Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Вплив рiзноструктурних рацiонiв на рiст, розвиток, вiдтворнi функцii та наступну молочну продуктивнiсть ремонтних телиць

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Вплив рiзноструктурних рацiонiв на рiст, розвиток, вiдтворнi функцii та наступну молочну продуктивнiсть ремонтних телиць"

РГ8 OR

YKPAÏHCbKA АКАДЕМГЯ АГРАРНИХ НАУК 1НСТИТУТ ШРИННИЦГВА УЛАН

на правах рукопиеу

СУРНАЧОВ Андр1й Генадхйовнч

УДК: 636.22/.28.064.1

ВДЛИВ Р13Н0СТРУКТУРНИХ PAHÍOHÍB НА PÍCT, РОЗВИ'ГШ, В1ДТВОРН£ ФУНКЦП ТА НАСТУПНУ ЫОЛОЧНУ ПРОДУКТШИСТЬ РЕЫОНТНИХ ТЕЛИЦЬ

06.02.02. - год!вля с1льськогооподароьких тварин i технологи корм!в

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацН на здобуття вченого ступвкя кандидата сгльськогосподарських наук

XapKiB - 1994

гобига внконана у в1ддШ тваринкицтва Лугаяського

Наукояий кер1виак: ШАСАКОБ Бододщшр Якозич, доктор (йдьсысогосподарськмх наук, професор.

опонвнги:

УМП'УРЛ Вояодииар Иванович• доктор б^дог^чннх наук. 1ШиЩЖ> Михайло Цихайаовнч, кандидат 'Ляьсьаогос -

подарських наук,

Прив4днв пгдпрнзыство: Сумоький с^ьськогоошдарсысий шститут.

За^асг в!дбудеться " Д 9 " 2 ил 1994 року о

Ус?* г один 1 на засщанн! с пецшл^овано1Рвд и Д.020.10. при Гнети гут 1 гваршництва У.4АН /312120: ы.Харкав,л/в Кулшшч!/.

3 днсерта^бЮ мояиа ознайомитися в б1(Шотец1 ¿нституту. Автореферат роз1сданий

V» у и* Го ^ 1994 раку.

Бчений секретар спец*ал1зовано1 Ради, кандидат б1ояопчних наук

Соловйова Т.Л.

загальна характеристик прац1

Актуальнгсть теми. Ведомо, що генетично обумовяений потенциал молочно! продуктивй'ост1 кор1в можна реалхзувати липа при достатньому розвитку систем забезпечення, якг включають розви-ток органхв травления х Хх здатнхеть до переробки велико! к1ль-кост1 коргцу, розвиток систем знешкодження продуктов обману, систем вид!лення I кровооб1гу /Црпко В.В.,1984р./.

Досдхдження, проведен! в цьому напрямку, не дали достатньо достовхрних даних про вплив умов вирощування молодняка" /годува-ння/ на розвиток систем забезпечення. В л1тератур1 1снують до-сить суперечливг вадомостх про вплив типгв годування на можли-в!сть зб1льшення розм1рхв рхзних вгдд^в шлунково-кишкового тракту без розгляду того, чи зберхгаються цх змхни у подальшо-щ, П1Д час лактацх!, 11рактичяо немае даних про вплив вирощува-ння на форыування типу обмЬгу дсрослих тварин, не вивчене питания про вплив сп!ввхдношення в рационах концентрат!в í об'в-мистих корм4в на склад приросту молодняка, який росте.

Таким чином, вивчення питань, зв'язаних з визначенням впли-ву типу рацхону на рхст, розвиток молодняка, форцування типу обмхну речовин у лактуючих кор1в та !х продуктивн1сть, в дуже актуальним як у зв'язку з ножливхстю розвитку систем забезпечення шйбутньог молочно! продуктавиосг!, так I з точки зору можливо большого використання об^мистих корм!в.

Мета завдання доелгцт.ень. Основною метою представлено! працх с вивчення влливу ращон1в з р1зною структурою,при адекватней замШ концентрат г в високояк!сними об'емистими корма-, ми, на рхст, розвиток, в1дтворн1 здатностх ремонтних телиць, !х майбутню ыолочну продуктивность I стаи обмхну речовин.

Для досягнення поставлено! мети розв'язувались такх завдання:

1. Вивчення споживання корму в рхзнг пер1оди вирощування.

2. Вивчення показникхв вагового 4 лшхйного росту,включаю-чи оценку маси внутрхшнхх оргашв 1 тканин при забо! телиць.

3. Вивчення вадтворних функц*й у телиць х корхв-первхсток.

4. Вивчення ххмхчного складу приросту телиць.

5. Вивчення перетравностё поживних речовин х балансу азоту у первхсток. ••

6. Вивчення 1 оцхнка молочно! продуктивное^ та 1Ктенсив-

_ 4 -

ноет I дактацх* корхв-первхсхок.

?. Вивчення еконоыхчно* ефективносгх виращування телиць I Еиробнидтва молока.

На.укова новизна дослиджень. Впераге у зон г Степу Укра!ни в гриеало.чу наук об о-г осл од аре ьк оыу дослхдх вивчено вляив рхз-нотипних хзоеиергетичних та 1зопроте1нових рацхошв на р1ст, розвигон, вхдтворнх функцН х ыайбутню молочну продуктивность годдгаинхзованих рзыонтних телиць. Одержан! данх свадчать про В1Ш1В типу рацхону при вироахуваннх на ексгер'ернх та хнтер'ер-ш покаэники, розвитох: шлунково-кишкового тракту та ищих вну-трхшн1х орган1в. Встановленх вхдыишостх в хЬлхчноцу склад: туш! х найдовшого м'яза епкни у телиць, в проще них на рацхонах з рхэною структурою, а та к он; вхдмхнностх в обмхну речовин у ксрхв-первхсток.

На пхдетавг результатов дослхджекь розробланий спосхб ви-ройсуванвд реконтних телиць э олтимальниы рхвнек зернових кон-х^ентратхв у рацхонах / прхоритегна довщка В1Д I9.05.92p,, деряавний реестрацхйшй номер 5042324/.

Практична значтйсть лрацх.Експериментально обгрунтована ефектиЕнхсть рационального використання концентрованих 1 об'е нух кормхв у рацхонах редантних телиць. Бстановлено, що для голЕГни1аованкх реыонтннх телиць шке бути рекомендована стру тура ¿з включениям в рацхонк в зимовий перход 14% концентрова них кормх'Б до покивностх,а в Л1тн1й перход - без концкорм1в, при адакватнгй зам!нх 1х влсококласними об'ешетими кормами.

Реалхзацхя результат!в дослхджень. Розроблений спосхб вир ¡дування роыонтнкх телкць на рацхонах з оптимальною кхлы-иста в них концентрованих коркхв впровадкекий у господарствах Луге нсько1' науково-внробничо! системи "М'яео-молоко": колгоспах "Шлях до коцухизцу" ТроЛцького I "Свхтанок" Бхловодського районхв.

Апробация прахи. Результата доелдаень доповхдались на ХУй аональнгй конференцх! ыолодих вчених в УВД! тваринництва сгеиових райокхв "Асканхя-Нова", на науково-виробничхй кон-фарекцй Луганского схльскогосподарського хнетитуту /1988р/, па координарних парадах УгГ /Харкхв, 1967-1989рр/, на розшир ноцу заехданнх кафедри годування ХЗВ! /1993р/. Дисертацхя ро глянца 1 рзко¡¿8щов&н& до эахисту пауково-техяхчно» радоэ

Луганського HBO "Елгта" /1993р./.

Публ*кац1я наукових досл^яжень. За матерхалами дисертацх! опубл1ковано 5 наукових статей.

Обеяг працх. Дисертацхйка праця включав: вступ, огляд л1-тератури, матерхал i методики дослхджень, результата досл1д-жень, економ!чну ефективнхсть, висновки i практичш пропозиц!!, список використано! лЬератури, який складавться з 197 найме-нувань, у тому числх - 37 хноземних авторхв. Праця викладена на 116 CTopiHKax машинописного тексту, м!стить 35 табл'иць i 2 иалснки.

МАТЕРШ I МЕТОДИКИ Д)СЛ|ДЖЕНЬ

Досл2ди проводились у дослхднсму господарствх Луганського НВО "Кяхта", на спецгалхзовангй ферм1 по вирощуваннга ремонтного молодняка "Стукаяово" i племхннхй ферм! "Me-ranicT". У первому досл!д1 вивчався вплив р1знострукгурних pauioHiB на picT i розвиток ремонтних телиць, у другому - дослгджувалась мелочна продуктивн!сть X стан обмкну речовин у первхсток, вирошених на рхзноструктурних рацхонах.

Для проведения дэсл1джень було вхдхбрано 80 телиць - nowi-сей чорно-рябо! i голштинсько{ породи. В 6-мспчному Bi4i вони були розд!ленг на чогири групи - за принципом аналогхв, э урахуваяням живоГ маси при народженн{ i в 6 мхсяцхв, вхку, породности, стану здоров' я, л1нхйно? приналеяност!, продуктивно-ст1 матерхв. Основний лерход досл:гду по вирощуванню ремонтних телиць тривав 578 днхв. Годування грубими кормами було групо-т вим, концентратами i бурякамя - хндивхдуальним.

Проводили облхк эаданих KopMiв та !х эалишкхв. Ревень годування в yeix трупах телиць був однаковим.

I. Схема дослхду

ахковия öxk ! лшва маса ! Аарактеристика рацюнхв за bmic-перход! /ы1ся~\ /кг/ fox концентратхвД по поживностх I Ц1в/ !на поча-i- в Kia- г р у п и ! !ку nepf-f- ui ! I-! if ! Ш-ПУ- •

! 1оду ! пер. 4досл1дна}досл!дн&досл1дна!хонтравйна

I 0-6 29 170 30-33 30-33 30-33 30-33

Л 6-13 170 300 15-17 I5-I-7 34-37 25-27

Ш 13-18' 300 390 - 15-17 34-37 25-27

1У 18-25 390 480 15-17 15-17 34-37 25-27

- & -

Норцування енергетичного годування проводили в одиницях еистеми Cl, виражаючи потреби тварин i выхст енергх! в кормах у Джоулях. Bmict чисто! ене г it жировадкладення б paqioHi роз-раховували, вихОДячи з вмхсту ДОЗ i ефективност! п використа-ння за мзтодиков, описаною A8G /1980р/. У стхйловий перiод годування телиць здхйснювали традиц!йними кормами. Лри складан-нх рацхонгв для телиць р1зких труп застосовували висококласн! корми э piзним Butстой enepril, проте!(ну, кл!тковини та шших поживних речовин, що дозволило эбалансувати рацхони за основ-ними пйкивними рвчовинаш i стосовно один одного. В л1тн1й пв-р1од, Kpiu традицхйних культур застосовували хрестоцвхтн1, ыа-«ьвовх, 6o6oei трави, аморанти i рхзн1 сумшх цих трав.

Утримання телиць в стхйловий перход було прив'язним, а в пасовишний - табхрним.

В процесс досл1ду були oqineHi такг показники; сдоживання кор&*у /обдхк щоденний, груповий/, ваговий i лЫхйний picT телиць /щоы1сячно/, вхдтворн* функцх*. ¿ioxiMi4Hi х гематолог1ч-Hi показники. кров! визначали за эагальноприйнятими методиками в Дуганськхй обдаснхй ветеринарыо-бакт ер iолorгчнiй лабораторхК. У 18-М1Сячному вхцх провели забгй телиць - по 3 голови з кож-но1 групп. При забо! врах.овували масу туш!,шкури,внутрхшшх органхв, шлунково-кишкового тракту, вцутрхшнього жиру. Забхй проводили за методикою, описаною Д.ЛЛевантiним /1968/. Ххмхч-ний склад середньо* проби туип i як1снг показники найдовшого м'яза спини оцхнювались за загальноприйнятими-методиками у ла-боратор!i якост1 ы'яса Укра1нського гнституту тваринництва.

В дослхд1 на KopoBax-nepBicTKax оцхнюаали 1х ыолочну продуктивность /щодекаднг контрольна до1нкя/, в1дтворнх:здатностх. На 12 первхстках /по 3 з кожно! групи/, якг перебували на 3--му »Лсяц1 лактацг!, був проведений дослхд по вивченню леретравнос-Ti поживних речовин /методика описана АЛ .0всянниковим,19?6/.

Годування перв*сток проводили силосом, зеленою ыасою - гру-пове; концентратами, буряками, схном - хндивхдуальне. Нормуван-ня годування здхйснювалось з урахуванням маси тварини, молочно! - продуктивное^ i ф!310лог1чнога стацу.

Ххм1чний склад кормхв та 1х залншкхв дослхдаували у лабо-patopil ххмхчного аналхзу Луганського НВО "Ел1та" i лаборато-pil аналхзу кормхв Луганоько! НПСХ. Енергетичну пожнвн1сть ра-ц!он1в визначали за р1внянняи perpecil, запропонованим ВЛ.Ва-

л1гурою /1988р/. В лггнхй пер1од для розрахунк*в енергетично! поживност1 зелено! шеи використовували ргвняння М.Г. Григо-р'ева /19Э9р/.

Bei данi опрацьованх ?1ометрично - за методами, описаними Н.А.Длохинським /1969р/, на програцувчоцу калькулятор! Ш-56.

рёзультати доел дань та ix обговорення

Годування телиць нетелей. Лхддосладнх тварини протягом дослхджень одержували pi3Hi корми - в залежное^ в1д пори року i наявностх !х в ДВГ НВО "Ел1та". В рац!онах телиць у ст1й-ловий перiод входили: силос кукурудзяний, бурякй кормов1 та нап1вцукров1, с1но люцернове i злакове, комбхкорм власного приготувакня. В лгтй пер1од эгодовували зелену масу хресто-цвтмх, мальвоаих, бобових, злакових трав, piani злаково-бо-бовх, хрестоцвхтно-злаков! cyMiai. При складами paqioHiß за-стосовували високоякгсн1 груб! корми з разним'BMicTOM enepril, проте!ну, клхтковини та хнших поживних речовин. Це дозволило збалансувати рацхони телиць ргзних груп за основными пояивни-ми речовинами i стосовно один одного.

В yci пер1оди вирощування енергетична ц1нн!сть paqioHie вгдпов!дала розрахован1й потребх а enepri! та протеШ. До 6-м1сячного eiky телицt bcix груп перебували на однакових за структурою i nosHBHicTß районах. Концентра^я енергх! в районах цього перiоду була на piBHi II ЦЦж/кг СР, концентрацгя сирого проте!ну в СР - 15,7?, кл!тковини - 1Ъ,4%, на ВД*с ДОЕ припадало 11,3 г перетравного проте!ну. В наступи: перходи досл1ду вмхет основних поживних речовин в рацхонах телиць до-слхдних i контрольно! груп був практично однаковим, за винят-ком клхтковики, але в1дмхнностх подо !! р!вкя були незначними i становили 0,4 - 4,Г& / таблиця 2/.

Протягом дослхдного перходу питома маса грубих f концент-рованих кормхв у рацхонах п1ддосл1дшх телиць змхнювалась згхдно з схемою дзсл1ду. Кглькхсть кормхв, спожитих в серед-ньому на голову в кояшй rpyni наведено в таблиц! 3.

_ 6 -

к. Характеристика годувашя телиць i нетелей з о до 25-м1сячного Biicy /М /:

! Групп Показники I 1 I ' Г i Iii 1-ТГ~

Спожмвання ДОЕ,Ц%/день'Я,16+04 7I.E5+0.6 71,36+0,2 71,01407

Споживання СР,кг/день 7,36+03 7,33+0,4 7,13+0,2 7,18+0.

Концентр ашя ДОЕ

ЦдЦ/кг СР 9,66 9,72 10,01 9,аа

Концентрацхя в СР,£:

- перетравного проте!ну 8,98 9,04 9,23 9Д5

- oiTKOBHHH 25,44 25,00 21,34 23,23

ЦротеТново-енергетичне вхднощення.г/Щл ДОЕ

9.28 9.30 9.21 9.25

3. Шлькхсть кормхв, спожитих за перход дослгду /кг на голову/:

; Г р у п и_

Корми т—Г а —!—S—I—17~

цос л хдна1доал ¿дна Iдоел iдна!доел iдна

Молоко незбиране 300 300 300 300

Молочн! вадвШки 500 500 500 500

С1но 2311 2311 2033 2006

Скяос 4014 4014 ЗОН 4419

Бурякн 2787 2787 2353 2064

Зелена ыаса 4590 3962 2966 3457

Комб1коры 570 719 1348 991

Наведен! данх евхдчать про та, шо в спохиванкх окреыих коры!в ыхж групаыи п1дцослхдних тварин icHymb icTOTHi вхд-uiHHOcTi, шо в першу чергу стосуеться концентратхв, зелено! маси t бурякхв. Гелицх першо! дослхдно! групи сложили на 43% менше комбхрорыхве нхж тварини контрольно! групи. Аде, не за--декно вхд типу згодовуваного району, тварини р1зшх груп епожили практично однакову к1льк!сть eaeprii i контрольованих оояивних рвчовин.

ЗмЫи киво! маси ремонтник телиць i нетелеЯ.Рхзний Р1вень концентрованих кормив у рацхонах телиць не впяинув на хнтен-

сивнхсть !х росту.

3 наведених у таблиц! 4 даних видно, що,за показниками змхн живо! маси, в цхлоьу за пер1од досл!ду м*« тваринамя контрольно? I дослхдних груп хстотних в*дм!нностей не було / Р>0,1 /. Рхзницл в лсивхй мае! мхк телицями р1зних груп недостоверна.

4. Змхни живо! маси х середньодобов1 прирости маси телиць за пер!Од вирсяцування /М+т /:

; _1 р у п и _

Показники ; -1-!-1Т Т-И-Г-П-

■' дослхдна 'дослана ! доел г дна ¡контрольна

165,9+4,94 290,7^5,09 384,5+7,21 514,0^,01

348,1+17,91 602+10,7

Середньодобовх прирости живо! гласи вхдповгдали роэрахова-ному р!вню годування г становили в середньому 600 грамхв на голову. Достоверно? рхзницх мхж трупами не одержано /Р>0,1/.

В наших д хупдженнях особливий гктерес являв вирощування ' ремонтних телкць в лхтшй лерход з 13 до 18-мгсячного в!ку, так як тзлиц1 пераю! доелгдно? групи вирошувались на рац!оках без концектрованих кормгв. За цей пергод бхлыа висок4 серед-ньодобовг прирости живо! маси /на 9,71/ були в телиць Ш-1 дослано! групл /концентратний тип годування/. Ментах прирости маси в 1-Й, П-й 1 1У-Й трупах були лише протягом першого т-сяця п1сля початку згодовування зелено? маси, що пояснюеться необххднхетю звикання телиць до споживання велико! к1лькост! зелених кормхв. В наступнх 5 м!еяц!в л!тнього перходу досто-вхрно! р!зницг у величин! середньодобових Ьрирос^в маси телиць досладуваних груп нэ слостер{галось /Р>0,1 /.

-6 М1С.,кг 166,7+4,12 174,2+3,42 164,2+4,78

-13 мхе.,кг 290,7^,97 298,4+6,54 295,5]б,15

-18 кг 384,5+7,1 392,9+7,11 391,9+7,55

-25 м!о.,кг 520,0^5,62 514,7+9,76 518,0+7,17

Прирости живо? маси:

-загальний,кг

348,3+12,34 345,8+11,71 353,8+12,11

-середньо-

добовий, :г 602+10,23 596+10,8 612+11,2

- 10 -

Показники вёдтварения. Для вивчення вёдтворних функцёй телиць врвховували кёлькёсгь ссёыенёнь на оплодотворения, вхк плодотворного осёыенёння.

Анадёз показание штучного осёманёння свёдчить про крагах вёдтворнё якостё телиць ыадоконцентратних груп /таблиця 5/.

11 дослхдна 19,1 404,9+6,В7 1,5 61,5 15,4 23,1 Ш дослана 19,5 415,б£в,17 1,8 53,3 26,7 20,0 1Уконтрольна 19,1 408,8+5,73 2,0 58,3 8,4 33,3

Телиц1, вирощенё на малоконцентратних рацёонах, заплёдненё на 12 днёв ранхше, нёж тварини контрольно! групи, г на 24 днх ранёшв, нёж телицё Ш-! /концентратно!/ групи, але достовёрна рёзниця в строках осёменёння встановлека тёльки мёж 1-ю I Ш-ю грузами / Р< 0,01 /. Розгляд кратностх осёменёння телиць рёз-них груп показув, що 30? телиць 1-! дослёдно! групи було зап-жёднено при одному осёыенённё, тодё як в ёндшх трупах таких тв&рин будо 53-61%.

Розвиток внутрёшнёх органхв. Результат и забою свёдцуть про ге, що часа селезёнки, серця, легень, печёнки, пёдшлунково! заяози практично однаковё в телиць усёх груп, не эалежно вёд типу згодовуваного рацёону.

Рёзноструктурнё рацёони ёстотно вплинули на розвиток шду-нково-кишкового тракту.

Паса ргубця, внасдёдок впливу типу рацёону, була рёзною,то насампвред стосуеться 1-1 ё Щ-!- дослёдних груп: рёзниця мхе ними становида 10,5:? /Р< 0,001/.Така к закономёрнёсть всгановдена ари визначеннё шеи сётки тдунка.Маса сётки телиць ыалоконцвнт-ратн»х груп була на 6,1-14,52 быьшоо.нё« у контролё ё на

5. Вплив рхвня тхату зерновик концентрат!в у рацхонах ремонтних телиць на результати 1х ос!менёння / М/:

I дослёдна 18,7 407,8^,31 1,4

80,0 6,6 13,4

- II -

23-30? бгльшоэ, híe у тварин Ш-2 /концентратно!/ групй / Р< 0,01 /. Встановлено також краший розвйток товстих i тонких кишок у телиць малоконцентратних груп. Тварини перао! групи переваяили по довжинх товстих кишок телйць контрольно! групи на 7,2% / Р < 0,01 /, а третьо* /коНценТратно*/ - на 10,в% / Р< 0,01 /.

6. Розмхри i mea opranifc травлен®

Показники

! дослана!

Групи II ' Í-

ИГ-

доейхдна I дослхДЩ, г КоктРоШШ.

ÍT

Maca рубця,кг 6,83¿p»I6

Maca с1тки,кг 04%p»íí

Довкина тонких кишок,м

Довгана товстих

кишок,М 8,4$0,15

Плоша рубця,м2 0,?4+p,0á

Всыоктуяча поверх-ня I с»г пубцево! crinKH^ctr 19,2+2,1

6,62+0,13 0,8%G,Ú4

6¡22¿p,8a

0,бЗ£0404

6,32+1,95 0,??¿0,08

35,8¿0,25 34,0*0,36 34,5¿G,37

0,^0,01

0,62+0,01

O»604p,O2

14гы,? 0,%o,g 10,2^*3

Визначення площх рубця i micai I ci.fi fcCM0ltfyb4oí посёрхнг слизово! оболонки рубця, взято? в кран!альн1й Частинi вентрального HaniBMÍiuKa, показало краший !х розвйток у Телиць калокон-цектратних груп.

Плоша земокг.угачо! поверхн! I см^ руюцево! cfífíKH 6 1-Й • rpyni була на 9,9 см2 бхльшою, híjk у Ш-й /концентраций/ rpyni, i на 9 с.м^ б1льшою, hísc у 1У-й /контрольнхй/.

В результатх вивчення вхдкладенкя энутртнього яйру S лиць дсслхдних i контрольно* груп встановлено íctothí в!дм{нноо-tí. Найбхльша кхлькхсть внутршнього яиру /12,73 кг/ вхдклалась у телииь Ш— í /концентратно!/ групи, найменша - у телиць, якх одержу вали малоконцентратнх рацхони /9,98 кг/. Р1зниця у вхд-кладенн1 чтиру високодостовхрна / Р< 0,001 /.

XÍMiwqia склад приросту i найдовшого м'яза спичи. Виродування ремонтних телиць на р1зноструктурних рационах певним чином вплинуло на вхдкладення жиру i бхлка в Т1лх тварин /таблиця 7/.

- 12 -

?. Хйшчний склад приросту, в %

Цоказяика -----------—... —.....-................ .... 1 Групи

| "Ъ I а 1 ш ¡Цоелэдна'.дослхдна !дослхдна г 1у контрольна

Волога 64,34 63,39 61,35 63,95

Суха речовина 3&,$6. 36,61 33,65 36,05

Бхяох 18,45 16,81 17,07 18,24

Жир 16, Щ 18,81 20,5д 16,81

Наведен! данх свгдчать про больший /на.1,7-4,3%/ вмхст жиру в телиць 111-1 /концентрат.но?/ групп /головням чином за рахунок поливного/ * про ыенший вшст, у порхвняннх з ¿н-ииыи групаш, б1лка. У зв'язку з циы був дослхджений ххшчшй склад на£й,овшого ы'яза спини телиць для цього булй взят! зра-зки без -пл1ви 1 поливного аиру,

8. ЭЦ&йчшй склад тШд.отого м'яза, %

Доказники 1 < Г р у П И

¡X ! и (дослхдна! дослана ! Ш }дослхдна ! и ! контрольна

Волога 74,25 75,47 75,05 74,64

Суха речовина 25,75 24,53 24,95 25,36

Б1док 22,16 21,40 21,75 22,13

Жир 2,59 2,13 2,20 2,24

Аншиз даних х!мхчного складу свхдчить, що в найдовашцу м'яз! спини, навпаки, вм!ст жиру був найбхльшим у 1-й /мало-концентратшй/ групх. Враховуючи при цьоаду, но в тШ телиць Щ-1 /концентратно!/ групи в!дклалась велика кхлыйсть внутрхш-нього киру, можна припустити, що ыалоконцентратнх рацхони справляють позитивная волив на як!сть приросту тедиць.

ЛШйний р!ст телиць. ЛШйниЙ р!ст тварин оцхнювали в 6— 12 18-ы1сячночу вхц£ за змхнои основних промхрхв тхла,-як!, аа винятком шрини грудей за лопатками, протягом всього пер!оду вирощування були близькиш в телиць усхх груп. У 18-и1еячноьс/ в телиць I—Ж та П-! груп ширина грудей за

лопатками була на 2-4 см бгдыга, níat у тварин контрольно? i IIM /концентратно!/ груп / Р«0,05 /. Дал оцшки акстер'еру тварин булк розрахованё V ёндекехв будови тёла. Значима pÍ3-ниця ais трупами телиць вхдшчалась лижа по величине тазо-грудного i грудного шдекеха. Величина цих ёндексёв бхльоа в ыалоконцентратнёй rpyni на 2-4$ у порхвняннх з контролем i на 5-6%бхлыш, hík у ш-й /концентратнхй / rpyni.

Годувадня i угопл.'шня нетелей nspnicTott. За два мхеяцё до розтел'ёння нетелх були об' сднанё в одну груиу, pisent, го-дування' г структура радёонёв однаkobí для bcíx тварин. Рсзте-лення нэтелэй вхдбувелося у вёцх 27-26 mícauíв. Шсля отедэн-ня первхстки перебывали 5-7 днхв у родильному в1дд1ден:п ,по-Tííj буди вндглeHÍ в самостёйну трупу, утримувались i до!лись окреьга вёд загаяьного гурту. Першi 120 днхв лактацг! первёст-ка роздоювались, одержувалч авансованв годування. ПотЫ pi-вень годуваши нормували за продуктазнхсгю, застосовувалаеь структура paiiioHÍB, прийнята в досяхдному господарствх. За час лактац1i тварини з рхзних груп сложили практично однакову кёлыйсть кормхв, рёзниця вхдмхчалась Т1льки в nepiai два мх-сяцх пгсля розтелення. В цей лерiод первхстки ыалоконцэнтрат-шх груп сложили на 7-ICf% бхльше CP, hís тварини Ш-1 i IУ-í груп. На 3-му мгсяц! лактац!* сгюиивання CP вкрёвнялось у тварин bcíx груп i становило в середньому 17 кг на голову в день.

Ыолочна продуктивнхсть первёсток. Аналхз даних молочно! продуктивности показав, то паддослхднг тварини П-!, IJi-í i 1У-1 груп мали за 305 днёв лактацИ практично однаковий надхй /Р?0,1 /. Однак вхд первхсток I-I дослёдно! групи було надоено на 317 кг молока бёльше, нёж у контрольной rpyni, i на 350 кг бхльше, нёж вёд тварин iil—I /концентратно?/ групи /таблица 9/.

. Вивчення змхн добових надо)!в протягом лактацё! свёдчить про бгльщ piBHOMipHe знижения надо!в i здатнёсть стало лакту-вати протягом бхльш тривадого часу перв1сток I-Í /налоконцзн-тратно!/ групи, про шо свёдчить коефёцёент еталостё лактацИ /КСЛ/.Найбёльш високий КСЛ вёдыёчався у 1-й rpyni - 83$,тод| як в ёнших вён становив 76-8СЙ.

- 14 -

9. Молочна продуктивность первхсток:

"" ' ...............I. ■■■ I. I ...............I .1 ...........................■■!..■

{_Г р у п и_

Иоказники -1 • ! й V Ш-!-13-

___ ¡дослхдна! досщдна'дослгдна (контрольна

Тривалхсть лактац!!,

дн1в 329+20,3 318+20,9 319+20,6 294+17,4 Haдiй за ловцу лак-

тац!ю,кг 4435 4122 3979 3877 Над1й за 305 днгв

лактацхI,кг 4054+259 3871+302 3704+201 3737+212

Добовий над1й,кг 14, 1+0,70 13,2+0,88 1275+0,59.12776+0,7■

Жирн1сть молока,^ 3,71+0,06 3,88+0,09 3,96+0,24 3,78+0,05

У практицх тваринництва вхддаать перевагу коровам з рхвно-мхрноэ лактац!ею, тоьцг що така лактацгя проходить з ¡¡аГшеншим напруженням для тварини г рхдко викликаз порушення роботи рхз-них орган1в I органхзму в цхдокгу.

Анал1з показншсхв ¿нтенсивносоч лактацх? /таблиця 10/ та-кож свхдчить, що лактацгя тварин малоконцентратних груп проходила б!льш напружено.

10. 1нтенсивн£сть лактацхТ первхсток^середнх дан!:

___ Г р у п и ___

Доказники I-!--( ГГ~

_ !дослхдна?досл1дна?|досл!дна 'контрольна

Кайвищий добовий надхй.кг 17,7 15,8 16,3 17,6

Середньодобовий над1й,кг 14,1 13,2 12,5 12,71

Середня жива маса на 3 мхсяцг лакгацх1,кг 494 476 469 473

Коефхцхент молочностх 820,6 813,2 789,7 790,1

11ервхстки 1-1 /малоконцентратно?/ групи мали бхльш зисокий середой I найвиший добовий над1й, а також значно б1льший кое-ф1ц1ент молочностх, нхж тварини Ы~1 г 1У-1 груп. Акалгз змхни маси до 3-го М1сяця -лактац!? свхдчить про мекшу II втрату тва-ринами малоконцентратних груп; рхэииця з контролем становила

- 15 -

21 кг, а з 3-ю /концентратною/ трупов - 23 кг.

Таким чином, зирощування ремонтного молодняка на рацхонах з малим emictom концентрованих кормхв сприяло кращому розвит ку систем, що забеспечують лактацш, Це визначило Ix бхльш високу молочну продуктивнгсть.

Лерет равнять поживних речовин paniOHiB баланс азот.у у nepBicTOK. Ва;ш1вим показником використання кормових засо-бхв в коефхцхенти перетравностх пожибних речовин, данх про якх поданх в таблиц! II.

II. Коефхцхвнти перетравностх поживних речовин рацюнхв,.?:

Локазкики ! j Груп и

(дослхдна! Ii дослхдна ! ¿11 !дослхдна 1 U !контрольна

Суха речовина 63,13 57,17 ■ 60,40 62,35

Органхчна речовина 66,0 60,50 63,68 65,34

ÜpoTeiH 57,71 53,13 56,07 54,90

Жир 79,50 75,50 78,20 78,60

Клггковина 52,74 49,ВО 52,23 52,37

ВЕР 70,70 64,20 67,99 69,70

Являя гнтерес дослщження перетравностх рацхонхв саме пер-BicTKaMH, вирощеними на рхзноструктурних рацхонах, а не тели-цями х нетелями. Так як не вЦомо, чи впливав рхзний розвиток тлунково-кишкового тракту в телиць на перетравнхсть основних поживних речовин первхстками.

Bei основнх пояивнх речовини рацхон1в перетравлювались дето краще первхстками I-I /малоконцентратно!/ групи, найб!ль-ше в1дм1нностх по перетравностх були м1ж 1-ю i П-ю,и]-в трупами. Тварини I-i групи на 2,73-5, 9сÜ краще перетравливали суху ре-човину ращону, на 2,32-4,5% - орган1чну речовину, однак pia-ниця в коефщхентах перетравностх невелика /Р< 0,1/.

Лри вивченн1 обмхну азоту в органхзмх тварин було встанов-лено, шо у nepBicioK bcix груп баланс азоту був бяизьиим до нульОвош, аде використання його проходило з р!зноо 1нтенсив~ HicxD /таблиця 12/. Баланс азоту в 1-й /ыалоконцентратн1й/ rpyni позитивний, в yoix хнших трупах - негативний, але бдн-

зький до н.ульового, що характерно для високопродуктивних Kopie у период роздоювання. В щлоцу у нерв1сток всгх п^вдос-лхдних груп загальне використання азоту було високим, але у тварин 1-Х /малоконцентратно!/ групи цей показник на 6,7$, вищий, hík у контрольна rpyni, i на 7,65!? виший, Hi« в Ш-й /концектратн!й/ rpyni.

12. Баланс азоту у первхсток на . 90-ьог дм лактацхГ:

i_ f р у п и_____

Показники П-! Ц Г ¡11-!-17—

■_! дослщш! дослхдна! доел 1дна? контрольна

Вжито з кормом,г 251,47 251,34 251,34 251,4

Вид!лено в Kani.r 106,33 117,78 110,4 113,28

Перетравлено,г 145,14 133,56 140,94 138,12

Всмокталось в IffiCT/í 54,9

е!д вжатого 57,7 53,1 56,07

Вид^ено в ce4i,r 69,42 68,32 78,18 75,34

Видхлено в молоц!,г 72,30 69,60 70,40 65,66

Баланс +,г 3,42 -4,36 -7,64 -2,88

Використано в!д пере- 52,17 48,84 44,52 45,45

травленого ,%

в т.ч.на молокоД 49,0 52,1 49,9 47,5

Ефект^вн!сть використання корму пхддослОдними тваринами. Локазник оплати корцу приростом маси е одним з найважливших, що характеризуют ефективнгсть використання енергх! корму тваринами /таблица 13/.

Затрата енерг!! 1 протекну за весь пер!од досладу стано-вили 108-III ЦЦвобмхнноТ енергх? I 356-3б5г перётравного про-те!ну на I кг приросту I по групах практично не В1дрхзнялись. Анал1э затрат енергг? 1 проте!ну за передами вирощування по-казув деяк1 коливання як по затратах енергх!, так I протеХну, наприкдад, у пасовищний перход, що зв'язано з перекрою кор^ м1в, призвичаенням тварин до 1х поГдання, але в ц!лоцу за пе-р10д дослхду 1Стотних вхдмшюстей немае.

Иоряд з цим на I кг приросту живо1 маси витрачена рхзна к!льк!сть концкорм!в. Телиц! 1-1 групи спожили 1х в 1,75 раза

13. Оплата корму лхддоолхдиши телицями:

Яерходи |_____Затрачено на I кг приросту _

вирощу- {иймхнно^"ёЙ0рг1У;ад& ' ! Нёретравногд иротехну,г юернових концейтрат!в,кг вання, | г р у п и { 1' р у п и 1 р у п и

1] ") Ь | Ц ) 1 \ й { Ш '} 1У ' ¡' 1 И "М | 1У

0-6 43,3 45,5 46,4 45,9 500 521 531 4 526 1,24 1,30 1,32 1,31

6-13 98,49 99,65 94,6 97,7 1008 1010 970 1005 1,27 1,26 2,63 1,76

13-18 104,5 105,7 101,8 105,8 1X18 1133 1057 1117 - 1,57 3,30 2,49 1

18-25 151,9 151,4 158,3 152,4 1120 Ш6 1186 1134 1,81 1,77 4,00 2,89 •О <

За весь перход вироао'-вання 109,27 110,2 108,5 110,08 956,5 965 956 965,5 1,16 1,47 2,755 2,04

- 18 -

менше, нхж тваршт контрольно! групи, I в 2,3? раза менше, нхж тварини Ш-1 /конценгратно!/ групи.

Вивчення оплати корцу молочною продуктивнхстю показало, що на I кг молока первёстками 1-1 дослхдно! групи було вит-рачено на 0,05-0,09 к.од. I на 5,3-9 г перетравного проте!н,у менте, нЬк в 1нших трупах, тобто тварини цхе! групи значно краще оплачували корм продукцхею /таблиця 14/.

14. Оплата корцу молочное продуктивною:

___Групи_

Показники -1 !-ТГ—Г—Ш-!-13-

цослхдна'дослхдна !доел:дна ¡контрольна

Затрати на I кг надояного молока:

-обмённо! енер-гН.ЦДж 12,52 13,3 13,5 13,0

-кормових одиниць 1,06 1,14 1,15 1,П

-перетравного проте!цу,г 119,2 126,8 128,2 124,5

Економхчна ефективнхеть вирощування ремонтних телиць на рацёонах з, рёзною структурою. В доелхдженнях на телицях було встановлено, що застосування рацёонхв з малою питомзю масою . концентрованих кортв дозволяя за рахунок зменшення затрат на оплату прац! г эменшення вартостх кормхв знизити собхвартёсть виронування I голови на 19,3 крб. у порхвняннх з контролем х на 35,8 крб. - у поргвняннх з Ш-о /концентратною/ групою /таблиця 15/.

Зменшенню затрат сприяло також зниження кёлькостх оехме-н!нь у тварин, вирощених на рацхонах з ниэькою питомою маеоя концкормёв, до забезпечило одеряання прибутку 1-1,12 крб. на голову. Найбхльш високий прибуток ввд виробництва молока був одержаний у 1-й дЬслхднхЙ групх, рхзниця з контролем становила -г 07,47 крб.

Наведевё показники економхчно! ефективностх вирощування телиць на малоконцентрованих рацхонах еввдчать, шо такий тип годування забезпечуе одержання найбёльшого чистого прибутку.

15. Економхчна ефективнхсть вирощування ремонтних талнць на щэнострунтурних рацхонах /в цхнах 19Э0р/:

! Груди_.___

Локазники Г-1-ГПГ-!-Ш-!-17-

_I досдхдна I доел ¿дна! дослана 1 контрольна

Затрати на вирощування до 25-мхсячного вхку, крб. Економ1чний ефект при вирош.уваннх /+ до контролю/, крб. "" 632^6 +19,33 64 3? +6,2 66 -16,55 65, 19

Вартхсть ос1ыенхнь, крб. 3,0 3,6 4,0

Економхчний ефект при ос!мен1ннх /+ до контролю/, крб. "" +1,2 +1,0 +0,4

Витрати концкорм1в за перюд вирощування, кг 570,? 719,1 1348,4 991,8

Економ1я концкормхв /+до контролю/,кг +421,13 +772,72 -356,66 -

Над1й молока базисно! кирност1,ц 48,93 46,34 47,03 43,10

Лрибуток В1Д виробни-цтва молока,крб. 440,37 423,27 417,06 387,9

Економхчний ефект при виробництвх молока /¿до контролю/,крб. +52,47 +35,37 +29,16

Загальний економ1чний ефект /+до контролю/, крб. +73,0 +44,57 +13,04

висновкн

1. Вирощування ремонтних телиць п1слямолочного лер1оду на' малоконцентратних рацхонах, збалансованих за основными п6*ив-ними речовинами, дозволяв одержати прир1ст живо! маси на рхвнх 600-650 г/день.

2. Використання малоконцентратних рацхон1в при вирощуваннх ремонтних телиць забезпечув розвиток нормальних вхдтворних

- 20 -

функций i крашу- Ix заилх.цнюван! сть при першому осímshíhhí /60% проти 53,3-61,5? в !шшх трупах/.

3. Maca рхзних вх.цдхлгв i плода шлунка, довжина товстих i тонких кишок на 10-12"? бхльше у телиць, вирощених на малоконцентратних рац!онах, н!яс у тварин, як i одержували концентратнх i по-и!рноконцентратн1 рацхони.

4. Встанавлено, що всмоктуюча поверхня I сы2 рубцево! стхнки шлуяка телиць, вирощених на малоконцентратних районах, б!лыпа на 35,5-51,6!? /Р< 0,001/ у порхвнянн! з аналогами, як! отринували концентратн! та помхркоконцентратш рац!они.Ц! вхдмхнностг зв'я-занх з перетравленням бхлыцо! частки органично! речовини у перед-шлунках цих тварин.

5. PÍ3H0CTpyKTypHÍ рацхони при вирощуванн! телиць íctotho вплинули на депонування внутр!шнього i поливного жиру. Тварини, вироиенх на концентратних рацхонах, депонували жиру на 18,5-25,5^ б!льше, н!я телиц! immx груп.

6. Встановлено, що в!дшнност! у споживанн! сухо! речовини первхстками, вирощеними на р!зноструктурних рацхонах, проявлялись на протязх 2-2,5 ыхсяцхв вхд початку лактацх!. За цей nepí-

. од тварини, вирощенх на малоконцентратних рац!онах, сложили сухо! речовини на 7-10!? бхльше.

7. Первхстки, вирощенх на малоконцентратних рац!онах, краше використовують корми на утвороння продукцх!, в!дзначазоться б!яыв високою молочной продуктивною. За 305 дн!в лактац!í в!д них надоено на 217 кг молока бхльше, н!« вхд тварин, вирощених на пом1рно-концентратних, i на 350 кг б!льше, н!ж в!д перв!сток, вирощених на концентратних рацхонах.

8. Вивчення перетравностх поживних речовин не вилвило íctgt-hoI р!зниц1 mí к первхстками, вирощеними на районах з рхэною структурою. Однак тварини, вирощен! на малоконцентратних районах, дещо краща перетравливали СР,0Р,СП,С1 i БЕР.

9. Рхзн! тили годуваяня телиць п!д час вирощування справля-ють певний валив на показники обм!ну азоту у перв!сток, в!дм!-чаеться краще його використання /на 6,7-7,6V тваринами, вирощеними на малоконцентратних рацхонах.

10. Встановлено, що вирощування ремонтних телиць .на малоконцентратних районах сприяе одержанню бхльш високо! молочно! продуктивном! при эначнхй ¿коном!! зарнових концентрат!в. Ekohomí4-

ний ефапт эхд аинористання таких твар.чн становить в середньоцу 60-73 крб. / з цЬпх 1990р./ у порЬняш! з гварлнаыи, вирсдани-ня на ¡шицентратних! погЯрноконцентратшх рзцхонах.

дродозицИ вйробшщгву

1. При Бирощуваннх реыонтних толиць 1 нетелай до 25-!.исяч-ного в1ку рекомендуеться така структура рац!онхв: соковит! -32,1%, груб! - 33,1«, концентрати - 14,зелен! - 20,7%.

2. В лхгнхй период,яри доеягнэкн! гелицями яиво! маем 250300 кг I згку 10-12 «1сяц1э, концентрати мо^уть бути повн!ст» замгненх висококласиими зелекиыи корыаш. !

3. Для забезпечення повноц1нного вирощування ремонтних те-диць на рационах з пропонованоа структурою необххдно виробдяти груб! кории не иначе I класу в стШоввй перход, а в я!тн!й -хстотно ур х з и ом ак I тнх'В ат и зелеиий конвейер сумхпаии трва, вкяю-чаачл в структуру зеленого конвейера нов! кормов! культури, якI дозволязть хстотно розшлрити строки його використання I збаяан-сувати рацхонй за основними поживними речовинами.

НАУК031 РОЕОТИ,ОПУБЛИКОВАН! ПО ТШ! ДИСЕРГАДП

1. Сурначев А.Г. йадококцентратные районы для выращивания ремонтных телок // Кнфоры.листок.-Ворошиловград.-1938.-1*88-088.

- Зс.

2. Сурначев А.Г. Бесконцентратные рационы для выращивания ремонтных телок.// Информ.листок.-Ворошиловград.-1988 ,-ШЗ-163,

- Зс. .

3. Сурначев А.Г. Эффективность применения малоконцентратных рационов при интенсивном вкрааивании ремонтных телок.// Тезисы докладов к ХУШ зональной конференции молодых ученых "Вхслад молодых ученых в развитие агропромышленного комплекса Украинской ССР".- Херсон,1989.- С.44.

4. Сурначёв А.Г. Влияние различных типов кормления на выра-цивание ремонтных телок // Инфоры.листок.-Воропиловград.-1939.-№9-101,- Зс.

5. Сурначев А.Г. Влияние различных типов кормления на рост, развитие, воспроизводительные способности н дальнейшую молочную продуктивность ремонтных телочек.// Опыт работы по освоении проектных мощностей шлочных комплексов в хозяйствах научных учреждений 1'осагропроыа УССР.- Киев, 1989.- С. 108-109.

Повдноано к печати 5". 01.94. Формат 60x84/16. Печ.л. 1. Тираи 100. Заказ Й && Бесплатно. Пожразгеление оперативной полиграфии ЛМЩНТМ. 348000, Лугаиок, Краснея пл.,