Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему
Генезис породопреобразовательного процесса в популяции красного степного скота
ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных
Автореферат диссертации по теме "Генезис породопреобразовательного процесса в популяции красного степного скота"
УКРАШСЬКА АКАДЕМШ АГРАРНИХ НАУК 1НСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ I ГЕНЕТИКИ ТВАРИН
РГб ОД
2 4 ОКТ £23
ШДПАЛА Тетяна Васшпвна
УДК 636.2.082.13
ГЕНЕЗИС ПРОЦЕСУ ПОРОДНОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ В ПОПУЛЯЦН ЧЕРВ0Н01 СТЕПОВО'1 ХУДОБИ
Спещальнють 06.02.01 - розведення та селекщя тварин
АВТОРЕФЕРАТ
дисертацн на здобуття наукового ступеня доктора ыльськогосподарських наук
с. Чубинське КиУвсько!" обласп 2000
Дисертащею е рукопис.
Робота виконана в Кримському державному аграрному ушверситет1 Мшютерства аграрноТ пол1тики УкраТни.
Науковий консультант - доктор сшьськогосподарських наук
Полковшкова Олександра Петр1вна,
1нститут тваринництва УААН.
Офщшш опоненти: доктор сшьськогосподарських наук, професор Рубан Юрш Дмнтрович, Харювський зооветеринарний шститут, завщувач кафедри крупного тваринництва;
доктор сшьськогосподарських наук, професор Пелехатий Микола Серпйович, 1нститут сшьського господарства Полкся УААН, завщувач В1Дщлу розведення 1 генетики велико!рогатоТ худоби;
доктор сшьськогосподарських наук, доцент Хомут 1ван Семенович,
Одеська державна сшьськогосподарська дослщна станщя, заступник директора.
Провщна установа - Одеський державний сшьськогосподарський ¡нститут, Мшктерства аграрно! пол1тики Укра'ши, кафедра генетики, розведення 1 год1вл! сшьськогосподарських тварин, м. Одеса.
Захист вщбудеться " / ? " "ИС-СЬт^Су 2000 року о Ю00 годин! на засщанш спещал1зовано!' вченоТ ради Д 27.355.01 1нституту розведення 1 генетики тварин УААН, за адресою: 08321, Кшвська область, Бориспшьсь-кий район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.
3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ 1нституту розведення 1 генетики тварин УААН (08321, Кшвська область, Бориспшьсь-кий район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1).
Автореферат роз!Слано ¿-¿-/ТЯ, £ 2000 р.
Вчений секретар
спещал1зованоТ вченоУ ради ' Мшьченко Ю.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальгасть теми. Гнтенсифшащя Bcix галузей сьчьського господарства обумовила породоперетворення у тваринництв1 напрюсшщ семидесятих i на початку восьмидесятых рошв. При цьому виходили з положения, що кожна порода, яка е засобом виробництва галуз1, повинна вщповщати вимогам, продиктованим сощально-економ1чними умовами. Якщо ж вона не може i'M вщповщати, то повинна змшитися (Ю.Д. Рубан, 1997).
Процес породного перетворення набув широкого розмаху в ycix галузях тваринництва, в тому чиип й молочному скотарствь Для полшшення мкцевих nopifl штенсивно застосовували свгговий генофонд молочно'У худоби. Масове м1жпородне схрещування здШснювалося в напрямку шдвищення р!вня молочност1 KopiB i зниження затрат на виробництво продукцн в стадах планових порщ. Кшцевою метою робота було створення нових бшьш продуктивних nopifl тварин.
В зоотехшчшй лггератур! наведено чимало приклад1в створення нових тишв, порщ шляхом складних BapiaHTiB схрещування (В.П. Буркат, 1988, 1999; А.П. Баше, 1988; М.В. Зубець, 1990; М.Я. еф1менко, 1991; В.Б. Бшзш-ченко, 1992; М.В. Зубець, В.П. Буркат, 1996). Тобто вся р1зномаштшсть порщ та тишв перебувае в постшному взаемозв'язку й pyci. Але очжуваний ефект приблизно в три рази вищий, тж фактичний (A. Kruif, A. Brand, 1978; C.W. Holmes, 1988). Розб1жшсть результата селекщУ з очкуваними не дозволяе визнати досгатшми теоретичш розробки породоутворювального процесу.
Засгосовуваний ниш cnoci6 удосконалення стад велико! рогато!" худоби базуеться на методичних положениях популяцшноУ генетики (JI.K. Ернсг, 1968; Ф.Ф. Ейснер, 1981; М.З. Басовсысий, 1983), на основ! яких за будь-якого методу розведення худоби добирають та використовуютъ в стадах бугаУв-плщникш з найбшьш високими показниками молочносп у Ухшх MaTepiB, 6a6iB i дочок.
Основним недолком цього способу покращення генофонду тварин е те, що в умовах великомасштабноУ селекщУ з центр ал1зованою системою пщбору батыавських пар, тобто з ротащею за лшшною належшспо особин для запоб1гання стихийного шбридингу, не враховуеться д1я природного добору на розвиток стад (популяцш), наслщок якого часто е головною причиною повернення Ух до середнього р1вня виробництва продукщУ.
1нтенсивне впроваджеиня м1жпородного схрещування в швденних областях УкраУни, де розводять худобу червоноУ степовоУ породи, призвело до перетворення чистопородних стад у noMicHi ¡з спадков1стю англерськоУ, червоноУ датськоУ i голштинськоУ порщ. Все це створило ягасно нову ситуацпо генотиповоУ структури популяцп червоноУ степовоУ худоби. Виникла необхщшеть поглибити анал1з наявних теоретичних основ породоутворю-
вального процесу {визначити найбшьш ефективш метода селекцп в популяцп червоно! степовоУ худоби на даному еташ п вдосконалення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася вщповщно до державних плашв науково-дослщницьких та експериментально-конструкторських робгг в 1нститут1 тваринництва степових райошв 1М. М.Ф. 1ванова "Аскашя-Нова" УААН (1985-1990 рр.) та Кримському державному аграрному ушверситеп (1991-1999 рр.) в рамках галузевих програм 0.51.25 Ц 01.02.01 РН.51.21Ц 01.05, 0.51.25.1 01.02.03 Ж 15 (01.04) згтдно тем (№ держ. реестрацп 01822017645,0187.0098797,01.86.0059897). Ниш науков1 дослщження продовжуються по темк "Розробка 1 наукове обгрунтування концепцп системи ведения тваринництва в Автономии! Республвд Крим при р1зних формах власностГ'.
Мета 1 завдання дослдаень. Головною метою роботи було оцшити одержан! результати перетворення популяцп' червоноУ степово'1 худоби 1 визначити найбшьш ефективш метода селекцй на завершальному етат, щоб виявити шляхи створення стад худоби з пщвищеним р1внем молочност1 при збереженш присгосованосп до навколишнього середовища в зош ¡снування.
Досягнення мети здшснювалось через виршення завдань, основним серед яких було:
• розробити надайний споаб контролю за процесом породного перетворення худоби, який дозволив би вивчати результати спшъног да селекцй та природного добору 1 виявляти можливосв коректування метода гшем»1-но1 роботи в хода породоутворювального процесу худоби. В зв'язку з цим вимагалось вивчити:
• вплив на хщ породоутворювального процесу внутршньопородного та м1ж-породного розведення;
• породоутворювальну даю внутршньолшшних спаровувань, м1жлшшних кроав та спорщненого розведення;
• взаемозв'язок пщвищення р1вня молочносш кор1в й змшюваносп УхньоУ пристосованосп до умов середовища.
Наукова новизна одержаних результате. Вперше розроблено споаб контролю за ходом процесу перетворення червоно! степово!" породи велико! рогато!" худоби, який включае визначення у вихщному та кожному наступному поколшнях групово! структури за поеднанням напрямюв вщхилень кор1в вщ оптимуму по р1вню молочносп за першу лактацпо \ вщтворювальнш здатносп, що до-зволяе стежити за результатами одночасно1 дп селекцп 1 природного добору на популяцЬо худоби.
Сгвореш з участю дисертанта, нова заводська лцпя Дунаю 485 ХСН-1246 червоно1 степово"1 породи, яка характеризуеться високими потенцшними можливостями успадкування господарсько корисних ознак нащадками i
украшський жирномолочний тип червоно! молочноТ породи, який затверд-жено на засщанш Науково-техшчно! ради Мшагопрому Украши, протокол №4 вщ 24 грудня 1998 року.
Практичне значения одержаних результате. Знания особливостей дп породоутворювальних фактор1в мае практичне значения пщ час уточнения прийнятого напрямку селекцн для скорочення пер ¡оду формування адаптив-них якостей у тварин з новими генотипними характеристиками. Розведення тварин з плюс-вщхиленнями вщ оптимуму за поеднаними ознаками (група "1-1") сприяе пщвищеншо молочгго! продуктивное^ на 7,9-22,3%.
Результата проведених дослщжень мають важливе значения для роз-робки практичних питань вдосконалення i створення нових порщ, тишв, високопродуктивних лшш та стад молочноТ худоби.
OcHOBHi положения застосування селекцшних метода та прийом1в розведення молочно! худоби використан1 для розробки: трьох програм селекцн удосконалення червоно! степовоТ худоби Херсонсько! обласп та АР Крим; п'яти перспективних плашв племшно! робота з червоною степовою, черво-ною датською i голштинською породами для племшних господарств швдня Украши i АР Крим; щор1чних плашв шдив ¡дуального пщбору i "замовних" парувань маточного погошв'я червоних порщ для ведучих племшних стад гавдня Украши i АР Крим; пропозицш та захода з розведення ¡мпортного поголш'я.
Матер1али проведених дослщжень були використаш для розробки трьох методичних рекомендацш, двох каталопв буга!в-плщнтав червоних порщ велико! рогато! худоби (1988, 1990), племшних книг i книг високопродуктивних Kopie.
Результата дослщжень застосоваш при виведенш заводсько! лшп Дунаю 485 ХСН-1246 (A.C. №689, УкраГна - Опубл. 02.09.94), в селекцшши робой 3i створення високопродуктивних стад i жирномолочного типу червоноТ молочно! породи, який апробовано Державною комкдею Мшагропрому УкраУни.
Певна частина наукових розробок використовуеться в навчальному npoueci на факультетах ветеринарна медицина та шдвищення квал1фкаци Кримського державного аграрного ушверситету.
Вищеперераховаш плани, програми i рекомендацп впроваджеш в чотирьох областях швдня Украши i АР Крим.
Особистнн внесок здобувача. У робот! викладено матер1али i результата науково-виробничих дослщжень, одержаних автором у перюд з 1985 по 2000 роки. Безпосередньо виконаний 36ip шформацп в поколшнях тварин червоних порщ худоби i опрацьований для визначення найбшын ефективних метод1в породоутворювального процесу. Апробовано на багаточисельному поголт'У тварин розроблений cnociö контролю за процесом перетворення порщ велико!" рогато! худоби. Його застосування дозволило розкрити
сутшсть перетворення червоно! степово'1 худоби на завершальному еташ створення червоноГ молочноТ породи.
Особисто автором проведено визначення змш структури популяцш, ¡нтенсивносп дгУ селекцшних фактор1в 1 природного добору; характеру успадкування господарсько корисних ознак нащадками бугаУв-плщниюв р1зних порщ; ощнений генезис червоних порщ худоби з урахуванням адаптивного 1 продуктивного потенщалу. Встановлена д1я впливу внутршшьо-породноУ1 м1жпорщноУ селекцп, л1шйного та спорщненого розведення на ¡нтенсившсть { економ!чшсть породоутворювального процесу в популяцп червоноУ степовоУ худоби. Автором запропоновано методолопчно новий споаб контролю за процесом породного пфетворення велико!' рогато!" худоби.
У деяких публжащях по дослщженню генеалопчноУ структури червоних порщ, виявленню продуктивних 1 технолопчних можливостей тварин спшьно з Н.В. Кононенко, О.С. Мокеевим використаш методичш розробки дисертанта щодо побудови генеалопчних схем лшш 1 спорщнених груп, оц1Нки продуктивних 1 адаптивних властивостей тварин р1зних породних сполучень, застосування консолщуючоГ до ¡нбридингу у процеа створення нових структурних одиниць жирномолочного типу та червоноУ м0л0чн01 породи.
Апробащя роботи. Основш результата наукових дослщжень доповщались, обговорювались й отримали позитивний вщзив на: заеданиях ВченоУ ради шституту тваринництва ¡м. М.Ф. 1ванова "Аскашя-Нова" УААН (Аскашя-Нова, 1985-1990); наукових конференщях Кримського ДАУ (Симферополь, 1991-1999); науково-теоретичних, практичних та науково-виробничих конференщях (Херсон, 1987-1989; Дншропетровськ, 1988; Кшв, 1991; Горки, 1991; Омферополь, 1993, 1994, 1997; Кшв, 1994, 1995); з'Уздо генетшав 1 селекцюнер1в "Генетичш основи селекцп тварин" (Москва, 1987); м1жнародних науково-практичних конференщях (Аскашя-Нова, 1997; Гурзуф, 1997; Бша Церква, 1998; Одеса, 1999; Льв1в, 1999; Кшв, 1999; Бша Церква, 2000; Льв1в, 2000).
Публжацш результате досладжень. Матер1али дисертаци опублковаш у наукових журналах, вкниках, зб1рниках наукових робгг, у матер1алах м1жнародних, республ!канських 1 репональних конференцш загальною кшьюспо 73 науков1 пращ, з них 44 без сшвавторт; отримано одне авторське свщоитво 1 одне позитивне р1шення на одержання патенту на винахщ.
Структура дисертаци. Дисертащя включае: вступ, 4 роздали, висновки, пропозищУ виробництву, додатки. Обсяг дисертаци 374 сторшок, в т.ч. 87таблиць, 10 шюстрацш, 10 додатив. Список використаноУ л1тератури складае 480 джерел, у т.ч. 71 шоземне.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИКА ДОСЛЩЖЕНЬ
Науково-виробнич! дослщження виконаш в 1985-2000 рр. зпдно наведено! схеми (рис. 1). Об'ектом дослщжень стали: популящя червоно! степово! худоби 1 групи тварин англерсько!, червоно! датсько! 1 голштинсько! пор!д, завезених по ¡мпорту.
Базовими господарствами були племшш заводи 1 колективш сшьсько-господарсью пщприемства: "Малишвка" Донецько!, "Зоря" 1 "Лщя" Херсонсько! областей, Запор1зький кшний завод; "Славне", "Орловський", "Суворовський", "РоЫя" та "Комунар" АР Крим з погол1в'ям бшыне як 17 тис. тварин, в тому чист 8613 кор1в.
Р1вень год1вл1 в чотирьох базових господарствах, забезпечив середню продуктившсть кор1в по стаду в межах 4,6-6,0 тис. кг молока, в трьох -4,0-4,5 тис. кг молока 1 у двох - 3,5-3,9 тис. кг молока.
Для виявлення змш у прояв1 продуктивних 1 пристосувальних власти-востей у червоних порщ худоби тд впливом фактор1в селекцп використали даш по тваринах трьох сум!жних поколшь. Матер1алом для анатзу послужили показники за першу лактацто у кор1в - надш, вм1ст жиру в молощ, пepioд м1ж першим та другим отеленням, тривал1сть лактацп.
Результати удосконалення племшних стад червоно! степово! худоби Украши, одержан! в 1975-1992 роки в процеа селекцп на основ! методичних положень популяцшно! генетики розглядалися як шформащя про результати системно! регуляцп розвитку кожного стада, визначених особливостями зд1'йсшованих у ньому селекцшними заходами \ природним добором.
Пщ час розробки способу контролю за перетворенням племшних стад худоби керувалися законом1рностями еволюцшного процесу, яю описан! в роботах Дарв!на, Кренке, Шмальгаузена, Берталанф! та Уоддингтона ! розкривають сутн!сть розвитку систем (Г.Н. Чернов, 1990).
Частку кров! за полшшуючими породами визначали загальноприйня-тим зоотехн!чним методом.
Екстер'ерш властиво(гп! тип будови тша кор!в! буга!в-пл!дник!в р!зних генотип!в ощнювали оком!рним методом, взяттям пром!р1В та обчисленням ¡ндетав будови т!ла. Всього на виводках оцшено бьтьше як 11 тис. кор!в ! буга!в-плщштв.
Визначення вдалих крос!в лшй! кращих вар!анттв внугршньолтйного розведення проводили методом пор!вняльного анал!зу р1вня розвитку продуктивних та пристосувальних ознак дочок! !х матер!в, дочок! !х ровесниць.
При закладщ ! виведенн! лшп Дунаю 485 ХСН-1246 червоно! степово! породи керувались положениями та рекомендац!ями М.Ф. Гванова (1964), Ф.Ф. Ейснера (1977), Н.С. Колипшно! (1970) та "Положениям по апробацп селекщйних досягнень в тваринництвГ' (М., 1977).
Рис. 1. Схема дослцркень.
Стушнь ¡нбридингу визначали за методом Пуша та Шапоружа, а коефщент (Fx) за формулою С. Райта в модифкащ'У Д.А. Кисловського (1965).
Наявшсть тишв ¡нбридингу визначали зпдно класифкащУ Н.С. Колиш-кшоУ i E.I. Bi6iK0B0i (1978).
Тип парувань шбредних тварин при неспорщненому розведенш анашзували за класифкащею, запропонованою J1.K. Ернстом та ш. (1987).
Адаптивну спроможшсть англерсысо'У, червоно'У датсько! i голштинсько! худоби в стадах-репродукторах вивчали за даними росту i розвитку телиць у pi3Hi BkoBi перюди, молочнш продуктивное™ та вщтворювальшй здатносп Kopie. Технолопчш властивосп тварин шхтпшуючих порщ ощнювали зпдно "Рекомендацш по оцшщ вимеш та молоковщдач1 Kopie молочних i молочно-м'ясних порщ" (М.: Колос, 1970).
Ефектившсть селекци та ГУ окремих метода визначали за допомогою шкали оцшки результате породоутворювальних процеав у стад1 велико! рогато! худоби, розробленоУ О.П. Полковшковою та iH. 989).
Економ1чну ефектившеть застосування методу поеднаних ознак для визначення впливу селекци на пщвищення продуктивности тварин обчислю-вали згщно методики "Визначення економ1чно! ефективносп використання в сшьському господаре™ результата науково-конструкторських po6iT, новоУ техн{ки, винаходав i ращоналоаторських пропозицш" (М.: ВАСХНИЛ, 1980).
Результата дослщжень оброблеш за допомогою генетако-статистичних метода М.О. Плохшського (1969), Н.Ф. Рокщького (1978), атакож обчислен-Hi методом BapiaqifiHoi' статистики шляхом комп'ютерноУ обробки по шаблону для програми MS OFFICE 97 EXCEL, розробленого Л.Ф. Ба-бицьким та iH. (1999). Величину критерию в1ропдност1 визначали за таких умов теоретично!' ймов1рностк Р>0,95; Р>0,99; Р>0,999.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Cnoci6 контролю за процесом перетворення популяци червоноУ степовоУ худоби. Основною складовою частиною перетворення популящУ кожноУ породи е племшш стада. Тому вважаемо, що стадо тварин, вщгворення якого здшснюеться за рахунок власного потомства, шд впливом комбшаторики генотишв i природного добору стае цшеною динам1чною системою, де процес розвитку характеризуешься просторово-часовою упорядковашетю i спрямований на пристосування тварин до навколишнього середовища. Така система мае структуру, що змшюеться у хода розвитку в тих межах, яю забезпе-чують УУ життездатшетъ.
Пщ час визначення структури стада тварин, як системи популяцшного р1вня дотримувались робочоУ ппотези, прийнятоУ О.П. Полковшковою та ¡н. (1987, 1989), яка полягае в тому, що коли в оргашзм1 пристосовашсть до
навколишнього середовища йде шляхом змш сшввщношень в ¡нтенсивносп метабол1зму 1 резистентности, то в стад1 велико! рогато! худоби щ змши вщображаються в середшх величинах молочносп ("А" - середня кiлькicть молочного жиру за перюд першо! лактацй) 1 вщтворювальнш здатносп (КВЗ) кор1В. Використовуючи поеднання вдаилень в бис плюс (1) I мшус (2) вщ оптимуму за даними показниками (по "А" вщ середньо! величини в по-колшнях матер1в, а по КВЗ вщ 1,0) диференцтовали кор1в кожного поколшня в стад! на чотири групи: 1-1, 1-2, 2-1, 2-2 I за !х кшыасним складом (у вщ-сотках) визначали структуру поколшня як елементарно! одинищ системи популящйного р1вня. Поеднання напрямюв вщхилень вщ 50-ти в бис плюс (+) I м1нус (-) вщсотка особин у компонентах груп (1-1)+(1-2) 1 (1-1)+(2-1) характеризуе особливосп структури поколшня, стада в цтому на тому чи шшому еташ його розвитку: -+, + +, + -, —. Адаптивний стан покошння кор^в визначали через вр^вноважешсть функцюнального прояву, вшмрюючи його величиною "Я", одержаною в результат! дшення показника питомо! ваги кор1в з КВЗ ртним або бшыыим одинищ на показник питомо! ваги кор1в з пщвищеним р1внем молочности
„я„=(1-1)+(2-1),% (1-1)+(1-2),%'
Якщо величина "Я" у межах 0,80-1,20, то стушнь вр1вноваженосп 1 адаптивний стан поколшня кор1в висою, якщо ж вона бшьша 1,20 або менша 0,80 - низью.
Контроль за перетворенням червоно! степово! породи здшснювався в племшних стадах через визначення змши структури вихщного 1 наступних покол1ннях кор1в, встановлених зпдно розробленого методичного способу.
Змша генотипових асощацш в популяци червоно! степово! худоби, виявлених при використанш способу контролю за ними. Безперервне покращення генетично обумовлених господарсько корисних ознак тварин вщбуваеться на основ1 селекцп та умов середовища. Селекцш являс собою основний процес, що сприяе нормальному розвитков! популяци або порушуе п ршновагу, викликаючи певне зрушення в розподш генотишв у популяци.
Темпи селекцшно! роботи з молочною худобою неможливо штенсифи кувати без знань вихщно! 1 наступно! генетично! ситуацпв стадах.
Середня величина характеризуе стандартний генотип популяци або, шшими словами, комбшацпо гешв, яка найбшьш часто зустр1чаеться. Одно-часно вона виражае 1 стан реакцн поколшня тварин на вщповщш умови зовшшнього середовища. Середш показники селекцшних ознак у корт трьох поколшь вщображають цшшсть популяци в динамщи Проте характер !хшх змш у кожному стад1 р1зний, що обумовлено напрямком селекцп (табл. 1).
1. Динамка розвитку племшних стад червоноУ степовоУ худоби в перюд з 1975 по 1992 рр.
Порода, метода розведе!шя худоби Роки Поколшня Юль-исть Kopie Юльисть молочного жиру за добу "А", кг Коефодент вщтворюваль-Hoi' здатносп (КВЗ)
ДПЗ "Малишвка"
Червона степова, чистопородне i схрещування з англерською, чер-воною датською та голштинською червоно-рябою породами 1975-1980 ММ 442 0,54+0,005 1,00+0,006
1982-1985 м 442 0,54±0,006 1,01+0,006
1989-1992 д 330 0,57±0,007 0,98±0,007
д-мм +0,03** -0,02*
ПОК "Зоря"
Червона степова, чистопородне i схрещування з англерською та голштинською червоно-рябою породами 1975-1980 мм 988 0,52±0,003 1,02±0,004
1982-1985 м 988 0,56+0,003 1,02+0,004
1989-1992 д 388 0,62±0,005 0,97+0,007
д-мм +0,10*** -0,05***
КСП "Лщя"
Червона степова, чистопородне i схрещування з англерською та червоною датською породами 1975-1980 мм 596 0,41+0,004 0,99±0,006
1982-1985 м 596 0,50±0,004 0,95±0,006
1989-1992 д 572 0,50+0,005 0,93+0,007
д-мм +0,09*** -0,06***
Примака: Д - дочки, М - матерь ММ - Maiepi матер ¡в (баби); *Р>0,95, **Р>0,99, ***Р>0,999.
У племзавод! "Малишвка" доч1рне поколшня перевищуе за надоями MaTepie на 296 кг (Р>0,999). Значне збшьшення величини надою при змш поколшь встановлено в племшному стад1 ПОК "Зоря". У дочок надш пщвищився пор1вняно з хх матерями на 810 кг (Р>0,999) i бабами на 985 кг (Р>0,999). Але вони поступаються Ум жиршстю молока вщповщно на 0,17% (Р>0,999) i 0,03% (Р<0,95). Це пояснюеться змшою напрямку селекци вщ полшшення жирномолочносп у тварин чфвоноУ степовоУ породи до пщвшцення молочносп при використанш голштинських червоно-рябих плщншав.
У стада КСП "Лщя" р1вень продуктивности тварин зростае 3i зм1ною поколшь. При цьому в KopiB поеднуеться прояв високого надою та жирносп молока. Дочки перевищують матер1в за надоями на 94 кг (Р<0,95) i жиршстю молока на 0,11% (Р>0,999) при середшх Ух показниках 4197 кг i 3,97%. Такий розвиток господарсько корисних ознак у тварин червоно'У степовоУ породи забезпечило проведения внутршньопородноУ i лпжпородноУ селекцй' на багато- та жирномолочшсть.
У npoueci селекцй' посилюеться розвиток -riei чи шшоУ господарсько корисноУ ознаки у тварин. При цьому порушуються взаемозв'язки, що склалися в природ! внаслщок переважно стабипзуючого добору. Ство-рюеться нова система оргашзм1в, на фон! яких проходить здшснюваний доб1р. В силу дестабшзацй системи в оргашзм1в з'являються HOBi властивосп (в поведшщ, в продуктивносп, в розмноженш).
Встановлено, що штенсивна селекщя на пщвшцення молочности кор1в перевищила допустимий системою руб1ж 1 через певну невщповщшсть умов навколишнього середовища збшьшився тиск природного добору, який проявився в зниженш вщтворювальних функщй у кор1в доч1рнього поколш-ня. Плодючкть, виражена кшьюспо одержаних за рис телят, в дочок менша оптимально!, а також нижча у пор1внянш з М \ ММ. Це вказуе на послабления пристосувальних можливостей кор!в дочфнього поколшня до навколишнього середовища.
Наведеш даш свщчать, що селекщя, формуючи нов! генотипи, змшюе генетичну структуру популяцп, викликае и перебудову 1 впливае на проявления ознак та Тх мштшсть. При анашз1 селекцшно-генетично! ситуацп стад встановлена досить велика р1зномангтшсть показниюв. Найвища вар1абельшсть (Су=20,8-31,9%) характерна для надою, а найнижча - для жирност! молока (Су=3,7-8,6%). Виявлена законом1ршсть, що р1вень розвитку ознаки визначае величину коефвдента мшливость Збшьшення надою у кор1в при змии поколшь супроводжуеться 1 зростанням показншав вар1ацп. Вщгворювальна здатшсть тварин характеризуеться середшми коефодентами мшливост1 (Су=11,6-18,4%), але !х значения пщвищуеться якщо плодкгасть у кор1в попршуеться.
Вдосконалення червоно! степово! худоби методом м1жпородного схрещування викликае перебудову генстично! структури популяцп 1 тим самим порушуе встановлега зв'язки м1ж поеднаними функц1ями: продуктив-шстю та пристосовашстю до умов середовища. Зм1ну !х прояву характеризуе фенотип кор1в-перв1сток, виражений структурою дивергенци в групи з р1зним сполученням напрямку вщхилення вщ оптимуму за молочшспо та вщтворю-вальною здатшстю (табл. 2).
Встановлено, що структура дивергенци поколшь кор1в у трупах з р1зним сполученням напрямюв 1х вщхилення вщ оптимуму за поеднаними ознаками змшюеться шд впливом застосованих методав селекцп. В кожному ¡з дослщ-жуваних племшних стад використовувалося 1 чистопородне розведення 1 схрещування, але змши якош поколшь р1зш.
У стада племзаводу "Малишвка" питома вага кор1в кожного поколшня з плюс-вщхиленнями за молочшстю в групових компонентах (1-1)+(1-2) менше 50%, а за вщтворювальною здатшстю (1-1)+(2-1) бшьше 50%. Це вказуе на те, що умови середовища не зовам вщповщають розведенню створених генотитв. У тварин краще розвиваються пристосувальш якосп, шж продуктивна що вщображае деяку стабшзаццо останшх. Селекщя на макси-мальну продуктившсть тварин може бути досягнута лише при створен-ш для них таких умов, яю сприяють прояву ще! продуктивносп. Тобто заходи по змшенню генотитв популяцп повинш проводитися одночасно ¡з заходами по полшшенню умов навколишнього середовища.
2. Змша груповоУ структуры дивергенцп кор1в у поколшнях, %
Порода, метода розведення худоби Поко- Л1ННЯ Кьть-исть кор1в Питома вага корш у Сума компонента
групах компонентах
2-1 1-1 1-2 2-2 (1-1)+ (1-2) (1-1)+ (2-1)
ДПЗ "Малишвка"
Червона степова, чистопородне 1 схрещування з англерською, чер-воною датською та голпггинсь-кою червоно-рябою породами ММ 442 34 31 14 21 45 65 110
М 442 37 32 13 18 45 69 114
Д 330 34 23 14 29 37 57 94
д-мм 0 -8 0 +8 -8 -8 -16
ПОК "Зоря"
Червона степова, чистопородне 1 схрещування з англерською та голиггинською червоно-рябою породами мм 988 30 31 19 20 50 61 111
м 988 19 45 24 12 69 64 133
д 388 22 27 28 23 55 49 104
д-мм -8 -4 +9 +3 +5 -12 -7
КСП "ЛШя"
Червона степова, чистопородне 1 схрещування з англерською та червоного датською породами мм 596 28 24 21 27 45 52 97
м 596 8 31 49 12 80 39 119
д 572 17 20 27 36 47 37 84
д-мм -11 -4 +6 +9 +2 -15 -13
Прогресивним станом характеризуеться стадо ПОК "Зоря", особливю-тю якого е збереження протягом ряду поколшь високого розвитку продук-тивних ознак з оптимальною пристосовашстю. Питома вага кор1в з плюс-вщхиленнями за молочшспо в груповому компонент! (1-1)+(1-2) бшьше 50%, але деяке и зниження вщзначено в доч1рньому поколшш. Адаптивш властивосп крапц у М1 ММ. 1х питома вага з плюс-вщхиленнями за вщтво-рювальною здатшспо в груповому компонент! (1-1)+(2-1) перевищуе 50%. У дочок цей показник склав 49%, що вказуе на наявшсть фактор1в, яю порушують адаптивш властивосп створених генотишв у процеа селекцп.
Своерщним розвитком поеднаних ознак, виражених через структуру дивергенцп, вщзначаеться племшне стадо КСП "Лщ\я", де полшшення червоно! степово!' худоби проводили шляхом чистопородного розведення \ схрещування з бугаями червоно!" датсько'1 породи. 1нтенсивна селекщя на молочну продуктившсть зумовила значне збшьшення питомо! ваги кор1в-матер1в з пшос-вщхиленнями за молочшстю в груповому компонент! (1-1)+(1-2). Бона склала 80%, але це викликало попршення у них вщтворю-вальних функцш. Питома вага матер!в з плюс-вщхиленнями по ВЗ у груповому компонент! (1-1)+(2-1) склала 39%. Це пщгверджуе виявлену нами рашше законом1ршсть, що селекщя на багатомолочшсть викликае змшу репродукгивних функцш у кор1в, як1 значною м1рою вщображають взаемодпо "генотип -середовище", що склалася на момент анал1зу ситуацй в стад1. Подальша селекщя в тому ж напрямку призвела до зниження 1 продуктивних, 1 пристосувальних властивостей у кор!в доч1рнього поколшня. 1х питома вага
у групових компонентах по молочное^ (1-1)+(1-2) I вщтворювальнш здатносп (1-1)+(2-1) менше 50% 1 складае вщповщно 47 1 37%. Селекщя червоноТ степовоТ худоби на високу продуктившсть в умовах невщповщних розведенню створених генотигав зумовлюе збшылення таких особин у популяцц, яга харакгеризуються слабкою пристосоваистю до навколишнього середовшца.
Визначення адаптивного стану трьох поколшь кор1в червоноТ степовоТ худоби, розробленим нами способом контролю, показало його залежшсть вщ напрямку та метода селекци в кожному з дослщжуваних плем1нних стад (табл. 3).
3. Взаемозв'язок м1ж р1внем молочное^ та вщтворювальною здатностю 1 адаптивний стан поколшь кор1в
Порода, метода розведення худоби Поколшня Кшь-исть кор1в Кореляцшна залежшсть: Ах КВЗ Величина "Я" АСП
г тг
ДПЗ "Малншвка"
Червона степова, чистопородне 1 схрещування з англерською, чер-воною датською та голштинською червоно-рябою породами ММ 442 +0,051 0,047 1,44 Н.
м 442 +0,087 0,047 1,53 Н.
Д 330 +0,003 0,055 1,54 Н.
ПОК "Зоря"
Червона степова, чистопородне 1 схрещування з англерською та голштинською червоно-рябою породами мм 988 ■И),076 0,032 1,22 Н.
м 988 +0,105 0,031 0,93 О.
Д 388 +0,073 0,050 0,89 О.
КСП "Лйя"
Червопа степова, чистопородне 1 схрещування з англерською та червоною датською породами мм 596 -0,423 0,033 1,15 о.
м 596 +0,013 0,041 0,49 н.
д 572 +0,126 0,041 0,79 н.
Примптса: АСП - адаптивний стан поколшь; О - оптимальний, Н - низький.
Адаптивний стан поколшь - це показник, що характеризуе пристосо-вашсть популяци до умов середовища за наявшстю у шй вариант з плюс-вщ-хиленнями вщ оптимуму за р1внем фенотипового прояву молочности та вщ-творювальноТ здатност1.
Оптимальний адаптивний стан виявлений у кор1в материнського 1 доч1рнього поколшь в стада ПОК "Зоря". В результат! цшеспрямовано! селекци сформувалися поколшня тварин, яю мають пщвищений р1вень розвитку продуктивних ознак при одночасному збереженш плодючость
Встановлена спещк$ичшсть успадковуваност1 р1вня молочности та вщ-творювальноТ здатносп нащадками. Матер 1 чинять бшыпий вплив на Тх р1зномаштшсть за вказаними ознаками, шж батьки-плщники. Але певний вплив бугаТв на формування вщгворювально'1 здатносп у нащадгав виявлено пщ час аналву коефвдента успадковуваносп груп кор1в з р1зним сполученням напрямив Тх вщхилень вщ оптимуму за посднаними функщями (табл. 4).
4. Успадкування ознак продуктивное та вщтворювальноУ здатносп коровами червоноУ степовоУ породи (ПОК "Зоря")
Ознахи А2 Вплив Частка впливу середовища
п С
НадШ за лактацйо 0,358 0,246 0,010 0,101 0,642
Середтй вмкт жиру в молощ 0,444 0,392 0,001 0,051 0,556
Тривалкть лактацй 0,352 0,261 0,002 0,071 0,648
Середньодобовий молочний жир "А" 0,444 0,299 0,009 0,136 0,556
КВЗ 0,463 0,312 0,003 0,148 0,688
Молочний жир за лактацйо 0,361 0,229 0,012 0,120 0,639
КВЗ 1-1 0,461 0,401 0,059 0,002 0,539
1-2 0,446 0,108 0,214 0,124 0,554
2-1 0,460 0,362 0,075 0,022 0,540
2-2 0,534 0,454 0,053 0,028 0,466
"А" 1-1 0,451 0,305 0,055 0,091 0,549
1-2 0,307 0,057 0,100 0,150 0,693
2-1 0,474 0,336 0,130 0,009 0,526
2-2 0,517 0,413 0,090 0,014 0,483
Результати оцшки генотипу бугаТв-плщниюв за якктю нащадшв.
Обгрунтування метод1в селекщУ в племшних стадах зд1йснюеться на пщстав1 даних про спадков1 якосп тварин. Перевага в формуванш р1вня молочносп 1 репродуктивних функцш у потомства надаеться бугаям-плщникам. Генотип окремих бугаУв сприяе створенню таких генетичних асощацш в доч!рньому поколшш, ям обумовлюють перевагу або ускладнення розвитку адаптацп до умов навколишнього середовища.
Результати оцшки 92 бугаУв, як! використовувалися в дослщжуваних стадах у перюд з 1975 по 1992 рр. показали, що значним збшьшенням надою у дочок вщмзняються голштинсью червоно-ряб1 плщники. В пор1внянш з перв1стками, як1 походять вщ бугаУв-батьюв червоноУ степовоУ, англерсько'У, червоноУ датськоУ порщ 1 Ух помкей, вони переважають за надоем на 7951486 кг молока (Р>0,999), але поступаються за жирномолочшстю.
Анал1з груповоУ структури дочок по "А" IКВЗ та ц особливостей показав, що найбшьше щнних в племшному вщношенш бугаУв е серед чистопорщних англерських плщниюв. Вщ них одержано найбшьше кор1в-дочок, ям поеднують висою показники продуктивних 1 вщгворювальних якостей 1 складають групу "1-1", питома вага Ух була 42% (рис. 2). Кр1м того, вщ них походить найменше дочок, яю характеризуються низькими показниками молочносп та вщтворювальноУ здатносп. Питома вага таких кор1в у груш "2-2" склала 14%.
Високу плем1нну цшшсгь англерських бугаш-плщншав гадгверджують дат сумарноУ питомоУ ваш дочок у трьох групах - (2-1)+(1 -1)+(1 -2), яка об'еднус осо-бин з плюс-вщхиленнями по однш або обох функщях. й значения складае 86%.
1. Структура дочок бугаи пор'щ; 2. Продуктивность дочок за I лактацпо
надш, кг жир, %
-червсшси степовоТ...............................................4020 3,86
--англерсько!.........................................................4269 4,06
-----червоно! датсько1...............................................4244 3,94
- ----- голштинськоТ червоно-рябо'1............................5121 3,78
Рис. 2. Змша групово! структури (%) доч1рнього поколшня xopie при викорисганш в племшних стадах червоно! степовоТ худоби бугаш р1зних порщ
Серед англер1в виявлено бшьше плщншав nepiiioi' категорп за яюстю генотипу (73%) i бугаш, вщ яких нащадки успадковують пщвищений р1вень продуктивносп i вщтворювально! здатносп. Питома вага плщншав категорп "++", яю генетично обумовлюють посднання пщвищеного р1вня молочносп i вщтворювально! здатносп склада 67%, а серед голштинських червоно-рябих таких плщншав було -пльки 43% (табл. 5).
Оцшку генотипу племшних тварин уточнюе визначення характеру успадкування ознак i'x нащадками. Анал1з структури дивергенцп груп KopiB показав, що специф1чшсть батыавсько! генетично! обумовленосп piBHiB молочносп i вщтворювально! здатносп проявляеться у i'xHix дочок. На це вказуе схожкть архлектон!ки групово! структури дочок, одержаних вщ буга!в-батыав р1зних категорш (- +, + +, + -, —) i матер1в груп: 2-1, 1-1, 1-2, 2-2. Максимальний вщсоток властивий тш rpyni, в якж поеднання
напрямюв вщхилень вщ оптимуму за врахованими функщями схожий з по-еднанням спрямованосп батыивсько'У генетичноУ обумовленосп, а мппмаль-ний вщсоток - протилежного поеднання (табл. 6).
5. Результата оцпгки генотипу бугаУв, яких використовували в племшних стадах червоноУ степовоУ породи з 1975 по 1992 рр.
Порода, породшсть плвдниюв Кшыасть оцшених Структура розподшу буга1в по групах, %
бугаУв дочок - + + + + -
Червона степова, чистопородна 20 511 45 30 10 15
Англерська, чистопородна 30 1098 17 67 13 3
Червона датська, чистопородна 10 376 0 20 40 40
Голштинська червоно-ряба, чистопородна 7 186 0 43 43 14
Червона степова + англерська 20 716 20 30 25 25
Червона датська +голштинська червоно-ряба 5 129 20 0 20 60
6. Характер успадкування напрямюв поеднаних ознак дочками бугаУв р1зних порщ
Порода, породшсть бугшв Спрямова-шсть програ- ми батька по А1ВЗ Кшыасть Питома вага кор1в-дочок у
групах, % компонентах, %
буга!в дочок 2-1 1-1 1-2 2-2 (1-1)+ (1-2) (1-1)+ (2-1)
Червона степова - + 9 238 44 23 11 22 34 67
+ + 6 119 30 40 17 13 57 70
+ - 2 73 5 26 55 14 81 31
-- 3 81 22 13 22 43 35 35
Англерська - + 5 99 47 19 12 22 31 66
+ + 20 703 16 49 23 12 72 65
+ - 4 280 10 34 43 13 77 44
-- 1 16 12 19 25 44 44 31
Червона датська + + 2 50 22 34 30 14 64 56
+ - 4 173 6 21 50 23 71 27
-- 4 153 22 18 20 40 38 40
Голштинська червоно-ряба + + 3 90 19 44 22 15 66 63
+ - 3 75 12 33 27 28 60 45
— 1 21 24 24 14 38 38 48
Червона степова + англерська - + 4 83 37 17 8 37 25 54
+ + 6 280 20 38 29 13 67 58
+ - 5 200 8 32 46 14 78 40
-- 5 153 26 18 19 37 37 44
Червона датська + голштинська червоно-ряба - + 1 13 31 38 8 23 46 69
+ - 1 45 9 26 36 29 62 35
3 71 15 14 22 49 36 29
Дослщженнями встановлено, що сполучення напрямюв вщхилень вщ оптимуму за поеднаними ознаками у дочок подабне ¡з сполученням напрямюв батьювськоУ генетичноТ програми. Високий р1вень молочносп 1 вщтворюваль-ноУ здатносп (трупа "1-1") успадковуе бшьша частина дочок (34-49%), якщо у бугая-батька категор1я "+ +".
Аналопчна законом1рн1сть успадкування р!вня молочносп1 вщтворю-вальноУ здатноси спостер1гаеться у потомства плщншав шших категорш (- +, + -, —). Встановлено також, що схож1СТЪ категорц бугая-батька 1 направ-леносп розвитку поеднаних функцш молочносп 1 вщгворювальноУ здатносп у кор1в-дочок сшвпадають незалежно вщ породи плщниюв.
Враховуючи законом1ршсть передач! спадковосп (50%), вважали: якщо в компонентах (1-1)+(1-2) 1 (1-1)+(2-1) бшьше або менше 50%, то на ознаку впливае батько, покращуючи чи попршуючи и розвиток.
Результатами проведених дослщжень встановлено, що у потомства полшшуються т1 функцп й ознаки, високий розвиток яких характерний для \'х бугаУв-батьив.
Особливого розведення полшшуючих порщ у стадах-репродукторах на швдш УкраУнн. Досвщ чистопородного розведення англер1в в стадах-репродукторах показав, що вони в нових кшматичних I господарських умовах по-р1вняно добре аюиматизовуються, тварини нормально ростуть 1 розвивають-ся, збер1гають плодюч1сть 1 високу жирномолочшсгь. Проте прослщковуеться тенденщя деякого зниження продуктивное^ англерськоУ худоби в процеЫ аюпматизащУ.
За оптимальних умов годавл1 корови англерськоУ породи на протяз1 п'яти-шести лактацш збер1гають високу молочну продуктившеть, легко роздоюються, вщзначаються добрими технолопчними властивостями. Середня молочна продуктившеть кор1в (п=1624) склала 4598 кг молока ¡з вмктом жиру 4,26%, або 196 кг молочного жиру, а повновшових - 4882 кг 1 4,23%. У окремих репродукторах надш кор!в коливаеться вщ 2864 до 5300 кг, а вмкт жиру в молощ - вщ 3,97 до 4,23%. Швидюсть молоковщдач1 в середньому складае 1,60 кг/хв.
Плодюч1Сть, вщтворювалы» ознаки 1 тривалкть використання тварин - критери, що характеризують аюпматизацшну спроможшсть породи та доцшьшеть и подальшого розведення. Середнш вш першого -отелення англер1в у стадах-репродукторах склав 820 дшв, а в червоних степових ровесниць - 824. Трив&чисть першоУ ттьносп кор1в як завезених, так 1 ви-рощених у господарствах швдня УкраУни - 282 дш, другоУ 1 наступних -280, що характерно \ для кор1в червоноУ степовоУ породи. Середня тривалють сухостшного перюду - в межах норми (64 дш), а сервю-перюд дещо подовже-ний (97 дн1в). Середня тривалють М1Жотельного перюду англер1в складае 373 дш, а лактацшного - 308 дшв.
Завезена в нов! юпматичш умови червона датська худоба зазнае певних змш, проте в цшому тварини збер1гають своУ породи!! продуктивш власти-вост!. Встановлено, що в середньому величина надою ! жирносп молока червоних датських кор!в-перв!сток у стадах-репродукторах КСП "Лдая", "Малин!вка" ! "Славне" вщповщно склада 5402 кг 1 3,66%, 5122 кг ! 4,10%, 6416 кг! 3,93%.
В!дзначаючи високий р1вень молочно'У продуктивност! червоних датських кор1в у репродукторах, нами виявлено деяке зниження в них надою ! особливо жирномолочност! в процес! актматизащУ (табл. 7).
7. Молочна продуктившсть червоних датських кор1в р1зних генетико-еколопчних покол!нь
ПОКОЛ1ННЯ Юль-ысть кор1в Показники за I лакташю
генетико-еколопчне КОр1В над1й, кг ВМ1СТ жиру В МОЛОЦ1, %
М ± т СУ, % м ± т | Су, %
КСП "Лщ1я"
МММ 189 5570±85,5 21,1 4,17±0,02 6,2
I ММ 189 4937±55,2 15,4 3,76±0,01 5,1
II м 189 5090±70,0 18,9 4,03±0,02 6,0
III Д 59 4856±121,5 19,2 3,96±0,03 5,3
±Д до МММ -714*** -0,21***
ДПЗ "Славне"
мм 94 5932±104,0 17,0 4,29±0,04 8,0
I м 94 6416± 106,0 16,0 3,93±0,01 3,2
II Д 38 5725±219,0 23,8 4,07±0,04 6,0
±Д до ММ -207 -0,22***
Чистопородне розведення червоноУ датськоУ худоби в репродукторах показало, що для збереження и потенц!йних можливостей необхщно створю-вати вщпов!дш "комфорта!" умови. В протилежному випадку попршуються не т!льки продуктивп!, а й вщтворювальш якосп тварин, як! е показником адаптацшноУ спроможнош завезеного маточного погошв'я.
Вивчення в!дтворювальноУ здатност! кор1в червоноУ датськоУ породи показало, що в них подовжуеться тривал!сть серв!с та м!жотельного пер!од!в. Зб!льшуеться шдскс оаменшня. Середшй показник серв!с-пер!оду складае 95 дн!в (КСП "Лдая") ¡119 дшв ("Славне"), а !нтервал м!ж отеленнями -вщпов!дно 406! 429 дн!в. 1ндекс ос!мен!ння у ощнюваних кор!в в середньому становив 2,2 (КСП "Лвдя") 12,8 ("Славне").
Вважаемо, що попршення в!дтворювальноУ функц!У у кор!в вщбулося п!д впливом як паратипових, так ! генетичних фактор!в. Тривала селекц!я червоноУ датськоУ худоби на батыавщищ на високу молочшсгь з часом призвела до зниження плодючост!. Тобто одностороннш доб!р червоноУ датськоУ породи
за молочного продуктивною викликав змшу бюлопчноТ р1вноваги, що стабгазувалася у тварин на основ1 багатовшового природного добору.
Дослщженнями з вивчення прояву продуктивних 1 пристосуваль-них властивостей у кор1в сум1жних поколшь встановлено, що тварини червоноТ датсько! породи набувають дещо змшених рис, як1 формуються пщ впливом нових умов середовища. Даш структури розпод1лу кор1в у трупах 2-1, 1-1, 1-2, 2-2 з р1зним сполученням напрямк1в вщхилень вщ оптимуму за поеднаними функщями "А" 1ВЗ характеризують якосп поколшь кор1в стад-репродуктор1в (табл. 8).
8. Змша якост! генетико-еколопчних поколшь кор1в червоно! датсько! породи
Поколшня Юль-исть кор1В Кшыасть молочного жиру за добу "А", кг Коефщкнт в'ютворю-вально! здатносп (КВЗ) Питома вага кор1в у групах, % Вщхилення (+) вщ 50% у компопептах,% Величина "Н"
гене-тико-еколо-пчне КОр1В
2-1 1-1 1-2 2-2 (1-1)+ (1-2) (1-1)+ (2-1)
КСП "Л\д1я"
I ММ 189 0,59+0,01 0,90+0,01 15 16 32 37 -2 -19 0,64
II м 189 0,66+0,01 0,91+0,01 10 24 47 19 +21 -16 0,48
III Д 59 0,61+0,01 0,93+0,02 25 14 39 22 +3 -11 0,73
Д-м -0,05*** +0,02 +15 -10 -8 +3 -18 +5
ДПЗ "Славне"
I м 38 0,81+0,02 0,90+0,03 8 34 34 24 +18 -8 0,62
II Д 38 0,74+0,02 0,97+0,02 42 10 24 24 -16 +2 1,53
д-м -0,07** +0,07* +34 -24 -10 0 -34 +10
Наведеш даш показують, що змша умов ¡снування обумовила в кор1в доч1рнього поколшня кращий розвиток адаптивних властивостей, шж продуктивних. Пор1вняно з матерями в дочок зменшився р1вень молочносп, але полшшилася вщтворювальна здатшсть.
Бшьшою стал1стю господарсько корисних ознак в нових юпматичних I господарських умовах характеризуються корови голштинськоУ породи, завезен! на швдень УкраГни з Имеччини (табл. 9).
9. Молочна продуктившсть голштинських кор1в
Репродуктор Лактацш Кшыасть КОр1В Показники
надШ, кг молочний жир жива маса, кг
% кг
"Славне" Перша 123 5911 3,81 225 607
Друга 29 5950 4,01 238 678
"Малишвка" Перша 99 5262 3,86 203 563
Друга 72 5023 4,08 205 614
За достатньо високого р^вня молочно! продуктивное!! у тварин збер1гаються оптимальш показники вщтворювально! здатность Значна частина маточного погатв'я голштинсько! породи захщноевропейсько! селекцп мае нормальний перюд плщного оаменшня. Середня тривалкть сервю-перюду склала 81 день. ТУПжотельний ¡нтервал не перевищуе опти-мальний 1 становить 344 дш. Проте з пщвищенням р^вня надою штервал М1Ж отеленнями зростае, що особливо характерно для кор1в з високою молочною продуктившетю.
Внутршньопородна \ м!жпородна селекщя червоно! степово! худоби. Внутршньопородна селекщя викликас поступове, направлене 1 прогресивне покращення господарсько корисних ознак у тварин, яи стшко успадко-вуються нащадками (табл. 10).
10. Розвиток поеднаних ознак у кор1в червоно! степово! породи при внугршньопорщнш селекцп
Племшне господарство Кшь-ккть корт Юлыасть молочного жиру за добу "А", кг Коефвдент вщтворювально! здатност! (КВЗ) Питома вага кор!в у Величина "Я"
трупах, % компонентах, %
2-1 1-1 1-2 2-2 (1-1)+ (1-2) (1-1)+ (2-1)
"Малишвка" 181 0,52+0,01 1,03+0,01 42 28 И 19 39 70 1,79
"Зоря" 35 0,51±0,01 1,03±0,02 43 26 11 20 37 69 1,86
"ЛЩя" 30 0,48+0,02 0,98+0,04 10 30 43 17 73 40 0,55
Полшшення продуктивних ознак у червоно! степово! худоби методом внутршньопородно! селекцп' здшснюеться без порушень вщтворюваль-них функцш, але створення конкурентноздатно! породи потребуе досить тривалого часу.
Вивчення результатов схрещування червоно! степово! худоби з англерсь-кою породою з урахуванням поеднаних функщй показало, що з1 збшыленням частей кров1 за полшшуючою породою шдвшцуеться р!вень продуктивности у помюних тварин. Питома вага кор1в у груповому компонент! (1-1)+(1-2) складае 55-59% (ДПЗ "Малтпвка"), 71-80% (ПОК "Зоря") I 47-53% (КСП "Лдая"). I навпаки, корови генотипу 1/4АНГ+3/4ЧС, 1/8АНГ+7/8ЧС характеризуються нижчим р!внем молочносп, але кращими показниками вщтворювально! здатность Питома вага кор1в у груповому компонент! (1-1)+(2-1) складае 68-74% (ДПЗ "Малишвка") \ 59-64% (ПОК "Зоря"), що бшьше 50% вщповщно на 18-24 1 9-14%, тобто у помюей з меншою часткою кров1 за полшшуючою породою переважають властивосп вихщно! червоно! степово!худоби.
Нами встановлено, що розведення "в собГ' закршлюе полшшуючий ефект вщ використання буга!в-плщштв з 3/4 часткою кров1 англерсько! породи.
Покращення продуктивных ознак у червоноТ степово'1 худоби виявлено 1 при схрещуванш п з червоною датською породою. В процеа анал1зу продуктивных 1 адаптивних властивостей встановлено к залежшсть вщ частей кров! за полшшуючою породою у помкних тварин. Вищими показниками молочно1 продуктивносп характеризуються перв1стки першого поколшня, як двохпородного (ЧС+ЧД), так 1 трьохпородного (ЧС+АНГ+ЧД) поеднання. Збшьшення у помюних тварин частки кров1 полшшуючо'! (червоно! датськоУ) породи супроводжуеться зниженням у них надою. Р1зниця пор1вняно з Ух матерями склала 472 кг (Р>0,95). Проте ус! дослщжуваш генотипи в!др!з-няются значно вищими показниками жирномолочности, н!ж Ух матер!. В бтылосп випадк!в ця перевага достатньо велика ! коливаеться в межах вщ 0,09% (Р>0,95) до 0,30% (Р>0,999).
3! збшьшенням частки кров! за полшшуючою породою у пом!сних тварин спосгерщаегься попршення плодючосп. Найнижчими показниками вщгворю-вальноУ здатносп характеризуються потомки третього покол!ння (табл. 11).
11. Величина змш продуктивних! адаптивних властивостей у корш з р!зною часткою кров! за червоною датською породою (стадо КСП "Лцця")
Породи! посднан-няу дочок Кшь-ккть КОр1В Поко-лшня Кшыасть молочного жиру за добу "А", кг Коефщ!ент вщтворю-валько\' здатносп (КВЗ) Питома вага корш у Величина "Н"
групах,% компонентах,0/«
2-1 1-1 1-2 2-2 (1-1)+ (1-2) (1-1)+ (2-1)
1/2 ЧС + 1/2 ЧД 34 М 0,37±0,02 0,97±0,02 44 15 12 29 27 59 2,20
Д 0,51±0,02 0,94±0,02 9 23 62 6 85 32 0,38
Д-М +0,14*** -0,03 -35 +8 +50 -23 +58 -27
АЧС + 1/2 ЧД 207 М 0,50±0,01 0,97±0,01 28 18 24 30 42 46 1,09
д 0,52±0,01 0,9Ш:0,01 12 21 31 36 52 33 0,63
д-м +0,02 -0,07*** -16 +3 +7 +6 +10 -13
АЧС + 3/4 ЧД 63 м 0,52±0,01 0,96±0,02 19 22 33 26 55 41 0,74
д 0,48±0,01 0,92±0,02 24 17 21 38 38 41 1,08
д-м -0,04** -0,04 +5 -5 -12 +12 -17 0
АЧС + 7/8 ЧД 17 м 0,56±0,04 0,93±0,04 6 29 41 24 70 35 0,50
д 0,52±0,03 0,90±0,05 18 18 41 24 59 36 0,61
Д-м -0,04 -0,03 +12 -11 0 0 -И +1
АЧС + 5/8 ЧД 26 м 0,53±0,02 0,98±0,03 15 27 19 39 46 42 0,91
д 0,49±0,02 0,92±0,03 12 15 31 42 46 27 0,59
Д-м -0,04 -0,06 -3 -12 +12 +3 0 -15
АЧС + 1/4 ЧД 54 м 0,53±0,01 0,95±0,02 17 18 37 28 55 35 0,64
д 0,51±0,02 0,94±0,02 18 24 13 44 37 43 1,16
Д-м -0,02 -0,01 +1 +6 -24 -16 -18 +8
Прим1тка: ЧС - червоно степова, ЧД - червона датська, АЧС - англеризована червона степова
Узагальнюючий показник продуктивносп - р!вень молочносп "А" у кор!в-пом1сей змшюеться також залежно вщ частей кров! за полшшуючою породою. Кращими його значениями характеризуются двох- \ трьохпород-ш пом1а першого поколшня.
Наведет дат струкгури дивергенци труп! питома вага корш з плюс-вщ-хиленнями за вщгворювальною здатшспо у груповому компонент! (1-1)+(2-1) свщчать про недостаток) адаптивну спроможшсть генотитв, створених шляхом схрещування червоноТ степовоТ худоби з червоною датською породою.
Значне пщвищення молочности у тварин встановлено при схрещуванш червоноТ степовоТхудоби з голштинами. У кор1в з 1/2 часткою кров! за полш-шуючою породою над!й зб!льшився в пор1внянш з Тх матерями на 1023 кг (ДПЗ "Малин!вка")! 1446 кг (ПОК "Зоря") при Р>0,999, але у пом!сей про-слщковуеться тенденщя зниження вм!сту жиру в молощ в!дпов!дно на 0,05% (Р<0,95) \ 0,29% (Р>0,999).
Породоперетворювальне схрещування впливае на продуктивш ! репродуктивш властивост! пом!сних тварин. Фенотип кор!в, виражений через р!вн1 прояву поеднаних ознак, показуе Тх неоднакову питому вагу в трупах з р1зним сполученням напрямк!в вдаилень в!д оптимуму за молочшстю та вдаворювальною здатностю (табл. 12).
12. Змша величини поеднаних ознак! структури дивергенци у помюних кор!в
Породи! поеднан-ня у дочок Кшь-к1сть К0р1В Поко-лшня Кшыасть молочного жиру за добу "А", кг Коеф1щент вщтворю-вально'1 здатност! (КВЗ) Питома вага кор1в у Величина "Н"
трупах, % компонентах, %
2-1 1-1 1-2 2-2 (1-1)+ (1-2) (1-1)+ (2-1)
ДПЗ "Малпшвка"
АЧС + 1/2ГЧР 93 М 0,54±0,01 1,02±0,01 54 23 4 19 27 77 2,85
Д 0,62±0,01 0,97±0,01 20 38 18 24 56 58 1,04
д-м +0,08*** -0,05*** -34 +15 +14 +5 +29 -19
АЧС + 3/4ГЧР 28 м 0,69±0,03 1,03±0,02 21 50 18 11 68 71 1,04
д 0,65±0,02 0,97±0,02 18 32 21 29 53 50 0.94
Д-м -0,04 -0,06* -3 -18 +3 +18 -15 -21
АЧС 167 д 0.51 ±0,03 0,99±0,02 47 13 10 30 23 60 2,61
ПОК "Зоря"
АЧС + 1/2ГЧР 76 м 0,60±0,01 1,03±0,01 36 45 9 10 54 81 1,50
д 0,67±0,01 0,96±0,02 10 41 33 16 74 51 0,69
Д-м +0,07*** -0,07*** -26 -4 +24 +6 +20 -30
АЧС 312 д 0,60±0,01 0,97±0,01 26 24 26 24 50 50 0,98
Прим1тка: ГЧР - голштинська червоно-ряба порода.
Пом!с! з 1/2 часткою кров! за полшшуючою (голштинською) породою, характеризуючись пдаищеним р!внем продуктивносп, проявляють задовшь-
ш адаптивш властивосп. Питома вага дочок з плюс-вщхиленнями в групових компонентах по молочносп (1-1)+(1-2) 1 вщгворювальнш здатносп (1-1)+(2-1) бшьше 50%. Але пор1вняно з матерями в них прослщковуеться тенденщя зниження репродуктивних функцш, а, значить, попршуеться пристосовашсть до умов навколишнього середовища.
Вплив на перебудову популяцц молочно! худоби лшшного розведення. Одним ¿з засоб1в, що обумовлюе зм1ну генетичного потенщалу поколшь тварин, е розведення по лш1ях, яке базуеться на внутрииньо- та м1жлшшному пщбор1.1х результатившсть значною м1рою залежить вщ специф1чноУ племш-ноУ щнносп лшш 1 спорщнених груп та 1х поеднуваность
Визначення особливостей м1ж лш1ями та результатами гадбору в лМях, яке проведене в племшних стадах червоноУ степовоУ породи велико-! рогатоУ худоби ДПЗ "Малишвка", ПОК "Зоря" 1КСП "Лцця", показало, що в проце-а робота ¡з структурними елементами популящ'У полшшуються Т1 ознаки, в напрямку яких ведеться селекщя.
Анал1з особливостей груповоУ структури материнського 1 доч1рнього поколшь за р1внем прояву в кор!в молочносп "А" 1 вщгворювальноУ здатносп (КВЗ) показав р1зну ефектившсть розведення по лшях в кожному з дослщ-жуваних стад (табл.13).
13. Змша груповоУ структури кор1в при внутршньо- та м!жлшшному пщборах, %
Племшне господарство Юль- ИСТЬ кор1в Питома вага дочок у Риниця Д-М у компонентах
групах компонентах
2-1 1-1 1-2 2-2 (1-1)+ (1-2) (1-1)+ (2-1) (1-1)+ (1-2) (1-1)+ (2-1)
ВнутрипньолшШний пщбор
ДПЗ "Малишвка" 122 31 39 13 17 52 70 +10 +3
ПОК "Зоря" 324 19 45 24 12 69 64 +9 +6
КСП "Лщя" 51 10 23 57 10 80 33 +19 -14
МЬклшшний пщбор
ДПЗ "Малишвка" 193 42 24 15 19 39 66 -4 +2
ПОК "Зоря" 477 17 47 24 12 71 64 +24 +3
КСП "Лщя" 265 9 36 42 13 78 45 +38 -8
Всгановлено, що певною специфкою володдать лши та спорщнет групи стада ПОК "Зоря". Позитивш результата одержат як при внутршшьо-, так 1 м1жшшйному пщборах. Питома вага дочок в груш "1-1" вщповщно склала 45147%, що у пор1внянш з Ух матерями бшыне на 9124%. Кр1м того, що особливо важливо, ¡з пщвищенням продуктивное!! у тварин не вщбуваеть-ся зниження плодючосп.
Протилежну тенденцию застосування лпийного розведення при селекци червоно'1 степово'! худоби вщзначено в стад1 КСП "Ладя". У тварин пщви-щуеться молочшсть, але одночасно попршуеться вщгворювальна здатшсть. Питома вага дочок у груш "1-2", в яку входять корови з виеокими показниками продуктивное!!, але низькою плодкгаспо, у пор1внянш з матерями збшыпилась на 28% при внутршньолшшному 1 на 24% при м1жтшйному пщборах.
Встановлено, що тшьки в деяких л!шях сум!сне поеднання у кор1в високих показншав продуктивносп з оптимальною плодюч1стю. До них вщносятъся лши Андалуза 1 Рекорда (ДПЗ "Малишвка"), Ладного 1 Цируса (ПОК "Зоря").
В стад! КСП "Лдая" тривале застосування р!зномаштних кроав лнпй \ спорщнених груп обумовило лише пщвищення продуктивное!! у тварин при одночасному послаблешп Ух адаптивних спроможностей. У бшьшосп кроав питома вага дочок з плюс-вщхиленнями за вдаворювальною здатшетю в груповому компонент! (1-1)+(2-1) менше 50%. Кр1м того, кор1В-дочок, яю мають порушеш репродуктивш функци 1 складають групи "1-2" \ "2-2", бшьше пор!вняно з матерями.
У племшнш робоп з декшькома лтаями тварин важливо знати не тшьки Ух продуктивш якость не тшьки, як щ лшп 1 групи комбшуються, але й те, ята з них мають передумови до поеднання генетично обумовлених пщ-вищених показниив молочноУ та в1дтворювалыюТ здатност! у нащадюв. Дослщженнями встановлено, що така здатшсть характерна для кроав л!нш: Фрема х Мшомета, Фрема х Кадета (ДПЗ "Малишвка"); Цируса х Ладного, Цируса х Коломбо, Цируса х Трю, Цируса х Зорбе (ПОК "Зоря"); Кадета х Ладного, Кадета х Златоуста, Цируса х Коломбо (КСП "Лдая").
Вдал1 поеднання лшш 1 груп не обов'язково повинш бути прям! та зворотш, тобто т1, яю одержують при реципрокних схрещуваннях. 1нколи парування плщнгаав з матками шшоТ л1ни не слщ повторювати в зворотному порядку тому, що лппя батька е бшьш цшною \ не мае недолшв, як! цей крое виправляе. Прикладом е реципрокний пщб!р Ладний х Цирус. Коли до маток спорщненоТ групи Цируса 16497 п!дбирали плщншав лши Ладного КМН-179, топоказники продуктивности дочок були меншими у пор!внянш з Ух матерями (надш на 320 кг! жиршеть молока на 0,02%). При зворотному пщбор! (корови лши Ладного, а бугаУ групи Цируса) збшьшення надою й жирносп молока у дочок пор1вняно з продуктившепо Ух матер1В було значним (+382 кг Р>0,99 ! +0,19% Р>0,999).
Аналопчш результата одержано при реципрокному пщбор! лшш Мшомета х Андалуза (ДПЗ "Малишвка"), Ладного х Цируса (КСП "Ладя").
1нбридинг та ного породоперетворювальннй вплив на червону степову худобу. Загальновщомо, що спорщнене спарювання в селекци застосовують для консолщащУ спадкових ознак, для того, щоб спрямувати вщповщним
шляхом розвиток потомив даного визначного предка, пщсилити його спадковкть у нащадгав \ не тшьки утримати, а й розвинути його цшш якосп.
Вивчення продуктивних якостей в ¡нбредних 1 аутбредних кор1в-первкток показало, що тварини, одержан! вщ спорщненого спарювання, не поступаються за молочшстю аутбредним ровесницям 1 нав1ть перевершують IX за надоями на 57 кг (ДПЗ "Малишвка") 164 кг (ПОК "Зоря"), але р1знищ нев1рогщш (Р<0,95). Встановлено в1ропдну перевагу за вмютом жиру в молощ в {нбредних кор1в у племшному стада ПОК "Зоря". У них жирно-молочшсть на 0,09% (Р>0,999) вища, шж в аутбредних ровесниць.
Переважаючий вплив на консолщащю селекщйних ознак (надай, вм1ст жиру в молощ) у нащадюв чинить пом1рний ¡нбридинг (Гх = 0,78-3,11%).
Для ¡нбредних тварин властива, як вщомо, пщвищена чуппшсть до умов середовшца. Це проявляеться у змии гомеосгатичноТ реакци на шбредну депреаю, яка особливо впливае на ознаки пристосованосп (плодючкть, життездатшсть). Судячи з середшх показншав, встановлено, що вщтворю-вальна здатшсть ¡нбредних I аутбредних кор1в, виражена кшыастю одержа-них телят за рш, в стад1 ДПЗ "Малишвка" вщповщае оптимальнш. При досить високому р1вш молочносп ("А") вщ кор1в в середньому одержують по телят1 за рис (табл. 14).
14. Особливосп проявления продуктивних 1 вщтворювальних якостей у ¡нбредних в р13ному ступеш 1 аутбредних кор1в (ДПЗ "Малишвка")
Стушнь шбридингу п "А", кг КВЗ Р1зниця Д-М
"А", кг КВЗ
Щь'гьний 12,50-25,00 3 0,56±0,04 1,ОСЫ),08 -ю,оз -0,15
Близький 3,12-12,49 57 0,55±0,02 1,02±0,02 +0,03 +0,02
Пом1рний 0,78-3,11 87 0,55±0,01 1,05±0,01 +0,03* +0,02
Вщдалений 0,20-0,77 21 0,56±0,03 1,02±0,02 -0,02 -0,01
Середне 168 0,55±0,01 1,04±0,01 +0,02 +0,01
Аутбредш 274 0,53±0,01 1,02±0,01 -0,01 -0,01
Наведеш даш свщчать, що застосування щлеспрямованого ¡нбридингу не призводить до ¡нбредно? депресп по молочносп ¡ вщтворювальнш здатност1 укор1в.
Аналопчш результата одержан! в племшному стада ПОК "Зоря".
На вщсутшсть шбредно! депресп при спорщненому спарюванш вказують даш структуры дивергенцн кор1в у групи з р1зним напрямком вщхилень за молочшстю I вщтворювальною здатшстю (табл. 15).
Структура дивергенцн кор1в з плюс-вщхиленнями по молочносп та вщтворювально'1 здатносгп у групових компонентах (1-1)+(1-2) 1 (1-1)+(2-1) свщчить про погоджешсть розвитку продуктивних i репродуктивних властивостей у потомюв, одержаних вщ спорщненого спарювання.
15. Величина змш у структур! доч1рнього поколшня кор1в, _одержаних при р1зних ступенях шбридингу, %_
Кшь-ысть кор1в Питома вага дочок у Р^зниця Д-М у
Ст>П1иь Л групах компонентах компонентах
шбридингу 2-1 1-1 1-2 2-2 (1-1)+ (1-2) (1-1)+ (2-1) (1-1)+ (1-2) (1-1)+ (2-1)
ДПЗ "Малишвка"
Щшьний 12,50-25,00 3 33 34 33 0 67 67 +34 -33
Близький 3,12-12,49 57 26 44 14 16 58 70 +23 +5
Поьнрний 0,78-3,11 87 41 36 14 9 50 77 +8 +15
Вщдалений 0,20-0,77 21 38 29 14 19 43 67 -24 +1
Середне 168 36 38 14 12 52 74 +9 + 10
Ауторедш 274 37 29 13 21 42 66 -4 0
ПОК "Зоря"
Щшьний 12,50-25,00 24 21 50 25 4 75 71 +29 -1
Близький 3,12-12,49 113 16 43 26 15 69 59 +8 +5
Пом1рний 0,78-3,11 188 13 49 26 12 75 62 +15 +3
Вщдалений 0,20-0,77 119 19 43 29 9 72 62 +10 -4
Середне 444 16 46 27 И 73 62 +13 +2
Аутбредш 544 22 43 22 13 65 65 +23 +2
КСП "Лвдн"
ЩЬышй 12,50-25,00 2 - - - - - - - -
Близький 3,12-12,49 20 20 15 65 0 80 35 +30 -25
Поьпрний 0,78-3,11 1 - - - - - - - -
Вщдалений 0,20-0,77 36 6 30 50 14 80 36 . +13 -9
Середне 59 10 25 56 9 81 35 +18 -14
Аутбредш 537 8 32 48 12 80 40 +37 -13
Проте як1сть нащадк1в в значнш М1р1 залежить вщ типу шбридингу, який використовувався для Ух одержання. Встановлено, що при деяких типах шбридингу у нащадюв попршуються репродуктивш властивосп. Порушення в1дтворювально1 здатносп у ¡нбредних кор1в спостер1гаються у випадках, коли вони одержат при простому (ДПЗ "Малишвка" 1 КСП "Лдая"), закршлюючому (ДПЗ "Малишвка"), перемшному через батька \ посшпою-чому через мат1р (ПОК "Зоря") родинному спарюванш. 1х питома вага у груповому компонент! (1-1)+(2-1) менша пор1вняно з матерями (табл. 16).
1нбридинг е одним ¡з найважливших породоутворювальних фактор1в у перюд широкого застосування схрещування маточного погол1в'я з бугаями полшшуючих порщ. Вивчення результата спорщненого 1 неспорщненого спарювання помкей червона степова+англерська в стад1 ПОК "Зоря" показало, що шбридинг не тшьки утримуе спадков|'сть визначних предшв, а й посшпое п прояв у нащадюв 1 проподе шбредшй депресп.
Полшшенню продуктивних 1 адаптивних властивостей у нащадк1в сприяе щлеспрямоване використання ¡нбредних тварин в аутбредшм пщборь Пор1вняльний анал1з результата р!зних тишв парувань показав, що р1вень
молочностг 1 вщтворювально! здатносп у кор1в залежить вщ того, на кого 1 через кого здшснювалося як спорщнене, так I неспорщнене спарювання. За даними сгруктури дивергенцп кор1в у групи 2-1, 1-1, 1-2, 2-2 встановлено, що використання ¡нбредних буга!в для спарювання сприяе розвитку поеднаних функцш у нащадыв.
16. Змша структури дивергенцп шбредних кор1в, одержаних при р1зних типах родинного спарювання, %
Кшь- Питома вага кори у Изниця Д-М у
Типи шбридингу групах компонентах компонентах
кор1в 2-1 1-1 1-2 2-2 (1-1)+ (1-2) (1-1)+ (2-1) (1-1)+ (1-2) (1-1)+ (2-1)
ДПЗ "Малишвка"
Простий 25 16 44 20 20 64 60 +32 -8
Перешший через ма-пр 15 33 40 20 7 60 73 +33 +13
Перемшний через батька 35 43 51 3 3 54 94 -3 +28
Посшпоючий через мапр 16 31 25 19 25 44 56 +6 0
Посилюючий через батька 24 46 42 12 0 54 88 +12 +26
Закршлюючий 11 37 27 27 9 54 64 0 -8
Комплексний 42 38 26 14 21 40 64 -3 0
ПОК "Зоря"
Простий 217 19 44 25 12 69 63 +16 +8
Перем1нний через батька 54 4 46 35 15 81 50 +33 -24
Посшпоючий через ма-пр 79 18 45 24 13 69 63 -4 -12
Посилюючий через батька 44 14 54 23 9 77 68 +2 +18
Закршлюючий 32 9 41 44 6 85 50 +4 +10
Комплексний 18 17 50 17 16 67 67 +17 +6
КСП "Лщш"
Простий 59 10 25 56 9 81 35 +19 -17
Ефектившсть р1зних методов селекцп при удосконалент червоно! степово! худоби. Полшшення червоно! степово! худоби методами селекцп вщображас штенсивний шлях Г! м1кроеволюцшного процесу, який вщбуваеться окремо в кожному племшному стада на популящйному р1вш.
Вивчення результата перетворювальних процес1в показало, що в племшних стадах червоно! степово! худоби за вщносно под1бних 1 цшком задовшьних умов середовища, штенсившсть I ефект селекщ! р1зш (табл. 17).
Встановлено, що висою темпи росту молочносп кор1в супроводжують-ся зниженням в1дтворювальних функцп! тварин. Це вказуе на посилення тиску природного добору в процеа формування адаптивних властивостей у генотишв, створених методами селекцп.
Структурна орган1зац1я генофонду стад 1 порщ е результатом його адаптаца до умов навколишнього середовища. Шдвищення селекцшного тиску при адекватному полшшенш умов год1вл! й утримання не порушуе
встановлено'1 р1вноваги, але приводить стадо на яккно бшьш високий р1вень. I навпаки, аналопчш ди без полшшення умов середовища зм1нюють характер функцюнування ваеУ системи.
17. Ефектившсть селекцшного процесу в племшних стадах червоноУ степовоУ породи
Плсмшне господарство и и я 1 а о С Кшь-юсть КОр1В Змши (±) при зашш поколшь, % по Адаптивна щншеть прогресу Ивш
питомШ ваз1 КОр1В з плюс-вщхилеинями вщ оптимуму сумг вщхи-лень вщ нор-ми в трупах структури поколшь ршнях
¡нтен-сив-носп еко-ном1-чносп В.
А КВЗ
А КВЗ
"Малишвка" М 442 +1,1 +3,4 +6,8 0 +1,0 0 Н.
Д 330 -9,7 -12,8 -12,2 +5,5 -3,0 0,54 Н. Н.
"Зоря" М 988 +18,3 +3,9 +18,0 +7,7 0 0 С. В.
Д 388 +5,2 -17,8 -25,2 +10,7 -5,0 0,47 С. Н.
"Ладя" м 596 +35,1 -12,0 +49,4 +21,9 -4,1 0,19 В. С.
д 572 +0,1 -5,4 +10,8 0 -2,1 0 Н. Н.
Прим'|тка: В - високий, С - середнш, Н - низький
Найбшыш змши в склад1 труп кор1в червоноУ степовоУ породи спостер1гаються при використанш бугаш полшшуючих порщ, проте Ух застосування мае своУ особливость Схрещування маточного погол!в'я червоноУ степовоУ породи з англерськими плщниками, пщвищуе ¡нтенсившсть, не знижуючи економ1Чносп перетворювального процесу за продуктив-шстю (ПОК "Зоря" I КСП "Лщя").
Серед полшшуючих порщ найб1льший вплив на ¡нтенсившсть змш по молочносп кор1В у покол1ннях чинить голштинська червоно-ряба 1 червона датська породи. Проте у помюей при пщвищенш молочносп прослщковуеть-ся тенденщя зниження адаптащйно! цпгаосп прогресу в породних сполучен-нях: ЧС+АНГ+ЧД1ЧС+АНГ+ГЧР. Це пояснюеться ф1зюлопчними особли-востями Ух лактацшно'У домшанти 1 тим напруженням оргашзму, яке необхщ-не для синтезу молока. Тому, так! пом1а бшьш вимоглив! до умов середовища (р1вень год1вл1, яюсть корм1в, Ух р4зномаштшсть).
Направлешсть 1 величина змш р1вшв молочносп I вщтворення кор1в у кожному ¡з дослщжуваних стад характеризуе ¡нтенсившсть 1 економ1чшсть перетворювального процесу, чинниками якого е методи селекцн та умови навколишнього середовища.
Узагальнюючим про сутшсть процесу породного перетворення е положения, яке включае в себе ктьмеш та яшеш змши в генофонд! породи. Перше вщображае зм!ну груповоТ структури у наступних поколшнях пор1няно з вихщним, а друге проявляеться у змш сшввщношення в д:1 спадковосп полшшуваноУ породи 1 природного добору, як! виявляються у змпп показни-
ив молочносг11 вщтворювально! здатносп кор1в, що характеризують !х при-стосовашсть до умов наколишнього середовища.
На хщ процесу перетворення впливають генотипов! особливост1 полшшуючо! породи, засгосовуваний метод шбридингу пом!рного сгупеня та ¡ндивщуалыи якосп генотипу бугаУв-плщншав, яких використовують в стадах.
висновки
1. Сутшсть породоперетворювального процесу полягае, перш за все, у змии ктыасно! структури рашше складених вщношень "оргашзми-середови-ще" у кожному стад!! пород! в цшому. Результатом цього е змша середн!х показшшв за молочн!стю ! пристосован!стю кор!в до умов утримання. Спрямован!сть зсуву в той чи ¡нший бк за даними функц!ями у бтылосп кор!в визначае генотипове становище вихщного материнського стада ! пвдбраних полшшуючих порщ, а величина зм!н по кожнш функцн залежить вщ поеднаносгп батьк!вських генотип!в.
2. Виявити особливосп процесу породного пфетворення в популящ! велико'! рогато'! худоби дозволяе розроблений нами споаб контролю за його ходом.
3. На процес породоперетворення в популяцц червоно! степово! худоби позитивно вплинуло використання пл!дник!в англерсько"! породи! особливо буга'Ув спорщнених груп Цируса 16497, Фрема 17291, Корбггця 16496, Тр!о 15409. Буга'У-шидники гопштинсько"! породи позитивно впливають на р!вень молочност!, але в перших двох-трьох покол!ннях знижуеться вщтворювальна здатн!сть тварин, що свщчить про порушення у них пристосованосп до умов середовища в зош ¡снування. А червон! датськ! плщники чинять негативний вплив на прояв поеднаних функц!й, знижуючи продуктивн!! репродуктивш властивност!.
4. Оц1нка 92 бугаУв-плщншав червоних ! голштинсько"1 пор!д за структурою дивергенщ'1 дочок у групи з р1зним сполученням напрямк!в вщхилень вщ оптимуму за молочн!стю ! вщтворювальною здатн!стю дозволила виявити плщшшв, як1 здатш одночасно пол!пшувати у нащадов р!вень молочност! ! репродуктивно! функц!'У. Визначено, що бугшв дано! категорн за генотипом в англерськш порода було 67,0, в голштинськш - 43,0, червонш степов!й - 30,0! червошй датсьюй всього лише 20,0 вщсоттав.
5. Змши у сп!вв!дношенн! р1вня молочност!! пристосованост! кор1в до навколишнього середовища значною м1рою залежать вщ ¡ндивщуальних генотипових особливостей буга1в-плщник!в (вщ ступеня зр!вноваженост! Ух генотипово! обумовленосп, прояву даних функцш у дочок).
6. Внутршньопородна селекц!я в популяц!'1 червоно'1 степово! худоби сприяе пол!пшенню господарсько корисних ознак без порушень пристосувальних властивостей у тварин.
7. Адаптацшн! спроможносп ¡мпортовано! англерсько!-, червоно'! датсько!' та голштинсько!" захдаоевропейськоТ селекцп худоби показали, що в оптимальних умовах тварини збер!гають високий pißeHb продуктивности, а 3i змшою поколшь спостершаеться деяке його зниження. Величина надою завезених KopiB за I лактащю знаходиться в межах: по англерськш пород! -4598 кг при жирномолочное^ 4,26%; по червонш датськш - 5122-6416 кг i 3,66-4,10%; по голштинськш - 5262-5911 кг при жирносп 3,81-3,86%. 1ндекс заплщнюваност! вищий норми у червоних датських та голштинських KopiB i вщповщно складае 2,2-2,8 та 2,0.
8. У npoueci м1жпородного схрещування виникае необхщшеть закладки нових лшш i це слщ робити на бугаУв групи "+ +" англерсько!' породи.
9. Створена заводська лтая Дунаю 485 ХСН-1246 червоно!' степово! породи характеризуется високими потенцшними можливостями i доброю пристосовашстю до юпматичних умов швдня Укра'ши. Худоба новоТ лшн мае високу вщтворювальну здатшеть i забезпечуе пщвищення продуктивнос-•п на 10-15% nopiBHKHO з середшми показниками по стаду.
10. Тривале цшеспрямоване спорщнене розведення, кр1м щшьного шбридингу, не порушуе вщтворювальних функцш, а навпаки певною Mipoio нормал!зуе сшввщношення продуктивное^ та плодючосп ¡нбредних тварин. Переважаючий влив на консолщацда селекцшних ознак i, особливо, жирномолочносп чинить пом1рний шбридинг i його варто проводите на тваринах групи "1-1".
ПРОПОЗИЦП ВИРОБНИЦТВУ
1. Cnoci6 контролю за процесом породного перетворення пропонуемо використовувати пщ час удосконалення популяцш шших порщ велико!' рогато!' худоби.
2. На завершальному етат перетворення червоно! степово! худоби варто використовувати чистопородних англерських буга!'в групи "+ +", а в подальшому можливе застосування плщнишв голштинсько!" червоно-рябо!' породи, але вони повинш бути також nepmo'i категорй", тобто полшшувачами р1вня молочност! i репродуктивних функцш.
СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛ1КАЦ1Й ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦЙ
Монографп, попбники
1. Мокеев A.C., Подпалая Т.В. Англерский скот, результаты разведения и перспективы использования // Каталог быков-производителей красных пород / Под ред. Н.В. Кононенко. - К.: Урожай, 1990. - С.4-26. (о.в. -20%, вивчено господарсько корисш ознаки тварин англерськоТ породи у двох репродукторах).
2. Подпадая Т.В., Мокеев A.C. Красная датская порода, результаты разведения и перспективы использования II Каталог быков-производителей красных пород / Под ред. Н.В. Кононенко. - К.: Урожай, 1990. - С. 109135. (о.в. - 90%, наведено узагальнюкга дан! адаптацшноТ спроможносп тварин червоно! датсько! породи).
Брошури
3. Кононенко Н.В., Мокеев A.C., Подпадая Т.В. Методические рекомендации по реализации программы совершенствования красного степного скота Херсонской области с использованием англерской и красной датской пород.
- Херсон: Наддншрянська правда, 1987. - 22 с. (о.в. - 30%, використаш даш анал1зу схрещування червоних порщ для обгрунтування програми).
4. Кононенко Н.В., Подпалая Т.В., Мокеев A.C., Антонец Г.В., Волошина JI.M. Методические рекомендации по раздою коров до высокой продуктивности. - Херсон: Наддншрянська правда, 1987. - 39 с. (о.в. -80% узагальнено досвщ селекцшно! робота по оргашзацп роздою Kopiß до високо! продуктивносп).
5. Кононенко Н.В., Подпалая Т.В., Мокеев A.C., Дацун К.Т., Дьяченко JI.C., Жебель Р.В. Рекомендации по выращиванию ремонтных телок. - Херсон: Наддншрянська правда, 1988. - 35 с. (о.в. - 70%, виконано анал1з i обгрунтування вирощування телиць червоно! степово! худоби).
Статп у зб1рниках та журналах
6. Подпалая Т.В. Эффективность межлинейных кроссов при создании высокопродуктивных стад красной степной породы // Науч.-техн. бюл. УНИИЖ "Аскания-Нова". - Херсон: Наддншрянська правда. - 1988. -Вып.1.-С.13-15.
7. Кононенко Н.В., Буйна П.Н., Подпалая Т.В., Мокеев A.C. К вопросу о породе и породообразовании // Породы и породообразовательные процессы в животноводстве. Сб. науч. тр. ВАСХНИЛ - К.: Южное отделение ВАСХНИЛ. -1989. - С.126-130. (о.в. - 40%, виконано аналггич-ний огляд наукових робгг по проблем! породоутворення).
8. Подпалая Т.В., Дробитько O.A. Изменение хозяйственно полезных признаков красного датского скота в процессе акклиматизации II Селекция молочного скота и промышленные технологии. Сб. науч. тр. ВАСХНИЛ - М.: Агропромиздат. - 1990. - С.82-85. (о.в. - 80%, вивчено продуктивш якосп червоноТ датсько! породи в умовах репродуктора).
9. Пщпала Т.В. Результата розведення червоно! датсько! худоби на швдш Укра'ши // Молочно-м'ясне скотарство / 1нститут тваринництва УААН.
- К., 1994. - Вип.85. - С.25-29.
10. Подпадая T.B. Гетероэкологический подбор в селекции красного степного скота // Науч. тр. Крымского СХИ "Вопросы стабилизации и повышения эффективности АПК Крыма в исследованиях молодых ученых". - Симферополь: Гортипография. - 1997. - С. 117-120.
11. Подпадая Т.В. Результаты использования голштинского скота // Вопросы развития Крыма. Науч.-практ. дис.-аналит. сб. - Симферополь: Таврия. - 1997. - Вып.8. - С.40-44.
12. Шдпала Т.В. Вщтворш якост1 Kopie р1зних генотишв // Вкник Бшоцерювського державного аграрного ушверситету. - Бша Церква: НТП1 БДАУ. - 1998. - Вип.5. - 4.2. - С.73-76.
13. Пщпала Т.В. Вплив ¡нбридингу на продуктивш та пристосувальш якосп червоно! степово! худоби // Тавршський науковий вкник. - Херсон: Айлант. - 1998. - Вип.4. - С.79-83.
14. Пщпала Т.В. Репродуктивш якосп тварин червоноТ датськоТ породи// Тавр^йський науковий вгсник. -Херсон: Айлант. -1998. -Вип.4. -С.84-89.
15. Пщпала Т.В. Успадкування продуктивних та адаптивних ознак червоною степовою худобою при р1зних методах селекцн // Тавршський науковий вкник. - Херсон: Айлант. - 1998. - Вип.4. - С.89-95.
16. Пщпала T.B. Липйне розведення в селекщ! червоно'1 степовоТ худоби II Тавршський науковий BicmiK. - Херсон: Айлант. -1998. - Вип. 8. - С.71 -77.
17. Пщпала Т.В. Проявления ознак у червоно! степово! худоби при гетероеколопчному добор1 // Тавр1йський науковий в1сник. - Херсон: Айлант. - 1998. - Вип.8. - С.77-81.
18. Пщпала Т.В. Результата оцшки генотипу бугаГв-плщниюв за як1стю потомства // Аграрний вкник Причорномор'я: Сшьськогосподарськ1 науки. - Одеса: TOB "АСП Лтд". - 1999. - Вип. 3(6). - Ч. III. - С. 170-175.
19. Шдпала Т.В. Взаемод1я генотип-середовище при р1зних методах розведення червоно\' степово'1 худоби // Тавр1йський науковий BicHrac. -Херсон: Айлант. - 1999. - Вип. 10. - С. 87-92.
20. Пщпала Т.В.Селекцгаш ознаки та Тх використання для оцшки метод1в розведення худоби // Науковий вкник Нацюнального аграрного ушверситету. - К.: 1рена. - 1999. -№13. - С. 151-155.
21. Пщпала Т.В. Селекцшно-генетичш параметри плем1нних стад червоно! степовоТ худоби // BicHHK Бшоцерювського державного аграрного ушверситету. - Бша Церква: НТП1 БДАУ. - 1999. - Вип.8. - 4.2. -С. 143-147.
22. Шдпала Т.В. Результата використання полшшуючих порщ при розведенш червоно'1 степовоТ худоби // Науковий вкник Льв1всько1 державно! академп ветеринарно! медицини ¡м. С.З. Гжицького: 50 роюв вщ дня заснування зоошженерного факультету. - Льв1в: Ю.М.1. -1999. -Вип.З. - 4.1. - С.228-230.
23. Пщпала Т.В. Ощнка племшноУ щнносп бугаУв за поеднаними ознаками у ix дочок // 36. наук, праць Луганського державного аграрного ушверситету: Сшьськогосподарсьы науки. - Луганськ: Русь. -1999. -№4(12). - С. 145-148.
24. Цодпалая Т.В. Использование инбредных животных в аутбредном подборе // Науч. тр. Крымского государственного аграрного университета. -Симферополь: Корпорация "Борис". -1999. - Вып.61. - С.100-107.
25. Пщпала Т.В. Родинне парування в селекцп червоноГ степовоУ худоби // Вюник аграрно! науки. - 1999. -№11.- С.39-40.
26. Пщпала Т.В. Успадкування ознак нащадками бугаУв-плщшшв р1зних порщ // Bíchhk аграрно! науки. - 1999. - №12. - С. 52-53.
27. Пщпала Т.В. Методи розведення i типи парувань в селекцп червоноТ степовоУ худоби // Тавршський науковий bíchhk. - Херсон: Айлант. - 1999. -Вип.12.-С. 67-71.
28. Пщпала Т.В. Ефектившсть схрещування червоноТ степовоУ худоби з голштинами // Bíchhk Бшоцерювського державного аграрного ушверситету. - Bina Церква: НТП1 БДАУ. - 1999. - Вип.9. - С. 234-237.
29. Пщпала Т.В. 1нбридинг та аутбридинг при схрещуванш у молочному ckotapctbi // Науковий bíchhk Нащонального аграрного университету. -К.: 1рена.-2000. -№21. -С.61-63.
30. Пщпала Т. Типи шбридингу та Ухнш вплив на прояв ознак у червоно'У степовоУ худоби // Тваринництво УкраУни. - 2000 - №1-2. - С. 10-11.
31. Пщпала Т.В. Ефектившсть метод1в селекцп при розведенш червоно'У степовоУ худоби // Науковий bíchhk Льв1вськоУ державно'У академй' ветеринарноУ медицини ím. С.З. Гжицького: 100 pokíb вщ дня народження С.З. Гжицького. - Лымв: Ю.М.1. -2000. -Т.2 (№2). - Ч.З. - С. 105-109.
32. Пщпала Т.В. М!жлшшне розведення червоно'У степовоУ худоби // Науковий bíchhk Нацюнального аграрного ушверситету. - К.: 1рена. -2000. -№24. -С.131-135.
33. Полковникова О., Пщпала Т. Ощнка генотипу бугаУв-плщниюв за поеднаними ознаками у i'xhíx дочок. - Тваринництво УкраУни. - 2000 -№3-4. - С. 15-16. (о.в. - 80%, узагальнена яюсть генотипу бугаУв за продуктивними i репродуктивними властивостями нащадк1в).
34. Пщпала Т.В. Фенотипова мшливкть селекщйних ознак молочноУ худоби при 3míhí покол1нь II Аграрний bíchhk Причорномор'я: Бюлопчш, cinbCbKorocnoflapcbKi та ветеринарн1 науки. - Одеса: OICB. - 2000. - Вип.4 (9). - С.101-104.
35. Пщпала Т.В. Селекц1я черовноУ степовоУ худоби на молочн1сть II Аграрний bíchhk Причорномор'я: Бюлопчш, сшьськогосподарсью та ветеринарн1 науки. - Одеса: OICB. - 2000. - Вип.4 (9). - С. 105-109.
36. Салш I., Мокеев О., Пщпала Т., Кононенко Н., Пилипенко Л., Назарен-ко В. Генеалопчна структура i сучасний генофонд жирномолочного типу
червоно! молочно? породи // Тваринництво Укра'ши. - 2000. - №5-6. -С. 13-15. (о.в. - 15% проведено формування структури типу 1 розведення бажаних генотишв).
37. Пщпала Т.В. Насшдки шбридингу в селекцн червоно! степово! худоби // Вкник Сумського державного аграрного университету. Сер. "Тваринництво". - Суми: Науковий Свгг. - 2000. - Вип.4. - С. 107-111.
Матер1али 1 тези зЧздв та конференцш
38. Подпадая Т.В. Отбор и подбор при создании высокопродуктивного стада коров // Матер, науч.-практ. конфер. "Творчество молодых ученых и специалистов - ускорению научно-технического прогресса". - Херсон: ХГТ.- 1987.-С. 172-173.
39. Подпадая Т.В. Индивидуальный подбор при создании высокопродуктивного стада // V съезд ВОГИС им. Н.И. Вавилова. - М., 1987. - С. 166.
40. Подпалая Т.В. Методы подбора при создании высокопродуктивного стада // Матер, науч.-произв. конф. "Животноводство на пути перестройки". -Днепропетровск: Городская типография №3. -1988. - С.44.
41. Подпалая Т.В., Дубиковский П.А., Янчуковская П.М. Высокопродуктивное стадо колхозного племзавода // Матер, науч.-практ. конф. "Ученые Херсонщины народному хозяйству области в условиях перестройки". -Херсон: ХГТ. - 1988. - С.56. (о.в. - 70%, проанал13овано вплив метод1в селекцп на шдвищення продуктивное^ стада кор1в).
42. Подпалая Т.В. Взаимосвязь селекционируемых признаков красного датского скота // Матер, конф. "Вклад молодых ученых в развитие агропромышленного комплекса Украинской ССР". - Херсон: ХГТ. - 1989. - С.24-25.
43. Подпалая Т.В., Хлевной А.К. Некоторые показатели воспроизводительных свойств коров разных генотипов II Матер. науч.-практ. конф. "Биотехнология и воспроизводство в животноводстве". - Горки: БСХА. - 1991. - С.73-74. (о.в. - 70%, вивчено репродуктивш властивосп кор1в рЬних генотишв).
44. Подпалая Т.В. Высокопродуктивные стада красного степного скота // Матер, науч.-произв. конф. "Новые методы селекции и биотехнологии в животноводстве". - К., 1991. - Ч.Г. - С. 114-116.
45. Пщпала Т.В. Наслщки шбридингу в селекцп' молочно!' худоби II Матер, наук.-виробн. конф. "Генетика продуктивное™ тварин". - К.: Асощащя "Укра'ша ".-1994.-С. 83.
46. Пщпала Т.В. Деям аспекта селекцп червоно! степово! худоби // Матер, наук.-виробн. конф. "Теоретичш \ практичш аспекта породоутворюваль-ного процесу у молочному та м'ясному скотарствР'. - К.: Асощащя "Укра'ша". - 1995. -С.117-119.
47. Войналович С.А., Дулицкий А.И., Подпалая Т.В., Старцев Д.Б. Прошлое и настоящее генофонда сельскохозяйственных животных Крыма. "Био-
разнообразие Крыма: оценка и потребность сохранения". - Гурзуф: Ассоциация "Экология и мир". - 1997. - С. 74-78. (о.в. - 30%, узагальнено дан! полшшення червоно! степово! худоби).
AßTopcbKi свщоцтва, патента
48. A.c. на селекцшне досягнення у тваринницт №689 УкраТна. Заводська липя Дуная 485 червоно! степово'1 породи велико! рогато!' худоби / Бесараб О.П., Моторний Д.К., Кувшинова Т.М., Вороненко B.I., Шантар JI.C., Кононенко Н.В., Подпала Т.В., Назаренко В.Г., Притулен-ко JI.C. (Укра'ша ) - Заявл. 10.11.92; Опубл. 02.09.94. - 1 с. (о.в. - 10%, виконано роботу по розведенню лшшних тварин, створенню структури лшп i узагальненню даних по стадам репродуктор!в).
Пщпала Т.В. Генезис процесу породного перетворення в популяцп червоно! степово!' худоби. - Рукопис.
Дисертащя на здобутгя наукового ступеня доктора сшьськогосподарсь-ких наук за спещальшспо 06.02.01 - розведення та селекщя тварин. - 1нститут розведення i генетики тварин УААН, с. Чубинське Кш'всько! обласп, 2000.
В дисертацп розглянуто питания про мехашзм системно! регуляц!! розвитку стад i популящй сшьськогосподарських тварин. Розроблено cnoci6 контролю за процесом перетворення порщ велико! рогато! худоби, що дозволило розкрити його сутшсть. Встановлено зм!ни структури популяцп червоно! степово! худоби, як1 вщбуваються гад впливом сумгсно! до селекци i природного добору. При цьому визначено характер успадкування господарсько корисних ознак нащадками буга!в-гацдник!в р!зних порщ; виявлено вплив внутршньопородного, м!жпородного, лшшного та спор!дненого розведення на штенсившсть i економ!чшсть процесу породного перетворення в популяцц червоно! степово! худоби. Запропонований cnoci6 контролю за ходом процесу перетворення мае як теоретичне, так i практичне значения. Його застосування дозволяе розкрити суппсть перетворення червоно! степово! худоби на завершальному етага створення чфвоно! молочно! породи.
Кшочов1 слова: селекщя, ознака, популяц!я, порода, л!н!я, шбридинг, схрещування, генотип, фенотип.
Подпалая Т.В. Генезис породопреобразовательного процесса в популяции красного степного скота. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт разведения и генетики животных УААН, с. Чубинский Киевской области, 2000.
Определение влияния методов селекции на проявление продуктивного и адаптивного потенциала у молочного скота является важной теоретической и практической проблемой зоотехнической науки современности.
В диссертации рассмотрены вопросы влияния породообразовательных факторов селекции на генезис красной степной породы.
Благодаря использованию способа контроля преобразовательного процесса вскрыта его сущность и определены методы селекции красного степного скота на завершающем этапе создания красной молочной породы.
Положительные изменения в дочернем поколении установлены при использовании быков англерской породы. При этом повышается генети-ческий потенциал по молочности, не снижая приспособительных свойств у животных. Производители красной датской и голштинской красно-пестрой пород вызывают более сложную перестройку генотипов, негативно изменяя при этом соотношение между результатами действия селекции и естественного отбора.
В результате оценки быков по качеству потомства выявлены производители, способные одновременно улучшать уровень молочности и репродуктивной функции. Быков-улучшателей по обеим функциям по породам было: красной степной - 30%, англерской - 67%, красной датской - 20%, голштинской красно-пестрой - 43% и красная степная+англерская - 30%. Установлено, что направленность отцовской генетической программы влияет на изменение основных характеристик фенотипа дочерей. У потомства улучшаются те функции и признаки, высокое развитие которых характерно для быков-отцов.
Выявлено, что высокая продуктивность совместима с оптимальной плодовитостью у животных при внутрилинейном подборе в линиях Андалуза, Рекорда (ГПЗ "Малиновка"), Ладного, Казбека, Цируса (ПАК "Зоря") и межлинейном подборе при кросах линий Фрема х Миномета (ГПЗ "Малиновка"), Цирруса х Ладного, Цирруса х Коломбо, Цирруса х Зорбе (ПАК "Зоря"), Цирруса х Коломбо, Кадета х Ладного (КСП "Лидия").
На основании данных анализа структуры дивергенции коров установлено, что качество потомства в значительной мере зависит от степени и типа родственного спаривания. Использование инбридинга в селекции красного степного скота способствовало консолидации признаков продук-тивности и особенно жирномолочности. У инбредных коров-первотелок содержание жира в молоке на 0,09% (Р>0,999) выше, чем у аутбредных сверстниц (ПАК "Зоря"). Длительное целенаправленное применение родственного спаривания, кроме тесного инбридинга, не нарушает воспроизводительных функций, а наоборот, нормализует соотношение продуктивности и плодовитости у животных.
Изучение адаптационных способностей импортного скота показало, что в оптимальных условиях кормления и содержания животные способны
по первой лактации проявлять удой на уровне 4598-6416 кг молока с жирностью 3,66% и выше. Изменение условий обитания обусловило некоторое снижение у коров молочной продуктивности и воспроизводительных функций в последующих генетико-экологических поколениях, главным образом, у животных красной датской и голштинской пород.
Полученные в исследованиях результаты позволяют сделать обобщающее заключение о сущности породного преобразования, которое включает в себя количественные и качественные изменения в генофонде породы. Первое выражает изменения групповой структуры в последующих поколениях по сравнению с исходным, а второе проявляется в изменении соотношения в действии наследственности улучшаемой породы и естественного отбора, выражающееся в изменении показателей молочности и воспроизводительной способности коров, характеризующее их приспособленность к окружающей среде.
На ход преобразования оказывают влияние генотипические особенности улучшающей породы, применяемый метод инбридинга в умеренной степени и индивидуальные качества генотипа, используемых в стадах быков-производителей.
Ключевые слова: селекция, признак, популяция, порода, линия, инбридинг, скрещивание, генотип, фенотип.
Pidpala T.V. Genesis of breed transforming process in a population of Red Steppe cattle. - Manuscript.
A dissertation on competition of a scientific degree of the Doctor of Agricultural Sciences on speciality 06.02.01 - Breeding and Selection of Animals. -Institute of Animal Breeding and Genetics, v. Chubinske, Kiev Region, 2000.
In the dissertation the question on the mechanism regulation system of herd and population development of agricultural animals is considered. The way of the reconstruction control of process of breeds in large horned cattle is developed, that has allowed to open its essence. Thus the character of facility inheritance - useful attributes in descendants of the bulls-manufacturers of different breeds are established; the influence inside breed, between breed, linear and related cultivation on intensity and profitability of process breed transformation in a population of red steppe cattle are revealed. The offered way of the control a the process of transformation has both theoretical, and practical value. Its use allows to open transformation essence of red steppe cattle on a closing stage of creation of red dairy breed.
Key words: selection, attribute, population, breed, line, inbreeding, crossing, genotype, phenotype.
-
Подпалая, Татьяна Васильевна
-
доктора сельскохозяйственных наук
-
Чубинское, 2000
-
ВАК 06.02.01
- Результативность использования быков разного генотипа для совершенствования красного степного скота
- Мясная продуктивность бычков Сибирского типа красной степной породы
- Селекционно-генетические параметры продуктивности красного степного скота в равнинной зоне Кабардино-Балкарии
- Хозяйственные и биологические особенности коров красной степной породы сибирского зонального типа
- Формирование мясной продуктивности помесей калмыцкого и герефордского скота с красными степными коровами
