Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Структурно-сравнительная оценка ценофлор Киевского плато

ВАК РФ 03.00.05, Ботаника

Автореферат диссертации по теме "Структурно-сравнительная оценка ценофлор Киевского плато"

^ ё ШСТИТУТ БОТАШКИ ш. МГ. ХОЛОДНОГО

О ^ НАЦЮНАЛЬН01АКАДЕМПНАУКУКРА1НИ

с=

со ^

I

О. I

Ф1ЦАЙЛО Тетяпа ВасплЬша

УДК 581.9 (477.41)

СТРУКТУРНО-ПОРГВНЯЛЬНА ОЦЕНКА ДИФЕРЕНЩАЦП ЦЕНОФЛОР КИЙЗСЬКОГО ПЛАТО

03.00.05 - боганка

АВТОРЕФЕРАТ дасертацИна здобуття паукового ступепя кандидата б1алапчннх наук

Кшв-2000

Дисертащек» е рукопис.

Робота виконана в Гнститутч боташки iu М.Г. Холодного Нацюнальш! Академй Наук Украши.

Науковий кер1вник: доктор бюлопчних наук, професор Д1ДУХ ЯК1В ПЕТРОВИЧ

1нститут ботажки ш. М.Г. Холодного HAH Украши зав. В1дд1яу екологи фггосистем Офщшш ононенти: доктор бюлопчних наук, професор БУРДА PAlCA IBAHIBHA Ыститут агроекологП та бютехнологЛ УААН провщний науковий CQiBpo6iTHHK

кандидат бюлойчних наук МОСЯК1Н СЕРИЙ ЛЕОН1ДОВИЧ

1нститут боташки in. М.Г. Холодного HAH Украши зав. в!дд1лу систематики та флористики судинних рослин

Провщна установа: Центральний боташчний сад iM. М.М. Гришка HAHJ

вщд1л природно! флори, ы. КиТв.

Захист вщбудеться "28" лютого 2000 р. о Ю00 годин! на засщанн1 спещалЬованоТ вчено! ради Д. 26.211.01 1нституту ботанши im. М.Г. Холодног HAH Украши за адресою: 01601 м. Кшв, вул ТерещенкЗвська, 2

3 дисертацкю можна ознайомитись у б!блютещ Гнституту ботанЬш iM. М.Г. Холодного HAH Украши за адресою: 01025 м. Киш, вул. В. Житомирська, 28

Автореферат розюланий " CJTttJ? 2000 р.

Учений секретар спещалгзовано! вчено! ради

Ьпынська А.П

3 АГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыйсть теми. Сучасний рослишшй покрив, як результат тривалого процесу волюцц та р1зломанггних змш еколопчних факторгв, в осганне столитя трасформуегься оршним чином шд вшшвом ангропогешюГ да. Вивчення комплексно! диференщацп йтобюти, як одше! з форм прояву нводаорвдност рослшшого свиу, обуиовленого еколого-опологгшим р1зномашттяи ландшафт та штенсивним вшшвом людини, стае все бшьщ ктуальним. Видшення та вивчення ценофлор, як об'екту флористичного ß -иномаштшстъ, вщюшення "подабносп - вщмшностт" mí» ними за видовим складом та пшши структурами дозволить оцднити вшшв кожного фактора на структуру флори. Опке, ивчення ценофлор мае важливе значения дня шзнання шляхт подальшо! трансформаца [лори та Е збереження.

Зв'язок робота з науковими програмами, планами, темами. Робота пов'язана b ауковою тематикою ваддшу екологй фггосистем Ькптауту боташки ím. М.Г. Холодного [АН Украши, зо1фема (тема "Еколопчна оцшка риномашття флори та рослинних груповань Украши") та з грантом Agreement № ММ 58 за Програмою щдтримки юриномаштносп (BSP) ("Пор^вшльна оцшка фпор1знвмантгос,п заповдаих степових дасистем Украши з метено оштпзаци режимов охорошг").

Мета 1 эавдання дослЦикення. Метою робота було встановити еколопчш жономфноетт диференщацп ценофлор Кшвського плато. Для досягнення мета були эставлеш наступш завдання:

визначити флористичний склад регюну, виконати систематичний, юморфологгчний та географгчнзш анаши, виявити рщгасш вида флори регюну эелвдкень;

- видшитн в склада рослинного покриву ценофлори, проаналззувати ix систематичну, юнорфолопчну та географ ¿чну структуру,

- з'ясувати особливoctí розшдшу ценофлор та синтаксошв репону в залежносп вщ [олопчних умов;

- проанашувати сучасш тенденцд антропогенно! трансформацп флори репону ншцркеш).

Наукова новизна одержали* результат^. Отримаш повш даш про таксоном1чний лад, систематичну, бюморфолопчну та географхчну структуру флори репону, яка фаховуе 1222 вида, що належать до 507 родав, 120 родин та 5 ваддшв. Складено гатований конспект флори з полною еколого-бюморфолопчною характеристикою для окного виду. У склада рослинного покриву видшено 16 ценофлор, 8 груп та 5 тишв, юанатзоват взаемозв'язки мж ценофлорами за основними структурами. На основ i ггодаки ф^тошдакацц, вперше встановлеш законом1рносп еколопчно! диференщацп нофлор, ям зумовлеш да сю едафгчних фактор1в (волопсть грушу, bmíct карбоната в унп, кислотшсть грунту, bmíct солей та азоту в грунп). Вперше розроблено асифжацшну схему рослинносп Кшвського плато на флористичшй: ochobí (за методом »аун-Бланке), яка включае 22 класи, 56 союзов, 136 асощацш. Дана загальна созолопчна

оцшка флори Кшвського плато, проанашзоваш 87 рщшсних видш (з них 35 занесених "ЧервоноГ книги Украши") та 14 угруповань, занесет« до "Зеленой книги Украига Розглянуп сучаст тенденцц антропогенной трансформацц флори репону дрыпджень.

Практичне значения одержаних результат^. Наведеш в робоп дат що бюморфолопчно!, еколого-ценотичнох, географ 1чно! характеристики bhj використовуються при шдготовщ "Екологй видш флори Украши" та розробки класифгка рослккносп. Результат« дошпджень с внеском в розробку науково! основи охоро рослинного покриву.

Особистий внесок здобувача. Робота е самостшним дослщжешшм здобувача, як проведено 8 експедицш на терихорц Кшвського Плато, виконано 520 повнкх геоботашчн опимв, закладено 4 еколого-ценотнчш профт, з1брано 400 гербарних зразюв, складе конспект флори репону доипдясень, карта поширення рщйсних видав та угрупова) класифнсащйну схему рослинносп на флористичнш основ i. Результата виканан дослщкень вщображеш в публЬсащях та дисертацц.

Апробац1я результат^ дисертацД. Результата дисертащйно! робота доповдаш та обговорювалися та заеданиях ввддолу екологй фйгосистем та сшльних заседания* bim» нами геоботашки i систематики та флористики судинних рослин (1998, 1999), Вче] рада Ьилшуту боташки in. М.Г. Холодного HAH Украши (1999), а такаж на " молодёжной конференции ботаников в Санкт-Петербурге" (1997), конферекцй молод] учених i спегралклтв "Актуапьш питания боташки i екологй" (Одаса, 1997; Херсон, 19! Ныаш, 1999).

Публ1кац11. За матер1алами дисертащйно! робота опублжовано 8 po6ir (у toi чист 1 монографia (у сшвавторствф), 3 crarri в "Украшському боташчному журнал", статтяв "Украшському фггоценолопчноыу збфнику", 3 тез доповщей.

Структура та обсяг робота. Загалышй обсяг дисертащйнш робота становить 4 сторшок, з них основного тексту 154. Бона шюстрована 30 рисунками та 44 таблица складаеться 3i вступу, 8 роздшв, висновгав та списку лпуратури (289 найменувань, з як 258 на киршшд, 35 на латиншц), б до данов: А) конспект флори вшцих судинних росл Кшвського плато; Б) список видш сшшпропофгшну; В) список адвекпшних видав; синхахсоношя рослинних угруповань; Д) картосхеми потпирення рщюсних видав; картосхеми поширення рщюсних угруповань.

основний зшет роздан

ФВИКО-ГЕГРАФ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕПОНУ ДОСЛТДЖЕДЬ

Сйзико-географ]чна область Кшвського плато займае центральш райони КиЕвсь обласп та швнзчну частину ЧеркаськоГ облает! Меж! на твжга сшвпадають з швшчн межею л1состепово! зони, на схода плато вщиежоване р. Дшпро. Заходи, i швденна ме проходить на exmd Укражського кристапчного щита, по межх виходав кристалчних по; Чергувакня лесових остров iB та пнцаних вщкладов, яю поширет невеликими локалггега)

эрмуе cipoKaii едаф1чт унови, що е особливюпо Кшвського плато. В роздал наводиться 1рактеристика кшмаимних, геоморфолопчних умов, пдротрафй та грунта регюну.

РОЗДШ 2

1СТОР1Я ВИВЧЕННЯ РОСЛШШОГО ПОКРИВУ КШВСЬКОГО ПЛАТО

В цигаыу вваисаеться, що рослинний покрив Кшвсько! обласп вивчений достатньо эвго i видошеться чотири перюди у дослзджент рослинного покриву: I - з середшш XIX \ до 20-х роюв XX ст., який вщшачасться накопиченням флорисгачних матерiania; II - з уедини 20-х роив до 1941 р., центр ваги переноситься на геоботангаш робота; Ш -ззпочався з кшця 40-х роив i тривав до середини 70-х, охарактеризувався накопиченням ¡личезного фактичного матер ¡алу i заклав фундамент для написания узагальнюючих робгг з флор1 та рослинносп досшджуваного репону i Украши вщлому (Барбарич, 1954); IV - з ¡редини 70-х pp. i продовжустъся ниш. Систематичному вивченню флори i рослинносп эклази початок науков1 експедицй друга половини XIX ст. Найповнпш ввдомосп про зширешш рослин знаходамо в катталышх працях 1.Ф. Шмальгаузена (1886), В.В. [огарезора (1886-1888, 1891, 1898), АС. Роговича (1855, 1862, 1869). А останш зсятилитя вщзначаються дшльшстю науковщв Кшвського ушверситету - це робота М.М. зртняка (1975, 1979, 1981, 1984, 1993), В.М. Любченка (1980, 1983-1985, 1993), Ю.О. ойтюка (1986, 1996, 1998), Л.Ф. Кучеряво! (1964, 1967, 1990, 1998), а також фах1вщв [статуту ботакки - Т.П. Атщпенко (1997), С. Л. Мосяюна (1988-1991). Анали тературних дясерел сввдчигь про те, що флора i рослиншсть Кшвського плато вивченш здостатньо. Наявш флористичт дат нерщко е застарышми або неточними. У габоташчному ввдношенш дослвджувалась переважно люова рослиншсть. Щ лггературш im послужили основою для подальшого глибшого та детальшшого вивчення рослинного экриву Кшвського плато.

роздал з

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИКА ДООШДЖЕНЬ

В основу робота покладеш матер1али польових дослвдкень, проведених автором ротягом 1996-1999 pp. на теригорц Кшвського лесового плато.

Польов1 дослвдженнж проводилися загальноприйнятими методами (маршрутним та 1швстацюнарним) (Полевая геоботаника, 1959-1976). Камеральш дослвдження базувалися 1 комплексному шдходо до вивчення флори i рослинносп репону.

Для видшеншг ценофлор застосували апробовану ранпие методику кластерного кшзу (Дидух, 1977, 1987, 1992; Седельников, 1987; Сьомкш, Комаров, 1977; Сьомкш, ?87). При складанш анотованого списку флори використаш власш даш польових эслщжень автора, матер1али наукових гербарпв 1нституту ботаниси HAH Украши (KW) та швського ушверситету Тараса Шевченка. При обробщ иатер1алт створено табличний ipiaHT конспекту флори репону досладкень в формап елекгронних таблиць Microsoft хсеГ97, який викорисговуеться при створенш "Еколопчно! флори Украши". Геоботашчт шеи занесено на ochobi СУБД FoxPro IV до фггоценотеки ввддшу еколош фггосиетем [статуту боташки iM. М.Г. Холодного HAH Украши. Класиф гкацшну схему рослинносп

було розроблшо за допомогою методу перетворення фпхщенотичних таблиць (пакет прог FICEN) з подалышш видшення синтажсоноьачких одиыиць риного ранту (Косман.., 1! Syrenko, 1996). Еколопчш характеристики рослинних угруповань, ценофлор t розраховат на основ} методики фггошдикацй (Щдух, Плюта, 1994).

роздал 4

ХАРАКТЕРИСТИКА РОСЛИШЮСТ1КШВСЪКОГО ПЛАТО

Сучасний росяинний покрив регюну досладжень пае трансформований харак внасладрк штенсивно! шдустр1ально1 та агротехшчно! дошьностг Природна роолинш найкраще збереглась у заплавах ргчок, шода на ix терасах, на кругах «силах, непридатт для оранки.

Зональнз тили рослинносп - широколистип шеи та лучш степи - займають незна шгопц. Зал1снетсть теригорц в середньому становить близько 10%, ши сшьськогосподарських упдь - близько 70-80%. Нашвприродш ценози поширеш дос: HepÍBHOMipHO в pi3HHX часганах регюну, займаючи вщ 10 до 20%.

3 люш найпоширеншпши в Кшвськоыу Jlicocreny с грабово-дубов!, що формуют на верхшх частинах ехшпв, рвдпе - плато на ciprac люових грушах на лес1 Дшянки чис дубових лю1в зустр1чаються локалггетами на всьому Кишському плато. Minram (дубо cochobí) та cochobí лки, пов'язаш з другою терасою Дштгра i приурочеш до дерно слабошдоолистах ппцаних та супйцаних грунтй. Щ л1си доситъ широкою (переривчаетт смутою тягнупься вздовж Дншра майже вщ м. Киева да с. Тришлля, вздовж правого бер ргчок 1ршнь та Стугна та на другш Tepaci р. Рось - вщ Бшн Церкви i да Богуслава.

Cienosi угруповання пов'язаш з шдвшцеюши делянками еродованих схи гавденно!, швденно-сходно! експозицц i частппе зустр1чаються на швдш регюну дослпдже хоча ocrpÍBm шецизнаходження е i в твшчнш частиш, поблизу Киева.

Специфика perioHy досладжень полягае в тому, що бореальш люи дос вцф]зняються вщ таких люш Пошсся i включаютъ багато лучно-степових вида (. hungarica, Cerasus fruticosa, Trifolium montewum, Verónica iticana, Filipéndula vulga Sahna pratensis тощо). Натомкяъ cTenoBi угруповання Кювського шито досить збадв nopÍBHHHo з захщними, схвдними чи швденними степами. Тут вадсутш udiobí факультати карбонатофшьш елементи, зате багато псамофшмх елеменпв (Heiichrysum arenarit Botriochloa ischaemum, Sedum acre, Agrostis tennis, Hieracium pilosella тощо). T особливють соснових niciB i лучних стешв розглядастъея наше як "еколопчна трансверыя1

Лучш угруповання представлет справжшми, остепнвними та болотистишс лука Невелию дшянки 6ojht формуютъея по зниженкях заплавин Дшпра i його правобереяа приток - Грпшя, Стугни i Poci. Болота Кшвського плато подшяюься на nicoßi, чагарников трав'янисп. Водна рослиншсть досить добре представлена в репою дослзджень завд великш юлькосп pÍ40K i озер.

4.1. Сшггаксоном1я рослшшост1 Кшвського плато

На ochobí виконаних 520 геоботашчних omicÍB та з врахуванням лггературних дже складена класифгкацшна схема рослинносп. Видшено 136 асощацщ, що належать до

хиозш, 35 порядкш та 22 клаав. Зональшши типами рослишюсп е пшроколистяш шеи сласу Querco-Fagetea з включениям фрагмента мшшшх та соснових лгав <Yaccinio-°iceetea), лучних стегав (Festuco-Brometea) та суходшьних лугав (Molinio-Arrhenatheretea), цо вщображае гетерогенний характер рослшпюго покриву. В роздал наводиться сарактеристика цих синтаксоюв. Така сингаксоношчна р1зномаштшсть зумовлена прокапстю едафгчних чинниив i репрезенпуе Bei пши рослинносп регюну доелвджень. .

роздал 5

ЦЕНОФЛОРН КШВСЪКОГО ПЛАТО ТА ÜX СТРУКТУРНО-ПОИВНЯЛЬНА

ОЦШКА

Проблема виднгенння одиниць, яю вщображають характер флористично! даференщацц, викликае rocipi дискусй. Ще в 1931 р. O.I. Толмачов (1974) виклав ццеаву еонцепцпо конкретно!, чи елементарно!, флори, поставив питания про елеменгарш одинищ >цшки флори i там самим акреслив сферу перетину ünepeciB флористики i геоботашки, )бласть !х взаемодй" в газнанш рослинного евпу. Вщсутшсть единого шдходу та принципов щдалення флористичних коыплеков у рпних автор1в викликае доешь багато протиргч Овчинников, 1967, 1971; Попов, 1963; Клоков, 1981; Юрцев, 1982, 1987; Шеляг-Сосонко, {идух, 1980,1987; Новосад, 1992; Катало, 1996).

Флора, видовий склад яко! достатньо повно вдебражае особливосп ценотаксона об'еднання видав рослин однотипних фпхэценоз^в на ocHosi флористично! подабносп), газглядаетъея нами як ценофлора. Визначеши дього понятая вперше було запропоновано О. Р. Шелягом-Сосонкоы та Я.Tl. Двдухом (1980), для фпористичного комплексу, яквдгв вступних роботах, теля дискусй на П робочш нарада з пор1вн2льно! флористики (1983), амшилипоняггам "ценофлора".

5.1. Вид1лення, класиф1кац!я та характеристика ценофлор КиТвського плато '

Для видшення ценофлор ми застосували добре апробовану методику кластерного налву (розрахунок ввдюсно! мфи попарно! подабносп, побудова магрищ перетишв та щнка П на оснив1 коефкценту Сьеренсена-Чекановського) СДщух, 1992).

Флори, видова подабшеть яких становила вшце 66% - об'еднувалися в одну ¡енофлору, вшце 33 % - в одну групу ценофлор, вшце 20-25% - в один тип ценофлор. Ми важаемо правильним давати назву ценофлор за типов ими родами, яга вщображаготъ колопчну специфжу екотошв, додавши заюнчення - phytum, як це зробила О.М. Байрак 1997). Для груп ценофлор використовуемо назву тишв рослинносп, а для тишв ценофлор, скшьки вони мають широку еколопчну амплпуду, иазви, шр ввдображаютъ еколопчну пецифшу рослинносп. -

На основ! отриманих даних було видалено 16 ценофлор, ям вщносяться до 8 груп та тишв i вщображаюгь флористичну та екологгчну диферешцацпо рослинного покриву аного репону: А. Hydrophyten - I. Euhydrophyton (1. Nymphophytum); В. Hygrophyten - П. aludophyton (2. Phragmitophytum, 3. Carecophytum, 4. Agrostiophytum (stoloniferae)); Ш. ylvopaludophytan (5. Alnetophytum); C. Mesophyton - IV. brandatophytaa (6. Trifoliophytam »ratensis)), 7. Aristolochio-Quercetophytam); V. Aestflignophyton (8. Stellario-Caipmetophytum,

9. Clinopodio-Queicetopbytmn); Hemixerophyton - VI. Laetiaciculopbyton (10. Quer Pinetophytum, 11. Calamagrostio-Pinetaphytum, 12. Koeleriophytum (giaucae)); \ Pratostepophyton (13. Füipendulpbytum, 14. Stipophytum (capillatae)); E. Synantropophyto: VIIL Eusynantropophyton (15. Chenopodiophytum, 16. Artemisiophytum).

5.2. Структурно-пор1вняльний анал!з флори КиТвського плато та його ценофлор

Як вщомо, кожшй флор! притаманне впорядковане сшввщношення вели юлькосп елементш, що ц складаютъ. Таке систематизоване вадношення мш ознакам! результат вщображення пев них тишв зв'язюв шж елеыентами i розглядаються наши ильюсне вдображення структура флори.

5.2.1 Систематичний анал!з

Флора Кшвського плато нараховуе 1222 вида судинних рослин, яга вщносяться 507 родов i 120 родин: За багатстаои видав вона ввдповадае флорам Середньоевропейсьв флористично! облает! (Малышев, 1972, 1973). Для флори Кшвського плато основ пропорция становить 1:4,2:10,2, а родовий коефццент складае 2,4. Сшввщюшен Liliopsida&fagnoliopsida становить 1:3,4, що вщповздае показникам, характерним для фл Середньо! Свропи (1:2,9-3,6) (Толмачев, 1974; Шмидт, 1980).

Спектр десяти провщних родин нараховуе трохи бшыпе половини видав - 55,97^ 21,6% рода. Основниыи родинами е Asteraceae (11,95%), Роасеае (8,18%), Caryophyllace, (4,83%), Cyperaceae (4,83%), Fabaceae (4,83%), Lamiaceae (4,50%), Rosaceae (4,34°/ Scrophulariaceae (4,34 %), Ranunculaceae (4,17%), Brassicctceae (4,01%). Промгао положения флори Кшвського плато мш твшчнии бореальним та швденним понгичш типом визначаегься тип, що провщш трете-п'яте мгсця у cneKipi долять родини Сурвгасес Fabaceae та Caryophylaceae (по 59 видав). Доситъ високим с положения родю Ranunculaceae nopißffimo з родиною Brassicaceae, а з шшого боку високе мюце займа« родина Lamiaceae. Такий спектр ввдображае не лише прошжне, положения флори, а "конгломеративний" И характер, що видаю з подалыпого аналну.

Вшценаведеш родини належать до провщних в систематичнш структур! фло] perioHa i складаютъ основу ценофлор. Кр1м них до числа провщних в ценофлорах входгп шш родини, що бшып тонко реагують на змши еколопчних умов i ввдображаю' еяецифгку ценофлор.

Перпп п'ять ценофлор, яю входять до складу пдро- i шрофпвну за систематична структурою тадабш да флор Бореалыю! обласп (перпп мюця в пгрофпош належа-родинам Cyperaceae, Asteraceae, Роасеае). Цшкоы шпшй, доешь специфгчний спек; лдрофпону характеризусться налетело родин, види яких безпосередньо пов'язаш з водаи середовшцем - Potamogetonaceae, Lemnaceae. В спектрах ценофлор мезоф иного i частко: гемиссерофшюго типу спостерпгасться висока роль таких родин як Fabacea Caryophyllaceae, Lamiaceae на pism з родинами Cyperaceae, Ranunculaceae, Apiaceae. гемжеерофггош значку роль вщцраютъ родини Asteraceae, Caryophyllaceae, Poacea Scrophulariaceae та Rosaceae. Найбшьш ¿зольованими е ценофлори синатропофпона,

ких проввдну роль вщнрають родини аридних теригсрш. Це перш за все наявшсть, в ерппй десяти? родани Chenopodiaceae, типового представ пика пустелышх флор, инятково високе положения родини Brassicaceae, за рахунок швази родов, характерних для серичних територш.

Десять провздних родав охошпоють 14,73% загалыкн юлькосп видав. Аналц одового спектру флори показуе значне панування пошиорфного бореального роду Сагех 12 вида; 3,44%), друге мйще займае Verónica (20; 1,64%), 3-4-е мгсця - Potentilla, Viola 16; 1,31%), 5 - 7е - Hieracium, Galium i Potamogeton (по 15 видав; 1,23%), 8 - 9-е -•otygomim, Ranunculus (14; 1,14%), 10 - Chenopodium (13; 1,06%). Могогапш рода кладають бшьше половили (58,38%) £х загально! кшькосп, хоча вони й шстагь лише 4,22% видав флори. В розподш родав в ценофлорах простежуетъся той самий гегерогенний арактер, що й в родинноыу спектр i, але разом з там чгпшпе проявляеться роль бореальних одав (Сагех, Hieracium, Juncus, Salix, Potentilla) у склада окремих ценофлор Phragmitophytum, Carecophytum, Agrostiophytum, Alnetophytum, Aristolochio-hiercetophytum, Clinopodio-Quercetophytum). Високии видовим багатством в окремих ;енофлорах (Trifoliophytum, Querco-Pinetophytum, Filipendulophytum, Stipophytum) щшняються типов i середаемноморсьи роди - Vicia, Trifolium, Verónica, Centaurea, Allium.

Наведений анашз свщчить про перехщний характер флори Кшвського плато вад ипово л1сових неиорально-середкьоевропейських до люостепових флор.

5.2.2. Б1омор фолог!чний анал1з

Бюморфолопчна структура флори Кшвського плато досить тапова для реповалышх шор Голарктики. В цйгому в cneinpi переважаютъ трав'янисп рослини - 1106 видав 30,5%). Подабний бюморфологгчний спектр характерний також для флори Кшвського ?2,8%) (Мосякин, 1990) та для Чершпвського IIoлiccít (89,3%) (Лукаш, 1999), пониззя р. корскли (89,2%) (Стецюк, 1997).

На першому шсщ в cneurpi репонально! флори знаходяться трав'янисп полпсаршки 2,8% та в спектрах бшьшосп ценофлор, за винятком сивинтропофиону, де вони складають 9,90-37,23%. Пздвищення poni полшаршюв вадбуваегься Í3 зростанням трофностт та ологостт грунту i досягае максимального вираження в rirpo- (73,50-87,64%) та пдроф1тот 86,79%).

На другому мющ в cneKipi флори знаходятъся трав'янисп монокаршки - 27,7% зеред яких 18,9% одноргчншав), тай ж сшвввдношешш наводяться i для флори Кшвського Ьшсся. Вщносно висока роль монокаршчних видав у формувант флори репону свщчитъ ро зростаючий вплив ашропогенних фактор1В, яю сприяють розповсюдженню днор{чншав з широкими ареалами. Пдавердженнжг цього е те, що монокаршки :ереважають в ценофлорах сишипропофтшу (Artemisiophytum - 59,31% та ".henopodiophytum - 72,89%), в той час як в гщро-, rirpo-, мезо- та гемнесерофггош вщсоток гонокарпшв значно нижчий i коливасгься вщ 6,8 до 28,2%.

Часпса купце та кущикш у дослщжуванш флор1 невисока - ввдповадно 4,3% та 2,7%, дерев -2,5%. Найбщыцу участь дерева, кущ та кущики приймають в люових ценофлорах

(ввд 3,4 до 17,2%).

Еколопчш уыови, в яких розвиваються угруповання, в значнш шр1 визначан характер надземннх пагошв. У флор1 Кишського плато 43,5% складають види нашврозетковими пагонами 1 трохи бшыпе - 45,0% - з безрозетковими, що вщображенням мезотермофшьного п характеру. Тяка ж ззлежнюгь, тобто переважая безрозеткових над нашврозетковими пагонами, спостерпаехъся в Ыутр}юрЬуШт водгавщю 71,70 11,89%; А1пе1оркуШт - 47,01 i 46,15%; Б1е11агго-Сагр{пе1оркуШт - 55,& 28,57%; СИпороЛо-ОиегсегорИуШт - 57,22 * 32,78%; КоекИорИуыт - 60,19 1 49,51' Апет1^орЪуЫт - 53,68:41,99% та Скепоро&орЬуЫт - 48,79:48,19%. Зажономтрно, що ценофлорах трав'янистих угруповань вщсоток вида з нашврозетковими пагонш збишпуегься (44,44-57,05%), а з безрозетковими - зменшуегься (32,21-45,16%). Кшьюс розеткових видав незначна - 140 (11,5%), що е характерним для флор помтрно! зо: Голаркгики, зокрема ценоз ¡в трав'яного типу.

Будова шдземних пагошв доешь наглядно ввдбивае характер екотопу. Пашв положения займаютъ рослини з кореневищною структурою шдземних оргашв - 33,1* безкореыввищна структура властава 31,3% видам флори репону. Видав з каудексами (це основному трав'яяисп шшкаршки або кущики, ям вдаграють значну роль в утворег ценоз1в, приурочених до вщелонень лесу) - 15,7%. Бульбокореневищш та цибулинш вида склада флори представлеш незначною кшыастю (по 1,9%), бщышстъ тх, як правило, ефемеро1дами. Ценофлори, яга вщповщають аволоженим мезофгпшм умовам (¿¡пеЮрИуги ЯеНагго-СагрШюркуШт, СагвсоркуШт, Agrostiophytum, 'Ркга^тНорЪуЫт, АНяЫоск ОиегсеюрЬуШт), характеризуються переважанням довгокореневшцних гадоемних пагот (32,65-45,10%). Короткокореневшцш переважають в трьох ценофлорах: Тг1/о1юрку1шп 41,61%; СИпороЛо-ОиегсвгорЬуШт - 31,25%; Са]ата£го$1\о-РШ1орЬу1ит - 29,03%. Ро каудексових росдин гадвшдуеться в ценофлорах з сухим рухливим субстратом КоекНорЪуШт - 33%; РШретЫарЬуЫт - 28,19%, ЗИроркуШт - 32,83%. Безкореневшц структура переважае в синантропофггош (50,21-68,67%). Цибулинш та бульбокореневшг рослини (ефемерогди), яга найбшьпг представлеш в пнистих листяних люах (¡ЯвПап Сагргпе1орЬуЫт - 5,26 %).

Воображениям адаптивних ознак рослин е класифшащя Раутаера. У фле Кшвського плато основу складають гемжрштофпи, що нараховують 560 вида (45,8%] переважають у век ценофлорах (43,61-66,29%), за винятком ЫутрИорИущ. Апетгяюркушт, СкепороЛорИушт. Значна участь терофтв у склада флори (18,3' визначаегься вшшвом антропогенного фактора та властива репонам з аридними риса! юпмату. Вщсоток терофгпв в ценофлорах збгпьшуегъся ц зросташым ксерофшюстт ашропогенного впливу (вщ 5,62% в пгрофггош (Сагесоркушт) до 21,36% гемшеерофпош (Кое1ег1орИуШт)). Переважаючу роль терофгги вццграють в ценофлор стшнтропофтшу: АПепаморкуйт - 41,12%; СЫпорс&орЬуШт - 53,01%. Геофт складають 149 вида (12,2%) 1 свого максимума досягають в СагесоркуШт (20,22°/ А%го$11орЬуЫт (17,49%) - за рахунок гпрофггних кореневшцних видав та £Ие11ап

'агрЫегоркуШт (31,58%) - за рахунок мезофггаих кореневищних видав та цибулинних есняних ефемероцрв. Гщрофгга у флор1 Кшвського плато представ лет 55 видами (4,5%) 1 ритамант лише ценофлорам пдро- та пгрофггону, хоча в спектр1 ктмаморф лдрофни ереважають тишки в ЫутрИоркуШт (94,34%). Представлешсть фанерофтв 1 хамефтв у егюнальнш флор1 незначна - 6,1% та 4,3%, вони вщкосно добре представлеш (займають руп - треп м1сця) в шсових ценофлорах.

В цшому результата аналпзу флори 1 пор1вняння п з оточуючими регюналышми •лорами, вщображають специфшу еколопчних умов Кшвського плато, значний вппив нтропогенного фактору на структуру рослинного покриву.

5.2.3. Географ1чний анал1з

В основу виконаного географ ¿чного аншпзу накладена схема ботатко-географгчного айонуваши Земно! кул1, розроблена Г. Мойзелем, Б. Стером, Е. Вайнертом (1965). В рслвдженш флор! переважають широю флорозональш тили ареалов: бореально-:еридюнальний (20,31%), температно-меридаональний (25,80%) та температно-убмеридюнальний (18,43%), що також вщзначаегься для бшыпосп ценофлор. Таким ином, основу флори Кшвського плато формують види, поширеш в межах меридюнаяьно! 1 гмператно! зон - 661 вид (54,13%). Центр основного флористичного р1зноманптя риходигъся на температну зону - 1200 видав (98,28%). Третину загально! илькосп кладаютъ види, ша зустргчаються в меридаональнш зош - 416 видав (34,07%).

Розподш видав за зональним типом у ценофлорах вдображае загальш риси флори Мвського плато. За вщсотковим переважанням у вых ценофлорах домшутоть чотири цемента: бареально-меридюнальний, бореально-субмеридаональний, температао-еридюнальний та темперашо-субмерщцональний. Вшштком е лише ЫутрЬорЪуШт, де р1м вже названия переважають ще й бореалыго-трошчш, що, можливо, поясню еться значно шрпгою екологтчною амплпудою розповсюдження пдрофтв.

За градаентом океангчносп-континентальЕостт флора Кшвського плато мае ерехщний характер: види океашчно-субконхиненталыгого типу ареалу становлять -5,62%, океашчно-континенгального (шдиферешного) - 18,51%, субокеашчно-энтинентального - 17,12% та субокеангчшхубконтинентального - 9,91%. Яюцо на зригорп субокеантоюТ обласп зустргчаегься 1151 видав (94,27%) то океашчвот - 595 видав 18,73%), субконтинентаиьноТ - 1183 (96,89%), а контаненгалыкн - 482 (39,47%), що зщчитъ про перехщний характер флори - м^ж субокеашчними 1 субконтинентальними, г ¡дображае шсцеположення територп.

Загалом, розподш видав в ценофлорах по вщношенню до океашчносп-энтинентальностт мае тага ж риси, як 1 флора в цшому, аде вщрЬняеться таи, що гнофлори Ыутркоркугит, СагесорИуШт, СгАата^гохНо-Рхпегорк^Пит та Кое1епорИуШ.т ають вищий вадсоток океашчно-субокеашчних видав, а в шших ценофлорах, вадносно мвноважився вплив океашчносп 1 кошинешальносп кжмату.

У склада флори Кшвського плато переважають вида з европейським 28,99% та ¡ропейсько-аз1атським 38,66% типом ареалу. Серед европейськочшатських видав

переважае европеисько-захздноазхатський тип - 23,01%. У щй груш досить значвою е част видав з широким евразгагсыаш типом - 14,41%. Досить чисельнаю е груш свропейсы сибфського типу ареалу (11,63%), у склада яко! переважшотъ вида! з свропейсы захщносибфським типом попгаренна (8,68%). Третъою за чисельшстю с група видав циркумполярнин типом ареалу -12,86%.

За анал1зом домшуючих регюнальних тишв ценофлори гщю- та игрофшшу мак европейоько-азштсью та циркумполярш риси. Ценофлора Trifoliopkytum об'еуц европейсько-азктсью та европейсько-зах1ДНосиб1рсьи види. В лгсових ценофлор мезофшшу та ценофлорах гемжсерофггону, синантропоф ¿тону вадбиваеться загальн характер флори Кшвського плато.

Таким чином, за результатами ашшзу географ 1чно1 сгруктури флора Кшвсько плато вадображае положения територй в Схадшй Сврош на меж1 люово! та лкостепово! зо:

роздал б

екологмш особливост1диференщацп рослиипого покриву ки!вського плато

Вежливою складовою вивчення диферешцаци екосистем е опенка змш певн еколопчних чинниюв i закономерностей м1ж ix залвжшстю. Для визначення показнш основних еколопчних факгорзв нами застосовано метод фтсошдикацц, розроблений у вща екологд фпосистем 1неплуту ботаннси im. М.Г. Холодного HAH Укращи (Щпух, 191 Дадух, Плюта, 1994).

6.1. Загальн! законом!рност1 еколоНчно! диференц1ац(1 рослинност! Кишськс

плато

3 метою ощнки ценотичного ршгомашття, його богатства, еколопчно! специф] синтаксонш, використовувалась методика закладки еколого-ценотичних профшв детальшш геоботашчним описом далянок. Профшь закладено нами на правому бер Дншра, паралельно руслу, вщ с. Зарубинщ до с. Бучак, що репрезентуе репональ специфику. Рельеф характеризуегъся чергуванням вщносно довгих платоподабних верпп часто зайнятих одагоматтними сшьськогосподарськими угщдями, перелога та глибок каньйоноподабних балок, схшпв рцно! крутизни, на яках формуються р1зномаш" угрупавання, що розташоваш вузькими смутами впоперек схилу. На профш представл< типов i елементи рослиннисп Кшвського плато - листяш люи (класи Querco-Fageti Alnetea), ппучш насадження (Robinietea), заплавш та суходшьш луки (Molin, Arrhenarethea), водна (Potametea) та прибережно-водна (Phragmiti-Magnocaricetea, Salicei purpurne) рослишпсть, crenoBi угруповання (Festuco-Brometea, Festucetea vaginatae), yanic рослиншсть (Agrapyretea, Trifolio-Geranietea). Мозахчщстъ рослинносп виклика складшспо геоморфолопчнихумов, строкаттстю грунтового покриву, геотершчних реокга i мшроктамату в циюму. Едаф1чний ареал рослинних угруповань профшо досить широи що викликано наявшстю велико! р1зномаштносп екотошв в сильно розчленова! горбкуватш мюдевосп. Залежкють м1ж змшою еколопчних факюр1в у рцних тип фггоценоз1в оцшювали за допоногою ординацшного амлпзу.

Найпсншп зв'язки у груш едафгптх ф актор jb спосгерггаються ьпж волопстю рушу i вюстом в ньому карбоната. Корелзпця обернена i дуже близька до лнпйтй". коклин мае такий в иг ляд: Festuco-Brometea -> Trifolio-Gertmietea -> Festucetea vapnatae > Àgropyretea repentis -> Molinio-Arrhenatheretea -> Robinietea -> Querco-Fagetea ~> alicetea purpurae -> Phragmiti-Magnocaricetea ->Alnetea glutinosae -> Patametea.

Сдостер1гщоться два едафкш градаенти послздовного замнцення ценотаксоюв при аростанш волокит грушу: один при вищш трофностт, шший на фот знижено! трофност! [ерший ряд представ ляють в капрямку наростання вологосп класи Festuco-Brometea -> 'rifolio-Oeranietea -> Agropyretea repentis -> Molinio-Arrhenatheretea -> Querco-Fagetea -> 'hragmiti-Magnocaricetea -> Alnetea glutinosae ->Potametea, другий ряд - Festucetea aginatae (чнстково вш входить в перший ряд) —> Robinietea -> Salicetea purpurae.

Наявна досить чтса лшшна залежшстъ мЪк наростанням рН i вологосп, хоча еноареали клаов i перекриваються. Вибудовуетъся такий екоклин: Festuco-Brometea —> rifolio-Oeranietea -> Agropyretea repentis -> Molinio-Arrhenatheretea -> Robinietea -> Querco-Fagetea ->Salicetea purpurae -> Phragmiti-Magnocaricetea —> Alnetea glutinosae -> otametea. Клас Festucetea vaginatae стохтъ окремо вад ycix шших, перекриваючись з ними ¡лыси невеликою частиною свого ареалу.

Таким чином, шж змшою одних фактор{в спостерпаеться корелящя, гаж змшою шшх S немае. Зокрема, М1Ж змшою вологосп та азоту наявна пряма корелящя, а по дношенню до вмюту карбоната, засолению, кислотносп - зворотня. Висога показники грших двох факгор1в i ввдповадни низью останшх, характерш для болгг, вшьхових лгав, що 11дчить про переважання там акуыулятивних пронегав, накопичення оргашки, але низьку опсть i повшьний процес кругообну. Зворотня залежшстъ вказуе на швидку деструкцпо згашки, переважання денудацшних процесса. Бшыи-менш piBiri (горизонтальт) ¡зоклини эитаманш лкам, що характер изуютъся високою емшспо бюлопчного кругообну, )1вн0важеними процесами акумуляцц та деструкци.

Отже, вщгворення екоклину в рйних едафЬших координатах, при значнш иггинуалшосп ценоареалш, свщчитъ про об'ективний еколопчний змют класса гористичши класифшацп, кожен з яких займае пев ну еколопчну нппу. ïx параметри эжутъ бути встановлеш за допомогою фетошдикацшних шкал.

6.2. Еколог1чна характеристика ценофлор

На ociioai отриманих фйошдикацшних показ ниив та за результатами )динацшного анализу були з'ясоваш аъпиптуди р1зних еколопчних фактор1в для кожно'1 ¡нофлори. За результатами градаентного акшпзу фактори змшюються в р!зних межах i щграють piaHy роль в диференщаца ценофлор. Зокрема, найпшршою ашшпудою рактеризуегься коливання вологосп грунту: ввдношення реально! амплиуди до жсималыго можливо! в природа становиъ 57,3%. Паралельно, хоча з меншою амплпудою, гнпоються показники вмюту карбоната у грунп - 41,3%, вмюту азоту в rpymi - 40,9%. nri едафхчш фактори, хоча й маюгь досить незначне коливання амплпуди - кислотшсть унту (25,7%) та BMicry в них солей (20,4%), але добре корелюють з волопстю грунту. На

вщмшу вщ едафгчних, клшатичш показники мають дуже вузьку амплиуду 1 ; досшджувано1 територп не вшшвають на розподш ценофлор. Для анашзу ценофлор ш було вщ!брано 5 едафганих факторов, яю вшшвають на !х розподш - волопсть грунту, вы карбоната в грунт!, кислотшстъ грушу, вшст солей та азоту в грунт.

На основ! фпошдтвдцтая оцшки показншав еколопчних факторгв, результа градаенгного та ордиштрйного анашзу встановлено, що ценофлори Кшвського плато дос] чггко ввдр!зшюгься шж собою за бшышстю еколопчних показншав.

РОЗДШ7

АНТРОПОГЕННА ТРАНСФОРМАЩЯ ФЛОРИ РЕПОНУ ДОСШДЖЕШ

Вшив господарсько! даяльнос-п людини на рослинний покрив, пов'язаню перенесениям рослин з одта мгсцевосп в гншу 1 створенням нових екотошв, вносить зна змши як в географ1чне поширення рослин, так 1 в приурочешсхь окремих видав до пев! юсцезростань.

Синантропоф ¡тон (ценофлори АпеппяорЬушт та СкепороскорИуШт) Кшвськ< плато налгчуе 314 видав судинних рослин (25,69% вщ вмеа флори). Серед ро; синашропофггона найчиселышпими е Алгегасеае (55 видав; 17,51% вщ всы синантропофшша), Роасеав (28; 8,91%), Вгах&сасгаг (26; 8,28%), СкепороЛасеав ( 7,32%), ГаЬасеае (22; 7,00%), Ьат1асеае (19; 6,05%), Вога^пасеав (15; 4,7? СагуоркуПасвае (14; 4,46%). Загалом в спектр! родин синантропно! флори Кшвського пл переважають родини, типов! для флор Давнього Середаеы'я (Попов, 1963; Камелин, 1973

В роботт використаш критерп оцшки синантропних видав за Я. Корнасем (Коп 1968). Уа вида сшшпропофггону подалеш на дв1 фракци: апофгга - аборигенш види адвентивш - заносш. Число апофптв складае 172 види (54,77%), адвентивних - 142 вт (45,22%). Серед апофгпв переважають евапофгга (70 видав). Девастоваш екотопи стад для них основ ними, а в природних - рослини трапляються значно рщше. Другу гр утворюютъ потенщальш апоф!ти (гем1апоф!та) - 66 видав, рослини, ям добре приживают в умовах окультурених земель. Група несттйких апофгпв складае 36 видав синантропофггс Серед адвентивного елементу переважають археофгга - 57,04%, а кенофгга складают 42,96%, що вщображае ранне освоения людиною регюну дослщжень, штенсифкащю ] процеав у сучасний перюд

Занос та експансш адвентивних видав - важлив1 процеси, яю супроводжр антропогенну трансформацию флори. До складу ценофлор Кшвського плато входять : адвентивних видав -15,22% вс1а флори.

За часом занесения переважають археофгга - 97 видав, кенофгга складають -видав. Сшввщношення археофтскенофгги становить 1,1:1,0; коефпценг модершзацп фл( (кенофпи/заг. юлыасть адвентивних видав) = 47,85% (1асЬоугсак, 1993). Серед адвентов] видав Кшвського плато переважають епекофгга 144 види (77,42%). Агрюфшв, репрезентуюгь вишу стулшь натурал1защ1 (зростають в природних та нашвприрода угрупованнях) - 18 видав (9,68%). До ергазюфтв ! ефемерофтв вщнесено, вщповщно: 1 5 видав (10,212,69%).

За походженшвд переважають давнъосередземноморсыа (середземномарсыа - .48 ядов, середзешк)Морсько-1рано-турансьы - 25, ¡рано-турансыа - 12) i швшчноаиерикансыа !8 видав).

Кшьюсть адвентивних видов в ценофлорах зростае и збишненням кcepoфiшocтi ютошв. Найбшьше ix шстять Filipendulophytum та Stipophytum i звичайно ценофлори шантропофггону.

Сумарний ефекг до антропогеших чинниюв означаегься термгном "хемероб1я". ами прийнята класифшащя xeMepo6iB за Сукопом (Sukopp, 1972), зпдко яко! вида ззподолпотъся на шсть труп: ахемероби, олггохемероби, мезохеиероби, еухемероби, элтхсмероби, метахемероби.

У флор1 Кшвського плато переважають вида зла характеризують шсцезростання в абким обо перюдичнии прямим антропогенним впливом та змшеш людиною екотопи. лышста видав розподшена на мезохемеробт (41%) та еухемероб^в (33%). BwioT олгго- i шхемд>об1в у флор1 репону незначний - ввдповщно 14% i 12%. Для проведения >р1внялыюго анашу використовувалися показники апофпизму (Ар) та натурашацп (Nat) Б. Яцков'яком (Jackowiak, 1993).

Для Кшвського плато показник апоф1Гизму складае 45,59 %, а показник яурал1зацц' - 54,41%. Тож, хоча регшн дослщжень характеризуешься значним пропогенним иавантаженням, все ж процес апофпизацц флори поступаетъся природним ементаи. Розподал видав у ценофлорах за ступеней хемеробп показуе, що у бшмиосп вони зрбражають екотопи з слабким або перюдичнии прямим антропогенним впливом та знеш людиною (переважання мезо- та еухеыероб1в). Природний стан екотошв зберп-асться ценофлорах пдрофпону -89,62% (Nat), 10,38% (Ар) та гпрофихндг. В Trifollaphytum та istolochio-Quercetophytum, де збгпыпуегься роль видав антропофшв, показник апофггюму реважае. В лгсових ценофлорах, незважаючи на значнв рекреацшне навангаження, якого ни зазнаютъ, зберггаеться ix природний стан. Значне збшыпення показнику апофггазму остерпаегься в мезоксерофшшх ценофлорах: Koeleriophytum - 52,52%, Filipendulophytum ¡4,04%, Stipophytum - 52,03%. Тут, як i в Trifoliophytum та Aristolochio-Quercetophytum, шыпуеться юлыпеть антропофшв, зокрема, археофтв середземноморсько-1рано-занського походження. Найвшщ показники апофтезму характерш для синанлропофпону 1,5 i 72,5%).

роздал 8

созолопчш особливо сп юйвського плато

У зв'язку i3 зростаючою тендешрао синангрошзацп флори i рослинносп внасшдок силення техногенного впливу на природне середовшце та И денатураяиицпо збереження иродно! гетерогенноетт фггобюма повинно буш в uempi уваги науковщв. Основою для фобки охорони рослинного покриву повинш слугувати результата ¡того всеб1чного ¡четш на фтцеяопиному i флористичному (видовому) рхвнях.

8.1. Идк)сп! вида флори

У флор1 Кшвського плато нами виявлеяо 87 рщюсних видав. У ix склада видшею: 13

дуже рщвасних, 33 рщйсних та 41 вщносно рдасних видов. 3 них 35 видав занесених "Червоно* книги Украши" (1996), 3 види занесет до Свропейського червового спи (Astragalus dasyanthus, Crambe tataria, Tragopogon ucrainicus).

Флористичш особливосп територц Кшвського плато пов'язаш з розташуванням пшшчшй ыеж1 люостепово! зони. Так, значна юльюсть бреальних видав заходить I борових терасах) глибоко в регюн дослвджень. На Кшвському плато проходить швдег межа розповсюдження у Arctostaphylos uva-ursi, Eríophorum polystachion, Festuca polessi Jovibarba sobulifera. 3 швденних видш в periom дослвджень мають швшчну mí розповсюдження crenoBÍ - Aster атте hides, Astragalus dasyanthus, Carex secalina. Cera fruticosa, Crocus reticulatus, Stipa borysthenica, Iris pumila та багато шших Значну гр; складають неморальш цешральноевропейсью види, aid на Правобережж! мають дос] звичайне поширення, а на схода зустрпаються фрагментарно - це Carex umbrosa, List ovata, Galanthus nivalis, Scilla bifolia, Daphne cneorum.

8.2. Ндккн! угруповання Кшвського плато

В рослинному покриы Кшвського плато нами видалено 14 сштгаксошв, потребують охорони (Зеленая книга Украинской ССР, 1987): угруповання формацш Pin hylocomiosa, Querceto-Pineta corylosa, Querceta (roboris) acerosa (tatarici), Quere (roboris) corylosa, Stipeta capillatae, S. borysthenicae, S. pennatac, Sahrirtieta natantis, Trap natantis, Nymphaeeta albae, N. candidas, Nuphareta luteae, Ceratophylleta submersi; ip; асощащй Carpineto-Quercetum caricosum (pilosae) ma Carpineto-Quercetum aegopodiosum

ВИСНОВКИ

1. Флора Кшвського плато нараховуе 1222 види судинних рослин, яю належать до i родов, 120 родин та 5 ввддшв. Провщними родинами висгупають Asteraceae (11,95' Роасеае (8,18%), Caryophyllaceae (4,83%), Cyperaceae (4,83%), Fabaceae (4,83 Lamiaceae (4,50%), Rosaceae (4,34%), Scrophulariaceae (4,34 %), Ranunculaceae (4,17 Brassicaceae (4,01%). Кшьысш показники систематичного спектру i порядок poj вщображають "конгломеративний" та перехдашй характер вщ типово лихи неморально-середньоевропейських до люоетепових флор.

2. На ochobí видово! подабнос-ri видалено 16 ценофлор, яга об'еднутоться у 8 труп та 5 тип ввдображають стушнь флористичшл р1зноматтносп регюну. Ценофлора висту системою а - ршшманптя i елементом ß - рззномашття флори.

3. Бшморфолопчна структура флори в цшому i бшьшосп ценофлор характеризует переважанням гемиериптоф ítíb (43,6-66,3%), гцо вщображае гумгдш, помгрш кшматн умови, достатньо зволожених екотошв. Високий ввдеоток терофтпв (18,3%), як ценофлорах синашропофггону ввдграють провщну роль (41,1-53,0%), еввдппъ i значний вплив антропогенного фактору на структуру флори.

4. Географ¡чна структура флори харакгеризусться наявтетю видав з широким ареало вадсутшстю вузьких ендемгв. За зональним типом переважаютъ бореально-меридаонал (20,31%) та температно-неридаональш (25,80%) види, за градоенгоы океашчно конпшенгальносп - види океашчно-субконтинешального типу ареалу - 45,62%,

регюналышм типом - вида з европейським 28,99% та европейсько-азютським 38,66% типом ареалу. Це свщчить про мнращйыий ашгохтонвий розвиток флори, яка с молодою i сформувалась теля вщступу льодовика. Вплив льодовика проявився в екологгчшй спецкфцц ценофлор, бщносп i псамофпносп Pratostepophyton i збагаченш степовими елеменгами Laetiaciculophyton, що розгяядаегься як "еколопчна трансверск". Рослиншсть Кшвського плато вщноситься до 136 асощацш, що належать до 56 союзов, 35 порядив та 22 клаав. Зональним типом рослинносп е пшроколистяш л1си Querco-Fagetea з включениям фрагмента мппаних ßiciB Vaccinio-Piceetea, лучних стешв Festuco-Brometea та суходальних луюв Molinio-Arrhenatkeretea, що ввдображае гетерогенний характер рослинного покриву.

На основ! застосування методики фпошдикаци та ординацшного анашзу встановлено, що провщними чинниками в розподш ценофлор е тай едаф1чш фактори як волопстъ грушу та вм1ст карбонатш, з якими пов'язаш шпп. Пряма корелящя встановлена з одного боку М1Ж змшою вологосп та вмгсту минерального азоту, а з шшого - мш змшою BMiciy карбоната, сольового режиму та кислоппстю грунту. М1ж названими двома трупами спостеркаеться зворотня корелящя.

Зростання антропогенного впливу вщэбражаегься в синантрошзацн флори та збагаченш адвентивними видами. До синантропофшша Кшвського шито належить 314 видав (25,7% Bciei флори), адвешивних видав у флор1 - 186 (археофшв - 97, кенофтв - 89), що вказуе на ранне освоения шодиною теригори Кшвського плато i штенсифшацпо цих процесса у сучасний перюд. За походженням переважають давньосередземноморсыа та швниноамерикансыа види. За сумаршш ефектом дн антропогенних чинниив (хемероб!я) для флори Кшвського плато переважають змшеш людиною екотопи i3 слабким або перюдичним прямим ашропогенним впливом. Збыынення показника апофшому зростае вщ гщро- та гшгрофггону (10,4-33,9%) в напрямку до мезоксерофггних ценофлор (30,254,0%) i харакгеризусться максимумом д ля синантропофиону (71,5-72,5%). У флор1 Кшвського плато нами виявлено 87 рщюсних видав. У ix склада видалеш дуже рщгасш (13), рщисш (33) та ввдносно рщисш (41) види. 3 них 35 видав занесет до "Червоно! книги Украши", 3 види занесет до Свропейського червоного списку. Встановлено, то на теригори Кшвського плато трапляютъся угруповання 14 формацш, занесених до "Зеленой книги Украинськой ССР", яю потребують охорони.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛПСОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦЙ

1. Шр1вняльна оцшка фйор1зшманггаостт залов щних степових екосистем Украши з 5тою оппипзацц режимов Н охорони / Я.П. Дщух, B.C. Ткаченко, П.Г. Шло та, I.A. эротченко, Т.В. Фщайло / Шд заг. ред. Я.П. Дадуха. - 1нститут боташки iM. М.Г. элодного HAH Украши. - Кшв, 1998. - 75 с.

2. Фщайло Т.В. Еколого-ценотична оцшка мкцезростань рвдисних видав в околицах Киева (заказник "Лгсники") // Укр. ботан. журн. - 1997. - 54, № 2. - С. 162-167.

3. Фщайло Т.В. Флористичт знахвдки на Кшвському плато // Там же. - 1998. - 55,

№5.-С. 524-528.

4. Фщайло T.B. Еколопчш особливосп диференщацй ценофлор КиЗЕвського плат Укр. фшщеа зб. - Кшв, 1999. - сер. С., № 1(10). - С. 36-47.

5. Дщух Я.П., Фщайло Т.В. Ценофлори Кшвського плато // Укр. ботак. жур! 1999. - 56, № 3. - С. 259-265.

6. Фицайло Т.В. Эколого-ценошческая характеристика местообитаний Я borysthenica Klok. ex Procud. па Украине // Тезисы VI молодежной конференции ботанике Санкт-Петербурге. - Санкт-Петербург -1997, - С. 90.

7. Фщайло Т.В. Систематична структура флори Кшвського плато // Аетуаз питания ботанжи та екологп. Матднали конференци молодих вчених. - Херсон, 1998. -58-59.

8. Фщайло Т.В. Ценофлори Кшвського плато // Актуальш питания ботанжи екологп. Матер!апи конференци молодих вчених-боташыв Украши. - Шжин, 1999. - С. <

Ф1ц1айло Т.В. С1рушурно-пор1вш1льна оц!нка ценофлор Кшвського плат Рукопис.

Дисертащя на здобутта наукового ступеня кандидата бюлопчних шук спещальшстю 03.00.05 - ботанжа. - Ьтсппут ботанжи iM. М.Г. Холодного HAH Укра Кшв, 2000.

Диеертацпо присвячено питаниям структурно-пор^вняльно! оцшки ценоф Кшвського плато. Встановлено, що флора регюну нараховуе 1222 вида, яю належать да рода, 120 родин та 5 видщлш. Виконано И систематичний, бюморфологтчний географ гчний аналпзи, результата яких показали перехщшш характер флори - м1ж тип люовими неморально-середньоевропейськиии та тсостеповими флорами. Скла; класифшацшну схему рослинносп Кшвського плато (за методам Браун-Бланке), включае 22 класи, 56 союз!в та 136 асощацш. У склада рослинного покриву видшенс ценофлор, 8 груп та 5 тишв. Портнюютъся систематична, бюморфологтчна та географ]' структури ценофлор. Встановлено, що провщними чинниками еколопчно! диференгп ценофлор е едафтчш - волопсть, кислотшсть грунту, вюст азоту, карбонаттв, солей в гру Виявлено 87 рщюсних видав, з них 35 занесених до "Червоно! книги Украши", 3 bi занесених да Свропейського Червоного списку та 14 рщкгсних угруповань. Розгля сучасш тенденцц антропогенно! грансформаци флори репону.

Ключов! слова: Кшвське плато, флора, рослиншсть, флористична класифша ценофлора, структурно-пор]вняльний анализ, фггошдикадая еколопчних факгортв, рщк види, рщюеш угруповання, синантрошзацк, хемеробк.

Фицайло Т.В. Структурно-сравнительная оценка ценофлор Киевского пл;

- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата биологичесхих наук специальности 03.00.05 - ботаника. - Институт ботаники им. Н.Г. Холодного HAH Укра'

лев, 2000.

Диссертация посвящена структурно-сравнительной оценке ценофлор Киевского

пито.

Особенностью Киевского плато есть положения его на северной границе Лесостепи, также разнообразием эдафических условий - чередование лесовых островов и песчаных ассивов.

Получении полные данные о таксономическом составе флоры Киевского плато -222 вида из 507 родов, 120 семейств и 5 отделов. Установленная систематическая "руктура (Asteraceae, Роасеае, Catyophyllaceae, Cyperaceae, Fabaceae, Lamiaceae, osaceae, Scrophulariaceae, Ranunculaceae, Brassicaceae) отражает переходной характер торы Киевского плато, от типично лесных неморально-среднеевропейских до лесостепных пор. Спектр биоморфологической структуры по основным показателям характеризуется »обладанием травянистых поликар пиков с безрозеточным и полурозеточным строением >бегов, коротко- и ддиннокорневищными подземными побегами. Географический анализ идетельствует о том, что в спектре флоры преобладают температные и океанично-бконтаненгальные вида. Показано, что для исследованой флоры характерны черты сточно-европейских лесных и лесостепных флор.

В фигобиоте региона выделено 16 ценофлор, которые объединяются в 8 групп и 5 нов (А. Hydrophyten - I. Eohydrophyton (1. Nymphophytum), В. Hygrophyton - П. Judophyton (2. Phragmitophytum, 3. Carecophytum, 4. Agrostiophytum (stoloniferae)); Ш. Ivopaludophyton (5. Alnstophytum); C. Mesophyton - IV. Immdatophyton (6. Trifoliophytam ratensis)), 7. Aristolochio-Quercetophytum); V. Aestiligaophytoa (8. SteUario-Carpinetophytum, Clmopodio-Quercetophytum); D. Hemixerophyton - VI. Laetiaciculophyton (10. Querco-letophytum, 11. Calaraagrostio-Pinetophytum, 12. Koeleriophytum (glaucae)); Vü. »tostepophyton (13. Filipendulphytum, 14. Stipophytum (capillatae)); Synantropophyton - VHI. synantropophyton (15. Chenopodiophytam, 16. Artemisiophytum)). Ценофлоры отличаются [сокой гетерогенностью и гетерохронностью, в их основных структурах прослеживаются ии с различными региональными и историческими флорами, как Европейского, так и иатско-Сибирского центров. При помощи методики фито индикации, градиентного и дотационного анализов, установлено, что ведущими факторами, которые влияют на фференциацию ценофлор являются - влажность почвы, содержание карбонатов в почве, злотностъ почвы, содержание солей и азота в почве.

Классификационная схема Киевского плато (по методу Браун-Бланке) включает 22 icca, 56 союзов, 136 ассоциаций и отражает все типы растительности региона следований.

В составе флоры выявлены 87 редких видов, из них 3 - занесены в Европейский 1сный список, 35 - в Красную книгу Украины. Выделено 14 редких сингаксонов, оесенных в "Зеленую книгу Украинской ССР" (Pineta hylocomiosa, Querceto-Pineta ylosa, Querceta (roboris) acerosa (tatarici), Querceta (roboris) corybsa, Stipeta capillatae, jeta borysthenicae, Stipeta pennatae, Salvinieta natantis, Trapeta natantis, Nymphaeeta

albae, Nymphaeeta candidae, Nuphareta luteae, Ceratophylleta stibmersi; групы ассоциаг Carpineto-Quercetum caricosum (pilosae) ma Carpineto-Quercetum aegopodiosum).

Увеличение антропогенного влияния отражается в синантропизации фло (синантрошфитон Киевського плато составляет 314 видов - 25,7% всей флоры) обогащении адвентивными видами - 186 (археофигов - 97, кенофитов - 89). За сумарн эффектом действия антропогенных факторов (хемеробия) для флоры Киевского пл характерны местообитанния со слабим или периодичным прямым антропогенн влиянием, также измененные человеком экотопы.

Ключевые слова; Киевское плато, флора, растительность, флористичес; классификация, ценофлора, структурно-сравнительный анализ, фитоиндикш экологических факторов, редкие виды, редкие сообщества, синантропизация, хемеробия.

Fitsallo T.V. Structural-comparative evaluation of coenofloras of Kyiv plate region. - Manuscript.

Thesis for the 1 candidate's degree by speciallity 03.00.05. - botany. - M.G. Khokx Institute of Botany of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2000.

The thesis is dedicated to the problem of structural-comparative evaluation of Kyiv plati region coenofloras. It has been determined that flora composition numbers 1222 species assignee the 507 genera, 120 families and 5 sections. Its systematic, biomorphological and geographi analyses have been carried out, and the intermediate character of this flora - between typical foi nemoral-Central European and forest-steppe regional florae has been shown. 1 classfficationalscheme of the Kyiv plateau vegetation by the Braun-Blanquet method has Ъ elaborated. It includes 22 classes, 56 alliances and 136 associations.

16 coenofloras that refer to 8 groups and five types are present in the vegetation cover, systematic, biomorphological and geographical structures of coenofloras are compared. It has Ь established that soils' humidity and acidity, their mineral nitrogen, salts', carbonates' content are key factors of ecological differentiation of coenofloras. 87 rare species are present on this terril among which 35 species are listed in the Red Data Book of Ukraine, 3 species - in the Europi Red List and 14 rare communities - in the Green Data Book of Ukraine. The modern tnei antropogenous transformation of this regional flora are considered.

Key words: Kyiv plateau region, flora, vegetation, floristic classification, coenoflc structural-comparative analysis, phytoindication of enviromental factors, rare species, r communities, synantropisation, hemerobia.