Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние различных технологий применения минеральныхудобрений на продуктивность и качество урожая семян сои на черноземе оподзоленном тяжелосуглинистом левобережной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.04, Агрохимия

Автореферат диссертации по теме "Влияние различных технологий применения минеральныхудобрений на продуктивность и качество урожая семян сои на черноземе оподзоленном тяжелосуглинистом левобережной Лесостепи Украины"

ІНСТИТУТ ҐРУНТОЗНАВСТВА ТА АГРОХІМІЇ

р^о ОД'м.о.н.соколовського УААН

/ з вш '393

ПІНТУ ЛУїС ДУАРТЕ

УДК 631.8:631.1:631.2:631.3:631.8.022.3

ВПЛИВ РІЗНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАСТОСУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ НАСІННЯ СОЇ НА ЧОРНОЗЕМІ ОШДЗОЛЕНОМУ

ВАЖКОСУГЛИНКОВОМУ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

03.01.04 - агрохіиія

Автореферат '

на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ХариВ-1998

Дисертація е рукопис

Робота виконана в Інституті ґрунтознавства та агрохімії їм. О.Н.Соколовського, Українська академія аграрних наук

Науковий керівная — доктор сільськогосподарських наук, професор БУКА АНАТОЛІЙ ЯНОВИЧ. Інститут грунтознавства та агрохімії ім.

О.Н.Соколовського УААН, головний науковий співробітник лабораторії , органічних та мінеральних добрив

Офіційні опонента:

1.Докторсільськогосподарсьіакнаук^старшийнаукоБийаііиро^ііг ннк_ФАТЄЄВ_АНАТОЛЩЛВАНОВВДинсгатут-Хрунтозцавствала афохЬіії_Імь_0,Н.Соколовського_ХААІі_зав1_д4борахорІек?_охороші грунтів

2. Кандядатсільськогосподарських наук^старший науковий сліз? РобітяикХЛСПЦОВ ДНАТОЛІЙ МИХАЙЛОВИЧ. інститут рослин-шадтва_ім1В,Я.Юр'ева_ЇААН^зав._відділо>іліасіншщіва

Захист відбудеться 24 червня 1998 р. о_10 годині на засідані спеціалізованої вченої ради Д 64.354.01 в Інституті грунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського УААН за адресою: 310624, м. Харків - 24, вул. Чайковського, 4

3 дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського УААН, за адресою: 310024, м. Харків • 24. вул. Чайковського, 4

Автореферат розісланий ¿3?) ________1998 р.

Вчений секретар .

спеціалізованої вченої ради -

к. с.-г. наук _________ £л в^Ао____________О.Ф.Павленко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Акхуальнісхь_таіЛкОСЛІАЖепь. Зростаюча потреба в рослинних білках та жирах для живлення людей, в повноцінних кормах длх. худоби, в сировині для медичних та технічних галузей обумовлює необхідність пошуку їх джерел. Найбільш поширеним джерелом с зернобобові культури, серед яких велике народногосподарське значення має соя. Загальний обсяг виробництва насіння сої та її урожайність не забезпечують потреби в поживному та кормовому білку, що не тільки негативно впливає на виробництво продуктів тваринництва, але й викликає їх відчутне подорожчення. (Бабич, 1990).

Соя має велике значення в'землеробстві з агрономічної та екологічної точок зору. Виробництво насіння сої о багатьох країнах світу збільшується, навіть в районах із мент сприятливими умовами для її вирощування. В 1970 р. посіви сої в світі займали 29,2 мли. га, а 1989 р. вони досягли 57,4 мли. га. Проте, до 1983 р. в Україні площі її посіву складали лише 76 тис. га, при середній урожайності насіння 13,2 ц/га (Карасюк, 1391). Однією з причин низької урожайності сої в Україні є недостатня вивченість особливостей живлення рослин по зонам, шляхів регулювання її поживного режиму застосуванням добрив, а також відсутність комплексу машин та знарядь для вирощування та збирання. ‘

Для повпого розкриття біологічного потенціалу сої необхідне більш глибоке вивчення специфічних особливостей її мінерального живлення, розробка основних елементів системи її удобрення з урахуванням зональних особливостей вирощування, зокрема в лівобереж-. кому Лісостепу України, що досить актуально для цієї зони.

Мета і завдання досліджень — розробка ресурсозберігаючої екологічно безпечної технології застосування мінеральних добрив, під сою для одержання стабільних урожаїв насіння високої якості за максимальної окупності приростами урожаю одиниці внесених добрив. . ' ‘ " і

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

• визначити вплив різних технологій застосування мінеральних добрив на вміст основних елементів живлення в грунті і в рослинах сої;

• встановити вплив різних технологій застосування мінеральних добрів на рівень та технологічні показники якості урожаю насіння сої;

• визначити виноси з урожаєм та коефіцієнти їх використання із мінеральних добрив рослинами сої залежно від різних технологій внесення добрив;

• дати економічну та енергетичну оцінку різним технологіям застосування мінеральних добрив під сою.

Наукова_новнзна основних розділів дисертації полягає в тому, що вперше для чорноземів опідзолених важкосуглинкових лівобережного Лісостепу України розроблена ресурсозберігаюча екологобсзгіеч-на технологія застосування мінеральних добрив під сою, яка забезпечує стабільне одержання високоякісних урожаїв її насіння за високої окупності приростами урожаїв одиниці внесення добрів.

Вперше для цієї зони України встановлені економічна та енергетична оцінки ефективності різних технологій застосування мінеральних добрив під сою, визначені виноси основних елементів живлення з урожаєм та встановлені коефіцієнти їх використання рослинами із внесених за різних технологій добрив.

ПрдктивдалЬшістьирАбоИї. Розроблені і рекомендовані для впровадження у виробництво зони для чорноземів опідзолених важкосуглинкових ресурсозберігаючі технології застосування мінеральних добрив під сою, які забезпечують одержання стабільних високоякісних урожаїв насіння. При цьому, витрата на одержання урожаю фосфорних добрів проти раніше рекомендованих доз їх внесення зменшується на 40-60%, а окупність 1 кг ИРК приростами урожаїв досягає 4,2-4,6 кг/кг №К.

Дослідження по дисертаційній роботі входили до тематичного плану інституту грунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського УААН по НТП "Продовольство'95", завдання 03 — № державної реєстрації 0Ї96У0!2538.

На чахигт виноситься такі положення для лівобережного Лісостепу Уг. раїни на чорноземах опідзолених важкосуглинкових.

1. Наукове обгрунтування дії ресурсозберігаючої технології застосування мінеральних добрив під сою на урожай насіння та його

якість, які базуються на змінах поживного режиму грунту та вмісту е рослинах поживних речовин.

2. Залежність виносів основних поживних речовин з урожаєм та коефіцієнтів їх використання із внесених добрив рослинами сої за різних технології! їх внесення.

3. Економічна та енергетична оцінка різних технологій застосування мінеральних добрів під сою.

Апробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися й отримали позитивну оцінку на міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студенті» "Наслідки наукових пошуків молодих вчених-аграрників в умовах реформування АПК" (Чабани, 1936} і :іі! конференції, присвяченій 50-річчю факультету' агрохімії та грунтознавства ХДАУ ім. В.Б. Дскучаепа (Харків, 1995).

Лулл::По матеріалам досліджень надруковано 5 наукових p-fiiT, у тому числі — 4 статті в куриалах та наукових збірниках і 1 тези, в ііких викладені основні положения дисертації.

Вклад.пвтсра.а рзалізацію.роботп. Дисертант особисто виконав усі роботи по закладці та проведенню польових дослідів, аналізу зразків грунту і рослин, визначенню якості урожаю насіння, по розрахункам виносів та коефіцієнтів використання рослинами добрив

з NPK, по економічній і енергетичній оцінці різній: технологій внесення добрив під сою.

Дисертаційна робота складається із вступу, 6 розділів, висновків, пропозицій для впровадження у виробництво, переліку використаної літератури та додатків. Робота викладена на 14? сторінках машинописного тексту, містить 17 таблиць і 24 таб.жць і інших матеріалів у додатках. Перелік використаної літератури включає 112 робіт, в тому числі 41 іноземних авторів.

* ОБ’ЄКТ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ '

Дослідженім виконували в польових дослідах на'чорноземі опідзо-леному важкосуглииковому в дослідному господарстві інституту грунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського "Комунар" в Харківському районі Харківської області. Вихідна агрохімічна характеристика грунту (0-20 та 20-49 см шарів): гумусу (за Тюріним), відповідно — 3,8 та 3,5%; нітратного азоту (за Грандвальд-Ляжу) —

0,31 та 0,26 мг/100г грунту; аміачного азоту {фотоколориметрично з реактивом Неслера) — 2,25 та 2,10 мг/100г грунту; рухомого фосфору

— 7,3 та 6,3 мг/100г грунту, а також обмінного калію (за Чнріковим)

— 10,6 та 10,3 мг/ЮОг грунту. Сума поглинених основ, відповідно — 23,0 та 23.5 мг-екв/100г грунту; гідролітична кислотність - 0,60 та

0,56 мг-екп/100г грунту; pH водно — 6,3 і pH сольове — 5,0 та 4,9.

Погодні умови за роки досліджень складалися по різному: 1995р.

— був гостро посушливим; 1996р. — загалом нормальним за зволоженням. але з.нерівномірним розподілом опадів під час вегетації, а 1997 рік — сприятливим за опадами та температурним режимом.

Досліди проводили за схемою, наведеною далі в таблицях. Сою нопого ранньостиглого сорту "Аметист" висівали у другій декаді трав-т; широкорядним способом з міжряддями 45 см з нормою висіву 400 тис. шт. схожих насінин на 1 га по попереднику ячмінь. Розмір посівних ділянок — 140 м2, облікових — 19,8 м2 при триразовому повторенні. Агротехніка в дослідах — загальноприйнята для зони.

В дослідах застосовували аміачну селітру, гранульований суперфосфат та каліймагнєзію, які вносили згідно схеми досліду на окремих варіантах під зяб, під культивацію грунту навесні, у рядки під час сівби та в підживлення під час вегетації рослин. Способи внесення добрив — врозкид по поверхні фунту, локально на 8-10 см під допосів-ннй обробіток грунту, у рядки під час сівби та в підживлення локально на глибину 6-8 см. *

Агрохімічні аналізи вмісту в грунті визначали в 0-20 та 2040 см шарах грунту в чотири строки за основними фазами розвитку рослин сої; сходи, галуження рослин, їх цвітіння та перед збиранням урожаю насіння на варіантах 1, 2, 3, 4, 7, 8, 11. У ці ж строки й на тих же варіантах визначали динаміку надходження й вміст в рослинах ЫРК.

Якість урожаю насіння визначали на всіх варіантах досліду.

Усі аналізи виконугали за триразового повторення, що дозволило виконати мат ематичну обробку одержаних результатів дисперсійним методом на ЕОМ (за Доспєховим).

Розрахунки економічної ефективності застосування різних технологій внесення добрив виконували за методикою 3.1. Гризенкової (1990) та "М' годикою визначення економічної ефективності аикорис-

тання d с.-г. результатів НДР та ОКР ..." (1985). Енергетичний аналіз вивчавшихся технологій застосування добрив проводили за методикою А.К. Медведовського та П.1. Іванекка (1988).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вплив різних_техиологій_застосува»пя_мінсрадьних.лобрнв на елементи..родючості _грунту. Дослідження показали, що азотний режим грунту в усі роки складався загалом сприятливо для сої. Вміст в грунті нітратного азоту залежав від дози внесення азотних добрив, які позитивно на нього впливали, поліпшуючи режим азотного живлення рослин. Строки та способи внесення азотних добрив та дози застосування фосфорно-калійних туків на зміни вмісту нітратного азоту в грунті на порівнюваних варіантах практично не впливали. Максимальний ного вміст в обох шарах визначення відмічено в період r-ід сходів до цвітіння рослин на варіанта:: з найбільшою дозою внесення азот/ (вар. 7, 8 та 11). До часу збирання урожаю, у зв'язку із інтенсивним споживання азоту сос:о та затуханням восени в грунті мікробіологічних процесів — вміст ного на більшості варіантів досліду різко зменшувався.

Визначення вмісту аміачного азоту в грунті показало, що вік також прямо залежить від доз застосування азотних добр.чв. Строки та способи внесення азотних та інших добрив на його вміст в грунті практично не влипали. Максимальний його вміст виявлено в фазі цвітіння рослин сої, з поступовим зменшенням до кінця її вегетації. Слід відзначити тенденцію збільшення його вмісту в грунті за одноразового внесення NPK врозкид під зяб (вар. З, 7) та за подрібненого їх застосування (вар. 11). '

Застосування PioKSo (кар. 2) сприяло підвищенню вмісту азоту в грунті. Внесення повного добрива і?, збільшення доз застосування азоту забезпечувало подальше зростзния його вмісту при усіт строках визначень. Перенесення фосфору із основного внесення врозкид під зяб — в локальне, за одночасного зменшення при цьому його дози з Рсэ-75 А° Рзо (вар. 4 та 8) та подрібнене застосування туків вело до деякого зниження вмісту’ мінерального азоту в грунті.

Обліки динаміки вмісту в грунті рухового Фосфору суттєвої різниці и його вмісгі до фази цвітіння галезско и?л охоків та способів

с

внесення добрив не показали. Відзначалася лише тенденція підвищення його вмісту під сходів до цвітіння рослин, а до збирання урожаю пін помітно зменшувався (в шарі 0-20 см — на 0,4-0,7 мг/ЮОг грунту), залишаючись практично незмінним в шарі 20-40 см.

Збільшення дози внесення фосфору з Р^о до Р75 відчутно підвищувало його вміст в 0-20 см шарі грунту. Локалізація ного внесення, за одночасного зменшення дози з Р50 до Р30 (вар. З та 4) суттєво не спитала на його вміст, а з Р75 до Р30 (вар. 7 та 0) помітно ного знижувала, Слід відзначити, що вміст рухомого фосфору в шарі грунт/ 20-40 см практично не змінювався на протязі усього вегетаційного періоду.

Дані обліків вмісту в грунті обмінного калію показали чітку закономірність зниження його вмісту від фази сходів — до збирання урожаю в обох шарах визначень. Внесення калійних добрив сприяє незначному збільшенню вмісту в грунті обмінного калію, але суттєвої різниці в ного вмісті в грунті на усіх удобрених варіаіітах досліду не виявлено.

Вплив.різних_ТехнЬл0гіі!.застосу8ання_мінераль!Шх.Аобр!№ на динаміку..налхолжеішя_поживинх_речоп»ц_п.рослини.сої. Дослідження дозволяють відмітити чітку закономірність зниження вмісту в рослинах сої загального вмісту азоту від першого до четвертого строку визначення. Збільшення доз внесення азоту (вар. З, 4 та 7, 8) та подрібнене його застосування (вар. И) сприяло достовірному збільшенню його вмісту в рослинах сої у порівнянні з контролем, а також із варіантом 2, де азоту не вносили, практично при усіх строках визначень. За локального внесення фосфору навесні (вар. 8 та 21) відзначається тенденція до зниження вмісту загального азоту в рослинах при усіх строках визначень.

Вміст в рослинах сої фосфору також знижувався від першого до четвертого строку визначень. За збільшенням доз внесення фосфору (вар. 7, 8, 11) відзначалася тенденція до збільшення його вмісту в рослинах не:.' лежно від строків та способів його застосування. В топ же час с.-.ід відзначити, що за локального внесення фосфору (вар. 4 та 8| ного вміст в рослинах збільшувався із збільшенням доз застосування азетно-калійних гуків. Подрібнене внесення тук і в (вар. 11) на -.містрослинах загального фосфору практично не впливало.

Визначення динаміки нагромадження в рослинах сої загального калію показали теж саму закономірність по його зниженню віл першого до четвертого строку визначення. Слід відзначити, що за однієї дози внесення в досліді калію (К50) вміст його в рослинах на удобрених варіантах був практично однаковим і не залежав від строків та способів застосування туків. .

Вплив^ізних _1<гхнодолй_застосув<шня_мшералытх\ло0рив_на урожайjiacim?я__сої. Облік урожаю насінйя сої за роки досліджень (табл. 1) показав, що яке в окремі роки, так і в середньому за 3 роки застосування мінеральних добрив позитивно впливало на його величину.

Дослідження показали, що в середньому за три роки внесення РК врозкид (вар. 2) незначно підвищувало урожай насіння сої (иа

1,6 ц/ra). Застосування повного мінерального добрива врозкид під зяб (вар. 3) та підвищення дози аяесення азоту з N50 (вар. 3) до N75 (ззр. 6) суттєво збільшувало урожай насіння.

Внесення в складі повного добрива під зяб підвищеної дози фосфору врозкид {вар. 5 та 7) справляло деякий позитивний плив на рівень урожаю насіння (у порівнянні з вар. З та 6).

Найбільш ефективними усі роки досліджень виявилися ресурсозберігаючі технології застосування добрив, за яких азотно-калійні туки в дозах ^0К50 та N75X50 вносили врозкид під зяб, у сполучення із локальним застосуванням Р^ на глибину 8-10 см під час допосівного обробітку' грунту (вар. 4 та 8). При цьому урожай насіння сої у порівнянні із невдобреним контролем підвищувався у першому випадку на 45,5%, а в другому — па 60,5%, а окупність приростами урожаю насіння одиниці внесення туків була найвищою — 4,2 та 4,6 кг/кг NPK. Крім того, локальне внесення фосфору на цих варіантах дозволяло заощадити на кожному гектарі 20-45 кг діючої речовини дорого-коштуючкх дефіцитних фосфорних добрив'. . .

Перенесення частки добрив із їх внесення врозкид під зяб ’(вар. 7) — у рядки (вар. 9), а також у рядки та в підживлення (вар. 10 та 11] виявилося малоефективним навіть у сполученні із локальним застосуванням зменшених доз фосфорних добрив. ■

о

Таблиця 1. Вплив різних технологій застосування добрлз та урожай . насіння сої та ефективність внесення добрив

Варі- анти Технології' застосування до5риз Урожай насіння. ц'га Прирост» урожаю до варіанту 1 Оїупкістії дсбрмз приростам урожа.з. кг'кг ИРК

1994 1995 1597 В середньому за 3 роки ц/га 8%

1 Без добрив - контрол» 9.4 12 8 135 11.9 - 100.0 -

2 Р,,К, врозкид під зяб 10 7 14.4 15.3 13.5 1.6 113.4 1.Є

3 Ї^Д.врозкид під " 'зяб 120 17.3 13.4 15.9 40 133.Е 2.7

•» Ч, .К, .врОЗ.-ИД ГІД зяС*^.гюгапі.ио «а 810 см пщ культивацію весною 14.1 105 19.3 17.3 5.4 145.4 4.2

5 N Р К ерозкздпзд 50 75 53 - зяб 13.8 19.0 19.9 17.6 5.? 147.9 3.3

6 N Р К врозкид під ;і 50 53 - зяб 14.4 го.с 21.4 18.8 6.9 153.0 3.9

7 N Р;іК .врозкид під 'зяб 15.1 21.1 22.5 19.6 7.7 1Є4.7 3.5

8 ^врозкид під зяб*1®5локзпьно на 310 сії під культнсзціх» весною 13.0 20.7 21.6 19.1 7.2 160.5 4.6

9 N К>()8розісид під 3 *голокапьно КУЛЬТИВЗЦІЮ+ N Р К 10 15 10 у рядки 14.8 20.7 21.8 19.{ 7.2 160.5 4.4

10 N К^врозкид під зяб*?.,локальна під культивацію+Ч,,Я0К у рядхи+М,.Я^К,„в піддав лення лід час обробіткжу міжрядь ' на 6-8 см 14.9 20.9 22.3 19.4 7.5 163.0 4.3

11 М.Р..К„врсз:<ид під зяб+ї?,локально під культивзиіп+М, Р. К,„ у рядки+М’. Р К "в під,^ивлєь.-.-і під час ССробіГУТ'; Міжрядь ьа 0-3 с« 13.0 20.8 22.1 19.3 7.4 152.2 3.7

НСГ' 0 ^о —'.-'іс о.з 1.9 | 0.3 - - - . -

a

Впл£пирізнгіх_технолосій-застосЛїангі5и:І5сераль»:их_лобрив.па як1стьлз>0жгки?5сікяя_с0і. Застосування РК {вар. 2), як і збільшення

дози розкидного внесення фосфору (вар. 5 та 7| сприяло деякому зростанню вмісту в насінні сої жиру та збору масла з гектара |таОл. 2). Прн додаванні до РК азоту (вар. 3) та гпдгігпценп! де з розкидного його внесення (пар. 6та 7) проглядгсп-ся тсг-дгнці:; :->:ч?кення вмісту в насінні жиру, але збір масла з гектара, у зв'язку і? більш високими тут рівнями урожаїв насіння, на зрівпюзаїкх саріантгх не знижу-кався, с підвищувався.

Лочальке внесення зменшених доз фосфору хоча й викликало деяке зиигхепіія вмісту жиру в кгсі.пЧ (asp. І та 8;, проте по збору масла з гектара ці технології практично і:з поступалися тим, де фосфор застосовували розкидним cncccCcit у повг'й дозі (вар. З, 5, G тл ?). Персі'ссс-гпя ;г; частки туків із ссноиязго внесення — у рядки, е тсг.сзк у рядки та в підживлення (сзр. 9, 10 та 11J ка вміст жиру :і насінні та на збір масла з гектара па зрівшоганих варіантах практично не впливало.

Вміст білка в насінні та його збір з гектара (табл. 2) у першу чергу ззлєзказ від доз внесення під сою азоту. Додаг зішя до розкидного внесення РК — азоту (вар. 3) та збільшення доз його застосування (вар. 6 та 7} суггсво підвищувало вміст білка в насінні та збір його з гектара. Локальне застосування зменшених дез фосфору (вар.

4 та £) не справляло суттєвого негативного впливу на вміст білка в насінні і практично не зменшувало його збору з гектарі. Перенесення ж частки добрив із допосівного у рядки (зар. 9), а також у рядки та в підтаплзння (вар. 10 та 11) практично не спливало на вміст білка в насіяні та його збір з гектара.

Виконана на землях дослідного господарства Комунар у посівах сої виробниче, перевірка результатів досліджень показала, що у порівняні із раніше рекомендованою у зоні виробництву дозою внесення під сою туків N5СР50К50 — рекомендовані наші для перевірки технології їх застосування (N50_75 врозкид під зяб -і- Р30 локально на 8-10 см гід культивацію грунту весною) по рівням урожаїв насіння практично ке поступаються першій (18,2 та 17,7 ц/га; 21Д та 21,6 д/ га) t нерепищу юіь "й по окупності пк»С£?Ш'-.€-»ууІв ирпростажі урожаїв насіння (4,0 та 3,1 кг/кг NPK і 5,2 та 4,9 т.г/кх МРК).

Таблиця 2. Вплив різних технологій застосування добрив на показники , якості урокга насГння соТ о середньому за З роки

N2 варіанту за табп. 1 Вміст жиру.% Збір олії Вміст білка, % Збір білка

ц/га в % до контроля ц/га 0 % до контроля

1 21. 5 2.6 100.0 31.0 3.7 100.0

2 21.8 2.9 . 111.5 31.0 4.2 113.5

3 20.3 3.2 123.1 33.5 5Д 143.2

4 19.9 3.4 130.8 33.6 5.8 156.8

5 20.7 3.6 138.5 33.5 5.9 159.5

6 20.2 3.8 146.2 33.4 6.5 175.7

7 20.4 4.0 153.8 35.0 6.7 181.1

8 20.2 3.9 150.0 34.8 6.6 178.4

9 20.1' 3.8 146.2 34.9 6.7 181.1

10 . 19.9 3.2 150.0 34.8 6.8 183.8

11 20.1 3.9 150.0 34.9 6.7 181.1

НСР 0.95 0.3-0.7 - - 0.5-1.2 - -

ВішоСосновіПїх.едеііеігіІ8-Жкялепняізл,руіггу:^ро»а»свасінііл срїта_коефіцієнхиізі;.викорисіаин?из.міиера.\ьщпсАобриароС/Мінами за_рЬних_технологійЛхзастосування. Винос основних елементів живлення в першу чергу залежав від доз застосування азоту, способів та строків внесення азотно-фосфорних добрив (табл. 3).

Додавання до фосфорно-калійних туків азоту сприяє підвищенню тут загального виносу фосфору на 17,7% та калію — на 16,0%, у порівнянні з виносом їх без азоту {вар. 2). Застосування ж врозкид під зяб лише РК (вар. 2) сприяло не тільки збільшенню їх виносу рослинами з грунту у порівнянні із контролем, але й збільшенню виносу азоту на 15,6%.

п

Таблиця 3. Винос оломогігів жизлония із ірулту урожаєм насіння сої та коефіцієнти їх инхоркстания рослинами із мінеральних добриз

№ варіанту зз тсбл. 1 Винос, кг/га Козфіцєнти використання.

N Р2°5 к20 N Р О 2 5 к2о

1 60.7 13.2 42.1 - - -

2 70.2 22.6 49.3 - 8.8 14.4

3 93.2 26.6 57.2 63.2 16.3 30.4

4 101.2 26.1 64,3 81.0 25.3 44.4

5 102.1 32.1 64.2 32.3 18.5 43.8

3 115.4 31.9 68.1 72.9 27.4 52.0

7 119.3 35.3 70.1 73.5 23.5 53.0

3 117.5 23,4 70.0 75.7 34.0 55.8

9 ' 115.2 . 34.4 69.3 72.7 33.5 55.4

10 115.4 34.8 70.4 72.9 33.2 56.6

11 115.6 34.7 70.6 73.2 22.0 57.0

Внесення зменшеної до Рзо дози фосфору локально на фоні Н5ОК50 врозкид під зяб {вар. 4) на величину виносу його урожаєм практично не впливало, у порівнянні із його зиносом на вар. Зг а виноси азоту та калію тут дещо збільшилися, відповідно, на 9,1 та 11,2%.

Збільшення дози застосування азоту з N50 до N75 (вар. б та 7), за усіх доз внесення інших туків та різних строках і способах їх застосування, сприяло відчутному збільшенню виносу з урожаєм азоту {на 24,8-29,6%) у порівнянні із розкидним внесенням Н50 на вар. 3. При цьому одночасно помітно збільшувалися виноси з урожаєм фосфору (на 6,7-34,6%) та калію (на 19,1-23,4%). ■ :

Підвищення дози розкидного внесення фосфору з Р50 до Р75 (вар.

5 та 7) сприяло збільшенню його виносу з урожаєм на 20,6-34,6%.

Перенесення частки добрив із розкидного під зяб (вар. 6 та 7} — під весняну культивацію, у рядки під час посіву та в підживлення (вар. 10 та 11) суттєвого впливу на величини виносів ОТ К не оказало.

Вивчаемі технології застосування добрив суттєво впливали ка коефіцієнти ЕИКОріїСТаШїЯ рослкпамк ОСНОВНИХ ПОШЇБНКХ РЗЧОЇІІШ із внесених добрив (табл. 3).

Додавання до розкидного внесення під зяб P^Kj,. — котких добрг-з (зар.З} підвищує коефіцієнт miiî&pacvü:n£« рссаіьіьіііі ссі фосфору ¡.а 8,0% та келію — на 15,8%.

Локальне весняне ehccciîhz Рда п& фсяі срозккд під зяб

(ьлр. 4} підгпіцпло коафіціскт Еяксрнстсл:іт фосфору до 26,1% ге сприяло збільшенню коефіцієнтів використання азоту і калію на 17,0 ТЕ. 14,2% У ЕОрІВНЕННІ ІЗ ЇХ liOiUiSIÎUKUÎ '¿»І і>ар. 3.

Слід ссобляпс відзЕгтати суттєва п&~ящгивя ко«фідіектіз ш;ко-рчстанкя рослинам:: сої фосфору (ко 9,5 та 10.5%' зз лсї'^льнсга кого внесенггя весною у дозі Р30 (вар. 4 та 8), у поріокияиі і- posta;* дшш Застосуванням фогфорпігл гуків під а*іб у дозі P4Ô їа FÎS («.ар. З та 7). . .

Збільшення доз розкидного внесення NP на фоні К |вгр. 5-7} підвищувало коефіцієнти використання рослинами сої азоту на 9.719,6%, фосфору — па 1,7-10,6% та калію — на 13,6-25,8%.

Подрібнене внесення тудів під сою на коефіцієнті: виі:ор::стакнгі NPK із тукіз суттєвого впливу не мало.

Застосування під сою азотних добрив, як і збільшення доз внесенню NP, локальна внгсеїша Р та подрібнене застосування NPK сприяло підвищенню коефіцієнтів використання рослинами сої калію із ВИССІІМЇПС добрив. ■

грошовою оцінкою при різних технологіях застосування туків nii сою коливаються у значних кежах (від 123,76 до 347,58 гри. не 1 га) що є наслідком великого дисбалансу цін на матеріальні ресурси ге на одержаний врожай насійия. Б той же час sa максимального шдш;-іцешга загальних кпрат коштів то окремим їкгоїолл-ь»? з&сїссуЕанкі добрив під сою ка&ясе у трк разіі — соіЛкї.ртість касічая сої підоп щувалася максимум у і,85 разе.-Це срідчїїть про суттєву економічну ефективність додаткового вкладення праці тс коштів ка застосувало добрив, особливо з. ургжувеш.*яи персп«кгавності збереженю: пр* цьому родючості Груїпу. -

Застосування різних технологій внесення добрив забезпечувало одержання прибутку до 244,в? грн;/га, при рівнях рентабельності у межах 56,5-89,2%. Кращими з економічної точки зору виявилися ресурсозберігаючі технології застосування добрив за локального внесення фосфору весною на фоні розкидного застосування NK під зяб (вар. 4 та 8), да на кожному гектарі посівів було заощаджено від 20 до 45 кг/га дігсчої речовини фосфору, а рівень рентабельності відповідно був 33,2 та 31,3%.

Доля участі мінеральних добрив в урожаї насіння сої коливалася по варіантам дсслі у/ під 11,9% (вар. 2) до 38,7% ¡вар. 7), а при найбільш економічно вигіднгп-с ресурсозберігаючих технологіях їх застосування на вар. 4 та 8 — відповідно 31,9 та 38,0%.

Енергетична оцінка різних технологій застосування добриз під сою (табл. 4) показала, що застосування добрив та збільшення доз їх внесення зсде до підвищення енйргетїгших витрат. Так, за знесенням К5аРм {вар. 2) витрати енергії на застосування добрив склали 1162,2 ккал, а збільшення загальної дози внесення туків до N7SP75K5¡5 [вар. 7) зело до зростання енергозатрат до 1265,1 ккал. ,

В структурі загальних витрат енергії m вирощування сої'ї.тахсн-мальпа їх кількість припаює на агротехнічні заходи та мінеральні д; Із збільшенням де з внесення ту ліз та при подрібненому їх

гастссузчнлі — частка агротехнічних заходів у структурі загальних витрат енергії знижувалась до 41,7-50,2%, а частка добрив підвищувалася л 37,3 до 48,7%. Локалізація внесення фосфорних добрчв ма п'.'лрібненг застосування туків веде до деякого збільшення витрат ’ енергії. • •.

Із збільшенням урожаїв насіння сої витрата загальної енергії на ї:с одержання максимально зростали у 1,5 рази.

Нгйбіїьша ¿нєргогмніеть загальної маси урожаю ссї за роки досліджень (14580,5 кхал) була за внесенням максимальної дозитухів врозкид під з.чо іиар. 7), а коефіцієнт енергоємності насіння сої тут елладаз 1,93.

Таблиця 4. Енергетична оцінка різних технологій застосування добрив

' під сою

№ варіанту за табл. 1 Енєрговитрзти Енергоємність урожаю, тис. ккал Коефіцієнт енергоємності насіння сої

всього, ккгл у тому числі мій. добрива, ккап

1 1228.4 . - 9007.8 2.64

, 2 3117.2 1162.2 9879.9 1.75

3 3275.6 1270.2 11496.2 1.94

4 3334.2 1267.5 12815.3 2.11

5 3371.5 1323.3 12858.6 2.10

Є 3867.1 1792.5 13698.4 1.96

7 3955.6 1865.1 14180.5 1.98

8 3908.0 1820.8 14114.2 1.98

9 3912,0 1831.8 13886.1 1.96

10 4013.5 1928.4 14033.3 1.93

11 4060.3 1975.2 14033.3 1.91

Максимальна єнерговіддача урожаю насіння (Ки = 2,11) була за ресурсозберігаючої технології застосування туків на вар. 4, де вносили врозкид під зяб, а РЗО - локально на 8-10 см весною під культивацію грунт}'. • .

ВИСНОВКИ \

1. Вміст в грунті нітратного, аміачного та мінерального азоту в першу чергу залежить від доз- внесення азотних добрив. Строки та способи внесення азоту та дози застосування ЕК на зміни вмісту азоту в грунті практично не впливають. Можна відзначити тенденцію підвищення вмісту в грунті аміачного азоту за внесенням ЫРК врозкид лід зяб та при подрібненому застосуванні азоту. Максимальний вміст азоту в обох шарах визначень відмічено в період від сходів до цвітіння рослин сої, проте до часу збирання врожаю він відчутно зменшується.

Вміст в грунті фосфору змінювався лише з шарі 0-20 см, залишаючись практично незмінним в шарі 20-40 см. Збільшення дози внесення (фосфору відчутно збільшує його вміст в грунті. Локальне його застосування за одночасного зменшення дози з Р50 до Р30 - суттєво на його вміст не спливає, а з Р75 до Р30 — помітно його зменшує. Перенесення частки тухів із основного — в допосівне локальне, у рядки та з підживлення на його вміст в грунті практично не впливає.

Вміст в грунті, калію закономірно знижувався в обох шарах визначень від сходів до збирання урожаю. Внесення калію сприяло деякому зростанню його вмісту з грунті, але суттєвої різниці у його вмісті нз усіх удобрених варіантах не виявлено.

2. Вміст з рослинах загальних азоту, фосфору та калію захопс-мірно зменшується від першого до четвертого строків їх визначень.

Збільшення доз внесення азоту та подрібнена ного застосування сприяє достовірному підвищенню вмісту загального азоту в рослинах прахтично при усіх строхах визначень.

За збільшення доз внесення фосфору відмічена тенденція до збільшення його загального вмісту в рослинах у більшості випадків неза-іежно від строків та способіз його застосування. При локальному внесенні фосфору — його вміст в рослинах збільшується із збільшенням доз застосування азотних добрив. Подрібнене внесення тукіз на вміст з рослинах загального фосфору практично не впливає.

При одній дозі внесення калію (50 кг/га) загальний вміст його з рослинах на усіх удобрених варіантах був практично однаковим.

3. • Застосування РК врозкид під зяб незначно (на 13,4%) підви-

щує урожай насіння сої. Внесення NPK врозкид під зяб та підвищення доз застосування азоту з М50 до N75 суттєво (на 20,2-24,4%) збільшує урожай насіння сої. .

Підвищення доз знесення фосфору врозкид незначно позитивно впливає на зростання урожаю насіння сої.

Перенесення ж частки добрив із внесення врозкид під зяб - у рядки, а також у рядки та в підживлення виявилося малоефективним, навіть у сполученні із локальним застосуванням зменшеної дози фосфору. '

Локальне уєсурсозЗерігакпз застосування фосфору (Рзс) весною на фоні внесення зрозхид під зли підвищує урожай насіння

сої на 45,4-60,5% та окупність приростами урожаїв внесених туків з 2,7-3,9 до 4,2-4,6 кг/кг ИРК, у порівнянні із застосуванням повної дози ОТІч врозкид під зяб, при одночасному заощадженні на кожному гектарі посівів 20-45 кг д.р. фосфору. '

4. Вміст жиру в насінні сої підвищується за внесенням врозкид під зяб РК та при збільшенні доз застосування фосфору.

Внесення азотних добрив та підвищення дози їх застосування помітно знижує (на 1,2-1,3%) вміст жиру в насінні сої. Однак, за рахунок одержання при цьому більш високих урожаїв насіння — збір масла з 1 га у порівнянні із контролем зростає на 23,1-53,8%.

Локальне весняне ресурсозберігаюче застосування фосфору у дозі Р30 викликає деяке зниження вмісту яшру в урожаї насіння, але по збору масла з гектара ці технології ексссііня добріш практично не поступаються тим, де фосфор бносіші у повній дозі врозкид під зяб.

Подрібнене внесення добрива на вміст жиру в насінні та на збір масла з гектара практично не впливає.

Вміст білка в урожаї насіння та його збір з гектара у першу черг}' залежить від застосування та'доз внесення азоту.

Додавання до розкидного внесення РК під зяб — азоту та збільшення доз його застосування суттєво підвищує вміст в насінні білка (на 2,5-4,0%) та його збір з гектара (на 13,6-26,2%).

Внесення фосфорно-калійних добрив та подрібнене застосування №К, як і локальне внесення зменшеної де ги фосфору — на еміст білка в урожаї насіння сої практично не вплітає, але спрі-іяс деякому підвищенню його зборів з гектара. *

5. Величина виносів з урожаєм насіння сої ЬІРК залежить у першу чергу від доз застосування азету, способів та строків внесення

от. •

Внесення РК сприяє збільшенню виносу азоту на 15,6%, доповнення до РК азоту — підвищує загальний винос фосфору на 17,7% та калію — на 16,0%,

Локальне внесення Р39 на фоні врозкид на Ееличину ви-

носу фосфору практично не впливає, але сприяє підвищенню виносів азоту ка 9,1% та калію — на і і,2%.

Збільшення дози застосування азоту з N50 до N75 при усіх дозах внесення інших туків та різних строках і способах їх застосування збільшує винос з урожаєм насіння азоту (на 24,8-29,6%), при одночасному зростанні виносів фосфору (на 6,7-34,6%) та калію (на 19,123,4%).

Підвищення дози розкидного внесення фосфору з Р50 до Р75 збільшує його винос з урожаєм на 20,2-34,6%.

Подрібнене внесення добрив суттєвого впливу на величини виносів ЫРК з урожаєм насіння сої не справляє.

6. Внесення врозкид під зяб на фоні Р50К50 азоту в дозі N50 практично подвоює коефіцієнти використання рослинами сої РК, при коефіцієнті використання азоту 63,2%. .

Збільшення доз розкидного внесення НР на фоні К — підвищує коефіцієнт використання рослинами азоту на 9,7-19,6%, фосфору — на 1,7-10,6% та калію на 13,6-25,8%. '

Локальне внесення фосфору в дозі Рзд весною на фоні застосування ЫР в розкид під зяб підвищує коефіцієнти використання рослинами фосфору на' 9,5-10,5%, за одночасного суттєвого збільшення коефіцієнтів використання соєю азоту та калію упорівнянні із розкидним під оранку застосуванням повної дози туків.

Подрібнене внесення добрив на коефіцієнти використання рослинами ХР на зрівнюваних варіантах практично не впливає.

Застосування під сою азотних туків, як і збільшення доз внесення НР, а також локальне застосування фосфору та подрібнене внесення ОТК сприяє підвищенню коефіцієнтів використання рослинами сої калію вносимих добрив. .

Найбільш високими коефіцієнтами використання №К рослинами сої із добрив були за ресурсозберігаючих технологій внесення добрив з локальним внесенням весною РЗО на фоні розкидного застосування під оранку зябу М50.75К50. . :

7. ' За величиною прибутків (233,22-244,87 грн./га) та рівням рентабельності (89,2-81,8%) найбільш економічно вигідними виявилися ресурсозберігаючі технології застосування добрив з локальним внесенням весною РЗО на фоні розкидного застосування під оранку зябу ^50-75^50* При енергоємності на них урожаїв насіння 12815,3-141І4,2ккал — коефіцієнти енергоємності насіння сої тут були

клїібільш високими. Цс свідчить про те, що на кожну одиницю витраченої тут енергії ми отримали 2,11-1,58 одиниць нової енергії.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для впровадження у виробництво під ранньостиглий інтенсивний сорт сої Аметист на чорноземах опідзолеких важкосуглннкових лівобережного Лісостепу України рекомендуються такі ресурсозберігаючі технології застосування мінеральних добрив: N50-75^50 ПІА оранку зябу врозкид + Р30 локально на 8-Ю см під культивацію грунту весною.

Такі ресурсозберігаючі технології застосування мінеральних добрив зменшують на 40-60% витрати фосфорних туків у порівнянні із раніше рекомендованими дозами їх внесення, практично без зниження рівнів та якості урожаїв насіння сої при найбільш високій окупності приростами урожаїв насіннктвнесенкх туків (4,2-4,6 кг/кг ЫРК).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ауис Дуарте Пинту. Влияние различных технологий применен ния минеральных удобрений на урожай и качество семян сон ш черноземе оподзолекном левобережной Лесостепи Украшш//Віснш аграрної науки. -К., 1936, №6.-С.79-80.

2. Луіс Дуарте Пінту. Якість врожаю насіння сої за різні» технологій застосування мінеральних добрив//Матер, міжнар. нау

-практ. конф. молодих вчених та спеціалістів. -Чабани., 1996. -С.53.

3. Бука А.Я., Л.Д. Пинту - Соя отзывчива на удобрения//Сільській' журнал. -Харків, 1997, №2.-С.8г

4. Луис Дуарте Пинту. Влияние разных технологий примененш минеральных удобрений на содержание в почве питательных веществ урожай и качество семян сои//Міжвід. темат. каук. зб. Агрохімія т; грунтознавство. -К.: Аграрна раука, 1998. -Вип.59.-С.38-43.

5. Луіс Дуарте Пінту. Влияние минеральных удобрений ка уро жай и качество семян сои в левобережной Лесостепи Украины/, Грунта України: екологія, еволюція, систематика, окультурення, оцін ка, моніторінг, географія, використанкя/Тезк доповідей конферен ції, присвяченої 50-річчю факультета агрохімії та грунтознавств Харківського державного аграрного університете ім. В.В. Докучаеве Червень 1996р. -Харків, 1S66.-C.112.

АНОТАЦІЯ

Пінту Л.Д. Вплив різних технологій застосування мінеральних добрив на продуктивність та якість врожаю насіння сої на чорноземі опідзоленому важкосуглішковому лівобережному Лісостепу України. -Рухопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеню кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 - агрохімія. - Інститут грунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського, Харків, 1998.

Дослідженнями на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому лівобережному Лісостепу України встановлена беззаперечна перевага застосування під сою ресурсозберігаючих технологій внесення мінеральних добрив у дозах М50К50 та М75К50 врозкид під оранку зябу, у сполученні із локальним внесенням весною під час допосівної культивації грунту Р30 на глибину 8-10 см, у порівнянні із розкидним застосуванням Р50 та Р75 з тими ж дозами ГМК. При цьому одержана найвища окупність приростами урожаю внесених туків (4,2 та 4,6 кг на 1 кг ^К). а па кожному гектарі посівів заощаджується 20-45 кг діючої речовини фосфорних добрив. , ,

Клюзяаі-Елова: дози, строки, способи, технології, застосування мінеральних добрив, поживний режим, продуктивність, якість врожаю сої, економічна та енергетична ефективність.

АННОТАЦИЯ

Пинту Л.Д. Влияние различных технологий применения минеральных удобрений на продуктивность и качество урожая семян сои на черноземе оподзоленном тяжелосуглинистом левобережной Лесостепи Украины. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.04 -агрохимия. -Институт почвоведения и агрохимии им. А.Н. Соколовского, Харьков, 1998.

Исследованиями на черноземе оподзоленном тяжелосуглинистом левобережной Лесостепи Украины установлено бесспорное преимущество применения под сою ресурсосберегающих технологий внесения минеральных удобрений в дозах ТЯ50К50 и N75X50 вразброс под пахоту зяби, в сочетании с локальным внесением весной при допосей-

ной культивации почвы Рад на глубину 8-10 см, в сравнении с разбросным применением Рдо и Р75 с теми же дозами NK. При этом получена наивысшая окупаемость прибавками урожая внесенных туков (4,2 и

4,6 кг на 1 кг NPK), а на каждом гектаре посева экономится 20-45 кг действующего вещества фосфорных удобрений.

Ключевые слова: дозы, сроки, способы, технологии, применение минеральных удобрений, питательный режим, продуктивность, качество урожая сои, экономическая и энергетическая эффективность.

SUMMARY

Pinto Luis Duarte. Effect of mineral fertilizers application different technologies on soybean seeds and quality in the conditions of podzolized clay loamy chernozem in Ieftshore Forest-Steppe zone of Ukraine. -Manuscript.

Thesis for Candidate in Agricultural Sciences Degree achieving according to the cpeciality 06.01.04 -Agrochemistry. -Institute for Soil Science and Agrochemistry Research named after A.N. Socolovsky, UAAS, Kharkov, 1998.

This thesis is a manuscript. The result of ivestigations conducted in the conditions of podzolized clay loamy chernozem have shown the clear advantage of resources keeping fertilization (doses N50X50 and N75K50. broadcasting application in the time of fall ploughing with local applying P30 for the depth 8-10 sm in the time of spring presowing cultivation) as compare to the broadcasting fertilization technologies (broadcasting application Pj0 and P75 "With the same doses of NK) under soybean sropping. - ' .

For this case it is obtained the highest crop return due to fertilization (4,2 and 4,6 kg of production per 1 kg NPK), with keeping for every 1 ha of field 20-45 kg oi phosphorus jn the mineral fertilizers.

Keywords: doses, terms, methods, technologies of mineral fertilizers applying, nutritional regime, soybean productivity,_ seeds quality, economical and negretic effec-tivity