Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Технологические приемы выращивания яровых злаково-бобовых смесей на зерносенаж в условиях орошения на юге Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Технологические приемы выращивания яровых злаково-бобовых смесей на зерносенаж в условиях орошения на юге Украины"

УКРАТНСЬКА АКАДЕМ1Я АГРАРНИХ НАУК 1НСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА

ГРАТ1/1ЛО ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВ1/1Ч

УДК 633.25 + 633.35:631.6(833)

ТЕХНОЛОГ1ЧН1 ПР1/1ЙОМ1/1 В1/1РОЩУВАННЯ ЯРИХ ЗЛАКО-БОБОВИХ СУМ1ШОК НА ЗЕРНОС1НАЖ В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ НА П1ВДН1 УКРА1НИ

06.01.09 - рослинництво

Автореферат дисертацм на здобуття наукового ступеня кандидата стьськогосподарських наук

Дшпропетровськ -1997

Дисертац1ею е рукопис

Робота виконана в ¡нституп зрошуваного землеробства УААН

Науковий кер1вник - кандидат сшьськогосподарських наук, професор Остапов Володимир 1ванович, Дн1пропетровський державний афарний уншерсгет, завщуючий кафедрою загаль-ного землеробства

Оф1Пйн1 опоненти: - доктор сшьськогосподарських наук старший науковий сшвробггник, Демшев Леонщ Феофанович 1нститут зернового господарства УААН, завщуючий в'щдтом технологи вирощування озимих культур

- кандидат сшьськогосподарських наук старший науковий сшвробп-ник, Весьолюн Владислав Олександрович 1нститут зрошуваного землеробства УААН, завщуючий комплексним вщд'шом

Провщна установа: Джпропетровський державний афарний уншерситет м. Джпролетровськ

Захист дисертацм вщбудеться 20 лютого 1998 р. о 14.00 годиж на засщанж спец1ал13овано'1 вченоТ Ради Д 08.353.01 в Ыституп зернового господарства УААН

Адреса: 320029, м. Дншропетровськ, вул. Дзержинського,14, 1нститут зернового господарства УААН.Автореферат розюлано "19" синя 1998 р.

Вчений секретар спец1ал1зованоТ ради, ///ц'---

доктор сшьськогосподарських наук (X/Артюх О.Д.

Загальна характеристика роботи

Актуальнють теми. Кормовиробництво, як \ ¡нша сшьськогосподарська галузь потребуе посгпйного розвитку 1 удосконалення, тому одним з важливих напрямюв науково - техннного прогресу е розробка I освоения передових технологж. В дмсний час розробляються прийоми \ елементи вирощування \ безобмолотного збирання зернофуражних культур в фазу молочно-восковоТ -початку восковоТ стиглосл зерна з послщуючим закпаданням подр^неноТ маси на збер1гання в анаеробних умовах.

Щоб досягти найбтьш повноТ реал1зацП' потенщйноТ продуктивное^ ярих злако-бобових сумшок при вирощуванш на зерносшж необхщно розробити 1 вивчити технолоп'чы прийоми Тх вирощування, а саме: наб1р культур, стввщношення компонента в сум1ан, способи авби, юльюсть внесених добрив, зрошувальний режим, строки скошування ] т.п. Ц1 питания, стосовно до виробництва зерноанажу в умовах зрошення на п1вдж УкраТни, вивчет недостатньо, \ дослщи, направлен! на виршення даноТ проблеми актуальж 1 мають науково-практичне значения.

Дисертацмна робота була складовою частиною тематичного плану науко'во-дослщних робгг лаборатори польового кормовиробництва ¡нституту зрошуваного землеробства УААН по завданню № 20 "Корми кормовий бшок".

Мета досгиджень. Розробити 1 рекомендувати виробництву технолопчн! прийоми вирощування ярих злако-бобових сумшок на зерноЫнаж, яю включають в себе: спшвщношення компоненте в сумшл.оптимальну дозу внесения мжеральних добрив \ строки збирання.

В задачу дослщш входило:

- визначити оптимальне сшввщношення злако-бобових компонента в сумшах

установи™ оптимальний режим морального живлення;

- визначити оптимальний строк збирання сумшок на зерносжаж

- визначити економ1чну \ енергетичну ефективнють основних елеменлв енергозбер1гаючо'( технологи вирощування злако-бобових сумлшок на зерносжаж.

Наукова новизна одержаних результатш. В умовах зрошення на п1вдн1 УкраТни вперше проведен! дослщи по вивченню впливу стввщношення компонента в сумЫ, р1вня азотного живлення, строюв збирання на продуктивнють сумшок 1 яюсж показники зерносшажноТ маси. Показан! особливосл росту 1 розвитку рослин, водоспоживання, поживний режим. Приведена економ1чна 1 енергетична ефективнють дослщжуваних прийомю.

Практична цшжсть роботи. За результатами дослав розроблеж та рекомендован! виробництву технолопчж прийоми вирощування ярих злако-бобових сум'шок на зернос'1наж в умовах зрошення на п'тдн! УкраТни, яю забезпечують отримання 270-293 ц/га зерноЫ-нажноТ маси, 60-80 ц/га кормових одиниць ! 6,0-10,0 ц/га перетрав-ного протеТну, 635,25-777,29 грв/га чистого прибутку при низьюй соб!вартост! - 5,58- 5,97 грв/т з виходом валовоТ енергм 146910-179000 МДж/га.

Результат дослщжень пройшли перевфку в умовах виробництва в дослщних господарствах ¡нституту тваринництва "Аскажя-Нова" УААН - "Молочне" та "Маркеево" у 1996 роцк Загальна площа впровадження -280 га, економ1чний

ефект-6939,0 грв/га (чистий прибуток склав 1942920,0 грв).

]

Особистий внесок здобувача. Зпдно з програмою дослав автором особисто були проведен! польов! дослщи, комплекс супутних дослщжень, обробка експериментального матершлу та написания дисертацм.

Апробацш роботи. Матер1али дисертацшноТ роботи доповщалися на науково - практичних конференц1ях молодих вчених та фах1вцш (Херсон 1993, 1994 рр.), на XX конференцм молодих вчених "Актуальм питания забезпечення АПК" (Аскажя-Нова", 1993), на м1жнародый науково-практичн1й конференцм "Методи пщвищення ефективност1 використання кормт" (Харюв, 1995), розширеному заоданж вщдту кормових культур ¡нститута зрошуваного землеробства УААН (протокол N 4 вщ 25 вересня 1997 року).

Публшац'от результате дослщжень. За матершлами дисертацм опубл'ь ковано 6 po6¡T.

Структура ¡ обсяг дисертацжно'Г роботи. Дисертацн викладена на 143 сторЫках i складаеться ¡з вступу, 7 роздт'ш, висновюв та пропозицШ виробництву.

Робота MÍcTHTb 34 таблиц! у тексту 7 таблиць у додатках, 18 графшв, 17 фотографа. Список лтератури вм|'щуе 104 найменувань, з них 11 ¡ноземних.

Умови та методика проведения експериментальних робгг. Експеримен-тальна частина роботи виконана на дослщному noni ¡нституту зрошуваного землеробства УААН на протяз11990-1992 рр.

Грунт дослщноТ дшянки темно-каштановий, солонцоватий, середньо-суглинковий на карбонатному леа. Bmíct гумусу в орному oiapi (0,25 см) складае 2,2-2,8%. Загапьний bmíct азоту та фосфору в орному uiapi, невеликий -вщповщно 0,17 i 0,09%, обмЫного кал1ю - 330 мг/100 г фунту. ФЬичш властивост метрового шару: щтьнють грунту - 1,41 г/см, найменша вологоемюсть - 20%, волопсть зав'ядання - 9,5% вщ маси грунту. Грунтов! води залягають на глибиш 18-20 м.

Юшат п1вденного степу УкраТни помфно-континентальний, посушливий, жаркий з великими ресурсами тепла, сонячного свала i частими Суховыми. Середня багатор1чна температура пов1тря за вегетацШний перюд доршнюе 17,8 °С при cyMi ефеетивних температур б1льше 10 - 3340 °С. Середньор1чна юльюсть onafliß за багатор1чними даними 382 мм. За роки проведения дослав noroflHi умови вщрюнялись за кшькютю опадт i температурним режимом. Найбтьшхарактерними для нашого рег'юну були 1991 та 1992 рр.

Польов1 дослщи проводились зпдно загальноприйнятих методик (Б.А.Доспехов,1975,1985). Схеми дослав описаш у вщповщних роздшах реферату. Площа дтянок 82,5 м, обл|'кова - 54,4 в 4-х кратж'й повторное™.

Агротехшка вирощування сумшок - загальноприйнята для умов швдня УкраТни на зрошеннь Пюля збирання попередника вносили гранульований суперфосфат (Р60) з послщуючою оранкою на 27-30 см.

Рано повесж було внесено амшчну сел ¡тру, згщно схеми дослщу.тд передпостну культивац1ю на глибину 6-7 см. flociB проводили авалкою СН-1,6 на глибину 5-6 см з послщуючим прикорчуванням. Норму виЫву розраховували з урахуванням лабораторноТ i польово)' зхожост!, виходяч! ¡з загальноприйнятоТ норми - для злакових культур-5,5 млн шт/га, ,бобвих-1,4 млн шт/га.

В дослщах аяли ячмжь - сорту Одеський-82, овес - Льговський-1026, горох -Рамонський 77. Обробку наежня ячменя агрофшом (штам 287), в|'вса -ризоагрином, гороха - нгграпном (штам 250) проводили в день посшу. Сум!шки вистали в K¡HL(i березня - на початку квггня у сшввщ-ношенж компонента 70+30%; 50+50% i 30+70% вщ повноТ нормиТх вис'|ву в одновидовому посЫ. В потрйшй сумшц1 ячмень ¡ овес висшали в стввщношенж 35+35%; 25+25% ¡15+15%.

Пщ час вегетацм сумшок проводили 2-3 поливи ДДА-ЮОМА зрошувальною нормою 1750 м3/га у 1990 р., 900 м3/га у 1991 i 1000 м3/га у 1992 р.

П'юля збирання кормових сум'шгак на зернос'шаж в фазу молочноТ, моло-чно-восковоТ i восковоТ стиглост! П1сляук1сн0 виспвали кукурудзу пбрид Краснодар-ський 303 ТВ. Перед cíb6ok> вносили азотш добрива дозою N90. Пос1в проводили сшалкою СЗС-2,1 в три строки. За перюд вегетацм пюляукюну кукурудзу поливали 3-4 рази зрошуваною нормою 1600-1800 м3/га.

В дослщах визначали: густоту рослин, динам1ку лЫмного росту та накопичення вегетативно!' маси ¡ абсолютно сухоТ речовини , стввщношення компоненте в сум)шках, облистненють рослин, площу листковоТ поверхн1, хЫчний склад рослин,сумарне водоспоживання, розташування кореневоТ' системи, облк кореневих i теля жнивних залишш.

Урожай сумшок визначали методом суцтьного збирання у фаз1 молочноТ, молочно-восковоТ ¡ восковоТ стиглост! злаюв з ycieí облЫовоТ' площ; кожноТ' д;,лянки, а урожай пюляукюноТ кукурудзи - визначали у фазу викидання волот1 на третьому строю nociBy.

Математична обробка результата дослщжень виконувалась методом диспер-айного аналЬу rio Б.А.Доспехову (1985).

Економ|'чну ефективнють технолопчних прийом1в вирощування культур, яю вивчаються розраховували за цЫами 1996 р.

Бюенергетичну оц1нку технолопчних прийотв, як'| вивчалися виконували зпдно технолопчно'Т карти шляхом визначення сшввщношення енерги, накопиченоТ урожаем до енергетичних витрат на Tí отримання (Г.А.Булатюн, 1986 ) з використанням енергетичних еквюалента (О.К.Медведовський, П.Иваненко, 1988).

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА.

Особливосп' росту i розвитку однорнних злако-бобових сумшок

В фазу молочно-восковоТ стиглост! у BapiaHTax 70+30% i 50+50% дво-компонентн: сум:шки мали найбтьшу облистненють 22,6-26,1%.Найкращ1 показники плони листковоТ поверхн1 вщм1чено в двокомпонентних сумшках в BapiaHTax 70+30% та 30+70% вщповщно 39-44 ¡ 36-37 тис.м2/га.

Обробка наЫння бактериями i доза азоту N6o-9o позитивно впливали на формування листковоТ поверхж сумшок, яка становила 33-38 тис.м2/га при 2122 тис.м2/га на контроле У BapiaHTax з бактер1ями ¡ дозою азоту N90 вшсяно-горохова сум'шжа мала найвищ1 показники чистоТ' продуктивное^ фотосинтеза за перюд вщ фази цвтння до молочно-восковоТ стиглосп (9,8-10,3 r/м2 сутки), у ячмено-гороховоТ сумшки щ показники були найбтышми у BapiaHTax з дозою азоту N6o та N6o+6aKTepii' (7,3-9,8 г/м2 сутки).

Продуктивнють i поживжсть злако-бобових сум1шок в залежное™ вщ сшввщношення компонентов

Сшввщношення компонента впливапо на продуктивнють кормових сумшок. Максимальну урожайнють -256 -292 ц/га вегетативно!' маси або 77-95 ц/га сухоТ речовини в фазу молочно - восковоТ стиглост забезпечили вар1анти з 50 i 70% нормою вис1ву злакового компоненту (табл. 1).

Ячменно-вшсяно-горохова сумшка в цих варгёнтах була найбтьш продуктивною (281-292 ц/га) i перевищувала в1всяно-горохову на 1.4 -1,8%, а ячмено-горохову - на 7,8-12,3%. За виходом сухоТ речовини сум1шки з ячменем перевищували вщеяно-горохову на 10,7-14,4%.

з

Кормова продуктивность злако-бобових сумшок в залежносл в!д сп1вв1дношення компоненлв, ц/га_

Ствдношеня Вегетативна Суха Кормов1 Перетравний

компонентш маса речовина ОДИНИЦ1 протеТн

Я чмонь+горох

70+30 256 93 73,4 9,2

50+50 259 90 70,0 8,7

30+70 227 76 59,7 7,4

Овес+горох

70+30 288 83 59,2 8,7

50+50 276 77 53,9 7,9

30+70 252 68 48,2 6,9

Я чм!нь+овес+горох

70+30 292 95 72,1 9,6

50+50 281 90 68,7 9,0

30+70 252 78 58,8 7,5

НСР по факторам 1990 р 1991 р 1992р

А 31 34 21

В 24 14 23

В середньому (1990/1991 рр.) у вар1антах ¡3 стввщношенням компоненлв 70+30% I 50+50% сумшки з ячменем забезпечили вих1д кормових одиниць (68,773,4 ц/га) I перетравного протешу (8,7-9,6 ц/га), що було больше, за в'шсяно-горохову вщповщно на 12,9-17,1 ц/га та 0,5-1,1 ц/га.

Найбтьш економне витрачення вологи сумшками вщм1чено в варгёнтах при сшввщношенн! компонента 70+30% > 50+50%, де коефМент водоспоживання для вегетативно'! маси становив 91-106 м3/га , для сухоТ - 270-342 м3/га .

Таким чином, найбтьш продуктивними по збору сухо'( речовини (90-95 ц/га), кормових одиниць (68,7-73,4 ц/га) I перетравного протежу (8,7-9,6 ц/га) були сумшки ячменя з горохом \ ячменя з вщсом та горохом при сгшвщношенш злакового I бобового компоненту 70+30% I 50+50%.

Продуктивжсть \ пожившсть злако-бобових сумшок в залежносп' вщ ршня азотного живлення

Азотж добрива сприяли полопшенню якосл корму. Вмют кормових одиниць в 1 кг сухо!' речовини у сумшках з ячменем, в залежносл вщ дози азоту, змЫювався незначно I дорюнював 0,75-0,77 кг, у вшсяно-гороховоТ 0,68-0,70 кг.

Внесения азотних добрив сприяло пщвищенню забезпеченосл кормовоТ одиниц) перетравним протеТ'ном вздносно контролю у сумшок з ячменем в 1,051,54 рази, у вшсяно-гороховоТ в 1,27-1,44 рази. Забезпеченють кормовоТ одиниц1 перетравним протежом у вшсяно-гороховоТ сумЫ (100,0-149,1 г) була вища, жж у сумшок з ячменем в 1,01-1,25 рази.

Максимальну урожайнють сумшок було одержано у вар1антах ЫбоРво+бак-тери \ ЫдоРбо - 279-341 ц/га. Найбтьш урожайними - 253-341 ц/га були двох -1 три-компоненты сумшю з в1всом (табл.2).

Прирют сухо!' речовини на 1 кг внесеного азоту максимального показника до -сягав у сум|'шок з ячменем - 18,3-23,3 кг у варгёнл Ы6оРбо + бактерм, у вшсяно-гороховоТ- 23,3 кг (Ы90Рбо).

Найб'тьший зб'|р сухоТ речовини (94-100 ц/га), вихщ кормових одиниць (70,577,0 ц/га) I перетравного протеТну (6,3-9,9 ц/га) забезпечили двох - I триком-понентн1 сумшки з ячменем.

В вариантах з азотом сумшки найбшыи економ1чно витрачали вологу на утворення одиниц1 продукцп. В середньому за 1990-1992 рр. коефМент водоспоживання сумшок для сухоТ маси у варштах М6оРбо+бактерп I ЫэоРбо становив 224-267 м3/га, тобто був в 1,23-1,54 рази меншим за контроль (312-353 м3/т).

Таблиця 2

Кормова продуктившсть злако-бобових сумшок _в залежност1 в!д дози азоту__

Вегетатив- Суха Прирют Кормов1 Перетравний

на маса, речовина, СуХ01 одиниц1, протет,

Добрива речовини

на 1 кг

ц/га Ц/га азоту,кг ц/га _ ц/га

Ячм!нь+ горох

Рбо-фон(контроль) 219 81 - 60,7 5

^оРбо 263 94 21,6 70,5 6,4

М60Рбо+бактери 284 95 23,3 77,0 9,8

МдоРбО 279 100 21,1 77,0 9,8

ЯчмЫь+овес +горох

Р60- фон(контроль) 253 84 - 62,1 5,2

№боРво 287 94 16,6 70,5 6,3

ЫвоРбо+бактери 308 95 18,3 71,2 8,9

N90P60 315 99 16,6 76,2 9,8

Овес +горох

Р6о- фон(контропь) 255 75 - 49,5 5,1

МбоРбо 306 88 21,6 59,8 5,9

МбоРбо+бактери 301 83 13,3 57,3 7,2

^оРбо 341 96 23,3 67,2 10,0

НСР по факторам 1990 р 1991-р 1992 р

А 23 17 22

В 25 12 34

Яюсж показники зерносшажноТ маси в залежносл вщ фази розвитку кормових сумшок

В залежност! вщ фази розвитку змЫювався Х1мЫний склад сумшок. В фазу восковоТ стиглост!, у сушшок з ячменем, вмют протеТну зменшився з 10,34-10,66% до 9,14-9,68%, у в1всяно-гороховоТ - з 11,03% до 10,16-10,54%. Це вщбувалося за рахунок зменшення частки листя \ збтьшення частей стебел. Забезпеченють 1 кормовоТ одиниц! перетравним протеТном була наибольшею в фаз1 восковоТ стиглост1 - 122,5-137,5 г.

У сумшок з ячменем по м1р'| визртання незначно знижувався вмют жиру - з 3,01-3,03% до 2,28-2,75 %. В фазу восковоТ стиглост1 гмдвищувався вм1ст безазотних екстрактивних речовин I фосфору, показники кальфю I калю зменшувалися. Я юсж показники вегетативно'!' маси залежали вщ фази розвитку (табл. 3).

Вплив фази розвитку на яюсж показники _вегетативноТ маси кормових__

Фаза розвитку Н|'трати, Каротин, Сахари,

Мг/кг мк/кг %

Я чм1нь+горох

Молочна стиглють 441,5 20,0 2,12

Молочно-воскова стиглють 363,5 13,4 3,21

Воскова стиглють 364 8,6 3,74

Овес+горох

Молочна стиглють 215 39,6 2,32

Молочно-воскова стиглють 191,1 30,1 3,31

Воскова стиглють 163,5 13,7 3,21

Я чмшь+овес+горох

Молочна стиглють 390,2 27,3 2,33

Молочно-воскова стиглють 296,8 24,8 2,81

Воскова стиглють 277,0 10,6 3,56

Сумшки з ячменем формували урожай сухоТ речовини вищм за вшсяно-горохову на 11,3-15,6 ц/га в фазу молочноТ стиглостм на11,2-13,3 ц/га в фазу молочно-восковоТ I восковоТ стиглост (табл. 4).

Таблиця 4

Кормова продуктивнють злако-бобових сумшок

Вегетативна I Суха Кормов1 Перетравний

Фаза розвитку маса речовина ОДИНИЦ1 протеш

Ячмжь+горох

Молочна стиглють 315 88,9 58,6 5,6

Молочно-воскова 266 94,5 68,4 6,4

Стиглють

Воскова стиглють 228 102,0 73,4 8,9

Овес+горох

Молочна стиглють 326 73,0 49,1 5,3

Молочно-воскова 300 83,3 66,1 5,7

Стиглють

Воскова стиглють 253 88,7 60,9 8,3

Ячм|'нь+овес +горох

Молочна стиглють 329 84,2 55,8 5,5

Молочно-воскова 300 96,5 70,6 6,4

Стиглють

Воскова стиглють 249 100,0 70,8 8,9

НСР05 по факторам 1990 р 1991 р 1992 р

А 27 31 37

В 27 24 19

б

В фазу восковоТ стиглост1 36ip cyxo'í маси, вихщ кормових одиниць i перетравного протеТну пщвищувався вщповщно в 1,15 - 1,21 рази; в 1,24-1,27 i в 1,56-1,62 рази вщносно з його bmíctom в фазу молочноТ' стиглостк

В середньому за 1990 -1992 рр. По Mipi визр'шання сум'шок витрати вологи на одиницю продукцп i коефент водоспоживання вегетативно!' маси збтыиувалися вщповщно з 2544,7 до 2868,9 м3/га та з 77,1 до 126,9 м3/т. Але у зв'язку з тим, що урожай сухо!' маси сум'ниок пщвищувався з розвитком рослин, витрати вологи на Ti утворення були найменап (120,3-322,8 м /т) в фазу восковоТ стиглосл

Енергетична ефективжсть технологи вирощування злако-бобових сумшок на зерносшаж

Розрахунки енергетичноУ ефективност! вирощування злако-бобових сумшок на зерноанаж показали, що внесения добрив лщ сумшки нормою N6oP6o i збтьшення дози азоту в пштора рази ( N^Peo) пщвищувало витрати сукупноТ енергм на 42,9-65,7%.

Застосування добрив (N8oP6o) привело до збшьшення продуктивное^ за рахунок чого вирю вихщ валовоТ (172800-179000 МДж/га) i обмЫно'Т енергм' (91200-95040 МДж/га).

Ефективжсть енергм, яку було вкладено при проведенж технолоп'чних операцм, була вища на контрол1 ¡ зменшувалася по M¡p¡ збшьшення дози туюв вщповщно у 1,2-1,3 рази для бюенергетичного коефщ'юнту i у 1,1-1,2 рази для коефщюнта енергетично'Т ефективносл.

Фактори, яю вивчалися, впливали на структуру витрат сукупноТ енергп', так основна частина витрат на контрол1 (Р6о) припадах на наЫння (44,5-45,5%), паливо (24,6-25,2%) i фосфора добрива (6,1%). 3 застосуванням азотних добрив частка тут в загальних витратах енергп зросла з 6,1% до 33,3-41,5%. Таким чином, основною статею витрат енергм с мЫеральт (в першу чергу азотш) добрива 33,3-41,9%, наа'нневий 26,8-31,6% i паливно-мастильж матерели 15,2-17,9%.

Економ1чна ефективжсть вирощування злако-бобових сумшок при використанж на зерносшаж

Результата економнного аналюу показали, що внесения мЫеральних добрив зб'тьшус виробнич'| витрати при вирощуванж сумшок у 1,12-1,25 рази. Однак застосування добрив пщвищуе продуктивнють nocíais, в результат чого збтьшуеться вихщ валовоТ продукцм, що в свою чергу вщобра жаеться на Tí вартост'|. Так, доза азоту N6o-m пщвищувала чистий прибуток у пор'шнянш з контролем у 1,22-1,36 рази для двокомпонентних сумшок i в 1,14-1,26 рази для потрмноТ' cyMiaii.

У ячмено-горохово'Т сумЫ чистий прибуток був вищий в пор1внянж з контролем у 1,34 рази в eapiaHTi NeoP6o-+бактери, у сумшок з bíbcom найбтьше пщвищення (у 1,26-1,36 рази) отримано у BapiaHTi NgoPso-

Застосування азотних добрив пщвищуе рентабельнють виробництва сумшок на зерносЫаж. У сумшок з ячменем найбтьше Т( пщвищення вщносно контролю - на 35-56% одержано у BapiaHTi ЫбаРбо+бактерГТ i NgoPeo- co6íbapt¡ctb виробництва сумшок на зерноанаж при внесенж азоту була найменшою (5,58+5,97 грв/т) у BapiaHTi Ы6оРбо +бактерм.

Таким чином, пщ сумшки з ячменем найбтьш рентабельним (374-408%) було застосування добрив дозою МбоРбо+бактерм, а пщ в!всяно-горохову -Ы90Рбо (411%).

Продуктивжсть тсляумсноТ кукурудзи в залежност1 вщ строев с'|в6и при вирощуванн! двох урожа'Тв кормових культур на р°1к

Строки шсляуысного посту суттево впливали на кормову продуктивжсть кукурудзи (табл. 5).

Таблиця 5

Продуктивжсть пюляуюсноТ кукурудзи в залежносл _вщ строив поаву, ц/га__

Строки посшу Зелено!' маси Вмют абсолютно сухо! речовини,% Сухо!' маси Кормових одиниць Перетравного протеТну

1990 р 1992 р Середне

26.06 351 289 320 20,8 66,6 Же 4,6

26.08 328 262 295 18,0 53,1 35,0 3,4

3.07 286 214 250 15,9 39,8 25,1 2,3

НСР05 19,1 43,1

Зб|'р сухоТ маси найбтыиоТ величини 66,6 ц/га досягав при першому строф посту (20 червня). Найбшьший вих'щ кормових одиниць (44,6ц/га) I перетравного протеТну (4,6 ц/га) отримано при пос'1в'| 20 червня. Продуктивжсть кормових культур за два урожа! на рж воображено в (табл. 6.)

Таблиця 6

Продуктивжсть кормових культур за два урожаТ на р!к (середне за 1990-1991 рр.)

Культури першого урожаю

Культури другого урожаю

В суш за два урожаТ, ц/га

Кормов1 сумшки

Строки уборки

Культура

Строк Поаву

вегетативно! маси

Сухо! маси

кормових одиниць

Перетравного протеТну

Ячм1нь+ горох

Ячммь+ овес + горох

Овес+ горох

Молочна

стигл1сть

молочно-воскова

стиглють

воскова стиглють

Молочна стиглють молочно-воскова стиглють воскова стиглють

Молочна стиглють молочно-воскова стиглють воскова стиглють

20.06 кукурудза 26.06

3.07

20.06

кукурудза 26.06 3.07 20.06

кукурудза 26.06 3.07

655 567

486

653 385

486

643 578 481

168 161

157

107.4 11.7 122.7 9.8

108.7

10.9

160 101,8 11,0

156 119,3 9,6

145 99,0 10,2

147 95,1 10,3

143 106,6 9,0

128 85,7 9,1

Таким чином, найбтьш висока кормова продуктивнють шсляуюсноТ кукурудзи вщммаеться при nociei 20-26 червня. При вирощуванж двох урожаТв кормових культур на ргк продуктивнють зрошуваного гектара збшьшуеться до 122,7 ц/га кормових одиниць 11,7 ц/га перетравного протеТну

висновки

1. В умовах зрошення на жвдж УкраТни при оптимально забезлеченостч рослин елементами живлення складаються сприятлив1 умови для одержання високих урожаТв ярих злако-бобових сум'ниок при вирощуванн'| на зерносЫаж i ¡нтенсивного використання зрошуваних земель для виробництва кормна тваринництву.

Оптимальним спшвщношенням злако-бобового компоненту в подвШних сум:шках е 50-70% злакового i 30-50% бобового вщ повноТ норми виаву iT в чистому CTaHi. Трикомпонентна cyMiui найбтьш продуктивною була при сшввщношенж: ячменя - 35%, вшса - 35% та гороху -30%. При цьому, 8 фазу молочно-восковоТ стиглост)' двокомпонентж сум1шки мали найбтьшу облистнежсть (23-26%) i ллощу листковоТ поверхж (31-44 тис.м2/га), що забезпечило у сумшок з ячменем найбтьший 36ip сухоТ речовини (90-95 ц/га), кормових одиниць (68,7-73,4 ц/га) i перетравного протеТну (8,7-9,6 ц/га) з економними витратами вологи на одиницю урожаю cyxoí маси (270-342 м3/т).

2. При вирощуванж cyMiniOK ячменя з горохом i ячменя з bíbcom i горохом доза NgoPso + бактершльж добрива пщвищуе облистнежсть, ллощу листковоТ поверхж i чисту продуктивность фотосинтезу рослин, що дае можливють отримати найбшьшу прибавку cyxoí речовини (18,3-23,3 кг) на ктограм внесеного азоту, 71,2 ц/ra кормових одиниць i 9,0 ц/га перетравного протеТну з економним водоспоживанням 253-261 м3 /т урожаю cyxo'í маси.

У cyMiLLii BÍBca з горохом найбшьшу прибавку сухоТ речовини -23,3 кг на юлограм внесеного азоту, кормових одиниць - 67,2 ц/га i перетравного протеТну було отримано на фож N90P6o-

3. Урожайнють сум'шюк i як'ють зерноанажноТ' маси залежить в'щ фази розвитку рослин. Найбтьша кшьгасть жтралв в рослинах утримувалась в фазу молочноТ i молочно-восковоТ стиглосл - 191-441 мг/кг корму ¡ знижувалась в воскову стигл'ють до 163-364 мг/кг корму. Bmíct caxapiB п'щвищувався з 2,12-2,33% до 3,21- 3,74%. В фазу восковоТ' стиглост1 сумшки забезпечили найбшьший 36ip cyxoi" маси 88,7-102,0 ц/га, кормових одиниць (60,9-73,4 ц/га) i перетравного протеТну (8,3- 8,9 ц/га) з найменшими витратами вологи на одиницю урожая сухоТ маси (120-322 м3/га ). Забезпеченють кормовоТ одиниц! перетравним протеТном зросла до 122,5-137,5 г.

4. На удобрених азотом вар1антах збтьшувалось надходження грунт рослинних залишок в поршнянж з контролем. П1сля вирощування двох - трикомпонентних cyMimoK злако-бобових культур, необхщно додаткове внесения мжеральних добрив, посюльки юльюсть винесених з урожаем поживних речовин не компенсуеться тими елементами живлення, як'| залишаються з кореневими i гаспяжнивними рештками.

5. Застосування мшеральних добрив збшьшуе витрати сукупно'Т енергм, внаслщок чого зростае вихщ валовоТ i o6míhho'í енергм. Окупжсть витрат на отримання загальноТ i додатковоТ' енергм була вище на контрол'| (Рбо) i зменшувалась !з зб1льшенням дози тукш вщповщно в 1,2-1,3 i 1,1-1,2 рази.

6. У вар!антах з азотом основною статею витрат енергм е мЫеральж (в першу чергу азотж) добрива - 33,3-41,9%, насжневий -26.8-31,6% i паливномастильн)

матерели - 15,2-17,9%. Застосування мжеральних добрив збтьшуе виробнич!' витрати в 1,12-1,25 рази.

7. За рахунок внесения азотних добрив е можливють пщвищити чистий прибуток в пор1внянж з контролем в 1,22-1,36 рази у двокомпонентних сумшок i в 1,14-1,26 рази у потрмноТ сумош!.

8. Застосування азотних добрив пщвищуе рентабельнють виробництва сумшок. Найбтьше и гпдвищення - на 35-56% вщносно контролю (Р6о) отримано у сум!ШОК з ячменем у BapiaHTi Ы60Рео +бактерГ| ¡ на 35% у в1всяно-горохово'Т (Ы9оРбо).

9. Собщартють виробництва cyMÍLUOK при внесенж азоту знижувалася i була найменшою у BapiaHTi ЫбоРбо+бактерГГ (5,5-5,9 грв/т).

10. В тсляукюних постах, пюля збирання однорнних кормових сумшок на зерноанаж, кращо умови для вегетацн ¡ накопичення зеленоТ маси кукурудзи (295320 ц/ra) складаються при nociei 20-26 червня. Затримання з поавом до 3 липня зменшуе урожайнють зеленоТ маси кукурудзи на 45-70 ц/га або cyxo'í маси на 13,326,8 ц/га.

11. При ¡нтенсивному використанж зрошуваного кормового поля мак-симальний Bnxifl кормових одиниць - 106,6-122,7 ц/га забезпечують поЫви кормових cyMioioK при збиранж на зерноа'наж в фазу молочно восковоТ стиглосто з пюляуюсним поавом кукурудзи.

ПРОПОЗИЦИ ДО ВИРОБНИЦТВА

1. Для одержання високояюсного зерносЫажу слщ виавати дво-трикомпонентж сум0шки ячменя з горохом, вшса з горохом i ячменя з bi'bcom i горохом у спшвщношенж злако-бобового компоненту 70+30% i 50+50%. В потройнм cyMiuii я0мЫь i овес повинж знаходитись у сП1ВВ1дношенН1 35+35% i 25+25% вщ норми висту Т'х в чистому BHfli.

2. Збирання злако-бобових сумшок на зерносЫаж слщ починати в фазу молочно-восковоТ CTumodi при BonorocTi маси 60-65%.

3. 3 цтлю максимального використання земл1 i недовгочасноТ закладки зерноанажу слщ розробити сировинний конвейер, який забезпечуе надходження зерносшажноТ маси в стист строки.

4. Оптимальним перюдом збирання кожноТ cyMÍLui повинно становити 5-6 джв, при жарюй посушлив|'й norofli - 3-4 ahí.

5. При nociei cyMimoK ячменю з горохом i bíbcom треба застосовувати добрива дозою ЫбоРео+бактери, яка е оптимальною.

6. Пюля збирання однормних кормових сумшок на зерноанаж сл'щ виавати п|'сляук1сну кукурудзу, у якоТ кращ| умови для вегетацн i нако пичення вегетативно! маси складаються при nociei 20-26 червня. Затримання з nocisoM до 3 липня зменшуе урожайнють зеленоТ i cyxo'i маси вщповщно на 45-70 ц/га та 13,3-20,8 ц/га.

ОПУБЛ1КОВАН1 РОБОТИ 3 ТЕМИ ДИСЕРТАЦМ

1. БАРИЛЬНИК В.Т., ГУСЕВ М.Г., ГРАТИПО О.Д. Продуктивность однор'нних злакобобових кормових травосумшок, вирощуемих на зерносмаж в умовах зрошення на твдш УкраТни //Тез.доп.наук.-практ. конф. "Ефективнють наукових досл'оджень в промисловому i сшьськогосподарському виробництвг - Херсон. 1993. - С. 57 (рос.).

2. ГРАТИЛО О.Д. Вплив спшвщношення компонентов на кормову продуктивность i поживнють ярих злако-бобових травосумшок при використанж на зерносЫаж в

умовах зрошення на твдш УкраТни //Тез. до п. до XX конф. молодих вчених "Актуальж питания забезпечення АПК". - Херсон. 1993. - С. 76 (рос.).

3. ГРАТИЛО О.Д. Вплив азотного живлення на кормову продуктившсть та поживнють ярих злако-бобових травосумшок при використанж на зерносЫаж //Перша всеукраТнська (мЬкнародна) конференцю по проблем! "Корми \ кормовий бток". Зб1рник. - ВЫниця. 1994. - С. 158- 159.

4. ГРАТИЛО О.Д. Продуктившсть однормних кормових злако-бобових сумшок вирощуваних на зерносшаж в умовах зрошення на твдш УкраТни //М!жнародна наук.практ.конф. "Методи пщвищення ефективносп використання корм1в". Зб1рник. -Харкш. 1995. - С.41-42.

5. ГУСЕВ М.Г., ГРАТИЛО О.Д. Вплив азотних добрив на продуктившсть зерносшажноТ маси однормних кормових сумпшок //Актуальш проблеми ефективного використання зрошуваних земель. Збфник наукових статей. -Херсон. 1997. - С. 90-99.

6. ГРАТИЛО О.Д Продуктившсть кормових злакобобових сумшок при використанж на зерноЫнаж залежно вщ фази розвитку //Бюл. 1нституту зернового господарства УААН. - Дшпропетровськ, 1997 . - №3 (5). - С. 59 - 62.

ГРАТИЛО О.Д. Технолопчж прийоми вирощування ярих злако-бобових сумшок на зерносшаж в умовах зрошення на швдш УкраТни. Дисертацюю в рукопис.

Дисертацю на здобуття вченого ступеню кандидата сшьськогосподарських наук по спец1альност1 06.01.09 - рослинництво, Ыститут зернового господарства УААН, Джпропетровськ, 1997.

Захищаеться 5 наукових роб1Т, яга вм1щують результати вивчення технолопчних прийомш по вирощуванню ярих злако-бобових сумшок на зерноанаж в умовах зрошення на твдж УкраТни. Встановлено вплив злакового I бобового компоненте в сумЫ, р1вня азотного живлення, ефективносп азотф1ксуючих бактер1й I строгав збирання на продуктившсть сумшок \ ягаеж показники зерноанажноТ маси. Показан! особливост1 росту \ розвитку рослин, водоспоживання, поживний режим, винесення елемент1В живлення рослинами з фунту, продуктившсть сумшок 'I ягасть зерноанажноТ маси в зв'язку з дослщжуваними елементами енергозбер1гаючоТ технологи. Наведена Тх економ!чна \ енергетична ефекгивнють.

Ключов1 слова: злако-бобов1 сумшки, сшввщношення компонента, р1вень азотного живлення, фази розвитку, зерносЫаж.

ГРАТИЛО А.Д. Технологические приемы выращивания яровых злаково-бобовых смесей на зерносенаж в условиях орошения на юге Украины. Диссертацией является рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 1997.

Защищается 5 научных работ, которые содержат результаты изучения технологических приемов по выращиванию яровых злаково-бобовых смесей на зерносенаж в условиях орошения на юге Украины. Определено влияние злакового и бобового компонентов в смеси, уровня азотного питания, эффективности азотфиксирующих бактерий и сроков уборки на продуктивность смесей * и качественные показатели зерно-сенажной массы. Показаны особенности роста и развития растений, водопотребление, пищевой режим, вынос элементов минерального питания растениями из почвы, продуктивность смесей и качество зерносенажной массы в связи с исследованными элементами

энергосберегающей технологии. Представлена их экономическая и энергетическая эффективность.

Ключевые слова: злаково-бобовые смеси, соотношение компонентов, уровень азотного питания, фазы развития, зерносенаж. *

Hratylo O.D. Technological Methods of Growing Spring Cereals and Pulses Mixtures for Grain Haylage under Irrigation Conditions in Southern Ukraine. Manuscript.

A thesis for the degree of candidate of agricultural sciences on speciality 06.01.09 -Plant Growing. The institute of Grain Farming UAAS. Dnipropetrovsk. 1997.

5 scientific works are defended. They contain the results of studies on technological methods of growing spring cereals and pulses mixtures for grain haylage under irrigation conditions in Southern Ukraine. Influence of correlation between cereal and pulse components in mixtures, level of nitrogen nutrition, efficiency of nitrogen fixing bacteria and harvesting terms upon the mixtures yield and upon the quality indices of the grain haylage mass has been defined. Peculiarities of growing and development of plants, water consumption, nutrition reigime outtake of mineral nutrition elements by. plants from soil, the mixtures productiveness and the grain haylage mass quality in connection mith the energy saving technology have been shown. Economic and energetic efficiency of the studied mixtures is presented.

Key words: cereal and pulse mixtures, correlation of components, level of nitrogen nutrition, development phases, grain haylage.

Шдписано до друку 5.01.1998 р. Здано в наб1р 12.01.1998 р. Формат 60x90/16. Умов. друк. арк. 1,6. Тираж 100. Замовлення <£•/

В1ддруковано у виробничо-комерц1йшй ф1рм! "Ельбор". 320027, м. Дшпропетровськ, шюща Жовткева, 4.