Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Ландшафтно-экологические основы мониторинга.

ВАК РФ 11.00.13, Гляциология и геокриология

Автореферат диссертации по теме "Ландшафтно-экологические основы мониторинга."

• MIHICTEPCTßO ВИЩОКОСШТИ УКРА1НИ

ХАРКШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

О :. ;

На нравах рукопису

Волошин 1ван Миколайович

ЛАНДШАФТ! Ю-ЕКОЛОПЧШ ОСНОВИ МОШТОРИНГУ

( па приклада еталонннх прськич, píbhhhhjix, урбашзованих еколопчних noniroHÍB )

Спец1альнють: 11.00.13-екололя

Автореферат дисергаци на здобуття наукового егупеня доктора географ!чних наук

XA PK 1 В -1996

. Дисертащя е рукопис Робота виконана у Льв1вському державному университет! ¡м. !.Я.Франка

Офщшш опоненти:

доктор бюлопчних наук, професор, академик УААН МЕДВЕДСВ В1ТАЛ1Й ВОЛОДИМИРОВИЧ доктор гёограф1Чних наук, професор

ГРОДЗИНСЬКИЙ МИХАЙЛО ДМИТРОВИЧ доктор стьськогосподарських наук, професор ВОЛОЩУК МИРОСЛАВ ДМИТРОВИЧ

Провщна оргашзащя:

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ мЛ.МЕЧНИКОВА

Захист В1дбудеться " 1996 р. о год. на

заа'данш спец1ал1зованоГ вченог /ради Д.02.02.01. в Харк!вському Державному утверситеп за ядресою: 310077, м. Харк1в, пл.Свободи, А, ауд. 5-67.

3 дисертащею можна ознайомитись у ЦНБ Харивського державного университету за адресою: 310077, м. Хармв, пл.Свободи, ЦНБ, ХДУ.

Автореферат розюлано " 1996 р.

Вчений секретар спещал1зовано1 вчено! ради

доцент К.А.Немець

1. ЗАГЛЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА 1'ОБОТИ.

1.1. Актуалыисть теми. Через тдсутшсть ргпоиадьно-днференцшовансн шформацн про стан теригори на ландшафтпо-географ(чиому piaiii система еколопчноги мошгориигу, запроваджуврна злдно з постановок) КМ Украши (1993), втрачае свою актуальность. Ця проблема зв'язака з там, що територ1я дослщження характеризуемся складними природними умовами (78 осношшх грунтових видЫв та 5) лапдшафтний комплекс). Отже, порматнвний шлях, що запроваджуеться через стандарти довкшля, можна вважати лнш першим наближенням до справжнього паукового забезпечення монггсрингу.

Основною проблемою, що захшцаеться автором етака: - система мошторпигу мае осноауватиеь на репоналышх наухово-збгрунтованих показниках cranie геосистем ландшафтного pisns зрганшци довкшля, що утворюють' еукушисть тёрнтортльпо-шферешшюваних стандарпв,•

■ система екололчлого мошториш у буде дШовою i ¡нформатианою гаше втому рал, якщон об'ектами буяуть геосистем« як ltfriicni утворения; i предметом доавдження - i'x peaknii на антропогенну дтлынсть як нугринши чннник стторозвитку.

Такин шдхщ значно вшр^зпяеться в'|д запропоиованош у крнцепцп :ЕМ Укранн, де акцептуемся значения сностережень за викидами, скидами а реакшями на mix прпродних систем як на зошшшн шодо останшх ричшш.

Украша, iirreqjyro4iiJCBiTOBe товарясгво, повинна заировадити на jpiiTopi'i таку систему слосгсрел-ення за доаюлдям, ко три шформатнвно оеднувалвсь би з ¡снуючими свггсшими та европенсыошл системами, а кож вщповщала вимогам Мгжнародно) программ "Глобальш змти", до сих вона приедналась. Ця ¡нтеграшя мае зд1йснюватись через нашональиу 1сгему мониторингу навколишньою середовинщ та агроеколопчного [мнторингу, що вже здиснюегься.

В програкп мониторингу Украши "нульовим р1анем" для характеристики змщ довкшля повинна буги система фонових спостережень на спещально визначених тестових об'ектах, що зазнають найменшого ¡мпактного влливу. Проблема фонового мошторингу у загальному вигляд! вже розглядаласъ, але й доа вщсутня конкретизация щодо науково-обгрунтовании принцитв проведения мотторингоаих дослщжень в умовах рЬномаштних природних ландшафтш з разним ступеием антропогенного навантаження.

Проблемою, що кнуе, е оцшка репрезентативное! 1 спостережуваиих мереж, що мають надати повне уявлення про фонов! змши, яю вщбуваються на екопол1гонах, в межах яких мае здшснюватисъ мошторинг. Зрозумшо, що ненадШшстъ фонових спостережень править те значения, що не визначене "мюце нуля" в шетрументальних спостереженнях.

В умовах Украши проблема фонового мошторингу загострюеться через значну освоенность земель, надм!ршсть частки ртш (57%) та нерозвинугу атку охоронних заповщних об'егав.

В той же час в межах Украши с там господарсыа об'екти, що можуть сам1 правити за своервдш "ноосфернГ заповедники, перш за все агроекодопчш, рекреащйш, люогосподарсьм (Швебс, 1989, Шищеико, ¡988). Нами тривалий час дослщжувались там об'екти, поряд з природними, що спонукало нас на узагальнення доевщу у вигля/н цшкного дослщженпя.

о7

Для. виршення ща проблеми саме в Украий ранние, шж ишшх кражах Свропи е певш передумови. Протягом 10 ромв видано узагальнююч! пращ сер!Г "Природа Украши": "Ландшафт", "Грунти", "Юамат" та розпочате видання репоналышх томт "Конструктивно-геграфйчж основи...". Вщом! доелвдження на географ1чних стацюиарах Одесьхого, Льв1вського, Харшвського ушверсите-пв. Нарешп, безпосередньо автором здшенено дослщження на Свалявському: Льв)вському, Шацькому, твденно-украшських (1нгулецький Татарбунарський, Нижньо-Дшетровський, ГНвденно-Бузькнй

Червоноярський, Спаський) зрошуваних екопол!гонах, що дае шдстави внконати це завдання та узагальнити на вщповщному piBHÍ.

Ряд актуальних сучасмих завдань, ям тдтримували б еколопчну безпеку Украши не можуть бути Biipiuieni без грунтовного виршення наступннх проблеми: . ■

- оцшка еколопчного стану грунт1в, слщкування за íx змшами з • метою вщновлення родючосгп та охорони; ■

- оцшка стану парко-вуличних, лкових насаджень через внутрцаш та зовншш особливосп pi3H4x геосистем з багатогранним ступенем '. антропогенного навантаження;

- анатз стану поверхневих вод та донних вдаладгв в межах еталониих та ландшафтних екопол1'гошв;

- оцшка властивостей атмосферних опад!в у просторовому та часовому BHMipax;

- вивчения pajiauii'ÍHOÍ безпеки та самоочищения активного середовища в1д рад!онукл!Д1в;

вивчепня взаемозв'язмв м!ж природно-територ1альними комплексами та величинами радюактивного забруднення;

- оцшка стану довмлля картограф^чшшп способами та розробка методнчних засад Лого вщображення;

- необхщшсть проведения еколопчно'1 паспортизацп природних pecypciB та.пошуки еколопчно чистих гернторй.

Надзвичайно важливою проблемою дослщження с вивчення та оц:нка стану здоров'я люден у зй'язку з забрудненням допкшля, вщображення на картах. Актуальною е також проблема еколопчно'!" ocbíth населения pis.inx bíkobux категорш шд час pÍ3HOMaH¡THiix навчально-виховних, навчальних га туристських toxoaíb.

У працях Адаменкг}, Антипова, Ветрова, Волощука, I apKviui, Горевав Генарука, Горелова, Гончарука, Горленко, Глазовського, Гродзшського, Цаценко, Дар1я, Добровольного, Давидчука, Дерепи, Ьраеля, (сачеика, Золовського, Ковалевського, Косшшнаса, Кулапна, Ковди, Кобота fíeiifliaca, Kpicra, Карпачевського, Мшаева, Мельника, Мелехова, Ноби,

5

Пендш.са, Реуце, Руденко, Ртыаса, Сидоренко, Стойко, Шевченко Шишченко, Швебса, Черваньова та ¡ншнх розглядаються деяю аспекта еколопчних дослщжень. Разом з тим в чкра'шськш л1тератур'1 вщсутн! досшдження неурбашзогшшх територш, еколого-картограф1чн: дослщженнл вспх компонента довктля, особливо це вщноситься до Карпат, недост :пньо розроблена методика проведения польових еколопчних дослщжень. ;

1.2. Мета ( завдатш доЫджепия. Ландшафтно-геграф1чна сутшсть монггорннгових систем, розробку когрих в Укршш почато, мае виршальне значения в штерпретацн даних сростережень. Прнродш вщмши ландшафта складнпх територш можуть значно перевищувати п, що спричипеш р1зним ступеней ¡мпактного впливу. Характер внутрпшнх процесш може бути (нтерпретований як показник зоащшнього впливу антропогенннх минник1с. Огмсе, внникае загальна проблема репрезснтагквност! спостережень в умовах, коли недосгаткьо вивчена еволюшя систем натурних, антропогенно-змшеннх об'ектш спостережень. Багатор1 чш експедицШш роботи автора, що здШснеш у багатьох репонах Украшк 1 поза ¡1 межами дал» змогу сформулювати теоретичне тдгрунтя та мету дисертащйних дослщжень:

• система мониторингу нижчих просторових р!вюв (локально-еколопчного та регионально-геосистемного) е р1зиовидом комплекеннх Гео графитах дослщжень динамшн, структур», функцп, оргашзацн 1 стану вщпов!дних систем, котр! через шдмши, оргашчно ¡м властны, по рЫому Ыдповщають на зовшшш збудження, що не да с змоги безпосереднього судження про загапьну спрямоватсгь процест.

Цг положения ставить гад сумшв можлив1сгь вщиоспо просто!' схемн: спосгереження — часовий ряд снутрнших змш — тднкащя зовтшшх змш.

Концептуальною моделлю автора с настушш схема: зошпшиш тиск на екосистему (природпий компонент — антропогещшй фактор), вплии екосистеми на довкшля^ поведшка системи, мошторинг (вивчення, контроль, прогноз, управления екосистемою).

с>

В наипй моде/ii на вщмжу шд клисичиих (ландшафгних доигндх ень) 5'ект спостереження рспглядаеться як коеволюцюнуюча система, у якш лрогюгенна складова £ внутршшм елементом, р1вним за зм1стом риродшй, через що слово 'вплив1' мае бути замшено на бшьш адекватне 1заемод1я".

На вшмту вщ траднщй|ю1 Konuenuii спостережень, jmîiiii стану не ггерпретуються як безпосередня реакшя на вплив зовншшього чинника MKTopiB). Вони с поведшкою, гобто процесом зоьнпинього стану сладних систем, що лише певпою nipoio мае реактивний характер.

На îï основ) сформована загальиа мета робегп:

- визначення принципов!« засад та документувнння (оиис, 1ртографуиання, дослщження структур)!. дпнам1ки, opi aubaniï) эеволющонуютнх природпо чшгроиогеаниь. систем як u.mictu;x утвореиь, ociÏB шформацп про взаемнми людиии i природно-нтропогенного ¡редовища. що с сунпстю мошторпнгу. Тобто предметом мошторингових юстережень, де пашою концепцгсю е не реактившеть системи стосовно эвшшшх чишшктв, а поведшка в умовач. коли зовшшнш вплив посредкованнй через внутриишо взаемодио.

Безпосередньию мегою робота t структуруваиия, дослщження й шровадження cîtkh екагашгожв, що репрезентують основш ириродш, нтропогенш i, власне, урбогенш тини геосистем (лаидшафма) у повному î шрокому розумшш.

Tpimajii рпносторонш дослщження зд]йснсн1 автором протягом 30 окш у регюнах Укржнн, дають можлив1сть висвшшти конкретний ЗМ1СТ оняття "коеволюиЛ" на субрепональному i локальному рпшях, порядкувати bùtomî антропогенна сисгеми за характером двосторснтх уб'скт - об'ект стосунюв (вщ сугубо природних до штучних).

Для виконання uieï мети були обгрунтоваш nacrynui завдаГшя:

- розробка методнчнпх прннцигав i теоретичних гюложень андшафтно-еколопчних польових, камеральних, лабораторних осшджень ситем певних TimiB ландшафтов; |

- внявлення закономерностей просторового розсповання шкщливп) речовин у зв'язку з динамикою атмосферно'1 циркуляци в шсцевш орограф^чних особливосгях та в умовах штенсивного вплив; трансконтннентальних та мюцевих забруднених пов1тряних мас(на основ виачення атмосферних онад1в);

- розробка загальних ушфшованих методик сгпадання р1зних тшш еколопчних, ландшафтно-еколопчних карт та IX тикпацп для прських ршнинннх, урбашзованих територш з рпним ступенем вштиву та деградац! окремих компоненпв довкшля, еколого-медичних карт на основ пошнрення основних клайв хвороб;

- обгруитування необхщносп проведения еколопчно'1 паспортизащ вих наземиих пряродних об'ектт, розробка методичнпх та теоретлчни> принццпт и проведения;

• розробка теорстичннх основ ландшафтно-еколопчно1 оцшки стан) р1зннх титв еталошшх дшянок га ландшафт;

- вивчення морфолопчио! структур» ландшафт Шацького Г1НГ1 пошуки взаемозв'язку величин гама-фону та ПТК неоднорщних гтсометричнях р^внш;

- розробка метод)'в оцшкпдеградашГшнх продесш зрошувашк грунта твдня Укра'пш та теоргтнко-мегодичннх основ екладання ландшафгно-мелюративно-еколопчиих карт;

• виявлення взасмозв'язку м!Ж в.шетом хпнчних елемеит А1, Ва, Ве, Ре. Со, Ъа, N1, Си, Ав, Мо, Мп, РЬ, Бг, Тк, Сг, '¿.п в об'сктах довкшля 1а хворобами оргашв днхання, травления, системи кровооб!гу, сечостатево!, сндокршно1 систем новоутпорешшми та шшими класамп хвороб;

розробка принцншв розмицення еколопчних грунтово-мошторингових ПОЛ1ГОН1В спостереження у взаемозв'язку з джерелами забруднення та атмосферною циркуляшею (розою вггр1в);

- розробка блок-програм еколопчного момторннгу атмосфер«, рослинно-грунтового покриву, поверхневйч вод та дошшх вщклапт.

. - створеиня шформащйного банку данях.

1.3. Об'скт та предмет dociidmenm. Об'ектами польових i лабораторних ландшафтно-еколопчних доел i д жен ь були репрезенгативш

тнпн еколопчних no/iiroiiÍB, що розмвдеш на pijinix гшсомстричннх р1внях

i

з неоднорщним ступеней . навантаження, забруднення xímíhhhmh елементйми: Свалявська улоговнна Карпат, де проведена суцшьна польова . зйомка в границах адммпстрагивиого району; екопол1гопи Шацького Г1НП Волннського Полюся, малого Miera (Свалява), великого промислового центру (UbBiu); рекогносцирувалыи ek'onojiiroim хр. Тросгян (Карпати), Tarpu (Польша) (1989-1995 рр.), зрошувалын снстеми швдня Украши (19701988 рр.).

На екогюл1гош1х обстежували вплив шкмтипмх речовнн на довмлля, 3aKOHoMÍpnocTi IX розеювання, динамки, акумуляцн; змшу особливостей компонентов ПТК, напримкн ix деградаци'шо! трансформаций дослщжувади наявшеть взасмозв'язку mí ж окремими шгредюшши i ноширенням рпннх wiarie захворювань; розробляли методи складання еколопчних, медично-еколопчних, мелюративпо-еколопчннх, ландшафгло-еколопчних карт.

За 30bhuihímii ознаками деградацн дооиджували та картували вуличш та nicoBi насаджсння на таких еколопчних пол ¡го пах як Свалявська улоговнна, хр.Тростян (Карпати), Татри, Санггарна зона Пулавського азотного комбинату (Польша), промислова'зона Львова.

Bmíct важких neranie, i'x дииамжу, законом1рносп розповсюдження i накопичення вивчали в основних типах грунп'в, атмосферному noarrpi, рослинному покрив1, поверхневих водах, доиних в!дкладах. Об'сктн дослщження: 6ypi nicoBi; дерново-буроземн) та прсько-лучш буроземш грунта низькопрно-улоговиниих та полонннсько-середньопрних ландшафт Свалявсько! улоговини Карпат, cipi aicoBi грунти Розточчя, парково-вулична та л i со в а рослишпсть Свалявських та Льв1вських екопол1готв. >

Bmíct важких металin визначали в лист! бука, граба, каштана, клена, топол1, акаци, лпцпнп, жимолосп пухнасто?.

Ландшафтно-радаащйна зйомка проведена в межах Шацького ПНП в масштабах 1:50 ООО та 1:2000. Исього проведено 2тис. Bmiipie гама-фону; на

9

завидному cxuiii хр.Тростям закладеннй ра.щацшний профшь сшомсно-л1Сопих упдь. " '

Гама-випрош'нювання вивчалн на висот! I м ввд поверхш, на поверхш грунту та на глибиш 10 см дерново-слабошдзолистих, карбонатннх, торфово-болотних грунта, торфовшц. Складеш чотири типи ландшафт но-рад!'ац1Й1шх карт Шанького Поозер'я.

Змша властивостей грунт пщ вплшзом зрошення та лапдшафтно-мелюративт дослщження на зрошуваних землях твдня Укра'ши проводили на 1нгулецькш, Татарбунарськш, Нижньо-Дшстровськш, Швденно-Бузькш, Червоноярськш та Спаськш зрошуваних системах з 1970 по 1989 р. на площ! 200 тис. га. На ГПвденпо-БузькШ систем! проведен! п'ятир1чш стацюнарш дослщження (вщповщалынш вйконавець автор роботи).

Об'сктами шкшьного мошторингу булн pi3ni noniroim Micra та паркова зона. Проводилася апрбашя запропокованих програм з учнями середшх шкш Micra Львова Шевченювськогота Галицького райожв пщ час нетривалихтатрьохмюЯЧних дослщжень.

Важливими об'ектами еколопчних дослщжень були геох1м1чне навантаження цшдливими речовинами навколишнього середовища поширення ноозолопчних. тишв захворювань населения та вщображення '¿л на картах.

Дослщження проводили з метою одержання кшьюсних i як!сни> еколопчних характеристик, картування за окремими, сумарним1 псказникамн, властивосггями та складання ландшафтно-еколопчних еколопчних карт, шформащя яких могла б використовуватися дл> розробки рекомечлашй по покращенню еколопчно1 ситуаци

Для лабораторно-х1мннпх яна.чгпв вщбирали зразки бурнх nicoBiix дерново-борозе.мних та с!рих тсових груттв до глибнни 30 см Всьогс вщбрано i проаналЬовано 150 зразк1в, одержано бшя 2 тис. показник1в.

Анал1з BMicry цшдливих речовнн в атмосферних опадах за лгпш перюд проведений у пробах, що вдабраш у промислових зонах т: населения; пунктах Свалявського екопсшгону. Одержано 125 величин.

Ю

Вдабраио 120 проб листа рЬннх вулично-паркових та люових порщ м.Львова, Свалявн.Пулавн та Св.шявськоУ улоговини. Проанал1зовано 760 показникт вмкту важких мекийв.

Дослщжували проба (ччково! води та донних вшклад1в р^чок. Визначено 521 величина влпсту важких метал ¡в у згаданих пробах.

На атомну-адсорбщйному спектр эдотометр! (тип С! 15 1М) визиачнли:

в атмосферному повггр1 (дойн): Хг, Мо, РЬ, Сг, А1, Оа, Т), Мп, Си, Ад, гп. Ре. 81, Ва, Са^а;

в грунтах: 2г, Со, Мп. РЬ. Сг, Ве, Аб, ЬП, Мо, V, Ва, Ьа. Гй, Си, Са, Бг, Ъ\л\

в лисп рослик: Zn, Со, Мп, РЬ, Сг, N1, N40, V, и, Си, Ац, 7-п, Т», Вц, Бг. У, Ре;

у р1чковш вод|; Мп, Ре, Мо, А1, Ьа, С», Ag, Ва, 5г, V, Сг, N1, "П, $п, Н^, Сс(, Ъи, Ай, РЬ;

минеральна вода: Мп, Ре, А1. 1.а, Са, Ва, Бг, гп, Т1;

в доиних вщкладах: 7х, Со, Ми, РЬ, Сг, Ве, Аэ, N1, Мо, V, Са, Ьа, П, Си, Лй, гг., 5с, Ва Бг.

Всього поаиа.пповано 3400 показникт.

1.4. Методо.юг'ш / методы досидження. Теорегичш 1 методи засади ландшафтпо-еколопчних дослщжеиь розроблеш на основ! власного досвщу грунтових га ландшафтних робп картування в зонах впливу иромислових комплекса.

В основу иауковнх аослщжень покладений метод еколопчних пол!гон!в, па яких ппробоваш методичш та тзоретичн! розробки польових ландшафгно-еколопчнлх досшджень, принцип» складаиня основиих карт ландшафпв з рйзиим ступенем антропогенного навантаження.

Лаидшафгио • еколопчна картограф1чиа ощнка стану довктля та тенденщй розвитку модифи<ацШних систем нами проведена аиерше на тнпових прсько-улоговинннх та рщншших, урбажзонаних, зрошуванах еколопчних подкопах.

И

Основшш методолопчмим принципом, яким керувався автор ш/^ час проведения дослщжень був системник пцдад в умовах тюних таемозв"я1ьчв М1Ж компонентами довкшля, морфометричпими особливостями ( атмосферною циркуляцию мюцевого 1 трансконтинентального типу. На фош ¡снуючих взаемозв"язкш \ взаемозалежностей внявлялн пи редюггнин склад шк*дливих речовин, розаювання, перерозпо;цп, аьумулятивж особливосп та р!вш забруднення ЕХС в межах досадж^них лошгошв.

Методами еколопчного та ландшафтно-еколопчного картувань фшсували ¡зометш аномала р1зного ландшафтно-кдасиф^ашшшго р1вня та р13ного сгупеня еколопчного неблагополуччя: водш, грунтов!, рослинш, повпряш та доннор>чков1,

У процес! дослщжень автор використовував сис!ему лабораюрно-х1м1чних, атомно-адсорбшйних, статистичних, пор1внялыю-геогаф1чнпх, картограф^чнн.х методт та методи ландшафтно-еколопчного картування (ЛЕК).

Важливе завдання. ЛЕК, кр1м одержання показникш та критерии оцшки еколопчного ' стану, полягало у вивчанм масштабш впливу идадливих речовин на стан здоров"я людей та встановления взашозв"якш ЕХС через кореляцнота регреейо з нозолопчними типами хаороо.

На основ1 ЛЕД розроблеш теоретикаметсдичш основи еколопчнш' паспорткзацн та еколопчного мониторингу природннх ресурсов Украши: атмосфери, грунгово- рослинного покриву, поверхневих вод, земельних ресурс!в. .

Коефвденти акумуляцп х1м1чних елемеппв в листах парково-вуличних, л1сових породах та грунтах екополп-ошв розраховували за наступнимн методичними прийомами. Коефвденти акумуляцп в листах порщ визначали за вщношенням вм1сту ¡ндивщуальних величин хйипчиих елемеппв до:

- регюнальних фонових величин;

- мшмальних величин серед вшар'ш кожного дерева (М1сцева фонов» величина);

- середльостатистичннх показшшв BMiCTy xímí4iihx елеменпв в листях порщ середш.опрно-полонинських ландшафтов;

- фопош рсгюналыи показиики.. в лисп дерев визначеш на ochobí середжх значень миймшшшх величин;

- в rpvmax - вщношемням абсолютиих величин xímí4hhx елемелтч) до фонових значень:

■ середньостатистичних показшшв з 10 мпимальних величин;

- середньостатистичних показникш середньопрно-полонинських ландшафлв;

- мш1малышх величин xímpihhx елементш po3p¡3¡b, що не поддавались пплипу зйбрудшоючнх речомш;

- CBÍTOBHX кларк1в та гранично мож;1ивих концешрацш;

коеф| ц'ютн 3míh, трансформаций деградацй визначали за вщношенням показшшв зрошуваних rpyimB до показшшв богарних группе.

1.5 Hay копа повита дисертацшноТ робот»:

- пперше запропоновано i розроблено структуру, теоретичш та методичш засади нового наукового напрямку - еколопчного каргографування, з допомогого якого фшсуеться сучасний еколопчний стан довк1лля, результата дослщжень послужать егалонними показни-

ками '

i

- нами вплив довкшля розглядаеться як р1вноправний внутр1штй фактор серед ландшафтнотв1рних компонент! ¡у ослшки якпх ггроявляються в подвшних процесах: конструктивних i деструктиших, аформування ПТК - з дефщитним i надлишковим балансом xím¡4hhx речовин. Останш можуть вщповвдпо окультурювати i руйнувати ПТК (рис.!) ^

- запропоновано систему. еколопчних noJiiroHin для проведения наукових дошнджень з метою вивчення та фшеацн сучасного еколопчного стану, темшв модифжаци довкчлля;

- розроблено теоретико-мето/йчш принципн проведения еколопчного мониторингу стану коеволюш'йинх систем, медично-еколопчного стану та

и

проведена а проба шя ¿х па р1зпнх за ступеней антропогенного навантаження екопол1гонах;

• розроблеш теоретико-методичш положения польових ландшзфтно-еколопчних дослщжень та проведено внпробувания у межах прсько-улоговинних (низькопрно-середньопрних), ршнинних урбашзованих заводських, сшьськогосподарських зонах та репонах рад1ащйного забруднення; обгрунтовано ландшафтно-еколопчний гшшд иивчення еколопчних ситуацш, деградащннйх нроцест шляхом польового картографування та складання еколопчних карт;

- виявлепо структурно-висотш особливосп прсько-улоговшшпх, водно-льодовиково-р1внинних ландшафт та встановлено взаемо-залежшсть 1х з ступеней забруднення, вплив структури ландшафт на розподш шкщяивих речовин у ¡'х межах;

- теоретично обгрунтована необхщшсть проведения еколопчно1 паспортизацй природшх ресурс!о. Розроблеш принципи паспортизацн сшьськогосподарських упдь та класифжацп ¡¡х за ступенем забруднення 1 типом викорнстання;

- розроблено тсорстичш та методичш положения медично-сколопчно1 оцшки стану здоров"я населения, картограф1чного зображення поширень захворювам та ¡х залежшсть вщрозияннх шгредкт ¡в;

- розроблено (вдосконалено) I апробовано способи збору та воображения еколопчио! шформацп на лаидшафтних картах;

- розроблено методику складання ландшафтно-еколопчних карт. рЬних клаав. р13иоман1тного еколопчного навантаження;

- виявлено рсгюналып ландшафта! еколого-геохЫчш особливост1 прсько-уло! овннних, р1вн1нннх воднольодовикових, урбашзованих (малих 1 великих »пет, промисловпх комплекав, заводських зон), радюактивного забруднення площ;

- запропоновано нов1 методи внзначення мвдевих та репональних фонових величин вм1сту важких метал1в в грунтах, вулично-парково1, Л!сово1 рослинностквмзначення коефаменпо акумуляпн;

и

СТЕРА лтуиш^зиумна.

[ёш

койсготтшХ-^Ц-'

Флкиоги

ГСцкэЫмтепн!

ПС:

Умом1~| шазшжя: '

О - О&ЛПОРОЛЖЦП, К- ШЫШ(П,

И - мсЭ1ит1*<5в*я(, т- тистомобАн!, Д. - дгшэми!, , 3-ЗРУ'ИНО»А«1,

Н - »061 сиспими, ПС-мигом! счсяши.

Рис. 1. С«ГУШУР1 тсл'( ДЮНШ У ИСДИ<Рк«И итолш сисшм.

- проведено анали та вщображено на картах поширення 10-ти юзолопчних клаав хвороб;

- виявлено типи деградацшних грунтових процеав шд впливом рошення та запропоновано метода • оцшки деградаци окремих ласгивостей черй коеф|щенти трансформаци на основних зрошуваних истемах швдня Украши;

■ розроблеш основш д1агностичн1 ознаки та критери складання ландшафтно-мелюративних карт зрошуваних земель та воображения на них деградацшних явищ в умовах зрошення;

- розоблеш модел! методичного, методолопчного 1 шформацшного забезпечення еколого-картограф1чних дослщжень, структури еколого-картограф1чних робгт, концептуальна модель^ еколого-картограф1чного мошторингу;

опублисовано 77 рЬних тишв ландшафтно-еколопчних, ландшафтно-мелюративних та еколопчних карт в наукових працях, навчально-методичних поабниках, складено бшя 100 карт-оригшал1в та карт-проектш для еколопчного атласу;

- розроблеш методичш та теоретичж основи можгорингових дослщжень, принцип« створення еколопчних поепв, станшй, погигошв, теоретичш засади шктьиих монггорингових спостережень.

1,6, Практична цииисть Iреатацш результант доайджешш. Науков! результата еколопчних дослщжень оиубли-озан! у 68 наукових,. науково-мегодичних розробках, статтях та монограф1ях, використаш при розробш заход!в покращення довылля Закарпатсько! облает! (1991 р1к); методичш та теоретичш надбания викориетан) Берепвсьхою експедшпею при инконанн! держзамовлення з геомошторингу та складання еколопчних карт м.Мукачева.

У рауковому звт за 1970-1975 рш "Изучение динамики почвообразовательных процессов на орошаемых почвах юго-запада УССР с целью улучшения их. мелиоративного состояния и повышения плодородия"(иомер держреестрацп 75045994), при виконанш державно!' тематики геоеколопя ! розвиток репональних рекреацшних зон Украши, ДКНТ, 2.4.4(1995).

Методичн! та наукоа! дослщження увШшли як складов! частини праць "Польов! еколопчн! дослщження 1 прннципи ехладання еколопчних ■ карт"(1991), "Методика дослщження проблем природокористування"(1994), "Мотторииг' природних комплешв"0995). Матер!али автора

16

використовушться як навчалып поЫбники в вузах (Хартвському ушверснтеп, Льв1вському сшьськогосподарському nicTinyri, Льв1вському Л1сотехн1чному ушверситеп, Льв!вському еколопчному техшкум1, Свалявському екоионичиому ■ коледма "Бакалавр", Терношльському педагопчному, Запоршськоиу ¡ндустршльяому шститутах та шших).

1.7. Лпробащя робота. Результата дослдакень доповщались i обговорговались на ьпжнародному KOHrpeci грунтознавщв (Москва,1993).

Y-VIII з Географ1чного товариства (Мшськ, 1975; T6mici, 1981; Ташкент, 1985; Новосиб!рськ, 1989).

|~F' та II! делегацьких зТздах грунтознавшв та arpoxiMkiB Украши (Дшпропетровськ,.1983 i Харюв, 1986, Херсон, 1990).

Конференщях: С1мферопшь,1977; 1ркутськ,1978; Кишишв, 1978,1983; Одеса, 1979; Пушнно, 1984; Москва, МДУ, 1984.

Международной научно-практической конференции "Экология Полесья: проблемы, настоящее и будущее" червень, 1993, Луцьк-Шацьк.

I Всеукрашському пауковому семшар! з географн населения 19-24 серпня 1993 р., Луцьк.

М1жнародшй науково-методичжй конференцй М1АРЕП з питань жолопчного виховання, листопад 1991 р.(Льв1в); науков!й конференцй проблем рацюнального використання, охорони та в1дтворення природньо-эесурсного потенщалу Украши, Черн1вщ,1991; М1жнародних конференщях I питань еколопчного виховання 1992,1993pp.(Кшв.Чорнобиль).

Конференцй 1нституту екологн Карпат: урбашзащя, як фактор змш лоценотичного покриву, 21-23 вересня 1994 р. (Льв1в,Яремча).

Конференцй шституту географй" "Фундаментальш географ!чш юслщження (стан, проблеми, напрямки)",27-29 вересня 1994 р. (Кшв).

Межгосударственном научном семинаре "Современные проблемы )храны и воспроизводства почвенного плодородия (экология, экономика, фаво)", 1994 г. (Одесса).

IV з1эд грунтознавшв i arpoxiMiKie. Серпень, 1994р. (XapKie). 1сеукрашськш науково-мегодичнш конференцй "Украшознавство у

17

техшчному вуз«: мегодолопя, методики, перспективи". 12-14 жовтня 1994'р. (Кшв). -

Науковш конференци "Проблеми географ!! Укра'ши".25-27 жовтня 1994р, (Льв1в).

На VII з'1зд1 Украшського географ1чного товариства. 30 травия - 1 червня 1995 р. (Кшв).

На щор1чних конференц1ях професорського складу Одеського та Льв!вського ушверситетш. 1973 • 1989 рр.

На м1жнародшй науково-практнчшй конференци "Сврорепон Буг: проблеми » перспективи транскордонного сшвробггництва". 14-16 вересня 1995 р. (Луцьк).

На Периий практичнш конференци "Устойчивое развитие: загрязнение окружающей среды и экологическая безопасность". 4-8 грудня 1995 р. (Дншропетровськ).

На Всеукрашськш науково-практичнш конференци "Проблеми безперервно! професшноК освтГ. 28-29 листопада 1995 р. (Льв1в).

На науковш конференци . професорсько-викладацького складу Льв1вського утверситету. 10-15 лютого 1996 р. (Льв1в).

На науковп"! конференци ландшафтних еколопв. 29 березня 1996 р. (Кшв).

На першш Всеукрашсьюй науково-ирактичшй конференци "Теоретичш та прикладш аспекти соцюлоги 7-11 жовтня 1996р. (Льв1в).,

1.8. Публшпцп. Автором опу6л¡ковано 75 наукових роб^т загальним обсягом 60 друкованих аркунпв. Серед праць 3 монографн 1 9 навчальних пойбнимв: Всесоюзного (1), республжанського (б), ушверсшетського (5) видавннцтв. У виданих працях вмщено 77 орипнальнлх еколопчннх картосхем.

7.9. Структура дисертаци назначена логжою дослщжень, обумовлена розмнценпям екопол1го1нв, характером поставлених завдань та способом '¡х

розв'язання. Дисерташя складаеться з вступу, 8 роздинв, висновкш, списку використано! лп-ератури та додадюв.

2. ОСНОВН1 ПОЛОЖЕНИЯ IВИСНОВКИ.

2.1. Зростаючин вплив людини на природш екосистеми, як1 тривалин час знаходшшсь у стат р1вноваги, призвав до виникнення ямсно нових утворень - природно-антропогенних систем, що мають бшьш складну, шж попередш внутршню структуру 1 оргашзащю. Тх докоршною вщмшою вщ "материнських" систем е нестацюнаршстъ, тобто иеперервний процес коеволюци через систематичний 1 р1зноб1чний обмш речовинами, еперпею I сигналами, що проходять похпж природном 1 антропогенною пщсистемами на тл1 загальних змш стану середовища.

Нами розроблена концептуальна модель тако'1 системи, що ^формована тд час тривалих 1 багатовим^рних - дослщжеиь у риних природно-еколопчних умовах, зпдно яко! зовннинш вплив, навантаження на природно-антропогенш системи роздшений ча дв1 групп факторт розвитку та впливу: зовшшш, миггев! ефекти, що вщображаються у зовшштх озиаках змщи системи та внутр1шш основш. Основш коеволющиш фактори формуються на протяз1 трпвалого часу, тд 1х впливом система набувае як!сно нових властивостей. 3 часом щ фактори стають системотв1рними в межах антропогенно-природно! системи, ознаки антрошзаци (Гродзинський, 1993) проявляются яскраннпе 1 вони вступають у фазу равноправного единого виутр1шнього фактора. Природко-антропогенна система коеволющонуе в б1льш складну, шж природш утворення, набираючи позитивних або негатйвних знаков в зал еж ноет! вщ ржня оргашзацн 1 управлшня системою (рис.2).

Конкрегно-науковий р1'вень пердбачае комплексне застосування дано! методолопчно'1 кониепци при розгляд1 кожноУ складово'1 довкшля, виходячи з ¡снування 'псних взаемозв'язмв мгж 1х компонентами. Враховуючи свш досвщ грунтового, ■ ландшафтного та ландшафтно-еколопчного картографування, нами рофоблеш модел! методолопчних та

Ю

концептуальних основ досшдження еколого-географ1чних проблем: моде;у> методично? структури еколопчного мошторингового картографування,

Рис. 2 Функцюнування зрошуваних антропогенноприродних систем

модель методолопчного 1 шформацшного забезпечення еколого-картограф1чних дослщжень (рис.3), модель структури . еколого-картограф1чних роб1т (рангова класифшащя 1сарт), концептуально-граф1чна модель екологр-картограф!чного мошторингу. Запропоноваш модел1

Рис. 3. Модель методолог-iчного i шформацшного забезпечення еколого-картограф!чних дослщжень

методичного та шформацшного забезпечення становлять теоретичну основу виконання еколого-картограф^чних робп- в р!зних природних зонах.

Головне завдання методолопчного пщходу до виршення проблеми, шдбору заход1в та методав дослщженйя полягае у виявленш законом^рносп порушення природно1 р1вноваги, стуиеня вдаилення вщ узгодженого функщонування природних систем з метою теоретичного обгрунтування напрямюв наукових дослщжень, шдбору необхщно1 шформацп та. застосування певно! модел1 карт.

2.2. Для проведения ландшафтно-еколопчних дослщжень на сучасиому еташ нами розроблеш принципи шдбору I розм1щення сггки основних екологтчних ландшафт!в-пол1гошв та еталонних полкошв в' межах Украши. Головна мета дослщжень на екополшонах (розм1р полкошв 8-25 кв.км) - проведения оцшки стану довюлля та розробка стандартно! методики складання р1зномаштних еколопчних 1 ландшафтно-еколопчних карт.

На територн Украши видшено 64 типи основних (зональних) 1 35 пщтншв (азонапьних) ландшафтно-еколопчних полшошв. Зональн! ландшафтно-еколопчш полтонн роздшеш на л!сов1, .шсостепов!, степов!: твшчностепов1, середньостепов1, швденностеповь

До азонапьних полкошв вщнессш , водн! (р1чков1, водосховищш, озерш, ли манн!, болотш, плавнев1, морсьш, прибережно-морськ1); селггебно-промислов1: М1ськ1, сшьсьи, заводськ1, вшськово-пол1гонш; атмосферы!: примапстральш, вуличш, автотранспортш вузлов1, иромислов!, пограничш (трансконтинентально-атмосферш); . земельно-грунтовк альськогосиодарсью (орш, сшомсно-пасовищш, садов!, городш); мелюративш (зрошувальш, осушувальш); ероз1йно-дефляцшш, рад1ацшш, Л1С0В1, природно-л1сов1, парко-вуличш, рекреацшш; 1трськ1: низькопрно-улоговинш, середньопрш, високопрш; медичш: мкьм, сшьсью, заводсью.

2.3. На оснош запропоновано! концелци здшснено розробку

4 " _

теоретичних та метода чних основ ландшафтно-еколопчних польових дослщжень, принципи польового та камерального картування.

Пщ еколопчним картуванням автор розум1е вщображення на картах вм^сту пошнрених шкщливих речовин (¡ндивщуальних, сумарних шгреданпв, груп токсичносп) у вах компонентах ландшафлв, ступени забруднення та поширення вщповщних клаав захворювань серед населения. Розроблеш теоретичш оснозн дослщжень в умовах ртзних еколопчних проблем та запропонована розгорнута програма вивчення пор1вняльно-географ1чнйм методом еколопчних проблем, який включае картограф1чний, лабораторний, статистичний, гщролопчний, клшатичний, саштарно-етдемюлопчний метод«.

2.4. Розроблена класифжащя еколопчних дослщжень на ландшафтнш основу складен! ландшафт»! карти. Свалявсько! улоговини, СпаськоТ зрошувально'1 системи, Шацького природного нащоиалыюго парку; розроблеш норматнвш виробки для ландшафтно-еколопчних дослщжень. На основ» власного досвщу обгрунтовано розподш основных видт робгг за порами року. Найважл1шхш заедания польових I стацюнарних дослщжень охоплюють:

- визиачення ступени забруднення отрутох1 м>катами, мшеральними добривами, пошкодження агревсивними сполуками рослинного покриву,. забруднення повпряних мае в зош да промислових комплекса, 1х рашональшеть розмпцення; дослщження впливу автомалстралей та рекреацШного навантаження на довкшля; виявлення кшьмсного I яюсного складу викщув в повггряне 1 водне середовище; ситематизоваш зони особливо! уваги, основж господарсь*1 об'екти, якг негативно впливахлъ на довкшля; обгрунтована необхщшеть застосування р1зних типт польових маршрута з врахуванням зон впливу р1зномаштних джерел забруднення.

2.5. Вм1сг х1м1чних елементт, яю е енгнальним показииком стану пщсистеми, вивчали в дощових опадах, лист! парково-вуличних 1 л1сових

23

порщ (бук, граб, каштан, клен, тополя, акащя, лвдина, жимолость); грунтах (6ypi nicoBi, дерново-буроземш, прсько-лучш буроземш i dpi nicoBi), поверхневих водах i донних вщкладах.

Визчення забруднення атмосфери та картування поширення х1м!чних елементЫ проведено вперше методом оаднки и стану, який полягав у piBHOMipHOMy i одночасному вщбор! проб дощу над ycieio площею дослщження (67 тис. га) та визначенш в них вмхсту шкщливих речовин.

Дослщження стану атмосфери нами проведен! на Свалявському екопол1гош. Bmjct х1м1чних елементт в атмосферних опадах визначали на атомно-абсорцюнному спектрофотометр!. В i'x склад1 виявлено Al, Ва, Fe, Са, La, Mn, Mo, Си, Na, Ni, Ag, Sr, Si, Pb, Ti, С г, Zn, Zr та iHuii. Сума еш^йтт ¿'пробах дощово! вода змшювалась в:д 638 мкг/л до 1.2 - 4.2 мг/л. За сумарною величиною серед xiMi4KHx елеменпв neprni три мкця займають HaTpifi, кальщй, сшцШ. Решта елеменпа розподшились в наступний ряд (у порядку зменшення): цинк, барш, алюмшш, стронцш, титан, зал1эо, марганець, лантан, циркошй, хром, мда, шкель, мол1бден, ср!бло (табл.1).

Всгаковлено, що найбшьша сума xiMinmix елемештв «¡слиться в атмосферному noBiTpi над промисловим центром. Зроблений висновок також про те, що значна частина х;м!чних елементзв не м!ститься в газових виквдах Micueaoi промисловост! (присугш .хром, цинк, шкель) решта ¡х Приноситься з забрудненими трансконтинентальними повпряннми потоками з суйдшх краш, що зафшсовано i в Угорщшп (Cynai, 1995). Цю особлив1сть необхщно враховувати при проаеденш атмосферного мониторингу. На ocHosi даних anajraie атмосферних опад1в складена карта забруднення атмосфери, на якш вйдшеш зони з р!зним ступенем насичення його Х!м!чними елементами (рис.4)

2.6. Запропоновано та обгрунтовано проведения монпгорингових дослщжень, паспортизацн атмосферного пов1тря, фтсацп характеристик у спеадальному бланку паспортизацн. г

Табл.1

Результата спектрального анашзу дощових опад1в на територи-Свалявського екопогагону (Волошин, 1991)

ХлМ1ЧНИЙ Номе] р проби, мкг/л Серед-

елемент 1 1 2- 1 з 4 1 5 6 . 7 ня

гт 0,15 0,49 0,43 0,72 0,86 0,54

Мп 0,72 1,52 1,40 -- 2,50 1,7 0,41 1,33

РЬ 0,33 - - 0,42 - 0,33

Сг 0,19 - 0,25 - 0,50 0,28 - 0,33

А1 1,20 2 7,80 3,60 4,53 3,8 1,10 3,29

¿л 0,43 1,1 2,30 0,82 1,30 2,5 0,16 1,23

14 0,94 1 6,20 1,70 2,80 4,3 0,42 2,48

№ 0,10 . 0,34 - 0,52 0,22 - 0,15

Мо - 0,21 - 0,15 0,09 - 0,15

Си 0,06 0,095 0,47 0,16 0,38 0,27 0,04 0,21

А8 - 0,024 0,043 0,018 0,026 . - 0,03

Ъп 247 - - - 7,80 3,5 - 86,10

Ре 0,92 0,9 3,3 1.8 2,60 3,0 0,50 1,90

й 9,40 43,0 128 95 147 463 7,60 . 127,6

Ва 0,96 2,20 4,7 2,40 7,6 8,90 0,17 3,80

5г 0,29 1,70 0,82 0,46 7,9 7,30 0,14 2,70

Са 138 986 607 843 - . Л13 537

Ыа 5,40 41 4075 63 194 138 9,60 ■

Загальна

сума 406,1 1079 4231,4 778,1 1223,7 637,7 133,1

П1д паспортизащею атмосферного .повГгря автор розум1е повну еколопчну характеристику його складу у виробиичих. примодеинях, сан-¡тарних. зонах, територ1ях промислових комплекйв, автотранспортних вузлах, примапстральних зонах, теплових електростанщях, на шкшьних територ1ях, л!кувальних закладах, дитячих таборах, рекреацшних зонах та шших життедайних центрах шляхом безпосередшх вим1р1в та оцшки вм1сту забруднювач!в. Паспортизац1я вхлючае 1нвентаризац1ю) викидов . в атмосферу за проектною документашею та контрольними оргашзашями. Як додатковий показник оцшки стану атмосфера використовують зовншш! ознаки пошкодження грунтово-рослинного покриву, пам'яток архггектури.

Рис.4. Карта эабруднення атмосферних опалв хЫчнимн речовинами у жовтн11990 р. (Свалявський район).

Вм1ст ЕХС, мкг/л: I—0...30 2 — 30...60 3 —60...90 4—£шьшеяк90

вплив шкщливих речовин на стан здоров'я людей разного в1ку, взасмозв'зок шгредкнпв з окремими типами захворювань.

Паспортизищя також передбачае одержання лаборат'орнооишчними та ¡нсгрументальними методами як1сних показншав атмосферного повггря на еколопчно небезпечних або потенцШно небезпечних, сучдшх з ними територШ промислових хомплекав, а згодом 1 для всього приземного шару атмосфери УкраГни; завершальним етапом паспортизаци е районування територп за еколоНчними показниками та розробка заодцв покращання стану атмосфери.

На, основ! проведених доонджень, обробки статистичних, польових 1 лабораторных даних розроблеш класифкацШш ознаки карт забруднення

26

атмосферн: за власпшспо та типом 1нград1енпв, за формою та ступеней забдруднення, за числом ¡нградютв та формою поширенля. за типом забруднения, за формуванням еколопчно пебезпечлнх зон. Ва атмосферно-екопопчш карта об'еднаш в 4 групп: площинного павашаженпя на земельш у пддя, одного мешканця, площу адмнистратипно1 одишиЦ, промислового комплексу; розстовання ишдливих речовин вщ точкових групових, одиноких стацюнарних, рухомих, вкшочаючи токсичшсть, радюактншпсть; кпрти поширення ишдливих речовин в абсорбованому вид! (домшки) в грунтах, атмосферному повггрк поверхневих гидземних водах, рослшшосп; картп глобального типу, що вщображають розаювання шюддивих речовин вщ пгаитських джерел забруднення.

2.7. Зроблено детальне обстеження р1чково1 системи Свалявсько'1 улоговини. У пробах р1чково1 води визначили Мп, Ре, Мо, А1, Ьа, Си, Ад, Ва, Бг, V, Сг, N1, "Л, РЬ, Ба, Пу, Сс1, Тп, Аэ. Встановлено, що поверхнев1 води не зибруднеш, бшылпсть показнп^в не перевищуе ГМК. Тшыш кшьюсть Сг, Мп наближаеться до контрольного показннка. Встановлено формування аномал1й у бшьшосп х1м1чних елеменпв, що свщчнть про тендешшо акумуляии них елемента у жзькопрно-улогошшних ландшафтах метал-аномалп утворюють Бг, А1, Си, Г'е, Ва(- Ну Сс1, Zn, Ав, РЬ у под! не виявлено. Вщсулпсть озпак штенсивно! пкумуляцн пов'язано з частою змшою води в р!ках в умовах прського рельефу.

В донних вщкладах визначили 19 шичних елемеитш: Ъх, Со, Мп, РЬ, Сг, Ве, Ая, Мо, V, Са, Ьа, ГП, Си, Ag, гп, Эг, Ва, Бе (табл.2). На вщмщу вщ швндкообм1нно1 р1чково5 води у донннх вщкладах спостер1гаеться штенсивна акумулящя 1х внашдок седиментаин завислсо матер1алу 1 взаемодп з'водною фауною вр.нст бшьшосп хиичних ел смени ¡> нервищуе ГМК: Со перевищуе ГМК у 5-25 раз1в, сшшець у 5, ижель у 2-3, хром у 3-8 разш. Це означае, що у певш перюдм з р1чково'1 вода и дошшх шдк ладах акумулюються р13Н1 хннчш елементп з рпннх джерел, у тому числ1 з атмосферних спад ¡в. Даш положения евщчать про те, то у георетичних обгрунтуваипях методичнпх розробок особлпие м1еце мае занняги

° 27

Результата спектрального аиалпу донних в1дклад1в

Район № елементи, мг/кг

дослщжень проби Zr 1 Со 1 МП" 1 РЬ 1 Cr 1 Be ! As 1 Ni 1 Mo 1 V 1 Ga 1 La 1 Ti i Cu A« Zn I Se 1 Ba ( Sr J

131 96 24 370 19 40 1.3 10 69 1.2 81 4.6 6.2 2900 7 - 6.2 170 150

132 130 48 580 33 82 4.0 8.6 110 6.0 120 7 5.7 3600 M 0.28 - 7.8 280. 270

133- 91 17 390 48 36 1.0 7.9 64 . 74 3.5 5.9 2700 6.8 0.26 6.3 140 83

■134 97 22 410 32 42 1.0 9.6 ' 68 - 90 5.3 6.2 3100 7.1 - - 6.5 180 140

136 140 27 430 27 57 1.0 10 72 2.1 93 4.2 6.8 3500 7.5 0.29 - 7.1 91 95

137 ПО 30 470 40 64 1.8 8.9 75 2.5 98 5.7 6.0 3100 7.9 Ô.31 47 7.4 150 140

138 120 30 390 36 68 2.2 7.2 91 3.6 110 6.0 6.3 3300 8.6 - - 7.8 170 160

Свалявсь- 139 130 38 420 38 70 2.3 9.1 78 1.7 100 6.7 6.5 3100 9 0.38 56 7.5 140 120 i

кий район 140 90 36 480 36 59 2.3 11 80 2.1 89 6.1 5.4 2900 6.7 0.40 50^ 7.2 120 19Û j

Закар- 141 130 92 ПО 59 83 29 - 93 8.6 97 3.2 6.1 3300 3.4 0.26 - 8.6 130 140

патсько'| 142 69 15 400 16 27 1.0 10 58 • 65 3.4 7.2 2000 5.9 - 4.3 92 58

облает! 143 150 46 520 25 86 3.2 4.8 120 8.1 110 5.8 6.0 3300 1.2 0.59 - 16 210 190

144 74 62 240 10 32 0.6 6.2 41 - 62 2.9 5.1 2100 5.2 - 3.1 94 52

145 120 31 330 32 61 1.5 8.1 68 4.2 95 5.3 7.2- 3200 6.9 0.39 - 6.7 140 130

146 95 120 380 26 56 2.1 7.9 70 2.7 87 5.5 5.8 2700 7.4 0.32 - 6.9 170 64

147 ПО 67 690 92 70 2.7 8.6 96 4.5 100 7.1 6.3 2900 9.2 0.58 62 7.8 100 75

148 64 92 27 34 31 0.8 8 35 - 64 3.'9 5.4 2200 4.7 - - 4.2 ПО 48

135 110 32 410 37 78 2.5 3.2 71 3.2 110 5.4 5.7 3400 14 0.31 0.31 6.5 180 160

ГМК 5 1500 20 . 0.05 5.0 2 35 4500 3* 50 300

6 35 10 0.6 2.6 135 г" 20 4 4

• pyxoMi форми - за Покровською С.Ф.

дослщження атмосферйих опад!в не тшьки у межах' власних промиспових комплекс1в, але й сусщшх, ввд яких з атмосферними опалами може приноситись велика ктьшсть х1М1чних елемент. Основна мета водноеколопчного мошторингу полягае у картографуванш поверхневих вод на основ! вм1сту хЫчних елементЬ.

Площинне (суцшьне), басейнове, стршково-секторне картування поширення Х1М1чни,ч елемен-пв у р!Чков!й вод!, донних вщкладах проводили на основ! точкових показшшв шляхом проведения ¡ндивщуалъних, сумарних ¡зомет, -¡зэтерм сумарного ефекту х1м1чних елеменпв з застосуванням штерполящйного методу.

На основ! статистичних, польових ! лабораторних дослшжень складали наступи! еколопчш карти: джерел забруднення, об'ем1в ст!чних вод, сумарного вм!сту забруднюючих речовин, шгред1ентного складу (важк! метали,за 1х трупами токсичност!, штрати, феноли). Видшеш водш аномал!! басейновим методом в межах Свалявсько? улоговини таких шдивщуальних ¡зомет Бг, А1, Си, Ре, Ьа, Ва та ¡х сумарн! помети. Складен! карти розподшу ¡зомет донних вщкладт для 8г, РЬ, У, Т! та сумарноГ концентргщн 19-ти х!м!чничелемент1в(рис.5,6).

Розроблено основи водноеколопчного мошторингу та паспортизаци водних об'скттп р!зного призначення. Основною формою мон!торингових дослщжень пошшн! стати стаи!онарн! спостереження. Важливим методом водноион!торинговнх досл!джень е картограф!чний мон!торинг, який, як науковий еколопчний метод, приимаеться за основний для спостереження ! створення сучасного банку даних, прогнозування ! управлжня природно-антропогеиними процесами.

Особливого значения в здшсненш водноеколопчного мон!торингу мае набути сушльна еколопчна паспортизац!я вспх тип!в земних та пщземних вод, включаючи рпш типи опадав, льодовикових, мшеральних та пркних вод. Запропонована структурно-блокова програма водноеколопчного мошторингу та польова документа щя лабораторно-польово! еколопчно! паспортизаци водних об'екпв.

0,3-0,5 с.умарна кониентрам1я важких метал! в у поверхнпвих водах, мг/л

0,51-0,7 0.71-0.9

| б!льше 0,9

---0,3— сумарнв 1яомет8

--3,5— сумарна {зометв важких м^тал( в у понних в!дкл8пах, мг/кг

9 4 точки в!лбору проб води

• точки р! лбору понних в1дкл8дтв

Рис^.ЗвВр.упнпння и оверхневих вод та донних в!дклад1в Сввлявського району Закаопатсько'! облает!

Рис.6. ВмЮТ та Р03!'(1д1л свиицю в донних вщкладах р1чок Свалявського району.

Юлькють Рв. иг/кг: 0...20 20.. .40 40...60 60...80 80...100

2:8. Проведено досладження вулично-иарковоГ та .гпсопсн рослинносп. В лист! дерев виявлеш А1, Ва, Ве, V, ва, Ре, У, Сс!, Ьа, Аб, Мп, Со, Си, N1, Не, Бе, РЬ, Бг, Ад, Л, Сг, 2х, Хп (табл.3).

В границах Свалявських екоиол1гошв найбшьша акумулящя х1м1чних слеметчв притаманна понижении - частинам улоговини. Максимальш величини важких меташв в лисп бука, граба, тополь верби, жимолосл, Л1шини, осики парково-вуличних насаджень, низькопрно-улоговинних 1 полонннсько-середньопрних ландшафт вадповщно складали: циркошю 11, 11.1, 0.82 мг/кг сухо'! масн; марганцю - 240, 530, 52; хрому - 16, 43, 0.45; шкелю - 5.9, 15,'2.5; цинку - 27, 25, 9; бар1ю - ПО, 190, 38; строншю - 280,

BMicT важких металтв в лисп деревних порщ Свалявського екополкону

№ в мг/кг cyxoï маси

проби Zr 1 Со 1 Мп 1 ' РЬ 1 Cr 1 Ni 1 Mo 1 V | La | Си | Aß | Zn | Ti [ Ba | Sr \ Y | Fe | Сума

Вулично-napKOBi насадження

170 0.92 120 . 6.1 0.85 0.5 0.96 1.6 •17 0.64 10 8.3 18 9 186

194 6.2 0.48' 52 5.4 1.6 0.89 0.24 1.8 3.9 16 100 .87 190 0.4 450 917

202 0.69 4.5 140 5.2 16 4.6 0.17 0.49 0.7 14 0.04 19 5.9 22 32 51 316

177 2.2 1.4 60 2.2 1.3 1.7 0.25' 3 15 0.09 . 18 24 23 72 0.37 225

182 1.3 1.6 68 2.1 . 0.71 0.85 1.6 12 0.12 27 20 25 130 0.36 281

189 9.8 1.2 98 0.92 0.96 2.4 1.2 1.4 16 100 60 250 0.96 542

185 4.9 61 5.1 0.27 5.9 0.42 6.4 24 29 280 0,52 418

Низькопрно-улоговинш ландшафта

171 4.9 0.91 190 4.2 1.0 2.1 4.9 0.84 3.9 0.06 7.9 80 79 84 0.92 465

196 2.4 22 13 0.69 0.64 0.14 0.26 0.83 2.8 0.06 24 15 90 0.59 82 243

197 . 4.3 1.4 190 0.82 1.4 0.26 0.79 1.4 7.9 12 45 92 210 1.2 130 699

183 0.63 2.7 200 2.7 0.62 0.47 0.56 0.7 9 0.04 22' 6.9 8.1 8 13 275

201 0.87 0.39 59 8.9 1.1 0.73 0.6 1.1 1.2 0.06 13 10 13 15 0.29 82 206

175 0.61 0.42 220 27 0.47 0.79 0.29 0.35 0.69 11 0.05 6.9 7 52 79 0.21 383

,172 3.6 110 2.3 43 0.43 0.10 0.67 14 0.27 36 5.2 • 16 . 42 274

Середньогзрно-полонинсью ландшафта

173 0.82 0.32 52 0.67 0.45 0.86 0.09 1 15 0.07 6.1 11 38 47 167

176 0.39 0.57 31 2.9 0.40 2.5 0.14 0.30 0.5 17 0.03 5.3 ' 5.2 20 '36 121

180 0.97 0.30 47 3.5 0.28 0.43 0.13 0.29 11 10 0.53 9 14 11 51 0.36 150

Прим1тка: бук (зразки 170, 194, 198, 171, 186, 196, 197, 180); граб (178, 191, 202, 183, 201, 173, 176); тополя (177, 182); верба (189); жимолость (185); лйцина (175); осика (172); вмшт берилто (174, 178, 179) змшювався в межах 0.001...0.12; галио (170, 193, 198, 201, 203) - 0.03...0.92 мг/кг cyxoï маси.

210, 51. Аналопчш законоьпрносп рознодшу 1 акумуляцп иластигн 1 для шшнх х1М1чних елемента.

Сума^пм'гп¡их елеменпв в лисп порщ середньопрно-нолонинних ландшафтов эмнповалась вщ 121 до 167 мг/кг сухо! маси, а сумарна величина цих же елеметтв в лист! дерев »¡сько! зони складала 562-917 мг/кг сухо'! маси. За акгившстю акумуляцп х1М1чних елеменпв (на основ1 середнього вм1сту) побудованнй наступний ряд (в порядку зменшення): Mn>Sr>Ba>Ti>Fe>Cu>Zn>Pb>Cr>Zr>Ni>La>Y>Co>V>Mo>Ag>Ga>Be.

Гнтерпретащею результатов дослщжень на Свалявському екошшгош виявлено закопоьлрносп вшсту та розподшу х1м1чних елементш в лисп дерев. За максимальною кшыпстю х1М1Ч1шх еяемен™ дерева згруповаш в окрем! ряди: в листях бука, граба вулично-паркових насаджень найбьчьша кшьюсть акумулювалась зал1за, сгрошшо, лпану; в лисп топол1, верби, жимолосп перин мкця займають стронцш 1 марганець; в лист! бука, граба, Л1Щини, осики низькопрно-улоговинних ]Г!!НДШафт1в иайбшыш Ц.';фрОВ1 значения мають марганець, стронцш, бар1й.

За штеисившетю акумуляцй х1г.йчних елеменпв у листовш поверхш люэвих пор|д виявлеш так1 законокпрностт IX розмнцення.

Вулично-парков! насадження: бук > жимолость > граб > тополя;

Низькопрно-улоговинш ландшафта: бук > лнцина > граб > осика;

Середньопрно-полонинськ! ландшафта: граб > бук.

За величинами х1м1чних елемента) шггановлено наступи! законо;»ирцосп в штенсивноот акумуляцй 1х у листов»! поверхш дослщних дерев.

Вулично-паркова рослнншсть: бук

Ре > Бг > И > Мп > Ва > Си > РЬ > Ьа граб

Ре > 8г > "П > Ва > Си тополя

> Мп > В а > П > гп > Си > РЬ

верба 1 жимолость пухнаста

Бг > Мп > Т1 > Ва > Си > Ъх > N4

Низькопрно-улоговинш ландшафта: бук

Мп > Бг > Ва > Ие > "Л > Ъл > Ъх граб

Мп > Бг > Ре > Ва > Си > РЬ > Ъа. > Т1 > Ьа лщина 1 осика

Мп > Бг > Ва > Си > Ъ > Ъп > Сг

На Львтському урбашзованому екополнош максимально величини х1м1чннх елемешзв в листяних породах властнш лпдК В лист! топола, каштана переважае мщь, цинк; граба - бернлШ, 1Йкель, кобальт.

Анализ акумулятивних тепденцш х1ьп,пшх елемент в лисп дерев проводився на основ1 свптжих'клармв, фоновцх, репоналышх величин э врахуванням розробок Л.О.Карпчевського (1993); Ю.Е.Саета та ¡н.(1990), К.Реуце, С.Кристя (1986), А.Кабата-Пендаас, Х.Пендтс (1989), В.Алексеенко (1991) I власних методичних прийомш.

Оцщка ¡нтенсивносп акумуляци хиичних елеменпв в лист! л1сових порщ визначали за запропонованими автором методичннми засобами, що полягали в одержанш мкцевих 1 репональних фонових величин за допомогою теоретичних передумов, злдио з якими коефщ1енти акумуляци визначали вщношенням шдивщуальних величин вм1сту кожного х1мпшого елементу до:

- середньостатистичних показниыв з п'яти мМмальних величин того ж елементу;

- середньостатистично! репональноИ фоново! величини х)м1чних елементш;

- мшшально) величини х1м1чиого елементу ееред вимцпв кожного дерева, прийняту за мгсцеву фонову величину;

■ - середньостатистичних значень вмюту х!М1чних елементп! в лист! середньопрно-нолоиинських ландшафта.

Коефщ1енти акуМуляцп розраховано для 2г, Со, Мп, РЬ, Сг, N8, Мо, V, Ьа, Си, Ag, 7&, Т1, Ва, Бг, У, Ре. (табл. 4).

На Свалявськнх екопол1гонах, де проанал1зовано майже 1500 показнимв хЫчних елеменпв, у вс!х породах коефМент акумуляци у вулично-паркових насадженнях перевищував контрольш величини: в лисп, бука в 9,2 - 25 раз (кобальт, стронцШ), граба - 0,96 - 47 (циркошй, хром), топол! - 1,4 - 7,5 (пр!й, свинець), верби - 1,3 - 16,1 (свинець,титан), жи мол осп - 2 -14 раз (марганець, шкель).

аи.7. «Встт» гаяасатащ вдю в лет! ясоапс пегц м питою свивают тжг

дм коп

шиш»...«,

У лисп дерев кизькоНрно-улоговинних ландшаф-пв коефвдент акумуляцн був бшьший в|д регионального фону: в лисп бука - 0,7-2,8 раз (циркошй, стронцШ), граба • 0,9-35,7 (зал!зо, нисель), Л1щини • 1,1-39

35

Коефодснти акумуляцп ммгчних елементш у листов!Й поверхш порщ Свалявськиих екопотгошв

№ проби в мг/кг сухо! маси

Zr Со Мп | РЬ 1 Сг | Ni J Mo I V La Си 1 Ар Zn Ti | Ва Sr ! Y Fe

Вулично-napKOBi насадження

170 1.7 3.9 8.8 2.5 1.2 5.6 3.2 6.8 16 1.6 1.3 1.2 1.2

194 11.5 1.2 1.7 7.8 4.7 2.1 1.4 5.1 7.8 6.6 16.3 5.6 25.5 5.4 32.8

202 1.3 11.5 4.6 2.9 47 11 1.0 . 1:4 1.4 5.6 1.0 3.1- 1.4 4.3 3.7

177 4.1 3.6 2.0 7.5 3.8 4.0 3.8 6.0 6.0 2.3 2.9 3.9 1.5 9.6 1.4

182 2.4 4.1 2.2 3.0 * 2.1 2.0 3.2 4.8 3.0 4.4 3.2 1.6 17.3 1.4

189 18.1 3.1 3.2 1.3 2.8 5.7 3.4 2.8 6.4 16.1 3.8 33.3 3.7

185 9.1 2.0 7.4 14 2.6 3.9 1.9 37.3 2.0

Низькопрно-улоговинш ландшафта

196 4.4 18.8 2.0 1.5 1.7 1.1 1.5 3.9 -1.0 12 3.3 6.6

197 8.0 3.6 6.3 1.2 3.3 1.5 2.3 2.8 3.2 1.9 7.3 5.9 28 4..6 9.5

183 1.14 6.9 6.6 3.9 1.5 2.8 1.6 1.4 3.6 1.0 3.5 1.1 1.1 50

201 1.6 1.0 1.9 12.9 3.2 1.7 1.7 Z2 1.5 2.1 1.6 2 I.I 5.1

175 1.1 1.1 7.2 39 1.4 1.9 1.7 1.0 1.4 4.4 1.3 1.1 1.2 3..3 10.5 •

172 9.2 3.6 3.3 126 1.0 1.3 5.6 6.8 5.8 1.0 5.6

! Середньопрно-полонинсьи ландшафта

173 1.5 0.8 1.7 0.97 1.3 2.0 0.5 2.0 6.0 1.8 1.1 1.8 2.3 6.3

176 0.7 1.5 1.0 4.2 1.2 6 0.8 0.9 1 6.8 0.8 0.9 0.8 1.3 4.8

180. 1.8 0.8 1.5 5.1 2.0 1 1.9 . 22 4.0 13.3 1.5 2.3 6.8

Примгпса: бук (зразки 170, 194, 196, 197, 180); граб (183, 201, 202, 173, 176); тополя (177, 182); верба (189); жимолость (185); лвдина (175); осика (172). . '

(кобальт, свинець), осики.- 1-126 раз1в (цинк, хром); в середньопрно-полонинських ландшафтах перевшцення коефидента акумуляци над регюнальним фоном складало у граба 0,5-6,8 раз1в (молибден, М1дь), у бука -0,8-22 (кобальт, лантан); в межах Льв1вського урбо-екопол1гону в лист! граба, топол!, каштана коефииент акумуляци вщповщно перевшцував мкцевий фон в 0,14-5,3 рази (ср1бло,-берший), 1,3-8,2 (марганець, мщь), 121,8 раз1в (цинк, мвдь).

Результата дослщжень вмюту х!м1чних елемент)в в основних листяних породах на пол1Гонах з р1зним ступенем антропоген!юго навантаження показали, що у вах л!сових 1 вулично-паркових насадженнях йде штенсивне накопичення х1м!чних елемент!в. Джерелами забруднення Ух е «¡сцева промислов1сть (рис. 7). Нер1впом1ршсть сгупеня забруднення посилюсться мюцевою та трансконтинентальною атмосферного цирхулящао.

2.9. Вм1ст та розподш х!мгашх елеменив, акумулятивн! особлизосп IX цослщжували в урбоземах мюьких плот, бурих лшових, дерново-зуроземних, прсько-буроземних та арих лхових грунтах.

На основ! кларкових та фонових стандартних величин, репональних 1 .исцевнх фонових величин вм'кггу х1м1чних елементзв в земаш кор1 та грунт! фоведено анал!з фактичного матер!алу . з метою виявлення аконом1рностей розсиовання х\м1чних елемент1в та акумулятивних [роцес!в в м!ських та природних ландшафтах.

На територн Свалявських пол^гошв закладена с!тка. грунтових озр1з!в, визначено 1 проанал!зовано: в межах м!ста та району - 1800 оказшдав х1м!чних елемент1в; Ъх, Со, Мп, РЬ, Сг, Ве, Аэ, №, Мо, V, ва, -а, П, Си, Ва, Эс, Бг, У, 2л (табл.5).

1а основ! анашзу цифрових величин виявлено, що в урбо-буроземах на ершому м!сц! розмщений титан, вм!ст якого змшюеться вщ 2900 до 5900 г/кг, друге м^сце займае марганець, величина якого досягае /ООО мг/кг, эете - стронцш (200-250 мг/кг), четверте - барШ (73-310 мг/кг). ¡На основ!

¡редньостатистичних величин кожного х1ммного елементу визначили

I

I

адсорбцшно-акумулятивний ряд: "Л > Мп > Ва > Бг > V > Ъх > Ъл > № ¡> Сг > РЬ > Си > Со > Бс > У > Ав > Ьа > йа > Мо > Ве (табл.5).

Розраховаш коефвденти акумуляци в антропогенних грунтах м1сько1 зони Сваляви шляхом вдаюшення шдивщуальних показнишв вм1сту х1м!чних елеменлв до стандартних фонових величин. Найб1пьш активно нахопичуетъся в грунтах шкель (перевищення фонових показнишв складае 1,9-6,4 рази), мщь (6-8,5 раз), свинець (1,6-2,5). Вегановлено також, що з висоти 1677 м (г.Стой), де розм1щеш вжськов! об'екти паливний свинець розсиоеться на вщдал1 10-15 км, створюючи свинцев] аномал и в межах середньопрно-полонинських ландшафт.

В грунтах низысопрно-улоговинних ландшафт (проаналхзовано 1500 шдивщуальних значень) перевищення над свгговими кларковими величинами шдиввдуальних показншив (за максимальним вмштом) складае: кобальту в 2,7-4,8 рази, свинцю - 3,3-5,2, миш'яку - 2-2,8, шкелю - 2,1-3, барда • 8,1-10,4 рази. Вм1ст шкелю та м1д1 перевищуе мшмальж величини в 34-40 раз, маргандк) • в 14 раз, молибдену • 26раз, стронцио -10 раз, барио -

8 раз (табл.б). Найбшьш активш процесич-акумуляцн характерна для

■ \

найнищих рельсфних ступешв у межах низькопрно-улоговинного еколопчного р!вня, найнии» - для середньопрно-полонинських еколопчних р1вшв. Активна акумулящя характерна ■ у м(сцях так званих "динам1чних труб", долин рш, сщловин тощо.

Обстежували особливосп акумуляци х1м1чних елеме>птв шляхом вщношения IX ¡ншшдуальних величин в фунтах ннзькопрних ландшафтов до середньостатистичних фонових локазнимв в грунтах середньопрних ландшафлв. Оброблено 435 Ыдившуальних величин. Коефоденти акумуляци розраховаш для 2л, Со, Мп, РЬ, Сг, Ве, Аэ, N1, Мо, V, ва, Ьа, Т». Си, Ва, БОг! У.

Виявлено, що кшьмсть ниселю в грунтах низькопр'я перевищуе його ВМ1СГ в незабруднених грунтах середньопрно-полонинських ландшафта в 20 разщ, берилао • в 5-11, титану • в 2тЗ рази; перевищення су ми вах х!м1чних елемент1в трикратне (табл.7).

Bmíct важких метагав в грунтах доапдних екополп-ошв (Волошин, 1991)

■ № роз- Xímí'ihí елементи, в мг/кг

Р'ЗУ Zr | Со I Мп | РЬ 1 Сг Ве | As Ni | Мо | V Ва La 1 Ti | Cu [Ga (Se 1 Sr Zn (Y | Сума

Грунта Miera

50 78 46 600 37 68 3.9 8.6 89 - . 140 4.2 5.0 3400 51 92 39 120 51 4782

51 120 43 640 42 42- 2.2 8.0 42 6.9 130 4.6 5.1 4300 78 110 36 160 52 5770

52 .78 21 560 38 38 1.8 8.2 31 3.0 67 3.7 5.3 4600 11 140 24 100 50 5730

53 81 27 480 40 32' 2Л 8.0 43 1.6 82 3.2 6.8 3800 28 150 26 190 58 5001

54 85 45 670. 46 63 2.6 8.1 51 1.8 110 4.5 7.5 4600 57 220 35 230 61 6237

55 71 26 460 39 45 2.2 9.2 45 2.6 78 3.9 8.2 3800 19 100 19 69 - 4797

84 48 8.2 410 38 36 1.8 9.3- 36 1.1 67 4.5 7.5 2800 6 ' 78 6.2 70 7.8 3635

85 61 5.5 430 41 39 2.1 7.8 38 - - 60 4.7 8.4 3000 6.7 100 6.4 81 87 11 3903

86 45 6.2 480 39 43 2.5 8.0 51 1.2 69 5.1 4.7 3100 6.2 74 7.4' '52 50 13 4007

87 57 5.7 390 38 45 1.2 - 53 . 71 5.0 6.3 3300 6.4 79 5.6 58 - 10 .4131

88 78 6.4 420 50 47 2.6 8.1 56 1.3 92 5.4 4.9 3500 7.2 86 7.8 63 16 4452

39 82 8.7 ' 580 56 42 3.7 8.9 52 1.5 68 6.2 13 3700 8.6 100 17 250 79 15 5013

107 92 5,8 450 48 71 2.3 6.6 - 71 1.3 100 6.8 6.7 3000 15 73 7.9 68 68 16 4041

108 90 5.3 460 39 55 1.8 6.8 65 3.0 86 6.0 6.5 2900 62 75 7.6 71 . . 12 3952

109 97 6.7 480 56 62 2.3 7.4 72 4.5 97 6.7 6.2 3400 110 77 9.2 69 75 15 4578

110 91 6.9 410 40 65 2.6 8.4 75 1.4 100 6.8 7.1 3900 7.8 75 6.8 73 54 . 14 4891

111 83 6.3 420 47 59 1.8 6.5 68 1.8 85 6.3 7.6 3500 9.0 78 • 7.4 68. 61 16 4471

112 90 4.2 430 58 46 1.0 6.2 26 - 76 4.9 7.9 3300 6.7 76 6.0' 60, 54 8.9 4208

112а 120 41 980- 37 - 2.6 9.2 49 3.2 92 7.3 6.1 5900 29 310 . 220 - - 7806

фон - 12 860 23 54 14 2.0 80 13 52

сере- 82 17 513 44 50 2.3 7.9 53 2.4 88 5.3 6.9 3700 27.9 110 15.2 109 62 13 4811

дне

79

Вм1ст важких меташв в грунтах Свалявсысого екополшону

№ Хдкичш спешгги , в мг/кг

роз-

Р1зу Ъх | Со | Мп 1 РЬ 1 Сг 1 Ве | Ав |Мо IV Оа |Ьа ■ 1 т» Си Ва |Бс | Бг IV Сума

Низькопрно-улоговинш ландшафта. Бур! л ¡сом. та дсрново-бурозсмш грунта,

30 74 7.0 '790 29 - 1.5 5.8 60 - 63 3.9 6.7 2600 8.0 270 - 190 18 .4135

31 78 5.0 970 36 - 0.9 5.0 29 - 62 4.0 6.8 3900 8.1 190 - 58 8.0 5360

34" . 140 16 1100 39 - 1.2 6.2. 31 1.8 75 4:5 6.1 4700 9.8 310 210 12 6663

40 150 26 430 19 48 3.6 9.2 32 2.5 90 3.6 8.4 5100 18 180 23 160 6303

41 120 30 420 41 43 2.9 9.0 31 2.1 86 3.2 6.2 4400 11 160 22 84 5010

42 110 37 390 36 50 3.1 8.4 56 2.9 130 4.3 5.6 4700 22 200 32 270 6057

43 140 46 510 38 58 2.4 8.8 48 3.4 100 3.7 7.9 4800 13 98 25- 68 5970

'44 120 44 340 27 52 2.2 8.2 40 2.9 89 3.8 6.8 4300 11 170 29 84 5330

45 130 47 580 43 59 2.4 8.6 31 3.3 86 4.1 7.5 4200 10 150 20 210 5591

446 150 45 450 41 64 2.5 8.7 38 2.5 80 4.3 7.8 5000 9.0 180 21 160 6264

47 170 48 490 38 57 2.8 8.2 46 2.9 100 4.5 8.9 5400 15 230 31 190 6942

48 150 46 660 40 51 2.4 8.4 39 2.7 110 4.7 8.7 5100 16 210 28 200 6677

49 96 . 86 39 43 0.7 9.0 1.5 67 2.1 9.5 3100 6.0 73 7.0 51 • 3585

71 ! 83 42 600 43 40 2.4 8.4 47 3.9 120 4.8 7.8 4200' 31. 230 34 260 5757

72 97 32 .430 35 43 1.9 8.2 46 2.3 83 3.7 7.3 3800 12 150 27' 72 -4850

73 110 38 450 32 52 2.3 8.6 40 2.5 89 3.9 5.6 4200 10 250 31 79 5404

74 - 69 42 580 36 47 2.8 8.9 43 2.9 96 4.1 5.2 3800 29 240 30 150 5186

75 94 44 390 39 56 3.1 . 8.4 38 3.1 120 4.3 6.0 4600 17 260 27 92 5802

76 84 15 500 42 52 3.9 9.8 48 • 83 6.1 6.1 3800 6.1 91 12 150 14 4923

77 96 42 730 38 61 4.5 10 71 1.7 Л40 6.7 7.2 ■ 4100 8.4 120 26 200 16 5679

78 78 6.0 310 43 48 2.6 8.9 45 1.0 79 6.5 6.3 3700 5.8 80 7.6 66 т10 4504

79 92 13 420 28 59 3.2 9.3 47 1.5 94 6.0 6.7 3900. 6.2 87 8.3 68 14 4863

80 43 4.2 380 25 27 0.86 9.5 22 53 4.9 7.1 2700 5.7 82 4.7 60 9.0 3438

АО

Коефоденти акумуляцн xímííhhx елемент!в в дерново-буроземних та бурих Л1СОВИХ грунт!в Свалявсько! улоговини Карпат

// Коефциенти акумуляци, п.еревищення, раз1в. Формула 2

Zr Со Мп РЬ Cr Be As Ni Mo V Ga La Ti Cu Ва Sc Sr Y X ce- • редне

Ннзьколрно-улоговинш ландшафта. Bypi nicooi та дерново-буроземш грунти.

6 1,6 9,2 1,7 1,4 1,2 2,8 1,3 7;4 фон 1,8 1,8 1,2 1,9 фон 5,5 7,4 1,4 1,9

I! 1,6 П.8 3,7 фон 1,4 3,1 1,4 8,9 200 200 2,3 1,1 1,8 21,1 7,0 4,2 1,1 2,0

20 - - 2,5 1,4 1,1 1,2 фон фон - фон 1,6 фон фон 1,1 3,0 1,2 1,7

22 i,4 1,9 2,1 1,5 1,2 1,5 M 2,4 фон 1,1 1,3 1,1 1,4 1,5 3,8 2,1 фон 1,4

26 1,5 1,9 2,7 1.5 фон 2,3 1,2 фон 10,0 1.2 18,8 1,2 1,7 1,5 5,5 1,3 1,2 I-7 .

29а •1,5 1,8 3,3 1,6 2,0 1,0 1,5 1,5 6,6 1,0 16,0 1,1 1,4 1,1 3,0 1,6 1,2 1,5

42 1,8 9,7 фон 1,4 1,3 5,1 1,5 6,3 2,2 2,4 1,5 1,1 1,8 3,9 2,6 5,1 4,7 - 1,7

46 2,5 3,3 1,5 1,6 1,7 4,1 1,5 4,1 1,9 1,5 1,3 1,6 1,9 1,6 2,4 3,3 2,8 - 1,8

48 2,5 4,8 2,2 1,6 1,3 3,9 1,4 5,0 2,1 2,0 1,4 1,7 2,0 2,8 2,8 4,4 3,5 - 1,9

71 1,4 10,8 2,0 1,7 фон 3,9 1,4 5,1 3,0 2,2 1,4 1,6 1,6 5,4 3,0 5,4 4,6 - 1,6

75 1,5 11,6 фон 1,6 1,5 5,1 1,4 4,1 2,4 2,2 1,3 1,2 1,8 3,0 3,4 4,3 1,6 - 1,6

91 1,4 2,6 - 2,5 1,4 1,8 5,9 1,6 6,2 фон 2,0 1,4 1,1 1,5 1,2 1,0 1,5 2,3 1,4 1,5

102 1,6 4,5 2,6 1,8 1,3 5,4 1,5 5,7 7,5 1,2 1,7 3,0 1,6 1,2 1,2 2,4 1,6 1,6 1,5

105 1,8 12,1 1,5 ' 1,8 1,8 5,6 1,6 10,9 20,0 2,0 1,8 1,2 1,0 1,9 1,2 1,9 1,8 2,5 1,5

118— 2,0 2.6 1,6* 1,5 1,8 4,6 1,7 7,0 1,4 1,8 1,8 1,5 1,7 1,4 1,4 1,5 1,3 1,6 1,5

123 2,3 2,3 1,5 1,5 1,7 5,1 M 7;5 фон 1,4 1,6 1,4 1,7 1,7 1,6 1,3 1,5 1,7 1,6

124 1,4 2,9 1,6 1,3 1,8 5,4 2,3 7,3 фон 1,5 1,6 1,9 1,7 • 1,2 1,2 1,1 1,3 1,3 1,5

сере- 1,7 6,3 2,2 1,5 1,5 3,9 J-5 6,3 7,0 1,7. 3,4 1,4 1,6 3,2 2,9 2,9 2,6 1,5 1,6

дне

J 41.

Таким чином, в грунтах Свалявського екополихжу спостер1гаеться ¡нтенсивне накопичення х1м!чних елеменпв, вони включаються в кругооб1г, - формують геох1м1чн1 водш, грунтов!, рослинш, атмосферш, хвороботворш, токсиколоп чн| аномалп, ¡стотно впливаючи на поширення р1зних захворювань антропогенного походасення (рис.8).

Аналопчт висновки одержан! ! на Льв!вському полигон!, де анал!з проводиться на основ! формула 4, тобто вадношення шдивщуальних величин до мшшального значения з розр!з!в грунту, що не шддались ¡стотному антропогенному впливу.

Серед 16 визначених важких метал!в у арих л^соинх грунтах максимальн! величини властив! н!келю 5,6 мг/кг, вм!ст М1д! складас 5,7, кобальту - 8,2, свинцю - 12, хрому - 37, ванадно - 50, стронщю - 100, бар!ю -, 200, марганцю - 300 мг/кг грунту:

За середтми величинами штенсившсть абсордцн важких метал1в с!рими лковимн грунтами промислово! зони Львова розпод!лились в такий ряд: Мп > Ва > Эг > V > Сг > РЬ > № > Со > Си.

Розрахосан! коефщенти акумуляцн х!м!чних елемент!в у с!рих л!сових грунтах. Вм!ст марганцю перевищував мкцев! фонов! показники в 2,6-4,6 рази, мад - в 1,8-3,6, шкелю - в 1,4-3,3, кобальту - 1,2-4,3, хрому, стронцио, свинцю, барда - в 1,14-2,5 рази, що свздчить про ¡нтенсивне накопичення важких метатв, при цьому нашнтенсившша акумулящя характерна для незашснених д!лянок.

Результата досшджень на екопол!гонах дали можлив!сть розробити методику 1 принципи польово! еколопчно! д!агиостики, проведения паспортизацн, оцшити за допойогою еколопчних показннк!в ступень деградацн, забруднення вс!х природних ресурйв (атмосферного пов!тря, поверхневих 1 шдземних вод, грунтово-рослинного покриву), оцшити небезпеку забруднення для живих орган!зм!в, розробити програми мон-Ьорингових дошджень довмлля (рис. 9).

2.10. Проанал!зовано стан земельних ресурс!в за 1960-1992 рр.: сшвввдношення ипк сшьськогосподарськими I неешьськогосподарськими, тендешю в 1х динам!ц!, сп!вв!дношеиня м!ж продуктивним !

42

Промислов!

Природн!

Джерела забрудне-ння

Забруднення мшдобрива-ми

Дегра-

Ц1ЙН1

процеси

Трансконти -нентальн! ЗПМ*

Ольсько-господар-

Макро-1 ьпкроеле-ментн

Важк1 метали

т

Пестнци-ди

Нафгопро дукти

ФЬичш

Ф!зико-Х1м1чн'|

Еталонш власти-

вост1

Сольовий режим

Властивосп забрудкених грунтчв

Динамша (втрата) гумусу

Зони звалитц

Динамжа

Змша пшстилаючих порщ

Мжро-! мезо-фауна

Власти-

ВОСТ1

яезабруд-

нених

грунтш

- Перенесен! речовини пов^трям

Радюактивш вщходи

Еталони дефльо-ваних грунт|в Мехашч-на ероз1я

Змша

власти-

состен

грунто-

ТВфНИХ

ПОр'1Д

.Яружно-балкова ероз!я

Власт. Властивост1 Сильно Закршлен! Як1сть Еталони

богар- зрошуваних забрудн" пицано- сшьськогос- еродо-

них грунпв Н!Грунти сушщаш ' лодарських ваних

грунтш грунти культур ГРУНТ1В

1 1 1 1 1

Неосу- Пере- Мшеральш Змша

шен! Осушення зволожеш Деградашя — добрива, структури

земл'| грунту грунти пасовиш перерозпо-дш в грунт! земельних уг!дь

I Грунти мертвих зон

| Забруднення рослин |

Екологгчи! пол! гони

Рис. 9. Основш напрямки грунтового мошторингу. * ЗПМ — забру^нен! повггряш маси

А*\

* непродуктивним земфондом, ступшь забруднення земельних упдь шкщливими речовинами. Встаноалено, що за перюд дослщження плота стьськогосподарських угщь зменшилась на 3,5 млн.га (8,1 %), ршлх - на 1,7 млн. га (5,2 %). Втрата цге! кзтегорн земель спостер1галась у Юропоградсьшй, Луганськш, Сумськш, Хмельницькш областях I досягала 190 тис.га, ршл! - 170 тис.га. Посшна ппоща в 1982 рощ складала 34,1 млн.га, у 1989 р. - 30,3 млн.га. Складена блок-програма витрат земельного фонду на господарсып потреби, яка складаеться з 37 фактор!в впливу господарсько! удяльпоеп на руйнування земельного фонду за граф1чно зображено 16 географ1Чннх об'екпв, якч ¡люструють причини змешлення земельного фонду.

Розглянуто розорашсть, еродовашсть грунтового покриву Укра'ши. Встановлено, що середня розорашсть територн складас 56,9 %, в окремих областях ией' показпик досягае 73-76 % (Зппор13ька,К1ровоградська), що причиняс розвиток ерозшних процест .1 зменшення продуктивного земельного фонду. За 1961-1991 рр. площа еродованих земель зросла у Закарпатськш области на 192 %, Льв)вськш - 144, Чершвецькш - 156, Терношльсьмй, Р1вненськш, 1вано-Фрн|давсьмй - на 48-90 %.

Запропоновано та обгрунтоиано . необхщшсть проведения загальноукра'шського земельного мошторингу, основне завдання якого полякало б у розробш метод>в стабшзаци сшввщношення земельних упдь, обмеження витрат земель на несшьськогосподарсьи потреби, розробка.. наукових метод1в створення оптимального, рационального сшввщношення площ земельних упдь.

Теоретично обгрунтоваиа необхщшсть проведения -еколопчноГ паспортизацн земельних упдь, осноьае завдання яко\ полягае в еколопчнш ошнщ земельних упдь, науковому обгруитуванш оптимального сшввщношення земельних упдь, розробщ рекомендацш землеэбереження, попередження негативних явищ, класифжашя земель за типом використання (запропоновано 5. клапв якосгп земель). I

У фор».п блок-дшрам запропоиоваш осношп об'екти земельного мошторингу, иапрямки наукових аосшджеиь проблем використання

45

земельннх упдь, об'екти еколого-господарсько1 паспортизацп земельннх pecypciB та бланк-форму еколопчно! паспортизацш

На ocHoei статистичних даних про розиодш земельннх pecypcie складено карта: загапьноУ структур« та динамжи земельннх упдь, розлодщу розораноеп земель та i'x змши за певш ¡сторичш пром1жки часу, загально'1 еродованосп сшьськогосподарських упдь, cryneHi еродованосп орних земель.

2.11. На зрошуваних системах швдня Украши виявили змшу властивосгей группа, як1 формуються пщ вплнвом зрошення (оглеення, олучншня, оторф'яншня, засоления, розсолення, осолонцювання, перерозподш гумусу, манию, кальцш, суми ув1браних основ, накопичення натрио, трансформация сгелових комллешв).

Головною причиною деградацн зрошуваних земель, олучншня степових грунтзв та трансформаци рослшшого покриву е штенсивне зволоження (гщроморфЬащя), яке зумовлюс швидку ix трансформацию з автоморфних у пдроморфш умови.

Визначеш основш критери картування та методичш прийоми складання ландшафтно-мелюративних та ландшафтних мелюративно-еколопчних карт зрошуваних маснвов. До основннх показнммв пидшення ПТК зрошуваних земель вщнесеш властивосп грунтотв|рних порщ: засолешсгь, наявжсгь водотривкого горизонту, тип шдстилаючих порщ; обводнения i водного режиму (глибоке пщтоплення, затопления, грунтово-надм1рне,. перюдично-надмфне, плямисто-шданрне, застшно-надм1рне зволоження); глибнна залягання i cryninb мйиерал1заци грунтових вод, тип i стугань засоления; сучасний напрям грунтотворення, трансформашшю-деградацшш лроцеси та ix ocuoBiii озиаки (заболочування, олуговшня,оторф'яншня, осолодшня, слггизащя, осолонцювання, засоления, розсолення, руйнування ГВК).

Розроблеш теоретичш основи оцшки деградацшних rrpouecie та i'x теишв на зрошуваних землях в межах ПТК на ochobi коефчцатв трансформаци. Проведена ошнка суми ув!браних основ, калыия, магшя в грунтах 1нгулецько1', Татарбунарсько?, Шжньо-Дшстровсько1, Швденно-

46

Бузькси зрошуваннх систем на плод» бшьше 200 тис.га. Встаиоплено, що середтй коефщ1ент рграти (вимивання) у зрошуваннх грунтах ув1браних кальшю \ магиио зминовався Ыд 4 до 30 %, а коефщкпт накопичення патрш за один рпс збшьшувавси на 19 %. За 25 роюв зрошення кшьккть обмшного иатр1ю збшьшилась в 5-25 раз!в. Сммсть ушбраних основ зменшнлась на 4-12 %. Ш деградацшт ноказники використаш для характеристики ПТК зрошуваннх земель.

2.12. В межах Шацького ПНП (скогкш'гони "Нацюнальний парк", площею 15 тис.га та "База" площею 5,5 га) проведен! ращацШш та • 1андшафтио-рад1ацШш доамджсння. Вивчали величини гама-фону на зисот! 1м В1д поверхш, на поперхт грунту та в профш на глибиш 10см вщ •шверхш. На екопол1'гонах "НацюналькиП парк" 1 "База" одна точка ^арактеризувала шдповщно 0,38 га 1 35-108 кв.м, всього одержано бшьше 2000 показникт.

Рад!ашйгпи гама-фон в межах 3 р!вшв зам1р1в екополнону "База" не 1еревищував 5-22 мкР/год. Найвишнй раоташйннй фон зареестрований в ггмосферному повгцн на писот! 1м над поверхнею, пай нищий - в профш •рунту на глибиш 10см. Найвнщий гама-фон в атмосферному повггр! жщчить про иаявш'сть радюнуклщного джерела, яке поповшос перюдично |бо у невеликих дозах систематично радюнуклщним материалом (тмосферу.

Проведено радкцшше картування тер Игори екопо.шгону "База", де за • юновну одинищо картування прийнята рад1ацшна м1крозона. Рад^ацшш .икрозони з найвищимИ показниками приурочен! до риколгсся та ■згарниковчх дшянок, знайншцими виявлеш пщ лковою рослингаспо. Це шдчить про те, що сосновий л1с поглинае основну частину гама-шпром'шювання I шд ним найменше забруднений грунтовий покрив та -, нсов» продукт харчування.. >

На екопол!гот "Нацюиальний парк" дослщження проведет у 2 гапрямках: вивчена ландшафтна структура та складена ландшафтна карта, [роведена ошнка радаащГшого гама-фону, зроблено сп ¡вставления . «орфолопчннх одиниць ландшафтов р1зних гшсометричних р!вшв. з

47

величинами кша-фону. Встановлеио, що нанвиший гама-фон характерней для нонижепих слаболренованнх piBintn i складае 1?-19 мкР/год, найипцц показиики характерн1 для шдвнщених дшшок р1вншшнх repiiTopiii (5-9 мкР/год). Рнд1ацшний фон в ирофш грунту на глибиш 10см в 1,5-2 рази ншцин, híjk на поверх/ц.

Накладена радшцшна ситуащя на ландшафтпу карту на висоп 1м, на поверхш грунту i в профш на глибиш 10см. Гамгмзолнш 4ítko зафжсували i оконтурил» урочища приозерних та понижених м1жозерннх гериторш з иапвищими гама-показнпкамп i урочища дренованпх тсрнтор1й внсокого п'псометричного р!вня з наймепшим pinneM забруднеиня.

Зроблений висиовок, ню перерозподш радюнуклщв пов'язаний з reox¡MÍ4HHM стоком, иакопичеиня ix в мохово-лншайниковому покриви з наносами вздовж берегових водних потокт, циркулящйними вологопоюками в приозерних TepinopÍ4x та з автотранспортними засобэми рскреант1в.

Ландшафтио-рад1ацшш картограф1чш доелдакення у поеднанш з наандкамн впливу радюнуклццв на давмпля автор тдпосчтъ до найважлившшх наукових напрямив у постчорнобильський першд УкраИни.

2.13. Ощнювапи crynÍHb взаемозв'язку та взаемозалежносп окремих клаав хвороб шд BMicry та поширення xímímhux елеменпв'в атмосферному iiounpi, грунтоворослишому noKpimi, поверхневих водах та донннх вщкладлх. Вслановленакорелягивна залежшсть mí>k хворобами окремих класш та xímíhhumii елементами, як! виявлет в об'ектах довкшля (коефвденти Kopemuii 0,512-0,969):

- титаном (рослини), марганцем (вода) та хворобами opratiin дихання дорослого населения;

•- алюмшкм (пода), строншем, хромом, лантаном (рослини), стронцшм, свинцом, титаном (повпря), барием (донн! ш'дклади) та хворобами Оргашв дихання Д1тей;'

- марганцем (рослини), кобальтом, хромом (грунт) та захворюванням оргашвтравлсння доросйих;

ч

- мни (лсдатря), шкелю (рослини) и хворобами оргашп травления

длей;

- мйи, барто, берилио (донш вщклади), молибдену (вода), хрому, стронцио, СВШ1ЩО (рослини) та хворобами иовоутвореиь дорослого населения;

- хрому, бернлио (грунт), маргашпо, барпо (рослини) та захворюваниями системи кровооб1гу;

- мит'яку, кобальту (грунт), цинку (рослини) та хворобами сечостатево! системи;

- шкелю, титану, зална (повггря), мнш'яку (грунт) та хворобами еидокршно! системи.

Одержан! ржняннн регрес1|" прямолипйпо! кореляш! мпк ¡».истом кобальту в групп та захворюваниями оргашв травления; марганцем в лист! вулнчно-паркових та шсових порщ ! захворюваниями оргашв дихання; хрому в грунт! та захворюваниями системи кровообду; миш'яком в грунт! та захворюваниями сечостатево! системи.

Розроблеш методичш прийоми та складен! наступи! групп меднчно-еколопчпих картограмно-дшграмних двохкомпонептних карт: сумарних величии. важких метшйв у р^чковш вод! ! шльисних показник'ш захворювань органами дихання; поширення алюмншо в поверхневих водах (в ¡зометах) ¡.захворювань оргашп дихання серед дпгей (в диорамах); розподшу маргашпо' с рослннах (картограма) та поширення захворювань . органами травления (/уаграча); сумарно'! конценграци важких метал!в в донних вщкладах та новоутвореиь серед дороспих; поширення свинщо в ¡зометах та Д!аграмиих величин захворювань системи кровообду; поширення миш'ику в групп в пометах та Д1аграмних показтшв захворювань сечостатево! систем»; загальиич рипив захворювань, переважаючих 2-3 клаав захворювань, максималышх ])!пп1в захворювань та !нш!.

2.14. Розроблеш теорегичш_ ! методичш засади просторового воображения ешну ловкими на картах. Склалено. бшыие 77 екололчних

ландшлфтно-еколопчиих, ллндиифтши мелюратишю-сколопчннх. ландшлфтно-рлд^ащГпии, медично-еколопчних карт:

- джерел забруднення довмлля (атмосферного поштря, грунтово-рослшшого покриву, поверхневих вод);

- забруднення атмосферного гювпря хг.ичними елемситами на основ; анашзу агмосферних опад!в;

- викид(в шк1дл11вих речовин в атмосферу Украшн (сушрпих иикшив, на одного мешканця облает», на одного мешканця mîctii, иавантаження шкщливих речовин на 1 га);

- величин гама-фону в атмосфер! на виеоп 1м вщ поверхш, на новерхт rpymy i в групп на глибнш 10см;

- взаемозв'язку гаиа-фолу з лриродно-iери гермлышми комплексами pi3Hiix мезоформ рельефу;

- зовшшиього пошкодження nicomix масш.т ртшми тмцливимн речовшшлш (кислотнимн дощамн, внсокочастогшш електромагштиим випромшюванням та шли);

- BMicriy i пошерення важких металт в лист) л!сових та вулично-пархових насадженнях (Sr, Pb, Ми, Zn, Си, Ti), адмнистратшшого району, Micra та його частин;

• BMicry та поширення у поверхневнх водах i донних вщкладах xiMÎ4H)ix елемеитш (Sr, Al, Си, Fe, La, Ва, Pb);

забруднення rpyimB важкимн методами mîclkhx зон, адмш)стративнаго району (Pb, Sr, Cr, Мп, Ва, As, Со та ш.);

- ландшафтна мелшративно-еколопчна карта (Спаська зрошуваня система, Чаплннський масив);

- поширення puHitx Tiinia захворювдш. населении (окремих иозолопчних груп, макснмалышх та загалышх pieuie захворювань);

• макети карт i карти-орипнали, як! рекомендован! як складов! частики еколопчних атлнс!в.

Проведена класифисашя еколопчних' карт за методами воображения поширення на картах ¡нгредютв, Видтено 8 груп карт: перша rpyria охогшое карти поширення сумарних величии йпред(ентш иершого, другого

50 . »

1а третього класу токсичност! в атмосферному ловгтр!, грунтах, поверхневих водах, донннх вщкладах, рослинному покрив^ друга - картй поширення шдивщуальних х!м1чних елеменлв, сполук; третя - складаеться на осмов1 сумарного вм|'сту вс!х х!м!чних елемент!в (сполук) у вах компонентах довкшля; п'ята - охоплюе один тип карт за так званпм . сумарннм ефектом; шоста - складаеться на основ! суш перевищення шгред1енпв над ГМК у межах одн'ю, двох або трьох груп токснчносл; сьома - карти перевишення вм!сту шгреданпв над м!сцевим фоновнм значениям (мкцсвого ГМК) кожного х1м1чного елементу та сполуки; восьма - охоплюе три меднчш шдгрупи карт: перша пшгрупа включае карти сумарних величин вах клаав захворювань, друга - карти поширення кожно! з дванадцяти основннх титв хвороб, третя - шоструе взасмозв'язок захворювань з рпними шгред!снтами.

Запроионована модель структури еколого-географнних роб1т та проведена сисгематизашя карт (рис.10). Модель охоплюе 5 клаав еколопчних карт: загальногеограф1чиих, фрагментарних фондових, лабораторно-статистнчпнх, польових ландшафтно-еколопчних, еколого-стратепчних. Кожний клас включае 5-10 пщклаав карт, на яких фшсуеться сучасний еколоп'чний стан довкшля.

Висв1тлен1 теоретичш основи школьного мотторингшу гид час павчальних, навчально-еколопчних, ¡грояих екскурсшних географ) чшп занять тя спешальних позакласннх знход!в. Еколопчш навчальш, шзнавально-виховш заходи запропоновано проводити, охоплюючи наступи! при роди о-антропогенш екопол1гони та ландшафти: еколопчно естетнчш, еколопчно деградуюч1 (слабозмшеж), еколопчно небезпечш, еколопчно крпзош, еколопчно мертв!. Подаеться типовий зм!ст вузлових питань, на баз! яких иеобхщно розробляти дидактичн! прийоми висв!тлення еколопчних проблем. Залропоновина структура >екопол!гошв, основн! типи деградаишних процес!в, об'екти еколопчного навчання, структура информацн, типи практичних роб1т.

Для кожного еколопчного пол!гону складен! блок-програми внвчсння впливу люднни на деградацпо природних об'скт!в (грунти, поверхнев! води,

51

Рис. 11. Модель структури сколого-картограф1чних роб1т та систематизацн карт.

52

клшат, рослиншсть та природио-територ1альш комплекси). Основний зм1ст блок-програм вщображении у наступних шдблоках: об'екти доандження • тип Д1ялыю(гп люднии - антропогенно-деградацшш, трансформации» процеси - практична робота учшвсько-! модош - еколопчне, естетичне виховання - закршлення еколопчних эиат - рекомендацшш заходи покращення довкллля.

3. 0СН01Ш1 ПУШНКАЦЯ АВТОРА 3 ТЕМИ ДНСЕ1'ТАЩ1.

Монографи, павчалыи мпабники

3.1. Природа Одесской области. - Киев-Одесса: Вита школа, 1979. - 10 д.а. /у ствавтор./.

3.2. Методические указания по нолевым ландшафтным исследованиям.-Одесса; ОГУ.1976. - 3,8 д.а.

3.3. Методические указания но составлению полеЕой крупномасштабной карты,- Одесса: ОГУ,1977. - 1,5 д.а.

3.4. Полевые крупномасштабные исследования. - Одесса, ОГУ,1977. - 3,8 д.а.

3 5. Методические указания к лабораторному практикуму и самостоятельной работе по 'курсу "Охрана природы'-. ЧЛ,-К.:Межвуз.полиграф, пред., - 3 д.а.

3.6. Методические указания к самостоятельной работе но курсу "Использование природных ресурсов и охрана природы,- Одесса: ОГУ, 1987.- 3 д.а.

3.7. Методические указания по ландшафтным »следованиям для сельскохозяйственных целей.-М -ВАСХНИЛ,1990.-3,8 д.а:/у пшывтр./

3.8. Метсднчт скатки 1 лндаттмний интервал До самоспйно-! роботн э курсу "Використанля прир.'.дннх ресурса 1 охорона ириро/ш". Роздш • "Повггрянни проспр, вони ресурса, рослпнний 1 тваршшии амт".-К.: Укрвузполнраф, 1990.-3,5 д.а. ' .

3.9. Методичш пкадвки, дилашичнии маюр^ал до самосппноГ роботи з курсу "Викорпсгання нриродних ресурс)» 1 охорона прнроди. Роздш 'Структура органш управлшня, природш ресурс», грунговии покрнв, лриродоохороши ой"сети. - К:: V крвузпотграф, 1990.-3,5 д.а.

3.10. Польов! еколопчт дослщжеты I пришшпи складання еколопчних карг. - К.: Укрвузиол1граф,1991.-б,8 д.а.

3.11. Мел одика доандження проблем природокористування: швчальний лоабник,- К.: ВШОЛ, 1994.-10,5 д.а.

3.12. Момторшг природних комплексов.-Льшв:Видав.Льв1в.ун-ту, 1995,10 д.а./у ствавтор./.

CTATTI I ТЕЗИ ДОПОШДЕЙ. !

3.13. Ландшафта i undannai сгихшш явнща швденно-схщно! частинн Украшських Карпат.Тез.доп.наук.конф., присвячено! шдсумкам науковн роботи за 1965 p¡K Льв1вськ0го ушверситегу.-Львгв:ЛДУ,1966.- 0,1 д.а /у сшвавтор./.

3.14. Диагностические признаки и принципы классификации солонцеватых иочв.//Мелиорация солонцов,ч, I • М.:Г1очв.ин-т им. В.В.Докучаева, 1968.-0,6 д.а./у сшвавтор./.

3.15. О морфологической солонцеиа гости черноземСреднего Приднепровья и Северного Казахстана //Материала X науч. конф. по вопросам сельскохозяйственного производства, часть 1 - Целиноград; ЦСХИ, 1969.-C.74-76.

3.16. О солонцеватых почвах Северного Казахстана. Тез. докл. IV Всесоюзного деяегвдкого сьезда почвоведов. Книга IV.Алма-Ата, ВОП, 1970,- с.32-33.

3.17. Солевой режым орошаемых черноземов юга УССР // Совершенствование оценки засоленых почв, прогназирошшие и предупреждение вюричного заселения. Тез. Всесоюзного совещания /М.:Почв.ин-т им. В.В.Докучаева, 1972.- с.83-85 /у епшавтор,//

3.18. Опит составления ландшафтной карты Одесской области. Тет докл. Всес.конф. по темат. карг. - М.: ГУГК, 1975,- 0,2 д.а./у сшвавтор./.

3.19. Особености природио-террцшри.шьиых комплексов рекреакционной зони Одесского прибрежного района //Материалы 111 сьезда Географ, об-ва УССР.- К.: Внща школа,1976.-0,5 д.а. /у сшвавтор/

3.20. Изучение динамики почвообразовательньгх процесов на орашаемых почвах юго-запада УССР с целью улучшения их мелиоративного состояния и повышения плодородия /сводный отчет/.-М.:ВМТ!Щ, N госрегистр. 75045994, - 1976,- 5,6 д.а./у сшвавтор./.

3.21. Схематическая ландшафтная карга Одесской обл. (Полевые крупно» масштабные исследования /тексты лекций / ,Одесса,1У77.-с.49-53.

3.22. О генетической природе магниево-солонцеватых поча. Т ti .докл. У Делегатского сьезда Всесоюзного общества почвоведов .Вып. IV.-Минск: 1977.-0,2 д.а, /у сшвавтор./.'

3.23. Исследование процессов вторичного засоления методом натурального моделирования/Лез. докл. V сьезда ВОП. Вьш. VIII.-Минск: 1977.-0,2 д.а. /у сшвавтор./.

3.24. Источники засоления орошаемых массивов и их учет при прогнозировании //Тез. докл.конф,- Харьков: УНИПА, 1977.-0,2 дд.а./у сшвавтор./.

3.25. Рекреационная нагрузка в пределах Одесской курортной ззоиы и ее охрана И Тез. докл. конференции.-Новокузнецк : ИГУ, 1977.-0,2 д.а.

3.26. Охрана воспроизводства природных ресурсов Одесской области. Тез,докл. республ. науч.-тех, конф. "Охрана, воспроизв. и рай. использ. почвеино-расгительных и охот. рес. УССР. Вып. 1, т. 7.-К.: УРСНТИ, 1977.-с.23-24 /у епшавтор./. /у сшвавтор./,

3.27. Влияние орошения глубинными водами на свойства почв и ландшафты юга Украины. Тез.докл. респ. науч. - тех. конф. "Охрана, воспоизв. и ран. использ. почвенно-раститсльных и охот, ресурс. УССР.Вып; I, т. 7.-К.: УРСНТИ, 1977,- с.25-26 /у сшвавтор./.

3.28. Натурное моделирование с целью прогноза засоления орошаемых почв // Тез.докл. и сообщ. конф."Охрана и рац. исп, природ, ресурсов юга Украины".-Симферополь: СГУ, 1977.-е. 102/у сшвавтор./.

3.29. Одесская курортная зона и ее охрана //Тез.докл. конф.-Харьков: ХГУ, 1977,- 0,2 д.а. ' ' .

3.30. Проблемы мониторинга в зоне проектируемого канала Дунай -Днепр'//Тез.докл.на Всес.совещ. по перебр. Сиб. рек. Иркутск 1977,- 0,2 д.а.

3.31. Рекреационная нагрузка и охрана Одесской курортной зоны • //Оптимезация природной среды в условиях концентрации и специализации ". производства. Тез.докл.науч. кон. - Кишенев: Штиннца, 1978,- с.247-248.

3.32. Структура эродированых почв эрозионно-опасных ландшафтов на примере бассейна реки Кучурган . Тез.докл. Респ.конф.-Черновцы: ЧГУ , 1978 .-0,2 д.а.

3.33. Физико-географическое районирование //Монография. Природа Одесской области. Ресурсы, их рациональное использование и охрана,-Киев-Одесса: Вища школа, 1979,- 2,9 д.а. /у сшвавтор./

3.34. Структура земельных ресурсов //Монография.Природа Одесской области. Ресурсы, их рациональное использование и охрана.Киеп-Одесса: Вища школа, 1979,- 0,4 д.а. /у сшвавтор./

3.35. Вопросы рационального использования орашаемых почв //Монография. Природа Одесской области. Ресурсы, их рациональное использование и охрана.- Киев-Одесса: Вища школа, 1979,- 0,5 д.а. /у сшвавтор./

3.36. Закономерности распределения эродированых почв эрозионноопасных ландшафтов /на примере бассейна реки Кучуркан/ //Теоретические основы протиэрозионных мероприятий.Тез.докл.Всес. конф.-Одесса:ОГУ, 1979.-с.64-65 /у сшвавтор./

3.37. Ландшафты трассы проэктируемого канала Дунай - Днепр и их эволюция под влиянием обводнения// IV сьезд ГО УССР. Тез. докл. - Киев: Наукова думка, 1980,- с.50-52 /у сшвавтор.//.

3.38. Влияние орошения минерализованными водами на свойства южных черноземов. Тез. докл. VI сьезда ВОП.- Тбилиси, 1981,т.1. -0,2 д. а. /у сшвавтор./.

3.39. Влияние вод повышено» минерализации на свойства южных черноземов./Мелиорация, борьба с эрозией, рекультивация почв. .Тез. докл. I делег. сьезда почвов. и агрохнм. Украинской ССР.-Харьков:УНИИПА, 1982.-c.44 /у сшвавтор./.

3.40. Влияние орошения минерализованными водами на свойства южных черноземов и урожай сельскохозяйственных культур (сводный отчет)// Разработать критерии почвеино-мелиоративных оценок орошаемых и засоленных почп, параметры их эфиктивного использования ,-М: ВНТИЦ, N госрегистр.0:51.01.06.01.Н1.1982.-22с./у сшвавтор./

3.41. Влияние Орошения минерализованными водами оз. Китай На свойства южных черноземов и урожай сельскохозяйственных культур (сводный отчет) // Разработать критерии почвенно-мелиоративных оценок орошаемых и засоленных почв, параметры их эфективного использования.-M:BHTMU,N госрег.0.51.01.06.01.HI, 1983. -с.24-49/у сшвавтор./.

3.42.Влияние нанорельефа на свойства южных черноземов и урожайность озимой пшеницы //Черноземы Молдавии i¿ix рациональное использование. Тез. докл. науч. конф.-Кишинев,1983.-с.41/уствавтор./.

3.43. Трансформация пойменных биогеокомплексов под влиянием антропогенного воздействия //Почвы речных долин и дельт, их рациональное использование и охрана. Тез. докл. Всес. конф.-М.: МГУ,-1984.-с.144/у сшвавтор./.

3.44. Эволюция пойменных биокомплексов в условиях воздействия оросительных мелиорации //История розвития почв в голоцене. Тез. докл. Всес. конф.-Пущино,1984.-с.148-149/у сшвавтор./.

3.45.Зависимость урожая зерновых культур от формы микрорельефа в условиях орошения //Тез. докл. II сьезда ВОП,ч.З.-Ташкент,1985.-157/у сшвавтор./

3.46. Применение минерализованых вод для орошения и трансформации почв под их воздействием//Тез. докл. конф.-Черкассы: ЧСХИ, 1985.-0,2 д.а. /у сшвавтор./

3.47. Опыт оценки трансформации свойств почв под влиянием длительного орошения //Тез. докл. II сьезда почв, и агрохим.УССР.-Харьков'^ 1986.-C.47-48.

3.48. Оценка интенсивности смыва почв на малых водосборах по заиливанию прудов // Закономерности проявления эрозионных и русловых процессов в различных природных условиях.Тез. доклЛУ науч. конф,-М.:МГУ, 1987,- 0,2 д. а.

3.49. Опыт ландшафтно-мелиоративного картирования й типизации земель, деградированых под влиянием орошения //Тез. докл. VIII сьезда ВОП, т. 4.-Новосибирск: ВОП, 1989.-c.68.

3.50. Принципы и методы исследований для целей сельскохозяйственного проектирования //Теоретические и прикладные проблемы ландшафтовсдения. Тез. докл. Всес. совещ. по ланшафтоведенпю.-Л.:ГО СССР, 1988.-Зс./у сшвавтор/

3.51. Методичк1 рекомендаци до використання географ1чно! графки для виконання самостшних po6¡T з курсу "Фпична география СРСР" i вивчення и за допомогою аудиторного телекомплекса.-Одеса: ОДУ 1989,- 3,6 д. а.

3.52. Досвщ використання деградащйних ознак i коефнпагпв для ландшафтно-еколопчного каргування зрошуваних ландшиф'пн // Сучас-Hi геофаф1чн1 проблемы УРСР. Тез. доп. VI зЧзду ГТ УРСР.-К.: 1990,- С. 139140.

3.53. /Досгнд еколопчного картування в межах прсько-улоговинних умов Карпат та завдання еколопчно! картографн. Тез. доп. конф.-Чершвщ: ЧДУ, 1991.-0,1 д.а.

3.54. Проблеми формування еколопчного мониторингу Шацького природного нацюнального парку//Еколопя Полкся: проблеми, сучасшсть, майбутнЕ.Тез. доп. конф.,ч.1.-Харюв-Луцьк,1993.48-52с./у cniuamop./

3.55. Еколопчне виховання молод! п!д час практик, туристських походш, масових видовищ серед природи // Проблеми еколопчно1 ocbíth i виховання. т. 2.-Льв1В: Тезаурус, 1993.-е. 115-120.

3.56. Сплив забрудиенного середрвища на стан здоров'я // Сучаснг проблеми географи населения в Укра1ш.Тез. доп.Луцьк,1993.-е. 183-184 .

3.57. Елементи геосистемного мониторингу в грунтово-геолопчних достижениях /Розробити геосистемний мошторниг perionie УкраУни . Заключний 3BÍT по тем! ВО 170Б, кн. 1 Рукопис/.- Льв1в , 1993.-13 с. /у сшвавтор./

3.58. Принципи еколопчно1 паспортнзацй природних peQyptÍB Украши //Проблеми географи Украши.Мат. наук, конф.- Л ьв1в:ЛДУ , 1994.-е. 46./

3.59. Проблеми еколопчного картування наземиих природних pecypciB // Украшознавство у тех! вуз1: методология , методика, перспективи . Тез. доп. наук,- метод. конф.-К.: УДУХТ, 1994. - с. 221-223.

3.60. Достижения стану хисових масив!в Свалявсько{ улоговини Карпат // Урбашзащя як фактор эмм бюгеоценетичного покриву. Мат. конф,- Льв1в: Академ. Експрес, 1994.-c.23 /у сшвавтор.//.

3.61. Особлнвост! ландшафтно-еколопчного картографування грунтов, забруднених важкими метапами /Тез. доп. IV зЧзду грунтозп. i arpoxiM. Украши.-Харк1в:НД1ГА, 1994.-C.7S-79.

3.62. Мстоднчш прийомн складання карт забруднення грунпв важкими металами // Географ, природоохор. проблеми Зах.' perioHy Украши. Сер. г corp., пил. 19.-Л ьв1в:Св!т, 1994. -с.49-60.

3.63. До питания про оцшку деградашйних явшугрунтового покриву // Современные проблемы охраны и воспроизводства почвенного плодородия/экология, экономика, право/.-Кшв.: СОПС.1994,- С. 228-229.

3.64. Проблеми еколопчноУ паспортнзацй' природних pecypciu Украши // Фундаментальна досл!Джеиня /стан, проблеми, напрямки/. Тез. доп. наук. конф.-К.:1н-т геогр. НАН Украши,1994.-с.39-41.

3.65. До еколопчко! паспортнзацй природних pecypcie II Vil з'пд ГГУ. Тез. доп.- К.:ГТУ,1995.-с.90-91.

3.66. Методичт принципи складання водноеколопчнлх карт /Сврорелон Буг. проблеми транскордонного сшвробпництва.-К.: МОУ,1995.-с.165-166.

3.67. Вшшв промислових комплексна на стан грунтово-рослинного покриву // Питания соцюлогн. Т.2.: Матершш Першо! всеукрашсько! конференцн "Теоретнчш та прнкладш акпекти сощоекологн",- Льв|в, ВНТЛ, 1996.-С.232-233.

3.68. Ekological state and the problems of ecological certification of natural resources in Ukraine// Ways to solve interconnected problems of the natural en-viroment and development of border terrains in Ukraine, Poland, Slowakia.-Lviv, 1995,- V.3, p. 165-168.

S7

Акоташя

Волошин И.H. Ландшафтно-экологическне основы мониторинга. Диссертация на соискание научной степени доктора географических наук по специальности 11.00.13 - экология, Харьковский государственный университет, Харьков, 1996. Защищаемая рукопись диссертации.

Рассматриваются теоретические и методические основы, результаты мониторинговых ' эколого-паспортизационных, ландшафтно- экологических, мелиоративных, радиационных, медицинских исследований горных, равнинных, урбанизованных, орошаемых, заповедных экополигонов; излагаются особенности картографирования, содержания, рассеивания, оценки аккумуляции химических элементов в атмосфере, поверхностных водах и донных отложениях, почвепно- растительном покрове, взаимосвязи их с ра'Ьбстранением болезней.

SUMMARY I.M. Voloshyn. Landscape- Ecological Basis of Monitoring, The dissertation thesis for the scientific degree of the

Doctor of Geographical Sciences in speciality 11.00.13 - Ecology. Kharkiv State University, Kharkiv, 1996. The manuscript of dissertation is defended.

Theoretical and methodological fundamentals of ecological, evaluating, landsape - ecological, meliorative, radiation and medical research of mountainous, valley, urban, iriigation and reserve ecological grounds are discussed, as well their results. The peculiarities of mapping, dispersion and evaluation of accumulation of chemical elements in the atmosphere, surface waters and botton deposits, soil and plants, their interaction with disease spread are considered.

Ключов( слова. Коефшсити акумуляцн, трансформаций деградацн; ландшафтно-еколопчне, лаидшафтие мелюрагивно-еколопчне, ландшафтно-рад(ащйпе, еколого-медичне картографувашш; еколопчна паспортизащя, ¡зомети, ¡зометш поля, reoxiwi4ni аномалн, ' х1м!чш атмосферш аномали, пдроаномали, ¡мпактшш, коевоаюцй'шни.