Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Территориальная организация комплекса международного туризма Украины

ВАК РФ 11.00.02, Экономическая, социальная и политическая география

Автореферат диссертации по теме "Территориальная организация комплекса международного туризма Украины"

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису БАБАРИЦЬКА ВІКТОРІЯ КОСТЯНТИНІВНА

ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

11.00.02 - економічна і соціальна географія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Робота виконана на кафедрі країнознавства і туризму географічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: кандидат географічних наук,

доцент Яценко Б.П.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, Новіков В.М.

кандидат географічних наук, Мазуркевич О.О.

Провідна організація: Рада по вивченню продуктивних

• сил НАН України

Захист відбудеться 23 квітня 1997 року о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.01.01.03 при Київському університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 252022, Київ-22, вул.Васильківська, 90, географічний факультет, ауд. 212.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий “ Л. березня 1997 року.

Вчений секретар ^

спеціалізованої ради ( , С.І. Іщук

доктор географічних наук 1^1

з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поява на політичній карті світу нової незалежної держави - Україна - порушує проблему визначення її місця у міжнародному співтоваристві. Досвід перших кроків суверенного розвитку країни доводить, що докорінні зміни геополітичної ситуації зумовили розпад господарських зв’язків, падіння виробництва, інфляцію тощо. Вирішення проблем економічної кризи визначається необхідністю нарощування реформаторської діяльності, надання пріоритету тим галузям, які при порівняно невеликих витратах можуть дати швидкий прибуток, створити джерела поповнення державного бюджету.

На нашу думку, такою галуззю невиробничої сфери є туризм. Відомо, що туризм є одним з найкрупніших виробників світового валового продукту. Доля цього сектору економіки у світовому валовому продукті становить 10,5% при сталих протягом останнього десятиріччя темпах зростання обсягів виробництва на рівні 4-5 %. Участь у діяльності світового туристського ринку сприяє формуванню іміджу країни, розширенню її зовнішньоекономічних зв’язків, а розвиток експортної складової міжнародного туристського обміну приводить до зростання попиту на національному ринку. Вже тепер колишнім партнерам по соціалістичному табору Польщі, Словакії, Румунії, Угорщині, Чехії, туризм приносить близько 205 млн. доларів на рік, що л-ановить майже 7,6% їх валового внутрішнього продукту. Досвід Аргентини, Бразилії, Кенії, Мексики, Перу, Тунісу доводить, що загальна криза в країні ■ не виправдання бездіяльності в галузі туризму. Він позитивно впливає на розв’язання такої актуальної для сьогодення України проблеми, як зайнятість населення. У такій

ситуації особливо зростає роль трудомісткої невиробничої сфери, і, зокрема, туризму. При цьому, за оцінками експертів, витрати на створення одного робочого місця в туризмі в 20 разів менші ніж у

промисловості. Отже, і з точки зору поглинання робочої сили туризм має велике значення.

Питома вага України, що має значний рекреаційно-туристський потенціал, в світовому експорті туристських послуг становить 0,1 - 0,2 %. Значним є дефіцит платіжного балансу по статті “Туризм”. Значної реконструкції вимагає матеріальна база туризму. Гострим є дефіцш кваліфікованих спеціалістів. Відсутня система наукового та рекламно-інформаційного просування національного туристського продукту ш зовнішньому ринку.

Виникає необхідність цільової державної програми розвитку туристської галузі, яка вимагає нового переосмислення і поглибленні теоретико-методологічних положень , обгрунтування концепці: територіальної комплексно-пропорційної організації діяльності в сфер: міжнародного туризму країни.

Об’єкт та предмет дослідження. Враховуючи суспільне значеній міжнародного туризму як чинника оздоровлення економіки і населення в якості об’єкта дослідження обрано комплекс міжнародного туризм} (КМТ) України - об’єктивне утворення, що визначається конкретно' історичною взаємодією матеріально-речовинних та ідеальних об’єктів явищ природничого, соціального, економічного змісту, яка зумовлю* специфіку виробництва і споживання міжнародних туристських послуг і межах країни.

Закономірності діалектичного процесу територіальної організацї даного об’єкта в економічному, соціальному, екологічному ті управлінському аспектах виступають предметом дослідження.

Мета і завдання роботи. Метою дисертаційного дослідження < обгрунтування суспільно-географічної концепції функціонування розвитку КМТ України.

Досягнення поставленої мети вимагає вирішення ряду завдань:

1) обгрунтувати теоретико-методологічні основи вивчення комплексу міжнародного туризму (суть, функції, структура, фактори територіальної диференціації міжнародної туристської діяльності);

2) проаналізувати змістовну і функціональну сутність факторів формування і розвитку КМТ України:

- провести типологію територій у відповідності до рівня забезпеченості і різноманітності ресурсного фонду України;

- оцінити взаємодію і сукупний вплив факторів територіальної диференціації міжнародного туристського попиту в Україні;

- виявити сучасні тенденції формування міжнародних туристських потоків України;

- визначити пояси туристської доступності України;

3) виявити специфічні ознаки сучасного стану туристського господарства України;

4) провести типологію центрів зосередження ресурсного фонду і туристської господарської діяльності;

5) дослідити опорний каркас територіальної структури КМТ України :

6) проаналізувати організаційно-управлінську структуру досліджуваного комплексу;

7) здійснити функціонально-територіальну сегментацію пропозиції т національному ринку міжнародного туризму України;

8) визначити стратегію і тактику вдосконалення територіальної організації КМТ України.

Методологія, методи, використані матеріали. Методологічною кновою дисертаційного дослідження є не лише основні положення еорії суспільної географії, але й наукові розробки теоретичних і ірикладних питань рекреаційної географії українських та зарубіжних ічених в працях В.І.Азара, Е.Б.Алаєва, М.О.Ананьєва, Ф.Д.Заставного,

П.М.Зачиняєва, І.В.Зоріна, М.П.Крачила, М.С.Мироненка, П.Маріота, М.Д.Пісгуна, Ю.І.Пітюренка, В.А.Поповкіна, В.С.Преображенського,

І.Т. Твєрдохлєбова, М.С. Фальковича, О.І.Шаблія та інших.

Вирішення поставлених завдань забезпечується логічною послідовністю використання конкретних спеціальних методів: різних видів моделювання (графового, математичного, картографічного, графічного), математико-статистичних (кореляційного, факторного, кластерного аналізу, теорії ймовірностей), бальної оцінки, порівняльно-географічного, районування, сегментації тощо.

Поетапна реалізація методики дослідження базується на емпіричному матеріалі, зібраному автором в державних установах (Держкомтуризм, Мінстат України), туристських підприємствах, під час експедиційної роботи на маршрутах в межах України, країн СНД та Європи з іноземними і зарубіжними туристами.

Таким чином, логічно побудована і апробована методика, комплекс взаємодоповнюючих методів, використання об’єктивних даних експедиційного характеру і документальної інформації ряду установ, організацій і підприємств зумовлюють достовірність наукових результатів і висновків.

Наукова новизна роботи полягає в:

- поглибленні, доповненні і конкретизації теоретико-методологічних і практичних положень суспільно-географічного дослідження комплексу міжнародного туризму;

- оцінці факторів, що визначають специфіку формування і територіальні відмінності функціонування КМТ України;

- розробці і реалізації методики аналізу компонентної, територіальної, управлінської структур КМТ України;

- побудові моделі територіальної організації КМТ

України як з точки зору сучасного стану, так і стратегії і тактики розвитку на основі поглиблення районування маркетинговою

функціонально-територіальною сегментацією пропозиції на національному ринку міжнародного туризму.

Практичне значення результатів дослідження. Розроблена методика, результати проведеного аналізу, їх конструктивна інтерпритація науково забезпечують створення програми розвитку туристської діяльності при єдності загальнодержавних і регіональних інтересів.

Включення матеріалів дисертаційного дослідження до курсів “Організація і економіка туризму”, “Менеджмент туризму”, “Методика дослідження туристсько-рекреаційних ресурсів і туристського ринку” для :пеціалістів з менеджменту туризму дозволить сформувати кваліфікований і професійний підхід майбутніх виконавців такої програми.

Апробація та впровадження результатів дисертаційного дослідження. Публікації. Тема дисертаційного дослідження є складовою тстиною досліджень з проекту “Концепція розвитку міжнародного туризму в Украні” Іноваційного Центру НАН України, державної бюджетної теми № 97121 Мінвузу України “Туристсько-рекреаційні зесурси та інвестиційний клімат індустрії туризму регіону”. Результати дослідження знайшли відображення в розробці Національної програми зозвитку туризму в Україні до 2005 року, Закону України про туризм.

Основні положення дисертації доповідались на Науково-трактичній конференції “Географічні проблеми великого міста” (Київ, 1991), Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми розвитку торгівлі, готельного господарства і туризму в умовах ринкових іідносин” (Київ, 1993), Всеукраїнській науково-практичній конференції ‘Проблеми розвитку туризму в Україні і завдання відновлення сторичної пам’яті народу засобами туризму” (Київ-Косів, 1994), УІІ і’їзді Українського Географічного Товариства (Київ, 1995).

За результатами досліджень опубліковано 10 наукових праці загальним обсягом 4,4 др.арк., в тому числі особистих - 2,2 др. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Структура дисертаційногс дослідження відповідає його цільовій спрямованості, визначене логічною послідовністю вирішуваних завдань. Робота складається і; вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури додатків. Дисертація викладена на 139 сторінках тексту, включає Ч таблиць, ілюструється 20 рисунками, має 15 додатків. Список використаної літератури налічує 1 ЗО джерел.

Декларація конкретного особистого внеску дисертанта у_розробку наукових результатів, що виносяться на захист. Сукупність отриманих наукових результатів є авторською оцінкою функціонування і розвитку комплексу міжнародного туризму України. В дисертації особисто автором розроблені методичні підходи до аналізу факторів територіальної диференціації міжнародної туристської діяльності та запропонована модель територіальної організації комплексу міжнародного туризму на базі функціонально-територіальної сегментації пропозиції на національному ринку міжнародного туризму.

Дисертаційне дослідження є одноосібно написаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення актуального наукового та практичного завдання - обгрунтування суспільно-географічної концепції територіальної організації комплексу міжнародного туризму України.

ОСНОВШ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ

Основні висновки і узагальнення проведеного дисертаційного дослідження формують суспільно-географічну концепцію

функціонування і розвитку комплексу міжнародного туризму України і зводяться до таких положень.

І Теоретико-методологічна частина

1. Комплекс міжнародного туризму визначається як відкрита складна суспільно-географічна територіально-рекреаційна система, що складається з якісно різноманітних компонентів, які характеризує багатоаспектна інтенсивна взаємодія за потоками речовини, енергії, інформації та людей, що спрямована на збереження цілісності і реалізацію її суспільної функції - задоволення попиту на міжнародні туристські ПОСЛУГИ.

За своїм змістом міжнародний туризм є одним з видів рекреації, реалізація якої просторово практично не обмежується і забезпечується діяльністю з надання різноманітних туристських послуг - міжнародною туристською діяльністю. В процесі її здійснення відбувається взаємодія мзноякісних матеріально-речовинних та ідеальних об’єктів і явищ, яка іизначається територіальною диференціацією і органічним зв’язком з їластивостями географічного середовища.

Територіальне, технологічне і організаційно-управлінське юєднання потоків зарубіжних і іноземних туристів, території з ідповідним ресурсним потенціалом, підприємств з організації ііжнародної туристської діяльності, забезпечених обслуговуючим іерсоналом, визначає специфіку досліджуваного комплексу. Цілісність акого об’єктивного утворення, як прояв особливого способу його іункціонування, результат тривалого, організаційного процесу прямованого на гармонізацію опосередкованих територією відношень і в’язків між його компонентами, грунтується на сукупності суспільно еобхідних рекреаційних функцій: соціально-культурних, медико-

іологічних, економічних, політичних.

2. Застосування методу структурного аналізу дозволяє виділити часткові структури комплексу міжнародного туризму, які відображають різні стороні функціонування об’єкта і осмислити їх як організовану єдність: компонентну, територіальну, організаційно-управлінську.

Конкретним виразом територіальної взаємодії функціональних компонентів комплексу міжнародного туризму виступають суспільно-географічні зв’язки: зовнішні, які зумовлюють виникнення і доцільність об’єкта в суспільно-географічній протосистемі: внутрішні, які

характеризують як окремі компоненти (горизонтальні), так і їх взаємодію (вертикальні) на основі виділення, у відповідності з якісним складом, агентів зв’язку: природа, виробництво, інфраструктура, суспільство (Рис.1). Просторова їх локалізація є основою Формування елементів функціонально-територіальної структури комплексу.

3. Складний діалектичний процес територіальної організації комплексу міжнародного туризму відбувається в умовах дії об’єктивних факторів, кожний з яких специфічно впливає на розміщення туристських об’єктів, підприємств супутніх галузей в межах давно освоєної території України. Доцільним є поділ Факторів на 2 блоки: генеруючі локалізуючі та реалізуючі локалізуючі. Рекреаційні потреби, проявом яких є територіальна нерівномірність попиту, рівень суспільного розвитку території як можливість, насамперед економічна, забезпечити реалізацію функціонального призначення вичленованого комплексу становлять перший блок. Реалізуючі локалізуючі фактори представлені туристсько-географічним положенням; ресурсним потенціалом, що включає взаємопов’язані складові “туристсько-рекреаційної території”: природа, інфраструктура, суспільство; господарським потенціалом, вираженим через ступінь забезпеченості закладами туристського господарства, територіальну диференцію, ефективність діяльності туристських підприємств певної території.

Вііробішчо-іііфраструктурні

зв'язки

Інфраструктур/й

зв’язки

Соціально-інфраструктурні

зв’язки

Постачально-споживчі

Комунікацій! гі

Іоетачально-споживчі

чомуткацшш

.ійігі]

-і

Інфрасіруїстурно-екологічні

[Ресурсні

1І—І

Комунжаційно^тіравшнсько-інформаційні

Постачально-споживчі

(Ц.

(С)

(П)

Ічфраструктурію-природт

зв’язки

-ІРєсурсніі—

ІВи;іоГ>и;гіо-скологі'Піі

Виробничо-природні |фізико-географі звязки

Природні зв’язки

ОП

(С)

ГВ

(С)

ОУ

(С)

Біологічнії

Т"+

Рекреаційні Сопіаш>но-суологішії Т

іічні) упраолінсько-іііформаційнГ|

Соціально-природні . зв'язки

Управяіігсько-інформаційі|і

ІКультурно-побутові І -

і.

| |Відтворювальні |

Управлінсмсі |

Чро

І Демографі

А дміпістр ативні

1 Політичні |"~

Угфарлшсько-шформаційш

Соціальні зв ’яіки

Потоки:

Соціально-виробничі за *язки

речовини і енерги інформації людей

Виробничі звязки

Рис.1. Схема функціонування комплексу міжнародного туризму

Умовні позначення

Підсистеми:

ТРТ - туристсько-рекреаційна територія ТРГ - туристсько-рекреаційне господарство ОП - обслуговуючий персонал ГВ -група

відпочиваючих ОУ - орган

управління

Агенти зв’язку:

(B) - виробництво (П) - природа

(C) - суспільство

(І) * інфраструктура

2.1.4. Крім традиційних, найбільші результати в досягненні мети дослідження забезпечують методи: формально-логічного, статистико-економічного, географо-математичного, картографічного моделювання, порівняльно-географічний, районування, сегментації. Логічна

послідовність використання конкретних методів узгоджується з методикою дослідження, яка реалізується у формулюванні

концептуальної моделі досліджіваного об’єкту на дискрептивній стадії, характеристиці факторів його формування і розвитку, компонентів, опорного каркасу територіальної структури - на аналітичній і результує побудовою моделі вдосконалення мережі міжнародного туристського обслуговування в Україні - на синтетичній.

П. Аналітико-синтетична частина

1. В запропонованому концептуальному підході визначено, що територіальний поділ праці в сфері міжнародного туризму зумовлює дія локалізуючих факторів. Одним з найважливіших параметрів, який суттєво впливає на Формування і розвиток КМТ України є туристсько-географічне положення (ТГШ.

З’ясовано, що найбільш загальною рисою туристсько-географічного положення України є її перебування в системі країн євразійського континенту. Теоретико-графовий аналіз мережі євразійської геополітичної системи з урахуванням туристської спеціалізації країн свідчить, що вершина “Україна” знаходиться поблизу центра графа, через неї проходять головна геополітична вісь Євразії по лінії Росія-Близький Схід, при чому південна частина осі представлена переважно країнами, що приймають туристів, а північна - країнами постачальниками, і євразійській "діаметр", який обмежується вершинами країн, що приймають туристів, і на ньому спостерігається чергування ланок прийому та постачання туристів. Інцедентні вершині "Україна"

ребра з'єднують її переважно з країнами постачальниками (Білорусь, Словаччина, Угорщина, Молдова, Росія), що вказує на нагальну необхідність урахування ТГП у визначенні спеціалізації КМТ країни, ключове значення для зв’язку з найголовнішими країнами прийому і постачання туристів на євразійському діаметрі і осі Росія - Близький Схід мають вершини "Польща" - у напряму захід, "Росія" - у напряму схід і північ, "Румунія" - південь.

Комплексна оцінка туристсько-географічного положення вимагає урахування як абсолютного індексу доступності, визначеного за графом, так і індексів можливості прямого транспортного сполучення, суспільної доступності (сприятливість візового режиму, забезпеченість закладами консульської служби) країн. На основі результатів кластерного аналізу з урахуванням вищевказаних показників виділено чотири пояси туристської доступності України: найвищої, який включає країни Центральної та Східної Європи; високої, що охоплює країни крайньої півночі Європи і переважно азіатські країни між віссю Росія - Близький Схід та віссю Індія-Китай; середньої, представлений крайніми вершинами євразійського діаметру на заході і вершинами країн на схід від осі Індія -Китай; низької, репрезентований найбільш віддаленими країнами, вершини яких ізольовані від графу. Приведені висновки ілюструють розрахунки потенціалів поля туристсько-географічного положення країн євразійської геополітичної системи.

2. Прямим проявом визначеної специфіки ТГП досліджуваного зб’єкту виступає характеристика структури міжнародних туристських тотоків України. В цілому необхідно визначити тенденцію переважання «рубіжного туризму. В загальному обсязі туристських потоків ■ліввідношення між іноземним і зарубіжним туризмом складається на сористь висновку про те, що Україна є країною-постачальником на бітовому ринку міжнародного туризму.

Просторову структуру міжнародних туристських потоків у регіональному розрізі визначає несталість тенденцій при збереженні домінуючої ролі Європи і швидкому зростанні значимості середземноморських країн Європи, Азії і Африки. Країни бурхливого і особливо швидкого зростання міжнародного туристського обміну України формують Середземноморський та Центрально-Європейський пояси та окремий ареал Індія. Формування іноземних потоків активно відбувається також у Північно-Європейському поясі та окремому ареалі Японія. Сталі тенденції зростання обсягів зарубіжного туризму визначають північно-американскький континент, ареали - ОАЄ, Сінгапур. Таким чином, для зарубіжного туризму характерне більш активне проникнення у III і IV пояси доступності України з точки зору її ТГП.

Враховуючи специфіку дії політичних та історичних факторів, що визначають суверенний розвиток України в досліджуваний період, окремо досліджено міжнародні туристські потоки з країнами колишнього СРСР. які є найближчим в географічному та суспільно-історичному аспекті оточенням і представлені переважно постачальниками туристів. Слід зауважити, що у 1995 році співвідношення між видами туризму встановлюється на рівні 3:1. що віялові дає класичній пропорції ефективного розвитку галузі в країні, яка спеціалізується на прийомі туристів. Питома вага інтурпотоку з країн колишнього СРСР в загальному обсязі останнього зростає в

4 рази протягом 1994-95 рр (17,33% і 42,02%, відповідно). Натомість, виїзд українців до зазначених країн хоча і зростає в 1,2 рази протягом досліджуваного періоду, але його частка в загальному зарубіжному потоці знижується з 10,21% (1994р.) до 6,94% (1995 р.). Більш як у 2,5 рази в зазначені роки зростає потік до України туристів з Білорусі, Росії, стабільними можна вважати потоки з Вірмени, Грузії, Таджикістану. Активно зростає виїзд українських туристів до Молдови і

Росії. В той же час спостерігається стала тенденція спаду міжнародного туристського обміну з країнами Прибалтики.

3. Чільне місце серед факторів територіальної диференціації туристського попиту в межах досліджуваного комплексу займає рівень забезпеченості і різноманітності ресурсного фонду. Характер територіальної диференціації ресурсного фонду в межах України у поєднанні з ознакою його територіального розподілу, компонентної лруктури і різноманітності зумовлює виділення, за результатами класгерного аналізу, територій різного рівня забезпеченості і різноманітності ресурсного фонду міжнародного туризму:

1. Території високого рівня забезбеченості дуже різноманітним ресурсним фондом (Київська, Тернопільська, Львівська, Хмельницька, Чернігівська області, Республіка Крим);

2. Території середнього рівня забезпеченості з досить

різноманітним ресурсним фондом (Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська,

Харківська, Черкаська, Чернівецька області);

3. Території низького рівня забезпеченості ресурсним фондом незначної різноманітності (Донецька, Запорізька, Луганська, Дніпропетровська, Житомирська, • Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська).

2.2.4. Аналіз факторів формування і розвитку комплексу міжнародного туризму України дає можливість визначити основні риси його територіальної організації:

- тяжіння до зосередження на територіях значного рівня забезпеченості і різноманітності ресурсного фонду;

- тенденція до розвитку на територіях, що мають вигідне

туристсько-географічне положення як з точки зору фізичних, так і суспільних відстаней; .

- орієнтир на задоволення попиту у відповідності із специфікою просторової, мотиваційної, статево-вікової структури міжнародних туристських потоків і їх динамікою;

- доцільність пріоритетного розвитку на основі якісного та кількісного вдосконалення туристської господарської діяльності;

- тенденція до розміщення на територіях з високим рівнем соціально-економічного розвитку відповідно забезпечених виробничою та соціальною інфраструктурою.

Ступінь впливу окремих факторів на процес територіальної диференціації міжнародної туристської діяльності в межах України визначено через тісноту зв’язків між параметрами, що характеризують кожний з них, та їх сукупний статистичний зв’язок за значеннями факторних навантажень.

5. Досліджена функціональна структура комплексу міжнародного туризму України відображає сукупність компонентів та зв’язків між ними, особливості територіальної диференціації ознак, що їх характеризують. Виявлено, що кожен з компонентів досліджуваного комплексу зазнає вплив суспільно-економічних змін. Докорінну трансформацію в цих умовах переживає туристське господарство. Відбувається його структурна деформація, яка включає реорганізацію колишніх монополістів міжнародної туристської діяльності в країні при стрімких темпах утворення альтернативних функціональних одиниць в туристській галузі. Цей процес приводить до формування організаційних структур, які містять в собі потенціал диверсифікації міжнародної туристської послуги, що в світовій практиці розвитку туризму тривало більш як 20 років.

Проведення типології територій і центрів зосередження ресурсного фонду і туристської господарської діяльності розкриває проблему “тиску великих міст”. яка є основною ознакою сучасного стану КМТ України.

6. За результатами дослідження особливостей територіального

юєднання різноякісних за станом компонентів комплексу міжнародного уризму України виділені елементи опорного каркасу-територіальної труктури та визначена їх ієрархія: головний, регіональні,

убрегіональні. місцеві центри, пункти міжнародного, іноземного. арубіжного туристського обслуговування.

7. Аналіз взаємозумовленого реалізацією сукупності суспільно-еографічних зв’язків поєднання різнорангових центрів, пунктів «жнародного туристського обслуговування і ліній, що відображають іапрямки здійснення їх взаємодії, визначає опорний каркас 'ериторіальної структури досліджуваного комплексу. Його основу :кладає транспортна мережа країни, яку в меридіональному напрямку швпіл поділяє р. Дніпро, комбіноване лінійно-концентричне розміщення іентрів нижчих рангів і пунктів уздовж основних трас і навколо центрів шщих рангів.

8. Функціонування комплексу міжнародного туризму України в )рганізаційно-управлінському аспекті визначається Формуванням ~оловного органу управління, інституційних правових, економічних, жологічних. соціальних засад реалізації організаційного процесу :прямованого на задоволення міжнародного туристського попиту в /країні. При цьому на сучасному етапі зберігається адміністративний іідхід до створення територіальних елементів управлінської структури.

9. Аналіз інтегральної функціональної структури комплексу

міжнародного туризму України обгрунтовує виділення 5 регіональних ;истем міжнародного туристського обслуговування: Центральної.

Західної. Дніпровсько-Дністровської. Азово-Чорноморської і Східної з іентрами у містах Київ, Львів, Одеса, Сімферополь. Харків (Рис.2).

Територіальне поєднання різноякісних за станом ресурсного, нфраструктурного, господарського, організаційно-управлінського іабезпечення центрів обслуговування міжнародних потоків певної

Луганськ

Умовні позначення:

Цифрами позначено:

I - Західна система

II - Центральна система _ регіональні

Ш - Східна система „ субрегіоиальш

IV - Азово-Чорноморсьха система ф

V - Дніпровсько-Дністровська система Межі систем

Рнг. 9. Ртпня п

V*'

мотивації за маршрутами різних типів конфігурації визначає виділення в межах регіональних систем функціональних зон організації комплексного обслуговування міжнародних туристських потоків: базового, проміжного і додаткового.

Сукупність територіально роз’єднаних зон, що виконують однакову функцію, дозволяє визначити функціонально-територіальні сегменти пропозиції на національному ринку міжнародного туризму СРис.З):

A. Території Центральної України, Дніпровського “коридору”, Західної України (Галичини і Закарпаття), Одещини та Південного берега Криму формують сегмент базового обслуговування, в якому можливий розвиток коротко-, середньо- і довгострокового туризму культурно-пізнавальної, розважальної, оздоровчої, етнічної, ділової, конгресної мотивації для будь-якого віку відпочиваючих з використанням майже всіх засобів переміщення.

Б. Території Поділля, Північної Буковини, Волині формують сегмент проміжного обслуговування, в якому локальні групи територіального поєднання ресурсного і інфраструктурного забезпечення потужностями готельного розміщення 2-х і 3-х зіркової категорії зумовлюють переважно коротко-та середньостроковий туризм за лінійно-радіальними та радіальними маршрутами здебільшого культурно-пізнавальної, розважальної, етнічної мотивації, які

виступають проміжними фрагментами маршрутів регіонального значення.

B. Сегмент додаткового обслуговування охоплює території

Центрального Полісся , Східної України , Запоріжжя, Північного Причорномор’я у гирлі Дніпра і Приазов’я , участь яких в

міжнародному туристському обслуговуванні фактично представлена функціонуванням регіонального центру Харків, центрів 2 рангу Донецька і Херсона та 3-го рангу Житомира, Кіровограда, Луганська на

/

/

/

©) Харків /

/

/

/

Луганськ /

/

/ Умовні позначення/ Центри міжнародного / туристського обслуговування:

/ “

Сімферополь Оу/ - регіональні

/

/

у в - місцеві

- головний

(•) - субрегіоиальні

Межі функціональних зон обслуговування !

■Unnnijg - базового ■м u і і.і - проміжного — - •• додаткового

Рис. 3. Функціонально-територіальна\4гментаціп комплексу міжнародного туризму України

фоні пунктів міжнародної діяльності, зорієнтованих переважно на обслуговування зарубіжних туристів. Обмежений розвиток іноземного туризму на цих територіях зумовлений рядом політичних (розміщення підприємств військово-промислового комплексу), екологічних причин.

10. Сформульована концепція територіальної організації

комплексу міжнародного туризму України грунтується на тому, що Дніпровський “коридор” виконує роль своєрідного “бар’єру” і

становить спільний фрагмент ребер (Київ-Одеса і Київ-Сімферополь) у двох умовних трикутниках : Львів-Київ-Одеса і Київ- Сімферополь-Харків. Від вершин першого з них спостерігається послідовне чергування зон базового, проміжного і додаткового обслуговування міжнародних потоків України, а другий - практично не структурований.

При цьому стратегія розвитку комплексу міжнародного туризму України полягає у науково-обгрунтованому підході до управління спрямованого на вдосконалення мережі міжнародного туристського збслуговування у таких напрямках: східному (умовний трикутник Харків - Суми - Чернігів), західному (умовний многокутник Вінниця -Могилів-Подільський - Хотин - Чернівці - Кам’янець-Подільський -Хмельницький) і південному (умовний трикутник Маріуполь-Бердянськ-Керч та вісь Одеса - Очаків-Миколаїв-Херсон) (Рис.4).

11. Визначена стратегія розвитку комплексу міжнародного туризму України на перспективу передбачає вивчення територіальної організації регіональних систем міжнародного туристського збслуговування і грунтується на реалізації тактичних заходів:

- створення і впровадження державної довгострокової 5агатопланової програми розвитку туризму в єдиному технологічному іроцесі розвитку всього господарського комплексу: регіональний розвиток, охорона навколишнього середовища, питання безпеки тощо;

/Лутвль

Харків

Луганськ

Мукачеве

Умовні позначення:

Центри міжнародного туристського обслуговування:

(©) - головний

© - регіональні

- (£) - субрегіональні

Р - місцеві

О - перспективні

напрямки

вдосконалення мережі

Селаапопаль V

Аяупка

Рис. 4/. Модель влоскпнішепня МІ>№ЖІ МІЖНЯПППНПГП ■птист.кпт піїї'ііугпііїпаииіі п Уі^м'їп!

- реорганізація управління територіальним розвитком, що рунтується на визначених реально існуючих і перспективних до творення функціональних зон;

- визначення зон пріоритетного розвитку, в яких за мінімальних итрат можливо подолати феномен “тиску великих міст”, створити учасну інфраструктуру іноземного туризму, вийти на світовий рівень кості надання туристських послуг і за рахунок цього створити умови дя подальшого вдосконалення мережі міжнародного туристського бслуговування;

- підвищення якості туристського продукту виходячи з оптимально аціонального використання місцевих ресурсів і відповідного абезпечення кваліфікованим обслуговуючим персоналом.

Публікації по темі дисертації

. Аналіз розвитку рекреаційних функцій рівнинних річок України // Вісник Київського ун-ту. Географія. - 1988. - Вип. ЗО. - С. 75,76 / у співавторстві/.

. Аналіз факторів розвитку іноземного туризму (на прикладі столичного центру) // Вісник Київського ун-ту. Географія. - 1993. -Вип. 40. - С.136-145 /у співавторстві, особистих - 0,2 др.арк./.

. Функціонально-територіальна сегментація ринку міжнародного туризму в Україні // Розвиток туризму в Україні. Проблеми і перспективи: 36. наук, статей. - К.:. ІВЦ “Слов’янський діалог”, 1995.-

С. 236-240.

. Організація туризму в Україні. Учбово-методичний посібник. - К: Київський держ. торгівельно-економічний ун-т, 1995. - 25 с. /у співавторстві, особистих - 0,5 др.арк./.

5. Туристична сфера, готельне господарство та форми їх організації і світі. Учбово-методичний посібник. - К: Київський держ. торгівельно економічний ун-т, 1995. - 52 с. /у співавторстві, особистих -1,1 др.арк./

6. Рекреаційно-туристські ресурси великого міста ( на прикладі Києва) / Географічні проблеми великого міста: Тез. доп. наук.-практ конференції. - К., 1991. - С. 12.13 / у співівгорстві/.

7. Можливості розвитку наукового туризму в Україні II Актуальн проблеми розвитку торгівлі, готельного господарства і туризму і умовах ринкових відносин: Тез. доп. міжнар. наук, конференції. - К. 1993. - С.166-168. /у співавторстві/.

8. Вимоги до підготовки екскурсійного обслуговування іноземню туристів // Проблеми розвитку туризму в Україні і завданні відновлення історичної пам’яті народу засобами туризму: Тез доп наук.-практ. конференції. - Київ-Косів, 1994. - С. 227-229.

9. Сучасні тенденції формування просторової структури туристських потоків в міжнародному туризмі України // УІІ з’їзд Українського Географічного Товариства: Тез.доп. - К., 1995. - С.432-433.

10. Географічні проблеми розвитку туризму в Україні // VII з’їзр Українського Географічного Товариства: Тез доп. - К., 1995. - С.445-446. /у співавторстві/.

iabaritskaya V.K. Territorial organization of the international tourism complex of Ukraine.

The dissertation on the scientific degree of the candidate of geographical sciences >n speciaality 11.00.02 - economic and social geography competition, Kiev university lamed after Taras Shevchenko, Kiev, 1997.

In the dissertation are generalized and deepened theoretical and methodological >ases of the international tourism complex (ITC) studying. It is formed social-geographic :oncept of the ITC of Ukraine territorial organization. Herewith are analjjed factors of he international tourism activity territorial differentiation in Ukraine. Special characters )f the ITC of Ukraine present state are difmed on the bases of its functional structure malysis. It is realized the spatial-functional segmentation of the supply of the ntemational tourism market of Ukraine and substained the main lines of the ITC of Jkraine territorial organization.

іабарицкая B.K. Территориальная организация комплекса международного туризма Украины.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по :пециальности 11.00.02 - экономическая и социальная география, Киевский 'ниверситет имени Тараса Шевченко, Киев, 1997.

В диссертационной работе обобщены и получили дальнейшее развитие еоретико-методологические основы изучения комплекса международного туризма КМТ). Сформулирована общественно-географическая концепция функционирования и развития КМТ Украины. Проанализированы факторы ■ерриториальной дифференциации международной туристской деятельности в /крайне. На основе анализа функциональной структуры выявлены специфические [ерты современного состояния КМТ Украины. Проведена функционально-■ерриториальная сегментация предложения на рынке международного туризма траны и обоснованы основные направления усовершенствования территориальной ірганизации КМТ Украины.

Ключові слова: комплекс міжнародного туризму, суспільно-географічні

ідношення і зв’язки, туристсько-географічне положення, ресурсний фонд доземного туризму, фактори територіальної диференціації, функціональна труктура, територіальна організація, функціонально-територіальна сегментація.