Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Вплив iнтенсивностi догляду за грунтом на саджанцi сосни в культурах Киiвського Полiсся

ВАК РФ 06.03.01, Лесные культуры, селекция, семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Вплив iнтенсивностi догляду за грунтом на саджанцi сосни в культурах Киiвського Полiсся"

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РГе од

; - ^г,т ^ На правах рукопису

КОВАЛЕВСЬКИЙ Сергій Борисович

ВПЛИВ ІНТЕНСИВНОСТІ ЛОГЛЯДУ ЗА ГРУНТОМ НА САДЖАНЦІ СОСНИ В КУЛЬТУРАХ юйзського ПОЛІССЯ

Об.03.ОІ - лісові культур», селекдія насінництво та оаеленєнвя міст

Автореферат

дисертації на здобуті« наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ- - 1994

Дисертацією е рукопис.

Робота виконана на кафедрі лісових культур та лісової . фітопатології-Українського державного аграрного університету.

Наукові керівники - доктор біологічних наук, професор Гордієнко M.J.

- кандидат біологічних наук, професор Цилсрик А.6.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Ониськів М.І. доктор біологічних наук, професор Кохно К.Л.

Провідна організація -Український державний лісотехнічний університет, м. Львів '

Захист відбудеться ”ІІ” 1994 р. о год.

на засіданні спеціалізованої ради Д 120.71.02 в Українському державному аграрному університеті за адресою: м. Київ, вул. Генерала Родікцева, 19, K.І, ауд. 94. .

Просимо взяти участь в обговоренні дисертації під час її зіхисту або надіслати Ваш відгук на роботу в 2-х примірниках, звсвідчених печаткою, за адресою: 252041, м. Київ-4І, вул.Героїв оборони, 15, УДАУ, к.З, сектор захисту дисертацій.

З дисертацією мо*на ознайомитися в бібліотеці університету.

Автореферат розіслано '* " tr<?/-e CuSl 1994 р.

Вчений секретар спеціалізованої Г-ад», кандидат сільськогсспо-дареьких наук, доцент

Каніта О.Г.

- З -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теши. У формуванні біологічно стійких і високопродуктивних насаджень відповідальний період прнпадас на закладку культур та догляд за яйки до зімкнення крон. Це ускладнюється тим, що при розробді лісосік, трелюванні та вивезенні деревини використовуються важкі механізми, які погіршують існуючі едайічві укови. освітлення, водяний та температурний режим. ,

При створенні лісових культур велика об"ємна доля затрат припадає ira догляд за грунтом в них. Ряхлепня грунту в міжряддях покращує обмін повітрл і поглинення атмосферних опадів, .члениуе випаровування вологи з грунту та сприяє розкладу органічних залишків.Головной кетою догляду за культурами до змикання є підтримка грунту в рядах та міжряддях в чистому від бур"яиів та рихлому стані.Грунт завкди містить велику кількість насіння бур"анів, які при сприятливих умовах здатні прорости на протязі вегетаційного періоду. Велика кількість трав"яної рослинності з'являється навесні та на початку літа, тому в цей період дуже важливі своєчасні догляди за культурами, від яких в значній мірі залежить прияивленість і ріст саджанців.

Головна маса коренів трав"япих рослин розвивається у верхніх горизонтах грунту. Тому від буриянів більае зазнають негативного виливу деревні рослини 8 поверхневої) кореневсп системою /сосна звичайна/. На легких грунтах Полісся України найбільша кількість фізіологічно активних кореніа сосвн з&йч&йиої /30-75^/ розташована у верхньому /10 си/.шарі грунту. Значна частина поверхневих коренів no Et од кується прп догляді за культурами рихлячими знаряддями. Обрізка коренів негативно впливає на ріст надземної частини. Після обрізки коренів у саджанців сосни під час рихлення грунту в пнркий і другий роки зникуеться приріст пагонів та вологість деревини. На третій рік, якщо ке відновляєтеся коренева система дерева, лінійний приріст продовкує зменшува всь і нове настати суховерганиість.

На будь-якій стадії розвитку у рослин спостерігається постійна пропорційна залежність в розвитку ітадземкої частини і кореневої система* Тону заходи по догляду за культурами визначиться глибиною розповспдкення та інтенсивністю росту бокових коренів. Отже, потрібно знайти такі способи знищення травияиої рослинності в культурах, щоб вони як »окна и ¡на негативно впливали на ріст садканпів, особливо і;е стосується ку і .тур сосни звичайної, яка аае ел&бкє генеративне відновлення корі їня.

Дослідження проводились на території Київського та Богуславсько -го дермісгоспів і Боярської лісової дослідної етапнії. ’

Мета і завдачкя досліджень. Мето» досліджень Суло оцінити існуючу технологію догляду за грунтом в І-4-річких культурах сосни та виявити оптимальну кількість доглядів в умовах свіжих бо-

рів, суборів і судібров, на які припадає найбільша питома вага -культур сосни. Для досягнення цієї мети передбачалось вивчити та спрацювати:

1. Динаміку появи та інтенсивність розвитку трав"яної рослинності на вирубках. ’

2. Розповсюдження кореневої системі: сосни та грав"яної рослинності в І-4-річких культурах.

3. Вплив трав"яиої рослинності на грунти '■ а саджанці сосни.

4. Вилив інтенсивності догляду на грунт та саджанці сосни.

5. Розповсюдження опенька осіннього в культурах.

Наукова новизна. В умовах Київського Полісся розглянута динаміка появи та розвитку трав"яних рослин на вирубках у свіжих борах, суборах та судібровах, її сукцесійний ряд для цих лісорослинких умов. Встановлено вплив трав"яної рослинності на ріст і розвиток надземної частиш; та кореневої системи садканців соски в культурах при різній степені розпукування грунту.

Вивчено вплив механізованого догляду за грунтом в І-4-річних культурах на стан, ріст і розвиток саджанців сосни. Встановлено степінь поЕкодлення кореневих систем саджанців сосни робочими органами механізмів при догляді за грунтом в 3-4-річних культурах.вкіст кохяьних речовин та пігментів у шпильках саджанців, особливості водного режиму та фізіологічних процесів при різній інтенсивності рзхлення грунту механізмами. .

Цінність для практики та реалізація результатів досліджень. На основі результатів проведених досліджень запропоновано рекомендації щодо технології проведення догляду за грунтом у різних типах лісу та встановлено кількість необхідних рихлечь грунту механізмами з урахуванням інтенсивності заростання рядів та ніарядь культур травияними рослинами. .

Досліди показали, до з метоп зменшення псикодження кореневої системи сосни і зменшення негативного впливу на інтенсивність основних фізіологічних процесів саджанців сосни в. культурах, створених в свіжих борах, суборах та судібровах, догляди за грунтом доцільно проводити на протязі перших трьох років після створення культур. 5.3 умов інтенсивного розвитку грав"яних рослин В 4-річ них культурах свіжих судібров, можна проводити догляд за грунтом у черги.

Апробація роботи, Основні положення роботи було викладено в доповідях на наукових конференціях лісогосподарського факультету Українського деряавного аграрного університету /Київ, 199З, 1954/.. Систематично по розділах роботи проводились доповіді на розширених засіданнях кафедри лісових культур та лісової фітопатології УДА7 /1991, 1992, 1993, 1994/.

Публікації. За матеріалам дисертації опубліковано 3 праці.

Структура та об"ем дисертації. Робота складається із вступу, дев"яти розділім, висновків і рекомендацій виробництву, списку літератури із 284 найменувань /в тому числі 28 праць зарубіжних -авторів/. Основний текст викладено на 134 сторінках, ілюстровано 44 тгіС-дкцями і 41 рисунками. Додаток на 27 сторінках.

ЗМІСТ РОБОТИ '

Розділ І. Иетодкка збору та обробітку експериментального матеріалу

На основі матеріалів лісовпорядження та обліку лісового фонду встановлпвались наЯбільи характерні ділянки культур сосня з умовах свіжих борів, суборів та судібров. При візуальноку обстеженні культур були визначені ділянки, ііа яких в-дальаійеом7 закладала постійні пробні плсці. Згідно проектів лісових культур на данвх ділянках встановлювались: вік лісосік, способи підготовки грунту та його обробітку. Закладку пробних плоя проводили з виконанням вимог методичних вказівок по вивчений лісових культур /Гордієнко, 1979/.

В І-4-річних культурах сосни у всіх досліджуваних типах лісу пробні площі закладали такої величини, ¡¡¡об на кожній було не меа-ве 200 саджанців. По формі вони булїі прямокутними, або захвату пал;? не мение 4 рядів культур і розташовувались паралельно їк.

У кокного садяанця пробних площ гамірвваля рєйкос висоту .з точ-»-ністп до І см, а діаметр крони вздовж і впоперек ряду з 'точ в і сто до 10 си. .

В І-річнмх культурах у всіх досліджуваних типах лісу закладалось в нежах одного виділу б варіантів /по 3 ділянки в кожному/ з різною кількістю доглядів за грунтом: в первому догляд не проводка-зя зовсім /контрольна ділянка/, в другому варіанті догляд за грун-гон проводився В КІНЦІ КЗІЇКЯ, в третьому' проводилось 2 догляди -• з кінцй квітня та травня, в четвертому - три догляди - в кінці <$ітля, травня та червня, з п"ятсму варіанті - чотири догляди - в сінці квітня, травня, червня та липня, в іиостоку варіанті проводите«- я "ять догляді» - в кінці квіт«*, травня, червня, липня та в :средипі вересня.

- б - .

. Б 2-річних культурах було закладено 5 варіантів /по З ділянки з кожному/: в лершому догляд за грунтом не проводили /контроль/, в другому проводили чотири догляди /б середині травня, в кінці мер^ яня те липня, в середині вересня/, в режті варіантів проводили з кояниа разок на один догляд ненше.

В 3-річних культурах закладалось й варіанти /по З ділянки в кожному/; в первому варіанті догляд не-проводили /контроль/, в другому проводили липе один догляд £ кінці травня, в третьому проводила два догляди - в кінці травня та липня і в четвертаку - три дсглядк-в кінці травня та липня, е середині вересня.

В ¿¡-річних культурах були закладені 3 варіанти /по 3 ділянки £ кожному/; в першому варіанті догляд за грунтом ке проводився’взагалі, -в'другому - догляд проводили у першій декаді червня, в третьому - першій декаді червня та з кінці липня. Інтенсивність доглядів і терніші були 'приурочені до технологій, використовуваних на вкробккцгйі. - .

Для встановлення інтенсивності появи та розвитку трав"яної рослинності на всіх ділянках /з різною кількістю доглядів/ у всіх дос-.лідкувавих типах лісу закладались пробні площадки /на ковній ділянці не меииа 10/ в рядах і міжряддях культур розміром 1,0x1.О м, на яких прозоДЕВСя облік кількості рослин по видах, виіїіретагась їх висота та загальна «аса надземної частики.

З нетою вивчення розповсюдження коренів сосни та тргш"яяої рослинності ва коіінїй дослідній ділвйці закладались пробні площадки розміром 0,25x0,25 н в ІО-ти кратній повторності, рівноиірно розташованих в кахматиоку порядку, па яких враховувалась їх маса г.о слі-.дувчих горизонтах: 0-10 сл, 10-25 си та см.

Для встановлення алалопатичного впливу трав"яної рослинності на садкайці сосни проводилось пророщування насіння сосни в чажках Пет-рі ирн поливні дистильованою водою та витяжками з різних чавтин травмяних рослин. .

Тип грунту встановлювався методом закладки грунтових розрізів, описанням генетичних горизонтів і відбором зразків згідно загальноприйнятої в грунтознавстві методики;Вологість грунту визначалась термо-вагозим кетодои, сб''смна маса - пікнометрнчнии методом в 2-х кратній повторності., РК водяної і сольової витяжки - потенціометричним методом, гідролітична кислотність та суна поглинених основ -по Каппену, вміст гумусу - по Тсріну..

В лабораторних умовах проводились агрохікічні аналізу грунту. В зразках, які ¿рались ш.геяетиггнкх горизонтах, гумус та ачот визна-

чали по Тюріну. фосфор в некарбонатіїих грунтах - по Кірсанову, калій - полум"я!мя фотометром, гідролітичну кислотність - по Каппену.

Інтенсивність транспірації хвої вивчали за методикою І.А.Іванова та іи. /1950/, а дефіаит вологи, оводнеиість та водоутрииуючу здатність - за методико» М.Д.Кувініренко, ЄЛ.Гзнчарової /1970/.

В лабораторних умовах визначали інтенсивність дихання одно- та дворічної хвої у закритих посудинах та інтенсивність фотосинтезу -на Приладі. Варбургера. Вміст азоту, фосфору і калію у хвої в одній наваяаі визначили по Гінзбургу К., вміст пігментів - по ГодкєзуТ.М.

Розділ 2. Динаміка появи та інтенсивність роззитку трав"яної рослинності

До рубля материнського насадження, крона якого притінює грунт і він вкритий суцільний ізароа підстилки, в трав"яному покриві зустрічаються лише індикатори тяпу лісу. Оскільки після рубки материнського насадження різко зростає освітленість та температура грунту, а також порушується суцільність підстилки, то на протязі декільзох років змінюється і склад трав"яних рослин.

2.1. Свіжі бери .

В умовах свіжих борів в перикй рік після рубля материнського насадження /І-річні культури/ трав"яна рослинність у травні прадстав-лена фіалкою триколірною та иирісм повзучим. Завдяки властивості, енергійно розмножуватись при сприятливих умовах, пирій повзучий розповсюджується в рядах, а ще з більяоюеяергією - в міжряддях куля тур. В липні в міжряддях культур ^"являється куничиик наземний та синяк. В кінзі вересня ділянки без догляду були вкриті пирієм та куігачником. По кількості і інтенсивності розвитку трав "якої рослинності до контрольних ділянок дуве близькі ділянки з двома, а. особливо, з одним доглядом.

На другий рік після рубки катеринсьхого насадкенкя /2—річ ні культури/ иа контрольних ділянках спостерігається збільяенпя кількості пирію та куничнпка, які з травня до вересня інтенсивна розростаються,- поступово витісняючи поодинокі екземпляра злинки,, вероніки та иолочаю. На ділянках -з різною кількістю доглядів спостерігається та ж закономірність, в о і в однорічних культурах - із зменшення кількості доглядів вони наближаються до контрольної ділянки по кількості та розмірам трав"яних рослин. В міжряддях 2-річних ' культур, особливо на контрольних і ділянках з одним доглядом спостерігається куртинне розростання полину австрійського, який до кінця вегєтадійного періоду утворює суцільні зарості, крізь які пробиваються лише поодинокі екземпляри аолоика. Пирій масово розростається в міжряддях культур.

. ' 8 - .

. На третій рік відбувається подальвє розростання куничкика те зшріс і витіснення ішкя індикаторів типу лісу, а на четвертна -спостерігається панування злаків, серед яких до кінця вегетаційного періоду переважає кунячник. В ¡іей час в ніаряддпх, де не проводиться догляд за грунтом, утлорвється подуика з відмерлих залишав та пгсохлих стєблів кукнчнкка та пирію.

2.2. Свіжі субори В першій рік після рубки материнського насадження /І-річкі культури/ травкяна рослинність представлена частотілок, срлякок, коііїя-дієс те суницями лісовими. У травні їх кількість становить в середньому по 2-4 екземпляри кожного на І иА. До. кінця вегетаційного періоду їх кількість поступово збільшується /головним ЧИНОМ, ДО КГІІІИ липня/'ка ділянках без догляду, є. яа ділянках з різнсс інтенсивністю доглядів .кількість' трав"кн»х росдйі: знаходиться в зворотній залежності від частогк рихлення грунту,' Ііочииаичи з другої декади лкппя відбувається всихання конвалії, кропиви та.орляка, тобто рослинність починає затухати. В другій половині вегетаційного періоду ¿"являються поодинокі представники нункчниха казенного.

■ В 2-річних культурах відбувається дедалі більше розростання ку-внчиика. Чазтхшо з рядах, а, особливо,.» міжряддях, зустрічається пирій повзучий, який інтенсивно розростається і поступово доківуе по кількості над купкчвикон до кінця’ вегетації. Спостерігається поступове витіснення чистотілу та орляку злакаик. ’

В 3-річиих культурах куиачьюс наземний набувас максиналького розвитку, кількість його збільшується з 14 хуців аавесні до 24 куці» в середньому ка І восени. Широкого розквіту набувас і пирій, .який, головним чинок, розповссднується ка ділянках після проведення, механізованого догляду за грунтом, конкуруючи з куннчникок. Разом вони витісняють орляк та чистотіл.'Тако* в ней час зкикавть суниві лісові та кропиву, але з“являеться звіробій, який' рівномірно роз-поасюд»уеться в рядах та міжряддях культур.

На четвертий рік злаки ввтіснясть иенв конкурентно здатні рослини /купену та конваліь/, які випадають із-ва сильного світла та прогрівання, В'цьому роді контрольні ділянки культур покриваються суцільнім*: заростями куикчніїха та лирів, кількість яких збільшується на протязі вегетаційного періоду. Завдяки розростаянс гілок сосни та поступовому зииканко їх в рядах відбувається поступове витіснень трав"яної рослинності із захисних смуг. .

2.3, Сзікі судібров* ■ ;' :' .

В веряий.рія після рубки материнського насадязпня серед трав*я-яої • рослинності переважають індикатори типу лісу, а аа'к -'счи з

травня з хіжряддях з'являється пиріи ПОВЗЇ'ПІЙ. В цей період вся трав"яна рослинність зосереджена в міжряддях, в рядах зустрічаються лише поодинокі екземпляри. Із збільшенням КІЛЬКОСТІ ДОГЛЯДІВ зненшується кількість та розміри пиріг.

На другая рік, крік індикаторів типу лісу - орляк, купена, буквиця. з"являсться кропива дводомна та тонконіг лугсвьЛ. Продовжує збільзуватись кількість пирію, ссоСяизо в міжряддях. Зникають з покриву конвалія, фіалка та вероніка. В цей час в рядах та ніжряд-дях контрольної та ділянки с одним доглядом з'являються пераі екземпляри куиичиика казенного, кількість якого до вересня збідьпується.

В 3-річних культурах індикатори типу лісу інтенсивно витісняються злаками. В культурах заявляється льонок звичайний та костриця борознолиста, а куничних починає домінувати над пирієм.

Ка четвертий рік культури покриваються заростями лише одних злаків, серед яких: куничник наземний, пирій повзучий, льонок звичайний та тимофіївка степова,де перчив домінує.

2.4, Вплив доглядів за'грунтом на трав "я ні рослини

Проведення догляду за грунтом у квітні-травні в І—^—річним культурах у всіх вивчених типах лісу с малсефектизнкм. оскільки до кінця вегетаційного періоду трав"яиі рослини значно відростають і різниці між ділянками з доглядами та контрольними маЯже не існує. Догляди у червні є більш ефективними, оскільки в цей час спостерігається наЯбільвий розвиток трав"якої рослинності, май»е ьсі види,, вступають в період квітування, тому дуже важливо знищити їх до моменту достигання насіння, щоб запобігти насіннєвому розмноженні) трав"яних рослин. Догпяди у липні, а, особливо, у верзені, недоцільні, оскільки в цей період спостерігається припинення розвитку трав'яних рослин, а також їх всихання.

Розділ 3. Кореневі системи сосни г трав"янсї рослинності в культурах

Коренева система відіграє виключно важливу роль в еи^тєдіяльиос-ті рослин. В районах Полісся, а також на мекі Полісся і Лісостепу корені сосни звичайної ростуть з другої половини квітня до замерзання грунту, при цьому спостерігається веспягий і осінній максимуми їх росту в догкину. Приріст бокових коренів в цій.зоні за рік становить 10-90 си. Бокові розгалуження утворатзться па протязі всього вегетаційного періоду. Ранньою весною вони »"являються не минулорічних коренях, а в кінці травня-на початку червня - на коренях цього року.

- 10 - . .

3.1. Розповсвдкйнкя коріння сосни та Тр£ВнЯНИХ РССЛМ!)

В перший рік після посадки сіянців ва постійне нісяе коренева система сосни пристосовується ?,о укоз кісаезрогтанкя. і иаз слідуючі розміри: в уковах світах борів - 19-21 сн, суборів - 16-19 си, судібров - 12-17 ск. ЇСсрепі трав'яних рослин, які поступово засе^ ляюті лісосіку, опаловувть верхній Ю ск шар грунту, в якому знаходяться найбільна кількість похивиих речовин. Особливо «є помітно в dopa:: і суборах, де гумусовий горизонт не перевищує 9 та 16 си відповідно. Г’ихлекн.ч грунту на глибину 8-12 см сприяє знищення кореніз трав*яних рослан у цьоку горизонті. .

В 2-річшїх садканців соспи коренева систеяа в середпьоку иае слідусчі розмір«: у свіжих борах - 25-32 см, в суборах - 26-28 си, в судібровах - 23-25 си /sa визначенням у липні/. Оскільки розвиток кореків саджанці» сосни'відбувається‘зздовк ряду, то вона не виходять за кеиг захисної смуги /25-30 сі// і не пошкодїіуггься пря рих-левпі грунуу. Разим з вин, спостерігається збільшення маси корєпів траьия.ни.х-рослин у верхньому 10 см карі грунту, а із збільшенням кількості багаторічних рослин і злаків - і ца глибині до 25 си. У всіх досліджуваних «:ках лісу 23?î коренів сосни від їх загальної паси міститься у верхньому 10 сн карі грунту, а решта - 77ÎÎ - знаходиться на глибині 10-25 ск.

На третій рік росту культур коренева система сосни сягає середньої доваини у свіжих борах - 54-61 си, в суборах - 52-55 см, з судібровах - 46-50.см. Більш інтенсивно в.сьому вткх коріння сосни розростається в бік мікрзддя-; оскільки коренева система мав значні розміри, то деяка Ті частина виходить' за межі захисної скуги і пошкоджується робочими органами нехйіііаиіь. Внаслідок цього у аерхкьо-ку'ІО'.сй парі грунту иіжряддь корені’сосни відсутніДабл, і/

Б 4-річнову ві.пі сосна, має кореневу екстеку в середньому сліду»-чої'довжини; у свіккх борах - ІІ7-І24 си, у свіжих суборах - 102 -ПО сй, в судібровах - 50-96 сн. Для них типів лісу в тону аіаі характерні ті а закономірності, ¡so і для трярічвих культур. В чотирирічних культурах відбувається розростання /бори/ та'поступове -зімкнення гілок еосии в ряду /судіброви/, ко призводите до витіс-кеияя трав"йккх рослин з захисних скуг. Внаслідок нього відбуваєм» ся наближення наси коренів сооаи до маси коренів трав'яних рослий' у верхньому ДО ск варі грунту. На глибині 10-25 см корені сосви в 3-4. рази перевишусть кількість коренів трав"яйих рослин. $ кіхряд-дях ділячскї де проводиться кехапізований догляд за,грунтом,корзаі

сосна відсутні у верхньому 10 см шарі внаслідок їх обрізки.

Таблиця І

Розповсюдження коренів в міжряддях

3-річних культур, СВІЇІ субори

Да-

та

Варіанти

: Глибина; Наса_коренів L г _ _Доля коренів,

Í СМ 1 сосна : трав"яна : •рослинність' і трав"яна сосна -рсляннісхь

0-10 0,16і 0,01 4,97 + 0,6 3.1 95,7

10-25 o.w; о.оз 1,87+ 0,07 20,4 ■ 79Гб

0-10 - 0,32+0,01 - 100 •

10-25 0,40+ 0,02 1,40+ 0,05 22,2 77,8

■ 0-10 0,19+ 0,01 6,52+ 0,6 2,9 37.1

10-25 0,65+0,07 1,93+ 0,1 24,7 75,3

0-10 , - 0,48+ 0,05 - О о

10-25 0,49+ 0,02 1,71+ 0„ї 22,3 77.7

22. Контрольна У. ділянка

Ділянка з доглядом

9. Контрольна П ...діаяааа

Ділянка з доглядом

Розповсюдяегшя коренів сосни ва нерозгсорчованих вирубках в більш глибокі горизонти грунту поясноється використанням ростучими коренями молодих дерев згпивпих коренів попередніх насаджень.■

При посадці сіянців у дно борозди спостерігається властивість кореневої скстеки сосни копіззвати поверхню місцевості.

3.2. Характеристика наЯбільи поширених трав"Яі!кх рослин Найбільшу кореневу систему серед трав"яни>: рослин, які негативно впливають на ріст саджанців сосни, масть куничник казенний та пирій повзучий. Довжина всіх горизонтальних коренів одного куца ку-ничнкка - 55. м, гони знаходяться на глибині до 15 см. Корені пирію приростаеть щорічно до двох нетрів, поширені ка глибині до І§-І8си. Особливо інтенсивно корені пиріг відростають при обрізиі їх та присипні зємлев під час проведення механізованих доглядів за грунтом.

■ Розділ 4. Вив трав" якої рослинності на

грунт та садхяниі сосни звичайної Л.І. Вплив граз"яяої рослинності Еа грунт Трав"яна рослинність, з одного боху, затрикує апади і вмеивус попадання вологи в грунт, а з іншого боку - затримує'поверхневий . стік. НайменЕий вміст вологи спостерігається на задернілих грунтах із значною кількістю злаків. Особливо шкідливий в цьому відношенні кувкчнак наземний. .

Ковкого року наростаюча маса органічної речовини поглинає з Іта • грунту В середньої!}' 0 10-15 разі» мїншє пояивпих речовин, ній їх потребусть.трави. Більша частина речовин, які поглинаються дерева-

ми, повертаються в грунт з щорічно опадаючою хвоєю та листяк, а також при відмиранні частини коріння. Пр:: збільшенні кількості доглядівша грунтом спостерігається незначне підвищення вмісту в ньому азоту, фосфору та калію. Збільшення цих елементів відбувається за рахуі{о£..уе5'йення активного споживача їх /травияної рослинності/, а дрг розкладі зароблених в грунт решток рослин, хлнй і не дуже міцний мертвий покрив /трав"ятій/ добре захицас кг від сонячного світла і ущільнюючої дії водяних капель і, крій гого, заакодгьуе прямому випаровуванню вологи.

4.2, Вплив трав"янох рослинності на саджанці сосни звичайної _

Взаєновідновення деревних порід з тра»"яниии рослинами особливо ріі'ко лролвляеться в перші роки життя насаджень, коли крони дерев недостатньо зімкнуті, коб затінювати грунт. В умовах інтенсивного розвитку трав"яних рослин між ниви та' сосною йде жорстка конкуренція за вологу та поживні речовини. .

Вплив трав"япої рослинності на ріст і розвиток саджанців сосни до 5-річного віку відбувається, головним чином, через кореневу систему. Вітчизняні та зарубіжні дослідники довели, що трав "я и і рослини посилюють нестачу азоту в грунті, перехватуючи його у деревних порід /Карпов, 195В/. Найбілький відсоток азоту і фосфору міститься у ьпильках сосни, за рики йдуть дрібні корені /тенте І ни/, У шпиль: ках '»-річних саджанців міститься в середньому 14,7 кг/га азоту, а в коренчх - 2,3 кг/га, тоді як у трав"яній рослинності міститься відповідно - 31,2 та 24,3 кг/га. По мірі росту культур сосни, при поступовому витісненні трав"яиої рослинності, баланс поживних речовин .складається иа користь сосни.

Останній часон духе багато уваги приділяється біохімічним дослі* доениям по взаємовпливу рослин.. Грунтовтомленгя виникає внаслідок виснаження грунту тривалою експлуатацією та інтенсивним розвиткои шкідачків і хвороб, накопиченням в грунті різних токсичних сполук. До сфери алєлонатичного взаємовпливу О.М.Гродзінськкй /1965/ відносить кореневі і листові виділення, переважно У ВИГлЯДІ фітонцидів.

Напі досліди поігазалн, що водяні витяжки із коренів куничника а^ейюугть енергію проростання насіння сосни на 44-49#, а тясож затримують ріст корінців.

За класифікаціє:) німецького профессора Гессе /Толюькйй, 1910/, трзв"яьі рослини в’залежності від икоди, яку, вони наносять лісово ну господарству, можна розділити на три групи. До першої групи відносяться наябільа шкідливі, серед них пирій повзучий та куничник.

- ІЗ - :

Розділ 5. Вплив догляд/ на грунт 5.1, $ізино-хікічні властивості грунту

В агробіологічному комплексі догляд за грунтом кас велике зн&-чсння. Головне завдання його полягає у' забезпеченні найкрацих умов середовища для розвитку кореневих систем та кореневого живлення.

Найважливішая елемент родвчості грунту - ваіст з льону органічної речовини - тісно пов"язаний з механічним складок. Менший вміст гумусу в грунтах легкого складу пояснсється інтенсивніииии процесами розкладу в силу кращої аерації та внаслідок вимивання органічних речовин у більш глибокі шари грунту. Вміст гумусу з орному горизонті десятиріччями утримується на одному рівні, змінеочись дух:є повільно і при цьому не завади в бік зменшення.

Найкращий ріст сосни спостерігається при РН рівному 5,0, проте б природних умовах високопродуктивні насадження сосни зустрічасть-ся і на кислих грунтах. Інтенсивність доглядів за грунтом не впливає на кислотність грунтів, вона збільиусться з віком культур.

5.2. Фізичні властивості та вологість грунту .

Ло числа фізичних властивостей, які мають безпосередній вплив на розвиток кореневої системи, відносяться скважність і цільність.Значне збільшення пористості верхнього пару грунту відбувається під впливом його обробітку. Без обробітку грунт самоуяільноється.

Внаслідок поверхневого розміщення коренів саджанців'сосни в перзі роки киття насадження, яке не зімкнулось, рослина не забезпечується вологов, що призводить до передчасного відпаду, а, особливо, в тих випадках, коли грунт покривається тразия;ю» рослинністи, яка висушує грунт.

Під' впливом механічного обробітку зміняється біологічна активність грунту, а також накопичення в ньому елементів мінерального живлення рослин в доступній ДЛЯ НИХ формі.

Розділ б. Вплив догляду за грунтом на стан саджанців сосни звичайної

6.1.Пошкодження кореній сосни під час догляду за грунтом

Під час' механізованого рихлення грунту спостерігається пош'.ол-хекня та знищення коренів як трав"яких рослин, так і сосни, які виходять за мекі захисної .смуги /25-30 см/ і знаходяться у верхньому 10 см шарі грунту. Так, обрізаний головний корінь у 3- та 4-річних саджанців сосни в середньому має такі розміри: у свіжих борах -2,37 і 4,-47 а. в суборах - 1,82 і 3,52 м, в судібровах -1.32 і 2,8'м. З урахуванням розгалужень загальна довжина обрізаних щовідькх Коренів зіЦ'ЛЬїяуеться у всіх вивчених типах лісу майіге вдвічі.При ньо-

му, на обрізаних коренях міститься значна кількість фізіологічно активних корінаів/табл, 2/.

Довхїша відновлених після ойрізки коренів, їх кількість та кількість фізіологічно активних корінців далеко не еквівалентні обріза-іііїи корекям, що негативно позначається на забезпеченні рослини вологою та елехентаяи мінерального еквлєння. Це, в сеос чергу, "рквс-доть до змеиаення інтенсивності росту та приросту саджанпів сосни.

Таблиця 2

Відновлення обрізаних хоренів в культурах

Дата

обрізки

Обрізані корені

:Корені,які ут; : осірі

порились після зкн

провідні :кориші діа- : провідні

_ корені^_______________________К0ре,{і____

голсв:з усіка:кіль-:загаль-:кіль-:зігаль-иий :розгалу-: кість, :ка дов-:кість,:на дов--.жеинями: шт. :гина,м : вт, :кика и

ікоріїші діа-:иетрои_до І «м

:кіль-:загаль-:кість,: на дов-: тт.

СВІЖІ ЕОРИ ■ 3-річиі культури

20.У. 2 0,49 23 0,58

18.УП. І 0.21 8 0,21

9.ІХ. 2,37 4,21 І457 3,48 І 0,17 7 0,15

4-річні культури

25.У. 2 0,51 19 0,64

ІО.УП. 4,47 7,02 1509 7,49 І 0,23 10 0,41

СВІЖІ СУБОРИ

3-річиі культури

гз.у. 2 0,87 ■12 0,43

20.УП. 2 0,73 9 0,31

17. IX. 1,82 3,65 1094 2,91 І 0,31 б 0,16

4-річні культури

л.у. 3 1,27 17 0,6?

12.УП. 3,52 5,47 729 4,78 2 0,79 II 0,47

СВШ СУДІБРОВИ

3-річні культури

21.У. 3 1,27 . 15 0,54

І9.УП. 2 0,78 І? 0.39

12.IX. 1,32 3,08 896 2,34 Т X 0.30 і . 0.20

4-ртчні культура

26.У. 3 1,17 19 0.Ґ.2

15.УП. 2, Є'! 4.12 528 ■3,99 0,72 12 0,31

В борах з 3-річяих культурах при обрізц? хоренів навесні відновлюється 2 норія ні загальною довжино» 49 сх, а суборах - гек 2 корі-п«і. іх довиина - 87 ск, в судібровах - З корінці загальною довхи-зої) 127 си. Пр;і обрізні влітку утворюється а борах І корінець, в суборах та судібровах - по 2 корінпі. П?н обрізні вссенн відновлв-єтїся лише по одному ксрінцв у всіх типах лісу. Така я залснокір-нгсть спостерігається з 4-річинх культурах. Утворені корінці - вегетативного походаення, при яодальпоііу проведенні механізованих доглядів за грунтом вони знову поикодиуоться та обрізаються. Яг відомо, корені вегетативного походження е ростовими і масть’ товсту хору, інтенсивність їх росту дуте мала.

Аналогічні результати по обрізці коряків сосна отримані М.1.Гордієнко та по обрізці коренів ялини - З.В.Мкроновим.

6.2. Втяв догляду за грунтом на вміст поживних речовин у ппяльиах саджанців сосни Ніиерадьве хизлення має велаке значення для стану дерева, оскільки для нормального росту потрібне постійне забезпечення мінеральними елементами. Набільш важливими для рослини е азот, фосфор та калій. Фосфор є компонентом иуклеопротеїдів та фосфсліпідіа. Калій потрібний для активності ферменті«, Найбіяьяа кількість азоту використовується для утворення білків та-синтезу Хлорофілу. Концентрація азоту в ткапіиах деревшгл збільшується взикку та восени і зменнується з початком росту.

У всіх досліджених типах лісу в І-2-річвих культурах ссснй зникання трм'яної рослинності сприяє підвішений виісту азоту, фосфору та калій з ишіяьках. В 3-4-річних культурах спостерігається протилежне явище: прт розпукуванні грунту механізмами яоакодаусться коренева система саджанців, наслідком чого я зменшення подачі по-¡швиях елементів у казенну частину, а отже, і зваженая виісту азоту, фосфору і калію в І- та 2-;)ічних епильках.

Нестача елементі» міперальь >го уявлення призводить до зміни різних внутрішніх біохімічних та фізіологічних процесів. Нестача азоту зкиу.уе синтез вуглеводів, коже гальмувати ріст, дефіпит калії) вповільнює фотосинтез і сприяє збільшенню дихання. /

6.3. Вплив догляду за груатск ь-а зодиай резим садтанпів соснй , , •

Всднзй рехян рослин вкдзчае поняття втрати води в пропесі транспірації, поглинення води, відняття ксиленнсго соку і внутріиній водяний баланс дерева. В теплі сонячлт дні транспірація досить часто веревищуе поглинення вологи, зикликасчи цинзсдпий дефіцит.

. - 16 -Обрізка 7а по входження коренів при проведенні кехавізовлййх доглядів за грунток в 3-4-рхчних культурах нркзводить до зкеваенвя оводкєвості ипахьок та івт'енсиввості транспірації, до збільиеяні; дефіциту води у шгельках саджадів, в порівнянні з садваваями контрольної ділянки. При збільшенні пошкодяень кореневої системи ці про-аеси ке білів гюсыюс-ться, до погірчу в загальний стан росли ни/рис .І/.,

-----------------Т

Рис. І. Оводнекість шпильок 3-річкик садкавців соски,свікі субори /І.УШ./: к - контрольної ділянки, І - ділянки з одним

доглйдой, 2. - ділянки з дгоиа доглядами.'

Водк*й дефіцит гїослайлвс фотосинтез та транспірацію, а, відповідно, і іе&йдяість руху мінеральних речовин по рослині. АЛ.Ахро-иейко /1950/ вказує, но прк подач: недостатньої кількості вологи з грунту соска обезводиссться- /деревина/ майже до иакся«&*ь«ої гігроскопічності, в гой час. як вологість шпильок змінюється незначно, тобто дерезиаа сосаи регулиє забезпечення «шкяьов вологою.

6.4. Виіст лігкентів у впильках соски звичайної

Найб'ільтиВ вміст пігменті* у шпильках ссснй спостерігається в

лкпиі. У вересні кількість пігментів більша, ніж навесні, але нении», ніж в липні.

Проведення роозуиувань грунту в І-2-річяих культурах у всіх вивчених типах лісу сприяс підвииєнйс вкісгу пігментів у апяльках саджанців сосни. Ь З-^-річпих культурах проведення механізованого догляду за грунтом супроводжується зкеншеняя .змісту пігментів и одно-та дворічних шпильках саджанців, при чеку із зоілі-юевням кількості ДОГЛЯДІВ ВМІСТ пігментів ЗИЄКЄУСП.СЯ.' .

6.5. ійтєвсибвісті. фізіологічних проносів

Гелсвнкки факторами зовнішнього середовика, які вплкьа?«гь па інтенсивність фотосинтезу, є сонячна радіааій, температура лорітря. грунтова вологозабезпеченість, умови мінерального л«влсяйя та вміст вуглекислоти в повітрі. Дія цих факторів тісно вгаеиоппг>"Я85ка йіе собою. Дихання - проаес, протилежний фотосинтезу, тону дуже йа&аиве їх співвідношення . При сприятдвгих -умовах ваеколчвкього езреповнва інтенсивність фотосинтезу підвищується; ще стосується ІИХбННЯ.^ то воно хоке підвищуватись при погіриекві чи покращенні ум<?а.

Розпутування грунту в I-2-річшіх культурах сприяє підвищенню інтенсивності фотосинтезу та зкеивеннп інтенсивності’ дихання. Обрізка коренів саджандів сосни під час проведенім иєханізозакого догляду за грунтом в 3-4-річних аультурах призводить до зменвення інтенсивності фотосинтезу /на ¿ТО—305?/ та збільшенню інтенсивності дихання шшльок сосяи /на 12-20#/. .

Розділ 7. ХінічниЯ догляд за грунтом

Головно» кето» ириміпеипя гербіцидів на лісокультурішх плодах е обмеження впливу трав"яної рослинності на деревні породи для збе-рекення останніх та створення оптимальних умов для їх росту. При хімічному догляді використовуються гербіциди вибіркової дії /селективні/, які в певних дозах діпть на траз"я;п рослини, але не ионко-дяувть саджанці деревних порід. Сосна звичайна відрізняється стійкістю до пропазину, симазину та велпару. йайбільп ефективним у зниженні трав“яної рослинності є велпар, якиЛ при застосуванні його в псрмі І кг/га иайкраде зницув иукичник та пирій.

Безпосередньо на хіиічні та фізичні властивості грунту сучасні гербіциди практично не вплввасть, ase їх принікеяня позначається на діяльності мікрофлори. Найкраце вносити гербіциди навесні.

Для боротьби з травиЯЕ0в рослиннїств в бороздах потрібна меква доза гербіцидів, ais на плукних пластах, 'де траг"яні рослпнк значно стійкіші до дії гарбівидів. • ■

Розділ 8. Попирення опенька осіннього

Ws&h. sm¿¿¿Q_(Fb. ¿X l/ÍA¿) á'azs/. в I-ít-річних культурах сосни звичайної .

В соснових лісах повірена гниль, викликана опеньком осікаіи.якиЯ пошкодкус дереші, чагарникові і навіть трав"яні рослини. Ксррпі дерев уражується ризоморфами, які, яовадаоча яа корінь, ростуть вздев» пього. Дяерелок інфекції здорових дерев є пеньки, від яких опеньок у вигляді разе морф переходить, іа обрізані корені і враауе їх. Період від моменту зараження до ві тирания в молодих культурах дуже короткий - липе кілька иісяаів. Відмирання відбувається куртинами, нерідко охоплюс до 9-18$ моді. Механічний догляд зй грунтом, при якому поикодиуєтіся- коренева .система саджанців, сприяє, вракеняв сосонок сни патогеном та відмиранню їх.

Розділ 9. Економічна ефективність .

Запропонована нами технглогія догляду за грунтом з I-4-річних культурах оосни дозволяє зіевяиув витрати ка вирощування лісових культур первого року - на 279,8 тие.згрб., другого ролу - на 278,5 тис.крб., третього року - на ,>62.б тнс.крО,, четвертого року

кс. 174,9 тис.крб. порівняно з базовим варіантом. Загальна економія становить- 995,8 тис. крб. Це досягається за рахунок зменшення кількості механізованого догляду за грунтом /економії паливно-мастильних матеріалів/ та кількості додаткових ручних прополок, що дозволяє зекономити трудові та грошові затрати на створення та вирощування лісових культур.

ВИСНОВКИ І Г.РОПОЗКіШ ВИРОБНИЦТВУ

1. Після рубки материнського наеадаення суппесія трав"яних рос-

лин проходить в такій послідовності: у свіжих борах - в персі 1-3 рски - різнотравно-пирійна асоціація, починаючи з А року - пирійно-куиичникова; у свіжих суборах - 1-2 роки - різнотравна, 'J-Ч роки -куничкиково-пирійіш; усзіжих судібровах - І рік - різнотравна,2рік-ріанотравно-пирійна, З рік - різнотравно-пирі іно-куничникова, 4 рік-куничниково-пирійна. ,

2. Догляд за грунтом призводить до появи трав“янях рослин, переважно вегетативного похддтшя, причоку після кожного догляду розміри икх рослин зменшуються. З ТСЧКК зору ЗКИЕЄННЯ трав”янкх рослин у всіх типах лісу найбільв ефективно проводити догляди в першій пологіші вегетаційного періоду, оскільки в даний час спостерігається каксикальне розмноаення їх насіннян і розвиток рослий вегетативного походження. В цеК час більпість травмяних рослин в раИоні проведення спостережень вступають в період квітування. Починаючи з третього року крона саджанців сосні: витісняє трав"яні рослини з рядів, ло дозволяє обмежитись ОДНИЫ доглядом за грунток в ньому віці. Проведення догляду за грунтом у вересні в І-З-річнкх культурах з метоп ЙИкзевня траБ’’янсї рослинності у всіх вивчених типах лісу в лісів-якчоку відношенні не виправдано. В Поліссі, де кількість атмосферних спадів на 25-ЗОЙ більше, ні»; випаровується вологи з відкритої водяної поверхні і враховуючи незначні розміри і інтенсивність заселення травмяннх рослвн на голих пісках, а таког розвиток надмірно поверхневої кореневої системи сосни, догляд за грунток слід обиекити двсиа роками.

3. При суцільній і частковій /бороздами/ підготовці грунту тра-в"яна рослинність починає негативно впливати на садванці з 2-го року. Трав"я на рослинність витісняє корені сосні; з верхніх у никні дари грунту. Р.очинавчк з 3-го року після посадки культур відбувається поступове розростання кореневої системи сосни у МІЕГЯДДЯ, де cosa пошкоджується під час иехавічвого догляду за грунток. Прк тю-ca&Ui сіянців в дне борозди спостерігається властивість коренів сосни KoniííSín: aoBspxHB «ісіієзості.

4'. При переході від борів до судібров коренева система сосни

більш розгалужена, але охоплпє иеипу плоту грунту, в горизонтально-’

му напрямку, внаслідок кращого забезпечення пойивиики речовинами та вологою. Основна каса коріння сосни до ^-річного віку зкпходить-ся у верхньому 10 см шарі грунту. З переходе» від судібров до борів коренева система саджанців сосни з більшов іатенсизніств зосереджується у верхніх шарах грунту. . •

5. Найбільш сильними конкурентами сосна за зологу та поживні ре-

човини є куннчяик наземний та пирій поазучий. Знищення трав"яиої рослинності при догляді за грунтом приводить до збтльиеяня вологи

у верхньому ризпусе.чону пар: та підвищення вмісту азоту, фосфору і Х&ІІВ В ньому.

6. Водяні витяжки з різних частим куничника наземного, а, особливо, з кореня, знажувт*» єнергів проростання насіння сосяи та затримують і логірвувть розвиток корінців.

7. Незважаючи на те, зо піщані та супіщані грунти відрізняються

»алии вмістом аокавних речовин і слабков водоутрииувчов здатність, кеханічний догляд за грунтом покраіцус умови аерації і нам збільиуе вкіст гоеіівних речовин в грунті і його вологість. Проте, інтенсивність догляду не впливає на кислотність грунту та вміст гумусу. Ці показники збільшуються з віком насаджень. • ’ .

Й. Починаючи s третього року після створення культур пра иехані-зованоиу догляді за грунтом відбувається пошкодження і відрізання боковчх коренів сосни, які розростаються в бік міжряддя за мекі захисної смуги /25-30 см/. В З-^-річних культурах при рихлепні грус-ту поикодаується 51-68 % коренів. При цьому в З-річких культурах відрізаються провідні корені, які з урахуванням резгалуджеиь ыавть розміри від 4 М /бори/ до 1 м /судіброви/, у Ч-річних відповідно -понад 7 та ‘і м. На кісці обрізаних коренів відновляється в середньому: в борах - 1-2 корінці, б.с,борах - 2, в судібровах - 2-3 корінці, причому, при весняній СбрІ-іЦІ утворюється 2-3 корінці, при осінній -І, при переході з весни до осені розміри регенеративних коренів зменюувться. Пра сбрізЦІ в посушливий періоа регенерація коренів не відбувається. Загальна довжина обрізаних коренів в 5-7 разів -білька, ніж довгсика відновлених. На обрізаігях коренях йіститася в 50-100 разів більше фізіологічно активних коренів, ніж на новоутворених. При обрізаі корзиіг у 8-9 разів зменшується плот активного використання кореневою сиггемов грунту. :

9. Проведення ррзпуяув* яня грунте в I-2-ргч них кульг ура* та знгі-цеиня трав"янох рослинності при цьоі*у сприяс збільшенні) вмісту азо-

, - 20 -■ту, фосфору та калію у впильках саджанців.соони, при збільшенні кількості доглядів за грунтом виіст цих елементів такон збільиуєть-<:я. Обрізка коренів при проведенні цеханізовакого рихлення грунту ж 3-4-річиих культурах призводить до падіння вмісту азоту, фосфору і калію в одно- та дворічних шпильках саджанців сосни, в даному випадку ця залежність - зворотна.

10. З покращенням лісорослиниих умов інтенсивність транспірації саджанців зростає. При переході від борів до судібров спостерігається поступове зкеншення дефіикту води в шпильках та збільшення їх овсдненосїі. У всіх вивчених типах лісу проведеная механізованого догляду за грунтом £ 3-4-річних культурах призводить до зменшення інтенсивності транспірації саджанців сосни. Збільшення кількості «е-ханізованих розпушувань грунту та пошкодження тореніз сосни прв вьо-ку проявляється в збільшенні дефіциту вологи в шпильках та зменшенні хх ояодненості.

11. Розпушування грунту в І-2-ргчких культурах сосни сприяє

збільаєннс вмісту пігментів у шпильках саджанців, із збільшенням кількості ркхлень грунту вміст пігментів збільшується. Проведення механізованих доглядів за грунтом в 3-4-річних культурах супроводжується зу.єннієнчян вмісту пігйєнтів в одно- та дворічних ипильках сосни, ця залежність, в цьому віиі, зворотня. Виіст пігментів у шпи-дьнах cor.ua збільшується з віксм саджанців та п'Краденням умов кіс-цєзростаннл. .

‘ При проведенні розпукувань грунту в 1-2-річких культурах сосни спостерігається підвищення інтенсивності фотосинтезу та зменшення інтенсивності дихання шпильок саджанців. Гіри збільшенні кількості доглядів інтенсивність фотосинтезу збільшується, а інтенсивність дихання - анексується. Проведення механізованого догляду за груиток в З-Ч-річних культурах супроводжується зменшенням інтенсивності фо-тосяитєзу та збільшенням інтенсивності дихання. При збільшенні кількості доглядів спостерігається подальке акенвення інтенсивності першого та збільшеная другого. .

12. Застосування гербіцидів зменшує інтенсивність розвитку тра-2вяно: рослкнпосгі та її вплив <?а садванні. сосни на протязі 1-2 ро~ ків. Гербіциди не завдаоть негативного впливу на фізичні та хімічні властивості грунту, застосування їх зменшує в 10-20 разів затрати праці при догляді за культурами, але використання їх в сучасних умовах обмеаується економічними факторами.

. ІЗ. Опеньок осінній - контактний абудник хвороби і обрізування коріння пін час нех&нізовавсго догляду за грунтом сприяє розиозсвд-

меїшв цього збудника в культурах. Відмирання пошкодкених саджанців відбувається, через 2-3 місяці після враження, нерідно огошійс нуртини, які по плоді займають 9-Ю і.

14. З метою зменшення пошкодження кореневої системі; саджанців сссни при механізованих доглядах за грунтом в посадках доцільно проводити розпукування останнього: в однорічних культурах - в середині травня, з кінці червня та середині липня; у дворічних - в кінці траі..я, з кінні чериня-на початку липня; в трирічних - в середині червня. В умоваг свіжих судібров в чотирирічних культурах при значніш кількості трав”яких рослин могна проводити догляд за грунтом в середині червня. На голих піс.кзх слід обмежитись проведенням догляді б на протязі перших двох років.

15. Запропонована технологія догляду за грунтом в культурах сосни змєнвус витрати по 1-му року вирощування на 279,в тис.крб., по 2-му року - на 278,5 тис.крб., по 3-му року - на 262,6 тис.крб., по

4-му року - на 174.5 тис.крб., всього - 995,8 тис.крб. на І га.

Роботи, опубліковані за матеріалами дисертації

1. Оплив інтенсивності догляду за грунтом на стан садканців соски звичайної // псовий журнал, - Г993. - ї' 4. - С. Г9-20.

2. Вплив інтенсивності догляду в культурах на стан саджанців сосни // Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення:

Тези наук. конф. проф.-виклад, складу та аспірантів УДЛУ. - Київ, 1993. - 168 с.

3. Інтенсивність появи і розвитку трав"яних сослин в культурах

сосни звичайної // Лісовик журнал. - 1994. - № 3. - ІЬ с. ‘

О'&У' У/$УЗ*е- .¿’■УУДР-М-,-.