучних конвейер!в в склад ранньодозр!-ваючих травосум!иок на фом P^gK^-gQ нвобх1дно включати грясигсв вб!рну КиХвську раннп I i лисохв!ст лучняй, а при повному моральному удобренн! ^120^45^120^ ~ ЕЯС*ВПТИ грястягго аб!рну в чистому пос1в! або ЗЕх сум!шкя з лисохвостом лучням чя стоколо-сом бэзостям. Серодньодоэр!ваич! трввостоХ при $осфорно-кал!й-ному удобренн! сл1д створюватя яа основ! вяс!ву костриц! сх!д-Hoi або вякорястовувати Ti сум!шки а стоколосом безостям чя коотряпоп лучною ! стоколосом беэостим. При повному минеральному удобренн! кратки е частяй пос!в стоколосу бэзостого i його

с у?Лики з кострипею еххдною або костряиею лучною i еххдною. Серед ni зньодозр!ваючях крашою в сум!шка тимоф!хвкя лучноi а м!тляпею велетенською. Ор!ентовна структура пос!внях площ п!д piзнями за стягл!сто травостоями повинна бутя такою: райньо-стигл! - 20-25^, серадньостигл! - 50% i п!зньостигл! - 25-3QÍ. Вяробняче впровадаення такого сп!вв!дношвння дозволяв продов-хитя оптямальн! строки скошуваш^Гна 14-23 дкх.

3. 7 випадку необх!дност1 створення одноткпнях тропостохв в ochobí ii видового складу при $ос$орно-юл1Рному удоброим

use бутя коотрвия сх!дна, стоколоо беаоотий i грястиця зб1рна, а при оовному моральному удобренн! - стоколоо бэаоотяй ! гряс-т«ця 8б1рна.

4» На торфово-глейових грунтах а ст!йкям водним рехямом отворюватв алаково-бобов! травостоХ можляво пря включенн! в i'x оклад не маншэ 4ОН бобовях (конюшика лучна, люцерна пос!вна). На глябокдх тор^овящах включатя в травосум!шкя бобов! не сл!д.

5. 3 метою послабления темп! в м1н9рал!аац!5Е тор$у в торфово-болотнях грунтах доц!льно а структур« пос!вних плои виключатя однор!чн! i пром1жн! культури ! проводят« прискоранв перезалу-жвнвл травостоев. При доотатн!й вологосп грунту корми вяс!ву трав мождяво знижувата на 5Qt. На торфэво-глейовях грунтах бев арошання сл!д продовжуватя вякорнстання травостоев без парааа-лужання б!льше 5-7 рокхв, а при арошенн! - 5 роыв.

6. На багатях ^ос^ором карбонатнях торфовях грунтах реко-мавдовану доау $оо$ору (Р45) можляво акижувати в два рази (да ?2ц) нав!тъ пря плануванн! bicokoi врожайност1 ( 110140 ц/га cyxoi рачовиня ). Для прогнозування на цях грунтах врожайност! травостоев аалвжно вхд доз авотних i кал!йних добре в пропонуеться вякорястовуватя так! р!вняння:

для тор4ово-глвйовях грунт!в is зрошаиням ! домхнуванвям

алаково-бобових вид! в

У » 39,1 ♦ 0,242xj ♦ 0,20x2 + 0,096х3 ♦ 0.0058XJ * х3 -

- О,CXJ3xf - 0,035х| ;

для тор1ово-болотнях грунт!в 8 дом!иуванням элакових

вад!в на п!двясен1Х $онах НС i Р*

У . 92,7 ♦ О.СбХг - О.ООООбх? ;

У - 55,7 + 0,343X2 «■ 0,00046xf $ на пом! рних (¡ос|орио-ааотнях Зонах 7 - 50,2 + 0,206х2 - 0,0004х| , да У - урожайн!сть сухох маси травостоев, ц/га;

Xj i - доза д!ючоХ речовини в!длов1дно * í KgO, кг/га;

Xg - п!двищення аологост! грунту в!д зрошання, % ПВ.

При практичному застосуванн! данях р1внянь сл!д враховува-тв, що на тор$ово~болотнях грунтах достов1рн! прирооти врожа» одержано при зб!льшенн! дози азоту до *qq i кал!ю до Ki3Q_j40* На тор$ово-глейових грунтах а внесениям азоту кал!й е|ективний до дози 00-240 * баз нього - до Kj-^q, в азот - до ^уд. Вно-оити М1неральнх добрива можливо як на початку вегетац!i, так i в ocíhhíí пергод (друга половина жовтня).

7. Для одаряання схна кращий режим скошування трьохук!сний, а зелених корм!в, схнажу, силооу, трав"янях брикет!в i гранул, а також трав"янох муки - чотирьохук1оний.

8. На дооять родючих осушених тор^ових грунтах в умовах роэвинутох аборигенног рослянност! пхдс1в трав необххдно проводим пхсля сушльного поверхневого оброб1тку грунту. На гли-боких тор!овищах найкраще це досягаеться пхдсхвом гряотицх збхрно? (10 кг/га) пхсля попервднього {резування грунту. На тор^ово-глейових грунтах пхдс{вають злаково-бобовх сум!шки.

НАУК0В1 ПРАЦ1 ОПУЕЛ1КОВАН1 ПО T3MÍ ДИСВРТАЦН

1. Слюсар 1.Т., Штакал М.1. Щективнхоть удобрюння окуль-турених с1ножатей в умовах тор$о-глеевих грунт! в в залажиост! в1д i'x зволоження // В!он. с.-г. науки, 1978.- »12. - С. 56-60.

2, Слюсар 1.Т., Шгакал M.Í. Вялив зрошення i ^ос^орно-калхйних добрив на продуктивнхсть багатор!чних трав в умовах тор^о-глеевих грунт!в Лхсостопу Украхня // Кормя i кормзвироб-

шщтао. - К.: Урода», 1979. - Вип. 7. - С. 10-16.

3. Слюоар 1.Т., Штакал М.1. М1нерал1заа1я орган!чно! речо-ъжт тор^о-глоевих грунт!в // В!ан. о.-г. науки, 1960. - #7. -С. Ц-13.

4. Слюоар 1.Т., Штакал М.1. Щектявшоть м!иеральнях добрав при залужанн! осушенях тор^ово-глейоиих грунт!в // Химия в о.-х., 1980. - #4. - С. 19-21.

5. Слюоар 1.Т., Штакал М.1. Продуктявн! оть зрошуваних о!но-жате! на ооушених тор^о-глаевах грунтах в эалажноот1 в!д м!не-ралънях добрив // Замлвроботво. - К.: Урожай, 1981. - Вип. 53.-С. 76-79.

6. Слюоар 1.Т., Штакал МЛ. Вплив вологоот! торгового грунту 1 кал!йнах добрив на урожай кормовях бурлив // Корми ! кор-мовяробняцтво. - К.: Урожай, 1982. - Вип. 13. - С. 32-35.

7. Слюоар 1.Т., Штакал МЛ., Теплинська Л.О. 1Ъдюч1оть тор-4овах грунт!в при вярощуванн1 багатор!чних трав // Землеробство. -.*.: Урожай, 1983. - Вип. 57. - С. 25-28. '

8. Безкровняй А.К., Штакал М.1. I 1н. Матодячш ракомандад1£ по технолог!* вяробняцтва эапрограмованях врожахв кормового буряка 600-800 ц/га,! 01на багатор:чнях трав 70-80 ц/га на ооу-шааах грунтах. - К.: МСГ УРСР, 1983. - 3 с.

9. йяюоар 1.Т., Штакал М.1., Бурба Х.П., Теплинська Л.О. Вякорястання тор<1ово-пврегн!йно-глееватях грунт!в шд багато-р!чн! трава // Корыопроиаводство, 1984. - *1. - С. 16-18.

10. Штакал М.1., Иостянець Н.С., Еозуглий М.В., Мус!яка О.Г. Продуктавн!оть ланок ко{ыовях о!воам1н при насяченн! IX зм!ша-кои ! поуыошои культура»« на ооушенях тор<1овях грунтах // Шея. о.-п наука, 1984. ,- #2. - С. 65-68.

И. Тхдчов 1.С., Йакал МЛ. Пряйомя стьорвння ьлсокопродук-»ааккх культурнах с! ножатей на ооувэких тор^овях грунтах //

Землеробство.- К.: Урожай, 1986.- Вип. 61.- С. 44-49.

12. Штакал M.I..Безугляй М.В. Оптямальний режим окошування старов!ковях травооток'в раннього отроку дозр1вання на ооуданих тор^овииах // Корми i кормовиробняцтво.- К.: Урожай, 1986.

- Вип. 22.- С. 41-44.

13. Штакал M.Î. Вплив на продуктивнее довгор!чнях травоото1в режиму окошування i норм м!наралънях добрив // Кормопроизводство, 1986.- *5.- С. 20-23. .

14. Штакал М.1., Шейко М.К., Опанасенко О.Г. &нна тор$ово-болотяих грунт: в при ^льськогосподароькому вякорястанн! //Почвоведение, Х987.- т.- С. I3I-I35.

15. Слюсар 1.Т..Штакал M.I. i хн. Методичнх рвкомендашХ по застосуванню вясоко е$активноï система землеробства на осу-шених органогенних грунтах Лхсостепу Украхнськох ГОР.- К,:УНЦ13, 1987.- 16 С.

16. Штакал М.1. Урокайнхсть багатор!чнях трав в эалажяост! в!д вмхсту рухомого калхю в заплавних тор$ово-болотних грунтах // Корми i кормовиробняцтво.- К.: Урожай, 1988.- Вип. 26.- С. 38-42.

17. Штакал M.i. Paniовальна викорястання $оо$орно~кал1йних добрив на заплавних луках // ArpoxiMÏH i грунтознавство.- К.: Урожай, 1988.- Вип. 51.- С. 99-103.

18. Слюсар 1.Т., Штакал М.1., Вергунов В.А. Продуктивне викорястання сгнокатей // Тваринюштво Украхни, 1988,- Я9,-С. 26-27.

19. Штакал М.1. Бхльше уваги схножатям на осушних тор4о-вих грунтах // Тварившштво Украхни, 1989.- Ш,- С. 16-17.

20. Штакал M.Î. Модель зеленого конвейера // АПК, наука, тохнхка, практика, 1989.- й5.- С. 24-25.

21. Штакал МД. Шдб1р ргзнодозрхвавшх травосумх аок для

безперабхйного укхсного конвейера на ооушених торфових грунтах Дсостепу 5ТСР // Землероботво. - К.: Урожай, 1989.

- Вил. 64.- С. 72-76.

22. Слюсар 1.Т., Штакал М.1. Ефектявшсть зволоження о1льськогооподароьких культур на торфових грунтах // Мелиорация я водное хозяйство, 1989,- #5.- С. 36-38.

23. Слюоар 1., Штакал Ы. Пол1пшен1 луки // АПК, наука, техи1ка, практика, 1989.- #8. - С. 23.

24. Штакал М.1. Поверхлеве покращення схножатей резнями опособамн п!до1ву трав на ооушених торфово-перагн1йно-глеева-тих грунтах // Корми 1 корювиробшштво.- К.: Урожай, 1989.

- Вип. 28.- С. 37-40.

25. Штакал М.1. Особлявост! розвитку злакових трав в залежност! в!д вологоо« торгового грунту // Корми I кормови-робшштво, 1990'.- Вип. 29. - С. 17-20.

26. Максяменко В.Ф., Штакал М.1. Створення культурких

оДожатой 1 пасовищ на ооушанях землях // Землеробство на ооу-шанвх землях,- К.: Урожай, 1990.- С. 122-144.

27. Штакал М.1. Можливос« створення злаково-бобовях травостоев на торфових грунтах // Корми х кормовиробництво, 1992,- Вип. 34.- С. 23-27.

28. Штакал 51.1. Добхр злакових трааосумх шок на ооушених карбонатних торфовях грунтах Лхвобережного Л1состепу // В!он. аграрнох наукя, 1993.- Л10. - С. 48-52.

Шда.хэ дружу 15.05.94 Фариат 60/84 1Д6 ООЧи 0,9 уы.АРух.*р*. Тяраж 100. Зам.гРУ 1еа»ту> аэмхяуотроп /Ш. Рогаяряят