Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Селекционно генетические параметры оценки племенных быков и их использование

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Селекционно генетические параметры оценки племенных быков и их использование"

'" Український державний аграрний університет

На правах рукопису

КОСТЕНКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ

СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНІ ПАРАМЕТРИ ОЦІНКИ ПЛЕМІННИХ БУГАІВ І IX ВИКОРИСТАННЯ

06.02.01 - розведення, селекція і відтворення сільськогосподарських тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового отупеня кандидата сільськогосподарських наук

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в науково-дослідному інституті розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук

Наукові керівники - доктор сільськогосподарських неук Й. 3. Сі радь кий

- кандидат сільськогосподарських наук М. И Ыайборода

Офіційні опоненти: .

доктор сільськогосподарських наук, професор ЕКХНедава

кандидат біологічних наук 5. Ф. Хаврук

Провідна органівація - Інститут сільського господарства Полісся УААН •

Захист відбудеться к£т'Гн£ 1994 р. в Ю годин на

засіданні спеціалізованої ради Д. 120.71.06. в Українському державному аграрному університеті ( Киів-41, Голосієво, 3-й учбовий корпус, аудиторія 68 ).

Просимо прийнати участь в засіданні ради або вислати Ваш відгук на автореферат в двох примірниках, завірених печаткою за адресою: 252041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 15, УДАУ, сектор захисту дисертацій.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці УАУ. '

Автореферат розісланий "$" 1894 р. ,

Вчений секретар

спеціаліеованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РО0ОТИ

1.1. Актуальність. Важливим напрямком науково-технічного прогресу в молочному скотарстві є перехід на ретельну селекцію бугаїв за походженням, індивідуальними властивостями і якістю потомотва. Відносний вклад плідників, відеедекцюнованнх ва вказаними ознаками, на генетичне поліпшення молочної продуктивності корів становить sa даними різних авторів 60-352.

Особливу увагу при селекції бугаїв приділяють проблемі одержання і використання батьків нового покоління ремонтних бугай-ців, що вимагає різностороннього вивчення факторів формування спадковості і умов її реалізації. Програми великомасштабної се-лекціІ базуються на використанні адитивного успадкування ознак. Разом з тим, як відмічають EC. Колишкіна, Є. І. Бібікова (1976), Ф. Ф. Ейснер (1981), поява видатних тварин досить часто обумовлюється неадитивними формами успадкування. Дослідження цього питання дасть змогу підвищити ефективність селекційного процесу серед бугаїв. Сюди ж відноситься і проблема використання інбридингу, а також питання результативного застосування тієї чи іншої інтенсивності відбору батьків-поліпшувачів та інші. На даний час також важливо вивчити ааеначені аспекти селекції племінних бугаїв на прикладі конкретної породи.

Робота формувалась в результаті виконання слідуючої державної тематики: "Розробити технологію вирощування бугаїв-плідників в спеціалізованих комплексах і методи їх випробування по потомству "(1976-1980 pp., N держ. реєстрації 77021005), "Вдосконалити і вапровадити нові органіваційні форми і методи вирощування, випробування і оцінки племінних бугаїв по потомотву" (1981-1985 p.p., N держ. реєстрації 81093857), "Розробити і запровадити інформаційну систему по селекції молочної і м’ясної худоби в використанням ЕОМ і методів популяційної генетики" (1986-1990 p.p., N держ. реєстрації 01.87.0005459).

I.S. Мета і вадачі досліджень. Мета роботи полягала у вивченні факторів формування племінної цінності бугаїв на основі визначення селекційно-генетичних параметрів 11 оцінки, дослідження впливу типу і варіантів підбору батьків, результативності відбору бугаїв по різних селекційних шляхах, а також можливості попереднього прогнозування їх якості за біохімічними показниками крові. Для досягнення мети досліджень були поставлені слідуючі завдання:

- встановити і проаналізувати селекційно-генетичні параметри племінної цінності бугаїв, які використовувалися в провідній частині симентальської породи;

- проаналізувати ефективність селекції і племінного використання бугаїв-плідників симентальської породи;

- вияснити селекційний ефект відбору і можливості прогнозу-

вання рівня племінної цінності бугаїв по селекційних шляхах "ма-ти-син" І "батько-син"; '

- вивчити характер успадкування племінної цінності бугаїв 8а надоєм їх дочок;

- порівняти вплив різних типів і варіантів підбору на племінні якості бугаїв;

- дослідити наявність зв’язку біохімічних показників крові корів в їх молочною продуктивністю і їх спадкову обумовленість ва батьком.

1.3. Наукова новизна роботи. Вперше майже по всьому масиву

бугаїв, які використовувались в племінній частині симентальської породи, досліджені популяційно-генетичні параметри племінної цінності, селекційні аспекти випробування бугаїв за потомством і ефективність їх використання. Одержана нова інформація про формування генотипу бугаїв під впливом якості батьків, типу 1 варіантів їх підбору, характеру успадкування племінної цінності в аалежності від груп якості матерів і батьків, а також рівня інтенсивності відбору останніх. Виявлена сила спадкового впливу бугаїв на рівень обмінних процесів у їх дочок. '

1.4. Практична значимість і реалізація результатів досліджень. Оцінка ефективності селекції бугаїв еагальнопородного вна-чення, факторів точності визначення племінної цінності необхідна для вдосконалення методичних 1 організаційних аспектів програм селекції бугаїв ва потомством. Знання умов формування племінної цінності бугаїв і н реалізації в поколінні синів має важливе значення для підвищення результативності планів індивідуального (ваказного) підбору 8 метою одержання ремонтних бугайців. Результати роботи враховані при складанні перспективних планів селекційно-племінної роботи з великою рогатою худобою симентальської породи для колгоспу "Вперед до комуніему" Полтавської області на 1981-1990 рр. (Бровари, 1980), держплемзаводу "Веселий Поділ" Полтавської області на 1981-1985 рр. і на період до 1990 р. (Вровари, 1981), "Рекомендацій по автоматизованій обробці даних оцінки бугаїв-плідників ва якістю потомства на ЕС ЕОМ" (К., Урожай, 1990), "Інструкції по випробуванню і оцінці бугаїв-плі -дників молочних порід ва якістю потомства" (Київ,1991), "Методики обгрунтування цін на сперму бугаїв-плідників в умовах ринкової економіки" (Київ, 1992), використані при розробці прейскуранту цін на племінний молодняк і сперму бугаїв-плідників (Київ, 1991), вдосконаленні форм офіційної звітності обласних племоб'є-днань 8 питань випробування бугаїв за якістю потомства і форм звітності Укрплемоб’єднання "Аналіз виконання програми якісного

- З -

удосконалення сільськогосподарських тварин в господарствах України” (Київ.. 1991.1992.1093 рр.).

Розробки дисертації упроваджені в 22 областях України і республіці Крим на всьому поголів’ і бугаїв, яких шррічно оцінюють эа потомством, з економічним ефектом в цінах 1990 року 7 тис. крб. на одного бугая.

1.6. Апробація роботи. Апробація основних положень дисертації здійснена на конференціях молодих вчених і спеціалістів Інституту розведення і генетики тварин УААН в 1980.1983 рр., Всесоюзній конференції "Генетичні основи селекції великої рогатої худоби молочного і м'ясного напрямку продуктивності (Київ,1981), науково-практичній конференції" Наукові і практичні основи виведення нових порід і типів молочної худоби (Київ, 1932), обласній конференції молодих вчених"Ефективні розробки і передовий досвід - в тваринництво’Ч Дніпропетровськ,1984), республіканському семінарі по селекції бугаїв-плідників (Київ, 1989), Всесоюзній науково-технічній нараді "Проблемы селекционно-племенной работы в животноводстве (Курськ, 1990), конференції "Информационное обеспечение современного сельского ховяйства " (Ворисполь, 1992).

Результати досліджень доповідались і обговорювались на Вченій раді Інституту розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук (1978-1985 р.р., 1991,1992,1993, р).

1.6. Публікація матеріалів досліджень. По матеріалах дисертації опубліковано 26 робіт.

1.7. Основні положення, що виносяться на эахиот:

- обгрунтування можливості більш ефективного відбору пле- ' мінних бугаїв по селекційному шляхові "батько-син", ніж по шляху "мати-оин";

- особливості формування генотипу бугаів під впливом характеру успадкування якості батьків, типу і варіантів їх підбору.

- генотиповий вплив плідників на молочну продуктивність тварин племінних стад на прикладі симентальської породи;

- селекційно-генетична характеристика своєрідності генеалогічних груп симентальської породи;

- спадкова обумовленість эа батьком рівня обмінних процесів у лактуючих корів.

1.8. Структура і об’єм дисертації. Дисертація викладена на 148 сторінках машинописного тексту, в тому числі містить 57 таблиць і 4 малюнки. Список літератури включає 190 найменувань, в тому числі 26 на іновемній мові. Дисертація складається їв вага-льної характеристики роботи, огляду літератури, методики і результатів досліджень, висновків і пропозицій виробництву, додатків.

2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ Експериментальна частина роботи виконана в Інституті розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук, плем-підприємствах і племзаводах України, лабораторії біохімії Київського НДІ клінічної та експериментальної хірурги. Схема досліджень наведена на малюнку 1.

Оцінка племінної цінності бугаїв ва якістю потомства проведена по даних молочної продуктивності 85337 корів-первісток а 18 племінних господарств України по симентальській породі, які лак-тувади в період 1950-1983 рр. Дочки оцінюваних бугаїв і їх ровесниці мали одинаковий (в межах трьох місяців) вік і сезон розтелення. Індекс Сугаяч, визначався за формулою:

Ц - 2ВСД-Р) + 0.1(А - П) . .

де І і - індекс племінно^! цінності за певною ознакою; .

В - коефіцієнт регресії; <. і

Д-Р - рівниця між дочками і ровесницями;

А - середній показник по дочках всіх бугаїв;

П - стандарт породи;

0,1 - коефіцієнт, що враховує міжстадні генетичні розбіжності. Різниця між дочками і ровесницями (Д-Р) розрахована заМ. М. Майбородою (1981).

Розподіл бугаїв на розряди племінної цінності (поліпшувач, нейтральний, погіршувач) проводився у відповідності а вимогами Європейської асоціації тваринників (ЄАТ) в урахуванням величини стандартного диференціалу ва Л. 0. Стефанюком і іншими (1977). Селекційне відхилення визначали при моделюванні інтенсивності відбору бугаїв-поліпшувачів в поколіннях батьків і синів у відношенні 1:4, 1:8, 1:16, 1:32.

Аналізували дані племінної цінності за надоєм і вмістом жиру В38 бугаїв симентальської породи, а також 27 чистопородних бугаїв монбельярдської і 12 червоно-рябої голштийоької порід.

Інтенсивність інбридингу визначалась 8а М. А. Кравченко і М. М. Майбородою (1968). Вивчення співвідношення різних форм адитивного і неадитивного успадкування племінної цінності бугаїв ва індексом по надою дочок проведено на 451 пліднику ва методикою

В. В. Меркушина (1990) , адаптованої нами стосовно поставленої мети Дослідження біохімічних показників крові проводили у 4 повновікових помісних за чорно-рябим голштином (66,3-68,8%) бугаїв чорно - рябої породи Сумського облллемоб’єднання і їх 17 дочок--аналогів лебединської породи в колгоспу "За комунізм” Сумського району. Врахована добова молочна продуктивність корів.

Загальний білок визначали рефрактометричним методом, білкові фракції- експрес методом їв застосуванням фотометри ва ЕО.

Шл. 1. Загальна схема досліджень

PoKiHl (1989), AJTT (2.G.I.2.) 1 AOT (2.6.1.4.) ßaS.Riatmsn, S. Frameil (1657). креатінін - за кольоровою реакцією в діацетил-монооксином із застосуванням набору хімічних реактивів чешської фірми "Лахіма" (вгідно інструкції мінадраву СРСР), а - амілазу (3.2.1.1.) - за методом B.S.Smith, J.H.Roe (1949) в модифікації А. М. Уголева (Меріна- Глузскіна В. М. ,1965), сечову кислоту, хло-ріди, фосфор, тригліцеріди, фосфоліпіди, холестерин-фотометрич-ним методом на фотометрі "Еполл - 2" з термостатичним устрієм і мікрокюветами при використанні набору реактивів фірми "Елітер" виробництва Франція- Бельгія.

Популяційно-генетичні параметри встановлювались за М.О. Пло-Хінським (1969).

. 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1. Селекційно-генетична характеристика бугаїв активної частини симентальської породи Встановлена вірогідна генотипова перевага червоно-рябих го-лштинських бугаїв за індексом племінної цінності за надоєм дочок над симентальськими(+519,0 кг,Р<0,01) і монбельярдськими бугаями (+333,1 кг, Р<0.05). Переважали сименталів і монбельярди (+185,9 кг, Р<0,01). За жирністю молока спадкові якості голштинів виявились найгіршими, проте рівниця індексів виявилась невірогідною. Найбільшим розмахом мінливості(і622 кг) за племінною цінністю по надою, характеризувались голштини (1 іm—106... +1б16кг). Основу генотипової мінливості бугаїв червоно-рябої голштинської і мон-бельярдської порід за ознакою надою складали позитивні значення індексів племінної цінності, частка яких становила відповідно 75,ОХ і 70,3%, тоді як по оименталах вона була значно меншою -59,1%. За ознакою жирномолочності, навпаки, негативні значення індексів становили основу генотипової мінливості бугаїв поліпшуючих порід. Середне квадратичне відхилення індексів надою по гол-штинах становило 561,9 кг, монбельярдах 297,4 і сименталах 288,0 кг, а вмісту жиру відповідно 0,074%, 0,054 і 0,095%.

Результати оцінки племінної цінності голштиноьких і монбе-льярдських бугаїв змінювались в залежності від структури генотипу ровесниць їх дочок.

Варіаційні ряди індексів племінної цінності симентальських бугаїв 8а надоєм і жирністю молока дочок характеризувались накопиченням переважної більшості з них в трьох центральних класах. Частка бугаїв в індексом ва удоєм в межах -299...+299 кг становила 72,1%, а ва жирністю молока 84,7% бугаїв мали індекси від -0,04 до +0,04%.

Комплексний поліпшуючий ефект еа обома ознаками, починаючи 8 достатньо високих значень індексів - +100 кг удоєм і +0,05% за вмістом жиру, був характерним лише для 11,1% бугаїв. Різнонапра-влений вплив на розвиток вкаваних оанак вдійснювали 24,52 бугаїв.

Середній індекс племінної цінності бугаїв (IV) склав +88 кг аа удоєм і +0,004% за вмістом жиру. Середнє квадратичне відхилення 288 кг і 0,0946%. Стандартне відхилення (ЗО) становило ва удоєм 288x0,43-124 кг і за вмістом жиру 0,0946x0,43-0,041%.

Розподіл бугаїв на розряди племінної цінності за досліджуваними оанаками мав свої особливості. За надоєм крива дослідного розподілу наближалась до кривої. Гаусса і відповідала теоретично очікуваній (%*-14,402 при Ч*зі-11,1, Р< 0.05). За ознакою жирності молока ровподіл носив характер позитивного ексцесу.

1. Племінна цінність бугаїв симентальської породи

Розряд племінної ЦІННОСТІ Всього бугаїв Середнє число дочок на бугая Середній індекс щ кг б, КГ

ГОЛІВ %

а) за удоєм, кг

Погіршувачі <П< -36 ) 195 36,2 43 -200 134,2

Нейтральні ( -36<Іі<+212 ) 170 31,6 46 +94 66,9

Поліпшувачі (П>+212 ) 173 32,2 44 +414 177,1

б) еа жирністю молока,%

Погіршувачі ( и<-0.04%) 160 27.9 43 -0,104 0,064

Нейтральні (- 0,04%<и<+0.05) 264 49,1 46 +0,008 0,028

Поліпшувачі ( І }>+0,05%) 124 23,0 40 +0,122 0,059

За генеалогією 442 із оцінених бугаїв віднесені до 28 основних ліній. Порівняння 28 ліній по 378 парах поєднань показало, що частка пар з вірогідною різницею за надоєм складала 34,9%. За жирністю молока спостерігалась дешр виша фенотипова своєрідність ліній(43,4%). Ліни характеризувались також і рівною фенотиповою мінливістю вказаних ознак. Значно більшою вона була за надоєм 7,2-24,9%, тоді як за жирністю молока вона становила 1,8-4,6%.

Значно менша диференціація ліній встановлена еа спадковими якостями бугаїв, визначених за індексом племінної цінності. За надоєм вірогідні відмінності відмічені між 61 парою, або лише 16,1%. На рівні помилки (43,5-127,0 кг) внаходилаоь середня племінна цінність бугаїв 12 ліній (42.9%). Середнє квадратичне відхилення індексів бугаїв за удоєм в розрізі ліній мало досить еначну величину і коливалось в межах 136,6-418,7 кг. За овнакою

жирномолочності вірогідні відмінності мали 22,5% порівнюваних ліній, що на 6,4% більше ніж по удою.

Наявність значних, генотипово обумовлених відмінностей між лініями, виявив аналів розподілу бугаїв на розряди племінної цінності. Частка поліпшувачів за удоєм по окремих лініях коливалась ВІД 67,1% до повної відсутності. Селекційний зсув в бік збільшення частки поліпшувачів був характерним для перших еа рангом семи (25%) ліній. За високою часткою поліпшувачів жирності молока виділялись лише 14,3% ліній, а по 3-х лініях їх не було взагалі.

Крім різної поеднанооті селекційних ознак, по лініях відмічена досить широка варіабельність кореляційного зв’язку оцінок бугаїв еа величиною удою і вмісту жиру в молоці дочок. Ступінь зв'язку коливались від -0,58 до +0,78. По більшості ліній -17 (60,7%) коефіцієнти мали негативне значення. Значення як негативних, так і позитивних коефіцієнтів були невірогідними по абсолютній більшості (85,7%) ліній. Коефіцієнти рангової кореляції між розстановкою ліній за величиною зв'язку ознак і розстановкою окремо за рівнем удою і жирністю молока склали відповідно -0,61+0,155 (Р<0,00і)і +0,31± 0,186 (Р<0,05).

3.2. Ефективність відбору,! використання бугаїв у племінній частині симентальської породи Установлено, що продуктивність корів за першу лактацію мала тенденцію до незначного зниження. В значній мірі це обумовлено тим, щр середньозважена племінна цінність бугаїв по періодах використання була набагато нижчою порогу відбору поліпшувачів. Це пов'язано а тим, що інтенсивно використовувались плідники з низькою племінною цінністю. Так, від погіршувачів одержано 32,8%, а від поліпшувачів лише 36,7% всіх врахованих первісток.

Аналіз ефективності використання бугаїв з метою одержання ремонтних бугайців виявив дуже слабку, інтенсивність відбору бу-гаів-батьків (1:3). Більшість серед них виявилось погіршувачами-36,8%, а поліпшувачі становили 30,4%. Із них частка таких, яких можна вважати лідерами породи становила всього 8, IX

На відсутність позитивної асиметрії серед допущених до племінного використання плідників вказують дані таблиці 2. Вони свідчать також про те, що розподіл оцінюваних бугаїв набуває тенденції до нормального характеру вже при оцінці за першими 10-19 дочками. Це вказує на можливість ефективної селекції бугаїв, зокрема виранжування найгірших, еа даними попереднього випробування, але яка не була використана. Натомість, при визначенні якості племінних бугаїв надавали перевагу надою їх матерів за вищу лактацію, яка, на відміну від цінності батька, постійно вростала

2. Роаподіл бугаїв ва індексом племінної цінності по удою

Племінна ЦІННІСТЬ, кг Кількість бугаїв (п). оцінених по дочках Всього

10 - 19 20 - 49 60 1 більше ГОЛІВ %

п % п % п %

+900 і більш 2 1.1 1 0,6 _ _ 3 0.6

+700 - 899 3 1,7 4 2,0 5 3,1 12 2,2

+600 - 699 11 6.1 11 5.6 10 6.1 32 6,9

+300 - 499 22 12,3 28 14.3 19 11,7 69 12.9

+100 - 299 37 20,7 55 28,1 48 29,5 140 26,0

(+99)- (-99) 64 30,2 52 26.5 35 21,5 142 26.4

-100-(-299) 37 20,7 36 18,4 33 20,2 106 19.7

-300-( -499) 11 6,1 6 3.1 10 6,1 27 5,0

-600 і менше 2 1.1 3 1.5 3 1,8 7 1.3

Всього 179 100 196 100 163 100 638 100

3.3. Оцінка ефективності відбору ремонтних бугайців рівними селекційними шляхами Встановлена вірогідна низька ступінь корелятивного зв'язку надою матерів за вищу лактацію з індексом по молочності їх синів (г-0,01, Р<0,05). Сила впливу даного фактору складала лише 2%, Р>0,05. Крива, яка характеризує форму цих ознак,наближалась до параболи: індекс синів зростав по мірі збільшення удоїв матерів від 4 до 9 тио. кг ва лактацію в наступним рівним зниженням до найменшого значення (-22,8 кг) у синів рекордисток з удоєм понад 10 тис. кг. Ранговий коефіцієнт кореляції племінної цінності найкращих їв оцінених бугаїв (індекс понад +600 кг) в продуктивністю їх матерів за вищу лактацію склав -0,10, середньою продуктивністю -0,09 і +0,17 за першу лактацію. "

Розподіл синів характеризувався рівною динамікою в залежності від рівня удою матерів: від корів з удоєм 4-6 1 9-10 тис. кг більшу частку складали бугаї нейтрального розряду (46,8 і 46,2%) Більшість поліпшувачів одержано від матерів а удоєм 7-8 і 8-9 тис. кг, відповідно 39,1 і 38,0%, а погіршувачів від корів з удоєм 6-7 і 10 і вище тис. кг, відповідно 38,2 і 46,7%. Найменшою частка синів-поліпшувачів виявилась від матерів в крайніми вна-ченнями варіаційного ряду. 4-6 тис. кг - 21,3%, 10 тис. і більше-16,2%. Відбір бугаїв від матерів, у яких поєднувались найвищий удій і жирномолочність, не вплинув на характер їх ровподілу.

Протягом досліджуваного періоду у племгоспах використовувались 124 сини від батьків-погіршувачів, 121-від нейтральних і 127-від поліпшувачів. Від найцінніших батьків 8 індексом племінної цінності ва удоєм понад +691 кг, використано лише 21 продовжувача, або Б.6% від загальної кількості синів. _

Середній індекс племінної цінності за удоєм (1р. середне квадратичне відхилення Цо) по групах батьків і синів склали відповідно +106 1+ 313 кг.і 81 і 273 кг. При таких показниках селекційний диференціал (&і) відбору бугаїв до батьківської групи виявився мізерним : 106-88-18 (кг). .

Аналіз використання поліпшувачів на матках різної якості по казує. що батьки справляють більший вплив, ніж матері при крайніх градаціях продуктивності матерів - 6 і 8-10 і вище тис. кг. Найбільший абсолютний показник сили впливу батьків відмічений при використанні їх на матках 8 удоєм 8-10 і більше тис. кг. (?/а

- 0,13). При цьому вростає і сила впливу сполучення градацій обох факторів (.">) АВ-0,12), а також організованих (у Х-0,3).

Одержані дані кореляційно-регресійного і дисперсійного ана-лі8ів дають підставу вважати низькою імовірність прогнозування індексу племінної цінності синів за аналогічним показником батьків (г-+0,16, Й-+0,15, Р<0,05). Вплив фактору якості батьків на якість синів виявився практично відсутнім (і)-0,001, Р<0,05). Дещо виша, але невірогідна ступінь зв'язку, відмічена по родоначальниках ліній а синами і онуками за індексом по надою, відповідно г-+0,19 і +0,09 1 ва вмістом жиру г-+0,32, Р<0,01 1 +0,04.

Слід відмітити, шр при оцінці бугаів-батьків і їх синів у 3-х і більше стадах регресія племінної цінності синів на батьківську в 2 рааи вища, ніж при їх оцінці в одному стаді.

На відміну від кореляційно - регресійного і дисперсійного аналізів, генетико-математичний розподіл батьків і синів на групи якості дозволив констатувати наявність їх певного ев’явку. Так, серед синів, які походять від плідників-погіршувачів і нейтральних, попршувачів було відповідно 39,6 і 36,4%, а поліпшувачів- £7,7 і 28,1%. Серед синів поліпшувачів, навпаки, поліпшувачів -40,6, а погіршувачів- 31,0%. Іще більший вплив на ефективність селекції здійснює фактор суворості відбору батьків. Так, при моделюванні відбору бугаів-батьків у відношенні 1:8, 1:16, 1:32 питома вага їх синів-поліпшувачів зростала відповідно до 49,0; 51,6 1 52,4 %.

Підвищенню інтенсивності відбору батьків відповідало суттєве зростання селекційного диференціалу (БО) і середнього індексу племінної цінності синів (І¿) (табл. 3).

- 11 -

3. Зміна селекційно-генетичних параметрів при підвищенні інтенсивності відбору батьків

Група бугаїв Батьки Сини

п ї/.кг приріст \,г п ї/. КГ приріст цл

По всій групі 174 +106 +18 - 382 +81 -

в т. ч. погіршувачі 64 -203 -309 - 124 +56 -

нейтральні 57 +107 +1 - 121 +72 -

поліпшувачі Поліпшувачі гри інтенсивності відбору: 53 +478 +372 100 127 +114 100

1:4 40 +542 . +437 113 99 +114 100

1:8 23 +661 +555 122 49 +174 152

1:16 14 +757 +651 115 33 +202 116

1:32 9 +817 +711 108 21 +229 113

За племінною цінністю по удою найбільшу частку складали бу-гаі-лідери п'ятдесятих років народження-38,5%, а по вмісту жиру

- шестидесятих -46,6%. Іа загальної кількості рекордистів по племінній цінності за удоєм родоначальники ліній і їх найближчі потомки склали 65,4%, за вмістом жиру -73,3%, в тому числі окремо родоначальники, відповідно-19,2 і. 20,0%, сини -23 і 20,0%, онуки -23,1% і 33,3%.

3.4. Успадкування племінної цінності бугаїв за удоєм дочок Дослідження показують, що співвідношення і частота форм успадкування племінної цінності мають свої відмінності в залежності від якості бугаїв. Більш вагомо виражена одна із найбільш прогресивних форм успадкування - домінування батька - у поліпшувачів, проявляючись не так рельєфно у бугаїв інших розрядів.

При успадкуванні племінної цінності по стаду бугаїв, яке досліджувалось, неадитивні форми проявились по всіх групах якості. Разом з тим, слід відмітити відсутність по погіршувачам регресії і зверхдомінування - по поліпшувачам. По мірі підвищення якості батьків регресія і зверхдомінування вростали. ■

Суттєві зміни в процес формування спадкової основи селекційної і племінної цінності бугаїв вносить інтенсивність ■ Відбору бугаїв- батьків (табл 4), .

, По перше, в цьому разі відсутня небажана форма неадитивного успадкування - регресія і воно представлене лише вверхдомінуваи-ням. Крім того, проглядається пряма аалежність між частками форм успадкування і якістю матерів і батьків бугаїв. Правда, напрямок

залежності був специфічним для кожної форми успадкування. З підвищенням якості матерів доля зверхдомінування 1 проміжного успадкування поступово зменшувалась, а частота домінування батька поступально йбільшуьалаоь, ріако вростаючи при поєднанні високої суворості відбору батьків і матерів. При використанні на найкращих матерях (8-10 тис. кг молока за лактацію) батьків, відібраних при практичній межі інтенсивності (1:32), домінування буга-ів-батьків проявлялось як єдина форма успадкування (100%).

4. Характер успадкування племінної цінності по групі бугаїв 8 урахуванням якості матерів і інтенсивності відбору батьків,7.

«Іорма успадкування Інтенсивність відбору батьків

1:8 1:16 1:32

Якість матерів, тис. кг молока за лактацію

4-6 6-8 8-10 4-6 6-8 8-10 4-6 6-8 8-10

Проміжна 41,4 32.2 23.6 45,2 39.3 _ 54.5 32,4 _

Домінування батька 15,2 29,4 65,0 11,5 25,3 89,5 - 24,3 100

Домінування матері

Регресія

Зверхдомінування 43,4 38,4 11,5 43,3 35,4 10,5 49,5 43,3 -

3.5. Тип підбору і племінна цінність бугаїв

Дослідження, проведені нами в цьому напрямку показали, щр спостерігається тенденція до кращих результатів у інбредних плідників. Вона проявлялась в більш високій частці поліпшувачів серед них і відповідно, більших значеннях індексів племінної ЦІННОСТІ. Деяку перевагу по цих параметрах мали бугаї, щр одержані при тісному і дуже тісному інбридингу. Для цієї категорії бугаїв їх перевага над аутбредними вростає із збільшенням інтенсивності відбору, тоді як у бугаїв, які одержані при помірному і віддаленому інбридингу, вона практично нівелюється.

Вивчення спадкових особливостей аутбредних і інбредних бугаїв ва племінною цінніотю їх синів показало, що тип підбору сам по собі, бЄ8 урахування їх якості, не вдійснює суттєвого впливу на зміну закономірності розподілу їх синів на групи племінної цінності. Це підтверджується тим, щр коефіцієнти кореляції індексу племінної цінності батьків і їх синів у інбредних і аутбредних батьків мали однакове значення +0,06 (Р<0,05). Самий високий

коефіцієнт виявився у батьків в розрахунковим рівнем гомозиготності 0,10-0.777. (г-+0,51,Р<0,001).

Урахування ж фактору якості батьків дозволило виявити їх певні спадкові відмінності. Бони полягали в тому, що в потомстві аутбредних батьків найбільша частка синів-поліпшувачів (32.7%) одержана від бугаїв нейтрального розряду, тоді як серед нащадків інбредних батьків-поліпшувачів вона становила 47,5%.

За рівнем мінливості індексу племінної цінності серед синів аутбредних і інбредних батьків різниці практично на відмічено.

Встановлено, що племінна цінність бугаїв валежить від варіанту спаровування їх батьків. Найкращі результати одержані при спаровуванні інбредних бугаїв з аутбредними матками як при інбредному, так і аутбредному їх підборі.

5. Результати кореляційно-регресійного аналізу взаемовв' явку індексів племінної цінності батьків і синів

Тип підбору при одержанні батьків Тип підбору при одержанні синів

аутбридинг інбридинг

батька матері г tr R г tr R

Аутбридинг Аутбридинг -0.22 1.75 -0.28 +0.23 2.14 +0.32

Аутбридинг Інбридинг - - - -0.66 1.78 -0.87

Інбридинг Інбридинг - - - -0.22 0.86 -0.21

Інбридинг Аутбридинг +0.20 1.28 +0.19 +0.12 1.28 +0.13

Особливо характерний вплив обох батьків на племінну цінні-оть інбредних синів: інбредна мати визначає від’ ємний напрямок регресії, а інбредний батько зменшує 11 абсолютне значення. При топ-кросі відмічається невисока позитивна регресія в обох варіантах одержання бугаїв.

3.6. Оцінка можливості попереднього прогнозування якості бугаїв ва біохімічними показниками крові .

Найбільш тісний кореляційний зв’язок молочної продуктивності відмічений з показниками, які характеризують інтенсивність білкового обміну: активністю ферментів ACT і АЛГ, відповідно

+0,46 (Р<0,05) і +0,65 (Р<0,001); вмістом сечової кислоти- +0,48 (Р<0,001). Швитивна спрямованість зв’язку у дочок кожного з бу-

гаїв відмічена лише по 4 ів 16 показників: ACT (г- 0,17 - 0,90), загальному білку (г-0,20-0,78), а-глобулінах (г-0,40-0,90) і сечовій кислоті (г-0,16-0,86).

Дослідження спадкової основи характеру обмінних процесів проводили за показником повторюваності батьківських характеристик в потомстві дочок. Для цього визначали коефіцієнти рангової кореляції (rs) і показники спадковості по батьках (hf4 -гз) між розподілом батьків і іх дочок згідно загальному рівню обмінних процесів, встановлених за біохімічними показниками крові.

6. Розподіл бугаїв-батьків і їх дочок за рівнем обмінних процесів

Кличка ний № інвентар- бугая Ранг ранг Ранги бугаїв за d

1 2 2,5 3 4 рівнем обміну рівнем обміну у дочок

(f)

Айзберг 4060 2 2 2 4 6 47 4. 1 3

Еврік 4064 6 4 1 4 1 32.6 1 2 1

Павич 1456 3 1 2 4 6 46 3 3 0

Гол 1745 5 6 1 1 3 34.6 г 4 2

Коефіцієнт рангової кореляції між рівнем обміну у бугаїв і їх дочок мав середнє значення гз-0,40+0,65. а коефіцієнт спадковості даного показника по батьках становив -0,16.

Низькі коефіцієнти спадковості по батьках вказують на велику частку негенетичних факторів в загальній мінливості обмінних процесів у їх дочок. Разом а тим необхідно відзначити, що мінливість окремих біохімічних показників, зокрема АОТ, яка вірогідно корелює 8 надоєм, на 65% (Р<0.01) детермінується батьківською спадковістю, що встановлено в дисперсійному комплексі.

. ' 4. ВИСНОВКИ

1. Еугаї-плідники племінної частини симентальської породи України відрізнялись за характером і величиною селекційно-генетичних параметрів. Крайні позитивні варіанти показують, що були всі підстави для відбору бугаїв, які вначно переважають середнє вначення по популяції симентальської худоби ва своєю генетичною цінністю, а отже і для поступального зростання генетичного потенціалу тварин за основними продуктивними ознаками.

2. Ровподіл бугаїв еа племінною цінністю по удою наближається до нормального ( поліпшувачі - 32,8%, нейтральні - 31,6% 1

погіршувачі - 27,9%), а ва вмістом жиру спостерігався позитивний ексцес (поліпшувачі-23,0%, нейтральні-49,1 і погіршувачі-27.9%).

3. Бугаї-плідники активної частини симентальської породи в

основному характеризуються подіпшувальнкм ефектом ва однією ознакою. Комплексний поліпшувальний ефект за двома ознаками на рівні індексів племінної цінності по молочності +100 кг і більше та жирності молока +0,05% і більше відмічений для 11,1% бугаїв. Різноспрямований вплив здійснювали 24,5% плідників, із яких 14,6% були одночасно поліпшувачами за удоєм дочок 1 погіршува-чами 8а жирністю молока, а решта-навпаки. .

4. Генотиповий вплив бугаїв різних генеалогічних груп симентальської породи на мінливість продуктивних якостей маточного поголів'я виявився незначним через їх відносно однорідну генетичну структуру. Порівняння 28 ліній по 378 парах поєднань показало, що за племінною цінністю бугаїв по удою вірогідна різниця відмічена між 61 парою ліній, або лише .16,1%. За овнакою вмісту жиру в молоці ця частка становила 22,5%.

5. В лініях спостерігалась різноспрямована ступінь зв’язку між ознаками молочної продуктивності у корів. По групі тварин б підвищеним удоєм спостерігалась тенденція до негативної рангової кореляції між молочністю і жирністю молока, і}—0,61+0,155 при Р<0,001, тоді як серед тварин з підвищеним вмістом жиру в молоці

- до позитивної (5- +0,31+0,166 при Р<0,05).

6. Ефективність відбору бугаїв-поліпшувачів за удоєм дочок по селекційному шляху "батько-син" на 12,5% вища, ніж ’ по шляху "мати-син". Це пояснюється відмінностями форми зв'язку якості тварин цих поколінь. Так, зростання інтенсивності відбору батьків аа індексом племінної цінності при відношенні в 1:4 до 1:32 обумовлює прямолінійне підвищення імовірності одержання синів---поліпшувачів від 39,4 до 52,4% з середнім індексом племінної цінності +114 і +229 кг. Повитивний вплив вростання якості матерів простежується тільки до рівня удою 7-9 тис. кг за лактацію. Рекордний удій матерів (понад 9 тис.кг) виявився недостатньо надійним критерієм оцінки їх генотипу і відбору племінних бугаїв.

7. При використанні бугаїв-погіршувачів адитивні форми успадкування ознаки якості бугаїв складають 70%, тоді як поліпшувачі приблизно в рівній мірі проявляють адитивні і неадитивні форми успадкування. На характер успадкування племінної цінності бугаїв накладає відбиток якість матерів. Найменший вплив батька (19,5%) відмічено по групі матерів а удоєм 8-10 тис. кг.

Підвищення інтенсивності відбору батьків-поліпшувачів вносить суттєві зміни в характер успадкування племінно! цінності у їх синів і домінування спадковості батька вроотае до 40,0-100% при

- 16 -

підборі їх до високопродуктивних корів.

8. Тип підбору при одержанні бугаїв з урахуванням спорідне-

ності батьків вірогідно в незначній мірі впливає на їх племінну цінність. Відмічається тенденція до збільшення середнього індексу племінної цінності 1 частки поліпшувачів серед інбредних плідників. .

Використання для підбору інбредних батьків, що відібрані еа племінною цінністю, збільшувало чисельність синів-поліпшувачів на 18,3% у порівнянні з аутбредними батьками.

9. Фактор інбредності матерів зумовлює тенденцію до негативного впливу на племінну цінність їх синів і від’ємного напрямку регресі і племінної цінності синів по батьках.

10. Активність ферменту ACT у корів вірогідно корелювала а їх добовою молочною продуктивністю (г-+0.46,Р<0,05) і мала спадкову детермінацію аа батьком (т) - 0,Б5,Р<0,01), що дозволяє розглядати цей показник як перспективний для попереднього прогнозування якості бугаїв.

Б. ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Організувати чітку систему селекції племінних бугаїв, основним елементом якої повинно стати підвищення інтенсивності відбору батьків ремонтних бугайців мінімум до 1:16 в урахуванням генеалогічної структури породи.

2. Для відтворення ремонтних бугайців, в селекційне ядро відбирати аутбредних корів і підбирати до них бугаїв-лідерів в урахуванням типу підбору, при якому їх одержали, віддаючи перевагу інбредним плідникам.

3. З метою підвищення точності оцінки бугаїв ва потомством застосовувати розподіл їх на групи якості (поліпшувач, нейтральний і погіршувач) з урахуванням стандартного диференціалу та величини індексу племінної цінності. .

Зміст дисертації опублікований в 26 роботах, найбільш важливі їв яких слідуючі;

1. Майборода tí. Ы.. Антоненко ЕІ.,' Костенко 0. I., Лабутіна E О.

Племінна цінніоть бугаїв симентальської породи // Розведення та штучне осіменіння великої рогатої худоби: Респ. міжвід. те-

мат. наук. еб. - К.: Урожай, 1982.- Вип. 14. - 0.12-16.

2. Костенко А. И. Пути повышения эффективности отбора быков-улуч-шателей // Материалы республиканской научно-производственной конференции " Научные и практические основы выведения новых пород и типов молочного и мясного скота", 4.2, Киев, 1082.-

С. 43-44.

- 17 - ■ •

3. Коотенко О. І. Крешда використовувати поліпшувачів // Тваринництво України. - 198а- N9.- С. 34.

4. Костенко А. И. К вопросу об отборе бычков по высшей лактации

их матерей // Эффективные разработки и передовой опыт - в животноводство: Тез. докл. обл. конф. молодых ученых. - Днепропет-

ровск, 1984.- С. 36-38.

6. Костенко А. И. Интенсивность отбора быков-отцов и племенные качества их сыновей // Разведение и искусственное осеменение крупного рогатого скота: Респ. межвед. темат. науч. сб. - К: Урожай, 1984. - ВЫП. 17. - С.17-19.

6. Костенко А. И. Генотипическое влияние быков-отцов на племенную ценность их сыновей // Научное обеспечение агропромышленного комплекса: Тез. докл. обл. науч. -произв. конф. - 4.1. - Днепропетровск, 1989. - 0. 49-50.

7. Костенко А. И., Сирацклй й. 3., Шркушии Е Е , Шапирко Е Е Инбридинг и племенная ценность быков-лроиэводителей // Цитология И генетика. - 1994. - Т. 28. - N1. - 0.54-69.

Підписано до друку 09.03.9^р Формат 60x84/16 .

Папір птуук. Умов, дтхук. л. І.О. Тираж 100 примірник» Заказ 3?398

Надруковано ЦУОП ДНПП "Плодвинконеерв" м. Київ, Саксагакеького, І