Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Чагарниковi верби Киiвського Полiсся, створення та експлуатацiя iх плантацiй

ВАК РФ 06.03.01, Лесные культуры, селекция, семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Чагарниковi верби Киiвського Полiсся, створення та експлуатацiя iх плантацiй"

УКРАШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИй АГРАРНИй УН1ВЕРСИТЕТ ,

р Г Б ОД

На правах рукспису

вУЧИЛО Ярослав ¿фдитрович

ЧАГАРНИКСВ1 ВЕРШ ШВСЬКОГО П0Л1ССЯ, СТВОРЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦШ IX ПЛШГАЩЯ

06.03.01 - л!сов} культури, селекц1я, нас}нництво та озеленения м!от

Автореферат

дисертац!? на эдобуття наукового ступени кандидата с}льсьногосподарських наук

КиГв - 1994

Дисертац!ею в рукошс.

Робота виконана на кафедр! л!сових культур та л!совоК ф(топатолог1К УкраГнського державного аграрного ун!верситету,

Науковх кер!вники - доктор б!олог1чних наук, професор

Горд1енко U.I. - доктор с.-г. наук Деонтяк П.Г.

Оф!ц!Йн1 опоне'нти: доктор с!льськогосподарських наук, професор Онисыав МЛ. кандидат о!дьськогосподарських наук Василенко 1.Д.

Пров!дна орган!эац!я - М!н!стерство л1сового господарства УкраКни.

Захист в!дбудеться щ jif " ^/¿ést-u? 1994 р. на зас!данн1 спец!ал1аовано! ради Д 120.71.02 в УкраКноькоцу державному аграр-ноцу ун1версигет1 за адресою: m.Khíb, вул. Генерала Род1мцева, 19, к.1, ауд. 94. С /Л ZLxfuu/'

Просимо взяти участь в обговорена i дисертацП п1д час П . аахисту або над!слати Ваш в!дгук на роботу в 2-х прим1рниках, эаов!дчених печаткою, за адресов: <¿52041, u.kkíb~4i, вул. Гер о i в оборони, 15, УДДУ, к'.З, сектор эахисту дисертац!й.

3 дисертац!ев ыожна оэнайокитнся в б iСл!отец! ун!верситету.

Автореферат роз!слано rb&-é¡¿tt> 1994 р.

Вчений секретар спец!ал!зованоТ

ради, кандидат с!льськогосподар- X __

ських наук, доцент —"З^^С/^П^- ИанГта 0. Г.

ЗАГДЛША ХАРАКТЕРИСТИКА РСШ1И

Актуальн!сть теми. Чагарников! верби здавна застосовують в л1-оовмс культурах s ф!т омел i opат ивков та грунтозахисно» метою, а та-кож в зеленому буд!вництв!. Kpiu того, вони вважаютьоя найважлив!-■нми раня!ми медоносами. Особлива ц1нн!сть роолин цього роду поля-гав в тому, що во! морфолог!чн! частики 1х, вкяючадчи кор!нь та хиотя, використовуються в промисловост! для виготовлвкня мебл!в, тари, галантерейних вирой!в, дубильни* речовин, медичних препара-т1в, целюлоаи, фарб 1 т.д. Враховуючи 1х ввидкоростуч!оть, нвви-баглив!сть до умов м!сцезростання, легк!оть роэмноження вегетатив-ним способом, вони е одндаи э найперопективн!иих чагарнихових роолин м!оцвво! дендрофяори для використання 1х в техн!чних ц!лях. Широка введения чагарникових верб в культуру, особливо на р!зних незручних для землеробства д!лянках, а також рацЮнальне використання природних заростей допоможе в певн!й ы!р! вир!иити к!лька. проблем, що стоять перед в1тчизняною економ1хою: з б!омаси верб можна отримати анергетичн! речовини (горючий гоз, техн!чний спирт та !н.), деревина, враховуючи эначний вм!ст у н!й целюлоэи, може в ик ор ист о вув ат ис я ях скована а целюлозно-паперов!й промисловост!, а э очиценого в!д кори вербового пруту багато украГнських nfдпри-емств уже виготовляють плетен! вироби, конкурентовдатн! на ев!то-воцу ринку, отримуючи за них тверду валюту.

Опке, чагарников! верби - це ц!нн! техн!чн! рослини, тому вн-вчвкня ix видового складу, особливостей розвитку та росту в залеж-ност! в!д едафхчних та кл!матичних умов, агротехн!ки Sx культиву-вання е актуальним.

Иета роботи. Вивчити такооном!чний склад, б!олог!чн! та еко-лог!чн! особливост! чагарникових верб Ки1вського Псл!сся, Yx роз-повсюдкення та б!олог!чну продуктивн!сть, можлив!сть господарсько-го використання та введения в культуру. СЬрацювати пропозицИ по створекню ix насадаень в район! досл}даень.

Наукова новизна роботи. Визначений видовий склад та поширення чагарникових верб в Ки!вському Пол1сс!. Впергае для дакого рег!ону t дчя представник!в цього роду, на основ! багатор!чних фенологf4-них спостережень визначена залежн!сть настання фаз фенолог!чного розвитку Bfд накопичення рослинами певно! суки активних та ефек-тивних сервдньодобових температур, а також вплив на х1д фенолог!ч-ного розвитку умов м!сцезростання. Визначено к!льк!сть нас!ння, яку здатн! генерувати середн! за розм!рами куц! найпоширен1иих вн-д!в чагарникових верб, розм!ри нас!ння та масу I00Q ит. Системати-

зовано та ч!тко означено умови, необх!дн1 для збереження життездат-ност1 нао!ння верб на максимально можливий строк. Вперае для умов КиТаського Поя!соя проведено ряд досл!джень по вирощуванню чагар-никоаих верб эимовими живцями. Визначано валив на укор!нення хиз-ц!в 1 на 1 нтвнеивн iсть росту 1х пагошв отроку загот1вд1 та посадки, poswlplB *ивц!в, oplewraql! Их у грунт!, обробки живц!в стимуляторами росту 1 т.д. Вияплен! основн! чинники, цо влливають на !н-тенсивн!оть росту надземной частини чагарникових верб t на форму-вкння коренево! системи.

Теоретична та практична ц!нн1сть. Опрацьована агротехн!ка ви-роцуванни с!янц!в, укор!нення живц!в, закладки промисловкх планта-ц!й та Хх ексШ1уатац!я. Визначено вих1д пруту э единиц! плац! 1-2-3-р!чних плантац!й, його сортнЮть та як!сть, а таков види, перспективы! для вирощування в р!зних типах л1оу.

Встановлен! суми активнкх (ефективнюс) температур, як! необ-х!дн! для цв!т1ння, дозволять прогноэувати початок ц!еГ фази, що дужа вежливо для плануваннл рсб!т у бдас!льництв!, а також для проведения р!зних досл!даекь. За схожою схеиою иожна встановити момент дозр1вання нас!ння, чи початок, або эак!нчення будь-яко! !н-ио! фази фенолог!чного розвитку чагарникових верб.

Апробац!я роботи. Результат« досл!джень викладались на рес-публ1канськ1Я науково-техн1чн!й конференц1X "Совершенствование ведения хозяйства в лесах Украины и Молдавии" (kk'íb, 1990) та на науков!й конференц!! професорсько-викладацького складу та асп!ран-т!в УкраУнського державного аграрного ун!верситету "Проблем« агро-прониолового комплексу: пошук, досягнення" (Ки?в, 1993), а також систематично допов!дались на зас!даннях кафедри л!сових культур та ф!топатолог!í УДАУ.

Публ!кац!я роб!т. За матер!алами дисертацИ опублi ковано 4 роботи, ще одна стаття знаходиться в стад!? друкування.

Структура та об'зм роботи. Дисертещя скяадазться Í3 вступу, 6 глав, bkchobkíb та пропозицШ, списку використаноТ л!тератури та додатк1в. Робота викладена на 2Ю стор!нках машинописного тексту, включав таблиць, 30 малшнк!в. Б!бл!ограф1я включаз найме-нувань.

ЗШСТ РОБОТИ

Глава I. Систематика'i ф1логен!я роду So<Vk L.

I. Систематика. Представники роду Sai'* мають дуже иироку !идмв!дуальну м!кдив!с*ь, кр!м того тк кшк часто утворюються г!б-

эиди. Всэ це затруднив вивчення видового складу верб. Тому в л fit. ратур! мае м!сце Еелика роэб!жн!сть в питанн! про к!льк1сть вид!в » род} верба - в!д 200 до 600. За О.К.Скворцовим (1981) icHys 350-370 вкд!в верб. В УкраШ - 25 вид!в.

Р!д рсзд!ляють на три п!дроди: верба С Sotó ), хамэт!я {СЛа вa*(ia ) i ветр!кс ( Vein* ) . В п}др1д верба входить 8 секц!й, i ни* в УкраКн! автохтонних - 3 при 4-х видах. П!др!д хамет!я скла-1авться з 5 секц!й, з них в УкраКн! - 3 секцИ i 4 види. П!др!д 1етр1кс - найб!льпий за к!льк!стю вид!э i секц!Я. Всього в!домо [8 його свкц!й, з них в УкраГнг - 10, при 17 видах.

2. Ф1логен!я. За А.Л.Тахтаджяно^ (1966) порядок вербоцв1тних, i який кр!м верб входять ща роди тополя ( Pof>uI«s L. ) та чозен!я ¡ Che%«nia ЛЫ*г/>/ ) походить !э древн!х представник!в порядку ф!алко~ ibíthIx ( VioioUs ). За даними палеоботан!ки (Скотт, 1927; Криа-гофович, 1957) це сталося б!льш н!» 100 млн. рок!в тому. Перт! 1редставники ворб сфор^валися в уыоьах заплави р!чок в теплопои!р-юну пояо!, незначно просунулися в троп!ки, а головний розвиток >оду nfaoB в сторону пом1рного, а пот!м i холодного кл!мату.

Глава 2. Програиа та методика досл!даень

I. Програыа та об"еми сиконаних роб¡т. Для досягнення мети юботи нами були опрацьован! так! ochobhí питания:

1. Видовий склад чагарникових верб Ки¥вського Пол1сся та 1х юширення в облает! досл!джень.

2. Б1олог!чн! та еколоПчн! особливост! чагарникових верб.

3. Господарське значения чагарникових верб.

4. Умови рац!онального використання Yx в культур!.

5. Уточнения для умов К.П. технологи створення та експлуа-'ац11 плантац!й чагарникових верб.

6. Економ!чна ефективн1оть культивування чагарникових верб.

При визначенн! видового складу, нами були опрацьован! гербар-

il эразки роду верба в 1нотитут1 ботьн!ки 1м. М.Г.Холодного АН Ук-lalHn та на протяз! 1986-1993 рок!в вивчався видовий склад вербня-;!в обдаст! досл!даень, включаючи 1 зону в!дчуження Чорнобильсь-:о! АЕС. На протяз! 1988-1992 рок!в иизчали фенолог!» десяти ви-[!в чагарникових верб, схлали календнр цв!т!ння та розльоту нао!н-1я, визначили с ум и позитивних температур, необх1дкюс для початку астання названих фаз.

3 метою вивчення в!дношення чагарникових верб до багатетва а вологоот! грунту, ьплиау на укор!нення яивц!в та pier naroHib .овжини живця, просторово! ор1внтацП його в грунт!, míclu-

5

знаходаення живця на прут!, строк!в загот!вл! 1 висадки живц!в, вплив на Ъс р!ст та укор!нення живц!в стимулятор!в росту, було ви-садаено близько 8000 живц!в восьми вид!в на шести р!зних за едаф!ч-ними умовами дглянках. Ддя вивчення агрох!м!чного анал!ау грунту бул<ч вийонано 336 виэначень поживних речовин. На досл!дних д!лянка> скелет»! корен! вивчалися у 124 с!янц!в та 68.укор!нених живц!в. При вивченн! ходу росту чагарникових верб, були нар1зан! к!льця через 50 см з 140 стовбур!в. В дослгдах на визначення впливу висо-ти Э"!зання однор!чних кущ!в на подальшу Кх продуктивн!сть анал!зу-•велась 1нтенсивн!сть утворекня пагон!в на 1200 кущах. Зр1зан! крути ззажувалися, зам!рялася Тх довяина, Д1аметр на висот1 5 см, а "також визначалися 1'х гнучк!сть ! в"язк!сть. Таким чином було оброб-леко 236С прут!н. Визначено к!льк!сть нас!ння, яку здатн! генерува> ти середа! за розм!раыи кущ!- 6 вид!в верб, розм1ри його та масу— 1000 штук для 5 вид!в. В лабораториях умовах вивчалась схож!сть на с!ння чотирьох вид!в. В 1989 роц! було вис!яно 15 гр. нас!ння вер-би прутовидно!, для його отримання було перероблено б!ля 3 кг се-рекок. 3 цього нас!ння було вирощено понад 6200 с!янц!в.

2. Методика. Видовий склад чагарникових верб облает! досл!д-жень визначали сп!вставлениям л!тературних даерел, гербарних эбор! та досл!даення видового складу природних заростей. Таксац!йн! пока ники визначалися за загальнов!домими в л!с!вництв! методиками (Горд1енко, 1979; Никитин, Ив идеи ко, 1978). Процент укорШення жив Ц1В у доелIдах встановлювався шляхом суц!льного перел!ку живц!в, що вкоренились. Скелетн! корен! С1янц!в та укор!нених кивц!в вивчалися траншейним способом. Вм!ст гумусу в грунт! визначався моди-ф!кованим методом Тйр!на з фохоколорометричним зак!нченням; вы!ст азоту, що г!дрол!зуегься лугом, - за Коренф!льдом; кал!й - на по-лум"ян!м ротометр! (метод Маслово¥); фосфор - методом К!рсанова; рН водноУ витяжки - потецц!сметричним методом, гДдрол!гичну кислот н!сть - за Капленом; суму поглинутих основ - за Каппеном-Гальков!-цем. Грунтов! анал!зи проводилися в потр!йн!й повторност! з допу-стимим в!дхиленням в!д середнього арифметичного не б!льше Ъ%.

Розшри нас!ння вим!рювалися м!крометром, а маса 1000 нас!-нин та . го лабораторна схож!сть визначалися зг!дно ГОСТ 13066.4-£ та 13056.5-75.

Зб!жн!сть пруту, в мм/1 см визначалася шляхом д!лення д!амет-ра пруту на його г чжину. Гнучк!сть та в"язк1сть пруту визначали за методом Глагольова (1938).

Тип л!су встановлюзавсп за методиками П.С.Погребняка (1955),

Д.Д.Лавриненка (1954) та Д.В.Воробйова (1967).

Результата досл!даень опрацьовувалися методами математично? статистики (Никитин, Шэиденко, 1978; Поляков, Едицкий, 1986).

Глава 3. Природно-кл!матичн! умови району доелIдаень,

Визначен! меж! Ки1вського Пол1соя, викладенг особливост! Яого рельефу, грунт!в, г!дрографН, кл!матичних умов та рослиниост!.

Глава 4. Поширення чагарникових верб

1а 25 вид1В верб, що ростуть в межах Укра1ни автохтонно, в КхХвоькому Псл!сс{ зустр!чаяться 15. Два з них - верба б!ла (а(4о I. ) та ламка (гауЖь ¿. ) - дерева П та I величини -нами не досл!джувалися. Решта 13 вид!в: тритичинкова ( ¿г/ап-</го ¿.) » п"ятитич1шкова ( Я п^ю ¿. ), чорнична (5. туг/)'Не'-

о1*% ¿. ), лапландська ( 5. ¿о/°/*о,гит ¿. ) ш Козяча (5. сорта ¿. ), попеляста (Б. с^пегеа С. ), вушката ( Э. аи*>Чо I. ), Огарке ( 5,

% розмаринолиета (Э. го*та*гл''?-бОс I. )> пурпуро-ва /оогригеч С.), прут о видна (б. умь'плИх ¿. ), гостролиста (5. I м!рзинолиста (5.

вважаються чагарниковими, хоча окрем! з них досить часто ростуть 1 у вигляд! дерев.

1. Ареаяи чагарникових верб. За винятком верби пурпуровоХ, що за своУм лоширенням е атлантичним середньогвропейським видом, та нерби тритичинново! - бореально-середземноморського евросиб!рсько-го виду, вс! решта названих верб - бореальн! рослини. Верби козя-ча, розмаринолиета I прутовидна за своХми ареалами в евраз!йськими видами, чорнична - евросиб!рським, п"ятитичинкова, лапландська, попеляста, вушката, Старке та м1рзинолиста - европейсько-зах!дно-оиб!рськими, а верба гостролиста - сх!дно-европейським.

В роздШ викладен! меж! поширення вс!х 13-ти вид!в 1 наведен! карти Гх ареал!в.

2. Чагарников! верби в КиХвськомУ Пол!ос!. Найпоширен!шими о верби тритичинкова, попеляста 1 гостролиста. Зустр!чаються вони в основному в загшавах р!чок, до нер!дко утворюють суц!льн! зароет!. Поза эаплавою верба попеляста поширена по окрасках л!сових бол!т, а гостролиста - на г.!сках. Звичайними для К.П. роолинами е верби розмаринолиета, кезяча, п"ятитнчинкова 1 вушката. Перша з них зу-стр!чаеться, як на п!сках, так ! на болотах, луках, розр!дкених сосняках, !нод! утворюе невеличн! зарост1, 1нш! ростуть, в основному, поодинц!. Козяча - по узл!ссях, полянах, а такоя в якост! п!дл!ску в незаболочених л!сах, п"ятитичинкова 1 вушката - навколо

*0л1т. Верби прутовидна, пурпурова та м!рзинолиста в облаот! до-ол!дкень зустр!чаються розс!яно - перш! два види - в эаплавах pl-"ок, а ыхрэинолиста - по заболочених луках, канавах i т.д., част1-5 3 s п!вн!чн!й частин!, тод! як пурпурова - в п!вденн!й. Верби лап-ланчська, чорнична та Огарке зустр!чаються р!дко. Перш1 дв! !нод! роотуть на перех!дних болотах, а оотання - в б!льш сухих умовах «■ по галявинах, вирубках, межах 1 т.д.

Плава 5. Б!олог!чн! та еколог!чн1 особливост!

1. Денолог!я. На протяз! 1988-1992 рок!в велиоя фенолог!чн! ипсстереження за розвитком 10 вид!в чагар жовюс верб. ®!ксувалися по Mipt моасливост! вс! фази фенолог!чного розвитку. Особлива увага прид!ляласп ïx цв!т!нню та доэр!ванна коробочок (Над. I). Р!зниця ь uBiTiHHi окремих ссобин в основному складае 5-7 дн!в ! т!лька у ворби попелясто* ми спостер!гали pi3Hm?o в I м!ояць. Окрем! кв!ти в сережках верб tphtothhkoboï та прутовидно! в холодку дощову погоду такс* цв!ли через 25-30 дн!в п!сля масового в!дцв1тання.

Мвтеоролог1чн1 умови р!зних рок!в эначно (на 26-32 khî) вша-вають на початок ! к!нець цв!т1ння. Встановлено, що в окрем! сезо-ни суми актив них ( > 0°С) та ефективних (•> 3°С, 5°С та ICPC) температур, що накопичуються на початок цв!т1ння, в!др!зняються незнач-ни, а найианшою ргзниця виявилася для сум температур, вищих 3°С. Практично однаков! суми ефективних температур > 3°С накопичились також 1 на початок розтр!скування коробочок. Оике очевидно, що са-ме температура 3°С, або близька до не!, е температурою початку ве-гетацП для б!льшоот! обстежуваних вид!в.Для п!знокв!тнучих (три-гичинкова, п*ятитичинкова) - она дещо Еища.

Середня протпжн!сть це!тпшп окрешк вид!в коливаеться в межах в!д 16 до 20 д1б. Нас!кня визр1ваз на протяэ! 31-33 д1б у зи-мово-веснян! сезони, близь-:! за температурним режимом до середн!х багаторхчних, а у протяжн! весни терм!н дозргвакня складае 37-43 доби. У верби nHnTKTK4HHK030Y bïh становить hô б!лыпе 118 д»б, а ф!з!олог!чна зр!л!сть И нехиння насгупае через 6-7 тижн!в п!сля цв1т1ннп. Пер1од розльоту нас!ння знаходигься в межах в!д 17 до 22 д\б.

2. Шдномення до грунту. 3 щею метою було закладено досл!дн! посадки на чотирьох Д1лянкгх, в умовах А2, В2, % та Cg. Висадау-валися живц!, довжиною 20 см 5-ти видгв (табл. Ç.I). Виявилося, що в б1дних ! сухих у. ^вах найкра^е росте верба гостролиста, решта вид!в - у пригшченоцу стан!. В умовах Bg 1 ^ Bci досл!дауван1

Y////'

- nepl^r. цзГт1н:-:>т

двЖччя та поллтт насхння чагарнихових верб хКиГЪськоге 1ол1сся а 1988-199/-

Таблиця 5.1

Вплив умов М1СЦвзростання на укор!нення живц!в, Св знаменнику) та picT однор!чних пагон!в, см (в чисельнику)

j-j Г.....- Вид Т и п

ПХ1| А2 в2

В. п"ятотичинкова 6.8*0.5 26.7*2.6 58.7*4.3 17.8*0.9

40.0 35.0 92.1 100.0

2. 3. триг ичинкова 18.3*0.9 49.0*2.3 100.4*3.4 42.1*1.6

65.3 J>.0 100.0 96.7

3. в. прутовидна 15.2*0.8 72.6* 3:8 Ш5±3.7 26.4*1.6

54.0 100.0 97.4 100.0

4. в. пурпурова 24.1*1.8 81.7*5.0 81.1*3.0 27.5*1.6

48.0 100.0 100.0 100.0

5. в. госгролиста 27.5*2.1 71.6*3.9 96.6*4.5 39.8*1.8

80.9 80.0 100.0 100.0

види ростуть !нтенсивно, за винятком в.п"ятитичинковоТ в св1жому субор!. На малопрох!дному низовому болот! (Сд) в перший р!к кивц! Bcix вид1в добре укоренилися i пагони дали значний прир!ст в висо-ту, але вже в наступному роц! насадкекня вс(х вид!в загинули. Такок негативно на р!ст bcíx 5-ти вид!в, висадаених в заплав!, вплинула 4-денна повхнь. Так, у верб гостролисто! 1 прутовздю! середньо-добовий прир1ст в липн!, зам!сть максимального, виявився меншим, н!к в червн! i cepriHi.

Окке, в ц!лому bcí верб- краще ростуть на багатих, в м!ру зво-ложених, добре дреоованнх грунтах. Те, ¡цо багато вид!в цього роду в природ! зустр!чаються т!льки в перезволожених М1сцях, пояснюзть-ся тим, [цо саме в цих умовах вони здатн! уса!шно конкуруваги з !н-шими рослинами. . -

3. Нас!нневе розмноження. Щор!чно верби лродукують нас!ння -в!д 20-40 тисяч (в. розмаринолиста) до 3-6 млн. (в. тритичинкова). Maca 1000 штук Yx - в!д 0.С9 г (в.ксзяча) до 0.25 г (в. гостролис-та). Пр'- попаданн! в сприятлив! умови проростаз в першу ж добу. Дуж швидко ьтрачае жигтездатн!сть в несприятливих умовах - схож!сть за 19-21 день втрачаетьси повн!стю при початков!й 75-85%.

Дня проростання нас!ння верб потр!бна наявшсть 4-х основних фактор! в: води, к...wo, оптимально Г температуря 1 свгтла. Щоб збе-регти якнайдоеше його життзздатн!сть, необх!дно нейтрал!зувати

вплив название чинник!в. Так! уыови можна створити,пом!стивяи на-с!ння в екоикатор, вит!снивши з останнього кисень вуглекиглим газом ! встановивши його в темне холодна м!сцэ (до -Ю°С).

При вис!в! 0,5 г нао!ння верби прутовидноТ на I к.п. та регулярному полив! на протяз! 20 дн1в вих!д с!янц!в, як! мають оередню висоту в к!нц! першого року 16.6+0.5 см становитъ 63 пт. В к!нц! наогупного року вони дооягають висоти 48.7+2.3 см.

4. Вегетативна розмноження. Вс! верби легко роэмножуютьол ве-гетативним аляхом. При культивуванн! ix найчаот!иа эастосовують посадку 1-&-р!чних эдерев"ян!лих кирщз на пост!йнэ м!сце. Для ство-рення культур верб достатньою мокна вважати довжииу живц!» 20-25 см. при товщин! у верхньоцу зр!з! 6-15 мм (табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Вплив довжини живця верби пурпурово! на укор!нення 1 piCT

пагон!в

Середня висо-та KynjiB, см % кущ!в э I, 2, 3 та 4 па-гонами

М м I 2 3 4

Довжина живця, см

%

уко-pi-нен-ня

Середня к!дь-к!сть пагон!в на I кущ!

5 32.5 9.1 0.6 98.5 1.5 - - 1.02

10 69.5 17.7 0.6 92.8 7.2 - - 1.07

16 90.0 25.8 0.8 86.1 12.8 I.I - 1.15

20 97.0 31.1 0.8 66.5 31.4 2.1 - 1.36

25 97.0 40.5 1.0 66.5 29.4 4.1 - 1.38

30 98.0 43.7 I.I 52.6 39.8 7.6 - 1.55

35 97.5 45.5 Х.4 52.3 39.0 8.2 0.5 1.57

40 97.5 49.2 1.6 52.8 38.5 8.2 0.5 1.56

Доля укор!нених живц!в при цьоцу складав 97%, а подальше зб!ль-иення довжини живц!в мало апливаз на розм!ри пагон!в. При необх!д-ност! мохка вихористовувати 1 короти! живц!. Використовуючи 10-сь живц1, можна отримати на 54^ роолин б!лыпе, н!ж при посадц! 20-санткметрових, за одинаковой витрати пруту. При посадц! 10-ом жив-ц!в верби пурпурово)! вертикально,горизонтально (на глибину 3 см), п!д кутом 45%, найхрач! реэультати отриман! при вертикальн! посад-ц! - укор!нення - 8С££, аисота 16.0^0.5 см 1 д1аыетр коренеяоУ иий~ ки - 4.5+0.5 им, при горизонтально в!дпов!дно 53.5$, 12.3+0.4 см 1 2.6+0.4 мм, а при посадц! п!д кутом - 67.5%, 15.0+0.5 см та 3.&+0.4 мм. Огже живц1 ворб в КиТвськоыу Пол!со! доц!льно аисадду-вати вертикально.

При посадд! живц!в верб гостролистоХ, пурпуровоХ, прутовиднс: •га тригичинковоХ в уыовах ов!жого оубору встановлено, що найг1рш: результати дае досадка кивЩв, нар!заних з верх!вок пагонfв - i'x укоренения зм!нювться в межах в!д 3$ до 86.6%, а висота однорЫшзс куц!в - в!д 44.8 до.09.5 ом. Р1вниця цих показник!в для жи»ц!в, р!заних з нижньоХ 1 середньоХ чаотини пагон!в,статистично достов' но не проявлявтьоя (достов!рн!оть - в!д 0.22 до 1.03). Процент уу -р!нення у них а межах в1д 83.3 до I00SS, а высота - в!д 54.9 до 128.7 см. При пооадц!. живц!в, нар!эаних а оередшш нижньоК, серсд-ньоХ.та верх!вковоХ частини прут J в верби гостролистоХ, виявилося, що найкращв укоренилися живц! а оерадини нижньоХ частини пруту -87.1%, при висот! 26.4+1.6 ом 1 глибин! иореневоХ сиотеми - 38.i м. Шивц1 з сбредньоХ та верх!вковоХ частини мал и укоренения в межах 75%, висоту - 18.4+0.9 ом, а коренев! оистеми проникали на глибин." до 32,4 см.

При створенн! плактац!й верб одн1 автори вважають найкращою п!зньоос1нню посадку (Правдин, 1962; Субоч, 1968), 1нш1 (Вебер, 1911j Морозов, 1950, 1966; Анциферов, 1970, 1984 та !н.) перевар в!ддають посадц! ранньою весною. Ы.Д.Кобезський (1936) вважаг ociH-ню та весняну посадку р1вноц!нними. Наш! досл!ди за пер(од 19871990 рок!в показали, цо значнкй вплив на укор!нення живц!в i pic/; пагон!в мають метеоролог!чн! умови конкретного сезону. Холодна зима IP87-I988 рок!в мала певний шгативний вплив на приживання жи;>-цхв та iHieHCHBHi сть росту пагон* в, особливо у верб гостролисто^ та п"ятитичинковог /табд.5.3/. Не так noMimafc цей вплив у верб пруто-виццо* та тритичинковох.на живец ж верби пурпурoboi зииовг умови .¡е мали негативного вшшау.При весня« й поса.дщ кращт результати bcix верб, за винятком пурцурово!, отримаш з посадаовогомматерга;;у, заготовленого в перход зимового Споков. У Teruii зими при ocinHi й заготхвл! жившв i tx посадцг найггрше укореняються i ростуть ¿шв-щ верби гостролистоХ. У рештн верб.крхм пурпурово!,при ocimufl по-caiwi cnociepiгаеться дещо гхрше укоргнення.але кращий picT в висоту, пор! вн ян о з весеяною посадкою.Верба цурпурова в ycix варг антах мае краmi покаэники и!сля первого року при заготгвл! живщв весною, в день посадки,аде в подадьшоцу IX насадження мають кращу продуктивно» свххоэргзаного пруту при посадвд восени-12.4-23.9 т/га на третей piK вироцувакня.Також'цри ociHHifl посадщ максиму^ продук-TMBHocri досягае верба црутовидаа - до 49.1 т/га.Верби гоетролиста, тритичинкова мають максимальну продуктивность при весндагй посади: чиашв, заготовленнх в nepiод зимового Споков, В1ЦП031Щ0 23.6 та

Таблиця 5.3

Вплкв строя!в эагот!вл! та посадки живц!в на Тх укор!нен~ ня, % (в знаыеннику) та на висоту пагон!в, см (в чиоель-нину). Св!кий суб!р

№ Вид Дата загот!вл! та посадки живц!в

пп Загот!вля та Посадка 24.04.1988

посадка I.11.1987 р. Загот1аля

7.С3.1988 { 24.04.1988

I. В. гостролиста 96.0*4.9 116.2*5.2 111.2*4.0

67.5 96.0 72.5

2. В. пурпурова 99.5*3.6 101.3*5.4 88.8*3.2

96.0 85.0 97.5

3. В. прутовиана 35.7*3.0 113.1*3.4 95.5*3.1

95.0 97.5 95.0

4. В. п*ятиткчинкова 17.8*2.1 30.5*2.2 22.1*1.3

37.5 80.0 42.5

5. В. тритичинкова 56.1*3.2 59.0*2.0 59.6*3.4

85.0 97.5 90.0

10.3 т/га. Верба вушката дав приблизно р!вноц!нн! реэультати як при веоням1й пооадц1, так 1 при ос!нн1й.

При закдадц! плантац!й навесн!, коли живц! эаготовдяються без-посвредньо перед посадкою, тобто коли вже почався оокорух ! з"яви-лооя листя, ыожна отринати висояяй процент укор!нення живц!в та !нтенсивний р!ст пагон!в у виооту { по д!аметру, але продуктивн!сть такого насадження в перш} три роки эначно поступаяться продуктив-ност! аналог!чних насаджень, створених восени, або навесн!, при за-гот!вл! живц!и в пер!од зимового епокою. Кр1м того, загот!вяя жмв-ц!в в пер!од сокоруху негативно впливае на життзздатн1оть материн-ських кущ!в. Тому в!д такого способу пооадки сл!д, по можливоот!, утримуватися.

Шзньоос!ння посадка та ранньовесняна, з загот!вле«) посадма-тер!алу в к!нц! лер!оду зимового спокою - найб!льш придатн! для виробиицтва способи створення плантац!Й верб. До позитивних стор!н першого з них наложить ран!ший початок росту, краще викориотання грунтовоУ вологи, можлкв!сть проводити посадку не в стиол1 строки ! в!дсутн!сть затрат на збер!гання посадыатер!алу, а до негативных - можлив!сть висугаування живц!в у малосн!жн! эими морозами та в!тром. При посадц! весною д1в * небезпеки немав, алэ необх!дн! трудозатрат« на збер!гання на протяэ! 1-1.5 и!сяця посадаатер!алу,

постав необх!дн!сть провести посадку в найстисл!ш! строки, поки не пересох грунт.

В умовах КиГвського Пол(соя верби гостролисту та п"ятитичинко-ву бажано висаджувати навесн1, верби пурпурова та прутовидна маготь максимальну продуктивн1сть при ос!нн!й посадд!, ало у них досить висока урожайн!сть пруту ! при сгворенн! плантац!й весною, також як восени, так 1 навесн! доц!льно висаджувати верби тритичинкову та вушкату.

Обробка живц!в, заготовлених з верх1вковоХ частини пруту, верб тригичинковоТ, гостролисто! та пурпуровой 0,01$ розчином гетеро-ауксину та 0.00455 розчином !ндол!лмасляноХ кислоти иаа, в основному негативний вплив. На живц! э середньо! та нижньоХ частини пруту верб гостролисто? та тритичинково! отимулятори мали позитивний вшив, цо на 7-155? эб!льшияо долю укор1нених живц!в ! на 7-20 см -р1ст пагон!в. На жнец! верб прутовидно! 1 козячоК обробка 0.01 та 0.02-процентними розчинами гетероауксину мала негативний вплив. Як виявидося, н!чим не оброблен! живц! верби козячо?, яку вважають такою, що не здатна розмножуватися зимовими живцями, мають укор!-нення в!д 50 до 7С&. Мокливо.що крацого результату можна досягти, обробляючи Кх б!льи концентрованим розчином гетероауксину (0.ГО&) на протяз! доби (Зайцев, Саблин, 1977), але ц(лком очевидно, що окрем! клони даного виду можна з усп!хом розмножувати зимовими жив-цяни ! без обробки. Для цього необх!дно пом!стити Ух перед посадкою у воду на 12-20 годин, висадити в достатньо удобрений грунт 1, по можливост!, регулярно поливати.

5. 1нтенсиви1сть росту надэемноУ частини та будова кореневоК систеки. За наиими спостереженнями верби тритичинкова, пурпурова 1 прутовидна в природах нас!нневих насадженнях найб!лыв (нтеисивно ростуть в висоту в перш! б рок1в життя. Шсля першого року висота Тх становить 0.4-0.5 м, а п!сля 5-ти - 1.9-2.3 м. В подальшому !н-тенсквн1сть росту в висоту знижаеться I до 13-15 рок!в 1х висота складае 3.8-4.5 м. Д1амзтр на висот1 10 см в!д окоренка (без кори) аы1нювться р!вном!рно. Шсля 5-10 рок!в !нтенсивн!сть росту по д!а-метру дещо Шдвищуеться 1 складав 0.4-0.5 см в р!к.

Чагарников! верби в перш! 1-2 роки жит'тя формують стрижневий кор1нь. 3 в!кои активно розростаються боков1 корен! ! коренева система форцувться в эалеашост! а!д характеру грунту 1 птдгрунтя, а також в!д глибини залягання грунтових вод. При наявност! велико! к1дькост! поживнкх речовин в верхньому горизонт! грунту, основна маса ф!з!олог1чно активних кор!нц1в зосередкена саме в ньому, при

цьому стрижневий кор!иь проникае до глибини водоносного горизонту. Якцо в вврхньому пар! мало поживнкх речовин, то хор!ння р!вном!рно розповеюджувться в глибину - до грунтових вод. В ц!лоцу коренева система верб - добре роэгалужена, потужна, дозволяв 1м, при необ-х!дкост{, витрицувати значн! посухк (Сукачев, 1952), або рости в посушливих уловах (Гусейнов, 1965).

ГЬава 6. культура чагарникових верб.

1. Господарське значения. Чагарнкков! верби, завдяки надзви-чайно гнучк1й деревкн! здавна використовуютьоя для виготовлення р!зноман!тних гнутих та пяетених вироб!в. Найб!льш прчдатними для цього е верби тритичинкова, пурпурова, прутовидна та гостролиста. Кора б!льшост1 вид!в м!стить велику к!льк!сть дубияьних речовин -в!д 2.0 до 22.7%. Дня эагст!вл! кори найчас-Мпв експлувтують ка-садесення верб попелястоК, козячоТ та тритичинково!, 3 кори можна отримувати свл!цин, з якого виготовляють так! медичн! препарати, як асп!рин, бесалол та 1н. Найб1льше сал!цину (до Ь.2%) м!ститься

в кор! верб прутовидно! та пурпуровоУ. Кору багатьох вид!в, а оооб- . яиво, верби козячо!, використовують в народн!й медицин!. В!двар кори, або листя Еерби тритичинковоУ фарбуе тканини в жовтий кол!р. Деревина верб м!стить в!д 36 до 62.4$ целюлоэи ! може використову-ватися для отримання паперу. Л1тн! пагонн б!льшост! вид!в поУдшоть-ся доыашн!ми та дикими тваринами..

Чагарников! верби, особливо козяча, попеляста, гостролиста 1 вушката, мають дуже велике значения для бдайльництва, вони вважають~ оя найважлив!шими ранн!ми медоносами. Л1сов! культури з участю верб здавна застосовушь з ф!томел!оративною та грунтозахиснов метою. Найчаст!ше для цього використовувалась верба гостролиста, яку э початку XIX стол1ття висадаують для закрепления сипучих п!ск!в. В!льш!сть вид!з знайшли застосування також в эеленоцу буд!вництв1, як декоративн! ! невибаглив! до умов 'зростання рослини.

2. 1стор!я предмету та огляд л!тератури. Ц!леспрямована культура чагарникових верб вперие масово застосована в Н!дерландах для эакр!плення дамб, що захтцають значку територ!» ц!е! крайни в!д вторгнення вод Швн!чного моря. В подальшоцу верби культивувалися а основному для отримання пруту для плет!няя, та э мелЮративною метою при закр!пленн! рухоиих п!ск!в та по ярах в якост! кояьиа-туючих насаджень. В останн'!й час Тх насадаення створюють з метою отримання сировини для целюлозно-паперово! та х!м!чно! промисловост!.

3. Дрсв!д створення плантац!й чагарникових верб. Очтимальн! умови для росту плантац!й створюються на вологому, багатому гуцусом

15

добре дренованоиу суШщаному, або суглинистоцу грунт!, при заляган-я! грунтових вод вл!тку на глибин! в!д 0.6 до 2.0 ы. Такт умовам найб!льш вгдповгдають заплави р1чок, дно балок, яр!в, никн! частини пологих слил!в, де в!дкладаються пожквн1 речовини, змит! з п!двице-нич д1лянок, що зменшуе необх!дн!сть внесения добрив. 0броб!ток грунту п!д плантац!» проводиться по систем! пару з розпулекням п!д-грунтя грунтопогдиблювачами на гдибину 40-50 см.

СтворГ'Ються плантац!¥ посадкою здерев"ян1лих живц!в на пост!й-

не м!сце. При цьому вид верби вибираюгь у в!дпов!дност! з умовами

м!сцезростання I матер1алом, що пдануеться отриыати. На дещо пере» Са, к»*

звсшожених д!лянках доц1льно виеадасувати вербу тритичинкоау^твдго-видну та гостролисту, а у сухих ! 61 дних - лише гостролисту. Остан-н! три види утворюють прут вс!х розм!р!в - в!д др!бного, довжиною 50-160 см 1 товщиною в окоренку (в нор!) 3-8 мм, до товстого -130-210 см довяини ! товциною 13-45 мм, а верба тритичинкова - лише середн!й-та товстий, тобто прут довиий 90 см 1 товщий 9 мм. Ви-сад/куються однор1чн! живц!, довжиною 20-25 см 1 д!аметром у верх-ньому эр!з1 в!д 4 до 15 мм вертикально I на всю довжину.

Верби гостролисту та п'ятитичинкову в КиКвеькоцу Пол!со1 бажа-но висадкувати навесн! (з аагот!влею живц!в у пер!од зимового Споков); пурпурова та прутовидна мають максимальну продуктивн!сть при п!зньооС1нн!й посадц!, еле вона у них досить вшока ! при посадц! весною. Також восени 1 навесн! ыожна висадаувати живц! верб три-тичинково! 1 вушкатоУ. При весняноцу свд!нн! живц!в, заготовлених безпосередньо перед посадкою, коли почався сокорух ! роэвиток лис-тя, можна отримати високий паоцент укор!нення та !нтенсивний р!ст пагон!в, але продуктивн!сть таких насадаень в перш! роки поступа-еться продуктивное^ аналог!чних насаджень, створених живцями, за-готовленимк в пер1од зимового Споков. Нр!м того, эагот1вля живц!в у цей час негативно впливае на киттездатн!сть чатеринських кущ!в, тому ь!д цього способу посадки сл!д, по можлирост!, утримуватися.

Для отримання тонкого пруту необх!дно висаджувати 100-200 ти-сяч живц?в на I га, при потреб! середнього - 50-100 тис. шт/га, товстого - 30-40 тис. шт/га, а для плантац!й на б1омасу ! дубильн! речовк- 4-10 тис. шт/га. В.1дстань м!ж рядами потрхбко вибирати з розрахунку, щоб при г.. эведенн! механ!зованого догляду та !нших роб!т по мшряддях могла в!льно про!хати наявна в господарств! техника. Оптимальна ирина м!жрядь - 0.5-1.0 м. При велик!й в!дстан! м!к росликами в ряду (0.4 м 1 б!льше) необх!дно, щоб виходили прям! ряди ! в перпендикулярному напрямку, щс дасть змогу майке пов-

н!стю механ!зувати догяяд за грунтом.

Дрповкекня культур проводиться в т! ж строки, що 1 посадка. Грунт на м!сц! в!дпаду перекопують 1 висадиують живець, або роблять в!дводок з сус!днього кутца. Догляд за грунтом на плантацП проводиться в залежност! в!д його эабур'янення та розпушеност!. В перший р1к - 5 догляд!в, а почииаючи э третьего - четвертого рок!в -I механ!зований догляд весною, поки не в!дросли пагони в зр!заних п!сля листопаду рядах. Ддя отримання пруту на плет!ння удобрювати плантац!У потр!бно в м!ру. Надм!рне внесения добрив, эб1льиуючи вих!д пруту, приводить до втрати його якост!. Оптимальним в КиТв-ському Пол!сс! для вирощування як!сного.пруту буде грунт, що м!с-тить в орному 30-см горизонт! 4.3% гумусу, фосфору! кал!ю -6-7, азоту (лугог1дрол!тичного) - 20-21 мг/100 Г.

Прут на плантац!ях потр!бно зр!эати в пер!од зимового спокою. П!сля першого року вирощування, при "виховноыу" эр!занн! на план-тац!ях верб тритичинковоУ, пурпуровоУ та гостролисто? дсц!лъно за-лишати пеньки висотою 10 см, а надземну частину верби прутоэидно! потр!бно зр!зати на р!вн! з грунтом. При так!й загот!вл! пруту у названих вид!в спостер!гаеться висока продуктивн!сть в наступи! роки. При подальш!й експлуатац!! плантац!й прут сл!д зр!зати повн!-стю з залотенням пеньк!в висотою не б!льие 2 см. Через 5-6 щор!ч-них зр!зань пруту, один р1к прут потр!бно залишити незр1заним,щоб плантац!я "в!дновила силу". Без цього можна об!йтись, якщо щор!чно на кущах частину пагон!в не зр!зати в однор!чноц/ в!ц!, а в дво-р!чному. "Булаву", що утворюзться на м!сц! щор!чного зр!зання пруту, через кожних 7-10 рок!в необх!дно видаиити. Отрок експлуатац!У плантацгй чагарникових верб на прут в залежност! в!д у?ж)в ы!оце-зростання, агротехн!ки створенкя та оообливостей експлуатац!!, становить в!д 20 до 30 рок!в.

Глава 7. Продуктивн!сть плантац!й чагарникових верб

К!льк1сть б!омаси чагарникових верб з одиниц! площ! заложить в!д умов м!сцезростання, агротехн!ки створення плантац!й, Ух густоты 1 т.д. При густ!й посадц! (166 тис. шт/га) для вербк трити-чинково'У в умовах св!жого субору у перший р!к можна отримати I т/га зеленого пруту, на другий - 3 т/га 1 на трет!й - 4-5 т/га; для верби гострол.чсто? в!дпов!дно: 2, 8 та 17 т/га, пурпурово?: 2, 5 та 12 т/га ! прутовидноУ; 2, "15 та 31 т/га.

За умов р$дкоУ посадки (40 тис. шт/га) продуктивн!сть в перший р!к у вс!х вид!в дуже низькз - 0.2-0.5 т/га. На другий - про-

дуктивн!сть верби гостролието! складае 6 т/га, пурпурово! - 4 т/га, тритичинково! - б!ля I т/га 1 прутовидно! - 10-12 т/га, • на трети! - в!ддов!дно 10; 6; 1,5 1 20 т/га.

В наступи! роки продуктивн!оть р!дких посадок продовжув зро-стати ! досягав максимуму в 5-7 рок!в, в наступи! 7-8 рок!в вона ааливавться приблизно одинаковою, п!сдя чого починав поступово зиеншуватися. В в!ц! 20-25 рок!в продуктивн!сть плантац!! наближа-етьоя до I т/га 1 подальше II експлуатац!я стае недоц!льною (Морозов, 1966; Саутин т^ 1н., 1986).

Густ! плантац!! досягають максимально! продуктивноет! на 2-3 роки ран!ше, н!ж р!дк!, але строк Их !снування, приблизно на 5 ро-к!в менший (Геммерлинг, 1903; Цанов, 1986).

Як показали наш! досл!ди, в эаплав!, де умови для росту верб кращ!, н!ж у св!жому субор!, Ух прути виростають довшими, тому ! продуктивн!сть плантац!й буде б!льшою: у прутовидно! та гостролисто Т - на 25-30$, тритичинкова зр!внясться э ними, а урожайн!сть ПурпуровоУ - 1стотно не зб1лыииться. При цьоцу прут названих вид1в ва як!стю не поступавться вирощеному в умовах ов!жого субору.

Висока продуктивн!сть досл!дкуваного нами клону верби прутовидно! (до 49.1 т/га) дозволяв рекомендувати його для створення плантац!й на сировину для х!м!чноУ переробки.

Глава 8. Бконом!чна ефективд!сть створення плантац!й 1 чагарникових верб на прут

Розрахунки виконувалися на основ! норм вироб!тку ! розц!нок на лЮокультурн! робота, що д!яли в систем! Шнл!сгоспу УкраУни на 1.01.1994 р. Ц1на сэ1жоэр!заного пруту на цей час складала 2200 крб. аа I кг, а посадматер!алу - 20.6 крб. за I живець, дов-жиною 25 см.

Повна соб!варт!сть роб!г по створенню та експлуатац!! в пер-ш( 2 роки I га плантац!! верби пурпурово!, при закладц! У! на су-Шцаному грунт} п!сля с!льськогоспод»рського використання ! роз-м!ценн! посадкових м!сць 0.5x0.5 м, склада 10 430 763 крб. Продуктивна™ тако! плантац!! становигь в перший р!к 0.5 т/га зеленого пруту, придатного для плет!ння, а в другий,- 5.7 т/га, а його вар-т!сть за 2 роки 13 640 ООО крб. Прибуток складае 3 209 237 крб., або ЗО.С55. На третШ р!к, за ырахуванням затрат на догляд за грунтом 1 эагоИвдю пруту, прибуток з I га плантац!! складае 12 С08 210 крб. Рентабельн!сть плантац!й на прут ыожна п!двиа}ити при повн!й механ1?»ц!У роб!т на !х створення та комплексному вико-ристани! отркманого урожаю.

ВИСНСВКИ ТА ПРОТОЗИЦН ВИРОБНЩГВУ

1. 3 13-ти вид)в чагарникових верб, цо природко ростуть на твриторtX Ки¥воького Пол!сся, найб1лыв поширеними е тритичинкова, попеляота 1 гостролиста. Дуже часто зуотр1чаються, але р!дко утво-рюють суц!льн) зароет! верби розмаринолиста, вушката, коэяча I п"ятитичинкова. Верби прутовидна, пурпурова та м!рзинолиста в облает! досл!ддень ростуть роэс!яно: прутовидна - по вс!й XX терито-p!Y, пурпурова - в основному в п!вденн!Й, а м!рзинолиста - в п1в-н!чн1й частин!. Верби чорнична, лапландська та Огарке - р!дк!он1

в иди, що потребують охорони.

2. Дня початку цв!т!ння та дозр!вання коробочок кожного з ви-д!в чагарникових верб, неэважаючи на значн! в1дм!нност! температур-них режим!в окрэмих рок!в, необх!дна приблизно одинакова сума ефек-тивних температур, вищих 3°С, за якою можна з високою долею досто-в!рност! прогноэувати дати початку чи зак!нчення названих, а також будь-яких !нших фаз фенолог!чного розвитку кожного виду зокрема.

3. Найб1льш !нтенсипво природн! зароет! верб ростуть у виооту ■ в пера! 3-5 рок!в, що пояснюеться эначним ix св!тлолюбством. Р!ст

по д!аыатру в перш! роки навпаки менш !нтен-;ивний, а в подальшому -посилюяться.

4. Коренева система чагарникових верб в перш! 1-2 роки форму-еться як стержнева. Це спостер!газться як у с!янц!в, так ! у жив-цевих саджанц!в. На 2-3 р!к проявляеться !нтвнсивний р!ст бокових корен!в ! в подальшому вона форцуетьея в эалежност! в!д характеру грунтового проф!лп 1 глибини залягання грунтових вод, В ц!лому коренева система чагарникових верб е добре розгалукеною, потужною, що дозволяв представникам цього роду витримувати аначн! посухи.

5. Середн! за розм!рами кущ! найпощирен!ших вид!в стаб!льно генерують в!д 20 ООО до 5 800 ООО шт. нас1ння, що повн!стю эабезпе-чуз можлив!сть 1снування ix популяцМ, а також швидко опановувати нов! територ!?. liaca 1000 шт. нас!ння верб складаз в!д 0.09 г у верби козячо? до 0.25 г - у гостролистоТ, Прк попаданн! в сприятли-в! умови нас!ння проростае на протяз! 10-20 годин. В носприятливих (сухих) умовах - повн!стю втрачае життездатн!сть через 19-22 да!. Для п!дтримання жигтездатност! до наступноГ весни необх!дно Його пом1отити в ексикатор з хлористим кальц!см, заловнений вуглекислим газом ! пом!щений в темна холодно м!сце (до -Ю°С). Дня вирощування с!янц!в оптимальна норма вис!ву нас!ння - 0.5 г/1 м.п., пос!ви не-обх!дно цульчувати ! пот!м поливати на протяз! 19-20 дн!в 2-3 рази в день за нормою 2-3 л води на I м.п. Вих!д с1янц!в при цьому стано-

19

вить 63 от з I м.п.

6. Bei досл1джуван! види верб позитивно реагують на эб!льшен-ня xtuiuHoi родочост! грунту ! до певноТ м!ри - на зб!лыаання його вологост!. Насадаення верб прутовидноХ, пурпурово! та гостролистоГ проявляоть 1нтвнсивний р1ст у чипах д!су - в!д св!жих i мокрих су-бор! в до св!жих I мокрих д!бров. Дня росту верб тритичинково* ! п"ятитичжковоТ И0обх!дн1 багатш! 1 д«цо волоНщ! умови (Cg^-J^g). Верба гостролиста кр1м того здатна утворювати зароет! на перемитих nlcxax в умовах Aj-Ag. В мокрих умовах, пор1вняно э сухими в пер-пий р!к створення плйнтац!Я эдервв"ян!лиыи жшзцями, забеэпечуеться эначно краще укор!нення. В наступи! роки надм!рна заст!йна зволоже-н!сть приводить до пригн!чення ! загибея! уже 'укор!нених рослин.

7. 1\>унт п!д плантацП чагарникових верб важливо зорати з роэ-пушенням п!дгруитя на глкбину 40-50 см, що посилюв !мтенсивн!сть росту кор!ння в глибину 1 'опалувакня ним б!льшого об"ему грунту.

8. Верби гостролисту та п"ягитичинкову в Ки¥вському Пол!сс1 доц!льно висадкувети навесн!. Верби цурпурова та прутовидна мають максимальну продуктивн!оть при п!зньоос!нн1й посадц1, але вона у них дооигь висока 1 при посадц! весною з загот!влею живц!в у пер!од акиового спокою. Також восени ! навесн! можна висаджувати живц! верб тригичинково! 1 вушкато!. Весняна сад!ння живц!в, заготовле-нюс безпосередньо перед посадкою, коли почався сокорух ! розвиток

листя, дозволяв отримати високий процент укор!нения та !нтенсивний plcT naroHte, але продуктивн!сть таких насадаень в перш! роки по-ступавться продуктивноот1 еналог!чних насадаень, створених живця-ми, ваготовленими в пер!од зимового спокою.

9. ПлантацН чагарникових верб доц!льно створювати висадкою на пост!йна м!сце эимових однор!чних живц!в, до вжиною 20-25 см 1 товщиною у верхньому ар!з! - 0.4-1.5 см. Висадаувати живц! сл!д вертикально ! на всю довжину. Для кращого укор!нення живц! перед посадкою бажано пом!стити в воду на 12-24 години. Обробка ix роз-чккаыи ростових речовин (гетероауксин, !ндол1л-масляна кислота) ыалое^активна, оск!льки вони ! без обробки добре укореняються. 06-робляти доц!дьно лиле живц1 верби козячоТ, що укор!нювться г!рше, н!ж живц! решти верб, хоча окрем! П клони здатн! задов!льно укоренят ися ! без обробки.

10. Найперспективн!вими дня цультивування !з автохтонних ви-д!в ч&гарниковкх верб е тригичинкова - на товстий ! середн!й прут, пур»<урова, прутовидна ! гостролиста - на прут вс1х розм!р!э. ßp-сд!дауваниЯ наии клон верби прутовидно! можна з усп!хом використс-

вувати для сгворення плантац!й на б!оыасу, чи енергетичну сировину, оск!льки урожайн!сть його на трет1й р!к вирощування складае 49,1 т/га. Для отримання тонкого пруту необх!дко висадаувати 1С0-200 ти-сяч живц!в на I га, для отримання середнього - 50-100 тис.ит/га, для товотого - 30-40 тис.яг/га, а для пла.1.тац!й на б!омасу ! дубиль-н! речовини - 4-10 тие.шт/га. В!дстань ы!к рядами потр!бно вибкрати з роэрахунку, щоб при проведенн! механ!эо;тного догляду та 1ниих роб 1т по м!жряддях могла в!льно проУхати наявна в господарств! тех-н!ка. Оптшальна впфина м!жрядь - 0.5-1.С м.

11. Прут на плантац!ях потр!б."о эр1зати в пер!од'зимового спо-кога. П!сля першого року вирощування, при "виховноцу" зр!занн! на плантац!ях верб тритичинково?, пурпуровоТ та гостролистоТ доц!льно залилати пеньки висотою 10 см, а надэемну частину верби прут о видно У потр!бно зр!эати на р?вн{ з грунтом. При 1'акоцу эр!оанн! у наззаних зид^в спостер!гаеться висока продуктивн!сть в настунн! роки. При подалыяШ експлуатацЯ гиантащй прут сл!д зр!зати повн{стю з за-лииенням пеньк!в висотою не б!льше 2 см. Через 5-6 щор!чшк зр!-зань пруту, один р!к прут потр!бно залишиги кезр}заним, щоб план-тац1я "в!дковнла силу". "Булаву", що утворюеться на м!сц! щор!чного зр!зання пруту, через кожних 7-10 рок!в необх!дно зр!зати. Отрок експлуатацП плантац!й чагарникових верб на прут в залежност! в!д грунтових умов, агротехн!ки створення та особливоствй ексгшуатацП становить в!д 20 до 30 рок!в.

12. На трет!й р!к п!сля створення плантац!й чагарникових верб на прут, Ух продуктивн!сть в умовах св!жого субору при густ!й по-садц! (166 тис. жив?д!в на I га) становить: у верби тригичинковоУ -4-5 т/га зеленого пруту, гостролистоУ - 17 т/га, пурпуревоУ -

12 т/га ! у прутовидноУ - 31 т/га. При р!дк!й посадц! (40 тис. жив-ц1в на I га) - в!дпов!дно 1.5; 10; 6 ! 20 т/га. В умовах заплави продуктивн!сть верб гостролистоУ та пруто.1идноУ зб!льшуеться на 20-255?, верба тритичинкова мак приблизно тану ж продукт ивн!сть, як 1 попередн! види, а пурлурова - таку ж, як у св!кому субор!.

13. Вс! затрнти на отворення, догляд та експлуатац!» планта-ц!Й чагарникових верб на прут окуплюкться уже на другий р!к 1сну вання плантацИ, при чоцу рентабельн!сть складав 30.8^.

14. Чагарников! варби, як швидкоростуч! породи, виро>цуваннп яких не потребуй значних затрат, оск!льки вони легко розмножувться вегетативно, мають важливе народногосподарське значения. Отворення Тх культур с справею економ!чно доц!льною ! перспективною.

Роботи, опубл! кован! за темой дисертацИ:

1. Бабенко В.В., Сучило Я.Д. 1988. Влияние ростовых веществ на приживаемость и рост одревесневших черенков некоторых вида» кустарниковых ив ь открытом грунте. - Совершенствование веде-чия лесного хозяйства и защитного лесоразведения: Сборник научны?: трудов У ОСА. - Киев: 39-44.

2. Сучило Я.Д. 1990. Про 1нтенсивн1сть утворення I екерг!ю росту вербового прута. - в журн.: "Л!сове гослодарство, л!сова, папе-^ чва I деревообробна промислов!сть", № 2: 19.

3. вучило Я.Д. 1990. Влияние срока посадка и условий местопроизрастания на укоренение черенков и рост побегов некоторых видов кустарниковых ив. - Совершенствование ведения хозяйства в лесах Украины и Молдавии: Тезисы докладов участников Республиканской научно-технической конференции. Киев. - Издательство УСХА: 49-50.

4. йучило П.Д. Продуктивн1сть плантац!й чагарникових верб в умо-вах КиТвського Пол1сся // Тези допов1дей науково! конферекцП професорсько-вихладацького складу та асп!рант!в УДАУ "Пробле-ми агропромислового комплексу: пошук, досягнення". - К.: Ви-

давницгво УДОГ, 1993. - С. 159.

Пищ.до друку 10.05 94 Формат 60/84 1/16 Об "ем 0,9 ум.друк.аря. Тира к 100. ЗаиН7

1нститут землеустрою УААН. Ротапринт