Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Особенности технологии проведения рубок ухода в сосняках Центрального Полесья при радиоактивном заражении территории

ВАК РФ 06.03.03, Лесоведение и лесоводство, лесные пожары и борьба с ними

Автореферат диссертации по теме "Особенности технологии проведения рубок ухода в сосняках Центрального Полесья при радиоактивном заражении территории"

-*нш 1993

Українське науково-виробниче об'єднанні "Ліс"

Український' суде на "Зіак Пошани" науково-дослідний інститут лісового господарства і агролісомеліорації їі.т.Г.М.Висоцького

ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЙ ПРОВЕДЕННЯ РУБОК ДОГЛЯДУ В СОСНЯКАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ГОЛІСОЯ ПРИ РАДЮАКГЖЯОМУ ЗАБРУДНЕННІ ТЕРИТОРІЇ

06.03.03- Лісознавство і лісівництво; лісові пожежі і боротьба з ними

„ Автореферат

дне ер таці ї на одержання наукового ступеня кандидата сільськогосподарська наук

Ні правах рукопису

0

МАЗЕПА МИРОСЛАВ ГРИГОРОВИЧ

Уармв - 1593

Робота виконана на ГЬліській агролісомеліоративній дослідній станції Українського ордена "Знак Пошани" науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г. М-Висоцького

Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Юсі-левський Р.Г.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Козьяков С.М. -

. ' доктор біологічних заук Орел B.C.

Провідає підприємство'- Я&ітомирське державне лісогосподарське об'єднання "ійиомирліс".

Захист дасертаці І відбудеться " /б" 1993 р.

в /б? годин на засіданні спеціалізовано! рада К 023.03.01 по присвоєнню наукового ступеня кандидата сільськогосподарських' наук в Українському ордена "Зіак Штани“ науково-дослідному інституті лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г.ХВксоцького за адресою: 310СЄ4, м.і^рків, вул.Плякінська, 85. ■

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці інституту. Автореферат розісланий " 2- " /ytsG/n о ¡^о 1993 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, ■ '

кандидат сільськогосподарських наук Гавриленко

' ’ ' Анатолій Пеірович

ЗАГАЛЬНА. ХАРАКТЕРИСТИКА. РОБОТИ •

•і’ Актуальність теми. Радіоактивне забруднення лісів Полісся України аварійними викидами Чорнобильської АЕС вимагає проведення, глобальних наукових досліджень по оцінці радіаційної обстановки, регламентуванню лісогосподарських робіт і використанню продукції лісового господарства^ вивченню безпечних умов праці для здоров'я лццей. Окремі нормативні доіументи, що регла-ментуюгь лісогосподарську діяльність після аварії, видані в основному за результатами досліджень вітчизняних і зарубіжних раді обіологів .до 1985 року. В .останні роки вони удосконалювалися за’рахунок матеріалів дослідяень одержаних безпосередньо в районах, які зазнали радіоактивного забруднення. Виникла необхідність в розробці багатьох теоретичних і практичних питань по веденню лісового господарства в цій зоні.

Сьогодні вяе відомі основні напрямі поширення радіоактивних опадів, виявлені закономірності падіння щільності забруднення місцевості у зв’язку з зіддаленням в!д джерела ВИКИДІВ, а також значна мозаїчність забруднення лісових насаджень. Пор=щ з цим нерівномірності поширення радіоактивних речовин особливо Еазсшве для практики ведення лісового господарства. Вкрай необхідні дослідження по вивченню санітарно-гігієнічних умов праці працівників-лісового господарства при виконанні основних лісогосподарських робіт, у тему числі і при проведенні рубок догляду за лісом. .

і.'ета роботи. Вивчити можливість проведення рубок догляду з радіоактивно забруднених насадженнях. Дослідити технологічні прийоми проведення цих робіт, ідо дадуть змогу знизити до міні-куі.!у дози внутрішнього і зовнішнього опромінення працівників. Розробити заходи по забезпечений гранично-допусттаїх доз опромінення робітників.

Наукова новизна. Вперте ґезтосередньо на лісосіках, в зонах радіаційного забруднення вивчені питання раліоактивнссті повітря при валці дерев, обрубці гілок,. розкряг'овці стоЕбурів на сортименти, дози зовнішнього і внутрішнього опромінення лісорубів. Розроблені, технологічні прийоми 31Г0ГІЕЛІ дер “ВИДИ, які створпоть відносно безпечні умова праці при пиозедс-кін ї>у-5ок догляду за лісом. "

Практична вначимість. Ш основі проведених,досяідїєньгрозроблено ' КОШІЛЄКС технологічних заходів, ЯКІ ДОЗВОЛЯЮТЬ яистемти дози зовнішнього і внутрішнього опромінення робітників ді доцустимо-г-> рівця, йзультати досліджень використані'.при' розробці "ЇЬто-дячних рекомендацій по вивченню доз опромінення робітників лісового господарства (1990). ‘ ■

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались на Всесоюзній науково-практичній конференції (Гомель, 1990), Всесоюзній науково-практичній конференції молодих вчених, аспіранті в і спеціалістів галузі (Цушкіко, 1990), науково-практичній конфе- ' реяції (Львів, 1991). Принципові положення дисертаційної роботи -доповідалися на розширеному-засіданні лабораторії лісівництва І екології 8 участю працівників інших лабораторій Українського науково-виробничого об’єднання "Ліс". Сановні положення днсертаці І викладені в 7 друкованих- працях; і 5 статей знаходяться у ви&авни-; цтвах. Дисертаційна робота підготовлена при виконанні. тематич- . ного плану Полісько! агролісомеліоративної дослідної, станції за період з 1987 по 1992 рр. (&ма 85, Дзржрегістр. №01910027951)-

Структура і об'єм роботи. ' Робота складається із вступу, сеїш розділів, висновків і пропозицій виробництву, списка літератури 1 додатку. ’Основний матеріал дисертації викладений ка 110 сторінка. уашинописного тексту і включає 15 таблиць, 14 малшків. Бібліографія складається з 85.назв. ‘

' ЗМІСТ РОБОТИ •

У вступі обгрунтовано вибір і актуальність теми досліджень, визначена мета, завдання, новизна і практична значимість роботи.

1. Обгрунтування напрямку досліджень

З особливою гостротою .питання охорони природи 1 захисту.лкда-ни від іонізуючих випромінекь виникло після аварії на Чорнобильській АЕС, в наслідок якої 1.5млн.г^ лісів Полісся України', були забруднені радіоактивними викидами (Калетнік М.М. та інші, 1990).

На цій території продовжують вести господарство більше ЗО дера-

лісгоспів, де праі?оє 24,9 тис. осіб. 1

Рядом авторів відзначається (Тіхоміров 5.А., Алексахін P.M., Фдоров Е.А., 1972; Тіхоміров Ф.А., 1972; та ін.),' що у випадках, коли джерелами радіоактивного забруднення з аварійні викиди атомних електростанцій, радіоактивні речовини поступають в оточуюче середовище переважно в доступні й для рослин формі. Цз створює небезпеку їх міграції по компонентах екосистем, а в кінцевому результаті накопичення їх в організмі людини ('.Зоісеєв А.А., та ін., 1987; Алексахін P.M., 1982; Антонов В.П., 1987). ■

Згідно з сучасними дослідженнями (ЇМаєв Н.С. та ін., 1S81; Кір і лов В. 5., Шжніков В.А., 1987) вихід генетичних і соматико-стохастичних ефектів мал9 залежить від потужності дози. Ерэкг рчзначається перш за все сумарно — накопиченою дозою, поза вираженою залежністю від того, одержана вона в один день чи за 50 років. Тйкож немає прямих доказів ефекту малих рівнів з врахуванням необхідності обережного, гумішого підходу до нормування радіаційного впливу. При розробці норм радіаційної безпеки за основу була прийнята гіпотеза про відсутність межі між дозою і ефектом в області малих доз. •

Тому завдання радіаційного захисту повинні зводитися не до того, щоб не допустити перевищення встановлених граничних рівнів опромінення, а звести до мінімуму імовірність виникнення, окремих соматико-стохастичшіх і генетичних ефектів (Тіхоміров Ї.А., 1976). - ' V

-Аналіз вітчизняних і зарубіжних літератур? х джерел свідчить, що основна кількість робіт присвячена питанням характеристики викиду під час аварії на ЧАіЕ,. здатності лісових насаджень затримувати радіонукліда та міграції їх в лісовик біогео-ценозах. Питання санітарно- гігієнічних умов праці в умовах радіоактивного забруднення лісів вивчені недостатньо. Од/бліковані лише роботи надходження в організм людини радіонуклідів, вибіркового накопичення їх в органах.

2. Програма, методика і об’єм виконаних робіт.

Відповідно до мети роботи ставилися слідуючі програмі питання: ' ■■

' - встановити зміну гамма-і бета- випромінювання,лоїужності

експозиційної дози, щільності радіоактивного забруднення поверх-

ні грунту в період проведення рубок догляду за лісом;

- вивчити радіоактивність повітря в період проведення рубок

догляду при різній щільності радіоактивного забруднення, в. залежності' від різних погодних умов і видів рубок; .

розрахувати щільність радіоактивного забруднення насаджень, при якій концентрація радіонуклідів в повітрі при проведенні рубок догляду за лісом знаходилась в межах норми;

- встановити залежність дози зовнішньогогамма-опромінення працівників лісового господарства від потужності експозиційної дози для регіону досліджень; .

- визначити дози опромінення^ основних црофесійних груп працівників, зайнятих в лісогосподарськомувиробництві.

Об'єктами досліджень були лісові насадження і працівники Овруцького і Шродицького дерклісгоспів, зайняті в лісогосподарському виробництві. За контроль'прийняті лісові масиви, виробнича діяльність і працівники Жітомирського дєржлісгоспу.

Вшірювання доз зовнішнього опромінення працівників дєретіс-госпів. проводили за допомогою автоматизованої системи "ІЛНОР' (Йнляндія) у Всесоюзному науковому ценозі радіаційної медицини (ВНЦРДО. Кзкному працівнику із групи, що обстежувалася видавали по одному дозиметру з системи ”АЛН0Р'. По закінченні одного місяця експозиції дозиметри збирали і визначали дозу опромінення. Одержану дозу перераховували на річну згідно "ійтодичних рекомендацій по визначенню доз опромінення працівників лісового господарства" (1990). Для встановлення заленності річної дози опромінення від потужності експозиційної дози місцевості, дозиметри встановлювали в насадженнях з різнею щільністю забруднення. Ділянки підбиралися в соснових насадженнях з забрудненням.до 40 Кі'/км^. • •

Шіст радіонуклідів цезію в організмі, працівників держліс-госпів визначали на лічильнику імпульсів людини в ' ВНЦРМ (м.Шїв). Одержані результати були основою, на якій проводилося вивчення санітарно-гігієнічних умов роботи лісорубів. _

Вивчення технологічних прийомів при проведенні рубок догляду приводили прямим експериментом. ГЬобні площі .підбиралися в соснових насадженнях необхідного вік/ і складу/ з однаковими лісорослинними умовами. Дня вловлювання пилу в період проведення рубок використовували липкі екрани по Діму (Лзйте В., 1980) і респіратори ШБ-1 "Іепестоїс’- 200". Лапкі екрани винористовува-

вались дня перевірки радіоактивності пилу на лісосіці. Радіоактивність липких екранів по гамма-випромінюванню визначали дозиметром СРП-68-01 з використанням свинцевого захисту. Радіометричний аналіз зразків, відібраних при дослідженнях на пробних площах, проводили на радіометрі "Бета". Одержану радіоактивність респіраторів перераховували на активність одного літра повітря, що перейшло через респіратор (КОзлов В. 33., 1987).

■ Для проведення кожного експерименту заклздали по три пробні площі в двох повторностях. Вивчення впливу різних видів рубок догляду за лісом на радіоактивність повітря проводили в насадженнях відповідного віку, (освітлень, прочисток, проріджень і прохідних рубок). Всі інші експерименти проводилися в насадженнях ВІКУ проріджень. - . .

Одержані результати досліджень оброблялися методами математичної статистики, проводився кореляційшй і дисперсійний аналізи (Доспєхов Б.А., 1985). '■

Зі час проведення досліджень закладено 24 пробні площі. Відібрано в лісі і оброблено'в лабораторії біля однієї тисячі, зразків грунту, підстилки, респіраторів і липких екранів. Проведено більше.однієї тисячі радіометричних і дозиметричних вимірювань'.

У п'ятисот працівників виміряно дози.зовнішнього і внутрішнього опромінення організму. ' ,

1 3. Природні, особливості району досліджень >

■ Овруцький і Народицький держлісгоспи знаходяться на території Центрально-Поліського лісогосподарського району (Лавриненко, 1957), в північно-східній частині їитсшрської області.

Завдяки рівнинному рельєф/ основну шершавість на місцевості створюють лісові масиви (Природа Уіфаїнської PCP.' Ландаа^яті, 1983). Узлісся, просіки, злами доріг і просік визначили рух повітряних мас в насадженнях, і. випадання в них радіоактивних,, опадів. . .

Лісисті сть Цгптральн о- Пол і с ьког о лісогосподарського району в середньому складає 37,1 %, в півні.чній і північно-західній частині вона сягає 45 5?. Напбільиі площі в районі представлені суборевями лісорослянкими умовами (55,9 %)..еолсгих і свіжих гіг-ротопів. Перевага в Нейтральному Поліссі соснових насаджень . (57,4 % лісопокритої площі), вплинула на відкладання радіоакгла-

ного пилу, ЯК з повітряних мас, так і з опадів. Утворилася велика мозаїчність радіоактивного забруднення лісових насаджень.

4. Особливості радіоактивного забруднення району досліджень "

Шд час аварі! на Чорнобильській АЕС із'зруйнованого реактора було викинуто в атмосферу 450 типів радіонуклідів, які пізніше були розсіяні на лісові насадження, відкриті ділянки землі

* воду. В аварі йному викиді по активності переважали і зотопи йоду-131- 20 % , технецію-132 - \Ъ%, цезію-134 - 10$, цезію-137- 13/2 (Кірілов В.Ф. та ін.,‘ 1988). ,

’ Радіоактивне забруднення району досліджень сформувалося в основному в межах західного слід/ виїгадів із зруйнованого реактора (26.04.1986 р. по 28.04.1986 р.) (Ізраель Ю.А. та ін. 1988).

три доби із нього було викинуто 19,4 ІЖі, що склало приблизно •38 % від загальної активності викиду. В цей час склад раді онук- ' лідів викиду був близький до їх складу в паливі. ’ .

Штеорологічна обстановка і фізико-хімічні процеси в зруйнованому реакторі с танців привели до утворення мозаїчної карти забруднення лісових насаджень (макронеоднорідності забруднення), тобто до . утворення шіям з підвищеним радіоактивним забруднен-,ням .грунтіз. . ‘ ■

■ До середини 1987 року, після розпаду короткоживучих радіонуклідів найбільшу значимість мають цезій-137 і цезій-134. Ш сьогоднішній день сумарна доза опромінення на 90-95 % визначається довгоживучим і біологічно активним раді оцезієм.

Згідно завдання міністерства лісового 'господарства України, яке поставило за мету обстежити території держлісгоспів, які, зазнали радіаційного впливу, разом з працівниками спеціальної лабораторії радіометричного контролю продукції лісового господарства і лабораторії радіобіоекології, нами обстежені насадження об'єднання "Кгаомирліс". Після розпаду короткоживучих радіонуклідів на території Овруцького держлісгоспу виділено три зони радіоактивного забруднення: 0-2,0; 2,1-5,0; 5,1-15,0 Ю/кмЧ .Шйбіль«

шими ¡цільностями забруднення характеризуються'насадження,що межують з Народацьким держлісгоспом. Цэ лісові масиви Шступовиць-кого, Ситовецького, Борутинського і Гяадковицького лісництв, де щільності зубруднення 5,>15,0 И/км2. Насадження'цих лісництв

і

прийняли вплив радіоактивних повітряних мас на себе. Цій вони знизили імовірність забруднення західної частини Овруцького держлісгосцу, де виділені зони забруднення 0-2,0; 2,1-5,0 Кі/га2.

5. Радіаційна обстановка, на дослідних ділянках '

Ш пробних площах були, відібрані зразки грунту, підстилки, приросту верхових пагонів і хвоя по роках. Аналіз іх пов'язаний з тим, що при проведенні рубок догляду лісоруб найчастіше контактує з ними. .

. Проведені дослідження показали, що найбільшу питому радіоактивність має підстилка і хвоя, найменшу - грунт. ’.Ьла радіоактивність грунту, в порівнянні з мохом і підстилкою, пояснюється тим, що радіонукліди в лісових насадженнях сорбуються підстилкою і накопичуються ігохамії. Цзй висновок підтверджується літературними даними (Дулгаков А.А.- та ін., 1990; Іребенщикова Н.В., Самусєв Н.І., Новік А'.А., 1990; Тіхоміров $.А. та ін., 1990). Встановлено, що до цього часу 90-95 % радіоцезію знаходиться в лісовій підстилці і поверхневому шарі грунту.

Лісоруби, виконуючі роботи на лісосіці, дихають повітрям, в якої?/ міститься піднятий з лісової підстилки радіоактивній пил. Попадання в організм людини радіонуклідів чер"'.з органи дихання дуже небезпечно, Крім цього, засвоєння їх в організмі, як праги-ло вище, ніж при вживанні їжі і води (Козлов В. 2., 1987). Тому вивчення основних технологічних прийомів, що дадуть можливість знизити радіоактивність повітря при проведенні рубок догляду за лісом вкрай необхідні ■ для практики ведення лісового господарства. " •_

6. Вивчення радіоактивності повітря в насадженнях пройдених рубками догляду за лісом

Значних змін щільності забруднення грунту і потужності експозиційної дози вяагчідок проведення валки дерев не спостері-( гається. Встановлено деяке зменшення окремих показників, але вони знаходяться в межах точності дозиметричних приладів. Радіометричний аналіз липких екранів приладами CPG-68-01 і "Бета" ■ показав, що пил, осівший на екрані, є джерелом радіоактивного випромінювання. '

Слабке переміщення раді оіктивного пилу в процесі робіт по рубках догляде за ліссм, вказує на повну відсутність його переміщення від вітру, дощу і інших атмосферних явищ. Погодні умови істотно впливають на радіоактивність повітря в період проведення рубок догляду з врахуванням технологічних операцій робіт. Найменша радіоактивність повітря спостерігається на лісосіці при стабільному сніговсщу покриві: 0,53 х ІСГ^ Ш/л - при валці дерев бензомоторною пилою; 0,60 х10"П Кі/л - при ручній заготовці дров; 0,37 х їСГ^ Кі/л - при розкряковці хлистів;

0,28 х 10“Ч1 -Кі/л - при обрубці гілок. В період дощів, літом, вона вища в два рази, ні s при сніговому покриві. Ш-йбІльша ж радіоактивність повітря спостерігається літом, при сухій сонячній погоді, і складає в залежності від операц,л робіт: 2,90 х 10~^;

0,8? х ІСГ^; 2,26 х 10"^ Кі/л (BaDsa, розкряковка, обрубка гілок) . ‘

Дясперсійний аналіз показав, що значення радіоактивності повітря істотно відрізняються- на лісосіках при стабільному сніговому покриві і сухій сонячній погоді (Рф>Fq5 ;.2о,8 >7,7 ).

Радіоактивність повітря при рійних операціях не однакова,і досягає найбільшого значеній при рубанні дерев і обрубці гілок.

Ці закономірність спостерігається при всіх погодних умовах.

При зрубуванні дерев спостерігається найбільша радіоактивність позі тря, через включення оснобних джерел пилоутворення. По-перше - це крони дерев, що зрубуються; по-друге - зачіпання сусідніх дерев і підліску під час падіння дерева; по-третє, піднятий пил з підстилки від ударяння крони об землю. При валці дерев найбільша радіоактивність спостерігається літом при сухій, сонячній погоді (2,9 х ЇСГ11 Кі/л), найменша - при сніговому покриві (0,53 х 10"11 Кі/л). .

ОСрубка гілок такон' супроводжується пилоутворенням. ГЬіл піднімається з гілок крони дерева і підстилки. Радіоактивність повітря змінюється в залежності від погода і х умов від 2,3 х ІСГ^

■ Кі/л - при сухій, сонячній погоді, літом до 0,28 х ІСГ^1 Кі/л при сніговому покриві. ■

ТЗри розкряжовці хлистів на сортименти пил піднімається з лісової підстилки-і стовбура дерева. Радіоактивність повітря в цьому випадку найменза в порівнянні з іісіимя операціями: при

сухій погоді, лі той - 0,87 х ІСГ^ Кі/л, а в період дощів -

0,91 х 1СГ1 ‘ Ю/л. При сніговому покриві, на операції розкряжов-ки радіоактивність повітря більша, ніж при обрубці гілок і складає 0,38 х ІСГІ1 й/л. Це підтверджує той факт, що основним джерелом радіоактивності повітря на лісосіці є інтенсивність підняття радіоантивного палу з лісової підстилки, дерев і підлісну. • .

Зіа'Чення концентрації радіонуклідів в повітрі на пробних площах перевищують допустимі концентрації суміші радіонуклідів для працівників категорії Б (НРБ-76/87).

Із збільшенням щільності радіоактивного забруднення зростає радіоактивність повітря в період еєдєння рубки. На пробних площах щільність поверхневогога;.ма-випромінювання приблизно в десять разів менша, ніг бета-випрзмінювання.

!Лж щільністю поверхневого радіоактивного забруднення грунту і радіоактивністю повітря існує тісний кореляційний зв'язок, якїй має лінійний характер. Зілещість виражається регре-'сивннм рівнянням у= 965,3 х - 207,9. Середня кореляційна залежність існує міг потужністю експозиційної дози і радіоактивністю повітря. Залежність виражається регресивним рівнянням у = 11,31 х + 18,71, де х - радіоактивність повітря а х 10"12Кі/л, у - потужність експозиційної дози в мкР/год.' Втхадячи з регресивного рівняння, для категорії Б, якщо відсутні альфа-акгагаі

нукліди І Sr90 , І12д . рь210 • As227. • BaS28 » Ра230 ’ Р"Г’И ’ п - . допустима концентрація раціонуклідів в повітрі стане-

вить 1,0 х 10 Кі/л, ЯКІЙ відповідає потужність експозишігної дози 20 мкР/год. І^бкн догляду за лісаі в сосгових насадженнях Овруцького дєрглісгосгу мояіа проЕ-дети без обмежень, якщо потужність експозиційної дози 20 ккр/гсд і нижче. Спід відзначити, що цей висновок відноситься до району досліднень, де 90-95% радіонуклідів знаходиться в підстилці і поверхневому шарі грунту. ОзДи ке входять лісові насадження з підвищеним природним радіаційнім фонем. В даний час рубки догляну за лісом проводяться при щільності забруднення до 15 Н/км~ - тобто більше 20 мкР/год. Починаючи з 1,0 И/км2 оплата праці громадянам, працюючім на територіях радіоактивного забруднення, проводиться по підвищених тарифних окладах.

і

Дісперсійний аналіз радіоактивності, повітря на робочих місцях при проведенні освітлень, прочисток і прохідних рубок підтвердив, що значення радіоактивності по видах рубок догляд відрізняється істотно (?ф (60,0; 8,2; 43,8)> ?05 ' ^й“

більша радіоактивність повітря виникав при проведенні прочисток (10,4 х 1СГ12 Кі/л), в два рази нижча - при прохідних рубкіх (4,3 х 10-12 й/л) і в 3 рази шина. - при освітленнях ( 3,3 х хЮ “12 ш/д). . '

7. Дослідження опромінення робітників лісового профілю

Специфіка роботи, яку виконує працівник, визначає дозу зовнішнього і внутрішнього опромінення. Робітникові в залежності від професії, необхідно різний час знаходитися на ділянках місцевості з підвищеними рівнями радіоактивно: * забруднення. Доводіться працювати під наметом лі су, де рецептор піддається опроміненню, як з поверхні грунту, так і з стовбурів і крон дерев. Тому умови роботи лісників і лісорубів більш жорсткі', ніж у працівників на відкритій місцевості (лісові культури, сільськогосподарські умови, будівництво). ■

Прогнозні 'середньорічні дози зовнішнього опромінення працівників за 19Є8ріку Еитомирському, Овруцькому, Народицько-му держлісгоспах значно'нижчі, ніж тимчасово встановлені гранич-но-доцустимі дози на третій рік після аварії- (2,5 сЗв/рік ), але вщі гранично-допустимої дози для населення (категорія Б, НРБ-

• 76/87). У 94,5/5 обстежених в Народацькому, 97,1 $ в Овруцькому і 100 $ в їитомлрському держлісгоспах, середньорічні дози складають менше 1,0 бер/рік, і лише у 5,5.% - Народицький і 2,9 %~ СвруцьгиЯ вони іеревиїцили цо величину, досягаючи значень тимчасово допустимих рівнів на третій рік після аварії. В 1989 р., у 18,7% обстежених працівників в Овруцькому і 14$ - в Наро-діцьксму держлісгоспах середньорічні дози були більші ніж гранично-допустимі (0,5 бер/рік, НРБ-76/87). ’.'акскмальні - дози зовнішнього гамма-опромінеиня робітників держлісгосців в 1989 р. знизились в порівнянні з минулим роком з 4,2 бер/рік до 1,0 бєр/рік. Зниження опромінення робітників відбулося за рахунок ебєдєїшя обмежень на проведення- робіт в лісових насадженнях з підвищеними рівнями. забруднень, .

. Середньорічні дози внутрішнього опромінення робітників Виступовицького лісництва (йруцького дерклісгосцу перевищують приблизно в два рази значення доз для Інших професійних груп і складають відповідно:першІ 0,023 + !0, 0023, другі - 0,011 +

+ 0,0016 бер/рік. '

: .Дисперсійний аналіз показав, що дози внутрішнього опромі-

нення як'робітників лісництва, так і інших професійних груп, не зайнятих в лісогосподарському виробництві, відрізняються істотно на 5 %-ксщ рівні значимості (57,2) >?05 (4,17)). Такім чином, можна констатувати , ідо на дозу внуїрішнього опромінення впливає, крім продуктів харчування, такон і вид виробничої ■діяльності. . . .

На величину дози'зовнішнього опраіінення лісорубів, що зайняті на рубках догляду, від рубім впливає незначно.

■ Із збільшенням потужності експозиційної дози зростає річна доза зовнішнього гамма-спрсмікення. їйа позужністю експозп-.ційної дози і дозов? зовнішнього гамма-опромінення існує сильна кореляційнга залежність (коефіцієнт кореляціі г =0,796 +.0»24, коефіцієнт регресії ЬуХ= 5,8 + 0,67), яка має лінійний характер. Залежність виражається регресиЕНШГ рівнянням у=5,£х + 0,25. ДО-ТОВІрНІСТЬ зв'язку підтверджується ПО і -критерію ї (6,36 > 2,05). _ '

Еисцовки і пропозиці ї виробництву

Дослідження умов і процесів роботи на рубках догляду в радіоактивно забруднених лісах І^нтрального Полісся України дозволили зробити слідуючі ■ висновки: '

1. Між щільністю радіоактивного забруднення грунту і радіоактивністю повітря на висоті 1 и існує тісний кореляційний зв'язок. Залежність виражається регресивним рівнянням у =

966 х - 207,9. Аналіз коефіцієнта детермінації показав, що 98% змін радіоактивності повітря на лісосіці зумовлено змінами щільності забруднення грунту і тільки 2 % змін пов'язано з іншими факторами. ■ .

. 2. Основнім джерелом радіоактивності позітря на лісосіці в період проведення рубок догляну є радіоактивний пил, піднятій

- 14s крон дерев, кущів, трав’яного покраду,, лісової йідстипки і

грунту. . - • .

Значення концентрації радіоц/клідів в повітрі на пробних площах перевищують допустимі концентрації суміші радіонуклідів для категорії’ Б (НРБ-76/87). Значних змін забруднення грунту і потужності експозиційної дози внаслідок ведення рубок догляду не спостерігається.

Значний вплив на радіоактивність повітря в період ведення . рубки мають погодні умови. Найменша радіоактивність спостерігається на лісосіці при стабільному сніговому покриві від 0,53 х х 1СГ^1 до 0,38 х ІСГ^ Ш/л. В два рази збільшується влітку в період дощів з підвищеною вологістю повітря. Найбільша радіоактивність повітря спостерігається при сонячній погоді, ,лтом і становить при валці дерев 2,9 х 10”^ ; прк обрубці гілок сокирою 2,3 >. 1СГ11, і 0,87 х 1(Г^ Кі/л при розкряжовці хлистів на сортименти. ■ ■

3. Ееличша дози зовнішнього гамма-опромінення лісорубів залеліть як від виду рубок догледу, так і від потужності експозиційної дози тієї території, ‘де воші працюють .і проживають. Концентрація радіонуклідів в повітрі робочої зони стаяйвила (10,7 ± 2,16) х 10-12 й/л при прочистках, в два рази нккча вона при прохідних рубках і в три рази нижча грі освітленнях.

15 я потугністю експозиційної дози і дозою зовнішнього опромінення існує тісний кореляційній зв'язок, який bias-лінійний характер і виражається регресивним рівнянням у=5,8х + 0,25.

' Збільшенню потутаості експозиційної дози на- 0,-1' мР/год відповідає зростання дози .зовнішнього .опромінення в середньому на

0,53 бер/рі к. . ■

4. Ш/гбільгу дозу опромінення з обстежених працівників одержують лі сниш і лісоруби. ОЗстетпія робітників лісового господарства показало, що на дозу внутрішнього опромінення їх, крім радіоактивності продуктів харчування впливає вид господарської діяльності. Доза внутрішнього опромінення у працівників лісництва е два рази більша, ніж у граіадда зайнятих в інших галузях народного господарства, які проживають в одному населеному пункті.

В зв'язку з вище Сг.азаіЕчМ,са>:сд;і по' зменшенню радіаційного-впливу на працівників лісоеих спгцігльностей повинні бути більг

активні і жорсткі, а саме:

1. Нарахування .земельного фонду по цільностях забруднення •

повинно бути більш дрібним, як мінімум по лісотаксаційних участках. . .1

2. Дозовий контроль слід посилити. Дія цього необхідно організувати санітарно-радіологічні пости в кожному лісництві.

’■3. По можливості повністю виключити ручну працю. Прагнути до мінімально можливого різня доз за рахунок скорочення часу перебування на ділянках з підвищеною щільністю забруднення. Вище 10 Кі/км^ лісогосподарські роботи не проводити.

4. Переглянути технологічні карти осноених лісогосподарських робіт. їубки догляду в зоні з щільністю забруднення 2,1- 5,6 Кі/км^ виконувати виключно в вологу, дощову погоду, а в зоні 5,1-15,0 К/км~ тільки по сніговому покриву. При цьому бажано уш: ати проведення- рубок догляду в суху сонячну погоду. Валку дерев краще проводити в ранішні часи, каяи рослинний по-гоив і підстилка'зберігають підвищену вологість.

' Ц?и плануванні різних видів рубок догляду за лісом необхідно враховувати фактори пилоутворення. Дія. зниження поступан-ня радіонуклідів в організм лісоруба, зниження дози внутрішнього опромінення,, прочистки (як найбільш пилоутворюючий із виліз рубок догляду) назначати на період снігового ^похфИЕу.

Дія контролю за дозами опроміненім робітників виксрястогу-ваги "'.Ьтодичні рекомендації по визначенню доз опромінення робітників лісового господарства" (1590). При експресному методі визначеній доз опромінення використовувати запропоновану нами залежність дози зовнішнього опромінення від потужюоті ЄКСП0СИ-ційної дози, яка виражається регресивним рівнянням у=5,2х+0,25 (у - доза опромінення, бєр/рікі х - потужність експозиційної дози, мР/год). Визначивши потужності експозиційної ДОЗИ Е місцях роботи і проживання, процентне співвідношення часу знаходження на роботі й вдома, можна визначити відповідні дози опромінення при конкретних експозиційних дозах і, додавши їх, отримати середньорічну прогнозу..чУ дозу зовнішнього гамма-спромінення працівників.

Вз темі дисертації опубліковані слідуючі роботи:

1. &зєпа ХГ. Розрахунок доз’ зовнішнього опромінення в . насадженнях з підвищеним рівнем радіації //Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. - 1991. — в 1.

- с. 11-12. ■ . .

2. Кісілевський Р.Г., ІЬгепа'аІ.Г. Доведення рубок догля-

ду в умовах радіоактивного забруднення лісів //Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість.“- 1991. -Ш 2. - с. 11-12. . . '

3. фаснов В.П., ІЬзепа М.Г., Орлов 0.0. Загальні тенден-

ції накопичення радіонуклідів е насадженнях рекреаційних зон півночі' Еітоьгарськоі області //Проблемі: урбоекологі ї і .фітаме-ліораціі: Тези доповідей науково-практичної конференції..-Львів, 199и - с. 132. -

йазепа Н.Г. Определение радиоактивности воздуха на лесосеке при проведении рубок ухода //Основа организации и ведения лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения: Тез. докл. ВсесоЕзноЯ научно-практической конференции. - Гомель,

1990. - С.Зб. . . :

5. Мазепа М.Г. К вопросу охраны и защита леса в условиях радиоактивного загрязнения лесов //Совершенствование научного обеспечения лесохозяйственного производства: Тез. докл. Всесопэ-ноЯ научно-практической конференции молодых ученых, аспирантов

а специалистов отрасли. - Пуааино, 1990. - с.134.

6.- Методические рекомендации по определена в доз облучения

работников лесного хозяйства. - Д,, 1990. - 10 с. ( в соавторстве). ’ . "

7. ;Чикрофилъиы во ВЯИЯНТЛ тем. Б 8<і и 85 инв. * 02910032949 "Разработать научные основи ведения лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения іесов" С в соавторстве).

Житомир, иСласн* Друкари*. /093 л‘іОО