Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агробiологiчнi основи iнтенсифiкацii виробництва рослинного бiлка в умовах Передкарпаття Украiни

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Агробiологiчнi основи iнтенсифiкацii виробництва рослинного бiлка в умовах Передкарпаття Украiни"

УКРЛТНСЬКА АКАДЕМЫ АГРАРИЯХ НАУК 1ЙСГЙТУТ ЗЕШ1ЕгОБСТВА УААН

Г; .-

^ На правах рукопису

ДЗЮБАЙЛО Андрш Григорович

АГР0Б10Л0Г1ЧН1 ОБНОВИ 1НТЕНСИФ1КАЦ1Т ВНРОБНИЦТВА Р0СЛИНН0Г0 Б1ЛКА В УМОВАХ ПЕРЕДКАРПАТТЯ УКРА1НИ

06.01.09 — рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ /

дисертацП на здобуття наукового ступени доктора а'льськогосподарсышх наук

Ки'|'в — 1994

Дисерташею е рукопис.

Робота виконана у Передкарпатському ф!л1*ал1 1нститут; зелеробства 1 тваринництва захщного репону УАЛН.

Науков!" консультант!!: академ!к УААН, докто

альськогосподарських наук, професор БАБИ1 Анатол1'й Оле ксандрович;

доктор сьпьськогосподарських наук, професор заслужений д1яч науки БЕ ГЕИ Семен Васильевич;

Оф1Ц1Йн1 опоненти: академж УкраТнсько! Еколот

ноТ Академи наук, доктор сшьськогосподара ких наук СЛЮСАР 1ван Тимоф!йович; доктор ольськогосподарських наук, професо АНДРУШК1В Михайло 1ванович; доктор с!льськогосподарських наук, професо ТОМАШШСЬКИИ Зенон Михайлович.

--годиш на засщант Спец1ал1зованоТ вчено! рад

Д. 01. 20. 01 при 1нститут1 землеробства УААН.

3 дисерташ'ею можна ознайомитися в бШлюте-а ¡нстптут землеробства УААН.

Вшгукн на автореферат (2 е:<земп.-,яри, зав:реш печаткок просимо надсилатн за адресою: 255205, КиТвська облает Киево-Святошинський район, см т. Чабали, 1нститут земл робства УААН, вченому секретарю Спец1ал:зованоТ вчет ради.

Пров!дна установа:

Уманськнй альськогосподарськпй шетитуг.

Автореферат

Вчений секретар СпецишзованоТ ради, кандидат с. г. наук

Л. О. КРАВЧЕНКО

ЗЛГЛЛЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть роботи. Розвигок тварнпннцтва в УкраТш, а В1'лси и забсзпечешсть населения пайважливнпнми продуктами арчуваиня, у значнш М1 р! залежать вЬт. стпорення мщпоТ кор-[овоТ бази з високояьп'сних корм1в, то мктять в достатшй кьль-ост! бьчкн, незаминп ам люкнслотп, жнрн, легкодоступш орга-¡зму тварин вуглеводи, вггамйш, мшералыи речовини ! м1кро-лементн при р1зкому зшпкеиш вм1сту клпковппи.

На сьогодниший день склад 1 яюсть кормт щс не вьтпошдае нмогам повпоцшноТ голавли тварин. Особливо иезбалаисоваш орми за перетравним протеиюм. Дефщит протешу по УкраТш кладае 25—30 %.

Основиимп напрямкамн збьлыпення виробннцтва рослшшого члка е розширения плот послрлв бобових трав, зернобобовнх ультур, вдосконалення структур« поа'ву кормовнх культур 1 шд-пщеиня 1х врожаниост1\ вирошування бобово-злаковнх травосу-шпок, полшшення природних кормовнх уп'дь 1 створепня куль-урннх сшожагей та пас.овнщ, знпження втрат протешу при зби-|аши ! збер1гашп кормив.

Збкчъшення виробннцтва рослшшого битка з орнпх земель 1 фнроднпх кормових уп'дь нерозрнвпо пов'язане з необхшпстю юзробкп та впровадження науково обгрунтовапнх, еколоп'чио ¡истих \ енергозбер]'гаючнх технологий вирошування високобкт-:ових культур.

В умовах енергетнчноТ кризн не менш важливо знайти опти-тальн! технолопчш рнпення щодо зменшення затрат матер1аль-ю-техшчних засоб1в ! людськоТ праш.

Мета 1 завдання досл^жень. Мета роботи — розробитп 1 теоретично обгрунтувати агробюлопчш основи збшьшення вироб-шцтва рослшшого бьчка шляхом штенсивного викорнстання сш-шх багатор]чних- бобовнх трав 1 бобово-злаковнх травосуминок, фиродних др1бнозаплавних сшожатей 1 однор!чних кормовнх ультур основного та пром1жного вирошування, розробивнш еко-юпчно чист! енергозбер1гаюч1 технологи 1х вирошування.

Основш завдання досл!джень:

— науково обгрунтувати штенсифшацпо виробннцтва рос-тшшого бЬтка в умовах Передкарпаття Украши;

— вивчити бюлопчш особлпвоеп росту 1 розвитку багатор1ч них трав 1 однор1'чних кормових культур основного та пролпжно го вирощуваппя для врахуваиня цих особливостей при розроби технолопчних заход1в виробництва високобшковнх корлпв;

— пшбрати найб1лыи продуктивш ! енергоекономш культур для кормовоТ конвейерноТ авозмши, як\ б забезпечували висо кий вих1'д рослинного б1лка з одинищ" плоим;

— визначити оптималып строки авбн, норми вис1ву, удоб рения ! строки збирання для багаторшних трав та однор1чии: кормових культур основного та прокпжного вирощування;

— вивчити роль шокулящТ пасшня коиюшини лучноТ пер спективними штамами ИЫгоЫит 1пк>1и для тдвищення ТТ прс дуктивност1, зб1льшення збору рослинного бшка, отримаыня екс лопчно чистих корм1в { збмьшения асощатнвноТ фшсаци атмос фериого азоту;

— експеримеитальпо визначити коефщкнтн внкористанн; азоту, фосфору 1 калш кормовими культурами, встановити ба ланс поживних речовиц у грунт! залежно вЦ норм азотного жив лення;

— встановити закономфноеп змшн х1м1чного складу росли; залежно в1д строюв сшби, норм внсшу, удобрения ! строшв зби рання;

— дати еколопчну 1 бюенергетичну оцшку розроблених за ход1в вирощування основних кормових культур, спрямованих н збшынення виробництва рослинного б]лка.

Наукова новизна. Для Передкарпаття УкраТни на шдстав вивчення еколого-бюлопчних особливостей росту I розвитку ос новних вид1в багатор!чних 1 однор1чних трав виявлено стушнь Т: сумкноеп в ценозах \ на цш основ! вдосконалено основш прин ципи шдбору травосум1Шок для кормовоТ конвейерноТ авозмшг встановлеш оптималып дози азотних добрив, оптималып строк: збирання кормових культур, обгрунтовано иеобхшпсть замш: техшчного азоту бюлопчним, показана ефектившсть шокулящ насшня конюшини лучноТ перспективними штамами ИЫгоЫип 1гНоШ для тдвищення процесу азотфжсаци.

Виявлено взаемозв'язок м]ж д!ею зовшшшх фактор!в 1 вмТс том рослинного б1лка у багатор1чних бобовнх травах та бобово злакових травосумшшах, однор!чних кормових культурах основ ного 1 пром1жного вирощування.

Обгрунтована доцТльшсть зб1льшення в структур! поавни: плот кормовоТ конвейерноТ авозмши багатор1чних трав як ос новного джерела надходження еколопчно чистого 1 дешевог рослинного б1лка.

Внявлено роль капустяних культур у прискоренш иадходжен-1Я зелено!' маем ранньою весною { у продовженш ТТ иадходжен-я П13НО восепи.

Встановлено оптимальне насичення кормовоТ конвеиерно!" а'-■озмпш багатор1чними бобово-злаковнми травосумпнками, одпо-'¡чними кормовими культурами основного строку С1вби I пром1ж-юго вирощування для одержання внсокоТ бктковоТ нродуктив-юст1 при лпжмалышх матер1ально-техшчних 1 трудовпх затра-ах. Дано бюенергетичну оцшку вирощування основних кормо-нх культур.

Практична цшнкть роботи. Розроблеш технолопчн! заходи ирощування багатор1чних бобових трав \ бобово-злаковнх тра-осумпнок, однор1ч1шх кормових культур основного та пролиж-¡ого вирощування 1 впкорнстання Тх у спешал!зовашй кормовш онвейержй авозмнп з насичгнням !'1 до 60% багатор!чнимн тра-ами, 20—40% однор'1чними бобово-злаковимн травосумннкамн ) 1—20% зерновими, кр1м пього, 40—60% кормовими культурами ром1жного вирощування. в т. ч. 20—40% озимими 1 20% т'д-¡внимн, дають можливк'гь одержат 58,9—60,7 ц/га копмових диниць, 6,6—7,1 ц/га перетравного протешу I 98—104 ГДж об-шшоТ енерги при вщносно високому енергетичному екв1валетт рожаю — 6,1—6,7 та низькш еиергоемиосл 1ц кормових оди-иць—346—397 МДж I перетравного протешу—3082—3476 МДж. 'ака конвейерна авозмша забезпечуе збктыпення виробництва .ешевнх 1' високобьчкових корм1в у 1,5—2 рази за рахунок роз-пфення поств конюшииио-тимофивковоТ сум инки 1 капустяних ультур в озимих 1 шеляжнивних промЬкппх постах, одержап-я еколопчно чистих корм!в 1 продовжеиня зеленого конвейера а 21—25 дшв.

Реал1зашя результат досл1джеиь. Результата дослшкень проваджет у Передкарпагп Льв^вськоТ та 1вано-Фра5нивсько1 бластей на плоии 45 тис. га. Воин використаж при розробш истем ведения альського господарства в передпрних районах ,нх областей, а також республжапських програм по збьчыиеи-ю виробництва корми* I кормового 61'лка на 1986—1990 роки.

Рекомендацп, статт!, як1 включають основш положения дн-ертаци, використовуються на курсах гпдвшцепия квал¡фгкад1Т ертншив I спец1ал1епв господарств, для навчапия студенев у ¡льськогосподарських вузах.

Апробащя роботи та публшацы. Основш науков1 положения розробки дисертащ'Г допов1'дались на Всесоюзпш пауково-прак-ич1пй конференцп «Ыов1 харчов1 1 кормов1 роелнии в иародно-[у господарства» (КиУв, 1981), на заадант РеспублшанськоТ оордипаиднноТ ради по штенсифжацн внробипцтва корлип '1

рослинного (плкг (Кит, 1976, 1977; Дрогобич, 1980; Вппшця 1985, 1989; Н. Ворота, 1986; Лыив, 1993), па Mi-жнародних иау ково-практичних конференциях «Еколопя земелышх pecypcio проблеми, сучасшсть i майбутне» (Львш, 1993), «Еколопя По л1сся. Проблеми, сучаснють i майбутне» (Харив-Луцьк, 1993) «Проблеми агропромнслового комплексу прського periony Кар пат» (Н. Ворота—В. Бакта, 1994), республиканських пауково практичних конференциях, парадах i ceMinapax з пнтань штен сифжанп кормовиробництва, збьтьшення виробництва рослнн иого бигка (Вшниця, 1982, 1989; Льв1в, 1983, 1990; Н. Воротг 1988). Допов1дались також па зоналышх, багатьох обласних иау коов-виробничих конференциях, ceMinapax, парадах.

OcuoBHi результатп досдижень виаптле!п в 35 публшащях в тому числ1 у 30 статтях i 5 рекомендащях.

На захист виносяться: 1) особлнвосп росту i розвитку кор мових культур залежно »¡д зовншппх фактор1в; 2) паукове об грунтувания необхщкосп пасичепня кормово! конвейерно! ciBc 3Minn до 60% багатор1чними травами — основного джерела де шевого рослинного бйчка для Передкарпаття; 3) паукове обгруп туваиия комплексу агробюлопчних заход1в по шдвищеншо прс дуктивносп багатор1чних трав у кормощй конвгйерпш с1возм) Hi, доб1р найб1льш продуктивних бобових i злакових трав дл бобово-злакових травосумшок i покривних культур для "fx в и рощування, нормп удобрения, строки косшня i т»ивал1сть вике ристання; 4) технолопчш заходи штенсиф1кацп виробництв рослинного б1лка шляхом вирошувапня однор1чних кормови культур в основних i пром1Жних nocieax; положения про дошл! iticTb шокуляци иасшня конюшшш лучно! перспективними ште мами Rhizobium trifolii для шдвищення процесу азотфжеащ'ь

Обсяг i структура роботи. Дисерташя внкладена на 346 стс рынках машинописного тексту, основний зм1ст — на 305 CTopit ках, складаеться з 9 глав, включае 124 таблиц! i 13 малюнк1! Список використано! лгтератури м1стить 451 джерело, з них 7 на ¡ноземних мовах.

Умови, об'екти i методика досл1джень. Робота е результате 22-р1чних доелдакепь (1970—1992 pp.), виконаних автором сг мостшно або з його участю у Передкарпатському фшал1 Ihcti туту землеробства i тварнниицтва захщного регюну (колишн Передкарпатська альськогосподарська дослана станщя). Вон була складовою частиною державних науково-тех!Йчиих програ 0.02; ОЦ.041: 051.04; 03.09; 03.01.10 та РНТП «Корми i корме вий б]'лок». На протяз1 вказаного перюду автор брав безпосе редню участь у розробш тематики, програм i методик досл^ жень, проведенш доелдав i виробничоТ nepeBipKH, узагальнеш

»держаних результате, гпдготовщ звтв, технолог!», рекомен-1ац1й ! впроваджеиш '¡х у виробництво.

За весь перюд дослщжепь по тем! дисертацп проведено 28 юльових та три лабораторних досл)'ди.

Об'ектом дослщжень були таш основш польош' кормов; куль-урп: кошошина; лучна, конюшина пбридна, люцерна поав-[а, лядвенець рогатий, конюшипо-злаков! травосумппки, вп-;о-в1всяна 1 впко-вшсяна-райграсова сумпнкн, ознме жито, ози-1а пшеииця та Ух сумники з озимою викою, ознмий ршак [ ози-иа свирша, ярий ршак, прчиця б\ла, редька олшна, перко, а 'акож природш др1бнозаплавн1 спюжат!.

Дерново-середньошдзолисп поверх нево-оглееш середньокис-

и суглинков!, утвореш па делюв!альних суглинкових В1дкладах, рунти, характеризуються такими показниками родючостк вм1'ст умусу в орному шар! (0—20 см) — 2,2—3,4%, рН сольовоТ ви-яжки — 4,2—5,0; пдролтшна кислотшсть — 5,2—6,2, сума увь ¡раних основ — 7,0—11.8 мг-екв, на 100 г грунту; рухомого фос-юру — 7,1 —11,2 I обмшного калпо — 11,3—13,0 мг на 100 г рунту.

Лучщ отдзолеш грунти добре \ на значну глибину гумусо-:аш (до 37см), у верхньому горизонт! м!стять гумусу 3,6—4,2.%, абезпечен! п'дрол!зоваиим азотом — 10,1 —15,4 мг. на 100 г грун-у. Середньозабезпечеш фосфором — 12,1 —13,3 ! середпьо та :ильно кал!ем — 12,0—30,0 мг на 100 г грунту. Сума ув!браних •снов — 11,6—19,6 мг-екв. на 100 г грунту, реакщя грунтового ередовища слабокисла — рН 5,6—5,8.

Метеоролопчн! умови в роки досл!джень були в основному, приятлив! для нормального. росту ! розвитку як багатор!чних рав, так \ однор!чних кормових культур основного та пром!ж-гого вирощуваиня.

Постановка дослав проводилась у в!дпов!дност! з методи-:ою польового досл1ду (Б. А. Доспехов, 1968).

Урожайность зелено! маси визначали под!лянковнм методом-. ¡М1ст сухих речовин в зелен!й мае! —. пробним снопом масою ! кг — шляхом висушування його до постшно! маси; стшкють юслип протн несприятлнвих умов — шляхом тдрахуншв Тх на юстшно закртлених 2-х погонних метрах в трьох м!сцях д!-[янки на двох несум1жних повторениях, при масових сходах { [еред збиранням врожаю; штенсившсть росту — вим!рюванням 0 пост!йпо закр!пленнх рослин у дешлькох М1сцях дьлннки, а [исткову поверхшо — вим1'рюванням основних параметр!в лит-[¡в головного пагону цих рослин; динамшу нагромадження зе-1еио1 маси травостою — скошуванням його на I квадратному 1етр1 в трьох мкцях по д!агонал! д!лянки на двох повторениях;

чисту проду ктншпсть фотосинтезу вираховували за формулой Ктдда, Веста ! Бр1ггса.

Х1м1чш анал1'зи зелено! маси проводили за такими методиками: вм^ст загального азоту — за К'ельдалем; клтсовипн — за Геннепбергом I Штоманом; жиру — методом зиежирепого за-лишку; каротину — колориметричиим методом; золи — сухим озоленням; кальцпо — трилонометричиим методом; кал по — па иолумепевому фотометр!; фосфору — колориметричиим методом; мп<рослс,мент1в — методом ем1сшно! спектроскопа, амшокислот-гпп склад протешу — методом колонковоТ хроматографы на автоматичному анал1заторГ типу НД-1200 Е.

Пожившсть корму визначали за сумою вм1сту протешу, жиру, клпковини 1 БЕР, переведениях в1дпов1дними коеф!ц1ентами иеретравпост! в кормов1 1' енергетичш кормов! одиинщ (Томме М. Ф., 1964, Калашников А. П., Клейменов Н. И., 1986, Крилое В. М., Зшченко Л. I., Толетов А I., 1987), бюенергетпчну ощнку копм\- — за В. В. Коринец, А. Ф. Козловцев, 3. Н. Козенко та :и.' ("1985).

Проби грунту выбирали перед закладкою дослав. Визнача-ли гумус — за Тюршнм, ОСТ-46-47-76; пдролтпшу кислотшсть — за Каппсном, ОСТ-46-47-76; рН сольове — потенцюметрично, ОСТ-46-47-76; суму ув!браних основ — за Каппеиом-Пльковщом, ОСТ-46-БО-76; рухому фосфорну кислоту 1 обмшний калш — за Юрсаповим, ОСТ-46-40-76.

Агротехшка на дослшшх д1лянках в1дпов1дала загальиоприй-иятТй для зони.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕНБ

2. Основш технолопчш заходи тдвищення б{лково'| продуктивное^ багатор!'чних трав.

Багатор1чш бобов1 трави { бобово-злаков1 травосумкаки в1д1-грають важливу роль у землеробств1 Передкарпаття. Вопи здат-ггх давати високобЬтковий корм з ранным веенн до гйзпьоТ осеш', запоб1гаги воднш ерози грунту, вимиванню поживних рсчовии за меж1 кореневого шару, пагромаджувати в грунт1 зиачну ккчь-м'сть оргашчних решток, а з ними до 100 кг * бктыие азоту па ! га. Маючи здатшеть до бюлопчно1 фшеацн азоту за допомо-гою азотфжсуючих бактерий, багатор\чш бобов! трави не потре-бують внесения його з мшеральпими добрнвамп, то робить технологию 1х впрощування сколопчно чистою 1 енергозбер^гаючою.

2.1. Продуктивтсть кормово1 конвейерноТ а'возмши залежно в1д насичення ТТ багатор1чними травами.

Багатор1чш бобов1 трави 1 бобово-злаков1 травосумпики е зйбиьш продуктивними кормовими культурами в копвейершй возмпп. Про це сВ1'дчать даш, одержан! нами протягом 1974--)83 рр. в умовах стацюиарного досл1ду, закладепого за схц-ою 1.

Схема 1..

Кормов! конвейерш авозм1ни

Структура поавних площ, %

Культури I 1» III IV V VI VII

агатор^чн! трави 40 60 60 60 60 40 20

цюр1чш трави 60 40 40 20 20 40 60

рнов! — — — 20 20 20 20

юмЬкш:

ОЗИМ1 40 40 40 20 20 20 20

шсляуюсш 20 20 — — — 20 —

ШСЛЯЖНИВШ — — 20 — 20 —

шда'вт 20 20 20 20 20 20 20

В дослЫ вивчалось ом схем кормово'Т конвейерноТ авозмши насиченням В1'д 20 до 60% багатор}чними та однор1чними тра-ми 1 до 20.%_ зерновими культурами. Кр^м цього, в1д 20 до 40% ймали озимь до 20% шсляую'сш, тсляжнивш \ тдавш прожги "пс1ви.

Нами встановлено, що ¡з зб1льшенням в структур! поавних :ощ багатор1чиих трав, продуктившсть кормово! конвейерноТ зозмши зростае (табл. 1).

1к, при 20%-ному насиченш багатор1чними травами (схема VII) ¡р кормових одиииць у конвейернш Ывозмш складае 48,1 ц/га, ш 40%-пому (схема 1) ~ 59,9, а при 60%-ному (схема II) — ,5 ц/га, перетравпого протешу — вщювщно 5,1; 7,0 1 7,1 ц/га. 1стка багатор!чних трав у загальному збор! кормових одиниць ановить залежно вщ схеми конвейерноТ авозмши 28,5—55,9%, ретравного протешу — 27,2—58,0%, тсда як однорйних трав

Б1ДПовшю 11,9—36,3 1 11,5—43,6%. Зернов1 культури забез-чують лише 11,2—,12,6% валового збору кормових одиниць 1 1—7,8% перетравного протешу, озим! пролпжш — 12,3—24,2 1 ,8—19,3, шдывш — 7,0—8,9 1 5,8—8,6%. Найменш продуктив-

1. Продуктишисть кормово! конвейерно! авозмши залежно вЫ добору культур (середне за 1974—1983 рр.)

Показпик I II III IV V VI

Урожайшсть зелено! маси, ц/>'л 403 4G5 458 396 383 406

36ip: KopMoni одшшш, ц/га 59,9 61,5 60,7 60,2 58,9 58,9

енергетичш кормов! оди-nimi, МЕКО ВРХ/га 4,3 4,5 4,4 4,3 4,2 4,0

обмшпа енерпя, ГДж/га 103 104 103 100 98 94

перетравний протеТн, ц/га 7,0 7,1 6,9 6,8 6,6 6,7

Еиергетичпий екв1валент урожаю 5,2 5,5 6,1 5,8 6,7 5,9

Енергоемшсть, МДж/ц

KOpMOBi одинши 458 437 397 398 346 460

перетравний проте!н 3911 3762 3495 3343 3082 4042

HIP 0,95 ц/га зелено! маси 31,7

Схема кормово! конвейерно! сшозмши*

VII

340

3,5

81 5,1 4,7

511

*) схема кормово! конвейерно! сшозмши подана на стор. 9.

ними в кормовш конвейернш ciB03MiH'i е гпсляуккщ i шсляжнив ni nocißii. Ix частка у загалыюму збор5 кормових одиниць скла дае 3,0—7,3%; перетравного протешу — 3,0—9,2%.

При збьтыиенш в структур! поавних площ кормово'! конве iiepifoi с i в о з м i н {j багатор1чних трав з 20 до 40 i 60% енергегич пий екв1валент урожаю зростае з 4,7 до 5,2 i 6,7, а епергоем nicTb 1 ц кормових одиниць i перетравного протешу знижуетьс; ыдпов1дно з 511 до 458 i 346 та з 4783 до 3911 i 3082 МДж. Ц< пов'язано з тим, що на внрощування багатор!чних трав витра чаеться значно менше енергп, шж на зернов1 культури i одно рiчiгi трави основного та пром1жного вирощування.

Важливимн агротехщчннми заходами тдвищення врожай пост! зелено'! маси та збору рослинного 61'лка багатор!чних трав як показали нанп досл1'дження, е:

— доб'ф найбкльш продуктивних багатор'нннх бобовпх Tpai га Собово-злаковнх травосумшок;

— доб1р покривтшх культур для шдаву багаторшппх трав;

— визначеппя оптимальннх норм мшерального жпвлеиия;

— дотримакня оптимальннх стромв збирання та трнвалосп використапня;

— шохуляцт пасктя багатор1чних бобовпх трап впсокопро-дуктивннми штамами булы'очкових бактерш.

2.2. Продуктишпсть багатор1чних бобових трав 1 бобопо-злакових тразосумииок у кормов!й конвейернш авозмМ.

3 }'с 1 х гшдьз трав, ¡до вмвчалнсь нами, нанбкаын продуктнв-иимп булн кошошина лучпа 1 лядвенець рогатнй (табл. 2).

2. Продуктивн1сть бага них бобових трав (середне за 1986—1989 рр.)

Показник

¡чошошина лучпа

Кошошина ггоридна

Люцерна пос1виа

Лядвенець рогатин

Урожайшсть зелено! маси, ц/га 1055 856 771 1004

Зб1р: кормов'1 одиниш, ц/га 135,2 104,4 106,1 137,8

енергетичш кормов1 одиниш, МЕКО ВРХ 8,7 6,6 6,4 8,1

обмшна енерпя, ГДж 195 149 148 183

перетравнии протеш, ц/га 14,5 13,1 14,2 16,0

Епергетичнип екв]валепт урожаю 10,9 7,9 8,7 10,5

Еиергоемшсть, МДж/ц

КОрМОВ! ОДИНИШ 201 253 246 195

перетравнии протеТн 1873 201.6 1839 1683

Н1Р 0,95, ц/га зелено! маси 42,9

В сум1 за 3 роки використання (на трети! рм< збпралн лшпс перший ушс), кошошина лучпа \ лядвенець рогатнй забезпечн-ли напвищу врожайшеть зелено! маси (1055—1004 ц/га), зб!р кормоних однниць (135,2—137,8 ц/га), обмшпоТ енергп (195— 183 ГДж) I перетравпого протеТну (14,5—16,0 ц/га), при нанвн-щому енергетнчному еквшаленп урожаю (10,9—10,5 ц/'га) та пай-пижчш епергоемнот 1 ц кормових однннць (201 —195 МДж) 1 перетравного протешу (1873—1683 МДж).

У конюшини лучно! 1 кошошини пбрпдпо! оси овна частк; врожаю зелено! маси (49,6—49,9%) припадала на перший ри використання, на другнй 1 трет1й роки внаслщок випадання ; травостою врожайшсть цих культур р1зко падала. У люцерш пос1вноУ 1 лядвенцю рогатого па перший р)к використання при падало лише 35,9—44,4% загальноУ врожайност1 зелено!' маси спад продуктивное™ Ух на другнй 1 трети! роки б1льш р1вно м!рний.

Бшьппсть дослщшк'ш вважае, що багатор1чш бобово-злаков травосум1шки мають значку перевагу над чистими посивами бо бових трав (Кутузова А. А., 1982; Черняускас Г. I. та ш., 1982 Сарнацький П, Л. та ш., 1988). Одиак, на думку Я., Г. Лшва т; ш. (1981), В. Сегетова (1983), 6. П. Чаева (1983), штенсифша ц1я травоЫяння — це енергетичне витюнення злакових трав бо бовими \ поступовий перех1д на використання кошошини лучно в чистих поЫвах'.'

В наших доелвдах конюшина лучна за врожайшетю зелено маси не поступалася найб1льш продуктивним кошошино-злаковт сумшкам, а за збором перетравного протешу 1 його енергоем тетю нав1ть переважала Ух (табл. 3).

Однак за збором кормових одиниць воиа значио ностуиалас! конюшино-тимоф1Увковш, конюшино-грястицевш 1 конюшино-ляд венцево-тимофп'вков1й сум{шкам.

На^врожайшшою з уах бобово-злакових сум1шок була ко чюшино-тимо1фУвкова. Обидва 11 компопенти сшвпадають за пе рюдом уюсноУ стиглост1 I яисть зелено! маси у иг! найвища, Д< того ж тимофИвка лучна найменш агресивна по вщношенню Д| конюшини лучно!. Тому конюшино-тимофИвкова сумшка забез печила найвищий зб1р кормових одиниць (162,7 ц/га) 1 найнил чу енергоемшеть 1 ц кормових одиниць (173 МДж/ц) Г лише з; збором перетравного протеУну (16,8 ц/га) та його енергоемшстБ (1675 МДж/ц) вона поступалася чистим поавам конюшини луч но!, у яко'У щ иоказники складали в1дповгдно 17,5 ц/га 1 160; МДж/ц.

Три- та чотирикомпонентш бобово-злаков! травосумшки н мали ¡стотноУ переваги над двокомпенентними.

2.3. Вплив покривноТ культури на урожайность КОНЮШИНО-ТИМОфПВКОВОТ сум1шки.

Багатор1чш бобов1 травн е св1тлолюбивими культурами ! чут лив| до затшення в перни 20—30 дшв теля появи сход1в (Ва в1лов П. П., Посипанов Г. С. (1983). Особливо чутлив1 вони Д| св1тла при появ! 1—2 листюв (Навроцький Г, I., 1978, Лоша

3. Продуктивность конюшини лучноТ \ п сум1Шок з багато-р!чними злаковими травами (середне за 1985—1989 рр.)

Урожай- Зб1р, ц/га Енергоемшт МДж/ц

Вар1ант ШСТЬ зелено! маси, н/га кормо-вих оди-ниць перетравного протешу кормо- В1 оди- Ш перетрав-нии проте-1н

Кошошина лучна 1095 147,3 17,5 191 1608

Конюшина лучпа + тнчоф!-1'зка лучна 1097 162,7 16,8 173 1675

Конюшина лучпа + грястиця зб^рна 979 158,5 14,8 175 1877

Кошошина лучна + костриця лучна 957 141,2 14,5 196 1909

Кошошина лучна + пажит-ннця багаторшна 876 134,7 13,5 204 2032

Конюшина лучна + тимофчв-ка лучна + грястиця зб;р-на + костриця лучна 969 150.0 14,1 185 1906

Конюшина лучна + конюшина пбридиа + тимофивка лучна 1072 150,6 15,8 180 1776

Конюшина лучна + лядвенець рогатин + тимофивка лучпа 1100 157,4 15,6 182 1837

Н1Р 0,95, н/га 44,9

ков В. Г., Гусев Г. С., Бачмапов С. I., 1990). Тому важлпви.ч моментом у технологи Тх вирошування е шдГир покривпоТ куль-турп. За дапимн наших дослшкень, найбктьше рослин конюшини лучноУ (70—75%) В1Д сходт до збирання покривноТ культу-рн зберналось при ш'дсш1 кошошино-тимофИвковоТ' сумппки в озиме жито на зеленнй корм 1 вико-овес основного строку стби та при безпокривному УУ поавк На дипянках, де конюшшю-ти-мофИвкову сумнику впвали в озпму ншеницю \ горохо-в1всяпу суммпку шсляую'сного вирошування, в перший р 1 к життя зберь галось лише 60% рослин конюшини лучноТ. В умовах стацюнар-ного досл1ду, конюшпно-тимофП'вкову сум¡шку ш'давали п!д ози-же жнто па зелепнп корм \ озиме жито на зерно. В середиьому за десять рок1з дослщжень (1974—1983 рр.), на дитянках з шд-

авом сумппки тд ознме жито на зелений корм, одержано за дв роки використання 735 ц/га зелено!' маси або 99,9 ц/га кормови одиниць, 7,1 МЕКОвр* енергетичннх кормових одиниц 163,8 ГДж обмшно! епергп ! 12,3 ц/га перетравного протешу, тс д1 як при ш'дЫв! в озиме жито на зерно ш показники складал вГдповщно 504 або -68,7 ц/га, 4,8 МЕКОам/**, 110,0 МДж/га 7,0 ц/га. В щлому кормова коивейерна сшозмша, в якШ конк шино-тимоф!'!вкову сум!шку вс!вали в озиме жито на зелени корм, забезпечила на 26,6% зелено'! маси, 19,7% кормових од! ниць ! 27,3% перетравного протешу быьше, шж при вс!ванн! озиме жито на зерно.

При вивченш однор!чпих трав основного ! нром!жного вир< щування ! озимо'! пшениц! на зерно як покривних культур дл конюшино-тимофивково! сум!шки встановлено, що найкраще б; гатор!чш бобово-злаков! трави вавати в озиме жито на зеленк корм, вико-в1всяну сум!шку раннього 1 другого строку с!вби (ш ля озимого жита на зелений корм) 1 горохо-в!всяну сумшшу ш ляуккного вирощування. Конюшино-тимоф!'!вкова сумшгка е ~г»"иу покпив«их культур забезпечила в середнюму за 19851989 рр. 149,1 — 157,4 ц/га кормових одиниць 1 14,8—15,4 ц/га п ретравного протешу, тод! як при гпдав! тд вико-в!всяно-райгр, сову сум!шку ! озиму ишеиицю на зерно — в!дпов!дно 135,5142 5 ! 14,0—14,7 ц/га. За показниками б!оенергетично"! оцшк найб1льш ращ'онально конюшино-тимофивкову сумшку вс1ва: в озиме жито на зелений корм. Енергетичний еквшалент урожа (покривна клуьтура + багатор!чш трави), при цьому складг 9,9, а енергоемшсть 1 ц сухо'! маси — 166 МДж.

2.4. Вплив удобрения, строк'1з збирання } тривалосп використання на продуктивтсть багатор1чних трав.

Для нормального росту 1 розвитку бобових культур у баг тор!чних бобово-злакових травосумшках ! активно'! ф!ксаг ними атмосферного азоту необхщно, щоб реакщя грунту бу^ 5,7 ! вище. У Передкарпатт! переважна б!льш!сть грун^в кис або сильно кисл!, тому потребують вапнування. За даними ЗЛ Томаш!вського (1989), отриманими на св!тло-с!рому, поверхне; оглееному грунт! з рН сол. 4,0—4,1, найб1льший зб1р кормов] одиниць (320 ц/га) за першу ротацпо с'шозмши, у якш вирош вались конюнлша лучна, озима пшениця ! ярий ячмшь, одерж но пои сумкному внесены! ЫРК 1 гною на фон! 1,5 норми вапн В наших дослиах урожайшсть зелено"! маси конюшино-тим фпвкопоТ сумпнки за 3 роки використання (на третш р!к вик ристовували лише перший ук!с) зросла з 922 ц/га на Д1лянк,

ез вапнування до 1242 ц/га при внееснш вапна з розрахупку ,5 норми за пдролЬнчною кислотшстю. Зб1р кормовнх одипнць ри дьому зр1с на 46,2 ц/га або на 40,1%, а перетравпого протеку — на 4,8 ц/га або на 37,5%.

Однак сл1д в1дм1тити, вдо вапнування е енергом1'сткпм техно-опчним процесом \ затрати енергп на пого проведения не оку-овуються пропорц1'ппо приростом еиерп'Т, одержано! в!'д додат-ового врожаю. I

Я кто на д1лянках без внесения вапна, затрати енергп на ви-ощування кошошиио-тимофивково! сумшки складали 3,8 ГДж/га, то при внесенш його 0,5 норми за пдрол1тичною ислотшстю — 27,2 ГДж/га, що на 98,2% бктыне, а прир1ст держано! з врожаем енергп зростае при цьому лише на 19,0%. 'ому з внесениям вап'иа енергетичний екв1валент урожаю зни-ився з 18,0 на д1лянках без вапнування, до 7,4 з внесениям ,5 норми за пдролкичною кислотшстю, а енергоемшстъ 1 ц ормових одиниць зросла з 120 до 289 МДж 1 перетравного про-е!ну з 1082 до 2754 МДж, хоча показники щ залишаються в1"д-осно високими.

Досл1дження, проведен! у 1970—1972 рр. з кошошино-иажит-;ицевою, а в 1985—1989 рр. з конюшиио-тимофпвковою сумин-:ами, показали, що азотш добрива, особливо в незначпих дозах, юзитивно впливають на врожайшсть зелено! маси, зб1р кормо-их одиниць 1 перетравного проте!ну (табл. 4). 1о того ж внесения азотиих добрив п!д конюшино-пажнтницеву умнику б1льш ефективне, шж шд конюшино-тимофп'вкову. На южен юлограм внесемого азоту тут припадало 19—24 кормових |диииць або 4,0—5,5 кг перетравного протешу, тод1 як у кошо-нино-тимофивково! сумшл<и щ показники складали вЦповГдно >,5—10,7 1 0,7 кг. ГПд конюшино-пажнтницеву сумшшу найкра-це азот1Й добрива вносити роздр1бно, по 30 кг дпочо! речовини 1а 1 га рано навеет' 1 теля першого укосу. В цьому випадку

кг впесеного азоту забезпечував 27 кг приросту кормових оди-1иць 1 5,5 кг перетравпого протешу. Одноразове внесения та-со! ж кктькоеп азоту менш ефективне. Збшьшення дози азоту (о 90 кг/га зннжувало прир!'ст кормових одиниць на 1 кг внесе-юго азоту до 19 кг, а перетравного протешу до 4,0 кг.

ГПд кошошнно-тимофпвкову сумшку дощлыю вносити неви-:ош дози азотиих добрив (Изо). Урожайшсть зелено! маси у 1ьому вар1ант! пор1вняно з внесениям РеоК&о зростала на 42 ц/га, 1 зб!р кормових одиниць — на 3,2 ц/га. ГПдвищення дози азоту 1,0 60 кг/га зннжувало ц1 показники. Тому в першому випадгу' ¡а 1 кг азоту припадало 10,7 кг приросту кормових одинипь юд1 як у другому — 3,5. Прир1ст перетравного протешу в обох шпадках був однаковий — 0,7 кг. Слщ в!дм1тити, що зб!р кор-

4. Вплив доз азотного живлення на урожайшсть зелено\' масй, 3Gip кормових одиниць ¡ перетравного протешу конюшино-пажитницево'/ та конюшино-тимофПвково!' сум'шюк

BapiaiiT

Урожайшсть зелено! маси, ц/га

36ip, ц/га

cyxoi маси

| кормо-; вих оди-| шщь

перетравного протешу

npiipicT на 1 кг азоту

>-:

к л

m я

о а

Р. х

о =1

* о

перетравного протешу

Котошшю-пажитннцева сумшка (середие за 1970—1972 pp.)

Pao Kgo (фон) 307 60,3 57,3 6,6 — —

Фон + Neo 401 79,7 71,7 9,8 24 5,3

Фон + N90 425 82,4 74,6 10,2 19 4,0

Фон + N3o + N3o 424 81,1 73,2 9,9 27 5,5

теля першого укосу

Н1Р 0,95, ц/га 26,8 9,8

Кошошиио-тнмофпвкова сумшка (середие за 1985—1989 pp.)

Рсо КбО (Фон) 439 — 67,3 7,0 — —

Фон + N30 481 — 70,5 7,2 10,7 0,7

Фон + Noo 474 — 69,4 7,4 3,5 0,7

HIP о,95, ц/га 32,8

мових одиниць вщ внесених азотиих добрив зростае, в основному, за рахунок шдвищення врожайност! зелено!' маси бобово-злакових травосумшок, бо вли'ст кормових одиниць в сухш ма-С1, иаириклад конюшино-пажитницево! сумшки, при цьому знизив-ся з 17,8 (кг при внесенш РсоКэо до 17,3 при ЫеоРэоК^о 1 до 16,9 кг при ЫэоРэоКв». Зростання ж збору перетравного протешу вцп внесених азотних добрив вшбувалося як за рахунок збьчьшення врожайност1 зелено! маси, так 1 за рахунок шдвищення його вм!сту. Якщо в сухш маем конюшино-пажитницево'{ сум1шки, удобрено!' РэоК«», мштилося 15,1% сирого протешу, то удобрено! МсоРвоКво — 16,8, а КэоРэоК'г» — 17%. Така ж законом1ршсть спостер1галася 1 у конюшино-тнмофпвковш сум1шш.

Ефектившсть азотних добрив залежить вщ строив збирання багатор1чних бобово-злаковнх травосумшок. Найвищий прир1сг кормових одиниць на 1 кг внесеного азоту (19,0—36,0 кг) 1 пе-ретравиого протешу (3,9—6,2 кг) отримано прн збиранш кошо-

лино-пажитницево!' сум!шки у фаз! бутошзацп — початку цв!-гшня бобового компонента. При збиранш врожаю у фаз! масо-зого цвтння щ показники продуктивное™ знижувалися i скла-5али В1ДП0В1ДН0 8,7—18,0 i 1,2—3,2 кг. До того ж при збиранш гравосумипки у фаз! масового цвтння значно попршувалася i'i яюсть. Якщо у фаз! бутошзацп бобового компонента на одну кормову одиницю конгашиио-пажитиицево!' сумиики припадало 141 г перетравного протешу, то на початку цв!т!ння — 115 г, а при масовому цвтнш — 106 кг.

У конюшино-тимофивковш сумппщ також в Mipy старшня рослин, урожайшеть травостою першого укосу зростала, а яюсть зелено'/ маси попршувалась (табл. 5).

5. Вплив строк'т збирання на продуктивность i хо'мшчий склад зелено? маси конюшино-тимофивково!' сумшки (середне за 1985—1989 pp.)

Урожай-nicTb зелено? МЯС1т 36ip, ц/га Bmi'ct в cy.xiiä Maci, % й> И-

Дата збирання першого укосу всьо-го га о U п- ot; • 3 Я н о. ° « ё £ 1 кормових одиниць о а X •а >, РЗ д CJ н й О) о. а с сирого протешу 5 о й * е-ч О ж сс ¿Si я р W » 0j э i- 1- о О аС 5ш

20 травня 402 186 54,8 7,3 17,0 24,0 212

25 травня 476 228 62,2 8,4 17,1 24,9 226

30 травня 475 252 64,8 8,3 16,9 24,6 201

5 червня 475 274 63,6 7,5 1:5,3 27,0 195

10 червня 480 295 66,7 7,8 15,6 29,3 200

15 червня 470 296 67,1 7,2 14,6 29.3 161

20 червня 529 321 76,6 8,6 13,8 30,7 162

HIP 0,95, Щеа 11,6 8,0

В cyMi за три укоси найвищу врожайшеть зелено!" маси ко-нюшино-тимофивковоТ cyMimKir (529 ц/га) отримано при збиран-Hi першого укосу 20 червня, найнижчу (402 ц/га) — 20 травля. В проьпжку м!ж цнми датами збирання icTOTHOi р1'зниц! в урожайное™ не було, хоча збгр кормових одиниць з п!зн!шими строками збирання зростав.

При цьому пост1йно зростала частка першого укосу в загальшй урожайносл травостою. Якщо при збиранш кошошино-тпмофй'в-ково! cyMiuiKH 20 травня на перший укю припадало 46,3% за-гально! врожайиост1 зелено! маси, 25 травня — 47,9, то 15 черпая — 63,0%. ЕНдповгдно знижувалось надходження корму з другого i особливо третьего укос{в, що негативно взбивалось на забезпеченш худобн зеленою масою в осшиш период. Разом з тим, при збиранн-j кокгошипо-тимофивково! сумппкп у n¡3iiiini строки, зиижувався bmíct сирого протешу в зелешй Maci i зростала ю'льклсть кл!тковиии, що значно попршувало яшсть корму. I хоча habítb 15—20 червня (масове ubítíhiiji кошошини луч-ио í), lía кож ну кормову одиницю конюшнно-тимо1ф!вковоТ су-мппки припадало 107—112 кг перетравного протеину, протешо-енергетичне вщпошеппя було значно ннжче (161 —162) оптимального (200), тому зелену масу в цен пертд використовувати не-дощ'льно.

Отже, конюшино-пажитницеву i кошошпно-тимофпвкову су-míhikh пан краше збирати до масового цвтпня бобового компонента.

Важливу роль у тдвишенш продуктивное^ конюшини лучно! i íí cyMiiuKn з тимофпвкою лучною вдаграе ¡нокуляшя насшня бульбочковими бактер1ями Rhizobium trifolii. У рослип конюшини лучно!, шокульованих перспективними штамами 348а, 3296, 3436, зростала штрогеиазна актившсть, зб1льшувалась шльюсть i маса бульбочок на коршцях, илоша листк1в, маса коршпя i рослин в щлому, а звщси i загальна врол<айшсть зелено! маси. Найвшцу ефектившсть забезпечуе шокулящя насшня рнзотор-фшом на ochobí штаму 348а. Врожайнкть зелено! маси, шокульованих цим штамом рослин, зростала проти нешокульованих на 12,3%, 36ip сухо! маси — на 10,8%, а сирого протешу — па 26,2%.

Протягом 1974—1983 рр. в умовах стацюнарного досл1ду впв-чалось питания впливу тривалост1 використання копюшнно-тн-мофпвково! cyMiniKn на П продуктнвшстъ. Використовували су-MÍUIKy протягом двох, двох 3 ПОЛОВИНОЮ i трьох pOKÍG. В пер-шому BapianTi з двор!чиим використанням травостою, на трет!й p¡K вирощували вико-в1всяну i т'сляушсно горохо-соняшникову сумйнки, у другому, де тривалшть використання складала два з половиною роки, на третш рш шсля збирання першого укосу вирощували горохо-соняшникову сумиику. Як показали десяти-p¡4HÍ даш, найвищий ефект отримано при використанш кошо-шино-тимофй'вково! сумиики протягом трьох або двох з половиною pokíb i щсляжнивному вирощуванп'1 сумппки гороху 3 bíb-сом (табл. 6).

6. Вплнв тривалост! використаиня на показники продуктивном!

к0нюшин0-тим0фпвк0в01 сум1шки

(середне за 1974—1983 рр.)

Багатортап трави з використапням Кормова конпенерна авозмша з використапням багатор1чних трав

Показник три роки два з половиною рокн два рокн три роки [ два з половиною роки два рокн

мовпй зГпр, ц/га

кормов1 однпши 162,0 162,1 149,8 303,7 307,8 299,6

перетравшш протеТп 19,2 19,9 19,2 34,5 35,7 35,1

ирати епергп, ГДж 23,4 37,0 40,0 120,6 134,3 1,37,3

<умульовапо енергп в >ожаТ, ГДж 397,7 395,3 364,7 734,0 742,3 715,6

тргетичнин еквшалепт )ожаю 17,0 10,7 9,1 6,1 5,5 5,2

'1ергоемш'сть, МДж/ц

КОрМОВ! ОДИПИШ 144 228 267 397 437 458

перетравний протеш 1220 1860 2604 3495 3762 3911

Зб^р кормових одиниць при такому використанш кошоилшо-шофпвковоГ сумшпш складав 162,6—162,1 ц/га, тод1 як np.fi зор1чному використанш 1 вирощуванш на третш рш однор1'ч-их трав основного 1 шсляушсного поаву — 149,8 ц/га, а в ць эму по кормовш конвейершй авозмш цей показник вщповшю ■ановив 303,7—307,8 1 299,6 ц/га.

Вирощування однор1чних трав основного 1 промшного строку вби потребуе додаткових затрат еперг^Т, тому епергетичшш ек-валент урожаю в .\iipy скороченпя тривалост! впкористания эшошино-тимофпвкоТ сумнпки знижувався з 17,0 при триршно-у до 9,1 при двор!чному використанш, а енергетичпий екв1ва-гнт урожаю кормово!' конвейерно: авозмпш — вгдповътпо з 1 до 5,2. При цьому значно зростала енергоемшсть 1 ц кормо-IX одиниць 1 перетравного протешу.

2.5. Продуктившсть природних спюжатей залежпо в1д удобрения 1 строк!в збирання.

У збшлпешп виробництва рослипиого бш<а великими потеи-¡альпими можливостями володпоть природш сшожатк Завдяки ю'щ бюлопчним особливостям, вопи краще тд итпх культур

Пристосован! До штенсивного використання (Головня А. 1. i íh 1979).

Багаточисельними дослщжеинями встановлено, що максимуг урожаю маси злаковпх трав припадав на фазу цвтния, а най вища кормова цшшсть — на перюд виходу в трубку-колосшн: (Витковський Г. В., 1981), тобто щ два максимуми припадают па pi3iniii час. Тому зелену масу з високим bmíctom сирого про тешу можна одержати при збирашп трав у рант фази вегегацП

Формування i продуктившсть лучних ценоз1в залежать i значннт Mipi В1д р!вня мшерального живлення, частоти скошу вання (Слюсар I. Т., Штакал М. 1., 1981; Боговш А. В., Кур гак В. Г., 1988).

В наших досл1дженнях, де вивчались три строки косшня при родно! др1бнозаплавноТ сшожат! (вихщ в трубку злакових трав Ух колосшня i цвшпня), на неудобрених дьлянках i удобрени: повними мшеральними добривами (N180P90K120) з одноразо вим внесениям азоту, дворазовим — по Neo ранцьою весною теля першого укосу i триразовим — по Neo ранньою весною теля першого i другого укоав, встановлено, що найвищг урожайшеть зелено! маси, зб1р кормових одиниць i перетравно го протеТ'ну забезпечуються при удобренш травостою N90P90K12 навеет i теля першого укосу N90 та збиранш в период виход} в трубку-колосшня злакових трав (табл. 7).

Збирання природного травостою у ранги строки i роздр!бн* внесения азотних добрив забезпечують б1льш piBHOMipne над ходження зелено! маси по укосах. При kocíhhí у ní3h¡ строк! (цвтння злакових трав) травостою, удобреного азотними добривами в один прийом, до 80% урожаю припадае на перши?: yKic. Зап!знення з використанням зелено! маси призноднть дс попршення !"! якосл через зменшення перетравного протешу 1 кормов!» одп!iпи!. I вже в фаз! цвтання цей показник складаг лише 72—84 г, що робить недощльним використання зелено! маси для тдго;йвл1 молодняка ВРХ.

3. Агроб1олопчш основи тдвищеннп продуктивности одноршних кормових культур.

Незважаючи на те, що одпор!чш трави мепш продуктивш i б!льш енергоемш пор1вняно з багатор!чшши, вони е важливим джерелом рослинного 61'лка. Особливо в цьому плат вид^ляють-ся 3Miujai¡i ¡x поави (Бабич А. О., 1992). До того ж зб!р рослинного б!лка в значит Mipi залежнть шд стивщношення компонентов (1саев А. П., ¡978; ВавЬчов П. П., Посипанов Г. С., 1983), ршня мшералыюго живлення (БЬтеико та iu., 1985, Бегей

Урожайшсть природних сшожатей залеЖно в!д кратносН виесення азотних добрив i строюв збирання (середне за 1970—1975 pp.)

л — £ й о сз 36¡p, ц/га Bmíct в cyxiñ речовшц ГГрипадае перетравного npoxeiny на одну кормову ОДШШЦЮ

BapiaiiT удобрения х S .3 «5 сз s— — S 2 й О о» О. п >1 и кормо-вих оди-1ШЦЬ перетравного протешу у, а ? х . £ S К Л cq S О но JasW Я 0 53 0 'о - р. ^ VO О <У í-t

Вихщ в трубку злакових трав

ез добрив 220 38,1 3,9 2,-2 11,6 102

KÍ0P90K120 486 76,3 8,7 4,3 23.4 114

90Р90К120 + Ngn 502 80,1 9,4 4,5 24.6 117

сля першого укосу 60Р90К120 + Nr,o 483 77,7 8,1 4,4 23,6 104

:сля першого i ругого укосш

Колосшня злакових трав

ез добрив 224 38,5 3,6 2,2 11,8 94

J80P90K120 514 82,5 8,7 4,7 25,6 105

90Р90К120 + N so 512 84,1 8,3 4,8 25,9 99

¡сля першого укосу 60Р90К120 Neo 485 79,3 8,2 4,5 24,3 103

¡сля першого i ругого укоЫв

Цв!тшня злакових трав

ез добрив 222 34,5 2,5 2,0 10,6

Í1S0P90K120 451 64,4 5,4 3,9 20,7

U0P90K120 N90 418 61,3 4,8 3,6 19,2

¡сля першого укосу

t60P90Kl20 + Nf,0 387 . 58,9 4,3 3,4 1,8,3

¡сля першого i

ругого укост

HIP 0,95, ц/га 22,8

С. 1988) i строю'в збирання (Бегей С. В., Дзюбайло А. Г., 976). Введения у двокомпонентш бобово-злаков1 сумилки рай-расу однор1чного дае змогу без додаткових епергетичних затрат начно шдвищити продуктивш'сть однор1чпнх трав (Апдруипав /1. I. та in., 1978; Бегей С. В., Бездушннн М. С., 1983).

3.1. Продуктивнкть однор!чних бобово-злакових травосум*1Шок в залежнос-п В1д норм виаву, стромв слвби { збирання.

В умовах Передкарпаття найкращим сшввшюшенням бобового \ злакового компонентов у вш<0-в1всяшй сумпнщ, як показали наш! доо/пдження, е 1 : 1 (110 кг/га вики яро! 1 НО кг/га в1вса),а строки збирання суминки — масове цвтння вики яроТ. При цьому врожапш'сть зелено! маси складае 316 ц/га, зб\р кор-мових одиниць — 54,5 ц/га, обмшноТ енерги — 71,0 ГДж, а пе-ретравиого протешу - 5,3 ц/га. У вико-в1всяпо-райграсовш су-мшли найкраще виа'вати 100 кг/га паспшя вики яро'!, 100 кг/г'а в)Бса 1 15 кг/га райграсу одноручного.

Для забезпечення молодняка ВРХ зеленим кормом м5ж першим 1 другим укосами багатор1чних трав використовують одно-р1Ч1п сумпики р!зних ,строк1в с1вби. ГПзшиЛ строки авби р1зко знижують врожайтсть зелено! маси, тому однор1чш трави в другий 1 особливо в третш строки краще аяти шсля збирання озимих пром1жних пос1в!в. Це дае змогу одержати за два вро-жа! б1льше на 33,3% зелено! маси, 52,1% кормових одиниць, 69,4% обмшно! енерги [ 45,2% перетравного протешу (табл. 8).

8. Вплив строк|В авби на урожайшсть вико-в!всяноТ суминки (середне за 1974—1983 pp.)

3i6pano з 1 га

Строк c'mfm Урожай-nicTb зелено! масн, ц/га кормових одиниць, ц енерге-тичних кормових одиниць, ME КО ВРХ обмшно! енерги, ГДж перс-травного проте-5иу, ц

РаппьоЕесняний 315 33,8 2,5 56,2 4,2

ГПзшй + 145 17,2 1,2 27,6 2,6

Озима пшениця па зе- 275 34,2 3,0 67,6 3,5

леный корм

За два врожаТ 420 51,4 4,2 95,2 6,1

Ранньовесняшш + 319 34,3 2,5 57,0 4,2

горох + соняшник шсля- 155 17,1 1,1 26,7 2,8

yKicno

За два врожа! 474 51,4 3.G 83,7 7,0

HIP 0,95, а/га 32,7

Для шдвшцення продуктивности орноТ земло при ранньовес-ияному строт' c¡b6h bhko-bíbchhoo сум1шки, додолоноо тсляуоосооо зиротувати сулпшку гороху з соняшником, то збклынуе врожай-ность зелено! масп на 50,4%, зб0р кормовпх одпниць — на 52,1%, енергетичиих кормовпх одиниць — на 47,6%, o6míiiho! eneprií — на 48,9% i перетравного протешу — па 66,7%.

3.2. Врожайжсть однорочних трав залежно вод норм мшеральиого живлення.

Об'ектом внвчення вплнву мпоералышх добрив на продуктивность однорочних трав служила вико-омвсяпо-рапграсова су-MiuoKa.

Фосфорно-кал1Й1п добрива (РсоКоо) шдвиоогували на 13,7% виживання рослош вики яро! у cyMinoui. Внесения азотних добрив сприяло виживанню вовеа з 74,9% при внесеино РмКи до 85,4% на фонА повпих монеральн/гх добрив (NwPcoKi райграсу однор1чного — в1дпов1дно з 79,3 до 88,2%, а зпизнло ви-жоовання рослин вики яро! з 83,2 до 74.3%. Тому частка вики яро! в загальному врожа! при внесеши Neo на фоио Р<;оК>о скла-дала 16,5%, при N™ — 15,0, а при N120 — 14,4%.

Фосфорпо-калшш добрива збо'льшували коефаиент кущения BÍBca i райграсу одпор1чного, подвшцували ¡нтенсивопсть росту i розвитку вики яро!, в1вса i райграсу одиор1чиого, сприяли больш штеоосивному нагромаджешио масоо цих рослин i маем листя. A30THÍ добрива, внесено разом з фосфорооо-калшнпми, оде бкю.-ше посилювалп ori nponecoi у злаогавих компонента i пригопчу-вали у вики яро!.

Незважаючи на те, то з внесениям азотооих добрив вижоо-вання роелнн вики яро! у вико-в!всяно-райграсов1й сумошцо зни-жувалось, а отже знижувалась о! частка у загало^ному врожа!, якосто> корму зростала за рахунок шдвиоцения в ньому вм0сту сирого протешу: з 13,0 при удобрено« РсоКсо до 14,7 при Neo на фон! РбоКбо, 15,8% при N90 i 16,3 при N120. Bmíct сиро! клггкови-ни знижувався водповодно з 28,4 до 27,9; 26,8 ó 26,5%.

Мшеральш добрива, особливо азотш, сприяли та кож по'двп-щенню врожанносто вооко-вшсяою-райграсооо сумддки (табл. 9).

Слод в1дмтоти, що OKynnicTb 1 кг дпочо! речовноои добрив зелеогооо масою була висока i зростала в Mipy шдвищепня доз азотного живлення. Якщо на фоп1 калшних добрив (РеоКео) дей показник совладав 17,5 кг, то при додатковому Bioecenoii N00 — 82,1 кг, а N120 — 85,6 кг. Отже, внесения ооавоть 120 кг, азоту на фош РеоКео е воосокоефектнвним агротехночним заходом ¡¡¡дви-щенпя врожайносто вико-в!всяно-райграсово! сум1оики. За раху-оюк збольшення врожайнот зелеооо! маси зростав зб0р з одини-

Ц1 площ1 кормових однппць, енергетичних кормогшх одшшць обмпшо! енерги. Зб1р перетравного протешу зростав, кр!м цьс го, ще й за рахунок шдвпщення в зелешй мае! при внесет азотиих добрив вм1сту сирого протешу. Тому протешо-енергс тичне вдаюшення в зеленому корм! зростало пропорцюнальн шдвшценню доз азотного живлення 1 було оптимальним пр удобрегпп вико-в!всяно-райграсово1 сумшки №<>-12оРбпКб<>. Таки чипом, окушпеть азотних добрив перетравним протешом значи вища, шж зеленою масою чи кормовнмн одиницямн. Важлнви е й те, що азотт добрива сприяють росту врожайност1 зсленс маси не Т1лькн першого, але й другого укосу (отави райграс одпор1чиого).

Внесения шд вико-в1всяно-рапграсову сумпику азоту на фо! РсоКоо гпдвищувало коеф1т'ент використання фос([юру I кали з добрив.

9. Залежшсть урожайност1 вико-втсино-райграсовсп сумпики к'|Д доз генерального живления (середне за 1983—1985 рр.)

BapiaHT удобрения

Ь рожаи-ш'сть зеле-маси, ц/га

3i6pano за 2 укоси

о

§

* о й

и, о 5&

% о аа

о a о <

о ип

о 5 Uc

о са ' О- U

о. о .

QJ ■

■ Ч ^

1— 4)

Ш К

о £ а, н г~1

Без добрив РбоКбо (фон) Фон + Neo Фон + Ngo Фон + Nl20 HIP о,95, ц/га

223 244 370 398 428 11,1

174

194

284 296 313 10,3

53,7 57,5 85,4 91,1 97,7

3.2

3.3 4,9 5,2 5,6

87,7 93,6 139,7 148,3 163,3

4.7 5,3 8,5

9.8 11,0

164 170 192 206 213

в-

4. Роль пром1Жних nociBiB у зб1льшенж виробництва рослинного б1лка.

Важливим резервом збьтьшення виробництва рослинного битка е пром1'жш nocÍBH кормових культур. Вони дають можливкт!. повшше використовувати атмосферш опади, сонячну енергпо. внесен! добрива i грунтову вологу. KpiM цього, збагачують груш

ргаш'чною речовиного, покращують ного ф1з»чш властнвосп ! е фективпим засобом у боротьб! з бур'янами, шюдпнками та хво-обами о'льськогосподарських культур, захисту грунту в;'д вод-01 1 в1трово1 ерозн. Не займаючи окремих площ, пром!жш по-¡ви зб1льшують зб\р продукцп з гектара на 11,0—24,9% (Бе-ей С. В., 1992).

Найб1льш поширеними видами промЬкних посл1МВ у Перед-арпатт1 УкраТпн е озими щсляжнивщ 1 шдс'пзш.

4.1. Продуктившсть озимих пром1жних пос!в1в залежно в1д добору культур, удобрения 1 строки збирання

В пашому десятир!чному дослш, де вивчалнсь кормов! кон-ейерш Ывозмшн з р1зним насиченпям озимнмн пролткнимн почвами, остановлено Гх високу ефектнвш'сть. Так, при 40%-пому шсиченш кормово! авозмши озимими промшннми постами ,б\р сухо! маси зростав на 11,0%, кормових одигшць па 3,1 %(. шергетичних кормових одиниць па 5,2%, обмпшо! енерп! на >,5% I перетравного протеТну па 4,5% пор1вняно з насиченпям 1а 20%. Озиме жито в таких постах забезпечувало 262- 270 ц/га ¡елено! маси або 37,2—38,4 ц/га кормових одиниць ! 3,2—3,3 ц/га 1еретравного протеТну, озима пшениця — в1дпов!дпо 258—275; ¡1,2—34,8 ! 3,2—3,5 ц/га. I хоча вик0-в1всяна сум|"шка теля ози-ло! пшенит на зелений корм забезпечувала дещо нижчу про-1уктившсть пор1вняно з основним строкой с1вби, однак за два зрожа! вдавалось одержати на 33,3% зелено! масн, 52,1% коо-лових одиниць, 68,0% енергетичпих кормових одиниць, 69,3% эбмшноТ енерг!! ! 45,2% перетравного протеТну бкчыпе.

Озим! пром!жн1 пос!вн, в основному, використовуються в ран-1ьо-весняному зеленому конвейер!, тому дуже важливо в рант -троки одержати зелений корм. Як показали пани дослЬтження, эзнма свир!па в умовах Передкарпаття досягае ук!сноТ стнглост1 га 3—9 дшв ран!ше, н!ж озимий рщак ! забезпечуе дещо вишу зрожайшсть зелено"! маси. Тому вирощуваиня ТТ в озимих про-тжних поавах прнскорюе на 3—9 дшв надходження зеленого корму для Д1'дгод!вл1' молодняка ВРХ.

Иайбкчьш продуктнвними в озимих пром!жних посмвах булн эз»М1 зернов! культура — озиме жито 1 озима пшениця. Важли-вими агрозаходами п!двищення продуктивное™ цих культур е вирощуваиня !х у сумшчщ з викою озимою, забезпечення опти-малышх норм мшерального живлення ! строк!в збирання.

Озиме жито ! озима пшениця в сумииш з викою мохнатою булн б!лып продуктнвт, 1пж чист! поави. Особливо в цьому в1д-ношенщ вид1лялась вико-пшенична сумшка. Вже при ранньому

строщ збирагшя (до колосппгя злаковоТ кулътури), пона пер важала чист! поави озимо! пшенищ на 9,3 ц/га кормових од ниць, 0,3 МЕКО ВРХ/га епергетичиих кормових одиниць, 1,8 ц/] перетравного протешу ? 7,2 ГДж обмншоТ енерги. Ще В1дчут! ша ця перевага при збиоаши зелено!' маси на початку колосии злакового компонента. До того ж вико-пшеннчна сумапка, ш, живлена з весни 30 кг/га азоту, як при першому, так 1' при др гому строках збиранпя забезпечувала значно гшций збгр корм вих одиниць (32,7—42,5 ц/га) 1 перетравного проте!'ну (4,4—4 ц/га) пор1Вняно з озимою пшеницею, шдживлепою нав1ть п!дв щеними нормами азоту (N9»). показники поотуктивносл як складали вщповщно 31,7—37,7 1 3,9—3,7 ц/га. Р1зниця м|'ж пр дуктившстю чистих поавш озимого жита 1 вико-житньо! сум11 ки мент в1'дчупга. I лише за енергоемшстю 1 ц перетравно: протешу (3465 МДж) вико-житня сумннка переважала чисп и ави озимого жита (4037 МДж). У вико-пшенично! сумпш енергоемшсть 1 ц кормових одиниць (320 МДж) 1 перетравно! протеТну (2835 МДж) зиачно нижча, шж у чистих поавш оз моТ пшениц! (461 \ 4878 МДж).

Внесения з осеш повних м!неральних добрив сприяло Сил нпй зимостпжост! рослин озимого жита 1 озимо! пшенищ, а ра ньосесняне шдживлеппя — росту ! розвитку рослин, нагрома, жешпо Тх маси ! збктьшенню листовоТ поверхш. На цих д1ля ках ! продуктившсть фотосинтезу була значно вища, шж па и удобрених. А це в кшцевому результат! ш'двищило продукт» шсть озимого жита ! озимо!' пшениц! у пром1'жних поив; (табл. 10).

Разом з ростом урожайности зелено! маси озимого жита озимо'! пшениц], зростав 361'р кормових одиниць 1 обм!ниоТ ене; гн. Зб!р перетравного протеТну зростав, кр!м цього, ще й за р хунок б!лыиого вм1сту сирого протеТну у ш'дживлених азото рослин. Звщси в озимого жита 1 озимо"! пшениц!, шдживлеш тдвищеними дозами азоту (Ыэо), на кормову одшшцю прип; дало б'итьше перетравного протеТну (108—129 г), шж ннзькик (N30, 95—100 г).

Продуктивн!сть озимого жита, озимо! пшениц! ! Тх сумшс з озимою викою при збиранш на початку колос!ння злаков! культур дещо була вища, шж перед початком колосшня. Одна ятсть зелено"! маси при цьому значно попршувалась у зв'язь 13 зменшенням вмшту сирого протеТну в сух 1 й мае! ! перетра) ного протеТну, що припадае на одну кормову одиницю. I вже п початку колосшня в зелешй мап озимого жита, п!дживлено1 N30, цен показник складав 90 г, тод1 як у фаз! виходу в труби — 103 г, у жита, шджнвленого N90 — в!дпов1'дпо 109 ! 123 внко-жнтньоТ сумпики — 100 \ 116 г, пшенищ, подживлено'! N

10. Вплив мшералышх добрив на врожайнкть озимого ЖйтЗ i озимо/ пшениц! у пром!жпих лоа'вах (середпе за 1973—1975 pp.)

BapianT удобрения

О- QJ

3¡6pano з 1 га

— л

CQ Д О ~

о

U

о я

я

Bmíct в cyxifi речовиш, %

О <L>

'á " Г!

« К

Озиме жито

Озима пшениця

Фон + N30 t>OII + Ngo HIP 0 95

I 197 275

I 26,8

23,4 31,7

2,6 3,9

43.1

57.2

12,0 13,3

33,8 33,1

о " О.« 2

fs я

О) s

о- >, я

S.S я

5S S °

5o?, Э <=■« ? с о

§ о s

£-0 о С г tí

еч добрив 180 25,5 1,8 35,6 9,5 35,4 86

[3оРг,пКг,о (фон) 245 34,3 2,4 48,1 9,5 35,2 73

'Oil + N30 275 39,1 3,4 52,9 12,2 33,2 95

>ОН + Neo 327 46,3 4,4 66,1 12,1 34,5 95

Зон + Nan 349 51,4 5,1 68,8 13,7 31,6 108

HIP 0,95, а/га 28,5

100 129

— 100 i 100 i, N90 — 117 i 129, а вико-пшеничноТ сумнпкн — 13 i 108 r.

ДиплоТдш i тетраплоТдш сорти озимого жита i трткале ма-оть р1зний перюд уккно! стиглосп, що дае змогу подовжити ^икористання i'x у зеленому конвейер!.

4.2. Вплив добору i удобрения кормових культур в шсляжнивних nociBax па зГЛльшення виробниндва рослинного бглка.

Одним з факторш, що впливае на врожайшсть шсляжнивних nocieiB, е доСир найб!лып продуктнвних кормових культур з коротким периодом вегетац!Т. Проведепими нами на протяз! 1981 — 1983 pp. дослиженнями встановлеио, що цим вимогам «¡дпов!-дають капустяш кормов! культури, як! забезпечують зпачпо пищу врожайп!сть зелено'! маси (92—168 ц/га), зб!р кормових оди-ниць (11,7—21,9 ц/га), енергетичних кормових одиниць (576— 1091 KEKCW, обмшно! eneprii" (13,9—25,8 ГДж) i перетрав-

—

о ' ■а о 5

tí S Ы

о EU

Я с

g

M о о -ï т ta

я о

1-3 а Ь5! u = »ja о s

■ (a чз M о С\ о fa s

и о г u g а с* я: „

н "а "о 5е m C¡

а Рг ^ Е. Ь ~ к -.ив* п

-•S я Е о о.в ь a ^^^

2 Ч ГВ С" а 43 ~. П! Л

a tigre h h

o s ojwoSK a- w i tr

• - - сл = ы ю -Я- * я

- о тз т о г-г a w в s^ и £

о -i — Я" 0 S3 Ь j5 Ж -г Я Я

w Я ~ J а" с- в Я Ä s „ я

S ® Г-Е = « ® g-<

¿ о в . я а ? _ ^з аз 5. 2

" • в 2Ó'2ü в ^ м s; u

S4 - 3 a ¿ a a 8 *

OS S' 03 § = ~ £ Sas*« -S er S я м и g^ S -

ОПССЗ -s-2 P -> то и

» s Si<- ö ñ ж a -i 5

«о' m в ~ £2. г ° ОыдГОя -j ~ ^ и m ¿ в с s

B - ^ Ю , CS J?

■р от p¡

в я н

о S

й

о

ЕО с' д

О

W w Г- кГ' X К w . ^ h3

= S S О ~ ^ ^ n g

2 E s. со Р'з 5 ta ä S 2 "o *

S £ a 5. С. ® * о a^ « g 2 я p,

Ja юЁ n.

ы 2 S" g H о -a ~ a ^ £

I S S S a ^ w 3 " S « я

r ^ « ¿ -ó 2 с я a o^^ ьч

~ n ~ n> ъ •o ore — „ — 5. ÖJ

Ä X -a 2 ía n ■ -

2 o s S ¿o m а я jy д

„ - _ * ч г- s H § M

"SI О '"ЯЭ.2 Й ° g „

~ ОЫЧ g

, _ ш ¡a s _ fc

go re -> Я

о и с '<2. ä

— H OS ro = a з «5 s ° 2 -а

w to и ^ S 2 S 5

> о' " о S a S о о S П>< £

^ -Î Я „ X 2 О ¥ ci

«uS'^S й = 2=£ a í

ю £ 2 3 * ss5» ^ 3' ? а 2

■E' с я hS a „ - ъ ~ я ю

S -a ^ tu я- я я o soo^a

V о^ V a Р т ~ о г в ;

сз

^

5 S

о

a S3

"О -а

о о

ni. ^

а

a Ss

' ^ a

a о"

о и

д тз tj п

~ — — • рп

s Г

о ■о о

»

Урожаншсть зелено! маси, ц/га

СП — "-i

СЛ

о

ОЭ ^ 0> О Оо ^ О ij Oí «2 О

О ^ О —1 оо

¿а ю

оо "со

KD Ol

оо

к>

о со 00

КЗ

О

00

03

а я X

s X о

1Г g g

s о

енергетичних w кормових I g* одиниць, КЕК Оврх

обмшно!

eHepriï,

ГДж

перетравного протешу, ц

<<

•а о S

__. а

о <<

5а Я = S 05 X

U3 S

йз о

И -о 3

— о

CS ю

00 s

п

« t °° s « 5

V-

■о

Ol ж Я О О О

Я О

03

я

- а оз g S

; ч "-J M 2-W s"

►7) S ГЗ ^ ,-w

- S —

I

"a к>

S^ «

o'ä „

»S3

■О 03 О

S-H-

со о w

- H я ia к о

"-J

S о -S..

Pan 00 я sa

Sa ' " Я E3

^T-ïa »

К О

M

H tr fu

C\

Sa И

_ о О чз ч а

о

и

о

-ё » 'Í-3

5 Б"

ию 86,7 i 15 кг, при nneceimi Nsu ni гюказпики зменшуються 80 i 10,5 кг.

4.3. Шда'вщ кормов! культури — додаткове джерело рослинного б1лка.

В умовах Передкарпаття, як показал» наш! досл)'дженпя, ,пн-kiiii ефект забезпечуе виротувапня райграсу однор1'чпого у ш'д-5них постах. Bin добре переносить затшення покрпвннми рос-памп, в перший перюд росте пор1'вняпо повктъно, мае добру щпспсть i п1сля збираппя покривно! культури швидко формуе ожай. Завдяки bhcoküi здатност1 в^дростати в наших умовах статнього зволожепня, при забезпечешп поживою може дава-два укоси. В дослщах, проведених у 1970—1972 рр., райграс норшний, виаяний разом з вико-в1всяною сумникою, забезпе-вав додатково до 106 ц/га зелено! маси. При цьому врожай-:ть зелено! маси залежала вг'д нормп Bucißy райграсу однор1'ч-го. Напкращим сш'ввЦпошенням компонен'п'в ;у вик0-в]'всян0-йграсогли cyMiumi е по 100 кг/га схожого насшня вики яро! i зса i 15 кг/га райграсу однор¡иного. При такШ норм! внсгву икомпонентна сумпика забезпечувала за два укоси максималь-й врожай зелено! маси (363 ц/ra), poip енергетичних кормовпх .иниць (3661 КЕКОврл), обмшно! enepri! (83,0 ГДж/га) i ретравного проте!ну (6,1 ц/га) при вщиосно високш врожаи-CTi отави райграсу однор1чного. До того ж врожайшеть шд-зного райграсу однор1чного прямо залежала вщ ;норм внесен-азотних добрив.

При цьому азотн1 добрива бьтьш ^фективш, якщо !х вносити один прийом. Внесения навесш шд nepenociBHy культивацпо ■о на фот РсоКео забезпечувало за два укоси на 30 ц/га зелено! ich, 15,8 ГДж/га обмшно! enepri! i 1,7 ц/га перетравного прошу больше, нiж при bh'eceüni тако! ж кьтькосп азоту в два ийоми (Njo на фоги PeoKso HaBecni + Nc,o ш'сля збираипя пер-эго укосу), хоча врожайшеть зелено! ,маси тидавного райграсу |И цьому зростала на 26 ц/га. Пшвнщення дбзи азоту, внесено п .т'джпвлення отави райграсу одноручного, до N?o i N<?<> двшцувало як врожайшеть зелено! маси, так i 36ip енергетич-х кормовпх одиниць, обмшно! enepri! та перетравного протеТпу.

ЗАГАЛЬН1 ВИСНОВКИ

1. Нанб1'льш ефективного i енергозбер1гаючою в умовах По-дкарпаття е кормова копвеперпа с1возм!на, наепчена 60%-мн 1гатор1чними травами, 20—40 однор1чшши бобово-злаковими

Травосум1шками i 0—20% /зерновими, кр!м цього, 40—60% ко мовими культурами пром1жного вирощування, в т. ч. 20—40' озимими i 20% шдавними. Бона ,забезпечуе 58,9—60,7 ц/га ко мових одиииць i 97,6—103,0 ГДж/га, обмшно! енерпГ з иайвшци енергетнчним екшвалентом урожаю ,(6,1—6,7) i иайнижчою енс гоемшстю 1 ц кормових одиниць (346—397 МДж) та перетра ного протешу (3082—3478 МДж).

2. Серед ''кормових культур кормовоТ конвейерно! а'возмп найб1'льш продуктивними i найменш еиергоемними е 6araTop¡4¡ бобово-злаков1 травосумиики. На 1х долю припадае 28,5—55,9 збору кормових одиииць, 28,0—59,2% валово! eneprií i 27,2—60,3е перетравного протешу. Багатор^чш бобово-злаково травосум!шк мають найвищий енергетичпий еквшалент урожаю (17) i nai нижчу енергоемшеть ,1 ц кормових одиниць (144 МДж) та пер< травного протеГну (1220 МДж):

а) з багатор!чних бобових трав найб^ьш продуктивним е копюшина /лучна i лядвенець рогатий, яю в сум! за 3 роки bi користання забезпечують на 152—284 ц/га зелено'/ масп аб 29,1—33,4 ц/га кормових одиниць б1льше, пор1вняно з конкши ною п'бридною i люцерною поавною;

б) чист i nociBH конюшини лучно! за .збором перетравног протешу значно переважають конюшино-злаков1 травосумшк! однак поступаються травосумшкам з тимофп'вкою лучною i гряс тицею зб1рною за збором кормових одиниць (на 9,5 i .7,1%). Се ред багатор1чних бобово-злакових травосуминок пайбиьшу прс дуктившеть при найменнпй енергоемност! корму забезпечуе кс нюшино-тимофпвкова;

в) кошошшю-тимофнвкову ,сум1шку найкрате тдаватн ni, озиме жито на зелений корм, однор!чш трави першого строк cíb6h i шсляук'сш пос1Ви однор1ч[гих трав. При д ггньому безпе кривному вирощуваиш, IÍ краще впа'ватп шеля збпрання ол:х pi4inix трав першого строку а'вби;

г) обов'язковнм, хоча й енергоемпнм технолоп'чним заходо; шдвищення продуктивное™ багатор1чних трав, е в и ГШуВ ОII пя кис лих rpyn'TiB. «Внесения пiд кошошпно-тимофи'вкову сумлнку 1, порми за пдролпнчною кислотшстю ваппа, зб1льшуе на 40,1°/ зб1р кормових одиниць i па 32,8% перетравного (Протешу;

д) конюшино-нажитницеву суминку дощльпо удобрювати ра но навеет ЫзоРэоКз" i Nao шеля першого укосу. Для одержаин: впсокояюсно! зелено! масп тако! травосумнпки, збпрання !"! за кшчувати до расового цвтння конюшини лучно!'. П!д конюши но-тимофп'вкову сум i ni ку кеобхшго впосити з песни iiobhí Mine ралыи добрива в доз1 М.оРйчКсл i збнратп Г! пайкраще з 25 трав ня до 10 червня;

е) важливпм епергозбер1гагочим а еколопчно чистим техно-)пчним заходом тдвпщення продуктнвпосп кошошнпо-тимо-¡ГвковоГ сумппкн е шокулящя насшпя копюшини лучно! ризо->рфшом, зокрема [штамами НЫгоЬшт 1 г 5 Г о 115 348 а \ 329 6;

е) для одержашш дешевих корм1в копюишно-тимофпвкову шпику сл!д вна'ватн ш'д ознме жито па зелепин корм 1 вико-[стовувати протягом трьох рок1в (роки викорнстапня зГигають-I з роками життя). За такоУ трипалост! використаиня, зб1р кор-ових одиниць зростае па 8,2%, а обмшноТ ,енерпТ гга 10,7% по-¡вняно з двор1чппм викорнстапиям. При цьому енергетнчний имвалент урожаю зростае на 86,8%, опертоемшсть 1 ц кормо-их одиниць зиижуеться па 46,!% 1' поретравпого протешу на

з,2%;

ж) прнродш сшожа'п пайбьчыи дошльно удобрюватн навесш овними мшеральшшн добрнпамн ¡М-тРяпЮ"« 1 шдживлюпяти гпс-я ¡першого укосу N54. Збирати травос/пн сльч, в нерюд виходу в рубку-колосшня злакових трав.

3. Важливпм джерелом надходжения кормпз ! рослннпого ¡лка у Передкарпат'п е однор1чш бобово-злаковг травосумнн-

и. Займаючи у ковмовш конвейершй авозмнп 20—60% осиов-01 плони, вони забезпечують в!д 11,9 до 36,3% збору кормовнх днниць 1 гид 12,7 до 43.6% неретравного протеУну:

а) найбьчын ефективпнм 1 найменш енергоемним е ранпьп-еснянин строк сшби вико-швсяноУ сумшпш. При с!вб1 в шзшни троки, 11 слщ вис1вати теля збпрання озпмнх пром!жпих куль-ур. Це дае можлирлсть зб!'лыиптп збт кормовнх одиниць па 2,1%, а перетравного протеУну на 45,2(%;

б) найкрашим ствв1дпошенням вики яроУ 1 глвса у вико-в1в-:янш сумпши е 1 : 1 з нормою внс1ву обох компонен-пв по 10 кг/га насшня; для вико-в^всяно-райграсовоУ сумилки — по 00 кг/га насшпя вики яроУ 1 в1вса та 15 кг/га райграсу однор1ч-гаго. Закшчуватн збиратшя вико-в1всяноУ сумпики сл1д не тз-пше цвтння вики яроУ:

в) удобрения вико-в1всяно-райграсово! сумпики мшералыш .ш, особливо азотнимн добривами, тдвшцуе зб1р копмових оди-ищь з 53,7 <д/га на неудобрених д1ляиках, до 97,7 ц/га на удоб-)епнх Ы^оРбоКеп, перетравпого протеУну — в1дпов1дно з 4.7 до

1,0 ц/га 1 обди'нноУ еперп'У — з 87,7 до 163,3 ГДж. Одна к енер-•етичний екв1валент при цьому зиижуеться з 17.4 до 10.6, а енер-оемшсть 4 ц кормовнх одиниць зростае з 121 до 199 МДж 1 теретравного протеУну з 1386 до 1770 МДж.

4. Для забезпечення худоби високоб1лковнм зеленим кормом ранньою весною I шзпо восенн. необх]'дио впрощувати кормов1 кульл-ури в пром1жних поа'вах. Не займаючи окремих плот, вопи можуть збктьшувати зб1р кормових одиниць до 257о:

а) найбьльш продуктпвкимн в кормов1Й конвейернш авозм ni е 03HMÍ npoMÍ>KHÍ доави. Для раннього i безперебшного па, ходження зелено! маси в таких nocieax, сл1д вппватн: свирк озиму, pinaK озимий або його сумпику з озимнм житом, озиъ жито дипло!дних i тетраплоТдних сортш чи його сумппку з 03i мою викою, трткале i сумпику озимо! пшениш з озимою bhkoii

б) озиме жито i озиму пшеницю на зелений корм краще bhcíb, тп в cyMiiuui з ознмою викою. Однак при дефшит! насшня озим( вики !! сл1д вирощувати, в першу чергу, з озимою пшеницею. Це д; можлпв1"сть збьлыпити 36ip кормових одинпць на 43,5"'о, nepi травного проте!ну на 71,4% i енергетичний екв!валент урожа на 19,0% при знпжешп енергоемпост1 1 ц кормових одгшиць н 30,6%, а перетравного протеТпу на 41,9%. Ознме жито можн вистати в чистих пос'шах, п'1дживлюючи ного рано naBecni Noo-s

в) озиме жито, тдживлене з вески -низькимп дозами азот (N■4«), с/пд збирати до початку колосшня, шдвшцепими (Neo), також впко-житшо i вико-пшеничпу сумппкп та чист'1 nocien 031 мо! шпенищ — на початку колосшня злакових культур;

г) найвищу продуктнвшсть i найнижчу енергоемшсть у пюи жиивних постах для щдгод1вл1 молодняка ВРХ забезпечуют редька олшна i прчиця б1ла, для внпасання — перко. Опт) мальною нормою виаву прчиш CLto'í в шсляжнивних nocÍBax 25 кг/га насшня. Фосфорно-калшш добрива ефектнвннш при bik сени! íx щд основну культуру, азот!П — при Biiecenui в два прг. йоми: п1'д основну культуру i прчицю биту шсляжнивпого вире щування.

ПРОПОЗИЦГГ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для отримапня 59—61 ц/га кормових одинпць 1 6,6—6; ц/га перетравного протешу з впеоким енергетнчпим еквшален том урожаю (6,1—6,7) I низькою ,енергоемшстю 1 ц кормови: одиниць (346—397 МДж) та перетравного протешу (30823478 МДж), необхщно, щоб у кормовой конвейерной авозмш багатор1чш трави займали 60% загально! плошл, однор1чш -20—40%, зернов! культури — до 20%, кр1м того, озим! пром!жп — 20—40% 1 шдсГзш — 20%.

2. 3 багатор1чних трав у кормови"! конвейершй авозмпп ре комендуеться ¡вис^вати конюшину лучну або и сумшку з тимо фпвкою лучною 1 лядвенець рогатий. Найкраще конюшино-ти мофпвкову сумшку тдавати шд озиме жито на зелений корм однор1чн1 трави першого строку авби 1 шсляуюсш пос1ви одно р1чних трав або с1яти безпокривио теля збпрання однор1чни> трав. ГПд покривну культуру доцшьно внести вапно з розрахунк)

О—1,5 норм» за пдролточною кислотшстю, а травостой кошо-ооно-тимофпвковоТ cyMÎiooKoo одороку удоброоватн повпнми Miooe-злыоими доброовами ЫзоРсоКсп. Збнрати перший yode сл1д до 10 ;рвня. Використовувати коопошино-тимофпвкову сумошку протя->М трьох pOKÎB.

Краоцою дозою удобрения прнроднох cino/катен вважати 90Р90К120 iiaaecni i Nso оо1сля перового укосу, а краодим строкой )оораиня першого укосу — booxí/i в трубку-колоспоня злакових 1ав.

3. Вважати наибьпын економочно випдною нормою niociny окп i BiBca у biiko-bíbchiiíío cyMÙnni ооо 110 кг/га пас'поия. Сляти /мпнку ранпьою весною, при тзшшнх строках — лише н1сля Зиранооя озимих ооромо'жних культур i збоорати травостпо у (¡)a3¡ зтння вики ярой

4. Для piBHOMipoioro иадходженпя зелено!' масн у веснянпй грюд, в озимих нромо'жннх иосо'вах сло'д внрощуватн озиму своо-iny, ОЗООМИЙ /р ¡ П а К i ЙОГО сум1'шку 3 ОЗИМНМ ЖИТОМ, CyMilHKH зимоУ вооки з диплоТдпими i тетраплоодними сортами озимого юта i озоомооо пшеницею, трткале. При дефщип насшня озн-oï вики дощ'льно виавати ÏÏ в сумпнцо з озимою пшеиипею, а ЗИМе ЖИТО — ЧИСТИМ OOOeiBOM ШДЖИВЛЮЮЧЮ ЙОГО liaBeClli N00-90. бирання внко-житньоТ i внко-пшешочно1' сумшоок. а також чоос-ох hocíbíb озимо? пшеоиощ i озоомого жита, шдживленого Non, еобх1дно закшчувати на початку колосшия злакових- культур, зимого жита, п1джоовлеиого N.™-6o — до початку колоа'иня.

5. В шеляжнивооих nociBax для тдгоД1'вл1" молодняка ВРХ ирощувати редьку [Олшну i прчицоо 61'лу, для випасання —. ерко. Норма виаву прчищ б1ло'о — 25 кг/га ооасоооня, норма несения добрив — N90P90I-G20 ш'д озиму, поооеницю (осооовну куль-уру) i Neo шд г1рчицоо биту проможного вирошування.

6. В шдсовних .проможоонх nociBax використовувати райграс днорочннй. Для цього разом з вико-в1всяною сумннкою (по 100 г/га наспоня обох компоненте) виавати 15 кг/га ооасшооя рай-расу однородного. ГПд передпоавооу культивац1ю внести повш ¡нерально добрива NsoPeoKco.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБ1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦН

1. Бегей С. В., Дзюбайло А. Г, Пром^жш ttocíbh в Передкарнапт // Тв; ришшцтво УкоаТни, 1974. — № б. —С. 42.

2. Бегей С. В., Дзюбайло А. Г. Вплив азотиих добрив на врожай i якшт зелено! маси жита i пшенищ // Зсмлеробство. — К.: Урожай, 1974. — Вип.З

— С. 83—89.

3. Бегей- С. В., Дзюбайло А. Г. Вплив деяких агротехшчиих прийомт i [¡рожай i як-icTb зелено! маси одноргашх i 6araroo¡4imx трав в умовах П редкариаття И Молочпо-м'ясне скотарство. — К.: Урожай, 1975. — Внп. 3

— С. 79—80. (рос. 'мова).

4. Бегей С. В., Дзюбайло А. Л". Вплив строка'в коспшя на врожай i ukícti. зелено! маси озимих проишкних hocíbíb в умовах Передкарпаття Передприе i ripcbKe землеробство. — К.: /Урожай, 1976. — Вип. 21.—С. 49—5

5. Бегей С. В., Дзюбайло А. Г. Вирощування зелених kopmíb у npoMi» uux nocißax II BiciiHK сьльськогосподарсько! науки, 1977. — X» 6. — С. 27—3

6. Бегей С. В., Дзюбайло А. Г., Проскура I. П. та in. Рекоыендаци г впрощувапню високих урожаГв зелено!' маси в пром1'жних nocißax. — К.: Ур| жай, 1977. — 16 с.

7. Бегей С. В., Дзюбайло А. Г. Вплив добрив i строюв збирапня i врожай i яюсть зелено! маси сшожатей. // Корми ¡ кормовпробництво.—К.: Ур< жай, 1977. — Вип. 4. — С. 29—30.

8. Бегей С. В.. Дзюбайло А. Г., Гушнянський М. М. Шляхи шдвшце) ня hkoctí kopmíb // Корма — 1977. Х° 4. — С. 27 (рос. мова).

9. Бегей С. В., Дзюбайло А. Г., Грабовська О. П. та in. Особливос вирощування озимих промикпих nociB¡b // Передг1рне i прське землеробств

— К.: Урожай. 1978. — Внп. 23. — С. 55—60.

10. Бегей С. В., Дзюбайло А. Г., Грабовська О. П. Продуктивш'сть оз! мнх пром1'жних nociBiB у Передкарната та захшгому /Псостепу. // Корми1 ьормовиробництво. — К.: Урожай, 1978. — Вип. 5. — С. 3—6.

11. Бегей С. В., Дзюбайло А. Г. Добоива шдвищують пожившеть. // Тв риннинтво Украши, 1978. — № 9. — С. 33—34.

12. Бегей С. В., Дзюбайло А. Г., Гадзало I. I., Коцюруба Я. М. Ко; мова продуктившсть озимих pinaKa i cypinnni в промшних nocißax Пере; карпаття та захщного JlicocTeny // Bícihik альськогосподарсько! науки, 198

— X» 4. — С. 82—83. ■

13. Бегей С. В., Дзюбайло А. Г., Лопатш I. М. та in. 1птенснфн<ацш л нок cíb03míhh шляхом насичення !х пром1жними поавами кормових культу

— Дублянн, 1980. — 13 с.

14. Бегей С. В., Дзюбайло А. Г. Багатор1чш трави в зеленому конвейе Передкарпаття // Bícihik а'льськогосподарсько! науки, 1980. — № 6.—С. 26—2

15. Бегей С. В., Дзюбайло А. Г. Яшсть зелено! маси кормових культ) Ц Тваринництво Украши. 1981. — № 1. — С. 47. ;

16. Дзюбайло А. Г. Урожай озимого жита в пром!жних nocißax залеж! вщ ршня удобрения // Корми i кормовпробництво. — К.: Урожай, 1981.—Ви 12. — С. 7—9.

17. Дзюбайло А. Г. Поршняльна оцшка продуктивное?! cypinnui i pwai в озимих прош'жних nocisax // Hobí xap4oBi i кормов! рослини в народное iосподарств!. — К.: Наукова думка, 1981. — С. 114—115. (рос. мова).

18. Бегей С. В., Дзюбайло А. Г. Пщвищения продуктнвиост! 6araTopi них трав в умовах Передкарпаття. // Bíciihk с'|льськогосподарсько! наук 1982. — № И, — С. 30-32.

15. ДаЮбайЯб .А. Г. Йдедутшль ¿Меяьго йСйЬейера V умоаах Аерсд« паття залежно вЦ насичення його багатор'тними травами // Передпрне рське землеробство. — К.: Урожай, 1983. — Вип. 28. — С. 42—43.

20. Бегей С. В., Дзюбайло А. Г. Резерви змшнення кормовоТ бази / ч 1з вщу роботи наукових пращвниюв' 1 кормовиробниюв Льв1вщини по- п'сля-шнОму вирощуванню прчищ б1ло! на зелену масу. — Льв:в: Облгкштви-. 1983. — 6 с.

21. Бегей С. В., Дзюбайло А. Г., Сеп'н П. М., Лопат'й I. М. Ппом;жн< !ви — важливий резерв кормш. — Льв)в: Облпол'графвидав, 1983. — 4 с.

22. Дзюбайло А. Г., Яремко Р. С., Арочкш В. Д. 1нтенсисЫкатпя с'во^м'н мужними культурами в умовах Пеоедкаппаття // 1нтенси(Ь;ка";я с:вп-м:н м'жними постами в умовах захщних репошв УкраТни. — Льв;в. 1985. — 31-35.

23. Бегей С. В., Дзюбайло А. Г., Бшеот Б. 1. та ш. (Методичш вказ'вки вивченню технологи впрощування однор'чних багатоук'сниу

¡ьпвих 1 ковмових с'возмшах. — Дубляни. 1986. — 10 с.

24. Дзюбайло А. Г., Стешв М. В. Багатор^чш тпави в зеленому конпсйеп1' ^едкарпаття [I Раиюнальне використання кормових пес\'г>с;в зонн Каппат Гези допов1'дей реп'оналыюГ науково-виробничоТ конферешт. — Ужгопод. ¡7. — С. 81—83 (рос. мова).

25. Сеп'н П. М„ Бегей С. В.. Дзюбайло А. Г. та ;н. Ре«,оменля":Т по Г"-цуванню опноо1чних* багатоую'сних сум1шок в польових '1 кормовнх с'во-нау. _ Льв1'в. 1988. — ,8 с. •

26. Сеп'н П. М.. Бегей С. В., Дзюбайло А. Г. та ш. Рекомендащ! по виг пуванню багатор1чних сум1шок у польових 1 кормових с'вочм'нах. —Л>-в!в >0 — 6 с.

27. Лап'ш С. С., Дзюбайло А. Г., Кожемяков А. П. Вплив «стаптови*» утних добпив у поеднанш з шокуляшею азотЛ'кгуючимк м;кпоооган'»мами

бобово-оизоб1альний симб'оз конюшини лучноТ. II Еколопя Полнея: пооб-ич, сучасн'сть. маибутне / Тезн доповцдей конфереицп. — Харкав—Луньк, 53 — С. 40—42.

28. Лагуш С. С., Дзюбяйло А. Г. Вплив еколог">но оцсто! технолог'! ви-шування конюшини лучно! на !! симб'отичний потенп-'ал 1 пподуктивн'пт1-Актуалыи питания чабезпечення АПК / Тези допов;дей до XX конференнп ло^чу вчрнич. — Херсон. 1993. — С. 83 (вое. мова).

29. Дзюбайло А. Г.. Хом'як О. I. Поо'вняльна пподуктивн'стъ бл-ятоп'ч-х бобових тпав в умовах Передкарпаття.. // Тчтрнги(1>;кз";я випобничтпч ПМ1В 1 кормового б(лка п захщному легюч'. / Течи допов^дей координашй-1 наояди. — Львш. 19С)3. — С. 103—104.

30. Дзюбайло А. Г.. К'утян Б. М. Шччхи тглиитрпня ичодуктивноо-п гатощ'чних трав V Реоедкаппатп' II Ппоблеми ягпопп^чиглового комп пркс\г )с«>кого регюн^' Каппат. / Течи допоп:™ей м;жняподно! науково-практично! н^рпеи'м!. — Н. Во^от-»—В. Бакта, 1994. — С. 64.

31. Дзюбайло А. Г. Енепгети"на от'нка зеленого конвейепа в залежност! а п'>^ог)у копмових куьтуо /' Ппоблеми агпоппомислового к-пип^е1"^ нпс«.-1Го рргюну Каппат. / тез" допов'лей м^жнаролно! науково-практично! кон-:рснци. — Н. Ворота—В. Бакта, 1994. — С. 67—68.

rr-v-

Здано до друку 06.05.94. ГПдписаио до друку 16.05.94. Формат 60x84 1/16. Ilanip друкар. Гаршт. л1т. Друк високшТ Ум, друк. арк. 1,42. Ум. фарбовщб. 1,72. Тираж 100. Зам. Ne 1637. Безплатно.

Дрогобицька MicbKa друкарня Львшсько! обл., 283720, м. Дрогобич. вул. I. Мазепу 7.