Тестерне значення ознак неспецифiчноi (природноi) резистентностi для прогнозування молочноi продуктивностi, життездатностi та вiдтворних якостей великоi рогатоi худоби

Герасимчук, Анатолий Васильевич

Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему
Тестерне значення ознак неспецифiчноi (природноi) резистентностi для прогнозування молочноi продуктивностi, життездатностi та вiдтворних якостей великоi рогатоi худоби
ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Тестерне значення ознак неспецифiчноi (природноi) резистентностi для прогнозування молочноi продуктивностi, життездатностi та вiдтворних якостей великоi рогатоi худоби"

РГв

щрпсжй дтшт и?тт ушвьрситет

Ш К;

На правах рукопису

ГЕРАСИМЧУК Анатол1й Васильевич

ТЕСТЕРНЕ ЗНАЧЕНИЯ ОЗНАН НЕСПЩШЧНО! /ПРИРОДНОХ/ РЕЗИСТЕНТНОЙ! ДЛЯ ПР0ГН03УВАННЯ Ы0Л0ЧН01 ПР0ДУКТИВН0СТ1, ЖИПеЗДАТНОСП ТА В1ДГВ0РНИХ ЯКОСТЛЙ ВЕЛИК01 РОГАТО! ХУДОБИ

06.C2.0I - розведення» селе гай я 1 в!дтворення

с1хьеысогосподарських тварин. 03,00.15 _ генетика

Автореферат

диеертац!? на здобутгя вчвного студаня доктора с{льськогосподарських наук

КИ1В.1993

Робота виконана в Укра?нському державному аграрному ун1»рсятет1, Досл1днгй сташг!! «"ясного скотарства УДАУ "Ворзель" Пауков! консультант«: доктор бхолог1чних наук, . професор М.Ы.КМШ1ИК; доктор ветеринарнгас наук, професор, засл.дхяч наук Укра2ин

1в.в.н1кольсышй.1

0ф1шйн1 опонентн: доктор б!олоНчнюс наук, Професор г.д.бердиш; доктор сгльсьхогосподарсысях каук, чл.-кор. уаан, професор д.т.в1нн1яук; доктор б1олог!чниг каук, професор в.ю.чумачшо Ведуча организация: 1нститут сгльського господарства Пол!сся уаан

Захизт вгдбудеться р. в год

на засхданн! спе^ал13овано! ради Д.120.71.05 в Укра5нськоыу державному аграрному ушверситетг / Ки5в - 41, вул. Геро1в оборони, 15, 3-й учбовий корпус, аудиторхя 68/.

Просимо прийняти участь в эасгданн!- ради або вислати Вал вгдгук на автореферат в двох екземплярах скр1Плених печатков за адресов: 252041, м.Ки1в-41, вул. Герогв оборони, 15, УДАУ, сектор захисту дисертацШ.

3 дисорташею ыокна ознайомитись в бгблготецх УДАУ. Автореферат розгсланий */3 1994 р.

Вчекий секретар епецталхэовано? ради кандвдат с.-г. наук, додат^^^^-^^^В.Д.СХОЛЮК

I. ЗЛГАЛКЧА XJPAKTfiPXTIKA Р0БОТИ

Актуальгйсть теми: Стзорення нових шгаокопродуктивних та вдоскогалення 1сцуючих портд е1льськогосподарських тварин -важливий фактор росту виробництва продукт! в харчузання тварнн-ного походжешя. Руттевим резервом в цьому в!дноиенн1 являвться полхпиення вгдтворення стада, гадвищсння pi вня селами йно-nxer.tiюют робота, Еивадекня високопродуктивних порхд, л£нгй, . тип!в тварин приетосованих до умов високоtнтенсивних технолог!!), складних еколог{чних фантор1в, поггршення енергетишох эабзэ-пвчвност! галуэг. Ст!йко збераження bkcokoi продукттаносti с.-г. .тварин у великхй Mipi залежить вгд ум!лого використання лядиною адаптвцт йних i захисних властивостей ix орган!зму при розведеин! в ртзкоманхтких кормових i еколого-клхматичних умевах. Тому без знань генетики f феногенеткки одаптагп йних особливоетей тварин, ступеня генетиинох дэстабхлтзацтх норми peaitirti в умовах свяекг#х та велттни геиг.ч-та-юго шгонцгалу резистзнтгостх нз (ложна розробляти та здтйстовати нов! техноло-rii, направлен! на п!двищення продутстивностх, покращення екоко-м1чно? вгддащ тваринництва в племхнннх х промислових госио-дарствах. ¡¿етою селекцгх з вккористанням додаткових побгчнчх озкак е в!дкукання мояливостей швидкого покращоння пдемхнних f продуктивна якоетей тпарки, ix плодовитост! та киттездат-ностг. Щлком очэввдно, i«o вивтеиня регулюгачих механтзихв

продуктивно ей повинно й*и через одночасне вивчвння м1нливосг1 та взаемод!? визначавчих фактичну нолочцу продуктивн!сть додат-кових ознак I властивоетей. Под{ бний тйдх}д передбачае до статей розвиток спвц{ально1 генетики та ф!з1ологП онтогенезу с.-г. тварин, що в важкиы шляхом, але разом з тим найб!льи порспективним. Основними теоретичными передумовами селекг^х з використанням поб!ч-них ознак, яй ыожуть стати такоя головними, е IX висока генетична корелид я з надоями, в!дтворними якостяыи кор!в та досить висока генетична р!зномак}тн1сть тварин в популяц!1. Завдання наших дос-л!даень иолягало у вивченн! та обгрунтуванн! вккористання як тас~ терних ознак в »,злекц1йно-плвм!юйй робот! по покршценш ыолочно? продуктивном!, життездатност!, в!дтворних якостей, ознак природно! !мунолог!чно1 реактивност!. 3 зоо{нгшнерН до с! недостатньо вив-чен! питания м!нливоет! та ст{ йкост! !муноб!олог!чно5: реактивное?! орган!зцу в зв"язку а генетичним напрямком онтогенезу, який проявляться в !ццив! дуальних особливостях росту, розвитку I продук-тивност! тварин. В уиовах !нтенсивно? селвкц!5 в!дбуваеться по-рушекня коадаггговано? генетично? структури популяций язса приводить до эм!н нейро-«вдокринно1, 1мунно1 систем орган!зиу, супроводжуеться перетворениям характеру корелятивних взаемо-зв"язк!в кор!нних систем онтогенезу, зм!ною норми реакцт! основ-них морфо-ф!з!олог!чних прсцес{в орган!эму« Анал!з генетич-нго: •¡'а морфо-функц!ональнкх зм!н на р!зних етапах роз ведения тварин п!д контролем людини ! зокреыа в умовах сучасного тва-риншщтва показуе, що. найголовн!шу роль в хх фенотиповому проявленн! очевидно в!д!гр£аоть дрейф ген!в та обмеження' паны!кс!1. Тому б!лыз глибокий, новий зм!ст кабувають слова Чарльза Дарв!н& / 1941, стор. 73/, що "... лядина, в!дбираячи

} накопичуючи яку-небудь особлив{сть будови, марже абсолютно буде ненявмисно змгмовати { друг!.частини органг эму". От*в в основ} подтбнот "ненавмисно? зм{ни" лежить не т!льки "спгв-втдносна" /коррективна/ залежтсть р1зних ознак, а« I розба-лансован!сть генетичних структур популяпМ птд дтею дестабШ-эуючого выбору /».Неггв, К.Кге^Ьюег /. в свгтл1 скайаного стае зрозуу{лою актуальнгсть вивчення впливтв спадкових особли-востей у вигляд* плейотропних футплональнкх ефект!в, цо эумов-лтаоть притюдну резне те нтн!сть на господарсько и1нн{ якост}.

1муння система макрооргангзму мае властивгсть розрхз-яяти генетично "свое" г "не свое". Бона вгдповтдальна за реак-гпУ, направлен!'на л1гв!дац{й та виведення з органгэму р{знома-штних чузвдргдних антиген1в, налрАиад, бактер1й, в{рус{в, най-прос^аих та продукт!в 1т аиттедхялъност!, зокрвша молекул ДНК { РНК, цо мщиуть бути досить активннми мутагенними факторами /С.В.Гершензон, Т.1.Бужгевська, Р.В.Петров, Г.Д.Засух:на, У.К.Саучанка, М.М.1льтнських та гн./. Показана роль нервових, гу-моральних, !мунних Лакторгв у виникненнг ргзномангтних муташй, поява якизс розглядаяться як результат складно? ф*31олог!чга? ям} ни органтзму та окреиих Його кл1тин /М.С.Нававин, Ю.Я.Керк^с, М.Ю.Лобашов, М.П.Дуб?н1н, Г.Д.Бердизвев/. В природг не генуе орган!змгв, як? б еволхш{оотвалн сам! по собт. Еволюшйно-генетична кокнешнл популяи!й, яка виникла на основ1 данних популярно? генетики } м{хроеволюшйного вчення, знаходить птдтверджання на шзикладг ооДнки стану 1кунобголог1чно? реак-тивност! органтэму та 1нфекп1йного пропесу як результату три-валого накопичення мутал1й 1 вз&емод!? двох б}о.1»ог1чних систем -господаря I паразита/М.1.Вав*лов, Б.П4Мешв;®х/.

1мунологична реактивность вхдноситьея до числа комплексних ознак, формувашя яких заложить в!д багатьох фактор!в. Питолням вивчэкня стану природнох резистентности велико? рогато? г/доби та XI оотимхяагцх р умовах промислових технологий присвяченх роботи раду дослхднккхв /1.®.Храбустовоький, Ю.М.Марков, С.1.Пляценко, М.П.Вксокос, Н.М.Носков, М.В.Домцук, В.Ф.Матусевнч I др./. Промислов! методи в тваришицтвх пеобх1дко с по лучат и з ф{310Л0гхчними потребами 1 можливостдаи тварин, що пов"язант з умоваш; год1влх, догляду та утриыашгя /ЭЛ.Вагонхс, Р,И.Масля; ¡ко, л.йганесп, А.П.Онегор, Б.Планекг, Л.П.Чала/, в!ком та сезоном року /В.В.Щкольський» Н.М.Колесник, П.Н.Никоноров, Е.Б1пепвеп, П.А.Екелъяненко, Ю.Н.Федоров, Н.Д.Кракосович, Н.0а1Ъ1егг, та 1н./, В систему захисту здоров"я тварин включен! заходи по ом1Цненко природнох резистентност! тварин, , включении використання рханих модулятор! в гмунх-гету /В.II.Литвин, В.П.11авл1ченко,, Ш.А.Мкртчян, В.Л,Петухов, 1.А.Калашник^ В,П.Шишков, Е.К.Бороздхн, С.Ю.Ч5а(ачзнко, Ф.1.0сташко та ш,/, вивчэн-ня р}зних !мунодеф1ЦИт!в та причин хх вшикнення /В.М.Апатеико, Р.БрН^ег, В'М*%бик та хн./. В цьому зв"язку ряд дослхдникхв приводить дани!, як! показують, до г,южна створавати о крем! групи, лхшх, родиш, популяцтх тварин генатично, стхйкх до окреыих аахьорювань /В.Й.Зубр! шов, Т.М.В^ь, А. П. Солдата в, . Р.1'епевау, 1 Е.К.{.Ьр1сур"ева, Ю.Г.Павел, М.С.Пзлехатий, в.<Га(шз, И.ВивсЬтпапп, С.Цагип,ДХВПИШОгк,, Е.В.Хатт та хн.Л'

1.2. Мота_та завдання_Д£Слг^р:;ень. ¿Ьта роботи полягала . в пошуку I обгрунтуваищ використання в селокц!? иелшга? рога. тох ознак иестаци^чно? /природно?/ рззистентностг як сипгалыдах, • прогкозуючггх ознак для'оцгнкн потонцгальних мостн-востей МОлОЧНО! продуктивное??, живот нас И5 гктонотзшетх росту,

життездагност!, з!дтворних якостей тварш. При вир}шеннг постав-лоно ¥ мети використовувалиеь досягнення ряду наукових дисципл!н -селвкц!?, генетики, 1мунояог{ г, е коло г! г, зоохнженерх¥. До завдання доел!джень входило вивчити:

- впеоп!, породих, статевх в!дм1нност! ознак неспэци-ф!чнох хмушлогхчнох реактивност1;

- популпцхРну, групову, {ндив{дуальну геиэтичну мгнли-вхсть неспзшй чнот резистентности велико? рогато? худоби;

- зв"яэок рхзних ознак неспоця^чнох резистентност! з молочною продуктивтетга за I ! найвищу лакташю, живою масою, пожиттввими показ штили молочнох продуктивное^, трива-л!спо господарського використання тварш, вхком першого отелу, стШ1етга лактахйРно? криво?, тривал!стго т! льност!,•вхдтворни-ми якостями;

- характер хвдивг дуально? мхнливосп рхзних ознак хмуно-ЗхологН-нох реактивност! в постнатальиому отногеиезх;

-взпемозв"язок неспеци$1чно1 хкунологхчнот раакитвностх ) морфо-ф{з1ологхтзниыи особливостлми кров*, типами конститухй г, слхн? чиши показ пиками з метою IX використання у молодому пхц: \пп прогнозувчо? оцхнки продуктивных якостэй тварин;

- характер эв"язку природно? резистентностх телят молоч-:ого вгку вхд гЬуншйонального стану резистентности материнського ргагеЕ зму;

- виробничу ейактивгйсть використання покаяний в природ-эх реяистентностх в розроблешпе х обгрунтованих методах

гдвкщйння молочнох продуктивное^, жпгтеэдатност!, в1дтворних тостеЯ та економ1«ног ебэктивиоетт молочного скотарстлд.

1.3. ^укош^овкзна^ Вперше вивчено характер взаемозв"яз-к! в р!зних озкак неспеци^чгот" резистентност! з пожиттевими показнгасами молочнох продуктивное?!, тобто з к!нцевими результатами оц!нки !ццив!дуальног характеристики тварин, обгрунто-ван! строки в! дбору телиць для комплекчування стада з высокою молочною продуктивнгста та життездатгастю. Обгрунтован! критер!¥ в!дбору тварин з врахуванням породи, стат!, генетичнох належ-ност! особин. Вперше проведен! досл!ди на великому погол1в"х. тварин в р!зних технолог!чних умовах - племзаводах, спец!ал13о-ваних репродукторних господарствах по вирощуванно нетел!в, в товарних господарствах, на моно- ! дизиготних близнятах. Згшропоновано спосгб ранньо? оц!нки 61 лш продуктивних особин в матов прогнозуючого.в!дбору по тесту, що характеризуе зага-льцу !мунолог!чну реактивнгсть /Э1Р/. Це являзться актуальна . питаниям для скотарства та !нших галузей тваршництва: в!дб!р на плем"я бгльш ниттеэдатних, високопродуктивних теории е ; одним з на^важливших проблем. На основ{ показн'жхв неопеци-фгчнох резистентносчг, оцгкенох по тестах, що характеризуют ргвзнь гуморальних ! кд!тинних фактор!в !мун!тету, розроблен! рекошедацхх по пхдвщенио пожиттсвих показникгв молочной продуктивное?!, тривалост! господарського використання, загшгд-наваност! коргв,' та зниженда довжини сервхс-перходгв ! мш-оуельних !нтервал!в. Виявлено додатн!й взаемозв"язок ! доведено 1 можливхсть прогнозування спэрмопродуктивност!^ запл!днованост! самок по концвнтрацт! тестостерону в кров! ! загальн!й !муно-лог!чн!й реактивност! в доренродуктивний пер! од онтогенезу самц!в-шг!дник!в. 3 метою п!двицення природно? !мунолог!чно? реактивност!, молочнох продуктивно с т!, живо? мае и, зб!лыпення строк!в господарського використання кор!в та пол!пиення ?х

вгдтворних якостей рекомепдуеться проводит« оцгнку 1 вгдбгр молодняка на плем"я по р!вню загально'х !мунобхологг чпох реак-•гивностх в 3-4 месячному в}цт. Показано, що хмунологхчна реактивность, II мхнлквхсть I успадютвагасть тхсно пов"яэана з вх ком телят: починаючи э 3-х мгсячного вгку г старте тварини проявляоть виражоцу захисчу хмунолог!чну реакцхю, а коефхщент успадкованност! зростае з 10% в 1-1,5 мхе. в{цт до 30-40$ в 3-4 кхс. Б1Ц1 г стабглько збарггааться на цьому ргвга ц процзс! дальшого онтогенезу, що дае пхдетави для устйшно? направлено? селекгйх в цьому вхцт.

1.4. практична зтчи^сть. Практичну цгннхеть представля-ють елтяуюч! результат и та запропоноваш прийоми п{двицекня сфактивкостг селекцг¥: ^

- обгрунтоваяа можливхсть проведения в племхнних \ то-вярних господарствах прогтозуючу оцгнку потетпальшх молочнох продуктивное^ маГ'бутнх х корхв по р!внп хх природнох розистент-ност1 I эокрема загалыюх 1мунолог1чно1 реактивност!. Остановлено, що оцгнку ргвня загальнот хмунологхчнох реактивност! телят для вхдбору на плем"я проводить у 3-4 мтеячному вгцх ил жом постановки внутр1пгагрно1 проби. В цей перход рхвень Ьлунолог1чнох реактивност! органхзму високий, а генетична компонента м!нлитст! добре виражена. В результат! використання розробяенгас рекомевдаЦ1й можна скоротити цикл виро^утзання молодияка для комплектування племтнного стада, знгаити затрати ,на в пропитания за рахунок вибраковування потенц!йно низысопро-дутстивних тварин, пхдвищити молочну продуктивн!сть кожнох корови на за 1-у лактагйю, на 14Л5^ за. найвищу лантацш, пожит-тев! надо! на 20-25$, тривадп сть господарсътого використання

на 15 i б!лыаэ вхдсотив;

- на основ! проведение дослав та оброб!тку отриыаних данних э допомогою ПЕОМ ! BOM роэроблен! модел! в{дбору i вибрага иаркерт тести, використання як их забезпечуе прискорення ефекту селекц!?, п!двищення тривалост! господароького використання, в!дтворних та адаптац! йних якостей велико? рогато? худоби;

- результати роботи розширяоть можлйвостх б!льт глибокох . оц!нки тварин а врахуванням комплексу ознак: продуктивних, екстер"ерних, !нтер"ерних, ?х поеднання з метою селекц! f стад на пхдвищену гтриродну ст!йк!сть, особливо в умовах еколог!чтого неблагополуччя, в пошуку нових генетико-селекц!йних прийом}в

nf двшцешя продуктивное^, oijimtH pi вня гетерозису, збер!гае-мост! тварин при одычасному зниженн! соб{вартост! отримувавд? продукц!¥;

- визначана шждивхсть б!льш раннього, тестеркого в!дбору самц! в-виробник!в з використанням ?х морфо-ф!з!олог!чних показ-нюс! в кров!, загально1 !муноб!олог!чно? реактивное?!, Ei.fiсту тестостерону в кров!;

~ обгрунтована нэобххднхеть ди£еренц!йованог оц!нки як!Choi сторони материнського ефекту за р!внзм колостральних !муно"яобулхн!в молозива при внрощуванн! бичк!в та телитак, враховуючи встановлену його б!льшу пролонгован!сть ! силу при вироцуванш биодх в в пор!внпнн! з теличками;

- оц!нен! вед!лен! та рекомендован! найб!льш перспективна породи! каиШиацИ при створен! п!вденного типу спец!ал!зованоЗ украд'нськох и"ясноi породи велико? рогато? худоби, що маоть в умовах гйвдня Украхни саму високу природчу резистентн!сть, живз масу та !нтенсивн!сть росту. За ознаками природно? резне тент-

ноет! проведена доповгавальна оц'пгка генотипу бугахв-пл! дник! в, як! стали родоначальниками заводськюс л!н!й no.nfnmeHoi голш-тино-Фр!ззми, чорно-рябо? та симменталъсько? пор!д в племзаво-дах "Кожанський", "Вортнич!", "Се!танок" Кк?всько1 облает!.

1.5. Реал!зац!я результат! в доелтджень. Основн! розробки по тем! дкеертац!i включен!:

- в програмах по створенно високопродуктквних стад в держплемзаводах: "Ксжанський", "Свхтанок", "Рудня", радгосп! "Требух!вський" та з ряда гнших господарств;

- в "Рекомендации по использованию показателей естественной иммунологической реактивности для улучшения молочной продуктивности крупного рогатого скота", ухвалених науково-техн!чною радою по тварикництву Мастерства erльського госпо-дарства i продовольства Украхни /Ких в, 1992/;

- я опис! винаходу "Способ отбора высокоплодшх самцоя". /A.C. j» 1232243. А 61Д7/Э2 в!д 22.01.1986 р./-,

.л- в опис! винаходу "Способ ранней ой?нки молочной продуктивности коров". /A.c. " 1630738. A0IK67/02 в!д 01.11.1990/;

- в п!дготовп! спец!ал!ст!в з високою квал!<Ь!кан!еи /аоо!нженер!в та ветеринарии* л!кар!в/, шляхом яиконання проектов дипломних та конкуренте роб!т, эавдань виробничот практики, наукою? роботи та участ! в студентських ол!мпгад»х i кенфе-ренц!ях. В проведенн! доелт.цжэнь по-вивчею® природнох резко-тентност!, продуктивностх тварин приймали участь студенти та аептванти: Ю.П.Полупан, 1.В.ГуЭрв> В.М.Терес, К.В.Е<?лянська, 0.А.К!коть, С,Б.Лучка, П.'¿.Бублик, Л.Б.В!нннцькя, С.л.ЬЦлыппук та !н.

1.6. На захист виносяться:

- вс танов лен! закономхрностх фено- та генотиповох Mi нли-вост: ознак природиох резистёнтноет! велико? рогато? худоби, ix взаемоэв"язку з формуванням i проявлениям таких ознак продуктивно с як: жива маса, швцдйсть росту, молочна продуктивн!сть, ст!йк!сть лактацхйно? функц!?, тривал!сть продуктивного довго-л}ття тварин, величина иожиттевих надохв, в!дтворн! якост! -TpHBanicTb сорвгс-пер1од!в, м!жотелъних 1нтервал!в, результатив-н1сть ociMeHlHb, pfвень сперыатогешзу;

~ обгрунтування можливостей раннього прогнозування трн-валост! господарського використання, потенцхйно? молочно? про-дуктивност!, с?!йкоотх до захворювань, репродуктивн! якостх з використання?.! характеристики ix природно? резистентное^, 301феыа тестернох рол! загально? !мунолог!чног реактивное?!, ряду морфо-ф!з!олог!чних компонент!в кров!, як засобу приско-рвння пол!шбння якост! погол!в"я велико? рогато? худоби;

- характеристика вхдмхнностей тварин з pi зною силою

fмунолог!чно¥ реактивност! за б!лковкм складом кров!, кл!н!ши-ми ознаками, типами конституц!г, т!лобудовою, адалтац!йними, гормоналъними та продуктивней ознакшли.

I.V. Лпробащя робо.ти i публ!кац!?.

Основкс положения дисортаих? доповхдались наг щор!чних науке в {ж кон$ерекшях Украхнського державного аграрного унЬ верситету Д9С4-1990 p.p./; пленум* 31ддхлега№ тваринництва ВАСГН1Л /26-29 яовтня, 1964, м.Москва/; ьижвуэг всы:!й науко-в!й конференщ^ "1цдив1дуальний розвиток с.-г. тварин i форму-ьання ix продуктивное^" /<0~24 вересня, 1966, м.КиГв/; Республ1кансы:хй науково-виробничхй кокЬерештхх "Зб1льшення

виробниптва яловичини, пол!пшення ix якост! та зниження еоб!-вартост!" Д6-18 вересня, 1970, и.Кит в/; П Республ!канськ!й нон-ctepeHufi' "Питания генетики, селекц!! i гетерозису тварин /жовтень, I97I, "Асканхя Нова"/; науковхй кон£вренц!х "Генетика та селекц!я о.-г. рослкн i тварин на Ярикарпатт!" /вересень, 19'73, м.Кояомия, 1вано-%>анк!вська обл./; Ш, 1У, У аТздах Всесоюзного товариства гештик!в i селекц!онер!8 !м. M.l.Eanfлова /1977,1982,199? p.p./; розтиреному эасхданн! Ради по селегайт t г! брнцкзагцi тварин при Презад!х BACThlJI та вченох Ради Всерос!йсы:ого ВД1 плем!нно? справи з проблем генетичнсх ст!й-Kocrf с.-г. тварин до захворювань /м.Куйбкшев, 1933 р./; Ш Всесоюзной нарадх "Селекц! я с.-г. тварин на ет!йк!сть до захворювань i гйдвицення резистенТностх в умовах промисловох технолог!5" /м.Кострома, 1983/; Всесоюзное науково-техн!чному сет нар! "Ьгтенсивда використання маточного погол!в"я з метою збглыгення виробниптва молока i яловичини" /кв!*ень, 1990, м.Рязань/; 1У, У, У1 з"хздах УкраТнського товариства генетик!в f селе юг! онер: в iM. М.1.Вев!лоаа /1981, 1986, 1992 p.p./. • Основк! положения дисертахйх опубл!кован! в 36 друкованих працях.

1.8, Об"ем i структура роботи. Дисертпц! я викладена на 549 сторхнках машинописного тексту, вклячае 90 таблэдь ! 18 ри-;унк!в. Робота свдадаеться з вступу, оглдцу дйтератури, характеристики матер!алу та метод! в досл!джень, результат! в власних ,осл!дконь з хх обговореннпм, закличешя, вионовгав, пропози-fp вкробництву, б!блхографхчного списку та додатку. Список !тературк скетчав 855 назв, в тому числ! -421 на !ноземних овз-х. Додаток pooMinjeHO на 14 с тор! нкох.

2. Матер!ал ! методика досл!диень. Робота вжонуьалась е II гооподарстБвх р!зного виробничого напрямку: племзаводах, племрадгоспах-репродукторах, проыислових спепгоспах, досл!дних отакйях в пер!од з 1963 по 1293 р. Тестерну роль показнгаав природно'х реаистентност! в прогнозувакн! . !нтешивност! росту, живот маси, молочнох продуктивное'!1!, тривалост1 господареького використаяня, пояиттевих надохв, в!дтворних якосто^ вивчали в племзаводах "Кожанський", "Бортнич!", "СвГтанок" /попзредня наэва - держплемзавод "15 рок!в Жовтня"/, "Рудня", племрадгосп! "Чайка", спешал!зованому рад го с га по .вирогцуванкв нетел!в "Требуххвеъкий", /попередня иазва - радгосп !м. (30_р1ччя СРСР/, радгоспах !м. Порса, "Димсрський" Кихвсько? облает! на Уладово-Люлинецък!й дослхдшй стамшх Втннишькот область У п!ддоел!дних бичктв та толичок вивчали в!кову диняшку живох маси, евэрг!ю росту, гематолог!чн!, конститутдйн!, кл!нхчн! та !ыуноб!олог!чн! показкгаси, а у до рослому стаж ц их ям тваркл - вхдтворк! якостх, молочиу продуктившеть, яиттездатнхеть, ст!йкхсть лактац!йнох криво?, покиттеву молочку продуктившеть, тршшеть внутр!шьо-утробного розветку. Всього було досл!дкано 1032 гол. велико? рогато? худоби, в кких бкхса в - 140 гол. та 941 гол. телиць. В кожному !з вказаних господарств умови год!вл! та угримання були птшлальними^ раш они год1влх складались за норлами В1Ту, ф!з!олог!чио в!дпов!дали загальноприйнятим нормам годхвлх. Щдцоолхдга тварини Еиропувались груповим методом при однакових .умовзх год!влх, утримання, ос1ионгння, одеряшгня та облтку продуктивноет!. Групп формувались за принципом аналог!в /пород:,• в!ку, стат!, кив!й мае!, продуктивноет!/. Досл!ди проводились на чистопор!дикх те яичках I бичках чорно-ргйох /В0%./ ! симмен-тальськох пор!д /2)#/. Сбл!к шлегшот продуктивноет:, йг.тьот маси,

приростхв, остмекхння х иого результат! в, походжения тварвд були хадивхдуальнши.

Експеркментальна робота по вивченяю дГг окрзмих факторгЕ на природну резистентность эг1Дно э поставленими завданняни проводилась за р1энкми схемами 1 строками дослхджень. Вивчення сп!вв1дносно1 ролх фактор! в спадновостх та середовкца у форму-ваннт продуктивности та {мунобхологхчного статусу оргашгиу проводилось на Ю парах близнят /Дослхдна станпгя »»"ясного скотарства УДАУ "Ворзвль"/. ^мунобхолаНчна реактившсть, скоро-стиглтсть, »ива маса, вдаптанхйнх яхсстх вквчались на помхсях ! тбродах, якт використовувалксь V створенш птвденного тиду укпатнсъкох спегналхзованох м"ясно? червонох' худоби, а т&г.ож у IX аналог:в-бичк:в та теличок шсиевох червонох стелево? породи /колгосл хм. ^ллтча Лпбашхвського району, Одэськох обл./. Материалом для дослхджзнь слуиили тзарини червонох стэпово? породи /ЧС/ та помгс1 з нею: 1/2 герефорд /Г/ + 1/2 червона стопова /ЧС/, 1/2 паролэ / Ш / + 1/4 герефорд + 1/4 червона степова, а такол; гхбрвди: 1/2 эгбу браман кубинсьхия + 1/4 герефорд + червоаа степова. Утримупали хх невеликими грусамк / по 20 - 25 голтэ/, бэа прив"яэю, годхзля здхйскэвалась га груповот год!вницг, водопгй хз корит - ввода. Дсбовий рангек забезпвчував споживання 5,8-?,2 кормогих одинкиь при наяЕнол-тг 88-96 г перйтсяпного протегну на I ¡тормозу одинин». 3 метоп випчокня особлнвостей яага.яьнот гкуколоИчкох реахтинкостх та тт зв"лэку э приростом живо? маеи, формуваннкч вхдтворних якос-теЯ у чиетопортдних та помхсних бичгс{в / 1 ?2 /вхд схреи^глння мт'сцепох чатшо-рябох посоли э голтткно-фркзьсъков ггоогедено дослхд на 3-х грудях бичк:в /по 8 гол./ у госполарстзх

"Одексанцр! вка" 1нотитуту розюдення 1 генетики тварин УААН; I /контрольна/ - чистопорхдщ цэрко-рябг бички, П - нап!вкровнг, И - урьохчвартн! гомгс! по голштинськ!й гародг.

1мунолог!чна реактивы! сть молодняка в онтогенез! в ив чал ас ь в зв"язку з р!внем материнського /колострального/ !мун1тету, статтю тварин, динам!кою живо? маси в порт! 12 ы!с. п!сля на-родконня, р!внем молочно? продуктивност!, тривал!стю внутр!шньо-утробюго розвитку. Досл!ди проводились в племрадгосп! "Чайка" Кит'вськог облает! на одних ! тих же тваринах з врахувагаям стат!, в!ку, походження. П!ддосл!дн! тварини каяекали до голландського в!др!ддя чорно-рябот породи, характеризувались високими показ-никами продуктивност!, вирощувались в оптимальних умзвах год!вл! та утримання, в групах було 13 (5иод!в, 23 телиц! та 36 кор!в-матер!в.

При виконаннх роботи використовув^лись генетичн!, зоотех-н!чн!, розрахункоЕо-графхчн!, ф!з!олог!тш, Змукоб!олог1Чн!, гематолог! чн! та бхох!м!чн! иетоди досл!дження, а також штоди варгащйнох статистики ! господарсько-аконом!чного аналгзу, •Для характеристики природнох резкетентвдет! орган!зцу тварин були взятх взаемодоповноюч! одна одну 1цунолог!чн! реакцй', ш,о враховували: бактерицидщ', бактер!остатичцу i л!зоцшну активность сироватки кров!, здатн!сть оргагйзму до продгай? антиг!л, фагоцитарну активн!сть лейкоцит!б, загадь^/ !мунологхчну реак-?иви!сть орган!зму. Вактерииццну г бактер1остатичну активнхеть сироватки кров! визначали по методу О.В.См!рново1 та Т.А.Кузьм!-но¥ э тест-культурою .Е.ерн /ш. 408/, лхзоцимну активность сироватки кровт - з викоркстанням тест-культури И1сгоеоссио Ьуво<1е1с1-1еиэ /ш. 2665/ турбцдиматричним методом по методиц!

В.Г.Дорофейчука в иалгёй модга£!кац!1, яка полетала у зб!льшенн! строк!в !нкубац!г в термостат!, ч!тк!Я стандарт из aiiti суспэнэ!У тест-кул ьтури Mi кроба /150 млн. м! кротгл в I мл/, збхлшенн! об"ему компонент!в, як! складали сум!т. Все це дозволило п!дви-щити точнтсть i стаб!лън!сть обл!ку отибактер! вльнirx власти-зостей сиро ватки, а також забезпечити необххдну сп!встдвлэн!сть отримуваних результат!в, уникнути випадкових коливань результатов доел!д!в.

Опсоно-фагонитарну антивнгсть i тнтенсивнтеть нейрофхл!» кровх до в. eoli/m. 408/ визнатли по методик Kiкольеъкото В.В., а дгашйку титрхв природних антитхл до Bact. enteritidis W.rtTieri трьох штащв: 6/3, 519Д83,' 504, як! брались в одна-кових об"емах i кокиентрац! ях - шляхом постановки рсакгйх пглю-тинацГх в пробхрках за Райтом. Зацальну 1муко(Яологхчну рсактнв-кгсть /3.1.Р./ оп!нювэли по методу Иоффе B.I. в моди$хкац!г Нхкольського В.В. { сп!вроб!тник!в. Дослтдкення велось за двома етапами: спочатку отримували спепи5!чну ввдову антиеироватку на кроликах, Rita оп!сля вводилась внутртиньошк!рно телятам в облас-т! шиг. Облхк реакшт' проводився шляхом вимхриванкя тощими складки пкхри до peaicuii та через 16 , 24 , 40 , 6,4, ?2 та 96 год. теля !н"ект¥. Для вс!х тварин використовувалась стандартна i хмунна 1фоляча антисироватка з титром препкп!тин!в 1:10000 в однаков!й доз! - 0,2 мл. Картина кров! вивчалась елгдуючим чином. Ктльктсть еритроиит!в, кондантрмпю гемоглоб!ну ~ нефелоиетрич-ш<м способом, число леЙкопит!в- иляхом пхдрахушу в камер! Горгева. Виэначэння гематокриту велось для об"ему кров! 8 мл ябо макрогемато кроту, в"язкхсть кров! визкачалась з допомого» в!скозшетра ВК—4 да в!дноиенню до дистильовалот води, в"язк!с;ть якот умовно приймалась за одинида. Ьвидктсть о стояния еритроци-

т!в /50К/ вивчалась .? допоиотао мпгоомэтоду Панченкова, питому вагу кроя! - п!кномотричним котором Шмалыгя, к!льк!сть зягального зал!за и кров! методом Лотзбера в наи!« моди5якац!х, ика полягала в колориметр!? проб на 2)ЁК_Ьб. Вм!ст загального бтлку в сироватц! кров! вкзначали за бхуротовою реакшею, б!лкових фраки! 11 - нефелометрич-ним методом, вмгсг !мукоглобул!н!п я доломогою нкнксульфатного тесту /ЦСТ/. Для визнвченкя конизктраихх бхлка та {мутюглобултшв у молозив! корхв .вккористовували гтдоометричний метод / рнпог iv. а. ,

^.N>930/. ?!вень тестостерону в пл-азмт кров1 внэначали рад!о-!мунним методом на р?динному отчнцтляц!йному лтчильнику з дошмого» . набору Тесто ¡с в умовах Щ11 ендокринологтх та обмхну речовин МОЗ Укра5ни. Загальни?» клхнхко-утзтологхчний стан визначали по в!дпо-в!ддас*! кл!нтччому статусу показ ник! в ректяльнот тешератури тгла, час.'оти дихання та пульсу. Лля визнавдння тип! в конотитуигх вико-ристоЕтоали метод моделъних к.дхилань по Колеснису М.М. на основ! езяття 17 промтр!в екстор"сру тварин в 3,6,9,12 ! 18 мхсяшв. Динам! ка *иво5 *рии твзрш оглнов&яась шл^жм щомтоячних !ндив!дуа-'льних зяаиувань, молочна продуктившсть - по щодекадних контроль-них надоях, аналхэ молока на жирн!сть проводили кислотним методом щом!сячнс. Гооподарсько-«коном!чну ейективгйсть розраховували по мвтодинх, роэробленх« УкрЗД! економ!ки с.-г. ты. Шл!хтера х 1'йн-схльгоспом Укрятни: "Рекомендапхх по регулюпанно виробничо-еконо-мтчних зкаешвтдносин при коодарусамш господарств в тваринництв! та вирсбництв! корм!в" Д£82,1ШУ/. '4и*ровкГ> матер!ал гаддававсп тл«.темс.ткчному обробхтку методами вар1ав!йшт статистики, зокрем&

штодами ганотяко-попузгяп!йного аналтзу /Плохтнеький М.А., 1970; • ?адркур"ева С .К., 1970; Нхкоро З.С. 5 та хи., 1968; Роктцький П. л., 1976/. Попни!1 бхомзтричнкг; обробтток даннкх проводивсп на КОМ «Фкй*х-32и, ЯС-ХОРЯ по програж "^гра" /Поя'яков О.В., 1982; 1935/, в. такоя нл м!крокалькулятор! "Ьлектрон!ка Ш-52" за прог-рамамк /' ¡огг'.гор О.В., Юдецым? Г..А., НЗй/.

3. Основнт ре уяьтати дослхджень

ЗЛ. В1рвг_в^дм1нност1_п2^однох_резкстентност£.

В результат} проведение дослхдкеиь отркман{ датп про вхковт в!ДМ1нностг хмунологгчно! реактивности молодняка велико! рогато? худоби, як! гвхдчать про то, що ¥г формувшшя вгдбуваеться, при-чои.у, огеромх ланки по характеру свохх ЗМ1Н мають мш собой даякх з1дмнност1 та сшльмсть.

Дкначхка загальнох хмунояопчнох реактивное« /3IР/ теяииь чотшо-рябох породи в перпп мтсяш пхетгя народжэння демонструеться та подкладг доелгдкекь, проведених в радгосш "Тцеб'гавськкй" 'табл. т/. Цт данит евтдчать про те, що телята 1-2 мхе. вгку в кзревяжнгй с&хй частинг ще слабо реагуюгь на введения гмуннот ютиенроватки, а хх орган!зм вирогхдно нгагчз /Р^0,95/ проявляв :ар"ернг Фунмнт, гцо эабеэпечують 1мунологхчвд мехатзми захисту ргантэму в портвнянн: з-телятами 2-3 месячного I тим бхльше -4 месячного вх 1гу. Вхков: змхни загальнох хмунологхчнох реак-квноетт орган:зму показують хх стргмке зростання х стабхлгзацхп 3-4 мгсячкому вгт /Р^-0,999/. Почянаэчи з пього периоду гмуно-;г:чн1 мехатзми органгзму виходять на стабгльний рхьень, тает ив вй дороелкм тваркнам. Повна характеристика в г ко в га змгн гхтнннкх г гуморальних факторов хмунолсг:чнох реактивнос-л за .нгаи доелгдганнями у те линь 3, 6, 9, 12 та 18 мхе. вхку ■»»заводу "Кояанський" показала, що максимальна : скарна велика 31р, як 1 величина фагоцитарного индексу, досягають макси-льнах величин в 6-ти мтсячному впп. 3 бтлья стариих твари; (тологгчнп. пеактивкхсть мгкяеться в сторону збхяыюння чи ¡яяння в залежноетт втл тндивтдуальнкх особливсстей реакшх ртзнт зов.чтиит умови, клтцаячи ееэ онно-клЬгатичнт особливоетг.

L.. 3ÍP у телиць .разного втку /радгоеп "Требуххвський", Китвська обл./

I Сжатие

тйчнх ¡ ноказ-; нкки

• 3 f к -телись. ¡

___î_-_2jric.__!______"L~.A_!,S.cí _ .___ i._______ _3_-_4_KÍ_C_._____j

; " Показники 3ÎP /мм/, через /годин/ j

" ~ Т ~ ~Г " Т ~ " " ! Y - 7 ~ Т , <

16 ' г-4-'-40 î6_ J_ 24_ J_ 40_ _1_Мах_ _I6 _ ^ _24 J^ Mes _ J

2,05 2,66 2,04 3,04 З^О30® З.бЭ*** г.в!2** 4,I3DDC 4,79X3CX 4,23ххх З^й*** о.ЗВ300* ¿

: ¿tri 1 0,10 0,10 0,09 0,11 0,14 о,и 0,И ' 0,13 •0,084 ~ 0,059 0,072 "" 0,076"

i S 1,45 1,33 1,21 1,50 1,65 1,36 1,41 . Ь». 1,92 1,58 1,65

; " к ; I&C 190 190 ÍS0 155 155 155 155 557 ~ 557 ~ 557 557

! .0-8,5 0,5- 0_ 0,5« 0,5- 1,0- 2,2- 1,2- 0^ 1,2Л8,0

8,0 7,0 8,5 9,0 7,5..... 18 13 11,0

70,7 50,2 59,3 50,0 40,0 36,о 50,1 38,В 40,0 37,0 44,0 32,4

Приютна. Тут г далх: х - P^0,S5; хх - Р-^-0,99; ххх - Рss-0,999.

Бактерицидна /бак-жзрхостатична/ активность кров г пгддослгдних "тварин в 3-х utcmнow в!ш була сформована поет стю. Становления тмукологтчно? реактивности эа оэнаками Ьггенсйвиост! синтезу природных агглютингнгв наступав в бгльш старному вхш - м?ся-П1в. Аналгз результате гроведених дослгдх в дозволяв эробити висновок про те, що кожен отап онтогенетичного розвитку телят характеризусться вгдповгдним ступеней зр1лостг 1мунолог!чних реакнгй, причому бхльшгсть з них досягае рхвня доросяого орга-нгзму в втпт З-б мтс.

3,2. Роэпод1л_частот ва£Iацгйного_ряду за_ознаками_резис-1вНТЦост1. Пор1вняння емшричких I теоретичних частот вар{ашй-кого ряду на прикладт загально? гкунологтчнох реактивное« тварин племзаводгв "СВ1танок", "Кожанський1*, радгоспу "Требуххвський" показало, що резистенти{сть вгдноситься до типових к1льк{сних о знак, куди належать бглыысть видгв продуктивное^ с.-г. тварин. Проведения виртвнювання емпхричних кривих I сп1вставлен-

ия фактичних частот розподглення з теореткчними за допомогоо X показало нэвироггднг /Р^0,95/ втдш ни розподглу частот 31Р у тел>шь г йичкгв В1Д теоретичних рядхв нормального роэпод1лення як У чорно-рябо? так I симентальськох порхд. На основг проведе-ного аналхзу нормального розподхлення та вирхвнавання емпхричних данних можна переконатися в тому, що ознаки природнет резистентности за споен основою пол!Фак?ор:алыи, тому вони мовутъ тд» давятися ттематичному обробхтку як бхльшхсть кглькгснюг о знак, приРмаючи харакггрну норму для виподкового масового проявления ртзноманттност; мртаихй цього бтояогтчкого явит;й.

3.3. Вплив сеэону_рок^ на_П£ИЕО£Щ 2взистеотнгстьл Р{зш ланки хнуноб10лог1чно5с реактивности велико? рогато! худо б и зазнает ь не однакових змхи в залежност! вхд пори року. Сирова-гка кров: найбгяыя вразлива в иьому пла>й, яка максимально /Рг-0,99/ в Ирака на весною т л!том: число колош й тест-«ультури через 30 хв. контакту з сироваткою эменшуеться в бхлшостг вкладов на 5056, а п1сяя 3-х часовох дг? сироватки спостерггаеться повка вгдеут-нтсть росту колон!й /стерилыисть/. Промтхне значения антибакте-р{ально? активности на 13-18% нижче максимального спостер1гаетьс у вереенх та у йерезнт ыхсяцг, р1зко знижуеться бактерии иднгсть /на 61-54^/ в кпшг ковтня та листопад:. Депресивно д{е на бакте ршидшеть кровх р1зки|( пареXIд вгд эимового утримання на лгтнз, а такой втд лттньо-таб1рного до столового. Серед других ознак, що характеризуясь гмунобгологхчну реактнвнхеть значно пхддаетьс/ сезонним змхнам фагоцитарний пщекс та фагоцитарна активность лейкоиитхв: в л1тш ыгсяцг максимально значения фагопитарного 1ВД0ксу в1др!зняоться вхд ыхнхмалыи/х эначень у грудш-ехчш на 44,3% /Р^-0,99/; фагоцитарна активность лейкоцитхв вхдповгдн! на 32,3-38,6$; весною та восени их ознаки займаять проткш величина. У гцдцоелт.них тварин в кров г максимальна и льк!сть природних агглютинхнгв г бактеркпидгв нагромаджуеться у весняно лхтн1й поргод, правда, вона складае лише Щ В1Д м!н{мальних значень в пхзньо-оепшхй та зимовий пер10ди. ¡¿ена виракена М1нлив1сть в ргзн! сезони року локаэникгв, що характеризуют загальну тмунологхчну реактивн}сть. В зимовий пор!од величина / и / иоксиыального потовщення.складки икгри на введения хмуннох сироватки дор1внюБало .5,7+0,1 мм; «том - 5,65+0,1 мм; весною - 5,5+0,08 мм; восени'- 5,£+0,09, тобто ргзниия 31Р>в

Р1ЭН1 сезони була не суттевою /Р^0,95/. Кл1тинн: та гуморалыи фактори захисту орган!зму активнгше. проявлялись у весняно-л:тн1й пер!од, а фунгшгя утворення гмуноглобулгнгв л!том та в першу половину осенг, що було эв"яэано 13 сприятливою дхеп мегеороло-г*чних, кормових 1 технолоНчних умов. В ос!нньо-зтговий период у тварин природна резистентность знижувалась головням чином за рахунок послабления бактеркипдних { лгзоиимних властивостей сироватки кров1. На мтнливтсть зовтитх умов тваринн реагували б! льве гуморальничи механизмами захисту /бактерицидна I лгзопимна активн!сть, вм{ст загального б!лку та 1Муноглобул1н?в, титр природних агяотинхн!в/, а такой ргвнем клтттшо-фагопитарно'х (ЬункптЗг, в той же час менте пгддявявся змгнам гнтегральний комплекс йактортв, що обумовляе загальку тмунологтчну реактив-нтсть оргашэму.

3.4, Природна_реэистентн1сть велико? рогато? худоби_в_ дв"я2К^ ¿э_статевим диморфизмом. Ргвань загальнох хмуиолоНчнох реактивное« У телят 3-4 м}с. вгяу сяментальсько? та чорно-рябот пор1д /табл. 2 а,б/ свхдчать за те, що у пьому втш бички були бхльш тмунолотчно реактивними тк телит симеитальсько? породи. Для симеитальсько? породи ргзниця вкрог1дка через 16 год, пгсля постановки реакшх та по максимальному г? проявлешй /Р^-0,95/. Подтбно симентальськгй бички чорно-рябо? породи за величиною 31Р такой перевкдували свохх ровеснииь, рхэниил вироггдна через 16, 24 год. пгсля постановки ик}рно? проби /Р^-0,99;^0,95/, а такоя за максимальном проявлениям реакпгх /Р?0,95/. Вивчалась вткова динам?ка деякнх гуморальних факторов реэистенгкост: у бичктв т теличок В1Д народявння 1 до 6-ти мтсячного вхку. У бич-ктй втком до 3-х мтсян!в вироНдно /Р^-0,6Ь/ нгадай вмхст

2. Загаяьна 1мунслог1чна роактивнгсть велико? рогато? . худоби в зв"язку з статевим дкморфтзмом а/ симент&льська порода

Статис- ! Телипi I _ Бедки _ .

тивдг покаэник t _ Í«if 16 1 цвалг 24 ü6jri£y_peaiS4i^ год 40 1 Max j 16 24 --- ,40 I Мах

К ... 3,59х 0,15 " 3,15 0,13 2,72 0,13 3,94* 0,15 4,10 0,19 3,50 0,15 2,90 0,14 4,45 0,16' "

п 86 86 86 98 98 98 98 '

<Г . 1,33 . 1,23 J,42 1,90 1,46 1,42 1,48

Lim ; 0,59,5 0,56,0 05,2 0,29,5 0,5 13,0 0,5 7,5 08,0 0,5. 13,0

Cv,% 33,4 39,1 42,7 36,0 46,3 42,0 49,1 33,3

б/ Чорно-ряба порода

Статий- Тел mi ' Бички

ТИЧН1 1нтервали облику peaxuii, год

пока аник и 16 24 Г 40 ' Max f 16 24 f 40 ! Мах

ü 4,8ХХ 4,30х 3,70 5,40х 6,09 5,44 4,72 6,85

♦в 0,08 . 0,07 0,07 0,08 0,45 0,51 0,90 О, VI

п 517 517 517 517 30 30 30 30

' ér 1,92 1,58 1,65 1,74 2,24 2,30 2,60 2,50

Lim . 0,9-18 0,9-13 0-11 1,2-18 2-12 2-Й 1-7 2,5-16

Су,* 40,0 37,0 33,0 32,4 45,0 55,0 47,0 43,0

эагагьного бхлку, пгбултнгв та хмтноглобулппв н{ж у тедичок» Щ чвхдмтнност! а бглып старгому ni иг агждоетпгься г стглть но Btjpori днями. А/Г коефг цтянт у бтшв до 3-х mí с. вгку був вицим, нгж у теличок /Р^-0,95/, а з вгком вироггднхс.ть рхзниих иих по-каяникгв у телят рхзнот статт зникае. Бактерицидна i лхзоиимна активнгсть с кроватки кров: телят в першг 6 mí с. пгсля кароджедак CTpiMKO зрост&ють, одтк вгдмгнкостг viae бичками i теличками за нкме ознакаии на вярогхднт. Таким чином, органiзм твличок до 3~г, мгсячного втку б1льш гмунокомпетентний, hík бкчкхв, а в 6iлш старпома втиг бичкя проявляпть вицу гмунолог?чну роактивн{сть в портвняинт з те.?ичками того ж btkv. Це видно на прикладт ознак, по характеризуюсь зага*ьну тмуно"огтчку геактивнтсть, а також 1яду ^якторгв неспешйгчного гуморального тмуштету. Иобгчно про ¡е евтдчить вищнй процент втдходу Лнчкгв, поргвняко з тегичками, ' bíuí вгд народжання i до 2-3 мхе. Biicy. Як компянсаигйиа норма иступае бтлша насичен{сть бхлками та iмуноглобулинами молозива атертв, що народили бкчкгв, нгж-матерхв теличок /Рч»0,95-0,99/. tw, бички бхльш залежнг вгд .умов вттоюв8ння молозивом в пертод эрчування ознак гиунобгологхчно'х реактивное^, нхж телички. Бтлъ~ i тробхчна загежшеть у бичк{в з мат!р"ю та умовами молочного гвления вимагас облхку i контроля них факторхв, а такок враху-ння статт приплода при органтзапхг" вирощування молодняка, забеэ-ченнг вксо ко? зйережйнностх та продуктивнее tí тваркн. Для гадо-цекня тмунодефтпиту необхтдно а першх 2 години ni сля народагоння тапвати 1,5-2 л молозива з вмтетом 5Л0 ?% хмукоглобулхшв. т недопущения тмунодефтиттв моята зикористовувати надлишки юэива вгд корт в, шо народили бивдйв, особливо в пега: 12 годин ля отелення дчя випопвання Coro нсвонародженим телятам, в оэквт watepiB таит було мало хмуноглобулпяв.

3.5. До£0£н1 BtJjirtwjocTj^ велико? £°гатют 2^щоби_эа ознаками_ природно? резистентност!. Лор{вняиня м!жпоролних данних загально? !мунолог!чно? ре активное?! у симентальсько,! та чорно-рябот пор!д покаяують, що телята чорно-рябот породи ыають бгльга висок! показники !мунолог!чно? тяактивност* nix симентальсько? /Р' 0,99-0,999/ у вс! пор!оди обл!ку реаки!? як у бичкхв, так i у теличок /табл. 2.V. 3!дмхнност1 ознак природно? резистентности вивчались такох у чисто по роди их f пом!сних тварин ж умовах п!вдня У кратки, якг приРмали участь у виведенн! поденного типу украгнсько? мнясно? породи. Доел!джували кров, гак!ру та волосся тварин червонот степо-во? породи / С/, пом!с!в - 1/2 перебор/? + 1/2 червона степова, окорочено - 1/2 Г +1/2 ЧС; 1/2 шяроле герефорд+1/4 чзрвонд степова-*/2й»1/-*Г+1/4 ЧС, а також г!брид!в - 1/2 зебу браман ку-бинський + 1/4 ге.,ефорд+1/4 червона. степова - 1/2 3+1/4 Г+1/4 ЧС, М! сцева червоня степова порода мала на&вщ! показники природно? резистентное?!, ближче до да? серед вс!х поропниу комбпмггй стояли г!бриди !з зебу, трьохпороднг пом!с! + Г + ЧС/ займали промгжне положения, а пом! си! тварини /Г + ЧС/ мали вирогхдно низьк! показники за вс!ма ознакалш природно? резистентност!, налриклад, за вм!етом !муноглобул!н! в р!зниця складала 15,2-5?,1% /Р^0;99/. Пом! с ям - 1/2 Ш + 1/4 Г + 1/4 ЧС f особливо г!бридам 1/2 3 + 1/4 Г + 1/4 ЧС-був властивий пор! еняно впсокий pf в«нь природно? резистентност!, ркий включав !мунолог1Чш, бтох!ы!чн! та морфолог!чн1 особливое*! за ознаками шк!рно-волосяяого покриву, що поряд з вйсокою живою маеою та !нтенсивн!стю росту, служило об"ективною п!дставою для включения ?х в породотворчий процес по стьоренню п! вдеиного типу укратнськог и" ясно? породи ьелтеог рогато? худюби. ' Р!вень природно? резистентност! вивчався тако*- ' в зв"яэку 1з схрешуванням у молочному скотарств!. Для цього бут.о

3. 31Р твдииь ртзних поргд велико? рогато? хуДоби /втк 3-4 мхе./

Поводи Статис- Величина 31Р /мм/ , через;

тичн1 | )

показники 16 ГОД , 24 год 40 гоД| Мах ^

Чорно- и 4,80х** 4,30х** 3,70** 1 5,40*** |

рябя +В 0,08 0,07 0,07 0,06 |

(Г 1,92 1,59 1,65 1,74

О 40,0 37,0 44,0 32,4

п . 517 517 517 517

Симеп- и 3,59 3,15 * \ 2,72 3,94

тальська +п 0,15 0,13 0,15 0,19

. <г 1,38 1,23 1,16 1,42 • |

38,4 39,Г 42,7 36,0 !

л 86 86 86 о со

4. 31Р бичктв ртзних портд велико? рогат'о? худоби

/вгк 3-4 м»с./

|Породи ' Статис-тичнт тжазники Ч£Р£31 ____

\ 16 год 1 24 год 40 год Мах

1Чооно- к 6,09***1 5,44х* 4,72*** 6,85***

: ряба ¿в 0,45 0,51 0,90 0,71

<У 2,24 2,30 2,60 2,50

Су 45,0 55,0 47,0 43,0

; ■ 30 30 30 4,5 ! 0,16 !

; Сикен- « 4,1 3,5 2,9

!тельська ¿в ¡0,19 0,15 0,14

с 1,46 | 1,42 1,48

46,0 42,0 | 40,1 33,3

г. ! 98 9В • ' 93 90

сформовано 3 групк бичк! о на 8 гол! в у кожнгй грул!. Першу груду складали чистопорРднх чорно-рябх бкчки, другу - наптвкровщ /3 / - / 1/2 голштшо-фр1эи + 1/2 чорно-ряб!/, третю - помхсх /г2 / -/ 3/4 голютино-фргзи + 1/4 чорно-ряб!/. В наших дослтджениях б1!чки /?1/ перевищуБали аналогхв з групп чистошродних та /в^ / по величий 31Р на £6,5-43,0$ /Р^- 0,95/, що евхдчить про високий гетеро-а ионий ефект,' який складав: за ознаками резистентност! бб _ 70%, живою масою, - 6,6$. Виявлено значшй I вирог!дний

/Р^.0,95/ вплив породност! на загальну !мунолог!чну реактивность орган!зму та живу масу в 12 м1с. вхпт / Р» 0,99/. Остановлено до-датнт?, кореляц!РниП зв"язок покаэшяйв !мунолог!чнот реактивноот! з живою масою х середньодобовими приростами по вс!х групах /г = + 0,24 ...+0,82; Р* 0,95/.

. 3.6. Повторэтванхсть^та успапкова!^сть_о£!1ак_1го;тот1ог^ •т^пиотектноотг_в_р!_знг_в^1совт_ пехлоди^ С'тркманх результат!! 31Р телщь та бнчкхв 3-19 м!с. в!ку племзяводгв "Свхтанок" / п - 40/, "Кожанський" /п-38/, Доел!дно? станцтх м"ясного окотарства УДАУ "Ворзель" показують 'наявнхсть додатньох повторюваностг 31Р в р!ощ впсов! пер!оди одних ! тих же тддослхдних тварин, У бхльшост! вшмдгав коефхгйснти корэлш!" внутр?шньог>руповот мхшивостх 31Р були додатн}ми/г=»-0,3...+0,79; Р^О.95 - 0,999/. Це вказус на наяви!сть популт}Рного полгморфгэцу у цгос поргд велико? рогато? худоби за ознакою загальнох ! путало г! чнох реактив-пост! . Досить висок: коефхцхсити повториваностх титру природних антитгл та опсоно-фагоцитарного !вдэксу: коеф!п! енти кореляцтг м!ж величиною ,цкх показник!в в 3, 6, 9, 12 } 18 ц}о. коливелись в!дпов!дно в межах ДО,68...+0,98/, Р^0,99 1./+0,68...+0,66{ Р 0,99/. Бактерициды!сть /бак'тер!остатичн!еть/ оироватки кров! мала значко нижч! коаф!ц!енти повторю ваност!в онтогенез!

/-üi,0ö...+ü,2V; P^-0,9ö/. Наяян1сть та р!веиь генэтччно? гетеро-генностГ по пул pttii? вяликот рогатох худо б и за ознаками природнот резистентное?! характеризуют коеф^цгенти повторюваностг та ус-падкованост! / h2 /. В зп"язку о rä ком величину А2 / 3IP виз нашли за результатами дослх,nf в, прогадених в рацгсопх "ТребухЕв-ськиЯ" /табл. 5/, як{ показали, що is збхльтвнням вхку телиць простая коофН!?ент успадковашст! f критерхй iforo вироггдноетх.

5. Уследковуванхсть 3lP у телипь рхэного вхку

Показники В! к толиць, -------- mio.

, I - 2 i 2-3 3-4

КоеФ. успадковува- 1 \

HOCTt / h2 /,!? 10,0 i 18,0 20,0

Вирогх дн{сть 1,36 2,45х 2,46х |

Таким чином, 3iP мояе мати селекц{йну п! ннхсть угй з 2-3 мхо. Hiiif, TOfli пк у 2 Mic. i менше на формування резистентное?! бхльш . эначний вплив кають паратипов! фактор и, включаючи матэринський еФект, у BopfsHflHHt з геноткговими. У вгцг телиць вхд 2-х до 3-х Miopiif в величина коеф{цхснту успадкованост! StР займае промхянв положения мтя Лого величиною визначаною в 1-2 f 3 i.ftс. • х старше. Аналог]чкг коефпгёенти успадкованост! 3tP отримый за результатами облхку nrnfprox проб и чзрвэ 16, 24, 40 год. п! сля г/ постановки, а такоя сам?ртванъ максимального значения poamrfi. 'Сялкяяна м! илквбсл загяльнот !мунолог!чнох реакткшост! у теугят 1-2. wie. siKV при найкиячих коеф!^еитах усгядзгохуваност! в пор'гРтеннг з молодняком 3-4 мторчного вхку е №?,слхдкон "забуфе-реностх" цъого гюк^зника д!ога широкого спектру рхзномакт гнггх

факторгв середовица, а тгкож ще на повк1сяо включеного в д!ю генотипового механх ему вс!х ланок регулвваиня та фсрнування ознак резистентност}. Таким чином, 3lP мае еелекц!Рну вйтйсть, а генетична ы1нлив!сть батьк!в створюь в популнщях велико? рогато? худоби пол}морф!зм, який в матер!алом для направленого »тучного в!дбору при врахуванн} природн cîe? вежливо? ознаки, вокрема ?¥ о итоге нетики.

3,7. Onitma буга?в-пл!дник}в за резистентн}стю нащадк}в. За результатами доел{д!в, проведених в рапгосп! "Требух! вський" /табл.. 6>/ вцпно,.1цо дочки бугая Диска в}др!знялись /Р-г-0,95; 0,99/ за силою загально? !мунолог1чно? реактивное« в!д cboîx ровесниць дочок пл1дник!в: М!лан, Султан, Брко, Гайдук, 5$ектос, виро^енях в однакових умов ах год} вл} та утримання. Вирог^дно /Р->0,55/ сильнореактивними виявипись дочки бугая-виробника Сормое в пор} внянн} з дочками Eté кто са, Гайдука, %>ко, Султана, ¡Плана, Проведено оброб!ток i пор}вняльна оц}нка бута?ь-пл}дник}в за ?х нащадками у вс}х плем}нних господарствах, де проводились доел!ди. Вирог!д1ю сильнорег.ктизними за ?х нащадками виявились буга1?-плодники: Вальд 69722, Фермос 195, Kf ар 203 /радгосп "Требуххвеькия"/, клас 192 /племзавод "¡Ьжакський4/, Маяк 3119, Мачок 6689 /племзавод "Св!танок"/; слабореактивними були телиыт в!д бугатв-виробкик}в: Гайдук 567, Дэбят 31020, Мурза Ï860 /чорно-ряба порода, радгосп "Требух!вський"/; Краб 6449, Локон 3634 /племзавод "Сэ1танок", сим-ентальська порода/; Б}сер 2103, Султан 917225 /племзавод "Кожанський", чорно-ряба порода/. Таким чином, дани} про уепадкування та повторю ван}оть покаэують можлив!сть ведення усп!шшго направленного ъ!дбору за !мунож>-г!чною ре&ктивн1стю та оц!нки генотипу буга5в-пл}днмс}в за

вар?ац1 ями пих ознак у нащадк!в.

•б. .В?дм!ндаст! кйж дочками окремих бугагв-виробншйв за 31? /кpитepfйt/, радгосп "Трабутйвський".

Кл'лчка' К-сть' Фермос' М} лан' Султан' Зрко' Гайдук' Ё^ектос' Д{хтер' Диск бугая-'дочок' 195 I 141| 7225 .155 , 567 850 79807 |90

ПЛ1дни1 ка !

ВДдни! , ,

Диск 90 9 0,03 2,13х 2,30х 2,36х 3,06хх 2,24

Лихтер 79807 7 1,74 0,87 0,98 1,39 1,96 1,16

К$ектос 850 9 2,29х 0,47 0,50 0,36 0,63

Гайдук 567 17 3,11х* 1,32 1,49 0,16 -

Ярко 155 12 2,40х 0,81 0,85

Султан 7225 22 2,35х 0,01 - - -

И лан 141 12 2,18х -

?еомос 195

При цьому сл!д в!дм!тити, що на тестернэ значения оц{нкн с падко во'х м!нливост! 31Р впливае в!к молодняка: показник 31Р органа зму телят набувяд селекгп йтого значения як ознака вгдбору у

2-3 м!сяцг х старше, а оптамяльним отроком виявлення оп«д-кових особливостей молодняка за оэнакою загальнох 1мунодог1чно1 реактивност! е в!к 3-4 м1сяяК

3.9. 2в"язох пунолопчкох реахтивност! з кивою масою, молочною_птодг'ктквнгстп идтвотявальнш^якостдаи велико?

3.9.1. Природка резистентн!сгь Оа молочна ггродуктившсть корхв. Встаковлено, що тварини, ям при тестуваннх у вгпг 3-4 м!сяи! мали Йхлш високу !мунолог!чку реактиЕИтсть, н!ж хх ровесники, шо в ирсщу вались в одинакових умовах, в!др!знялись кращою молочной продуктивней), за 1-у /12,Щ,/ та наступи! лантал!т /14,6{6/, /Р^-0,95/, /табл. 7, а,б/.

7. Сетэедн! надо? та тх м!нлив!сть у кор!в з р!знок> 31Р /радгосп "Требух!вськийп/ а/ 1-а лактапхя

Тип тварин п мМ___^ _Надо?__за. лактаптю^ кг

за 31Р , 11+ш М+т ! 1аи

Сильно ре ак- II 6,6 5,0-11,5 33в-138х 2505-4084

тивт

Сдабореак- 16 3,9 2,3-4,8 294М18 1925_3?06 '2,0

тивн!

Рхэнипя - 2,7 - 373

б/ НаР в ища лакташ я

|Тип тварин! ! ?>1Р,нм | Надо? за лакташю, кг

¡за 31Р

( ? И.т

Иш

Ц+и

Ь1в

¡Сипьносеакг-

тивнх ¡И ! 6,6 |5,0-Т1,5

¿лабош ак-| I I

тивн1 |16 | 3,9 | 2,3-48

Рхзншя ! ■

2,7 I

4589+225

- 4004_>152 505

3602-5906 £&г5..494й 2,14

Зв"яэок mi* 3ÎP теличок у biui до 2-х мхсяпхв i в 2-3 мгсяш та ïx майбутньор молочно!) продуктивнтстр був додатнгм, але не виро-г!дним /Р-^0,95/. Недостатня зрШсть îmvhhoï сйстеми, низьк1 кое-фгигенти ?? успадкованост!, а також не чхтно виражей звнязки з молочной продуктившстю обмежують використання ïï як тестерного фактора для прогнозування майбутньо? молочно? продуктивное™ у телят до 3-х месячного BÎKy.

Аналог1чний характер зв"язку М1ж надоем за 1-у, найвицу лактаптю i 3ÎP, яка враховувалась через 16 i 24 год ni сля тесту-вання, спостерхгаеться V тварин симентальсько? породи племзаводу "Свттанок" та 1нших господарста. Встановлено, що у Kopfв чорно-рябох i симентальсько? портд племзавод1в "Кожанський", "Свттанок? радгоспу "Требухгвський" та у коргв-близнят ст1йкхсть лактац{йно? ггриво? додатньо корелюе з величиною 3ÎP и их жв тварин, теотованих v 3-4 м1сяцх г = /+0,61/-/+0,?9/, Р,> 0,95-0,99. Регресгйна залеж-итсть М1Ж стгйктстю лактаигйно? криво? за 1-у лактапхп i величи-нов 3lP у птддосидних коргв чорио-рябо? породи племзаводу "Ко-жанський" виражаеться рхвнянням perpeciï: У = 0,552 + 0,036 х; де: у - коефгшент сттйкостх лактанхйно? криво?; х - величина 3lP,

3.9.2. Взаемозв^язок мгж шунолопчною ^еактивн^стю^ ¿нтен-си£н1стю_росту_х_живов_масво_телят_:_ На пгдставт провздених дослг-д1в у племзаводах "Cbïтанок", "Кожанський", радгосп1 "Tpsiyxiвсякий", Уладово-Люлинеиьктй Д0сл1ДН1й станш? та îh. господарствах на двох породах велико? рогато? худоби /чорно-рябхй та сименталь-сысхй встановлено, що взаямозв'язок mîx загальною тмунологгчною реактивнтстю телииь i бичк!в у Bîui 3 mîc. т живою масою п 3 mïc. i старше додатмй i вироггдний / г = +0,18...+0,56; Р^-0,95/. Для телииь ия эаяежн!сть виражаеться ргвнянням perpeciï:

V - 72,1 + 1,36* /V 3 м!с. в!иг/; V » 195,5 +4,03х /у 12 м!с./ та у * 343,8 +4,1* /18 м}с./, де: у - жива маса в к}лограмах, х - величина 31Р, мм. Ц} данн! вкаэують про можлив!сть використання тесту на 31Р в молодому в! и} для прогнозування не т!льки велкчини налов молока, ате й живот маси велико? рогато? худоби. ДосИди, проведен} в племзаводт "Кожанський" показали /п-40/, що сильнореак-тивнг тварини мал и бхлыгу живу масу у 3,0,12 } 18 м}с. на 3,0 f 16,абсолютний прир}ст живо? маси в!д народження ! до 18 м}ся-птв на в}дносний приргст на 17,0$, шж ?х слабореактивн}

ровесники. Сл}д втдм!тити, що слабореактивн: тварини при народ-женн} були крупнтшими, Н1ж тварини альтернативно? групи в серед-ньому на 2,7 кг /8,0%/, однак 13 збгльиенням в!ку ртзнипя М1Ж ' групами за живою масог все бгльше складалась на користь сильно-реактивних тварин.

3.9.3. Вм_гст тестостерону в_кровг_та ^£^ва!шя_регт]эодук-2Ивжгх_якостей_самп1в з р'зноо_тмунолог}чнов_реактивш_ста^ ^етою'наших досяхлжень було вивчення взаем0зв"язк1в м:я конпен-трашею тестостерону в плазм} кров}, }нтенсивн!стю росту, резис-тентнтсто, статевим дозртванням, ознаками статевого димор4хэму та втдтворювальними здатностями. Бички /п-24/ з б}лып високсю 31Р в 6-9 мтсяшв в}дртэнялисъ } большим вмтстом тестостерону в кров} в гей пергод / г =+0,40.. .+0,42; Р^-0,95/, живою масою /г =+0,40<„ +0,52; Р^0,99/^ середньодобовимк приростами/г =+0,40...+0,63; Рр-0,99/, а таАож величиною копитиевого гндэксу /г =+0,73; Р*0,99^ який об'ективно характеризуй виражентсть статевого диморфтзму, зв"язаного з втдтворювальними якостями дорослкх племгннкх бугвтв. Ревень тестостерону бичктв 12 м!с. в}ку додатньо корелюс з наяв-нгетю спермтгв в статевих органах /г=+0,£0; ЕуЛ),99/, рухливтств

спермИв / г =0,67; Р^0,95/. 31Р бичкхв в 6-9 »^с. додатньо коре-лве э такими оэнаками спермопродуктианост! дорослих бугахв-плгдни-к!в: {ндекс спермопродуктивностт / г=+0,30/; к1льк!сть рухливих спермгтв /г=+0,27/; числом заготовлених спермодрз до 24 мтс. вгку / г=<0,12/. Такта» чином, рвэультати проввдвних дослгдкень св!д-чатъ про те, що р!вень резистентност: организму ремонтних бичкгв вирогтдно зв"язаний з конпентрап!ею тестостерону, який обумовлюе Лормування вторинних статевих о знак, с тате во п актившстю, а також з т нтенсивнтсто росту, живов масою I р!внем сперматогенезу.

3.9.4. Зв"язок природнот рез исте нтност{_з_тривалI стю внут|и-ИНЬ°2тЕ°5н£г2 розвитку^ У дослгдах проведених на телипях чорно-рябот породи племзаводу "Кожанський" визначалась тривалкть вну-тртшньоутробного розвитку в зв"язку з р}внам 31Р ?х органгзму /рис. I/. Середня триваИсть ттльностт дортвнювала 272+2,1 дня, причому у си*ьнореактивних тварин-вона дортвнювала 265+3,14 днгв, а у слабореактивних - 2?6+1,8 дн}в. Рхзниия складала II днгв на користь слабореактивних тварин Аа-3,06; В>0,99/. Таким чином, сильнореактивн! особини в!др1знялись В1д сво!х ровеснюпв гз слабореактивноУ групи Рмовтрно бгльш коротким пер!одом ембр$опального розвитку та кращов ф1з!олог1чною зрШстю орган!зму, яка проявилась у виглядг б{лив розвиненоУ гмунологгчног реактивност! /наприклац за ргвнем 1муноглобул1н{в/г = -0,21/, вициыи показни-ками живо! маси в 1-12 м!с. втп:, !нтенсивнхпим ростом I молочнор продуктивности в дорослому стан! /г х -0,55...-0,87/. Зв"язок загально? тмунолог!чно? реактивности з тривал!стю внутршньо-утробного розвитку ДВР/ для чорно-рябо? породи виражаеться ргв-нянням регресхх: у = 297,5 - 4,25 Х; де: у - ТВР, днгв, а х - величина 31Р ощнена за тернов пробор, мм.

сллео- сильно- 260 27О 280 290

г»*кти»м»-» реАкгибнь* Длительность стельности, дни

Рис. I. Тривэлхсть внутрхшньоутробного розвитку толят в зв"язку з IX эагальною !мунологхвдом реактившстю

3.9.4. Бглкова кадтина 1Й£Б£ 1*осг! тватзи11_з_р!зкоп 1^^!£^ологтшот_п£зктичнтпто. Результат« портвнякня показнякгв белкового складу спроватки кровх, ряду !ку~ нсб!олог!шкх озкак раактивност!, морфо-фхзхологхгтих особлявостей кров!, тигав конст»!ту1дт за тхлобудовою, клхнхчного статусу, показали, що вгдпсвхдко до сили зг,?альнох !мунодог!чно1 реактивкост! тварш-ш скльнореактивнсх групп в пор!вншн! !з елабореактивними в!др!знялись бхльптою к!лък!стю: ерктроцкив па 4,6-10,0$, леЛкоци-тгв на 3,0-19,0$; гемоглобину -та 4,0-9,0;£; гекатокриту на 2,0-30,0^7;

в"дакхстю кров! на 4,0-9,0^; питомою вагою кров!* на г,0-С,(%; вм:стом залхса в кров! на 3,0-12,С^. Раоон з тим, силшорепетивга тварини пали шиста показникл А/Г кое^хшекту на 5-7$, ИРЕ на 12,0-34,0^, температуру т!ла на 0,6°С, кет?/ частоту пульсу на 3,0-3,05,

пов!льн!ше дихання на 3,0_12,С$. Вар!абэльн!сть Ял!н.тко-адалта-irfilHHx по казнил! в, визначених л! том f зимою, бхльш вИракана у еддбореактивних тварин, 140 сбхдчить про хх нижч! пристосувальн! иожливсст! у nopiвняшп з оильнорвактивниии ровесниками. При вив-ченн! зз"язку мхж типами конституц!? ! реактившстю встановлено, що тварини широкот!л1, щхльн!, розтягнут! мали в1дпов!дно виду а'агальну !мунологхчну реактивнх сть, шя вузькотхлг, укорочен! ! nyxri на 15,4; 15,2; 8,5$; титр природних аглютинхгав на 17,6; 9,1; 13,Щ фагоцитарний хвдекс на 42,0; 22,6; 32,С^. В групу сильнореактивних тварин в перевяжщ{< кглькостг вход ять n;bibHi, розтягнут!, ейрисомн! тварини, а також з н!жнгал типом т!л&будови. Тварини сильнореактивнох групп в!др!эндаться бхлып виеоквди псказ-никями концентрац!х природних аптит!л на 15,0-28,0$, фагоцитарно? актквност! поя!морфно-ядерних нейтроф!л!в на 63,0-71,1$, бактерицидно? активност! сггроватки кров! на 12.C'i; впхсту загального бхлка в сироватп! кров! на глобулхнтв на ткуиоглобулт-

wtb на в порхвнянн! is слаборэаютгоною групою.

3.10. Роль_!_значэшш йастор^в^^'^днох^^зпстентност^ те^тернрк ознак для прогнозувания пояиттевих пок^ник!в_молошог прощктганост!д Еегро^^ИЕьур^д^остей^а 20вгол!_ття_кар!_в_1 Проводилось обчиелення иоеф!ц!епт!в корелящх ыхк сзнакамк при-родда? резистзнтност! та сварною молочной продуктивнтстю корхв за Bci лактацИ, яшттездаи-йстю i в!дтворювальни:>ш якосткки. Mis р!зними ознаками природнох резистентност!, молочной продуктившс-тю i репродуктивними здатностямн кор!в споетер!гаяись однозначт по напрячку i pi зн: за величиною корелятивн! зв"яэки. Gsj.fi низьк! кореляцхт були м!ж бактеринадною актившсто сироввтки кровх i,' зазначеними ознаками продуктивност!. Величина.3lP ! концентрац!я природних агглютин!н!в додаткъо та вирог!дш.зв"язан! з числом

ocix лактапгйних дтв:г = +0,34...+0,31; ftp-0,95; К1льк1стю лак-таигй:г » +0,55...+0,37* Р 0,95; загальним числом отриманих телят втд кожнот корови:г = +0,32...+0,33; Р^0,95; величиною по-життевого надо»: г= +0,23...+0,31; Р^-0,95; тривалгстю сосподар-ського використання:? = +0,23...+0,38; Р^-0,95 i в1д"емно з числом остменгнь на I загшднення: г = -0,26...-0,32; Р^.0,95; довжиною 1-го сервгс-пертоду: г = -0,25...-0,31; Р^-0,95; довжи-ною середнього сервтс-периоду: г = -0,25...-0,24; середшм Mia-отельним гнтервалом: г = -0,23...-0,10. В}д"емний зв"язок uis тнтенсившстю антит!логенезу, эагально? хмукологгчнот реактивности з такими репводуктивними якостями як: тривалхсть сервгс-neDfoflfB, мтжотельних 1нтервал!в, числом ос{мен1ИЬ на 1 заплгд-нення очевидно свгдчить гтоо активжпг регенеративнг та ропаратив-нт пронеси в статевих органах Kopiв v гйсляродовий пер¡од, що забезпечус б{льш твидку fx тнволюигв та птдготовку организму твярин до наступного вхдтворсвального ииклу. bee не в свою чаргу впливас на покиттеву молочну продуктивность, загальне число лак-таигйних лих в, ттжвалтсть господарського використання, вгдтворв-валып якостг /рис. 2/.

У тварин високорезистентно'т групи число днгв вгд 1-го оте-лення до плодотворного заплтднэння було мэншим на 23 днх Д'7%; Pi-0,95/ число осгменгнь на I заплтднэння /гвдекс ос1мен!ння/ був нижчим на 27,0% /Р^0,95/; пожиттевий надхй молока 6yD вщим на 15,84 п або на тривалхсть господарського використа!гня довшоп на мтсяшв /11,0%; P^-tD,'95/. Таким чином, результат» дослшв в племзаводг "Кожанеький" показувть, що ознаки природно? резис-тентноетт, особливо fнтенсивнг.сть^нтиттлогенезу та загальна 'мунологН-на реактивнтсть, додатньо корелиоть з тривалгетп господарського використання, запг!дняватста кортв, пожиттевою молочное

Рис. 2. Зв"даок величини 31Р з:. тривалхстю господарського використання /А/, довжкною першого сервхс-перходу /Б/, пожиттевим надоем /В/, хндексом осхменхкня ■ /Г/, Числом вс1х лактац!й /Д/. '¡рилтка: а - силънореактивн! / п - Г4/' б - слабореактивн} / п - 22/ Племзавод "Кожанський". Чорно-ряба порода

продуктггшнстю х в!д"*;1то - э догеякною сертпе-перход! в, }ндекоо!,< ос!мен!ння та м!жотельнкм хнтервалом. Цэ вказус на високу гоиеос-татичну } тестерну роль ознак природной резистентное?!, а такой хх неодно.значну роль в орган!ом! тварге? ! вгослинае необх!днтсть врэхотувати гх як додатковпх, каркерних ознак з метою полтппнншя молотаот продуктивное?!» диттездатност! та репродуктивных якостей кор!в. Результат!! досл}дяень величини пожиттевих надоI'в, трива-лост1 господарського в.лкористання, довинти 1-го та сереДнього сервхс-перходхв м!яотельних !нтервал!в у тварин з р}зкою загаль-ною хмунологгчкою реактивы!стю, тестованих у 3-4 м!сш! в спец-радгосп! по Елрощуванвд нетел!в "Требух!вський" Броварського р-ну

Ких'всысо'х областх /рис. 3/ пхдтвордаують. даннг отримшй в плэмза-водх "Кожансышй".

Рис. 3. Зв"язок 31Р з: тривэдхста господарського викорис-тання /А/, пожиттевш надоем /Б/, середньодобовим надоем /3/, стхРкхстю лактаихино? криво? /I'/, числом лактшпй /Д/ Лрийтка: а - сильнореактивнх тваринк /п - Л/ б - слабореактивнт. тьаршк /п - 16/ Родгосп "Требует вськи.м", чорно-ркба. порода, п - 31. Тваркни сильнореактивнох групп В1др!зиялись вгд свохх ровесников слабореактивно? групп бхлкют тривалтетю господарського вшеоркс-тання на стхйкхста лактацоАио? Лункшт на 6^,-малк вщин

надНт за 1-у яактахшэ на /Р^ 0,9В/; вкз,у лакташю на 14,6%

/Р*0,9Ь/, сумарний покиттевий надой на коротший сервхс-пе-рход та можотелый онтервали за вех лакташт, вхдповтдке, ;.а 17Д1! /Р^/0,95/ х 10,4$ /?»^0Э95/. Даий про мояочиу продуктивность, к^твороведьнх псостх, жвгтездАТ1йсть корт в ■р'.згтх тшгв тму»;оло-Ичног регктшгостх отркмяко в племзаводх "Свгта^гок" сггчептйяьс!.-ко! породи /рм. 4/.

«ее. 120 1Ю 100 90 80 70 во СО 40 30

л-пхи

280 260 240. МО 120 100 во 60

6-пуд

КГ. 15

в-ссу

г-улк

Ко эф. 0.6

к-ео 7.0

3.0

д-чл

Рис. 4. Зв"яэок 31Р э: А - тривал!сте> господареького вико-•ристання; Б - пожиттевими надоями; В-середшодобовим надоем; Г - стгйк1стя лактатййноЗ? криво?; Д - числом лактаи!й< Пртйтка: а - сильнореактивн! /п - 15/

б - слабореактивнх /п - 16/ Даннг досл!д!в проведених у племзявод! "Св!танок", /п - 31/, Характеркзуючи результата досл!д!в, проведених в племзавод! "Свт-танок", сл!д вгдмхтити, що сильнореактивн! тварини, внд!лен! при тестуванн! у 3-4 м!с. в!п!, вирог!дно перевищували алабореактивних аналог! в: за надоен по 1-!Я,°3-!й ! вищ!й лактац!? в!дпов!дно не 24,0 * 25,0% /ъа-2,5; 2,1; Р^О,95/, середньодобовкм надоем молока за вс! лактан!? на 31,6% / -ьа —3,1; Р^-0,99/; пожиттеЕою молочной продуктивн!стю на 197 п / -4,5; Р^-0,999/; загальною продук-ц?ея молочного жиру га 732 кг /^-4,18; Ря* 0,999/, оа илысхстк лакталхй - на 3,2 лактягцх,- / ^ -5,56; Р^-0,999/; тривзд!стю гос-подарського використпння на 40,2 м!с. /^-5,98; Р^ 0,999/. Зксокорезистентн! тварини також мали короти! серв!с-пер!оди на 7,2 дн! та м!жот9льн! !нтервяли на 8,5 дн! в пор!внянн! •!а низько-рэзистентними аналогами.

В И С Н О В К И

1. У теля? до 2-х месячного в}ку мтнлив!сть загальнот тмунолог{чнот реактивностт /31Р/ обумовлена, головиим чином, за рахунок паратиптчних факторгв, включаючи фгз1олог1чний мате-ринський ефект, а генетична компонента,в загальнтй фенотиповтй диоперстт дуже низька.

У теличок старших 2-х М1сяшв в1ДНошэшя дол1 групового т випадкового вартювання св1дчить про вирог1дний вплив генз-тичних бактортв на формування' 31Р. Сила впливу пих фактор!в ще бгл.ьше зростае т стабШзувться в 3-4 М1С. В1Ш, а коеф1шент спадковостх збгльшуеться э 10$ в 1-1,5 М1С. до 20-40% в 3-4 мхе. в1ш.

У втш теличок вгд 2-х до 3-Х,м1сяшв величина коефхшента спапковостг 31Р займам прошжне мгеие мгж величиною даного коеФтшента у втпг 1-2 мтс. г 3 мхе. I старше. Показнгас 31Р до 2-х мгс. мае обмэжене тесторне зкачения, набувае шнн1сть для уешшного направпоного втдбору э 3-х м{сячного в!ку, коли оргаихзм телят проявляв виражек? захисну хмунологхчну рэакигю.

2. Наязнтсть попу длинного полгморфгзму оэнак гготопмот резистентностт птдтезрлкуготь отриманг коефтпгенти повторвва-ноетт в онтогенез! у одних х тих же тварин. Коефш1ент кореляигт внутр1шньогт1уповох м1нливост1 31Р буди вирогтднкии х стабхльно позитивними у теличок х бичкхв скмэнтальськох х чорно-рябох порхд; г = +0,50...+0,79. Коефх1панти кореляшх титру природ-них антитхл I опсоно-фагопитарного хндексу в 3, 6, 9, 12 I

18 мтс. вхпх були вирогхднтаи^ позитивна! и I колидалмсь в межах: +0,68...+0,78. Бактерицидна /бактериостатична/ активность сироватки крое г характеризу велась бтльш низькою по вторю ваш ста в онтогенез!: г =-0,06...+0,27, що говорить про значно висок:/

чутлив!сть 1пст озна.ки тезистентноетх вхд фактор!в середовица ! пор!в"гко низьким р!пнем популяпхйшго полхморф!зку по !нди-втдуадьнх!* стабтлькост! анткбактергалъно¥ активное?! скроватки кровх. Товторявзшсть величиня зппалелення при постановит внут-рхшньо пктрнох ттроби в зв"язку з часом облику раакцхх черза 16, 20, 24, -13 год. пхсля постановки реакцхт була позитивною ! виро-,г!ною, а коофхцхенти корреляцхх м!ж покаэниками зомхрхв за р!зн! промхжки часу колитзалисъ в метах: вхд / + 0,99/ до / +0,53/, Таким чином, лпбий замхр потовщення складки шктри в пер!од 18-48 годин, а особливо 16 _ 24 години В1,д часу постановки реакпхх можна брати за оихкомте значения хндивхдуально? характеристики

3. Оэкаки прпроднох резистентност! в!дносяться до типу к!льк!сних з нормальним розподхлом частот вархащйкого рзду ! пол! потентною природою формування фенотип! в за рахукок еумхснох цхх генотипових та паратипових Фактор!в. Сп!встановлення теоре-

гичних ряд!в нормального розподЬлу та фактичних частот з допомо-?

топ метода X" показало невироидну хх рхзницо / Р-^.0,95/ у тели-гок ! бичк!в р!зного в!ку, породи, господарства, походження, гене-ричнох структур!!. Теку для оброб!тку цифрових данях, що характеризуют природну резистентность, зютчзючи загальну хмунологхч-[у реакттанхеть ! тт компонент«, застосопен! б!ометричн! методи 'внетпко-популяййного янгал!зу як для м!рних, кхльктсних знак.

Проведен! досл!ди на велнкга популяггхях ! блиэшках, втдчатъ про порхвняно виеоку генетнчну детермхнованхеть оочак,

що характеризуюсь загальцу хмуноб!олог!чну реактивы! сть, ¡цо дае моалив^сть застоеувашя фенотигавих показншс!в 3IP для проведения !вдив!дуального генэткчного тестування велико! рогато? худоби ! визначення спадкового пол!морф!зму по ознаках резис-тентност!, який е наол!дком тривал01 еволю1д2,на протяз! яко'! орган!зм формувався як високо гомеостазована система, зд!бна протистояти зов!$ан!м та внутртшн!м пошкоджуючим д!ям.

4. Дан! по успадковуваност! ознак Ьгунолог!чнох реактивно ст! як к!льк!сного вираження генетичног р!зниц! м!ж потомками пор!внюваних батьк!в, взят их як градах^' ï дисперсхйного комплексу, п!дтверджуе можливгсть ведения направленого в!дбору в популяп!ях великох рогато'т худоби ! проведения оцхнки пле-м! ннот ц!нност! бугахв-виробникхв по генотипу дочок. Оптималь-ним строком оц!нки сподкових особливостей бик!в-виробник!в по потомству являеться в! к молодняка - 3-4 mi сип, коли р!зниця м!ж потомками окремих буга'хв-вяробшш в досягае максимальних значгзнь. Цьоглу також сприяз високий коеф!ц!ент м!нливост! !му~ нолог!чног реактивност!, який" коливаоться в межах /32,4-70,1$/ в р!зн! пер!оди облхку реакцтх. В б!льш!й частину родовод!в оц!иованих бугахв-виробникхв порхвнюван! показники !мунолог!ч-hoï реактивност! вирог!дно в!др!знялксь мхж собою. Сильнореак-тивними виявились телички, батьками яких були бугах-виробники: Вальд 69722, Фермос 195, Ж!ар 203 /радгосп "Гребух!вський"/, Клас 182 /племаавод "Кожанський"/, Маяк 3119, Мачок 0689 /плем-завод "Св!танок"/, слабореактивними - дочки в!д бугахв-виробник!в: Гайдук 567, Дебют 31030, %рэа 1860 /чорно-ряба порода, радгосп "Tpçgyxtвський"/, Краб 6449, Локон 3634, Султан 917225 /племзавод "Кожанський", чорно-ряба порода/. Родоначальниками

нових заводеьких л!н!й стали бугаУ-виробники Ктас 182 /племзавод "Кожанський"/, Ранд 3821 /племзавод "Бортнич!"/, 1мпрувер 333471 /племзавод "Ceiтанок"/, дочки яких в молодому Bint в пор!внянн! э ровесниц ями «ули вироггдно бгльт реяистентними /Pf0,95; 0,99/.

5. Загальна тмунологтчна реактивнгсть оргашзму т}сно зв"язана з генетичиим походженням тварин на мгжпородному ргвн! i тону може характеризувати fx конституции/ мгпнгсть, маючи про-гкозуюче значения. Одковгковг телята /бички ! телички/ -чорно-рябот породи мали бтлып роз в пнут: покаэники гмунологгчно? реак-THBrocTi, в портвняннт з симентаяьськими. PioHmiH при цьому по bcix облгкових периодах реакиГт були статистично вирог!дноп /Р >0,99/. Встановлено, що найб!льи перспектявними в умовах Пгвдня Укратни являпться ггбриди - 1/2 эебу + 1/4 герефорд + 1/4 червона степова: вони мали найвицу пркродну резистентность i циву may. 1м уступали трьохпороднг noMici - 1/2 шароле + 1/4 герефорд * 1/4 червона степова, а найменш резистентними i низькопролунтивними були noMicnf бички г телички - 1/2 герефорд + 1/2 червона степова. Породность мае значний вирогхдний вплив на 3lP при схрещуванн! молочних пород: голвтино-фризькот i чорно-рябо?. Помнит бички /гг / г 1/2 чорно-ряба + 1/2 голитино-фризька мали вирог!дно вицу резистенттсть, чим чистопородно чорно-рябо тварини на 21МЭД. Поытснт бички /?2 / -3-4 голштино-фризыса + 1/4 чорно-ряба уступали по 3lP пом!сям

на 30,1 _ 73,7jg / Р<£ 0,05/ j чистопородним аналогам на 10,4 _ 2?,2£. У вс! BiKOni пер!оди бички /Fi / перевериували ровесник! в чистопородно? i noMicHo? /f2 / груп по живхй мае! ! середньодобових приростах на 8,5 _ 15,4£. Виходячи з цього 3IP може бути додатковим Ьщикатором гетерозису при

ехрещуБаннг в молочному скотарствт. 31Р бичкгв р1эиот породно? комбтнаптт позитивно корелюя з живою масою: г = +0,46...+0,52; / = 2,42...2,84/ г середн&обовими приростами живог маси: г - +0,4...+0,82; 1г= 2,04...3,81. ;

6. На характер становления в онтогенез! природ но? резис-тентностт органгзму значняй вплив мае стать нащадкхв, причому втк 3-4 мтс.яш являеться критичним. У вШ 3-4 м!сяш х старте 31Р бичкгв симентальськот I чорно-рябо? портд вироггдно пере-вицуе величину шет оэнаки теличок. Вхд народження I до 3-х мтсяшв гмунологгчна реактившеть теличок вища, н!ж у бичктв:

в пей вгковий пергод у теличок в сироватш кров! вироггдно больший вмхет загального бглка, глобулин в, гмуноглобулгшв, нижчий А/Г коефщхент. У вгш 3 мхе. г старше бкчки в поргвнянн! з тепичхами того я в {¡г/ проявляять б1льпу 1мунологтчну реактивность. Материнсысий ефект у вкладку народження бичкхв силыишиа г бхльш прочонгований, нхж v теличок, що видно по емiсту хмуно-глобулхнтв I бЬлка в молозивт матер1Б, а такок в сировати! кровт бкчктв т теличок. Отже, бкчки бтлыз вкмогливт нтк телички до умов вирощування впертод випоювання молозивом т молоком уатартв, коми втдбувавться йориування ознак ггродуктивност! та тмунолог1ЧШх геактивностг.

7. Вхдповтдно до сили прояву загальнох хмунобгологхчнох реактивностх, тзарини сильнореактивнох групп в поргвняшп 13 слабореактивними вхдрхзняяться бхльи високими показниками хктенсИБКОстх синтезу днтитхл на 15,0-23;?, багонитарнох актив-яоетх лейкоиитхв на 63,0-71,1%,- б'актерипвднох активност: сиро-ватки кровт на 5,0-12,0$, загального Й1 лку в, еярозатш кровх на 5,0$, глобултнтв на 6,0%, хмуноглобулЫв. на II,0%.

Сильнэрэ&ктивга тварини ыали б! льщу к!лыс!сть формених елемент!в кров! - еритроцит!в на 4,бЛ0,0%, лейкоцитхв на 3,0Л9,0%, гемо-глоб!ну на 4,0-9,0%, гематокриту на 2,0Л0,0$, в"язк!стю кроп! на 1,0-3,0%, питому вагу кров! на 2,0-6,0%, вм!ст зал!за в ц!лън!" кров! на 3,0-12,0%. Разом з тим вони маги меньш! показ-ники Ш0Е на 12,0-34,0%, температуру тгла на 0,3°, упов!льнену частоту серцебиття на 3,0-8,0%, частоту дихання на 3,0-12,0% у порхвнян-н! !з слабореактивними тваринами. Р!зниця юг!н!чних показник!в взятке вл!тку ! взимку бглмпе виражена у слабореакгтних тварин, що св!цчить про гх низьк! адялтивн! властивостх в пор!внянн! а сильпореагшганими ровесниками.

8. При вивчзнщ зо"гок!в мхж типами будови т!ла х реактивного встановлено, що тварини широкот!л!, пцльн!, розтягцут! мали в!диосно б!льшу 31Р, чим вузькот!л1, укороченнт ! пухк!

на 15,4; 15,2 ! 8,5%, титр природних антит!л на 17,6} 9,1; 13,6$, фагоцитарний !ндекс на 48,0; 22,6; 32,0% в!дпов1дно. В групу сильнорзактивних тварин в гореважн!й ктлькостх входпть щ!льн!, розтягчутх, ейрнсомн! тварини, а також з н!жним типом будови т!ла.

9, Ы!ж !мунолог!чною реактижйстю ! середньодобовими приростами спостер!гаеться постхйний додатн!й зв"язск: тиаринн з крацими показниками приросту в!др}ьниоться ! бхльш роэвино- , ними показниками ре активно с т!. с'гзници м!ж силмюреактийними } слабот«активными особицами !д н&роджэння ! до 18 м!сяш>> «нла-дада г:0 абсолютному приросту П,4%, ехдносному - 17,0?! на користь скльнореактивних тварин. Позхльно роотуч! тиарини в ус! вгковг перходи в пор!внянн! з лшццкоростучши мал» маний илист загальчого 65 л на, ал ьбум! н! в, глобул!н!я, ! ыуы глобул ;н!»

вгдповхдно на 5,0; 6,0; 8,0; lü,0# f вице А/Г коефтвхент на 7¡J. По ветх проведения дослгдах mis живою масою i ознакам и природ-нот резистентност! виявляеться позитивна i виротдна кореляшя: г = +0,18...+0,56. Тварини сильнореактивнох групи в{др{знались в!д альтернативно?, слабореактивнох групи по жив!й Maci в 3-18 м?с. в*и! «а 9-15%, в той час як при народкеннг слабореакг тивн! телята буки вахчими на 2,7 кг або на 8%. Бглып крупш тварини в nopíBHKHHi э мени крупними мали вщу 3lP на 14,0^, титр природы их ант ит i л на 10,1%, опс о но -фаго ц итарн ий 1ндекс на »,656.

Ю. Оэкаки природно? 1мунолог1чно? реактивном! oiiinemi в молодому втni тварин /3-4 míc./ позитивно корелюють з величиною надою молока у дорослих кор!в. Pi знгая по надо» за I лак-тапгю úis твавинамк сильно- i слабореактивнох групи на користь першог була вирогхдною i с плодах а - I2,4¡£, за найвиду лакташа: 14,6-18,4$ або 350-370 кг молока за I лактгй» i 585-720 кг за найвичу /Р^-0,95/. Позитивш, часто вирогхдш коефхшенти кореляи!? спостер!гаються мтк величиной надою за 1-у, найвкзг лактатю i bmíctom загального б:лку: * » +0,24, глобулШв г ■ +0,40, хмуноглобулхтв г » +0,31, бактеркпццноо актив-нтстю v в f0,24, л1эоиимноп активнгстю сироватки кров! г ■= +0,11. Нвгатионг встюгтдн! зв"язки встановлеи! miz величине» надою i конпентрыпео апьбум!ц{в: г * -0,48 i А/Г -сп*вв!днотенням: г = -0,40. Показник сттйкост! лактаитйнот криво? /ПУЛ/, як важлива конституптйна i техколог!чна ознака, strporifino f позитивно зв"язана а величиною 3lP г » +0,61.,,+ +0,79, то доэволЬе по величин! 3lP в 3-4 míc. bíbí прогнозу-зати майбутию молочну продуктявн!сть i ст1йк!сть лактап!йно?

криво?. Вартабелыисть шомтсячно? иолочнот продуктивное?! на. протязг 1-? яактацГт позитивно корелюе з величиною мтнлиеостг Э1Р, оптнено? в молодому вгпг /3-18 м1с./ / г =0,71; Р^-0,99/, ЩО дозволяв проводити оптику I В1Дб!р особин мпно? конститушт) 3 бтлЬИ високоа } стхйков молочноп продукт ив н1 с то.

11. Ознаки природнох резистентност1: 31Р, 1нтенсивн1сть антитхлогэнэзу, бактерицидна акти:нтсть сироватки кров: вхд'еыно пов'яэанг а рядом репродуктивних ознак, що характеризуют вгд-творнг якост{ тварин - числом осгмел}нь на I запл?днення:

г = /-0,3?/; тривал{ста 1-го т середнього сэрвхс-перходу: г = -0,314.,,-0,25; середнього мгжотэльно^о 1нтервалу: г а /-0,23/. У тварин сильреактивно!г групп тривал1С?ь 1-го серв?с-партоду була мэниоа на 20,556, середнього серв{ с-пертоду на 17,3$, середнього мгжотзльного гнтервалу на Ю(3$, пщекс оеЬганпшя па 27,0$. Сильнореактивнх тварини вирогтдно втдргз-нялиеь в}д свотх аналог!в fв слабореактивног групи бЪгын корот-пим пергодом внутр1иньоутробного роэвитку /Р» 0,99/ I крацрэ фгзхояоггчпов зрхлгетв орг&нтзму, яяа проявилась у виглядI бхлья розвинанот )игунот^тот рзактивност}, штеисившпгаго росту, вино? живот' мася г молочнот продуктявиоетт в зрхлому зтц:.

Ргвонь рэзистектностх ремонтник бичкгв в 5-12 м}с, в}ку, оп!нзний по тесту на 31Р, позитивно зв"яза>тй з фермуваникм ¥х в}дтворних якостей: вм}стом тестостерону в енровати} кровх: г в +0,40...+0,42; {нтенсивнтстя росту í масов С1м"яник1з: г « +0,27,..+0,32, розвитком.ознак статовогс диморфхзму: г = +0,39; ртвнем сперматогенезу:г " +0,42.,,+0,46,

12. В опткмальних i суворо вир}вняних умовах год}ел}, тримання, догляду т обл!ку продуктивности тварин, встаковлека ;о титр природних антитгл г величина 31Р позитивно } вирог!дко

эв"язана з числом вс!х лакталгйних днтв, к1лък}стю лактап{й, загальним числом отриманих телят в{д кожнот ксрови: г =-»0,31...+ +0,37, величиною пожиттевого надою: г «■• +0,28...+0,31; тривая{стп господареького використання: г = +0,23...+0,38. Сильнореактивнг тварями мали в портвнянш о сво1МИ слабореак-тивними аналогами б}льшу тривалтсть господареького використання на 9,2-37,4%, пожиттевого надою на 7,4-69,5%, число лактац}й на 10,0-49,3%, пожиттеву продумлю молочного жиру на 12,0-68,6$, середой надгй на I день лактап!¥ на 6,0-27,4%. Це свхдчеть про велкку гомвостатичну роль факторов природно? резистентности в органхзм! на протяз! всього онтогенезу, эабезпечуючи високу ст!йн!сть обмхну речовин, адаптивних якостей, що у значн1й мгр{ виэначаються спадковими особливостями тварин 1 вкаэують на необхтдк}сть використання пих фактор!в як непрямих, маркерних ознак для полггпгення киттоздатност!, молочно? продуктивное^, птдвищення вгдтворпих якостей { в к{нпе»ому п{дсумку покращення ексномтчних показниктв галузг скотарства.

ПропозкиИ виробниптву Портвняно висока эа№ЖН1сть фенотипово ртзних окремих показнихгв природно? рвзистеятност! вхд генетичних фактортв, а також наявнхсть прямих_ кореляихйних зв"язкхв м!ж ними I гос подаре ъко-корис н им и озкакамн /иввдктсть росту, жива «аса, молочна пподуктиршеть, вхдтворн1 якост!/ дозволяв використо-вувати !муноб}ологтчн1 тести для вгдбору тварин в-ранньому вин з бхлья розвиненими эахисними властивостями, як} являються одними з важливих передумов високот продуктивност!. Визначення степенГприроднот резистентност! тваринного орган! зму

необидно для ветеринарш-генвтишо? оц!пки попуяяфй. Цв мае особливе значения в плегЛнних чередах, де характера стика тварин за основнши ознаками природно? резне те нтност{ повинна бути складовою час тиною bcíoi еелекцгйнот роботи. 3 метою покращенн^ резистентности велико? рогатоí худоби до д!х сприятливих пара-типових фактор!в, пхдвищення ыолочнох продуктивност!, живо? ыаси, п!двицення строев господарського використання корхв, в{дтворних якостей рекомендуеться проводити доповиоючу оц!нку якостей тварин за р1внем ?х природно? 1мунолог1чно? реактивност!. Найб1льш i кйюрмативним i пор!вняно простим для роботи показни-ком резистентное^ е тест на загальну хмунологхчну реактивность, як !нтегруючу ознаку, що характеризуя стан захисних сил орга-nisMy, готовн!сть !мунолог!чним шляхом в!дпов*сти на попадания в орган!пм pfзних несприятливих б!отичних f аб!отичних фактор!в. Оц!нка рхвня загально? !мунолог!чно? реактивност! телят проводиться в 3-4 míс. В1цх шляхом постановки ик!рно? проби. В цвй пертод рхвень хмуколог1чнох роактивдаст! орган!зму велико? рогато? худоби досить високкй, а генетична компонента м!нли-востх ознаки резнетентност! ясно виражвна. Прогнозування ефекту в!дбору з врахувашям 3ÍP телнчок в 3-4 ni а. bí ц!, наприклад, для чорно-рябох породи зд!йонюеться за р!вняннями perpeeií: у => а + вх:

а/ надоя за 1-у лактал!ю, кг:

у в 2620 + 73 х б/ надою за найвищу лактац!ю, кг:

у » 3522 + 94"х в/ тривалостг господарського використання, Mfc.: у = 29 + 15 х

г/ пожиттево? молочнох продуктивност!, п:

' у = /-36,5/ + Г/6,3 х д/ тривалост! т!льност!, дн!: у = 297,5 - 4,25 х; е/ ст!Ркост! лактахййног криво?, коей. : у = 0,552 + 0,036 х; де у - в!дпов!дна ознака продуктивном! х - величина ЗаР, ощнеиа по шк!рн!й проб! / в мм/.

В результат! впровадження них рекомендап! I? можна скоротити цикл вирощування молодняка для комплект ащ I плем!ннох молочнох череди, знизити затрати на вирощування за рахунок вибраковки по те ни! Г-но низькопродуктивних тварин, тцдвицити молочну про-дуктивн!сть кожкох корови на 12, за 1-у лактаиш ! на 14-15% за нарвищу лактац!га, а також подовжити тривал!сть господарського використання високоп!нних кор!в, що пригеде до збхльшення вироб-няцтва продухи!I скотарства, знтаення хх соб!вартост!, шдвицення ейективност! ! культури селекп!Рно-плем!ннох роботи. Иконом!чна ефективнхсть в!д впровадження цього способу в!дбору тг умовах радгосп!в "ТребухтвськиП", !м. Щорса, "Рудня", "Димерсысир", племзаводах "КоканськиЯ", "Св!таток", "Бортнич!" Нихесько!1 облает! складають в и!нах 1989 р. 908 крб, на - голову в р!к.

СПИСОК poöiT, опубл!кованих по темг дисертац!?

•I. Герасимчук A.B. В}ков! та !ццив!дуалы0 змгни !муноб!-олог!чно¥ реактивност! телят чорно-рябох породи.// 3fсник с.-г. науки.- 1965,- JP 2, с. 95-98.

2. Герасимчук A.B. Особенности иммунобиологической реактивности телят черно-пестрой породы.// Исследов. в животнов. и рыбов. Зб. наук, праць УСГА,- К.» Урожай.- 1965,- с. 55-61.

3. Герасимчук A.B. Возрастные изменения иммунобиологической реактивности телят черно-пестрой породи разного происхождения.// Молочно-мясное скотов. Респ. м!жвгд. темат. наук. зб. Теор. питания плем. спр.- К.: Урожай,- 1965,- I, с. 46-51.

4. Герасимчук A.B. Иммунобиологическая реактивно.сть молодняка черно-пестрой породы племзавода "Кожанский".// Проблемы иммунитета с.-х. животных. Материалы'пленума отд. животнов. ВАСХШЛ. М.: Полос,- 1966,- с. 465-469.

5. Герасимчук A.B., Колесник H.H., Портнова М.С. Возрастные изменения биохимических, гематологических и клинических показателей у животных с различной оилой иммунобиологической реактивности.// Индив. разв. с.-х. жив. и формиров. их продук. Тез. допов. мтжвуз. наук. конф. К.: - 1966,- с. 335-336.

6. Портнова М.С., Колеси гас H.H., Герасимчук A.B.' Взаимосвязь некоторых биохимических показателей сыворотки крови и иммунобиологической реактивности в индивидуальном развитии теллт.// Индив. разв. с.-х. жив. и формир. их продухе. Тез. допов. м!жвуз. наук. кон$. К.:'- 1966,- с. 364-365,

7. Герасимчук A.B., Проценко Павл!ченко М.5. Визнагеннй к!лъкост! зал!за в кров! для оц!нки ф!з!олог!чного

стану орган! зму тварин.// Biсник с.-г. науки.- 1967,- № I, с. 95-S8.

8. Колесник H.H., Портнова М.С., Герасимчук A.B. О генетических основах онтогенеза животных.// Цитология и генетика.-1967,- т. I, № I, о. 51-59.

9. Герасимчук A.B. Иммунобиологическая реактивность организма телок черно-пестрой порода в связи с возрастом и

* конституцией.// Вестн. с.-х. науки.- I967,_ J5 4, е. 65-68.

Ю. Колесник М.М., Портнова М.С., Герасимчук A.B., Редька М.1. Bikobb дигам!ка бокового складу сироватки кров! та !муноб!олог!чно1 реактиЕност! орган!эму телят.// Молочно-м"ясне скотарство. Респ. м!жв!домч. темат. наук. зб!рн. К.: Урожай,-1968,-И, с. 68-76.

11. Герасимчук A.B., Портнова М.С. Индивидуальные особенности изменений некоторых гематологических показателей телок.// Исследование в животноводстве. Сборник научн. труд. сотр. и аспир. УСХА. К.: Урожай,- 1968,- с. 28-33.

12. Герасимчук A.B., Сыч Н.П. Различия в наследуемости Некоторых покааамлэй крови по корролпдигм мать-дочь и мать-сын у черно-пестрого скота.// Цитология и генетика,- 1959,- 3,

}' I, с. 89-90.

13. Герасимчук A.B., Хаврук О.Ф. Успадкування ознак иму-ноб!олог!чнот роактивност! у чорно-рябот худоби.// Досл!дкення в тваринництв!. Зб. наук., праць УСХЛ К.: Урожай.- 1970,- 38, с. 35-37.

14. Герасимчук A.B. Про взаемозв"язок мхж тмунобголопч-ною реактивн!стга ! формуванням м"ясних якостей у чорно-ррбо" худоби.// Кляхи збхльш. вироб. яловичпни. Матер!оли tecn. наук, виробн. Koiif). I6J8.09.I970 р., м.Китв. К. :• Урожай. -1970,- с. 79-80.

15. Чернякова H.ß., Герасимчук A.B. Но которые возможности 1рогнозироваш!я молочной продуктивности у коров.// Цитология и генетика,- 1971,„ 5, ]Р> 5, с. 468-470.

16. Герасимчук A.B. Жива вага, гогодач!сть, прир!ст та зшиваемхеть. приплоду в зв"пэку з pi shim генетичним походжен-

тварин.// Гензт. та сел. с.-г. росл, i тварин на Прикар-iaTTi. Матер. конфвренсрЕг. Колония, 1973.» К.: Наукова думка.-1975,_ с. 148-15?..

17. Березовий A.C., Герасимчук A.B., рэманов Л.М. Деякх )}з!олоГ1Ч1Й показники теляг-близняг рхзнох зиготност!.//

ix сник с.-г. науки.- 1980,- J« 3, с. 44-46;

18. Герасимчук A.B., Проценко Н.Е. Иаследственныэ различия |бцей иммунобиологической реактивности' у крупного рогатого ско-■а.// 1У с"езд генетиков и селекционеров Украины. Тез. доповхдей'

Иаукова думка.- 1981, - 6, с. 28-31.

19. Герасимчук A.B. Корреляция признаков естественной езистэнтности с молочной продуктивностш, долголетием и ьос-ро из водите льными качествами коров.// Гензт. устойч. с.-х. я;га_

: заболев. Балл. ВНИИплем.- М.: _ 1983,- 3, о. 94-95.

20.. Герасшчук A.B., Березовий A.C., Шеремета 3.1. орэлятивп! зв"яэки загальнох хыунологхчнох реактивност! з ивою масою i молочной продуктгазшетю корхв.// Вхонгас с.-г, ауки.- 1933,- !?> 10, с. 57_59.

21. Герасимчук A.B. Наследуемость кммуно биолог: гае с кой еактивности крупного рогатого скота.// Вестник с.-х. науки.». 984,-Г-7, с. H8-I2I.

22. Герасимчук A.B., Базавлук В.А., Терес В.М. Раннее рогнозкрование устойчивости лактационной деятельности коров о об:цей иммунологической реактивности.// Рациональное воден.

отрасли животн. Тез. допов. наук, виробн. конф. - Дн{пропетровськ, 1985,- с.' 41-43.

£3. Герасимчук A.B. Связь признаков естественной иммунологической реактивности с молочной продуктивности), долголетием и воспроизводительными качествами.// Повышение генет. потени. мол. скота. Научн. труды ВАСХШ.-M.j Агропромиздат. 1985,- с. 183-186. .

24. Герасимчук A.B. Способ отбора внсокоилодных самцов.// Авт. свцц. )' 1232246: Б»лл. иэобр. J» 19, - 1986.

25. Герасимчук A.B. Селекция на естественную иммунологическую реактивность - новый путь в разведении скота.// У с"езд УОГ и С им. Н.И.Вавилова. Тез. доп. Ко: Иаукова думка.-1986,- с. 123.

26. Герасимчук A.B., Шеремета В.И., Ваэавлук В.А. Корреляция и наследуемость яквой массы крупного рогатого скота породы пароле с разными показателями иммунобиологической реактивности.// У с"езд ВОГКС иг.«. Н.И.Вавилова. Т0э. допов.- М.: 1997, _ 3,

с. 235-236.

27. Герасимчук A.B., Гузев I.B. OirfHKa якост! молозива у велико? рогато? худоби та Лорцування 1мунолог1чно? реактивностх телят ptsHoS стат!.//2f сник с.-г. науки,- 1987,- № II, с. 49-53.

28. Герасимчук A.B. Молочная продуктивность коров с различной естественной иммунологической реактивностью.// Селокция с.-х. жив. на устойч. к болезн, и повыш. резист. жив. "атер. ГО Всес. совещ. по пробл. пов. резист. жив. - М.: 1988,- б', с. 74-75.

29. Полупан Ю.П., Герасимчук A.B. Содержание тестостерона в крови в связи с ростом, половым созреванием и диморфизмом голштинизированных бычков.// Сельскохозяйственная биология--1988,- ?• 5, с. 66-89. ' ' . .

30.-Кены Г.Д., Герасимчук A.B. , Моквев Ю.А. Резистентность красного степного скота, его помесеР и гибрвдор в условиях про-мшленной технологии.// Научно-гехн. бюлл. УН}ИК "Аскания Нова".-

Херсон. 1988,- II, с. 46-49.

31. Герасимчук A.B., ГУзев И.В. Связь иммунобиологической «активности с молочной продуктивностью, живой массой и длитель-гостыо внутриутробного развития крупного рогатого скота в онто-чэнезе.// ДЕЛ в УкрНШНТИ от 31.03.1989 г., Г 945_УК 89, К.: 1989,- 9 с..

32. Ввланская Н.В., Герасимчук A.B., Таранвнко Г.С. Наслед-твенные различия крупного рогатого скота по продолжительности озяйственного использования.// Развед, и искусств, осем. кр. рог. кота. Респ. межвед. тем. научн. сборник.~ К.: Урожай.- 1990,2, е. 18-22.

33. Шеремета В,И.1, Герасимчук A.B., Кудлай И.П. Зависимость стественной резистентности помесшх голштинских телок и бычков

т их живой массы.// Интенс. исп. маточн. поголовья с целю увел, роиз. мол. И говяд. Тез. докл. Rcec. кауч.-техн. семинара. -язань,- 1990,- с. 52-54.

34. Герасимчук А.В.Способ ранней оценки молочной продукт ив-эсти коров.// Авторское свидетельство' № 1630738. Еюлл. изобр. 8,- 1991.

35. Герасимчук A.B. Рекомендации по использования показа->лей естественной иммунологической реактивности для улучшения >яочной продуктивности крупного рогатого скота.// К.:Вццавн. ЗГА,- 1992,- 24 о.

36. Герасимчук A.B., Таряненко P.C. Какие дополнительные шзнаки необходимо учитывать селекционеру в животноводстве? // ;.'с"езд УОГ и С-им. Н.И,Вавилова. Тез. доп. - К.: 1992,- I,

159.

-/т увк . r /¿.¿>

Информация о работе

Герасимчук, Анатолий Васильевич
доктора сельскохозяйственных наук
Киев, 1993
ВАК 06.02.01

Автореферат

Тестерне значення ознак неспецифiчноi (природноi) резистентностi для прогнозування молочноi продуктивностi, життездатностi та вiдтворних якостей великоi рогатоi худоби - тема автореферата по сельскому хозяйству, скачайте бесплатно автореферат диссертации

Похожие работы