Селекцiя картоплi в умовах Полiсся Украiны

Осипчук, Андрей Антонович

Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему
Селекцiя картоплi в умовах Полiсся Украiны
ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Селекцiя картоплi в умовах Полiсся Украiны"

РГб од

УКРАГНСЬКА АКАДЕШЯ АГРАРНИХ НАУК 1НСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА 1М. В. Я. ЮР'бВЛ

На правах рукопису

УДК 631.527:535.21

ОСИПЧУК Андрш Антонович

СЕЛЕКЦ1Я КАРТОПЛ1 В УМОВАХ ПОЛ1ССЯ УКРАТНИ

06.01.05 — селекцтя ! насшництво ДИСЕРТАЦ1Я

у форм! науковоТ допов1д1 на здобуття вченого ступеня доктора альськогосподарських наук

Харю в — 1993

Робота виконана в Гнститутч картоплярства УкраТнсько! академи аг-рарних наук протягом 1964—1992 роюв

доктор сшьськогосподарських наук, професор Гончаров Микола Дем'яновкч;

доктор сшьськогосподарських наук, професор Блох Володимир Григорович;

доктор Ыльськогосподарських наук, професор М а н з ю к В|талш Тимофшовпч.

Провщна установа — 1нститут сшьського господарства Полнея Укра-шськоГ академи аграриях наук

дин! на засщанш спец1ал1зовано! ради Д 020.22.01 при 1нститут1 рос-линництва ¡м. В. Я. Юр'ева УкраТнсько!' академи аграрних наук

3 науковою доповщдю можна ознаиомитись у бШлштещ 1нституту рослинництва ¡м. В. Я. Юр'ева по адресу: 310060, м. Харкш, Московский проспект, 142, тел. 92-23-78.

Офщдйш опоненти:

Захист дисертацп вщбудеться

Вчгний секретар спещал1зовансп ради

Л. В. Бондаренко

ЗАГАЛьНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн!сть. Серед сиьськогосподарських культур, до вирошуоться в Украш, картопля займае о дне в щкюдаих М1сць. Це визначаеться тим, вр вона е масовим продуктом хар-чування, доброю сировиною для переробно! промисловосп, а також щнним кормом для тварин. В систем! заход1 в, спрямо-ваних на 8б1дьшення виробництва картопл! 1 покращання ч якос-т!, велика роль належить створенню 1 впровадженню нових висо-коурожайних сорт1в, добре адаптованих до эовнишх умов нав-колишього середовшца, з високими споживними якостями, ст1й-ких проти хвороб 1 шк1дник1в та тшими ознаками.

В1ТЧИЗНЯНИМИ 1 заруб1жними вченими розроблен1 ефективш методи селекцп на р1зн! ознаки / Букасов, Камераз, 1959; Онищенко, 1960; Цушкарьов, 1962; Терещенко, 1967; Нечипорчук, 1979; Альсм1к, 1979; Гончаров, 1981 ; агах, 1385 /.

Подальша розробка та удосконалення метод!в селекцп, виходячи з шсцевих умов, виыог виробництва 1 наявност! нового вих1дного матерюлу, даватиме змогу шдвищувати резуль-тативн1сть селекщйно! роботи.

Серед 1нших культур картопля вид1ляеться , наявнютю ба-гатьох генетичних ресурс1в. На даний час в1домо понад 170 вид1в картопл!, як1 складають полтлокдний ряд 2п - 24, 36, 48, 60, 72 хромосом / Буд!н, 1986 /.

Тому сучасна селекщя картопл1 характеризуеться розшире-нням 1нтрогресп чужор1дних ген!в в культурн! сорти, да дае змогу 8 одного боку, одержувати ст1йю проти хвороб та шк!дни-К1в сорти, а з другого - шдвищувати ефект гетерозису / Яшина, 1973; Росс. 1989 /.

Для поеднання комплексу господарськи щнних овнак часто доводиться створювати сорти картопл! на багатовидов!й основ!. У зв'язку з цим вивчення та 8астосування р1зних схем ¡нтрогре-с!! гешв диких вид!в в культурыI сорти е необхшюю умовою IX ефективного використання.

В1Д0Ш, шр ряд Ц!ННИХ якюних ознак в картопл! ( шуш-

тет або надчутливють до хвороб та шк1дник1в ) контролшгься дом1нантними генами. В потомств1 В1д схредування або самова-пилення форм з такими ознаками можна чекати високого виходу бажаних генотип1в i виявити ix 8а допомогою спещальних мето-Д1в на paHHix етапах селекци.

В той же час б1льш1сть гооподарськи шнних ознак контро-люеться малими генами або пол¡генами i bci генотипи потомства успадковують В1д батьк1вських форм оэнаки з р1зним ступеней ix фенотипi4Horo проявления, причому в р1вних комб1нац1ях 1 на piani оэнаки - по-р1зному. KpiM того, ознаки, як! контро-люоться иол ¿генами, шдвшшвом зовн1шн1х умов можуть omihd-ватись, до ускладнюе в1дб1р бажаних генотшпв на рашпх етапах селекци або приводить до втрати певно!, частини шнних генотишв. Тому встановлення характеру успадкування р!зних ознак в1д батьк!вських форм, метод 1 в поеднання цих ознак 1 шдвищэння ix показник!в, а також розробка метод1в в1дбору, виходячи 13 взаемодп генотипу 8 оточуючим середовишэм, дае змогу шдвищувати результативнють селекщйно! роботи на комплекс ознак. ;

"Вчення про пол1мерн! ознаки, про трансгреси при пбриди-зац* г вшграло вешку поэитивну роль i по сут! до цих nip в практищ селекци OCHOBH1 положения цього вчення е ведучими, П1дтверджен1 великим фактичним матерюлом, на р1вних об'ектах / Цит. по Вавиов, вибраш твори, т. V, 1965, с. 114 /. .

Таким чином розробка га удосконалення метод1в селекци на основ! вказаних вище положень даватиме змогу шдвищувати ефективнють* селекщ! при створент сорт tв картоплг з висо-кими показниками основних гооподарськи шнних ознак.

Створенi нами на основ1 розробок та удосконалення мето-Д1в селекци сорти картошп характеризутоься високими показниками гооподарськи щнних ознак 1 впроваджуються у вироб-ництво, а тому дана робота е актуальною г мае народногоспо-дарське значения.

Мета i завдання досл1джень. Метою дано! роботи е розробка та удосконалення метод1в в селекци картоол1, виходячи 8 вимог вирооництва i наявност! нового вих!дного матер1аду./ У

ав'явку в цим вавданням досл1джень було:

1. Вивчити характер успадкування ршшх господарськи щн-них ознак 1 иа щй основ1 запропонувати шляхи шдвшцення 1х показник1в.

2. Виявити залежнють М1Ж цигаими ознаками потомства 1 рекомендувати способи 1х поеднання.

3. РозроОити ефективш схеми використання шжвидових Г1брид1в в селекцп картогш на урожайнють, вмют крохмал», ст1йк1сть проти ф1тофторозу та ише.

4. Довести можливють одерлання гетерозисних форм картогш методом самозапилення.

5. Запропонувати- удосконалену схему селекц1йного проце-су, яка б в1др1знялася в1д вагальноприйнято! новими елемен-тами, спрямованими на високоефективний В1дб1р господарськи Ц1нних генотип!в.

6. Використати науков1 розробки для створення нових сор-Т1в картопл1, як1 б характеригувалися комплексом господарськи цшних ознак.

Наукова новизна При виконашп поставлених завдань нами виршено ряд методичних питань, спрямованих на шдвшцення ефективност1 селекцн картопл!:

1. Розроблен1 ефективш схеми використання м1жвидових Г1брид1В в селекцп на урожайнють, крохмалистють, стлйкють проти ф1тофторозу та 1нше.

2. Доведено, щр при використаши вих!дного матер!алу, створеного на багатовидов!й основ1, гетерозисш високоурожай-Н1 форми вшвзпляються як при схрещуванн! р!зних за походден-ням батьювських форм, так 1 при самозапилешп складних. М1ж-видових пбрид1в.

3. Встановлено, щр не пльки перше 1 друге погашння в1д самозапилення мають значения для практично! селекшйно! робо-ти, але 1 посл1дуюч1. Нами вперше створено високоурояайний гетерозисний сорт картопл! Горлиця, який вшбрано в третьему самозалильному погашнт.

4. Иа основ$ встановленного успадкування р!зних госпо-

1-81ЙВ

дарськи ц1нних ознак рекомендовано способи шдвищэння покаени-KiB урожайности крохмалистосп, столових я костей, стШкоот! проти хвороб та 1нше.

5. В результат вияслешл залежност1 mím господарськи Ц1нними озиаками залропоновано способи ix поеднання: серед-Kboi иаси будьбх i кглыюсп бульб в гн!8Д1, високо! урожай-пост i i крохмалистост!, ранньостиглосп i високо! крохмалшс-toctí, ф1тофторост i йкост í i раяньостиглост! та irnne.

6. Для уникнення випадкового вибракування щнних геноти-niB розроблено ефективний спосЮ одночасного i незалежного sx вибракування i bíдбору в р1зних грунтово-кл!матичних умовах

7. Запропонована 1 впроваджена схема селекцШгого проце-су, яка сприяе шдвищенню ефективноси селекцп картопл1. ■

Практична щнндсть роботи. Практичне значения роботи визначаеться тим, шр на ochobí проведених наукових досл!джень створено НОВ1 сорти картогш, як! характеризуются комплексом господарськи цшних ознак:

1. Середиьоп13Н1Й сорт Зарево. Районований в УкраШ1 1 Брянськ1й област1 Росп С а 1983 р. ).

2. Середньоп1зн1й сорт Воловецька. Районований в Украш ( э 1985 р. ).

3. Середньостиглий иематодосийкий сорт В1хола. Був районований в Украш ( 1986-1992 pp. ).

4. Середньостиглий сорт Нешшагвська юв1лейна Був районований в Орловськ1й облает! Рос i i ( 1975-1979 pp. ).

Б. Середньостиглий сорт Луговська. Районований в Украш i Pocti С а 1987 р. ).

6. Середньораншй сорт Cbiтанок ки»вський. Районований в Украли i Росп ( э 1987 р. ).

7. Середньостиглий сорт Украинська рожева. Районований в Украш i РеспуОлии Беларусь ( з 1989 р. ).

8. Ранньостиглий нематодоспйкий сорт Цролюок. Районований в Украш ( з 1991 р. ).

9. Середньоп1зн1й сорт Ромашка 8. Районований в Литв! ( 8 1991 р. ).

10. Середньостиглий сорт Либ1дь. Занесений до Державного реестру сорт1в рослин Укра$ни ( э 1993 р. ).

11. Ранньостиглий сорт Бородянська ромева. Занесений до Деряавного реестру сорпв рослин Укра$ни ( з 1993 р. ).

12. Ранньостиглий сорт Кобза. Проходить державне сорто-випробувашга.

13. Середньорашпй нематодост!йкий сорт Водограй. Проходить державне сортовипробування.

14. Середньораншй пематодост1йкий сорт OCpiñ. Проходить державне сортовипробування.

15. Середньостиглий сорт Горлиця. Проходить державне сортовипробування.

Апробащя роботи. Ооновш результата досл1дяень по тем1 дисертацп допов1дались: на зас!даннях Вчено! ради 1нституту картоплярства ( щор1чно, 1968-1992 рр. ), всесо'юзних та республ1канських координацШних нарадах з питань картопляр-ства / Иосква, 1974, 1976, 1978; ШИВ, 1969, 1973-1978, 1981-1985, 1987-1988 /, Всесоюзна парад i по селекцн кар-топл1 на cTifiiticTb проти икшпдав / йив-Нешшаеве, 1984 /, Всесоюзшй нарад! по селекцн картошц на сийкють проти ф1тофтороэу / IüiiB-HeMimaeBe, 1985 /, Всесоюзна парад i по Oamepiaiamix хворобах рослии / Ужгород, 1985 /, Всесоюзшй парад i по селекцн картсиш на ракоспйшсть i немагодосий-К1сть / Черщвш, 1991 /, II í III з' !здах генетиков i селек-Uioiiepin Украпш / Юив, 1971, 1976 /, III Всесоюзшй яара-д1 по 1муштету с. гг. рослин проти хвороб i полдник i в / Рига, 1986 /, V з' 1зд1 Всесоюзного товариства генетик1в i селекцю-нер!в / Москва, 1987 /, науково-пршстичиих. конференщях / Ей-томир, 1989; Тирасшль, 1990 /, Пленяв Державши кошен по випробузанню с. -г. культур / Itocraa, 1988 /, наукових конференщях, соки нарах i нарадах в 1кститут1 картоплярства, обяас-них агропом!чних семинарах i нарадах.

Результата досл1дюэнь иэр1чно деконструвались на ВД1ГГ в Uockbí i Киещ, а також па шншродшй виставщ в Еолгарп /1985 р. /, висв1тлктались у piainix наукових виданиях, а -такой виступах по paflio i телебачешт.

Умови i методика досл1дяеиь. Дскшдмення по селекцп карто1Ш проводились протягом 28 poiciD ( 1964-1992 рр. ), опечатку - на IfeMimaiBCbKift досд1дшй стапцп, а з 1909 року - в

Укра!нському науково-досл1дному 1нститут1 картопляного госпо-дарства ( з 1992 року - 1нститут картоплярства ), який Оув утворений на баз1 те! станцп в 1968 рощ. Земельний масив 1нституту розмщений на водороздш р1чок 1рп!нь - Здвиж / Шпвське Под1сся /.

Грунти - середньошдзолисп сушщаш 1 легко суглинисть Вмют гумусу в орному шар! становить 0,85-1,5%. Роз пилен ють структури грунту обумовлюе швидку втрату води, а тому пригн1-чуе р!ст та розвиток картопл! в перюд вегетацп.

Досл!дження по селекци картопл! проводились зпдно а прийнятими методиками / Мегодичш рексмендащ1 по проведению досл1джень з картоплею, 1983 /. Спещальн! досл!ди проводились на популящях без браковки, по 100 шт. кожного генотипу, Одночасно вивчались батьк!вськ! пари по 20 купив кожно! форми. Робота проводилась в комплекс! з р1эними п!дрозд!дами 1нституту картоплярства та шших науково-доел ¡дних установ. В робот 1 використовували генофонд 1нституту картоплярства, ви-Х1дний матер!ал, створений на основ! м1жвидовои Пбридизаци. Статистичну обробку одержаних даних проводили методом диспер-еюнного анал!зу. Взаемозв'язок Ы1ж ознаками встановлювали шляхом низначення корелящйнок залежност1 м!ж ними.

Структура роботи. Дисертащя викладена в форм! науково! допов!Д1 1 включае 8 таблиць 1 список опубл!кованих по тем! дисертацп наукових роб!т ( 5 монограф!й, 56 статей, 11 тез допов1дей, 11 авторських св!доцтв на сорти картопл! ).

На захист винесен! так! основн! положения:

1. Висновки успадкування р1зних господарськи ц!нних ознак 1 використання гх в селекци при створенн! нових сорт1в картопл 1.

2. Залежисть м!ж ознаками потомства 1 поеднання IX у процес! селекцп.

3. Положения про гетерозис у се лекщ I картопл 1 в результат! використання вих!Дного матер!алу, створеного на основ 1 багатовидових схрещувань.

4. Про роль р!зних схем використання миквидових пбрид1в в селекци картоши на урожайшеть, крохмалист!сть, ст!йк!сть ПрОТИ фП'офторозу.

б. Висновки про метод самозапилення в результат! викорис-тання вих1дного матер1алу, створеного на багатовидов!й ochobi.

6. Про значения методiв выбору господарськи циших форм, виходячл 1з положения взаемозв'язку генотипу з оточую-чим середовишем.

СЕЛЕКЦШ НА УРОЯАЙНГСТь.

Для успшного ведения селекцп картопл1 на цю ознаку необх1дно було вивчити i встановити ряд методичних питань i довести молишвють шдвищэння piBHfl mel ознаки методами селекцп.

Генетичний потенц1ал продуктивном! картопл1 далеко не вичерпаний. Як автотетрапло(д картопля мае чотири взаемозам!-нюваних алелей на локус. Де дае можливють одержувати тетра-плоШ! генотипи, до мае значения для селекцп на урожайшсть та !ни! пол!генн1 ознаки / Van der Zaag, Burton, 1978 ). •

Шдб1р батьк!вських пар. Була встановлена недощльшсть шдбору батьк!вських пар для селекцп на урожайшсть за IX фенотипом /Осипчук, 1985; 1992 /. Р1вень урожайност1 потомства за-лежить В1д комбшашйнок здатност1 батьк!вських пар. Проте черед включения в селекщйну роботу велико! киькостг комбташй схрешувань П1дб1р батьк!вських пар для пбридизацп на основ! вивчення комб!нац!йно! здатност! мае певн! оСмеженя.

Для встановлення критер!» попередньо! ощнки комб1нащй на урожайшсть в комплекс 1 з 1ншими ознаками ми провели !х характеристику по ефективност! в1дбору в першому 1 другому бульбових покол!ннях t на завершальному етап1 селекцп / Осипчук, 1978; 1980 /. Було встановлено, щэ найб!льш щшшш комб!нащями для селекцп на урожайшсть е Ti, як1 характери-зуються високою частотою проявления високоурожайних генотип1в в период 1 другому бульбовому покол!ннях, доведених до конкурсного i переданих до державного сортовилробування.

Ib висок!й частот! ( 18-34Х ) проявления високоурожайних форм на раншх етапах селекцп ! переданих в державне сорто-випробування сортах картопл! нами видиенi щнн1 комб1нацп схрещувань: 77.583/16 х Г1дра, 77.583/16 х Птте, Адрет-

2-81вв

та х 3774 с/71, 164-1 с/72 х 60 с/73 та J на). На ocHOBl вка-заного критерло шдбору батьмвських пар нами створеш висо-коурожайш сорти картош»: Дуговська, Украпюька рожева, Бо-родянська рожева, Ceiтанок кигвський, Обр1й та 1ншь Слое10 попередньо! ощнки ком01нащй по частот! проявления високоуро-жайних генотшив на перших етапах селекци дае мождивють включити в процес вивчення вешку киамсть коыбшацШ 1 швидше виявити найб!льш ц!нн1 8 них для селекщйно! роботи.

Нами вивчалась також можливють шдбору батьшвських пар в селекци на урожайшеть на основi структури п елеменпв.

Було встановлено / Осипчук, 1965 ), up середня маса одше! бульби в потомств! р1зних комб!нац1й схрещувань становила в1д 36,9 до 82,2 i\ a кШкють бульб - в!д 7.7 до 12,9 шт. в кущi i залежала в!д фенотишчного проявления цих ознак у батьк!вських форм. Встановлена додатня корелящйна залежнють Mix кожною 8 цих ознак потомства i батьк!вських форм / Осипчук, 1985; 1992 /.

Спостер далось розщеплення потомства по середой мас1 бульби i к!лькост1 бульб в гн1зд1 як в 6îk зб1льшення IX показ-ник1в, пор1вниочи з батьмвськими формами, так 1 ениження. Га-кий характер розщеплення властивий пол1генному успадкуванню цих ознак.

Проте висок! показники середньо! маси бульби 1 к1лькост1 1х у гн1зд1, шр необх!дно для шдвищення урожайност! потомства, поеднуеться важко. Про це св!дчить виявлена нами обернена корелящйна залежнють М1ж ними / Осипчук. 1985; 1992 /. Вважаеть-ся, шр для п!двищбння середньо! маси бульби i к1лъкост1 Оульб в гн1зд! необх1дно роз1рвати В1д'емну залежнють mi* цими ознаками / Saur et al., 1978/.

Висутнють корелящйно! залежносп м1ж к1лькютю Оульб в гн1зд1 1 середньо» масою бульби в окремих комб1нащях св1д-чить про незалежний характер успадкування цих ознак, 1 при циеспрямовашй робот! можливо 8б1дьшити к!льк!сть бульб в гн1зд1, П1ДВИЩИТИ середню масу бульби, а отже, тдвищити 1 урожайнють потомства.

На основ! цього принципу нами створено середньораншй сорт картопл1 Водограй, у якого висока урожайшеть ( понад 500ц/га ) досягаеться завдяки поедианню багатобульбовост!

| ( 12-14 бульб )з високою середньою масою бульби ( 110-120 г )

/ Осипчук, 1992/. I Використання явиша гетерозису. Вивчаючи пбридне потомство ( в бульбових покол!ннях ) ми спостер!гали, шр середня йо-го урожайность эдеб!льиого е нижчою в!д середньо! батьмвських форм з широкою амшитудою коливання як в б1к високо! так 1 низько! врожайность пор!внюючи з батьковсышми формами / Осипчук, 1985, 1992 /. Таке розщеплення дае шдстави стверджувати, ир урожайность контролюеться багатьма домшантними 1 рецесивни-ми генами, вод поеднання яких залежить проявления ознаки того чи 1ншого генотипу.

Наявн!сть специфично! комбонаШйжп эдатносто Сатьковських форм вказуе на комплементариу взаемодою пол1ген1в, шр приводить до гетерозису. Вегетативний спос!б розмноження дае мож-ливоеть эбер1гати гетерозисний ефект протягом багатьох бульбових поколонь. Цри схрещуванн! батьк!вських форм, яко несуть ге-ни ро зних вид!в картошл, гетерозисний ефект зростае, щр призво-дить до одержання больи урожайних пбрид!в / Росс, 1989 /.

Виходячи а вищесказаного, ми вивчали р!зн! способи використання виходного матероалу, одержаного на основ! можвидовоо Пбридизацп при створеннг сорт!в картопл! з висосов уро-■ жайшстю за рахунок гетерозисного ефекту. Шр!внювали метод гобридизацп ! метод самозапилення. Вивчаючи прост! М1Жвидов1 г!бриди Б. сЬасоепзе Т. еоЫ>эги1озит, нами встановлено, шр серед-ня ! максимальна урожайность потомства при однократних бакросах була випрю, ши потомства в!д самозапилення / осипчук, 1970 /. Нижчий ефект методу самозапилення в даному випадку можна по-яснити тим, пр при повторних бекросах потомство швидше поэбува-еться небажаних ознак диких вид! в 1 досягаеться адаптащя одер-жаних генотип!в до зовн!шн!х умов середовища, осктки на кожному етап! схрекування вводиться сорти картопл!, яко спркяють ОКуЛЬТурвННЮ М1ЖВНД0ВИХ ПбрИДОВ.

При досягненн! певного ступени окультуреносп М1 жвидояш: ■г!брид!в методом бекросування ! високоо гетерозиготност! зав-дяки багатовидовим схрещуванням роль методу самозапилення в се-лекцн на урожайность зростае.

Нами проведена пор1вняльна характеристика методу самозапи-

2Х-81Вв

лення шестивидового пбрида 77.583/16 1 його наступного бек-росування культурнимн сорта»,«1 ( табл. 1 ). Встановдено, щр в окремш: комбинатах схрещувань ( ¿а сортом Св г танок киовсысий, | Пдра ) метод нбридизацн як по. середн!й уролайносп потомства, так 1 за вищепленням високоурожайних гетероэисних форм, мав переваги перед методом самозапилення. У водношеши окремих комб1нац1й метод самозапилення шестивидового Пбрида 77.583/16 не поступаетъся методу нСридиаацп (з сортом Птте). Встановлена висока результативность поелровного чергування методу самозапилення з методом пбридиэацп шестивидового г!брида 938 с/70. При цьому були одержан! так! показники, як 1 при схрещуванн! шестивидового пбрида 77.583/16 э сортом Г1дра, пе-реважавди шш! комб:нацн схрешувань ( табл. 1 ).

У третьому самозапильному покод!нн! шестивидового г¡брида 938 с/70 ми одержали також висок! показники як по середшй уро-кайностх потомства, так ! по вишэпленню високоурожайних гетероэисних генотипов ( табл. 1 )'.

Виоокий ступень гетерозиготност!, яка досягалася на основ! багатовидових схрешувань з сортами р!эного походження, введениям на певних етапах роботи пошрного 1 нОридингу забезпечувала даждив!сть створення сорт!в картошп, щр характеризуються висока» урожайноегю завдяки гетерозисному ефекту. Таким методом нами створено ранньостиглий сорт Бородянська рожева, середня уро-жайн!сть якого в р1зних точках випроОування становила 409-Б23 ц/га проти 327-463 у стандарту - сорту Незабудка На окремих сортод1Дъницях Рос 11 його урожайность перевищувала 1000 ц/га. Батьк1вськ1 форда по урожайност! цей сорт перевершив на 10,5 7.. В1к характеризуемся комплексом !нших господарськи Шинах оенак.

Таким же методом створено середньоранной сорт картоши Обр!й, висока урожайность якого досягнута також за рахунок гетерозис ног о ефекту. Середня урожайность сорту за даними конкурсного випробування становила 432 ц/га, щр на 36 1^га вшщэ стандарту. .Еатьктськл форми по урожайност 1 В1н перевиадв на 12Г..

Виявлено, щр при створенш гетерозисного сорту картопл! Дуговська на основ! можвидовоо нСридизацп ( 5. сЗешззит, Б. ап-Йц'епит, Б. с1ш5оепзе Г. ё!ЬЬеги1озит, 5. зеписЗеггиззит, Б. 1иЬего-

1. Шр1знядьна характеристика окремих попудяцт картогш, одерианих в!д самозарилення] шестивидових Г1брид1В 1 методом г ^бридизацп

-----—,-.—----1-Т-:-1-!-1-:-

ГЬходяеяня популяц! I

(батькхвських|томства, ¡форм, г/кущ | г/куц

|метичних |П р13НИ-|Т1 мш. -

Iпотомства, |цх серед-1макс.,

I г/кущ ¡Н1Х ариф-|г/кущ

I ¡метичних |

|тю визою

I-(-

14 77.533/16 (шестквадо- 855£ 24 535123

вий пбрид ) ,'

77.582/15 х Птте 785±23 551129

.77. £53/16 X Саранск 890*21 656+30 гапвеький

77. £33-'16 х Пдрз 855+31 745±35

Ц ВО. 654-1 (Адрзтта х 881+28- 736+40 X 76.1515-4/933 с/70/

93Э с/70 (Еестиввдовий 839±21 ■ 699+^8 пбрид )

+1б±40,3 +121441

150-1200 5

0,4 100-1200 7 3,0 100-1500 17

+210±44,8 4,6 140-1900 30 +201±48,8 4,1 200-1800 26

+164+49,3 3,3 100-1900 23

4 12

17 14

sum ) результативнипими виявилися ciynnraacTi схрещування шжвидових Пбридгв а сортами р1вного походження / Виенко, Осилчук, Кучка i щш, 1988 /. За даними еколопчного вилробуван-ня урожайнють сорту Луговська коливалась В1Д 333 до 641 ц/га, у стандарту - В1Д 237 до 470 ц/га. Ceoi батьк1вськ1 форми цвй сорт перевищуе по урожайности на 12,7%.

На основi проведение дослиджень встановлено, щр в потомства В1д самозапилення багатовидових Пбридхв можна в1Д1Сра-. ' ти генотипи i створити сорти картошп, висока урожайн!сть яких гакож досягаеться за рахунок гетерозисного ефекту ( табл. 1 ). Э попудящ i третього • самоэапшаного покоя шня шестивидового Пбрида 938 с/70 нами si добрана гетероэисна дшя 85.117-2, яка Шд сортовою'наэЕою Горлиця передана до державного сортовипробу-. вання. Сере дня урожайкють цього сорту ва даними конкурсного випробування в 1нститут1 картоплярства становида 427 ц/га, up на 73 ц/га вище , кращрго стандарту-сорту Луговська. За уро-жайнютю BiH перевищуе вшидну форму на 14%. Сорт характеризу-еться комплексом гнших господарськи щнних ознак.

Еважаемо, шр депресп в 13 при самогапидеши не в1дбулось э таких причин. По-перше, вих1дн1 форми, якх брались для самоэа-пилення, характерна увались високим ступеней гетерозиготное?i на ochobi наявност! в них генгв диких вид1в картоши ( попередн1 пов1домлення про депресна потомства в результат i самозапилення эдеб!льшого бааувались на досл^дженнях в межах одного виду S. tuberosum ). to-друге, картопля е автотетраплоiдом 1 В1Дносно1 гомоэиготностг можна досягти в б!льш високих самоза-пильних пожшннях. По-третб, гени, як* . контролшгь ■ уро-жайнгсть, можуть знаходитись не ттки в рганих не гомолог i чних ' хромосомах, айв однiii rpyni гчеплення, де вхдбуваепся певна частота перехресту. Мутацхйна мхнлив!сть гешв, ¡х взаемод1я в систем! генотипу сприяе збереженню гегероэиготност! потомства в!д самозапилення.

Ощнка та Е1дб1р. Урожайность картопл!, будучи подвеяно обумовленою, п!д влливом эовттшх умов може мати високий ргвень фенотипово* ы1нливост1, щр ускладнюе Bifl6ip потрабних генотишв, особливо на paHHix етапах селекцН. Виходячи з. ви-дасказаного, ми поставили за мету запропонувати заходи по зменшенню вибракування господарськи цшних генотип ¿в.

У зв'язку э тим, ир м!ж урожайнютю СульОового 1 генеративного погашння нами не виявлено або виявлено слабку коре-лящйну эалелиють ( урожай багатьох С1янщв не эбер1гаеться в бульбовому розмноженнг ), ми, як I ряд ¿нших досл!дник1В, про-понуеш В1дб1р 1 браковку по урожайност1 проводит», починаючи з першого будьбового погашння ( Б!тенко, Осипчук, Кучко 1 1нш1, 1988 ).

Проведеними нами досшдженнями всгановлено, шр основна частика високоурожайних генотип1в в комплекс! з ютшми оэнаками в!дбираеться в первому бульбовому поголшп. В шхшдуючих бульбових репродукциях з невШбраних г^бридгв виявлеш та кож високоурожайН! з кошлексом озиак пбриди, хоч 1 в значно шнлий к1лькост1 ( табл.2 ).

3 наведених даних видно, щр при выборах 1 Ораковц! селе кц!йного матер1алу в першому бульбовому покол!нн1 ( розсадник однобульбовок ) може втрачатись частина щнних генотмив.

Виходячи а одержаних даних, ми провели досл2Дження по зменшенню втрат щнних форм. Для цього зд1йснили обМ1Н се-лекщйним материалом а урожаю другого селекЩйного розсадника м1л устаяовами систёми 1нституту картоплярства. Одержан! в результат! обм!ну з !нших установ набори геноткшв селвкцюнери висаджують у розсаднику однобульбовок, де незалекно один в!д одного лроводять В1дб:р, продовауючи в наступному роц! роботу зг!дно 13 схемою селеадйного процесу. . Ми виходиди з того, шр кожен . генотип мае неоднаковий фено'типовий прояв ознак в.р!зних умовах вирощування. Тому цинний генотип, який не проявив сво5х можливостей в одшй точщ, може проявити IX 1 буде виявлений в друг 1 й. ■

Нами в^дмгчено, шр в перший р1к вирощування селекщйн1 установи в!дбирають 'В1Д'4,3 до 21Х матер!алу, шр поступив в результат! обм1ну, причому б!льшу к1льк1сть !Х з матерхалу власно) селекцп / Терещенгаз, Осипчук, Сидорчук та !нш, 1986 /. Це пояснюеться тим, ир кожна установа в другому 1 частково в першому селекц!йному розсаднику проводила в1дО1р форм а нормою реакцп на вовнлпн! умовй, властив! сво1й зон1. Сшстер!галось, щр кокна селевдйна установа змогда в ряд! випадк!в вид1лити Т1 генотипи, як! не були В1дшчен! оргамнатором.

3*-818в

2. Bifl6ip вюокоурожайних генотип ib в попудящях бульбових поколшь

Т"

Комбшацп схрещувань

| Кхльюсть вхдЮраних Г1брид1в, X до i BCÍX ВИРОЩЭНИХ у Сульбовому ПОКОЛ1НН1

1-му|2-му а чис-|да вибрако-¡ваних в 1-|ыу бульбо-|вому поко-

¡л1нн1

|3-му а чис-)ла вибрако-|ваних в 1-|му i 2-му ¡бульбових ¡поколениях

|4-му а чис-¡ла вибрако-¡ваних в 1-3 (бульбових

¡ПОКОЛ1ННЯХ

77.583/16 X Пдра 200 30. 2,5

77.583/16 X Птте 200 17 1

Адретха х Русалка 200 12 2

Пдра х Генетик 200 16,0 3

Русалка х Генетик 200 б,Б 1,5

Адретта х KacMiH 200 9,5 3,5

О,Б 1 2 2 1

0,5 О

1 О 2

Одержан! результата досл1джень энайшли вилекня в схеш селекцайного процесу 1нституту картоплярства 1 його досл1дних станцШ: щррдчно селекцюнери оСмшюються селекц!йним ма-тер1алоы по одшй СульС1 в урожаю другого селекщйного розсад-ника 1 ведуть незалежний X одночасний В1дб1р тих же генотип1в в р1зних аонах. Результатом такох комплексно» роботи стало ство-рення ряду нових сорпв картоши, ■ аанесених до Державного реестру сорив рослин: Воловецька, Украгнська рожева, Радомишьсь-ка. Зараз вивчаються на рхэних етапах селекцн пбрвди, як1 вшбран! т!льки сшввиконавцями.

Шнливють продуктивности каргопл1 е результатом взаешдн генотиду а оточуючим середовищзм. Ряд створених нами сорт1в картолл1 забеапечували високий урожай Оульб при вирощуванш в р^эних грунтово-кд 1матичяих зонах: Бородянська рожева, Луговсь-ка, Бодограй, Сбнанок кизвський та хншь Так, ранньостиглий сорт Бородянська рожева при вивченн! в рхзних зонах давав уро-

жай бульС 409-523 ц/га ( стандарт - 327-453 ц/га ). , Державна ком1с1я по сортовипробуваннс о охорон! сорт1в рослин подтвердила наш висновки 1 рекомендувала його для вирощування в усох зонах Украони.

За даними еколопчного випробування урожайн1сть середньо-стиглого сорту Луговська в р1зних зонах становила 333-641 ц/га ( стандарту - 237-470 ц/га ). Встановлена можливють вирощування цього сорту в розних грунтово-шпматичних зонах, пр було та-кож шдтверджено Держком1С1ею по сортовипробуванни о охорон1 сорт 1 в рослин.

Для цих та 1нших сорт1в встановлена висока ох реакщя на змшу умов середовища (коеф1Ц!ент регресп » 1,57-1,75 ), пр засв1дчуе прогрэсивне зб1лыпення урожайност о п1д впливом сприят-ливих умов вирощування.

СЕЛЕКЦШ НА КРОХШШГСГПСТЬ

Цоншсть картоши, як продовольчого кормового 1 техночного продукту, пов'яэана з вмостом в бульбах сухо* речовини, голов-ним компонентом я ко о е крохмаль.

Для усп1шно'о селекцо о висококрохмалистих сорпв необходно знати эакономорност! успадкування ц1ео оэнаки в конкретних умо-вах з урахуванням нового вюидного матероалу 1 поеднання и з 1ншими господарськи цонними оэнаками.

Успадкування крохмалистость Вивчаючи протягом колькох рок!в гобридне потомство, нами встановлено, пр за вмостом крох-мал» »оно приблиэно р1вняеться середной арифмегичной обох батьк1вських форм / Осипчук, 1982, 1993 /.

В окремих комбонацоях спостерогалось певне сшвпадання сере дньо* крохмалистост1 потомства з середньою батьк1вських форм, в ряд1 комб1нац1й - незначне зменшення, а в окремих - деяке П1двищення ( табл. 3 ).

3 наведених даних видно, пр б4льш висок! показники в потомства як за середньою його крохмалистютю, так 1 по вишэплсн-ню висококрохмалистих генотип1 в досягавться, коли сбидв1 батьк!вськ1 форми характеризувались вищида по!сагникаки щео оэнаки.

4-818»

3. Характеристика популящй картопл! аа bmíctom у бульбах крохмалю в залежносп в1д батьювських форм -1-1-1-1---г

Комб i наци схрещувань

_i.-.„ i_i_i_i_i_;_i_

Адретта X 1рис 100 14,8 12,8 13,8 13,9¿0,22 8,3-18,0 1

Смачна х ÜOHiKa 100 16,6 16,0 16,3 15,62Í0,30 11,9-21,5 3

Тарпан х Зарево 100 13,0 22,4 17,7 17,0ÍQ,21 12,0-20,6 6

Гретта х Зарево 100 14,9 22,4 18,65 18,140,38 15,1-22,9 8

Просна х Зарево 100 17,4 22,4 19,9 20,230,28 16,1-24,0 31

Закарпатська х 100 38,6 22,4 20,45 20,940,44 17,0-24,5 42 х Зарево

Встановдена нами середня 1 висока додатня валежнють ( в!д +0,6 до +0,89 ) м!ж вылетом крохмалю потомства.1 батьмвсъких форм св1дчить про можшшсть подбору ¿X для пбридизацп за фе-нотиповим проявом у них ц1е! оэнаки / Осипчук, 1993 ).

В усах комб1нац1ях схрещувань 0ули'одержан1 трансгресшш ИСриди, як! перевищували по крохмалисгосп обидв! батьк!вськ! форми. Висококрохмалист! Г1бриди вицэшшлись в потомств! 1 низькокрохмалистих батькгвських пар /Осипчук, 1979 /.

Виходячи в одержаних даних, южна вважати, щр крохма-листють контролюетьса Оагатьма неалвльними дом!нантними 1 ре-цесившши генами.

Шжвидова г!6ридизац!я. В результат! вивчення дикого виду 5. сПасоепзе Г. е^ЬЬепЯозшп нами доведено, др при м1жвидов1й пОридизацп ефекгивнють селекцП картопл! на високу крохма-лист!сть эростае / Осипчук, 1969, 1970 /. Нами вивчен! ! рекомендован! шляхи використалня цього виду в селекци на крохма-

|--]-—i-¡в будь- |т! в по- ¡крохма-

I | ¡серед-¡бах по- ¡tomctbí, ¡листютю \Q \0 I не ¡томства, ¡м1н-макс, |вище 20Х 1Т I I '1-Х I % I

лист1ста, як1 лягли в основу створення висококрохмалистих . сорив з комплексом господарськи щнких ознак ва участю 1нших

ВИД1В.

Так, при створенн! висококрохмалистого сорту шляхом м^жви-Д0В01 пбридизацп ( види S. dernissum, S. andigenum, S. leptostig-пв, S. tuberosum ) ефективним виявився метод бекросування на основ t насичуших схрешувань i застосування на певних етапах роботи пом1рного 1нСридингу ( схрешування близькородинних бек-pociB Mix собою ) / Вотенко, Осипчук, Кучко, 1988 /.

Завдяки тамй схем! нам удалося створити середньошзшй сорт Зарево, середня крохмалист!сть якого за данями еколопчно-. го випробування за ряд роков становила 22,8%, що на 5,37. вищэ стандарту сорту Темп. Максимальний bmict крохмалю в бульбах цьо-го сорту досягав 28,4%. Серед занесених до державного реестру сорив рослин Укра1ни сорт Зарево мае найвищий ем ют крохмалю в бульбах / Кучко, Куценко, Осипчук, 1991 /•.

Поеднання крохмадистост! з урожашпстю. Пов^домляеться, пр поеднання високих показнитв цих ознак немождиве, оскиьки вони знаходяться у эворотньому в1дн0ш9нн! один в1д одного /Про-кошев, 1947 /.

Bann досл!дження шдтверджуют'ь висновок ряду авторов про те, шр величина коефЩ1ента кореляцп Mi« урожайнютю i крохма-лиспстю потомства залежить вхд комб1нац1Я схрешувань / Осипчук, 1993 /. Так, в комб!нац1Ях з невисокими показниками се-редньо!' крохмалистост1 i урожайност» потомства мхж ними виявле-на. сере дня додатня. корелящйна залежи ють ( на низькому piBHi показник!в ). Iii комбшацю схрещувань не можуть мати значения для селекцн на крохмалист1сть, оск1Льки в них не вдалося одер-жати генотипи з поеднанням bhcokoj урожайности ( > 1000 г/кущ } та високою крохмадиспстю ( > 20% ).

В тих KOMÖiнациях, де потомство.характеризувалось високою . урожайнЮтю ( 701-712 г/кущ ), середн!ми i шдвтценими покаэнн-ками крохмалистост! ( 16,11-17,61% ), виявлена слабка додатня залелн!сть ми ними ( на б!льш високому piBHi показник1в ). В цих комбшащях вщцлено в!д 3 до 127. висококрохмалистих а високо» урожайнютю пбрид1В, тому вони мають практична значения для селекцн на крохмалисТ1сть.

Якпю потомстео характеризувалось високими показникзш уро-

4*-в18в

жайносто ( 682 г/кущ ) 1 крохмалистост! ( 20,031 ), Шж ниш не виявлено коредяцойяоо'эалежност1. Це вказуе на те, щр тако оа-наки успадковуються незалежно, 1 в потомство можна поеднати високу крахмалист¿сть о високу врожайность ( водм!чено 15% генотипов з поеднанням ' цих ознак ). Так1 комб1наци рхрещувань також маить значення для селекди на крохмалистость.

Б результат! проведения доелоджень випливае, да для поед-нання високо! крохмалистосто а високою урожайности необх!дно подбирати батькхвсько Форш, щр характеризуются подвищвним 1 високим вмостом в бульбах крохмалю 1 спроможн! успадковувати високу урожайность / Осипчук, 1993 /. Створено нами високоуро-жайно сорти картопло поеднуоть в собо високу крохмалисисть з високою урожайности. Так, за даними еколопчного випробування урожайтсть середньопознього сорту Зарево становила в середньо му 345 ц/га ( на 74 ц/га.вище стандарту ) при крохмалистост! бульб 22,8% ( на 5,3% втце стандарту ). Крохмалистость середньо раннього сорту Свотанок киовський за даними конкурсного випро бування в 1нституто картоплярства становила в середньому 20,4% при урожайной! бульб 488 ц/га, щр водпов1дно на 4,9% та 69 ц/га виш,е стандарту.

По&днання крохмалистост! з крупнобульбовостю. Як правило, вс! сорти о форми з високим вм!стом крохмалю мають середн1 або др!бно бульби / Альсмик, Пискун, 1988 /, тому шр в селекцп на крохмалистость не прид1дяли уваги величин! бульби / Эчоегупзк et а1., 1982 /. * •

Дня встановлення можливого по&днання ' високоо крохмалистост! потомства э крупнобульбовостю ми провели визначення корелящйно1 залежносто шж цлмй ознаками. В наших досл!дах ми середньон масою бульби ! крохмалисистю потомства кореляц!йна эалежн!сть поливалась в!д середньоо в!д'емноо до слабко! до-датвьоо. В окремих комб!нащях не виявлено залежносто м!ж вка-заними ознаками / Осипчук, 1993 /. Це св!дчить про незалежне успадкування крохмалистост1 о величини бульби. На основ1 сказа-ного южна еробити висновок, шр при цолеспрямованому подбор! батьковських пар о великих обсягах роботи можна поеднати висок! показники цих оэнак.

Створен! нами сорти картопл! п!двищвний вм!ст крохмалю по-еднузоть з крупнобудгбовштю, а саме: Укра!яська рожева - 18,6)

крохмалю, середня вага товарно! бульби 99 г ( у стандарту в1дпов1дно 14,81 1 98 г ); Кобза - в^дгкшдно 17,1% та 84 г ( у стандарту 13,бЯ 1 75 г ); Св¿танок кшвський - в1дпов!дно 20,4" та 84 г ( у стандарту 15,5% 1 91 г ).

Поеднання крохмалистост! э равньостигл1стю. Генуе Еисока додатня кореляц!йна залежнють м!ж вшетом у бульбах крохмалю i величиною пер!оду вегетацп / Прокошев, 1947; Гончаров, 1966 /.

У зв'язку з цим ми поставили эавдання вивчити можшшеть поеднання високок крохмалистост1 1 раннього бульбоутворення 1 на основ1 цього створити сорти картопл! в поеднанням обох оэнак.

Нами встановлено, шр для поеднання високо* крохмалистост! з ранньостиглютю лозитивн1 результати дае метод насичуючих схрещувань / Терещенко, Осипчук, Керекеша, 1971; 0сипчук,1993 /, В наших досл1дах найб1льша кхльк^сть Г1брид1в, як! поедну-ють ранне бульбоутворення з високою крахмалист!стю, вицеплллась в потомств! В1Д схрещування двох середньораннхх висококрохма-листих батьк!вських форм СВ1танок киайський х Мавка. Перспек-тивними в цьому напрямку були схрещування двох висококрохма-листих форм, одна з яких була середньоранньою, а друга - се-редньошэньою - Зарево х Св!танок юпвський, а також 1НШ1 комб1наци; схрещувань ( табл.4 ).

Одержаними результатами досл1джень ми керувались при ство-ренн! нових сорив картошп, як1 б поеднували високу крохма-листють з ранньосгигл1Ста

Першим етапом роботи в цьому напрямку було створення методом насичуючих схрещувань Адретта х ( Карпатська х Карнеа ). се-редньораннього висококрохмалистого сорту картогш Св1танок ки!вський. За вмхетом у бульбах крохмалю в!н перевищуе середню арифметичну обох. батьмвських форм 1 бхльш крохмалистого компонента в батьк1вськ1й пар!, шр св!дчить про трансгрэсивну природу крохмалистост! цього сорту / Осипчук, ' 1993 /. Середня крохмалистють його за даними конкурсного випробування в Гнсти-тут1 картоплярства становила 20,4% при середтй урожайност! 488 ц/га, (вдз на 4,9 X та 69 ц/га в!дпов1Дно вша стандарту ). Сорт мае комплекс 1нпих господарськи щнних огнак.

В!д схрещування шестивидового ПОрида 77.583/16 г середкьо-раннхм сортом Гите нами створено I передано до державного еор-товипробуваиня середньоранн*й висококрохмалистий сорт Обр1й.

5-818в

Сере дня його крохмалисистъ за данный конкурсного випроСування: становила 17,6% при урожайноет1 бульб 432 ц/га, (пр вгазэ стандарту - сорту Невська в^джшдно на 4% та 36 ц/га).

4. Поеднання крохмалистост! э раннш бульбоутворенням в резнях комбонащях схрещуваяь

Комб1нац11 схрещувань

Вшст крохмалю в |Шльк1схь Г1брид1в бульбах батьк^всь- |э ранты бульбоут-ких форм, X ¡воренням, X

)в т.ч. в

|всього|вм1стом

| ¡крохмалю I 117-191

Середньоранн! х ранн! Свианок ки'1Вський х 19,6±0,23 14,4+0,16 30 8

х Русалка

Адретта х Русалка 14,8+0,15 14,4+0,18 30 О

Середньоранн! х середньоранн! Адретта х Перлина 14,8*0,15 18,210,20 20 Б

Свиаиок киквський зс 19,6^,23 14,8+р, 16 29 7

х Адретта

СВ1 танок ки*вський X 19,610,23 18,5£0,17 24 14 х. Мавка ... .

Серелнъошан! х середньоранн! Зарево х Св!танок 22,4*0,25 19,6±0,23 16 10 КИХВСЬКИЙ

77.583/16 х гте 20,2±0,21 16,4*0,19 14 3 Цануелла х Мавка 16,2+0,18 18,6+0,17 9 2

В1Д схрещування шзньостиглого сорту Мануелла э середньо-ранн1м висококрохмаяистим сортом Мавка створено 1 передано до державного сортовипробування ранньостиглий а високим вмютом крохмадю сорт картоши Кобза За данями конкурсного випробуван-ня середня його крохмалистють становила 17, IX при врожайносп бульб 453 ц/га, ( шр на ЗДХ та 109 ц/га вгадэ стандарту-сорту Незабудка ).

В1дб1р по крохмалистост*. Проведении! досЛ1дженнями нами виявлена слабка 1 середня додатня залежнють ( В1Д +0,23 до +0,45 ) м1ж крохйалистютю с!янц1В, вирощэних в пол1, 1, булъбо-вим IX розмноженням. Виходячи з цього, вважаэмо, щр в!дб1р по крохмалистост! серед с1янц!в мождивий, проте в1н в неловким, оск!льки в бульбовому покол1нн1 В1дм1чамься м1нллв1сть крохма-листоси як в б1к п зб1льшеняя, так 1 зниження /0сипчук,1993/. Тому, якщр для вирошування С1янщв в гош не створено оптималь-НИХ умов ДЛЯ IX росту 1 розвитку, то В1Д01Р 1 браковку СЛ1Д проводит в бульбових поюшннях.

Фенотиповий прояв крохмалистосп в результатом взаемодп генотипу з оточухгаш середовга^м. Тому для створення високо-крохмалистих сорт!в, як1 0 вбер^али цю якють при шнливих умо-вах, необхгдно проводит»'. вивчення селекщйного матер!алу в р1зних еколопчних зонах / Виенко, Осипчук, Кучко 1 1ки1, 1988 /.

Висококрбхмалшст1 сорти Зарево, 'Свгтанок ктвськнй, Кобза та 1нш1 при вирощуванн1 в р^зних зонах ебер^гали сво! висок» . показники. Встановлеш коеф1Ц4енти регресп цих сорт!в при ви-рошуванш в р1зних умовах ( 1,31-1,41 ) вказуюггь на те, шр тд впливом зовниших сприятливих умов крохмалиспсть 0уде зроста-ти. Ц1 сорти мать невисокх показники середнього квадратичного В1дхилення теоретичних величин В1д фактичних, чр св»дчитъ про в1дносну ст!йк1сть крохмалистосп при мшливост! навколгашх УМОВ.

СЕЛЕКЦ1Я КАРТОШП НА ЯРЛСТЬ

Продовольчу картоплю под1ляюгь: для Оезпосереднього спожи-вання ¡.для переробки на р^зн! продукта. Еудьби картспм вютг» якост! повишн харастеризунатпсь середньов величиною 1 доброю

3*-818в

формою бульб, мелкими Б1чкаш, в^дсутнютю мэхашчних пошкод-жень, ростових трищш, позеленения, дупловатост!, парши При дьому внутрашн! ознаки вкдючають: висок! смаков! якость В1дсутн1сть потемн1ння м'якуша та ¡ржаво: плямистост!, п!дви-щэний вмют в бульбах сухих речовин, виамппв.

Для переробно! промисловост! магаь значения сорти з шдви-шэнним вм1Стом крохмалю ; понижении вмютом цукр1в. Питания се-лекцп картоплх на крохмашгспсть, ст!йк1сть проти парен та 1ндмх хвороб розкрит1 в окремих роэд!лах роботи. В даному роэд1Л1 висвилюються питания селекцп на смаков! якост!, вмют у бульбах виам1н1в, бхлка, сийкост! проти потемшння и'якута та 1 ржаво! плямистоси.

Б^лок. Б1лки - нев!д'емна складова корм!в для тварин 1 продукт!в харчування для ладей, Б!олог!чна Ц!нн!сть бхлка картой! визначаеться вм!стом,у ньому незамшших ам!нокислот, як1 в орган¡эм! тварин не утворюються ! не можуть бути зам!нен! хншими аминокислотами або речовинами. У 01лку картопл! на не-зам1НН1 ам!нокислоти припадае 48Х його маси ( Вечер, 19В6 ).

Отже, шдвшцення у бульбах картопл! вмхсту б!лка мае значения як для столового п призначення, так ! для використаиня на корм. Б!лок I неб1лков! озотист! сполуки е складовими сирого протэ!ну. На частку першого припадай 44-467. вхд маси сирого протеину ( Брокошев, 1947 ).

У бульбах б1Льшост! сортов картопл! м!ститься 1,Б-2Х сирого троте!ну. На фон! оптимальних агротехшчних заход!в велика значения мае створення ! впровадження у виробництво новах висо-копродуктивних сорт1в картопл!, як! б харакгеризувались високим вм!Стом сирого проте!ну ! насамперед чистого б!лка.

Встановлено, вр ревень вм!сту сирого протешу в бульбах потомства вале жить В1Д його батьк!вських форм ( Осипчук, Шло-женець, Ыидько, 1981 ).

При аналхах селекц!йного матер!алу шрдо зв'зку мхж вмхстом сирого протезу 1 урожайнютю бульб виявлена слабо - ! середньо-позитивна корелящйна залежнють. У цьому матерюл! окреш пбриди при урожайностх 320-435 ц/га М1стили в бульбах 2,5-3,ЗХ сирого протеину ( В^енка, Осипчук, Кучко ! !нш!, 1988 ). Наведет факта св)дчать про можлив!сть створення сорт!в з шдвишр -ним вм1СТом сирого протеину \ високою урожайшстю бульб.

При аналш селеадйного матер!алу щрдо зв'язку М1ж нагро-мадженням крохмалю 1 сирого протеину виявлена середньо - 1 високопозитивна кореляшйна залежшсть. Це вказуе на можлив!сть створення сорив картопл1 з шдвищеним' вм1стом сирого протеону 1 високим вм1стои крохмалю.

Нами на основ! м!жвидово$ пбридизацп ( вида 3. йегмззит, 5. апсИдгвпит, Э. 1ер1озир\а, 5. ЬиЬегозит ) створено середньо-П1эн1й сорт картопл1 Зарево, в бульбах якого мютиться 2,8 -3,3% сирого протеину в поеднанш з високою крохмалистютю { 22,82 ) 1 урожайшстю 345 1^га.

В результат1 насичуючих схрещувань - Адретта х ( Карпатсь-ка х Карнеа ) нами створено середньораншй сорт Св1танок кшвський, в якого шдвииэний вмют сирого протеину ( 2,8-3% ) позднуеться а високим вмютом крохмалю ( 20,4% ) , високою урожай» стю ( 488 ц/га ) 1 комплексом 1нших ознак.

Смаков! якост!. Сорти картош», яр характеризуються добри-ми смаковими якостями, як правило, мютять 61льше С1 олог 1 чно-активних кислот - оле*ново!, дшоленово! ! стеариново! / Кирш^, Гуров, 1980 /. На смаков! якост1 впливають також ф1зичш властивост! бульб - питома вага, величина крохмальних зерен та 1нше / Веселовський, Войкова, 1972 /.

Встанавлено, вдз смзков1 якост1 потомства знаходяться в прям1й залежноси вод батьк!вських форм / Осипчук, Шложенець, Иицько, 19&1 /. На водселектованих пбридах нами встановлена валежшсть смакавих якостей бульб В1д вм^сту в них крохмалю. в груш пбрид1В з крохмалистютю 10-15% виявлена висока аа-лежшсть ( г » +0,65 ± 0,08 ) м!ж вмютом в бульбах крохмалю 1 смаковими якостями, в груш а крахмалистостю 15,1-18% - т!сна середня корелящйна задежшсть ( г - +• 0,55*0,11 ) в груш э крохмалист1стю 18,1-20%-слабка залежшсть ( г « 0,25*0,06 ) 1 в груш пбрид1в а крохмалист!стю понад 20% практично не виявлено залежност! м!ж цими ознаками (г - +0,09£0,05 ) /Осипчук. 1981/. Одержат дангсводчать про те, ио смадсв1 якост 1 картопл1 эал&-жать в1д вм!сту в бульбах крохмалю ильки до певно* його межи

Шж ем1стсм в бульбах сирого протезу 1 висогамп смаковш-м якостями не виявлено або виявлена сдабка гореляш Лна за.-еюисть С вод 0,09+0,16 до 0,22^-0,14 ) / Осипчук. 1931 /. Це вкаэу» на

в-Я1вя

те, шр величина вмосту в ОульОах сирого проте'ону не впливае на с маков 1 якосто. Вэруючись вшэвстановленим, наш створено ряд сортов картопло, як! характеризуются добрими о високиыи смако-виш1 якостяш: ранньостигло - Пролосок о Бородянська рожева ( 4,2 - 4,4 Сшив, щр на 0,2-0,4 Оали вище стандарту ), серед-ньоранной - Свотанок киовський ( 4,Б-б батв, щр на 1-1,2 бали вишэ стандарту ), Лутовська, Украонська рожева, Либодь ( 4,0 -4,4 бали, щр на 0,2 - 0,4 бали вишэ стандарту ), середньоп1эн!й Зарево (4,2-4,5 Сашв, на р1вно стандарту ).

В*ташни. Важливу роль для столовоо картопло В1д1 грають каротинооди о в ¿там он С.

Встановлено, щр в булъбах э жовтим м'якушем мютиться значно больше каротиноодов, нож а болим, тому проводячи водб1р перших, ведеться селекцоя на подвищення каротиноод1в. У наших досл1дах в потомство вод схрещування батьмвських форм по типу, жовтий м'якуш х . болий в потомство вищэпляеться'52-71% гобри-дов з жовтим м'якушем розного ступеня забарвлення; при схрещу-ванн! за типом.б!лий м'якуш х болий Еишепдядись 77. гЮридов з жовтим м'якушем. При самозапиленно форми а б!лим м'якушем бульб вищеплялось 13% генотипов з жовтим м'якушем, а при само-запиленш форми а жовтим м'якушем - водпов1дно 83% / Осипчук, 1981 /.

"Гаке розщеплення подтверджуе висновок про те, щр кол!р и'якуша контролюеться як дом1нантними, так о мадими генами / Но-чагй, 1978 /.

На ос нов 1 выбору форм э жовтим м'якушем бульб нами створено сорти картогш з високим - 0,29-0,50 мг% вмостом каротиноодов: Кобза, Пролосок, Свианок киовський, Водограй, Украонська рожева, Горлиця ( у стандартов а болим м'якушем -0,06-0,13 мг% ).

Найвищим вмостом вотам!ну с при ловкому дозр1ванн1 бульб характеризувались створен! нами сорти ООрой, Лутовська, Водограй - 16,2-17,26 мг% ( вишэ або на ровн! стандарта ).

Штешнння м' якуша. Потемноння сирих бульб бувае внас-лодок механочних пошкоджень при збиранно 1 транспортуванн1, нееприятливих умовах вирощування 1 аберогання. Воно пов'яаане з окислениям тирозоиу фенолоксодазо». Шрвинним продуктом окисления е дшксофениаланоя, який при посл1дуючих перетьорен-

ках лае продукта черного кольору, шр називаються мелашнами.

Речовина, яка викликае потемшння м'якуша варених бульб, в складовой сполукою окислив 1 хлорогеново! кислоти. В сирих бульбах хлорогенова кислота знаходиться у эв'язаному егшн 4 зв!льнюеться при температур! - +80° С, вступаючи в реакцш з окисами зал ¡за Лимонна кислота, яка мютиться в бульбах, тагах вступав в реакцш з окисами залгза, але утворш 0езСарвн1 спо-луки / Метлицький, Гусев, Тектонидь 1Э72 /.

Схильн1сть до потемнения м'якуша знилуеться при високому ВМ1СП в бульбах лимонно!, яблучно! 1 аскорб!ново! кислот, а такох при внесенн! в грунт шдвищених доз калш / Ниптиэ, 1975/.

Поруч э агротехн!чними заходами велика роль по зниженню схильносп до потемн!ння м'якуша налехить селекцп в1дносно сийких сорт!в. 3 метою вивчення впливу батьк!вських форм на сийкють потомства проти потемшння м'якуша 1-й провел!! р1эш типи схрешувань 1 ощнку популяцП за цими ознаками. При зби-ранн1 урожаю выбирали два набори популящй - один для вивчення ступеня потемншня сирих бульб, другий - варених. ОЦ1 нку потемнения м'якуша провели через один шсяць шеля збер!гання; обл1к потемн!ння - через В1сш годин шеля розр^зування сирих 1 варених бульб. Наш встановлено, шр стушнь сийкост! потомства проти потемншш м'якуша залежить в!д стайкост! батьк!вських форм. Розщэплення потомства проходило як в 61к б1льш високо!, так 1 низько! сийкост!, поргвнгаочи з батьк!вськими формами. _

Встановлено / Осипчук, 1981 /, пр найб!льш ефективними'на ст!йк1сть проти потемшння м'якуша е схрещування. ст!йгса: х х стойка ; або самозапилення ст!йко1 форми. В цьому раз! вид ¡ля-лось 51-65% генотип¡в з високою сийкютю до потемшння м'якуша варених бульб 1 52-57% - сирих бульб. В потомств! В1 д схрешу-вання ст1йк01 Форш з нест1йкою вид!лялось 14-32% Г1брИД1В. з високою ст1йк!стю проти потемшння м'якуша варених Суп,б 1 31-36% - сирих бульб. При самозапиленш нест!йко1 форми видIля-лось в 1 дпов 1 дно 31 ! 28% в^дносно ст!йких 'генотип 1 в.

Одержан 1 результата досл^джень вказують на ефектившеть .подбору Оатьклвських пар для селекцп на сийкють проти поте мн1нкя м'якуша за 1х фенотипом 1 св!дчать про поллгенния характер успадкування щ е) ознаки.

При випробуваиш на провскащйному фоШ ( Н^Рдо без

6х-818в

кал!йних добрив ) наш вид ¡дано сорти картслш, ар характеризуются виоокою спйкаетю до потемн1ння м'якуша: Св1 танок кикв-ський, Лугосська, Воловецька, Ли01дь> Цролюок, 0Ср1й, Кобва. Стутнь потешшшя сирих 1 варених бульб цих сортов був Неанач-ним 1 коливався В1Д О С не темн1е ) до 1 бала ( слабо тешпе ), у стандарт1в - 1-2 Оали.

Iржава пдямистгсть. Для вияснення впдиву батьк1вських форм на проявления спйкост! потомства проти 1 ржаво! пля-мистост! провели випробування популяций на пицанюс грунтах 1к>мсъ№1 доел ¿дно! стати! /Осшчук, Шложенець, Мицько, 1981/.

Було встановдено, щр спйкють потомства проти 1 ржаво» плямистост» аалежитъ в!д ст!йкост! батьк1вських форм. Так, при схрещуванн1 по типу ст1йкий х ст1йкий вищэплялось 90-98Х ге-НОТЮЦВ 3 ВИСОКОЮ СТ1ЙК1СТЮ, ПО типу СПЙКИЙ X Н9СТ1ЙКИЙ -51-ббХ, кест!йкиа х нест1йкий - 10-1БХ. Одержан! результати досл!джень лягли в основу селекцн видное но сийких проти !ржа-во! плямистост 1 сорт!в картогш. Внасл!док випробування на прово-кац^йному фон! наш вид!лено сорти картоплI г високою ст1йк!стю проти !ржаво! плямистост!: Дуговська, Либ!дь, Водограй, 0Ср1й, Кобза, Прол1сок, Свианок ки!вський. На них виявлено 1,1-ЗХ ура-жених бульб ( у сприйяятливих стандартов - 30,7-66,6%, стойких - 1,5-4,5Х ).

СЕЛЕКЦШ КАРТ0Ш11 НА СТИШСТЬ ПРОТИ ГРИБКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ.

До ц!б! групи грибкових захворювань в!дноситься ф!тофто-роэ, рак картопл!, парша ввичайна, фузарюз. Перш! двг завдають особливо велико! шкоди картопдярству. Створенням ! запроваджен-ням нових сортов картопл!, стойких проти названих хвороб можна 8начно скоротити втрати картопл! в1д ураження збудниками цих захворювань.

Д1Тофтороз. Найб!льш уешшним захист урожаю картопл! в!д ц!е! хвороби може бути при вирошуванн! сорт!в а польовиы типом СТ1ЙКОСТ!, ЯК! ПОеднуЮТЬ СТ!ЙК1СТЬ ЛИСТК!В ! бульб. 0СК!ЛЬКИ Н0 !сиуе Ч1ГК01 аалежлост! М1Ж ст!йк1ств надэемно! частини рослик !з СПЙК1СТЮ бульб, випробування на ст¿йкють проти гриба.про-" водилиокре мо.

В селекцн на польову ст!йк!сть проти ф^тофггороэу не-

00х1дно було встановити характер успадкування ще1 оэкаки В1Д Оатьк1вськ1Я форм. 3 1иею метою провели випробування попудяцш в пол1, при найбшш сприятливих умовах для розвитку абудника хвороби.

СПйкють потомства проти ф1тофторозу залазить в1д батьк1всьши форм / Осипчук, 1978, 1982 /. При тому в ряд! комСИнащй спостер1галась неравный ншсть батькгвських форм в прямих 1 зворотнтс схрещувакнях. Середня польова ст!йх1сть по-

Б. Опйкють Пбридного потомства картопл! проти' фиофтороэу в залежност1 В1д батьмьських 4орМ' (за 9-бальною шкалою )

Коибтацп схревувавь

Стгйкють проти ф!тофторозу, бал!в

батьк1вських форм|

потомства

I г 1 II 1 ' 1 1 середне 1 ..........г".............. (серед-|коливанка |ня сий- 1...... (кткють |Х,високо-

'о | ¡пост! |ст1йких

п 1 | |макс-м!н.|/9-7 ба-

1 II 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 | 1 |л1ь/г1б-. |рид1в , р

Смачна х Адретта 3,5 4,7 4,1 '3,7+0,12 8-1 8

Смачна х Закарпат- 3,5 7,5 5,6 5,2+0,20 : д-1 30

ська

Закарпатська х ?,5 4,7 6,1- 5,8+0,1В 9-1 , 35

х Адретта

Закарпатська х 7,5 8,0 7,7 7,2+0,35 9-3 83

х Карпатська

Шлюька рожева х 6,8 8,0 7,4 7,0X0,24 3-2 66

х Зарево

томства проти фиофтороау приблиэно равнялась середшй

CTlüKOCTi обох батьювських форм в кодиванням як в 6iK шдви-едгння, так i энижэння cTiftKOCTi, щр дае можлив!сть В1д1брати гекотипи а больш високим р!внем фотофторастШкосто ( табл.5 ).

Такий характер розщеплення властивий пол¿генному контролю Uiei ознаки / Яшина, Шршупна, Прокопова, 1969 /.

Середня спйкють потомства i коль кость високосийких ге-нотишв зростали, якпр обидво Сатьк1вськ1 форми характеризува-лись високими покааниками польово5 ст1йкост1 проти ф!тофгорозу.

Найефекгивн1шим методом селекцп на фотофторостойкють в м!жвидова гобридизащя / Терещенко, Игрекеша, Ссипчук, 197Q; Вотенко, Осипчук, Кучко,. 1988 /. Нами було встановлено, щр при CTBopeHHi фиофторосгiйкого сорту на основ! вид1в S. demissum, S. sndigenum, S. leptostigma, S. tuberosum найбольи ефективним був метод бекросування - насичуючих схредувань простих м1жвидових Пбридов з посл1дуючим noMipHHM iнбридингом ( схрещування близькородинних бекрос1в mix собою ), шр давало змогу концент-рувати шшгени польово! стхйкосп проти фиофторозу. Одержаний ' таким методом сорт картопло Зарево характеризувався високою польовою ст1йкютю проти фиофторозу листк!в - 8 бал1в i бульб -7 ( у стандарту в1дпов!дно 7 Г6 бал!в ).

При створенн! фотофторостойких сорт!в Луговська та Ук-раонська рожева на основ! видов S. demissum, S. andigenum, S. semi demissum, S. chacoense f. gibberulosum, S. tuberosum ефективним виявився метод бекросування - насичуючих схрешувань простих м!жвидових нбрид1в. У результат! випробування на природному i штучному . онфекцойному фонах вид!лено седекцойний материал, .який характеризувався високою польовою ст1йкостю проти фотофторозу, в т.ч. сорт.JJyroBCbKa -. 8 бал!в по листках i 6 по бульбах, Украонська рожева - 7 балов по листках о 7 по бульбах ( у стандарту водпов1дно 7 > 4 бали ).

При CTBopeHHi на основ! видов S. demissum, S. andigenum, S. leptostiema, S. chacoense f. gibberulosum, S. Commersonli!, S. tuberosum фотофторост!йкого сорту Горлиця ефективним для концентрат о пологенов фотофторос^йкосто був спос!б бекросування з включениям на певних етапах роботи самозалилення м1жвидових гоОридов, поморного шбридингу ! на завершальному етапо - самозапиле ння до Ij. Еид1лений на онфекцойному фоно генотип под сортовою назвою Горлиця передано до державного сортовипробуван-

ня. Цей сорт характеризуемся високоп ст1йк!стю проти ф^тофто-розу надэемно! маси i бульб - по 8 бал!в ( у стандарту в1дпов!дно 7 i 4 бали ).

Важливим завданням селекци на ф1тофгорост1йк1сть е поеднання 4i6l ознаки э ранньостигл1стю. Складность ще* проблеми полягаэ в тому, щр гени польово! CTiftKOCTi проти фхтофторозу ( у вид1в S. tuberosum i S. andigenum ) зчеплен1 з шзньо-стигл1стю i його не вдалося розрушити в процес! тривзло* се-лекщйно1 роОоти. У виду S. demissum польова ст1йк!сть не сильно пов'язана з шзньостгашстю t можа комб1нуватись 'з раннш дозр1ванням. ( Toxopeus, 1964 ). -

Для з'ясування мсжливост! поеднання ранньостиглост1 i В1Дносно1 ф1тофторостгйкост1 провели вивчення- на' 1нфекц1йному фон1 пбридних популяц1й, одержаних на багатовидов^й осшш. Було встановлено, шр ранньостигл!, в^дносно criflKi проти фдтоф-торозу генотипи, вщцлявться при р1зних типах схрещувань мхжви-дових сортав чи пбридгв картопл!. Проте найб1льи ефективними для поеднання цих двох озкак були 6aTbKiBCbKi форми, як! характеризуются високоп фиофторостхйкютю ( табл.6 ).

Нами на основ! М1жвидово'1 пбридизацп, насичуючих схрещувань i застосування методов, ир дають змогу концентрувати • пол1гени ф1тофторост!йкост1, створено ранньостиглий сорт кар-тошп Бородянська рожева i середньораншй - Обрхй, у яких ско-ростиглють поеднуеться з выносною ф^тофторостхйшстю.

Бульби сорту Бородянська рожева не уразились флофторозом при штучному зараженн1 1 оц1нен1 9-ма, листки 4-ма балами ст!йкост! ( стандарт - в1дпов!дно по 3 бала ).

Бульби сорту Обр1й також оц1нен1 найвицим балом(листки - 7 Сая1в ст!йкост1 ( стандарт - в!дпов!дно 8 i 7 бал!в ).

Рак картоша. Наивность разномастного вих1ДН0Г0 материалу, характер успадкування стойкой! проти звичайного раку i централизована оцшка дашь змогу успшю вести селекцию на CTiftKiCTb проти збудника uiei хвороби.

Вважаеться, да успадкування CTiflKOCTi проти звичайного бютипу раку проходить на ochobi доминантного гена X i двох домгнантних reHiB У i Z. Останн! незалежно biд першого визначають CTiftKiCTb Tiльки в тому вйпадку, ягадо разом м^стяться в генотшп / Lunden, 1950 /.

в. Поеднання ф!тофторост!йкост! з раннш бульбоутворенням

в резких комб1над1ях схрещувань ----,-----

|ських |-1-1—-г~-

¡форм j i |всього|в т.ч. в В!Д-

I | > I j-t i Ihochod ст1й"

| | f j О j |кютю проти

I I | | |ф1тофтороэу

| I I | |( 8-6 бал!в ) ' * ■_ ■ '

Середньоранн! х раши Перлина х Русая- d. ,а.,1. ,t. 6,0 4,0 31 2

ка

Середньоранн» £ середньоранн! Адретта х Пэр- d.,a.,l.,t. 4,7 6,0 20 4

дина

Середньоранн! х середньоп!вя1 Зарево х Cbi та- d. ,а.,1. ,t. 8,0 6,2 16 8

нок кичвський

77.583/16 x Г!т- d. ,£и ,1. ,С. , 8,2 6,0 14 7

те ch. g., t.

77.683/16 X Г!Д- те ж 8,8 6,0 18 12

ра

Примтка: d. - S. demissum, а. - S. andlgenum, 1. - S. leptostigma, t. - S. tuberosum, C. - S. Cotmrersoni i, ch. g. « S. chaooense Г. gibberu-

losum

У потомств! рогних KOKöiHam« схреощгвань ми одержувгиш 38-86,*. ( 18 тих, вр направляться для випробування ра-

KDCTjßKocTi ), як1 характеризувались ст!йк1стю проти звичайного Оаотипу раку / Осипчук, 1981 /.

Як результат, вс! створен! нами сорти картопл!, характери-зуються спйкютю проти звичайного бютипу раку, а окрем1 ( Про-aicoK, Воловедька, Горлица, Кобза ) - i до агресивних б t отшив.

Парша звичайна. CTißKicTb бульб проти napmi звичайно! залежить В1Д к!лькост! хлорогенево! кислоти в поверхкеаому шар! / Cooper, Stoces, 1954 /, за \кшиш тшдомленнями - в!д ран-нього опробковшня шк!рки / Darling, 1937 /. Для того, шрб бгльш ефективно вести шдб^р батьк1вських пар для селекцп на ciiftKicTb проти пара! звичайно!, провели вивчення рззних тип! в схрещувань на проявления ознаки в потомства / Осипчук, 1981 /.

У результат! випробування популяций картоплi на прово-кац!йному фон! нами встановлено, вр найб!льшэ стойких г!брид1В вид!ляеться в потомства Biд схрешування двох стойких батьшвсь-ких форм ( 48% ). Значна частина гЮрид!в ( 227. ) виявлена в Потомствах в!д схрешування двох середньост^йких форм. Нвзначна частина ( 5% ) - в потомствi Bifl схрещування cTiflKO'i з нестойкою формою ! зовс!м не виявлено стойких генотипов в!д схрешування двох нестойких батьк!вських форм.

Одержан! результата можна пояснити тим, вр ст1йк1сть проти парш! звичайно! контролюеться домшантним геном, якому властиве неповне дом!нуваиня. Найб!лыпу ст!йк1сть мають генотипи, в яких дом!нантний ген S знаходиться квадриплексному стан! / Krantz, Eide, 1948 /. У зв'зку э цим можливе появления ст!йких гiСрядив В1Д схрещування слабо - або середньост!йких форм i в1дсупистъ ix при схрещуванн! високостайких батькхвських форм а нест!йкими.

У результат! п!дбору батьк!вських пар для пбридиэащi по вказаному вище принципу нами створено сорти картопл!, як! характеризуются високою ст!йк!стю проти парш звичайно!: Боро-дянська рожева, Зарево, Воловецька, Либгдь, Обр!й, середн1й по-казник ураження яких при випробузати на провокац!йному фош становив 0,2-0,8 ( у спйких стандартов - 0,4; нестойких - 3 ). У iHimix сорив ( Укра1нська рожева, Луговська, Водorрай, Горди-ця ) середшй показник ураження при такому ж вияробуванн: був 1,4-2.

• Суха фузарЮзна гнидиэна. Селекц1я картогш на ст!й-KicTb проти cyxoi фузар!0эн01 гнилиэни баэуеться на викорис- 1 таши батьк!вськими формами в!дносно ст!йкого юнутого вих!д-ного материалу, випробування селекц1йного матер1алу шляхом штучного заралвння бульб i вид!лення на ц!я ochobj в!дносно ст!йких генотип!в.

Таким чином, нами створено в 1дносно ст!йк! проти фуаарюзу сорти картоплк Пролюок, Бородянська рояева, Либ!дь, 0бр1й, HKi при штучному эараженн1 бульб од1нен1 б балами ст!йкост1 ( сприйнятливий стандарт - 3 бала ).

Для шдвищення р1вня стМЬтост! проти cyxoi фузарюзно! гнилиэни необх!дно шукати HOBi ддерела спйкость

СЕЛЕКЦШ НА СПШСТЬ ПРОТИ В1РУСНИХ ХВОРОБ.

Складнють селекцп картоши на сийтсть проти Bipycia полягае у велик!й ix р1зноман1тност1 1 складност! видшння форм з комплексною сийкютю проти дек! лькох BipyciB их пггам1в / Осипчук, 1974; Осипчук, ЖУК, 1973 /.

Тому найб!льш доступним i поширеним напрямком селекшi картопл! на BipycocTiflKiCTb в даний час е створення сортов а польовим типом ct ! йкост !. OCTaHHifi обумовлюеться в!дпов!дними ф^зшлопчними особливостями рослин, в результат! чого розмно-кення i пошрення Btpycy в роелинах стримуеться. Сорти з таким типом стзйкостi уражуюгься вирусом, але не так швидко як !ни1, 1 в!н повально переходить у бульСи / Rudorf, 1954 /.

Для, визначення впдиву батьк!вських форм на польову ст!йк!сть потомства проти в!русних хвороб провели вивчення по-пуляц!й на !нфекЩйному фонь У результат! проведених Д0СЛ1Джаю було остановлено, шр ст!йк!сть потомства проти вiруста хвороб зростала, якщо обидв1 0атьк!вськ! форш, шр побирались для г!брвдиэацп, характеризувались польовою cTiftKiCTio проти них ( табл.7 ). Б комб!нашях схрещувань по типу сПйкий х спйки вивдэшклись 68-71Х г!брид!в, як! шелл двохрiчкого випробування на ¡нфекщйному фон1 не разились в!русними хворобами. Навпа ки, при схрешуванн! по типу ст!йкий x низьк0ст!йкий в потом-ств! вид!лялось 30-35Х генотишв, ар не урагшшсь ,в!русними хво робами, а в!д схрещування двох низькост!йких форм - т!дьки 9Х.

Шдб1р батьмвських пар в селегаш на ст!йк1сть проти В1-русних хвороб шляхом попереднього вивчення популящй на 1нфек-ц1йному фон1 дас мождивють бхльш ефективно вести селекцио на цо оанаку.

Схрещуючи в^дносно ст!йи проти в 1 рус них хвороб батьк1вськ1 форми, ми одержали сорти картоши, ям характериэуються

7. Вплив батьк1вських форм на ст!йк1стъ Пбридного потомства проти В1русних хвороб ( випробування на 1нфекц1йному фон! ) '

' | Ст1йк1сть батьмвських Комб 1 наци | форм проти мрусних схрещувань | хвороб, бал!в

I-^—:-1-5=т—-|эморш- |скру- 1всьо- |пбри~

Адретта х Б9-2С/66 Адретта х 57-23С/73 Адретта х 40-4С/72 Адретта х 6803С/69 С1на1да х 40-4С/72

е е

6 в

в 6

6 11 21 29 71

4 26 39 64 36

4 27 46 . 70 30

4 44 50 91

ПОЛЬОВОЮ ст1йк1стю проти основних в1русних хвороб: Бородянська рохэва, луговська, Воловецька, Либ1дь. При вилробуванн! 1х в

1нституп картоплярства пльки 1,2-7,42 рослин уразились в1рус-ними -хворобами ( у стандарт!в 2-11Х ). При двохр!чному випро-буванн! в 1нститут1 зрошуваного землеробства на сорт! Бородянсь-ка рожева виявлено тольки 5,9% уражених рослин, а на в!дносно стойкому сорт1 Незабудка - 15,6%.

СЕЛЕКЦ1Я\НА СТ1ЯК1СТЬ ПРОТИ БАКТЕРIАЛЬНИХ ХВОРОБ.

- - •

Для вмрошення цього эавдання необх!дно бужо встановити можливость одержанкя в!дносно ст!йкого потомства на основ1 р<зних тшпв схрешувань 1 створити нов! сорти каргошм, як1 б характеризувались выносною. ст!йк1стю проти цих хвороб.

Нами / Шложенець; Осипчук, Марков, 1986; Положенець.Осип-чук, 1988 /остановлено, щр в1дносно ст!йк! проти мокро! бак-тероальнао та кольцевоо гнилизни поряди можна одержати при за-лученн! в г!бридизац!ю ст!йких проти цих еахворввань батьк1всь-ких форм.

Так, в потомству в1д схрещування в!дносно стойкого сорту Адретта з нест1йким Перлина в результат! заражения бульб чотирьб-ма в!рулентними штамами РесЛоЬасЛеиит рЬу1орМ,1тогит ! Р. саго1о-уогит вид!лились тольки 11, а при схрещуванн! Адретти г В!ДНОСНО стойким сортом Сафор - 35% ГобрйД!В э водносною ст1йк!стю проти мокро о бакгер!алыюо гнилизни.

Керуючись результатами проведених досл1джень, нами створено нов! сорти картошп, як! характеризуются в1дносною ст!йк!сти проти мокроо бактер!альноч; гнилизни: Прол1сок, Боро-дянська рожева, Св!танок кшвський, Луговська, Украонська рожева, Воловецька, Горлица, Обр1й 1 ощнен! 6-7 балами стойкост! ( ст!йкий стандарт - 6,5 бала ).

Являючись пол!генною ознакою, ст!йк1сть проти мокроо бак-Тер1аЛЬН01 ГНИЛИЗНИ ЗмиюеТЬСЯ ШД ВПЛИВОМ ЗОВНИШХ умов, тому при вироцуванно навоть водносно стойких сортов необх!дно прово-дити комплекс профолактичних заходов проти збудника того зах-ворювання. ;

В результат! акалопчних методов селекцп нами створено водносно стойки проти кольцевоо гнилизни сорти картопл! - Прол!-сск о Еородянська рожева. При випробуванн! на !нфекцойному фот вони уразились на 7,9-12% ( ст!йко стандарти на 7,9-12%, а

сприйнятливий - на 23,5% ). 1нш1 сорти картопло Свотансж киовсышй, Укра'онська рожева, Зарево, Воловецька, Ромашка 8 уразились на 15-18,9%, шр нижче сприйнятливого сорту Незабудка.

СЕЛЕКД1Я НА СТ1ИК1СТЬ ПРОТИ НЕМАТОД.

До них взноситься стеблова i картопляна нематоди. Перша уражуе бульби, пр призводить до ïx загнивания под час збер1ган-ня, друга е карантинним об'ектом i уражуе кореневу систему, в результат чого рослини слабо розвиваються або гинуть!

Стеблова нематода. / Ditylenohus destructor Thorne, 1945 /. Вивчали ефективнЮть р!зних типов схрещувань на ст1йк!сть потомства. В результат! вивчення сортозразков картогш на штучному онфекщйному фон1 наш / Шложенець, Осипчук, 1987 / було встановлено, щр стойк!сть потомства проти стеблово! нематоди залежала Bifl ст!йкост! батьк0вських форм. При схрешувант батьк!вських форм по типу стойкий х сийкий вищеплялось 43,5% в!дносно схойких пбрид!в, по типу стойкий х нестойкий -28,6%, по типу (¿£ст!йкий х нестойкий - 7,5%.

Керуючись результатами дослоджень в процес! шлеспрямова-hoï роботи нами створено сорти картопло з високою ст!йк!стю' проти стебловоо нематоди: Бородянська рожева, Кобза, Оброй, Во-дограй, як! при випробуваши на онфекщйному фоно уразились тольки на 4,6-10% ( ст!йкий стандарт - на 5,9%, сприйнятливий -на 42,7% ). Сорти Воловецька, Луговська, Укра'онська рожева, Зарево при випробуванн! на 1нфекц1йному фон! уразились на 12,5-21,4%.

Картопляна нематода. На картоши паразитують два види цистоутворюючих нематод: Heterodera rostochiensis i Heterodera. pallida, яко представлен! дек!лькома патотипами паразита. В Украон! поиирений перший вид ( патотип Ro 1 ). Найбольш ефек-тивним методом боротьби з картопляною нематодой е створення i впровадження у виробництво стШсих coptíb картопль Характерн! наступи! тили ст!йкосто проти цистоутворюшоо картопляноо нематоди: надчутливий, польовий, виносливий. Надчутливий тип стойкост! приводить до зменшення колькосто цист у rpyüTi i 6 основним при створенн! нових нематодостойких сортов. Джерелом :т!й1сост1 проти H.rostochiensis е розно лоноо i сорти, одержат

в1д Б. алсИ^епит 4 диких вид!в. Щ форми здеб1льшога несуть один дошнантний головний ген разом з комплексом малих ген!в, . пр 1 визначае спйкють. Шсля дек^лькох поташнь повторите схрещу-вань з нестойкими сортами збер^гаеться ильки незначна стойкость. Бона завжди нижча, н1ж у Б.апШеешт 1 диких видов. Тому ст!йкость можна подвищити введениям малих ген!в вод вказа-них вище видов або ж введениям в схрещування батьковських форм, шр характеризуються польовою стойк!стю / Росс, 1989 V.

Ваше завдання полягало в створенн! сорт 1в картопло, в яких би стойкость до картопляноо нематоди поеднувалась в комплексом итог господарськи цшних ознак.

Як джерело стойкост! виксристовували сорти, створеш на осново виду Б. апсНгепит 1 онших видов. Одержан! на основ! цих вид!в сорти здатн! очиизти грунт в!д цист нематоди ! забезпечу-вати при цьому високий урожай бульб.

Випробування селекщйного матер!алу на ст!йк!сть проти картопляноо нематоди проводились у Биоруському ЦЦГзахисту рос лин.

У результат о щлеспрямованого шдбору батьк!вських пар нами створено сорти, в яких спйкють проти картопляно! нематоди побднуеться з комплексом !нших ознак: Цролосок, Водограй, Обр!й, Вохола. Так, ранньостиглий немагодостнйкий сорт Цролюок за даними конкурсно-еколог!чного випробування давав урожай 459 ц/га при крохмалистост! бульб 14,5Х ! смакових якостях 4,2 бала ( у стандарту в!дпов!дно 389 ц/га, ■ 14,5Х ! 4 бала ); середньо-ранной сорт Водограй - в!дповодно 628 и/га, 13,3% ! 3,5 бала ( у стандарту 434 ц/га, 13,5% ! 3,7 бала ), середньораший сорт Обр!й - в!дп0в!дн0 432 ц/га, 17,67. ! 4,5 бала ( у стандарту 396 ц/га, 13,67. ! 3,6 бала ). При вирощувашп цих сортов на !нфекц!йному фон1 вони очищали грунт в!д цист нематоди за один сезон на 52-547., в той час як при вирощуванн! сприйнятливого сорту ох к!льк!сть зб!льшу€ться больш як на 200Х.

СЕЛЕКЦШ НА СТ1ИК1СТЬ ПРОТИ КОЛОРАДСЬКОГО ЖУКА.

Ставилось завдання на основ! Р1зн!х факторов створити сорти картопл1, як! б хараетеризувались водноснос стойкютю проти ко-лорадського лука.

При цьому враховували так! фактори: слабку вчб^ркову здатнють рослин для В1дкладання яець самками; зниження плодо-витост! самок при шлданн! жуком картоплиння стойких сорив; пошкодження картоплиння жуками й личинками 1 в!дмирання личинок у процес! 5х роэвитку, здатшсть рослин в1дновлювати пошкэджену надземну масу й интенсивно нагромаджувати урожай шсля выходу личинок перто! генерац!! на залялькування / Богданов, Осипчук, Кравець, 1986 /.

В селекцп на ст!йк!сть проти колорадського жука нами ви-користовувався вюидний матер ¿ал, створений на основа' м!жвидо-во! пбридизацп, а також в!д м1жсортових схрещувань.- Бипробу-вання а вид!лення селекд!йного матер!алу на ст!йк!сть проводили Украхнська станц!я по карантину рослин 1 лаборатория захисту рослин 1нституту картоплярства апдно з методикою, розробленою Всерос!йським ¡нститутом захисту рослин 1 Укра^нською станшею карантину рослин / Штро, 1985 /. Це дало нам эмогу створити лов! сорти картопл1, ят характеризуються в!дносною с^йшстю проти колорадського лука в комплекс! з 1ниташ ц!нними ознаками.

Нами створено середньошзн! сорти Зарево ( за участю вид1в Б. сЗепИБэит, Б. апсИгепит, Б. 1ер1йзигта, Б. 1иЬегозшп ! Воловець-ка ( Амарюи х Саф!р ), як! характеризуються як в!дносно ст!йк! проти колорадського жука з виявленням високо! витривалост! 1 антибютичного впливу на репродуктивну функцию шкодника ( табл.8 ).

УДОСКШАЛЕНКЯ СХЕШ СЕЛЕКЦ1ЯНОГО ПРОЦЕСУ

За основу була прийнята загальноприйнята схема селекщйно-го процесу / ФШпов, 1964 } Альсмик, 1966 ), ! була запропоно-вана схема, яка включав нов1 елементи / Иетодичш рекомендаци по проведению досл!джень з картоплею, 1983 /.

Ш-перше, з метою уникнення виладкових вибракувань ц!нних генотишв на раших етапах селекцп з урожаю другого се-лекц!йного розсадника проводиться взаемний обМ1н ( по 1 бульб1 кожного генотипу ) м1ж селекц!йними установами системи 1нститу-ту картоплярства. Висаджуючи матер!ал в сво!х умовах кожна се-леадйна установа самостийно веде в!дб!р ! вибракування одержа-ного матер1алу. На Ц!й основ! створено ряд нових сорт¿в кар-

8. Характеристика сорт1в картоши за ст!йк1ств

■ проти колорадського жука / Коваль, 1981 /

-1-1--1-—1-;—:—

|К1льк!сть|Загинуло личинок, Х|Шшкодження|Зниження

Сорти

|яедь,в1д-|при шиданн! лист-|листово! |кладених |к!в картоши в |поверхн1, ¡самкою за} умовах | 7.

И доду --1-1

¡вах.пггук 1 ( 1

|урожаю за ¡рахунок ¡пошкоджен-¡ня листя, I У. I

Sapeво

Водовецька

Темп

(стандарт)

Гатчинська.

(стандарт)

0,50 0,55 0,95

0,95

36,05 20,10 20,05

33,55 31,90 26,65

13,35 26,85

20,85 32,60 50,75

43,35

8,05 8,30 24,0

23,4

топл!, як1 занесен! до Державного реестру сорт!в рослин.

1Ь-друге, запропоноване ! впроваджене випробування гено-тишв эавершальних етап!в селекцп в р1зних еколопчних зонах Укра!ни. Це дало можливють в!Д!брати ! створити сорти картоши, як! спроможн! давати високий урожай в ус1х або б!дьшост1 зон.

По-трете, запропоновано ! впроваджено перев1рку се-лекц!йного матер!алу в умовах Швдня Укра!ни на придатшсть ви-рощування в двоурожайн!й культур!, в результат! чого видшно сорти картопл!, придатн! для такого вирощування.

Бо-четверте, запропоновано 1 впроваджено проведения пбри-дизацп не «льки в умовах селектйно! установи, але 1 в г!рсь-ких умовах Карпат. Це дало можливють п!двгацити рааульта-тивнють г!бридизацп.

0СШБН1 ЕЙСЮВКИ

1. Розроблен! та удосконален1 иегоди сёдекци картопл!, як! враховувть вимоги виробництва ! наявн!сть нового вих!дного

матер!алу, створеного на основ! М1жвидово'о гобридизацо I, дашь змогу шдвишувати результативность селекцп на коютлекс госпо-дарськи цонних ознак.

2. Критерием попередньо! оцонки комбонац!й може бути по-казник в1д0ору господарськи щниих генотип1в в першому ! другому бульбових поколхннях. По високой частот! проявления вксокоу-рожайних форм в комплекс! з !ншими ознаками нами видолено комб!нацп схрещувань, на основ! яких створено нов1 сорти кар-

т0пл1.

3. В!дсутн!сть кореляц!йноо залежност! М1ж колько'стю бульб у гнозд! ! середньою масою бульби в окремкх комб!нац:ях схрецу-вань св1дчить про незалежний характер успад'кування цих ознак. Тому при ц!леспрямован1й робот1 можливо зболыпити КОЛЬКЮТЬ бульб в гшэдо 1 подвищити середню масу бульби, а отже, шдви-щити ! урожайнють потомства.

4. Створення на багатовидов!й основ! вих!дного матер1алу х використання його в селекцп дае можлив!сть шдвищувати урожайность потомства за рахунок гетерозисного ефекту. Таким методом нами створено високопрадуктнвш ! гетерозисн! . сорти кар-топло.

5. Високоурожайн! гетерозисн! .форма можна одержувати ! ме- ' тодом самозапилення. При цьому не ильки перше 1 друге по-4 колония в!д самозапилеяя маигь значения для селекцо'о, але ! поелодуича. Таким методом нами створено високоурожайний сорт Горлиця, який в!добрано в третьому поколтн вод самозапилення шестивидового гобрида.

'6. Встановлено, щр при браковц! та в!дборах селекщйного матероалу на ранн!х етапах селекдох частина високоурожайних генотип ¡в под впливом зовношпх умов цю ознаку не проявляють, а . тому можуть бути втрачен!. Для уникнення випадкового вибраку-вання ц!нних генотип!в ефективним виявився обм!н селекщйним матероалом на ранн!х етапах селекци м!ж розними установами 1 проведения одночасного ! незалежного ох вибракування та водбору в р! зних грунтово-кл!матичних . зонах. Ця розробка включена в схему селекц!йного продесу о на о о основ! створено ново сорти картопл!.

7. Вивчен! способи використання виду Б. chiacoc-p.se Г. gifc.be-ги1огшп лягли в основу створення висогажрохмалистих, ст!йких до

хвороб та шкодников сортов картопло в комплекс! в онщими оона-ками.

8. При створенно висококрохмалистого сорту Зарево на основ! видов Б. депозит, Б. агкИгепит, 3. lept.ost.igma, 5. tubeгo-зшг. ефектлвяим був метод бекросування-насичуючих схрещувань просгих можвидових гибридов I еастосування на певних егапах пом1рного шбридингу. Середной вмост крохмалю в бульбах цього сорту становив 22,8% ( на 5,3% вишэ стандарту ); максималький вмост крохмалю - 28,4%.

9. В ибридному потомств1, яке характеризовалось високою урожайностю 1 високою крохмалистостю в ряд о випадков не виявле-но кореляцойноо залежносто шж цими оэнаками. Це вказуе на не-залежне успадкування вказаних ознак г ар в таких потомствах можна водобрати гЮриди, як1 високу крохмалистость поеднують з високою урожайшстю. Високу о шдвииону крохмалистость з високою урожайности поеднують створено нами сорти Зарево, Свотанок киовський, Кобза та 1ншь

10. Для поеднання високоо крохмалистост! з ранньостиглостю ефективними б схрешування висококрохмалистих батьковських форм, створених на багатовидовой осново, з раншми або середньо-ранноми формам.

Нами створено ранньостиглий сорт Кобза, середньоранно -Св 1 танок ки'овський о Оброй, в яких цо ознаки поеднуються в високим вмоетом у бульбах крохмалю. .

11. Доведено, пр водбор селекцойного матер!алу в розних грунтово-кломатичних зонах дае змогу вод1брати генотипя, яко характеризуются водкосною стабольшстю основних господарськи цонних ознак в неодинакових умовах вирощування.

12. Результатом дослоджень • по успадкуванню смакових якостей, вмосту в бульбах болка о вотамонов, стойкосто проти потемноння м'якуша та о ржаво о плямистосто сводчать, лр показни-ки цих ознак у потомства залежать вод ох величини у батьковсь-ких форм.

13. Середн1 показники польовоо стойкосто потомства проти фотофторозу приблизно доровнювали середном показникам ст1йкосто обох батьковських форм з коливанням, як в бок низькоо, так о болып високоо стойкосто, щр дало нам можливость в1добрати гено-типи з больш високим ровнем фотофгоростойкосто о створити на цой осново стойко сорти картопло.

14. Щ)и селекцп на ф1тофторост1йкхсгь на основ1 багатови-дових схрещувань ефективними були так! схеми використання м1жвидово1 пбрндиэацп: повторш насичуюч1 схрешування м!жви-дових Г1брид1в; повтори! насичукш схрещування м^жвидових Пбрид1в э посл1дуючим помхрним ¿нОркдиигоы; . насичухш схрещування шжвидових пОридгв з включениям на певнмх етапах самозз-пилення шжвидових г!брид!в, пом!рного ¡нбридингу; на эавер-шальному етап! - т!льки самозапилення. Такг схеми зикористання методу м!жвидовог г!бридизацп дали нам можливють створити сорти картопл!, ям характеризуются лольовою ст1йк!йтю проти фиофггорозу, як надземно! маси, так ! - бульб.

15. Для' поеднання ф1тофторост1йкост1 з ранньостиглютю ефективними буди насичуюч! схрешування багатовидових г1брид1 в при застосуванш метод1в, щр дають концентрувати шшгени спйкосп проти ф1тофторозу.

16. Результата досл!джень по успадкуванню ст!йкост1 проти парш звичайшп, мокро! та кишцево! гнилизни, в!русних хвороб, стеОлово! нематода та Чнших вказухзть на те. 'пр ефективн!сть се-лекщ! на щ ознаки зростаё, якщр обидв1 залучена в пбриди-зац!ю Оатьк^вськ! пари характеризуются високою ст!йк!стю проти названих хвороб.

17. ГОдб!р 0атък1вських пар для пСридизац!! при селекцп на ст!йк!сть проти в!русних хвороб шляхом попереднього вивчення популящй на ¡нфекщйному фон1 дае можливють б1льш ефективно вести селекд!» на цю ознаку.

18. Показано, щр в результат! щлеспрямовадого побору батьмвських пар, можна створювати сорти картоши, як! поед-нують спйкю'гь проти картопляно! цистоутворюючо! картопляно! нематода з комплексом 1нших господарськи щнних ознак.

19. В результат! практично! роботи показана можлив!сть се-лекцп на ст!йк)сть проти колорадського жука на основ! фаетор!в витривалост! ! антиб!отичного впливу на репродуктивну функцш шк!дника. Нами створено сорти картопл! з такими факторами

СТ!ЙКОСТ!. ' . ' ,

20. Запропонована ! влрсваджена схема селектйного процесу, яка кр!м загальноприйнятих включав 'нов! елементи, шр дае змогу б!льш ефективно вести селекцш картопл! на комплекс ознак.

21. Ha ochobí проведение розробок нами створено ряд сорт¿в картогш, hkí • характеризуются високими покаэниками основних господарськи щнних ознак 1 впроваджуються у виробництво.

РЕКОМЕНДАЦ1 i ВИРОБНВДТВУ

В ус ix зонах у сусп!льному i приватному сектор! висаджува-ти: еередньостиглий сорт картом! ¿нтенсивного типу Луговська як такий, щр характеризуемся високою сийкютю проти фиофто-розу в комплекс! г !ншими ознаками; середньораншй сорт Свнанок ки!вський, який високу урожайнють поеднуе з високою крох-малист!стю i в!дм!нними смаковими якостями, комплексом iншх щнних ознак; ранньоститлий сорт Бородянська рожева, який характеризуемся високою урожайн^тю, ст iйкютю проти основних Хвороб 1 1ншим Ц1нними ознаками ( для Швдкя Украхни рекоменду-вати його також для вирощування в двоурожайшй культур! ).

Для переробноi промисловост i вирошувати висококрохмалист1 сорти: Зарево, Св i танок гамвський, Либ^дь, Украшська рожева

Для одержання ранньо! продукцИ i в зонах, де поширена картопляна нематода ( в суспхльному i приватному секторах ), вирощувати ранньоститлий сорт Пролюок.

Вважаю CBOiM обов'язком висловити подяку кандидату с шсь^ когосподарських наук, заслуженому агроному Украпш Терещенко Олэксандру 1вановичу за сприяння у виконаши роботи.

Дякую прац1вникам В1ДД1Л1В селекцп, нас шництва, технологи виробництва картопл1 1нституту картоплярства, Шлюькок !м. О. М. Засух i на i Черншвсько* досл!дних станщй по картопл!, Институту зрошувакого зеилеробства, Укра!*нсько1 станци карантину рослин, Б!лоруського НД1 захисту рослин за допомогу в про-веденн1 досл!джень i створенн! нових сорт!в картопл!.

СПИСОК РОБ1Т, 0ПУБЛ1К0ВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЩ i

1. Терещэнко А, И., Керекеша A. C., Осипчук А. А. Выведение сортов картофеля для Шлесья Украины. // Селекция и семеноводство,- М.: Колос, 1967, N 5. - С. 43-45.

2. Осипчук A.A.' Використання дикого виду картопл! S. gibberulo-sum для одержання с^янщв а п!двищэним вмютом крохмалю. // Картопля. овочев! i баштанн! куль тур и. - К: Урожай, 1069, ВИЛ. 8. - С. 26-29.

3. Осипчук А. А. Повышение скрещиваемости при межвидовой гибридизации. // Материалы научной конференции по итогам научных исследований: Научные записки Еелоцерковского СЖ - Белая Церковь, 1969, T.XVIII. - С. 59-61.

4. Терещенко 0.1., Осипчук А. А. , Керекеша О. С. HöBi сорти картопл!, методи ix створення. // Наука - виробництву:- К.: 1970. - С. 7-10.

б. Осипчук А. А. Використання S. gibberulosum Juz. et Buk. в ce-лекщ i картопл1. // Картоплярство. - К. Урожай, 1970, вип. 1,

- С. 32-37.

6. Осипчук А. А. Использование вида Solanum gibberulosum Juz. et Buk. при селекции картофеля на высокую крахмалистость. // Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук. - Одесса, 1970.-18 с.

7. Терещенко А. И., Осипчук А. А., Керекеша О. С. Накапливающие скрещивания в селекции картофеля. // Генетика и селекция на Украине: Материалы 11 съезда генетиков и селекционеров Украины - К.: Наукова думка, 1971, Ч. II. - С. 203-204.

8. Осипчук А. А., Щербакова Е М., Филиппов А. Е Ыетоды селекции картофеля на устойчивость к фитофторозу в Голландии. // Достижение науки и передовой опыт в сельском хозяйстве. Серия земледелие и растениеводство. - М.: ВНИИТЭИСХ 1€Х СССР, 1972, N 9. - С. 38-45.

9. Осипчук A.A. Реципрокн! схрещування S.chacoense Г. gibbe-rulosum i якють г!бридного потомства. // Картоплярство.

- К.: Урожай, 1972, вип. 3. - С. 10-12.

10. Осипчук А. А. Ефективний метод ощнки сорив картоши на ст!йк!сть до napmi эвичайнок С1льськогосподарська 1Нфор-МЗЦ!Я. - К.: ЫСГ Укра1НИ, 1973, N 1, - С. 62.

11. Осипчук A.A. Випробування сорпв i соянщв картопл1 на CTiflKiCTb до фитофторозу в Голландн. // Картоплярство.

- К.: Урожай, 1973, вип.4. - С. 131-134.

12. Осипчук А. А. , Щербакова II М., СЬл^ов О. В. Селекщя картопл! на сийкдсть до вгрусних хвороб в Голандп. //Е»с-

ник стськогосподарсько! науки. - К.: Урожай, 1974, N 3. - С. 99-100. . .

13. Осипчук A.A. До питания про створення сортов картопл1, првдатних для техшчно! переробки. // Картоплярство. -К.: Урожай, 1974, вип.6. - С. 19-22.

14. Осипчук A.A. Разработка научных основ увеличения производства картофеля и улучшения его качества. // Культура картофеля в различных почвенко-климатических зонах. Научные труды НИИКХ. - М.: 1974, вып. XX. - С. 17-21.

16. Осипчук А.А., СанькоС.JL, Семенова I.A. 14одиф1 кований метод серологзчних аналгз!в. // С1льськогосподарська 1нформа-Ц1Я. К.: МСГ Укра!ни, 1975, N 2. - С. 58-59.

16. Методические разработки по проведению исследований с картофелем. / Редк.: Пика Н. А., Батвта К И., Куценко R С., Осипчук A.A., Свертока а'Е. j УНИИКХ, ЮО ВАСХНИЛ. - Нэмешаево:

1975. - 180 с.

17. Основные результаты завершенных научно-исследовательских работ по культуре картофеля в Украинской ССР за 1971 -1975 гг. / Редк. Витенко RA., Батюга В. И., Куценко а С., Осипчук А. А. , Пика а А., Хилькевич а а ; УНИИКХ, ЮО ВАСХНИЛ. - К. : 1976. - 55с.

18. Терешенко О. I,, Осипчук А. А- Селвкщя картопл1 в Укракнсь-кому науково-досЛ4дному 1нститут1 картошюкого госпо-дарства. // Вхсник с1Льськогосподарсьво! науки. - К.: Урожай, 1976, N 1. - С. 111-113.

19. Осипчук A.A., Терещенко А.И., Керекета A.C. Селекция картофеля на повышение урожайности. // Тезисы докладов III съезда генетиков и селекционеров Украина - К: наукова думка,

1976, ч. 2 - С. 103.

20. Терещенко А. И., Керекеиа А. С., Осипчук А. А. Комплексное использование некоторых видов картофеля в практической селекции. // Там хв - С. 130.

21. Осипчук А. А., Шеремет а I. Про В1дб1р i браковку С1янц1в кзртопл!, вирощених в горшках. // Картоплярство. - К. : Урожай, 1976, вил. 7. - С. 7-9.

22. Витенко а А., Куценко а С., Осипчук А. А. Основные итоги исследований по картофелю. // Культура картофеля в различных

почвенно- климатических зонах: Научные труди НИИКХ - М.: 1976, вып. XXVII. - С. 18-24.

23. Щербакова а Ы., Осипчук А. А. , Филиппов А. а Методы приготовления сывороток к вирусам X, М, У, поражающим картофель и томаты в Голландии. // Сборник трудов Второго Всесоюзного семинара совещания по вирусным болезням овощных культур. -Ереван: Айастан, 1976. - С. 90-93.

24. В!тенко ЕА., Власенко М.Й., Куценко В. С. та !нш!. Картоп-ЛЯ. - К: Урожай, 1978. - 240 с.

26. Осипчук А. А. Батьк!вськ! пари для селекцп картопА! на п!Д-вищану крохмалист!сть в комплекс! з хншими ознаками. // Картопдярство. - К.: Урожай, 1978, вил. 9. - С. 3-6.

26. Осипчук А. А. , Е XX Седекц!я картопл! на сТ1йкють до в!русних хвороб в ПНР // В1сник сольськогосподарсько! науки. - К.: Урожай, 1978, N 2. - С. 114-115.

27. Аннотация завершенных' научно-исследовательских работ по культуре картофеля в Украине за 1976-1977 года / Редк., ЕА-Ватенко, В. И. Ватюта, ЕС. Куценко, А. А. Осипчук, Е А. Пика, Е П. Хилькевич; УНШКХ, ЮО ВАСХНИЛ. - К.: 1978, - 20 С.

28. Осипчук А. А. Перспективи селекцп кормових сорт!в картопл1. // Нартоплярство. - К.: Урожай, 1979, вип. 10. - С. 16-20.

29. Осипчук А. А. Вид1лення кращих комб^нац^й схрещувань в про-' цес! селекцп картопл1. // Картоплярство. - К.: Урожай,

1980, вип. И. - С. 11-15.

30. Нороб!евська А. П., Терэщэнко О. I., Осипчук А. А., Кереке-ша 0. С. Вплив умов живлення на'врожай ! споживчу ц!нн!сть г!брид!В картошц в процесг селекцп.// Там же. - С. 31-35.

31. Осипчук А. А., Положенэць Е М., Мицько Е М. Комплексна оц!нка в селекцп картопл!. // Картоплярство. - К.: Урожай,,

1981, вип. 12. - С. 12-16.

32. Аннотация завершенных научно-исследовательских работ по культуре картофеля в Украине за 1976-1980 годы. / Редк.

Е А. Витенко, Е И. Батюта, А. И. Богданов, Е Е. Власенко, ЕС.Куценко, А. А.Осипчук, Е А. Пика, ЕЕ,Свертока, Г. ЕТи-щзнко; УНИИКХ. ЮО ВАСХНИЛ. - К.: 1981. - 76 с.

33. Осипчук А. А. Селекщя картопл! на крохмалист!сть. // Картопдярство. - К.: Урожай, 1982, вип. 13. - С.31-33.

34. Осипчук А. А. Селекция картопл1 на врожайность. // Картоплярство. - К.: Урожай, 1983, вил. 14. - С. 14-16.

35. Методические рекомендации по проведению исследований с картофелем / Редк. Пика Н.А., Батюта. Е И., Куценко ЕС., Осипчук А. А., Свертокг» К Е.; УНИИКХ, ЮО ВАСХНЮ1 - К: 1983.

- 214 с.

36. Осипчук А. А., Терещенко А. И., Круць Л. Ф. Сорт картофеля Зарево. // Картофель и овощи. - Я: Колос, 1984, N 7. - с. 10.

37. Осипчук А. А., Шеремет а I. Ефективнють водбору соянщв вирои/эних в розних умовах. //Картоплярство. - К.: Урожай, 1984, вип. 15. - С. Б-6.

38. Аннотация завершенных научно-исследовательских работ по культуре картофеля в Украине за 1981-1983 годы. / Редк.

ЕА.Витенко, В.И.Батюта, А.И.Богданов, ЕЕ.Власенко, ЕС.Куценко, А.¿.Осипчук, Е А.Пика, ЕЕ.Свертока, Г.Е Тишэнко; УНИИКХ ЮО ВАСХНИЛ. ,- К. : 1984. - 46 с.

39. Осипчук А. А., Терешрнко А. И., Назар С. Г. и другие. Вывести и передать в госсортоиспытание среднеспелый сорт картофеля ( шифр РЕ 61.11. 01. 02. МЗ в! ). // ВНГИЦ Инв. N 02850052227.

- Ы.: 1984. - 64 с.

40. Осипчук А. А., Терещенко А. И., Назар С. Г. и другие. Вывести и . передать в государственное сортоиспытание среднеранний и

раннеспелый сорт картофеля ( шифр 0.51.17.01.17. Р8, РЕ 51.11. 01. 02. М8а ).// ВНГВД, инв. N 02850052228. - Ы.: 1984.-35с.

41. Осипчук А. А., Терещенко А. И., Назар С. Г. и другие. Создать и внедрить сорта картофеля различного хозяйственного назначения с комплексной устойчивостью к болезням и вредителям, пригодные к механизированной уборке, отвечающие требованиям интенсивного земледелия ( шифр. 0.51.17. К. 01.17.01. Р8; РН 51.11. 01.02. ). // ВНГВД инв. N 02870037581. - & , 1985.

- 122с.

42. Круць Л. Ф., Осипчук А. А., Комар Е М. Картофель Воловецкий. // Картофель и овощи. - И: Колос, 1985, N 4. - С. 32.

43. Осипчук А. А. Селекщя картошп за елементами структури вро-жайяоси. // Картоплярство. - К.: Урожай, 1985, вип. 16,

- С. 3-5.

44. Вотенко НА., Власенко М.Ю., Куценко ЕС. та 1нш. Доводите

картопляра. / За ред. Виенка В.А. та 1н.- К.: Урожай,1985. 2DD с.

45. Положенец В. UL, Осипчук А. А., Пика Е А. Эффективный штод определения иммунологической характеристики сортов картофеля к кольцевой гнили. // йггояциды. Бактериальные болезни растений. Тезисы докладов Всесоюзного совещания ( Ужгород, 1985 ). - К.: Наукова думка, 1985. - С. 147-148.

48. Богданов 0.1., Осипчук А. А., Кравець 0. Ф. Важливий резерв шдвшцення урожайности картопл!. // В1сник сиаськогоспо-дарсько! науки. - К: Урожай, 1986, N 6. - С. 21-23.

47. Терещенко О. I., Осипчук А. А., Сидорчук EL, Назар С. Г., Кигайло Я. I. Одночасн! вибракування тав1Дб!р пбрид1в кар-тоши в piзних еколопчних умовах. // Картоплярство. - К.: Урожай, 1986, вип. 17. - С. 5-7,

48. Положенец Е М., Осипчук А. А., Марков И. Л Селекция картофеля на устойчивость к кольцевой гнили. //.Тезисы докладов VIII Всесоюзного совещания по иммунитету сельскохозяйственных растений к болезням и вредителям. - Рига: 1986, ч. II.

- С. 45-48.

49. Аннотация завершенных научно-исследовательских работ по культуре картофеля в Украине за 1984-1985 года / Редк. Е А. Витенко, а И. Батюта, А. И. Богданов, R С. Куценко, А. А. Осипчук, Н. А. Пика, Е Е. Свертока, О. Т. Гладыш; УНИИКХ, ЮО ВАСХНИЛ. - К.: 1986. - 60 С.

60. Осипчук А. А., Терещенко А. И., Назар С. Г. и другие. Создать и передать в государственное . сортоиспытание раннеспелый сорт картофеля с урожайностью 350-400 ц/га, содержанием сухого вещества 19-21Х, пригодный для механизированной уборки ( шифр. 0.51.17. К. 01.16. Р8 ). //ВНГИЦ, инв. N 02880073871.

- Ii: 1937. - 28 с.

51. Шложенець ЕМ., Осипчук A.A. Bifl6ip зразк^в картопЛ1,ст1й-ких до стеблово* нематоди. // Картоплярство. - К.; Урожай, 1987, вип. 18. - С. 8-9.

52. Положенец Е М., Осипчук А. А. Селекция картофэля на устойчивость к стеблевой нематоде. // Тезисы докладов V съезда Всесоюзного обдаства генетиков и селекционеров. - М.: 1987, т. IV, 4.4. - С. 133-140.

53. Витенко ЕА., Осипчук A.A., Кучко A.A. та n;ini. Селекщя i

нас1нництво картопль / За ред. В1тенко В.А. - К.: Урожай, 1988. - 240 с.

64. Осипчук А. А. Ботаническая и хозяйственная характеристика некоторых сортов картофеля. // Энциклопедический справочник о картофеле. - Минск: Белорусская Советская энциклопедия им.

. Петруся Бровки, 1988. - С. 83, 94.

ББ. Положенець В. М., Осипчук А. А. Селе Kyi я картошп на cTiftKicTb до мокро! гнил!. // Каргопдярство. - К.: Урожай, 1988, вип. 19. - С. 12-14.

Бв. Осипчук А. А., Кайнаааров Е. И. Результаты комплексной работы по селекции картофеля, // Вестник сельскохозяйственной науки Казахстана. - Алма-Ата: 1988, N 8. - С. 43-45.

57. Осипчук А. А., Терещенко О. И. , Назар С. г. и другие. Создать и передать в государственное сортоиспытание среднеспелый сорт картофеля, пригодный для промышленной переработки и механизированной уборки с урожайностью 450-500 ц/га, содержанием сухого веиэства 23-25% ( шифр О. 51.17. К 01.17. Р8 ). // ВИНЦ, ИНВ. N 02900044315. - М. , 1988. - 29 с.

58. Осипчук А. А., Полотенец а М. Достижения в селекции картофеля. // Агропромышленному комплексу Полесья Украины - научное обеспечение: Тезисы докладов научно-практической конференции. - Житомир, 1989, . ч. II. - С. 109-110.

59. Полотенец В. М., Осипчук А. А. Борьба с картофельной нематодой путем возделывания устойчивых сортов.// Там -же. - С. 115-116.

60. Положенець В. М., Осипчук.А. А. Результата вивчення стеком: селеюцйного матер!алу картошп проти мокро! гнил!. // Кар-топлярство. - К.: Урожай, 1989, вип. 20. - С. 11-13.

61. Осипчук А. А., Назар С. Г. Селекция ранних высокоурожайных сортов картофеля. // Интенсификация овощеводства. Тезисы докладов научно-практической конференции. ( Тирасполь, . 1990 г. ) - Кишинев: 1990. - С. 43-44.

62. BiTeHKO В. А. , Куценко В. С., Власенко 1.1 Ю. та iHiiii. Картошш. - К.: Урожай, 19S0. - 255 с.

63. Кучко А.А., Куценко В.С., Осипчук А.А. та inau. Дов1Дник картопляра. / За ред. А. А. Кучка, В. С. Куценка, А. А. Осипчука, В. Г. Батюти. - К.: Урожай, '1991. - 232 с.

64. Назар С. Г., Осипчук А. А. Ефектившеть. вхдбору гоеподзрськи ц!нних riCpiifiiB карюпл: в популяциях piSHiix комб1нац:й

схретувань. // Картоплярство. - К.: Урожай, 1902, вип.23. - С. 9-13.

65. Осгачук Л. А., Назар С. Г., Руденко Г. С., Шарапа М. Г. , Сто-лярчук JL Е Агротехночна характеристика нових сорт1в кар-топло. // Там же. - С. 42-44.

66. Положенець Е Ii , Осипчук А. А. Вивчення сиштоматики черно i ножки i мокро! гнил1 на розних за стойкости сортах картопло. // Там же. - С. 73-75.

67. Осипчук A.A. О подборе родительских пар в селекции картофеля на урожайность. // Создание и использование исходного материала в селекции картофеля: Сборник научных трудов. - К.: УААН. , 1992. - 5 с.

68. Назар С. Г., Осгачук A.A. Селекщя картопло на'крупнобульбо-вхсть. //Картоплярство. - К.: Урожай, 1993, вип. 24. - 6 с.

69. Осипчук A.A. Про оцонку 1 водбор в селекцо'о на крохмалис-т1сть. // Картоплярство. - К.: Урожай, 1993, вип. 24., // Там же. - 5 с.

70. Осипчук A.A. Стан, ochobhj методи 1 перспектив« селекцн картопло. // Картоплярство. - К.: Урожай, вип.25. - 12 с. ( прийнята до друку ).

71. Новосельська А. П., Осипчук А. А. Сорти картопло придатн1 для доетичного харчування. // Там же. - 6 с. (прийнята до дру-1 ку).

Винаходи

72. Осипчук А. А., Терещенко А. И., Керекеша А. С. и Другие. Сорт картофеля Немешаевский юбилейный., A.c. N1942, Москва, 18 марта 1976 г.

73. Осипчук A.A., Терещанко А.И., Витенко В.А. и другие. Сорт картофеля Зарево. A.c. N 3525. Шсква, 27 ноября 1983 г.

74. Осипчук А. А., Терещенко А. И., Витенко В. А. и другие. Сорт картофеля Воловецкий. A.c. N 3381, Шсква, 11 декабря 1985 г.

75. Осипчук А. А., Терещенко А. И., Витенко Е А. и другие. Сорт картофеля Втосола. A.c. N 4191, Шсква, 3 декабря 1986 г.

76. Осипчук A.A., Терещенко А. И., Витенко Е А. и другие. Сорт картофеля Свитанок киевский. А. с. N 4458, Москва, 15 октября 1987 г.

77. Осип ч/к А. А., Терещенко А. И., Керекеша А1 С. и другие. Сорт

• картофеля .Цуговской. А. с. N4454, Мзсква, 15 октября 1987 г,

78. Осипчук А. А., Терещенко А. И., Комар Е М, и другие. Сорт картофеля Украинский розовый. А. с. N 5052, Москва, 4 ипдя 1989 г.

79. Осипчук А. А., Гереденко А. И., Назар С. Г. и другие. Сорт картофеля Пролисок. А. с. N5664, Москва, 27 ноября 1992 г.

80. Осипчук А. А., Терещенко А. И., Жигайла И. И. и другие. Сорт картофеля Ромашка 8. А. с. N 6665, Иэсква, 27 ноября 1992 г.

81. Осипчук А. А., Терещенко А. И. , Назар С. Г 1 иш. Сорт кар-топл1 Либ1дь. Поэитивне р1шення Держком1сп по випробуван-ню 1 охорон1 сорив рослин, Кпв, 25 литого 1992 р.

82. Осипчук А. А., Терешэнко О. I., Нагар С. Г. 1 1нш1. Сорт кар-топл1 Еородянська рожева. Шзитивне рнаення Держкошсн

по випробуванню 1 охорон1 сорт!в рослин, Ки'1В, 25 лютого 1992 р.

АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЩ1 СЕЛЕКЩЯ КАРТОШИ.В УНОВАХ ПОЛ1ССЯ УКРА11Ш

В1дпов1дальний за видання ст.'яаук. сп1вроб.' в!да1лу }в<5ормацН з о!льсъкого господарства Т.В. Новак

ffi-ptuu

Шдпиоано до друху 06.04.93. Формат 60x84 I/1'б.;'Пап1р друк. ОфоетяиЙ друк. Уи.друк.арк. 3,02. Тираж 150 прим. Заы. 818в.

Укр1НТЕ1, 252171» KhIb 171, вуд. Горького, 160.

ВПП копйорацИ УкрШ, 252171, Кя1в 171, вул. Горького. 180.

Информация о работе

Осипчук, Андрей Антонович
доктора сельскохозяйственных наук
Харьков, 1993
ВАК 06.01.05

Автореферат

Похожие работы

Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему Селекцiя картоплi в умовах Полiсся Украiны ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Селекцiя картоплi в умовах Полiсся Украiны"

Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему
Селекцiя картоплi в умовах Полiсся Украiны
ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство