Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Усовершенствование технологии выращивания гречихи в послеукосных посевах в условиях Юго-западной Десостепи Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Усовершенствование технологии выращивания гречихи в послеукосных посевах в условиях Юго-западной Десостепи Украины"

ПОДІЛЬСЬКА ДЕРЖАВНА

РГБ ^РАРН0~тахшчНА академш

БІЛИЙ ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ

УДК 633.12:631.5:631.584.4 (477.42/43.84/85)

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ГРЕЧКИ В ПІСЛЯУКІСНИХ ПОСІВАХ В УМОВАХ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09.-РОСЛИННИЦТВО

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Кам’янець-Подільський,

1997

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі рослинництва і селекції Подільської державної аграрно-технічної академії, Міністерства АПК України на протязі 1992-1996 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Алексеєва Олена Семенівна, Подільська державна аграрно-технічна академія, завідувач кафедри рослинництва і селекції, директор НДІ круп’яних культур.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,професор Зінченко Олександр Іванович, Уманська сільськогосподарська академія, завідувач кафедри рослинництва і кормовиробництва.

Овсійчук Олена Семенівна, кандидат сільськогосподарських наук, провідний науковий співробітник Інституту землеробства УААН.

Провідна установа: Вінницький державний сільськогосподарський інститут.

Захист дисертації відбудеться:

“26” грудня 1997 р. о 12 годині па засіданні спеціалізованої вченої ради к.31.01.01 при Подільській державній аграрно-технічної академії за адресою: 281900, Хмельницька область, м.Кам’янець- Подільський, вул.Шевченка 13.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці академії за адресою Подільська державна аграрно-технічна академія 281900, Хмельницька область, м.Кам’янець-Подільський, вул.Шевченка 13.

Автореферат розісланий

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

1997 р.

В.І.Печенюк

— 1 —

ВСТУП

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Проблема збільшення виробництва продо-ольчого зерна, в тому тому числі і круп’яних культур в нових кономічних умовах набуває особливої актуальності.

Гречка є основною круп’яною культурою з унікальними лікувальними ластивостями.Ефективним вирішенням проблеми збільшення иробництва її продукції є впровадження прогресивних технологій ирощування гречки,зокрема в післяукісних посівах.

Якщо технологія вирощувапня гречки в основній культурі порівняно

вивчена, то в післяукісних посівах вона переважно базується на иробничому досвіді,який показує, що застосування основного і ередпосівного обробітку грунту, строків і способів сівби, заходів догляду і рослинами з врахуванням погодних умов року і культури поля і ідбір сортів дає можливість і в післяукісних посівах одержувати досить габільні врожаї гречки часто на рівні з основними посівами.

МЕТА ДОСЛІДЖЕНЬ. Мета - вдосконалення технологій вирощування речкп в післяукісних посівах.

ЗАВДАННЯ ДОСЛІЖЕНЬ:

-вивчити особливості основного обробітку грунту під післяукісні осіви гречки;

-встановити способи передпосівного обробітку грунту;

-визначити оптимальні строки і способи сівби;

-розробити заходи догляду за посівами в зв’язку із способами сівби;

-підібрати сортотип гречки для післяукісних посівів.

НАУКОВА НОВИЗНА ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. Удосконалено кремі елементи технології вирощування гречки в післяукісних посівах ля південно-західного Лісостепу України.

Вони містять енергозберігаючі механізми поверхневого обробітку рунту які дозволяють за збиранням попередника якісно підготувати лощу і зберегти в грунті доступну вологу, яка необхідна для одержання ружних сходів під час масового цвітіння і формування врожаю гречки.

Встановлено ефективний спосіб сівби в післяукісних посівах, а також иявлено взаємозв’язок між строками і способами сівби та доглядом за ослинами.

Підібрані сорти, придатні для вирощування в післяукісних посівах.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ полягає у досконаленні основних елемептів технології вирощування гречки в ісляукісних посівах в умовах південно-західного Лісостепу України.

Застосування диференційованого основного та передпосівного бробітку грунту дає можливість в короткі строки провести сівбу

відповідними сортами і забезпечити належний догляд за рослинам Ефективність розроблених елементів технології дозволили господарств регіону підвищити середню врожайність гречки в післяукісних посів на 5-6ц/га.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА. Самостійно виконані полы досліди та лабораторні аналізи, узагальнені їх результати і удосконале технологія вирощування гречки в післяукісних посівах і є частин* держбюджетної тематики “Формування вихідного матеріалу в селек гречки для безвідходної технології її використання та модерніза технології вирощування для умов південно-західного регіону Україн міністерства агропромислового ісомплексу за номером держреєстра Ж)1971ГО13616 від 12.08.97.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ. Результати досліджень доповідались щоріч в період з 1993 по 1997 роки міжнародних, регіональних па науко] теоретичних конференціях та конференціях професорсько-викладацьш складу Подільської державної аграрно-технічної академії.

ПУБЛІКАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ. Дисертація виклад« на 131 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, 4 розділ висновків і пропозицій для виробництва, містить 28 таблиць, 20 рисун: та 11 додатків. Бібліографічними список включає 136 джерело, в т. ч іноземними мовами.

НА ЗАХИСТ ВИНОСЯТЬСЯ:

- в роки з недостатнім зволоженням па незабур’янених полях залі, оранки на 16-18 см. поверхневим обробітком на 10-12 см;

- сівба гречки при вирощуванні в післяукісних посівах широкорядн способом з шириною міжрядь 45 см в кіпці третьої декади травня;

- боронування посівів у фазі 1-2 листочків, проведення ді розпушувань міжрядь у фазі бутонізації та на початку цвітіння;

- використання для вирощування гречки в післяукісних посіла; умовах південно-західного Лісостепу України сорту Кара-Даг.

1. МІСЦЕ, УМОВИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ. Польові досл закладались в 1992, 1993, 1994, 1995, 1996 роках в польовій сівозм Балинського Вищого професійного училища-агрофірми. Попередні озиме жито на зелений корм.

Грунт на дослідних ділянках - чорнозем опідзолений середньосуглі ковий, який характеризується такими агрохімічними показника! вміст гумусу /за Тюріним/ -3, 6-3, 9%, pH сольове -5, 1-6, 0, лужної ролізованого азоту /за Корнфілдом/ -6, 8-8, 6 мг па 100 г грунту, обл ного калію /К20/ -11-11, 6 мг, рухомих форм фосфору /Р205/ Чиріковим) - 7, 8-10, 8 мг на 100г грунту, сума увібраних основ 10, 14, 2 мг, гідролітична кислотність -2-2, 5 мг. екв. на 100г грунту.

Експериментальна робота здійснювалась шляхом постановки польої

— З —

лабораторних дослідів та їх виробничої перевірки.

В роки досліджень погодні умови були різними як за сумою опадів, ік і за температурою повітря. Так, дуже посушливими були 1992 і 394 роки які характеризувалися малими опадами під час вегетації )слпн. Посуха в ці роки відбилася на рівнях врожайності післяукісних зсівів гречки.

В дослідах використано районований сорт гречки Вікторія.

СХЕМА ДОСЛІДУ :

1. Обробіток грунту:

поверхневий - дисковою бороною БДТ-7 загальноприйнятий - полицева занка на 16-18 см.

2. Передпосівний обробіток грунту : одна культивація + коткування; дві культивації + коткування.

3. Способи сівби: широкорядний з шириною міжрядь 45см, звичайний їдковий з міжряддям 15 см.

4. Строки сівби: - 22-28 травня, 5 - 6 червня, 15-16 червня, 25-26 ;рвня.

5. Догляд за посівами:

1) контроль-без коткування;

2) коткування посіву.

3) боронування сходів при з’явленні 1-2-ох справжніх листочків.

4) Догляд за широкорядними посівами:

- розпушуваппя міжрядь у фазі бутонізації;

- два розпушування міжрядь :перше - у фазі бутонізації, друге - на початку цвітіння рослин.

6. Підбір сортів гречки для післяукісних посівів.

1) Вікторія(стандарт); 5) Ніка;

2) Лілея; 6) Козачка;

3) Кара-Даг; 7) Космея;

4) Зеленоквіткова-90; 8) Рубра (форма).

Вслід за збиранням попередника - озимого жита на зелений корм було эоведено обробіток грунту двома способами: поверхневим важкою ісковою бороною БДТ-7 на глибину 10-12 см і загальноприйнятий -іугом Г'ЛН-4-35 з боронуванням на глибину 16-18 см. Всі наступні ротехнічпі заходи, передбачені планом роботи проводились паралельно і фоні поверхневого і загальноприйнятого оборобітісу грунту - полицевої >анки на глибину 16-18 см.

Передпосівний обробіток грунту проводили культиватором КПС-4 в (ин і два сліди на глибину заробки насіння. Після культивації доводили коткування грунту кільчасто-шпоровпми котками.

Сівбу гречки починали 22-26 травня і через кожні десять днів

— 4 —

проводили сівбу в строки, передбачені схемою досліджень.

Застосовували два способи сівби : широкорядний з міжряддями 45 с і суцільний з міжряддями 15см. Норма висіву насіння пр широкорядному способу сівби- 2. 2, при суцільному- 4, 2 млн. схожі насінин на гектар, глибина загортання насіння-4-6см.

Зразу ж після сівби проводили коткування посівів кільчаст пшоровими котками у відповідності із схемою дослідів.

При всіх способах сівби проводили боронування у фазі 1-2 справжн листочків.

На широкорядних посівах, крім боронування проводили від одно: до двох міжрядних розпушень згідно із схемою досліду.

При виконанні роботи проводили слідуючі аналізи, спостереження обліки:

- вологість грунту в 0, 5 метровому шарі визначали ваговим методе

тричі: перед сівбою, в період цвітіння і перед збиранням врожаю;

- густоту стояння рослин визначали після сходів і перед збирання»

- забур’яненість посівів -після кожної проведеної операції (після сході боронування та міжрядних обробітків).

- фенологічні спостереження: сходи, бутонізація, цвітіння, побуріш і достигання плодів. За початок фази приймали 10%, а за повну -75' рослин, які вступили в неї.

- структуру врожаю аналізували по 25 рослинах за таких показниками:

- висота рослини, число вузлів на стеблі, гілок в т. ч. 1-го порядку, суцвії плодів в т. ч. повноціних;

- якість зерна визначали за масою 1000 зерен, плівчастістю та вирівнянісп Врожай збирали роздільно методом суцільного обмолоту.

Показники рівнів урожайності обробляли математично методе дисперсійного аналізу. (Б. А. Доспехов, 1985. )

Економічну ефективність вирощування культури залеясно від строкі способів сівби та прийомів догляду за посівами визначали шляхе розрахунків на основі розроблених технологічних карт.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ.

1. ВПЛИВ СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ НА БО ЛОГІСТ І ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ ПОСІВІВ

Основний спосіб обробітку грунту і наступні агротехнічні заходи маю суттєве значення у технології вирощування післяукісних культу оскільки вони значно впливають на тривалість вегетаційного період вологість грунту та забур’янешетъ посівів.

— 5 —

1. ВПЛИВ ОСНОВНОГО І ПЕРЕДПОСІВНОГО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ іА ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ ПОСІВІВ У ФАЗІ 1-2 СПРАВЖНІХ ЛИСТОЧКІВ ГРЕЧКИ (середнє за 1992-1995 рр.)

Варіанти Видовпй і кількісний склад бур’янів, шт/м 2

мішгій СПЗІІЙ куряче талабан щириця вдч«р.«пик лобода просо польовий загнута чіпкий біла іпші сума

. Одна культивація 9 Поверхневий обробіток 7 1111 3 23

. Дій культивації 9 5 2-11 4 22

. Одна культивація 7 Загальноприйнятий обробіток 4 1-11 3 17

. Дві культивації 6 4 1111 3 17

Одержані дані свідчать, що у боротьбі з бур’янами більш ефективним >гв загальноприйнятий обробіток грунту (кількість бур’янів в середньому і чотири роки складала 17 бур’янів на 1 м2, що на 20% нижче порівняно поверхневим обробітком). Проте детальний аналіз по роках, різних за огодніми умовами вирощування показує, що в посушливі-1992, 1994 рр. ізниці у забур’яненості майже не було.

Порівняння ефективності способів обробітку грунту під післяукісні посіви зечки свідчить, що па окультурених і чистих від бур’янів полях різниці у ібур’яненості між поверхневим і загальноприйнятим обробітком грунту не ідмічалось.

В технології вирощування гречки важливим є збереження і нагро-аджепня доступної вологи у грунті, оскільки вирощування гречки в ісляукісних посівах проходить в більш екстремальних умовах ніж в зновних посівах.

Критичним для гречки є вміст вологи у групті в період цвітіння.

2. ВПЛИВ СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ І СІВБИ НА ВМІСТ ВОЛОГИ

В ГРУНТІ У ФАЗІ ЦВІТІННЯ ГРЕЧКИ (середнє за 1992-1995рр.)

Способи обробітку грунту

шар грунту, см поверхневий загальноприйнятий

широкорядний посів

0-10 16,9 15,4

10-20 21,8 20,7

20-30 22,2 21,0

30-40 22,3 21,0

40-50 22,3 20,6

звичайний рядковпй посів

0-10 16,0 15,2

10-20 20,Є 19,5

20-30 20,5 19,4

30-40 20,5 19,2

40-50 20,4 18,9

— 6 —

Аналіз динаміки вологості грунту показує, що в середньому на 2 відсотки вона була вищою при поверхневому обробітку на широкорядні посівах.

2. ВПЛИВ ПЕРЕДПОСІВНОГО ОБРОБІТКУ НА АГРЕГАТНИЙ СКЛАД ГРУНГ Для післяукісних посівів гречки питання передпосівного обробіті

грунту є одним із найважливіших у технології її вирощування.

Наші досліди показали, що способи обробітку грунту в зпачпій мі впливають на агрегатний склад грунту. Найбільшу кількість агрономічі цінних агрегатів (0,25-7мм) як на поверхні (О-ІОсм), так і в орної шарі було одержано при оранці па 16-18 см зразу ж за збиранні попередника, з наступною культувацією і боронуванням.

З метою якісного обробітку грунту і його ущільнення після культш ції було проведено коткування кільчасто-шпоровими котками. При зс тосовуванні поверхневого обробітку дисковим знаряддям на 10-12см кіл кість цих агрегатів була па 1,6-2, 4% меншою в порівнянні з оранкої Аналогічні дослідження проводились і в інших варіантах з проведепш культивації у два сліди. Аналіз одержаних результатів показує, г різниця у кількості структурних агрегатів між культиваціями на фо оранки складала від 3,7 до 3, 9%, при поверхневому обробітку 2, 37% . Отже, проведення додаткової передпосівної культивації д можливість на різних фонах обробітку грунту збільшити наявність цінні агрегатів на 2,3-3, 9%.

Затримка в підготовці грунту після різних способів його обробіті на 1 добу призводить до погіршення структурного стану грунту, особли його верхнього шару. Кількість агрегатів-понад 7мм- збільшувалась

3, 3% при загальноприйнятому обробітку і на 7, 9% на фо поверхневого обробітку грунту. Серед них кількість брил величине понад 5см досягала в середньому 2, 5%.

3. ВПЛИВ СТРОКІВ І СПОСОБІВ СІВБИ НА УРОЖАЙНІСг І ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗЕРНА ГРЕЧКИ В роки проведення дослідів на початку третьої декади траві проводили основний та передпосівний обробіток грунту. За чотири рої досліджень залежно від погодних умов сівбу проводили в період 22-: травня двома способами. Згідно плану досліджень вказаний період б об’єктом посиленої уваги, щоб в подальшому на кращих агротехнічи фонах можна було вивчити наступні строки сівби.

Всі параметри і модель урожайності формуються на морфологічн структурі рослин, яка у великій мірі залежить від погоднпх умов роп способів сівби і агротехнічних особливостей вирощування гречки, (табл.

Одержані дані свідчать про те, що архітектоніка рослин при ирокорядному способі сівби змінюється залежно від способів обробітку >унту. Так, на фоні загальноприйнятого обробітку висота рослин була іщою на 4-8см порівняно з поверхневим. Вона також змінювалась ілежпо від особливостей розспушення міжрядь на 2-7 і Зсм при доведенні двох обробітків.

МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ 3УНТУ ПРИ ШИРОКОРЯДНОМУ ПОСІВІ (середнє за 1992-1995 рр.)

ВАРІАНТ висота рослин, Число, шт

гілок суц- віть зерен

см. всіх в т.ч. порядку всіх випов- нених щуплих

1 2

г Іоверхневий обро біток

дна культивація+1

іяфядний обробіток 84,0 3,25 2,5 1 21,2 72,7 47,2 25,5

дна культивація+2

іжрядних обробітків 86,0 3,25 2,5 1 20,2 88,7 57,5 31,2

¡бі культивації-!-1

іжрядніїй обробіток 81,0 3,25 2,5 1 17,5 72,0 44,2 27,8

'ві культивації-г-2

іжрядних обробітків 88,0 3,25 2,5 1 19,0 83,5 55,5 28,0

Загальноприйнятий обробіток

дна культивації+І

іжрядніїй обробіток 89,7 3,25 2,5 1 20,5 86,7 49,7 37,0

дна культіівації+2

іжрядних обробітків 42,2 3,25 2,5 1 21,5 97,2 56,0 41,0

'ві культивації+1

іжрядніїй обробіток 89,7 3,25 2,5 1 18,2 83,7 47,5 36,2

,ві культивації+2

іжрядних обробітків 92,5 3,25 2,5 1 20,2 91,5 53,2 3,31

Якщо кількість суцвіть на різних фотах обробітку грунту, була (паковою то число зерен виповнених і відсоток нешшовнених до них гв різним. Менше щуплих зерен було па фоні поверхневого обробітку, іму що в посушливі роки запас доступної вологи у грунті був більший ж при оранці, що в спою чергу сприяло кращому запиленпю квіток. Аналогічні висновки по морфологічній будові рослин спостерігалися при сівбі гречки звичайним рядковим способом, хоча їх показники ли відповідно нижчими, (табл. 4)

4. МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ОБРОБІТЕ? ГРУНТУ ПРИ ЗВИЧАЙНОМУ РЯДКОВОМУ СПОСОБІ СІВБИ (середнє за 1992-1995 рр.)

ВАРІАНТ висота рослип см. Число, шт

гілок суц- віть зерен

всіх в т.ч. порідку 1 2 всіх випов- нених щуп ли

Одна культивація Дві культивації Одна культивації Дві культивації 85.7 86.5 89.5 88.7 п 2.7 2.7 ЗaгaJ 2.7 2.7 зверхне 2 0,7 2 0,7 іьногірш 2 0,7 2 0,7 ІИЙ с 16.7 17.2 ПІЯТ1 17.7 17.2 броб 69.7 65,2 їй об 72,0 67.7 ток 36.5 35,0 зобіток 37,7 34.5 33.2 30.2 34.3 33,2

Погодні умови в роки досліджень були досить різними, від ду» несприятливих до сприятливих, що и свою чергу відбилося на величні врожайності гречки (табл. 5).

Одержані результати рівні врожайності оброблялись математично : допомогою 3-х факторного дисперсійного аналізу (обробіток грунту - факте А, передпосівний обробіток - фактор В, спосіб сівби - фактор С).

5. ВПЛИВ СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ І СІВБИ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ГРЕЧКИ, ц/га

Варіант Обробіток грунту

поверхневий загальноприйнятий

1992 1993 1994 1995 Середнє 1992 1993 1994 1995 Середа

звичайний рядковий посів

1 10,5 14,1 6,0 13,0 10,9 9,6 15,6 5,3 13,2 10,4

2 9,3 14,0 5,8 13,1 10,5 9,0 15,6 5,2 13,3 10,8

широкорядний носів

3 14,0 16,2 4,0 14,4 12,2 11,5 20,0 зд 14,2 12,2

4 15,1 18,5 4,3 16,5 13,6 12,9 22,0 3,6 16,6 13,8

5 13,1 16,0 4,0 14,3 11,8 10,2 19,8 3,1 14,5 11,9

6 14,3 18,1 4,2 16,3 13,2 11,7 20,8 3,4 16,3 13,0

нір05

фактори А 0,78 0,65 0,35 0,51

В 0,78 0,65 0,35 0,51

С 0,78 0,65 0,35 0,51

Одержані дані показують, що найвища врожайність в середньому за роки досліджень становила 13,8 ц/га при широкорядному способі сівби за фоні оранки, а нижча - 10, 5 ц/га при звичайному рядковому способі аа фоні поверхневого обробітку. Середня врожайність могла бути вищою, ікби не дуже посушливе літо 1994 року, в якому урожайність коливалась зід 3, 1 до 6, 0 ц/га.

Із всього комплексу агрозаходів, які забезпечують одержання високих і стабільних врожаїв гречки, строки сівби займають одне з провідних місць, тому що вони в основному визначають забезпеченість рослин звітлом, теплом і вологою.

Кращим обробітком грунту при сівбі післяукісної гречки в різні декади іервня місяця був поверхневий, оскільки він порівняно із звичайною зранкою є більш вологозберігаючим, а отже потенціальна можливість іідвищення врожайності набагато вища. Для боротьби з бур’янами проводили допосівні культивації, з певним проміжком часу (табл. 6).

6. ВПЛИВ СТРОКІВ І СПОСОБІВ СІВБИ НА УРОЖАЙНІСТЬ ГРЕЧКИ, ц/га

Строки сівби 1993 1994 1995

Способи сівбиІСереднс Способи сівби Середнє Способи сівби Середнє

НІ І з 1 ш з ! НІ 3

22...26 травня 18,5 14,1 16,3 4,3 6,0 5,2 16,5 13,1 14,8

5... 7 червня 15,2 13,5 14,4 3,0 4,9 4,0 15,1 14,0 14,6

15...17 червня 12,3 12,4 12,4 0,8 1,5 1,2 10,1 10,7 10,4

25...27 червня 8,2 10,2 9,2 0,0 0,0 0,0 6,8 8,1 7,4

Середнє по

фактору В 13,6 12,6 13,1 2,7 4Д 3,4 12,1 11,5 11,8

НІР05:

фактор - А 0,87 0,34 0,81

В 0,61 0,28 0,57

для окремих

порівнянь 1,23 0,48 1,15

К.х 3,2 4,7 3,3

Примітка: НІ - широкорядний;

З - звичайний рядковий.

Найвища врожайність була при травневих строках сівби на широко эядному посіві у роки з нормальною кількістю опадів під час вегетації зослии. В подальшому врожайність з кожним наступним строком сівби імєншувалась. Врожайність по способах сівби змінювалась залежно від

— 10 —

їх строків. До 5-7 червня перевага була при широкорядному способі сівби, потім вона вирівнювалась (15-17 червня), а в останні строки сівби була вищою при звичайному рядковому способі.

Строки і способи сівби впливали також на технологічні властивості зерна (табл 7. ). Так, маса 1000 зерен і їх виріпняність були вищими при травневих строках сівби (22...26 травня) на широкорядних посівах

і становили 25,8г і 69,7%.

7. ВПЛИВ СТРОКІВ І СПОСОБІВ СІВБИ НА ЯКІСТЬ ЗЕРНА

ГРЕЧКИ (середне за 1993 - 1995 рр. )

Строки сівби Способи сівби

широкорядний ПОСІВ звичайний рядковий носів

маса 1000 плівчас- вирів-зерен, г тість, % няність маса 1000 плівчас- вирів-зерсн. г тість. % няність

1. 22-26.05 2. 5-7.06 3. 15-17.06 4. 25-27.06 25.8 22,6 69,7 25,6 22,6 69,7 25,4 23,07 70,7 24.9 23,6 70,9 24.07 22,5 68,1 23,9 22,7 68,1 23.8 23,07 69,2 23,4 23,5 69,5

4. ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИЙОМІВ ДОГЛЯДУ За ПОСІВАМИ В БОРОТЬБІ З БУР’ЯНАМИ

В роки досліджень тільки в 1992 році було проведене післяпосівне коткування гречки, в наступні роки заважали опади, які в свою чергу замінювали цей агротехнічний захід.

Обов’язковим елементом технології при вирощуванні гречки було боронування посівів у фазі 1-2 справжніх листків. За допомогою боронування кількість бур’янів зменшувалася на 40-50%, що сприяло кращому росту і розвитку гречки в початковий період.

Прн звичайному рядковому способі сівби єдиним агротехнічним елементом післясходового догляду за рослинами було боронування посівів. Як показали результати досліджень (табл. 8) пануючими бур’янами були митій сизий і кур’яче просо. Від загальної суми бур’янів кількість їх складала близько 90% . Інші види бур’янів, такі як талабан польовий, підмаренник чіпкий, лобода біла та інші нараховували 15%, що у співвідношені до основних видів складало 1:20.

Порівняння впливу різних способів обробітку грунту при одній і двох допосівних культиваціях на забур’яненість поля показує невелику перевагу загальноприйнятого обробітку грунту, яка в середньому складала 5-8 бур’янів на м2. По роках, ця різниця в бур’янах була більш вираженою і не однозначною. В посушливі роки і па окультурених полях менше бур’янів було на фоні поверхневого обробітку грунту, у сприятливі

8. ВПЛИВ СПОСОБІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ І СІВБИ НА ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ ГРЕЧКИ В ПІСЛЯУКІСНИХ ПОСІВАХ (середнє за 1992-1995 рр)

Обробіток грунту

Чи сло культивацій Одиниця виміру поверхневий загальноприйнятий

видовий і кількісний склад бур’ янів

мишій куряче щириця підма- лобода інші сума мишій куряче щириця підма- лобода інші сума

сизии просо загнута ренник чіпкий біла сизии просо загнута ренник чіпкий біла

Звичайний рядковий посів

Одна шт/ма •17,0 15,5 - 1,5 1,5 4,5 70,0 44,25 12,25 - 0,5 3,0 5,0 65,0

% 67,1 22,1 - 2,1 2.1 6,4 68,1 18,8 - 0,8 4,6 7,7

Дві шт/м2 49,0 17,25 0,75 1,5 0,5 6,5 75,5 4,0 12,0 1,0 0,75 1,5 5,25 67,5

% 64,9 22,80 1,00 2,0 0,7 8,6 6,6 17,8 1,5 1,1 2,2 7,8

Варіанти Широкорядний посів

1 шт/м2 14,5 6,5 0,25 2,0 2,25 3,5 34,5 12,25 5,5 1,25 2,0 0,75 3,25 29

% 42,0 18,8 0,7 5,8 6,5 10,1 41,5 18,6 4,2 6,8 2,5 11,0

2 шт/м2 8,0 2,75 - 1,5 - 2,5 15,7 6,75 3,5 - 0,75 - 1,75 13

% 51,0 17,5 - 0,6 - 15,9 49,3 25,5 - 5,5 - 12,8

3 шт/м2 15,75 8,25 0,75 1,25 1,25 4,0 34,5 15,25 6,75 1,0 1,5 1,25 3,0 31

% 4 5,6 23,9 2,2 3,62 3,6 11,0 48,0 21,2 3,1 4,7 3,9 9,4

4 шт/м2 7,25 4,5 0,25 1,0 1,0 1,5 16,7 5,75 2,75 0,25 - - 1,75 11

% 43,9 27,2 1,5 6,1 6,1 9,1 50,0 23,9 2,2 - - 15,2

Примітка 1 - одна культивація + 1 міжрядний обробіток

2 - одна культивація + 2 міжрядних обробітків

3 - дві культивації + 1 міжрядний обробіток

4 - дні культивації + 2 міжрядних обробітків

— 12 —

за погодними умовами роки і на забур'янених полях- на фоні загально прийнятого обробітку.

При норівнянні звичайного рядкового способу сівби і широкорядног необхідно відмітити ефективність в боротьбі з бур’янами останнього. Ц зумовлено тим, що на широкорядних посівах проводиться розспушуванн; міжрядь в результаті чого значна кількість бур’янів гине. Різниця в за бур’яееності посівів перед збиранням гречки була слідуюча : на посіва: звичайним рядковим способом 65-76, на широкорядному посіві з двом розспушуваннями міжрядь 12-17 шт. на їм2, або в п’ять раз меншою (табл. 8, Отже, слід відмітити високу ефективність агротехнічних заходів п догляду за посівами після сівби гречки і до ії збирання, які в певні; мірі сприяють кращому ії росту, розвитку і формуванню врожаю.

5. ПІДБІР СОРТІВ ДЛЯ ПІСЛЯУКІСНИХ ПОСІВІВ Рівень урожайності всіх без винятку сільськогосподарських культу залежить від особливостей сорту, в яких генетично закладена потенціальн врожайність, залежно від погодних та грунтово-кліматичних умо вирощування.

Для порівняльної оцінки були включені сорти гречки: Лілея, Космея Кара-Даг, Зелеиоквіткова-90, Ніка, Козачка, та форма Рубра. За стандар прийнято районований сорт Віісторія (табл. 9).

9. ВРОЖАЙНІСТЬ РІЗНИХ СОРТІВ ГРЕЧКИ У ПІСЛЯУКІСНИХ ПОСІВАХ, ц/га

Сорт Урожай її ц/га ість, Відхилення від стандарту (БЦ, (+ )

1995 1996 Середнє

1995 1996 Серед. ц/га % група ц/га % група ц/га % груп

Вікторія 16,5 17,8 17,2

Лілея 17,0 17,0 17,0 + 0,5 3,0 2 -0,8 4,5 2 -0,2 1,2 2

Кара-Даг Зеленоквіт- 18,3 18,9 18,6 +1,8 10,9 1 +1,1 6,2 Я + 1,4 8,1 1

кова-90 13,5 11,6 12,6 -3,0 18,2 3 -6,2 34,8 3 -4,6 26,7 3

Ніка 13,5 12,8 13,2 -3,0 18,2 3 -5,0 28,1 3 -4,0 23,2 3

Козачка 15,4 15,0 15,2 -ІД 6,7 2 -2,8 15,7 3 -2,0 11,6 3

Космея 17,0 17,0 17,0 +0,5 3,0 2 -0,8 4,5 2 -0,2 1,2 2

Рубра 15,8 15,2 15,5 -0,7 4.2 2 -2,6 14,6 3 -1,7 9,9 3

X нірс& Бх 15,9 18,7 15,8 1,6 3,47 10,2 3,47 2,6 5,6 16,3 5,6 - 1,4 3,23 9,2 3,23 -

Сівба проводилась в кінці третьої декади травня широкорядни: способом.

Облік урожайності показав, що для умов південно-західного Лісостеп

— 13 —

України найбільш придатними для вирощування в післяукісних посівах ; сорти Вікторія, Лілея, Космея і Кара-Даг. Середня урожайність цих юртів за роки досліджень становила відповідно 17, 2; 17, 0; 17, 0;і 18,

5 ц/га. При цьому слід відмітити, що сорти Вікторія, Лілея, Космея «іали практично однакову продуктивність, оскільки різниця між: рівнями х урожайностями знаходились на рівні похибки (2-га група статистичних іідміл). Значно вища врожайність характерна для сорту Кара-Даг, який ¡а результатами дисперсійного аналізу даних 1995 року і середніх за 1995 - 1996 роки віднесений до першої групи статистичних відмін.

Середня перевага рівня урожайності даного сорту над контролем склало [-4 ц/га (8, 1%).

6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ГРЕЧКИ В ПІСЛЯУКІСНИХ ПОСІВАХ Важливим показником ефективності досліджень є одержання іисокого врожаю доброякісного зерна з добірними технологічними шостями при мінімальних затратах праці і засобів виробництва. Впровадження диференційованих способів обробітку грунту, способів строків сівби і агротехнічних прийомів догляду за посівами у шробшщтво дає змогу позитивно вплинути па ефективну віддачу при >держанні врожаю.

В наших дослідженнях викорнстовувувся цілий комплекс агротех-іічпих заходів у технології впрощуваппя післяукісної гречки, кожний > яких мав різні енергетичні затрати які відповідно відбивалися на грожайності, собівартості і рентабельності продукції. Найбільш еиерго-іісткими агротехнічними заходами були різні способи основного ібробітку грунту, які за витратою пального па 1 га в 6-10 разів геревищували інші заходи.

Найвища рентабельність (223.7 %) була у варіанті в якому було іроведено звичайний рядковий посів на фоні однієї допосівної сультивації. Пояснюється така результативність тим, що врожайність ;их посівів па 2.7 ц/га зерна була меншою порівняно з максимальною ірожлйністю інших варіантів, що не є великою суттєвою різницею в ¡кономічному плані. При цьому виробничі затрати на одержання іродукції були найменшими і складали 52. 53 грн. на 1 га. Дещо нижчою 214.9 %) була рентабелність широкорядного посіву на фоні допосівної сультивації при відповідних затратах 67. 37 грн. (табл. 10).

— 14 —

10. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ГРЕЧКИ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ І СІВБИ (середнє за 1992-1995 рр.)

Варіант Урожай- ність, ц/га Затрати на 1 га, грн. Собівартість 1ц., грн. Чистий дохід, грн. Рентабельність, %

звичайний рядковий посів

1 10,9 52,53 4,82 117,51 223,70

2 10,5 56,15 5,35 107,65 191

широкорядним ПОСІВ

3 12,2 64,91 5,32 125,41 193,21

4 13,6 67,37 4,95 144,79 214,21

5 11,8 68,53 5,81 115,55 168,61

6 13,2 70,97 5,38 134,95 190,15

ВИСНОВКИ

1. В південно-західному Лісостепу України грунтово-кліматичні умові відповідають біологічним вимогам гречки при її вирощуванні в післяукіс них посівах і забезпечують при відповідній технології високий урожаі культури.

2. Способи обробітку грунту, сівби і погодні умови впливають на трива лість вегетаційного і міжфазних періодів. Так, у посушливі роки-1992 т; 1994 тривалість вегетаційного періоду складала:при широкорядном1, способі сівби на фоні поверхневого обробітку грунту 78 і 81 день, прі звичайному рядковому - 75 і 79 днів, на фоні оранки відповідно 76 і 79, 7! і 77 дні. У порівняно сприятливі за погодними умовами роки (1993 1995) залежно від обробітку і способів сівби тривалість вегетаційноп періоду коливалася від 82 до 86 днів.

3. Для боротьби з бур’янами необхідно застосовувати диференційованиі метод. У посушливі роки і на окультурених полях слід проводити поверх невий обробіток грунту, на дуже забур’янених полях необхідна оранка п; глибину 16-18см.

4. Способи основного обробітку грунту і сівби по різному впливають Н; вміст вологи у верхніх шарах грунту, який був у середньому на 2-3 % вищ при поверхневому обробітку грунту і при широкорядному способі сівби.

5. Основний обробіток грунту необхідно проводити зразу ж після збиранп; попередника з мінімальним відривом у часі, що забезпечує збереженії: доступної вологи у верхньому шарі грунту та його якісну розробку.

6. Передпосівний обробіток грунту проводять вслід за основним Проведення двох передпосівних культивацій на фоні оранки забезпечу якісну розробку грунту до агрономічно цінних агрегатів(0, 25-7, 0мм) з ї

— 15 —

вмістом у шарі 0-10 см грунту- 63.5% , а на фоні поверхневого обробітку-59, 7%. Культивація грунту проведена через одну добу, знижує кількість цінних агрегатів до 10% порівнянно із своєчасною культивацією.

7. Кращими строками сівби післяукісної гречки в умовах південно-західного Лісостепу є третя декада травня, оскільки в цей період температура грунту складає 14-16°С, є необхідні запаси вологи у ньому, що й забезпечує дружні сходи на 6-7 день після сівби. Поряд з цим період цвітіння плодоутворення не попадає під високі температури повітря. За роки досліджень врожайність гречки, посіяної в ці строки, складала в середньому на широкорядних посівах 13, 8, на звичайному рядковому 10, 9ц/га.

На більш пізніх строках сівби врожайність знизилась в широкорядних на 3-6, в суцільно рядкових на 3 ц/га.

8. Найбільш ваговите (25, 8 і 25, 6 г) і вирівняне зерно (69, 2 і 68, 7%) одержано при поверхневому і загальноприйнятому обробітку грунту на широкорядних посівах при двох розспушуванпях міжрядь.

9. Післяпосівне коткування гречки доцільно проводити лише в тому разі, коли явно виражена стійка безхмарна погода.

10. На широкорядних посівах необхідно проводити два розспушування міжрядь:перше - фазі бутонізації, друге - на початку масового цвітіння. Тільки при таких умовах забезпечується максимальне знищення бур’янів.

11. Короткий вегетаційний період і стабільна висока врожайність порівняно з іншими сортами дає змогу рекомендувати для вирощування в післяукісних посівах сорт Кара-Даг. Можна використовувати також сорт Вікторія.

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА

1. В післяукісних посівах для боротьби з бур’янами застосувати диференційований обробіток грунту. В посушливі роки і на окультурених полях проводити поверхневий обробіток грунту, на дуже забур’янених оранку па 16-18 см.

2. Ефективним способом сівби післяукісної гречки є широкорядний, який необхідно проводити в кіпці травня.

3. Догляд за посівами починати з боронування у фазі 1-2 справжніх листків, після цього проводим два міжрядних обробітки.

4. В післяукісних посівів гречки рекомендується сорт Кара-Даг та Вікторія.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Особливості вирощування гречки в післяукісних посівах в умовах посушливого 1992 року /Тези доповідей наукової конференції професорсько-викладацького складу. -Кам’янець-Подільский, 1993. - с.25-26.

2. Вирощування гречки в проміжній культурі/Вчені-аграрники-сільськогосподарскому виробництву. Міжвідомчий збірник наукових робіт. -Чернівці, 1993. -с. 131-132/у співавторстві/.

3. Вивчення деяких елементів агротехніки вирощування гречки в проміжній культурі//Тези доповідей наукової конференції професорсько-викладацького складу. -Кам’япець-Подільськпй, 1994. -с. 48-49/.

— 16 —

4. Особливості агротехніки вирощування гречки в післяукісних посіва в залежності від кліматичних умов року//Науково-технічний бюлетені К. , N2, 1994. -с. 79-82/У співавторстві/.

5. Деякі агрозаходи вирощування гречки в післяукісних посівах. / Збірник наукових праць співробітників інституту, присвячений 75-річч

з дня заснування. -Кам’янець-Подільський, 1995. -с. 23-24/.

6. Перспективи розвитку гречки в проміжній культурі//Сучасні дося: нення в дослідженні гречки. 6-й Міжнародний Симпозіум по гречці Шінху, 24-29 серпня, 1995, 1т. , Японія, ТІТінху Університет, 199І с. -691-692(англ. мова).

7. Деякі елементи агротехніки вирощування гречки в післяукісних пос вах. /Селекция, семеноводство и технология производства гречихи. Межд; народный сборник научных трудов. В. -9. -Черновцы, 1997. -с. 229-236/

АНОТАЦІЯ

Білий О. А. Удосконалення технології вирощування гречки в післ; укісних посівах в умовах південно-західного Лісостепу України. Рукош дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільське господарських наук по спеціальності 06. 01. 09-рослинництво. Подільсьі державна аграрно-технічна академія, Кам’янець-Подільский, 1997.

Захищаєтся дисертація, яка містить результати досліджень г способам обробітку грунту, строкам і способам сівби, боротьби бур’янами, догляду за посівами гречки, підбору сортів.

Виявлено, що для південно-західного Лісостепу України в післяукісні посівах гречки необхідно проводити в залежності від погодних уме полицевий або поверхневий обробіток грунту та перепосівну культивації Сівба проводиться після збирання озимого жита па зелений корм в кін; травня широкорядним способом. Для піздпіх - ефективний звичайні; спосіб сівбп сортом Кара-Даг.

Застосовують боронування сходів, на широкорядних посівах - 2 розп шування міжрядь. Боронування посівів гречки знищує 50-60 % бур’яні

Ключові слова: післяукісні посіви, обробіток грунту, строки і спосоС сівби, догляд за посівами, структура врожаю, бур’яни.

АННОТАЦИЯ •

Белый А. А. Усовершенствование технологии выращевания гречи> в поукосных посевах в условиях юго-западной лесостепи Украйні Рукопись дисертации на соискание учёной степени кандидат сельскохозяйственных наук по специальности 06. 01. 09. - ростени водство. Подольская государственная аграрно-техническая академи Камянец-Подольский, 1997.

— 17 —

Защищается диссертация, которая содержит результаты исследова-ш по способам обработки почвы, срокам и способам сева, борьбе с фняками, уходу за посевами гречихи, подбору сортов.

Установлено, что для юго-западпой Лесостепи Украины для после-сосных посевов гречихи необходимо проводить в зависимости от по-|дних условий года общепринятую или поверхностную обработку почвы предпосевную культивацию. Посев проводится после уборки озимой ки на зелёный корм в конце мая широкорядным способом. Для поздних зсевов еффективен сплошной способ сева сортом Кара-Даг. Применяется боронование всходов, а на широкорядных посевах -2 лхления междурядий. Боронование посевов гречихи уничтожает 50-)% сорняков.

Ключевые слова: поукосные посевы, обработка почвы, сроки и гособы сева, уход за посевами, структура урожая, сорняки.

ANNOTATION

Improvement of agrotechnical elements of buckwheat growing as a 3st hay crop sowing culture.

The paper is submitted for a degree of a candidate of agricultural :iencea award, speciality 06.01.09 PODILSKA STATE AGRONOMIC-ECHNICAL ACADEMY.

Ukraine, Mamyanets-Podilsky, Shevchenko street 13.

The thesis с in tains the result of investigation of the cultivation of nd, terms and methods of sowing, weeding, maintenance of buck-heat sown areas, selection of buckwheat varieties.

It was established that for post hay-crop sowing of buckwheat in the auth-Western forest-stepp region of Ukraine it is necessary to carry it either a conventional or shallow superficial (depending upon the imatic conditions of a season) cultivation of land as well as presowing. Buckwheat is sown immediately after the harvesting of winter rye >r green-cuf fodder in late May in a wide-row mode.

Kara-dagh buckwheat variefу proves to be very effective for lafe wings in a continous mode.

Harrowing of shoots is used and in wide-row sowings the space îtween rows is loosened twice Harrowing of buckwheat eliminates ap-roximately 50-60% of weeds.

Key words: post hay-crop sowing, cultivation of land, terms and iethods of sowing, maintenance of buckwheat, harvesting, weeds.