Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Структура, динамика, экологические основы рационального использования буковых лесов Карпатского региона Украины

ВАК РФ 03.00.16, Экология

Автореферат диссертации по теме "Структура, динамика, экологические основы рационального использования буковых лесов Карпатского региона Украины"

ДШПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИИ УН1ВЕРСИТЕТ

^ 7 На правах рукопису

ПАР ПАН Василь Дванович

СТРУКТУРА, ДИНАМ1КА, ЕКОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ РАЦЮНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ БУКОВИХ Л1С1В КАРПАТСЬКОГО РЕГЮНУ УКРА1НИ

03.00.16 — Еколопя

Автореферат дисерЯацИ на здобуття ¡наукового ступени доктора бтлогччних наук

ДнШропетровськ 1994

Дисертац1я е рукопис.

Робота виконана в УкраКнському наукоЕО-досл!,дному 1нститут1 г1рського л1с1вництва.

ОфЩшш опоненти:

Доктор б!олог1чних наук, дрофесор С. М. Стойко.

Доктор бшлопчних наук, професор В. Г. Мшшьов.

Доктор бшлопчних наук, професор JI. О. Карпачевсыглй.

ПровШна установа — Ужгсродський державний университет.

Захист В1дбудеться 1994 р. ■ на

зас1данн1 Спец1ал1зоЕано1 вчено! ради Д. 053.24.02 но при^уджен-ню вчено.го ступени доктора бЮлопчних гаук в ДнШрспэтрсвськогчу дершун1верситет1 за адресою: 320625, ДСП-10, пр. Гататлна, 72, уШверситет, бюлого-еколопчнии факультет, корп. 17, ауд. 611.

3 дисертац1ею мсжна ознайомитися в науковш 6i5nioiei;i Днепропетровского державного университету. ,

Автореферат роз!сланий ¿S-C^____ 1994 р.

Вченкй секретар Спещал1зовано!

вчено! ради, кандидат ГИ\ <Т .

б1олог1чних наук, додеш U/OiC^' А ДУБША-

ЗЛГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОХИ

Актуалыпсть робоги: Л1си з дом1пувшшям бука авропейського, (Faseta sylvaticae) в сучасному б!огеоценотичному покрив! Карпат-съкого perioHy Украпш виконуюгь багатофушсщональне екосферне i народно- господарське значения. Тому рсзробка рацЮнальних еколо-г!чнщ ослов використання 1'х бютичних pecypciB, еберехения^генофонду i природного середовища зростання, е однiею 8 найваяишв1ших б!ологосоц1алышх i економ1чних проблем. Вир1тення II lías базува-тися на екосистемному п!дход1 (Голубець, 1982),- популяц1йному, бюгеоценотичному i 61охорслог1чному з врахуванням народно-госпо-дароького i uiJibCBoro призкачення л1сових екосистем, еколог1чних насл!дк1в антропогенного впливу.

У букових л!сах nepao'í групи стратеПя рац1онального вико-ристання можлива на п1дстав1 глибокого вивчення структури, дина-MíKii природных популяд2Й i óioreoneaoaíB клхмоксового типу (пра-л!с!в), е еталонними об'ектами для розробки еколог1чно об-груитовших метод i в ведения господарсгва i охорони л1сових eico-систем (Leibundgut,1959; Rubner, 1968; Mayer, 1978; Korpel,1989; Дыренков, 1984; Смирнова и др., 1989). Системи л!с1вництва при такому п1дход1 найб1льш "м'ягки вписуються" до еволшЦйио- ф1ло-ценогенетпчно! динам1ки з максимальним еколог1чним, a orne, 1 eiíonohii4iiKM ефектом. Цн проблема особливо актуальна для букових л1с!в Украпш (Мкшнев, 1986; Парпан, 1990). Однак, р1вень вив-ченност! 'ix структури 1 динам!км, як! вичначагать можливе аитро-погенне втручання, не в1дпов1дае сучасному р1внев1 рсввитку 6io-лог1чш1Х наук i потребам практичного л1с1вництва.

У букових jiicax господарськэ- сировинного призначення (друга група) система використання потребуе удосконалення а позшЦй природного в1дтворення ценополуляц1й видав деревних рослин. 00к1льки в сучасний пер i од на гйдкригих антропогенггих м)сцевостях 'зрубач) Еиробництво тотально перейшло до штучного л1сов1дновлення (Пдрпан, Маковский, 198U), така- страгеПя в1дтвореняя, що иве м!сцв по усьому есропейському ареал! бука, Й1олого-економ1чно bobcIm нсьи-правдана (Tomasiu."., 1981, LClburidgut, 1987).

У ращональпо^/ використан! .hícoei pecypciB вир1ш'1льне ана-ченна t.:an вивчешш його еколог!чних насл1дк1в, опрацпиання inití-гральних сколог1чт« крНерПв длл тики/ глобалинг./. Ы'д1в антропогенного впливу на л1со1й екоснстеми, яге рубки 1 рс-крсыЦя,

Викладен! положыня визначають теоретичну 1 практичну акту-альнЮть роботи.

В х<">д1 виконання дисертащйно! роботи авт^р отримував консуль тативну допомогу в!д академака АН Ук^а1ни д.б.н. М.А.Голубця, д.с-г.н. П.С. Пастернака, д.б.н.С.М.Санн1кова, яким виражае сер-дечну вдячн!сть.

Мета 1 завдання досл!джень. Головною метою дано! роботи е по-р1вшш>не еколого- типолог!чне вивчення структури 1 динам! ки цено-популяц!й бука те супутч!х вид1в деревних рослин в етал^нних, г.ри-ро;. ¡их (прал!сах) 1 антропогенно порушених (господарських) букових л!сах з позиц1й поиуляц1йно1 екологП, гчення лро онтогенез, л1со-воТ типологП, а також опртцювання на цих теоретичних засадах ди-ференц1йованаго рац1онального Щльового використання 1 природного Ыдтворення букових л!с1б Карпатсько- Огпльського рег1ону Укра!ни. Зг1дно з метою роботи, передбачено вир!шення наступних взаемпо-в'яваних завдань:

1. розробити методичн! пршгципи 1 методи еколого- л1сотиполо-Пчного вивчення структури, функц!й } дш.зм!ки це".опопуляц1й бука.

2. Проаншизугати еколого- географ1чн1 особливост1 поширення, структуру ареалу 1 антропог^нних ем!н видового складу букових деревних ценоз1в у. межах Кгрпатсько- Шшльського ре г 1 сну Украши.

3. Вивче..ня основних параметр!в структури, в!дновлення 1 динам!ки цедапоплуляц1й бука 1 супути!х деревних виглв у букових пралхсах Карпат.

4. Вивчення структури 1 природного в!дновлення ценопопуляц!й бугл 1 ¡.,упутн!х деревних вид!в в головних типах л!су антропогенно- порушених (господарських) л1сах.

5. Опрацювати 1нтегрован1 критер). I порушення букових ег.осис- • тем при антропогенному вплиЛ (рубках 1 рекрацП). ;

6. Розробити еколог!чно обгрунтован1 принцили рацюнально'го ц!льовогс використання букових л1с1В.

Практичне сначення. Ыатер1али досааджень внайшли воображения у -истеки нормативних документ1в, як! використовуються у практищ ведения л1сового господарства в рег1он! досл!мкень: "Указания по ведению лесного хозяйства в защитных и санктарно- гигиенических горных лесах Карпат"'(Ки1з,1986), "Правила рубок главного пользования и десовосстановительных рубок в горных лесах Карпат" (Ки1в, _ 1983), "Наставление по рубкам ухода, в горнь-х лесах Карпат" (Ки1в, 1986), "Рекомендации по совершенствованию лесовосстановления в дубовых и буковых лесах" (Юл.в, 1988), "Рекомендации по проведешь»

лесоустройства в Карпатском биосферном заповеднике" (PaxíB,1988), "Методические рекомендации ní> воспроизводству разновозрастных широколиственных лесов европейской части СССР" (Москва, ВАС-ИЛ, 1G89).

АпробаЩя роботи. Основн! положения роботи були темою дот.-в1дей на VII, VIII, IX з'Чздах Укра'Шського Ботан!чного Товарис-тва (Kh'íb, 1982; 1вано- Фрашйвськ, 1986; Днепропетровск, 1992); М1жнарод»ому симпоз1ум1 по 6yicy IUFRO (Зволен, 1988); наукових симпоз1умах та парадах: "Пути использования лесосирьевых ресурсов бука" (Москва, 1988); "Еиогеоценологически» исследования на Украине" (Львов,1984); "Комплексное использование лесных ресурсов" (Ивш.о- Фракковск, 1982); "Закономерности роста и производительности древостоев" (Каунас, 1985); "Современные проблемы рекреационного лесопользования" (Москва, 1985); "Мониторинг лесных экосистем" (Каунас, 1986); "Грибы в биогеоценозах" (Пермь,1988); "Совершенствование ведения хозяйства в лесах Украины и Молдавии" (Ки!в, 1990); "Система ведения господарства б г1рських умовах Карпат" (1вано- Зранк1вськ, 1990);."Нац1ональн1 парки, 1х багатофункц!о-нальне значения та проблеми охорони (Яремча, 1990); "Еколог1чн1 сснови оптк"1зац11 режиму охорони i використаиня прчродно- запо-в1дного фонду" (Рах1в,1993); "Стабильность и энергетическая аф-фективность высокопродуктивных лесных биогеоценозов" (Тарту, 1985); 'TIpoLJi^MU лесопользования в западном регионе СССР" (Гомель,

1990); "Проблемы лесоведения и лесной экологии" (Москва.1990); "Л1сова типолоПя 1 кадастров оп1нка лtcib" (Дн1прове?ровськ,

1991); "Укра1нськ1 Кар'пати: Проблеми та перспективи" (Льв1в,19£и); Всесоюзних конферешцях (Новосиб1рськ, 1988); Респубя1канських наукових парадах (PaxiB, 1988; JIbBiB, 1986; Влнниця, 1986); науко-вих радах УкрНД1ЛГА (Харкхв, 1965; 1985); Держкомл1с (Mocita,1985; 1989), ВНД1ЛГМ (пушино, 1989).

0п;с?.м1 результати 1 наукоаа новизна. До голозних положень, емШричних i тесрс";'.чних узагалььень.як! е човими 1 як1 влносяться на захист, в1дносяться:

1, Синтетичнии ценопопулягдйно- еколог!чний, типолоПчний 1 онтогенетичний п1дх1д до вивчення угрупонань бука европейського, якнй дае moíuhibícti«3 позиц1й популяцШю! екологИ виявити 1 -к1льк1СНо оцИшти ociioBiii регюиадьно- геогрйф1чн1 1 5колог!'ш1 осоСЛивост! ix структури, фут*.ц1й i дпнгЫки.

2. Вперше на приклад! букових л1сйв УкраТнських Карпат вико-наний noplB-яльний аная?з структури, в1дновлення i динамiки в npanicax í антропогенно порушених л!сах, який дае мохлиеисть встановити параметри i критерх 'i впливу природно- антропогенних факторiв на екосистеми букового л1су.

3. Проведено детальний та р!8носторонн1й Ильк1сний дендро-метричшЛ анал18 демограф!чно! структури леревостану (розм1рний, bIkobo- висотний, ввдовий) в денопопулящях бука, що зростають у Píshux субформац!ях. Встановлено достов1рну bIamíiihíotl структури букових деревостан!в у Карпатськ!й г!рськ1й 1 р1вншш!й Оп!льсыйй природних областях поширення.

4. Широкомасштабний кШкхсний ценоеколог1чний алел i а найго-ловн!ших популяц1йно- демограф!чених параметров структури i дина-М1ки п!дросту бука (чисельност!, висотио- bíkobo'í структури, роз-ташування, ценотично! poní; шд наметом Jiicy i на в!дкритих míc-цевостях (арубах).

Леревага у в!дтворенн! популяцП природного ai-Лу в1дновлення бука i 1енерацП п!дросту пхсля нас1нневого року в вриродних еко-системах i його Еикористання у господарських л!сах. Особливост! в1дйовних процес!в у монодомШантних бучииах 1 букових Mimamtx д!-сах. В!дноспо стаб1льна ценотична роль бука у сучасний пер!од ан-тропогечеву.

5. Емп!рично представлена узагальнеиа схема хоролог!чно1 i bíkoboT цикл!чно- m0saí4h0- пульсуючо! динам!ки поколи» ценопопу-ляцП бука в монодом!нантних npanicax при провгднгй рол! л окал ь них др!бноплощадних порушень структури деревостан!в як пускового меха-н!вму динам1ки природного в!дновлення 1 сукцес1й.

6. Еколог!чне обгрунтування системи зги.эд1в по використанню ! природному в!дтво; зншо букових л1с!в Карпатського periпну УкраЧни на п!дстав! л!сово! типолог-il i принципу ímítcoií'í асинхронно- 'мо-sai4Hoí динам!ки в л!сах водоохоронно- iaxHcnoro пригначення, при-скореного оберту покол!нь та р!вжшрного природного рхднов/^ннн в л!сах господарського прианачецня.

7. Клзсиф1кац!я букових екосистем за цадьовим призначенням. ДиференцШваний п!дх1д до 1х використання. ттегрован! оцШки по-рушеност! букових екосистем при антропогенному вшшв! в люах р!з-ного ц1льог>ого пригначення.

Основн! положения, що виносяться на ¿ахист:

1) Сукушйсть одержаних автором емщричних ценсзколог1чних закономерностей поширення, структури, природного в!дчовлення, ди~

нам1ки 1 стай 1 ль нос г] ценопопуля'ц1й деревних ввд1в.

2) Синтез сучасних уявлепь про ведуч1 екаогелн! фактори, цо в1вначають законом1рност1 1 дають можлив1сть прогноэувати васл1дки антропогенно природного впливу на бугсов1 екосистеми Карпатсько-Пог'льськс.о ареалу, оптим1зувати 1х використашм 1 природне в1д-творення.

3) Пптим1звц1я використання I природного в1дтворения букових екосистем р!зного ц1льового прианачення.

Особиста участь автора . Зб1р, анал!э та 1ни,рпретац1я отри-ианих науково- дссл1дних Мс1тер1пл1в, полюв1 та експедиц1йн1 до-сл!дхеиня, лабораторно- аиал1тичн1 роботи виконаи! особисто авто-рок або за його безпосередиьою участю в якост1 кер1вника та внхо-навця наукових тем СДР Н. 78071348, 1980; ДР. N. 81103569,1305; ДР. N. 0^86и093647, 1987).

Об'ем 1 структура роботи. Дисертац1я складаеться 1з вступу, 7 роздШв, перел1ку використано! л1тератури, 25 додатк!в 1 м1стить 411 стор., а такал 53 таблнць, 34 маяюнк1в, 3 фото. Перед1к л!те-ратурних джерел м!стить в соб! 474 назв.. в яких 52- 1новемними мовами.

Розд-'л 1. СУЧАСП1 ПРОБЛЕМ! ВИКОРНСГАШИ I В1ДТВ0РШШ ВУКОВНХ ЛГС1В КАРПАТСЫШГО РОТОНУ УКРАЛО!.

Господарсъка д1яльн1сть людгаш зумовила 8начн1 вм1ни природ-них екосистем Карпатського рог1ону Украши. Внасл1док нерегульо-в"ю1 ексмуатацП, монопольного п!дходу до л!со(сористувшшя прой-дди трансформац!я л1сових екосистем 1 спрощення структура дерово-стан!в, що найб1льш масштабно I хзавилось на формацП букових л1с.а (Голубеть, 1978; Парпан, 1986) i вавдало значних еколог1'ши>, вбит-к1в (Голубець та 1н., 1983 Стойко, 1993). Тому, "стара, ало *1чно нова" проблема вштористаш».» 1 в1дтворення л1сових екосистем е цон-тралышм завданням теорП 1 практики л!с1ьництьа. Усп1шне 11 вир1-шенвя зааежно Р1д рег1омалышх еколог1чних умов 1 фу;)кц1 опального шльового прианачення л1с1в мае р1зн1 вар!анти,

Недос':онал1егь у використанн! букових л1с'в С'умовила необ-х!дн1сть розробки в 50-60 рок^х еколого- сть Дл1еуючих еассХНв иляхеы застссування поступових ру„ок (^етяк, 1954; Молотков,1966; Полыюв, 1966; Гораенин, 1974; Сабан, 1982; Чу батин, 1992). Але 1 ця система антропогенного використаиня поеиц1й екслог1чного ?

популяц1йного п!дход1в зал тлилась не до кшця обгрунтованою. Дис-кусивнкм е використання перест!йних букових деревостан1в Укра'ии в р1зних кглегор1ях л1с1в першо! групп (Мишнев,1986; Парплн,1Л90).

Сучасна еколог1чпо ефективна експлуатшдя природних букових екосистем повинна враховувати л^ндшафтно- водозборний, баогеоцено-тичний та популяцШшй 8 ас ад 1. 1 еютлого- стаб1л1зукт технологи (Парпан, 1990; 1993).

Лавдшафтно- водозб1рний принцип зараз а рхзною повнотою ви св1тлений у рег1ональн!й л1тератур1 (Чубатий. 1972; ол1йник, 1985; 0л1йяик , Парпан, Чубатий, 1986), але ще потребуе подальшого об-грунтуваняя в позшдй оптики ваци л1систост) та в1 косо! структ'.ои деревостан!в в межах р1зних р1вн!в ьодозбор!ь. У найближч!й перс пектив! цей П1дх1д повинен стати еколог1чно визначальним, особливо пг'» л1сокористуванн1 Ь г1рськш< умовах (Победин<~кий, 1979)

Л1сотиполог1чний р1вень, який детально опрацьований у межах характеристики таксон! (Погребняк, 1955; Воробьев, 1'о53; Бель-гард, 1950; 1971; Гаврусевич, 1958; Каплуновский, 1961;0сттпенко, 1961; Голубец, Малшгаьський, 1967; Молотков, 1972; Стойко, 1977; Герушинский, 1985) залишився не до к1иця реал1зова):им у слраы оптим!зац11 використання букових екосистем.

У робот1 деталг :о проанал1зованлй сучасний стпн використання л1с1вничо- еколог1ч1ю! типологП 1 акцентована увага. то пльки на баз! п1знання еколого- географ1чних особливостей евелюцп л 1с¡в та необх!дно1 систематизацП так~он1в Л1с1вничо- еколопчно! класифЬ кац11 в погодлспн! з особливостями б!льш ефектнвноп "¡х

використання. *

1де1 та ыетоди популярного п1дходу, як1 тепер визнгип основною теоретичною базою п1 знания структури, механ1зм1в сгтб1льнск,т1 рослшших угруповань (Шеляг- Сосонко, 1968; Малиновський, Парик 1 1н.,1984; Царик, 1988), починають входити в сучасну парадигму л1-с!вництва (Мамаев та 1н., 1988; Санников, Ы92; Парпан, 1993) в двох аспектах: популяц!йко- генетичному (Правдин, 1978; Яблоков, 1987; Тимофеев- 1-ессовский, 1971; Криияц^ий, 1993) , та .гапуляцш-но- еколог1чному (Корчагин, '<564; Уранов, 1975; Царик., 1989; Смирнова та 1ч., 1987; 1989, Санников, 1992; Чистякова, Парпан, 1990 , та 1н.). Вих1дним положениям ценолопуляц!иного подходу е тего1я онтогенезу (Рг^ютнов, 1950), яка використовуеться для перюдиза-ц!1 в!кових стад!й 1 етап1в деревних вид1в (Сакликоа, 1963; Зау-гольнова 1968; Чистякова, 1979 та 1н.). Понят1йний апарат 1 сис-

темя метод¡в ценопопуляц!иного п!дходу дозволили п1д1йти до пояс-иення i к1лы:1сно! характеристики структурно! орган 1зацП шнроко-листянкх дубоьих л!с1в, окреслити налрямки ix динам1ки i в1дт*о-рення (Смирнова и др., 1987; 1909; та id.), а для букових л1с!в реализуються в дани! робот1.

За цечопопуляц1йним п1дходл< механ1вм динам1ки, структура i cTa6iJU)iiocTi деревних ценоа1в характеризуеться стад!ями i етапами зм!ни ßtKOBiix по,лл1нь. Цей методичний п1дх!д дае можлив!сть скласти уявленна про елементарну демографхчну одыицю популяцП (Смирнова и др., 1988; Попадюк, 1990), а рослинний покрив рооглядати як систему в8аемод1ючих популящй (Миркин, 1985).

У сучасиш л1соеколсг!чн1й литератур! вивчення структура та juuiemIku бглъше баауеться на традшЦйному деедрометрично- л!с1вни-чому л¿даодi. у дисертащшпй прац1 детально проанал 1вовано цей pi-вень (Ивашкевич, 1929; Колесников,1956; Бицин,1965; Семечкин,196?; Дыреиков, 1984; Цурик, 1980; Сабан, 1982 та 1н.), коли в!кова динам 1ка jiicoBMX б!огеоценоз1в розглядаетъся у вв'Я8ку 8 в1дновними прсце-аш! (.Сукачев, 1938; Колесников, 1956; Leibundgut, 1959; Mayer* 1976; Когре1,1989; Комин,1902; Смаглюк,1969; Дыренков,1984; Манько, 1987 та in.). Охарактеризовано також впровадження б!огеоценотичних 1дей в п1знани1 структури га динам 1ки л1сових екосистем (Сукачев, 1964; Дилис, 1969; Карпачевский, 1977; Голубець та iH., 1983; Оди-нак, 1992 та 1н.).

Вивчення в!даовш1х npouecia у лхсових екосистемах вважаегься одним 1з кардинальшк розд1л!в лопуляц1йно! екал or II (Санников, Парпаи, 1990; Санников, 1992). У робот! детально ¿1роанав180ван1 результата досл1джень по вивченню в1дновлення букових л!с!в (Тре-тяк, 1954; Генсирук, Тышкевич, 1954; Каплуновский, 1906; Молотков, 1966, Сабан, 1У82 та 1н.). Вони стосуються, в основному, монодо-м1нантних бучин i послукили основою для обгрунтування поступово! системи господярювання. Характер еколого- географ!чнич законом1р-ностей в1дновлеиня бука в pioHHx типах лЮу Карпатсько- Под1льсь-кого ареалу, пор1вняльпа Ix ottiffica зашсклкся нропрацьоваиими н! з л1с1вничих, а ткм б1льше з погшЦй :юпуляц1шю/ екологП, як на закритих (ш д итогом Jiicy), так i в!дкритих (ьггровалах, ьрубках) ßioTonax.

OcHGcrn к сучасшм способом в!дтьорення букових -ilcii у perlOHl досл1,~.ження е штучний- створення часткоЕих ,уЗо суц!льних культур.

Система 1ндикаЩ!них параметра антропогенно! поруиеиос-1 з П08иц1й еодорегулювання в рег1он! досл!джень на р!вн! бЮгеоцено-81в, яка аапропонована О.Ф. Поляковим (1984), потребуе подальшсл ровробки для елементарних екосистем водовбор1в з врахуванняе ресурсно- эберсжуючих технолог!й (Чубатий, 1982; Олийник, Парпан, Чубатий. 1986).

У сучасн1й теор!1 1 цракгиц! г дення государства валишились нереал1аованими особ.,ивост1 використалня букових л!с!в залежно в1д 1х Щльового прианаченнн.

Розд1л г. иетцщгчл прншдапи, ыетоди г ов-екг дошдшш.

У робот! эастосоваиий основвий методолог1чний принцип системного анал!зу (Годубец ,1382), а в1дпов1дно з метою 1 завданнями роботи П основними методичними принципами були: 1) еколого- л!со-' типолоПчний- вивчсння популяШй деревних вид1в 1 б!огеоценоз1в, що виростають у р1зних тип^.ч л1гу; 2) лоеднання дендромет^ичного, це-нояопуляц1йно- динам!чяого 1 онтогенетичного для анал1зу структури 1 в!дновлення цено*:с..уляц1й бука в ход1 в!дновлх)вадъно- в!ковоТ ди-нам1ки на осков1 стад!й I етаШв онтогенезу; 3) еколог!чного мон1-торингу в розумШ ' анал1зу параметров структури, в1дновде»кя ц^но-популяц1и у прал1сах 1 антропогенно- порушених рубками д1сах, та через 1ндикац1йн1 покавники порушеноот! букових екосистем при антропогенному вплив1 (рубках 1 рекреацП).

Еколого- типплог1ичий п!дх1д передбачав анал!в еволюцП букових л!с1в, основних фактор!в ландшафту, класиф1кац1ы бЮтошв у рег1он! досл1длень. Районусания букових л!с!в прийнято за М.А.Го-лубцем (1977), Ю.Р. Шеляг- Сосонко (1977). У робот! використана . класиф1кац!йна система одиниць л!с1вничо- еколоПчно! типового (Погребняк, 1928; 1Г55; Белыард, 1950; Воробьев, 1&68; ОсталенкЬ, 1963). Групувл'.ня т,ш1в Л1су зд1йснено за ф!тоценотичним принципом (Голубец, Малиновский, 1066; Стойко, 1977). Вивченья .

г1днослення 1 динам1ки ценопоауляц!й деревнгх ввдхв проведено на ■ пробних плои-ах у прал!сах 1 антропогенно- порушених л!сах в основ-Вих типах л!су двох областей природного поаирення бука- Карпат-Ськ1й г1рськ:к 1 СШльсько- Под1льськ1й. Вивчення основних дендро-мет.-и^шх параметр! в структури проведено загальноприйнятат в так-сацП методами (Анучик, 1982; Захаров. 1987; Бишга. 1965) з засто-сувонням сучасних метод1в статиетичы- девдрометричних п!дход1в (Цурик, 1992; строчинский, 1992).

Розм1рна структура в1рг1н1льно- генеративних особин ценопо-пулицпд ана^ау.ться разпод1лом за 1нтервалами д1аметр1в, його миишшстю (р), асиметр1ею (А) та ексцесом (Е). Буков1 ф1тоценош! характеризу.">ться трьома типами розм!рно1 структури; нормальним рсзпод!лс'1 (С<-40^; А- -0,44- 0.37); пром1жковим типом (С-41-60%; А- -0,52- 0.06) та спадаючим (С>-60£; А- 0,93- 2.00).

У вертикальн1й стратиф1каи:1 букових ценоа!в вид!лен! чотири структури! елементи "яруси-горизонта" на основ! наявиих кореляц1й-них зв'яэк!в М1ж д!аметром ! висотою (r-0.76-0.86), та ваконом1р-иосгей будови по внсот1 одновнгових деревостшпв (табл.1).

01 коеа структура проанал1зована за стад!ями ! етапами онтогенезу Сука 1 за 40- р!чними кдасовими !нтервалами. При вид!леш'1 в1кових стяд!й ! етал1в прийнята пер!одизац!я, 8апропонована для деревних вид1в (Заугольнова, 1968; Санников, 1976). Видыення в1-кових груп проведено за модельними деревами на основ! кореляц!и-иого зв'язку м1ас диметром !■ в1ком (г-0.77-0.87). Прийнято 6 в!-кових груп , як! в основному в1дпов!дають стадIям розвитку цено-популяц!й бука европейського (таб-'.Й.З).

Дбсл!дження хоролдМчно! структури проведено на приклад! мо-нодом!нантних букових прйл1с!в. Виэначення мШмально! площ! еле-мелтарно! демограф!чно! одиниц1 популяцП 8д!йсн"но аа методичним принципом О.В. См1рновоТ та 1 '. (1987; 1989), яка грунтуеться на отриманих нами конкретних емп1ричних даних.

Вивчення фаз в!дновлення та структурних параметр1в ювен1ль-ного покол!ння проведен! п!д наметом букових прал!с1в ! антропогенно- порушених ценозов за в!домими методами (Санников, Саннико-ва, 1976; Парпан та !н., 1988). Для характеристики пер1одично! динам леи використан! основн1 положения стад1йно!. динам1ки (Ье!-Ьигх^иЬ, 1959; Мауег, 1978; Когре1, 1989; Смаглюк, 1959; Мэнько, 1087; Вальтер, 1962). У букових л!сах вичлековшй стади роевит-

"К1 б1льш мешл тдповгдают. фазам онтогенезу основно! мате-ринсько! особини (деструктивно- регенеративна; вегетативна; ре-прсдуктивно- вегетативна та репродуктивна).

млсштабн1сть антропогенних сукцес!й кор!нних деревостан!в у формац2! букових л!с!в вюначалась за матер1алами грунтово- ти-полог!чного картува :ия, л1совгюрядкуващ>ним». матер!алами. Анал1а сукцес1й формацП букових л!с!в проведений за трупами тип1в л!су на оснор' сп!вс-авле1шя денд^олоПч эго, складу кориших та пох1д-них угруп<5ван', (Парпан, 1986).

Таблица 1. Модрдьи! границ! ярус1в- гори, лит!в в букових прал!сах Карпат.

1ндекс типу л1су Границ1 я1.ус1в- горизонт!в, м

перший другий третхй четверти«

СЗ-ЕПБк 36-25 24-17 16-7 6-0.01

СЗ-ПБк 34-23 22-15 14-8 7-0.01

ДЗ-Бк 37-26 25-17 16-8 7-0.01

Таблиця 2. Кореляц*шшй вв'язок м1ж д1аметром на висот1 1,3 м э в!ком бука в прал1сах.

1ндекс типу л!су . Статистичн! покааники

г + Мг Ь) + Мг

СЗ-ЕПБк 0.87 + 0.02 1*75 + 0.15

СЗ-ПБк 0Л7 0.02 0.82 + 0.02

ДЗ-Бк 0.84 + 0.03 0.87 + 0.02

Таблиця 3. Модальн1 параметра Мкових груп ценопопуляц!и бука в прал1сах.

В!кова група 1нтервали-в!ку, роки 1нтервали д!аметра,см

1.Ювен!дьно-в1рг!н!льна до 40 1- 6

2.В1ргШльно-генеративна 41-30 6- • 12 :

3. Молода

генеративна (в!) 81-120 12/16/-24/28/

4.Середньов1ковз генеративна 121-160 26/32/-40/44/

5.Середньов!кова 1 стара генеративна (д2гЗ) 160-200 44/48/-56/60/

6.Стара генеративна

201-360 60/64/-96/112/

ОцПючними крнтер!ями порушеност! букових екосистем слугували: г1фом1цетн1 комплекса п1дстилки 1 грунту у в1коь^ыу ряд1 роввитку мшгодомитнтних букових ценоо1в (Борисова, 1968); пскаоники водо-рсгулывання у в1дновио- в!ковому ряду роавитку букових 01огеоцено-31 а (Поляков, Парпаи, 1985), та екосистем водозбор!в (Чубатий, 1902; 0л1йник, Парпан, 1990); ступ1!Ш порупет. зт1 грунтового пок-риву при л!соексплуатац1йних роботах (Парпан, та 1и., 1988); ста-д11 дигресП при рекреац!иному впдив1 (Серед1н, Парпан, 1988).

Паравельно з наведенпми методичними п1дходами в робот! 8асто-совувались загаяыюприйнят! методи популяцШга! екологП, геобота-н!ки, бюгеоце полог П, л1с! тицтва, л1сово! таксацН, л1сово1 ф1-топатолог!!, математично! статистики.

Об'ектани досл!джень вибран! л!си бука европейського (Fagetaв зуЬ/аИсае), як! територ!ально охоплюють дв1 природн1 област1 роз-повсюдкення- Карпатську г1рську 1 р!вншшу ОШльсько- Под1льську. Спектр тип!в л^сорослннних умов охоплюе волог! 1 св!ж! типи. До-сл1дхення проводились в основних типах ^убформаЦП монодом1нантних букових л!с!в (РагеЬшп зу1уаисае); ялицево- букових (АМеЬо- Раке 1:11.41 дуЬ/аИсае); смереково- ялицево- букових и^сее^- АЬ!е1о-Ра@е1:ш0; дубово- грабово- букових (ОиегсеЬо гоЬог1з- Сагр!пе1о-Раее1шл) ! грабово- бугавих л!с1в (Сагр!пеЬо- Га^еЬиш). Дослхд-ження проведен! в уак геоботан!чних округах 1 основних районах ровпоесюдиення бу1са европейського в Карпатсько-Под1льському ареал 1.

Г-03д1'л 3. ИСОЛОГО- ТШ0Л0ГГШ1 0С0ШШВ0СТ1 КШ1АТСЫС0-

тдальського ареалу букових лнлв.

Короткий огллд еволюцГ! букових л!с!в. Формування асоц1ац1й букових л!с!в у досл!джуванному рег!он1 лрипгдае на м1оценона плюцеловий перюд (Шварева, 1^85). Особливост! ф1логеиеву букових л1сав ки.св 1тли111 в численник публ!кац!ях (Артюшенпо, 1970; Коз1й, 1950; Пашкевич, 1975; Сябряй , 1986; Третяк, 1992 1 !н.). Сучасн! просторов! ряди тип!в л!су лоПчно понторюють генетичн1 етапи, пройден! ними !сторично Шогребня , 1955). Тому в еволюц!! букових л!с} , згтдио з шдходом К).Р. Шеляг- Сосонкг» (1974), вичленован' так! стадП: 1) ¿уково- соснова 1 сосново- букова; 2) дубово- бу-кова з дубом авичайним, скел^нии та грабом, 3) смерекрво- букова, 4) ялицозо- букова та 5) монодом1нэдтна букова.

У сучасному нокрив! ргвнинних букозх jiícíb в1дтворена 1 i 2, а г1рських- 3-5 стад!!. Ареал бука европейського охоплюе Ростоиько-Оп!льсько- Шцльську р1вшншу та Карлатську гхрську хсторико -генетичн! природн! облает!, (Шеляг- Сосонко, 1972). Вони ма.гь спехдаИчяу ценотичну структуру, характерн! риси климату, особли-вост! грунтового покриву, що в1дображаються р!зноман!тност! тиь.в л!су та хоролог!чно- популяцШйй структур! виду,

Загальна географо- кл!матична характеристика perioiiy досл!джень. 3 комплексу гхдро-юйматичних чиншжхв хнформативним покавником, який в1дображае тенденцП просторово! структур« бу..о-вих екосистем на piBHi округ, пгдокруг та висотно- вегетац!йних ступеней е г!дротерм1чний коефхц!ент Г. Се.пяийгова. Bin колива-еться в меках ареалу бука вгд 1,5 до 3.7 (еххдна мела ареалу бука проходить по i вол 1 hí I 1,5, на височинах Отдля складае 1,6-1,8, у передг!р'ях Карпат- 1.6-1.8, у г!рськ1й частит Карпат- 1.7- 3.7),

Грунти букових б!огеоценоз1в. Рельеф, геолог!ч."д будова та л1толог1чна основа визначили складний комплекс л!сових грунт!в формацП букових л1с!в. Просл!дковуеться аагальна законом!рн!сть приуроченост! субформац!й букових л!с!в до генетичнк" тип!в грун-т!в (Пастернак, 1967). Г1рськ! буков! л!си на флшевих породах тяж!ють до ясно- бурих 1 бурих Л1с<?вих rpyKTiB (ыонодом!нг THÍ бучини ! грабов! бучшш приурочен! до ясно-бурих, темнохвойно-буков!- до бурих). Передг1рсыл грабово- ялицено- буков!•! дубово-6yKOBi ценози - до буроземно- п!дзолистих rpyHTic на алюв!ально-делюв1альних Б1дкладеш:я". Р!втшн! субформацН дубово- грабово-бу::ових ! грабозо- букових л1схв екологхчно пов'язан! i3 ясно-cipra-m i cipiMH грунтами на карбонатному 1 некарбонатному лесi.

За матерхалачи П.С. Пастернака (1967) ! власними досл1джен-нями проведено маркуваяня субформацхй букових лхсхв за системою найб1лыа пгформативних грунтових показни^дь (bmíctdm гумусу, кис-aoTHicno, сумою поглинених основ, та ступеней насиченостч основами).

7иполст1я д!с!в бука европейського. Структура типхв л!сорос-линних умов в ареал! бука европейського охоплюе три трофогенн! i г!грогенн! ряди, як! !дентифхкуються рхзними флористичними трупами. Отляд тилолог1чних класиф!кац!й i проведен! дослхдхення дозволили скллсти таку класифхкац!ю букових л!с!е: .

Дормац!я бука европейського (Fageta sylvatícae) 1. СубформацН (група типхв) - чист! буков! лiси (Fagetum sy] víticae);

Тшш л!су: CI!iMill бУКОВИЙ cyfiip, ВОЛОГИЙ СуКОВИЙ cy6ip, CBlisa субучина, волога субучина, свика бучкна, волога бучина.

2. Субформацгя - грабово- буков1 л1си (Carpinet.- Fagetum);

Типи лгсу: CBi«a грабова субучина; волога грабова

субучина; caixa грабова бучила; волога грабов.", бучина.

3. Субформац!я - дуг зво- грабово- буков1 -Леи (Quernto roboris- Carpineto- Fagetum);

Типи licy: caixa дубово- грабова субучина; волога дубово- грабова субучина; св!ха дубово- грабова бучгаа; волога дубово- грабева бучина.

•1. Субформац1я - дубовс- буков! л!си i3 дуба скального (Quercetum petraeae- Fagetum);

Типи л1су: св!*л дубоаа субучина; св!жа дубова бучина; волога д,бова бучина.

5. СубформаЩя - грабово- ялицево- буков! л!си (Carpineto Abieto- Fagetira);

Типи лicy: волога грабово- ялицева зубучина; волога грабово-.1лицева бучина.

6. СубформаЩя - ялицево- буков! л!си (Abie.о- Fagetum);

Типи лЮу: волога ялицева субучина; св!жа ялицеЕа бучина;

Еолога ялицева бучина.

7. Субформац1я - смереково- ялицево- буков! лиси (Piceto-Abieto- Fagetum);

Тшш Л1си: CBiicei смереково- ялицева субучина; волоса смереково- ялицева субучина, волога смереково- ялицева бучинг

8. Субформац!я - смереково- буков! л! си (Piceeto- Fegetun);

Типи л1су: волога смерекова субучина; вс гага смерекоза бучина.

9. Суб£ормац1я - яворово- букоз! д!си (Acureto pseudoplata-nae- Fa^etim);

Типи л!су: волога яворова субучина; сира яворова субучина.

10. Субформащя - сосново- грабово- буков1 Л1си (Pineto Carpineto- Fagetum);

Типи л!су: CBiisa сосново- грабова субучина; волога сосново-грабова субучина.

У робот! охарактеризован! пегалреаня i avcrp!4HlcT>, («одного з тип1в Л1су. У ¿;роцес1 фооц. .югеневу т медах тип!в л!су сформува-лись одна- дв1 Kcpimii асоц1-?цП (Стойко. 1977).

Трансформац1я кор!нних деревостан!в . Пор1вняшш площ сучас-ного 1 корншого л1сового покриву показало, що за остшш1 2-3 стор1ччя в дом!нангн1й частин! ареалу пройшш суттев1 ом!ни. На п1вн1чио- сх^дних схилах Карпат плошд букових л1с1в вменшилась на 15%, на п1вн1чно- сх1дних - на 31%, а на Ол1льсько- Под!льському-на 322. Найб1лыпу плошу серед пох1дних д-ревостан!в ваймають сме-речники, як1 характеризуются низькога ста51льн1стю.

Тепер просл!дковубться поступове розширення ареалу букових л1с1в. Анал!з показав його природне вкдинювання в формацию смере-кових , ялицевих, дубових, соснових 1 в!льхових угрупоеань. У Кар-патсько- Под1льському ареал! бук зростае на площ! 1,445 ткс.га, а дом!нуе на плоцЦ 525 тис. га.

ХоролоНчна структура популяцП бука еврслейського. На п1д-став! розглянутогс генезису бучових Л1с1в, орограф!чно'1 приуроче-ност!, кл1матичноЧ 1 б1огеоценотично1 неоднср^ност!, фактор1в ф!8ИчноТ, фенологШно! (рад!ус запилення бука сбмежений в!дстанню 50-60м; Грант, 1984;), механ!чно1 !золяцП популящи деревних рос-лин у меаах ареалу бука гШотетично видыен! групп популяц!й разного 1ерарх1чноге р1вня.

Популяц!йно- хоролог!чна система бука евролейськсго включае три основн! групи популяцШ р1вникну Росточцько- ОШльсько- По-д1льську, а в горах- передг!рно- Прську Лредкарпатську 1 перед-г!рно- г1рську Закарпатську. Групи популяц!й в1дпов1дно розпод1-ляються на три реИональн! ! три висотно- пояоц, а ш, в свою чергу- на м!сцев! локядьн! популяцП. Маса нас1ннл достов1рно ■ 1ндикуе популяц1йну структуру на р1ип географ1чних груп. За юзе-

Н1ЛЬНИМИ 1 В1рг1н1ДЫ1ИЫИ ПОКОЛ1ИНЯМИ ДОСТОВ!рНИХ В1ДМ]'шю(л«Й нс просл1дковуеться.

Розд!л 4. £ЯТИСЮТ1А 0РГАШЗАЦ1Я I ДИНАМКА БУКОВИХ ПРАЛ1С1В.

Ло прал!су ми в!дносшо в1дносно стаб!льну в час] 1 гроч'тор! скосистему природного л!су з евал»ц1йыо- ф!тсцевотично складенкм для конкретних умов набором в1кових груп популлцхй деревного виду-ед!ф1катора, в якому могло ыати ы1сце незначне аитрояогенне втру-чания (рубка одкннчних дерев). У град!с1 решйзуатъсл б1олог1чи1 потенцП деревних ввдх^ конкретного екотопу, цр дозволас зкайти точку Ыдл1ку для ординацИ угруповань ва ступеней прмродно- антропогенно'! 1юруше'ност1, функционально! щл1сност1, стаб!льност1, прогнозувати ыатлив! сляхи су. дсс1н та антропогенного вккорпсташш

DiuuniBicTL вивчення npfmcic обуыовила формування робоч;о! групи в рамках IUFRQ, де одним з головних напрямк1в вивначено досл1дження сгруктури i динам1ки.

Структурна оргшизацгя бука 1 супутн!х деревних вид!в ва диаметром i и модальн1 типи.

В1ргШльно- генеративна частина попул..ц!йних ценотип!в у хвокно-букових пpa-iiсах пае середньозвакений коефхц1ент м1нливост1 за д!аметром 78-79%, а в монодом!нантних бучинах- 91%. Показник аспметрН скдадае 0.1-2.71, а ексцесу - 0.30-8.38. Усереднена асиметр1я позитивна (А-1."5+0.03). Взаемозв'язок коеф1ц1еита м1к-дивост! з ас«метр1ета роепод1лу дерев за д1аметром мае зв'язок на piBHi 0.72^0.05.

Серед трьох тип!» розпод1лу за д!аметром у букових пралЗсах 1з 00 елеменгарних демографхчних одиниць популяций кормалъний тип штать 2%, 217.- пром1лний, 77%- спадаючий. Враховуючи, що ы!ж д!а-метрсм i BiKcM всталовленш позитивний кореляц1йний зв'язок, мок-на пщикувати приналегай сть на окремих д!лянках сукупност! вхрг!-и1лыга- генеративних особип в букових прал!с1в до основних тип1в BiKOBO'i структури (В1Д1ЮСНО однов!кових, в1днос..о р18нов1кових, абсолютно pi3HOBiKOB!tx).3 впровадженням ycix осташйх встановлен! загалый законом!pnocTi, як! характера! для досл.джуваних груп полулящй головнях TiiiiiB л!су, а такоа вдцо едьф1каторного виду. Для смереки 1 ялиц! прослЦковуються piSHi типи роапод!лу. В яли-цево- букових прал!сах ценопопулящя ялиц! мае фрагментарний i спадавчий тип розпод1лу. У смереково- ялицево- буковому типу л1су ценопопуляцП ялт» характеризуються нормальним, але скороченим типом розподхлу, а смереки- фрагментарно промШшм.

Особливост! розм!рно1 структури св!дчагь, шр аастосувант синтетично? таксац! i у букових npanicax в недоц1льним, на що вка-зують апшазп kikoboi сгруктури.

В i ко за структура.

СтадiI 1 е:апи онтогенезу бука европейського.

В онтоге:хз1 бука европейського вид1лено 5 основних стад1йг ембр1ональну, пвен1льну, В1рг1н1льну, репродуктивну 1 сен1льну та а1дговадн1 "ш ет.ли (Парпан, Чистякова, 1990). у poSori деталью прош!ал18ован1 отадП 1 етапи онтогенезу бука европейського.

Вивчення онтогенезу Оука в прал!сах показало,_ цо ней вид здйтнкй затримуватись на низьких р1внях киттевост! г, передгенера-тивисй першд ьавдяки нгодноразовхй smIhI на протяэ! омтогенееу

ес1е1 або б1льшо! частини пагоново! системи. Для бука европейсь-кого властива невелика вар1абельи1стъ онтогенееу. Як правило,ти-повим для нъого е завершений вар1ант онтогенезу. 1нш1 вар1анти, пов'Я8ан! 1з 8датн1стю до вегетативного розростання, для бука не-харакгерн! 1 проявляються факультативно. Стаб1льн1сгь цього в^лу в угруповашшх, як1 в1дпов1дають його екслогП, пояснюеться не т1льки особливостями фотосинтетичного апарату, а також високом регенеративною здагчстю його пагоново! системи.

В1ков1 покоя!ння 1 1х демограф!чна характеристика. У букових прал1сах абсолютний в1к едиф1катора коливаеться в мелах в!д дроу до 360 рок1в, а для в1рг1н1лыга- генеративних- в1д 40 до 360 рок!в. В1к дерев у ступенях д!аметром до 20 см мае вар1а5елон!сть 31-432, а у особин популяц!! 24-116 см- 17-28%Лака в^Яабелыисть затруднив ввд1лення природних в1кови". покол1нь. На основ! встановленого кореляц1йного вв'явку ы1ж вхком 1 д1аметром в1кова структура цено-_ популяц1й едиф1катора характеризуеться середн1м модальним в!ком у межах в1кових груп 1 ступен1в д!одетру.

В1ковий склад ценопопуляц1й дерев у букових праласах мае за-гальн1 1 специф1ч;11 ва типами вар!анти проходження онтогенезу 1 самол1дтриыання. У волоНй ыевотрофн1й смереково- ялицсв1й субучи-н1 ценопопулящя бука на перевали б!льшост1 д!лянок (9 1з 12) стоб!лы:о аберхгае сво"1 позицИ в "ус1х покол1ннях. Ильки на трьох д!лянках вона е переривнсш, оск1льки у в!ковому спектр! в1дсутн1 середньов1ков1 пскшШшя. Це единий деревнш вид, у якого п!д мате-\ ринсъким наметом е ювен1льне поколения р1злого в1ку. ЧисельШсть молодого поксишпш бука коливаеться В1Д 2 до 14,9 тис.екзАга (се-редня пЦльность- 6,9 тис. екз.Чга). Ценопогг/лящя ялиц1 т1льки ъ двох елементарпих популяШях мае повний спекхр псколань, а на 10 д1лянках за характером проходження онтогенезу популяции ьезаьср-шена або фрагментарна. Ыояоде покол1шя ялиц! такш аустргчаеться не на вс1х д!дянках 1 коливаеться в!д 0.*4 до 3.5 тис.екзАга за середньо! пцльност! 1.4 тис.екзАга. Смерека н! у одному урупу-езнь не представлена повяим набором в1кових груп. Цеаопопуляц1я цього виду незавершеиа, тобто в!ковий спектр 5.1 е фрагментарним. Сиектр проходженя онтогенезу ценопопуляцЛ явора наблкжуеться до смерекн. Таким чином, хвойн1 (смерека 1 ялиця) за способом саш-пхдтриманнг. поступасться доа1ваатасыу киду- буку европейськс:лу, шр характеризуе текдекцЛ природних сукцес!й в цьому тип! лгсу.

Ягацо розг.шнути в1кову ценопопуляц1йну структур в смереково-ялкцево - буковпх npaaicax як середто на площ! 12 га, то ценопо-пуляц!я бука запади повночленна, а ялиц1, смереки i явора у зв'яв-ку а в1дсутн!стю старого репродуктивного покол1ння - незавершена (рис. 1.1). У BinoBiix спектрах ценопопуляц!й переважае молоде юве-Шльне, а в деревнс-му намет! вид!ляеться середньов!козе покол!ння.

Розпод!л запасу деревно! маси за покол!ннями мае зворотний до чисельност! спектр. Основна доля нагромаджешт припадав на старе регродуктпвно покол!ння (50-55%).

В ялицеио- буковкх прал!сах ценопопулявдя бука тагаж е повно-членною. Спектр Н рсзпод1лу за в!ковими поколИшями однотипний. Нлиця у KopiHimx деревостанах аустр!чаеться не в ycix покол!рях. За спектром гона мо.-.е бути незавершенсш або фрагментарной.За. щ!ль-Н1сты o^jöua на б!льиост1 дыянок у в!ковому спектр! дом1нуе. се-реднъовжове покодтш ялиц1. Чиселыпсть молодого покол1иня скла-дае в середиьсму 2.2 тис.екзЛга.

Ценопопулящя смереки в цьому тип! представлена незавершенны спектром, бо вона б!олог!чно менш ст!йка i до старого репродуктивного стану до.у.лзас ргдко, а тому 1! ценопопуляц.: д представлена неаавериеним спектром (рис. 1.11).

Основие накопичення деревно! маси припадае .".а старе репродук-тивне покол1ння бука. Запас деревини ялиц! зосереджений у старому ! середиьовжовому ропродуктивних покол!ннях. У монодом!нантних бучннах ценопопуляЩя öyisa на 28 досл!дних д!лянках порночленна. Розподхл ва BiKOE!i!..ii поколпшями мае сво! особливост!. У в!ковому спектр! залов!дних ценозов дом!нують CTapi ! середньов!ков! репро-дуктивн! покод1шш. !,!олоде покол!ння бука в запов1дних л1сах скла-дав 5,5-02,0 тис.екзЛга (середнья щШнЮть- 21,5 тис.екзЛга,. За характером лроходжешш онтогенезу ценспопуляид l явора в моно-дсьипактнпх бучинах нагадують його повед!нку в волог!й смереково-ялицевш субучин1- (вона фрагментарна i неаавершена). Молоде по-кол1ння явора зустр1чаеться на 23 з 28 досл!джуваних д!лянок), У дерсвноиу намс-ri репродуктивне BiKOBe поколения явора предстаа-лене одиничними особинами. Фрагментарно в монодом!наитиих бучинах зустр1чае^ъся це!!опопуляц!я ясеня в молодому покслПш! (рис.1. III).

BiKOBi гру-.и деревних еид!в рослин у ii^anicax характеризуются чиседыйсто, вiком, накопиченням sannciB деревини, а такс» висотсю, fliav.e'i'pou, вшюсною ! абсолютною повнотою, 'сер'.-днЫ та б!жучим приростом.

|EZ3tv« В3я«м EM си»«« EZ3 яир

* IdSJSw СВЗя«««. ЕКЗс^^а |

{ШЩбцк Е53яыр

Рис. 1. Розпод1л ва в!ковими покол1ннями ценопопуляцш вщЦв дерзвних рослин в букових npaaicax Карпат. Типи Jicy:

I - волога снереково- шшцева субучина;

II - волога ялицева субучина;

III - св1жа 1 волога ыонодом1наитна бучина.

1вдекси в1ковйх покол1нкь- в1дпов1дво э каведеним у табл. 3.

В1коц1 гр/пп популяц1й бука детермпюван! аа анал1зованиш1 ознпками, придатннми для практичного використання. 3 ус!х в!кових иокол1нь з позицш використання видХляеться старе р.продуктивне.на яке припадав 6-15% чисельност! дерев 1 47-572 деревного ва^асу (140-240 куб. м\га).

Анап1з вертикально! структури. У доел 1 дюз них прал: ^ах коли-вання висоти бука у деревостаа1 складаять 20-27%, так 1 в межах ступеней д!аметру (С-3-28%). М!нлив1сть основних дендрометричних елемент!в в межах основних ярус1в згладдуеться. У першому, основному, вона складае 142, а в нижн1х, у зв'яаку 81 складнсю хоро-лог!число структурой основного намету, вархабельнЮть висот вища (С-12-20%), проте близька до однорадиих деревостан!в. По в1дно-шенню до д!аметру 1 в!ку найвищою м!нлив!сти характеризуемся основний намет, де вщЦляються в1ков! групи, а тому приймати яру-си як поколПшя, (Семечкин, 1969), нам ввдазться неправсм1рним.

Функцюнальна роль кожного ярусу- горизонту в бЮгеоденозах р18на. 3 позиЩй в1дтворення популяц11,а збережена! 1 п!дтриманн! стаб1льност1 екосистем визначальне ы!сце займав першш ярус. Шд-порядкован! яруси е буферами л1сово1 екосистеми, страховим фондом популяцН. Перший 1 другий яруси представлен! репродуктивное час-тинсю популяцН, трет!й- в!рг1н1льнкми.деревами. :

Сгаадна вертикальна структура букових пра^с!в стволе особ-ливий ешлоИчиий режим п1д наметом л1су, то впливав на в!дновн! процеси 1 фермувагшя асоц1ац!й. В!дновн! процеси в букгчих прад1-сах проходить т!льки при ам!н1 структури основного начету.

В дисертацШйй прац! наведено сер!ю вертикальних проф1д!в, як1 наглядно окреелгазть вертикальну структуру прал!с1в. Наведена дендрометрична характеристика та 5х статистики . Описан! яруси-горивонти г.ринаНдн! для п!знання бшгеоценотично! структури 1 для проведения 1нвентари&ацшшх роб!т в прал!сах.

Горизонтальна структура монодом!нантних букоаих ценоа}в. Вивчення горизонтально1! структури цеиопопуляцП бука покааало.цо особини р!зних в!кових груп ро8м!щен! по площ! ценозу нер!вном!р-но, вони утворюють популяц!йн1 локуси або елементарн! б1огрупи,як! в!др!зняються за переважяючиы в1ковим станом. Гому ичоцнор!дн!с"Ь букових ценоз!в у латеральное, напрямгГ' було аапропоновано проана-д!8вати за окремкми в!ковими трупами популяц!й основного ед«ф1кй-тора, О^.ювн! характеристики локус!в популяцН бука Кдобрамаотъ ваконом!рну зм1ну покол!нь у час!. Для нормального зд1йсиенкя оЫ • гу покол!нь {.о^м1р локус1в невинен поса!йно зб!ль ^ь&тися, пр про-

ходить у процес! прогресивного розпаду першого ярусу. М1н1мальний ро8м1р локус1в р18НИХ в1кэвих покол1нь неодинаковий.

Для молодом!нантних букових прап!с!в Карпат характерно, ¡до молод! 1 сереньов!коВ1 особшш проходять нормальний роэвиток у проривах намету близько 500 кв.м, яка вважаеться мШмалыюю пло-щего генеративних особин (Чистякова, Парпсн, 1991). Ягацо прориви б1льшого ро8м1ру (600-800 кв.м), в б1огрупах кр!м бука в1дновлю-^оться асектаторн! вчди (яв!р, клен гостролистий), а в проривах по-над 1000 кв.м- ясен овичайвий та 1льм г1рський. На вивалах 50-100 кв.м. розвиток бука эатримуеться на ювен!льн1н або в1рг!н!льн(й стад1ях розвит1су. Нормальний розвиток ювен1льного 1 в1рг1н1лыгого п1дросту бука можливий т!льки за розр1джеиня намету деревостану, на середньов1ков1й та стар1й репродуктивнн! сид1пх.

Видыен! в популяцГях бука локуси в1др!зняються щ!льн1стю, вертикальною структурою,. еколог1чним режимом, проективним вкрит-тям трав 1 за ф!в!оном!чдими ознаками майже близьк! до б1огеоце-нотичних пардел (за М.В. Дил!сом, 1978), або субпарцсч (за Я.П. Одинаком, 1992). Матер1ально- енергетична 1х характеристика потребуй додатковюг досл!джень.

Досл1дження хоролог1чно! структури дали молишвгсть окресли-ти час для повного об1гу покол1ннь Л прост1р, на якому представ' ' лена ыола!ка популяц1йних хороценоелеменИв. Для монодом1нантних букових прал!с1в такого е м1н1малъна плода в 1-2 га.

- В1кова динам!ка структура 1 в!дновлення ценопопуляц!й

Динам!ка прал1с1в, кр1м твксаадйно- дендрометричного методу характеристики ва в1ковими поколЬшямп за калевдарним в! ком 1 стад!ями онтогенезу, наш викбристацо функщонаяьний Шдхад (на-с!ннева репродуетивнхсть 1 в1дновлення).

Нас1ниева репродукц!я.

Спещальних роб 1т по вивчзнню. плодоносшна бука в рег!он1 досл!даенъ небагато (Ран, 1939; Третяк 1954; Молотков, 1966-, Омаглюк, 1966; Каилуновский, 1972), але вони охоплають ос у географ!чн1 групи популяцП. Хронологхчнх ряди фагегичних спосте-режень за динажкою охоплюють з деякою перервдю пергод 74 роки (1916- 1991 рр.) Авал!а досд!джеинь показав, ир плодоноситя бука носить пол!циклхчний характер (урожайн! цшШчно чергуються э середньо-, слабо х неурожайними, в!дпов1дио, через 10-12 рокхв, 2-6 1 1-2 роки). Рясн! урока! в усьому ев'ропейському ареалу бука мають блиэьку цикл!чн!сть. Достатньо переконливого пояснения г.^-

рЮдичност; плодоношения поки що не отримано. Вважаеться, до цик-л1чп1сть npouecio нас!ннево1 репродукцП переватно пов'язуюхь з впливом еколоПчних 1 ф1в1олоПчних фактор!в (Молотков, 1966; Каи-лунопский, 1972; Мишнев, 1972: Тишкевич, 1983). 3р рясного урожаю на одну генеративну особину перепадав 3,25 едорових гор!шк1в, за середмього - 1-3, за слпбкого- до 1 кг. Тому над!йним у в1дтворен-Hi бука сл!д вважати пер!оди рясного i середнього урожаю, коли плодоносять всi генеративн! особнни, створюючк зисою.Л репродук-тивний потенц!ал популяцП. Вжова дипам!к;>. плодонос1иня бука за-галом в!дображасться 3-под!бною функц!ею. Входкення в плодонсс!н-ня розпочинлсться с 40-50- р1чного в1ку, .¿аксимальне спостер1га-сться у в!ц! 140 (160)- 220 (240) рок1в, з деякпм змениенням на глнець старого генеративного покол1ння.

no4aT|íoin_áasii вддновленмя i ix антропогенне регулювання.

Початкопп фаза природного гЛдновлення ценопопуляцхй охсплюс прорастания нас1ния, укоренения проростк!в i nepini íx етапи до sa-вериення пвеи1лыю1 стад!'! онтогенезу (10-15 poi.-iB). Анал1з динамики ювен1льнсго самосiву св^дчить, що виживапня до к!нця першого i другого рост i лежить в!д ocbímcüo tí. i структура дер<вного ярусу 1 колисасться в!д 2,5 до Счг).0%. Виживання двохр!чного са-Mocisy в моза^них лскусах мае cbo'í особливост1 1 п!дтверждуз ви-рпиалъну роль св1тла в початкових фагах в1дновлення бука, В оптн-ма-ьних за св1тлочим режимом, локусах виживання буга складде 35%.

1з структурчих елементхВ деревостану основну роль у вйживаин! i чисельност! ювен!льного п!дросту бука вШграв третгй ярус 1з ц1льн1сгэ 500-700 шт.\га (коеф1ц!ент кореляцГ! г—0,69). За за- . бегпечеШстю ювен1лышм поколйшям буков* npanicu розд!ден! на три категорП: si слабким, середн!м !усп!иним в!дновле1.ням. У лерш!й rpyní чисельн!сть ювен1льного п!дросту бука складае 1,5- 6,1, а • bcíx деревнях ввд1в- 4,3- 12,4 тис.екз.Чга. У друПй структурной труп! ц!льн1сть п1дросту коливаеться в1д 8,5 до 15.3 тис.егаЛга. В хороценоелементах, де осв1тл<?1йст* знаходитьег на р!вн! оптимально! для ыашг&шл самос1ву, чисельи1си> бука коливавться в широких д!апазснах (9,9-33,Ь тис.екзЛга). ЕЦдьнхстъ молодого поко-лишя ценопопуляц11 бука на вадкритих ьриродних м!сцевостях (в!т-ровалах) за середньою чисельн!стю наблихуеться до оптимадьних умов для виживання самос!ву в вапов!дному масив!.

У монодом!нантних Сукових прал!сач при залов:дному решай в1дноыгогальн1 процеси.на закритлх i ,иа в!дкритих природных м!сце-

востях проходять убгпшно природним шляхом. Ц1Я особлив!сть понов-леннл в мопедом1нантних букових прал1сах вказие на можливий дифв-ренц!йований п!дх!д при використашй та Ыдтворенн! букових л1с1в (проведения р1эних вар1аят поступових рубок).

У порушендас мономом! нантних букових 'прал1сах при формуванШ ступ1нчасто - вертикально! структури намету (густим В1рг1н1льним покол!княц) в!дновн1 процеси 8агальмован!. Стшулювати !х могкливо т1льки антроиогенним шляхом- проведениям оадоровчо- в!дновлювальних рубок. При аниженн1 повноти деревного г.русу до 0.4-0.6 чиседьншть п!дросту бука два роки пор1вняно в контролем 8б±дьшуеться в 1,6-2,3 рава, а разом в кондом1нантниш видами- в 2.1-4.0 раза. На шостий р1к наступав стаб!л!вац1я чисельност! молодого поколп'ня, а на контрол!, навпаки,- проходить в!дпад.

У смереково- ялицево- букових прал!сах в! складною ценотичною, ровм!рною 1 в!ковою структурою чисельн!сть молодого покол!ння бука коливаеться у вувькому д!апазон! (2,3- 14,9 тис.екзЛга), що пере-с1чяо в 2-3 рави метане, ы!ж у монодом!нантних прад1сах. Незначна участь у цьому тин!(1 ввен1дьн6го поко"!ння ял!щ1 (0,4-3,5 тис. екз.Чга) 1 смереки 10,1-1,7 тис.еквЛга). ПопуляЩя явора ва чи-сельн1спо досить дини1чна. Смереково- ялицев! субучини характеризуются слабшо ! середньою в!дновлюван1стю. Оздоровчо- в1днов-лювальн! рубки пр» аниженн! Ммкнутост! намету до 0,6 актив!вували в1дновлення бука на четвертей р1к в 1.9, а на шостий- у 4,2 рази (в 7,8 до 32,9 тис.екзЛга). 1Щльи!сть ялиц! вросла в 1,1 до 7,8 тис.екзЛга.

В ялицевих субучинах процес в!мновлэння загальмовашш. Його чисельн!сть у 9-16 раз менша, н!к у монодом!нантних бучинах 1 в 5,2 раза- н!ж у м!шаних смереково- ялицеьих субучинах. Оадоровчо-в1диовн1 рубки (при &1мкнутост1 намету до 0,6) за 7- р!чний пе-• р!од п!сля рубки слабо актив18ували в!дновн! процеси в ценопопу-. ляц!ях едиф!каторних 1 кондом!нантних вид!в- а 0,2 до 3,6 тис. екз.Чга.. '

Ваагал! природне в1дновленя бука в пралЮак е Дмпульсивним, до стимулюеться екзогеннимч катастрофами. Це хвильовий у чаи1 1 моза!чний у простор! процес, стохастично детерм!нований структурой 1 функЩями деревостан/, субстратом 1 конкуренцию ф!тоценозу. Голотшим пусковим фактором в!Дновлення деиопопуляцП бука е вхт-ровали 1 ружи, як1 супроводжуються радикалышм порушенн. м структури биогеоценозу та покращенняь субстрату. Усп1х вгдновлення

иснопопуляцИ бука зале,тать в!д просторово1 структур« та б!отопу. Життев1сть популяцН бука найвища в еколог!чному оптгум! його зростання- св!жих ! вологих монодрм!нан.них бучинах. При т1ньо-в!й еколог!чн1й структур! в ялицевих субучинах в1дчовленчя еди-ф1|сатора i cynyTHix деревних вид!в ^атримуетьоя 1 надал1 в1дми-рас. Шдиовн1 процеси популяц1й вид!в деревних росмн у темно-хвойно- букових npanicax проходять менш 1нтенсивио, н!зх г мо-нодом!нантних.

Р'кова динамхка покол!ннь.

На основ! особливостей bIkoboï динам!кн ! ведучих структурно- функц!ональних параметр!в для монол.омi нантних бучин ви-д!ляються в!дпов1дн! стад!! розвитку, як1 Р1лыя-меии поеднан1 3Î стадиями ! фазами онтогенезу основно! маторигсько! особини.

1. Деструктивно- регенеративна стад!я (розпаду). Э моменту розпаду до завершения в!дновленкя вона тривав 10-15 рок1в. Шд-' готовчий пер!од до початку пер1оду розпаду складае близько 60 рок!в ! наступав у в!ц! 250 1 старше. *

2. Вегетативна стад!я (формування середньов!киВого дерево-стелу). Характерний найб1льш 1нтенсв:ий рхст деревостану о 10-15 до 50-80 рок!в. В1дм1чаеться' дой!нування в!рг1н!льши покол1нь.

3. Репродуктивно- вегетативна стад1я (лристигання). Наступаз, коли деревостан вступае в репродукц!» 1 представлена молодим гено-ра^ивним ПОКОЛ1ПНЯМ. Д1алазсж в1ку- в1д 50-80 до 120-140 рок!в.

4. Репродуктивна стад1я (стиглост! ! перест!йност1), Для не! характерне рясне плодонос1шш ! найдовша трявал1сть в час! (в1д 140 (16С* до 250 (320) рок1в).Вона об'еднуе,середнъов!кове, ста- . ре генеративне покол!ин;, ! субсен1льн! особини.

Bci чотири bîkobI стадП в моггодом1нантних бучилах вид!ля-ються в межах д!лянок на площ! 1 га, але в р!знсму проеторовому • об'ем!. Вид!лен1 в1ков! стад!! вимагаотъ б!льш детальних б1огео-ценолог!чних досл!дхень,

Дом!нуючою в букоЕих прал!сах е репродуктивна стад!я, яка за ycnimuicTio ¡jî^î-jol •г.синя ¡овен1льного покол!ння розд1лена на три фази. За показниками продукц!йиого процесу буков!- прал1си представлен! у сучасному покрив! двома су1щес1йно- динам1чиими фазами: оптимальною для даного типи лхсу sa продуктивн1стю ! демутац!йно-сукцес!йною, коли запас орган!чно! маси шикчий в1д оптимального.

У вологт. ялицевих субучинах в оптимально Фа 1 яагромаджу-еться в 1,4 раза б i ль се (552+49 куб.м\га) деревини, iti« у сукце-

с1йнш фаз! (403+23 куб.мЧга). Високу 1 стабыьну продуктивШсть мають ыонодом!нонтн! бучини при запов1дному режим! (549+16 куб. м\га). Накопичеиня деревного запасу тут иа 32% вще, н!ж у ценозах демутац1йно1 фази.

Прал!си на оптимально стад!! характеризуются бдизькими стаб!льними запасами за 1х вар1а$евыюст! в межах 14-19Х. Анал!з структур« Бгдновлення 1 диншики в прал1сах мае сво! особливосИ на р!вн! субформац.'й, як! еволюц!йно склалися в процес1 ф1лоцено-. г"незу..А це гатить, шр при класифгкадП лЮово! рослинносп группувашя синтаксоШв у вшц! такалкшчн! одкниц! необХ1дно проводит за ф!тоценотичним принципом. П!знши законом!рност! структур» в!дновлення ! дшшжки в прайсах у розр!з1 труп тип!в л!су створшть еколог1чну основу диференщйованого '¡х ьнкористашш з

врахуванням Щльового призначення люових екосистем. *

Розд1л 5. АПТРОПОШШО- П0РУ11ШН1 (ГОСПОДАРСЬКП БУКОВI

люн, осошшвоги IX структура I вццювлшш.

I

Особлквост! структурно! орган1зацП.

Антропогенно- порушен! буков! деревостани в г1рських умовах ва соред 1ам коефВДентсм ъшшивост! д гаме тру (С-63.0+1.1) в 1,5 раза вищ!, Шж у 'р1вниннцх умовах (С-41.2+2.2). Показник асиметри букових деревостшйв, пр виростають на р!внин1, в 3 раза менший. Зв'язок коеф!ц!ента м!нлтеост! 8 асимегргсв в г!рських букових лисах т!сн1ший, н!ж на р1вшш!. У господарськнх л1сач, як ! в прал1-сах, вид!лен! 3 типи структур (рис.2>.У дерееостанах просто! структурно! групи аагалька чисельн1сть дерев в 1,7 раза менша,н!ж складно!, та у 2,2 раза, н!к у дуже складно!. В1дносна доля репродуктив-них особин зменшуеться 1 становить у духе скяадних ценозах т1льки •.третю частину в!д загально! к!лькост1 в!рг!н!лыю- генеративних. За ■ об'емом тич!зованих структур у г!рськпх умовах переважають складш 1 дуже склада! ва Судовою деревоставк (337. В1Д апаМзованих ден-дроценозхв), на 0п1дл! иавпаки, прост! за структурою (572). Буков! ценози в горах за розм!рною стру! урою в!дносяться до одно1 гене-ралыю! сук-упиост! в прайсами. В антропогенно- поруаених дерево-станах найб1льш стаб!льною ! повночлешюю в целопопуляШя бука, •. ака мае скорочетш тип ровлод!лу за д!ветром поравкяко с прессами (тут в!"суш1 стар1 генеративи! особкня). Ценопопуляц!! ялиц! 1 сыервки в темнохвошю- букових Л1сах, дуба в дубово- грабово-бу^пих ценозах- фрагментами! ! не'яовночленн!.

III

Рис. 2. Типи розпод!лу за д1аметром з1рг*н1льно- генеративних особин BraiB деревних рослин у антропогенно- порушених дерево-станах субформацП ялицевих бучин: I- нормальнии; II- пром1жковий ; III- сутадаичий.

- еэ -

Анал!в вертикально! структури.

У вертикально стратпф1кац11 в!ргШлы10- генеративно! частини популацЧ антропогенно- лорушених букових де^евосток!в вид1ляеться в основному два структурно- фуш-аЦональн! яруси- горизонти: перший репродуктивний ! другим в!ргШльний. У меках основного намету се-редня чисельнЮть дерев в г1рських букових л!сах коливаеться у вуеькому д!апазон! (в1; 125+6 до 140+11 тис.екзЛга для ус1х тип!в д1су). У рШшнних С/чинах середия чисельн1сть складае 117+Ь тис. ек'Лга. Загальна чисельн1сть деревних ^вд1в у бучинах 0п1лля в 1,6- 1,8 раза, а у нюшьому намет1- в 2,2- 2,7 роди м_енша, ни у Прських букових ценозах. Складн1сть будови деревного ярусу визна-чаеться розвитком гоших ярус!в, ?к! в репродуктивному в1дношенн1 суттево! рол1 не викопують, але впливають^-як було в1дзначено, на початков1 фааи в!дтвооешш популяцП.

Антропогенн! сукцесП видового складу.

Антропогенна спрямовшисть сукцесш мае сво! особливост! за типами д!су. У моноДомОантних бучинах у склад*. деревостану, ам!на едиф!катора в!дсутнп. У складних члпах Прських 1 р!внинних ценоз!в четверга частина дереЕостатв м^е склад, який в!дпов1дае корпш!й асоц1ацП, а решта 75,. припадав на дигресивн1 еа складом дерево-стани (в ялицевих бучинах в1дсутня ялица, в смерекових - адиця або смер^ка, вдубово-грабово- букових- дуб або граб).

Природне в!дновдення ценопопул?ц!й пгд наметом деревостану.

В антропогенно поруиеннх букових деревостанах чисельн1сть юве-Шльного самое 1ву вар!юе в широкому д!апазон1: в монодом1вантних бучинах - в!д 0.2 до 41.8 тис.екзЛга,- в ялицевих субучиаах - в!д 0.4 до 64,3 тис.екзЛга, у смереково- ялицевих су бучинах - В1Д 1,4 до 26,1 тис.екзЛга 1 в дубово- грабовм - в1д 0,3 до 77,2 тис. ■»каЛге. Сег>еди1й склад молодого однор!чного ювен!льного локол^шя •формадП букових л!с!в в!дпов1дае кор!ншш асоц£ац!ям, як! сформу-■ валися в кочкретних еколоПчних уыовах. Чисельн!сть шетльного п1дросту, як 1 однор1чкого ювен!льнаго самас1ву, також коливаеться V широкому д1апазон1: в монодом!нангиих бучинах в!д 3.2 до 69.3 тис. ек8Лга,г ялицевих субучин&п- в!д 1;0 до 22.5; смереково- ялицевих -в1д 3.9 до ->4.4 тис.екзЛга 1 дубово- грабов:^- в!д 0.3 до 140 тис. екэ.\га. Ба середньо» чисельн!сто просл1дкозует.ся суттвва р!зшщг ювенхдмюго окол1ыш бука м!» дом)"нанткаш бучинами Закарпаття I групгми тшав квойио- букиэдх л!С1а у Г;, 6- 4,9 раза, а п-- в и', но-

иешю до Сучин 0п1лля - у 2,5 раза. В егалог 1 чному'оптимум 1 эрос-тання бул середин чиселъч1сть складая 25,5^3,4 тис.ггяЛт.Блиоь-кою с чцселыпсть бу|са 1 кондом!каипш звд1и у г!рсьтч гемио-хвойио- букових угрупованнях 1 дубово- грабово- б\'кових цеисоа* 0п5лля. За складом деревних вид!в г1др1ст блиаький до ювен1лыюго однор1чпого самос!ву. Основн! кондом!пштИ сиди - дуб 1 смерекя в антропогенно- поруиенних л!сач, як 1 о прал!сах, ¿¡дновлштъся слабо.

Накопичення ювен!льного пхдросту в го^подарсыия л!сах заложить в1д повноти деревостану,- в оптималышх за повнотоп ценозах чисельн1сть в 1,6 роза веща, и1к у високоповнотних. У моподом1-иантних бучинах в1дновн1 процеси протекают?) успшно в вирокому д1апазои1 повиот деревостан1в (0,4- 0.8). У низъкоповнотиих дере-востанах темнохюйно- букових ! дубово- грабових субучин !нтенсив-Шсть в1диовлх>впльних процес!в протекав мени усп1ино. Характер в1дновлення едиф1катора 1 супутн1х вид1в у господарських л1сах за-лежить в1д тип!в структур.

Накопичення п!дросту п1сля проведения рубок у в11!свому д1апа-зол1 тривае до 1-7 рок1в. (основною фракц!сю е др1биий д!др1ст, сфермований одним актом природного в1дновлення. Встшговлена функ-Шональна оалежн1сть основних дендрометричних параметра п!дросту з в1ком, яка апроксимуеться криво» другого порядку.

На п!дстав! отриманих даних за середньсю чисельн!стга.п1дросту бука 1 супутн!* вид!в, 1х ьустр!чност!, висотн. й та э!ков1й структур!. складен! модальн! нормативи природного в!дювлеиня диферен-Шйован-ю для монодсм1)!Ш1Т)!та; 1 пол!дом!ншш»« букових л!с!в. За-икалога оц!нено, що половина д1лянок шнодом!нантних бучин Закар-паттл добре забезпечена ювен1льним локол!ниям: у телнохвойно- букових Л1сах - Т1льки третя частина. В 0п!лъських бучинах переваш-ють ценози з1 слабкимв!дновленням (70-77%),

В1дновн1 сукцесН цекопслуляц!й бука на в!дкритих антропогенних м1спеьостзх (вирубка*) .

Початкос! ^айи в1дповно1 динам!ки ценопопуляц1й деревних рос-лин п1слл рубки залежать в!д складного комплексу'фактор!в 1 визт-_ чачться ч;:сельн!стю п!дросту пепередньо!- геиерацП, • його збережен-Шстя, вживаниям п!сля рубки, а такоя еколог1'тими умовпми на еи-рубках. ,

У в!дновн!й дшам!ц! вивиачальне значения м: е початковий етап сукцес!й на вирубках, яхеий обумовлений розвитком трав'яно! росли.;-

- эо -

iiocri, ценотичнш впливом п!дросту деревних вид!в тривщисто до 10 poiiiB. 10 р1чннй nepiofl сукцес!й на вируСкач розпо;цляетьсн на дв1 ochobi'1 стадП: дигре< ивну 1 демутац!йну. Дигресивна стщця триьае 1-2 роки, а демутащйна умовад под1ляегься за сп1ьи1дноше1шям еко-лог1чних груп трав'яиого покриву на дв! фази: вшом до 3-5 poKib i до 6-10 рок1в.

Наступив в1днов"smia ценопопуляц1й бука можливе т!льки на ви-pydiiax дигрмивно? стадП. К1льк1сть його коливаеться в широкому г1апазон1 - втд 1 до 43 тис.екз.Чга. Шдр1ст на вирубках представлений попередньою генерац1ею. За серед1пми дач ими вид1ляються caixi вирукбки чистих букових jnciu (22,2 тис.екз.Чга). У грабових бучинах к!льк1сть п!дросу сигае. 17,6 тис.екз.Чга, с^ереково- нли-цевих i дубово- грабових,в1дпов1дно,скдадае 7,0 i 7,7 тис.екз.Чга. На вирубках 3-5- р1чн. I давност! Ыдм1нн1сть Mis типами л icy eOepi-гаеться. Також 'вона просл1дковуеться 1 для внрубок останньо! дему-та1цйно! фазн вирубки. Тут тлькЮть niflpocry бука .в piaHiix типах л1су коливаеться Шд 4 до 7 тис.екз.Чга , а ъ чистих букових скла-дае 13,5 тис.екз.Чга.

Ценотична роль едиф1катсрного виду (бука) i його висотна структура валежить в!д в1ку вирубки. На днгресивШй стадП вирубок дом1"уе др1бна фракц!я п1дросту (62-83%) вй-им 4-5 роюв. Ьозпод1л пхдросту на вирубках в чистих бу.ювих i дубово - грабово - букових л1сах piBHOMipinui, а в хвойно - бучових - в1дносно р1виом1ршш.

Чисельн1сть 1 в1дпад ювен1льного Шдросту, особливост! заселенна деревними видами вирубок pisnoi давност1 з уракувашш чисель-uocTl в1дпаду дали ыо«шш1си> розробити шкалу усШшност! в!дновлен-ня. За отриманими емШричнши данный зПдно is скалом в дубово-букових, грабово- букових д!сах 0п1лл.7 ха теьшохвойно- оукових г!рських л!сах Карпат на природне зарощещщ троба заллшати Олизько . 70%, у чистих букових - близько 90% вирубок.

. Гозд1л '6. ПЛЕГРОВАЩ ОЦИШ АНТРОПОГЕШКИ ПОРУШЕИОСП БУКОВИХ EK0CIICTEU

■ 0ц1?жд порушеност! букових б!огеоценоз1в комплекс**'.! г1фом;цет1в п1дстилки.

Для д1агностшш стану екосистем i ix антропогенно!' порушеност) викопистано структурний комплекс г1фс>*лцет!в. Воображения них про-ueciB' у детритному блоЩ базуелься на концепцП 6ioreoueiiow4Ho'i

Рол] п1дстилки i п!дп!дстилкопого шару грунту (Зонн, 196-1; травлесв, 1972).

;дсптиФ1кац1я г1фом1цет!в, «идове ! родо^е Ix визначеня проведен! В. М. Борисовой (1068). О п1дс'плц! 1 гр- tri пклначено 42 роди rpjöiD, то входять до двох основних клас1В - Deutermycotina 1 Hvph-

omvccte:;.

Лнтропогенну порушон!сть i стан букових б1огеоиеноз(в !вднкус ксеф1ц!снт загалыю! заселемост!, локазник загалыго! р1гиоман1тиост! i дом^ування род1в г!фом!цет!в, n -к-кож' oioiндикац!йний метод iiope-ляцШшх плеяд. Комплекс г!фом1цст!в п!дсг?1пки 1 груш/ найСЯлыл р1аномгиитний на поредгекеративнп! стад!! розгитку цеиоэ1в i в пра-люах. Иа початковiü стадП формупаня (на юпен1льио - в1рг1н1лыюму стан!) i и передкп1максоьому буковому ценЩ, 1 при р1зкому антропогенному вплив1 .(BHöipKOBi оздоровчо - о1дновн! рубки) р!зноман1т-н1сть i загальна 0яселен1сть детритного блоку энижуеться, тобто еко-лог1чн1 систсми в цей лер!од с менш збе-ансеипиими 1 дещо б1льи в1дкритими.

Динам!ка в^дорегулюючо! рол! буког;и« экосистем та 'ix антропогенна порушемсть. .»

1нф!льтрашйних зм1и i поверхиевого стоку у Шдновно- в!гав1й динамШ! букоЕи/. деревостан!в не виявлоно. Просйдковус^ъся тгльки тдЕищення коефШснту "-току н" дигресивн!й стад!'! вирубки (Поляков, Парпан, 1985). МехшПзм вагчву лхсових екосистем на формурании величин!! о!чного стоку води 1 його антропогенна порушенхсть розшифро-вуеться результатами стацюнарних досл!джелъ (Чубатий, 1974; Ол!й-ник, Парпан, 1988; 1990). У результата уц1лъ!К-! вирубки букових . ценоз!в на елементзрному водозбор! проходить р!зке зб!лыпення паводкового сто1су за рахунок снижения iHTepuenui t та евалотрансп!рацП деревостану (Чуоатий, 1976).

Подальш! досл1дження показали, що за 25- р!чний пер1од п!сля ■ рубки показник водорегулювання в екосистзм! достатньо ни8ький: 0,50-0,67, иез?.:>лчючи на в!дновленкя показник!в схилового стоку! затримання опад!в наметом. На водозборах, де антропогенного впливу не було (рубки не проводились), зарегул'-ован!сть стоку мае стаб!ль-ний характер i складае 2,04- 2,96. Отрицая! дан! уточдаоть ран!ше зрсблене заключения О.В. Чубатого, що вздновлення водорегулш ю! рол! букових ценозiв преходить на ювен!лыю- в!р-!н1лъно! стадп (в первому кдас! в!ку).

Захисна i водорегудиоча роль букових екосистем особливо пору-шуе'лся при пош1содженн1 поверхн! грунту. 1.исштаб1исть ix ззлекить в!„ техи1чних 8aco6iB, органиааци i сезону проведения роб!т. При-родоохоронна технолог!я експлуатацН л!сових pecypciB в горах повинна базуватися на пов1тряних засобах (Парпан, та iH.,1988,1989). При так1й технолог!I непошкодженим залишаетьс.я до 80% spy6iB, а 8бережен1сть молодого покол1ння становить 80-86%.

Ступ!1Ш дигресП букових б!огеоцс:юа!в при рекреадхиному вплив!.

У букових л!сал рекреац!йного призначення ochoehI види антро-погенних навантажень проявляться в двох вар!антах:стежковий ! пло-щадний. Найб!льш рсзповсюдженим е стежюэвий Dapiairr витоптування.

На п1дстаг! вивчення ст!йкост1 до рекреац!йного нав^нтаження окр'-мих структурних компонент!в букових б1огеоценоз!в po&po6ieiii нормативи допустимо! иДлы1осп в!дпоч1шаючих для основиих тшИв букових л1с!в Карпат (Серед!н, Парпан, 1988) на баз! допустимого -навантажекня дом!нуючих вид1в трав'янто покриву, як найменш ст!й-кого компоненту БГЦ. Диагностичкими ознаками ступеня nopymenocTi fllcoBViX екосистем е: коеф!ц1бнт витоптаност! територП, псказники 8м1н видового складу трав'яного покриву; структура л1сово! пастилки, ф!8Ичн! показники грунтового блоку, ношкоджен!сть дерево-стану ! зменшення його приросту.

Вид!лено п'ять стад!й порушеност! букових л!с!в: непорушен!, сл41бо порушен!, середньо порушен!, сильно порушен! ! деградуюч!. Порогова от!йк!сть екосистем наступай на трет1й стад!!.

Розд1л 7. ЕК0Л0Г1ЧН1 0СИ0ВИ РАЦ1РШЫЮГО ВИК0РИСТА1ПШ БУКОВИХ Л1С1В КЛРПАТСЬКОГО РЕГЮПУ УКРА1Ш1 3

_ врахува1шям 3£х щльового призпачипш.

. Класиф1'кац!я букових екосистем 8а 1цльовим привначенкям.

За Щльовим привначенняи дв! народно- господарськ! групи л!-с1в,- еколог!чного призначення Ст >рша група) i господарсько - си-ровшшого (друга група), веобхшо розд!ляти на чотири Шдгрупи: ваповДдну, рекреаЩйис- оздоровчу, водоохоронно- захисну i госпо-дароько- сировинну, яким в!дпов1лають чотири типи господарювання 1 антропогенного використаиня.

Загальн1 принципи екологШних засад використанни букових л1с-1в._На Пдстав1 проведених длосл1джень були визначеШ i сфориу'

льован! голоон! принцип« еколг!чних основ випристання формацП букозих л!с!в. До чих в1дн0сят''ся: 1) ценоеколоПчний що poaii-зуеться на piBHi тиШв 1 груп тип,'в л!с, ; 2) принцип 1м.;тацП при-родно:' структури i динам1ки - переважно для л1сових екосистем водоохорошго- гахисного призначення ; 3) принцип максимального .пикористання проиродно'1 в1дновно! здатност1 ценопонуляц1й Головин* л!соутворюючих вид^в шляхом piBHOMipHO- поступсвих рубок (перепаяно для екосистем господарського призначекля; 4) еколог1чна-технолог!?, яка наймолш лорушуе основт компонента екосистем; Б) дотриманнп меж донустимих навантажень (для екосистем рекреац!иного призиачення); 6) пр.шцип екомоч!торингу, який реал1эуеться на plnui окремих елементарних демограф{чних одиниць популяцП, 6io-rcoutHoai^ 1 екосистем р1вня водозбор!в - переважно для л!"ових екосистгм ириродго- оалов!дного фонду.

Основн! положения еколог!чнкх основ ц!ль^вого використання■ букавих л ici в.

Природно- запоЫдна трупа екосистем. Вшсоргетовуеться в при-родоохоронних i наукоио- дасл!дних ц!.пх . Огримошш 1нформац11 пл.. рогробки реюмсндац1й та рацЮпального викорасиння i в!дтво-решш л i с i в вимагае проведения 5волюц1йно- еколог!чного мон!то-рингу - дослилень см in функщй, структури i динам1ки природних екосистем у пор5внянн! з антропогенно- порушенними. 1х проведыня по: инно базуватис на трьох р1внях- популяц1йному, 6ioreouiнотич-ному 1 екосистрмчо- водозб!рному. ПопуляШйний Шдх1д перед'бачае вивчення структури, ФунюЦи i динам!ки Bcix структурних компонен-т!в ьжсеих- покхшнь популяцП як единого цШсного взаемозв'яга- . ного ¡комплексу. Б!огеощ.нотичний пхдх!д даз моллив1сть виявити законом!pnocTi структурно- функцюнально") организац!! на piBiil елементарних цеяотичних б1осистем, що розвиваються в умэвах в!д-> носпо однрр1дного генофонду пепуляц! ï i екотопу. Ландшафтно- во-дозб1рний пхдх^д передбачас г.ерех!д в!д анал!зу структури i функ-ц!й лiсових екосистем на piBHi окремих ценоз!в дг ïx поеднаного системного вивч«иий па 51охсролог1чному i ландшафтно- содозб!рному piBHi. За елементарну частину досл1дження, oxopoini, запов1дання i вккористання л1сового покриву коже служим частина рег!онального ландшафту, обмелена площею одного водозб!рного басейну. У популя-ц1йно- генетичнему план! кожний водозб!р в!дпов!дае одн!й локально популяцП *деревних рослин будь-якого рангу .

- ж -

Рекреац1йно- овдоровча трупа екосистем. В основу зонування д!сових екосистем иокладений принцип подглу !х терпторп за Штен-сивн!стю рекреац!йного виливу:

1) Зона !нте> литого користування. Рекре^йне навантахенчя перевищуе г; энично допустим1 нормативи (4,5 типи порушеносЛ). Основн! господарськ! заход., спрямовшп на обмелена.1 рекреац!йних навангажень на л!сов! екосистеми. 3 метою р1вном1рного розпод1лу 1 аменшекия впливу використоруються додатков! диянк.:. Поруен! теритог11 вилучаються е користування на 6-7 роки у перход дему ТйнП.

. 2) Зона пом!рного користування. Бона об'еднуе екосистеми, де рекреац!гчий вплив не перевшдуе допустимых р!вн!в (2-3 ступен!в порушеност!). Основн! заход: спрямованх на п^двицення стпжост! та рекреац1йной Шшгост1 деревостан!в.

3) Резервна зона. Об'еднуе екосистеми, як1 досить слабко ви-кориотовуються для в1дпочинку. РекреацШю навантаження вхдсутне Ло слабовиражене. Тут проводиться звичайн! господарськ! заходи, спрямован! ка формуванна стШких деревостан!в з високими естетич-ними та санИарно- г1г1ен1чшши властивостями.

Водоохоронно- аахисна трупа екосистем. При ^ргшпзацП користування в ц1е! групи визначадьну роль вЩграе структурна орган!зац!я ппуляц!й вид!в деревних росдкн, стан в1кових поколиг.., стад!! та фази р звитку,оеобаивост 1 природного в!дновления. ГоловШ напрямки користування в водоохоронно- вахисних л!сах - лрискорення об!гу покол1нь, аке вб1яъшуе розм!ри природно! моза!ки або ар!джу-ваннй наме"' рубками до 81мкнутост1 0,4-0,5. Оздоровчо - в!дьовн! та оздоровчо- осв!тлювальн! рубки сл!д поеднувати з рубкеми догляду нюш!х намет!в, викор'»стовуючи технолотгчн! засоби, як! мШ-мально порушують грувтовии покрив.

Господарсыто- сщровинна трупа екосистем. При сировиному кори-стуванн! в букових ценозах необх!дно ¡раховувати (контролювати) природа! д!сов!дновц* ценопопуляц!йн! процеси головних л!соутворю-ючих вид1в, як! визначають структуру, продуктивн1сть ! всю послЬ дуючу д;шам!ку л1сових екосистем. ■

Найб1льш ефективними рубкдми, що сприякпь процесам насишево-го влдповлоння це|юпопуляц1Й деревних вид1в, е рШюм1р1и та р!в-Н0У!рН0- поступав! рубки. Прийом^ рубок повинн! вписуватися в один урезаний р!к. Необх!дно також враховувати в!кову структуру дере-состану 4 л1сист1с;ь водозбору (критичною для гчрсымх умов с л!-

- Эб -

сист!сть .

Рацюнальне л;сокорисгувашш передбачае оптим!вац1г л1систост1 1 просюрово! структур» л! сов их ВГ»Ц у басейнах р1к р18!шх р1вн1в. Оптимальною буде структура, яка 1м1туе хоролоПчну моза!гу в1ко! их груп у букових прал!сах. Сп) вШютеня плсщ! м!ж в!гсовими потл1н-нямп повинно мати тип "нормального роапод1лу" пг плоп!1 водовбору.

/

В И С I! О В К И:

1. Теоретичною базою еколог1чних основ використання, в1дтво-рення I охорони б!отичних ресурс!в букових екосистем 8 урахуван-ням ц!льового призначення е п!знан1 законом1рност! стру^тури та динам!ки ценопопулятй вид!в дерешшх рослин у конкретних л!сорос-лшших умовах (типач л1су, трупах тип!в л!су) природних антропогенно непорушених л!сах (прал!сах) 1 порушених господарською д!яль-н!стю дерсвосталах.

2. Еколого- географ!чн1 особливост!, 1сторичн! та антропогенн! фактори позначились сучасн1йв гетерогенност! ареалу, ф1тоцсио-тичних особливостях формацП букових л!с1в, популяц1йно- хоролог!ч-н!й систем! бука у Карпатсько- Под!льсытому ареал1. У зах!дному рег!он! УкраиГни вид!ляються дв1 !сторико- геистичн1 облает! поши-рення бука европеиського: г!рська Карпатська та р1внинна Ррэтоцько-Оп!льсько- Под!л;.ська,

3. Господарська д!яльн!сть ! монопольне використання букових л!с1в впродовд майже 'трьох с?ор!чч привело до третсформяцЦ !х плсщ ! антропогенних сукцес!й едиф!катора. Площа в дом!нуванням бука в горах, в пор!внянн! з кор!нним л1совим покривим, вменши-лася на 20%, а ка р1внин1- на 312. В в!ков1й структур! перевала-, ють молод1 та середньов!ков1 лЮов! угруповання (72%).

4. В прайсах ъ\ складною структурною оргаиизац1ею вид!лен! три типи розк!рисI за д!аметрсм структури, дискрын! ! б1олог!чии! покол1ння ценопопулятй едийикатора ! кондом 1на!1тних вид!в, детер-мхнован! за комплексом дендрометричних параметр1в-, принаНдн1 для анализу в!ково! структури. Для характеристики просоторово! структури у вертикально стратиф!кац!1 • ичлениван! чотири ярус»- горизонта, а горизонтально-, хороценоелементи або лопуляц!йн1 локуси.

' 5. £Икова стр\'ктурп депо попу ляц1.1 в букових прайсах мао сп1льн! 1 спец!ф!чн! 8а окремими популяц!ями 1 типами люу варх-анти проходження онтогенезу 1 самоШдтриманнл. Ценопопуляцхя бука в монодом1наитиих 1 т«..-шохвойно- букових прал1сах однотипна. У смереково- ялицево- букових 1 ялицево- букових пралхсач ценопопу-ляц1я кондом!нант{1их (яливд 1 с^ереки) 1 ас^ктаторнчх впц1в (явора 1 ясена) ва характером 1.роходження онтогенезу е назавсршеною або фрагментарною. Ттаб1льн1сть ценопопу.яц11 бука <як5езепечу-еться механ!змом самоп1дгримки в!ковох структури 1 оюлопчними особдивс зтями виду. ПопуляцП хвойних деревних рослин в темн^хвои-ио- букових прайсах у сучасний перход антропогенезу знаходяться у сукцес!йному стан1.

6. У сашШдтримЩ популяцП 1 ц цШсност1 1 стабШност! пров1дне м1сце мае перший (основний) ярус, а в ел!м1нацП ранн1х стад1й в1ково!! динам1ки - трет1й ярус.

7. Хоролог1чна'стр^ ггура букових прал1с1в представлена мозаикою популяц1йюи локус!в, що в1д,-Л8няються за переважаючими в!ковиш покол!ннями, щ!льн1стю особин, вертикальною будовою 1 мають характерн! ознли парцел.

8. В1ковий цикл зм!ни покол!ннь бука складае 360-400 рок1в 1 лроявляеться у простор1 на площ1 1-2 га. У в1ков1й динамхцх видДляеться чотири стад!! 1 в1дпов!дн1 !м фази: деструктивно-регенеративна, вегетативна, репродуктивнс вегетативна 1 непродуктивна. Репродуктивна стадхя 8а масштабами в1дтворення цено-популяцИ 'ндикуеться трьома фазами: з високим, середн1м 1 низь-ким в1дновленням, а за продуктивности- оптимальною 1 демутацхйною фазами.

9. Антропогенно- ырушен1 буков! деревостани у пор1внян:а з прал!сами мають под1бн1 1 сво! специф1чн1 особливо«! структури х в1дновлення. Сучасн! антропогенно- порушен1 дереиостани за розмхр-Н""о структурою ^.шхваються аналогхчно прал!сам, мають сво; особли-востх в Прськхй. Кар :атськш х Опхльськ1й областях поширения.

10. У вертикальней страт"ф1кац1х антропогенно порушених цено-з1в вид1ляс-'7ься в дере^ному намет! два осноених структурно- функ-ц!оиалыим ярус!- горизонти: основний (репродуктивний) 1 п1дчинений (в!рг1нз.1ьнийк В Прських 1юпуляц!ях добре розвинен! обидва яруси, у р!вниннзх- перевачно перший.

И. Са складом деревних вид1в в антропогенно- порушен«* дере-вост&но* псреважають дигресукт ценози.

12. В1дновле!шя ценспопуляцП едиф!катора найб!льш уеп1шно нрот!кае в методом¡нантних бучинах при повнот! 0.4- 0.8 1 мрньш 1нтен-И1шо в т-мнохвойних 1 грабово- букових типах л1су. В1днов-лення см-.-реки 1 ялиц! в темчохвоино- букових основах заторможено. Географо еколоПчп1 особливоот! в1дновлення 1ндексують.я вапропо-ноглиими модальними нопматш.ми чисельност!, лк1 олужать оШнкою о.щмалыюст1 в1дтворення попул>чи 1.

13. За щ!льн1стю в1дтг,среиня ценоп^чуляцИ на в1дкритих м!с-цсР'.стях (зрубах) пид!ляю—,ся монодом!нантн1 бучини. У хвойио-бу-ксвих 1 дубово- грабов«.- буконих бучинах се родня чиг-\льн1с,гь молодого покол1ния поп. ред1н>01' генерацП в три раза менша, н1ж у минодом1наит"их. За щ1лыцстю цсиопоиул.|ц1я ювен1льного иокпл1ння кондом! н'штних вид! в корелюс з оообливостями '¡х в1дновленнл п1д наметом л1су.

14. Опрацьопоний нормати» усп1шноит1 в1дноплечня ценопопуляцП дер' них вид!в поглуговуе оЩночиим критерием сШвв1дношешш ч1со-В1ДНОВЛСМНЯ в ор1г;нт-щшо на приролиий спос1б, як основу 8бер'?дення генофонду.

1-с1. Рубка 1 р1'крсац1я виступлють дест0б1 .^зуючими фаггерами. Еколопчма 1ндик-л1я стану 1 антропогенно) порушеност! букових ко-систсм П1дексустьси комплексом Г1фом1цет!в -Цдстилт 1 грунту. В ме-к-л ^лом^нтарпих подоубор1в к1лькюиий аспект водорс.-улювання 1 стуШнь Гюго ¿штропогишю! порушсност1 характеризуемся в1дносним поклзгпгком видсюгулыилшя. який за 25- р1чний пер1од п1сля' рубки не тнд]ю№)ог>ся. Стан-букових б1огеоценоз1в за р^креац1йним впли-во. д1агност7р.т1ся п'ятьма катигор1ями пору№еност1.

16. ПОер'.-ЖСННЯ грунтового ПОКрИВУ, ЮВСШЛЬНОГО МОЛОДОГС поко-лгння 1 инижеи."1 р1вня ороШиних проц?с1в на зрубах ъимагна« стосування природоохороиних техн"Лог!й.

17. Екологгш! осил<и рационального використання букови>.л1-с!ъ, 1дс б^зуються на теоретична засадах, онраиьова)п в розр1з1 ц!льових Шдгруп букових екосистем.

18. Отриман] резултати 1 нисновк" знайшли в1дображення у систем! нермативних документов, як1 зад1ян1 в "Основных положениях^ го люоппорядкуванкю Карпатських областях' (1988-1990 рр.) 1 эа-стосовуються в систем! ведения л'нового господарства у рег!он! доепджень.

- за -

ОСВДШН ПРАЦЬШ СПУВЛ1КОВА111 ЗА НАТЕР1АЛАШ ДНСЕРТАЦП

1.0 рациональных способах ведения хозяйства в спелых и перестой-них древостоях формации буковых лесов на Западе УССР//Технол. процесс й компл. исп. леей, ресурсов. Тез. доп. 1вшю-Фраиковськ.

1982.С. 109-Ш. (У сп<вавт. а В.А.Скрипкою, Г.М. Маковським).

2.Характер смен.формации пихтовых лесов Украинских Карпат// Ма-TepiaíH Vh в'1зду УБТ. К:Наук. думка, 1982. С.222-223 (У сШвавт. в П.Д. McpKl'O.

3. Общая динамика о -аовньх растительных группировок Карпат // Maiepiann VII зЧвду УВТ. К.: Наук, думка, 1982. С.237-238. (У сп1ьавт. з О. I. IUtíkíhhm).

4.Деструкция растительных остатков в основных типах леса фор; мации сосновых и буковых лесов на западе УССР //Проблемы и методы биотической геструкции органических веществ в почве естественных биогеоценозов и'агроценозов. Тез. доп.- Льв1в, 1982. С.56-57.

5.Использование лесоустроительных материалов для оценки динамик' состава в буково- йихтово- еловых лесах Карпа"1// Моделирование и контроль, производительности древостоев.- Научн.тр.Лит.СХА.Каунас,

1983. С. 117-118 .(У сп1вавт. ЗА. I. niTiKlHUM, П. Д. MapKie).

6.Исследования рекреационного лесопольвоваиия в Кар.датах// Рекреационное я. ^пользование в СССР. М.: Наука, 383. С.81-95. (У сп1еавт. 8 В. i.' Серед 1 ним, К.К. Смаглхжом, А. 1. IIítíkíhhm).

7.Динамика восстановления др-востоев в елово-буковых пихтачах.// Современные проблемы лесной типологии. - Львов, - 1983. -С.36-38. (У сп1вавт. 8 П.Д. Марк!в).

а.Дина лка буковых биогеоценозов в Западных областях Украины.// Биогеоценологические исследования на Украине.- Tes. докл. III Респ. нарадл. jibbíb,lS84. С.89.

9.00 общей закономерности возрастной структуры разновозрастных буковых древостоев// Закономерности роста и производительности дре-востоев. Крунас, 1985. С.200-202. ойвавт. з Г.М. Маковським).

Ю.Эрпэия почв при лесозаготовках в Карпатах и основные пути ее уменьшения// Комплекс противоэрозданных мероприятий в действии. Ворошиловоград, 19Р5. С.112-113. (У сп!вавт. з B.C. СШйник м, B.C. Кудря).

Í .Рациональное лесопользование в буковых лесах рекреационного «¿значения на ЗалХде 'УССР // Сссременине проблем рекреационного лесопользования. Тез. докл. М:19В5; С.32-34.

12.Масштабы антропогенных смен в буковых лесах на западе УССР.// Материалы 37 наук.- техн. конф. Львов, 1985, С.187-191.

13.Сравнительная продуктивность ели, пихты и бука в Карпатах// Стабильность и энергетическая эффективность высокопродуктивных биогеоценозов. Тарту, 1985, С. 103-105. (У спхвавт. з 0.1. IliTi-К1ним, П.Д. Марк!в).

14.Водорегулирующая роль буковых древостоев // Гидрологические исследования в горных лесах СССР. Фрунзе: Или::, 1985 С.44-61. (У сп1вавт. з Л.Ф. Поляковим).

15. Современный и восстановленный покров буковых лесов Карпат и сопредельных территорий //Лесоводство и агролесомелиорация. К.: Урожай, 1985,- 72.- С.50-54.

16.Основные положения многоцелевого лесопользования в горных лесах Украинских Карпат// Тез. респ. конф. Винница:1985. С.55- 56.

17. Структура ценопопуляций бука лесного на вырубках разного ■• возраста// Биология, экология и взаимоотношения в ценопопуляцкях растений. М.:Наука, 1986. С. 30-35 (У сь!вавт. ? I.B. Воропайовою).

18. Экологические основы р'/бок главного пользования в'горных лесах Карпат //Респ. наук. техн. конф. Льв1в, 1986. С.65-67 (У сп!вавт. 8 B.C. Ол Шпиком, Г.М. MajcoDCbKi«/;.

19.Указания по ведению лесного хозяйства в защитных и санитарно-гигиенических горных лесах Карпат Украинской ССР// Госкомлес СССР, Минлесхоз УССР. К., 198С. 24с. (У сп1вавт. з П.С. Пастернаком, Г.М. Маковським, В.0. Парахонякол).

20.Исследования на постоянных пробных площадях в лесах Украинских Карпат//Матерюяи наук. конф. ."Мониторинг лесных экосистем".Каунас, 1986. С.56-57. (У сп1вавт. з 6.I. Гтупаром).

21. К эколого- флористической характерис-ике елово- пихтов^- буковых лесгз Украинских Карпат// Флора и растительность Украины. K.s Наук, думка, 1986. С.98-100. (У сп1вавт. з Л.В.Оленевой-Антощенко). •

22.Пути совершенствования рубок главного пользования в лесах Карпат// Лесоведение, 1986.-3. С.19-24.(У сп1вавт. 8 Б.С. 0л1ини-K0M, О.В. Чубятин?

23. Наставление по рубкам ухода в горных лесах . арпат Украинской ССР// Госкомитет СССР, Минлесхоз УССР, 1вано-Франковськ, 1986. 62 с. (У сп1вавт. з 0.1. Шт1к1ним, Л.5. гташлэ', П. С. Каплуновським,

Ф.Ф. Гербутом).

24. Современное состояние старовозрастных буков"х древостоев Карпат, исключенных из расчета главного пользования, и основные прин-

- чо -

циды-ведения хоаяйстьа в них //Лесоводство и агролесомелиорация. К.: Урожай, 1986. Вип.73. С. 16-19. (У cnicaBT. в П.С. Пастернаком, т'.М. Маковським, В.О. Парахоняком).

25.Структура дубовых и буковых древостоев, поступающих ь главную рубку.//Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай, - 1986. вып. 76. - С.7-11. (У сгпвавт. в Г.»«. Мако1 ¿ьким)..

26.Оздоровительные мероприятия в старовозрастных буковых лесах Карпат с ограниченным режимом лесопользования //Защита леса от вредителей и болезней.Tee.докл. наук. конф. М.:1987, С. 146-147 (У сп1вавт. е Г.М. Маковським).

27.06 изменчивости семян бука европейского// Лесоводство и агролесомелиорация . К.: Урожай, 1967. Вш..74. С.52-56 (У сп!вавт. з П.А. белев, P.M. Яциком).

2Û.Популяциоино- экологическое обоснование охраны и оптимизации испольвования буковых лесов// Тез.докл. Всесоюзн. совещ. 4-8.10. 1988г. М. : 1988, С. 268-271 (У шйвавт. з A.A. »¡истяковою).

29.Равьамерно- постепенные рубки в буковых лесах Карпат и их лесоводответная эффективность// Пути улучшения использования лесо-сырьевых ресурсов бука. Tes. доп. наук.-техн. наради. М.,1988.

С. 165- 163 (У сп1вавт. 8 B.C. Кудря, В.С.Олшником).

30.Л1с- бава в!диочинку. Ужгород; Кчрпати, 1988. 106 с. (У спгв-авт. Е B.I. Серед1нйм).

31.Защитная роль буковых лесов Карпат и ее изменения под влиянием py6oi; и лесовосстановления// Пути улучвЫия использования лесо-сырьевых ресурсов Сука. Тез. докл. м.,1988. С.165- 168 (У спгвавт. з B.C. 0л1йником, Л.е. Рижило).

32.Современные способы лесовосстановления буковых Еырубок на Украине // Лесоводство и агролесомелиорация. К. ,1988. В »in. 77. С. 3-6. (У сп1вавт. а Г.М. Маковським).

33.Рекомендации по совершенствованию десовосстановлеиия с буковых и дубовых лесах Карпат// 1вано- Франковськ, 19вз. 16 с.(у спгсавт. в Г.М. Маковським, B.C. ОлШшком).

34. Лесс семе иное районирование как оснога восстановления буг.^ьт i'oeet. //Пути улучшений использования лесо-сырьевых ресурсов бук:* TfcB. докл. , М. ,1968. С. 125-128. (У «ивлвт. 8 H.A. Зелезом, P.M. .. $i.t¿K, P P. ОлШшком).

35.кИ'кофшор<1 пометили« i¡ почвы//"Грибы в биогеоценоз. " (Проблею изучения и охраны заповедных систем). Пермь, 198Р С.125-126. (У сп;вапт. j З.Н. Бори-овою).

36.Лесной фонд// Украинские Карпапты. Природа, К.: Наук., думка, 1988. С.94-99.

37. Основные направления испедов^ний в лесных биогеоценозах Карпатского заповедника.//Матер1али наук. конф. PaxiB, 1988. С.74-71.

38.Повреждения почвы при разных способах трелевки леса в Карпатах.// Лесное хозяйство, 1988.- N.1. С. 28-30. (У сп1вавт. 3 B.C. Олшником, B.C. Кудря).

39.Методические рекомендации по воспроизводству равновозрастных широколиственных лесов Европейской части СССР (на основе популя-ционного анализа). М.: ВАСХ1ШЛ, 1909.- 19 с. (У сп1вавт. 8 О.В. CMipnoBow, Р.В. Попадюк, 0.0. Ч^стяковою, В.Д. Новосельц^вим, М.П. Чсрнявським).

40.Популяционно- экологический подход к изучению естественного ■ лесовосстановления// Проблемы лесоведения и лесной экологии. Тез. докл.. М. ,1989. с.57-LJ. (У сп!вапт. з С.М. Сагш1ковим).

41.Особенности воспроизводства и ведения хозяйства в рекреационных буковых лесах Украины.// Опт имизация ведения хозяйства в лесах рекреационного назначения. Тез. докл., М.,1989. С.127-129. (У сп!вавт. s Г.Р.- Прикладовською).

42.Стокорегулируюкая роль буковых лесов Карпат// Ведение хозяйства в водоохранных лесах. Тез.докл.- М. ,1990. С.49-51 (У сп1в-авт. з B.C. 0л1йником).

43.Лесопользование ь Украинских Карпатах // Проблемы лесополь-зованя в Западном регионе СССР. Матер1али наук, конф.- Гомель» 1990. С. 131- 137. к У сп1вавт. з 0.1. Шт}к1ним, W.M. Косяковим, Н.С. Бахановою). •

44.0 сочетании ландиафтно- водосборного и 'Зигтеоцегготического подходов при изучении, использовании и-залсведании горных лесов// {¡аучн. исследования в 8алоЕедниках и принципы разраьботки регио- • нальных программ для заповедига- jb лесной зоны Европейской части СССР. Тез. докл. Ужгород, 199и. С. 78-80. (У сп!ваьг. 8 С.Н. Санн1ковим'.

45.0 популяционно- экологических принципах организации рубок главного пользования и естественного возобновления V Системы ведения лесного хозяйства в горных условиях Карпат. Теэ. *окд.. 1вано- Франк1вськ, 1990. С.¿10-211. (У сл!вавт. в С.Н. Санн1-ковим).

. 46.Актуальна питания орган!зац11 систем ведения л!сового гос-подарства в ripcbraix умовах //Системы ведения лесного хозяйства

в горных условиях Карпат. Тез. докл.. 1вано-Франк1вськ, 1990. С.22-23. (У сп!вавт. е Н.Н. Косякивиы О.И. Ш.тж1ним).

47. Про основн! напрямкидослдаеннь ст1 в нац1ональни-х парках Карпат// Национальные парки, их многофункциональное значение и проблемы охраны природы. Яремча, 1990. Вьш.8Э. С. 23-24. (У сп1вавт. э С.М. Сашпковим).

48.Возрастные состояния в онтогене8е бука европейского.//Лесоводство и у1Гродесомелиорация.- К. ¡Урожай, 1990. вып.80.- С.23-24. (У сп1вавт. з 0.0. Чистяковою).

49.Современные проблемы экологических основ воспроизводства лесов Украинских Карпат. //Совершенствование ведения хозяйства в лесах Украины и Молдавии. Тез..докл. К.: 1990. С. 29.

БО.Популяционная структура буковых лесов Карпат и возможности ее оптимизации // Экология популяций. М.: Наука, 1991. С. 198-213. (У сгЛвавт. 8 .А. А. Чистяковою).

51.Совершенствование классификации горных лесов по целевому назначению // Лесойользование в лесах различных категорий защитное™. М.,1991. С. 142-144. (У сШвавт. з П.С. Пастернаком).

52.Удосконалення способ1в л!сов1дновлекня в основних типах Оуко-вих л!с1в на Укра!.Л //Лесоводство и агролесомелиорация.К.:Урожай, 1992. Вип. 82. С.56-62. (У сп1вавт. э Оленевой-Антощенко).

. 53, Динам1ка-ареалу бука европейського на Укра'11й.\\ Матер1али IX э'1зду УБТ. К. :Наукова думка, 1992.- С. 39. (У сп!вавт. з Парпаном Т.?.).

54.Пробдеми еколог1чно! стай1льност* при л1сокористу ванн1 в Карпатах \\Карпати- Укра!нський мют в бвропу: проблеми 1 перспективи. Матер1али м1жнародн. симп.- Льв1в, 1993. С.162-163.

ЬЬ.Ефективне використання природно- запов!дного фонду для розроб-ки популяцгйно- еколог1чних основ л!сокористування\\ Еко.юПчнг ос-нови оптим1заЦП режиму охорони 1 використання природно- залога дно-го фонду Матер1али наук. конф. Рах1в, 1993. С.105-106.

л с с/Т « ' V

/к,,, /¿С