Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Технологические приемы повышения эффективности получения и трансплантации эмбрионов крупного рогатого скота

ВАК РФ 03.00.23, Биотехнология

Автореферат диссертации по теме "Технологические приемы повышения эффективности получения и трансплантации эмбрионов крупного рогатого скота"

V од

1 О МОИ

УНРАШСЬКА АКАДЕМ 1Я АГРАРНИХ НАУК 1НСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

г

На правах рукопису СУШКО ОЛЕКСШ БОРИСОВИЧ

УДК. 636.22/.28.082.4-089.843

ТЕХНОЛОГ I41Ü ПРИТОМИ П1ДВЩЕННЯ ЕФЕКТИВН0СТ1 ОТРШШНЯ ТА ТРАНСШ1АНГАЦ11 ЕМБРЮН1В ВЕЛЩ01 РОГАТО I ХУДОБИ

- ú¿ с-с. Í5

Спещальнють 06.00.27.- бютехнолопя.

Автореферат дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата с1льськогосподарських наук

Харк1в-199б

Дисертащею с рукошс.

Робота вдасонана у в1дд1л1 бюлоги розмножевня та штучного осшанишя с1льськогосподарських тварин 1нституту тваринництва УААН.

Науковий кер1вник: академис УААН, професор,

доктор бюлопчних наук Осташко Фед1р 1ванович.

0ф1Ц1йн1 опонеити: доктор ветеринарних наук Б1ршов В1ктор Григорович,

кандидат ветеринарних наук Довгопол Володимир Федорович

• Провидаа орган1зещя: Украгнсышй науково-досл1дний гнститут експериментально! ветеринари.

Захист дисэртацп вадбудеться "¿¿Г" 1996 року о

10 годин1 на зас1даш1 спец1ал13овёно1 Ради Д02.30.01 при 1нсгитут1 тваринництва УААН, 31212°, м. Харк1в, п/в Кулинич1.

3 даоертащею ножна ознайомитись у 01блютец1 1нституту тваринництва УААН, м. Харк1В, п/в Кулишт.

Автореферат роз1сланий У" 7/^6^^/1996 року.

Вчений секрегар спешал13овано! Рада

1зуглий М.Д.

- 1 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальнлсть теми. 1ктснскф1кащя тваринницького вироб-ництва неможлива без активно! регуляцп процес1в в1дтворення. Тому вив зараз бютехнолопчнг метода стали олювними в прискорбному розмнож0нн1 тварин на розвинутих ТБаринницьких п1д-приемствах в ycix KpaiHax. Метод трансплантаци ембрюн1в, що найб1льш поширений у молочному скотарств1, с одним 13 таких бютехнолопчних заход1в, що дозволяе повниле використовувати генетичний потенц1ал високопродуктивних кор1в. Проте на-стаб1льн.1сть результат1в отримання та пересадки зеродк1в горошкеджують його широкому застосуванш) у виробництв1 та ви-кликають ньобх1дн1сть пошуку засоб1В для вдосконалення технологи трансплантат 1, чому присвячен1 роботи зарубикних та в±тчизняних ДОСЛ1ДНИК1В (Betteridge K.G. et al.,1980; Seidel G.E., 1981; Heyman Y. et al.,1037; Прокофьев М.И. и др., 1980; Осташко Ф.И. и др., 1985; Бугров А.Д. и др., 1986).

Трансплант;,ц1я зародк1в тваринам-рецшиентам е сдано мокливим шляхом пряктично1 реал1заци досягнень таких бютехнолопчних напрямк1в як клонування ембрюшв та культивування ооцит1в In vitro. Тому розробка заходгв, що дозволяють П1ДВИЩИТИ ефективнлсть ембрютрансплантаци, дощльна 1 з met точки зору.

Мета та завдання досл1Джень. Метою роботи 'буль розробка технолог1чних прийом1в, що дозволяють П1двищити рэзультатив-HiCTh отримання та трансплантаци ембркшхв велико1 рогато1 худоби. В зв'язку з цим були. поставлен!. на виргшення так1 завдання:

1. Вивчити ■ ефективнють 1ндукци суперовуляци та отримання ембр1сн1в В1Д телиць бвзтосередньо пюля становления статево1 цикл1чност1. та в залежност1 В1д ix вшу.

2. Визначитй вплив суперовуляци та Hexipypri4Horo вилу-чення вмбрюн1в на наступну загаидаеннють телиць-донор1в.

3. Вивчити дощльнють застосування при щцукци супер-овуляци в комплекс! з фоллгкулостимулюючим гормоном та простагландином F2q нейротропного.засобу.

4. Вивчити ефективнють додаткового застосування при викликанн! суперовуляци гонадотрошого ршиз ют-гормону.

. - 2 -

5. Визначити дощльнють додаткового застосування фраг-менив тканшм трофобласту при пересадках зародкхв тваринам-рецшиентам.

6. Розробити модерн1зован1 1нструменти для вилучоння ембрюшв, штучного осшеншня та пересадки зародк1в.

Наукова новизна. Вперше встановлена залежчють М1* ефективнютю отринання ембрюн1в та в1ком телиць при початку використання 1х як доноргв безпосередньо теля наступу статево1 зриюст1. Вперше запропоновано поеднувати при двдукци суперовуляци використан^я гонадотропного препарату та синтетичного аналогу простагландину Р2а з нейротропним еасобом. Показана ефективнють використання при трансплактаци зародк1В рецшпентам додаткова1 к1лькост1 трофобластичног тка-нини". Запропоновано ряд орипнальних 1нструмент1в, що застосо-вуються при ембрютрансплантацп.

Практична значимють та впровадження наукових розробок. На шдстав! проведения досл1джень вдосконалена Харк1вська технолог1я трансплантаци ембрюшв. На ряд розробок отриманх охоронн1 документи патентного в1домства. Розробки використо-вувались фах1вцями лаборатор1й трансплантаци племпхц-приемств, що входили до мишародно! науково-виробничо1 асо-ц1аци (система) "Олбрюн". Розроблений 1нструментар1й пройшов даржавн1 випробування (протокол 1 акт приймання ком1си Укрилемоб' еднання в1д 10 кв1тня 1992 року) 1 рекоменд.заний для серШюго виготовлення.

Апробацхя робота. 0сновн1 положения дисертаци були представлен! та обговорен1 на заседаниях Вчено! ради шституту тваринництвэ УААН; ■ республ1канськ1й наукови* конференци "Состояние и перспективы развития биотехнологии в животноводстве", Хоркгв, 1963 р.; науковШ конференци' "Нове в ые-, тодах 300ТЭХН1ЧШХ досл1джень", Харкхв, 1992 р.; П М1ж-народаий конференци "Успехи современной криобиологии", Хар-к1в, 1992 р.; науково-практичн1й конференци молодих вчених та •фах1вщв "Наукоы розробки агрощхжисловому комплексу", Нижн1 ворота, 1993 р.; первий м1кнарода1й конференци молодих вчених Й спещал1ст1в "СелекщЙно-бютехнолопчш метода використання 1 генетичного потенталу схльськогосподарських ТБарин",

Ки1в, 1994 p.; nepmil! об'еднашЯ Свропейськлй конферещи "Progress in embryo tetaology and genetic englnerlng In cattle and sheep breeding", Краков, 1994 p.; Всероси»оьк1й науков1й та навчалыю-методачн 1й конфвренци по акушерству, пнвкологи та бютехнологи розмноження, Вороник, 1994 р.; Всеукра1нськ1й конференци з ф1зюлоги та бюхлми тварин, jibbib, 1994 р.; конференци молодих вчених шититуту тваринництва УААН, XapKiB, 1996 р.. Розроблений 1нструментар1й демонструвався на мишародних виставках-ярмарках М1нютерства с1льського госпб-дарстЕа та продовольства Украиш (Khib, 1992-1994 pp.), та висгагасах институту тваринництва УААН.

Публкац1я результата досл1дкень. Ochobhi результата оиубЛ1кован1 у 17 роботах, включаючи 5 патент1в.

Об'ем 1 структура дисертаци. Дисертащя викладена на 148 сторшках машинописного тексту, вмицуе 18 таблиць, 6 мелинит; складя.-ться 13 вступу, огляду Л1тератури, роздиту власних доыиджонь, що мютить матер1али та метода, результата досл1джень (шють шдроздиив), обговорення результат из та заключения, bhchobkib, практичних пропозищй, списку л1тератури, лкий вКлючае 168 дкерел, в тому числ1 132 1н036мних .

Декларатя особистого внеску. Досл1дна та досл1дно-конструктбрська робота виконана автором особисто. Виб1р напрямк1в-. та опрацювання методик досл1диень"проведен1 разом -з науковим кер1вником. -1з стльних дослщйн.. використано свою частину робота.. ' • • '

Ochobhi положения дисертаци, що виносяться на захист.

1. Ефективнють отримання ембрюн1в В1Д- телиць без-'посередаьо пюля наступу статево! зриюст! та в залокност1 вад В1ку телшь-донор1в.

2. Зашидненнють телиць пюля використання ix як донор1в ембрюнгв.

3. Результата додаткового застосування при" .шдукци суперовуляци нейротропного засобу - прозерину та гонадо-тропного рил131нг-гормону.

4. Ефективнють застосування фрагменпв 'трофобластично1 тканини при трансплантат! зародк!В рецшиентам.

5. Модернизований 1нструментар1й, що використовусться при отриманн1 та трансплантаци ембрюн1В.

МАТЕР 1,АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЦРКЕНЬ.

Робота виконуралась у В1ДЦ1Л1 бюлогп розмноження та штучного ос1мен1ння, на . тваринах досладних господарств "Украонка", "Кутуз1вка", на баз1 ШВА "Влбрюн"', лабораторп трансплантаци ВО "Татарское" по племробот1 (м.Казань), НВА "Селекция" (1ркутська область). Розробка модерн1зованого ihc-трументарио зд1йснювалась при техн1чному забезпеченн1 АО "Оргтехника" (м.Харк1в), ОКТБ шституту проблем матергалознавства (М.КИ1В), науково-виробничого впроваджувального ме;дао-техн1чного центру "Ел-форм" (м.Харк1в). Робота проведена в перюд з 1988 по 1995 рр.

Експерименти проводились на коровах та телицях молочних та молочно-м'ясних порлд. Обробка тварин з метою 1ндукци суперовулчци проводилась за допокогою гонадотропш1в гшо-ф1зарного походаення. При цьому використовувались препарата "Фол1котроп1н" (Чэххя), F.S.H.-P (США), ФСГ-супер (Рос1я). Обробку проводили по схемам з загалькою дозою ФСГ 32 або 50 мг. В якоси лютеолггичного засобу застосовувались препарата, що мютять клопростенол: "Естрофан", "Ремофан" (Чех1я). 0с1мен1ння тварин досл1дних та контрольних груп проводили за методом розд1леногг еякуляту. Для вилучення ембркшв вико-ристовували нех1рурпчний трансцерв шальнцй метод, в якост1 промивноi р1дини - середовище. Дюльбекко. Вилучення зародк1в зд1йснювали на 7-8 день статевого циклу тварин-донор1в. 'Для покучу ембрюн!в у промивюЛ р1дин1 використовувалимщюско-пи МБС-9, МБС-Ю, для ощнки якост1 - мхкроскоп МБД-15. Крюконсерващю зародк.'в здайснювэли за методикою Pira i Ланда. (Ríha and banda, 1986) шляхом прямого занурення пайет з ембрюнами в зрхджоний азот. Пересадки зародив виконували телицям-реципхентйм з попередньо синхрон1зованою охотою на 7-8 день статевого циклу. Пересаджували ембрюни у pir матки шлла^еральний яечнику' з жовтим tijiom. Результата трансплантаци визначались на п.гдстав1 ректо-гениальних д0сл1д-жень.

- 5 -

РЕЗУЛЬТАТ« Д0СЛ1ДЯЕНЬ.

I .Ефективнють отримання ембрюн!в в залежност!

В1д вшу телиць-донор!в.

Ведомо, що за допомогою в1дпов1дно1 гормонально1 обробки можливо викликати суперовулящю у телиць ще до наступу в них статевог зриюст1. Але при цьому виявилося, що бшьшють отри-маних зародк1в - дегенерован1. Нез'ясованим, однак, залипило-ся питания, чи с статева зр1лють Т1ею межою, июля яко1 телиця стае повноцшною в hkocti донора, та з якого в1ку можливо отримувати нормальн1 зародки В1д телиць в т!й же к1лькост1, що 1 В1д дорослих тварин. Для В1дпов1д1 на це було проведено досл.даення по визначенню ефективностг гормонально1 1ндукци суперовуляци та вилучення ембрюн1в у тел1щь • безпосередньо пюля становления статевог цикл1ЧНост1 та визначенню зэл9кност1 Mis ембрюпродуктивнютю та висом телиць.

Спостореючшяш, проведения! на II телицях даерсеПско1 породи встановлено, що ознаки статею1 цикл1чност1 у б1льшос-Ti тел!щь з'являються у 7-8 мюячному вщ1. ■ Проте nepail отатав1 цикли мають нерегулярний характер, з подовженням чи скороченням м1жестрального перюду з коливаннями В1Д 16 до 39 дн1в. Нормальней ритм статевих цикл1В у б1льшост1 телиць спостер!гввся з 10-11 мюячного вшу. ■

Застосування аналогу простагландину. F,,^. - клопростенолу у теЛиць в порюд становления с'татево1 цшиичност1' у багатьох випадках не супроводкувалось проявом . охоти. Встановлено ' за-лежнють mis bikom телиць та ефективнютю ди клопростенолу (таблиця I). •

Пюля двократного (з штервалом -10, Д1б) впутршиьо-м'язового введешт клопростенолу у доз1 500 мкг за 1н'скщв в охоту прийшли т1льки 20% тварин 8-9 мюячного В1ку. У той EQ час телищ 10-11 та 12-13 мюячного ыку в б1льшостх прореа-гували проявом охоти (63 та 83%, В1ДП0В1ДН0). 1мов1рно, що В1дсутаютъ охоти пюля обробки клопростенолом пов'язана з Н9П0ВН0Ц1ННЮТЮ перших статових цикл1в та В1дсутнютю в яеч-нику ковтого Т1ла на момент парентерального введения аналогу простагландину F2a .

- б -

Таблица I.

Проявления еструсу п1д вшшвом клопростенолу у телиць р1зного В1ку в перюд стайовлення статево1 .

ЦИКЛ1ЧНОСТ1.

Показники

ОброОлено тварин, гол. К1льк1сть тварин, як1 проявили еструс, гол. % тварин, що проявили еструс

В1К телиць, мю.

8-9 10-11 12-13

50 52 65

1С 33 54

20±5,71 63±5,7б 83-4,69

Враховувч1 попередн1 спостерехення, прийшли до висновку, що гонадотропно-простагландинову обробку з метою 1ндукци суперовуляци сл1д починати не ранше 10 мюячного В1ку. Досллдних тварин розпод1лили на групи: 10-11, 12-13, 14-15, 16-17, 1С та старше мюячного вису (таблиця 2). Р1вень супер-овуляц1йно1- ре акци у тварин р1зного в1ку суттево не р13-нився. К1лькють жовтих т1л в яечниках як у телиць, що були оброблен! гормональними засобами безпосередньо пхсля наступу статево! зр1лют1 (у ю-П мюячного В1ку), так 1 у бхльш дорослих тварин був приблизно одааковим. Це пхдтверджуеться 1 отриманими результатами вилучення енбрюн1в та яйцеклггин, серодаи» зб1р яких ¿клав вютовадю В1ку тварин-донор1в: 4,5^ 0,90 , 5,0±0,91 , 4,?±1,25 , 5,3±0,58 , 5,1±1,42 (Р>0,1).

Суттвва р1зниця встановлена. по процентному виходу ноумальних зародкхв.Так, у тварин 10-11 мюячного в1ку'в1н склав липе 16%, у телиць 12-13 мюящв цей показник дор1в-шовав 30* 1 був достов1рно нижчлм у пор1внянн1 з.показниками б1льш старших тварин (?<0»001 .та Р<0,005, в1даов1дно). У тварин 14-1В мюячього вису. В.ИХ1Д нормальних ембрюн1в доршио-вав £9% .1 був Олизький до показника тварин у вщ1 16-17, 18 та старше мюящв (Р^0,1>.

Таким чином, гонадотрошо-простагландинова обробка тварин безпосередньо пюля наступу статево1 зр!лост1 супровод-куеться суперовуляц 1йною реакцюю приблизно на тому ж рши,

ЩО 1 В УвЛИЦЬ, ЯК1 ДОСЯГЛИ ф1310Л0Г1ЧН0.1 Зр1Л0СТ1 (13-18

Таблиця а.

Ефективнють 1ндукци суперовуляци та отримання

ембрюн1в у телиць в залежност! В1Д В1ку донор!в.

Показники But телиць-донор^в, мю.

10-11 12-13 14-15 16-17 18 Г ÇT

К1льк1сть тварин, що обробляли, гол. 6 5 7 8 8

К1лькють тварин, що прореагували суперовулятею, гол. 4 6 7 6

% тварин, що прореагу-Bajffl суперовулятею 67 80 86 87 75

К1ЛЬК1СТЬ овуляцШ (Ж.' в середньому на сброб-лену тварину,М±т,шт. . '.) 5,2 - 1,68 5,6 ± 0,74 5,6 ± 0,75 6,4 ± 0,75 6,1 ± 1,82

К1ЛЬК1СТЬ ОВуи1ЯЦ1Й (к.т.) в середньому на тварину.що прэро лгувалЕ суперовулятею, М±т,шт. 7,7 ~ 0,63 7,0 ±0,57 6,5 ± 0,75 7,3 ± 0,66 8,1 ± 1,70

Отримано зародк1в та ЯЙЦ6КЛ1ТИН, всього.шт. 18 . 20 29 37 31:

в середньому за одне вимивання,м±ш,шт; в т.ч. нормальних ембрюн1В, всього, шт. 4,5 : ¿ 0,90 3 5,0 ± 0,91 6 .4,9 ± 1,25 17 5,3 ± 0,68 23 5,1 ± 1,42 20

в оередиьому за' одне" вимивання,М±т,шт; ' 0.7 - 0,47 1.5 i" 0,41 12,8 ±0,79 3,3 ± 0.68 3,3 ± 1,33

дегенэрованих ембр1о-Н1В, всього.шт. 12 • Ц 8 8 7

в серздньому за одно вимивання,М±т,шт. яйцекл1тин всього, шт. з;о ± 1,08 3 2,7 ±0.85 " 3 .1,3 ± 0,99 4 .1.1 - 0,40 6..- 1,2 ± 0,47 4

в середньому за од&е вимивання, Mtm.fflT. 0.7' ± 0,25 0,7 - 0,48 0,5 ± 0,42 0,8 ± 0,34 0,7 ± 0,43

Вих1д нормальних ембрюн1в,Х 16 t 8,89 30 ±10,51 6» ± 9,29 62 ± 8,08 64 ± 8.76

мюячного вшу). Але при цьому встановлено, що к1лькють нормальних зародк1в у телиць, як1 були оброблеш на супер-осулящю безпосередньо шсля становления статево1 циклхчнос-Т1, дужв мала. На. П1дстав1 отриманих результата мохна заключити, що викликання суперовуляци сд1д здШснювати у телиць не ранше, як у вшх 14-15 мюящв.

2.3апл1днэнн1сть телиць шсля використання 1х, в якоси донор!в ембрюн1в.

Було вивчено питания про в1дновлення репродуктивно1 функщ1 у телиць ш.сля суперовуляци та нех1рурпчного вилучення зародкгв. В день вилучення зародк1в телицям вводили 500 мкг клопростенолу вкутршньом' язово для запоб1гання персистенци жовтих Т1Л, що утворились шсля суперовуляци. Пюля отримання ембрюн1в проводили спостереження з щллю виявлення телиць в охот1 та 1х ос1мен1ння. Пюля вилучення ембрюн1в телищ проявили охоту в середньому через 9,8 доби. Для абсолюта 61лыпост1 телиць осгменшня е першу пюля отримання зародк1В охоту було безрезультатним, незалежно В1Д кратносп використання тварин як донор1в. Зашиднилися лише 2 телищ з 43 (4,7%).

В1д ос1мен1ння в другу охоту, яка мала мюце в середньому через 30 дн1в пюля вилучення зародив, стали Т1льними 10 телиць °бо 23,3% Найбхльша к1лькють досл1дюк тварин, колишние доноров, незалежно В1д кратност1 1х використання залл1.днилася в1д осшенлння в. третю охоту (всього 27 телиць, 52,8%). Таким чином, повне вхдновлення в!Дтворювально1 зда~ност1 у бдльшост1 телиць в1дбулося в соредньому через 50 дн1в пюля отримання ембрюшв.

Суперовуллщя та 1ех1рург1чне вилучення зародк1в суттево не впливало на г.ро явления у телиць статево1 цикл1чност1. Але сл1д зазначити," що парантеральне введения клопростенолу у лютеальну фазу при природньому статевому цикл1 приводить тва-рину в стан еструсу через 48-72 години, тод1 як у телиць з суперсвулящею цей перюд був майке 10 дгб, що, 1мов1рно, пов'язане з бшьшою тривалютю лютвол1тичного процесу.

З.Ефективнють додаткового використаняя при 1ндукци

суперовуляц!1 нейротропного препарату -прозврину.

Незважаючи на те, що проведено багато досл1дкень направ- ' лених на пошук бюлопчно активных речовин, якх полшшували б результата отримання ембрюн1в, нам не biäomi робсти по зас-тосуванню при викликанн1 супоровуляци нейротропних засоб1в. В той же час з ветеринарно-г1неколопчно1 практики В1дсма добра сумюнють та офективнють застосуванння нейротропних засобхв 1 гонедотропшу СЖК.

Проведано досл1дження по використання нейротропного за-coöy - прозврину у комплекс! з гонапотропним гормоном (ФСГ) та аналогом проотагландину F2a (клопростенолом) при лндукцп суперовуляци у KopiB та толиць-донорю. Прозерин застосову-вали в загальнонрийнятих дозах трич1: за 48 годин до початку ооробки ЗСГ, в порший день обробки !СГ та через 48 годин пюля neprnoi хн'екци клопростонолу (на початку охоти).

Перши? д!4;л1д був проведений на одн1й rpyni телиць в ДИНВМ1Ц1, при цьому кокна тваринэ Зула оброблена один раз з засуосуванням прозврину, а другий раз по звичайшй схем1, тлбто без використання нейротропного препарату.

Проведет досл1джоння показали, що практично по bcim показникам обрйбка донор1В з використанням прозврину була б1льш ефвктивною, хоча й не встановлено статистично достов1р-но1 р1зниц1. Загальна кхлькють отриманих зародкха та яйце-кл1тин склала в середньому за одне вимивання 7,0, 1 була вица, Н1Ж у контролх на 1.4. При цьому р середньому на телицю-Хонора отримано на '1,1 нормального ембрюна больше, винд •нормальных зародк1в склав 73*, 1 був бипьший.на 11%, Hl» у контрол1.

■ Другий досл1д проведено на коровах, як1 мали багато-разов1 безрезультатн1 отметння внасл1док захворизвння ва ендометрит. Коровам, що були зайнят1 в досл1д1, була надана в1дпов1дна ветеринарно-г!неколопчна допомога, пюля чого одних кор1в-донор1в обробляли по схем1 з використанням прозврину (досл1д), других - без використання цього засобу (контроль) (таблица 3). В1д тварин досл1дно1 группи отримано в середньому 7,4 ±0,93 ембрюн!в та яйцэшитин. В контрольна

Таблица з.

Ефективнють застосування схеми обробки на супвроьуляц1с, що включае прозерин, при викориотанн1 йк донориз Лор1в, що були вибракуван! внаслгдок хвороби матки.

Показники Тварини.що оброб-лен1 з застосуван-ням прозерину (досл1д) Тварини.що оброблещ без застосування прозерину (контроль)

К.1ЛЬК1СТЬ ТЕчрин, що обрс-Слено.гол. 18 19

К1льк1сть тварин, що прореагували суперовуляц1€ю,гол. 15 11

* прореагувавших суперовулятею тварин 83 57

К1ЛЬК1СТЬ ОВУЛЯЦ1Й (ж.т.) в середньому на оброблену тварину,м±т,1 т> 7,2+0,81 4,810,83-

К1ДЬК1СТЬ ОВУЛЯЦ1Й (ж.т.) в середньому на тварину.яка прореагувала суперовулятею. Миг., шт. 8.6±0,55 8,2±0,76

Кш>к1сть тварин, В1Д яких отримано ембрюни.гол.' .14 10

Отримано еморюн1В та яйцеклгпш за одна вимивання, Мш.шт. 7,410,93 5,110,58

в т.ч.

нормальна* ембр1'сн1В 4,3±1,39 2,010.29

дегенерованих ембрюн1в -1,9±0,£1 2,210,46

яйцешитин 0,810,22 0,910,22

ВИХ1Д нормальних ембрюнич % 59±4,68 3916,89

груп1 загальний зб1р ембркянв та яйцеюнтин склав в серед-ньому 5,1^0,58: Р1зниця статистично достов1рна (Р<0,05). К1лькють нормальних зародк1в в сервдньому на донора дослщ-но1 групи дор1внювала 4,3-1,39, що достовхрно на 2,3 б1льше, Н1зс на донора контрольно1 груш (Р<0,01). Вихгд нормальних зародк1в у донор1В, що були оброблвн1 з виксристанням про-зерину, у пор1внянн1 з контрольном показником був достов1рно вищим на 20%.

4. Ефективнють додаткового застосування синтетичного гонадотротаого ршзшг-гормону при 1ндукц11 оуперовуляцп.

В зв'язку з тим, що було показано, що парентеральна введения гонадотропного ршизшг-гсрмону (Гн-РГ) аОо його синтетичких аналопв тдвицус конце чтращю ендогенного ЛГ в кров1 до передовуляторного р1вня, нами проведено дослддкення 1Ю додатковоуу використанню цього засоба при обробщ кор1в-донор1п на. суперовулящю. В1домо ряд препарат1в, синтетичних Гн-РГ, з яких нами був застосований■ Диригистран, виробництва ф1рми Спофа (Чех1Я). В звя'зку з тим, що овуляц1я фол1кул!в у кор1в-донор1в в1дбуваеться кллька годин, було використано три дослццп групи кор1в. Усш досл1дним твари-нам внутрипньом'язово вводили б мл препарату Диригистран (200 мкг активно 1 речовини) одноразово, При цыму коровам першо1 до'сл1дно1 групи синтетичний Гн-РГ вводили через 46-48 годин пюля 1н'екц11 клопростенолу; .що в1дпов1дало початку т1чки; коровам друго1 группи - через 54-56 годин, тобто. в середин1 Т1чки, .'при яскравому прояв1 ознак .охота; коровам третьо1 группи -через 70-72 години, тобто. в к1нцевий перюд т1чки. Контрольних тварин лбробляли без використання Гн-РГ. Результата проведеного досл1дження представлен! у таблищ 4.

Середн1й р1вень суперовулящйно1 реакци досл!дних тварин, нэзаленно в1д часу застосування Гн-РГ, був приблизно таким ке, як 1 у кор1в-донор1в у контрол1. При цьому фол1ку-ли третьог фази розвитку, як1 не овул1рувалн,. В1даичен1 як в яечниках кор1*в контрольног груш, так 1 тих, яким додатково вводили сшгтетичний Гн-РГ.

.Таблиця 4.

Ефективнють застосування синтетичного Гн-РГ при викликашц суперовуляцп у кор!в-донор!в

Показшпш введения ш-рг пюля ш'екцп клопростенолу через ьез застосування Гн-РГ (контроль)

46-48 г. 54-56 Г. 70-72 Г.

к1льк1сть тварин, що оброблено.гол. 8 7 8- 12

Кллькють тзарин, що прореагували суперовуляц1сю,гол. 6 5 5 8

% прсреагувавашх суперовулятею тварин 75 71 62 67

К1льк1сть овулящв (ж.т.) в середньому на оброблену тварину,М±ш, шт. б,8±1,6Э 5,711,59 5,911,93 5,811,20

КШ>к1сть 0вуляц1й (*.т.) в середньому на тварину.яка прореагувала суперовулятею,Мил.тт. 9,111,27 8,010,83 9,410,92 8,710,59

к1льк1сть фол1кулхв(Фг! пр не озулхрували Мип,шт. 2,310,49 2,610.68 3,210,80 2,610,42

Отримано ембркшв та яйцеюитин за о дне вимивання, кит ,тт. 6,311,42 6,410,50 4,810,63 6,610,81

в т.ч.

норыальних ембр!0Н1в - 4.3±1,25 4,^10,93 3,810,50 4,010,52

дегенерованих ембркшв. 1 яйцеюитин 2,010,54 2,210,59 2,010,70 1,610,62

Вих1д нормальвих ем'рюн1в, % 6817,23 6617,49 65±6,67 71±5,77

- 13 -

Не встановлено достов1рно1 ргзнит по к1лькост1 отрима-них ембрютв та яйцекл!тин в середньому на донора: 6,3±1,42, 6,4-0,50, 4,840,63 та £>,6±0,81 штук, в1дпов!дно. Кдлькють одержа1шх нормальних сародк1в при цьому також суттсво не. В1др1знялась (Р>0,1).

Отримащ результата вказують на тэ, що у кор!в, обробле-1гах на супоровуляц1ю, достатньо ендогенного ЛГ для зэбозпечен-ня овулящ.1 б1льшост1 фол1кул1в. Иаявнють у лютеальну фазу деяког к1лькост1 фол1кул1в, що но овул1рувзли, с нормальним явтцем для ясчник1в июля 1ндукц11 суперовуляци. Додаткове . застосування синтетичного Гн-РГ не викликае додаткозог К1ль-кост1 овуляцгй, за рахунок яких могла б зб1льшитись кишкють отримачих ембрюн1в.

5. Ефоктивнють використання фрагмент 1в трофобластично! тканини при трансплантат 1 ембрютв рецтпентам.

Вгдомо, що антилюте0л1тична роль зародкового диску (ембрюбласту) в дошплантатйний перюд невелика, переважно цю функщю виконус трофобласт. Зниження к!лькост1 живих трофобластиччих кл1тин внаслщж впливу низьких температур, токсично 1 ди крюпротектор1в, мвхангчних пошкоджень супро-воджусться послаблениям антилюте0л!тичних сигнала. В зв'язку з цим були проведет досл1дження по трансплантат 1 ембрюн!В з одночасним внесениям у матку рецшпенпв додатково1 К1ль-кост1 трофобластично1 тканини.

На першому етат робота в1дробляли технологи) отримання • та тривалоро збер1гання фрагментгв трофобласту. Фрагмента отримували з зародк1в в перюд з' 12 по 19 день В1Д зашиднен-ня. Використовували нех1рурпчний метод вилучення зародтв.

За допомогою спещалыюго леза р1зали зовнишпо оболонку зародка (трофобласт) на фрагмента довжиною 0,3-0,8 мм. Фрагмента, котр1 чали ембрюбласт, видаляли з досладу. Про киттездатнють отриманих фрагмента судили по розвитку IX у трофобластичн1 вез1кули через 24 години теля початку культивування в соредовищ1 Дюльбекко (з додаванням 20% феталшо! сироватки) при температур! 38-39 °С. Проведение!

дойидкеннями нв встановлено суггсво1 р1зниц1 в здатност1 до розвитку фрагмент1в отриманих з трофобласту зародк1в 12-17 денного В1ку: • 92-97% фрагмента при культивуваши утворювали трофобластичн1 вез1кули. Деяке достовхрне знихення Ц1е1 здат-ност1 в1ДМ1чене у фрагмента, котр1 отриман1 з трофобласту 18-19 денних зародк1в (80-83%). Зародки 12-13 денного В1ку мають довжину 1-3 мм, що робить немокливим отримання достат-ньо1 К1ЛЬК0СТ1 фрагмент 1В. Зародки 18-19 денного вшу, мають довжину до 20 см, внасл1док чого ефективнють IX нех1рурпчно-го вилучення суттсво знижуеться. Оптимальним отроком отримання зеродк1в для послхдуючого одержання фрагмент1в тканини трофобласту с перюд з 14 по 17 день статевого циклу.

0триман1 фрагмента трофобласту крюконсервували шляхом прямого внесения ,в зр1джений азот. При цьому була вивчена ефективнють к1лькох режим1в насичення крюпротекторами, як1 ран1ше використовувались при в1тр.1ф1каци морул та бластоцист. Найб1льш ефективним виявився режим, запропонований Мессшом (Маав1р А., 1989) ( 10 хвилинна еквиибратя 'В розчин1, що мютать 10% глшерину, 20% 1,2 пропандюлу на фосфатно-солевому буфер1 з додаванням 20% фетально1 сироватки, потш перенос в середовице, що складалося з 25% гл!церину та 25% 1,2 пропандюлу на фосфатно-солевому буфер1 з додаванням 20% фатально1 сироватки), що забезпечуваь виживаемють 96% фрагмента.

Метою наступного експерименту була перев1рка наявност1 у деконсервованих фрагменту трофобласгачиш тканини антилютео-Л1ТИЧН01 ди. Досл1дним -тваринам у лютеальну фазу статевого циклу трансцерв1кально у порожнйну малки вводили фрагмента тканини трофобласту, та спостер1гали за проявом статеьо1 цикл1чност1 для визначення тривалост1 мгжестрального перюду. Проведен1 спостереженая (таблиця 5) показали,, що июля введения у матку фрагмента трофобласту мала мюце затримка черговог охота у II телиць з 14. М1жестральний перюд при цьому збшьшувався В1Д 2 до 19 дн1в, в середньому на 6,7 дня. Сере дня тривалють статевого циклу при цьому склала 27,5 цнхв, а у розрахунку на тварин, в яких мала мюце затримка наступу еструсу, 29 дн!в.

Таблиця 5.

Вплив шдсажених у матку фрагмент1в трофобласту на тривалють статевого циклу телиць.

Номер тварини В ДОСЛ1Д1 1ндив1дуальна тривалють статевого циклу, ДН1В. Тривалють статевого циклу июля шдсадки фрагменттрофобласту, ДН1В. К1ЛЬКЮТЬ ДН1В, затримки черго- вого еструсу, (+ - >

1 19 24 +5

2 21 30 +9

3 21 20 -I

4 • 20 28 +8

5 .22 41 +19

6 20 29 +9' '

1 21 25 +4

8 19 29

9 23 29 •К-

10 22 22 0

11 20 32 +12

12 19 30 +11

13 23 25 +2

14 21 21 0

В серед-ньому 20,8 27,5 +6,7

На другому етят робота вивчали вплив фрагмант1в трофо-бластачно1 тканини на прижизнють ембркшв, цо трансплан-тован1 рецишентам. Експериментальн 1 пересадки зд1йснювали з додатковим використанкям фрагментгв трофобласту, для чого останш розмщувались у пайетах сум юно з ембрюнами (по 3 фрагмента на I ембрюн). Контрольн1 пересадки виконували без застосування трофобластачних фрагмента. При використанн1 фрагментгв трофобласту (таблиця 6) приживнють ембр1СН1в у телиць-рецип1ент!в була вищою в кожному з трьох експеримен-Т1в на 17, Ю, 20%, в1Дпов1дно.

Таблица 6

Вшит тдсахених у матку фрагмент1В тканини трофобласту на приживнють ембрюню у реципюнтю.

Пересадка з фрггментами трофо- боз фрагмента трофо-

ембрюню бластично! тканини бластично! тканшш

пере- прикилося прижив- перо- прижилося прижив-

саджоно у рецшп- нють саджено / рецип1- н!сть,

ембрю- cht1b, шт X ембрю- cht1b, шт X

н1в, шт ню. шт

св1жеотри-

ианих 14 8 57 15 б 40

крюкон-

сервованих

досл1д I 55 24 43 51 17 33

досл1д 2 27 • 14 52 28 9 32

Всього та -

в серед., М±т (*) 96 • 46 48-5,02 94 32 34^4,86

Середня приживнють зародк1в, що трансплантоввн1 в комплвкс1 з фрагментами трофобластично1 тканини, була на р1Вт Н1 481, у той час як без використання фрагмента - 34*. Отри-ман1 результати мають статистично достов1рну рюницк (Р<0,05), що вказуе на дощльнють . використання фрагмент 1в трофобластично 1 тканини при пересадках омбрюшв рецтиентам.

6. Розробка 1нструментар1ю для вилучення амбр юн !в. штучного ретенция та пересадки зародкю.

Нами розроблено двоканальний катетер Х-2К , який вико-ристовусться як елемент Харыивськог технологи овотронс-плантаци. Особлив ютю катетера Х-2К с можливють пгдбору по довжши гнучкого зонду в зале*ност1 вхд величини рог!в матки тварини-донора. При .цьому замша одного зонда на шшй не потребуе замши та п1дбору стилету, який можна фхксувати в р1зних положениях. Металевий корпус катетера в комплекс1 з стилетом забезпечус загальну меднють конструци не оби дну п1д чао катетеризаци статевих плях1в, та сприяе пгдвищенню Пронинавчо1 здатност! 1нструмента. На вхдмхну в1д м'яких

(резинових, шыимерних) двоканальних катэтер1в, корпус катетера Х-2К не перекручуеться та не заломлюеться. Наявнють у комплект1 катетеру спетального ктцевика-розширювача дозво-ляс ЗД1ЙСНИТИ катетер!зац1ю у випадках використання тварини з особливо важким для введения 1нструмвту цврвпсалъят каналом.

Другою особливютю запропонованого катетера с можливють забезпечення в комплекс1 з системою емкостей комплекту "Емб-рюн" закрито1 циркуляци промивно1 р1дини. На В1дмшу в1д 1нших двоканалъних 1нструмент1в емкост1 для подгч.1 та збору промивног р1дини з'едауються з катетером Х-2К незалежно В1Д наявносп в його канал1 стилету через боковий патрубок. Це дае змогу зд1йснити цю оператю попередньо у вшюв1дних сан1тзрних умовах, 1 не виконувати и безпосередньо при робот1 з твариною-донором , що особливо важливо при робот1 в умовах ферми.

Пор1вняльн1 випробування катетера Х-2К показали, що при його використанш у -кор1в з легкими для катетер1заци статевими шляхами вилученнють зародк1в Сула приблизтто такою я, як 1 при застосуванн1 базового гнструменту. У тих випадках, коли корови-дон<?ри мали важкий для катетер1заци церв1кальний канал виявились переваги катетеру Х-2К, лкий забезпеЧив вилученнють зародкгв на р1вн1 72% В1Д к1лькост1 жовтих Т1л, що на 15% б1льше Н1ж при використанн1 базового вэрханту 1нструменту (Р<0,05).

Випробування катетеру Х-2К на телицях-донорах (таб-лиця 7), церв1кальний канал яких в лютеальну фазу статевого циклу особливо вазкий для проведения по ньому 1нструменту, також виявили переваги запропоновано1 нами конструкци. Кэте-тер1защю вдалось зд1йснити у 14. телиць 13 15. (93%), тод1 як при застосуванн1 базового 1нструменту -.у 8 з II (78%). Вилучвтистъ зародтв в1д числа жовтих Т1л склала 74% 1 була достов1рно на 12% р:щс контрольного результату (Р<0,1).

Таблиця 7.

Вилучнють ембрюн1в та яйцекштин у телиць при використанн! розробленого (Х-2К) 1 базового катетер!в.

Тип инструмента

Показники Базовий Розроблешй (Х-2К)

Кишкють тварин, всього, гол. II 1 15

К1льк1сть тварин, у яких вдалося провести катетеризацно.гол. 8 1 14

( * ) К1льк1сть жовтих .Т1л: всього та в середньому на донора, шт-. ( 72 ) 72/^,4 ( 93 ) 122/8,1

Отримано ембрюн1в: всього та в середньому на донора, шт. Вилученнють ембрюн1в яйце-кл!тин,% в!д числа жовтих тлл 45/4,1 62-5,72 90/6,0 74-3,96

Нами запропоновано новиЯ 1нструментар1й ОСХАР для штучного осшвнишя кор1в та телиць. .

Розроблено дв1 модиф1кац!1 ОСХАР-1 та ОСХАР-2. ОСХАР-I (довхина корпусу 100мм) використовусться переважно при мано-цервлкальному метод! оошеншня. ОСХАР-2 ( довжина корпусу Б00 мм) застосовусться при ректо- 'та вй.зоцерв1калъному методах остентня. При застосуванн! ОСХАР-1 - для ректо- та в1зоцерв1кального оохмен1ння використовусться савталъияй штовхач-подонжувач.

1нструментар1й ОСХАР використовусться переважно для ослмен1ння спермою, яка заготовлена у закритих гранулах за Харк1вською технолог 1ею, що поширена в Укра1Н1 та РосИ. При цьому на вщину В1д днструменив, щд використовувались рашяе, не потребуемся попередня перфорацгя оболонки спермо-дозк. Завдяки наявност! у пристро! капсулорозкривача та особ-

ливостям конструкцп штовхача, . розгерметизащя оболонки гранула в1дбуваеться безпосередньо в статевих шляхах (цервх-кальному канал1) в момент ос1мен1ння. Це виключае можливють втрат сперми, внаслщок дострокового виикання з капсули, та м1кробно1 контомшаци и при П1ДГотовщ та введению 1нстру-мента- в статевий тракт тварини.

Розробка 1нструменту ОСХАР проведена з врахуванням мож-ливост1 використання сперми у пайетах (соломинках), заготов-лено1 за французською технология, що поширена у розвинутих крашах св1ту. Для використання сперми у пайетах необхгдно ¡у подовжувач1 зд1йснити зам1ну одного штовхача на тягай, спецлально призначений для пайст. Капсулорозкривач лнструмен-ту ОСХАР виконаний з можливютю щ1льно1 стиковки з пайетою, ¡до запоб1гае втратам сперли при виведенн1 и у цервхкальний канал.

Розробка' модернюованих пристро1в ОСХАР була зд1йсне-на у рамках програми по створенню лнструмвнтарио для ембрю-транстплантаци, так як штучнэ ос1мен1ння тварин-г_;нор1в е елементом технологи отримання зародачв. Випробування запро-понованого гнструментарио на коровах. та телицях-донорах показало, що загоидненнють яйцекл1тин знаходиться на р1вн1 близько 90* 1, таким чином, по ефективност1 - застосування 1нструмент ОСХАР не гаступаеться крацим св1Т0вим аналогам, таким як катетери Кассу. • ,

Нами розроблено також шструмент для пересадки ембрюн1в рецшиентам УПЕ-1.

1нструмент УПЕ-1 конструктивно близький ло шструменту ОСХАР, що використовуетьоя для ос1мен1ння спермою У пайетах. Але, на В1ДМ1НУ В1д останнього, пристр1й для пересадки мае значно менший зовншшй диаметр корпусу (4 мм) та бзльшу довжину (550 мм), що пов'язане з застосуванням шструменту у лютеальну фазу статевого циклу, коли аийка матки закрита, та необх1днютю введения його у глибок1 В1дщли статевих илях1В.

При проведоюи трьох сер1й пересадок з застосуванням пристрою УПЕ-1, досягнуто приживнють 56, 42, 38%. Такт* чином, ефективнють застосування розробленого пристрою знаходиться на р1вн! результат!в використання в!домих модаф!кац1й

- 20 -

катетеру Кассу для трансплантаци.

ВШЮВКИ.

1. В перюд становления ститево1 цшиичност1 у телиць застосування аналогу простагландину Р2а ~ клопростенолу мало-ефективне 1 викликас лютеол1тичний ефект та проявления еструсу т1лыш у 20% тварин, що пов'язане з неповноцшнютю перших статевих циюив.

2. Статевий апарат телиць безпосередньо пюля становлен-ня статево1 функци здатний реагувати суперовуляцюю на обробку екзогенш«м фол1кулостимулюючим гормоном в комплекс1 з Ююпростенолом. Однак, блльшють отриманих при цьому зародк1в мають ознаки дэгенераци, а к'дыисть нормальних ембрюн1В не перевщус 16%.

.3. Порюд, з якого доц1льно починати використання телиць як донор1в не сп!впадас з часом наступу статево1 зриюстг, а в1дпов1дас 14-15 мюячному вхку, коли ,вих1д нормальних зародклв у донор1з наближаеться до 60%.

4. Пюля використа"ня телиць як донор 1в, Ьашидненнють влд ослменишя в першу охоту духе низька, бллыиють (63%) тварин зашиднювться у трети охоту, в середньому через 50 дн1в пюля отримання ембрюн1в.

5. Посднання обробки фол1кулостимулюючим гормоном та клопростенолом з обробкою нейротропним засобом - прозарином сприяе П1двищекню к1лькост1 нормальних ембр1Ш1в 1 особливо ефективне при використаши кор1в-донор1в, що мали порушення ре продуктивно! функци, .'К1льк1сть нормальних ембрюшв при цьому больше в середньому на 2,3 штуки.

. 6. Додаткове використання при шдукцп суперовуляци синтетичного гонадотропного рил131нг-гормону не впливае суттево на число овуляцгй та кигькхсть ембрюн1в 1 лйце-КЛ1ТИН, незалежно В1Д перюду його застосування.

7. Отримання зародк1в для наступного одернання В1д них фрагмента трофобласту доцшьно зд1йснювати на 14-17 день статевого циклу тварини-донора. Для довготривалого зберхгання фрагмент1в доц!льна крюконсерватя шляхом прямого внесения в зр1джений азот при використаши кс.шлексу прониклих крю-

- 21 -

протектор« - глщер1ну та 1,2-пропандюду.

8. Введения деконсервованих фрагмента трофобластичшл тканини в порожнину матки у лгтеальну фазу статевого циклу викликас антилютеолничний ефект 1 супроводжуеться затримкою чергового еструсу на 2-19 дн1в у б1льшост1 тварин, подовжуючи тривалють статевого циклу в середньому до 27,5 дн1в.

9. Застосування фрагмент1в трофоблатично1 тканини, шляхом гх введения у порожнину рогу матки рвцшиснта разом з ембрюнами, що трансплантуються, сприяе шдащвнкю приживнос-Т1 на 14%.

ПРАКТИЧН1 ПР0П03ИЦИ.

1. При ' використанн1 як донор1в телиць молочних пор1д, гормональну 1ндукщю суперовуляци та нехгрурпчне вилучення зародк1В СЛ1Д здШснювати не ранше, Н1ж у 14-15 мюячному в1ц1.

2. Для заплдаення телиць, по. завершению використання IX як донор1в, доц1льно здхйснювати штучне осшен1ння через 30-50 дн1в пхсля отримання ембрюшв, у другу та трети охота.

3. При використанн1 -кор1в-донор1в,' як1 мали порушення статево1 функци, реломендуеться схема, що посднус обробку фол1кулостимулюючим гормоном та клопростенолом з застосуван-ням прозерину..

4. Рекомендусться при трансплантаци ембрюн1в тваринам-рецшиентам додатвово використовувати фрагмента трофо-бластичног тканини.

5. Двоканальний катетер Х-2К рекомендусться для нех1-рурпчного вилучення ембрюнхв у кор1в та телиць-донор1в.

6. Гнструменти типу ОСХАР рекомендуються для штучного ос1мен1ння кор1в та телиць-донор1в; пристр1й УПЕ-1 - для пересадки ембрюнгв тваринам-рецшиентам

- 22 -

СПИСОК PQBIT, ОПУБЛ1КОВАНЙХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦП:

1. Получение эмбрионов крупного рогатого скота. - Тезисы докладов Республиканской научной конференции . "Состояние и перспективы развития биотехнологии в животноводстве", Харьков, 1988, с.70-71 (в сп1ьавторств1). ■

2. Криоконсервация частиц трофобласта. - Сельскохозяйственная биология, Москва, 1992, N 2, с.148-152 (в ствавтор-

ctb1).

3. Методика досллджень трофобластичних В131кул як продуцента штерферон1в, необх1дних для розвитку i 1мплантацИ зёродкгв. - Тези допов1дей науково1 конференци "Нове в методах зоотехн1чних досл1джень", Харкхв, 1992, с.156-157

(в сп1вавторств1 ).

4. Использование некоторых биологически, активних веществ в методиках индукции суперовуляции. - Тези доповдай науково1 конференци "Нове в методах ;зооте'хн1чних.досл1даень", XapiciB, 1992, с.152-153 (в сй1вавторств1).

5. Совершенствование метода криоконсервации эмбрионов -Зоотехния, Москва, 1993, N5, с.21-24 (в сп1вавторств1).*

6. Застосування люте1Н1зуючого ршнынг-гормону при викликанн1 суперовуляци у кор1в-донор1в. - Матер1али науково-практично! конференцИ "Hobi розробкй агропромисловому комплексу", Нижн! ворота, 1993, с.III.

7. Методика индукции суперовуляции у коров после перенесенного эндометрита. - Материалы всероссийской научной и учебно-методической конференции по акушерству, гинекологии и биотехнологии размножения животных, Воронеж, 1994, с.184-185 (в сп1вавторств1).

8. Применение фрагментов трофобластической ткани при трансплантации эмбрионов. - Материалы всероссийской научной и учебно-методической конференции по акушерству, гинекологии и биотехнологии размножения животных, Воронеж, 1994, с.182-183 (в сп1вавторств1).

9. Improvement of attachement rate oi bovine embryos ai ter transier wlth trofoblaatlc fragnenta. - First Integrated Européen Conférence, Krakow, Poland, 1994,

- 23 -

р.207-208 (в сп1вавторств1).

10. Отримання 1 крюконсервацхя фрагментхв трофобласту велико! рогато1 худоби. - Тези доповхдей першо1 м1кнародно1 конференци молодих вчених та спвщал1ст1в "Селекцлйно-бютвхнолопчн1 метода використання генетичного потешдалу", КИ1В, 1994, с.207-208 (в сш.вавторств1).

II.. Трансплантатя ембрюн1в стльно з фрагментами трофобластичнох тканини - Тези допов1дей першо1 м1кнародно1 конференци молодих вчених та спещал1ст1в "Селекц1йно-бютехнолопчн1 метода використання генетичного потенщалу", Ки1в, 1994, с.91 (в сп1вавторств1).

12. ОСХАР - современный инструментарий для искусственного осеменения животных. - Информационный лист МНПА "Эмбрион", Киев, 1995.

13. Устройство для извлечения эмбрионов у животных -Патент СССР N 1812978 от 02.07.92.

14. Устройство для извлечения эмбрионов у животных -Патент СССР N 1812979 от 02.07.92.

15. Устройство для пересадки эмбрионов животных -Патент СССР N 1802702 от 08.10.90.

16. Устройство для пересадки эмбрионов животных -Патент СССР N 1792326 от 01.II.91.

17. Устройство для осеменения животных. - Положительное решение о выдаче патента от 23.09.91 по заявке N 4841251.

-24-

Сушко А.Б. Технологические приемы повышения эффективности получения и трансплантации эмбрионов крупного рогатого скота. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.27. - биотехнология. Институт животноводства УАА11, Харьков, 1996.

В работе изучено значение возраста телок-доноров при получении эмбрионов; исследованы эффективность дополнительного применения прозерина и гонадотропного рилизинг-гормона при вызывании у доноров суперовуляции, а также фрагментов ткани трофобласта при пересадках зародышей реципиентам; предложены модернизированные инструменты для эмбриотрансплантации.

Sushko А.В. Techniques for Increasing bovine embryo collection and. transplantation efficiency. Dissertation for Candidate of Sciences (Agriculture) In speciality 06.00.27.-Blotechnology. Institute of Animal Science of UAAS, Kharkov, 1996.

The work studies the Importance of the donor heifer's age at embryo collection, Investigates the efficiency of supplementary application of proaerlnun and' gonadotrophs realeaslng hormone at the. donor superovulation Induction and trophoblastic tissue iragnents at' the, transfer of embryos to recipients. Modernized tools- for embryo transplantation are presented.

Юшчов1 слова: ембрюн, трансплантащя, гормон, супер-овулящя, донор, реципютт.

Шдпйсано до дружу 20.C5.I996 р. Формат - бСхв* 1/16 8вказ M 2С Sjniare тип * г Тярбк 100 екэ. Ой* eu I.Ç уирв. друх. ерк.

Ротапринт ¡нституту роолинництва lu. В.Н,Юр«вва, U. XapsiB, Московсьхиа пр., 142