Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Селекция быков-производителей в системе племенной работы с породами молочного скота

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Селекция быков-производителей в системе племенной работы с породами молочного скота"

УКРАШСЬКА АКАДЕМШ АГРАРНИХ НАУК ШСТ^ТУТ д^ЗВЕДЕННЯ I ГЕНЕТИКИ ТВ АРИН

1 9 СЕН Я01

Антоненко Вадим 1ванович

УДК 636.2.034.082.2

СЕЛЕКЦШ БУГА1В-ПЛ1ДНИКШ В СИСТЕМ1ПЛЕМ1НН01 РОБОТИ 3 ПОРОДАМИ М0Л0ЧН01ХУДОБИ

06.02.01 - розведення та селекщя тварип

Автореферат дисертаци на здобутгя наукового ступеня доктора альськогосподарських наук

с.Чубинське КшвськоТ облает! - 2000

Дисертацкю е рукопис.

Робота виконана в Гнституп розведення 1 генетики тварин УААН.

Науковий консультант: доктор сшьськогосподарських наук, професор,

академик УААН Буркат Валерш Петрович, вще-президент Украшсько! акаденш аграрних наук.

Офщшш опонентн:

доктор сшьськогосподарських наук, професор Недава Володимир Юхимович, Нацюнальний аграрний ушверситет, професор кафедри розведення 1 генетики тварин;

доктор сшьськогосподарських наук Рудик 1ван Адамович, Бшоцер-к!вський державний аграрний ушверситет, завщувач кафедри розведення 1 генетики сшьськогосподарських тварин;

доктор сшьськогосподарських наук, професор Мамчак 1ван Васильевич, Льв1вська державна академ1я ветеринарно!' медициьш ¡м. С.З. Гжицького, зав!дувач кафедри скотарства 1 конярства.

Провщна установа: 1нститут сшьського господарства Гкшсся УААН, м.Житом] вадш розведення 5 генетики велико!" рогато!" худоби.

Захист вщбудеться « - » /'' ( 2000 р. о : ' годин! на засща] спещщшовано!" вчено!" ради Д 27.355.01 1нституту розведення 1 генетики твар УААН за адресою: 08321, с. Чубинське Бориспшьського району КшвськоТ область 3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ 1нституту розведеню генетики тварин УААН.

Автореферат розюланий «/_» ■-' ■' -' 1 '■-' 2000 р.

Вчений секретар спещашзовано!" вчено! ради кандидат сшьськогосподарських наук, старший науковий сшвробкник | Ю.В. Мшьченкс

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальмсть теми. Ефективне ведения галуз1 молочного скотарства можливе ше за науково обгрунтованими програмами, що побудоваш на принципах пикомасштабно! селекцп, сучасних генетико-популяцшних знаниях, методах тематичного анатзу та моделювання селекцшних процеав за допомогою ;ктронно-обчислювально'1 техшки.

Використання кращого свкового генофонду спещашзовано'1 голштинсько1 доби склало передумови для створення нових нащональних порщ молочного [фямку продуктивность Розроблеш схеми, плани, програми виведення нкурентоспроможних порщ на основ1 ршення комплексу теоретичних, тодичних \ оргашзацшних питань з селекци худоби. Реатзащя поставлених дань передбачена основним принципом великомасштабно'1 селекцп, що оудований на широкому використанш бугаТв-л!дср1в загалыгопородного значения, явлению такого розряду шпдниюв, програмуваиню IX одержання та оцшки за 1аками власно! продуктивное™ 1 ягастю потомства присвячеш науков1 пращ ;омих вчених галуз1 - Ф.Ф. Ейснера (1963,1986), М.З. Басовського (1983,1992), В.Зубця та ш. (1992,1995), В.П.Бурката (1990,1999), М.М. Майбороди (1987), .. Рудика (1997) та шших.

Специфка селекци племшних бугаГв полягае як у визначешп загальноТ эспективи системи одержання, вирощування, добору, оцшки й використання дншав, яка задовольняе запита селекщонер1в-практшав переычно через 7,0-7,5 ав, так 1 у щлеспрямованоеп робота племшних господарств, елевер1в з эогцування 1 оцшки бугаУв, племшдприемств та мереж! контрольних стад. 1х льшеть повинна бути взаемопов'язана единими технолопчними циклами, (начена конкретними строками та обсягами передач! племшного матер¡алу 1 [екщйних даних. Особливо'1 чтсосп система селекцп шпдниюв потребуе в процеа ¡орення нових порщ 1 тишв молочно'Г худоби та - консолщацй' IX спадкових |бливостей в нових поютннях тварин.

Широке залучення генетичного матер1алу (тварини, сперма, ембрюни) 13 краУн юзвиненим молочним скотарством зумовило протир!ччя м1ж заруб1жними I цональними системами визначення племшно!' цшносп, розрахунковими сазниками, одиницями Тх вим1ру та самим трактуванпям селекцшних термипв. эед дослщниками постало завдання розробки найоптималыпших вар1а!тв :днання метод'1в 1 методик оценки генотипу тварин та систем селекщйно-племшно1 юти на р1вш породи за наявно1 бази племшних ресурыв УкраТни.

Цим обумовлена необхщшеть розроблення теоретичних, селекцшних та ■атзацшних заходов центр ал13аци селекщйного процесу серед бугат-пл1дншив на ш'ютерному р!вш управлшня породою, яю викладеш в дисертацшнш роботь

Зв'язок роботи з науковнми програмами, планами, темами. Робота :онувалась за державними науково-текшчними програмами 1нстатуту розведення

1 генетики тварин УААН «Розробити технолопю вирощування буга!в-плщшшв сиещал1зованих комплексах та методи !х випробування за потомством» 1979-1! рр. (№ держреестраци 770021005); «Удосконалити та впровадити нов1 оргашзащ форми i методи вирощування, випробування та оцшки племшних бугшв потомством» 1981-1985 рр. ( № держреестраци 81093857); «Розробити 1 впровад] гаформацшну систему по селекци молочноТ та м'ясно! худоби з використанням Е( I метод1в популяцшно! генетики» 1986-1990 рр. (№ держреестраци 01.87.0050^ «Розробити 1 впровадити республшанську автоматизовану систему управлп сслекщею в молочному скотарста» 1991-1995 рр. (X® держреестраци иА0100147 "Консолщащя новостворених та виведення нових високопродуктивних порщ 1 ти велико! рогато! худоби молочного напрямку продуктивное^ з бшын високи\ потенщалом на основ! досягнень генетики [ бютехнологи" 1996-2000 рр. держреестраци 0196Ш16323).

Мета 1 завдання досл1джень. Метою дослщжень було розроблеыпя центрг зовано! системи одержання, добору, оцшки й використання бугаа'в-плщниив мол но! худоби на породному р1вш управлпшя селекщоо з використанням можливос електронно-обчислювально! техшки. Для цього виршгувались таш завдання:

• визначити генетичну ситуацио в молочному скотарств1 Украши та розроб] принципи ведения селекщйно-племшно! робота в умовах ринково! економки;

• встановити вплив р1зних категорш батьюв на племшну цшшеть сшив встановити мшмальш вимоги !х результативного добору на нацюнальнш б племшних ресурав;

• розробити центрашзовану, у межах конкретних пор1д молочно! худоби, систе одержання буга!в-гондниюв високо! племднноГ цшност1;

• створити сучасш методи загальнопородно! оцшки бугшв-плщншйв за як!с потомства та впровадити !х у практику Д1ялыюсп мереж1 контрольних ст племшдприемств [ племоб'еднань Укра'ши;

• удосконалити систему коригування величини надою кор1в-перв1сток систематичш фактори середовища - тривалшть лактацй, вж I сезон отелення тощо

• розробити, апробувати 1 впровадити програмш засоби для електрон обчислювальних машин та створити шформацшш банки даних буга!в-пл1дник1 кор1в-иерв1Сток мереж1 контрольних стад.

Наукова новизна одержаинх результатов. Вперше окрем1 етапи сслекцп буп плщшшв об'еднаш в систему племшно! роботи з породами молочно! худоби, . побудована на дiяльнocтi породних асошацш та репональних селекцшних центр] визначенням конкретних обсяпв племшних ресурсов, зон впливу, а також орган] ци нсзалежно! служби контролер1в-асистент1в 1 експерт1в-боштер1в.

На основ1 створено! шформацшно! бази даних доведена ефектившетъ доб< буга!в за походженням, встановлеш генетико-статистичш зв'язки м1ж племшн цшшетю плщнигав та продуктивними ознаками !х матер1в, бaтькiв 1 комбшован ¡ндексом за трьома джерелами шформацн.

Вдосконалена методика загальнопородноГ постановки бугаУв на випробування яюстю потомства, яка побудована на залрограмованому р1вш повторюваносп зультапв оцшки племшноТ щнность

Вперше в практищ селекщ'1 плщтшв розроблеш алгоритми та програмш :оби впроваджеш на всш територи УкраТни через центратзовапу систему томатизовано!' оцшки бугаТв молочних пор1д за ягастю потомства.

Доведена результатившсть застосування системи корекцп величини надою р1в-перв1сток молочно'1 худоби на cиcтeмaтичнi середовищш фактори - тривалють ктацп, вш, сезон (квартал) отелення, кратшсть до'щь та зрший еквшалент. Вперше пропонована методика визначення племшноУ щнноеп марируваного спадкового ,тер!алу бугш'в.

На пщстав1 структурних елеменпв методу ВШР розроблено модифкований тод визначення племшноТ цшносп плщниив на ПЕОМ, який дозволяе р!внювати результата оцшки буга'1'в нацюнальноГ 1 заруб1жноТ селекщУ, що обливо важливо для вщкритих иопуляцш молочно1 худоби.

Практнчне значения одержаних результатов. Результата проведених слщжень, концептуальш шдходи до системи селемщ бугаГв-плщштв, як эижневого елементу селекцшно-племгано1 робота в молочному скотарств1 на р1вш равлшня породою, використаш при розробщ вщповщних роздшв Закону УкраУни ро племшну справу у тваринництвГ', а також ряду шдзаконних акпв до нього, фема "Загалыи положения з оцшки плщниюв сшьськогосподарських тварин за 1стю потомства", "Положения про атестащю плвдниюв", "Положения про нтролер-асистентську 1 експерт-бонперську служби", "Положения про апробацпо 1екц1Йних досягнень у тваринництвР'.

За розробленими алгоритмами 1 програмними засобами для р1зних ;1ф1гурацш ЕОМ встановлена племшна цшшсть 4879 бугаш-шидниюв молочно'1 цоби за даними 81813 дочок-первкток, що лактували в 1266 контрольних стадах раТни. Виявлено 1080 полшшувач1в та даш рекомендаци щодо 1х використання. нкретш матер!али випробування опублжоваш у дев'яти каталогах оцшених га\'в.

Матер1али дослщжень використаш при розробщ шструкцш, методичних сомендацш, програм. Реал1защя заплановапих завдань зумовила шдвищення ¡ультативност! оцшки племшно!" цшност1 тварин, що забезпечило ефектившсть гекщйного процесу при створенш нових порщ, тишв 5 Л1н1й молочно!" худоби. сертант е сшвавтором нових селекцшних досягнень, яю створен! в Укра'Ы: и'шська чорно-ряба молочна порода великоУ рогато'1 худоби, заводсью Л1Н11 гронавта КЧП-749, Монтфреча КЧП-540, Суддина КЧП-735, Ельбруса КГФ-10.

Особистий внесок здобувача. Особиста участь В.ГАнтоненка в одержанш 'кових результалв, що викладет в дисертаци, становить 85%. Безпосередньо ■ертантом обгрунтована 1 розвинута концепщя породноТ оргашзацп системи :ржання, добору, оцшки й використання бугаУв-плщниюв молочно'1 худоби на

основ! сучасних досягнень популяцшно!" генетики та застосування електрон обчислювально!" техшки.

Теоретично обгрунтоваш 1 розроблеш методичш питания системи селе1 бугаТв-швдшшв при створенш нових порщ I тишв молочно!" худоби впровадження оргашзацшно!" схеми селекцшно-племшно!" роботи за умов ринке економжи (сшвавтори иублкацш М.З. Басовсышй, В.Б. Бл!зшченко, В.П.Бур1 ВЛ.Власов, М.Я.Сфьменко, М.В.Зубець, В.С.Коновалов, А.П.Кругляк, М.М.Май рода, Ю.В. Мшьченко, 1.П. Петренко, Б.С. Подоба, О.Ф.Хаврук).

Комп'ютерна база даних бугаТв-плщнишв, пакета прикладних програ» ощнки буга!'в за яюстю потомства та автоматизоване робоче мкце спещалк племшного господарства створювались разом з програмютами О.О. Боков Л.В.Василенко, О.В.Романюк.

Апробащя результаттв дисертапП". Основш положения I результ дослщжень доповщались 1 одержали позитивну оцшку на заеданиях вчено!" р; 1нституту розведення 1 генетики тварин (1979-2000 рр.), координащйних нарадах I Шституп розведення I генетики тварин (1996-2000 рр.), з'1'здах товариства генетик селекцюнер1в (1986,1992р.), м1жнародних, всесоюзних, украшських, облаенк районних науково-виробничих конференщях та семшарах (1982-1997рр.).

Публжацн. Матер1али дисертацп опублковаш у 120 наукових працях, в тс чиоп 4 книгах, 6 методичних рекомендац!ях I шструкц1ях, 9 каталогах оцшенш яшетю потомства бугшв-шпдниюв молочно!" худоби, 46 статтях у науко виробничих журналах та зб!рниках наукових праць, з яких 17 е самостшними, в матер!алах зЧэдв! конферендш та 12 програмах, планах.

Структура дисертацн. Дисертац1я складаеться з вступу, 4 роздшв, висное 1 пропозицш виробництву. Обсяг дисертащ!" складае 413 сторшок, в тому числ! таблиц!, 12 рисушив та 10 додатюв. Список лггератури м! стать 910 джерел, з Я1 321 -¡ноземною мовою.

МАТЕР1АЛIОСНОВН1 МЕТОДЫ ДОСЛЩЖЕНЬ

Дослщження проведен! впродовж 1979-2000 роив. Об'ектом досл!джень б; бугаТ-плщники чорно-рябо!", симентальсько!', червоно!" степово!', буро!" худоби спец1ал!зоваш молочн! породи св1ту, як! використовувались для !'х полшшени голштинська, голландська, шмецька, англерська, червона датська, шв!цька (п=481 Оцшку генотипу буга!'в-шндшшв проводили у 1266 випробувальних ста, молочно!" худоби 25 обласних об'еднань з плем!нно!" справи у тваринництв! загальному попшв'У 81813 щлв-первюток, яга введен! до шформацшно!" бази дан У продеа виконання роботи застосоваш: системний анашз, генеалопчн популящйний, ¡муногенетичний, генетико-математичиий методи вивче! законом1рностей успадкування, м!нливост!, повторюваност!, ощнки генотипу тва; за р!зного впливу систематичних фактор!в середовища та шпп класичш методи.

В npoyeci створенпя укра'шськоТ чорно-рябо'1 молочноТ породи ощнювали нотип шпдшшв та формували генеалопчну структуру породи через щоначалыпдав лппй бугаТв Астронавта КЧП-749, Монтфреча КЧП-540, Суддина ЧП-735, Ельбруса КГФ-10 та i'x продовжувач1в - 282 сишв, 177 онуюв i 23 >аонуюв, яш одержан! у базових господарствах "Плосывсышй" (п=311). юртнич!" (п=44), "Васшивка" (п=28), "Кожанський" (п=15), "Олександр1вка'' =14), "Терезине" (п=12), "Велика Буромка" (п=10) та ряду щших.

Ефектившстъ добору потенщйних матер1в ремонтних бугайщв вивчали через аделювання та анализ племшноТ щнносп плщтшв залежно В1д метод1в ощнки. эмбшований ¡ндекс племшноТ цшноеп потенщйних матерев (п=403) визначали за :тодикою В.М.Кузнецова (1983), М.З.Басовського та iH. (1992).

Племшну цшшсть бугаТв молочних порщ встановлювали за методикою 2.Икоро та in. (1968), М.З.Басовського, 1.А.Рудика (1990) у нашш модифшацп. 'зподш бугаТв на розряди гглсмпгноТ цшноеп здшснений за рекомендащями фопейськоТ асощаци тваринництва з урахуванням величини стандартного ференщалу (Л.С.Стефанюк та ¡н., 1977).

Стввщношення р1зних форм адитивного i неадитивного успадкування емшноТ цшноеп за величиною надою дочок сишв родоначальнике нових лшш раТнськоТ чорно-рябоТ молочноТ породи визначали за методиками Н.С.КолишкшоТ iH. (1976), В.В. Меркушина (1990), 1.П. Петренка та ш. (1977,1999).

Розробку автоматизованих систем управлшня селекшйним процесом оводили у вщповщносп до положень РММ-2-81 -АСУ-сшьгосп (1981) та Систем кшчноТ документацп на АСУ (1982).

Статистичну обробку матер ¡ал ¡в дослщжень зд!йснювали за методиками ОЛлохшського (1969), С.К.Меркур'евоТ (1979) i програмами Ю.ГШолупана 588) на 6a3i мжрокалькулятор1в "Елсктрошка БЗ-21", "МК-61" та електронно-числювальних машин типу СС-1035 та ШМ PC/AT.

РЕЗУЛЬТАТА ВЛАСНИХ ДОСЛЩЖЕНЬ 'еформування системи селекцшно-плсмшноТ роботи у молочному скотарств!

Ринков1 в1дносини зумовили перерозподш племшних pecypcie м1ж змадсышм i приватним сектором, сшввщношення м1ж якими складае 53 : 47. В эемих репонах чисельшсть KopiB у приватному cerropi сягае 90%. На незначному гхшв'Т тварин фермеру економ1чно невипдно утримувати штат спещашстсв-leioiioHepiB. Але порода, як загальнодержавне надбання, потребус постшноТ [екцшно-племшноТ роботи - реестрацп даних первинного облпсу, створення гимальних умов утримання, вирощувапня, rofliaii та застосування вдартизованих метод!в ощнки, добору i тдбору.

В цьому зв'язку нами розроблено нов1 оргашзацшш форми ведения плсмип роботи в стадах з р1зними формами власносл, як! побудоваш на породи принципах управлшня селекцшним процесом. Основним елементом вцггворен нових генерацш тварин залишаеться великомасштабна селекция, яка передба1 широке використання буга1в-л1дер)в загальнопородного значения (рис. 1).

Рис. 1. Реформована система селекщйно-племшно! роботи у молочному

скотарсш Укра'ши

Головною структурною одиницею системи е рада асощацш "Молоч скотарство", яка розробляе стратегио удосконалення молочноТ худоби, об'едну< координуе роботу асощацш чорно-рябоТ, червоноТ, червоно-рябо1, симентальсько!' бурих порщ, здшснюе наукове забезпечення ведения селекщйно-племшно! робот атестуе племшш ресурси, розробляе шструкцп та рекомендацн з боштування, ощн бугаТв за походженням, власною продуктившстю та якктю потомства, лшшь оцшки типу будови тша тварин та ¡нше.

Породи! асощаци створюються и засновниками \ розробляють такти селекцшно-племшно1 роботи, що реашзуеться через репоаалып селекцентри, у безпосередньо ведуть роботу на подконтрольному погхтв'Т тварин зо: обслуговування через незалежну структуру контролер1В-асистент!в, експерт: боштер1в, лабораторпо оцшки якосп молока, ембрютрансплантащю тварин генетичний мошторинг бугаш-шндшшв 1 биковщгворних кор1в. Зв'язуюч! елементом системи е центрагпзована база даних на сучасних ПЕОМ, яка об'едн; систематизуе 1 анал^зуе шформацШш потоки.

На сучасному попхшв'У р!зних порщ молочноТ худоби через впровадження :етоду "оч1куючих бугаУв", штенсивност! добору 1:6 та оамешння 80% маток пермою полшшувач1в нами розроблена оптишзована програма селекщйно-лемшноУ роботи в асощащях молочноГ худоби (табл. 1).

1. Програма селекшйно-племшноУ роботи в асощащях молочноУ худоби

Показники Трупа порщ

чорно-ряба червона червоно-ряба бура

Ъичшв'я кор1в, тис. гол ¡в 1230 1100 850 140

Сшькють телиць парувального В1ку, тис.пшв 430 380 300 50

Зсього маток, тис. гашв 1660 1480 1150 190

Эыменшня полшшувачами, тис.гол!в 1330 1180 920 150

1отреба у сперм!, млн. доз 4,65 4,13 3,22 0,53

>анк сперми на 1 полшшувача, тис. доз 150 150 150 130

1еобхщна юлыасть бугаУв-пол!пшувач!в 31 28 21 8

Сшьгасть лшш у пород! 12 12 10 8

¡адана кшьйсть полшшувач!в, гол!в 186 168 126 24

лльгасть бугаУв, яких необх!дно ставити на цшку за як!стю потомства, пшв 205 185 139 26

1отреба у ремонтних бугайдях, гол1в 287 259 195 36

1еобх!дне погол!в'я кор!в-матер!в, гол!в 1150 1040 780 140

лльюсть маток контрольних стад, тис. гол!в 36,6 33,0 24,8 4,6

озрахункова кшыасть контрольних стад 366 330 248 46

Оцшка та доб1р матер1в ремонтних буганщв

Створення м!жгосподарського селекцшного стада К0р1в-матер1в нових колшь ремонтних бугайщв е першим етапом в комплекснш систем! селекщУ ■¡дниюв (Ф.Ф.Ейснер, 1986, М.З.Басовський,1983,1.А.Рудик,1997).

Для моделювання ефективносп добору матер1в бугаУв на результата оцшки Ух шв за ягастю потомства (полтшувач1, нейтралы«, попршувач!) вивчили розподш 79 бугаУв трьох основних груп порщ молочноУ худоби - чорно-рябоУ (голландська, лецька, естонська, голштинська), червоноУ (червона степова, англерська, червона гська, червона польська), червоно-рябоУ (симентальська, монбельярдська, тштинська). Кор!в розподшили на чотири групи якосп за величиною надою за 1Щою лактащею - до 6000 кг молока, 6001-7000, 7001-8000 та понад 8000 кг.

Встановлений прямопропорцшний зв'язок м1ж племшною щншстю бугаУв та гаами якосп Ух матер1в у розряд1 нолщшувач1в на 19,6% в украУнськш чорно-рябш

молочнш порода, 26,1 - червошй стешшй, 16,2% - украТнськш червоно-ря молочнш та оберненопропорцшний у нейтралышх (вщповщно на 9,8; 21,9 1 12,1 розряд1 попршувач1в (на 9,8%; 4,2 та 4,2%).

Бюметричне опрацювання одержаних даних свщчить, що велич: фенотиповоУ кореляц11 лпж надоем матер1В за кращу лактащю та ¡ндексом племш щнносп Ух сишв-полшшувач1в склала +0,12 ± 0,024 (Р<0,001) з коливанням окремими породами у межах +0,10 + +0,24 (табл.2).

2. Фенотипова корелящя м1ж надоем матер1в \ племшною цшшстю Ух сишв

Порода Число бугаТв-полшшувач1в г ±тг и

Чорно-ряба 362 +0,15 ± 0,052 2,92

Чорно-ряба голштинська 265 +0,15 ±0,061 2,50

Червона степова 501 +0,12 ±0,044 2,76

Червоно-ряба голштинська 120 +0,15 ± 0,091 1,63

Симентальська 336 +0,15 ±0,055 2,90

Айрширська 16 +0,24 ± 0,269 0,89

Лебединська 73 +0,10 ±0,118 0,85

Бура карпатська 14 +0,24 ± 0,245 0,84

Бшын результативну ощнку 1 ефективний доб1р потенцшних матер]в буз забезпечуе комплексна ощнка кор1в за трьома джерелами шформацп:

1мб = А,р1+А2р2+АзРз, де А], А-2, Аз - племшна цшшсть в1дповщно матер!, батька (формула 4) 1 ощнюва корови за молочною продуктившстю;

Р1, Рг, Рз - коефвденти значущосп джерел шформацп вадповщно матер^ баты само? корови.

А, = [Ь2т (Рпук - Р*пук) + Ь2с (Р*пук-Впу)]-Дя (г-1), А3 = Ь2т (Рпук - Р*гтук) + Ь2с (Р*пук-Впу), де Рпук - середня продуктившсть корови за т-ним числом лактацш, .¡-го генотк к-того стада;

Р*пук — продуктившсть одногенотипових ровесниць оцшювано! корови за ш-1 числом лактацш, к-того стада;

Вт] - середня продуктившсть ровесниць, вщ яких одержують бугаУв в ¡нг племшних стадах, вдоювщно за ш-ним числом лактацш .¡-того генотипу;

Дя - генетичний тренд в популяцп;

I - генерацшний штервал;

Ь2т — коефицент успадковуваносп. за т-ним числом лактацш;

Ь2с — коефвдент м!жстадноУ генетичноУ мшливостк

Пор1вняли плеть вар1агтв розрахунив фенотиповоУ корелящУ м!ж плем1нь цшшстю бугаУв та надоем Ух матер1в (табл. 3).

3. Фенотипова кореляцы м!ж племшною цшшстга бугаТв за надоем дочок та р1зними селекщйними ознаками молочноТ продуктивное^ 1х матер ¡в

Корельоваш ознаки г± тг и

Тлемшна цшшсть буга'т - надш матер 1 за першу лактацио 0,09±0,10 -0,99

Тлемшна цшшсть бугаТв - надШ матер1 за кращу лаюгащю 0,11±0,07 1,65

Тлемпша цшшсть бугаТв - середшй надш за ряд лактацш 0,16±0,06 2,80

Тлемпша щшпеть бугаУв - племшна цшшсть матер1В 0,28±0,38 -0,73

Тлемшна цшшсть бугаГв - племшна цшшсть матер1в з Фахуванням генетичного тренду 0,33±0,19 1,75

Тлемшна щншеть бугаГв - комбшований ¡ндекс племпшоТ цнносп матер!в 0,40±0,19 2,14

Встановлено, що уточнения метод1в оцшки молочноТ продуктивное^ та иемшноТ цшносл кор^в веде до зростання величини фенотиповоТ кореляци з 1емшною цшшстю хх сишв ввд 0,09±0,10 (Р>0,05) до 0,40±0,19 (Р<0,05). ютосування бшьш результативних методов ощнки величини надою кор1в потребуе гачно бшыцого пром1жку часу, що в цшому стримуе ефектившсть селекцн бугшв-пдщшв.

Оцшка, доб1р та використання батьшв ремоитних бугайщв

Оцшка та доб1р батьив наступних поколшь ремонтних бугайщв е головним актором в реформованш систем! селекцшно-племшноГ робота. Принципи ¡ликомасштабноГ селекцн обумовлюють результатившсть визначення племшно}' нносп, ефектившсть добору бугаТв-лщер1в та обгрунтовашсть обсяпв шористання сперми пол!пшувач1в для вщтворення нових генеращй тварин ¡з планованими спадковими якостями.

Плем1нну цшшсть бугаТв розраховували за модифкованою нами методикою, о мае такий математичний вираз: Wikj

Щ= в [-]+0,1(А-П), (4)

. ^

в - регрес1я племшноТ цшност! бугая на чисельшстъ його дочок;

Д^и- - середня продуктившсть дочок ¡-того бугая, к-того стада, ]-того нотипу, (1-то1 тривалога лактацп, w-тoгo вку отелення;

Р^а« - середня продуктившсть ровесниць ¡-того бугая, к-того стада, _|-того нотипу, с1-то'Г тривалосн лактацп, w-тoгo вку отелення;

А - середне значения продуктивное^ одногенотипових ровесниць стада, :ориговано1 на тривашеть лактацп 1 вж отелення;

П - середне значения продуктивное!! по порода яке скориговане на тривалкть .ктацн \ вк отелення;

\Viig - ефективне число дочок ¡-того бугая, к-того стада, .¡-того генотипу.

На шдстав! первиших даних мереж! контрольних стад впродовж 1985-1! роюв нами встановлена племшна цшшсть бугаТв-шидниюв основних груп молоч худоби УкраТни. Розрахували величину фенотиповоУ кореляцй м!ж племшн цшшстю за величиною надою батьюв та "Тх сишв (табл. 4).

4.Кореляцшний зв'язок мик племшною цшшстю батыав таТх сишв

Порода Число пар г±тг

Чорно-ряба 272 +0,10 ±0,06 +1,73

Чорно-ряба голштинська 210 +0,08 ± 0,07 +1,21

Червона степова 378 +0,01 ± 0,05 +0,16

Червоно-ряба голштинська 120 +0,02 ±0,09 +0,20

Симентальська 240 -0,01 ± 0,07 -0,09

Лебединська 44 -0,16 ±0,15 -1,04

Бура карпатська 14 -0,42 ± 0,26 -1,62

Встановлений кореляцшний зв'язок дуже низький 1 коливаеться в ме> додатних 1 вщ'емних значень. Додатков! досл1дження, яю проведет з данк заруб1жних каталопв, бюлетешв та рекламних проспеюпв, пщтверджують незна1 фенотипову кореляцпо за селекцшним шляхом "батько-син". Аналопчш д отримаш М.З. Басовським (1983), М.М. Майбородою (1985), В.М. КузнсцоЕ (1986), Ж.Г. Лопновим (1989).

Теоретнчне обгрунтування та оргашзащя оцшки ремонтних бугайщв; власною продуктившстю 1 яшстю потомства

В систем! селекцшно-племшноГ роботи у заводських стадах надзвича* важливим завданням е вщтворення нових поколшь ремонтних бугайщв зада» генотипу. Нами розроблеш загальнопородна схема пщбору на замовлення та фор ¡ндивщуальних плашв парувань в племшних стадах, що побудоваш на принципо основ! закр!плення за гопдниками-лвдерами груп потенц!йних та визнаних матер!в, Породний р1вень селекцн вимагае стандартизацп технолопй вирощуван норм пдавл! та метод!в оцшки ремонтних бугайщв, що забезпечуе одержа! сп!вставних даних. Встановлена частка вибракування за фенотипом у межах 40-50 На шдстав! фактичних даних обсяпв випробування та заданих парамет визначення племшноТ щнносп бугаТв розроблен! математичн! модел! розраху] чисельност! пл!дник!в, яких необхщно поставите на випробування за якк потомства, та потребу в маточному попшв'! мереж! контрольних стад.

Застосовуючи орипнальний методичний пщхщ (ВЛ.Антоненко, 19 визначена повторюватсть результапв оц!нки генотипу шпдниюв, що залежить двох зм!нних величин - чисельност! дочок ! кшькост! контрольних ел Встановлено, що фенотиповий коефщент кореляцп м1ж загальною племшн ц!нн!стю бугаТв та Тх пром!жними значениями був позитивний ! коливався в ме/

д 0,28 до 0,68. Причому штенсившстъ його росту залежала переважно не вщ тсельносп дочок, а вьч галькост1 стад, де були одержан!, вирощеш I закшчили 1ктац1ю корови-первктки (табл.5).

5. Динамка повторюваиост! результате оцшки бугаУв за яюстю потомства, %

1исло Кшьисть стад

ючок 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 20

10 28 38 43 46 48 50 51 51 52 53 -

20 32 44 51 55 58 60 62 63 64 65 69

30 33 47 54 59 62 65 67 68 69 70 75

40 34 48 56 61 65 68 70 71 72 74 79

50 34 49 57 63 66 69 71 73 74 76 81

60 34 50 58 64 _, 68 70 73 74 76 77 83

70 34 50 59 64 68 71 74 75 77 78 84

80 35 50 59 65 69 72 74 76 78 79 85

Зведеш експериментальш величини за допомогою методу найменших задраив апроксимуються функцюнальною залежшстю, що мае вигляд:

пд-Б

Р=-, (5)

1,8пд+ 7,28 + пд-Б де Р - повторювагасть результапв оцшки, %; пд - число дочок оцшюваного плщпика; Б- кшьюсть стад, де були одержан! та вирощен! дочки. Для практики важливо не констатувати одержану величину повторюваносп ищниюв, а прогнозувати и значения залежно вщ селекц!йних завдань. Вимоги 1дком!тету м!жнародного ком!тету реестращУ продуктивное™ молочних тварин гйегЬиИ, 1990) та анал!з нацшнальноУ бази плем!нних ресурав дозволяють вид!лити т р!вн1 прогнозування од!нки генотипу бугаУв (рис.2).

Зона А е критичною межею результативноУ оцшки плем!нноУ ц!нност! бугаУв. фективне ведения системи одержання, добору, оцшки ! використання бугаУв-п!дниюв на створенш баз! племшних господарств дозволяе рекомендувати тгимальну величину повторюваносп на р!вш 60-70% (зона В). Для високощнних утаУв, реальних продовжувач1в родоначальниюв л!н!й, спор!днених груп або тварин, 1ерма чи ембр!они яких призначеш на експорт, точн!сть оц!нки повинна бути не еншою 75% (зона С).

Такий пцшд до результативност1 визначення плем!нноУ щнност! бугаУв /"мовив розробку в!дпов!дних методав постановки бугаУв на випробування за яюстю этомства в процес! створеши нових порщ та тип1в молочноУ худоби.

Рис. 2. PißeHb повторюваносп ощики генотипу шпдшшв

Корекщя величини надою Kopie на систематичш факторн середовища

Коригування величини надою кор!в-первкток на систематичш факте] середовища мае ряд аспеюпв як для прискорено'Г оцшки й добору Kopiß за власнс продуктившстю, так i прогнозуючо!' ощнки шпдшшв за яистю потомства.

Обчислення проведеш за даними контрольних стад молочно! худоби облплемоб'еднань Украши. В обробку включено 61802 корови-перв'ютки, у toi числ1 груп чорно-рябо!' худоби - 21208 гол1в (34,3%), червоно'1 - 21483 (34,8) червоно-рябо!' - 19111 пшв (30,9%) з середньою продуктившстю вщповщно 32S 3141 i 3179 кг молока.

Первинш матер!али класифжували за ознаками, встановлювали фактич коефвденти та обробляли одержан! дан! на ПЕОМ за спещальною програмс нелшшного регресшного анашзу.

Корекцш надою на тривалгсть лактащь Традицшно визнаним в практи селекци тварин е ототожнення величини надою Kopiß-nepsicTOK з тривал!стю лакта] 240 дшв та його стандаргним значениям за 305 дшв. Виявлено, що р1знидя м надоем за вказаш в!др!зки лактаци можс бути досить ¡статною (табл. 6).

6. Динамка надою кор1в-первюток протягом першо'1 лактащТ', кг молока

В!др!зки лактащУ, Господарства

дн!в "Олександр!вка" "Борисшльський" "Рогоз!вський"

30 666 518 404

90 1919 1465 1157

120 2554 2059 1506

180 3713 2770 2138

240 4622 3522 2666

305 5293 4121 3077

330 5568 4348 3289

390 6018 4723 3575

450 6341 4995 3782

Так, у господарстш з високим р1внем продуктивное^ (ДПЗ "Олександршка") она складае 671 кг молока, з середшм (радгосп "Бориспшьский") - 599, а з низьким радгосп "Рогсшвський") - 411 кг молока, що становить вщповщно 12,7%, 14,5 \ 3,4% вщ загального надою за 305 дшв лактацн. Регреая величини надою на один ень лактацн складае 13,44 кг, 11,95 та 7,58 кг молока (Р<0,001).

Корекщя надою кор1в на вш отелення. За в!ком отелення кор1в-перв!сток озподшили на розряди з величиною класового пром1жку 30 дшв. Дан! евщчать, що В1Щ до 570 дшв було заганднено 31,1% телиць чорно-рябо!" худоби, 20,6 — червоноТ 29,8% червоно-рябоТ. Основна маса телиць заплщнена у вод до двох роив, ¡дповщно 72,5%, 63,4,70,1 %.

Коригукга коефщ1енти в групах порщ чорно-рябо! худоби знаходились в [ежах 0,983-1,120, червоно'Т - 0,984-1,089, червоно-рябоТ - 0,990-1,125.

Корекщя величини надою на сезон отелення. Проанал1зовано три вар1апти оригування надою - на мкяць, сезон та квартал отелення кор1в-первюток. [айоптимальшшою виявлена корекщя на мкяць отелення.

Коригування надою иа вплив шших фактор1в. До шших паратипових 1актор1в вщнесено кратшеть до'шь (триразове, дворазове) та коефшент переводу тандартизованоУ величини надою на зрший екв1валент, що запозичений ¡з практики оботи голпггинськоТ асощащТКанади.

Апроксимац1я розподшу коефщенив коригування характеризувалась ореляцшним вщношенням на р!вш 0,996-0,999 (Р<0,001). Розроблено алгоритм та омп'ютерш програми стандартизащУ величини надою кор!в-перв!сток на истематичш фактори середовища для ПЕОМ (програма СОШ1-2).

Методи внзначення наемники щнносп бугаУв при м1жпородному схрещуванш та копсолвдацПГ нових порщ 1 тип ¡в

Визначення племшноТ щнност1 бугаУв-плщншав молочноУ худоби е айвдаовщальшшою задачею у комплекенш систем! методичних, селекцшних 1 ргашзацшних заход!в великомасштабно'Т селекцп. Саме на таких результатах

здШснюеться кшцевий етап добору тварин та \°х допуск до вщтворення нов: поколшь великоТ рогато!" худоби.

Оцшка бугаТв при микпородному схрещувант. Породотворчий проп характеризуеться створенням масив1в тварин, яи В1др1зняються лпж собою умовнс часткою кровноси за полшшуючою породою. 3 роками генетична ситуащя в стаде орипнаторах все бшып ускладнюеться. Дочки одного 1 того ж гопдни В1др1зняються за типом, екстер'ерними ознаками, продуктившстю, що дае пщста для розробки нових методов оцшки генотипу бугаТв. Щ методи повишп бу максимально наближеш до метод1в, що використовуються у краТнах-експортер генетичноТ продукцп з метою Гх пор!вняння в процес1 добору.

На шформацшнш баз! даних кор1в-перв!сток мереж! контрольних ст Кшвського облплемоб'еднання ощнили за ягастю потомства 35 бугаТв украшсы чорно-рябох молочно!" породи. Плем!нну цшшсть визначали р!зними методами: I найпроспших "дочки-середне по стаду" (I модель), "дочки-ровеснищ" (1 "модиф!кований метод дочки-ровеснищ" (Ш-ГУ), до бшьш складного - найкращо л!шйного незм!щеного прогнозу - ВШР (У-У1 модел!).

За продукщею молочного жиру дочок-перв1сток племшна ц!нн1сть IX батьк залежно вщ модел! 0Ц1нки, коливалась вщ -0,6 до +1,7 кг. Найближчими до бажаь середньоТ плем!нноТ ц!шюст1 (±0 кг молочного жиру) е результати VI модел!. Розм племшно1 щнност! виб!рки плщниыв досяг максимального значения (117,1 кг) з: моделлю ощнки, а миимального (61,1) - за VI (табл.7).

7.Характеристика вар!ац!йного ряду! розпод!л бугаТв на розряди племшноТ цшнос ___за молочним жиром дочок_

Показники Модель оцшки

I II III IV V VI

М т о +0,4 +1,7 -0,6 +0,3 +0,5 +0,1

3,05 2,92 2,29 2,52 2,53 1,70

18,0 17,3 13,5 14,9 15,0 10,1

Розподш: -За -2а -1а +1а +2а +3а 1 2 1 1 1 1

- 1 5 4 3 3

14 14 11 11 15 13

18 15 14 15 11 13

2 3 4 4 5 4

- - - - - 1

Розряди ПЦ: пол!пшувач! нейтральт попршувач! 9 11 14 11 9 12

18 15 12 14 16 11

8 9 9 10 10 12

Для пщтвердження нормального розподьчу вар1ацшного ряду за племшною ;iHHicno в межах одшеУ, двох i трьох сигм встановлено, що VI модель найбыьш аближена до стандартних значень (68,2%, 95,5 та 99,7%). Ця законом1ршсть тверджуеться визначенням величини асиметр1'1 (As), ексцесу (Ех) та похибкою епрезентативносп виб1рки. На бшып значному поншв'У бугаш (п=278) становлено, що розподш бугаГв на розряди племншоУ щнносп (полшшувач1, ейтральш, попршувач1) також гадлягае законом1рностям нормального розпод1лу. а стандартизованого значения критерш 15,5-20,1-26,1 його фактична величина клала 14,3, тобто х2=14,3<15,5.

Розрахунок коеф1щенту ранговоТ кореляци за CnipMeHOM свщчить, що оказник кореляци М1Ж I-V i IV-V моделями оцшки збшыпився на 0,12, а м1ж I-VI i r-VI - на 0,14. Тобто, на точшсть визначення племшноГ цшносп бугаУв найбшыиий плив справили паратипов1 фактори та м1жстадш вщмшносп, яи враховаш щповщно у V та VI моделях.

На результатавшсть визначення племшно! цшносп бугшв значною Mipoio пливае доб!р ровесниць. Тому цшком закономерною була мета дослщжень -изначити точн1сть оцшки бугаУв-плщниив залежно вщ добору ровесниць: овесницями е дочки Bcix ¡нших плщниыв, що використовувались у стад1 (I ар1ант) та тшьки тих, яю знаходяться на випробуванш (II Bapiairr).

На первинних даних 550 кор1в-перв1сток держплемзавод1в "Плосювський" i Бортнич1" з середшм надоем 4801 кг молока, жиршстю 3,74% або 180 кг молочного :иру оцшили 35 бугаш украТнсько! чорно-рябо'1 молочноТ породи за визначеними ipiaiiTaMH добору ровесниць (табл.8).

8. Результата оцшки бугаУв, яю проведен! за р1зними вар1антами добору

ровесниць

Сличка i номер бугая Число дочок I BapiaHT II BapiaiiT

ровесниць надш,кг жир,кг ровесниць надш,кг жир,кг

Фршенд279 21 305 +599 +25 98 +832 +34

Дарунок2264 12 95 +131 +7 16 +177 +9

Мускат 1805 10 50 +34 -4 18 -220 -И

Берт 1634 13 143 +24 ±0 43 +325 +9

Рицар 271 42 228 -58 -3 68 +314 +9

Момент 3058 21 173 -146 -9 24 -208 -10

Лшионер2140 12 124 -298 -14 18 -60 -7

Феномен 1278 12 92 -300 -10 41 -189 -6

Ельбрус 1706 12 120 -465 -14 44 -282 -6

AicT 1716 11 186 -505 -18 36 -378 -12

В середньому 17 152 -98 -4,0 41 +31 +0,9

За величиною надою ранги бугаТв зб1гаються лише за крайшми значениями, за вмятом жиру - таких поеднань дещо бшыие. Величина ранговоТ корелящ!" М1ж ] II вар1антом оцшки шидниюв за величиною надою склала 0,72±0,245 (Р<0,05 вшстом жиру 0,92±0,135 (Р<0,001) тамолочним жиром 0,78±0,219 (Р<0,01).

Лшшна оцшка типу будови т1ла молочно!- худоби. В процеа М1жпородно] схрещування та консолщащ! спадкових особливостей нових порщ \ тишв важливи е в!дповщшсть екстер'ерних ознак тварин модельному типу будови тша (В.1. Власс та ш., 1991, Логшов Ж.Г. та ш., 1991, Ю.П. Полупан, 1997, А.М. Дубш, В.П. Бурка 1998, В.1. Ладика, 1999, М.1. Бащенко, 1999).

Досл1дження проведен! на 246 коровах-перв!стках украшсько!' чорно-ряб молочно!" породи Веселоподолянсько!" дослщно-сслскцшно!" станцп" Полтавськ облает!, яю були дочками 11 шидшшв. Найчисельшшим погол!в'ям дочок (п=4 характеризувався бугай Желанний 1060.

Визначено, що большою мшливютю в!др1знялись так! ознаки його дочо перв1сток як р!ст, мщшеть, постановка тазових кшщвок, прикр1плення переднь частки вим'я, глибина вим'я, довжина дшок. Рекомендовано використання сперк бугая Желанного 1060 в стадах, де необхщно полшшити ознаки м!цност! будови та та яисш характеристики молочно!" залози.

Комплексно оцшили кор1в-перв1сток за п'ятьма ознаками екстер'ер загальний вигляд, ознаки молочност!, об'ем тулуба, кшщвки (ратищ) та молош система. При цьому використовували таку частку кожноТ ознаки у загальнш оцш тварин - 15,20,10, 15 та 40% (табл. 9).

9.Комплексна оцшка кор1в стада! корелящя и чиннигав з молочною продуктивнют

Комплексн! ознаки екстер'еру Переачна сума башв Л!м!ти г±тг и.

Загальний вигляд 80 76-87 +0,19±0,063 3,02

Ознаки молочност! 76 68-84 +0,36±0,060 6,03

Об'ем тулуба 84 75-88 +0,28±0,062 4,56

Кшщвки (ратищ) 72 65-78 +0,13±0,064 2,05

Молочна система 75 66-82 +0,44±0,058 7,65

Комплексна оцшка 76 68-85 +0,52±0,055 9,51

Визначили коефщент кореляцй", його похибку та критерн в1ропдност! М1 комплексними ознаками екстер'еру ! молочною продуктившетю кор!в-перв!сток : 305 дн!в лактацп. В пор1внянш з стандартними значениями критерйв табди Стьюдента вс! чинники комплексно! оцшки мали високодостов!рний зв'язок в1рогщшстю Р>0,05 за ознаками кшщвок, Р>0,01 - загальним виглядом та Р>0,0( за шшими ознаками.

Генетичш маркери в селекцн бугаш-плщнишв. Вивчення алелофощ окремих порщ молочно!' худоби дае шдставу для твердження, що найефективншги

;аходом е пор1вняння оцшки генотишв твариц за алелями системи В груп кров1 В.Я. Мещеряков, 1968, A.M. Машуров, 1985, Б.С. Подоба та ш., 1991).

Нами розроблеш та рекомендован! для впровадження бшьш широю .южливост! застосування результапв ¡муногенетичноТ експертизи i перш за все для щшки генотипу шидншав за яюстю потомства. На первинних даних (ержплемзаводу "Плосювський" оцшили за яюстю потомства батьюв з гайчисельшшим попшв'ям кор!в-перв!сток за номшальними i дшсними дочками. Зиявлено, що частка дшсних дочок Ельбруса 897 складае 63,8%, Джейрана 9057-¡2,4, Суддина 1698624 - 41,9 та Бункера 355-73,7% (табл. 10).

10. Результата оцшки шидншав за номшальними i дшсними дочками

Пшдники

Показники Ельбрус Джейран Суддин Бункер

897 9057 1698624 355

Номшальш дочки

Число дочок: п 196 145 31 76

Над!й, кг молока: М 6101 6190 6215 5888

ш 93,2 106,0 201,9 129,3

о 1305 1277 1110 1125

Cv 21.4 20.6 17.9 19.1

Р!зниця ДР, кг +34 +167 +150 -161

Дшсш дочки

Число дочок: п 125 76 13 56

Над1Й, кг молока: М 6327 6364 6364 6083

m 129,1 160,0 260,3 137,4

а 1446 1392 937 1031

Cv 22,9 21,9 14,7 16,9

Р!зниця ДР, кг +302 +345 +473 +86

Уточнен! дан! св!дчать про шдвищення перес!чноТ величини надою KOpiB-¡epBicTOK, зокрема дочок Ельбруса на 226 кг молока, Джейрана - 174, Суддина - 149 а Бункера - на 195 кг. Змшилась племшна щншсть бугаТв та ix розряди. Так, Эльбрус КГФ-10 i3 розряду нейтральних перейшов до полшшувач!в з категор!ею А], [жейран 9057 i Суддин КЧП-735 з категори А2 до Аь а Бункер 355 13 розряду :опршувач!в став полшшувачем (Аз).

Пор1вняли молочну продуктившсть д!йсних дочок з альтернативними алелями атьюв. Р!зниця м1ж альтернативними алелями бугая Ельбруса 897 (UH" i Н ') клала за величиною надою 244 кг молока i 0,01% жиру, Джейрана 9057 (OJ'K'O' i Ю) - +364 i -0.01, Суддина 1698624 (BOYD' i Е'3) - +223 i -0,24 та Бункера 355 SYE'Q' i I2) - +62 кг молока!-0,01% жиру (табл. 11).

11.1муногенетичний аншпз генотшпв шндниюв ДПЗ "Плосгавський"

Показники Ельбрус 897 Джейран 9057 Суддин 1698624 Бунке] р 355

ЦН" Н' ОД' К'О' ВО ВОУБ' Е'з СУЕ'О' Ь

Число: дочок ровесниць 52 73 55 21 6 7 40 16

332 351 350 310 123 101 275 265

Надш, кг: М т 6469 6225 6445 6101 6484 6261 6101 603?

140 178 192 286 441 329 175 201

Жир, %: М т 3,64 3,65 3,68 3,69 3,60 3,84 3,84 3,69

0,03 0,06 0,03 0,04 0,07 0,07 0,03 0,05

ПЦ: надш, кг жир, % +1102 +669 +1154 +342 +521 +415 +540 +251

-0,07 -0,05 +0,05 +0,06 -0,07 +0,21 +0,07 +0,0:

Плем1нна цшшсть бугаТв, яка визначена за дочками-первктками марюруемим спадковим материалом, в1др!знялась у потомства Ельбруса 897 на 43 кг молока 10,02% жиру, Джейрана 9057 на 812 1 0,01, Судцина 1698624 на 106 1 0,2 та Бункера 355 на 289 кг молока 10,02% жиру.

Розроблено алгоритм 1 програмш засоби для ПЕОМ оцшки спадковог матер!алу бугаТв, який марюруеться певним алелем. Тобто, визначаеться та часта спадковосп плщника, яку доцшьно збериати 1 вщтворювати в наступних поколшня тварин.

Строки використання банку сперми бугаТв-полшшувач1в. Результат ощнки 44 бугаТв-полшшувач1в укра'шськоТ чорно-рябоТ молочноТ породи, використовувались впродовж 3-5 рошв в семи племгоспах КиТвського племоб'е; нання свщчать про зниження загально'Т племшноТ щшюст1 за роками наступни ставок дочок. Це е наеладком селекщйного тиску з боку нових генерацш плщнишв.

Нами вивчена можливкть математичного описания зниження результат оцшки бугаТв в залежносп вщ роюв ставок Тх дочок. Обгрунтовано, що одержа! експерименталый величини за допомогою методу найменших квадрап апроксимуються функцюнальною залежшстю такого вигляду:

у = со? + вх + с, ((

де х - прогнозуючий рж очшуючих результата оцшки бугаТв;

а,в,с- розрахунков1 величини, вщповщно а= 3, е=7, с=+202. За наведеною залежшстю розрахували перевагу дочок над ровесницями, з роками оцшки шпдниюв: перший +192, другий +176, третш +154, четвертей +12( п'ятий +92 кг молока та будь-який шший прогнозуючий р1к. Розрахунков1 значенн коефпценпв а, в \ с характерш лише для створеного у данш категорп племшни госиодарств селекцшного тиску (табл. 12).

12.Прогнозуюч1 результати ощнки бугаТв за ямстю потомства

Режим використання бугая PiK ставок дочок Значения залежносп ах2+Ъх Р1зниця (ДР) на момент першоУ ощнки, кг молока

+200 +300 +400

Без накопичення банку сперми 1 -10 +190 +290 +390

2 -26 +174 +274 +374

3 -48 +152 +252 +352

4 -76 +124 +224 +324

5 -110 +90 +190 +290

3 накопиченням банку сперми 6 -150 +50 +150 +250

7 -196 +4 +104 +204

8 -248 -48 +52 +152

9 -306 -106 -6 +94

10 -370 -170 -70 +30

Оцшка плщишав при створенш украУнськоУ чорно-рябоУ молочноУ породи

В 1970-п роки в Укра'шу завезен! перпн парш нетел1в 1 ремонтних бугайщв олштинськоУ породи селекщУ США та Канади. Використання голштишв на 1аточному попшв'У нащоналышх порщ дало надзвичайно ефективш результати. Том1Сш тварини характеризувались кращим екстер'ером, пристосовашстю до учасних технологш, р1зким збшыпенням продуктивное^, а головне - полшшеними нормами молочноУ залози та ГУ вщповщшстю до умов машинного дошил.

Назрело питания про бшьш широи масштаби використання ункальних южливостей голштинськоУ худоби, для чого було розроблено програми створення гавих конкурентоспроможних порщ 1 тишв молочноУ худоби (В.Ю.Недава, Д.Я.еф1мснко, 1984, В.П.Буркат, О.Ф.Хаврук, 1988 та шип).

Перед нами було поставлено завдаппя оцшити генетичний потенщал олштинськоУ худоби та ГУ помшей, д1брати кращих особин у якосп родоначальншав гових лшш украУнськоУ чорно-рябоУ молочноУ породи та Ух продовжувач!в, створити гередумови для широкого використання запаспв спермопродукщУ у парувальшй [ереж1 ¡, особливо, в планах шдивщуалышх закршлень.

Визначено ппсть родоначальншав новоУ украУнськоУ чорно-рябоУ молочноУ ¡ороди - Астронавт 1696981, Монтфреч 91779, Суддин 1698624, Ельбрус 897, Алем 113607 та Борд 3381246. В зв'язку з зонами впливу Гнститугу розведення 1 генетики варин нами формувались лише перил чотири лша породи (табл.13).

Встановлено, що найбшылий вплив на формування генеалопчно'У структури [али держплемзаводи "Плосгавський ", "БортничГ', "Васшнвка", "Кожанський", Олександр1вка", "Терезине" та ряд шших.

13. Чисельний I ягасний склад основних лшй укра'шсько!" чорно-рябоТ молочно! __породи__

Кличка! номер бугая Ступшь спорадненосп з родоначальником Число бугш'в Ощнено за потомством

пмпв % всього виявлено полшшува-чами

Астронавт 1696981 родоначальник 62 88,6 56 17

Альт 583 син 1 1,4 - -

Аполон 1171 син 2 2,9 - -

Апрель 3614 син 1 1,4 - -

Аркан 303 син 1 1,4 1 -

Бас 5260 син 2 2,9 - -

Вулкан 1316 син 1 1,4 1 1

Всього - 70 100,0 58 18

Монфреч 91779 родоначальник 41 27,2 39 15

Желанний 1060 син 27 17,9 22 И

Евкалшт 645 син 15 9,9 11 5

1ндик 554 син 40 26,5 11 7

Могучий 398 син 2 1,3 2 -

Мшерал 534 син 1 0,7 1 -

Сгипет 2616 син 2 1,3 2 1

Лютк3056 онук 19 12,6 6 2

Момент 3058 онук 4 2,6 2 1

Всього - 151 100,0 96 42

Суддин1698624 родоначальник 36 31,3 31 16

Спх 430 син 65 56,5 17 10

Причал 1179 син 7 6,1 4 3

Рожен 575 син 4 3,5 4 2

Сигнал 560 син 3 2,6 1 -

Всього - 115 100,0 57 31

Ельбрус 897 родоначальник 143 97,9 64 24

Тюльпан 4446 син 1 0,7 1 -

Лютий 4041 син 2 1,4 2 1

Всього - 146 100,0 67 25

Всього ощнено 278 пл!дник!в, що складае 57,7% вщ загального погххтв'я. !; величиною надою середня племшна цшшсть син!в родоначальниюв (п=190) склаг +86 кг молока, онуив (п=88) + 156 кг, за вмютом жиру в молощ - вщповщго ±0 +0,02%, продукц!ею молочного жиру - +4,1 та +6,2 кг. Спостер!гаеться сугга зростання племшно!" щнносп за вс1ма ознаками молочно!" продуктивное^, ш

юяснюеться як високою результатившстю визначення генотипу шпдниюв, так i ¡истемою ïx добору у якосп батьгав нових поколшь тварин (табл. 14).

кПлемшна ц1нн1сть за надоем дочок буга'Гв украшсько"! чорно-рябоУ молочно!" породи

JlilliH Сини Онуки

М±т а М±т а

Астронавта +52+29,4 220 +175 -

Монтфреча +63±41,7 264 +137+35,8 258

Суддина +129±40,0 222 +186+59,7 304

Ельбруса +100134,4 275 +234+212,5 368

Всього +86±18,2 252 +156+29,7 272

Наведеш даш характеризують узагальнеш якостп родоначальнигав .linifi та ïx [родовжувач1в. Але практична робота з породою була побудована на конкретних юзультатах ощнки кращих плцщиюв, яы справили найбшыний вплив на рормування hoboï породи.

Встановлено, що племшна щншсть буга'1в-полшшувач1в чорно-рябоТ породи, ка визначена в стадах з надоем до 3 тис. кг молока, 3-4тис. та бшьше 4 тис., нижуеться В1Д +308 кг до +258 кг молока. Чистопородн1 голштини повною м1рою [роявляють cboï можливост1 в стадах, де згодовують понад 40 ц кормових одиниць ia голову за pix. HanÏBKpoBHÎ за голштином noMici неадекватно реагують на юсилення кормового фактору. ГЬндники ¡з запланованою умовною часткою ровност1 за голштином (3/4 ЧГ i 5/8 ЧГ) повною Miporo реал1зують cbîh генотип в тадах з надоем 3-4 тис. кг молока, тобто бшыносп товарних стад Украши (рис.3).

Рис. 3. Племшна цшшсть бугаУв в стадах з р1зним р1внем продуктивност!

Законом1рност1 успадкування племшно? цишост! бугаш-швдниюв

Комплекс селекцшно-племшних заход1в при виведенш укра'шськоУ чорнс рябоТ молочно1 породи був спрямований не стшьки на забезпечення одержали необх1дно'1 чисельност1 бугшв-полшщувач1в, скшьки на створення генетични передумов передач! спадкового матер ¡алу новим поколшням ремонтних бугайщв.

1нформацшною базою для такого анашзу стали результата визначенн ruieMiHHoT цшносп батыав 311 шидшшв чорно-рябоТ (n=214) i годштинсько!' (п=9' порвд, сини яких були оцшеш за яюстю потомства.

Анал1з одержаних MaTepianiB свщчить, що фенотиповий прояв адитивни форм успадкування племшноУ цшносп поеднувався з неадитивним у ecix трупа якостс (полшшувач1, нейтралы«, попршувач1). Навггь у межах одного стад сшввщношення i частота форм успадкування врахованоТ ознаки неоднаков!. Tai пром!жна форма успадкування плем1нно! цшносп була характерною лише дл батыав-бугав, яш ввднесеш до розряду пол1пшувач1в. У Mipy зростання якос батыав (нейтральш-полшшувач1 та попршувач1-нейтральш) спостер1гаетьс зниження вщсотку тварин з неадитивними формами успадкування - perpecieio наддом1ну ванням.

Промоделювали змши форм успадкування племшно! цшносп бугаУв залежн вщ я коси MaTepiB ( до 6 тис. кг молока за крашу лактащю, 6-8 тис. та понад 8 ти< кг) i штенсивш'стю добору батьыв до розряду полшшувач1в у сшвв^дношенш 1:' 1:8 та 1:16 (табл.15).

15.Характер успадкування племшноТ цшносп бугаТв залежно вщ якост1 матер1в та штенсивносп добору батьив, %

Гнтенсив- Групи Форми успадкування

н1сть добору ЯКОС'П пром1жна домн!ування регреыя наддом1ну-

батьюв матер1в батька MaTepi вання

1:4 <6 тис. кг 25,0 25,0 - 50,0 -

6-8 тис.кг 50,0 40,0 - 10,0 -

>8 тис. кг 50,0 50,0 - - -

1:8 <6 тис.кг - 25,0 - 75,0 -

6-8 тис.гк 60,0 40,0 - - -

>8 тис.кг - 100,0 - - -

1:16 <6 тис.кг - 50,0 - 50,0 -

6-8 тис.кг 100 - - - -

>8 тис.кг - 100 - - -

Наведеш даш свщчать про принципов! змши в процес1 формування спадково'1 >снови племшноТ цшносп бугай в залежносп вщ штенсивносп добору батьк!в. Тише у такому випадку вщсутш небажаш форми неадитивного успадкування -[аддомшування та регреая. Пром1жна форма повною м1рою реашзуеться для латер!в з надоем 6-8 тис. кг молока та штенсившстю добору батыав 1:16. Найбшып 5ажана форма неадитивного успадкування - домшування батька - була встановлена г сишв, яга одержан! вщ матер!в вищоГ якосп (понад 8 тис. кг молока) та за нтенсивност! добору батьгав 1:8. Т!льки в такому випадку у формуваин! спадково )бгрунтовано1 якост! бугаГв головну роль вдаграе батько пл!дник!в, який виступае штермшантом спадкового процесу.

Принципов! положения коми'ютерноУшформацшно-довщковоТ системи в молочному скотарств!

1нформац!я в галуз! молочного скотарства складасться з двох ааемопов'язаних шдсистем - шформацшно-анамтичного та консультативного абезпечення. Створення шформацшно-довщковоГ системи планували виходячи з нзних р!вн!в управл!ння селекц!ею: господарський, районний, обласний, породний а державний. Господарський р!вень е джерелом постачання ¡нформацп для б!льш 1исоких оргашзуючих систем. Породний, або державний р!вень управлшня елекшего базуеться на анашз! реальних даних мереж1 контрольних стад ! вир!шуе тратепчш питания розвитку молочного скотарства.

В цьому зв'язку нами встановлен! м!н!мальн! вимоги до техшчного та [рограмного забезпечення д1яльност! комп'ютерно1 системи. Для сум!сност! ¡гформацшних потокш розроблен! класиф!катори спец!ал!зованого та загального икористання, а також спещал!зоваш коди цифрового, дверного або лгсерно-(ифрового перел!к!в специф!чних терм!н!в, понять, значень.

квтоматизоване робоче М1сце зоотехшка-сслекцюнера племшпого господарства

Анал!з генетично! ситуацц та прийняття оперативно-селекц!йних ршень в :лем!нному стад! грунтуеться на використанн! чисельно1 ¡нформацп як про кожну крему тварину, так ! технолопчних групах ремонтного молодняку. Ця рутинна раця може бути значно полеплена використанням сучасних можливостей ПЕОМ. 1ами розроблено комплекс програмних засоб!в по комп'ютеризацп робочого мюця оотехн!ка-селекц!онера племгоспу (АРМ-племгосп), основною метою якого е здания р!зноб!чно1 анаштично1 шформацп спец1ал!стам через автоматизацпо ервинного обл1ку та формування вихщних документ! в.

Передбачено видачу 12 стандартизованих вихщних форм. Додаткову 1формащю одсржують через режим видач! даних за запитом.

Комп'ютеризащя обробки даних оцшки бугаТв-плщнигав за ятстю потомства

За мету були поставлен! завдання централ!зувати на един!й !нформад!йн!й баз1 гкраТни оцшку бугаТв за яюстю потомства на основ! використання сучасних

генетико-математичних методов та парку ЕОМ типу GC i IBM PC/AT, забезпечит в1ропдшсть встановлення племшноУ цшносп за рахунок додержання едини методичних умов, звшьнити селекцюнер!в-практиюш вад трудомютких рутинни розрахунюв та спрямувати ix зусилля на виршення оргашзацшних питан випробування шпднишв i багатоб1чно1 оцшки Ух дочок за фенотипом.

Централ1зована система оцшки племшноУ uiiniocTi бугаУв на €С EON Розроблеш вхвдш документа, методика Ух формування, встановлеш вимоги р оргашзащУ збору даних первинного облжу, строив i перюдичносп подана шформащУ до Новоолександр!вського селекцшно-обчислювального центру та вида" узагальнених форм оцшки племшноУ цшност! власникам племшних тварин.

Алгоритм оцшки генотипу буга'Ув-плщшшв за ягастю потомства побудовани на кореюцУ надою на тривашсть лактащУ i вк отелення дочок-первюто] застосуванш розрахунковоУ ознаки ефективного числа дочок та шдивщуальног добору ровесниць до кожноУ дочки оцшюваного плщника.

Протягом семи роюв (1986-1992) задача "Централ1зована оцшка буга'й шпдниюв за яюстю потомства" була впроваджена в практику д1яльносп Bei племшдприемств i племоб'еднань Украши. Створена шформацшна база дани 81813 KopiB-nepBicTOK, яю лактували в 1266 контрольних стадах груп чорно-ряби: червоних, червоно-рябих та бурих nopifl молочноУ худоби, яка лягла в основ розробки нових, бшып досконалих методов коригування величини надою н систематичш фактори серсдовшца та оцшки племшноУ цшност! бугаУв.

Розробка i широке впровадження створених програмних засоб1В мае щлий ря оргашзацшних, методичних i психолопчних особливостей. У якосп оргашзацшни слщ вщмтгги те, що вперше в icropiT УкраУни центрашзовано оцшку бугаУв з яюстю потомства в одному селекцшному центра Створен! передумови дл обгрунтування результативное^ використання бугаУв у замкнутих зонах д1яльнос племшдприемств. Формуються npaBOßi основи для переходу на породний pißen управлшня селекщею.

У методичному план! характерним с те, що в практичнш селекцй' пл!дник!в н державному piern застосована едина методика ощнки генотипу шпдниюв, як побудована на сучасних генетико-математичних методах. Безперервна, наростаючим гадсумком ощнка бугаУв за як!стю потомства дае можлив!сть бшыпою BiporiflHicrro встановити генотип найрезультатившшоУ категорй' шйднию - бугаУв-пол!пшувач!в та л!дер!в загальнопородного значения.

Центр агпзащя оцшки бугаУв мае психолопчт аспекти. Вперше вщповщалы спец!ал!сти племшдприемств та племоб'еднань з ощнки шпдниюв позбавле! можливост! caMOCTifiHO встановлювати розряди плем!нноУ цшност! бугаи Створюються умови для спрямування зусиль селекц!онер!в-практик!в на виршенн орган!зац!йних питань випробування бугаУв та всеб!чноУ оц!нки Ух дочок з фенотипом, тобто Ух перепрофшювання на контролер!в-асистент!в та eKcnepTii 6oHiTepiB асощацш молочних порщ худоби.

Централ ¡зоваиа оценка бугаТв на баз1 персоналы! их комп'ютер1в.

Гехючний прогрес у гадуз1 обчислювалыюТ технки та програмування зумовив )озробку ново!" системи централ1зованоТ оцшки бугаТв за яюстю потомства як шд :учасн1 техшчш засоби (ПЕОМ), так I мови програмування з тим, щоб обчислет за ¡тандартизованими методиками (система ВШР) результата визначення племшно'Т цнносп могли бути ствставш з аналопчними даними шших держав.

За основу вхщних документ прийшт уже апробован! форми. Програмний ;омплекс доповнений аналтиними даними переводу на одинищ середнього юказника класу породи (ЕСКП). одинищ можуть бути перетвореш в коефщенти юзрахунковоТ плем1НН01 щнносп (РПЦ) або розрахункову здатшсть до передач! РЗП), при цьому РПЦ=2РЗП.

Розроблений комплекс програмних засобхв для ПЕОМ з 1996 року яроваджений в практику д1ялыюст1 Кшвського облплемоб'еднання. Створена нформацшна база даних по 2217 коровах-первктках 39 контрольних стад ¡ориспшьського, Броварського, Киево-Святошинського, Вишгородського, )бух!вського, Фастаського та Бшоцерювського райошв.

Переачна молочна продуктившсть кор1в-перв1сток склала 3622 кг молока, даршстю 3,64% або 132 кг молочного жиру. Маточне попшв'я е дочками 159 угаТв, але лише 63 ¡з них оцшено за 15 1 бшыле дочками.

Ощнених за яюстю потомства гопдншав розподшили за класами - екстра, ¡дм1нно, добре, задовшьно та незадовшьно. Перес1чна плем'шна щннють вс1е'1 иб1рки плщниюв склала +29 кг молока за величиною надою, +0,01% - за вмютом жру в молощ та+1,5 кг за продукщею молочного жиру.

За результатами безперервноТ оцшки бугаТв КиУвського облплемоб'еднання екомендовано до широкого використання в парувальнш мереж! 23 шиднигав-олшшувач!в та зняття з селекц!йного процесу 24 бугаТв, що отримали ощнку езадовшьно.

Автоматизована картотека буга'Тв-плщшш'в племшдприемств УкраТни

Вх!дну шформацно формували за даними стандартизовано!" картки лем!нного бугая (форма 1-мол.). Перес!чно по кожному шнднику м!ститься 498 арактеристик, яю згрупован! в 12 роздшах.

Впродовж 1993-1999 рок!в створена шформацшна база даних по 4105 лщниках чорно-рябоТ (44,2%), червоноТ (22,5), червоно-рябоТ (30,4) та буроТ (2,9%) орщ молочноТ худоби. База даних структурована за лшшною належн!стто. эзроблена система управлшня банком даних шляхом видач! стандартизованих 1блиць, д!алогового режиму вир!шення нестандартних запитш, формування 1талопв, бюлетешв. Створений шформацшний банк даних е фундаментом для эдальших прикладних! теоретичных розробок.

висновки

1. Теоретично обгрунтована та розроблена нова концепцщ селекцп буга! шпдгашв в систем! племпшо! робота з породами молочно!' худоби, що побудова на сучасних методичних, генетико-статистичних, шформацшних знаниях вщкритосп популяций для доступу кращого свпового племшного матерка;. Оргашзуючим принципом ще!" концепцп е методично I технолопчно обумовле: спрямовашсть р1зних структурних формувань агропромислового комплексу , одше! мети - центр ал1зацп селекщ!' плем1нних бугшв на р^вш управлшня породою.

2. Результата ошнки бугаУв-шпдниюв за яистю потомства як п] чистопородному розведенш, так ! вщтворному схрещуванш з полшшуючс голштинською породою, !х залежшсть В1д чисельнос™ дочок, добору ровесниц! кшькосп стад склали шдгрунтя для виршення цшого комплексу р!зномаштш завдань - методичних, селекцшних, оргашзацшних. На такш пщста запропоновано принципово нову систему ведения селекцшно-племшно! робота молочного худобою, яка побудована на д!яльносп породних асощацш, регюнальш сслекцентр1в, незалежноТ служби контролер1в-асистенпв та експерт1в-боштер!в.

3. Встановлено позитивну фенотипову кореляццо м!ж племшною цшнют буга!в та молочною продуктивнютю Тх матер1в, яка за даними першоТ л акта! складае 0,09, кращо! - 0,11, узагальненими лактац1ями - 0,16, племшною цшшст матер!в з урахуванням генетичного тренду - 0,33, комбшованим шдексом за трьо? джерелами шформаци - 0,40. Встановлсш зв'язки е оргашзуючими для добо] матер1в бугаГв.

Для батьыв буга!'в основних порщ молочноТ худоби зазначаються незнач ! статистично нев!рогщш корсляцшш зв'язки з племшного цшшстю !'х сишв, я за п= 1278 знаходились в межах -0,42+ +0,14.

4. Розроблеш математичш модел1 для теоретачних розрахушав оптимальн чисельносп ремонтних бугайщв, яких необхщно поставите на випробування : ознаками власно!' продуктивное^ 1 якоей потомства зпдно задапих параметр штенсивноеп добору, накопиченого банку спермопродукцп та заздалеп; встановлено!' результативное^ визначення плем!нно!" цшность Запропонова! модифжована методика турово!' постановки буга!в на випробування за яист потомства в умовах породотворчого процесу. Встановлено пр!оритетний напрямс селекцп буга!в, який побудовано на повторюваност1 або точност1 визначеш племшно!' щнност!. Доведено, що ця величина на 87% залежить вщ кшькос стад, де 1х дочки були вирощеш ! зак!нчили першу лактац!ю.

5. Обгрунтована необхщшеть та розроблена мережа коригуючих озш величини надою кор!в-первюток груп чорно-рябо!', червоно!! червоно-рябо!' худоб на систематичш фактори середовища - триваисть лактаци, в]к, сезон (квартш отелення, кратшеть до'шь, зрший екв!валент. Апроксимащя розпод!лу коефодат

эригування характеризуеться кореляцшним вщношенням на р1вш 0,996-0,999 '<0,001). Система коригуючих ознак об'еднана в один програмний комплекс, що 1С змогу як прискореноТ ощнки й добору кор1в за власною продуктившстю, так 1 рогнозуючоТ ощнки плщниив за яистю потомства.

6. Значна р1зномаштшсть тварин в породотворчому пропеа за умовною 1Сткою кровноси, наявшсть дочок бугаТв в р1зних категор1ях господарств 1 у р1зш эом1Жки часу, генетична неоднорщшсть ощнюваних шндниюв та шип фактори 'мовили розробку вщповщних методик ощнки бугаТв за яюстю потомства.

Пор1вняння шести р1зних метод1в ощнки генотипу шидниюв вщ найпрость :их до системи ВШР, анаиз розпод1лу вар1ашйного ряду, розрахунки величини :иметрп, ексцесу, похибка репрезентативное^ свщчать, що найбшыпий вплив на )чшсть визначення племшноТ шнносп мають паратипов1 фактори та м!жстадш дмшност! (величина корелящТ зростае вщповщно на 0,121 0,14). Саме ш показники эвинш бути обов'язковими в сучасних методах ощнки генотипу тварин.

7. Лшшна ощнка типу будови тша молочноТ худоби, граф1чне зображення (агальнюючих значень в1дхилень вщ встановлсноТ модел1 визначених екстер'ерних юак дочок бугаТв створюють додаткову основу для результативного пщбору бугаТв-хп!пшувач!в як на р!вш окремих ¡ндив!дуум1в, так 1 груп тварин. Встановлено, що швищим кореляцшним зв'язком з величиною надою кор1в-первюток украТнськоТ >рно-рябо!' молочноТ породи характеризуються екстер'срш ознаки молочност! 0,36 ± 0,060), молочна система (+0,44 ±0,058) та узагальнеш дан! комплексно!' «нки (+0,52±0,055).

8. Гмуногенетичний анал1з генотишв бугаТв-шндниюв в племпших стадах фаТнськоТ чорно-рябо! молочноТ породи дозволив виявити найбшып цшний [адковий матер ¡ал, який марюруеться алелем родоначальника. Доведено, що дочки дер!в породи, яш успадковують вщповщш алел! родоначальнигав, мають значну :ревагу над ровесницями. Пор1Вняння ¡ндексу плем!нноТ ц!нност! бугаТв, який [значено за дочками з альтернативними алелями свщчить про перевагу в оц!нках ¡ьбруса 897 на 433 кг молока ! 0,02% жиру, Джейрана 9057 - 812 ! 0,01, Суддина 198624 - 106! 0,28 та Бункера 355 на 289 кг молока! 0,02% жиру.

Доведена доцшьшсть використання генетичних маркер!в при формуванш неалопчноТ структури пор!д та конструювашш родовод!в тварин з бажаними лекщшшми ознаками.

9. Впровадження в практику племпщприемств УкраТни автоматизованоТ стеми обробки даних ощнки гапдгадав за як!стю потомства дозволило виявити пий ряд бугаТв-полшшувач!в, а серед них окремих л!дер!в, яю рекомендован! на ль родоначалыппав лшш новоТ украТнськоТ чорно-рябоТ молочноТ породи: ¡тронавт КЧП-749 (+986кг, +0,05%, +39кг ), Монтфреч КЧП - 540 (+646, -0,11, 9), Суддин КЧП - 735 ( +1184, -0,05, +39), Ельбрус КГФ -10 ( +717кг,+0,06% 1кг).

Подальша робота у формуванш генеалопчноТ структури породи будувалась на жвартальних результатах ощнки бугаТв та виявленш конкурентоспроможних

продовжувашв нових лшш - Адошса 3679, Альта 583, Желанного 1060, Еквалшт 645,1ндика 554, Могучого 398, Сгапета 2616, Лютка 3056, Crixa 430, Причала 117! Рожена 575, Сигнала 560 та ряду шших.

10. Розроблено методологто, принципи i метода створення комп'ютерш шформацшно-довщково'1 системи у галуз1 молочного скотарства на ба персоналышх KOMn'ioTepiB. Визначеш основш джерела шформацп. Створе! вщповщш nporpaMHi засоби вводу, обробки i збер1гання шформацп, комплекс штегрованих задач по визначенню племшно"1 цшносп KopiB та бугшв-плщникг Встановлено, що процес визначення племшшм цшносп тварин повинен бут безперервним i систематично доповшоватись оновленими даними. Такий шдх] зумовлюе поспйний селекщйний контроль за генетичною ситуащею в стадг молочно'1 худоби.

На електронних нос!ях створена шформацшна база даних кор1в-первктс мереж1 племшних i контрольних стад Украши (п=81813), бугаУв-плщник) елевер1в, племпдариемств i племоб'еднань (п=4879), яка покладена в осное проведених дослщжепь i е фундаментом для подальших прикладних i теоретични розробок.

Список осповаих публшацЫ по тем1 дисертацн Монографн i книги

1. Власов В.И., Антоненко В.И. Использование ЭВМ для преобразовали генофонда пород // Преобразование генофонда пород. Под ред. М.В. Зубца,- К Урожай, 1990.- С.314-349.

2. Антоненко В.И. Оценка генотипа, отбор и использование племенных быков Генетика, селекция и биотехнология в скотоводстве. Под ред. М.В. Зубца, B.I Бурката. - К.: БМГ, 1997,- С.439-489.

3. Зубець М.В., Буркат В.П., Антоненко B.I. та ш. Генетико-селекцшни мошторинг у молочному cKOTapCTBi. - К.: Аграрна наука, 1999.- 85 с.

4. Власов В.И., Антоненко В.И. и др. Получение, выращивание, оценка использование быков-производителей // Технологические проект; интенсивного ведения племенного дела в молочном скотоводстве. - К Урожай, 1988.-С. 107-125.

Статп у 36ipmiKax i журналах

5. Майборода М.М., Антоненко B.I. та ш. Племшна щншсть бугаУв симентальськс породи // Розведення та штучне оамешння велико!' рогато'1 худоби,- К.: Урожа: 1982,- Вип. 14,- С. 12-15.

6. Антоненко В.И., Майборода H.H. и др. Продуктивные качества дочере монбельярдских и красно-пестрых голштинских быков // Разведение искусственное осеменение крупного рогатого скота.- К., 1984.- Вып.16.- С.10-12

7. Данилов В.Г., Антоненко B.I. Оцшка шидшшв за яюстю потомства Тваринництво УкраУни.- К.: Урожай, 1986.- №6.- С.36-37.

¡. Антоненко В.И. К подбору животных в пары-аналоги для проведения зоотехнических опытов // Разведение и искусственное осеменение крупного рогатого скота,- К., 1987.-Вып.19,- С.5-8.

Близниченко В.Б., Антоненко В.И. Организация племенной работы в ВНР // Зоотехния.-М.: Агропромиздат, 1989.-№5.- С.73-75.

0. Антоненко В.И. Сроки использования банка спермы быков-улучшателей // Зоотехния.- М.: Агропромиздат, 1989.- №9.- С.18-20.

1. Власов B.I., Антоненко B.I. та щ. Централизация ощнки буга'т-плщниюв за яюстю потомства в Украшськш PCP // Розведення та штучне ос1меншня велико!' рогато!" худоби,- К.: Урожай, 1991,- Вип.23.- С. 14-19.

2. Антоненко В.И. Влияние матерей на племенную ценность быков // Зоотехния.-М.: Агропромиздат, 1991.- №12.- С.4-6.

3. Власов B.I., Антоненко B.I. Модифкований метод "дочки-ровеснищ" в оцшщ бугаТв молочних порщ // Нове в методах зоотехшчних дослцркень: Зб.наук. праць I Т.- Харгав, 1992.- Ч.1.-С.15-18.

4. Антоненко В. Як добрати бугая для вщтворення маточного стада // Тваринництво УкраТни.- К.: Преса Украши, 1993.- №1,- С.20-21.

5. Антоненко B.I. Оцшка бугаТв за яюстю потомства в умовах створювання нових порщ // Розведення та штучне оамешння велико']' рогатоТ худоби,- К.: Урожай, 1994.- Вип.26.- С.23-26.

6. Антоненко B.I. Повторюванють i спадковють ощнки генотипу племшних бугаТв // Цитология и генетика.- К.: Наукова думка, 1994.- Т.28.-№4.- С.63-68.

7. Антоненко B.I. Вплив матер!в на результати ощнки бугаТв за величиною надою дочок // Розведення i генетика тварин.- К.: Урожай, 1995.- Вип.27.- С.50-54.

8. Антоненко В. Комп'ютеризащя селекцшного процесу в молочному скотарств! // Тваринництво Укра'Тни.- К.: Преса Украши, 199б.-№1.- С.31-33.

9. Антоненко В. Комп'ютерна книга племшних тварин // Тваринництво Украши.-К.: Преса Украши, 1996.- №6.- С.24.

0. Власов B.I., Антоненко B.I. та in. Комплексна система автоматизованого робочого мюця зоотехшка-селекщонера племтного господарства // Розведення i генетика тварин.- К.: Урожай, 1996.- Вип.28.- С.8-15.

1. Антоненко B.I. Контролер-асистентська служба у молочному скотарств! // Розведення i генетика тварин.- К.: Урожай, 1996.- Вип.28,- С.93-96.

2. Антоненко B.I. Залежшсть племшно! цшност! бугаТв вщ Biicy Тх матер1в // Проблема шдивщуального розвитку сшьськогосподарських тварин: 36. наук, праць НАУ.-К.: 1997.-С.127.

3. Антоненко B.I., Мшьченко Ю.В., Романюк О.В. Ефектившсть р!зних метод!в визначення плем!нноТ uihhocti бугаТв за як!стю нащадк!в // Bîchhk БЦЦАУ.- Bina Церква, 1998,- Вип.4,- Ч.1.- С.143-147.

4. Антоненко B.I. Лшшна оц!нка молочноТ худоби // Bîchhk аграрноТ науки,- К.: Аграрна наука,1998.-№8.-С.36-38.

25. Буркат В.П., £ф1менко М.Я., Антоненко B.I. та iH. Принципа реформуваш системи селеюцйно-гшемпшо! робота у молочному скотарсш // Вкник аграрш науки.- К.: Аграрна наука, 1998.-№11.- С.44-49.

26. Антоненко B.I. Генеалопчна структура i результата оцшки бугат-плщник молочних порщ, яю використовувались у парувальшй мереж1 1995 року Розведення i генетика тварин.- К.:Урожай, 1998. - Вип.29. - С.25-33.

27. Антоненко B.I., Мшьченко Ю.В. До питания про оцшку племшно! цшнос бугшв-плщнимв // Вшник БЦЦАУ.- БшаЦерква,1998.- Вип.7.- Ч.1.-С.134-137.

28. Сф1менко М.Я., Антоненко B.I. та in. Принципи оргашзащ1 селекщшк генетичного мошторингу в молочному скотарств1 // Науковий вкник ЛДАВМ. JIbBiB,1999.- Вип.3.-Ч.1.- С.204-206.

29. Антоненко B.I. Племшна цшшсть голштинських бугаТв у р1зних умова використання // Розведення i генетика тварин. - К.: Аграрна наука, 1999. Вип.31-32.-С.7-8.

30. £ф1менко М.Я., Подоба E.G., Антоненко B.I. та ш. 1муногенетичний монторинг держплемзавод1 "Плосювський" // Розведення i генетика тварин. - К.: Аграр* наука, 1999.-Вип. 31-32.-С.72-75.

Каталоги, брошури

31. Антоненко В.И., Майборода Н.Н. и др. Каталог быков-производителей черн< пестрой породы, оцененных по качеству потомства. - К.: Урожай,1984. - 332 с.

32. Антоненко В.И., Костенко А.И. и др. Каталог быков-производителей черн< пестрой породы, оцененных по качеству потомства за 1988 год. - К Урожай, 1990. - 407 с.

33. Антоненко В.И., Костенко А.И. и др. Каталог быков-производителей молочни пород, оцененных по качеству потомства за 1989 год. - К.: Урожай,1991.-431 с,

34. Власов В.И., Антоненко В.И. и др. Рекомендации по автоматизированно системе обработки данных оценки быков-производителей по качеству потомсте на ЕС ЭВМ. - К.: Урожай, 1990. - 48 с.

35. Власов В.И., Антоненко В.И. и др. Инструкция по испытанию и оценке быко! производителей молочных пород по качеству потомства.-К., 1991.-28 с.

36. Власов B.I., Антоненко B.I., Мшьченко Ю.В. Методичш рекомендацп по систел класифкацп i кодування селекцшно-племшно1 ¡нформаци в молочном скотарсш. - К., 1994. - 62 с.

Матер1али i тези з'1зд1в та конференцш

37. Антоненко В.И. Племенные качества полукровных быков черно-пестро голштино-фризской породы // V съезд УОГиС им. Н.И.Вавилова: Тез.докл. 1986,- Ч.5.-С.7.

38. Антоненко В.И. Продолжительность использования спермы быков-улучшателе // Мат. науч.-произв. конф. "Использование голштинской породы дл интенсификации селекции молочного скота".- К., 1987.-С.61-62.

9. Антоненко В.И. Автоматизированная система управления селекцией племенных быков // Тез.докл. всесоюз.конф. "Измерительная и вычислительная техника управления производственными процессами в АПК. " - Ленинград, 1988,- Ч.1.- С. 228-229.

0. Антоненко В.И. Требования к быкам-производителям для воспроизводства маточного поголовья промышленных комплексов // Тез.докл. всесоюз.науч.-техн. семинара "Современное состояние и перспективы по созданию новых пород, приспособленных к условиям промышленной технологии. " - М., 1989,- С.103-106.

1. Антоненко В.И. Автоматизированная система оценки быков-производителей по качеству потомства // Тез.докл.науч.-техн. конф. "Состояние и пути решения с использованием ЭВМ задач по повышению эффективности аграрной науки". -Алмалыбак, 1991.- С.44-45.

I. Антоненко В.И. К вопросу достоверности оценки быков по качеству потомства //

VI съезд ВОГиС им.НЛ.Вавилова: Тез. докл.- К., 1992,- Ч.1.- С.141-142. 3. Антоненко В.И. К вопросу построения селекционных индексов // Тез.докл. науч.-практ. конф. "Основоположник зоотехнической науки Н.П.Кулешов" - Харьков, 1995.- С.63.

Антоненко В.1. Селекщя бугаш-шидниюв в систем! племшноТ роботи з эродами молочно! худоби. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня доктора альськогосподарських 1ук за спещальшстю 06.02.01 -розведення та селекшя тварин.- 1нститут розведення -енетики тварин УААН, с.Чубинське КшвськоТ облает, 2000.

Обгрунтована дощльшеть та розвинена концепщя центратзащ1 системи 1ержаш1Я, вирощування, добору, оц!нки та використання буга'Тв-гапдгошв на )родному р!вн1 ведения селекцшно-племшно'1' роботи. Проанал1зована генетична пуащя в мереж1 контрольних стад, встановлеш законом1рност! впливу р!зних тегорш батьк1в на плем1нну 1цнн1сть син1в та розроблеш м1н!мальн1 вимоги IX >бору на нашональшй баз! племпших ресурс1в.

Створен! сучасн! методичн! пщходи до селекцп плщниюв та оцшки Ух нотипу в умовах д!яльност! рад асощацш молочноТ худоби та репональних лекцентр!в. Вперше розроблен!! впроваджен! алгоритми та програмн! засоби для ЕОМ визначення плем!нноГ ц!шост! тварин в породотворчому процес! ! 1нсол!дацп !'х спадкових особливостей, яю спроможн! пор1внювати генотипи [¡дниюв нац!онально1 ! заруб!жно!' селекц!!', що особливо важливо для вщкритих >пуляц!й молочно!" худоби.

Ключов! слова: молочна худоба, великомасштабна селекщя, плем!нна нн!сть, репональний селекцентр, племшдприемство, бугай-пл!дник, корекц!я, стема.

Антоненко В.И. Селекция быков-производителей в системе племеннс работы с породами молочного скота. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных на) по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Инстит) разведения и генетики животных УААН, п.Чубинский Киевской области, 2000.

Обоснована целесообразность и развита концепция централизации систем получения, выращивания, отбора, оценки и использования быков-производителей 1 породном уровне ведения селекционно-племенной работы. Впервые отдельнь этапы селекции быков объединены в общую систему племенной работы конкретными породами молочного скота, которая построена на деятельности сове: ассоциаций и региональных селекцентров с определением базы племенных ресурсо зон влияния, внедрения независимой службы контролеров-ассистентов и эксперто: бонитеров. На основании реальной численности племенных животных молочнь пород Украины, внедрения метода "ожидающих быков", интенсивности их отбо! 1:6 и осеменения 80% маток спермой улучшателей разработаны оптимальнь программы селекционной работы в ассоциациях.

Проанализирована генетическая ситуация в сети контрольных ста, Результаты оценки 4879 быков трех групп пород молочного направлен? продуктивности свидетельствуют о незначительной фенотипической корреляцк между надоем матерей и индексом племенной ценности их сыновей. Уточнеш методов оценки матерей (I лактация, лучшая, средняя, племенная ценност комбинированный индекс) ведет к росту корреляции от 0,09 (Р>0,05) до 0,4 (Р<0,05). Селекционный путь "отец-сын" характеризуется незначительнс корреляционной связью.

Разработаны математические модели для теоретических расчетов оптимальнс численности ремонтных бычков, которых необходимо испытать по собственно продуктивности и качеству потомства. Предложена модифицированная методш туровой постановки быков на испытание. Доказано, что повторяемость оценки ъ 87% зависит от числа стад, где их дочери были выращены и закончили лактацию.

Обоснована необходимость и разработана сеть корректировочных показателе на влияние систематических факторов среды - продолжительность лактаци: возраст, сезон (квартал) отела, кратность доений, зрелый коэффициент. Систек коррекции объединена в один программный комплекс.

Сравнение шести разных методов оценки генотипа быков, от самых проста до метода ВШР, анализ распределения вариационного ряда, расчет величин ассимстрии, эксцесса, ошибка репрезентативности свидетельствуют, что на точноа определения племенной ценности в наибольшей степени влияют как паратипичесга факторы, так и межстадные отличия (величина корреляции соответствен! возрастает на 0,12 и 0,14).

Линейная оценка типа телосложения молочного скота доказывает, что на] высшей корреляционной связью характеризуются экстеръерные показател

лочности (+0,36±0,060), молочной системы (+0,44±0,058) и обобщенные данные мплексной оценки (+0,52±0,052).

Обобщенный анализ структурных единиц иммуногенетических тестов ределяет наиболее ценный наследственный материал, который маркируется лелем родоначальника. Подтверждена целесообразность использования этого ологического феномена при формировании генеалогической структуры пород и нструировании родословной животных с желательными селекционными изнаками.

Разработаны методология, принципы и методы создания компьютерной формационно-справочной системы в отрасли молочного скотоводства, феделены потоки информации, разработаны программы их ввода, обработки, ализа и хранения. На электронных носителях создана информационная база иных коров-первотелок контрольных стад (п=81813) и быков-производителей =4879) основных молочных пород Украины. Созданная база информации ложена в основу проведенных исследований и служит фундаментом дальнейших икладных и теоретических разработок.

Ключевые слова: молочный скот, крупномасштабная селекция, племенная нность, региональный селекцентр, племпредприятие, бык-производитель, ррекция, система.

Antonenko V.I. Sires selection for dairy cattle breeding. - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree on speciality 06.02.01-animal breeding. - Institute of limal Breeding and Genetics, v.Chubinske, Kyiv Region, 2000.

The conception of centralization system of growing, selection, evaluation and use of es for cattle breeding had been elaborated and theoretically grounded. Genetic situation control herds had been analyzed, regularities of different class parents influence on sons ;eding value had been determined and minimal requirements for their selection on the iional base of breeding resources had been worked out.

Modern techniques of sires selection and their genotypes estimation for Dairy Cattle sociation Councils and regional Selection Centers had been proposed. It had been first borated and introduced in practice the computer algorithms and software of detection of mal breeding value for their selection and consolidation of their hereditary features; the ; of these algorithms and software allowes to compare the genotypes of sires of rainian and foreign selection that is especially important for open population of dairy tie.

Key words: dairy cattle, large-scale selection, breeding value, regional Selection nter, breeding enterprise, sire, correction, system.