Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Ефективнiсть застосування сiрки пiд озиму пшеницю на чорноземi опiдзоленому Правобережного Лiсостепу Украiни

ВАК РФ 06.01.04, Агрохимия

Автореферат диссертации по теме "Ефективнiсть застосування сiрки пiд озиму пшеницю на чорноземi опiдзоленому Правобережного Лiсостепу Украiни"

РГ6 од

» 9 УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК СРАЇЙСЬКий іїШково-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ГРУНТОЗНАВСТВА І АГРОХІМІЇ ІМЕНІ о.м. соколовського

На правах рукопису

ВАСИЛЕНКО ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ

УДК: 633.11 : 631.811.7

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ СІРКИ ПІД ОЗИМУ ПШЕНИЦЮ НА ЧОРНОЗЕМІ ОП ІД ЗОЛЕНОМУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Спеціальність 06.01.04 - агрохімія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Хар'ів 1993

Робота виконана в Уманському сільськогосподарському інституті ім. 0. М. Горького

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук

професор І. М. Карасюк.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук

професор і. Д. Філіп'єв.

кандидат сільськогосподарських наук Сирий М. М.

Ведуча організація - Інститут землеробства Української

академії аграрних наук.

Захист дисертації відбудеться " 2.У" 1993 р. в

годин на засіданні спеціалізованої Ради К 020.43.01 при Інституті грунтознавства і агрохімії ім. О. Н. Соколовськоп за адресою: 310024, м. Харків, вул. Чайковського, 4.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці інститут

Автореферат відісланий »22 „ ию/ °іддз р.

Учений секретар спеціалізованої Ради кандидат сільсько: подарських наук О.Ф. Павленко.

іктуальність теми. Важливою проблемою сучасного етапу роз-гку сільського господарстоа України є збільшення виробництва іна. Визначна роль у цьому належить озимій пшениці, яка по-I з підвищенням врожайності потребуй дальшого поліпшення >сті зерна, удосконалення його технічних і хлібопекарних влас-зостей. Цю проблему не мо>кча вирішити без оптимізації жив-ння і забезпечення потреб озимої пшениці у всіх найважливі-х елементах, в тому числі і тих, запаси яких в грунті до цього :у вважалися достатніми. Серед необхідних для цієї культури кроелементів сірчаному живленню рослин до останнього часу иділяли найменше уваги. Проте в останні роки надходження >ки в грунт скоротилось, а її винос зростаючими врожаями сіль-<огосподарських культур збільшився.

)зима пшениця - культура великих потенціальних можливостей, алізація її продуктивного потенціалу насамперед вимагає лосиного азотного живлення, яке може бути ефективним лише при статньому забезпеченні рослин сіркою. '

'Іета і завдання досліджень. Метою досліджень було виявити дію жи на врожайність і якість зерна озимої пшениці на чорнозе-опідзоленому правобережного Лісостепу України і видати ре-мендації виробництву.

Програма досліджень включала:

- визначення балансу сірки в зерно-буряковій сівозміні;

- вивчення змін поживного режиму грунту під впливом сірки;

- визначення впливу сірки на ріст і розвиток рослин, підвищення врожайності та поліпшення якості зерна озимої пшениці;

- виявлення ефективної дії сірки в залежності від рівня забез-

- З -

печення озимої пшениці азотом;

- вивчення динаміки надходження елементів живлення з рос і ни озимої пшениці під впливом сірки;

- визначення економічної та енергетичної ефективності зас-сування сірки під озиму пшеницю.

Наукова новина результатів досліджень. Вперше на чорноз« опідзоленому правобережного Лісостепу України вивчено вп; строків і способів внесення сірки на продуктивність озимої пш ці в залежності від рівня її азотного живлення; визначено вп; сірки на поживний режим грунту, формуванні окремих оргаї рослин озимої пшениці і нагромадженні в них основних елемен живлення; встановлена економічна і енергетична ефективніс використання сірки під озиму пшеницю.

Практична цінність роботи. Доведено можливість підвищен продуктивності озимої пшениці за рахунок застосування сірки фоні оптимального азотного живлення.Встановлено оптималі строки застосування сірки. Вивчено баланс сірки в зернобурякої сівозміні. Розроблено технологію застосування сірки при ви| щуванні озимої пшениці на чорноземі опідзоленому правобереж го Лісостепу України.

Апробація роботи. Матеріали досліджень за темою дисертац ної роботи доповідались і обговорювались на науково-виробни*-конференціях в Уманському СГІ /1990, 1991, 1992 рр./ на наукс практичній конференції молодих вчених і спеціалістів "Вклад ь лодих вчених в інтенсифікацію сільського господарства Україн в Українському інституті землеробства /Чабани, 1991/.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в трі наукових працях.

Реалізація одержаних результатів. Результати досліджень пройшли виробничу перевірку в 1991 році в сільськогосподарському підприємстві Новоархакгельського району Кіровоградської області, 1992 році - в агрофірмі с. Краснопілки Уманського району Черкаської області. Одержані результати підтвердили високу ефективність застосування сірки піл озиму пшеницю.

Структура і об'єм роботи. Дисертація складається із вступу, 8 основних розділів, висновків і пропозицій виробництву та додатків. Список використаної літератури нараховує 173 назви, в тому числі 22 наукові праці закордонних азторів. Робота викладена на 160 сторінках машинопису, зключаг 27 таблиць і 5 малюнків.

ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти, умови і методика проведення досліджень. Дослідження проводились на дослідному полі Уманського сільськогосподарського інституту, розміщеному в Маньківському природно-сільськогосподарському районі Середньо-Дніпровського-Бугзькому округу Лісостепової Правобережної провінції України. Грунт дослідного поля - чорнозем опідзолений малогумусний на лесі. Вміст гумусу в орному шарі 3,13%, мінерального азоту - 46, рухомих фосфору і калію /за Чиріковим/ відповідно 140 і 120 мг/кг грунту; ступінь насиченості основами - 91%, рН сол. - 5,9.

Погодні умови в роки проведення досліджень були типовими для даної зони. Середня кількість опадів становила 659 мм з коливаннями від 504 мм в 1992 до 739 мм в 1990 році. Під час сівби озимої пшениці в 1989 і 1990 роках випали помірні опади, що сприяло одержанню дружних сходів. 8 1991 році через нестачу вологи сходи озимої пшениці були зрідженими. Весна 1990 року розпочалася раніше звичайного на два тижні, а дощі що пройшли в квітні, спри-

яли активному росту і розвитку рослин. В 1991 році в період дозрівання врожаю в іпало майже три норми опадів /170,4 мм/, що призвело до по лягання хлібів. Підвищена кількість опадів у березні'1992 року і низькі температури збіднили верхні шари грунту на доступні форми азоту, що привело до пригнічення рослин. Літо 1992 року відрізнялось низькою відносною вологістю повітря і невеликою кількістю опадів. .

В досліді вирощували озиму пшеницю сорту Спартанка, яка розміщувалася в сівозміні після гороху на зерно.

Розміщення варіантів в досліді рендомізозане. Площа дослідної ділянки 170 м2, облікової 80 м2^ повторність — чотирьохразова. ß досліді застосовували добрива: аміачну селітру, суперфосфат подвійний, хлористий калій, елементарну сірку, сульфат магнію. Фосфорно-калійні добрива вносили під час основного обробітку грунту; азотні - ранньою весною по мерзло-талому грунту /40% від норми/ і в фазу виходу в трубку; сірку вносили під час основного обробітку грунту, ранньою весною одночасно з азотними добривами, а також у позакореневе підживлення у фазу наливу зерна

Вміст нітратного азоту в грунті визначали іонометричним методом /ГОСТ 26 951 - 86/; амонійного - у 0,1 М КС І витяжці ; реактивного Несслера; фосфору та калію за Чирікозим у модифіка ції ЦІНАО /ГОСТ 26 204 - 84/. Вміст сірки в грунті визначалі ваговим методом: вагоау - після сплавлення з солями К2СО3 №а2СОз з послідуючим розчиненням сплаву в соляній кислоті мінеральну та рухому у витядках за методом Айдіняна.

Облік та відбір зразків опадів проводили опадоміром системи ретьякоза. Вміст сірки в опадах визначали турбідиметричним ме* одом /ГОСТ 4389 - 72/. В період росту і розвитку озимої пшени-■і проводили додаткові спостереження за рослинами. Загальну ущистість визначали у фазі повного кущення і твердої стиглості ерна, підрахунком стебел із 25 рослин; площу листяної поверхні -іетодом висічок; рослинні зразки після "мокрого" спалювання за С. ґінзбург із співавторами аналізували на вміст загального азоту

- з допомогою реактиву Несслера, фосфору - фотоколориметрично, .алію - на полум'яному фотометрі, сірки - спектрофотометричним іетодом. Урожай збирали у фазу твердої стиглості зерна прямим юмбайнуванням. Структуру врожаю визначали з допомогою проб-юго снопа. Вологість зерна визначали за ГОСТом 13586, 5-85, іасу 1000 зерен - за ГОСТом 12042-80, чистоту за ГОСТом 13586, і—81, скловидність - за ГОСТом 10987-76, вміст клейковини - за 'ОСТом 135861-68, натуру зерна- за ГОСТом 10840-64, білок зерна ісаджували за Барштейном, амінокислотний склад білка визначали іналізатором "СНгогпа$реік "• Статистичну обробку дослідних даних проводили методом дисперсійного та кореляційно-регресивно-•о аналізу за Б. А. Доспеховим /1985/. Економічну та енергетичну ефективність застосування добрив обчислювали за вказівками 'Інструкція та нормативи по визначенню економічної та енергетичної ефективності застосування добрив", 1987 р.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Баланс сірки в зерно-буряковій сівозміні правобережного Лісо-:тепу України. Підвищений винос сірки з грунту в зв'язку з зро-;таючими врожаями сільськогосподарських культур, посилення її їимивання у нижні горизонти в зв'язку з вапнуванням та застоюванням аміачних форм азотних добрив, скорочення її частки

в складі добрив і пестицидів, а також зменшення надходженн з атмосферними опадами поступово веде до дефіциту цього еле менту в землеробстві.

Оцінку основних елементів балансу сірки в грунті проводил в зерно-буряковій сівозміні. В результаті наших досліджень вста новлено, що з атмосферними опадами за рік у грунт поступа 5,8-7,2 кг/га сірки, при цьому більша її кількість /3,0-3,9 кг/п

- в холодний період року.Насиченість опадіз сіркою в зимові місяці, в порівнянні з літніми, була більш високою і складала ві, повідно 1,2-1,4 і 0,6-1,2 кг/л. Концентрація сірки в значній мі( залежала від кількості опадів. При збільшенні кількості опаді концентрація сірки в них знижувалася. Отже, в умовах правобе режного Лісостепу України в середньому на кожен гектар щорічн з опадами поступає 6,6 кг сірки. /Мал. 1/. При цьому протяго холодного періоду року сірки випадає дещо більше ніж протяго теплого, тому деяка її кількість до грунту не потрапляє в зв'язку рідкими стоками.

Другим джерелом надходження сірки у грунт є мінеральні т органічні добрива. Обчислення кількості сірки, що поступає грунт зерно-бурякової сівозміни з мінеральними та органічним добривами ми провели в господарствах Уманського району Чеі каської області. В середньому за 1990-1992 рр. з мінеральними т органічними добривами в грунт вносилось 3,8 кг/га сірки. Сірк поступала в грунт з гноєм та мінеральними добривами, суперфос фатом гранульованим, калімагнезією, каїнітом, сульфатом ам< нію. При цьому спостерігається тенденція до зниження внесенн сірко-вмісних добрив.

В балансі сірки ми також враховували надходження її в грунт з посівним матеріалом. За підрахунками це складало 0,2-0,3 кг/і сірки.

І

ю

Надходження

Відчуження

Мал. 1. Баланс сірки в зсрно-бурякозій сівозміні /на прикладі Уманського району Черкаської області/,1990-1992рр..

Розрахунки виносу сірки врожаями сільськогосподарських куль тур сівозміни ми проводили на основі даних про урожайність вміст сірки в основній і побічній продукції виробничого контролі стаціонарного досліду кафедри агрохімії та грунтознавства Уман ського сільськогосподарського інституту. Одержані в досліді рівн урожайності практично відповідають середнім показникам госпо дарств Уманського району. Це дозволило розрахувати виніс сіркі з одного гектара сівозмінної площі. В результаті проведених po3f хунків було встановлено, що в середньому з 1 га сівозмінної плой щорічно виноситься 14,6 кг/га сірки. Але при цьому не було вра> вано тієї кількості сірки, яка вимивається із грунту. Згідно з лі тературними даними втрати сірки з грунту через вимивання мо жуть досягти 11-80 кг/га. Оскільки в регіоні наших дослідів таки досліджень проведено недостатньо, втрати сірки через вимиванні ми взяли мінімальні - 11 кг/га. Підрахувавши статті з надход женням і витраченням сірки в грунті під культурами зерно-бурякс вої сівозміни, ми прийшли до висновку, що в умовах правобереж ного Лісостепу України, де озима пшениця займає три поля, пі, нею в сівозміні складається від'ємний баланс сірки, який навіті за мінімальними показниками дорівнює - 11,9 кг/га. Тому ви никає потреба в додатковому внесенні сірки у грунт у вигляд добрив.

Вміст та розподіл мінерального азоту в грунті. Вивчення дина міки нітратного та амонійного азоту показало, що вміст і спів відношення цих форм у грунті не постійне і залежить від погод ніх умов та застосування добрив. Так, якщо у варіанті де азотни; добрив під озиму пшеницю не застосовували у фазу кущення і 0-20 см шарі нітратного азоту міститься 9,3 мг/кг грунту, ті

ри їх застосуванні його вміст в цей період збільшується на 16-154%. Найбільше в цьому шарі його містилося у варіанті з несенням 160 кг/га азоту /14,3 мг/кг/. Детальне вивчення ди-іаміки нітратів під озимою пшеницею показало, що найбільша х кількість нагромаджувалася в грунті під час кущіння. З вихо-ом рослин в трубку і колосінням вміст нітратного азоту в грунті нижувався і в період наливу зерна складав нз ділянках без азот-іих добрив 0,7 мг/кг, а з їх внесенням - 0,9 - 1,5 мг/кг грунту. Найменше нітратів в цей час було у варіантах із застосуванням ірки, що вказує на інтенсивне їх засвоєння рослинами озимої ішениці при достатньому сірчаному живленні.

Сезонна амплітуда коливання вмісту амонійного азоту в грунті іід озимою пшеницею виражена не так різко. В порівнянні з ні-ратним азотом його вміст в грунті був більш високим протягом сієї вегетації. Застосування азотних добрив сприяло зростанню місту амонійного азоту в грунті. Так, в період кущіння вміст монійного азоту в грунті у варіантах із застосуванням азотних ;обрив коливався в межах 13,6-18,4, в період виходу в трубку 15,69,9 мг/кг грунту. Внесення сірки істотно не впливало на вміст монійного азоту в грунті. В період колосіння і наливу зерна міст амонійного азоту поступово знижувався, але з порівнянні

нітратним його вміст у грунті залишався на більш високому ' і в н і.

Вміст рухомих фосфору та калію в грунті. Застосування сірки прияло деякому збільшенню вмісту рухомих форм фосфору в грун-і /на 5-7 мг/кг/, що сприяло поліпшенню живлення рослин зимої пшениці цим елементом протягом всього періоду вегетації.

Це можна пояснити деяким підкисленням грунтового розчину 8 міру росту озимої пшениці вміст рухомого фосфору в грунт поступово знижувався, що зв'язано з використанням його росли нами озимої пшениці, а також ретроградацією фосфатів добриї в грунті. Аналогічна закономірність просліджується і в динамі ці рухомого калію. Це вказує на те, що окислення елементар ної сірки в грунті до сульфатів іде чере.з утворення сірчаної кис лоти, яка діє як розчинник на поживні речовини грунту, підви щує їх рухомість і доступність рослинам.

Вміст сірки в грунті. В чорноземі опідзоленому де проводилис наші дослідження, валовий вміст сірки в 0-20 см шарі грунт складав 357 мг/кг і значно зменшувався вниз по профілю /таб.1/ Внесення елементарної сірки в нормі 40 кг/га істотно не вплива ло на вміст валової сірки в грунті. Вміст мінеральної сіркі 0-20 см шарі чорнозему опідзоленого складав 25,4 мг/кг грунту

1. Зміна вмісту форм сірки в чорноземі опідзоленому при додатковому внесенні її в грунт /1990-1992 рр/, мг/кг грунту

Шар грунту Р90К90 - фон Фон +5 40

Валова Міне- ральна Рухо- ма Валова Міне- ральна Рухома

0-20 375 25,4 7,7 366 28,8 11,7

20-40 294 27,9 10,1 296 32,7 13,2

40-60 260 34,9 13,0 260 36,9 15,1

68-80 241 41,3 16,1 242 41,7 17,6

80-100 211 47,0 19,4 207 47,7 20,8

глибиною кількість цісї сірки збільшувалася і на глибині одного яра досягала 47 мг/кг грунту. З глибиною також збільшувався і ііст рухомої сірки. Так, з шарі грунту 80-100 см її вміст досягав ,4 мг/кг грунту, тоді як у верхньому 0-20 см шарі він знаходив! на рівні 7,7 мг/кг грунту. За даними Л. М. Дердавіна із статорами /1939/ оптимальне живлення рослин сіркою проходить їй змісті рухомих її форм в орному шарі грунту понад 12 мг/кг. >му дані наших дослідів свідчать про недостатнє забезпечення рнозему опідзоленого рухомою сіркою. Внесення елементарні сірки в нормі 40 кг/га підаищузало вміст як мінеральної, к і рухомої сірки в 0-20 см шарі грунту на 3,4-4,0 мг/кг.

Вплив сірки на ріст і розвиток озимої пшениці. Дія сірки на юдуктивність озимої пшениці з значній мірі залежить від вня азотного живлення. Спостереження за наростанням над-мної маси рослин показала, що застосування сірки на фосфор->-калійному фоні в залежності від рівня азотного яивлення тотно впливало на збільшення її приросту. Так, якщо маса над-мноі частини рослин з 1 м2 у варіанті без добрив склала 82 г, при застосуванні азотних добрив в нормі 80, 120, і 160 кг/га на відповідно збільшувалась на 14, 21, 22 г. Застосування сірі в нормі 40 кг/га на фоні азоту додатково збільшувало приріст ідземної частини рослин відповідно на 25, 31 і 39 г/м2. з ідмі-на на початку росту озимої пшениці закономірність зберігала-до кінця вегетації. Позитивна дія сірки на фоні азоту лрояв-лася і в збільшенні площі листяної поверхні рослин озимої пше-іці. У варіантах із застосуванням сірки в нормі 40 кг/га на >ні фосфорно-калійних добрив на 120 і 160 кг/га азоту вона дотла найбільших розмірів і складала 4,5-4,8 м2/м2 поля тоді як фосфорно-калійному фоні її розміри не перевищували 7 м2/м2

Засвоєння основних елементів живлення озимою пшенице*

Сірка істотно впливала на вміст головних елементі живленн у надземній масі озимої пшениці. Так, на початку вегетації вмії азоту в рослинах озимої пшениці при осінньому внесенні сірки залежності від норм азоту /80, 120 і 160 кг/га/ відповідно ст< новив 4,44; 4,56 і 4,66%, тоді як у тих же варіантах з азотом а; без сірки його вміст був нижчим і відповідно складав 4,06; 4,1( 4,23% на суху речовину. Відмічена нами на початку різниця мі варіантами за вмістом азоту в рослинах зберігалася до кінця вег тації озимої пшениці, не дивлячись на загальну тенденцію пост пового його зниження до збирання врожаю. Застосування сірки фосфорно-калійному фоні без азотних добрив не сприяло збілі шенню вмісту азоту в рослинах.

Сірка також позитивно впливає на застосування фосфору ро линами озимої пшениці. Наші дослідження показали, що застос вання азотних добрив без сірки практично не змінювало вміс цього елементу в надземних частинах рослин озимої пшениці, той же час застосування азотних добрив разом із сіркою підві щувало вміст фосфору в надземних органах на 10-12%. Під вплі вом сірки також збільшувався вміст фосфору в зерні озимої пш ниці При вивченні динаміки вмісту калію в рослинах нами не ві явлено будь-яких закономірностей, які б відображали ступ і» удобрення озимої пшениці азотом та сіркою.

Вміст сірки в рослинах є діагностичним показником забезп чення нею рослин. Недостача сірки в грунті приводить до зме шення вмісту цього елементу як в соломі, так і в зерні озим

шениці. 8 наших дослідженнях при наявності рухомої сірки в рунті 7,7 мг/кг її зміст в рослинах в перерахунку на суху ре-овину складав: у фазу весняного кущіння - 0,19%, у фазу ко-осіння - 0,07%, що значно нижче оптимального рівня. Азотні обриза істотно не впливають на вміст сірки э рослинах. Проте пільне застосування азотних добрив з сіркою сприяло підви-іенню її змісту в надземній масі озимої пшениці в період вес-яного кущіння в перерахунку на суху речовину до рівня 0,29 -,32%. 8 фазу колосіння вміст сірки в надземній масі озимої пше-иці збільшувався на 0,6 - 0,8 абсолютних проценти. Дефіцит ірки у грунті зумовлює широке співвідношення У:, $ , як в над-емній масі озимої пшениці в період виходу в трубку, так і в зер-

і. В наших дослідженнях воно знаходиться на рівні 19,7-21,0:1. Застосування сірчаних добрив знижувало це співвідношення. Так,

варіантах з осіннім застосуванням сірки зоно становило 14,4 -4,9:1, при весняному застосуванні сірки у підживлення воно було а різні 16,5-18,0:1.

Винос озимою пшеницею основних елзмзнтіз живлення та ко-фіцієнти їх використання з добрив.

Підвищення продуктивності озимої піизниці в наших ДОСЛІД!ХЄН-ях було пов'язане із збільшенням не лише абсолютного, але і ідносного виносу основних елементі живлення. Розрахунки по-ззують, що при вирощуванні озимої пшениці на чорноземі опід-зленому на 1 ц зерна і відповідну кількість соломи на фосфорно-злі йному фоні вона виносила з грунту 2,09 кг азоту, 0,88 кг осфору та 1,68 кг калію. При застосузанні азотних добриз з норах 80, 120 і 160 кг/га винос азоту на утворення 1 ц зерна та !дпоаідну кількість соломи зростав на 0,5-0,9 кг, проте винос

фосфору та калію залишалися на попэредньому рівні. При за стосуванні сірки на фоні повного мінерального добрива,поріЕ няно з фосфорно-калійним фоном, достозірно збільшузавс винос основних елементів живлення на формування одиниі. урожаю. При цьому зін складав: Л/ - 3,29 кг, Р2С>5 -1,08 кг

1<20 - 1,88 кг на 1 ц зерна і відповідної кількості соломи.

коефіцієнт використання азоту з добриз при нормі його вн< сення 80 кг/га складав з серздньму за три роки 33%. З пі/ вищенням норм азоту до 120 і 150 кг/га він відповідно зниж> вався до 31 і 28%. Сірка сприяла кращому засвоєнню азоту мін< ральних добрив. Внесення її в нормі 40 кг/га на фоні 80, 120 160 кг/га азоту сприяло підвищенню коефіцієнта його викорж тання віпозідно до 59,- 53 і 49%. Застосування сірки у піджи: лення істотно не поліпшузало засвоєнню азоту з мінеральних до рив.

Коефіцієнт використання сірки з добриз також залежав в норм азотних добрив. При застосуванні сірки на фосфорно-кі лійному фоні з азотом в нормі 80 кг/га в середньому за рок досліджень він склав 14%, при збільшенні норми азоту до 12 і 160 кг/га - 16%. Застосування сірки в підживлення знижува; коефіцієнт її використання з добрив до 12%.

Продуктивність озимої пшениці. Сірка позитивно впливала ^ поліпшення структурних елементів урожаю, але цей вплив в знг ній мірі залежав від рівня азотного живлення озимої' пшениці і строків застосування сірки /таб. 2/. Як видно з даних таблиі зростання довжини колосу простежується у варіантах із застосу ванням підвищених норм азотних добрив. В порівнянні з фосфо; но-калійним фоном при застосуванні азотних добрив довжт

2. Зміна структурних елементів урожаю під зплнзом добрив /1990-1992 рр. /

Колос Маса

Варіанти довжина, число число . маса 1000

досліду см колосків зерен, зерна, зерен,

шт. шт. г. г.

доКдо - фон 7,5 15,4 23,5 0,97 41,2

он +Л/80 8,6 15,7 24,8 - 1,07 42,5

он +/4/12о 8,8 13,0 25,1 1,08 42,9

он +/Уібо 9,0 1о,2 25,2 1,09 43,1

О «3- + X о 7,6 15,5 23,3 0,98 41,1

он + М 80 +^40 9,1 16,1 25,0 1,08 43,1

О + о СЧ1 + X о 9,3 ■ 15,3 25,4 1,11 43,6

он +Л^0О +540 9,2 16,3 25,3 1,12 43,9

он +^20 +£‘40

весною . 8,7 16,1 24,8 1,08 42,7

онДЛ- 12о +530

весною 8,6 16,0 25,0 1,07 42,4

+|^10 з підживлення

элосу збільшувалася на 1,5-1,8 см. Застосування ж сірки на фоні зотних добрив додатково збільшувало довжину колосу ще на 0,2,5 см. Під впливом сірки кількість зерен в колосі зростала на ,8-1,9 штук, а маса зерна в колосі - на 0,14 - 0,15 г. Все це по-итивно впливало на підвищення врожайності та поліпшення <ості зерна озимої пшениці. Проте ефективність застосування ірки під озиму пшеницю в значній мірі залежала від рівня зотного живлення /табл. З/. Чорнозем опідзолений дослідних ілянок недостатньо забезпечений рухомими формами азоту, тому зстосування азотних добрив з нормі 80 кг/га лише один раз за эи роки дозволило одержати достовірний приріст урожайності

Варіанти досліду 1990 Роки дослідж 1991 ень 1992 Середі за 3 pot

р90Кдо - фон 51,9 33,7 23,3 36,3

Фон +Д/80 55,2 35,8 25,5 36,8

Фон +//120 57,5 36,3 26,3 40,0

Фон + bJі бо 58,1 36,7 27,5 40,8

Фон +£4о 52,4 34,2 25,0 37,2

Фон + ^Цзо + *^40 57,6 37,4 30,0 41,7

Фон +/Ц20 +<S 40 62,2 39,7 31,3 44,4

Фон + /ЦбО +<S 40 61,8 40,8 32,5 45,0

Фон ■‘■^120 + ^40 весною 60,1 37,3 28,3 41,9

Фон +/V-I20 + $ 30 весною 60,5 36,8 28,0 41,8

С[ + 10 в підживлення

нір05 3,5 3,2 2,9

зерна озимої пшениці. А збільшення норми азоту до 160 кг/га порівнянні з нормою 120 кг/га, не сприяло достовірному зрс танню урожайності зерна. В той же час застосування сірки фоні різних рівнів азотного живлення істотно впливало на п(: дуктивність озимої пшениці. Ефективність застосування сір під озиму пшеницю зростала паралельно із збільшенням норм а; ту оскільки процеси її засвоєння адекватні процесам засвоен азоту. Як видно з таблиці на фосфорно-калійному фоні дія сір майже не проявлялась. Підвищення рівня азотного живлення зуі вило необхідність додаткового засвоєння сірки. На фоні 80 кг/ азоту позитивна дія внесеної під час основного обробітку груї-сірки, проявилася лиши в 1992 році. В той же час позитиви

сірки на підвищення врожайності озимої пшениці на фоні кг/га азоту проявлявся в усі роки досліджень. Приріст уро-ності при цьому складав 3,4-4,7 ц/га. Проте збільшення нор-азоту до 160 кг/га при тій ке нормі сірки не забезпечувало говірного приросту врожайності зерна озимої пшениці. Внесен-;ірки весною по мерзло-талому г^ун.у ие заЗезпечувало досто-ної прибавки урожайності зерна озимиї пшениці. За цих умов пи окислення елементарної сірки до сульфат-іонів знижували-і їх доступність для рослин з зв'язку з пересиханням верхньо-шару грунту зменшувалася. Не ефективним було також і пере-ення частин сірки /10 кг/га/ □ позакореневе підживлення під наливу зерна озимої пшениці у вигляді сульфату магнію.

Іажливим показником якості зерна озимої пшениці є вміст в му білка. В наших дослідженнях застосування сірки з азотни-добривами підвищувало зміст білка в зерні озимої пшениці на •2,2%. В середньому за три роки в залежності від норм азоту ст білка на цих варіантах складав 13,3-13,7%, тоді як при засуванні лише азотних добрив його вміст в зерні зростав тільна 0,5-1,3% і знаходився в межах 12,0-12,8% /табл.4/.

Застосування сірки під час основного обробітку грунту на фоні кг/га азоту підвищувало вміст амінокислот в зерні озимої ениці до 144,3 г/кг, тоді як при внесенні лише азотних добрив 4их же нормах їх вміст не перевищував 129,2 г/кг при 125,1 сг на фосфорно-калійному фоні. Вміст клейковини в зерні ози-' пшениці знаходився в корелятивній залежності від часу за-юування сірки та норм азоту. Найбільше клейковини /29,2%/ :тилося в зерні озимої пшениці у варіанті, де вносили сірку

л

Варіанти-досліду 1990 р. 1991 р. 1992 р. Серед* за 3 р

р90к90 “ Ф°н 11,6 11,7 11,3 11,5

Фон О со + 12,0 11,8 12,3 12,0

Фон + /^120 13,2 12,0 12,8 12,7

Фон + /^160 13,4 12,0 12,9 12,8

Фон + 5 40 11,9 11,8 11,0 11,6

Фон + СО о + 6 40 13,5 12,5 13,3 13,1

Фон + /^120 40 14,1 13,1 13,9 13,7

Фон + ^160 ґЧ + ^40 14,0 13,6 13,7 13,6

Фон + ^120 +£>40 весною 13,6 12,8 13,4 13,3

Фон + Л/120 +£>30 весною 13,7 12,8 13,6 13,4

+ Б 10 в підживлення

НІР05 0,4 0,3 0,4

під час основного обробітку грунту на фоні 120 кг/га азот} порівнянні з фосфорно-калійним фоном її вміст тут був ви на 3,8 абсолютних проценти. В цілому ж від застосування сі на фоні азотних добрив вміст клейковини в зерні зростав на 1,7 абсолютних відсотки. Збільшення норми азоту до 160 кг не сприяло дальшому підвищенню вмісту клейковини в зерні ( мої пшениці. .

Економічна та енергетична ефективність використання сірк при вирощуванні озкмр'Г пшениці. Проведений нами біоене тичний аналіз показу;, що застосування сірки в нормі 40 кг при вирощуванні озимої пшениці на чорноземі опідзоленому

фосфорно-калійному фоні з внесенням 120 і навіть 160 кг азоту на гектар з енергетичної точки зору виправданий. Енерговід-іача від цих добрив досить ефективна і виражається коефіцієнтами 1,2 - 1,3. З той ;:се чсіс застосування азотних добрив без ;ірки в нормах 80-100 кг/гп енсргэтпчно не ефективно. Внесення сірки в нормі ‘10 г.ґ/го під час основного обробітку грунту на ¡юні 120 кг/га азоту доз побило одер-кати найвищий додатково іистий прибуток. П;п; цьому у уз і найвиідий рІ52НЬ рен-

табельності - 180%.

ВИСНОВКИ .

1. В зерно-буряковій сівозміні правобережного Лісостепу Ук-іаїни на чорноземі опідзоленому при збиранні з 1 гектара сіво-імінної площі біля 80 ц/ra сухих речовин у грунті складається ід’ємний баланс сірки. Основні джерела її надходження - опади '6,6 кг/га за рік/і застосування органічних і мінеральних добив /3,8 кг/га/ не відновлюють відчужуваних запасів сірки в рунті.

2. Виходячи із лімітів потреби озимої пшениці в сірці, чорно-ем опідзолений недостатньо забезпечений її рухомими формами, несення сірки під час основного обробітку в нормі 40 кг/га більшує вміст її рухомих форм в 0-20 см шарі грунту на почату вегетації озимої пшениці з 7,7 до 11,7 мг/кг. Підвищений міст сірки при цьому також спостерігається і в більш глибокому 0-80 см шарі грунту.

3. Застосування сірки під ч-іс основного обробітку грунту під зиму пшеницю підвищує в ньому вміст рухомих фосфору на 5-7 калію на 8-14 мг/кг грунту ~;з початку вегетації.

4. Спільне застосування сірки з азотними добривами забезпе-/є інтенсивне нагромадження фотосинтезуючих пігментів в зслинах озимої пшениці.

5. В залежності від рівня азотного живлення застосуванні сірки під час основного обробітку грунту під озиму пшеницк збільшується її вміст в надземних органах рослин з 0,26 д<

0,32% на суху речовину, підвищує коефіцієнт використання азо ту мінеральних добриз з 33'!, до 59%. Коефіцієнт використанн сірки озимою пшеницею при цьому підвищується з 10 до 12%

6. Застосування сірки нг фосфорно-калійному фоні істоти не впливає на зміну структурних елементів урожаю озимої пше ниці, тоді як при внесенні її на фоні азотних добрив збільшу ється довжина колосу на 1,5-1,8 см, підвищується кількість з< рен в ньому на 1,8-1,9 штук, збільшується маса зерен в кол< сі на 0,14-0,15 г.

7. Застосування сірки на фосфорно-калійному фоні в поє, нанні з 120-160 кг/га азоту на чорноземі опідзоленому прав бережного Лісостепу України підвищує урожайність озимої пш ниці на 2,9-4,4 ц/га, поліпшує якість зерна за рахунок збільшеї ня вмісту в ньому білка на 0,7-1,1%, клейковини - на 0,9-1,3! незамінних амінокислот - на 16%, підвищує коефіцієнт енерг віддачі до 1,2 і 1,3 одиниць.

8. При вирощуванні озимої пшениці з застосуванням сірки і фосфорно-калійному фоні в поєднанні з азотними добривами чорноземі опідзоленому правобережного Лісостепу України ко ний витрачений на добрива карбованець окуповується 1,37-1, крб умовно чистого прибутку.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для підвищення продуктивності озимої пшениці при вирои ванні її в зерно-буряковій сіаозміні після гороху на чорнозє опідзоленому правобережного Лісостепу України, слабо забезг ченому рухомими формами азоту та сірки, необхідно вноси

эптимальну кількість азоту /120/ та 40 кг/га сірки під основний обробіток грунту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ПО ТЕМІ

ДИСЕРТАЦІЇ

1. Василенко О. П. Вплив сірки нл урожай і якість озимої пшениці: /Тез. доп. науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів 'внесок молодих вчених в інтенсифікацію сільського господарства України". - Чабани, 1991. - С.54.

2. Карасюк І. М., Василенко О. П. Ефективність застосування сірки під озиму пшеницю //Теоритичні основи високих урожаїв сільськогосподарських культур. - К.: Видав УААН, 1993.

З Василенко О. П., Господаренко Г. М. До методики розрахунку балансу сірки з грунті /здано до друку/.

і