Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Усовершенствование технологии производства молока и говядины в условиях Подолья Украины

ВАК РФ 06.02.04, Частная зоотехния, технология производства продуктов животноводства

Автореферат диссертации по теме "Усовершенствование технологии производства молока и говядины в условиях Подолья Украины"

СУМСЬКИМ ДЕРЖАВНИМ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

** «§* «V

э

Казьмірук Лариса Василівна

/' і/

УДК 637.14.517.2:636.084

Удосконалення технології виробництва молока і яловичини в умовах Поділля України

Спеціальність - 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Суми - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вінницькому державному сільськогосподарському інституті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Польовий Леонід Васильович Вінницький державний сільськогосподарський інститут,

завідувач кафедри розведення і зоогігієни сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти: - доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Петруша Євген Захарович

Харківський зооветеринарний інститут, завідувач кафедрою механізації тваринництва;

- доктор сільськогосподарських наук, професор Леткевич Ігор Федорович

Сумський державний аграрний університет, професор . кафедри мікробіології, зоогігієни і хвороб дрібних тварин.

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет, кафедра крупного тваринництва (м. Біла Церква)

Захист дисертації відбудеться “ 2000 року

о К годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.55.8]5.02 Сумського державного аграрного університету за адресою: 40021 м. Суми, вул. Кірова, 160.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці університету.

Автореферат розісланий року.

"ч

Вчений секретар спеціалізованої вченої ра^^,

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Нинішній стан скотарства, викликаний перебудів-ними процесами та кризовими явищами у сільськогосподарському виробництві, поставив нові завдання перед зоотехнічною наукою. їх необхідно вирішувати у збиткових умовах ведення цієї галузі, яка сьогодні така практично в усіх господарствах. Тому стабілізація та збільшення виробництва молока і яловичини повинні виходити з науково-обгрунтованих технологічних рішень, в першу чергу з врахуванням оптимальних умов годівлі та утримання великої рогатої худоби.

В зв’язку з цим на Україні необхідні нові підходи до використання технологічних рішень у виробництві молока і яловичини, які мали б послідовний ланцюг: від розробки проектно-технологічних рішень у будівлях різного призначення до реалізації конкурентоспроможної продукції.

Проблемами покращання технолог ічних процесів у тваринництві, розведення тварин та створенню для них нормованих умов годівлі та утримання висвітлені у працях відомих вчених: Адміна Є. І (1982), Богданова Г. О. (1986), Демчука М. В. (1997), Єфіменка М.Я. (1999), Зубця М. В. (1984), Кандиби В. М. (1987), Пелехатого М.С. (1974), Петруші Є.З. (1998), Польового Л.В. (1982), та ін., що дозволило багатьом сільськогосподарським підприємствам України підняти виробництво тваринницької продукції на високий рівень. В той же час, при змінах форми власності і господарювання цих матеріалів виявилось не в повній мірі достатньо. Необхідні були наукові пошуки по нових комплексних технологіях виробництва молока і яловичини з врахуванням переходу до ринку.

На думку цілого ряду вчених, які відмічають, що крім збільшення валового виробництва молока та яловичини необхідно визначити шляхи зменшення витрат кормів і праці на тваринницьку продукцію та підвищити її якість (Ба-щенко М. 1., 1991; Борщ О.В., 1999; БуркатВ.П., 1992; Макарова Л, 1991).

Вирішення сьогодні таких питань є не тільки актуальними, але й необхідними для сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання, тому все це послужило передумовою вибору теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота є складовою частиною плану науково-дослідних робіт Вінницького державного сільськогосподарського інституту та науково-технічної програми “Продовольство-95” (постанова комісії Міністерства сільського господарства України від 12.12.91) тема№ К-4/3 “Вивчення, розробка та впровадження методів інтенсивного виробництва молока і м’яса шляхом удосконалення порід в умовах Вінницької області”, тема №2/4 “Розробити та впровадити технологічний проект отримання 5000 кг молока за рік від корів нових порід і генотипів в умовах Вінницької області” та тема “Збереження генофонду вітчизняних порід великої рогатої худоби та створення симен-талів м’ясного типу” (державний реєстраційний №0197Ш19231).

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень є пошук, обгрунтування та. розробка удосконалених технологічних рішень виробництва молока і яловичини з врахуванням умов годівлі та утримання великої рогатої худоби на Поділлі України.

Для досягнення мети були поставленні такі завдання: провести аналіз існуючих технологій виробництва молока і яловичини в господарствах Поділля;

виконати проектні розрахунки по раціональному розміщенню поголів’я на молочній фермі; розробити пропозиції по використанню генетичного потенціалу симентальської худоби в удосконалених технологічних умовах; вивчити зоотехнічні та господарсько-біологічні особливості великої рогатої худоби, що вирощені та експлуатуються в оптимальних умовах годівлі та утримання; розробити удосконалену технологію виробництва молока і яловичини для умов Поділля України; встановити економічну ефективність використання запропонованих технологічних рішень у виробництві молока та яловичини по зменшенню витрат кормів на одиницю продукції; зробити пропозиції виробництву з врахуванням ринкових відносин виробництва продуктів тваринництва.

Наукова новизна роботи. Вперше в умовах сільськогосподарського підприємства зроблені проектні розрахунки удосконалення продуктивних якостей симентальської худоби молочного напрямку продуктивності. Проектні розрахунки по раціональному розміщенню поголів’я в умовах удосконаленої технології утримання. Розроблені етапи використання генетичного потенціалу симентальської худоби в удосконалених технологічних умовах. Вперше запропоновані нові підходи до визначення типів конституції, які розроблені за участю автора. В роботі визначено можливості прогнозування молочної продуктивності корів в умовах удосконаленої технології. Запропоновані параметри оптимального часу осіменіння корів доповнюють комплекс технологічних критеріїв оцінки ефективності технолога виробництва молока. Розроблена спрощена методика визначення тішу конституції тварин у молодому віці для прогнозування напрямку їх використання. З метою підвищення ефективності ведення галузі скотарства запропоновані шляхи використання надремонтного молодняку для підвищення виробництва яловичини та покращання її якості в умовах індустріальної технології, промислове схрещування корів молочних і комбінованих порід з м’ясними плідниками і визначення оптимального віку реалізації при зменшенні витрат кормів та праці на одиницю продукції з врахуванням якості яловичини.

Практичне значення одержаних результатів. Практичну цінність представляють такі розробки, які є в дисертації: методика розрахунків удосконалення продуктивних якостей великої рогатої худоби; проектні схеми технологічних процесів у тваринницьких будівлях для різних статево-вікових груп худоби; спрощена методика визначення типів конституції; розрахунки прогнозування продуктивності корів різних генотипів в умовах удосконаленої технології утримання; оптимальні параметри осіменіння худоби; результати використання зелених кормів у годівлі корів симентальської та української червоно-рябої молочної породи; параметри вирощування та відгодівлі надремонтного молодняку худоби для підвищення ефективності виробництва яловичини та її якості.

Результати досліджень використовуються вченими і спеціалістами з метою реконструкції діючих ферм по виробництву молока і яловичини, розробляючи програми розвитку тваринницьких підприємств, не залежно від форм господарювання. Удосконалені технології використовуються при розробках напрямків племінної роботи з худобою. Результати проведених досліджень використовуються у навчальному процесі при розробках курсових проектів по розведенню, годівлі та гігієні тварин.

з

Особистий внесок здобувана. Дисертантом теоретично обгрунтовано передумови та принципи доцільності використання технологічних рішень у виробництві молока і яловичини з врахуванням умов годівлі та утримання великої рогатої худоби. Автором особисто при його безпосередній участі проведені теоретичні розробки методики визначені ія індексу маси тіла тварин. Організація і проведення досліджень, підбір піддослідних груп тварин, збір, узагальнення отриманих даних досліджень, статистична обробка матеріалів дослідження автором проводились безпосередньо. Аналіз та узагальнення результатів досліджень при впровадженні у виробництво автором дисертації виконувалось під керівництвом доктора с.-г. наук, професора Польового Л.В.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на засіданнях вченої ради зооінженерного факультету Вінницького державного сільськогосподарського інституту (1996-1999); на обласних науково-практичних семінарах та конференціях (1997, 1998); на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Вінницького державного сільськогосподарського інституту (1997, 1998); на міжнародній конференції “Проблеми індивідуального розвитку сільськогосподарських тварин” (м. Київ, 1997); на міжнародній конференції “Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи 'їх вирішення” (м. Львів. 1999) та ін. і були обговорені і схвалені до впровадження.

Дисертаційна робота розглянута на розширеному засіданні кафедри розведення сільськогосподарських тварин і зоогігієни та технології виробництва продуктів тваринництва Вінницького державного сільськогосподарського інституту і рекомендовано до захисту (1999).

Публікації. За матеріалами досліджень по темі дисертації опубліковано 19 робіт, у фахових виданнях в яких викладено основний зміст наукових досліджень, в т.ч.: 5 - без співавторів у наукових виданнях і тезах доповідей конференцій.

Структура і об’єм роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методики досліджень, результатів власних досліджень, обговорення експериментальних даних, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури і додатків. Обсяг дисертації 199 сторінок комп’ютерного тексту, включає 14 таблиць, 11 рисунків. Список використаної літератури містить 263 найменувань, з них 21 іноземних авторів.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Матеріалом для експериментів послужили теоретичні розробки схем досліджень, визначення об’єктів досліджень, проектні розробки технологічних процесів тощо.

Для вирішення поставлених завдань по вивченню ефективності використання технологічних рішень у виробництві молока і яловичини з врахуванням умов годівлі та утримання великої рогатої худоби була розроблена схема факторів, значення яких в експериментальних дослідженнях доцільно встановити. Так, розроблена схема, де послідовно досліджуються в стаді великої рогатої худоби: методи розведення, технологічні рішення у тваринницьких будівлях, умови годівлі та утримання, зоотехнічні та господарсько-біологічні особливості тварин, економічна ефективність використання технологічних рішень, пропозиції до впровадження досліджень у виробництво молока та м’яса.

Зроблені розрахунки удосконалення продуктивних якостей симентальської худоби молочного типу з врахуванням проектного завдання по середньорічному поголів'ю тварин різних статево-вікових груп, руху поголів'я, потреби в ремонтному молодняку та продуктивності первісток.

Удосконалення худоби молочного типу симентальської породи виконується з використанням генетичного потенціалу корів в 4 етапи, які розводяться в племінному заводі "Вила" по розробленій племінній програмі. В даних дослідженнях створення молочного типу симентальської худоби знаходиться на 1-2 етапах, тобто в напрямку підвищення молочної продуктивності її жирномолочності. Крім того ряд досліджень було проведено з використанням тварин інших порід, які розводяться в Вінницькій області.

Об’єктом досліджень були 944 тварини (ремонтний молодняк і нетелі -258 гол., корови-первістки - 146 гол., корови І-Ш лактації - 400 гол., надремон-тний молодняк - 140 гол.), виробничі та допоміжні будівлі для тварин по виробництву молока, яловичини та по вирощуванню корів-первісток.

Робота виконана в 1993-1998 роках у Мізяківських Хуторах і “Дружба” Вінницького району, “Зоря” Немирівського району, “Відродження” Липовець-кого району, “Вила” Томашпільського району Вінницької області та “Аврора” Дунаєвецького району Хмельницької області.

Лабораторні дослідження проводились на кафедрах розведення сільськогосподарських тварин і зоогігієни та технології виробництва продуктів тваринництва Вінницького державного сільськогосподарського інституту.

Розробки проектно-технологічних рішень в будівлях для утримання тварин різних статево-вікових груп виконанні з використанням типових проектів тваринницьких будівель, норм технологічного проектування (ВНТП-СГ і П -46-1.94), розробок Л.В.Польового (1980-1990 рр.) по технологіях виробництва продуктів тваринництва і автора дисертації (1995-1997 рр.) та з використанням ОНТП-81 при вирішенні необхідних заходів охорони зовнішнього середовища.

Розробка проектних ескізів виконувалась в напрямку пошуку ефективних варіантів по показниках використання площ та дотримання технологічних і гігієнічних параметрів для утримання тварин різного віку та фізіологічного стану.

Всі елементи проектних ескізів окремих будівель, по Р.Ф.Стасенко (1974) виконувались з врахуванням: способів роздавання кормів; умов утримання тварин, мікроклімату, продуктивності тощо.

Дослідження проводились на тваринах селекція яких була спрямована на розведення тварин, які з мінімальними витратами кормів та праці давали максимальну продуктивність. В дослідах використані породи і генотипи великої рогатої худоби, які розводяться на Поділі.

Формування технологічних груп проводили з врахуванням напрямку продуктивності підприємств, потужності технологічних періодів, санітарних розривів між групами та нерівномірності формування технологічних груп.

Науково-господарські дослідження були проведені у виробничих умовах згідно зі схемою (табл. 1).

Формування піддослідних груп проведено за принципом пар аналогів (за

віком, породою, продуктивністю, живою масою, датою отелу). Дослідження були проведені у 7 етапів методом груп і періодів.

Таблиця 1

Науково-господарські дослідження на тваринах в оптимальних умовах ______________________годівлі та утримання_________________________

Етапи Питання, які вивчались Групи піддослідних тварин Місце проведення

кон- троль дослід

1. Вплив етологічних показників новонароджених телят на продуктивність і відтворну здатність пасивні (п = 40) середні (п *■ 40), активні (п = 40) “Вила”

2. Вплив віку осімекіння та живої маси на надої корів молочного типу конституції вік осшенш-ня 16 міс. (п= 11) вік осіменіння: 17, 18,19,20,21,22 і більше (п« 127) Міз. Хутори

3. Ефективність прогнозування молочної продуктивності чистопорідних і помісних корів в умовах удосконаленої технології утримання чорно-ряба порода (п —13), удій матерів 2641 кг 1. чорно-ряба порода (п *» 37), удій матерів 3521 кг 2. чорно-ряба (п = 47), удій матерів 4784 кг, 3. помісі (п = 9),удій матерів 2646 кг 4. помісі (п = 21), удій магерів3642кг 5. помісі (п - 19), удій мшєрів4944кг Міз. Хутори

4. Ефеетивність використання зелених кормів коровами симентальської і червоно-рябої молочної породи сим. порода молочного типу (п-75) українська червоно-ряба молочна (п ~ 75) “Зоря”

5. Відтворювальні якості корів в умовах удосконаленої технології утримання сервіс-7ЄРІОД до 30 ДНІВ (п = 49) 1. сервіс-період - 31-45 днів (п = 32) 2. сервіс-період - 46-60 днів (п =62) 3. сервіс-період-61-90 днів(п- 81 ) 4. сервіс-період - 91-120 днів (п * 26) ‘’Відродження’1

6. Ефективність схрещування корів чорно-рябої породи з бугаями м'ясних порід чорно-ряба порода (п -20) 1. Уз чорно-ряба х Уа шароле (п = 20) 2. Уг чорно-ряба х ■/* герефорд (п = 20) 3. Уг чорноряба х Уі абердин-агаус (п « 20) '‘Аврсра”

7. Якість яловичини в залежності від віку реалізації молодняку великої рогатої худоби симентальська (п = 10) 1. чорно-ряба (п * 10) 2. абердин-ангуська (п = 10) 3. У< симентал У* голштин (п = 10) 4. 7ібСиментал 7/І6 голштин (п^ІО) 5.7/]6симентал 9/|б голштин (п - 10) “Дружба”

Для вивчення росту тварин щомісячно проводились їх зважування, на основі яких визначали загальні та середньодобові прирости живої маси. Промір екстер’єру (ширша грудей за лопатками) для визначення типу конституції брали у тварин згідно прийнятої методики визначення типу конституції (Л.Польовий, Л.Казьмірук, 1997). Проміри були взяті після отелу корів на другому місяці першої лактації. В залежності від напрямку продуктивності корів визначали індекс маси тіла (по розробленій шкалі). За показниками івдексу маси тіла визначали щільність або рихяість тулуба тварин.

Поведінку телят вивчали за тестами життєдіяльності при їх народженні: реакція телят на звук; переміщення предметів; час підйому голови після народження (в перші 10 хв.); виникнення смоктального рефлексу (не пізніше 1 години після народження); інтенсивність смоктання; реакції на больові подразнення (стискування вушних раковин); час успішної спроби стати на кінцівки (не пізніше 1 години після народасєн- ' ня). В залежності від показників поведінки, телят розподіляли на пасивних, середніх та активних, в яких від народження до закінчення першої лактації визначали: час і рівень заплідненості та їх молочну продуктивність (Зубець М.В., Токарев М.Ф., Вінничук Д.Т., 1996).

Вплив віку осіменіння та живої маси телиць на майбутні надої корів визначали з врахуванням віку осіменіння з 15 до 22 і більше місяців та їх живої маси в такі ж місяці. За контроль було взято групу теличок, вік першого осіменіння, яких становив 16 місяців (як аналог у всіх піддослідних групах). Вивчення прогнозуючої та фактичної молочної продуктивності корів проводилось виходячи з проміжного успадкування продуктивності від батьків та створення нормованих умов годівлі в залежності від рівня продуктивності (3500, 4000, 4500 та 5000 кг). Вивчення можливостей використання зелених кормів проводилось у пасовищний період на культурних пасовищах 160-170 днів (згідно загальноприйнятих методик). Визначали живу масу корів, надій, вміст жиру та молочного жиру в молоці. Молочну продуктивність корів визначали щодекадними добово-контрольними доїннями з подальшими розрахунками за лактацію. Обчислювали молочну продуктивність за 305 днів Лактації та кількості жиру в молоці (за загальноприйнятою методикою). Відтворю-вальну здатність корів оцінювали за загальноприйнятими методиками: за віком першого отелу, кількістю осіменінь на одне запліднення, відсотком заплідненості після першого осіменіння, тривалості сервіс-періоду, виходу телят на 100 корів. Дослідження відтворювальних якостей корів визначали за такими тривалостями сервіс-періодів: до ЗО днів, 31-45, 46-60, 61-90, 91-120 днів. Вивчення технології вирощування та відгодівлі надремонтного молодняку великої рогатої худоби передбачалось при високому рівні годівлі (середньодобових приростах 800-1000г) Якість яловичини визначали по середніх зразках проб туш при забої бичків у 12, 15, 18 місячному віці з визначенням у м’ясі: загальної вологи, жиру та протеїну. Зрілість м’яса визначали відношенням жиру (%) до загальної вологи (%) помножити на 100 (од.), а жиро-протеїнове співвідношення: відношенням жиру (%) до протеїну (%) помножити на 100 (од.).

Кількість спожитих кормів тваринами визначали з врахуванням різниці між масою заданих кормів і їх лишків: один раз в місяць за дві суміжні доби. Годівлю тваріш здійснювали згідно з нормами за раціонами і видами кормів, що виробляються в сільськогосподарських підприємствах, де проводились дослідження. Для піддослідних груп тварин забезпечували повноцінну годівлю згідно норм в залежності від віку тварин, їх живої маси, приростів живої маси відповідно до норм годівлі: Томме М.Ф. (1969); Богданов Г.О. та ін. (1986); Ноздрін М.Т. та ін. (1991).

В окремих дослідах передбачалось прив’язне утримання тварин в етапах 3, 4, 5; безприв’язне -1, 2, 6, 7 (табл.1).

Зоогігіенічні умови вивчались у відповідності до ’’Методичних рекомендацій по вивченню систем мікроклімату в промисловому тваринниціві та птахівництві” (Москва, 1977). Температуру і відносну вологу повітря вимірювали аспіраційним психрометром. Швидкість руху повітря - за допомогою кульового кататермометра. Концентрацію вуглекислоти - прискореним методом (М.Демчук і співавтор., 1990). Вміст у повітрі приміщень аміаку і сірководню - за допомогою УГ-2. Облік бактеріальної забрудненості повітря - з використанням методу осадку. Виміри параметрів мікроклімату проводилось два рази за добу (вранці в 6-7 годин і ввечері - 20-21 годині) на протязі 2 суміжних днів.

Економічну ефективність використання запропонованих технологічних рішень у скотарстві для підвищення молочної та м’ясної продуктивності і її якості визначали на основі фактичного обліку витрат кормів, поживної цінності

та розрахунку їх вартості на одиницю продукції, отриманих продуктивних показників у порівнянні з контрольними групами тварин. Підтвердження порідних якостей тварин свідчать про вдалі технологічні рішення, а відхилення - про протилежне.

Статистичну обробку матеріалів досліджень проводили за методикою М.О.Плохинського (1969) та з використанням ЕОМ. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при (Р < 0.05*, Р <0,01**, Р < 0,001 ***).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Проектні розрахунки удосконалення порідних і продуктивних якостей симентальської худоби молочного типу. В основі проектних розрахунків покладено: проектне завдання, де передбачено більше 20 показників (поголів’я, продуктивність, вихід телят, бракування, виранжування тварин, отримання заказаних плідників, продаж тварин, тощо) на прикладі племзаводу "Вила".

Виходячи із проектного завдання встановлено: потребу у коровах-пер-вістках, нетелях, ремонтному молодняку та їх розміщення на фермі. Переобладнання корівника розміром 12 х 84 м (в якому утримувалось на прив'язі 100 корів, отели проводились у стійлах, телята утримувались у клітках біля корів, оцінка корів-первісток за комплексом ознак не проводилась в зв'язку з відсутністю для цього необхідних умов) під контрольно-селекційний корівник (КСК), що забезпечує цілеспрямовану роботу по удосконаленню племінних якостей худоби. Загальна потужність КСК складає: 2 денника для отелів, 104 стійла для нетелів, 7 стійл для новотільних корів і 35 стійл для корів-первісток по комплексній оцінці, що дозволяє виявити генетичні можливості тварин.

Проектні розробки по розміщенню поголів’я ферми молочного типу Проектні розробки розміщення великої рогатої худоби в будівлях на фермі виходять із сучасного стану поголів’я тварин, удосконалення технологічних процесів та створення необхідних умов підвищення іфодуктивності скотарства (рис.1).

До розробки Після розробки

брак

Рис. 1. Технологічна схема руху великої рогатої худоби на фермі

Котрольно-селекційний корівник (8, 9) включено у загальну технологічну схему виробництва молока, де нетелів гадготовлюють до отелів, пере-віряють корів-первісток за комплексом ознак та підготовлюють к до інтенсивної експлуатації на протязі 5-6 лактацій. Технологічним проектом передбачається у будівлях розміром

і 2x84 м утримувати в кожній будівлі корів таких груп: сухостійних, новотільних, першого періоду лактації та другого періоду лактації (1,2,3,4).

Вирощуються ремонтні телички з 6 до 18 місячного віку у будівлі розміром 12x78 м, де виділено дві секції: для теличок з віком 6-12 міс. на 100 головомісць та з 12 до 18 місяців на 80 головомісць. Надремонгний молодняк розміщується у будівлі на 140 голів розміром 12x78 м. Технологією передбачається утримання надремонтного молодняку великої рогатої худоби у віці з 6 - до 15 місяців.

Таким чином, розроблена нова технологічна схема виробництва молока, яка суттєво змінена від традиційної 4-цехової (як найбільш поширеної) в тому, що передбачені елементи такої технології перенесені в окрему будівлю (сухостійні, новотільні, лактація корів 1 та П періодів ) та утримання нетелів і корів-первісток в КСК. Така 2-цехова технологія має позитивні вирішення, яка поєднує можливості використання зоотехнічної науки при індустріалізації виробництва молока та зниження витрат на його виробництво.

Напрями використання генетичного потенціалу симентальської худоби в удосконалених технологічних умовах. Реалізація генетичних можливостей дійного стада з надоями більше 5000 кг молока за рік від корів симентальської породи в умовах удосконалених технологій стимулює виробництво молока в зв'язку з тим, що підвищується продуктивність худоби, та зменшуються витрати на виробництво молока, що дозволяє від не рентабельного виробництва перейти до рентабельного. Але надмірне захоплення голштинизацією симентальської худоби в останні роки призвела до дефіциту чистопородного симентала на Поділлі.

Вимоги ринкової економіки зумовлюють коректувати метода селекції. Діюче стадо симентальської худоби розподілено на дві порідні групи за напрямком продуктивності (молочний і м’ясний типи). Стадо молочного напрямку продуктивності від-селекціонується у 4 етапи (селекція на підвищення молочності, жирномолочності, білковомолочності та придатності до машинного доїння). Закріплення молочної продуктивності ведеться індивідуальним гомогенним підбором, підвищення молочності (індивідуальним гетерогенним, груповим гетерогенним) з використанням ліній: Лавра, Забавного, Радоніса, Вірного та Етапа.

Вплив єтологічних показників новонароджених телят на продуктивність і відтворну здатність. Згідно з розробленою технологією найбільш раціонально виділяти наступні технологічні періоди вирощування молодняку великої рогатої худоби: профілакторний (утримання телят в родовому відділку до 20 денного віку); молочний період (з 20 денного до 6 місячного віку); вирощування (з 6 до 12 місячного віку); період інтенсивного росту (з 12 до 18 місячного віку); вирощування нетелів (з 18 до 25 місячного віку); підготовка до отелів і отели (з 25 місячного віку до 20 днів 1 лактації); оцінка корів-первісток за першою лактацією, що відповідає закономірностям індивідуального розвитку тварин.

Визначення тестів життєдіяльності новонароджених телят показало, що реакція телят на звук була у 82 гол. (68%); на переміщення предметів - 98 гол.

(82%); час підйому голови після народження (в перші 10 хв.) - 84 гол. (70%); виникнення смоктального рефлексу (не пізніше 1 години після народження) - 87 гол. (73%); інтенсивне смоктання - 84 гол. (70%); реакція на больові подразнення (стискання вушних раковин) - 86 гол. (72%); час успішної спроби стати на кінцівки (не пізніше 1 години після народження) - 73 гол. (61%).

Встановлено, що позитивну реакцію мають телята, які народжуються живою масою більше 32,8 кг або 78,4% від середньої живої маси по стаду.

За тестами життєдіяльності при їх народженні виділені телиці пасивні, середні та активні. Краще розвиваються активні телички. Телички з високим і середнім індексом рухливої активності масово приходили в охоту в 17-місячному віці. Заплідненість теличок активних складає 70%, пасивних - 50%. Різниця між надоями пасивних і активних тварин складає 86 кг, між пасивними та середніми - 34 кг. Пасивних корів-первісток було вибракувано 25%, активних - 7%. Тому, увагу доцільно приділяти вирощуванню нетелів, де умови утримання та годівлі відіграють основну роль у формуванні високопродуктивних корів-первісток з врахуванням поведінки тварин.

Методика визначення типів конституції тварин за мінімальним використанням показників- Оцінка тварин за конституцією потребує спрощення. Одним із шляхів доступності враховувати використання оцінки типів конституції є використання мінімальної кількості промірів тулуба тварин. Тому, з метою прискорення визначення індексу маси тіла великої рогатої худоби нами розроблена спеціальна шкала, де по значенню ширини грудей за лопатками для молочних, комбінованих або м’ясних порід встановлюють показник індексу маси тіла (в одиницях).

Показники, які будуть більші ніж середні по популяції (породі, стаді, родині, лінії), свідчать про щільність тулуба, а менші - про рихлість тулуба тварини. Використання даної методики визначення типів конституції показало можливість ведення селекції тварин із врахуванням типів конституції при зменшенні затрат праці для оцінки тварин в 4-6 разів в залежності від кваліфікації спеціаліста у порівнянні з загальноприйнятими методами.

Вплив віку осіменіння та живої маси на надої корів молочного типу конституції. Нашими дослідженнями встановлено, що 72% корів чорно-рябої породи віднесені до ніжного-щільного (молочного) типу конституції. Генотипи 'Л чорно-ряба У* голштин молочний тип конституції мали 87% корів-первісток. Жива маса теличок чорно-рябої породи і помісей з голштинами з віком осіменіння збільшується - в 15 міс. в середньому вона становила 332,5 кг, а в 22 і ... більше місяців - 440,3 кг.

Корови-первістки чорно-рябої породи по першій лактації мали перевагу в надоях в порівнянні з помісями 'А чорно-ряба 'А голштинська порода на 11.2% і в порівнянні з помісями V* чорно-ряба ЭЛ голштинська порода на 6,5% (табл. 2).

Таблиця 2

Продуктивність корів-первісток чорно-рябої породи і помісей з голштинами в розрізі віку осіменіння, кг (М ± т), (п = 138)

Вік осіменіння, міс. Порода і порідність

п чорно-ряба П /г чорно-ряба 'А голштина П V* чорно-ряба 3/і голштина

15 - - - - 2 3524.3 ±12.5

Іб(контроль) 3 4125 2 ±48 3 5 3866.5 ±37.4 3 3805 4 ±45.5

17 11 4224.4 ±135 3*** 14 3984.5 ±112.7 12 4111.3 ±98.7***

18 13 4674.1 ±163 а*** 12 4773,1 ±123 4*** 16 4855.5 ±111 3***

19 12 5112.3 ±121 4*** 8 4634.5*113 2*** 11 4987 5 ±85 5***

20 5 4811 4 ±46 2*** 5 4621.3 ±87.5*** 2 4886 3 ±66 3***

21 3 4802.1 ±314**’ 1 4715.3 ±0.00"* - •

22 і більше 2 4612.7 ±14.5*** - - - -

В середньому 49 4864.7*113.7*** 43 4373.Ш06 7*** 46 4567.9±9[,5***

В розрізі віку осіменіння найбільші надої отримані від корів-первісток чорно-рябої породи запліднених у віці 19 місяців (5112 ± 121.4 кг). Первістки, які були запліднені в віці 16 місяців, дали надої 4125 ± 48.3 кг, що менше ніж в 19-місячному віці на 987 кг. Різниця вірогідна при Р < 0.001.

Помісні тварини (‘А чорно-ряба 'А голштина) порівняно раніше мали максимальну продуктивність в розрізі віку першого оміменіння. Так у корів, які були запліднені в віці 18 місяців, отримані найбільші надої (4773.1 ± 123.4 кг).

Для помісей '/4 чорно-ряба У* голштина характерна рання лактація 24-26 місяців, але рівень надоїв значно менший, ніж в інших корів (3524.3±12.3-3805.4±45.5 кг).

Максимальну продуктивність отримано від корів-помісей 'А чорно-ряба У» голштина, які були запліднені в віці 19 місяців (4987.5 ± 86.5 кг).

Вплив віку осіменіння на вміст жиру в молоці в усіх порідних групах був незшчним.

Ефективність прогнозування молочної продуктивності чистопородних і помісних корів в умовах удосконаленої технології утримання. Проміжне успадкування від матері і батька для прогнозування продуктивності у нащадків чорно-рябої породи в помісей було практично однаковим з врахуванням груп за рівнем продуктивності. Середня продуктивність матерів батьків дочок чорно-рябої породи складала 6261 кг молока, а голштинської - 6464 кг. В той же час фактична продуктивність дочок значно відрізнялась як у чорно-рябих корів, так і у помісей.При продуктивності матерів до 4000 кг у чистопорідних дочок надої були більші прогнозу. Помісні корови мали значно менші надої в порівнянні з прогнозом. В середньому по всіх групах - 971 кг. Встановлено, що середній надій дочок чорно-рябої породи за 305 днів першої лактації складає 5533 ± 32 кг, а продуктивність матерів була 2641 ± 80 кг (табл. 3).

и

Таблиця З

Прогнозуюча і фактична продуктивність піддослідних корів_____________

Показники Чорно-ряба Голштинізовані помісі (Ш-ІУ покоління)

групи матеї зів за рівнем прод активності

І (конт- роль) її III в середньому по групах І II III в серел-ньому ПО групах

Кількість, галів 13 37 47 97 9 21 19 49

Продуктивність матерів, кг 2641±80 3521±86 4784±І00 3648 26ІШ4 3642±44 4944±97 3744

Г^ог^ю^^йгрі^таивніспь /тзскг 4451 4891 5522 4935 4555 5053 5704 5104

Фактична продуктивність дочок, кг 5533+32 5433±30 5230±82 5332 4055±96 4355±53 4993±17 4133

± фактична продуктивність до прогнозуючої, кг + 1082 +542 -292 +397 -504 -698 -711 -971

Ці дані говорять про те, що батько передав спадкову інформацію дочкам більше, ніж їх матері по молочній продуктивності. Аналогічні дані одержані при рівні продуктивності матерів більше 3000 кг. Чим нижча продуктивність матерів, тим більший вплив на продуктивність дочок має батько.

Ефективність використання зелених кормів коровами симентальської і української червоно-рябої молочної породи. Одержані дані свідчать про те, що можна прогнозувати молочну продуктивність при високому рівні кормо-забезпечення 57.8 ц к.од. на 1 голову за рік з врахуванням віку корів та породи (табл. 4). Загальні витрати кормів у симентальської худоби більші ніж у їх аналогів української червоно-рябої молочної породи, тому що інтенсивний ріст сименталів потребував додаткові витрати енергії кормів на прирости живої маси.

Таблиця 4

Продуктивність піддослідних корів (М ± ш), (п = 150)______________

Показники Симентальська порода (контроль) Українська червоно-ряба молочна

Лактація

II III II III

Жива маса, кг 452 8±7.43 534 4*12 15 582.4ilt.Sl 424.4і7.55** 504 8*8 47* 547 3*5 14**

Молочна продуктивність, кг 3124.4482,5 3942.5*112.2 4315.4* 18,8 4235,3*72.6'*'* 4724,2*105,2*** 5524.4*122,5***

Вміст живу в молоці 3,78*0,11 3,84 і 0,03 3,82*0,12 3,52 *0,06 * 3,58 *0,08 ** 3,55 *0,Р4 *

Вміст молочного жиру, кг 118,10 ± 5,31 151,39 ±6.42 164,85 ±7,32 149,08* 4.34м 169,13 *4,88 * 196.12* 6,52**

Витрати кормів на 1 кг молока, к. од. всього 1.85 1.47 1.34 1,37 1.22 ї .05

зелених кормів 1,41 1.12 1.02 1.04 0.93 0.80

З даних табл. 4 видно, що використання зелених кормів приводить до зменшення витрат кормів в середньому на 24%.

Відтворювальні якості корів в залежності від часу їх осіменіння. ...

Утримання всіх корів були однакові. Умови годівлі відповідали кормовій базі, тобто загальна забезпеченість кормами була 44 ц к.од. на одну голову. Отримані дані показали, що в охоту найбільше приходить корів після отелу в період від 61 до 90 днів, але запліднилось за першим покриттям всього 54,2 %, за другим - 36,4 % (табл. 5).

Високу здатність до запліднення показали корови, у яких після отел; пройшло 31-45 днів.

Таблиця:

Ефективність першого та другого осіменіння ___________________________корів в різний час після отелу____________________

Трива- лість сервіс-пе- ріоду, днів Осімінені в першу охоту Осімінені другий раз

голів % з них запліднилось голів % з них запліднилось

голів % голів %

до ЗО 34 21,2 26 76,4 15 16,7 2 13,3

31-45 18 11,2 15 83,3 14 15,6 7 50,0

46-60 44 27,5 27 61,4 18 20,0 9 50,0

61-90 59 36,9 32 54,2 22 24,2 8 36,4

91-120 5 3,1 4 80,0 21 23,3 11 47.2

Всього 160 100 104 65,0 90 100 37 41,1

Дослідження показали, що в залежності від індивідуальних особливосте! корів була різною ефективність першого і другого осіменіння. Тому, недоцільне осімєняти корів до ЗО днів після отелу. Недоцільно осіменяти корів після 91-12С днів після отелу, тому що, такі тварини зменшують вихід телят на 100 корів : яловістю 34,6%. Потрібно практикувати осіменіння корів від 30 до 90 днів.

Ефективність схрещування корів чорно-рябої породи з бугаями м'ясних порід. В умовах удосконаленої технологій найбільшу перевагу за живою масою в усі віков: періоди мали бички-помісі породи шароле у порівнянні з бичками чорно-рябої породи (табл. 6)

Інші помісні тварини також краще формували м'ясну продуктивність, про що свідчить рівень середньодобових приростів.

Таблиця 6

Динаміка живої маси піддослідних тварин, кг (М ±т), (п = 80)

Вік, міс. Чорно-ряба (контроль)п =20 '/з шароле п = 20 'Л герефорд п = 20 '/а абердин-ангус п = 20

При народженні 23.6±0.82 28.7i0.75*’1'* 26.5±0,82** 29.8±0.32***

3 83.9il.15 93.5il.32*** 91.7±1.44*** 88.3±2.3*

6 148.2±2.04 163.2і3.05*** 159.3±1.75*** 152.9і2.14

9 209.9±5.21 229.9і4.70*** 225.4±3.66** 217.1±4.15

12 282.7±5.18 311.0±4.33*** 307.6±3.27*** 295.8±4.18*

15 360.7±5.32 398.3±4.18*** 394.4і4.20*** 375.8i3.15**

18 442.0±4.32 488.7і6.15*** 486.0±4.42*** 463.8±4.13***

Так, до 6-місячного віку вони були в межах 715-775 г. Перехід на годівлю без молока привів до зниження приростів до 684-742 г за добу. В наступному прирости з віком підвищились і в 15-18 місяців складали 904-1018 г за добу.

Якість яловичини в залежності від віку реалізації молодняку великої рогатої худоби. М’ясна продуктивність бичків характеризувалась слідуючими показниками: забійна маса (кг) симентали - 269, чорно-рябі - 209, 'А симентал 'А

голштин - 235, '/2 чорно-ряба 'А голштин - 224 кг. Забійний вихід туші, %, відповідно - 60,2; 58,1; 59,4; 58,8.

Дослідження хімічного складу яловичини показало, що кількість загаль-юї вологи в м’ясі молодняку великої рогатої худоби в залежності від віку і по-зоди була різною.

Зрілість м’яса, відповідно до еталону (20 од.), отримана тільки від чистопорідних бички абердин-аніуської породи (21,50 ± 1.85 одиниць) в 15 місяч-гому віці, а чорно-рябі бички не досягай стандарту навіть в 18 місяців (табл.7).

Таблиця 7

Зрілість м’яса туші різних порід і генотипів з голштинською породою, __________________________(М ±т), (п = 60)__________________________

Породи Генотипи

Вік, міс. симентальська (контрольна) чорно-ряба абердин-ангу- ська У* симент. V* голштин 9/і« симент. 7/іб голштин ;/іб симент. 9/(й голштин

12 8.34±0.27 6 19±0.77** И.02±0.53*** 8.53±0.47 8.20*0.67 8,56±0,43

15 17.36±1.7І 11.43±0.88*** 21.50±1.85 15.9HQ.99 14.61±0 48 17.26±0.47

18 19.2о±0.40 ]5.5б±Ш*** 25.80±0.95*** 20.32±1.27 19.60і0.97 18.60±0.80

Жиро-протеїнове співвідношення в 12-місячних тушах було від 7.21 ± 0.75 одиниць до 49.4 і 0.51. Різниця складає 22.19 одиниць , що свідчить ро суттєві змінив якості яловичини в залежності від породи та віку.

Жиро-протеїнове співвідношення найбільше було у бичків абердин-нгуської породи (83.70 ± 0.94 одиниць) вже в 12 місяців. Такі тварини доцільно еалізовувати на забій, а продукцію в торгівлю. При потребі можна реалізовуза-и симентальських бичків в 15 місячному віці (71.54 ± 0.25) і генотипи 7/)6 си-ентал 9/|6 голштин (73.19 ± 0.14), тому що до 18 місячного віку дане співвід-ошення збільшилось всього на 8.1 одиниць (симентали) і на 3.59 одиниць /!6 симентал 9/,6 голштин).

Організація додаткової відгодівлі до 18 місячного віку показала, що знано збільшилась кількість жиру в м’ясі туші (11.20-16.70%). Жиро-протеїнове нввідношення в м’ясі туші піднялось до 94.4 ± 0.58 одиниці (абердин-ангуська эрода). В м’ясі симентальської породи жиро-протеїнове співвідношення скла-шо 79.64 ± 0.04 одиниці.

Економічна ефективність використання технологічних рішень у вн-збництві молока та яловичини. Використання удосконалених технологій фобництва молока і яловичини дозволило покращити умови утримання тва-ш їх годівлю та використання в різні статево-вікові періоди (оцінка по етоло-чних показниках новонароджених телят, встановлення оптимального віку осідання прогнозування молочної продуктивності, використання зелених кормів, іеншення яловості корів, а при виробництві яловичини - промислове схрещу-ння та оцінка продукції за її якістю).

Найкраща оплата продукції молоком була у чорно-рябих корів-первісток віці осіменіння 19 місяців (0.97 к.од. і 0.21 грн.), а найгірша - у 16 місячному їді (1.20 к.од. і 0.26 грн.), що більше на 23.7% у порівнянні з 19 місячним віком іменіння.

Встановлено, що збільшення віку осіменіння теличок не так негативно вплинув на оплату корму молоком після 18 місячного віку. Так, у 18 місячному віці оплата корму молоком була 1.04 к.од (вартість 0.23 грн.), а в 21-місячному -1.05 (вартість 0.23 грн.).

В 15-місячному віці затрати кормів на 1 кг молока у корів-первісток помісей 1А чорно-ряба У> голштин були самими високими на 1 кг молока (1,41 к.од., вартість 0.31 грн.), що більше 19 місячного віку на 42.4%.

В дослідженнях встановлено, що по оплаті кормів молоком по першій лактації симентальські корови-первістки мали найгірші результати (1.85 к.од на 1 кг молока або 0.20 грн.), а української червоно-рябої молочної породи 1.37 к.од. або 0.15 гри., що менше ніж у чистопорідних сименталів на 26%. Така суттєва різниця в затратах кормів на одиницю продукції пояснюється тим, що симентальські аналоги більше витрачали кормів на ріст живої маси ніж їх ровесниці української червоно-рябої породи.

Найбільше залишались яловими корови, які були запліднені після 91 дня від отелу (34,6% від загальної кількості корів), а найменше - з тривалістю сер-віс-періоду - 31-45 днів. Тому, втрати від яловості в даній групі корів були 35.5 ц або 2.13 тис. грн., а втрати від недобору телят склали 1386 грн., тоді загальні втрати становили 46086 грн., що на 1 голову були в середньому 229 грн.

Наші дослідження показали, що на 1 кг яловичини найменше було витрачено кормів до 12 місячного віку (6.5-7.97 к.од. або 1.43- 1.75 грн. в залежності від породи та генотипу).

В період з 12 до 15 місячного віку на 1 кг приросту живої маси витрачалось від 8.69 до 10.86 к.од.

Витрати кормів на 1 кг приросту живої маси з 15 до 18 місячного віку збільшилось з 12.95 до 17.06 к.од., що в порівнянні з періодами 12-15 місяців більше на 57.1 - 111.8% (Р < 0.01 - Р < 0.001). Порівняння витрат кормів тваринами на 1 кг приросту від 15 до 18 місяців від народження до 18 місяців була на користь останніх - з вірогідною різницею Р < 0.01, Р < 0.001.

ВИСНОВКИ

1. Розроблені та апробовані проектно-технологічні рішення по удосконаленню технології утримання молочної худоби, що включають прив’язне утримання на дерев’яній підлозі з торцевої шашки з використанням вигульно-годівельних майданчиків; природна вентиляція; утеплені тамбури, стеля, вікна, двері та ворота; в торцях будівлі розміщені допоміжні приміщення; утримання молодняку безприв’язне з зоною відпочинку на дерев’яній підлозі, що дозволяє створити більш комфортні умови утримання, зменшити витрати кормів та підвищити продуктивність тварин.

2. Запропонована технологічна схема виробництва молока передбачає створення на фермі: контрольно-селекційного корівника розміром 12 х 84 м на 140 нетелів і корів-первісток (утримання нетелів 270 днів, 2 дня новотільні корови у денниках, 90 днів перевірка корів-первісток за комплексом ознак) і корівника розміром 12 х 84 м на 100 корів (денників - 2 шт., секція для сухостійних корів на 16 скотомісць, секція для новотільних корів на 6 скотомісць, секція для корів І періоду лактації на 20 скотомісць і секція для II періоду лактації на 56

скотомісць); телятника для утримання теличок до 6 місячного віку; телятника для утримання теличок з 6 до 18 місячного віку (секція на 100 теличок у віці з 6 до 12 місячного віку і секція на 80 теличок у віці з 12 до 18 місячного віку); телятника для утримання бичків з 6 до 15 місячного віку на 140 голів.

3. Використання послідовних технологічних прийомів вирощування ремонтного молодняку, що вимагають оцінку новонароджених телят за тестами життєдіяльності; утримання їх в перші дні разом з матерями утримання безприв’язне з використанням вигульно-годівельних майданчиків; при нормативних параметрах мікроклІма-іу в приміщеннях; годівлю за раціонами у відповідності до технологічних періодів (до 6 міс. та 6-12, 12-18 і 18-24 міс.); використання пасовища та оцінка теличок за активністю й пасивністю забезпечує до досягнення у 16-18 місячному віці живої маси 380-400 кг. Заплідненість у активних теличок до 70%, а пасивних - 50%, вибракування пасивних корів-первісток до 25%, а активних всього 7%.

4. Застосування запропонованої спрощеної оцінки типу конституції ремонтного молодняку дозволяє у ранньому віці проводити визначення напряму його продуктивності і вирощування за удосконаленою технологією утримання, максимальної продуктивності корів чорно-рябої породи, 5112.3 ± 121.4 кг, 'А чорно-ряба 'А голш-гин-4773.1 ± 123.4 кг та 'А чорно-ряба ЪА голштин - 4987.5 ± 86.5.

5. З метою передбачення надходження на ринок тваринницької продукції доцільно визначати прогнозуючу продуктивність з врахуванням продуктивності не тільки батька, але й матері. Встановлено, що в умовах повноцінного забезпечення юрмами, при проміжному успадкуванні продуктивних ознак від батьків дочки від патерів з продуктивністю 2641 ± 80 кг молока дали - 5333 ± 32 кг при прогнозі -*454 кг, а з продуктивністю матерів 4784±100 кг - 5230±82 кг при прогнозі 5522 кг.

V помісей отриманні аналогічні дані. Виходячи з цього доцільно не тільки визначати зплив на продуктивність дочок батька, але й продуктивність матері, тому що чим пскча продуктивність матері, тим більший вплив на продуктивність дочки батька.

6. Корови української червоно-рябої молочної породи мають вищий рівень ви-гористання зелених кормів в удосконалених технологіях виробництва молока і опяа-гу корму продукцією, ніж симентальської породи. Так, первістки симентальської по-зоди молочного типу дали надої на рівні 3124.4 ± 82.5 кг, а їх українські червоно-рябі ювесниці 4235.3 ± 72.6 кг (різниця вірогідна при Р < 0.001). В середньому використання зелених кормів приводить до зменшення витрат на корми до 24%.

7. Виявлена певна закономірність залежності часу осіменіння після отелу та іідтворювальними якостями корів. Найбільш сприятливим є тривалість сервіс-іеріоду 45-60 днів. Але в залежності від індивідуальних особливостей корів (вік, по-юда, фізіологічний стан тощо) можна продовжити сервіс-період до 90 днів. Не заплі-шешк корів після 91 дня від отелу необхідно вибраковувати, як повноцінних пре-•ендентів на ялових.

8. Застосування удосконаленої технології утримання при вирощуванні надремо-гтного молодняку молочних і комбінованих порід (схрещування із м’ясними породами) ' юзволяє одержувати тварин чорно-рябої породи в 15 місяців живою масою 360.7±5.32 х, 'Лшароле - 398.3±4.18 кг, 'А герефорд - 394.4 ± 4.20 кг 'А і абердин-ангус -і75.8±3.15 кг, а в 18 місяців відповідно 442.0±4.32; 488.7± 6.15; 486.0 ± 4.42 і 163.8 ±4.13.

9. Вирощування бичків різних порід і генотипів за удосконаленою технологією сприяє одержанню високих приростів живої маси та якість яловичини. Для оцінки якості яловичини пропонується використовувати показники зрілості м’яса по співвідношенню жиру до загальної вологи або жиру до протеїну.

10. Удосконалення технології виробництва молока і яловичини дозволили зменшити витрати кормів в окремих дослідах на 5.1 -42.4% (молоко) та на 2.1-16.7% (яловичина), що свідчить про значні можливості, раціонального та інтенсивного використання не тільки кормів, але й тварин, будівель, технологічного обладнання тощо. Так, ліквідація витрат від ялових корів у стаді 201 корови дали економію в 46086 грн. Врахування продуктивності матерів при підборі батьків привело до раціонального використання кормів, де витрати за лактацію складають від 1144 до 1188 грн. Затрати кормів на 1 кг молока складають 0.21-0.31 грн. (в залежності від породи) в середньому за рік, а влітку 0.12-0.20 грн. При виробництві яловичини до 12-місячного віку затрати кормів на 1 кг приросту живої маси були від 1.43 до 1.75 ірн.; у 15 місяців - 1.54-1.90 грн., у 18 місяців - 1.78 -2.18, тобто з віком вартість приросту живої маси збільшується.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. В господарствах Поділля України з метою підвищення ефективності галузі скотарства пропонується використовувати удосконалену технологію виробництва молока і яловичини, що включає технологічні проекти, де передбачати комплекс зооінженерних, технічних, економічних та технологічних рішень.

2. В селянських, фермерських, кооперативних тваринницьких підприємствах пропонується застосовувати прості, доступні та ефективні удосконалені технології з закінченим виробничим циклом, де поєднується виробництво молока і яловичини. Складовими технологічних прийомів повинні бути: оцінка новонароджених телят за тестами життєдіяльності, утриманні у перші дні телят разом з матерями, використання для утримання тварин спеціалізованих приміщень в залежності від віку та статі і їх фізіологічного стану. Утримувати нетелів та корів-первісток в окремій будівлі (контрольно-селекційному корівнику).

3. Розроблену і апробовану спрощену методику визначення типу конституції молодняку пропонується використовувати в селекційній роботі племінних господарств, науково-дослідних та учбових установ.

Список опублікованих праць по темі дисертації

1. Польовий ЛВ., Журенко В.К., Казьмірук Л.В. Вплив віку осіменіння ремонтних телиць чорно-рябої породи і помісей з потштинами на молочну продуктивність // Питання підвищення продуктивності ткариншішва Наукові праці зооінженерного факультету. - Вінниця, 1994. -Т.1 (проведення дослідів на тваринах, написання сталі).

2. Польовий JLB., Польова О.М., Казьмірук ЛВ. Реалізація прогнозуючої молочної продуктивності в умовах повноцінного забезпечення кормами корів чорно-рябої породи і помісей з голшшнами. II Піпання підвищення продукіивносгі тваринництва. Наукові праці зооінженерного факультету. - Вінниця, 1994.-Т.1 (проведення дослідів на тваринах, написання етапі).

3. Польовий Л.В., Добронецька В.О., Казьмірук Л.В. Рівень зрілості м’яса туш - показник товарної якості яловичини. // Питання підвищення продуктивності тваринництва. Наукові прані зооінженерного факультету. - Вінниця, 19%. - Вип.3 (проведення дослідів на тваринах, лабораторні дослщження).

4. Польовий Л.В., Добронецька В.О., Казьмірук Л.В. Товарна якісп. яловичини в залежності від жиро-протеінового співвідношення в м’ясі туш бугайнів різних порід і генотипів. // Питання підвищення продуктивності тваринництва Наукові праці зооінженерного факультету. - Вінниця, 1996. - Вип.3 (проведення дослідів на тваринах, лабораторні дослідження).

5.Польовий Л.В., Казьмірук ЛВ., Зацорожний В.В. Промислове схрещування чорно-рябих корів з бугаями м’ясних порід — фактор збільшення виробництва яловичини. // Питання підвищення продуктивності тваринництва Наукові праці Вінницького державного сільськогосподарського інстиіуіу. - Вінниця, 1997. -Вип.4 (обробка матеріалу, написання статті).

6. Казьмірук Л.В. Порівняльна характеристика росту бичків чорно-рябої породи та помісей з породами шароле, герефорд і агаус // Проблеми індивідуального розвитку сільськогосподарських тварин. Збірник наукових праць міжнарод ної конференції' - Київ. -1997. - С. 45.

7. Польовий Л.В., Казьмірук Л.В.,Королекко ВВ., Романенко ТД. Нові підходи до створення нормативних умов утримання великої рогатої худоби. // Питання підвищення продуктивності тваринництва. Наукові прані Вінницького державного сільськогосподарського інсппуіу. -Вінниця. -1998. -Вип.5 (проведення дослідів на тваринах, написання статті).

8. Польовий Л.В., Казьмірук ЛВ., Романенко ТД Використання напремонтного молодику від корів молочного та комбінованого напрямку продуктивності для підвищення виробшшт-іа яловичини. // Збірник наукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інсти-уіу. - Вінниця. - 1999. -Вип.6 (обробка матеріалу, написання статті).

9. Казьмірук ЛВ. Вплив часу осіменінвд корів на їх відгворювальних якостях // Збірник

іаукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інсппуіу. - Вінниця. - 1999. -ІИП.6.-С.45. -

10. Казьмірук Л.В. Технологічні особливості ремонтного молодняку великої рогатої ху-іоби в КСП “Вила” Томашпільського району Вінницької області. // Вісник Білоцфкткогодгржашюго грарного університету. Збірник наукових праць.-Біла Церква - 1999.-Вип.8.-Ч2.-С.100.

11. Польовий Л.В., Польова О.М, Добронецька В.О., Казьмірук Л.В., Ліцький В.О., Коро-енко В.В. Селекція на створення стада української червно-рябої молочної породи в умовах швидшого кормозабезпечення. // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної .едицини.-Львів. - 1999.-Вип.3.-Ч.1 (обробкаматеріалу, написання статті).

Казьмірук Л.В. Удосконалення технології виробництва молока і яловичини в мовах Поділля України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських аук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. -умський державний аграрний університет, Суми, 2000.

Викладено результати досліджень по вивченню технологічних рішень у виро--ггадтаі молока і яловичини з врахуванням умов годівлі та утримання худоби. Проек-гі розробки удосконалення продуктивних якостей худоби, оцінка тварин у спеціаль-)му корівнику, прогнозування молочної продуктивності в залежності від рівня кор-ззабезпечення, раціональне використання зелених кормів, визначення оптимального ісу осіменіння - це складові, які доповнюють комплекс ефективних факторів при гробництві молока. Ефективність тваринництва підвищується при виробництві яло-ічини, ув’язаного з її якістю. Встановлено, що удосконалення технології виробницт-молока і яловичини в умовах Поділля в ринкових умовах дозволяє зменшити ви-ати кормів на 5.1-42.4% (молоко) та на 2.1-16.7% (яловичина).

Ключові слова: проект, технологія, виробшштво, молоко, яловичина, порода.

. имання, годівля, розведення, вік і час осіменіння.

Казьмирук Л.В. Усовершенствование технолога! производства молока и говядины в условиях Подолья Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. - Сумский государственный аграрный университет, Сумы, 2000.

В диссертации дана разработка проектных решений животноводческих строений, где доказано, что в сельскохозяйственных предприятиях необходимо сохранять ее особенности интенсивного производства молока и говядины.

На основании проектных разработок предоставляют строения такие, как контрольно-селекционный коровник, производственный коровник, телятники для различных возрастных периодов. В технологической схеме решены целый ряд проектных решений (привязное содержание на теплом полу, естественная вентиляция, утепленные тамбуры, потолки, окна и т.д.).

Вопросы племенной работы показаны на примерах поэтапной селекции симментальского скота (селекция на повышение молочности, жирномолочности, белко-бомолочности, индустриальное™).

Выращивание ремонтного молодняку проведено с использованием научных подходов, оценкой телят за тестами жизнеспособности, содержание вместе с матерями, в оптимальных условиях кормления и ухода, что позволило в 16-18 месячном возрасте иметь живую массу 380^00 кг, огшодотворенность активных телок составляет до 70%, а пассивных - 50%, при браковке пассивных - 25%, активных - 7%.

Максимальную продуктивность получено от коров черно-пестрой по{х>ды оплодотворенных в возрасте 19 месяцев (5112.3 кг), а найменшую в 16 месяцев (41252 кг).

На основании использования зеленых кормов обеспечение кормами повышается на 20-25% при уменьшении общих затрат кормов на единицу производства молока.

Определено, что оптимальный сервис-период составляет 45-60 дней.

Производство говядины в усовершенствованных технологиях должно осуществляться с использованием сверхремонтного молодняка молочных и комби-нированых пород при скрещивании с специализированными мясными породами.

В рыночных условиях производство говядины тесно увязано с временем реализации и качеством продукции. Исследования показали, что в 15 месячном возрасте до эталона по качеству подходят бычки абердин-ангуской породы (21.50 единиц), а в 18 месячном симментальские бычки (19.60 единиц).

Кулинарные качества говядины (по соотношению жира до протеина в мясе) высокие уже в 15 месячном возрасте.

Усовершенствование технологии производства молока и говядины привело к уменьшению затрат кормов на 5.1-42.4% (молоко) и на 2.1-16.7% (говядина).

Ключевые слова: проект, технология, производство, молоко, говядина, порода, содержание, кормление, разведение, возраст и время осеменения.

Kazmiruk L.V. Improvement of Milk and Beef Production Technology in Podillya Region of Ukraine.

The thesis being submitted for the scientific degree of Candidate of Agrarian Science o:i sr-wislify 06.02.04 - Technology of Production of Animal Products. - Sumy State

Agrarian University, Sumy, 2000.

The results of studies of energy-saving technologies in milk and beef production due to feeding and keeping conditions are presented. Improvement of breeding and productivity characteristics of cattle, evaluating of animals in special bam, prognosing of milk yields due to fodder provision, rational utilization of green fodder, determination of insemination terms are the components which ad to the energy-saving complex in production of milk.

Rational production by quality adherence of beef increases the effectiveness of the branch. Improvement of technology of milk and beef production in Podillya Region of Ukraine in market conditions makes it possible to reduce fodder expenditures by 5.1-42.4% (milk) and 2.1-16.7 (beef).

Key words: project, technology, production, milk, beef, keeping, feeding, breeding, age and terms of insemination.