Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Влияние гиббереллина на рост, плодоношение и устойчивость к милдью винограда

ВАК РФ 03.00.12, Физиология и биохимия растений

Автореферат диссертации по теме "Влияние гиббереллина на рост, плодоношение и устойчивость к милдью винограда"

КИТВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ¡м. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Vj На правах рукопису

<<3 Л <ФГ'

\ V

s

%

ЧМЕЛЬОВА Св1тлана 1вашвна

ВПЛИВ Г1БЕРЕЛ1НУ НА PICT, ПЛОДОНОС1ННЯ ТА СТ1ЙК1СТБ ДО М!ЛДЬЮ ВИНОГРАДУ

03.00.12 - сфзюлопя рослин

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата бюлопчних наук

КиТв-1997

Дисертащсю с рукопис.

Робота виконана на кафедр'| фЫологи рослин I бютехнологи факультету природничих наук С1мферопольського державного унтерситету.

Науковий кершник:

доктор бюлопчних наук,

професор Мананков Михайло Костянтинович

Оф1цжн1 опрненти:

доктор бюлопчних наук Силаева Алла Михайл1виа доктор бюлопчних наук Ам1рджанов Артем Гарегинович

Провщна установа:

УкраТнський ¡нститут виноградарства I виноробства ¡м. В. в. ТаТрова (м. Одеса)

Захист дисертаци вщбудеться «23» квт<я 1997 р. о 14 годит на

засщанн! спец1ал1зованоТвченоТради Д 01.01.07 при КиТвському ун1верситет1 ¡м. Тараса Шевченка за адресою: 252127, м. КиТв, проспект Глушкова, 2, корпус 12 (бюфак).

Поштова адреса: 252033, КиТв-ЗЗ, вул. Володимирська, 64, спецрада Д01.01.07, бюлопчний факультет.

3 дисертац|'ею можна ознайомитись у б|'блютец|' ушверситету. Автореферат роз^сланий «23»березня1997 р.

Вчений секретар спец1ал1зованоТ ради,

кандидат б!олопчних наук, професор О.В. Брайон

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актузльжсть проблеми. Одшею з актуальних проблем у виноградарств! е шдвищення врожайносл шляхом використання регулятор^ росту рослин -ri6epeniHiB. Застосування цих речовин мае безперечж перспективи, оскшьки вщкривае можливють не ильки збшьшувати врожайнють, використуючи площ1 виноградниюв, як1 вже маемо, але й регулювати окрем1 процеси й цикли метабо-лшму рослин /М.К. Мананков, 1976; Г.С. Муромцев, 1989/.

Останжм часом, внаслщок подорожания xiMiMHnx засобш захисту рослин та скорочення Тх застосування, в умовах ГИвденного берега Криму величезноТ шкоди аинограджй лоз! завдають грибков! захворювання мтдью й oifliyM. У сприятлив1 для розвитку хвороб роки гине до 50% вирощеного врожаю, а в середньому втрати складають 20% /Ж.А. Чичинадзе, 1995/. Разом з тим, при пост1йному використанж хшчних речовин рослини, як правило, втрачагать ст1йкють до хвороб i шкщнигав, р1зко полршуеться бюлопчна яюсть врожаю, порушуються популяцтж взаемоди в ценоз1, що, зрештою, веде до загострення еколопчноТ обстановки /B.C. Шевелуха, 1992/.

Сьогодж в наукових дослщженнях сталася певна переор1ентац|'я й у богатьох краТнах ведуться роботи, спрямоваж не ттьки на використання в 6opoTb6i з хворобами рослин природних та синтетичних сполук, яга не мають прямих Д1Й на патоген, але й роботи,пов'язаж з п1знанням мехажзмш ¡ндукова-ного захисту /Л.М. Андреев, М.Н. Тол1ева, 1991; М.А. Зарубжа, 1985/.

Розв'язання цих питань неможливо без глибоких знань у галуз1 фЫолопТ та 6ioxiMii виноградноТ рослини.

Серед складно'Г систем и регуляторних мехажзмт важливе мюце займае ф1тогормональна регуля^я. BiflOMO, що шд впливом пберелЫу вщбуваеться активафя певних ланок обмшу речовин у рослинних тканинах, прискорюються ростов! процеси, змЫюеться активжсть ферментних систем /Г.С. Муромцев, В.Н. Агжстикова, 1984/. Це призводить до пщвищення життездатносл оргажзму в межах норми реакц1'Г генотипу i, зрештою, до пщвищення спиюстч рослин до грибкових захворювань /Б.А. Py6iH, 1975/. Обробляючи рослини винограду пберел1нсм, можна пщвищити врожай як внаслщок посилення ростових проце-cie i ллодоутворення, TaKi в результат! ¡ндукованого ¡мужтету /С.К. Смирнов, В.Н. Перелович, К.В. Смирнов, 1994/.

У зв'язку з цим, вивчення впливу пберелшу на рют, плодоутворення й

слйюсть до грибкових захворювань с актуальним. Розв'изання Ц1С1 проблеми. з одного боку, необхщно для найбшьш повного розумшня питань ф1тогормональ-ноУрегуляци росту й розвитку рослин, з ¡ншого -сприятиме тдвищенню ефектив-ност1 агротехжчних заходш.спрямованих на пщвищення врожайност!.

Мета I завданкя досл1джснь. Метою наших досл!джень е вивчення впливу пберелжу на рют, плодоутворення та ст1Йюсть до грибкових захворювань виноградноТ рослини.

Завдання дослщжень включали:

1. Вивчити вплив пберелжу на рют \ плодоутворення рЬномантих насж-них сорлв винограду.

2. Дослщити д1ю пберелжу на стжюсть винограду до грибкових захворювань мшдью й ощ1уму.

3. Вивчити вплив пберелжу на активжсть окисних ферментш пероксидази 1 о-дифенолоксидази, яю беруть активну участь у ¡мужтетг

4. Визначити д1ю пберелжу на вм1ст вшьнихамжокислотулисл винограду в зв'язку з ¡нф1куванням його мшдью.

Положения, як) виносяться на захист.

1. ГПд впливом пберелжу посилюються ростов! процеси, пщвищусться продуктивн1сть деяких наа'нневих сортш винограду.

2. Пщвищення сгпйкоот винограду до мшдью вщбувзеться через мехажз-ми стимуляцм пберелжом активное^ окислювальних ферменте пероксидази та о-дифенолоксидази, що е «маркерами» ст1йкост1 рослин до несприятливих чинниюв.

3. Незалежно вщ ураження листя мшдью рЬних сортт винограду пберелж впливае на характер амжокислотного обмжу, змжюючи загальний вмют й к'шьюсть окремих амжокислот.

Наукова новизна роботи. Вперше встановлено можливють Ыдвищення врожайносп винограду шляхом застосування пберелжу на насжних сортах: Антигона, Бастардо магарацький, 1тал1я, Кардинал, Мускат гамбурзький, Сапе-рав! й безнасжному сорт1 - Белградському безнасжному. Вперше доведено, що обробка препаратом регулятора росту сприяе шдвищенню спйкостч рослин винограду сортш Кардинал, Мускат гамбурзький й Белградський безнасжний до грибкового фтопатогену - мшдью. Вперше встановлено, що при обробф пберелжом у лист1 пщвищуеться загальна активнють ферментш пероксидази й о-

дифенолоксидази та змЫюеться bmîct i яюсний склад втьних амЫокислот незалежно в|'д ураження рослин мтдью, що дозволяв судити про можливий мехажзм дп п6ерел1ну.

Практична значим^ть роботи. У результат! проведених дослщжень отримано експериментальж даж щодо впливу пберелжу на HaciHHi сорти винограду, RKi свщчать, що застосування цього регулятора росту сприяе пщвищенню врожайност1 i зниженнюураженосп рослин мтдьюза в1дсутжстю негативно'!'fliï препарату на picT вегетативних частин. Це дае змогу широко застосовувати отримаж нами даж в практиф стьського господарства, вщкривае можлив^сть скорочення xiMi4Hnx обробок i одержання додаткового прибутку. Розроблено рекомендацн з рацюнального використання riöepeniHy у виробничих умовах.

Рсал1зацт результат^ досл1джень. Розроблеж рекомендацм щодо застосування пберелЫу на рЬних сортах винограду були запроваджеж в 19921995 pp. на виноградниках радгоспу-заводу «Алушта» на площ1 102 га.

Апробащя роботи. Матерели дисертацп доповщались на ГУПжнароджй науково-практичжй конференци «Внесок молодих вчених у розвиток виноградарства й виноробства» (Ялта, 1993), на III М1жнароджй конференци молодих вчених «Проблеми дендрологи, сад1вництва й квтицтва» (Ялта, 1995), на IV Л/Пжнароджй конференци молодих вчених «Проблеми дендрологи, кв1тництва, плод1вництва, виноградарства й виноробства» (Ялта, 1996), на IV конференцП' молодих вчених, присвяченоГ 50-р1чниц! з дня заснування 1нституту ф1зюлош рослин i генетики HAH УкраТни «Актуальн1 проблеми фЫологп рослин i генетики» (КиТв, 1996), на щорЫних наукових конференцтх професорсько-викладаць-кого складу факультету природничих наук &мферопольського держужверсите-ту (1992-1996 pp.).

Публтацм. За матер!алами дисертациопублковано 14 друкованих po6iT.

Структура та обсяг дисертацм. Дисертацмна робота складаеться з вступу, огляду л1тератури, опису методики дослщжень, експериментальноТ час-тини, заключения, висновюв, рекомендацш виробництву, списку використаноТ л1тератури й додатюв. Основний змют роботи викладено на 158 сторЫках машинопису, матер1ал ¡люстровано 15 таблицями й 29 рисунками. Список л1тератури мютить 245 найменувань, у тому чист 89 ¡ноземними мовами. Дотаток включав 15 таблиць, акт виробничоТ перев1рки та впровадження.

УМОВИ, ОБ'СКТИ ТА методи дослщжень

Експериментальна робота проводилась в лаборатормих умсоах на кзфед-pi ф1зюлопТ рослин i бютехнологп С1мферопольського держужверситету та на виноградниках радгоспу-заводу «Алушта» Автономно'!'Республжи Криму перюд 1992-1995 рр. Об'ектом дослщжень були наанж сорти винограду: Альбшьо кримський, Бастардо магарацький, Кардинал, Мускат гамбурзький, CanepaBi, Ркацител!', Каберне, Антигона та 1тал|'я, а також безнасжний сорт - Белградський безнасжний, посадки 1979-1985 роюв. Система ведения куща - двоплечий одноштамбовий кордон, висота штамба 100-120 см, площа живлення куну в 3 х 2 м. nifl час експерименту вивчалась ураженють рослин захворюваннями мтдью (збудник Plasmopara vitikola Berl. et Toni) ¡ одаумом (збудник Uncinula nekator Burill).

У польових умовах обробка дослщних рослин проводилась препаратом пберелшу (ГК) зранку за допомогою ранцевого оприскувача типу «Автомакс» i спефального тракторного оприскувача. Контрольж рослини оприскувались водою без додавання препарату. Ранцевим.оприскувачем оброблялись рослини винограду за 15 джв до цвтння та через 10 джв теля цвтння. Дослщжувались концентраци препарату 20 мг/л i 40 мг/л до цвтння, теля цвтння - 30, 40 i 50 мг/ л. Промислова обробка тракторним оприскувачем проводилась водним розч-ином riöepeniHy на виноградних планГтафЯХ площею 7-17,5 га для кожного сорту. При цьому випробувалися концентраци препарату 30 i 40 мг/л для наежних copTiB ¡ 75 мг/л для безнаежного сорту.

yei дослщи закладалися в триразовж повторностк Враховувалися yei листя, папнф та грони з 25 кущ1в. Для вивчення впливу riöepeniHy на вегетатив-ний picT виноградних рослин через кожж 14 днш проводились вимфювання облтових пагонш, довжини мЬквузля, довжини суцвпъ i KinbKocTÍ м1жвузля на naroHi, площ1 листя /С.I. Макаров, 1960; H.H. Третьяков, Т.В. Карнаухова, Л.А. Паничюн, 1990). При вивченж впливу регулятора росту на генеративж органи проводились таю облжи та анал1зи: визначалась середня маса грон, юльюсть япд грони, ям нормально розвиваються та горошаться, середня маса 100 япд, кшьмсть наання в 100 ягодах, маса наежня. Також анал1зувався шитинний cík япд на bmíct цукру за допомогою ареометра та кислот методом прямого титру-вання лугом.

Виявлення та оцжка грибкових захворювань проводилися за загальноп-

рийнятога мотодикою /Методичж вказшки з державних випробувань фунпщд1В, антибютикш i протравлювач1в насЫня сшьскогосподарських культур, 1985/.

При вивченж влливу ф1тогормону на слйюсть винофадних рослин до грибкового захворювання мшдью в лабораторних умовах поводилось ураження суспенз1ею спор фаопатогену /Р.Х. Турецька, 1962, J1.Т. Штж, 1969; К.В. Попкова, З.П. Качалова, 1984/. Дал1 велися спостереження за розвитком хвороби на листку i 6roxiMi4Hi аналои: вивчалась активжсть окислювальних ферментш пероксидази i о-дифенолоксидази. В польових умовах експеримент починався в момент появи ураженого листя мшдью.

Активнють пероксидази визначалась колориметричним методом, актив-HicTb о-дифенолоксидази - спектрофотометричним методом за Бояркжим /Л.1. брмаков, 1987/. Визначення вм1сту вшьних амжоюслот проводилось за допомо-гою автоматичного амшокислотного анал1затора типу ААА-881 (Чехословаччи-на) шляхом використання юнообмжноТ смоли КРС-8П (Н+- форма) з розм^ром частинок 0,15-0,25 мм за методом О.П. Плешкова /1976/. ЕкономЫну ефектив-нють розрахували за методикою О.Ф. Чернявського /1975/. Результати дослав оброблеж статистично /Н.О. Плохшський, 1978/. Для оформления даноТроботи були використаж так| лрограми: LEXICON, Table Editor v 2.1, Corel Draw v 5.0, Corel Chart v 5.0, Equation Editor WINDOWS'95, Page Maker v 5.0.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

1. Вплив aiBepeniHy на picm i плодоношения винограду

В результат! проведених дослщжень встановлено, що пберелЫ викликае значну стимуляфю ростових процеав у Bcix дослщжуваних copTiB винограду. Як бачимо з даних табл. 1, середня довжина пагонцю у дослщних експерименталь-них BapiaHTax збтьшуеться у copTiB Каберне, Canepaei, Бастардо магарацький i Мускат гамбурзький на 20-49% пор1вняно з контролем, у сорту Кардинал - на 71% i у сорту Белградський безнасшний - на 80% вщповшно.

Показано, що фггогормон активуе pocTOBi процеси за рахунок збшьшення довжини м1жвузля на paHHix етапах теля обприскування ним рослин. Ця д!я пом1тна вже через 15 джв теля обробки препаратом i збер|'гаеться протягом всього експерименту.

Встановлено, що реакщя випробуваних HaciHHnxcopTiB на обприскування, суцвптя пберелшом вщмжна вщ такоТ ж у безнаанного сорту. При обробщ

Таблнця1

Вплив пберашну на ргст виноградноТ рослини (в% до контролю)

№ п/п Сорти винограду Вар1анти досл1ду Концен-трац1я, ГК, мг/л Середня довжина лагону, в % Середня довжина м!жву-зля, в % Середнс число м!жвузля на пагон!, в% Середня довжина суцв!ть, в% Середня площа листковоУ пластинки, в%

1 БАСТАРДО МАГАРАЦЬКИЙ контроль гк 30 100 149.2 100 128 100 120.8 100 105.6 100 122.8

2 КАБЕРНЕ контроль ГК 40 100 120 100 102.7 100 116.7 100 103.6 100 107.1

3 КАРДИНАЛ контроль ГК 30 100 170.9 100 155.6 100 110.4 100 101.7 100 138.1

4 МУСКАТ ГАМБУРЗЬКИЙ контроль ГК 30 100 141.3 100 131.3 100 107.5 100 103.5 100 127.6

5 САПЕРАВ1 контроль ГК 40 100 131.6 100 117.3 100 112.4 100 107.5 100 132.1

6 Б ЕЛ ГРАД С Ь КИ Й БЕЗНАС1ННИЙ контроль ГК 75 100 180.1 100 157.4 100 113.7 100 165.7 100 185.3

насжних сорлв винограду (через 10 джв пюля цвтння) довжина суцв1ть у дослщних вар1антах збтьшуеться всього на 1,7-7,5% залежно вщ сорту, пор1в-нюючи з контрольними (табл. 1). Обприскування регулятором росту кущ1в винограду сорту Белградський безнасжний призвело до подовження оа суцв1ть на 66% поршняно з контролем.

Наин доашдження показали, що застосування пберелжу в ранж строки (за 10-15 джв до цвтння) негативно впливае на ростов! процеси випробуваних сорт1в, незважаючи на використання дози ГК 20 мг/л. Даж рис. 1 показують, що рют пагожв при таюй обробф дещо пригжчуеться, дослщж папнф в 1,2 рази коротше контрольних. На 1-11% (залежно в1д сорту) скорочуеться мЬквузля пагожв на дослщних кущах; оброблеж суцв1ття, як правило, надм1рно розпушу-ються й перебьпьшують контрольж в 1,5 рази (рис. 1).

Встановлено, що пберелж позитивно д1е на дослщжуваж насжж сорти винограду при обробф Ух через 10 джэ ш'сля масового цвтння. Встансвлена оптимальна концентрацт препарату для насжних сорт!в 40 мг/л. ГК в концентрациях 30 I 50 мг/л проявляв однотипний вплив (рис. 1).

Д1я пберелжу на виноградж рослини визначаеться перш за все впливом його на процес плодоутворення. Встановлено, що обробка рослин винограду через 10 джв п!сля цвтння водним розчином препарату ГК стимулюе процеси плодоутворення й пщвищуе врожайжсть Белградського безнасжного на 91,6%, Муската гамбурзького - на 31% \ Кардинала - на 39,2% (табл. 2). Даний ефект здшснюеться за рахунокшвидкого росту япд, яю горошаться в грони ¡досягають на момент збору врожаю величини нормальних япд-, що залежить як в1д бюло-пчних особливостей самого сорту, так |' ш"д застосованих концентращй ГК.

При вивченж впливу пберелжу на склад грони насжних сорт1в винограду було встановлено, що реакция структури грони на обробку регулятором росту у рЬних сортш неоднотипна. Вщомо, що чим бтьше в природних умовах в грож розвиваеться япд, як1 горошаться (у даному випадку, у насжних сорт1в Кардинала й Муската гамбурзького, а також у безнасжного сорту -Белградського безнасжного), тим вище ефект застосування пберелжу /М.К. Мананков, 1978/.

Дослщження показали, що у таких сорт1в, як Альбтьо кримський \ Ркаци-тел1 ф1тогормон не впливае на загальну юльюсть япд у грож й, зрештою.на врожайжсть (табл. 2). РЬниця мЬк дослщними та контрольними варшнтами складае, у середньому, 4%. Обробка пберелжом таких сорт1в, як Мускат гам-

Пагони

Суцвгстя

К

1

2

-

3 4 5 6

КонцентрацП ГК

т

Рис. 1. Вплив концентрацЮ пберелЫу та *$ок!в обробки на рют рЬних органш винофаду сорту КАРДИНАЛ (1992 — 1995 р.р.) Умовж позначки: К— контроль;

1 — обробка за 15 джв до цвтння, концентрац1я ГК 20 мг/л;

2 — обробка за 15 джв до цвтння, концентрафя ГК 40 мг/л;

3 — обробка через 10 днт теля цвтння, концентрацы ГК 20 мг/л;

4 — обробка через 10 джв теля цвтння, концентра^я ГК 30 мг/л;

5 — обробка через 10 дн1в теля цвтння, концентращя ГК40 мг/л;

6 — обробка через 10 дшв шеля цщтшня, концеитрацю ГК 50 мг/л.

бурзький, Кардинал I Белградський безнасжний слрияе значному збшьшенню юлькосп великих япд (у 1,3-1,9 рази), зменшенню япд, яю горошаться (у 3,4-5,5 рази), а також ртном1рному дозр1ваннга япд у межах грони.

Таблиця 2

Вплив пберелту на плодоутворення винограду

№ п/п Сорти винограду Роки визна-чення Кон-центра-Ц|Я ГК, мг/л Вар1акти досл!ду Середня маса грони, г Середня маса 100 яг1д, г Середнс число яг1д у грон!, шт Х)мйчний склад сусла

Цукрислсть, % Титрована кислотн1сть, г/л

1 АЛЬБШЬО КРИМСЬКИЙ 1992 — 1993 30 контроль ГК 111.5 114.6 169 6 164.0 64.9 68.2 204 20.3 136 13.3

г АНТИГОНА 1992 — 1993 40 контроль ГК 372.7 4079 393.6 424.7 90.13 91.4 16.2 159 7.8 8.18

3 БАСТАРДО |1Э92 — МАГАРАЦЬКИЙ | 1995 40 контроль ГК 105.8 118.5 159.5 174.2 639 66 4 20.9 196 86 89

4 1ТАЛ1Я 1992 — | 1993 30 контроль ГК 226.3 2613 338 8 411.3 64 8 66.6 12.7 14 8 83 7.86

5 КАРДИНАЛ 1992 — 1995 30 контроль ГК 498 6 693.9 493 2 649 6 962 102.1 13.1 12.2 7.1 75

6 МУСКАТ 1392 — ГАМБУРЗЬКИЙ ! 1995 30 контроль ГК 173.9 227 9 139.6 174 6 121.0 127.1 18.1 173 623 6.56

7 РКАЦИТЕЛ1 | 1992 — | 1993 40 контроль ГК 218.9 229.0 1576 164.0 128.8 129.4 18.1 180 12.7 12.1

8 САПЕРАВ! 1992 — 1995 40 контроль ГК 105.4 1186 82.4 92.3 124.1 127.2 21 4 200 9.3 95

9 БЕЛГРАДСЬКИЙ I 1992 — БЕЗНАС1ННИЙ 1 1995 75 контроль ГК 229 4 439 6 203.5 387.4 108.2 113.7 156 14.7 77 8.4

Встановлено, що використання пберелжустимулюерозвитокпартенокар-тчних япд у сортах Мускат гамбурзський ! Кардинал. При цьому зменшуется загальна кшьюсть насшня в оброблених тронах Мускату гамбурзького в 1,4-1,6 рази, а Тх середня маса - у 1,2-1,3 рази пор1вняно з контрольними, у тронах Кардиналу - у 1,2-1,3 рази, вщповщно.

Дослщження показали, що д'т пберелжу на виноградж рослини не корот-кочасна I не обмежуеться одним вегетацШним перюдом. В умовах веденного берега Кримудозволяе регулювати процеси метабол1зму рослини нетшьки в р1к

обробки, але й в подальшому. Наступного року л!сля обробки регулятором росту довжина пагожву дослщному варшьт у сортах Мускат гамбурзький, Белградсь-кий безнаЫнний I Кардинал перебтьшуе таку ж у контрольному на 6-20% (у залежност1 вщ сорту). Середня маса грон, як показують дат табл. 3, при цьому воброблених кущах Бастардо магарацькийта Саперав1 на 17-28 вщсотюв вище, нЬк у контрольних.

Таким чином, при обробф насжневих сортт винограду через 10 джв теля масового цвтння пберелжом стимулюються ростов! процеси й тдвищуеться врожайн|'сть, при тому яю'сть само'Г продукци не попршуеться.

Таблиця 3

Наслщки пберелшу на плодоутворення винограду на другий piK П1сля обробки препаратом (1993 р.)

№ п/п Показники АЛЬБШЬО КРИМСЬКИЙ БАСТАРДО МАГАРАЦЬКИЙ САПЕРАВ1

контроль ДОСЛ1Д контроль ДОСЛ!Д контроль ДОСЛ'Д

1 Середня маса 100 япд.г 192.8 ±32 193 0± 4.2 163.6 ± 2.7 174 3 ± 3 7 84.6 ± 2 1 996 + 2 9

2 Середня маса грони,г 107.1 ±32 109.1 ±24 119.7 ± 3.8 140.4 ±39 113 6 ± 3 8 145.314 2

3 Середне число япд у TpOHi, шт 54.2 ±2.1 54.6 ± 3.2 69.5 ± 1.8 71.2 ±2.2 130.5 ±32 142 4 ± 3 5

4 Цукриспсть сусла, % 20.62 ± 0.05 2076 ±0 02 20.8 ± 0.02 20 1 ± 0.02 22 8 ± 0.01 22.4 ± 0 04

5 Титрована кислотность, г/л 13.54 ±0.03 13.40 ±0.02 9.41 ±0.03 9.70 ± 0 02 9.12 ±0 02 9 2 ± 0 03

2. Вплив г1берелшу на стутнь ураження винограду м'тдью й оШумом Виноградарству ГКвденного берега Криму велико! шкоди завдають грибко-Bi патогени мтдью (збудник Plasmopara vitikola Berl. et Toni) i oifliyM (збудник Uncinula nekator Burill). 3 цього приводу, поряд ¡з вивченням впливу екзогеного пберелжу на pocTOBi процеси та врожайнють винограду, проводилися дослщ-ження щодо впливу даного регулятора росту на ступжь стшкосгп рослин до грибкових патогежв.

Дослщження показали, що екзогений пберелш сприяе пщвищенню ст1й-KocTi виноградноТ лози до грибкового ф1топатогену мтдью. При вивченж впливу пберелжу на ураження виноградних рослин oifliyMOM цтком певних вщмжнос-тей м1ж дослщними та контрольними вар1антами виявлено не було.

Мускат гамбурзький

Пагони

Листя

Ягоди

Кардинал

к х X

<ц *

л о.

о

<J

с£

¡3

40 30 20 10 0

шщ ЩШ"

WM

•'У*?' "

£

fs

'•V Л'

г-Н

./v <

fc % А

I_

Пагони

Листя

Ягоди

Белградський безнаанний

60 50 40

§ 30

о d

® 20

■--

-

Пагони

Листя

Ягоди

Рис. 2. Вплив пберелшу на вщсоток ураження м1пдью рослин винограду (1992 —1995 p.p.).

контроль;

ПШЦ-обробкаГК.

Результати проведених експериментш показали, що вплив пберелжу на сгпйюсть до мшдью рших сортт нооднозначний. У слйких до мшдью сорт1в, таких як Альбшьо кримський, Антигона, Бастардо магарацький 1 Саперав1 гид д1ею фггогормону ступЫь ураження лози мшдью незначно змжюеться. У нест1й-ких до патогену сортш, як свщчать даж рисунка 2, регулятор росту сприяс зниженню вщсотка хворих рослин на оброблених препаратом кущах сорту Белградський безнаанний - у 1,6-1,7 рази поршняно з контролем; сорту Кардинал - у 1,6-2,1 рази; сорту Мускат гамбурзький - у 1,5-1,9 рази.

Встановлено, що пберелж викликае зменшення вщсотка уражених мшдью пагожв, грон I япд у дослщних вар1антах у пор1внянж з контрольними у перил дж теля обприскування. При цьому пщвищуеться спйюсть виноградноТ лози до грибкового ф1топатогену на весь перюд вегетацм.

При випробуванж р1зних доз препарату ГК (вщ 20 до 50 мг/л) змжи, як1 спостер!гали, не дозволяють стверджувати, що якась концентрацЫ бшьш впли-вае на зниження вщсотка хворих рослин пор|'вняно з ¡ншою. Тому для кожного сорту оптимальною може вважатися та доза препарату, яка бшьш ефективно сприяе пщвищенню врожайност¡.

Таким чином, узагальнюючи даж, отримаж в результат спостережень протягом чотирьох рок1в, можна вщзначити, що пберелж пщвищуе врожайжсть насжних сортт винограду не ттьки стимулюючи ростов! процеси й плодоутво-рення, але й знижаючи ступжь ТхньоТ ураженосп фггопатогенним грибком мшдью.

3. Вплив г/берел/'ну на активн/сть окислювальних фермент'ю пероксидази та о-дифвнолоксидази в уражвному та неураженому мшдью лист/ винограду

Вщомо, що шдвищення активное^ окислювальних ферментш - пероксидази та о-дифенолоксидази е одним ¡з показниш процеав стмкосгп /Б.А. Рубж, 1975; В.А.Андреева, 1988тажш./

Результати дослщжень показали, що пберелж пщвищуе загальну актив-нють окислювальних фермент - пероксидази та о-дифенолоксидази як в лабораторних умовах ¡з штучним ураженням листя винограду сорту Кардинал спорами мшдью, так 1 в польових умовах з природним розвитком хвороби.

Пщ час лабораторних дослдав, як свщчать даж рис. 3 А, встановлено, що

ф/тогормон стимулюе пдаищення ферментноУ активности вже на ранн/х етапах пюля обробки ним рослин. Досл!дж вар1анти перевищують контрольж протягом всього експерименту. Найбшьший ефект гормонально! дм виявляеться на чет-верту-п'яту добу пюля обприскування. Показано, що активн!сть фермент!в збтьшуеться вуах вар!антах дослщу пщ впливом пберелжу, проте вураженому м;лдью лист! цей показник у 1,5-2 рази вище, н!ж у здорових (рис. 3 А).

5

I

ч

<11 5 о.

ш

-е-

ь-

у

'х ш

I <

а

4

■1

___

Доба теля обробки

1М 2.У1 ».VI ИЛ* ЗОИ 12. VI 32 VI 2ЛЛП

1 и 2Л/1 а.У1 Ц\Л ЗОЛЯ 12 VII 23 VI 2ЛГ(

Дати визначень

Рис. 3. Активность пероксидази (а, в) I о-дифенолоксидази (б, г) здорових (1,3) та уражених м> лдью (2,4) листя винофаду сорту КАРДИНАЛ п1сля обробки пберелшом (ГК): А — штучне ураження рослин у лабораторних умовах, 30 мг/л ГК; Б — природж ураження в польових умовах, 20 мг/л; 1,2 — без обробки; 3, 4 — обробка ГК.

Обприскування винограду водним розчином препарату пберелжу за 10 джв до цвтння ефективно впливае наферментну активн!сть навпъ при викорис-танн|' низькоУ концентраци гормону (20 мг/л). При цьому, як св!дчать дан1 рис. 3 Б, дослщж вар!анти перевищують контрольн! в 1,5-2,6 рази.

Застосовуючи ф1тогормон в п!зн!ший пер!од вегетацн (через 10 дн!в теля масового цвтння) та перевфяючи ефективн!сть р!зних концентрацм г!берел!ну

вщ 30 до 50 мг/л, нам не вдалося встановити значноУ рюниф в пщвищенж активности ферметчв, яю вивчаються, залежно вщ використованих доз препарату.

Анали даних щодо влливу пберелжу на активнють пероксидази та о-дифенолоксидази в ураженому \ неураженому мтдью лисп винограду показав, що обробка рослин до цвтння препаратом ГК дозволяе значно пщвищити ферментну активжсть пороняно з обробкою теля цвтння.

Таким чином, результата дослщжень свщчать про те, що пберелж пщви-щуе загальну активжсть ферменп'в пероксидази и о-дифенолоксидази незалеж-но вщ патогенезу. У зв'язку з цим можна припустити, що зниження поражения рослин винограду мтдью пюля обробки водним розчином препарату ГКзд1йсню-еться опосередковано через лщвищення ферментноУ активносп листя.

4. Вплив г'1бервл'шу на вм'ют втьних ам'шокислот у лист/ винограду, ■ ураженому та неураженому мтдью При формуваншпервиннопмунноУреакцП'догрибкових патогежвурослин змжюеться характер метаболЫних реакфй, зростае активжсть ферментних систем, пщвищуеться рюень ус1х труп клтнних метаболтв, збтьшуеться вмют легкорозчинних бтювта втьних амжокислот/Л.М. Андреев, М.Н. Тал1ева, 1991.; Ю.Т. Дьяков, 1983 та ¡н./. У лтератур1 вщсутж даж про вплив пберелжу на вмют втьних аминокислот у лисп винограду, ураженого мтдью.

Дослщження показали, що амжокислотний склад у лисп винограду дина-м'шний та змжюеться як при ураженж рослин мтдью, так ! при ди пберелжу. У вах дослщжуваних сортах (Каберне, Салерав1, Кардинал \ Бастардо магараць-кий) пщ впливом мтдью вщбуваеться накопичення таких втьних амжокислот, яксерин, пролж I глщин. Юльюсть тирозину, фен'таланжу, мепонину, гютидину, треожну й лейцину при патогенез! не змжюеться, а вмют аланжу й валжу зменшуеться.

Встановлено, що ураженж мтдью рослини винограду сугтево вщр|'зня-ються накопиченням дикарбонових амжокислот. У сприйнятливому до грибко-вих захворювань сори Кардинал (рис. 4) спостер1гаеться накопичення асларапновоУ кислота йэменшення кшькоси глутамжовоУ кислота. Проте, хворе листя сорив Бастардо магарацький, Каберне, Саперави яю слабко пошкоджу-ються грибком, вщр1зняються вщ здорових бтьшим вмютом глутамату та ниж-чою ктькостю аспартату.

Дослщи показали, що у лист1 винограду накопичуються амжокислоти, що вщсутж у здорових рослин (рис. 5). Це таю, як лЬин, цистеТн та ¡золейцин.

Отримаж даж свщчать про те, що пберелж впливае на вм1ст втьних амжокислот незалежно в1д ураження рослин винограду. Показано, що у рослин винограду при обробщ Тх водним розчином препарату ГК у листГнакопичуються таю вшьж амжокислоти, якпстидин, ГАМК, аспарапнова кислота, серии, пролж, валж, тирозин, феншалажн. Пщвищення юлькосп' гама-амжомасляноТ кислоти й пролжу мае важливе значения в систем! захисних мехажзмш у рослин, так як вони стабш1зують д;ю кл)тинних мембран при патогенез!" /О.П.Стаценко,1992/. Обмж ароматичних амжокислот феншаланжу та тирозину зв'язаний з метабо-лЬмом фенольних сполук, роль яких у процесах стмкост! доведена. Отже, накопичення цих сполук також сприяе активацм захисних реакцт у рослин винограду при ураженж мшдью. Проте юльюсть арпжну в оброблених пберел1-ном рослин пор1вняно з необробленими зменшуеться, а вм1сттреонжу, лейцину, метюнжу, ¡золейщну та цистеТну вфопдно не змжюеться (рис. 4).

Встаноолено, що обприскування винофаду регулятором росту сприяе збшьшенню загальноТ ктькост1 втьних амжокислот у вах дослщжуваних сорт1в у 1,6-2,6 рази у неураженому та в 1,5-2,2 рази в ураженому мтдью лисп пор1вняно з контролем.

При пор1внянж даних про вм1ст втьних амжокислот у лист! винограду сорту Кардинал, оброблених рЬними концентрации регулятора росту ! в р1зж строки вегетацм (за 10 джв до цвтннята через 10 днш шеля), встановлено, що збтьшення доз препарату призводить до пщвищення загального вмюту втьних амжокислот. Показано, що вбтьинй м1р1дослщжуваж речовини накопичуються при використанж препарату регулятора росту з концентрац1ею 50 мг/л при обприскуванж ним у перюд через 10 джв шеля масового цвтння винограду. У цьому раз!' дослщж вар|'анти перебшьшують контрольж в 2,6 (неураженого мтдью листя) та у 2,2 рази (ураженого мшдью листя).

Таким чином, отримаж даж дозволяють зробити висновок про те, що у наежних сортт винограду обробка пберелжом сприяе пщвищенню плодоносж-ня як внаслщок посилення ростових процеав \ покращення плодоутворення, так I внаслщок зниження ураженосп рослин мшдью. Такий ефект д!Т досягаеться опосередковано, внаслщок метабол1чних перебудов, зв'язаних ¡з змжою ф1зюлопчних та бюхшчних реакцм (пщвищення активности пероксидази та о-

Аспарапнова кислота

Серии

ГлутамЫова кислота

-íp-V.

is -

BaniH

Тирозин

Фенталант

rtl

_ i i i i

i Hr

Рис. 4. Вплив пберелшу (30 мг/л) на bmíct вшьних амжокислот (мкг/100 г сирот речовини) у лисп винофаду сорту КАРДИНАЛ, оброблених через 10 дш'в шсля цвтння:

[ — неуражене м! лдью листя; I — уражене mí лдью листя; | — неуражене м! лдью листя ¡ оброблене ГК; — уражене mí лдью листя 5 оброблене ГК.

АрпнЫ

Треожн

ЦистеТн

30 25 20 15 10 5 0

X

рр-

а -

Метюнш

1золейцин

X X

ГАМ К

Пстидин

18 15 12 9 6 3 О

90 75 60 45 30 15 О

ГПзин

Лейцин

Рис. 5. Вплив пберелЫу (30 мг/л) на вынет в1льних амжокиспот (мкг/100 г сироТ речовини) у лист винограду сорту КАРДИНАЛ, оброблених через 10 днщ ги'сля цвтння:

| — неуражене м! дцью листя;

- уражене ши лдью листя;

- неуражене м! лдью листя 1 оброблене ГК;

- уражене м! лдью листя 1 оброблене ГК.

дифенолоксидази, накопичення вшьних амЫокислот ).

5. Економмна ефектившсть застосування ziöcpcniny на оиноград/' Розрахунки економЫноТефективнос'п застосування пберелжу на виногра-д|' були обчислеж у вщповщносл' до затоерджених для щ'е'Г зони технолоп'чних карт i при використанж встановлених щн 1990 року на ресурси та продукцто.

Дослщження показали, що обробка винограду пберелжом е економ!чно ефективним заходом та дозволяе не ттьки знизити собтартють продукц:";' за рахунок збтьшення врожайност1, але й отримати додатковий прибуток. При використанж препарату ГКсоб1варт1сть 1т япд знижуеться в дослщних BapiaHTax у сортах Мускатгамбузький i Кардинал у 1,2 рази, а у Белградського безнаа'нного

- в 1,4 рази пор1Вняноз контролем. Економ1я вщ зменшення собшартосл на 1т продукцм винограду сорту Кардинал складае 58 крб., сорту Мускат гамбурзький

- 66 крб., а безнасжного сорту - 131 крб.. Найбшьший ефект отриманий на безнасЫному copTi. Пор1вняно з контрольним вар1антом прибуток у дослщному BapiaHTi Белградського безнасшного вище на 2 008 крб., тод1 як у Мускату гамбурзького цей показник склав 623,2 крб., а Кардиналу - 1 020 крб..

висновки

1. Встановлено стимулюючий вплив пберелжу на вегетативний picT дея-ких наанних сорта винограду. Обробка за 10 днш пюля масового цвтння розчинами фпчэгормону в концентрацшх 30-40 мг/л пщсилюе picT naroniB сорту Мускат гамбурзький - на 41,3%, сорту Кардинал - на 70,9%.

2. Випробування пберелжу у вигляд1 водних розчин|'в методом тракторного обприскування пщвищуе продуктивж'сть винограду безнасшного сорту - Белградського безнасЫного - на 91,6%, та насЫних сорта - сорту Мускат гамбурзький - на 31%, сорту Кардинал - на 39,2%.

3. Обробка рослин винофаду препаратом пберелшу не знижуе ямсть продукцм, покращуе товарний вигляд.

4. Застосування пберелжу сприяе затриманню розвитку мтдью, що вира-жаеться в зниженж ступеня ураження рослин винограду в дослщних вар|'антах

- сорту Белградський безнасшний у 1,6 -1,7 рази, порвняно з контрольними, сорту Кардинал - у 1,6-2,1 рази та сорту Мускат гамбурзький - у 1,5-1,9 рази.

5. ПберелЫ тдвишуе стмкють рослин винограду до фаопатогену мшдью через механ1зм стимуляцн активное^ окислювальних фермента пероксидазита

о-дифенолоксидази, яю BiflirpaioTb значну роль в ¡мужтетк Пщ впливом пбере-лжу пщвищуеться загальна активн'ють фенолазно!' системи в лист), незалежно вщ ix ураження грибком.

6. Пберелж змжюе характер амжокислотного обмжу, призводячи до шдвищення загального вмгсту амжокислот, впливае наУхжй яюсний i ктьюсний-склад, сприяе накопиченню окремих амжокислот у лист1 винограду, уражених та неуражених мтдью.

7. Уперше дослужено вплив рЬних концентрафй пберелжу на активжсть окислювальних фермент|'в та вмютвтьних амжокислот у лисп винограду сорту Кардинал, уражених мтдью. На активжсть окислювальних фермент1в змжа концентрацнфтгормону вплив не справила. При збшьшенж дози препарату ГК cnoCTepiraeTbCfl шдвищення вмюту вшьних амжокислот у листк

8. Використання пберелжу дозволяв отримати р1чний економжний ефект на 1га виноградниюв з сорту Мускат гамбурзький - 623,2 крб.; з сорту Кардинал - 1 020 крб.; з сорту Белградський безнасжний -2 008 крб. (за цжами 1990 року).

9. Отримаж експериментальж даж про вплив пберелжу на picT, плодоно-сжня та CTinKicTb винограду насжних сорт!в можуть бути використаж при розробц! технологи вирощування qieï культури на практиф.

РЕКОМЕНДАЦПВИРОБНИЦТВУ

Застосування пберелжу на винограднм лоз1 здмснюеться головним чином з метою шдвищення врожаю япд. Для цього ми рекомендуемо:

1. При використанж пберелжу в практиц'| виноградарства враховувати пол|функц1ональн[сть йога дiï на pÎ3Hi сорта: вплив йога на вегетативний picrr, генеративний розвиток та стжюсть лози до грибкових захворювань.

2. При niflöopi концентрацж таTepMiHÎB застосування пберелжу для стиму-лювання плодоношения й зниження ступеня ураження грибковим захворюван-ням мшдью необх)дно враховувати бюлопчж особливосгп кожного сорту та навантаження врожаем.

3. Для зменшення ступеня ураження рослин винограду мтдью слщ засто-сувати концентраци розчину пберелжу, ям е оптимальними для даного сорту, тобто максимально збтьшують врожайжсть. Для сорту Белградського безнасжного така концентрафя розчину становить 75 мл/л; а насжж двостатев1 сорти (Мускат гамбурзький, Кардинал) рекомендуеться обприскувати бшыи

низькою дозою препарату-30 мг/л. Обробляти рослини необх1дно через 10 днш П!сля масового цвтння.

4. Науково-дослщним установам в галуз! виноградарства рекомендуемо розширити дослщження по вивченню шляхш та cnoco6iB застосування пберелн ну з метою зниження ураження лози мшдью, що дозволяе скоротити юльюсть х1м|'чних обробок i одержати додатковий прибуток.

5. У зв'язку з тим, що застосування розчину пберелЫу для сорту Мускат гамбурзький сприяеутворенню безнасшних япд, рекомендуемо вкпючити даний прийом у технологию вирощування винограду цього сорту.

СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦН

1. Мананков М.К., Чмелева С.И., Мананкова О.П. Влияние гиббереллина на рост и плодообразование семенных сортов винограда // Тез. докл. Междунар. науч.-практ. конф. «Вклад молодых ученых в развитие виноградарства и виноделия», Ялта, 1993,- С. 28.

2. Дзюба А.Е., Чмелева С.И., Мананков М.К. Индукция гиббереллином партено-карпии у семенных сортов винограда//Тез. докл.Ш Междунар. конф.молодых ученых «Проблемы дендрологии, садоводства и цветоводства», Ялта, 1995.

- С. 91.

3. Макагонова Т.Ю., Чмелева С.И. Индукция роста и развития семенных сортов винограда под действием гиббереллина // Тез. докл. Ш Междунар. конф. молодых ученых «Проблемы дендрологии, садоводства и цветоводства», Ялта, 1995. - С. 105.

4. Чмелева С.И., Голованева Е.С., Мананкова О.П. Влияние гиббереллина на рост и развитие сорта Кардинал II Тез. докл. Ill Междунар. конф. молодых ученых «Проблемы дендрологии, садоводства и цветоводства», Ялта, 1995.

- С. 124.

5. Чмелева С.И., Мананков М.К. Применение гиббереллина с целью получения бессемянных ягод винограда сорта Мускат гамбургский // Тез. докл. Ill Междунар. конф. молодых ученых «Проблемы дендрологии, садоводства и цветоводства», Ялта, 1995. -С. 125.

6. Чмелева С.И., Мананков М.К. Активность пероксидазы и полифенолоксидазы листьев винограда, пораженных милдью (Plasmopara vitikola), под действием гиббереллина II С.-х. биология. - 1996. - N 1. - С. 115-120.

7. Чмелева С.И., Мананков М.К., МакагоноваТ.Ю., Мананкова О.П. Применение гиббереллина на семенных сортах винограда // Виноградарство и виноделие. - 1996. - N 1. - С. 38-42.

8. Чмелева С.И., Мананков М.К. Содержание свободных аминокислот в листьях винограда, пораженных милдью, под действием гиббереллина //Депонир.в УКРИНТЭИ 14.10.96,- N 1906 - Ук 96,- Киев,1996. -9с.

9. Чмелева С.И. Влияние различных концентраций гиббереллина на количество свободных аминокислот в листьях винограда сорта Кардинал, пораженных милдью ПТез. докл. IV Междунар. конф. молодых ученых «Проблемы дендрологии, цветоводства, плодоводства, виноградарства и виноделия», Ялта, 1996. -Т.2. -С. 120-123.

10. Брановицкая Т.Ю., Чмелева С.И. Содержание красящих веществ в ягодах и количество свободных аминокислот в листьях винограда под действием гиббереллина //Тез. докл. IV Междунар. конф. молодых ученых «Проблемы дендрологии, цветоводства, плодоводства, виноградарства и виноделия», Ялта, 1996. - Т.2. -С. 112.

11. Дзюба А.Е., Чмелева С.И. Влияние гиббереллина на бессемянность некоторых сортов винограда в условиях Крыма // Тез. докл. IV Междунар. конф. молодых ученых «Проблемы дендрологии, цветоводства, плодоводства, виноградарства и виноделия», Ялта, 1996. - Т.2. - С. 116-118.

12. Дзюба А.Е., Чмелева С.И., Мананков М.К. Влияние гиббереллина на рост, развитие и урожайность винограда сорта Белградский бессемянный // Тез. докл. IV Междунар. конф. молодых ученых «Проблемы дендрологии, цветоводства, плодоводства, виноградарства и виноделия», Ялта, 1996. - Т.2. - С. 118-119.

13. Чмелева С.И., Мананков М.К. Влияние гиббереллина на содержание свободных аминокислоту различных сортов винограда, пораженных милдью //Тези IV Конф. молодих вчених, присвяченоТ 50-й р1чниф з дня заснування 1ФР1Г НАА УкраТни «Актуальн1 проблеми фЫологп рослин I генетики», КиТв, 1996. -С. 70.

14. Чмелева С.И., Мананкова О.П. Влияние гиббереллина на устойчивость винограда сорта Кардинал к милдью // Тези IV Конф. молодих вчених, присвяченоТ 50-й р1чнищ з дня заснування 1ФР1Г НАА Украши «Актуальж проблеми ф|зюлоги рослин \ генетики», КиТв, 1996. - С. 71.

22

Аннотация

Чмелева С.И. «Влияние гиббереллина на рост, плодоношение и устойчивость к милдью винограда». Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.12 - физиология растений, Киевский университет имени Тараса Шевченка, Киев, 1997.

Защищается диссертация, по материалам которой опубликовано 14 научных работ. При использовании раХличных методических подходов получены экспериментальные данные по влиянию гиббереллина на семенные сорта винограда. Установлено стимулирующее действие фитогормона на вегетативный рост и плодообразование растений винограда. Показано, что обработка препаратом гиббереллина способствует повышению устойчивости виноградной лозы к фитопатогенному грибку милдью. Получены данные о повышении общей активности ферментов пероксидазы и о-дифенолоксидазы в листьях, инфицированных милдью и обработанных регулятором роста. Исследованы особенности накопления свободных аминокислот при воздействии гиббереллина в листьях винограда, пораженных и непораженных милдью. Показана экономическая целесообразность применения гиббереллина на семенных сортах винограда, разработаны рекомендации по применению данного препарата в практике сельского хозяйства.

Annotation

Chmeleva S.I. «The effect of gibberellin on the growth, fruit formation and steadiness to mildew on vine».

The dissertation for a candidate degree of biological science. The speciaiites number: 03.00.12. -the plants physiology, Taras Shevchenko University. Kiev, 1997.

Fourteen scientific research works were published on the points of thesis. The experimental data on the problem of the effect of gibberellin on the seed sorts of grapes are the results of use different methodical approaches. A stimulate effect of phytohormone on the vegetative growth and grape fruit formation is ascertained. It is shown that the gibberellin treatment promotes the resistance growth of vine to phytopatogen mildew fungus. There were obtained data about increasing of the general activity of peroxidase and o-diphenoloxidase ferments in grape leaves which weve infected with mildew and treated by the growth regulator. The peguliarities of accumulation the free amino acid under the influence of gibberellin in grape leaves that were infected and non-infected with mildew were investigated. The economic

expediency lo use the gibberellin in seed vine sorts is shown. There were worked out the recomendations on application the preparation in agriculture.

Ключов1 слова: пберелЫ, виноград, мтдью, oifliyM, пероксидаза, о-дифе-нолоксидаза, амшокислоти.