Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Селекция свиней на стрессостойкость и воспроизводительную способность

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Селекция свиней на стрессостойкость и воспроизводительную способность"

КАБШЕГ МППСГР® УКРАЙШ НАЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УШВЕРСИЖГ

БПРДУС ЛЩЯ ВАСИЛЮНА

Р г R ОД

/ б iнол 1п:з

СЕЛЕКЩЯ СВИНЕЙ НА СГРЕСОСПЙЮСГЬ I ВЩТВОРНУ ЗДАТШСЛЪ

06.02.01 - розвсясння та селекцш тварин '

АВТОРЕФЕРАТ

диссртацп на здобуггя наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук

УДК 636.&082

Кию- 1998

Дисертадею е рукопис.

Робота виконана в 1нспггуп розведеншп генетики тв арин Украднськог академа аграрних наук

Науковий кер1вник: доктор сшьськогосподарських наук, професор, члеи-кореспондекг УААН Вшничук Дшггро ТимофФович, 1нститут агроекологита йотехводоги УААН, завщувач вщдщом ехологн тваринництва

Офщшш опоненти:

Доктор бюлапчних наук, професор Трофименко Олексш Лукич, Нацшнальний аграрний утверсятег, професор кафедри генсгаки

Кандидат сшьськогосподарських наук, Костенко Олехсандр 1вановкч, УААН, начальник вщдшу тваринництва, вегсринарно? медицины i переробкипродукцй

Провщна установа: Бшоцерювсыдй державний аграрний ушверситет, Mimcrepcreo АПК

Захист вщбудеться "25" червня 1998 року о 10 годит на засщант сп& щалЬовашн вчено! ради Д 26.004.05 в Национальному аграрном) ушверситеп за адресою: 252041 Киш-41, вул. Герою Оборони, 15 навчальний корпус 3, ауд. 65.

3 дисерхащею можна ознайомитись у б^тотод Национального аграр ного ушверситету за аресою: Кюв-41, вул. Гсрош Оборони, 11, на» дальний корпус 10.

Автореферат ромсланий" 25" травия 1998 р.

Вчений секрегар

спеадалиовано? вченоТради ¿-d ' СтолюкВ^Ц.

Зягвлып вфшс}кгав]пбвП1

Актуалыл'сть тени. Полтиииняпродовольчого забезпеченняна-селеиня Украши tícho пов'язане з розвитеом свинарства, Госпо-дарсьга та бюлопчнг особливостг свиней ставлять \"х поза конкуреа-щею з ¡ттти видамисйаськогосподарських тварин. -

1нтенсивна селекщя свиней на тдвтцения м'ясносп чуш еприяе, як показала практика, виникненню ряду негативних явнщ: ослабления природно? рсгнсгентаосп i стресовий синдром свиней (PSS), який призводить до збшыпешшВ1ДХОДУ поросят i pÍ3KOrO попршення якосп свинини.

Причини стрес-сиэдрому в певнШшр! поки що не вивчеш i немае единого трактувагаш йогопонятга. На думку Д.Усгинова (1976), П-Волощика, A^MmpîeBoî (1979) у стресочугаивих свиней на 20-30% менша заппщиювашепг, на5-15%мешпабагатстпщгасгь i на 17-35% нихче вихщ поросят до вдаучеяня. При вщгодавш стрвсочушив! поросята дають на 6-8% менший npapicr живо! маси, а при забо? дають ы'ясо з ознакаш PSE (бхпда, ы яка* водянисча свинина), щохаракте-ризуегься високою ексудатившстю, низыаш рН i бгадии забарвлея-ням.

Кшьгасп» сгресочушивихтварипв стадах в залежносп взд породи вщ 3 до 100% (Нтатченко I.M., 1987; Бажов Г.М:, Комлацысий В.1.т 1989; Максимов Г.В., 1990; Осталчук П., Базиволяк О., 1995; Thdoe О., 1975; SteaneD., Webb J., 1979). Вважаеться. що бшып схильт до стресу коротконог! тварини з сильно розвиненогомускулатурого i округлими окороками.

Стресостшюсть свиней успадковуеться за принципом неповного домтування i складзе 20-40%. В досдщженнях виявлении аугосошшй рецесивннЙ гея, вццтопщальний за стресочутлив1сть. Розроблений i метод його визиачення з допомогою галотанового тесту (Джумков В., 1981; Плященко C.I., Сидоров В.П., 1987; Зеньков О.С., Лосьмакова C.I., 1990;Carlson J., Christian L. 1979).

В]д спйкосп тварин до стресу залехить як продуктивна сть свиней, так i економ1чн1 показяики. Тому- в селехщйно-пбридних центрах краш Захщк» Свропи, США, Канада тестування з наспупним вибракуванням стресочутливих поросят е обов'язковим (Лебедев Ю.В., 1978; Тсрентева А.С., 1981; Козловський В.Г., 1984; Походня Г.С., Засуха Ю.В., Цицгорський Л.М., 1994; Scheper h, 1979);

В Украло проведаю недостатньо дослщхень стосовно впливу стресочушивосп на продуктавтеть молодняка. Тому проблема стресу, його профшакшки е актуальною для сучасного свннарства-

Зв'язок роботи з науковими програмами. планами, темами. Тема дисертацц затверджена вченою радою 1нсгитуту розведення i raie-

тики тварин УААН (протокол N 159 вщ 30.03.92 р.), узгоджена з ви-робнкчим об'еднанням "Укрмясопром" 12.04.1993 р. 1 входила до складу. державно! комплексно! науково-техгачно! программ "Продовольсгво - 95я, проекту "Свинина", деркавний реестр 11А 01001314Р.

Метою досшдзкеяня було вквчити частоту поширсннястресочут-дивосп серея молодняка свиней велико! бшо! породи, ландрас 4 дюрок, и впливу наштенсившсть росту тварин, якзешпоказники м'яса та репродукшвга власгивосп. ^

В зв'язку з основноюмсгою-ставидяся таза завдаиня доедшкень:

- проаналЬуваткумсви годавл! та утримання ремонтного молодняка в ппеншному репродуктор] радгоспу-комбшату "Кашшшськнй" Кга'всько! обласп;

- провести поршняльну ощнку сфективносп рпних методов даагностики сгрес-синдрому та впливу стресочутливосп на вщпщвеньт якосп тварин;

- ощнити м'яст та забшт якосп свиней залежно вед породно! належносп та стресореактивносп;

- визначити технолопчш показники м'яса свиней;

- дослщити вщгворну здатшегь свиноматок р1зних поеднань ( о С- * <?*С-) та ( о С+ х ёС+); т

- доопдитм динашку деяких гематол опчних та б10х1шшшх по-казииюв крош свиней.

Наукова новизна одержаних результата. Отримаш нов1 дата про впяив стресочушизосп на вдаворну здатшеть та вщгодцвепьнП за-6Шш якосп свиней трьох порад- велико! бшо!, ландрас 1 дюрок в умо-вах промислового комплексу. Встановлета частота появи стресочут-ливих свиней серед поголзв'я вказаних порщ 1 генотишв.

Стресостшю тварини кали краодвщгодавеаьш показники, штен-сившсть росту пор^вняно з трупами сгресочупшвих ровееншов. Показники технолопчноТ якосп м'яса ( величина рН, ¿нтенсившсть за-барвлеиня, вологоутримуюча здаттсть) в середньому вину у стресо-спйких тварин. В у ах хрупах тварин стресоспйш свиноматки мали бшыпу заллцщешеть на 12-18%, багатопшдтсть ( в середньому на I порося), кращу збережетсть поросят до вщлучення в1а матер1в на 35%.

Пракгичне значения одержаних результата. Вадб1р стресоспйких тварин забезпечуе пщвищення гатенсивносп росту молодняка, по-кращення якосп м'яса, полшшення ршродуюшвних властивостей свиней велико!бшо!порода, ландрас! дюрок.

Результата дослщжень впроваджеш в племрепродуктор! рад-госпу-комбшату "Калитянсыош" Кшвсько! обласп.

Особисгий внесок здобувача. Участь, авторав отримантнауко-вих результата, я» викладеш у дисертацп» складае близько 90%, а сане: проведано огиядг анапЬпершоджерезг лхтератури; розроблена схема Г методах» вкконання досшджень; за допомогою сучасних методов проведет ва експеримеятальш дослщжеяня, викопапий статис- ■ тичний анадо отриманого цифрового материалу; тдготовденг ма-тер1апи для опублжування ршультапв доавджень.

Апробашярезультат1в дисертапп. Апробашя основних положень дисертздп здШснета наконференщяхмолпднх вчеяих ¡ спещашспв Тнсгитуту розведення 1 циники -га арии УААН в 1993 - 1995 рр. Результата досящжснь обговореш на заседаниях вченоТ ради шетитуту (1994 - 19% рр.), Мгкнародшй конференц» "Селекцшно-¿¡отехнолопчт мешди використання генетачного потенцгалу сшьськогосподарських тварин" (1994 р.), науково-пракшчшй конфе-ренцц ( КиГв, 1995р.) та т.

Пубшкадну Матер1али дасертацп викладет в трьох наукових статтях.

Структура та обсяг робота. Дисертащя складаеться Ь вегупу, огаяду лггератури, матер1алу 1 методики дослщжень, результата власних дослщжень, Гх анализу 1 узагальнення, висновюв I пропозищй по викорисганню результата та списку цитованих лггературних дже-рел. Роботавикпаденана 151 сторонках машинописного тексту, вкпю-час 2 малюнкиг 56 таблиць. Список лператури включае 287 наймену-вань, у тому чист 58 - на шозекних ковах.

Матершл п мстодш дослЬяв

Експериментзльна часгнна робота виконана в племшному репродуктор! радгоспу-комбшату "Кзлитянсыгий" Броварського району Киавсысо1обласп протягом 1993-1994 ропв.

Вивчено вшгав стрес-синдрому на господарсько-корисш ознаки свиней 1 вщгворну здатшеть свиноматок. Досшдкеиня щодо поши-рення явища стрес-синдрому проведет на погошв! (»иней пор!д велика бита, ландрас 1 дюрох.

Генеалогия велико? бшо? породи, представлена 7 линями« основт з яких Депьфша, Шаблона (по 12,5% вш чисепьносп погсипв'я ), Леопарда (8,3%), маточне поготв'я - 6 родинами, Ь ягах- найбшып бага-точисленнимие родинш групи Волшебниц! (20,8%), Гвоздики (20,6%), Беатриси (18,9%). Порода ландрас включала 13 га'шй ( Нора - 16,7; Дейпа та А^ста - по 13,3%) 1 4 родини (Аш - 31,3; Брохача - 31,2%). Порода, дюрок нараховувала 5 пш& - Плотера (50,0%), Хампа(20,0%) 14 родини - Ронали (60,0%), Флепп та Юиби (по 15,0%).

Науково-господарський досщд проведений за специально розробленою схеною(табл. I).

Загальначнселыпсть досщдних тварян спшовила232годови.

Бупо пццбране поголш'ямолодняка свиней вжом35-70 дшв кожноТ з порю 1 проведена ощгаса >х на стресочутлив1сть. Стрес-синдром визначализ допомогою наркозного засобу галотану, вико-рисговуючивпчизняний апарат дпя шгадящйного наркозу "Наркон-II" типу НАГ- 2, а такояс югалшойно! маски з тасрдоГ гуми зпдно розробленоТ методики НДГСГ Ц?НЗ. Реакцш свиней визначализа ступенек рездщосп н'гав ктщвок (Методичш вхаз1вхи ВАСГН1Л, 1986,1989).

Таблица 1

Схема досшду

Група тва- Порода Рсакщяна Стать Кшь-сть Ознахи,що

рнн галотан тварин вивчалися

С- свинки 20

I- Велика кнурщ 6

контрольна бша е+ свинки 20

кнурщ

с- свинки 20 Вщгодовельш,

2- ' Ландрас кнурщ 6 забШш,м*ясш,

досшдна • с+ свинки 20 технолопчна

кнурщ 6 яюсть ы'яса

с- свинки 20

3- Дюрок кнурщ 6

дослщна с+ свинки 20

кнурщ 6

С-хС- назш. 10

1- Велика кнур1 3

котрольна бша С + хС+ матки 10

КНУР1 3

С-хС- матки 10 Вщгворна

2- Ландрас • - - - ! кнур! 3 здатшсть

досшдна- ыаткк 10

кнур! - 3 '

С-хС- мазки 10

3- Дюрок кнур! 3

досщдна С + хС-К . патин 10

кнур» 3

Окрш цього, для оцшки стресоспйкосп свиней засгосовували метод ]мунолопчного шоку, розробпенийв Бшоруському НД1тва-ринництва Ю.Д.Романовим з сгпвавторами (ааторсысе свщоцтво N923485,1982 р.).

Молодняк буввирощсви&впрактично однакових умовах годовлГ та утримання.

За облисовий перюд вивчет там показники: вис досягненн* живо! маси 100 кг, середньодобовгприрости I затрат» корну на 1 кг приросту.

Щдсвинхи, яи не ведповщши вимсгаы для вщбору в групу ремонтного молодняка, були вщгодоэагадо 100 кг живоТ маси 1 забил з визначеннямнасгупних показниюв: забШпа маса (кг), забшний вихад (%Х довжнна охолоджено? тупп (см), товщина сала- (им), паоща "м'язового В1чка" (см2).

3 кожно! групп вщбрано по 4 головимолодпяказ негативною та позитивною реакщао нагалогган. Забш проведено згщно з методикою Всесоюзного шетитуту твариннищва (1978; 1996). Оцшку якосп продукпв забою здшетовали за методикою розроблеиою в меггодич-нихвказ^вкахВАСГШЛ (1987).

Зразки найдовшого м'яза спини вцбиралн (560 г) м!ж 9-12 груд-ними хребцями. У вщбраних пробах визначали: активну кислотшсть (рН), вологоухримуючу здатшеть н'яса, штснеившехъ забарнлення.

При досягнент тваринами 2-, 4-, 6- та 8-М1сячного впеу, у них брали проби кров! для анаяку. В сироватщ кров1 стресоспйких та стресочутивих свиней визначали: вмкт загального бшка (б1уретовим методом), глюкози (1988), актившеть амшотрансфераз (за Райтманом 1 Френкелем, 1985), актившеть креатинкшази, вмпег кальвдю та фосфору - стандартним набором хЫчних реакпшв "Бштсст" виробництва"Лахтема" (Чехословаччина).

На другому стал достджеиь теза вирощування було вццбрано по 10 сгресочутливих та стресостгйютх свинок I виокщво по 3' кнурщ вказанихпорщ. В кожшй трута стресоспйких маток ооменяли спезь мою стресоспйких кнуров,' а стресочушивих маток парували з стресо-чутпивнми кнурами« Реяродуктнвт якосп данях поеднань вивчали по запщднкшанШ здатносп, багатошпдносп, молочносп свиноматок, мая гнЬда до вщпучення та збереавеносп поросят до вщлучешпг вщ матерга за загалыюприйшггою методикою.

Весь цифровий материал оброблеяий бкшеяричноза методами, опкеаними М.ОЛлохшсысим (1937, 1961), е.К.Меркур'евою (1970); вцщовщно програм на мЬфокалькулятор} МК - 61, опублисованих Ю.ППолупаном (1988).

Результате досДояссеь I «дшпи^иииидади ^

Порганяльна ошпка шагноешхи стрсосиндрому гадотановаы ■ тестом та 1иуиопопчнкм шоком Прн вивчешн частота прояву стрес-синдрому у свиней з допомо-гою ганотаноаого тепу та шунояотиого~ яюку виявяет ¡стотт вщмшиоспмш городами (табя. 2);

Таблица 2

Прояв стреосиндрому у сшшей рЬнихпорщ

Порода свиней ц, Гааотанавнй тест • 1мунолопчний шок

Нега) рсахц гавна Позитивна реакща (С+) Нега: реакц гивна а (О) .Позигавва реакщя (С+)

гоп1в % гохав % гоав % гош» %

. Велика бша 80 62 77*5 18 22.5 66 82.5 14 17.5

Ландрас 78 55 703 23 29.5 6* 78.2 17 21.8

Дюрок 79 64 81.0 15 19.0 67 84.8 12 15.2

Разом; 237 181 76.4 - 56 23.6 194 81.9 43 18.1

Найбшыпа кшьзасть (29.5 та 21.8%) вщповцшо стресочутанвих свиней виявдена серед тварин породи ландрас. Пор1вняио менша частота стрсс-снядрому зустр!чапася серея свиней порода- дюрок (19.0 та 15.2%). Свнш велюкн бикмпородязастали ссрсднюпозшдю (22.5 та 17.5%), Серед протестовалих тварин незначна частнна проявила сушпвну реакцш на галотая (велика бша порода- 4, ландрас- 5, дюрок- 7 голов), 1х в досшдне включали.

В практичшй селсзсцн потр1бно використовувати обидва метода: для матово? даапюстикн'РБ&у поросят вгхом 6-10 тажню галотановий тест, ¡мужшопчний шок - для оцзнки вса статевовковнх труп тварин, особливо дорослих. Даш метод» маютъ вксоху погторювавкть результатов 1 е взаемодоповнюючямн при ощнщ свиней настресочуг-

лив1сгь.

Взаемозв'язок стрес-синлрому з господарсько-кориснимм . ознаками. фшологипппис табкшмичними показниками тварин В1дгоЫвеяып якоат сгресоспйких та стресочушивих свиней велико! бшоТ породи, ландрас тадюрок наведеш в таблиц! 3.

Порода свиней, група тварин Реакщя на галотановий тест п Вис досягнення живо! маси 100 кг, ДШВ Середньодобовий прщнст живо! маси, ; г Затрата корму на 1 кг приросту, корм. од.

М±т 8 М±ш 5 М±т 8

Велика бша, 1- контрольна С- 25 259.0 ±1.35 7.13 417.6 ±2.06 4.11 5.85 ±0.78 1.57

С + 15 266.8 ±2.03 7.87 406.7 ±3.60 11.21 6.07 ±0.77 1.54

Ландрас, 2-доындна С- 24 265.6 ± 1.36»* 7.18 406.7 ± 3.50** 6.99 6.00 ± 0.80 1.59

с + 11 276.2 ± 1.86«* 6.45 393.2 ± 6.48** 12.97 6.18 ±0.73 1.47

Дюрок, 3 -досгадна с- 22 269.7 ± 1.68** 8.92 398.9 ± 3.76*** 7.51 6.10 ±0.81 1.62

с + 10 277.7 ± 3.07** 9.70 388.5 ± 7.05** 14.09 6.27 ±0.82 1.64

Примтса: тут 1 дат в1ропдна рЬниця мш: показниками дослщних груп проти контролю * - Р > 0,95; **-Р>0,99; ***-Р>0,999

СтресоспЙБа шдсвинки контрольно? групи досягали живо? маси 100 кг шввдшссво«.ровтпдпн Ь Нгрупи на 6.6 дмд, а » III - на 10.7дт (Р > 0.99). Стрссочутоив! гадсвинкн великоГбшо? породита-кож переважаяиII i Ш групу тдцоапдних тварин за дагаш ноказни- -ком на 9.4 та Ш.9дш вдаювщно при Р>0.99.

Значною була рЬниця у вод досягненняжнво! каш 100 кг м1ж стресоспйкими i стрссочутаивими тваринахи в межах охрено! порода. Зокрема, сгресочутаюы шдгяинкн контрольно? групи досягал и вказаноТ ваги на 7.8дтв, порода ландрао на 10.6 (Р > 0.99),дюрок-на 8.0 дшв (Р>0.95) газште, шх и сгресосп&аровесники.

Аналопчнийвзаемозвязокмае шсцс мгж стрссочупшвзсгю та середньодобовнм приростом живоТмаси.

Стресочупиш шрик на 1 кг приросту витрачалн бшьше корму.

«ъ • • • • • _

Вцшону стресочугаиы свиш значно в!дставали вщ резисгапннх за bíkom досягнення живо? маси 100 кг, ссрсдньодобовому приросту та затратах корму на 1 кг приросту.

3aóimi i mxmchí якостСтддосягдных теории. Мое сгрссосззйкиии■, та сгресочутливими тваринами вяявлена певна рЬниця по забШних i м'ясних якостях (табл. 4).

Чупшв! досгрес-синдрому свиш персважалк стресосгШких за забйшвн выходом на 0.3 - 1.1%. Така ж тендеыщя слосгер1гадася за площе» "к 'жзового в1чка".

Довжина туш, позитивно рсагугочих на галотан свиней, склала 93.7 - 97.0 см, а стресоспйких - 95.4 - 98.5 см. Довжина тушсгресо-спйких тварин III групи породи даорок була бшьшою на 1.7 cu ( Р > 0.95) в поршняншз стресочупгившш тваринами.

Товщина шпику натвтуш - у стресочугаивих свиней l i li груп була на б.О i 3.6% метане, шжу стресоспйких ( Р < 0.95), ase розница була не Вфогщною. Выключения схладають тварини III групи ( 2.65 см)при Р >0S9. Висоходостовгрною бута рЬниця Н1Ж стресоспйкими тваринами контрольно? та II i Шгрупами - 21.9 та 14.0% вщповщво, а тахож mí» чарссочуншиини 21.3 та 15.8% при Р >0.99;

Те, що найбшыпу товщину шпику мали свит всзшкоТ бшог породи (34.4 мм), а найменшу - породи ландрав- (25.68 мм), е породною особяивюпо.

Технологгчт показники якоат м"яса рЬних за сгресореактившспо тварин булинеоднаховими (табл. 5).

Так, в позитивно реагуючих на галотаповий тест i стресоспйких свиней велико? 6uioí породи i яандрас кислоттость м'яса через 24 год

./г.пи в1/л угрскичушилосп

Порода свиней, група тварин Реак-цшна гало-тано- М аса тупи, кг Довжннатупп, см Площа "м'язового в1чка", см2 Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, мм Забшний вихзд, %

вий тест М±ш б М±ш 5 М±т 6 М±ш 5 М±т 5

Велика бша, С- 64.410.69 1.38 96.5 ±0.65 1.29 29.9 ± 0.70 1.40 34.38 ±0.75 1.49 77.4 ±0.70 1.40

1 -контрольна С + 64.8 ±0.57 1.14 94.7 ± 0.75 1.50 31.8 ±0.64 1.28 32.63 ±0.64 1.29 77.8 ±0.60 1.19

Ландрас, 2- с- 65.6 ±1.0 2.02 98.5 ± 0.65** 1.29 33.0 ± 0.53*** 1.07 26.85 ± 0.83*** 1.66 78.6 ±1.03 2.06

дослздна с + 66.4 ±1.10 2.2 97.0 ± 0.54** 1.08 34.2 ± 0.61*** 1.21 25.68 ± 0.82*** 1.64 79.4± 1.12 2.24

Дюрок, 3- с- 64.6 ±0.53 1.07 95.4 ±0.69 1.37 30.9 ±0.61 1.21 29.58 ± 0.58*** 1.16 77.6 ±0.56 1.12

дослщна с + 64.9 ±1.05 2.09 93.7 ± 0.45 0.91 33.6 ± 0.45** 0.90 27.48 ± 0.60*** 1.20 77.85±1.08 2.15

из

Показники технолопчно! якот м"яса свиней рЬно! сгресочутливосп

Таблица 5

Порода свиней, групатварин Реакщя на галстановий тест п Величина рН через 24 годинй 1нтенсившсть за -барвлення, од.екст. Вологоутримуюча здатшсгь,%

М±ш б М ±т б М±т 5

Велика бша, 1-контрольна с- 5 5.75 ±0.01 0.02 72.9 ±0.59 1.17 56.79 ±0.74 1.48

С + 5 5.60 ±0.009 0.02 71.8 ±0.86 1.72 56.11 ±0.67 1.33

Ландрас, 2-дослщна С- 5 5.72 ±0.03 0.05 70.6 ± 0.54** 1.09 56.31 ±0.36 0.72

С + 5 5.59 ±0.03 0.06 69.4 ± 0.58** 1.15 55.18 ±0.54 1.09

Дюрок, З-досладна С- 5 5.71 ±0.03 0.05 70.4 ± 0.29*** 0.58 55.73 ±0.61 1.22

С + 5 5.65 ±0.03 0.05 69.0 ± 0.73** 1.46 55.11 ±0.54 1.08

о

теля забою була неоднахового, рЬнкця отадала вщповщно 2.6 та 2.3% при Р> 0.99, породи дюрок- 1.1% (Р< 0.95>

В контрольтй таНдослщтй групах тварин ргзниця за кольором м'яса буланезначнокц а в IR rpyni стрссоспйхихтварин рееструвади збтыпення даного показника на 1.4 од. скстишш (Р > 0.95) в порГв-няннг з стресочутливими, що сводчить про бшыл ¿нтснсивне забар-влення м'яса тварин щеГ групн, Найбшьш ¡нтснсивне забарвлення м'яса нал» crpecocri&d тварини веяиБоГбтоТ порода {723 од. ехе-тинцп) в пор1внянш э породою ландрас i дюрок (Р > 0.99). Стрссочут-лив! тварини контрольно» групи також пади ¡итененвшше забарвлсие м'ясо, шж Гх аналоги II i III груп при Р > 0.95.

Вологоутримуюча здатпсть ы'яса також була вищого в групах стресоспйвсих таарин. Особливо ця рЬкиця чпко виражена в Ii дослщнш rpyni, де сгресочутата тварини поступались заволо-гоемгаспо м'яса стресоспйким на 2.01% ( Р< 0.95). В контрольтй1 Ш доацдапй групах тварин ця вдашийстъ була не сутгевою i гаптадапа вщпов1дно1.2тз 1.1%приР< 0.95.

Вцшомуг м'ясо гаддослщних свиней, що позитивно реагувлн на галотан, булобшып блздим, м'яким i водяниста*. Такс м'ясо отрима но взд 58.5% схресочуташшх свиней, тощ як серея стрососпйхкх тварин м'ясо з вадок> PSE булотшыот у 22.0% туш.

Braue тдбору за cmpecopeaxmumicrmo на вгдтворну здатнкть свиноматок (табл.6). Стресочугаив! свинки при паруванш з стресо-чутливиыи кнурами ( оС + х ё С+ ) прще зашадшовашкя, шж сгре-соспйи посднання ( ^С - х 6 С -). Найвнща заговднювашета (82.1%) була в тварин велико» 6inoi порода. Свит породи лаядрас харакгерн-зувалися найнижчою затвдшоватспо(61.7%); ВШ rpyni цей показ-ник дорзвнговав 76.9% ( o C- jiC -) та 64.4% < у С+ х ¿С +) вцщошдно.

Спйи до стрее-синдрому тварини кзли тепденщю переваги над стресочу-пгавтш за багатопхщшегю: хошроньноГгрупи на 6.6%, II -на 7.7, Ш - на 10.3% . РЬницк мхк трупами була не в1ропдною.

Бшыл крупт поросята отримант вщ cipecocri&mx поеднанъ. За масою гтзда поросят при народжегопу тварин контрольно? , Ii i III груп цей показник був вищнм на 7.0- 10:8%. Однак,в1ропдна р1зниця виявлеиа тшькив III дооцднШ rpyni ( Р ~ 0.95).

Icrorai Bizwimrocri вдаочек» мда стрссосгшкими та стресочуши-вими поеднаннями за колочтсп&свииоматок (I трупа- Р > 0.99; Ii i III - Р > 0.95). Збережешсть гтзд стресостшких поросят в 2 м^сящ була на 5.6, 5.1 та 3.4% вздповдою внще, тжстресочутливих.

BiflTBopHa 3flaTHicn> cBHHOMaTOK b pc3ynbTaTi pi3HHX noefluaHB TBapHH C - x

Tafmimfl 6 /c- Ta oC+ x <& + )

Fpyná TBapHH IIoeaH&H-Ha . n 3annw HioBa-jibiia 3«aT- Hi.cn>, % Earato-IÚIÍAHÍCTB, rojiis Maca rHisfla.KT 36epca:eHÍcTi. nopocaT flo BÍflnyHeHHfl,%

HpH HapoflneHHi B 21 RtVCb B 60 ABÍB

M±m S M±m 8 Mlm 6 Mlm 5 Mlm 6

1- KOHTpO-JibHa C-xC- 8 82.1 10.610.4 1.1 12.910.4 1.1 53.011.2 3.3 171.513.7 10.6 95.712.3 6.4

C + xC + 8 66.9 9.9±0.3 0.99 12.010.4 1.1 46.011.3 3.7 147.413.3 9.3 90.312.5 7.0

2- «ocjtw-Ha C-xC- 8 78.6 10.4±0.3 0.92 12.410.3 0.7 51.011.1 3.0 162.710.7 7.6 94.412.3 6.5

C + x C + 7 61.7 9.6±0.7 1.9 11.410.8 2.1 46.311.7 4.5 140.213.9 10.3 89.613.9 10.6

3- flOCJtifl-Ha C-xC- 8 76.9 9.7±0.S 1.49 12.010.4 1.2 47.81 1.8** 5.0 148.11 5.3*** 14.9 94.212.3 6.6

C +xC + 7 64.4 8.710.5* 1.38 10.71 0.5** 1.3 42.311.9* 4.9 130.11 5.3** 13.9 91.013.5 9.3

fe

БюхЫЫт показники крот,. Надшну шформацдо про стресовий стан оргашзму тварин можна отримати при аналЫ перифсршноТ кровь Miz стресоспйкими та сгресочутливими тваринаыи виявлена псвна pÍ3HHOT за бюхШчнимипоказниками сироватки Kposi (табл. 7).

Встановлено, що bmíct загального бшка в кровтпоросят велико! бпгоТ породи дещо бшыпий пор1вняно з породами ландрас i дюрок. Кшьисть його до 6-м1сячного вжу тварин збшьшует>ся, починаючи з 8 мгсящв - зменшуеться. Огже, на bmíct загального бшка в xpoai доаодних тварин в значнш MÍpi вшгавае bíx, а стрссоспйюсгь i стре-сочупппнсгь сутгево не впливаготь нацей показних.

Незалежно вад стресореактивносп за вмгстом кальщю i фосфору в межах порщ i mix породами íctotkoí рюнищ не виявлено, яюцо брата до уваги третш nopir взропдносп. Однак у стресочутливих свинок pißehb кальцио i фосфору дещо вищий у bcí bíkobí перюди, тж у сгре-соспйких.

Bmíct глгокози в кров1 поросят дослщгих труп коливався в межах 74.2 - 116.8 мг%. FÍBCHb глгокози в KpoBÍ стресочутливих свиней дещо вище у bíio 2,4, 6 мюящв, a y 8-ммячному bíuí ця pí3hhuae значною i високовфопдною(Р>0.99)в1ядовщнопо1рупахна:1- 15.0;II- 18.0; III - 19.4в1дсотки.

CipecocriSiá поросята велико? 6inoí породи мали bmíct ACT 17.0 ± 1.14- IOfaj a. стресочутливг - 37.2 ± 1.20 Ю/л. Ця законом1ршсш стабшьно простджуеп»ся в групах порад ландрас i дюрок. Таку ж сут-теву рЬницю Mix трупами стресостШких i стресочутливих поросят контрольно! групи отримано i за bmíctom АЛТ (шдповцщо 35.8 ± 1.11 i 65.6: ± 1.08 Ю/я ). Це ж характерно i дога тзарнн шших поред -шддослздннх Fpyn ( Р > 0.99).

Bmíct креатиккшгзи в кровг поросят мае найбшьшу шформа-тившеть i контрастшеть. Тому покаэники ввасту креатаншнази, а та-кож ACT та АЛТ в кров! можна використовувати з даагностичною метою як теста для вщбору стресоспйких та стресочутливих тварин.

Таблица 7

BioxiMÍ4Hi показники сйроваткн KpoBi CTpecocriÜKHX та стресочутливя* свиней, n - 10 (M ± in) ; (y Bffl 6 MiCglpB) ■. - ' ' . .

Порода свиней, rpyriâ тварин Реак- ttia на гало-тан Загалъний биюк, г % Глюкоза, мг% Аспартат-амшотран сфераза, 10/л Алашн-ашнотранс-фераза, Ю/л Креатин-кшаза, 10/п Кальщй, мг% Фосфор, мг%

Велика бша, 1-конрольна С- 7.92 ±0.15 94.6 ±2.56 19.4 ±0.93 39.0 ±1.14 416.0 ±0.40 12.6 ±0.09 8.04± 0.14

С + 7.73 ±0.11 101.8 ±2.52 30.4 ±1.36 54.8 ±1.16 695.2 ±5.49 12.6 ±0.09 8.14 ±0.09

Ландрас, 2-дослщна С- 7.55 ± 0.11** 89.6 ±2.84 19.8 ±1.07 41.6 ±0.93* 5*1.0 ± 9.26*** 11.9±0.15 7.92±0.14

6 + 7.41 ±0.14* 97.4 ±1.94 32.2 ±1.16 59.2 ±1.16** 1115.2 db 6.6*** 12.0 ±0.15 7.96 ±0.09

Дюрок, З-дослщна с- 7.40 ± 0.15** 90.2 ±2.54 19.8± 1.16 40.2 ±1.07 578.0 ± 8.05*** 11.1 ±0.11 7.74 ±0.08

с+ 7.20 ± 0.11** 95.6 ±2.25* 31.8 ±1.28 57.4 ±1.36 1138.6 ± 6.4*** 11.2 db 0.11 7.80 ±0.15

Висновжя

1. Ьггенсивна селекщясвиней йа високу м'ясну продуктившсть без врахування комплексу шших важливих господарських ознак, зумовила зниження стресоспйкосп тварин та попршення яюспих показниюв свиннни.

2. Встановяено, що да агностика сгрсс-синдрому у свиней галота-новнм тестом та хмунолопчним шоком дае високий збгг результата реакцн. Серед протесгованих тварин галотановим тестом та ¡муно-лопчним шоком виявлено ввдповадно 22.5 та 17.5% стресочутлквих свиней велико! 6inoï порода, 29.5 та 21.8% тварин породи ландрас, 19.0 та 15.2% - дюрок, незначна юлыпсть тварин проявила сумтвну реакцпо. В сепекцшних програмах обидва метода повинш розгпяда-ткся як взаемсдоповтоючЬ Однак: ушверсалыисть методу шуно-лопчного шоку вища: його можна використовувати для оцшки тварин Bcix bîkobhx груп, а галотановий тесг - тшьки в ранньону вЫ.

3. Свит велико! бшо! породи, ландрас i дюрок i стотно вщрЬня-ються за частотою зустр^чносп стресового синдрому. Бшыпим поши-ренням його характеризуються свит мясного напрямку продуктивности, зокрема ландрас i меншим - ушверсальт, тобто велика бша.

4. Бшып висош вщгодавелып якосп спостер1галися в групах стре-сосгшких тварин. Наприклад, молодняк велико! бшоТ породи з негативною реакщею на галотановий тест переважав стресочутливий порщ ландрас i дюрок за середньодобовим приростом вщповщно на 6.2 та 7.5% (Р >0.99); затратах корму на 1 кг приросту на 5.3 та 6.7%.

5. Чутлив! до сгргс-синдрому свиш мали крапц м'яст якосп й переважали показники стресостшких ровесникш за заб1йним виходом на 0.32 - 1.02%, гаювд "мязового В1чка" - на 3.64 - 8.70% ( Р > 0.99), Maci тупи - на 0.46 - 1.53%, мали меяшу на 4.56 - 7.64% ( Р > 0.99) тов-щину сала над 6-7 грудними хребцяии.

6. Кращими споживчими та технолопчними властивостями ха-рактеризувалося и s со свиней з стресоспйких груп.

Встановлено, що реакщя тварин на галотановий тесг i ягасгь м'яса не мають повного збпу. Однак частота 3ycrpi4HOcri вади PSE в rpyni тдсвингав з позитивною реакщею на галотан досягала 58.5%, а з негативною - 22.0%.

7. Гомогенний -nw6ip за стресоспйгаспо, в пор1внянга з ана-лопчним шдбором тварин велико! бшо! порода за стресочутлив1спо, шдвищуе багатошпдюсть маток на 0.7 поросят, молочшстъ - на 7.0 кг, масу гтзда при вщкучент - на 24.1 кг, збережетсгь гшздапри ввдлу-ченш - на 5.4% Стресочутливг свиноматки порщ л аир ас i дюрок мали нижчу вдаворну зда-ппстъ, ïx заллдаговат'сгь менша на 19.4 - 27.4%, багатошпдтсгь - на 8.3 - 11.5, крупнотпдшсть - на 8.8 - 12.2, мо-лочшсп» - на 10.1 - 13.0, маса ппзда в 2 шсящ - на 13.8 - 16.0, збере-

жетсть поросят - на 3.5 - 5.4%, шж у стресоспйких тварин вщповщно до породи. 1

8. Стресоспшасть 1 сгресочугтшсть сухгево не впливаютъ на ге-матолопчш показники, але спосг^пгаеться ¡стотне зннження вмету загалыюго бшка та ппокозиз вшон тварин. Молодняк з рЬною чут-лив1спо нагалотановий тест вщр1знявся за акгившепо креатишанази та вшетон амшотрансфераз в сироватда кров!. В стрссочутпивих тварин вепиког бшо! породи дат показники В1ропдно бшьпп в 6-шсячному в1щ н» 67.1% за актавтепо креатишанази, на 40.5 - 56.7% за вымятом АЛТ1АСТ в1дпов1дно при Р > 0.99, шж у стресоспйких.У тварин порщ ландраст дюрок з позитивною реакщею на галотан ак-тивгасть креатишанази була вищою на 110.0 та 97.0% ( Р > 0.99) по вщношениюдо стресостшких.

9. Вмгсг креатишанази вкров! поросятмае найбшыпу 1нформа-тившеть 4 контрасттсть, тому показники и вшету можна викорисго-вувати з доагностичною метою як тест для вадбору стресостшких та сгресочугаивих тварин, окр1м основних мггодю - галотановаго тесту та ¡мунолопчного шоку.

Ошеок опубдаввашх щищьза темою десертаци

1. Б1рдус Л.В. М'яснапродуктивтсгь (»иней р1зних титв стресо-стшкосп // Твариннищво Украши. - 1997.-N9.-С. 16;

2. Б^рдус Л .В. Стресоспшасть свиней резник порщ // В1сник аг-рарно! науки. - 1997. - N 10 -С. 78 - 79.

3. Б1рдус Л. Стресспйюстъ свиней р!зних порщ // Вегеринарна медицина Украши. -1997. - N 10. - С. 11.

4. Б1рдус Л.В. 1нтексившсть росту молодняка свиней ршних порщ залежно вщ стресчутливосп // Пр. I М1жнар. конф. " Селеицйно-бютехнолопчнг метода використання генетичного потенщалу сшьськогосподарських тварин". - КиТв.1994. - С. 14.

------------Б^рдус Л В. Сеяежщя свиней на стресосгшюсп. 1 вщгворну

здатшеть. - Рукопис.

Дисертащя на здобутпг наукового ступеня кандидата альсько-господарських наук за спещальшспо 06.02.01 - розведення та сепекщя тварин. - Нащональний аграрний ушверситет, Киш, 1998.,

Вивчена стресоспйисть та стресочутлив^стъсвиней трьох порщ г велико! бшо!, лавдрасЛ дюрок в умовах промислового комплексу. Проведена пор1вняльна оцшка ефекгавносп диагностики сгрес-синдрому галотановимтесгом та ¡мунолопчним шоком. Дослщжено взаемозв'язок вщгодавельних, забшних, м'ясних якосгей 1 вщтворно!

здатносп свиней, залежно вщ ïx породно! належносп та стресореак-тивносп. Визначено технолопчш показники мяса pi3imx за сгресо-чуппдаспо тварин. Ззпропоновало в 45-60-денному ввд поросят проводите тестування галотановим тестом, а дорослих тварин - ¡муно-лопчним шоком, за результатами якого, особин з позитивного реах-щею вибраковувати з ремонтного стада i використовувати на вщгодавлг.

Ключов1 слова: стрес-синдроы, слресостшгасть, стресочутлив^сть, стресореактавшсть, порода, вщтворна здатшсгь, галотановий тест, ¡ыунолопчний шок.

Бирдус JI.B. Селекция свиней на сгрессгойкость и воспроизводительную способность. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Национальный аграрный университет, Киев, 1998.

Изучена стрессустойчивость и стрессчувсгвительность свиней трех пород - крупной белой, ландрас и дюрок в условиях промышленного комплекса. Проведена сравнительная оценка эффективности диагностики стресс-синдрома галотановым тестом и иммунологическим шоком. Исследована взаимосвязь откормочных, убойных, мясных качеств, воспроизводительной способности свиней, зависимо от их породной принадлежности и стрессрсактвност. Определены технологические показатели мяса у разных по стрессчувствитель-носш животных. Предложено в возрасте поросят 45-60 дней проводить тестирование галотановым тестон, а у взрослых животных - иммунологический шоком, по результатам которого, особей с положительной реакцией выбраковуют с ремонтного стада и используют на откорме.

Ключевые слова: стресс-синдром, стрессустойчивосгь, стрессчувсгвительность , стрессреакгивносгь, порода, воспроизводительная способность, галотановый тест, иммунологический шок.

Birdus L. W. Pigs selection for stress reaction and reproduction ability. - Handwrite.

Dissertation for candidate of agricultnral science degree by specialization 06.02.01 - animal breeding and selection. - The National Agrarian University, Kiev, 1998.

IS

Learned stressendurance and strcssreaction of pigs of three breeds -big white, landrass and dyurok in conditions of industrial; compleks. Conducted comparative estimation of diognostic stress reaction efficiency by galotan test and immuaologic shqk. Researched relationship of final feeding, meat, processing and reproduction pigs abilities, depending of breed and stress reaction; Defined technological indexes of meat by difterart stressreacted animals. Proposed in age 45-60 days, use galotan test and for adult animals - immunologic shok. On its positive reaction, animals take oft from reproduction herd and use for final feeding.

Key words: stress-syndrom, stressendurance, strcssreaktion, breed, reproduction, galotan test, immynologic shok.