Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Вплив типу годiвлi i рiвня концентрованих кормiв в рацiонах вiдгодiвельних бичкiв на iх рiст, засвоення поживних речовин та якiсть яловичини

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Вплив типу годiвлi i рiвня концентрованих кормiв в рацiонах вiдгодiвельних бичкiв на iх рiст, засвоення поживних речовин та якiсть яловичини"

УКРАГНСЬКА АКАДЕМ1Я АГРАРНИХ НАУК 1НСТИТУТ Ф1310Л0Г1Т I Б10Х1МП ТВАРИН

РГ6 ОД ^а правах рукопнсу

' л ДУНЕЦЬ

JIеонт1Й Антонович

УДК 636.2.084:612.3

ВПЛИВ ТИПУ ГОД1ВЛ1 I Р1ВНЯ КОНЦЕНТРОВАНИХ КОРМ1В В РАЦЮНАХ В1ДГОД1ВЕЛЬНИХ БИЧК1В НА IX PICT, ЗАСВ06ННЯ поживних РЕЧОВИН ТА яктсть яловичини

06.02.02 — год'тля альськогосподарських тварин i технолопя кор mi в

Автореферат дисертац!Г на здобуття вченого ступеня кандидата альськогосподарських наук

ЛЬВ1В— 1994

Робота виконана в лабораторп технолога виробництва яловичини Нау-ково-дослЦного ¡нституту землеробства I тваринництва Захшних райошв УкраГнн.

Науковий кер1вник

— академт УААН, заслужений Д1яч науки Укра!-ни, професор ПАЛФ1Й Ф. Ю.

ОфшШш опоненти:

академик УААН, доктор Ыльськогосподарських наук, професор БОГДАНОВ Г. О. доктор бюлопчних наук, професор ЯНОВИЧ В. Г.

Ведуча организация

— 1нститут тваринннцтва УААН.

Захист вибудеться «

.1994 р. о. год. на заадан-

ш спец!ал1зовано1 ради Д 020.14.01 при 1нститут1 ф1310Л0ги 1 бкшми тва-рин Украшсько! академп аграрних наук.

Адреса ¡нституту: 290034, м. Льшв-34, Бул. В. Стуса, 38.

3 дисерташею можна ознайомитися в б1бл]'отеш ¡нституту ф!зюлоги \ бтх1ми тварин Украшсько! академм аграрних наук.

Автореферат розюлано « . » . 1994 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано1 ради, кандидат б'юлогЫних наук

Я. I. КИРИЛ1В

I. ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность. Збгльшення виробництва ц'яса э УкраМ взноситься до найбхльш актуальних питань тваринництва, якг мають народногоспод&рське значения. У вирленн! qiei проблеыи важливу роль зхдгграють дослхдження, скеровант на роаробку систем годтв-л{ худоби, якг забезпечують високх прироста тварин при вирощуван-нг i в1дгодгвл1 при використаннi в ix годхйЛ! pauioHia э понижена pmictom концентрованих кормib. Особливо актуальною е ця проблема для.Захадного регхону Украпм, який характеризуемся, э одного боку, вхдносно низькою часткою зернових культур, а з другого - високоп часткою багаторхчних i однорхчних трав, а також ку-курудзи а структурI П0С1ВНИХ ллощ.

Виходячи з Ещескаэаного, науковий i практичн'1 хнтерес ста-новить вивчення впяиву типу гоцгвлх i ргвня концентрованих кор;.пв в рацхонах В1дгод1вельних бичкхв на ix piCT i засвоення поживних речовин корму, якхсть t coÖiBapricTi» одеряуваног яловичини. В останн! роки це питания вивчалося рядом авторов /Душневич, 1981; Калачнюк и др., 1982; Черекаев, 1982; Черккдеько, Зблинский, . 1933; Franc et al., 1983; Teslik et al», 1983; Мурусидзе и др., 1984; Рццак, 1985; Савченко,, 1986; Буйная, Чуй, 1937; Куликов, Малахов, 1987; Кулик i сп., 1988/, якг доелтржували вплив разного рхвня концентрованих кормгв в рацх-онах бичкхв при вгдго-Д1вл: на ix picT i оплату корму, проте ряд його acneKTiB вивчено недостатньо. Зокрема, недостатньо вивчеих в:дгод1вельн1 i фхзio-логи-б!ОХ1М1ОД1 аспекта В1дгод1Вл| худоби при використанн! в Ьо~ Д1вл1 рацхон1в з понижении eüictom концентрованих кормхв при круглоргчному використаннi консервованих зелених кор лв /Ковалев, 1962; Боярский, Дидух, 1966; Богданов и др., 1980; Абилов, 1984; Коняга, 1986/. Актуальность вивчення цього питан..л для Заххдного perioHy Украши обумовлена недостатками ресурсами зерна i труд-ноцами в заготхвлг зелених к ори in у ввдгодхвельних г спидарствах у Л1Т1ПЙ перiод внаслхдок несприятливих ¡ипматичних умов, змен-неннш ix частки в рацгонах тварин в друг1й половинг лгтнього i ОС11Ш1Й пер10ди, КОЛИ В ГОД1ВЛ1 худоби в основное використо-вуеться зелена маса кукурудзи, яка характеризуеться низьким bmic-том проте!ну. Енаслтдок цього обгрунтування шлях1В найб1лыз

- г -

ефектиэного використання консервоааних кормгз при вирощуваннх I п1дгод1вл1 худоби при пониженому выхст1 концентрованих корыIв в IX рац1ош мае важливе наукове г практичне значения.

Мета I завдання дослгджень. У зв'язку з вищесказаним метою роботи було дослгдження впливу круглоргчного згодовування бичкам при вирозо'ваннх I Е1дгодгвл1 консервованих кормгв з рхзшш ргвнем концентрованих коршв в рацхонг пор:вияно до впливу традицгйних рацтпв з ртэншд р1внеы концентрованих кормхв на 1х рхст, оплату корму, засвоення поживних речовин, якхсть I собхвартхсть яло-вичини. У завдання роботи входило дослгдження:

- ■ штенсивност х росту бичкхв при ргзному р1вн1 концентрованих кормхв в ращонх при круглор1чному згодовуванш !м консерво-ваних корм1В г при традицгйному переменному згодовуванш эелених I консервованих кормIв на '¿х ргст I оплату корму;

- впливу згодовування бичкам вказаних рац10Н1В на фермента-тивнг процеси в рубцх» засвоення проте1ну, азоту х фосфору, выист каротину г в Iгамгну А в кров г;

- впливу дослхджуваних рацхошв на забгйниЯ вихгд бичкхв, ыНввхдноыення м'яса г жиру в туих, ххмхчний склад м'яса;

- економгчно! е$ективност1 вироцування I вадгодгвлг бичкхв при згодовуваннх хм рхзноструктурних рацгошв з рхзним вкастом концентрованих коршв.

Тема роботи с складовою частиною науково-дослхдних робхт ВД13хТ Заххдних районтв Укра!ни /» реестрацН 0182.5.02176/.

Наукова новизна роботи. Одержано нов1 дан1 про вплив круглоргчного згодовування вхдгодхвельниы бичкам консервованих кормхв при ргзному выгстг концентрованих кормхв в ращонх на 1х рхст, оплату кориу, ферыентативнх процеси в рубцх, засвоення поживних речовин, якхсть I собхвартхсть яловичини. Обгрунтовано ыожливхсть эменшення частки концентрованих кормхв у рацштх биадив при вн-рощувашп 1 вхдгодхвлх при однотигоий х традшцйн1й годхвл1. Встановлено негативний вплив круглорхчного згодовування консервованих кори1в вхдгод!вельним бичкам при низькому вмхстх концентрованих коршв а рац1он1 на розвиток I фхзичн} властивостх кхст-ково1 тк&нини. Виявлено зворотн1й зв'язок шж рхшем концентрованих хорм1в в рацхонх в1дгодхвельних бичкхв I ньпстом каротину i »хгашну А в кровх.

о -3-

Практична пгннхсть роботи. Роэроблена система год1Влх молодняка велико! рогато! худоби при виробництв1 яловичини, яка за-безпечуе аникення ргвнп концентрованкх корнIв в районах тварин при традиц1йН1й I однотипнхй год1ВЛ1 з використанням консервова-них кормхв, Встановлена В1дносно висока Ьггенсивнхсть росту телят в пгслямолочниЯ перход при эгодовувяшп 1м эелених корм:в I концентровалих корм:в в к1лькостх 2Ь% вхд поживност1 рацгону, вхдгодхвельних бичкхв при круглорхчному эгодовуваши !м консер-;вованих кормхв I 25% комбхкорыу э 12-ыхсячного вгку.

Апробация роботи. 0снозн1 положения роботи доповхдалис на розширешй конферекц11 спецталхстхв епецгоапв та комплекс:в по виробництву яловичини Львхвського агропрому /1985; 1987; 1988 рр,/ I наукових конференциях ВД13хТ Заххдних район!в Украхни /1986; 1988 рр./.

Дисертацхйна робота розглянута I схвалена на росширеному . эасхданн1 вхддхлу годхвл1 с1льсьногосподарських тварин НД131Т Заххдних районIв Укра!ни /1989/.

Публткацтя результата досл1гжень. По матер1алах дисортаци опувл1ковано 5 робхт.

Об'ся I структура роботи. Дисерт. дхя викладена на 145 сто-ршках машинописного тексту, Мстить 36 таблиць х 4 рисунки. Складаеться зх зступу, огляду лхтератури, експериментальнох час-тини, обговоренкя одерт.аних результата, висновкхв, рекомендаций виробництву. Список лхтератури мхетигь 289 джерел, в тому числх 83 публ1каци зарубшшх авторхв.

2. МАТКРШ I МЕТОДИКА ДООЦДКЕНЬ Експериментальна частина роботи виконувалась у двох нвукоео-виробничнх дослхдах у бувамх колгоспах 1М. XX э'хзду КПРС Горо-доцьпого району та хм. Ленхна Радехгвського району Львхвсько! облаетI. Схеми дослав представлен! на таблиц1 I Лабораторнх • • дослхдження проводились в НД1 земдеробства I тваринництва Заххд-ких районхв Украхни. "

Перший дослхд проводився на п'яти трупах бичкхв чорно-рябо! породи по принципу аналог:в, по 15 голгв в кожнхй. Тварин утриму-вали в типовому npM.1i4e.HHi. Год ¿в ля триразова за детал130ваниш нормами. 3 6-м1сячного В1ку тварини 1-1У груп круглорхчно одер-

жували коясервован1 корми, а У груш« - традицгйш ращони. И-вень конценгровангх корм1в у рацгонах тварин станов га 35 1 23$ /табл. I/. Балансування загально'т поживност1 рац10Н1в проводин» за рахунок соковитих корм1в.

Другий досл1д проведено на чотирьох трупах бичкгв-аналогхв симентальськоТ породу, по 14 гол1в у кожнхй. Дорощування I в1д-год1вля тварин вс1х труп проводююсь за однакових умов год1вл1 ! утримання, в год1вл1 тварин використовували градиф йнг корми, р1вень концентрованих кормгв - 25 I 35,?.

У ход1 досл1джень вивчали:.

хнтенстИсть росту тварин - шляхом зважування;

- перетрави сть поживнкх речовин 1 обмш азоту - за методиками В1Ту /1976/;

- у вмхст! рубця - конценгращю азоту загального, залишко-вого - за К'ельдалем, бокового - за р13ницею м!ж концеитрац}ею загального 1 залишкового азоту, аШачного - за Кэнвеем, загальну кислотн!сть - за загальноприйнятнш» методами.

Таблипя I

Схема дослав

Групп

Порода: Йль-тварин:к!сть :тварин :в груп1

Тип год!вл!

:Вм{ст в рац!он! кониеда-:рованих корм1в по в!ко-:вих периодах, % по по-:живност1 _ _

7-12

13-22

I- контрольна

чорно-ряоа

II-доел(дна

III - - " -

IV - - " -

V -

15

- 15

- 15

- 15

- 15

Х-коот- симен- 14 рояьна тальська

Ц-дося1дн& - " - 14

III - - " - - " - 14

IV - - " - - " - 14

Круглор!чна однотипна Г0Д1ВЛЯ з вико-ристанням консерво-ваних корул в

Традиц1йна год!вля

Досл1д II Традицхйна год!вля

35

35 25 25

35

25 35 25

35

25 35 25

35

35 25 25

»1

П

- bmict каротину i BiTaMiHy А у сироватц{ KpoBi бичкхв - за Сдк1Н-лм i Петрунькшо» /1961/, BiTaMiHy А у лечхнщ - за Паенком i сп. /1978/;

- МОрфОЛОГХЧНХ i ($I3H4Hi BJiaCTHBOCTi велико? ГОМ1ЛКОВО! KiCT-хи /прсшрк д1аф1зу та eni$isy, дхаметр кхсткового каналу, товщи-на KicTKOBox стшки в центральной частин1 Д1аф1зу, М1цн1сть кхст-koboi стшки/ - за Панасюком i сп. /1977/;

- м'ясну продуктивность - за методичними вкаэ гвками BACTHtJI, BlTy, ШД1МП /1968/;

- х1М1чний склад середньо! проби м*яса i найдовшого и', за спнни, товщину м'язевих волокон найдовшого м'яза спини - за методиками BlTy /1972/;

- затрати кор-пв - за загальнсприйнятими методиками.

Економ1Чну ефектившсть хйдгодхвлх пхдцослхдних тварин в за-

лежностд вгд дослхдкуваних факторхв визначали за загальноприйня-тими методика.™.

- 0держан1 дан! опрацьовували методом варгацхйног статистики /I.A. Ойвхн, i960/.

3. РЕЗУЛЬТАТ»! ДССЛ1ДгЕНЬ • •

3.1. Pict пгддослгдних бичкгв i затрата котшв. Аналхз впливу дослгдауваних рагцонхв на р:ст бичкгв показав, що при однаковому • забезпеченн1 тварйн концентрованими кормами ix прирости були практично однаковими при круглорхчному згодосуванш хонсервоааних кормгв i перемгнному згодозувашп зелёних i консервованих кормхз. 3 таблиц! 2 видно, що бичкй I i У груп /дослвд I/, вирогценх при

'. • Таблиц 2

Жива маса бичкхв /кг/

Групи тварйн

Вхк тгарин /мхсяцг/ :3агаль-

:ний при-

12 : 15 : 18 : 22 :PICT

I 152+4,3 234+5,3 302+6,1 376+6,9 430+4,2 50I+II.3 349

II 151+4,4 233+5,5 300+5,8 360+5,2 418+6,9 49^11,2 342 III 148+2,8 219+4,9 277+5,6 345+5,3 410+5,6 479+8,4 330

IV 150+4,1 226+5,8 279^6,2 347+5,9 413+7,0* 473+3,2 323

V 152+3,6 226+3,4 299+4,1' 376+4,8 439+8,1 .508+1,7 356

Примхтка: в данхй i наступних таблицях ступшь достовхрк jti позначено х - Р<0,05; хх - Р<0,01; ххх - Р<0,001.

постхйноцу згодовуванн! 1м консервованих коршв i традицШних кор-mib, у 22-мхсячному siqi мали живу масу в1дп0в1дн0 501 i 508 кг.

Жива «аса тварин III i 1У груя в кшцх доелгду була вгдповхд-но на 22 та 28 кг менша, His у тварин контрольно! групи, при цьому заощадкено в1дпов:дно 264 i 361 кг концентрованих KopMiB. У перiод дорощуаання /7-12-ыгсячний aix/ тваринИ цих груп одержували меншу к1льк1сть концентрованих корм!в /25% по поживностх/, середньодо-6oBi прироста ix живо! маси були меншг, нгж у тварин контрольно! групи /Р<0,05; Р<0,01/ /табл. 3/.

Таблиця 3

Дияашка середньодобових приростов живо! маси бичк1В, г /доелгд I/

/и&г/ Групи тварин

: II : III : 1У

I : У

б 7Ц+37,8 722+36,6 753+29,8 711+35,8 766+21,3

• 7-9 900+28,5 922+31,1 788+29,2* 844+32,4 733+34,I***

10-12 755+40,1 733+33,1 644+33,3* 588+42,5** 811+29,9

13-15 788+33,2 667+38,2* 755+34,9 755+32,7 855+30,2

16-18 622+35,3 644+29,9 722+18,5* 733+30,2* 700+36,4

19-22 591+61,9 525+87,4 566+72,5 500+51,1 575+72,4

7-22 727 712 687 674 743

„■ Деяка компенсац1я росту тварин цих груп слостер1галася в наступний период - 16-18 ы!сяц1в, холи середньодобов! прироста ix живо! маси достовхрно пвревищували прироста у тварин контрольно! групи, вЦповвдно на 16,1 i 18,1% /722 i 733 проти 622 г/-. Однах це суттево не позначилося на хшцевих результатах.

3 одержашх дачих випливав, що при круглopi4Hому використанш в годхвл1 бичк1В консерьованих корм1в знижувати piseHb концентрованих корм!в в ix районах в период дорсяцування /III група/ не-доциьно. Зб:лыення частки концентрбваних кориiв в рационах тварин у фазу в1дг0д1вл! э 25 до 35% також не оплачуеться ix приростами. Найбмьш ефективнии було вирощування тварин при эгодовуван-ni !м pauioniB, рхвень концентрованих корм!в в яких энижували з об до лише nicjlfl р1чного в1ку„ За середньодобовиш i эагаль-KVAiit приростами живо! маси тварин цих груп наближалися до конт-

рольних тварин, при цьому на колшй тваринI эаощаджено 248 кг концентрованих кормгв.

СереднШ авгельний прирхст живо! маси бичкхв I, II, III, 1У I У груп за пер!од дослхду складав вгдповгдно 349, 342, 330* 323 I 356 кг, середньодобов1 прирости - 727, 712, 687, 674 та 743 г.

Результата першого дослхду показали, цо вирощування Йичк1В. важковагових кондицхй при пом!рн!й годхвлх економхчно невигхдне. Худобу доц1льно реаяхзувати на м'ясо в П1вторар!чному в!ць У наступний пер1од середньодобовх прирости бичкхв рхзко зыеншуються /до 500-575 г/, а оплата кощу приростами знижуеться. За перход В1Д 19 до 22 М1сяцхв витрата кормхв на кг приросту складола 13,616,9 корм. од. Загалом же за пер1од дослхду мхжгрупов! водпинос-т!. у витратах корм!в дещо згладхуються: вгдпов}дно по I, II, III, 1У I У трупах витрати коры!в на I кг приросту складэли 10,2, 10,3, 10,8, 11,0 та 10,0 корм. од.

У другому досл1д1 при згодовуванн1 бичкам традиц1йних рац!о-нхв зниження р1вня концентрованих корыхв при вхдповхдному компенсаторному зб!льшегап кглькостх соковитих кормхв суттево не впли-нуло на хнтенсивнхсть !х росту. За перход досл!ду загалький прирост живо! маси тварин I, II, III х 13* груп складав 291,2, 285,7, 288,5 I 284,5 кг, М1жгрулов1 р!зниц! у приростах статистично не-достов1рн1. ' •

НаЯвищ1 серэдн! добов! прирости /бгльшэ I кг/ бичкхв всхх груп спостерхгалися в пер!од з 9 до II мкяцхв, середнх прирости тварин вказаних груп за пер!од дослхду стаиовили: 836+25, 823+12, 829+тЭ, 817+18 /табл. 4/.

У вхц1 17,5 М1сяцхв жива маса тварин I, II, III I 1У груп в!дповхдно складала 480,5+10,2, 476,0+5,6, 477,9+4,8 т-а 473,8+7,2 1и\ Не встановлено суттевих вхды}нностей в оплат! корм!в вказаних груп приростами. Затрата кордIв на кг приросту а середиьому по трупах- • складели 8,24-8,40 кормових одиниць. •

3.2. Перетрави 1сть поживних речовин т -баланс азсту. Про вплив -. досл!джуваних типхв годхвлх ! рхэного вмхсту концентрованих корм!в в рацгоиах вхдгодхвельних бичкхв.на э.асвоення поживних речовин корму в першому Д0СЛ1Д1 судили .за перетравн!стю сухо! ! органхчло! речовини, проте!ну, жиру ! кл!тковини, яку доелхдяували в балансовому дослхд! у тгарин I, 1У х У груп. Проведён! досл!дження.г-ка-зали, що коеф!ц!ент перетравност! поживних речовин у твартх вказа-

Таблиця 4

Динамiка середнъодобових прирост iв бичкхв, г /доелад II/

Bík . : Групи тварин

/м1сяц1/ : I : II : И1 : 1У

7 803+54 762+76 800+74 765+97

8 915+34 971+29 939+44 969+52

с 1008+51 996+64 989+47 950+60

10 964+55 969+20 1024+39 1011+39

II 873+56 817+64 1023+64 949+65

. 12 912+46 961+45 895+39 954+48

13 897+72 804+34 843+30 854+21

14 753+58 746+38 790+16. 707+39

15 750+55 728+39 738+39 693+41

■ 16 742+26 726+31 638+33 668+41

17 691+61 675+34 592+28 ' 620+39

17,5 667+48 660+70 602+41 584+26

3 середньому со £ 823,7+12,1 829,1+10,7 817,5+18,8

за дослгд

них труп був досить висо.ким, а мхжгрупов1 рхзнищ у перетравностх cyxoí i oppaHÍ4HOí-речовини, проте'хну, жиру i юптковини статистич-но недостов1рнх. Баланс -азоту у тварин bcíx труп був поэитивним, напбхльше вхдкладання floro виявлено в Tini тварин 1У i У труп. Баланс кальцхю i фосфору також був поэитивним, a MiatrpynoBÍ р1зниц1 у ix аасвоеннх статистично недостов1рнх.

Таблиця 5

Перетравшсть похивних речовин рхзних рац!онхв, %

Наэва" речовини

Групи тварин

I

II

III

1У

Суха речовина 63,63+1,04

Орган iчнi 66,63+1,06 речовини

Протехн 57,40+1,55

&Ф 44,17+1,23

ЕКР 75,63+2,03

71,43+0,98 69,17+0,93

71,23+0,62 68,97+1,97

62,13+0,74х 62,60+1,72 43,4C¿I,48 43,97+1,86 75,13+1,68 71,60+1,53

73,90+0,87х 71,33+1,03

65,53+1,01х

47,80+2,97

75,21+1,28

Одержан! в другому дослхдх результат« /табл. 5/ показали, ¡до перетравтсть 1 засвоеннн поживних речовин рацшпв у тварин контрольно! групи в пор1ВиянН1 з аналогами дослхдних груп були дещо нижчими. Особливо це характерно для показникхв перетравностх сухо! та орган1ЧН01 речовини х протехну. Однак краща перетрав-(псть протехну у тварин дос„"лдних груп не вплинула на вхдкладання азоту в IX тШ /табл. 6/. Вхдмшностх у перетравностх азоту у тварин дослхдних груп Н1велввались за рахунок большого ви,Ц1лення його

Таблиця 6

Баланс азоту у бичк1в, г

Показники Групи тварин

: I : II : III 1У

Прийнято э кормом

Вид1лено з калом

Перетравлено

Вид йен о з сечею

Бхдкладено в тШ

ВЦкяадено в процентах:

вгд прийнятого

В1Д перетравленого

167,3 164,7 163,5 166,1 71,3+2,07 61,0+1,77х 61,1+1,77 57,3+1,66х*

96,0±2,07 103,7+1,77 102,4+1,77 108,8+1,66х* 53,4+1,55 64,3+1,87х 64,1+1,86х 66,7+1,93х 42,6+2,50 39,4+3,20 38,3+6,83 42,1+3,67

25,4+1,49 23,9+2,00 23,4+4,17 25,4±2,20 44,3+2,10 33,0+3,57 37,1+5,97 38,6+2,87

з сечею. Внаслхдок цього, р1эниц1 у в1дкладанн1 азоту в т1лх пхд-дослхдних тварин неэначнх.

3.3. Азотов! сполуки зм!Стимого рубця. Дослхдження вмхсту азотових сполук у вмхстимому рубця пхдд0сл1дних бичкхв в першому дослхд1 показали /табл. 7/, що у 7-ми маячному вхц1 вм1ст ВС1Х дослхджуваних азотових сполук у тварин 1-1У груп, якх одержувает консервованх корми, був значно вищим, ни у тварин У групи, якхй згодовували натуральна зеленг корми. При цьому найбхльш сугтввг р!зницх выявлено у вмхст: загального { бхлкового азоту. Так, вихст загального азоту у вмхстимсму рубця тварин 1-1У грул становиз 112133 ыг%, у вм1спшому рубця тварин У групи - 68,8 иг%. Рхвень бхлкового азоту у тварин 1-1У груп складав 56,0-76,9 у тварин У групи - 21,2 кг%.

Вмхст атаку у вмхстимому рубця бичк1в X 1 II груп був досто-

bipho 01ль0гий, híjk у тварин III, 1У i У груп, що свгдчить про приму залежиiсть улж bmíctom концентрованих корм{в в рацгонх бичкхв i рхвнем ашаку у вмхстимому рубця.

1Мзниц1 у вмхстх досл1джуваних азотових сполук у вмхстимому рубця бичк1в у 18-м{сячному вхцх подхбнх до рхпниць виявлених у 7-ми м!сячкому вíl;í, проте вони виражен1 меншою игрою, що, ма-буть, зумовлено адаптацхею тварин до р1зних корм1В.

3.4. Bmíct каротину та вхтамшу А в кров!. 0ск!льки джерелом каротину е зеленх i консервовшп корми, то становило хнтерес дос-Л1дження floro piBHH, а також р1вня вггаышу А в кровi бичкхв при згодовуввннх хм р13ноструктурних рацхон1в. В результат! проведе-них дослхджень встановлеио, що концентрация каротину в кровi бичкхв 1-1У груп, яким круглорхчно згодовували консервоваш корни, на початку дослхду /у 8-ми месячному вгцх/ була приблизно в два рази, а в кшцх /у 17-М1Сячноиу вщ\/ - в 3-4 рази мента в 1д його концентрацп в кров i тварин У групи, як i одержували зелен! корми. Под1бш рхзницх виявлено також у bmíctí bítamíhy А ь kpobí тварин вказаних груп: р!вень в i тал» i ну А в кров i тварин У групи був у 2,0-2,5 рази вищий, нхж у тварин хнших груп.

При традищйнтй годхвлх /другий дослхд/ bmíct каротину i bíTaMÍHy А в kpobí тварин В1Др}энявся вхдносно мало, хоч деякх мхж-rpynoei рхзницх у вказаних лонаэниках статистично достовхрш.

йиет вхтамхну А в тканин! печхнки бичкхв 1-1У труп у 18-mí-сячному в!ц1 так само, як i у кровх, суттево не в!дрхзнявся, тодх як у тварин У групи вш був у 2 рази бхлыпий. У 22-м!сячному вщх рхзниц! у bmíctí в!тамхну А в тканинi печшкн тварин 1-У груп ло-рхвняно до У виражен! дегцо меншою mí рою.

3.5. М'ясна продуктивн^ть. Лос.мдження м'язевох i kíctkoboí тканини. Результат« контрольного забою 18-М1Сячних тверин у пер-' шому досл!д! /табл. 8/ показали, що маса парних туш тварин II, III i 1У груп була вздповхдно на 2,64 , 4,39 i 6,58£ /Р<0,5; Р<-0,01; Р<0,05/ нижча, н!ж у тварин контрольно! групи. Проте за-бхйний вих!д у тварин I, II, III, 1У i У груп був майже оцнако-вий.

МорфолоНчнх дослхдосення показали, що тварини III i 1У груп поступалися контрольким за виходом м'яэево! тканини /79,4, 79,1 кг проти 85,8 кг/ та !ндексом m'hchoctí /4,10 i 4,36-проти 4,47/.

Таблидя 7

Азотов1 ополуки I загальна кислоянсть вигстимого рубця

/дослтд I/

Показкики 1 рули тварин

т : II : III : 1У У

Азот, иг%

эагальний

залишковиЯ

бхлковий

ашачний

Загальна кислотшсть, ыкекв./ЮО щ

Азот, иг%

загальний

залишковиЯ

б!лковнй

ашачний

ам:нний

Загальна кислотнхсть, мкекв./100 ал 9,57+0,03

128,5+8,82 51,6+0,40 76,9+8,76 24,7+1,09

9,80+0,23

П0,8±9,12 56,2+1,02 54,6+8,71 .18,9+0,17 2,05+0,05

133,0+17,64 58,3+5,27 74,7+12,8 25,1+0,51

7 ихсяцхв

115,5+9,27 50,8+2,84 64,7+4,40 17,3+0,31

9,13±0,15 7,30+0,17 18 ыгсяцхв

Ю1,5±9,12 50,2+8,72 51,3+5,85 15,9+0,46 1,41+0,15

8,53+0,23

116,7+3,09 56,9+3,06 59,7+4,48 15,1+0,40 1,92+0,18

8,77+0,69

112,0+5,35 56,0+5,07 56,0+1,40 20,2+1,40

68,8+8,И30® 47,6+3,60

гиги^ь***

19,2+1,39

7,43+0,53 10,87+0,34

93,3+7,10 49,9+1,87* 43,4+5,47 19,9+0,42 1,44+0,17

34,5+8,09^ 45,5+2,46 49,0+5,96. 1.9,9+0,42 1,05+0,08

8,53+0,19 7,90+0,05

Таблиця 8

Показники забою бичкхв у 18-м1сячному biu,i у I-ку дос-Л1Д1 /п=4/

Тру- гПередзабхйна : Waeа парно? : Заб1йна ма- :3аб1йний ви-

па :маса, кг : туш1, кг : са, кг :х1Д, %

I 415+7,36 228+1,58 239,6+2,01 57,7+0,59

II 407+9,28 222+6,75хх 232,8+6,47 57,2+0,85

III 397+4,75 218+2,02 230,0+2,20 57,8+0,54

1У 390+7,27 213+4,71х 225,3+5,67 57,7+0,15

У 414+0,91 229+3,93 240,2+4,06 58,0+1,82

При гхстологхчному дослхдженнх найдовщого ы*яза спини вста-новлено, цо м'язев! волокна у тварин III i 1У груп були значно тощими /39,9 i 40,7 мкм проти 52,08 мкы в контролх/, а bmict м1жволоконного жиру б1льший, щж у тварин контрольно! групи.

nofliÖHi М1жгрупов1 pi3Hiiqi в Maci туш виявлено також при контрольному забо! тварин у 22-м1Сячному вщх, проте забхйнг показники при цьому були б мьщ ВИС0К1.

В результат: дослхдження морфолоГ1чних i фхзичних властивос тей kictkoboi тканини велико! гом1лковох kictkh бичкхв I, 1У i У груп flocTOBipHi 31пни виязленх лише у тварин 1У групи: дгаметр епгф1зу складав 100, дхаф1зу - 56,3, кхстково-мозкового каналу -37,4, при тов!дин1 стшки д1а$1зу 8,20 мм проти 96,0, 50,9, 33,3 та 9,14 мм в контроле За мгцн1стю kictkoboi ctihkh тварини 1У групи поступалися контрольним: вона витриыувала напруження 13,49 проти 22,32 кг/см*" й контроле

Матер: али контрольного забою тг-г.рнн у другому досл1дх у вх-цх 17,5 М1сяцхв показали /табл. 9/, що тварини 1У групи, hki одержували рацхони з низьким dmictom концентрованих корки в, посту-аалися контрольним за BciMa показниками, проте цх рхзницх ста-тистично HeBiporiwu. Аналог1чна тенденщя спостерхгалася i в морфолог1чних показ никах i в xiMi4HOMy склад1 м'яса тварин вка-зано! групи.

Габлиця 9

ЗабШп характеристики бичкхв у 18-М1Сячноыу вщх у 2-му досл!Д1 /п =4/

Показники

Групи тварин

II : III : 1У

Передэаб1йна жива

маса, кг 452,0+2,6 448,4+4,9 451,3+4,9 446,0+3,5 Маса парно: тупп,

кг 246,7+4,2 240,8+2,6 245,0+2,8 238,1+2,8

Маса внутрхшнього v „

жиру, кг 11,47+0,61 10,44+0,47 7,84+0,35х 9,26+0,58*

Забхйна маса, кг 258,2+4,2 251,2+3,0 252,9+2,8 247,4+2,7

ЗабШний вихвд, %*■ 57,1 56,3 56,0 55,5

3.6. Економ1чна ефективн1сть вх:дгодхвл1 худоби» Одержан! в першому досл!д1 результати дослгджень показують, що з метою змен-шення витрат концентрованих корм г в при круглорхишй вхдгодхвлх худоби необх1дно практикувати хх диференцгйован1 витрати: вико-ристовувати концентроваш корми в рацхонах тварин в кхлькост1 35% при дорогу ваий молодняка до 18-м1Сячного вхку I в кхлькостх 2532 в наступний пер ход. За ргвнем продуктивное!х I економхчними показниками вирсяценх при такому забезпеченн1 концентрованими кормами тварини наближались до контрольних /табл. 10/.

Проведеними дослхдженнями обгрунтовена можливхсть зменшення витрат концентрованих кормхв при вирясцуваннх молодняка на м*ясо теля 12-м1сячного вхку. Пор{вняльний аналгз даних по 1-У трупах тварин, як: одержували ращсни рхзного типу з однаковим вмхстом концентрованих кормхв, свхдчать про в ищу ефективн^ть вирощування тварин при год1влх традиц1Йним способом, ихя при круглорходому згодовуванн! 1"м консервованих корм {в. Результати одержат в другому дослхдг показують, що при дорацуаанк! та п1дгод1вл1 бичкхв традиц1йним способом :х прирости були приблизно одиаков{ незалея-но вхд дослхджуваного рхвня концентрованих кормхв у рац10Н1. Щж-групов{ рхзниц1 у загальному прирост! статистично нев1рогхдн1. Не зиявлено м1жгрупових р1зниць х у собхвартостх приростов х рентабельное^ виробництва яловичини. При В1дносно висояих показни-

Таблиця 10

Ефективтсть В1ДГ0Д1ВЛХ бичкхв /в середньому на I гол. в цшах __

Покатники

I

II

Групи тварин __ -

1У

Одержано приросту, кг 278

Всього витрат, крб. 453,3

у т.ч. варт1сть корм1в 236,2

Витрати концентроеаних

корм10, кг 1278

Варт1сть побхчнох

продукци, крб. 14,6

Витрати на основну

продукцию, крб. 438,7

Собхварг1сть I ц приросту, крб. 157,8

Выручка вгд решизац!!

продукцЯ, крб. 800,6

Чистий прибуток, крб. 361,9

Рентабельность, % 82,5

Одержано приросту, кг 291,2

Всього ситрат, крб. 444,1

у т.ч. варткть кормхв 209,1

Витрати концентрованих

коргав, кг 674,7

Вартхсть побходо!

продукц!!, крб. 13,5

Витрати на основну

продукц!в, крб. 430,5

Собхвартх.сть I ц приросту, крб. 147,8

Виручка гид реалхзацх!

продукцхх, крб. 838,6

Чистий прибуток, крб. 408,1

Рентабельтсть, % 94,8

Перший дослхд

267 262 268 287

449,3 451,9 452,0 446,0

229,8 233,5 233,5 222,1

1031 1175 918 1297

14,6 14,6 14,6 ' К,6

434,7 437,1 437,4 432,0

162,8 166,8 166,3 150,5

768,9 754,5 757,4 826,5

334,2 317,4 320,0 394,5

76,8 72,6 73,2 91,3

Другий дослхд

286,7 286,5 284,5 -

440,0 442,5 284,5 -

207,0 203,7 206,5 -

768,5 731,3 625,1

13,5 13,5 13,5 -

426,4 428,9 425,1 -

148,7 148,6 149,4 -

825,4 830,8 819,3 -

398,9 401,9 ■ 394,2 . -

. 93,6 93,7 92,7 -

ках ефективност! годгплх худоби при вироцуванн! на м'ясо встанов-

лена можлив1СТЬ заощадаення в середньому 250,6 кг комбIкорму /1У трупа/, хоча чистий прибутск при цьому дещо зменшувався.

При реал1заци бичкхв на м'ксо п1сля 18-ти М1сяц1в усх показ-ники ефектнвност! !х вирощувадая знижуються, ао пояснюеться акен-шенням середньодобових приростов х п1двищенням нитрат корм!в на одиницю приросту.

В И СНОВКИ

1. Замша пошреного в зах1днгалу регшп Украхни традищй-ногс способу годхвл1 молодняка велико! рогато! худоби е пер1од дороцування I в!дгод1Вл1, в основ! якого лежить використання а рацхонах тварин а лхтньЧ пер ¿од зелено! маси бобово-злакових культур I кукурудэи, а в зимовий - силосу х сшажу, на однотипну го-д1влю з круглор1чним використанням консервованих корм ¡в при 35% р1ВН1 /за поживи¿стю/ концентрованих кормхв хстотно не впливад

на 1нтенсивн1сть росту тварин, оплату корму, заб1йний вих1Д I як1сть м'яса, дозволяе покращити стаб1льн!сть корысзабезпечення I вирхшеннл оргашзацхйних I господарських питань при виробництвх яловичини.

2. Застосування однотипно! годгвлг худоби з круглор1чним ви-користанням консервованих кор.из х диференцхйованим витрачанням концентрованих кор>.пв в залежное^ вщ пер ходу вироаування /35% до 12-мхсячного В1ку 1 25% - в наступний пер ¡с,я/ доззоляз заоща-дити на кожнхй голов! 250 кг комбп<орму. Змекшення рхвня концентрованих кормIв в ращонах тварин пхеля молочного пер1оду до 25$ за пожив)пстю негативно впливав на рхст молодняка, який не ком-пенсувться П1зн!ие нав1ть за умов пЦвицення проте'х'нового живлення.

3. При традищйному способ! кормоэабезпечення худоби м'ясно-го призначення э використанням в пхелямолочний перход зелено! ма-си бобово-элакових культур I кукурудэи, эниження р1вня концентрованих корм1в в рацхонах з 35 до 25% за поживихстю суттезо не вшш-вав на !! рхст за умов балансування енергетично! ! проте!ново! пожнвност1 рацхонтв х дозволяз затцадити в середньому 250 кг ксм-бхкорму з розрахунку на голову.

4. Кокцентрац1я загального, бхлкового, амхачного азоту у км Этимону рубця бичк1в, що вирсцувались на однотнпнхй годхвл1

з вхдносно низькин рхвнем концентрованих кормхв /25^/ значно ви!ца, Н1ж у тварин, в год!влх яких використовували зелет I консервован1

корми при вмхстч 35$ концентрованих корм ¿в в рацгош.

5. Вмхст каротину I вгтамшу А в кровг х В1ташну А в печхн-Ц1 П1ддосл1дних тварин б1льшою игрою залежить вгд типу год1вл1 /зелена маса, консервоват корми/, нхж вхд рхвня концентрованих корм1В. Нормативний рхвень каротину I В1там1ну А в сироватц! кро-В1 х вхтамшу А в печхнц1 бичкгв спостер1гаеться лише при эгодо-вуванн1 1М зелено: маси.

6. При традиц1йн1й I круглорхчнгй однотипна год1ВЛ1 худоби економ!чно найб1льв вигхдно реалхзувати и на м'ясо живою ыасою 430-450 кг у 18-м1Сячному вхц:.

7. Поний р1вень забезпечення концентрованими кормами /35 : 25%/ при трэдицьЧнхй диференцхйованхй год1ВЛ1 бичкхв з врахуван-ням пергоду IX вирощування суттево не впливае на вихщ парно! туга!, морфологхчний I хгмхчний склад м»яснох продукци.

. 8. Зменшення рхвнк концентрованих кормхв в рацгонах молодняка в пхслямолочний перIод до 25$ при круглор!чн1й однотигаий го-д!вл! консервованими кормами негативно позначаеться на розвитку м'язевих волокон, виходх х якост! м'ясно'1 продукци, фхзичних властивостях К1СТК0В01 тканини.

ПРОПОЗИЦП ДЯЯ ВИРОБНЩГВА .

1. 3 метою зменшення використання концентрованих кормхв при Елробництвх «ловичяни у природнокл¿матичних умовах-захгдного региону Укра'хни доцгльно практикувати однотипну круглорхчну годхвлю тварин з максимальним використанням кснсервов&них соковитих кор-м!в при диференцхйованоцу по периодах вирощування забеэпеченн! концентрованими кормами: 35$ в!д загально! поживност! рацгону до 12-м!сячного В1ку 1 2.5% у наступпий ^ерход.

Вирощування худоби за пропонованою схемою кормозабезпечення дозволяе заощадити у лор1Внянн1 з традиц1йною годгвлею в серед-ньому б1ля 250 кг концентрованих корм:в у розрахунку на вирощену до 22-м!сячного в!ку тварину.

2. При використанш в год!вл! консервовашх кормхв, незалеж-но в!д нормального забезпечення каротином рад¿оку, необх!дно зба-гачувати останнхй додатково р!зними джерелами каротину або в!та-М1ну А.

. 3. Для максимального проявления потеищальних генетичиих

можливостей росту, ефективного використання кормових ресурсов i одержанн'я м'ясно! продукцц високо! якоеп при застосу-ванш запропонованих способов кормозабезпечення худоби м'ясного напрямку бюлопчно оправдано i економ1чно випдно реал1зацйо худоби на м'ясо проводит у bíuí не старшому 18-ти мкящв.

ПУБЛ1КАЦП ПО TEMI ДИСЕРТАЦН

1. Рекомендации по технологии производства говядины. — Львов, 1982. — 44 с. (у сшвавторет).

2. ЕНдгод1вля 6h4kíb на зменшених нормах концентрате. Тваринництво УкраТни.— 1988. — № 8. — С. 16.

3. Эффективность производства говядины при использовании уменьшенных норм концентратов. Информ. листок. — Львов. — МТЦ НТИ, —1988.— Вып.'21. —Серия 33. —№ 88— 218, — 4 с.

4. 250 кг kom6íkopmíb — економж на в!дгод1вл1 бичка. — Тваринництво УкраТни. — 1988. — № 10,—С. 22—23.

5. Содержание каротина и витамина А в сыроватке крови бичков в зависимости от структуры рациона и уровня в нем концентратов. — Доклады ВАСХНИЛ. — 1988. — № 12. — С. 20—21 (у cniBaBTOpCTBi).

Пшшсано до друку 25.03.94. Формат 60Х84/Ш. Друк. офсет. Пашр друк. № 1. Умов. друк. арк. 0,93. Умов. фарбо-в1дб. 1,17. Обл.-вид. арк. 0,8. Тираж 100 прим. Зам. 2260.

Обласна книжкова друкарня, 290000, Львш, вул. Стефаника, П.