Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Транспорт кальция в опосредовании действия полипептидных факторов роста на нормальные и опухолевые клетки

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Транспорт кальция в опосредовании действия полипептидных факторов роста на нормальные и опухолевые клетки"

укра1нська академш аграрних наук

шститут ф13юл0п1 i бюх1ми тварин

■ • -- г Т

2 1 АПР 1396

На правах рукопису

КОРЧИНСЬКА Олена Степашвна

ТРАНСПОРТ КАЛЫДНО В ОПОСЕРЕДКУВАНН1 Д11 ПОЛ1ПЕПТИДНИХ ФАКТОР1В РОСТУ НА НОРМАЛЬШ ТА ПУХЛИНН1 КЛ1ТИНИ

03.00.04 - Б1ох1м1я

АВТОРЕФЕРАТ дисертани на здобуггя наукового ступеня кандидата бголопчних наук

Льй1В- 1996

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана на кафедр! медично! бюлогм та генетики Львшськогс державного медичног^ шституту та у Ваддшенш регуляторних систем кштини 1нституту 6ioxiMii ¿м.О.В.Палладша HAH Украши.

Науковнй кер1вник: доктор бюлопчних наук, професор З.Д. ВОРОБЕЦЬ Офщшш опонентш доктор бюлопчних наук, професор О.Г. МАЛИК

доктор бюлопчних наук, професор М.Ф. ТИМОЧКО

Проввдна установа - 1нсттут GioxiMU ¡м.О.В.Палладша HAH Украши

Захиствщбудеться " 7 " 7jbf\/}UJt 1996 р. о годи заодашп спещал1зовано! вчено! ради Д 04.14.01 при 1нституп фiз¡oлoгü 6;oxiMi"i тварин Украшсько!" академи аграрних наук за щресою: 290034, » Льв1в-34, вул. В.Стуса, 38.

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютещ 1нституту ф1зюлогй 6ioxiwii' тварин УААН.

Автореферат рсшсланий ¡C$>CTtC$ 1996 р.

Вчений секретар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНГСТЬ ПРОБЛЕМИ. З'ясування механ!зм1в регуляцП прол!ферац11 та диференц1ац11 кл1тин е важливою проблемою °сучасно1 б1олог!1 i теоретично! медицини. Досл1дження остан-Hix poKie вказують на те, що основну роль у цих процесах Bi-д!грають пол!пептидн! фактори росту - гормонопод!бн1 речови-ни. як! продукуються нормальними та пухлинними кл1тинами не лише in vitro, але й in vivo [Кусень, Стойка,1985. Wakefield et al..1987. Massague.1990. Фильченков и др.,1994]. Особливе защкавлення до вивчення б1олог1чно! д!1 цих б1орегулятор1в викликае той факт, що ряд патрлог1чних стан1в орган1зму суп-роводжуеться суттевими зн!нани 1нтенсивност1 продукцП пол1-' пептидних фактор!в росту та чутливост1 кл1тин-м1шенсй до ix д11. Зокрема, пухлинн! кл1тини характеризуются значио вищою у пор1внянн1 з нормальними юптннами здатн!стю до продукцП деяких пол!пептидних фактор1в росту [Goustin et al, 1986, Waterfield.1990. Rizzino.1993]. Найб1лыи поширеним серед цих фактор1в росту е трансформуючий фактор росту а (структур-. но-функц1ональний аналог еп1дериального фактора росту) та трансформуючий фактор росту р. П1д час сп!льно1 д11 дак1 61-орегулятори можуть не лише посилювати р!вень трансформован-ност1 пухлинних юПтин, але й 1ндукувати прояв ознак транс-формованого фенотипу у нормальних кл!тин тварин i людини IDe Larco & Todaro, 1978. Roberts et al..1984].

Незважаючи на 1нтенсивн1сть досл!джень. молекулярн1 ме-хшизми функц1онування регуляторних систем кл1тини. що за-безпечують реал1за1цю бioлoriчниx ефект1в пол1пептидних фак-TopiB росту, залишаються недостатньо з'ясованими. Значну увагу серед таких регуляторних систем привертае контроль р1вня кaльцiи у кл1тинах, Установлено, що зм1ни концентрацП KaTioHia кальцш у юптннах п1д влливом деяких пол!пептидних факторiв росту спостер1гаються вже в перш! хвилини дП цих бшрегуляторгв, Кат1они кальц1ю беруть участь у регуляцП не лише ripoqeciB метабол!зму, але й генно! експг°сН [Moor et al,.1985, Whitaker t Patel,1990, Berrige, 1993]. Проте, ic-нують роботи, з якихгне надаеться суттеве значения зм1нам внутр1и1ньокл1тинно1 концентрацИ кальц!ю в реал1зац11 деяких ефект1в фактор1в росту на кл1тини [Cutry et al,, 1989]. Тому вежливо встановити, чим зумовлен1 так! результата.

Ураховуючи qi дан1, ми вивчили особливост! функц!ону-

вання кальц!й-транспортуючих систем не лише у нормальних. але й у пухлинних кл!тинах. а такох за р!зних умов культиву-вання кл!тин тварин 1 яодини. Ввахаеио. що результата такого пор!вняльного анал!зу дозволили нам б!льш аргументовано ствердаувати про участь систем транспорту кальц!ю в опосередкуванн! б!олог1чнох д!1 пол!пептидних фактор!в росту.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ Д0СЛ1ДЖЕННЯ. Метою робота е 3'ясуваННЯ участ! систем транспорту кальц1ю в опосередкуванн! д!х трансформуючого фактора росту (5-типу та еп1дермального фактора росту на нормальн! та пухлинн! кл1тини за р!зних умов 1х культивування.

Для досягнення поставлено! мети розв'язували наступи! завдання:

1. Досл!дження впливу трансформуючого фактора росту р-типу (ТФР-р) та еШдермального фактора росту (ЕФР) на !н-тенсивн!сть пасивного транспорту кат!он1в кальц1ю в кл1тини за умов IX р1зно£ щ1льност! в моношаров!й культур1 та р1знох забезпеченост! факторами сироватки кров!;

2. Досл1даення д!1 ТФР-р та ЕФР на 1нтенснвн1сть виходу кат!он!в кальц!ю з нормальних та пухлинних кл!тин за умов р1зно! щ!льност! хх в ионошаров!й культур':

3. Вивчення участ! систем пасивного транспорту кат!он!в кальц!» в опосередкуванн! впливу. ТФР-р та ЕФР на скорочення колагенового гелю ф!бробластами;

4. З'ясування рол! систем транспорту кальц!» в забезпе-ченн! реал!зац!х м1тогеших стш-(ул1в дослхджуваних пол!пеп-тндннх фактор!в росту.

НАУКОВА НОВИЗНА РОБОТИ. Уперше показано, що скерован-н!сть впливу ТФР-р та ЕФР на процеси транспорту калыДю у кл!тенах-м!шенях суттево залежнть в1д щ!льност! розм!щення кл!тан у моношаров!й культур! та в!д р1вня забезйеченост! кл!тин факторами сироватки кров!. Установлено, що ТФР-0 стимулов процес виходу Са2* з пермеабШзованях сапон!ком ф!б-робласт!в, як! культивуються ча умов хх забезпеченост! сиро-ваткою кров!, але не вшшвае на даний прочее у цкх клГгинах п1д час IX культивування в безсироватховону середовиц!. ЕФР та ТФР-р !нг!бують процес виходу Саг* а пермеабШзованих хл!тин аденокарциноми за уме» високох щ!льност! кл1тнн в культур!, тод! як у розр!д*ен1й культур! цих пухлинних кл1-тин ЕФР стимулюе процес виходу Саг* . а■ ГФР-(5 не впливае на

- з -

його 1нтенсивн1сть.

Уперше виявлено. що блокатори пасивного транспорту кальц1ю 1нг1бують стимульоване д!ею ТФР-0 скорочення колаге-нового геио ф1бробластнимм кл1тинами. Показано, що основиу роль в регуляторному впливов1 ТФР-р на кл1тини в!д1грае па-сивний транспорт Саг+ чутливий до диг1дроп1ридшпв.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ РОЕОТИ. Результата робота мозкуть бути використак1 в медицин! при розробц1 ранозагоюю-чих засоб!в, активним компонентом яких е пол1пептидн1 факто-ри росту. Кр1м цього, отриман! дан1 використовуються в курс1 лекц1й на кафедр! 6ioxi.Mii Льв1вського державного ун1верси-тету 1м.1в.франка.

0СН0ВН1 ПОЛОЖЕНИЯ. ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ:

1. Вплив трансформуючого фактора росту Р та еп1дермаль-ного фактора росту на процеси виходу кат!он1в калыЦю з пер-меабШзованих нормальних та пухлинних кл1тин суттево зале-жить в1д ицльност1 розмэдення кл1тин в моношаров1й культур! та р1вня 1х за6езпеченост1 факторами сироватки кров1.

2. Виражен1сть та' скерован1сть впливу трансформуючого фактора росту (5 та егпдермального фактора росту на фунмцо-нування систем транспорту кат1он1в калыДю суттево р1зниться у нормальних та пухлинних щетинах за однакових чи р1зннх умов 1х культивування.

3. Пасивний Саг* транспорт, чутливий до дН диг1дроп1-ридин1в. В1д1грае гйловну роль е опосередкуванн1 дП трансформуючого фактора росту £ та 1ндукцП скорочення колагено-вого гелю ф1бробластними осинами.

АПРОБАЮЯ РЕЗУЛЬТАТ!В ТА ПУБЛ1КАЦП. Матер1али дисер-тацП допсшдалися та обговорювалися на конференцП "Биология клерки в культуре" (Санкт-Петербург, Рос1я, 1992), м1ж-народ!ий конференцх! "Льв1вськ1 лазери в дерматологП, курортологи 1 б1ологП" (Льв1в, 1992), м!жнарод1ий конфер„н-цп' "Навколишне середовице 1 здоров'я (Черн1вц1, 1993). уро-чиспй конференцИ, присвячен1й 45-р1ччю заснув^ння 1нститу-ту ф1з1ологП 1 бхохгмП тварин УААН та 95-р1ччю в1д дня на-родження академ1ка УААН С.з.гжицького (Львлв. 1995), конгре-с! Свропейськог 0рган1зац11 б1олог11 розвитку (Тулуза. Франтя, 1995).

За мат^палами дисертацтю! робота опубл^очано 4 нау-

ков! статт! та 5 тез допов!дей.

СТРУКТУРА ТА ОБ'бН РОБОТИ. Дисертац1йна робота склада-еться з1 вступу, огляду л!тератури (3 розд1ли). матер!ал1в та метод!в досл1дхень, результат!в дослхдаень та ïx обгово-рення (4 розд1ли); висновк1в та списку використано! л!тера-тури, що Miстать 231 джерело. в тому числ! 18 в1тчизняних та 213 заруб!жних автор1в. Робота викладена на 140 cTopiHKax друкованого тексту та 1люстрована i таблицею i 26 малюнками.

ДЕКЛАРАЦ1Я 0С0БИСТ0Г0 ВНЕСКУ ДИСЕРТАНТА В Р03Р0БКУ

НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТА Bei експериментальн! дослЛдаення за темою дисертацП BHKOHaHi автором особисто.

НАТЕРШИ ТА МЕТОДИ ДОШДЖЕНЬ Кл1гини та ïx культивування. У робот1 використовували ф!бробласти ембр!он!в людини (первинна культура) та кл1тини л1н!й NIH-3T3 з нормальних ембр!он1в мии! i HRK-49F з нормально! нирки щура; отриман! з колекцП кл1тинних культур 1нституту цитолог!! РАН (Санкт-Петербург, Рос1я). Кл1тини л!н1! А-54Э з аденокарциноми легень лддини та кл!тини л!н!! CCL-64 з еп!тел1ю легень норки отримали з колекц!L кл!тинних культур 1нституту канцерогенезу 0нколог1чного наукового центру РАМН (Москва. Рос1я).

Bei кл1тини культивували в середовшц1 1гла в мо-диф1кацП Дульбекко (DME, "Flow Labs.", Великобритан1я) з додазанням 10 X енроватки кров! плод!в велико! рогато! худо-би ("Диапек", М1нськ, Б1лорус1я).

iHTeHCKBHiCTb транспорту кальц1ю в кл!тини визначали за включениям ними 45Са2+. Для цього кл!тини вис!вали у 24-лун-KOBi пластиков! планшета ("Flow Labs.") в середовищ! DME, що метило 10 % (за об'емом) енроватки кров1 плод!в велико! рогато! худоби. Моношар дв!ч! промивали (1 мл/лунку) безсиро-ватковим середовищем DME, зб!дненим на кальц1й. Кл!тини !нкубували протягом 10 хв при 37° С в 0,5 мл такого ж сере-довища, п1сля чого до середовища додавали доел1тжуван! пол!-пептидн1 фактори росту (ПФР), ТФР-ß був отриманий у в!дд!л! регуляц1! прол1ферац1! кл!тин В!дд!лення регуляторних систем кл1тинн 1нституту 6ioxiMi! 1м. О.В.Паллад1на HAH Укра!ни i за даними електрофорезу в пол1акрилам1дному гел1 в присут-

hoctí додецилсульфату-На мав гомогенн1сть понад 95% [Сушель-ницкий к др. ,1992]. ЕФР отримано в1д Ф1рми "Serva". Шмеччи-на. Транспорт калыцю в кл1тини iHiuiiQBafln додаванням до 1нкубац1йного середовища 45СаС12 (5 мШ/лунку, 13 . ТБк/моль). Процес надходження 4 5 Ca2 * у оггини припиняли ви-даленням середовища та 3-кратним промиванням кл1тинного моношару середовищем, що гйстило 140 мМ NaCl, 5 мм KCl. 0,5 мН LaCl3. 1 мМ HEPES, pH 7.4. Юйтини руйнували 1 М НН40Н (0,5 мл/лунку) i п1драховували рад1оактивн!сгь за допомогою сцин-тиляц!йного л!чильника Mark III ("Тгасог". Мдерланди).

Вих1д кальц1ю з пермеабШзованих кл1тин визначали за появою 4 5 Ca2 * в культуральному середовииц попередньо наван-тажених ним шитин [Missiaen et al., 1992]. Моношар наванта-. жених 4 5 Саг 4 щйтин в чашках Петр1 промиваля буферним роз-чином. який mícthb 120 мМ KCl. 5 мМ MgCl2, 5 мМ АТР, 1.мМ HEPES, pH 7,2. ПермеабШзащю iuiíthh зд1йсяювали за допомогою canoHiny ("Serva", Шмеччина, 20 мкг/мл). Через кошй 2 хв збирали буферний розчин для пхдрахунку к1лькост1 вив!ль--некого з кл1тини радиоактивного калыцю, а до кл1тин додавали св1жий розчин. ГИдрахунок радхоактивност! зд1йснювали за допомогом сцингиляцШгого л1чильника Mark III ("Тгасог", Шдерланди).

Скорочення колагенового гелю кл1тинами. Гель готували шляхом зм1шування 0.34 М розчину НаОН з концентрованим (10х) середовищем ОМЕ у сп1вв1дношенн1 1:2 та охолодженим до 4° С розчином колагену в 0.1 % СН3С00Н (1:4). До отримано! cyMinii додавали необх1дну для нормального культурального середовища к1льк1сть Алуташну ("Serva". Н1меччина) та бгкарбонату нат-piio Шдприемство по виготовленню бактер1йних npenapaTÍB, Москва. Рос1я). Для роботи використовували колагеновий гель 1з bmíctom б1лку 1.5 мг/мл. «Ибробласти усували з поверхн1 культурального посуду за допомогою cyMiuii розчин1в 0,025 % трипсину (1:250. "Serva". Шмеччина) та версену (1:1). Кл1-тини осаджували центрифугуванням (190 g. 5 хв) i ресуспенду-вали в невеликому об'ем! культурального сереповища (2 млн кл!тин/мл). CycneH3iw кл1тин зм1шували з попередньо п!дгото-ваною сумшшю, яка тстила колаген (1.5 • 105 кл!тин/мл) i помщали в пластиков! чашки Петр1 д!аметром 40 мм (3 мл/чашку) ("Ленмедполимер". Санкт-Петербург, Pocia). Кл1тини 1нку-бували в С0? -термостат! (bmíct С02 - 5%, в!дносна вологЮть 100%). Сироватку кров i в к1нцёв!й концентрацП 1% або 3%.

а також досл1д;куван1 фактори росту та блокатори транспорту кальцт у в1длов1дних вариантах досл1ду додавали до суспен-3iï кл1тин перед зм!шуванням 1з розчином колагену. У робот1 використовували наступи! специф1чн1 блокатори транспорту калыдю: верапам!л. нхтрендип1н, нхфедшпн та дилт1азем ("Sigma", США).

Через 1-3 год п1сля внесения суспензЦ juiíthh, в чашки додавали культуральне середовище (1,5 мл/чашку), яке м1стило сироватку кровi, фактори росту та блокатори транспорту кальки у в!дпов!дних концентрац1ях. Утворений згусток гелю обе-режно в1дд!лялк в!д ctíhok та дна чашки за допомогою tohkoï скляко1 палички. ni с ля цього чашки з клiтинами знову noMiuia-ли в С02-1ккубат0р. Вим1рювання величини скорочення гелю здШнювали через кожн! 24 год протягом 5 д1б. Для цього чашки пом1щали на мШметровий nanip та визначали розм1ри колагенового гелю. Стугйнъ скорочення подавали у вигляд1 ко-ефХц1енту К, який дор!внював процентному в1дношенню зменшен-ня площ1 гелю у в1дпов1дному BapiaHTi досл1ду до вих!дно! площ! гелю [Montesano & Orci/1988]: S -S

К--Ь—2- • 100 %, де

So

S0 - виххдна площа колагенового гелю;

SE - площа колагенового гелю в конкретному дослШ.

Синтез ДНК у кл!тинах оц1н»вали за включениям 3Н-тим1-дину в Фракцию кл1тин, нерозчинну в трихлороцтовШ кислот1. Для цього кл1тини вис1вали в 24-лунков1 пластиков! планшета ("Flow Labs.", Великобритан1я). Через 12-14 год культуральне середовище у планшетах зам1нювали на CBiate культуральне се-редовище, до якого додавали дослхджуван! ПФР та в останн! 5 год хнкубацН 3Н-тим1дин (185 КБк/мл. 1.7 ПБк/моль). П1сля зак1нчення досл!ду визначали включения радиоактивно! mítkh в нерозчинну у трихлороцтовШ кислот! фракц!ю кл!тин. викорис-товуючи сцинтиляц1йний л!чильник Rae-beta (LKB, Швец!я).

Електройорез б1лк!в у пол1акрилам!дному гел1 в присут-hoctí додецилсульфату натр!ю здШснювали за методом Леший [Laemmli et al.,1970] в пластинках гелю з град!ентом кон-центрацИ пол!акрилам!ду в!д 7% до 18%. Новосинтезован! luiiTOHHi б1лки виявляли ауторад!ограф!чно за включениям ними 35S-MeTioHiHy гид час 1нку^ацП юитин у його присутност!

протягом 2 год.

Статистична обробка. Bei досл!ди повторювали не менше 3-4 раз!в з 3-4 паралельними експериментами у кожному BapiaHTi досл!ду. Результата обробляли за допомогою статис-тичних метод1в анал!зу [Рокицкий.1967]. Пор1вняння двох зн1нних величин проводили на п1дстав1 1-критер1к> Стьюдента. В1дм1ни м1ж величинами вважали достов1рники лише у тих ви-падках, коли р!вень значимост1 Р даного твердження не пере-вищував 0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛШЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

1. Вплив трансформуючого фактора росту ß та еп1дермального фактора росту на 1нтенсивн1сть транспорту кальц!ю в кл!тини

В1домо, що п1д час культивування нормальних кл1тин in vitro п!сля досягнення ними високо! щ1лькост1 в моношаров!й культур!, в1дбуваеться зниження прол!феративноГ активност! кл!тин та спов!льнення багатьох б1осинтетичних npoueciB IDulbecco, 1970]. 0дн1ек> з головних особливостей пухлинних кл1тин е втрата ними здатност! до "контактного гальмування" Ix росту [Dulbecco,1970. Roberts et al.,1984]. Ми досл1дили вплив щ1льност1 розм!щення кл!тин в MOHoraapoBifl культур! на 1нтенсивн1сть транспорту у них Ca2* за умов д!1 на них ТФР-ß та ЕФР. Показано, що 1нтенсивн1сть транспорту Саг* у кл1тини flimi CCL-64 карциноми легень норки суттево залежить в!д хх щ!льност1 в моноыаров1й культур! (мал. 1). так, в кл1тинах 3i щ1льн1стю 104/лунку. вона в 5,2 разу вища н!ж в кл1тинах 3i щ!льн1с1» ю'/лунку. ТФР-ß (10 нг/мл) в обох випадках (розрижена 1 щ!льна культура) п1двищуе 1нтенсивн1сть транспорту Сай* в кл1тини. У розрхдаен! кл!тини надходить у 2,8 разу б1лыие KaTioHiB калыЦю, а в щ1льн1 - в 2,5 разу б!ль-ше, н!ж у кл1тини. що не п!ддавалися дП ТФР-ß. ЕФР (10 нг/мл) також викликае зростання 1нтенсивност1 транспорту в кл1тини досл1джуванног л!н11 в!дпов1дно у 2.2 та ¿,0 разу в nopiBHAHHi з контрольними кл!тинами. Зб1льшення р1вня надходження Са?+ в хл1тини мае м!сце i п!д виливом сум!ш! них двох факторiß росту - в!дпов1дно в 2,2 та 2.4 разу.

Ранiке було виявлено здатн!сть ряду MiToreHiB, в тому числ1 й ПФР. стимулювати процес надходження Са2+ у юйти-HH-MiaieHi [Massague. 1990. Ullrich 8. Schlessinger. 19901. Зок-рема показано, що такий ефект зд1йснюють ТФР-ß [Muldoon et

1500-

1000-

500-

0

а

1500--

1000--

500-

0

б

12 3 4 5

1 2 3 4 5

Мал. 1. Вплив ТФР-Д, ЕФР та сироватки кров! на 1нтен-сивн1сть входу 45Caz + в шйтини л!нИ CCL-64 карциноми ле-гень норки з pi3Hoio вЦльнитю моношару:

а) кальк1сть юптин 104/лунку

б) kijibkictb kjiíthh 105/лунку

1 - контроль, 2 - ГФР-р (5 нг/мл), 3 - ЕФР (5 нг/мл),.

4 - ТФР-р + ЕФР, 5 - 10 55 сироватки кров!, По oci ординат - к!льк1сть включеного у кл!тини 45Саг* (!мп/хв на 104 кл!тин)

al.,1988] та ЕФР [Macara,1986," Muldoon et al.,1988, Peppelenbosch et al., 1991]. 0триман1 нами результата узгод-жуються 3i згаданими даними л1тератури щодо здатност! ПФР Шдвищувати !нтенсивн1сть надходаення Са2+ у кл!тини-м!шен!.

Отзке, ТФР-р та його поеднання з ЕФР пом1тно п!двищуе !нтенсивн!сть транспорту 45Са2+ у кл!тини л1нП CCL-64. К1нетичн! характеристики цього процесу. !ндукованого пол!-пептидними факторами росту, суттево залежать в!д щ!льност! розм1щення кл!тин в MOHOmapoBiíi культур!. 3 п1двищенням щ1льност1 1сл1тин в!дбуваегься зниження 1нтенсивност! транспорту кальц!ю в юитини згада :о! л!н11.

2. Вплив трансформуючого фактора росту (i та е/йдермального фактора росту на !нтенсивн!сть виходу кальц1ю з кл1тин

BiflOMO, цо основний вклад у швидке зростання р1вня калыЦю в laiiTOHi, яке ¿¡.дбуваеться у в!дпов1дь на д1ю на iuiíthhh pi3HHX б1орегулятор!в, забезпечуеться не лише шдви-

щенням 1нтенсивност1 транспорту Саг+ з навколокл!тинкого се-редовища, але й стр1мким вив!льненнян цього кат1она з деяких кл1тинних органел, зокрема ЕПР та калыцосом, внасл1док зм1н у метабол13м1 фосфо!нозитид1в плазматичних мембран кл1-тин-м!шеней [Volpe et al.,1988. Whitaker & Patel.1990, Berridge,1993]. Ми досл1дили вплив ТФР-р та ЕФР на !нтенсив-н1сть виходу кальц1ю з пермеабШзованих юптин, як1 вирощу-валися за р1зних умов культивування. Установлено, що ЕФР п1двищуе 1нтенсивн1сть викиду Caz* 1з пермеабШзованих нор-мальних ф1бробласт1в л1н11 NIH-3T3 незалежно в1д хх щ!льнос-т! в культур! та забезпеченост! факторами сироватки кров1 (мал.2). ТФР-р стимулюе цей процес лише у таких кл!тинах, що культивуються у присутност1 середовища з достатн1м bmIctom - сироватки кров!. Сп!льна д!я цих двох фактор1в росту на нор-мальн1 miiTHHH також п1двищуе р!вень виходу з них Са2*.

У той самий час для пухлинних кл1тин л1н11 А-549 за умов моношару високох щ1льност! характерним е !нг1бування процесу виходу Caz" i3 кл1тин п1д впливом ТФР-fJ i/чи ЕФР (мал. 2). Лише в розрхдаенм культур! цих юитин ТФР-р !нду-куе вих!д Саг* з кл!тин.

Результата наших досл1джень св1дчать, що зм1ни nepe6iry процесу виходу Саг+ з кл1тин, як1 викликаються д1ею на них ПФР, суттево залежать Bifl функц!онального стану цих клхтин та умов ix культивування. Вони узгоджуються з даними !нших дослхдниов. як! св1дчать про те, що за в!дпов1дних умов тестування п1д д1ею р!зних м!тоген1в на кл!тини-м1шен! в ос-таHHix в1дбуваегься зростання внутр!шньокл1тинного р!вня в1льного кальцхю iBerridge. 1993. Muldoon et al.,1988].

3. Вплив блокаторхв пасивного транспорту кальц1ю на

здатн1сть трансформуючого фактора росту р стимулювати скорочення колагенового гелю ф1бробластами

Нормальне функц!онування живих орган1зм1в суттево зале-жнть в!д здатност! хх тканин i opraniB до репаративних про-цесхв. Значну роль п!д час загоювання поверхнегнх ран вШг-рае стягування (контракц!я) кра1в рани ф1бробластами пошкод-;кенох сполучнох тканини. Зручною б1олог!чною моделлю для вивчення цього процесу in vitro вважаеться скорочення колагенового гелю внесеними в, нього ф!бробластами [Montesano & Orci, 1983, Hakagawa et al.. 1989. Руднева и др., 1990]. Особ-

1250 '1000 750 500 250 О

1250 1000 750 оОО 250 О

3000

1500 1000 50 о О

5 10 15 80

10 15 20

5 10 15 £0

10 15 20

10 15 20

10 15 20

Мал. 2. Залежгйсть впливу ТФР-р (10 нг/мл) та ЕФР (10 -нг/мл) на 1нтенсивн1сть виходу 4 5 Саг + 1з пермеабШзованих сапонином клЛтин л!н!й (а-в) Н1Н-ЗТЗ та (г-е) А-549 в!д умов культивування цих клГгин:

а),г) о1тини густиною 1 104/лунку, як1 поддавали 1нкуба-цП у безсироватковому середовиид протягом 48 год:

б),д) кл1тини густиною Г 104/лунку, як1 не зазнавали 1н-кубац!1 у безсироватковому середовищ1;

в),е) кл1тини густиною 1-10®/лунку, яуЛ не зазнавали 1н-кубацП у безсироватковому середовищЛ.

1 - о - контроль: 2-е - тфр-Р: з - д - ефр;

4 - а - тфр-р + ефр По ос1 абсцис - час, хв.

По ос1 ординат - 1нтенсивн1сть виходу 45Са2+ 1з юйтин, 1мп/хв на лунку.

ливо вартим уваги е той факт,. що, перебуваючи в колагеновому гел1, ф1бробласти за свохми морфолог1чними та функц1оналыш-ми властивостями i особливостями бхльше под!бых до клггин, що знаходяться в тканинах in vivo, nine ф1бробласти в моноша-ровнх культурах [Elsdale & Bard,1972].

Ми вивчилн здатнгегь anTaronicTÍB транспорту кальцш модулювати вплив ПФР на контракц1ю колагенового гелю нор-мальнимн ф!бробластами лш!х HIH-3T3.. Установлено, що ТФР-р дозозалежно стимулгае nepe6ir цього процесу. Макснмальинй ефект досягаетьсп вже на 4-у добу дП фактора росту, a ED5(J дН ТФ Р-р становить 0,1 нг/мл (4 пМ)Цей показиик е близь-ким до того, що був отриманий при вивчешй впливу ТФР-р на iHTeacHBHicTb субстрат-незалежного росту даних клхтин. ЕФР не зм1нюе характеру стимулюючого впливу ТФР-(3.

3 метою вивчення рол! транспорту катicuiв кальцхю у клхтиии в опосередкуваннх стимулюючох ди ТФР-0 на контрак-ц!га колагенового гелю ф1бробластамн ми вивчили вплив деяких органгчних та неоргшйчних блокатор1в транспорту кальцм. зокрема двовалентних iotíohíb Со'°*. Cds*, Ni2 + , Мп2 + та три--валентного La3". Показано, що кат!онн Cd2 + та La3+ в концентра^ í 10"5 И суттево знижують piBenb контракцхх, що вик-ликана д!ею 1 % сироватки (мал.3). Крхм того, виявлено, що Bci BUKopHCTani неорганхчги блокатори припйчували дхю ТФР-fi по стимуляцП контракци колагенового гелю.'

Под1бннй ефект виявлений також i п1д час дИ специф1ч-них блокатор1в_ диг^роп1ридинчутливих кальц1свих канал1в: верапашлу (ÍÓ"5 И), дилтхазеиу (Ю-7 М). н1трендип1ну (10"7 М) та н!федип1ну (10~7 М). причому найб1льш ефективним бло-катором тут виявився н1федип1н (мал. 3).

В1домо,' що культивування кл1тин, в першу чергу тих. яга отримзнi з нормальних тканин за умов деф1циту~сироватки кров i. веде до значного сштльнення темп1в ix пролхферацП та зниження в них хнтенсивност1 б1осинтетичних проце^íb [Barnes et al.. 1980. Chambard et al.. 1983, Сушельницький та in..1990]. Тому ми досл1дили вплив попередк ох шкубаци кл1тин у колагеновому гелх протягом 24 год за умов безсиро-ваткового середовища з наступною ix стимуляц1ею ТФР-0 (10 нг/мл) або сироваткою кров i в Kimjeeifl концентрацп 3 %. на рхвень nepe6iry контракцИ колагенового гелю нормальними Фхбробластами лпйх NIH-3T3. Показано, що така обробка oi-тин веде до продовження лаг-перходу. який передуе скороченню

К(Х)

к (Ж)

100 -1-г

90 -80 -70 • 80 -50 -40 -

а

100 90

б

80 70

60 50

20

10

.л

40 30

го 10

а«^ а •—1—

1 2 3 4 5

1 2 3 4 5

Мал. 3. Вплив блокатор1в транспорту Саг+ а) кадм1ю (10"5 М) та б) н!федип!ну (10"7 М) на 1нтенсивн1сть стимуль-ованого ТФР-£ у присутност! Л' % сироватки кров1 скорочення колагенового гелю ф1бробластами л!н!5 N111-313:

1 _ о _ контроль;

2 -•* - блокатори транспорту Саг+;

3 - Д - ТФР-р, 10 нг/мл;

4 - к - ТФР-р. Ю нг/мл + блокатори транспорту Са2*. По ос! абсцис - тривал!сть екперименту в добах;

по ос! ординат - коеф1ц1ент контракцП К (%).

площ1 колагенового гелю. Використан! нами блокатори транспорту Са2* в досл!дах без попередньо! !нкубац!1 кл!тин за умов деф1циту сироватки також знихували р!веиь стимульоваио1 ЗЯ сироваткою кров! та ТФР-р контракцИ колагенового гелю.

Иолекулярн1 механ!зми. якими забезпечуеться скорочення колагенового гелю внесеними в нього нормальними ф1бробласта-ми. залишаються нез'ясованими. Ц1каво, цо у кл1тинах, внесе-них в колагеновий гель. спостер!гаеться знихення !нтенсив-ност1 синтезу ДНК [Накайаиа е1 а1..1989]. Таким чином при-пускаеться. що стимуляц1я процесу контракцИ сироваткою кров! та факторами росту в!дбуваеться не за рахунок зб1льшення к!лькост! кл!тин.

Отриман! нами дан! дозволяють вважати. що значна роль в

Г 13 -

забезпеченн! стимулюючо! д11 ТФР-р на скорочення колагеново-го гелю ф!бробластами належить пасивнсму транспорту кат!он1в кальц1ю. чутливому до диг!дроп1ридин!в.

4. Вплив блокатор1в транспорту кальц1ю на д1ю трансформую-

Чого фактора росту $ та еп!дермального фактора росту по регуляцП !нтенсивност1 синтезу ДНК у кл1тинах

1снумть данi про те. що ТФР-р здагний стимулювати суб-стратзалежну прол!ферац1ю кл1тин л1н!1 NRK-49F з нормально! нирки щура i практично не впливае на прол1ферац1ю псевдонор-нальних ф!бробласт1в л1н!1 NIH-3T3 з ембр!он1в миш! [Стойка и др..19901. Ми'досл1дили вплив ПФР на 1нтенсивн1сть синтезу ДНК у кл1тинах згаданих л!н!й за умов ix культивування: 1) при в!дсутност1 сироватки кров! у середовищ!; 2) у розр1дхе-н1й монотаров!й культур! (104 кл!тин/ лунку) в присутност1 10% сироватки кров1: та 3) у щ!льн1й моношаров1й культур! (10s кл!тин/лунку).

Використання перерахованих вище антагон1ст!в транспорту Саг+ у тих самих концентрац!ях що й п!д час досл!дження про-цесу контракцН колагенового гелю, виявило под!бн! тенденцИ у повед!нц1 кл!тин. Цей результат ноже св!дчити про те, що функц!онування систем транспорту кальц!к> в i д1 грае важливу роль п!д час в!дпов1д1 кл!тин на д!ю пол!пептидних фактор!в росту. Установлено, що кл1тини. як1 характеризуються зниже-ною чутлив!стю до д!1 м!тоген!в (щ!льна культура). волод!ють також 1 нижчою чутлив1стю до 1нг1буючого впливу антагон1ст!в транспорту Са2+ на íx прол1феративну активы1сть.

Ран!ше показано, що ряд кл!тин míстать на свохй поверх-н1 потенц1ал-чутлив! кальц!ев! канали [Chen et al..1986, Pepfílenbosch et al..1991]. Це св!дчить на користь припущен-ня про важливу роль диг1дроп!ридин-чутливих Са2* канал!в в опосередкуванн! р5стрегулюючого впливу ТФР-р та ЕФР на кл!-тини лШй NRK-49F та MIH-3T3. Отрикан! нами результата уз-годжуються з даними 1нших автор!в [Montero et al. . 1995]. як1 показали, 40 блокатори кальц1евих канал1в при д1£ ix на кл1-тнни у концентрац1ях. близьких до використаних нами, здатн! пригн1чувати прояв регуляторних ефект!в деяких м!тоген!в. Очевидно, що bíamíhhoctI в результатах, отриманих нами rá . цеякими !ншими досл!дниками [Muldoon et al. .1988]. зумовлен1 эсобливостями функц!онування кальц!евих ханал!в у використа-

- 14 -

«их кл1тииах-и1шенях та удавами проведения дослШв.

Пор1вняння впливу кальцхевих антагон!ст1в на скорочення колагенового гелю та на 1нтенсизн1сть синтезу ДНК у §1броб-ластах л1нП И1Н-ЗТЗ не дозволяе ствердаувати про 1снування прямо! корелятивко! яалежност! м1ж цшш процесами. Откс. незважаючи на те. що йлокатори транспорту кальц1ю в деяких кл1тинних тест-систем можуть 1иг1буватп обидва згадалi про-цеси, нема п!дстав рахувати. що вплив згадаинх б локатор ii; опосередковуеться припйченняи прол1феративно! актнвност1 кл1тин. Очевидно, основну роль тут все-таки в!д1грае вшит цих блокатор1в па ыехан1чну активн!сть ф1бробласт1в (рухли-в1сть, скоротливхсть i т.п.), зуновлену aKTKBiiicTio Саг+ транспортннх систем.

5. Вплив блокатор!в тралспорту кальц1ю на електрофоретичн! спектри кл!тинних б!лк1в

0ск1льки Са2* може в1дхгравати роль вторннного посеред-ника в регуляцП багатьох кл!тишшх функц1й [Костюк. 1986. Whitaker, 1930, Berridge.1993, Авдонин. Ткачук.1994. Wicote-ra et al.. 1994], важливим для кл!тини повинен бути контроль з !х боку за внутр1шньокл!тинним рхвнек даного канону. Поручения гскеостазу Саг" в юйтинах веде до значних негатив-нкх наслхщив [Авдонин, Ткачук, 19941. Зокрема в!домо. що KaTiouH важких метал!в, до яких налетать i використанх нами неорганхчих блохатори транспорту Са2*. арсен!ти, кальц1евх 1онофори. а тако;:: inuii сильно fli»4i речовини, можуть викли-кати в кл!тинах бХологхчн! ефекти. характерн1 для дИ на qi кл!тини р1зиоман1тних стресових чинник1в, таких як висока i низька температура. в1дсутн1сть о . глюкози тощо (Levinson etal.,1980, Welch.1990]. Зручною експериментальною моделлю для вивчення насл!дк1в вплнву на кл1тиин стресових чшшик1в е г!пертермхчна обробка кл1тин [Welch, 1990].

Щоб перев!рити, чи д!я на клхтинн кальц1евих блокаторхв не зумовлена хх впливом, под!бним до впливу ргзних стресових чтшик1в. ни пор!вняли електрофоретичнх спектри ноЕосинтезо-ваних б!лкхв у кл!тинах, як! зазнавали дхх деяких кальц!евих aHTaroHicTiB та теплового шоку. Показано, що через 2 год п!сля додавання у культуральне середовище блокаторin транспорту Са2*: верапам!лу i 'karioHiB Cd2* та La3* у вкиваних нами концентратах, не спостер!гаеться 3MiH в електрофоре-

тичнсму спектр! б!ж!в кл1тин Jiinil NIII-3T3, та у спектр1 новосинтезовалих кл!тинних б!лк1в. що виявлялися за допомо-гою IX м1чення 35Б-мет!он!ном. У той самий час у перш! годи-ни п1сля теплового шоку спостер1гаються характерн! для дП стресових чинник1в зм!ни 1нтенсивност! синтезу б!лк!в.

biflomo. що вплив íohíb ряду важких метал!в, зокреиа, використаних нами, може приводити до зупинки прол!ферац!1 iuiítkh [Welch, 1990]. Тому виявленин нами ефект кальц!евих aHTaronicTiB на 1нтенсивн!сть контракцИ клЛтинами колагено-вого гелю та б1осинтезу в них ДНК м!г би бути пояснении не т!лыш прямою i!iri6yi340M д!ею на функц!онування Са2*-кана-л!в. Проте, нами та 1ншими авторами [Montero et al., 1995] показано, що за використаних нами концентрацЛй згаданих бло-KaTopiB транспорту Саг* пом1тний вплив спостер1гаеться в першу чергу лише на кл!тини, як! перебувають у функцЛональ-ному стан1, що характеризуемся п!двищеною чутлив!стю кл!тин до дП м!тоген!в.

Ц1 дан! е ще одним доказом на користь того, u¡o виявлен! нами б!олог!чн! ефекти впливу на óíthhh блокатор1в транспорту Саг* зумовлен! ix специфичною д!ею, а не ix загальним стресовим впливом на miiTHHn-Mimeni.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Анал!з даних л1тератури та результате проведених нами цосл1джень дозволяв зробити ряд узагальнень. Ни вважаемо, що [сальц!й-транспортуюч! системи мають важливе значения в реа-п!зацП ефект!в пол!пептидних фактор!в росту на клтши-м!-нен1. Показано, що характер впливу ТФР-р 1 ЕФР на процес тадхоцження Са2* у 1сл!тини та його виходу з пермеабШзова-1их кл!тин суттево залежить в!д умов 1х культивування. Спря-лування регуляторного впливу ТФР-р на щ процеси в1др!зня-гться у нормальних 1 пухлинних кл!тин.

За допомогою використаннй блокатор1в транспорту Саг+ зстановленс що цей процес е важливою ланкою в зд!йсненн! :тимулючо! д1х ТФР-р на процес скорочення колагенового гелю [а бробластами миш! та первинними ембр!ональними ф!бробласта-1и людини. 1нг1буючий вплив антагон!ст!в транспорту Са2+ за-5езпечуеться завдяки 1х впливу на механ!чну активн!сть юп-гин, а не за рахунок пригн!чення лрол!ферац11 кл!тин та за-

гального стрес-1ндукуючого впливу. Блокуючий вплив антаго-н!ст1в транспорту Саг+ на прол1ферац!ю кл!тин най61льш по-м!тний за IX дП на юИтини, як! культивуються за умов, що < найб1льш сприятливими для зд!йснення м1тогеннох дИ досл!д-яуваних фактор!в росту.

висновки

1. Д1я трансформуючого фактора росту р-типу, еп1дер мального фактора росту та хх поеднання викликае зростанн !нтенсивност1 транспорту Саг* у карциномн! кл1тини л1н! са-64 легень норки.

2. Мдвищення щ!льност! розм!щення кл!тин лШ! ССЬ-6 в моношаров!й культур! викликае зниження Интенсивное! транспорту кальц!ю в кл1тини 1 зм1нюе к!нетичн! характерно тики цього процесу за умов його !ндукц!х трансформуючим фа» тором росту р та еп!дермальним фактором росту.

3. Еп1дермальний фактор росту та поеднання його дП трансформуючим фактором росту р викликають зростання !нте! сивност! виходу Саг' з пермеаб1л!зованих нормальних мишиш ф16робласт1в л!нН N19-313 за умов цельно! та розр1джеж культур, деф!циту 1 нормально! забезпеченост! кл!тин сир< ваткою кров!. Трансформуючий фактор росту р-типу стимул! цей процес лише п!д час його д!х на кл!тини, як! ростуть присутност! сироватки кров1 в культуральному середсвищь

4. Еп!дермальний фактор росту стимулюе процес вихо, Са2* з пермеаб!л!зованих кл!тин аденокарциноми легень люди: л!нП А-54Э лише за умов низькох щ1льност! 1х моношару культур! та п1д час хх вирощування в безсироватковому кул туральному. середовищ!. За таких умов трансформуючий факт росту р-типу не впливае на вих1д Саг * з цих пухлинних кл тин.

5. Трансформуючий фактор росту р-типу, еп1деркальн фактор росту та поеднання хх д!х викликають зниження 1нте сивност! виходу Саг* !з карциномних кл!тин л!нП А-549, перебували в моношаров!й культур! з високою иЦльн^тю кх тин.

6. Кл!тини, цо перебувають у функцхональному ста! який характеризуемся знилгною чутливхств до дха кпога (висока щ1льн!сть кл!тин в культур!). волод!ють також ! з!

кеною чутлнв1стю до 1нг1бу»чого впливу антагон1ст1в трансторту Саг* на 1нтенсивн1сть синтезу ДНК в цих кл!тинах.

7. Пасивний транспорт кат!он1в кальц!ю в кл!тини-м!шен! з1д1грае важливу роль в забезпеченн! стимулкючоТ д!1 транс-&орнуючого фактора росту р-типу на скорочення колагенового гелю ф!бробластами. Анал1з результат^ дП на цей процес 1сальц1евих антагон!ст!в св1дчить про те, що такий вплив у перш у чергу забезпечуеться фуикц!онуванням диг!дроп1ри-цин-чутливих кальц1евих канал1в. ,

8. 1нг1буюча д1я блокатор!в транспорту кальц1ю на скорочення колагенового гелю ф!бробластами л!н11 Н1Н-ЗТЗ забезпечуеться головним чином через вплив цих блокатор!в на меха-и!чну скоротлив!сть кл1тин. а не зумовлена 1х стресовим вплнвом на кл1тини чи впливом на прол!феративну активн1сть кл1тин.

9. Системи транспорту _кальц1ю, зокрема, диг!дроп!ри-дин-чутлив! Са3*-канали, можуть опосередковуватн б!олог1чн! ефекти. як! викликаються пол!пептидними факторами росту. Характер функц!онування цих систем п1д час дП фактор 1 в росту суттево залежить в1д щ!льност! розм!щення кл1тнн-м1шеней в культур! та р!вня 1х забезпечення факторами сироватки кров!. Функц!онування цих систем також суттево в!др!зняеться у нор-мальних 1 пухлинних кл!тин ссавц!в.

Список роб1т. опубл1кованих за темою дисертацП

1. Корчинська 0.С..Воробець З.Д..Корчинський О.Г..Стойка A.M. Характер впливу трансформумчого фактора ß-типу та еп1дермального фактору росту на транспорт кальц1ю у карци-homhi кл1тини л!н1х CCL-64 залежить в!д Ix щ1льност1 в культур! // Допов1д! АН Украхни - 1993. - Н 5. сер!я В -С.141-144.

2. Корчинська O.e.. Воробець З.Д. Роль диПдроп1ридин-чут-ливого транспорту кальц!» в опосередкуванн! впливу траисфор-муючого фактора росту ß на контракц1ю колагеновнх гел!в ф!б-робластами mhbí aíhíx NIH-3T3 // Допов!д! HAH Украхни -1995, N 5. сер!я В - С. 109-112.

3. Воробець 3.. Корчинська 0.; Пеицак Р. Вплив блокаторЛв транспорту кальцЛю на зд1йснювану пол1пептидними факторами росту регуляц!» !нтенсивност1 синтезу ДНК у кл!тинах нирок щура л1и!х NRK-49F // Acta medica leopolentia. - 1995, N 2.. С. 9-15.

4. Корчинський О.Г., Корчинська 0.С.. Воробець З.Д., Стойка P.c. Роль паенвного транспорту хальц1к> в стимульованому трансформумчнм фактором росту ß скороченн1 колагенового гели ф!бробластам" // Актуальн1 проблеми медицини. б!олог1х, ве-теринарИ i с!льського господарства. - Льв1в, 1995. - С. 7-12.

5. Корчинская Е.С.. Воробец З.Д., Кусень С.И. Влияние трансформирующего• фактора роста ß на пассивный транспорт кальция в клетках-линии CCL-64 из карциномы легких норки // Совещание "Биология клетки в культуре "Тез. докл. (Санкт-Петербург, 1992). - Цитология - 1992,- т. 34. N 9 - С. 73.

6. Корчинська О.С.. Воробець З.Д. Зале*н1сть транспорту кальц!ю в кл!тини CCL-64 карциноми легень в!д густини хх в MOHOfflapi // М1*народна конференцхя "Льв!вськ! лазери в дерматолог! х. курортолог!х i Öionorix " (м. Льв1в. 1992). -ЛьвЛв. 1992^-~С. 143.

7. Воробець З.Д., Корчинська O.e.. Корчинський О.Г. Вплив г1пертерм!1 на б1осинтез б!лк1в кл!тин р!зних л!н1й // Miat-народна конференц!я "Навколишне середовище i здоров'я" (м. Черн1вц1, 1993). - Черн1вц1, 1993. - С.14.

8. Korchinska L.S., Korch^nskii A.C.. Vorobets Z.D.. Stoika R.S., Calcium blockers arrest the polypeptide growth

- 19 -

ors-induccd collagen gel contraction by mouse embryo oblasts // Abstracts of Congress EDBC - Toulouse, 1995, 23.

Корчннсысий О.Г., Корчинська 0. С.. Воробець З.Д., Стой-.С. Роль транспорту кальц1ю в д11 пол1пептидних фактор1в f на скоротлив!сть колагенового гелю ф1бробластами тва-'/ Урочиста конф. присвячена 35-р1ччю в!д дня заснування ¡туту ф1з1олог11 1 б1ох1м11 тварин 1 95-р1ччю в!д дня ркення засновника 1нстнтуту акаден1ка УАСГН С.З.Гяицько->в1в, 1995, С. 77-78. ■

Korchlnska L.S.

Calcium transport in the action of polypeptide growth factors on the normal and tumour cells (manuscript)

Doctoral thesis on specialization 03.00.04 - Biochemistry L'viv State Medical Institute.

L'viv, 1996

The role of calcium-transporting systems in t realization of polypeptide growth factors effects on t target cells is learnt in this work. Pattern of transform!, growth factor f> (TGF-p) and epidermal growth factor on t Caz* influx and extrusion from the permeabilized cells w shown to be significantly dependent of cellular origin a cell culture conditions. Ca2* transport was found to play Important role in the stimulatory effect of TGF-p on t collagen gel contraction by fibroblasts. Blocking effect Ca2* antagonists on the cellular proliferation was mo significant for cells under conditions most favorable f realization of mitogenic action of investigated grow factors.

Корчинская Е.С.

Транспорт кальция в действии полипептидных факторов

роста на нормальные и опухолевые клетки (рукопись)

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.04 - биохимия, Львовский государственный медицинский институт, Львов, 1996.

В работе изучена роль кальций-транспортирукщих систем в реализации эффектов полипептидных факторов роста на клетки-мишени. Показано, что характер влияния трансформирующего фактора роста ¡5 (ТФР-0) и эпидермального фактора роста на процесс поступления Саг* в клетки и его выброса из пермеаби-лизированных клеток существенно зависит от происхождения этих клеток и условий их культивирования. С помощью использования блокаторов транспорта Са2* установлено, что этот процесс играет важную роль в осуществлении стимулирующего действия ТФР-р на процесс сокращения коллагенового геля фиб-робластами. Блокирующее влияние антагонистов транспорта Са2* на клеточную пролиферацию наиболее выражено для клеток, культивируемых в условиях, наиболее благоприятных для осуществления митогенного действия изученных факторов роста.

Ключов1 слова: Нормальн! та пухлинн! кл!тини, вх!д капьц1ю у кл1тини. вих1д кальц1ю з кл1тин, блокатори транспорту кальц1ю, скорочення колагенового гелю, прол!ферац!я кМтин.