Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Гормональный статус та обмiн речовин у поросят в залежностi вiд концентрацii метаболiчноi енергii, Se2+ та вiтамiну Е в рацiонi маток

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Гормональный статус та обмiн речовин у поросят в залежностi вiд концентрацii метаболiчноi енергii, Se2+ та вiтамiну Е в рацiонi маток"

УКРАКНСЬКА АКАДЕМ1Я АГРАРНИХ НАУК 1НСТИТУТ Ф1310Л0ГП I Б10Х1МП ТВАРИН

рГВ ол

На правах рукопису

/ 4

УДК 591.3:599.731.1:612.018:577; 121.7

Д А Н Ч У к

В'ячеслав Володимирович

ГОРМОНАЛЬНИЙ СТАТУС ТА ОБМ1Н РЕЧОВИН У ПОРОСЯТ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д КОНЦЕНТРАЦН МЕТАБ0Л1ЧН01 ЕНЕРГИ, 8е2+ ТА В1ТАМ1НУ 6 В РАЦЮН1 МАТОК

03.00.04 — 61ох1м1я

Автореферат дисертац!'1 на здобуття наукового ступеня кандидата б1олог1чних наук

ЛЬВ1В — 1994

Робота виконана в лабораторц нейрогуморальноТ регуляцп 1нституту ф1зюлогп 1 бюх1мм тварин Украшсько! академи аграрних наук.

Науковий кергвник

доктор бюлопчних наук СШТИНСЬКИЙ

ВОЛОДИМИР васил ьович.

Офщшш опоненти:

- доктор бтлопчних наук, профссор в.г.янович

- доктор бюлопчних наук, професор член-ко-респондент УкраТнськоУ академи аграрних наук в. г. герасименко.

Пров!дна установа

Гнститут свинарства м. Полтава.

Захист дисертацм вщбудеться « /

\//>' 1994 р. о

год.

на засщанш спещал1зовано1 ради Д 020.14.01. при 1нститут1 ф1зюлогп \ бю-х!мп тварин УкраТнсько! академи аграрних наук.

Адреса 1нституту: 290034, м. Льв1в-34. вул. В. Стуса, 38.

3 дисерташею можна познайомитися в б1блютеш 1нституту фЫологп 1 бюх1ми тварин УААН.

// ,

Автореферат розкланий « г " » и / 1994 р.

. Вчений секретар ^

спецшл13овано1 ечено! ради кандидат б'юлогЫних наук ^-

Я. /. КИРИЛ1В

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальн1сть_теми. Анал1з господэрско! д1яльност1 тварин-кицтва в кра1нах розвинутим свинарством, св1дчить, що в перл! да! п1сля народження життя гине до ЗОЯ поросят (English P.,Wilkinson V. 1983). При цьому основною щтиною загибел1 новонародаэ-них е нездати1сть контролювэти р1вень глюкози в кров1 1 тому у поросят 1-3 денного в1ку при переохолодженн1 1 голодуван1 виникае г1погл1кем1я (Кондрахин И.П. 1989). Зумовлено ца ткм, що на в1д-м1ну в1д новонароджених тварин l№üi'v впд1в, свин1 народхувться з оОмезкеними запасами триацилгл1церин1в в тканинах, а процеси р-окиснення жирних кислот 1 ресинтезу глюкози е на дужэ ннзькому р1вн1 (Pegorler .J.Р. et al.,1981; Сн1тинський B.B.,1989). В дос-л1дженндх на новонароджених щурах показано, що метабол1чнай статус орган1зму визначаеться динам1кою адаптивних гормон1в в кров1, а також еф1»зктивн1стю 1х впливу на обм1н речовин в тканинах (Сн1тшськ1!й В.В.,1989).

У новонароджених поросят виявлено не в1дпов1дн1сть ендск-ринно1 реакцИ на голодування (Xasser S. et al.,1981), що Mose бути причиною деф1циту глюконеогенезу 1 окиснення прних кислот в тканинах при голодуванн! 1 г1потерм11 (Pegorler J.P. et al.1931). Адаптац1Пн1 зм1ки, як1 Б1дбувамться в мета0ол1чних функцЫх ново-народженого, очевидно. зумовлен1 не т1льки д1ею ендогенккх фзкто-р1в, якими в гормони, аде 1 в значн1й Mlpl залежить в1д впливу екзогеншч фактор 1в. Показано, що зм1на парц1алыюго ткску кисня в тканинах тварин при народженп1 активуе процес пероксидацИ л1п1д!в, а його продукти е негативнимп модуляторами метабол1чнис функцМ (Bochev Р., 1939). Важливу роль в проф1лактиц1 перокскда-дяц1Иного стрясу в1д1грае в!тям1н 6 1 селеновм1стн1 б1лки, як1 входлть в склад анткоксидаптно! систоми тЛэнкин В.З. и др. '934). В1домо, и;о внаслХдок катал1тично1 активност! селензалекно! глутз-т!онпероксидази в кл1тинах в1дбуваеться в1дновлення пероксиду водню та г1дррперекис1в орган1чних молекул (Wendel А., 19С2). Кр1м цього селен.входить до складу б1лк1в, як1 приймаять участь у зв'язуванн! i метабол1зм1 жирних кислот (Chan L. et al., 1935; Sweeter K.P.\et,al. ,1986). СвленоБм1стн1 61лют такок рогулюмть синтез 1 перетворення гормо;.1в в.тканинах (Beech S. et.al., 1992). 0ск1льки, в л1тератур1 в1дсутн1 дан1 про bIkobI 1 ал1ментарн1 аспекта ц1е! науково-практично! проблеми у-свиней, тому вони, стали предметом наших досл!джень.

- г -

Мета_та_заваан11я_^0сл12жетя. Головною метою рсботи було

з'ясувати законом!рност! адаптивиих зм!н метабол!зму та динам1ки

гормон1в, як1 контролювть пронеси росту 1 розвитку свинай в нзо-

наталъний перЮд, а також досл1дити стан лроцесу порекисного охи-

снення л1п!д!в 1 активШсть 'фермент 1в антиоксидг'тно! система в

еритроцитах поросят в залекност1 в1д р!вня еноргетичпого живления

р 1

•поросних.маток 1 забезшчешш 1х рац1ону Бо' 1 токоферолом.

Для досягнення мети поставлен! так! завдання:

1. Досл1дити динам1ку основних енергетичних су0страт1в в кров1 поросят в залежност1 в!д в1ку, енергеткчно1 ц!нност1 рац1ону маток та добавок селену 1 в1там!ну 6 ;

2. .Досл1дити вплив р1вня обм1нно1 енергИ рацЮну маток 3 окремих ацтиоксидант1в на концентрац!ю 1исул!ну, кортизолу та гормон1в щитовидно! залози в кров! поросят раннього в1ку;

3. Досл!дити стан перекисного окиснення л!п!д!в 1 активн1сть антиоксидантних фермент!в глутат!оново1 системн в кров! поросят раннього в!ку при р!зних р!внях енергетичного живлення маток та забезпечення 1х рац!ону селеном 1 в1там1ном е.

Ц§У525§_новизна_ро5от1!^ Бперие проведено комплекса! досл!д-ження, скерован1 на з'ясування характеру вяливу енергетичного жиадешш, добавок селену 1 в1там!ну е до рац!ону поросних маток на гормонально-субстратний статус поросят раннього в!ку. Установлено, що процес ноонатально1 адаптацП у свиней заСезшчуетъся п!дв!иценням кокцентраци 1нсул!ну та трийодшроШну в кров1 при одночасному знижыш! вм!сту кортизолу та тетраЯодтирон!ну. Показано, що високий р!вень енергетичного хивлення поросних маток 1 оптим1зац1я вмЮту антиоксидант!5 в 1х рац!он1 сб1льшуе концент-р:-;ц1ю 1нсул1ну 1 знижуе ьм!ст кортизолу в к;ов1 ноьонароджених поросят. Кр1м цього встановлено, що досм1ди-уьан1 фактори позитивно ьшивзютъ на активШсть антиоксидантних 4»рмент!в глутат!оно-ьо1 системн в еритронитах свиней в яер1од неонагально! адайтацП.

ОВЭё™Щй_значення_роСоти. робота присвячена вир!шенню ьаклпво1 проблвми сучас;юго свинарства - пошуку шлях1в покращеяня зсереження новонароджених поросят ! п1двищенню продуктивност! сышошток. В результат! проведених досл!джень встановлено, що п1дЕ'.цдення р!вня обм1нно! енерг!! (за рахунок згодЬвування кормового жиру) 1 додаьання селену та в1там!ну е до рац1ону маток заОезпечуе зсШьшення маси поросят при народженн1 та ггокращуе одаптзц1Ян1 можлпвост1 1х ендокринно1 системн ! метабол!зму. Разом з тим згодовування иоросним маткам в склад! повно1нград!ен-

тиого рац!ону добавок кормового жиру актив!зуе процес перекисного сккснення л1л1д±в в тканинах поросят раннього в1ку 1 тому високо-енергетачп! рац!они повинн1 Оути забезпечен1 Бег+ та в!там1ном 6. На основ! резулътат1в досл!джень рекомендувться при год1вл1 виоо- ' копоросних маток (старше 2-ох рок!в) викориотовувати висококало-р!йн! рац!онн (вм!ст обм!Нно! енерг!! 17-18 ВДя/кг сух. м. корму) з добавками сэлену 1 в1там1ну 6 в!дпов!дно 0,2 мг/кг та 45 мг/кг. Апробйц!я_робдти. Матер!али дасертацН допов!дались на:

- Всесоюзной нзрад! "Навив аспекты -частая биологически активных вещэста а регуляции метаболизма и продуктивности сельскохозяйственных жпютных" (Боровск 1991);

- IV УкраХнському б1ох!м1чному зЧзд! (Ки1в 1992);

- II ф!з!олог1чному з*!зд! ЗахЛдного рвг1ону Укра!ш (Льв1в 1993)

Стр2кт1ра_1_об2ем_роботи. Дисертац!я м1стить 146 стор!нок машинописного тексту 1 складаеться з! вступу, огляду л!тератури, описания матод!в, результат!в досл1джень та 1х обговорення, заключения, висновк1в, смску л!тератури, що включав 346 даерел з них 260 на лэтинському шрифт1.

1кац11. По маТер!алах досл!даень опубл!коано б ро01т. з низ 2 статт1 1 4 тез.

2. МАТЕРИЛ I метода ДООТДЖЕНЬ. Екслеримэнтэльн! досл1щвтт проведен! на свинокомплекс! радгоспу "30 рок1в Перемоги" Чортк1вського району Терноп1льско1 облает! -о на свинокомплекс! колгоспу 1м. "1вана Франка" Кам'ян-ко-Бузького району Льв1всько1 облает! на протяз1 1991-1992 рок!в. В досл1дж8Ш1ях використовували поросят, одерзканнх в1д свиноматок велико! б!ло! породи в!ком старше 2 рок!в, з соредньоа масою т!ла 160-180 кг 2 поросност!. Год!вля тварин зг1дно детая1зованих норм .{Калашников ! сп!вавт., 1985). Як добавки до стандартних ред!он1в використовували кормовий жир, селен!т натр!ю ! токоферол.

Схема досл1ду (1-ша сэр!я). В цьому випадау було сформовано 5 'груп свиноматок (по 10 тварин в груп!). Свиноматки контрольно! групи отримували стандартний рац1он (СР), який заОэзпэчував !х . потреби в потавних ! 01олог!чно активних речовинах )г!дно 1сную-чих норм. Тварани 1-о1 досл1до1 групи отримували СР + кормовий жир (1Ш) з розрэхунку 250 г на голову в день. Тввршш 2-о! досл!-дно1 групи отримували СР+5И+селен з розрахунку 0,20.мг/кг сухо1 рвчоыиш корму. Тварини З-чП доол!дно! групп отримували СР + КЖ + <11-а тскафзрол ацетат з розрахунку 45 мг/кг корму. Твариня 4-о! ' досл!дао! групи отрниувзли СР + КЯ + селен 0,20 мг/кг +<11-а токо-

феролу ацетат 45 мг/кг корму.

В друг1й 1 трвтШ cepli досл!д!в було проведено по анало-г1чн!й схем!: Умови досл1джень в1дпов!дали стану год!вл1 тварин контрольно!, I-oi 1 4-01 д0сл1дних груп. При цьому тварини контрольно! груш отримували СР. Тварини I-ol досл1^о1 групи отриму-вали CP + КЖ 300 г на голову в день. Тварини 2-о1 досл1дно1 отримували QP + КЖ + селен з розрахунку 0,20 мг/кг cyxol речовини • корму + dl-а токоферолу ацетат 45 мг/кг корму.

Поросят одержэних в1д свиноматок контрольно! 1 досл1дних груп вирощували п1д матками, при t° +20°~22° С в прим!щенн1, а в зон1 oöirplBy' +28-32° С. Матер1апом для досл!дакень служила веноз-на. кров, одержана в1д поросят шляхом пункц11 передньоХ порожнис-то! .вени. Кров.в1д поросят в1дбирали п1сля народаення (до прийому молозива) 0,5 годин1 а також на 6, 12, 24, 120 годин! i на 21 день яиття. Плазму кров1 використовувели для визначення вмЮту 1нсул1ну, кортизолу, тироксину, 3.3*;5.-трийодтирон1ну, триацил-' гл!церид!в,' неетериф!кованих жирних кислот, сечовини, глюкози та показник1в перекисниго окиснення л!п!д1в - д1енових кон*югат1в та малонового диальдег!ду. ВодниЯ гемол1зат еритроцит!в використо-вували для визначення активност1 глутатЮнпероксидаэи та глута-т1онредуктази.

Концентрац!ю гормонХв в кров1 визначали радЮ1мунолог1чним методом з використанням набор1в ф1рми "ХОШБОХ-МЕНСК" (Беларусь). Для' визначення вм!сгу 1нсул1ну в кров! використовували набори РИО-ИНС-ПГ- 1261, кортизолу - СТЕРОН-К- 1251-М, 3,3',5 триЙОД-тирон1ну - РИО-Тд-ПГ, Тироксину - РИО-Т4-ПГ, Концентрац!» гормо-н1в визначали на л1чильнику "COMF1 - GAMMA 1282". Розрахунки проводили в координатах "logit-log".

Активн1сть глутатЮнпероксидаэи визначали користуючись методом описании Гаврилоьою А.Р.та Хмарою Н.Ф. (1986) по к1лько-ст! окисненного глутат!ону,а активнЮть глутатЮнредуктази - по швидкост! в!дновлення глутат!ону в присутност1 NADPH (Власова С.Н. 1 cniB.I9S0). .

BmIct малонового даальдег1ду в плазм1 кров1 визначали по методу Коробейникова Э.Н. (1989).

Молекули жирних кислот з двома подв1йними ейряженими звуками визначали за методом Сально1 (1977).

BmIct глюкози в плазм1 кров! визначали глюкозооксидазним методом (Hanson А.А.,1981). •

Концентрат» триацилгл!дерид!в в плазм! кров! визначали за

допомогою набор1в Био-Лахема-Тест (Чехословачина).

BmIct НЕЖК в плазм1 визначали за методом описании Хиггинсом А. (1990).

BmIct сечовини в плазм1 кров! визначали за допомогою набор!в БИО- ЛАХЕМА-ТЕСТ "Мочевина-"50" (Чехослозачона). Одержан1 цифров1 дан1 оброблен! статистично по методу 0йв1на (I960).

3. РЕЗУЛЬТАТ» ДОСЛЩЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ.

3.1 Вплив складу рац!ону поросни? свиноматок на активн!сть глу.тат1онпероксидази та глутат1онредуктази в еритроцитах поросят.

В1домо, що в процесах детоксикацИ активних форм к"сню в тканинах важлива роль наложить глутат1онпероксидаз1 - селеновм!-стному протеину, який виявлено в кл!тинах. р!зних тип1в (Faua Well A. et.al.,1989).

Як видно 1з даних таблиц1 I.I. активн1сть глутат!онперокси-дази (ГП) в гемол!зат1 еритроцит1в новонароджених поросят в на в1дносно низькому п1вн1 1 вона не зм1гооючись на проТяз1 перших 6 годин життя. Однак починаючи з 12 години 1 до 21 дня життя акта-4 вн1сть ГП в еритроцитах поросят поступово зростае, до св1дчить про наявн1сть умов для знешкодження продукт1в ПОЛ в кл1тинах кров! поросят раннього в1ку.

Згодовування поросним маткам високоенергетичного рацюну Шдвищувало активн1сть ГП в еритроцитах новонароджених поросят, але на п дальших стад1ях досл1джень у тварин ц1е1 грули ми в!дм1-чали в1дносно ниэьку активн1сть цього ферменту. Згодовування високопоросгатм свиноматкам селену в комб1нац!1 э кормовим жиром сприяло п1двищенню активност1 ГП у новонароджених тварин (Р<0,05)

Активн1сть глутат1онредуктази (ГР) в еритроцитах поросят в перш1 12 годин життя збер1галась майже н'а одному р!вн1 (Таслиця I.I•> .1 становила 0,123-0,131 нкат/мг б1лку. В еритроцитах nbpo-сйт 1-добового-в!ку шказник активност! фермента знижувьвся' (Р<0,05). На 120 годин! життя активн1сть ГР зростала на 20%, однак на 21 день зноьу знижувалась. :

Активн1сть ГР в гемол1затах еритроцит1в порослт I-ol досл1- ■ дно! групи при народченн!., пор1вняно до контрольных твари**, була вищою на 28% (Р<0,0Г), але яа 12- годин! життя цей показник р1зко знижувався. У пор!внянн! до контрольно! групи поросят це зниження складало в 240% (Р<0,05). "У I- 1 5-денних'поросят активн1сть ГР в еритроцитах була нижчою у пор1внянн1 з тваринами контрольно! групи (Р<0,01). I т!льки на 21 день життя поросят р!зниця активное?!

ГР м1к контрольною 1 1-ою досл!даою групою зннкувалась до 22,435 .

Активн1сть ГР в кл!тинах кров1 2-о1 досл1дноХ групи при народженн1 була приблизно такою, як у поросят контрольно1 груш. Одаак, на 12 годин1-йиття вона була на 1% вищою в1д контролю (Р<0,01), що св1дчить про активац1ю антисксидантно1 системи еритроцитах. Висока активн1сть ГР в еритроцитах була 1 на 24 годин!, але на 5 день активн!сть даного ферменту зни;кувалась в1дносно контролю в 1,7 рази (Р<0,01), але пот1м знову зростала на 21 день життя до р1вня контролю.

' Таблица 3.1.1.

АктивнГсть глутат!онлероксидази та глутат!онредуктази в еритроцитах поросят в залезшост1 в1д енергетичного живлешш маток та вм!сту селену 1 а токоферолу в рац!он1.

(М ± ш; п=5~6; нкат/мг б!лку)

Груш В1к поросят,год : 21день

тва- : життя

рин ; ;

:. 0,5 6 : 12 : 24 : 120

ГлутатЮнпероксидаза.

Конт- 0,418 0,414 0,430 0,456 0,458 0,472

роль ±0,008 ±0,0018 ±0,006 ±0,010 ±0,02 ±0,006

1-ша 0,402 0,412 0,414 0,428* 0,416 0,588***

група ±0,006 ±0,004 ±0,002 ±0,006 ±0,010 ±0,002

It!

2-га 0,452* . 0,465*** 0,572*** 0,624*** 0,696*** 0,350***

трупа ±0,002 ' ±0,0042 ±0,002 ±0,0046 ±0,06 ±0,003

ГлутатЮнредуктаза.

0,0928 ±0,0081

0,080 ±0,0041

№Se+ bit е

Контроль

1-ша трупа КИ

г-i'ii ■ трупа №Se+ В1т. е

Прим1тка:в ulfl 1 посл!дуючих таблицях статистично в1рог1дн1 ,р1зш;ц1 в дослШуваних показниках у тварин дослХдних груп, в пор1внянн!,з тваринами контрольно! групи:* - Р<0,05; ** - Р<0,01; . *** - Р<0,001. Статистично в1рог!дн1 р1зниц! bIkoboI динамХки в коитрольн!й труп! : * - Р<0,05; ** - Р<0,01; * « * - Р < 0,001.

0,123 ±0,006 ■ 0,131 ' ±0,009 0,1230 ±0,0019 0,0763* ±0,0057

0,158** ±0,003 0,147 ±0,006 0,0512* . ±0,0025 0,0400* ±0,0064

0,137 ±0,005 0,147 ±0,008 0,1320** ±0,0022 0,1150* ±0,0096

0,0386** 0,0624 ±0,0044 ±0,0085

0,0544** 0,0736 ±0,0032 ±0,0064

Результата наших досл1джень св1дчать, що процес неонаталь-но1 адаптацИ у свиней супроводжуеться зм1нами активност! ферме-нт1в антиоксидантного захмсту тканин, таких як глутатюнперокси-даэа та глутат!онредуктаза. Згодовування високопоросним свиноматкам кормового жиру знижуе активн!ст. названих фермент1в в кл!ти-нах червонох кров1 новонароджених поросят. Разом з тим використа-ння кормового жиру в комплекс! з селеном 1 в1там!ном е позитивно впливае антиоксидантний статус поросят раннього в1ку.

3.2. Вшив складу рац!ону поросних свиноматок на bmíct продукт!в перекисного окиснення л!п!д!в в плазм! кров1 поросят. 3 метою досл!дження bIkobo! динам!ки окремих. показник1в ПОЛ у свиней i впливу на цей процес складу рац1ону маток ми провели сер1ю досл1д1в в яких вивчали вялив добавок кормового жиру, селену, а токоферолу на концентрац1ю ДК в плазм! кров! поросят. Як св1дчать результата досл1джень представлен! в таблиц1 '2.1. на протяз! перших 12 годы життя,вм1ст ДК в плазм1 кров1 поросят поступово знижуеться з 2,84 ± 0,66 до 1,08±0,05 мкмоль/л . Але починаючи з 24 години абсолютна в'еличина цього поке^ника р1зко зростала (Р<0,01) i це продовжувалось до 120 години життя.

Таблиця 3.2.1.

Концентрац1я д1енових кон*югат!в в плазм1 кров! поросят в залежност1 в!д р!вня енергетичнего живлення маток та вмПсту в!т^ч!ну 6 1 селену в рац!он! (М + m ; п=5-6; мкмоль/л)

Групи В1к поросят,год. : 21день

тва- : життя

рин 0,5 : 6 : • 12 : 24 120

Конт- 2,84 1,71 1,08 1,62** 3,33 4.46

роль tQ.66. ±0,45 ±0,05 ±0,05 ±0,74 ±1,27

I-uia 2,67 - 2,23 . 1,61 4,19** 4,53 5,15

трупа КХ ±0,21 ±0,43 ±0,33 ±0,55 ±0,Г1 +1,70

2-га 3,53 2,13 1,51*** . 2,37** 3,87 6,11

трупа ±0,48 ±0,24 ±0,03 ±0,16 ±0,7* ±0,80

КЖ+Se

3-тя 2,47 : 2,09 3,02 3,43 4,87

трупа iO,3I ±0,15 ±0,33'- ±0,23 ±0,90 . ±1,63

КЖ+В1Т

4-та 2,5? 1,61 • 2,4«** 3,16*** 3,53 6,69

трупа iO,29 /±0,24 ±0,24 ±0,07 ±0,76 ±2,40

Кж+Ее+

bit. е

Згодовування свиноматкам кормового ифу, очевидно, сприяе посиленню процес!в ПОЛ в тканинах плода 1 новонароджених поросят. Так, у поросят 1-о1 досл!дно1 групи вм!ст ДК в плазм! кров! при народженн! складав 2,67 ± 0,21 мкмоль/л, 1 знижувався на протяз1 12 годан життя. В кров1 1-добових поросят р1веш ДК, пор1внянно до контролю був вщий в 2,4 рази (Р<0,01) ! становив 4,19 ± 0,65 'мкмоль/л.

Одночасне згодовування поросним свиноматкам кормового жиру 1 селену попереджувало р1зке зростання вм1сту ДК в плазм1 кров1 поросят ранього в1ку. У новонароджених поросят ц1е1 групи р1вень ДК в кров! становив 3,53 ± 0,48 мкмоль/л 1 на 12 годин1 життя цей показник був в 1,59 рази вищий н1ж, в контрол1. Бм!ст ДК в плазм1 кров1 1-денних поросят зростав у пор!внянн! з контрольними поросятами (Р<0,01), але в1н був в 1,76 рази нижчий, як у тварин 1-о1 досл!дно1 групи.

При зх'одовуванн! свиноматкам кормового жиру, Бег+ 1 а токоферолу концентрац1я ДК в кров! поросят в1д народження до 21-денного в!ку 1стотно не в1др1знялась в!д р!вня, що спостер!гався у контрольних поросят. У поросят 4-01 д0сл1дн01 групп вм1ст ДК в плазм1 кров1 при народаенн1 складав 2,57 ± 0,29 мкмоль/л. На 6 годин 1 п1сля народження концентраЩя ДК в плазм1 кров! р1зко знижувалась (в 1,59 рази). Починаючи з 12 години життя концентра-ц!1 ДК. в плазм! кров! п!двюдувалась (Р<0,05) 1 на 24 годин1 була в 1,95 рази витою, н!ж в контрол1. В подальшому на 5 1 21 день ■ життя концентрац!я ДК в плазм! кров1 поросят досл1дних груп !сто-тно не в!др!знялась в!д показника' у контрольних тварин.

Таким чином, при народженн! у свиней е висока концентрация Ж в кров! 1 цей.показник знижуеться на протяз! 1-о1 доби життя. Тварини 5- 1 21-двнного в!ку характеризуются одинаковими.показ-пиками вм!сту ДК в плазм! кров1. Згодовування свиноматкам кормового жиру в комплекс! з селеном 1 в!там1ном' 6 значно знижу'е вм1ст ДК в плазм1 кров1, що св1дчить про високий функцЮнальний стан системи антиоксидантного захисту.- .

В результат! досл1джень, проведених по вивченню вм1сту МДА в крон1 _поросят раннього в1ку ми виявили, що кониентрац1л МДА в 1х плазм1 при народженн1 складав 4,40±0,9 ммоль/мл' ! фактично не зм1нюйться на протяз! усього досл!дного пер1оду (Таблиця 2.2.).

Згодовування свиноматкам висококалор1йних рац!он1в п1двищуе ., ьм!сг МДА в плазм! новонароджених поросят в 1,67 рази. П1сля позначного анкження ш!сту МДА в плазм! кров! поросят на 6 года-

Н1 життя (Р<0,05), у 12-годиннгос. тварин цей показшш зростав в1дносно контролю на 28%. Починаючи с 1-добового в!ку 1 до 21-го дня життя вм1ст МДА в плазм! кров! поросят залишався постМнкм.

У тварин 2-о1, 3-о1 1 4-о1 досл1дних труп, в перш! 6'годин життя концентраШя &ЩА в плазм! крот': була такою, як в контрольны тваркн ! становила 4,93 - 5,38 нмоль/мл. На 12 годин1 життя вм1ст ГИДА в кров1 2-о1 1 4-01 групи зростав 1 був дещо вищим в1д такого в контрольних тварин. Очевидно, це зумовлено активац1ею системи ферментативно1 утил1зац11 ТХ)Н за рахунок селензалежно1 ГП 1 тому на 24 годин! життя у поросят дано! групи не спостерХга-лось р!зкого пШому ви1сту ДК в кров! (Див. табл. 2.1.)- Концен- ' трацЦ МДА в кров1 поросят цих досл1дних груп була на р1вн1 контролю до 5-го дня життя, але на 21 день вм!ст МДА в плазм1 кров! поросят 2-о! 1 4-о1 груп був на дещо нижчим в1дносно контролю (Р<0,05).

Таблиця 3.2.2.

Концентрац!я ча/юнового диэльдег1ду в плазм! кров1 поросят в залежност! в!д р1вня енергетичнего кивлення маток та вм1сту в1там!там1,лу 5 1 селену в рац1он1 (И + ш; п=С-б; тюль/мл)

Групи тва- В1к поросят,год. : 2Гдень : життя

рин 0,5 : е 12 : 24 : 120

Контроль .,40 ±0,90 5,38 ±0,46 5,64 ±0,21 4,45 ±0,56 ' 4,35 ±0,39 4,85 ±0,15

1-ша група КЖ 7,36 ±1,30 6,61 ±1,38 7,23 ±0,68 ■ 5,55 ±0,87 5,37 ±0,77 4,82 ±0,17

2-га група ЮК+Зе 4,93 ±0,11 4,82 ±0,73 6,12 ±0,32 4,36 ±0,23 4,80 ±1,04 3,30* ±С,42

3-гТЯ група ЮК+В1т 5,06 ±0,71 4,18 ±0,31 5,46 ±0,13 5,29 ±0,61 4,36 ±0,СЧ 4,85 ±0,15

4-та група Кж+Бе+ В!т. е 4,75 ±0,77 5,38 . ±0,20 6,06 ±0,8- 5,46 ±0,24 5,15 ' ±0,05 3,65* ±0,23

Таким чином, в кров! поросят, одержаних в1д свиноматок, яким згодовувэли низькоенергетичний чац!он вм1ст ВДА в перш! години знаходився на постШюму р!вн!. Введения добавок кормового жиру в рац1он поросних маток нев!рог!дно зб!лыауе концентрац!ю цього продукту ПОЛ в кров! поросят. Однак опткм1зац!я системи живлення

проросних свиноматок по Se+2 1 в1там1ну е попереджуе п1двищення МДА е кров1' сисун1в.

3.3. Вплив складу рац!ону поросних маток на

гормональний статус поросят.

В1домо, що 1нсул1н в активним анаболХчним гормоном, який регулюе обм1н вуглевод!в,стимулюе синтез б1лк!в, л!п1д1в, а таки знижуе йикористання аминокислот в процесах забезпечення калорич-ного гомеостазу орган!зму (Frexes-Sted et.al.,1990; Kasaeret.al., 1981; Jonson J.P. et.al.,1990; Сн1тинсышй В.В.,1989). Однак в1кова динам1ка цього гормону в кров1 свиней на ранн1х стад1ях постнатального розвитку 1 вплив на не1 ал1ментарних фактор1в залишаються недостатньо з'ясованими.

Як видно !з даних таблиц1 3.1. поросята народжуються з ни-зьким.bmIctom 1нсул1ну в кров1. Однак, починаючи з 6 години п1сля народаення в1дбуваетъся зростання концентрацИ цього гормону в кров1 свиней. Так, вм1ст 1нсул1ну в плазм1 кров1 поросят за цей перЮд зростав з 6,0 ± 3,3 до 27,38 ± 5,8 мкод/мл (Р<0,05). Одним-з фактор1в, який сприяе подвищенню вм1сту 1нсул1ну в кров1 поросят може бути споживання молозива (Novak J. et al., 1980; Kasser T.R., et al., 1981). У б!льш старших 5-денних поросят ми спосте-р1гали зниження вм1сту 1нсул1ну в плазм1 кров1 (Р<0,01). Однак на наступних стад1ях розвитку свиней мае м1сце зроста1шя вм1сту цього гормону в кров1 (Р<0,05).

Концентрац1я 1нсул1ну в кров1 новонароджених поросят, одер-яаних в1д свиноматок, яким згодовували добавку кормового жиру знаходилась в межах 6,08 ± 1,36 мкод/мл. Протягом 12 годин п!сдя иародження вм1ст 1нсул1ну в плазм1 кров! поросят дано1 доел!дно 1 групи в1рог1дно'зб1льшувався (Р<0,05). Так на 6 годин1 життя в!н був у 3,6, а на 12 годин1 в 2 рази вшций в1д такого показника в плазм! кров! поросят контрольно! групи (Р<0,05 - 0,01). У, 1-добо-вих поросят ц1в! гругш концентрац1я !нсул!ну в кров! в пор!внянн1 до контролю знижувалась, але на 5 день вм1ст !нсул!ну в плазм1. кров1 поросят ц1е1 групи знову зростав (Р<0,01) 1 збер!гався на цьому р1вн! на наступному етап1 досл!дження. Результата наших досл1джвнь сЫдчать, що Шдвищення калор!йност1 ррц!он1в поросних маток може зб!льшувати концентрац!ю 1нсул1ну в плазм1 кров1 новонароджених поросят 1 сприяти активац!! анабол1чних процес1в в тканинах.

В кров! поросят, одерканих в!д свиноматок яким згодовували

кормовий жир, селен1т На 1 а токоферол концентрац1я 1нсул1ну при народжеш 1 становила 8,01 ± 2,03 мкод/мл. Однак не зважаючи на в!дносно високу концентрац1ю 1нсул1ну в кров1 поросят при народ-К01Ш1, на 6 1 12 годинах життя р1вень цього гормону в плазм1 Оув аналог!чним показникам виявленим у тварин контрольно! групи. У Г-добових поросят ц1б1 групи концентрац!я 1нсул1ну Сула в 1,98 рази нижчою, Н1ж в контрол! (Р<.0,05) 1 становила 13,81±3,06 мкод/мл. У 5-денних поросят концентрац!я 1нсул1ну в плазм1 кров! знову зростала в!дносно контролю на 92%.

Таблиця 3.3.1.

Конпентрац1я гормон1в в плазм! кров1 поросят в залежност! в1д енергетичного живлення маток та вм1сту селену 1 а токоферолу в рац!он! (М ± ш; п=5-6;) ■

Групи тва- В1к поросят,год. : 21донь : життя

рин 0,5 6 : 12 ! 24 • 120

1нсул!н (мкод/мл) 24,3* ±2,7.

Контроль 1,0 ±0,02 6,0 ±3,3 13,89* ±4,80 27,38 ±5,80 13,54 ±1,48

1-ша група КЖ 6,08** ±1,36 21,79* 27,98 ±7,26 ±8,62 15,91 ±4,47 25,51** ±0,07 25,64 ±3,0

2-га група * КЖ+Эе+ в!т,- е 8,01 ±2,03 9,26 ±5,40 14,33 13,81* ±4,20 ±3,06 Кортизол (нмоль/л) 26,01* ±4,20 23,40 ±1,80 •

Контроль 430,6 ±90,5 480,1 ±40,0 394,0 ±90,90 66,80* ±8,65 68,12 ±16,60 49,52 ±2,5

*Г~ша • rgyna 278,1 ±89,6 481,5 ±62,0 311,0 ±77,0 74,0 ±8.47 22,30* ±3,9 28,97 ±7,4

2-га група КЖ+Эе+ BIT. G 369,0 ±78,3 426,0 ±56,0 367,0 ±3,65 68,0 ±7,03 52,10 ±4,20 37.3 ±1,80

Таким чином, поросята при народкенн! мають дуже низький вм1ст 1нсул!ну в кров!. Однак, в результат! активно1 продукцИ гормону п!дшлунковою залозою його концентрац!я в кров1 на протя-з1 24 годин зростае в десятки раз1в. Згодовування поросним маткам висококалор!йних рац1он1в Шдвищув концентрат» 1нсул1ну в кров1 новонародаених поросят, що створюе умови для активного первОХгу

синтетичних процес!в в 1х тканинах.

В1домо, що кортизол е важливиим адаптивним гормоном, який забезпечуе переб!г морфо-функц!ональних 1троцес1в, як1 лежать в основ! постнотально! адаптацИ ссавц1в (Vanstap&l P.,et al.,1982; Warner B.W., et al., 1990; СнИинський В.В. 1 сШвавт. 1984). У зв'язку 1з специфЗкою енергетичного обм1ну у свиней в ранньому неонатальному пер!од1 висока концентрац1я кортизолу, очевидно, сприяе терморегуляц1йному гомеостазу новонароднених шляхом актив-ноги впливу на глвконеогенез з ам1нокислот (Hamoda Hlsakl.Sasahi Goh'igkl, 1987). Кр1м цього кортизол 1нг1був активна дэпонування жирних кислот в цитоплазм1 кл!тин (Fain J.N.,1974) 1 тому п1дви-щен1 концентрацП кортизолу в кров1 новонароджених щур1в досл1д-. шжи розглядують, як один 1з_фактор1в, як1 сприяють окисненню жирних кислот в м1тохондр1ях (Warschaw 1989) .

Як св1дчать'дан! наведен! в таблиц! 3.1. концентрац1я кортизолу в плазм! кров! поросят при народженн! складае 430,6 ± 90,5 нмоль/л 1 на високому р!вн1 утримуеться до 12 години життя. Однак, у I-добових поросят спостер1гаються низьк! показники вм!сту кортизолу в плазм! кров!. У поросят 5-денного в!ку бм!ст кортизолу в плазм! не в1др!знявся в!д такого в I-денних тварин, але на 21 день життя його концентрац1я в кров! сисун!в була на ЗОХ нижчою, н!ж в I-денних.'

В кров! поросят, одержаних в!д свиноматок I-ol досл!дно! груш концентрац!я кортизолу була нижчою, Hist у контрольнкх. тварин. Але р!зниц! не були в!рог!дними. I т!льки у 5-ти 1 21-денних поросят концентрац1я гормону в кров! була в де-к!лька'раз1в нижчою у пор!внянн! з контрольном поросятами. Нижчий вм1ст гормону в кров! поросят I-ol досл!дно1 групи мокна розглядати, як гормо-нальний стан, який сприяе активному синтезу б1лк1в 1 л!п1д!в.

Доповнення рац!ону поросних маток кормовим жиром ! оптим!-зац!я вм1сту в ньому речовин, як! мають антиоксидлнтн! власгиво-ст! не суттево впливало на функцюнальний стан кори наднирник!в у поросят в перш! 24 год.ли п1сля народження. Що стосуеться п!двищеняого р!вня в кров! гормону у 5- 1 21- денних поросят то його ф!з1олог1чна роль може бути з'ясована в процес1 досл!дження ультраструктурно! орган!зац!1 наднирник!в,. рецепцП гормон1в в кл1тинах, а також 1х вшиву на метебол!зм у тканинах.

Гормонам щитовидно1 залози належить важлива роль в регуля-ц11 окисно-в!дновних процес1в. Концентрац!я тироксину, в кров1 новонароджених поросят е досить високою ( Lepine J.et. al.,1939).

але BlKoea динам1ка гормон!в щитовидно! залози 1 1нтенсивн1сть . дв йоду ват"'я тетрайодтиронХну (Т4) з утвореннм трийодтирон1ку (Tg) „(Wendel А., 1992), який волод1е високим б!олог1чним ефектом (Arthur J.R. 1991) на сьогодн1шн1й день не вивчена. В зв'язку з тим ми вир!шили досл1дити в1кову динам1ку Т3 1 Т4 в кров1 поросят в1д народження до 21-денного в!ку 1 з'ясувати характер впливу фактор1в.живлення маток на ц! показники .

Як видно з даних таблиц! 3.2. концентрация Т4 в плазм! кро-в1 новонароджених поросят складае I20,I±I5,3 нмоль/л. ВХдомо, що на ранн!х стад!ях 1ндив1дуального розвитку твэрин в щитоьидн!й залоз1 активуеться синтез Tg 1 знижуеться продукц!я Т4 (Brenner К.В.,1980). В цей пер!од онтогенезу в тканинах тварин зростав швидк1сть дейодування Т4 (Arthur J.R. 1991). Очевидно, з тим • зв'язане зниження вм!сту Т4 в кров1 старших поросят. При цьому в nepuil години життя концентраШя Т4 в кров! поросят знижувялась з 120,1 до 7,93 нмоль/л (Р<0,01). У 5-денних поросят у пор!внянн! з 1-донними концентрац!я Т4 в кров1 знову зростала (в 5,27 рази) 1 залишалась без эм1и на 21-ий день життя.

Пря народженн! у поросят I-ol досл!дно1 групи концентрац1я Т4 в плазм! кров1 становила 95,6 ± 52,3 нмоль/л 1 знижувалась на протяз1 перших годин життя. Концентрац1я Т4 в плазм1 кров1 поросят I-добового в!ку цЮ1 rpymi була в 4,25 рази ыпцою, н!ж в кон-трол!. На нашу думку це може бути явязане з актиишм вид!ленням Т4 щитовидною залозою. I, очевидно, високий вм!ст гормон!в цито-* видно1 залози в кров1 поросят мае в!дношення до активного окис-нення [и-14С1-пальм1тату гепатоцитами новонароджених при згодову-ванн! свиноматкам високоенергетичних рац!он!в (Сн!тинський В.В., 1984). Однак иочинаючи з 5-го дня життя вплив енергегично! цйшо-ст! рзц!он1в поросних маток на вм1ст Т4 в плазм! кров1 поросят знижувався 1 на 21 день концентрац!я цього гормону в кров1 поросят I-oi досл!дно1 групи становила 31,99 ± 2,7 нмоль/л.

У новонароджених поросят поросят 2-о1 досл1дно1 групи кон-центрац1я Т4 в кров1 складала 156±16,7 нмоль/л. Сл1д також в1дм1-тити що на 24-1Й годин1 життя концентраШя Т4 в плазм1 кров1 2-о1 . досл!дно1 групи була в 2,6 рази вищою, н1ж в контрол1. Кр1м цього на 6 годин1 bmIct Т4 в кров1 поросят 2-о1 досл1дно1 групи був в 1,77 вищий, н1ж у тварин 1-о! досл!дно1 групи. Шо стосуеться шж-чого р1ьня Т4 в кров! поросят 2-01 досл1дао1 групи, то на нашу думку це може бути зв'язане з б!льш активном дейодуванням Т4 в тканинах поросят. 0ск!льки цей процес проходить при участ! селен-

залежно! йодотирон1н-5 "-дийодинази (Аг1иг 1991). У 21- ден-

них поросят ,концентрац1я Т4 в кров! не залежала в!д забезпечення маток в I там 1 ном 6 1 селеном ! знаходилась ъ можах 42-31 нмоль/л.

. Таблиця 3.3.2.

Концентрац1я три1дних гормон!в в плазм! кров! поросят в залежност1 в1д енергетичного живлення маток та вм!сту селену 1 а токоферолу в р»ц1он! (М ± ш; п=5-6; нмоль/л)

Групи : тва- : В1к поросят,год. : 21день : життя

рта : 0,5 : 6 : 12 . : 24 120

Т1фОКСИН 7,98** ±5,04

Контроль 120,1 ±15,3 ■ 61,05* ±13.90 48,70 ±2,24 48,19 15,60 42,64 ±0,15

1-ша група КЖ 95,6 ±52,3 44,51 ± 4,9 55,2 ±6,42 34,30" ±2,32 34,8 . ±3,2 31,99 ±2,7

2-га група КЖ+Бе+ В1т. е 156,0 ±16.7 79,1 ± 7,6 31,9 20,9 ±9,8 • ±4.24 Тркйодтирон!н -30,6 ±2,20 42,12 ±3,30

Контроль 2,68 ±0,46 2.60 ±о;ю 4,12 ±0,30 2,33* ±0,13 . 2.11 ±0,30 2,40 ±0,19

1-ша група КЖ '2,84 ±0,33 2,63 ^0,22 2,71** ±0,20 2.95* ±0,15 3,8Э 1 ±0,25 2,37 ±0,17

2-га група КЖ+Бе+ В!т. е 3,90-±0,32 . 2,7 ±0,16 2,17* ±0,44 2.65 ±0,28 3,70 ±0,37 2,28 ±0,12

Таким чином, концентрац!я Т4 в кров! поросят при народженн! е на досить високому р!вн1, але на поротяз1 першо! доби життя в1дбуваеться 1! зниження. Згодовування поросним маткам високока-лор1йних р,ац1он1в з добавками селену 1 в^тамЗД € впливае на вм!ст Т4 в кров! поросят на окремих етапах неонатального розвит-ку. Це може бути зв'язане, як !з зм!ною 1нтенсивност1 продукцИ Т4 щитовидною залозою, так ! впливом досд1дауваних фактор1в на процес дейодування Т4 в тканинах. * • -

Як видно 1з дайих таблиц! 3.2. контнтраЩя Т3 в плазм! кров! новонароджених поросят становить 2,68 $ 0,46 нмоль/л . На

протяз1 12 годин BMlcT Т3 в кров1 поросят эростае в 1,58 рази (Р<0,05). В кров! поросят I-дЬбового в!ку концен'грац1л Тд зпокупалась до plEiiH, якиа ми спостер1гали у тварин при народжени! . (Р<0,01). На наотугашх етапах досл1джоння bmIct Т3 в плазм! кров! поросят 1ctotho hq ЗМ1НЮВЯВСЯ.

При згодовуванн! свиноматкам високоенергетичного рац!ону концонтрац1я Тд в плазм! кров1 поросят в перш1 S годин життя була в межах 2,84-2,63 нмоль/л. На 12 годин! життя концентрац!я Тд в плазм! кров! поросят була знвчно нижчою, н1ж в контрол! (PíO.OI). У I-добових поросят концентрац1я Тд була вшою на 26% в1д концентрат 1 Тд в кров1 поросят контрольно! групи (Р<0,05). У 5-дешшх поросят ми спостср1гали наростання концентрацИ Т3 в кров! в1д-носно контролю.

У поросят 2-о1 досл1дио! груш концентрац1я Тд в кров! при народженн1 була на 30% вищою, н1зк у контрольних тнарин. На .нэступних стад!ях онтогенезу цей показник не в1др1знявся в1д такого у тварин 1нших груп.

Таким чином, що п1двщення калор!йност! рац1он1в поросних маток значно п1даищуе bmIct Тд в кров1 поросят при народженн!. П1д впливом висококалор!йного рацЮну, селену 1 в1там1ну 6 в'кро-в! ноьонародюних поросят зростае bmIct Тд, але на б!льш п1эн1х стед1ях неонатального розвитку' ьплив складу рац1ону маток на цей показник не проявляемся.

л 3.4. Вплив ейергетично! ц1нност1 рац!ону, а токоферолу

1 селену на показники продуктивност1 свиноматок.

Показнмком, якай дае можлив1сть прогноэувати збареження поросят е жива маса тварин при народженн1 (English P.,W!llklnson V. 1982). Maca новонароджених-поросят, головшм чином, визначавться поыюц1нн1стю рац!ону поросних маток, тому сучасн1 метода! год!вл! свиноматок спрямован! на одеркання за один опорос в1д самки 10-12 поросят з масою не нижчою 1200 грам. У зв'язку э цим е актуальными досл1дження, спрямован! на розробку метод!в п1двищення маса поросят при народженн!. Як показали результата наших досл1дкень найб!льш иерспектавним шляхом п1двищэння маси т!ла поросят при народжешИ е п!двище1шя калор!йност1 рйц!он1в маток за рахунок згодовування висококалорШшх добавок.

Иаш1 досл1дженя показали, що згодовування-в останн1 14 дн1в nopocHocTl свиноматкам 3,5 - 4,0 кг кормового жиру п1двишуе масу т!ла поросят при народжен! в ^ередньому на 110-200 г. Очевидно.

я.31липй1шя маси т1ла поросят при нородженн1 значно покращув енер-гетичний статус 1 пшику с тешюв!дцачу на одиницю шщ1 т1ла, що сприяп С1льш рациональному використанню енергетичних запас1в. Застооування аитиоксидантних добавок на фон! висококалор1йного рац!ону в год1вл1 поросних маток эабезпвчувало п1двищення збере-кеност! поросят на 21 день життя на 9% у пор1внянн1 до контролю. Висока 1нтенсивн!сть сисун1в в досл1дних трупах забезпечуеться за рахунок зб!льшення молочност! свиноматок. Завдяки виц1й молочноо-т! свиноматок маоа поросят на 21 день життя в 4-1й досл1дн1й груп! була найвицою 1 становила 5,5 кг.

ТаОлиця 3.4.

Вплив енергетично1 ц1нност1 рац1ону., а токоферолу 1 селену на покаэники продуктивном! свиноматок. (п=10)

Показники продуктив.-:

ноет! свиноматок :контро- : Па

Групи тварин. «Рта ; й-тя

4-та

:льна :доелiдна:досл1дна:доел1даа:доел1дна

народжеюп (гол1в) 11,0 11,50 12,0 11,50 . 10,75

Maca поросяти при народженн! (кг) 1,12 1,34 1,24 1,27 1,32

Maca гн1зда при народженн1 (кг) 12,10 15,40 14,50 14,50 14,10

Maca поросяти на '■ 5 день життя (кг) 1,93 2,29 2,10 2,15 2,20

Maca гн!зда на Б день життя (кг) 18,0 22,90. 22,68 22,36 22,0

Maca поросяти на 21 день життя (кг) 4,91 6,28 ■ 5,37 5,35 5,50

Maca гн!зда на 21 день' життя (кг) 44,10 52,80 56,20 54,0 52,60

Збереження поросят на 21 день життя (%) 80,0 87,0 • 88,40 87.90 89,0

В ц!лому моакна зроОити висновок про те, що згодовування свиноматкам на к1нцевих стад1ях поросност1 тваринного кормового жиру,селену 1 а токоферолу п1двищув зборе«енн!сть поросят в п!д-сисний пер!од за рахунок зростанйя маои т1ла поросят при народже-нн! 1 зменшення эагибел1 приплоду 'в найб1льш критичний пер!од -перЮд ранньо! постнатальньо1 адаптацП. ТоМу ц1 елементи повинн! бути обов'язковими компонентами живлення поросних маток.

висновки.

. I. В даре" години п1сля народження енергетичний гомеостаз «оросят у значн1й м1р1 забезпечувться за рахунок мвтабол1зму глюкози та ам1нокислот. Згодовування поросним свиноматкам кормового жиру, селену та токоферолу покращув енергетичне забезпечення новонароджених за рахунок, п1даищення концентрацИ в плазм1 кров1 глюкози та в1льних кирних кислот, вдо сприяе активацИ р-окиснення жирних кислот в тканинах 1 приводить до зниження використання ам1иокис-лот в енергетичних процесах.

2. На протяз! 1-оТ доби життя в еритроцитах свиней п!дищуеться активн1сть глутат!онпероксидази 1 знижуеться активность глутат1-онредуктази, то може л1м1тувати катал1тичну активн1сть глутатЮн пероксидазно-редуктазног системи кл1тин кров1. ■ 3. Згодовування поросним мйткам добявок кормового жиру (260 г в день) знижуе потенцШьну активн1сть фермент1в глутат1оново1 сис-. теми в кл1тинах червоно! кров1 1 п!двищуз концентрац!ю д!енових кон'»гит!в ненасичених жирних кислот 1 малонового диальдег1ду в плазм1. , ■

4. 0птим1зац1я параметр^ живлення поросних маток по селену 1 а токоферолу п!дшщуе активн!сть антиоксидантних $ермент1в в ерит~* ровдтах 1 попереджуе зростання концентрацИ продукт1в ПОЛ в плазм! кров! поросят раннього в!ку.

5. Поросята народжуються з високою концентрац!вю кортиэолу в плазм 1 кров1, але на протяз! 1-о! доби життя вона знижуеться майжв в

* 6 раз!в (РсО.ООП.

6. Новонароджен1 поросята характеризуются високою фушщ1 опальною активн1стью иитовидно1 залози, про що св!дчить високий вм1ст Т4 в плазм1 кров1. На протяз! перших годин життя концентрац!я Т4 в плазм! кров! поросят знижуеться, а концентрац1я Тд зростае.

7. Введения в рац1он поросних маток селену, а токоферолу та кормового жиру значно п!двищув вм!ст тиро!дних гормон1в в плазм1 кров! новонароджених поросят.

8.Поросята народжуються з низькою концентрац1ею 1нсул!ну в кров!, але п!сля спожиаання молозива його вм1ст у плазм! кров1 зростае. Згодовування поросним свиноматкам кормового жиру приводить до Шдвищення концентрацИ 1нсул1ну в кров1 новонароджених поросят.

9. Згодовування поросним свиноматкам в остайн!х 14 дн!в пороснос-т! кормового жиру, селену 1 а токоферолу п!двинуб адаптац1йн1 можливост! орган!зму новонароджених поросят через оптим1зац!в. гормонального проф!лю та зростання запас!в енергетичних. суостра-

Tin в орган!змГ.

ПРАКТИЧН1 РЕК0МЕИДАЦ1Х 1з мото» зб1льщення киво1 маси поросят при народженн1 1 про-фХлактики у них г1ногл1кемП, а також п1двищення молочност1 свиноматок рекоменндуеться в остэнн! 10-14 дн1в ваг1тност1 збагачу-вати р£щ1ош свиноматок кормовим жиром, селеном 1 в1там1ном е 1з ропр-'хунну на кг сухого корму в1дпов1дно в к!лькост1 250-300 г,

0.2.мг i 45-50 мг,

СПИСОК ПУБЛ1КАЦ1Й.

1. Снитинский В.В., Кичун И.В., Данчук В.В.

Содержание гормонов в крови поросят ранньего возраста и метаболическая эффективность экзогенного инсулина'и кортизола. Тезисы . Всесоюзного совещания "Новые аспекты участия биологически-актив-"ных веществ, в регуляции метаболизма и продуктивности сельскохозяйственных животных". Боровск, 1991. С.23.

2.Сн1тинський В.В., Куравець В.О., Стояновський В.Г., Кичун I.B., Данчук В.В.. Характер обмХну речовин i гормональний статус орган1рму свиноматок у зв'язку з д1ею екзо- i ендогенних факторов. Тези допов1дей 4 Укра1нського б1ох!ы1чного з'Хзду КиХв, вид. УСГА 1992, ч.И. С.86.

3. Кичун I.B., Сн,1тинський Ё.В., Данчук В.В.. Вплив р1вня енерге-тичного живлешя на показники обм1ну вуглевод1в 1 л!п1д1в в кро-в1 свиноматок та поросят. Тези дотюв1.дей 4 УкраХнського б1ох1м!ч-кого Э'"зду КиХь, вид. УСГА..19Э2, ч.И. С.42.

4.Сн1тинський В.В., Куровець В.0., Данчук В.В.. Концентрац1я адаптивних гормон1в в кров! поросят залежно в!д р!вня селену та метыболХчноХ енергИ в рац1он1 свиноматок. Тези допов1дей II

' Ф1з1ол1г1чного з'1зду ЗахХдного perЗону украХни Льв1в, 1993, ч II С.15.

5. Данчук В.В., Кичун I.B., Сн1теиський В.В. Динам1ка 1нсул1ну та кортизолу в кров1 i регуляц1я синтезу л!п1д1в 1з 14С-глюкози в жировШ тканин1 поросят раннього' в1ку. Наук. техн. 0юл. 1нституту ф1з1ол. 1 б1ох1м. тварин УААН, 1993, в.15 (I),

6. Данчук В.В., КуровеЦь В.О., Сн1тинський В.В.. Концентрац1я 1нсул1ну, трийодтиронЗну 1 тетрайодтирон1ну- в кров1 поросят раннього в!ку. Наук. техн. бюл. Хнституту ф!з1ол. 1 б1ох1м.. ■ тварин УААН, 1993, в.15 (I), . •