Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Еффективнiсть вiтакорму в годiвлi свиней та курчат-бройлерiв

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Еффективнiсть вiтакорму в годiвлi свиней та курчат-бройлерiв"

2 0 іЗГ4'; .

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНІЙ УНІВЕРСИТЕТ

На праЕах рукопису

ТУКУСЕР РЛЇСА ЛЕОНІДОВНА

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВІТАВДШ В ГОДІВЛІ СВИНЕЙ ТА ІОТЧ АТ-БРОЙЛЕРІВ

06.02.02 - годівля сільськогосподарських тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття .іаукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ - ї<94

Дисертація е рукописом. Робота виконана в Одеському сільськогосподарському інституті.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук

. • . . професор СВЙІЕНЦОВ 0.1. .

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук

. - КАРПУСЬ М.М.

. кандидат сільськогосподарських наук

■ БЕРЕЗШ 1.Л.

Провідна установа: .Херсонський сільськогосподарський . інститут

Захист дисертації відбудеться "Л& " 1994 р.

8. годині на засіданні спеціалізованої Ради Д 120.71.05 в Українському державному аграрному університеті за адресою: 252041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, учбовий корпус З, аудиторія С8. ,

■ Просимо прийняти участь в обговоренні дисертації під час її захисту або вислати відгук на автореферат у 2-х примірниках завірених печаткою, за адресою: 25204Г, и. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, сектор захисту дисертацій.

. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці аграрного університету. •

Автореферат розісланий пло " /'</1994 р, • •

Вчений секретар спеціалізованої Рада, кандидат сільськогосподарських наук, доцент .. . •, ГҐ*' СТСШК В.Д.

з

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальній і- теми. На сучасному етапі недостатня забезпеченість населення продуктеми харчування пояснюється не тільки загальним економічним спадом в народному господарстві, але і недостачею кормів для тваринництва. Низька продуктивність сільськогосподарських тварин обумовлена також і незбалансованістью раціонів за протеїном, біологічно активними речовинами /БАР/.

На жаль потреба тваринництва, наприклад, у вітамінах забезпечується близько 50-60 %. Залишається проблематичним забезпечення тварин мінеральними речовинами. Наприклад; в кормах півдня України зафіксовано дефіцит фосфору, кобальту, міді, цинку. Тому ведеться непо. згливий пошук нових джерел БАР, в точу числі використання для цієї мети відходів різноманітних підприємств. Вчені Одеського біотехнологічного інституту розробили кормову добавку - вітакорм /патент № 17046І2/, ефективність котрої в годівлі свиней та птиці треба було вивчити.

Мета і завдання досліджень. Мета роботи: визначити ефективність вітакорму - новой кормової добавки в раціонах молодняка свиней та курчат-брс: іл ер і в при забезпеченні їх потреб в біологічно активних речовинах /перш за все в вітамінах А, Дд, групи В/. Для реалізації цієї мети ставились слідуючі завдання:

І/ визначити вплив вітакорму на продуктивність курчат-бройлерів і молодняка свиней; .

2/ вивчити перетравність основних поливних речовин, обмін азоту, кальцію та фосфору в організмі свиней та курчат-бройлерів; ..." •

З/ установити дію вітакорму на морфологічний склад туш • свиней і тушок курчат-бройлерів, якість м’яса, накопичення в печінці вітамінів, видах жирних,кислот;

4/ з’ясувати якість евннини і м’яса бройлерів в зв’язку

з застосуванням вітакорму для оптимізації рівня біологічно активних^речовин; .

5/ розрахувати економічну доцільність застосування ві-такорму в раціонах піддослідних свиней та курчат.

Наукова новизна роботи. Вперше визначена ефективність нової кормової добавки - вітакорму в раціонах курчат-бройле-рів і молодняка свиней за показниками продуктивності якості м’яса, та вплив вітакорму на обмін речовин в організмі свиней і птиці. . , ■ ’

Практична цінність роботи полягає в тому, що в умовах виробництва з’явилась можливість за рахунок вітакорму омешш-ти дефіцит біологічно активних речовин при їх оптимізації в раціонах молодняка- свиней та курчат-бройлерів і, перш за все, нормалізувати рівень вітамінів А,-Дд, В|2 та основних мікроелементів. Визначені дози згодування вітакорму і деякі пропозиції щодо удосконалення його складу. Крім того, використання відходів промисловості при виробництві вітакорму дозволяє в певній і.'.ірі зменшити їх негативний вплив на навколишнє сере-ДОВИЦЄ. • , - .у ■ .. ’ ■

Реалізація результатів досліджень. Результати досліджень впроваджені у радгоспі ім. 17 Партконференції Березівського району Одеської області, на Кіровській птахофабриці Комінтернівського району, на Куліндоровському комбінаті хлібопродуктів.

Апробація роботи та публікації. Матеріали дисертації викладено: . V. :

1/ на регіональній науково-практичній конференції "Удосконалення господарського механізму та інтенсифікація агропромислового виробництва" М, Житомир, 20 травня 1991 р./;

2/ на другій Республіканській науково-практичній конференції "Сільськогосподарське виробництво і екологія Криму" ■

/м. Сімферополь, 8 квітня 1992 р./; ;

. З/ на науковій конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів /за результатами наукових досліджень за 1990 рік/ м, Одеса, березень 199І р.;

4/ на науковій конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів /за результатами наукових досліджень за 1991 рік/ м. Одеса, 24 березня 1992 р.;

5/ на вченій раді Одеського біотехнологічного інституту /м. Одеса, '28 грудня 1992 р./'. ■ : ' ■ :

Опубліковано 4 наукові статті по темі дисертаційної роботи.

Обсяг роботи. Дисертація викладена на 243 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 25 таблицями в тексті та 29 таблицями в додатку і включає вступ, огляд літератури, методику досліджень, результати власних досліджень, обговорення одержаних результатів і висновки. Список літератури включає 330 джерел, в тому числі 06 на іноземній мові.

На захист виносяться слідуючі основні положення:

1. Добавлення вітакорму у раціони молодняка свиней сприяє ін-

тенсифікації /збільшення на 8-21,9 % проти контролю/ середньодобових приростів. '

2. Застосування вітакорку в дозі 3,5-4,5 % до маси„раціону, яка забезпечує опт.імізацію біологічно активних речовин у кормо-сумішок.які не мають стандартних преміксів,дозволяє інтенсифікувати середньодобові прирости живої ваги у курчат-бройлерів

на 7,6-16,4 %. ~ . •

3. Збагачення кормосумішей вітакормом замість стандартних пре-міксів забезпечує збільшення ; зберезогнсоом курчат на 2,4-3,6/?.

. 2. МАТЕРІА.Ч І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-господарські і фізіологічні досліди на свинях проводились- за методикою ВАСГНІЛ /Щеглов В.В. та ін., 1987/. ,

Експерименти проводились в радгоспі ім. І7-Ї Партконферен-ції Берегівського району та радгоспі "Росія" Ширяєвського району Одеської області, досліди на курчатах-бройлерах - на Кіров-ській птахофабриці Комінтернівського району, у птахорадгоспах "Понятовський" і "Ульяновський",, Одеської області, а фізіологічні /балансові/ досліди на курчатах-бройлерах проводили в умовах віварію при кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин Одес-кого сільськогосподарського інституту протягом 1990-1992 рр. '

' Для проведення досліджень відібрали молодняк свиней великої білої породи, який після підготовчого періоду розприділили • на 4 групи за принципом аналогів з урахуванням віку, гисої каси, походження тд енергії росту в підготовчий період /табл.І/.

На початок дослідів і-ік курчат-бройлерів "Гібро-6" складав

1-6 днів. Різниця за живоі.\ масою між групами не перевищувала

З %. Перша група завжди була контрольною, останні - дослідни- .

ми /табл. 2/.

Курчата-бройлори усіх груп отримували у віці 6-30 днів комбікорм 5-4/14 УКП-235, у другому періоді - 6-4/23 УКІ1-233. Вітакорм добавляли до сумішок методом ступінчатого змішування згідно схем науково-господарських дослідів /табл. І і 2/.

При опрацюванні схеми досліджень на бройлерах ми виходили

з орієнтовної дози 5 % вітакорму /до маси кормосуміші/, визначеної тимчасовою інструкцією Одеського біотехнологічного інституту. Разом-з'тим, лри визначенні доз вітакорму приймали до уваги рекомендації ВІТа /Крохійа В.А. та ін., 1990/ щодо норм маїфо- і мікроелементів, амінокислот, вітамінів в раціонах сільськогосподарської птиці.

І. Схема дослідів на курчатах-бройлерах

Група ' , Кількість курчат на початок досліду Характер годівлі

Досліди

І І- п 111

І /контроль/ ПО 250 100 ' Основна кормосуміш /ОК/

а преміксом П 5-Іх

II ' . • 110 250 100 ОК + 3,5 % вітакорму

замість преміксу

ш- , по 250 100 ОК + 4,0 % вітакорму

ІУ .. 110 > 250 100 ОК + 4,5 % вітакорму

У - ' . 100 ОК без преміксу П 5-І

хПримітка: у другому досліді із складу ОК премікс був

' ■; ■ вилучений. ■ ■:

Піддослідних свиней годували раціонами з набором кормів, характерних для умов півдня України. При складанні кормосумі-тей використовували методичні вказівки "Хімічний склад і поживність кормів півдня України" /Свеженцов 0.1. та ін., 1988/. Облік кормів* ио згодувались та їх залишків - груйове. : Утримати свиней було’ безвигульним у групових клітках, курчат-бройлері в - підлогова. ; ■ ; • -

2. Схема дослідів на свинях

Кількість голів у групі

Група І дослід П дослід ( Характер годівлі <

І /контроль/ 14 ІЗ Основний раціон /ОР/

п 14 ІЗ ОР н- вітакорм з метою доведення вітаміну Дд до норм ВАСГНІЛ

ш 14 ІЗ ОР + вітакорм /10 % вітаміну, Д, зверх норм ВАСГНІЛ/

ІУ ' 14 ІЗ ОР + вітакорм /15 % вітаміну Д. зверх норм ВАСГНІЛ/

Хімічний склад кормів, калу /посліду/, сечі визначали за загальноприйнятою в зоотехнії методикою /Петухова Є.А. та ін., 190Э/. Контрольний забііі свиней проводили за методикою Т.М. По-ліванової /1967/. Вміст вітамінів в печінці курчат та свиней, а також вищих жирних кислот визначали в лабораторіях Всесоюзного селекційно-генетичного інституту /м. Одеса/. При дегустації м’яса та бульону користовались методиками, рекомендованими Трончуком І.С. та ін. /1986/.

. 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

■ . . . . -і '

3.1. Характе ристика в ітакорму

Склад вітаксрму, розроблений /патент № І7045І2/ вченими Одеського б і отєхнолор ічног о інституту і представлений нам для вивчення його ефективносїі в годівлі моногастричних. Вітакорм-складається, %г з активного ілу - 55, кормового лігнину - 20,

сахарного дефекту. - 15, зародків пшениці - 6, вітамінно-мінеральної суміші - 4. .

, ’ В І кг вітакорцу міститься 7,0-11,0 ВДж обмінної енергії, 270-300 г сирого протеїну, 57,0-65,8 г піру, 84,7-135,0 г клітковини, 75-200 тис. МО уітаміну А, 7,5-30,0 тис. МО вітаміну Дд,

' - ' 6 л ' '

12-6$^ вітаміну В^у а також значна кількість інших вітамінів групи В, макро- і мікроелементів. Згідно досліджень Одеського біотехнологічкого інституту кількість важких металів, пестицидів у вітакормі не перевищувала ПДК. На мишах було доведено, що ця кормова добавка не впливає негативно на здоров’я лабораторних тварин та на функції розмноження.

3.2. Використайня вітакорцу в раціонах молодняка свиней

Основний раціон тварин в першому періоді досліду складався з Ікг ячмінної дерті, 0,1 кг кукурудзяного корнажа, І кг зібраного молока, 0,1 кг соняшникового шроту, 50 г соєвого шроту, 32 г обезфтореного фосфату, 5 г кухонної солі. Такий раціон був сбал&нсовашй за загальне® поживністю, перетравним проте'іном амінокислотами, макро- та мікроелеменодіи. Але потреба молодняка в каротині задовольнялась недостатньо, у вітаміні Дд - на 40 %. Вміст рибофлавіну, пантотенової кислоти, вітаміну також. виявився нижче норки. ;

А тому цілком доцільними були добавки вітакорму. Внаслі- . док того, що до складу вітакорцу входить велика кількість вітаміну Дд, дози досліджуваної кормової добавки розрахували перш за все за кальціферслом. Г^и цьому враховували, що надлишок вітаміну ^ в раціонах, звичайно, погано впливає на обмін речовин і продуктивність тварин /ДвінськаЛ,, 1988; Околєлова Т., 1989; Сурай П., 1990/. ч ;і ■ V'Vі;

Б другому досліді основний раціон складався із дерті пшеничної - 0,4 кг, ячмінної - 0,6; кукурудзяної - 0,4; горохо- ' §ої - 0,4; буряків кормових - 1,0; збираного молока - 1,0 кг та мінеральних добавок. • . , У:;- -У;

Основні показники вирощування та відгодівлі молодняка свиней наведені в таблиці 3. , .

. Як видно з даних таблиці 3 згодовування вітакорцу сприяло більш інтенсивному росту свиней, хоча не заводи динаміка дяк

• показників чітко співпадала з коливанням доз кормової добавки.

Найбільша прибавка живої маси зефіксованаі після згодуван-ня 21 г вітакорму в розрахунку на І голову за добу /4 група/.

При цьому, по мірі інтенсивності росту скоротилися витрати кор-

3. Зоотехнічні показники вирощування свиней

Показник

Середа жива маса І голови, кг:

.на.-початок досліду . ■ ■

на кінець досліду '

Витрачено на І кг приросту «аси: кормових одиниць ’ перетравного протеїну, г Обмінно? енергії* ВДк

Середня маса І голови,-кг: на початок досліду на кінець досліду .

Середньодобовий приріст маси, г Витрачено на І кг приросту живої маси: кормових одиниць перетравного протеїну, г обмінної енергії, ІЦІ^с .

гб.Оі+І^О .25,05+1,13 25,05+1,16 132,9+3,7 , 137,3+2,8 148,1+2,2

. Групи

І : 2 І З. І 4. "■

контрольна_^досліг.на ! дослідна ^дослідна

І дослід ; •

25,04+і,ІЗ 123,6+3,7

4,97 539 47,2 П дослід

44,9+0,98 104,8+1,79 558+18,35

5,36 558 47,81

4,52

506

43,6

44,8+1,02

108,9+1,05

559+55,00

4,98

529

44,58

4,36

488

42,0

4,14

446

38,3

45,0+0,94

110,6+1,66

613+53,00

4,87 '

518

43,60

45,0+0,4

116,9+5,32

671+163,00

4,40

473

40,16

мових одиниць, обмінної енергії, перетравного протеїну на І кг приросту живої маси. ' ;

Збільшення продуктивності тварин 2-4 груп обумовлюється більш високою перетравністю прийнятих з кормом жиру та клітковини. Причому, це явище характерно як для свиней в ранньому, так і в більш пізньому /П дослід/ віці. Перетравність жиру у свиней в'умовах І науково-господарського досліду складала, '

І група - 57, 2 - ,5&, 3 - 63, 4 - 61, в другому досліді відповідно - 52 , 57 , 56-,і 55, а клітковину відповідно у І досліді -29, 35, 38 і 36; у другому - 39, 42, 41 і 45. Перетравність протеїну та БЕР виявились практично однаковими, а засвоєння азоту було найбільшим у 2 і 3 групах обох дослідів. По мірі збільшення доз вітакорму в організмі свиней поліпшилось вико-рйстання'. кальцію та фосфору, що обумовлюється не стільки над-ходхсенням з вітакормом цих елементів, скільки вмістом вітані-ну Д3. ' .. ; ■ : ' У ■ : : .. .. ' .

Виявлена тенденція до змешення суки амінокислот у крові свиней,’котрі отримували раціони з вітакормом. Вільні амінокислоти витрачались очевидно, не лише для синтезу білка, але і в процесах жироутворення, що підтверджується матеріалом конг-рольного забои. - . ^

.Не викликає сумнівів факт вірогідного /Р-~0,05/ накопичення в крові неорганічного фосфору. В першому Досліді І група - . 5,83+0,49; 2 - 7,8+1,05; 3 - 8,64+0,69; 4 - 9,60+1,24 мг%; у другому досліді І група - 6,78+1,16; 2 - 7,41+0,80; 3 - 7,05+

0,51; 4 - 7,23+0,82. Дзоте, концентрація в-крові загального білка, кальцію, фосфору та резервна лужність не виходили за межі фізіологічних норм. Отже,, використовувана добавка негативно не впливала на здоров’я молодняка свиней. ■ ■ - . . • !

'/Ідні контрольного забою /табл. 4/ дозволяють акцентувати увагу на посиленому утворенні не тільки внутрішнього аиру та сала /Р^ 0,05/ в організмі свиней, що отримували раціони з ві-такормом, але і м’йса /Р-'О.ОІ/. ; : ■ ■;

4. Морфологічний склад туи у свиней

Показник і І ! ^ ГО г< і а и

І ! ^ 1 о ! ^ 1 4

І дослід

Жива маса перед забоєм, кг ІІІ,В*6,66 112,0+0,27 120,5+4,24 139,8+3,41

Маса туші пзред обвалкою, кг 82,0+1,15 88,9+0,38 101,4+1,12 105,0+0,81

Маса внутр іи-нього вдру, кг . 3,33+0,40 4,70+0,51 8,50+0,76 9,46+0,91

Маса кісток туші, кг 10,1+0,77 12,1+0,20 12,1+0,44 13,03+0,06

Маса м’яса, кг Маса сала, кг 47,8^0,89 24,1+0,44 50,73+1,06 2б,С6+0,00 57,2+0,96 32,С6+0,26 58,63+0,01 33,63+0,19

Припадає сала на І КГ !.!*ЯСД,Г 504 514 560 574

Кількість М'ЯСр. на 100 кг живої маси, кг 42,68 42,00 41,95 41,91

Забійний вихід,% 73,19 73,73 74,40 75,30

П дослід

Жива маса перед забоєм, кг 103,9+1,6 108,1+0,5 110,5+0,37 117,8+0,62

Маса'туші перед обєалкса, кг 72,9+1,07 77,1+0,54 81,5+0,45 87,1+0,47

Маса внутрішнього шіру.кг 2,23+0,34 2,70+0,29 3,10+0,41 3,40+0,50

Маса кісток,кг Масам’яса,кг 1і,Б£0,Б8 42,7+0,56 10,6+0,66 45,6+0,44 10,7+0,15 48,2+0,20 11,0+0,53 51,6+0,52

Маса сала, кг 18,75+0,42 20,83+0,38 22,63+0,18 24,4+0,20

Припадає сала на І кг м’яса,р 437 456 468 471

Кількість м’яса на 100 кг живої маси, кг 41,09 42,18 43,61 43,88

Забійний вихід, 70,10 71,30 73,70 ’73,90

Збільшеная ретенції вітаміну А в печінці підсвинків, що отримували раціони з вітакормом, кожна віднести до закономірних: в першому експерименті у тварин І групи його вміст складав - 19,76+6,15 МО; 2 - 19,02+3,63; 3 - 22,37+5,12;

4 - 26,19+7,11 МО /Р<"0,05/; у другоцу відповідно 1-14,45+ 6,75; 14,75+6,73; 26,06+7,37; 19,86+2,08 /Р<0,05/. ~

Кількісне збільшення рибофлавіну в цьому органі у свиней

2-4 груп виявлено лише в першому досліді, що, можливо, обумов-лоно різним набором кормів та поживних речовин в обох дослідах.

В геших дослідах на фоні добавок вітакорму в тканинах печінки підсвинків 2-4 груп із насичених ямрйих кислот домінувала стеаринова кислота. Кількісне зменшення папьмітінової кислоти співпадала із зміною ненасичених жирних кислот групи С^0 /особливо переходом олеїнової в стеаринову/ із-за необхідності стабілізації рівня пальмітинової кислоти за рахунок відщеплення від останніх двох атомів вуглецо.

При дегустації м’яса дегустаційна комісія зафіксувала: найкращими смаковими якостями відрізнялось м’ясо 3 групи. Сви-шна 4 групи тварин, котрі отримували більше всього вітакорму, виявилась із стороннім запахом - близьким до запаху мулу. Члени комісії оцінили таке м’ясо тільки 4,5 балаш проти 6,5 балів свиней контрольної групи, . : . : : .

3.3. Ефзктивність вітакорму в годівлі курчат-бройлерів

ПетідшЙ дослід. В загальній кількості окремих поживних речовин в кормосуміші доля сирого протеїну складала 6.,0-6,В %, жиру - 11,7-14,7, кальцію - 27,3-32,8, никотинової кислоти -17,9-21,9 % і завдяки використання вітакорму в І період вирощування бройлерів /1-30 дн./, вдалося дешо зменшити в кормо-сумішках дефіцит сирого протеїну,жиру,. а також збалансувати основну кормову суміш /Ш/ за кальцієм. Разом з тим, заміна стандартного преміксу П 5-І вітакормом привела до зменшення в (Я вітаміну А, та , йоду і марганцю проти ОК аналогів контрольної групи. .

В І досліді в результаті заміни преміксу П 5-І вітакор-

ІЗ

мом кінцева :кива маса бройлерів 2-4 груп знизилась на 9,4-

11,9 %, збереженість курчат зменшилась на 11,9-20,0%. У курчат дослідних груп дещо знизилась перетравність поживних речовин раціону /табл. 5/. .

. . 5. Перетравність поживних речовин раціону курчатами. : бройлерами, % ’

^Показник

Групи

І дослід

Суха речовина

Ьир ' ./■■; . /■ Клітковина БЕР • : ■

Суха речовина-

V. , Клітковина БЕР :

69

78 23

79

62

74

19

79

67

76

20

76

П дослід

66

81

22

76

66

76

20

76

70

81

22

76

68

76

21

76

68

81

23

76

У лпугому досліді ОК па набором інгредієнтів була майка такса, як іп пераому, але із-за відсутності лреміксу з дефіцитом вітамінів Вд, А, та йоду і иарганф. Тому після збагачення ОК аітакоркои прирости ниво? маси у курчат 2-4 дослідних груп підбшзїлись »а 7,6-16,4 %, . а збережність курчат -на 2,4-3,6 % проти аналогів контрольної групи.

Виявлено тощекціо до гмзншанші /Р<0,05/ в печінці бройлерів тапісх гзирнлх кислот, як ліноленова, арахідонова та олеїнова. Тим сашм, проявлена аналогічність по динаміці цих жирних кислот в порівнянні із сеинями, хоча кількість стеаринової кислоти /І - 23,30+1,04; 2 - 26,06+0,59; 3 - 24,32+1,47;

4 - 23,46^0,87 % /залишилась практично незмінною.

В третьому досліді поживність ОК /контрольна група/ характеризувалась недостаче» вітамінів А, Д, В5, В^* фосфору і частково ыарганцэ та міді. Після збагачення СК вітакормом у

І

З

4

дозі 4,5 % забезпеченість курчат вітаміном А складала — 113 % в порівняні э нормами ВАСГНІЛ /1985/, кількість вітамінів Д і теж перевищувала норму. ; _ .

В результаті кінцева жива маса бройлерів збільшилась на 19,1 % проти контролю, тоді як цей показник у птиці 2 групи /ОК з преміксом П 5-І і П 6-І/ склав 15,3 %. Збереженість курчат становила у І групі - 88 %; 2 - 91; 3 - 90; 4 - 92 і

5 - 87 %. ; : : " ■. ; . \ "

У курчат 2-5 груп скоротились відповідно .витраїи комбікорму - на 6,4-8,3 %, в тому числі обмінної енергії - на 4,4-

11,2 % порівняно із птицею 1 групи.

Вставлено тенденцію до накопичення в м’ясі жиру, вміст якого у курчат І групи складав 4,31 %; 2 - 5,18; 3- 4,38;

4 - 4,73 % та протеїну відповідно - 21,96 %; 21,95; 22,37 і

23.li %. ■ . ' ’ '' ' 4: ’

У тушках курчат-бройлерів порівняно з аналогами 2 групи збільшилась маса їстівних часток /Р<0,05/. Але за підсумками всіх 3-х науково-господарських дослідів немонна стверджувати про закономірний вплив вітакорму на вихід їстівних та неїстівних часток в тушках бройлерів.

Економічна еДгективність результатів дослідів

При згодовуванні вітакорму свиням за період дослідів одержано в розрахунку на І голову - 11,6-44,4 крб. додаткового прибутку. Найбільша економічна ефективність зафіксована при згодовуванні в розрахунку на І голову 21 г кормової добавки в І періоді досліду та 24,6 г - у другому.

При розрахунку економі чноЗмзфективност і вирощування бройлерів приймали збитки від ііадежу курчат, із розрахунку, що загибель І голови у добовому віці супроводжується збитком біля : 500 г корму, витраченого на вирощування та утримання батьківського стада /Столляр Г.А., та ін., 1984/. : Л ,

Розрахунки показали, що при використанні кормосуміші без преміксів, збагаченої вітакормом, при вирощуванні. курчат-брой-лерів на кожних 1000 голів можна одержати 400-1081 нрб. додаткового прибутку /за цінами І990-І99І рр./.

ВИСНОВКИ

1. Використання вітакорму о годівлі свиней і курчат-брсйлерів на фоні господарських раціонів поліпшує вітамінне та мііфомінеральне живлення, підвищує інтенсивність росту та використання корму.

2. Згодовування в раціонах молодняка свиней на відгодівлі вітакорму в дозах 21...ЗО г на голову підвищує середньодобові прирости Я!аої маси на 8,0...25,0 зменшує витрати корму на І кг.приросту живої маси на 7,І...17,9 % і перетравного протеїну на 5,3...17,4 % відповідно дози кормової добавки.

3. Оптнмізація вітамінного та мікромінерального живлення молодняка свиней на відгодівлі за рахунок вітакорму сприяє підвищенню перетравності клітковини на 2,2...7,8 % та жиру -на 2,4-5,1% і тварини проявляють тенденцію до поліпшення засвоєння азоту.

4. Вітакорм негативно не впливає на стан здоров'я свиней і біохімічні показники сироватки іфові /вміст білка, вільних амінокислот, кальцію, неорганічного фосфору, резервної лужності/знаходяться у межах фізіологічної норш.

5. У свиней, які споживали вітакорм при вирощуванні і відгодівлі з 25 кг до 130...140 кг давої маси, збільшився забійний вихід, кількість м’яса в туші і вміст в ньому білка

та фосфору відповідно на 9,1...12,3 та 18,9...23,3 % /Р^0,05/, а кількість-заїру в тушах зрослана 1,96. ..9,53 кг /Р<0,05...

о.ооі/. . ' ■

6. При згодуванні вітакорму у печінці свиней знижується

рівень олеїнової, ліноленової,арахідонової та пальмітинової жирних кислот /Р<0,05/ з одночасним зростанням ерукової, стеаринової і лінолеїзої. При збільиенні в раціонах вітакорму зростає вміст в печінці зітошну А. .

7. Включення вітакорму до ксраосумішок курчат-бройлерів за відсутністю стандартних преміксів П5-1 і'Пб-І у дозах

3,5...4,5 % для оптішізації рівня біологічно активних речовин /вітамінів - А,Д,Вк і і мікроелементів/ підвищувало ріст курчат 7,6...19,1 % /Р 0,05/, скорочувало витрати комбікорму

на приріст живої маси на 5,2,..11,7, обмінної енергії на '

2.4...11.2 %, сирого протеїну на 3,3...8,6 % та підвищувало збереженість курчат на 2,4...4,0%. У птиці поліпшується перетравність жиру на 6,4...6,8 %, клітковини на 3,3...3,4 % та використання кальцій, фосфору і закономірно збільшується вихід у налівтушках їстівних часток, але при вмісту 4,5 % - по- . гіршувались смакові якості м’яса і бульйону.

8. Вітакорм по ефективності балансування кормосумішок за основними біологічно активними речовинами відносно до стандартних преміксів П5-І і Ш-І знижував збереженість курчат на

11.9...20.0% та кінцеву жиЕу масу і підвищував витрати корму на приріст живої маси.

9. При використанні вітакорму в годіелі курчат-бройлерів

/без преміксів/ у розрахунку на 1000 гол. додатковий прибуток складав 380...1463 крб., а при вирощуванні та відгодівлі свиней е розрахунку на І голову - 24,9...84,2 крб. /за цінами 1990-1991 рр./. ' ; . \ ; :

ІРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ : ' л ;

І. Яри відсутності в раціонах стандартних преміксів /мінерал ьно-в і тамінні добавки/ слід використовувати вітакорм. Кількість добавки в раціони вітакорму необхідно визначати відносно нєдосташої до норми кількості мікроелементів та вітамінів /перш за все А, Д і Вц/і ■ ... '

Оптимальною дозою вітакорму в кормосумішках для курчат-бройлерів є 3,5-4,0 %, а початковою для молодняка свиней при вирощуванні“та відгодівлі - 21...25 г на І голову в день залежне від періоду і наявністю біологічно активних речовин в основному раціоні. . .

• 2. Запропонований Одеським біотехнологічним інститутом

склад вітакорму не-відповідає оптимізації живлення молодняка свиней і птиці. З метою поліпшення його сіладу пропонується:

- для молодняка свиней у літній період при і'чкористанні

в раціонах зелених кормів до складу вітакорму необхідно включити вітаміни В£ і В3, а виключити А і Е; . .

- для курчат-бройлерів у складі вітакорму слід зменшити вміст активного мулу і підвищити концентрацію марганцю і йоду,

прийнявши за базовий рівень 0,2 г йоду на І кг вітакорму.

Список робіт, опублікованих по темі дисертації

І. Тунусер Р.Л. Продуктивность и обмен веществ у молодняка свиней после скармливания вигакорма // Селекционные и технологические методы повышения продуктивности сельскохозяйственных животных и птицы в котом региона Украины.- Одесса,

1391,- С. 93-99. ; .

' 2. Свеженцов А.П., Левицкий А.П., Тукусер Р.Л. Оптимиза-

ция уровня биологически активных веществ в рационе молодняка свиней за счет применения витанорма // Доклада российской академии сельскохозяйственных наук.- 1992,- № 7.-М,- С.34-37.

3. Свеженцов А., Тукусер Р., Сапунков С. Витакорм для бройлеров И Птицеводство.- 1992,- № 7.- С. 18-20.

. 4. Тукусер Р.Л. Применение витакорма в рационах цыллят-бройлероп // Сельскохозяйственное производство и экология Крыма: Тез. докл. П Республ. науч.-практич. конференц. 8 апреля 1990 г.- Симферополь, 1992,- С. 54-55.

Ло^ц, к пси. &і-> '-і/t' 9V ч'иоі.гаг uO x 1 *^16 Wbed f.o Hi га к. 7* /»/.-. P- OCX,;