Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Рост, переваримость корма и мясная продуктивность молодняка свиней на откорме с использованием липрота.

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Рост, переваримость корма и мясная продуктивность молодняка свиней на откорме с использованием липрота."

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Національний аграрний університет

Кривенок Микола Якович

УДК 636.4.033:591.134.087.7

Ріст, перетравність корму і м’ясна продуктивність молодняку свиней на відгодівлі з використанням ліпроту

06.02.02y годівля тварин і технологія кормів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - член-кореспондент УААН, доктор сільськогосподарських наук, професор Ібатулліи Ільдус Ібатуллович, Національний аграрний університет, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології корків.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Карпусь Микола Михайлович, Інститут агроекології та біотехнологій УААН, головний науковий співробітник відділу екології тварин;

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Пономаренко Михайло Маркіянович, Інститут розведення та генетики тварин УААН, старший науковий співробітник лабораторії систем ведення тваринництва.

Провідна установа - Вінницький державний сільськогосподарський інститут, .Міністерство аграрної політики України, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, м. Вінниця.

Захист дисертації відбудеться і/М><№'ХХ> 2000 р.

о{£годині ва засіданні спеціалізовано! вченої ради Д.26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Ки!в-41, вул. Героїв оборони, 15, навчал>ний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10, читальний зал.

Автореферат розісланий ”а&’ &2000 р.

Вчений секретар

спеціалізовано! вченої ради еСтолюк В.Д

І

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтенсифікація свинарства потребує наукового пошуку га практичної реалізації заходів, спрямованих на забезпечення високих приростів гварин при мінімальних витратах кормів. Підвищення продуктивності свиней неможливе без якісного поліпшення їх раціонів протеїном та комплексом спеціальних кормових добавок. Проблема кормового білка була і залишається основною при організації повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин. За нинішнього дефіциту кормів тваринного походження як головного джерела повноцінного протеїну пошук шляхів вирішення цієї проблеми за рахунок принципово нових, нетрадиційних сировинних ресурсів є актуальним. Існує цілий комплекс заходів, направлених на забезпечення потреб тварин у протеїні (Дмитроченко А.П.,1975,Жадан А,М.,1976, Ібатуллін 1.1.,1993).

Важливим резервом поповнення дефіциту протеїну в кормовому балалнсі країни є організація промислового виробництва білка шляхом мікробіологічного синтезу. Особливого значення у вирішенні цього питання набуває вивчення ефективності використання ліпроту - нової лізин-протеїнової кормової добавки, що виробляється Трипільським біохімічним комбінатом.

З приводу цього питання вже отримані експериментальні дані переважно в годівлі птиці (Борисенко Л.М.,1997). Використання ліпроту при відгодівлі молодняку свиней вивчене недостатньо. У зв’язку з цим застосування ліпроту при м’ясній відгодівлі молодняку свиней як лізин-протеїнової добавки має важливе наукове та народногосподарське значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Робота виконана на кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів Національного іграрного університету як складова частина наукової теми: “Розробити та впровадити у виробництво використання нових біологічноактивних речовин у 'одівлі сільськогосподарських тварин з метою підвищення їх продуктивності” 'номер державної реєстрації 0196Ш3528).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення кормової дінності та ефективності використання ліпроту при м’ясній відгодівлі свиней.

Завданнями досліджень передбачалось:

- визначити протеїнову, амінокислотну, мінеральну поживність та фізико-іеханічні властивості ліпроту як лізин-протеїнової добавки;

- визначити динаміку живої маси та витрати корму на одиницю приросту ласи тіла ростучих свиней на відгодівлі при використанні в раціонах різної ■сількості ліпроту;

- дослідити вплив ліпроту на перетравність поживних речовин раціону, заланс азоту, кальцію і фосфору у ростучих відгодівельних свиней при різних іозах його добавки в раціони;

- визначити вплив ліпроту на деякі морфологічні та біохімічні показники рові, забійні і м’ясо-сальні якості свиней при м’ясній їх відгодівлі;

- розрахувати економічну ефективність добавки ліпроту до радіонів при м’ясній відгодівлі свиней,

- на основі аналізу та узагальнення результатів досліджень зробити висновки і дати пропозиції виробництву щодо застосування ліпроту як кормової добавки до радіонів молодняку свиней навідгодіалі.

Наукова новизна одержаних результатів. Експериментально обгрунтовано доцільність добавки різних доз ліпроту до радіонів ростучих свиней при м’ясній їх відгодівлі на комбікормах-концентратах та вплив застосованих доз на перетравність корму, баланс азоту, кальцію і фосфору, морфологічні та біохімічні показники крові, а також забійні та м’ясо-сальні якості тварин. Результати досліджень суттєво розширили знання про якості ліпроту як кормової добавки для підвищення повноцінності годівлі свиней.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що для оптимізації раціонів молодняку свиней на відгодівлі за протеїновою та амінокислотною поживністю запропоновано нетрадиційну високопротеїнову кормову добавку-ліпрот.

її застосування в раціонах відгодівельного молодняку свиней, підвищує приріст живої маси тварин на 7,3 та 10% та забезпечує засвоєння тваринами поживних речовин раціонів, м’яса в туші на 1,9 та 3,4%, не впливає негативно на стан здоров’я свиней і якість м’яса, сприяє підвищенню ефективності виробництва свинини.

Результати досліджень впроваджувались в господарствах Вишгородського району Київської області.

Особистий внесок здобувана полягає в проведенні науково-господарських, фізіологічних та виробничих дослідів, внкоанні аналітичних робіт, розробці схеми та методів досліджень, опрацюванні та інтерпретації одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на розширеному засіданні кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів та науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Національного аграрвого університету (Київ,1999 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукові роботи.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, основної частини (п’ять розділів), обговорення результатів досліджень, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Робота викладена ва 135 сторінках машинописного тексту, містить 30 таблиць, 2 рисунки та 4 додатки. Список використаної літератури налічує 262 найменування, з них на іноземній мові - 61.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження з вивчення ефективності використання ліпроту при відгодівлі молодняку свиней проводили в умовах свиноферми КСП “Деснянське” Вишгородського району Київської області в період 199б~1997рр.

з ■

Науково-господарський дослід проводили за методом груп-аналогів на поголів’ї свиней великої білої породи. Для цього було відібрано 45 голів поросят після відлучення їх від свиноматок з урахуванням живої маси, віку та походження. З них було сформовано три групи тварин-аналогів, по 15 голів у кожній: контрольну і дві дослідні. Групи формували згідно із загальноприйнятою методикою (Овсянніков О.І., 1975). Дослід проводили за такою схемою ( табл.1).

Таблиця 1

Схема досліду_________________________________

Г рупа Кількість голів у групі Періоди

зрівняльний (ЗО днів) основний (150 днів)

1 (контрольна) 15 Основний раціон (ОР) ОР

2 (дослідна) 15 ОР ОР+ліпрот (2% за протеїном)

3 (дослідна) 15 ОР ОР+ліпрот (4% за протеїном)

Нормування годівлі піддослідних свиней здійснювали за загальноприйнятими нормами (Калашніков О.П. та ін, 1985). Протягом досліду тваринам згодовували комбікорм у вигляді вологих мішанок (1:2) двічі на добу, напували досхочу, утримували тварин безвигульно групами по 15 голів у станку,.

У період досліду зважування тварин проводили індивідуально на початку і в кінці зрівняльного та щомісячно упродовж основного періодів досліду, а також на початку і в кінці фізіологічного досліду.

Лінійний ріст піддослідних свиней визначали шляхом взяття промірів мірною стрічкою в 3- та 6-місячному віці. Було взято такі проміри: ширина, глибина і обхват грудей, висота в холці, обхват п’ястка, довжина тулуба. На основі цих промірів були визначені індекси масивності, довгоногості, розтягнутості, грудний та збитості.

На 12 підсвинках 5-місячного віку (по 4 голови з кожної групи) були проведені за загальноприйнятою методикою (Овсянников О.І., 1975) фізіологічні досліди з вивчення перетравності поживних речовин раціонів та балансу азоту, кальцію і фосфору.

Напередодні проведення фізіологічних дослідів готували комбікорми і позважували їх з розрахунку на одну даванку для кожної тварини, поміщали в юліетиленові мішечки і зберігали в окремому приміщенні. Одночасно відбирали передні зразки кормів для лаборатарних досліджень з визначення їх хімічного ;кладу. Зразки питної води відбирали щоденно протягом періоду фізіологічних послідів.

Упродовж облікового періоду, який тривав вісім днів, індивідуально іраховували масу заданого корму та його залишків, випитої води, виділень -алу і сечі.

У 3- та 7-місячному віці в крові піддослідних тварин визначали

вміст загального білка, альбумінів, глобулінів, еритроцитів, гемоглобіну, сечовини за загальноприйнятими методиками (1979).

Для вивчення забійних і м’ясних якостей піддослідних свиней було проведено контрольний забій (по 4 голови з кожної групи середньою масою, що наближалась до середньої по групі). Обвалювання туш проводили після 24-годинної витримки в холодильній камері при температурі +2°С.

Хімічний склад найдовшого м’яза спини, печінки, серця та нирок визначали за загальноприйнятими методиками Всесоюзного інституту тваринництва (1968).

Хімічний аналіз кормів, виділень та їх енергетичну цінність визначали за загальноприйнятими методиками (Богданов Г.О. та ін., 1984).

Біометричну обробку основних результатів досліджень проводили за М.А. Плохінським (1969).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Годівля піддослідних свиней. У зрівняльний період тварини всіх груп отримували повнораціонний комбікорм, який складався з таких компонентів, %: ячмінь - 47; пшениця - 34; горох - 6; шрот соняшниковий - 6; дріжджі кормові - 4; м’ясо-кісткове борошно - 1,4; сіль кухонна - 0,3; крейда - 1,3. В 1 кг комбікорму містилось: кормових одиниць - 1,17; обмінної енергії - 12,68 МДж; перетравного протеїну - 131 г; жиру - 23 г; клітковини - 52 г; лізину - 6,21 г; кальцію - 8,74 г; фосфору - 6,9 г. Упродовж основного періоду свиням 2-ї і 3-ї (дослідних) груп додатково до основного раціону вводили ліпрот у кількості 2 та 4% за протеїном відповідно, внаслідок чого рівень останнього в раціонах цих тварин на 1 кг спожитого корму збільшувався відповідно на 2,6 та 5,2 г, а лізину на 0,6 та 1,2 г. Характеристику ліпроту наведено в табл.2.

Крім хімічного складу нами визначались деякі фізико-механічні властивості ліпроту - об’ємна маса, сипучість, кислотне число, загальна кислоність - які обумовлюють його високу транспортабельність та добре зберігання. Щодо хімічного складу, то ліпрот містить значну кількість протеїну з високим вмістом амінокислоти лізину.

Таблиця 2

Хімічний, мінеральний та амінокислотний склад ліпроту

Показник Вміст, % Показник Вміст, г

Вода 10,1 Кальцій 11,3

Сирий протеїн 26,0 Фосфор 23,0

Амінокислоти - всього 18,7 Залізо 7,2

у т. ч. незамінні 10,9 Мідь 0,06

із них лізин 6,39 Цинк 0,024

метіонін 0,18 Натрій 6,1

триптофан 0,52 Магній п,з

Сирий жир 3,08 Марганець 2,4

Сира зола 11,8 Хром 0,12

Ріст піддослідних свиней. Дані про зміну живої маси піддослідних свиней наведені в табл.З.

Таблиця З

Жива маса піддослідних свиней

Показник Групи

1 2 3

Зрівняльний період

початок 18,3+1,2 18,2+1,1 18,3±1,3

кінець 30,3±1,7 30,4±1,6 30,2±1,6

Основний період, міс

1 43,2±2,1 44,0+2,0 44,2+2,2

2 56,9±2,4 59,0+2,1 59,6+2,5

3 71,2±2,3 74,9+2,4 76,2+2,2

4 85,9+2,7 91,5±2,6 93,4±2,6

5 • 101,6±2,9 109,0±2,8 111,8+2,8

Наведені в табл.З дані свідчать про те, що у кінці зрівняльного періоду досліду за середньою живою масою підсвинки контрольної та дослідних груп суттєво не відрізнялись, їх маса коливалась у межах від 30,2 до 30,4 кг. Упродовж основного періоду різниця за живою масою між тваринами 1-ї і 2-ї груп збільшилась з 0,8 кг за перший місяць досліду до 7,4 кг за осанній, а 1-ї і 3-ї груп відповідно з 1,0 до 10,2 кг. Отже, включення до раціону 2 і 4% ліпроту за протеїном сприяло підвищенню живої маси молодняку свиней на 7,3 і 10%. Різниця між тваринами 3-ї та 1-ї груп статистично вірогідна (Р<0,05)

Протягом основного періоду досліду тварини дослідних груп випереджали аналогів контрольної групи за абсолютними та середньодобовими приростами живої маси (табл. 4).

Слід зазначити, що за абсолютним приростом живої маси за основний період досліду тварини 3-ї групи переважали аналогів контрольної групи на 10,3 кг, або на 14,4% (Р<0,01). Між тваринами 2-ї та 1-ї груп різниця за абсолютним приростом склала 7,3 кг, або 10,2% на користь свиней 2-ї групи, але виявилась статистично невірогідною.

Таблиця 4

Абсолютні та середньодобові прирости піддослідшк свиней, г

Показник Вік тварин, днів Групи

1 2 3

приріст

абсолютний, кг серед- ньодо- бовий,г абсолютний, кг серед- ньодо- бовий,г %ДО конгро- лю абсолютний, кг серед- ньодо- бовий,г %до контро- лю

Зрівняльний період 61-90 12,0±1,7 400±24 12,2±1,б 40б±28 101,0 11,9±1,6 398±27 99,5

Основний період 91-120 12,9±2,1 430±32 13,6±2,3 453±29 105,6 14,0±2,2 467±31 108,4

121-150 13,7±2,4 443±30 15,0±2,1 500±28 109,3 15,4±2,5 513±29 112,5

151-180 14,3±2,3 462±29 15,9±2,4 530±30 111,2 1б,б±2,2 553±2,8 116,2

181-210 14,7±2,9 490±33 1б,б±2,б 553±31 111.8 17,2±2,б 570±30 117,2

211-240 15,7±2,9 508±35 17,5±2,8 583±32 111,6 18,4±2,8 606±32 117,1

Всього за основний період 71,3±2,9 475±35 78,6±3,1 523±31 110,1 81,6±2,9 544±32 114,5

Лінійний ріст піддослідних свиней у 3- та 6-місячному віці характеризувався слідуючими промірами їх тіла (табл.5).'

Таблиця 5

Показники лінійного росту піддослідних свиней, см

Вік тварин, міс.

Показник 3 6

г Р у п и

1 2 3 1 2 3

Висота в холці 44,5+1,8 45,2±! ,2 44,7+1,4 56,5+1,1 55,3+1,2 55,4+1,1

'либина грудей 24,2+0,8 24,1+0,9 24,8+0,8 31,1+0,8 31,5+0,7 31,7+0,8

ІІирина грудей 20,2+0,8 20,6±0,8 20,4+0,6 24,3+0,6 24,7+0,8 24,9+0,7

Обхват грудей 77,2±2,1 77,1+2,9 77,4+2,6 94,0+2,1 96,9±2,0 97,1+2,0

Обхват п’ястка 13,1±0,5 12,9+0,3 13,0+0,4 16,2±0,1 15,8±0,1 15,8+0,1

Довжина тулуба 79,8+2,2 80,2+2,3 80,3+2,2 104,3+2,8 107,6+1,8 109,4+1,9

За лінійним ростом тварини піддослідних груп суттєво не відрізнялись, проте слід зазначити, що свині 2-ї та 3-ї груп у 6-місячному віці переважали аналогів контрольної групи за обхватом грудей та довжиною тулуба відповідно на 3,1 і 3,3 та 3,2 і 4,3%.

За індексами розтягнутості та масивності - відповідно на 5,3 та 5,4% .

Перетравність поживних речовин раціонів. Результати досліджень свідчать про те, що перетравність поживних речовин раціону в піддослідних підсвинків була досить високою (табл.6). Слід зазначити, що суттєвої різниці в перетравності поживних речовин корму між тваринами контрольної та обох дослідних груп не виявлено, за винятком перетравності протеїну, яка в підсвинків 2-ї та 3-ї груп була вище відповідно на 3 і 4% порівнянно з аналогами контрольної групи. Різниця статистично вірогідна (Р<0,01 і Р<0,001). Це свідчить про те, що ліпрот, введений до раціонів свиней, сприяє підвищенню перетравності протеїну корму.

Таблиця 6

Перетравність поживних речовин раціонів, %_______________

Показник Групи

1 2 3

Органічна речовина 87+1,0 88+0,9 88±1,3

Протеїн 73±0,5 76+0,3 77±0,4

Жир 59±0,5 61±0,5 61 ±0,6

Клітковина 44±0,8 44±0,6 45±1,1

БЕР 95±1.2 94±0,8 95+1,4

Крім визначення перетравності основних поживних речовин раціону нами на основі вивчення амінокислотного складу корму та калу визначено перетравність ряду амінокислот, яку, виходячи з особливостей травлення у тварин, прийнято називати умовною (табл.7).

Таблиця 7

_____________Умовна перетравність амінокислот у піддослідних свиней,%

Амінокислота ' Групи

1 2 3

Лізин 86+1.5 86+1,5 88±1,2

Гістидин 83±1,9 82±1,9 85±2,6

Аргінін 87±3,4 85±1,3 86±1,4

Треонін 89± 1,0 88+3,9 90+2,3

Метіонін+цистин 82+0,8 84±2,3 85±1,1

Валін 83±2,8 83+4,1 85+3,8

Фенілаланін 88+1,9 92±2,4 90±2,5

Лейцин+ізолейцин 81±3,2 84±2,7 85±1,8

Триптофан 71 ±3,1 73±1,9 74±1,6

Середнє 83 84 85

Наведені в табл. 7 дані свідчать про те, що перетравність амінокислот у піддослідних свиней була достатньо високою, а у тварин 3-ї дослідної групи спостерігалась тенденція до підвищення перетравності лізину та деяких інших

амінокислот. Слід зазначити, що найбільш високу перетравність мали амінокислоти треонін і фенілаланін, а найбільш низьку - триптофан.

Баланс азоту, кальцію та фосфору. Аналіз одержаних даних з вивчення балансу азоту та мінеральних елементів - кальцію і фосфору, свідчить про те, що їх баланс у піддослідних свиней був позитивний (табл. 8).

Таблиця 8

Середньодобовий баланс азоту, кальцію та фосфору

Показник Групи тварин

1 2 3

Прийнято азоту кормом, г 41,8±0,7 41,8±0,6 42,0±0,5

Виділено: з калом, г 10,1 9,2 9,1

із сечею, г 14,3 13,7 13,1

Утрималось у тілі, г 17,4і0,3 18,9±0,2 20,8±0,4

Використання азоту, %:

до прийнятого 41,8 45,4 49,5

до перетравленого 52,0 53,8 56,1

Використання кальцію:

утрималось у тілі, г 21,1010,31 20,1810,57 21,0810,57

до прийнятого, % 68 68 68

Використання фосфору:

утрималось у тілі, г 7,51 ±0,84 8,77+0,95 8,7810,79

до прийнятого, % 33 34 34

Дані, наведені в табл. 8, свідчать про те, що додаткове згодовування ліпроту сприяло кращому використанню тваринами азоту корму. Протягом доби підсвинки 2-ї і 3-ї груп утримували в тілі азоту більше, ніж підсвинки контрольної групи відповідно на 1,5 та 3,4 г, або на 7 та 15,2 % (Р<0,05; Р<0,001). На обмін кальцію і фосфору в організмі піддослідних свиней добавка до їх раціону ліпроту суттєво не вплинула.

В 3- та 7-місячному віці у піддослідних свиней були досліджені деякі морфологічні та біохімічні показники крові (табл. 9).

НІ

Таблиця 9

Показники крові піддослідних свиней_____________________

Вік тварин, міс

Показник 3 7

групи

1 2 3 1 2 3

Загальний білок, г % 5,82 5,54 5,70 6,15 6,14 6,12

Альбуміни, г % 2,54 2,42 2,43 2,74 2,82 2,72

сс-глобуліни, г % 3,28 3,15 3,26 3,41 3,32 3,34

Еритроціти, млн./мм'’ 3,85 3,86 3,71 4.88 4,61 4,88

Гемоглобін, г % ¡1,2 10,8 10,9 11,8 12,4 12,2

Сечовина, мг % 26,7 28,1 29,2 47,0 47,1 47,1

Наведені в табл.9 дані свідчать про те, що морфологічні та біохімічні показники крові у тварин усіх груп з віком змінювались, проте знаходились у межах фізіологічної норми. . .

Забійні якості піддослідних тварин. У кінці науково-господарського досліду для порівняльної оцінки м’ясної продуктивності піддослідних свиней було проведено контрольний забій тварин по 4 голови з кожної групи. Забійні якості тварин наведені в табл.10.

Оскільки для забою відбирали тварин з живою масою, що знаходилась в межах середньої по групі, то передзабійна маса тварин 2-ї і 3-ї груп була більше, ніж у тварин контрольної групи відповідно на 7,9 і 10,7% і становила 109 і П1,8 кг проти 101 кг у контрольній групі.

За забійними якостями суттєвої різниці між піддослідними тваринами не виявлено, за винятком того, що тварини 2-ї і 3-ї груп мали дещо вищий забійний вихід. Величина даного показника у тварин дослідних груп була вище порівняно з тваринами контрольної групи відповідно на 0,8 та 1,1%. Тварини 2-ї і 3-ї груп також переважали аналогів з контрольної групи за площею м’язового “вічка” на 4,8 і 11,2%. Різниця статистично вірогідна (Р<0,01; Р<0,001). Середня товщина шпику в них на рівні 6-7-го грудних хребців була менше відповідно на 1,1 і 2,9% при Р<0,05 і Р<0,001.

Враховуючи те, що під час досліджень тварини дослідних груп отримували додатково до основного раціону ліпрот, при проведенні контрольного забою за участю спеціаліста ветеринарної медицини було досліджено стан внутрішніх органів усіх забитих тварин.

Під час огляду внутрішніх органів забитих свиней не було виявлено суттєвих відхилень від норми як у морфологічному, так і в структурному відношенні. Абсолютна маса легенів, печінки, нирок, шлунку та тонкого відділу кишечника була дещо вищою у свиней 2-ї та 3-ї груп і знаходилась у пропорційному відношенні до живої маси тварин перед забоєм.

Таблиця 10

Забійні якості піддослідних свиней

Показник Групи

1 2 3

Передзабійна маса, кг 101,0±2,9 109,0±2,8 111,8±2,1

Забійний вихід, % 71,8 72,4 72,6

Довжина туші, см 94,9±0,7 96,0±1,0 96,4±0,8

Середня товщина шпику, мм 37,5±0,11 37,1 ±0,12 36,4±0,14

Площа м’язового “вічка”, см2 25,0±0,6 26,2±0,9 27,8±0,4

Вихід, % : м’яса 50,5 52,4 53,9

сала 38,8 35,4 35,4

кісток 10,7 12,2 10,7

На 1 кг м’яса припадає сала, г 775 679 659

Вміст в окості, % : м’яса 51,3 52,6 52,9

сала 38,6 37,3 37,0

Хімічний склад найдовшого м’яза спини,%

Суха речовина 24,75 24,93 25,84

у т. ч. протеїн 21,05 21,81 22,34

жир 2,74 2,10 2,49

зола 0,96 1,02 1,01

Хімічний склад печінки,%

Суха речовина 26,3 26,7 26,1

у т. ч. протеїн 20,5 20,8 20,4

жир 4,5 4,5 4,5

зола ІД 1,3 1,3

При вивченні фізико-хімічних властивостей м’яса не встановлено різниці між показниками вологоутримуючої здатності, ніжності, рН та білково-якісними показниками, а також амінокислотним складом найдовшого м’яза спини та печінки, сума незамінних амінокислот в яких становила відповідно для 2-ї та 3-ї дослідних груп 280,1; 283,9 та 285,6 і 236,4; 328,3 та 331,0 г/кг сухої речовини.

Економічна ефективність використання ліпроту в раціонах молодняку свиней. На основі даних, отриманих під час проведення досліджень, нами було визначено економічну ефективність використання ліпроту при відгодівлі молодняку свиней. Результати цього розрахунку наведені в табл.10.

Таблиця 10

Економічна ефективність використання ліпроту в раціонах

молодняку свиней на відгодівлі

Показник Групи

1 2 3

Кількість голів у групі 15 15 15

Середня жива маса в кінці досліду, кг 101,6 109,0 111,8

Середньодобовий приріст за період досліду, г 475 524 544

«Те саме» % до контролю 110,1 114,4

Витрати кормів на 1кг приросту, кг 4,4 4,1 3,9

Отримано продукції за рахунок використання ліпроту, кг 111 153

Вартість 1кг живої маси, грн. 3,3 3,3 3,3

Вартість 1кг ліпроту, грн. - 1,3 1,3

Використано ліпроту, кг • 52,5 105

Отримано прибутку, грн.: за рахунок додаткового приросту 366,30 504,90

за вирахуванням вартості ліпроту - 298,05 368,40

Розрахунки показують, що використання ліпроту в раціонах молодняку свиней на відгодівлі у кількості 2% за протеїном дало можливість отримати додатково 7,4 кг валового приросту живої маси тварин з розрахунку на одну голову і забезпечило додатковий прибуток у розмірі 19,87 грн, а використання

ліпроту в кількості 4% за протеїном - 10,3 кг валового приросту живої маси і додатковий прибуток - 24,5 грн.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

1. Використання ліпроту як лізин-протеїнової добавки до комбікорму при відгодівлі молодняку свиней поліпшує протеїнову, амінокислотну та мінеральну поживність раціонів, що забезпечує краще використання поживних речовин корму та сприяє підвищенню інтенсивності росту тварин.

2. Згодовування молодняку свиней на відгодівлі ліпроту в кількості 2 та 4% за протеїном у раціоні збільшує приріст живої маси за період відгодівлі на 10,1 і 14,4% (Р<0,01) та зменшує витрати кормів на 1 кг приросту на 6,7 і 10,2%.

3. Введення ліпроту до раціонів молодняку свиней поліпшує перетравність протеїну на 3...4% (Р<0,01 і Р <0,001) і не впливає негативно на перетравність інших поживних речовин корму.

4. Згодовування молодняку свиней на відгодівлі ліпроту в кількості 2% за протеїном в раціоні збільшує середньодобове відкладення азоту в тілі на 1,5 г (Р<0,05), а при дозі 4% - на 3,4 г (Р<0,001).

5. Добавка ліпроту до складу раціонів молодняку свиней на відгодівлі не впливає на вміст загального білка, гемоглобіну, сечовини, альбумінів, а-глобулінів та форменних елементів крові.

6. Використання добавки ліпроту при відгодівлі молодняку свиней збільшує площу м’язового “вічка” на 1,2-2,8 см2 (Р<0,01 і Р<0,001) та зменшує товщину шпику на 1,1-2,9% (Р<0,05 і Р<0,001).

7. Згодовування лізин-протеїнової добавки при відгодівлі свиней не впливає на вологоутримуючу здатність, ніжність, величину pH м’яса, хімічний та амінокислотний склад найдовшого м’яза спини і внутрішніх органів.

8. Використання ліпроту при відгодівлі свиней як добавки до раціону в кількості 2 і 4% за протеїном забезпечує отримання додатково відповідно 7,4 і 10,3 кг приросту живої маси на одну голову, або 19,87 і 24,50 грн. прибутку.

9. Ліпрот рекомендується як добавка до складу повнораціонних комбікормів при інтенсивній м’ясній відгодівлі свиней у кількості 2-4% від загальної кількості протеїну в раціоні, за наявності 12-16% високобілкових кормів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ібатуллін 1.1., Кривенок М.Я. Ефективність використання лізин-протеїнової

кормової добавки ліпрот при відгодівлі молодняку свиней //Наук, вісник

НАУ: 36. наук, праць. - К., 1998. - Вип.З. - С.78-81 .(Проведено дослідження та опрацьовано матеріал).

2. Кривенок М.Я. Вплив лізин-протеїнової кормової добавки ліпрот на перетравність поживних речовин корму при відгодівлі молодняку свиней //Наук, вісник НАУ: 36. наук, праць,- К., 1999,- Вип.Ю. - С.137-139.

3. Кривенок М.Я. Продуктивність і гематологічні показники молодняку свиней на відгодівлі з використанням нової кормової добавки ліпрот //Наук, вісник НАУ: 36. наук, праць,- К.,1999,- Вип.Ю.- С. 140-142.

4. Кривенок М.Я. Залежність м’ясної продуктивності молодняку свиней від рівня протеїнової годівлі //Наук, вісник НАУ. 36. наук, праць,- К.,1999. -Вип.13. - С.162-164.

Кривенок М.Я. Ріст, перетравність корму і м’ясна продуктивність молодняку свиней на відгодівлі з використанням ліпроту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. -Національний аграрний університет, Київ, 2000.

У дисертації викладено експериментальний матеріал з використання в раціонах молодняку свиней на відгодівлі нової кормової добавки ліпрот у кількості 2 і 4% за протеїном.

Використання ліпроту в раціонах молодняку свиней на відгодівлі сприяло підвищенню середньодобових приротів їх живої маси. Аналіз даних контрольного забою піддослідних тварин свідчить про збільшення забійного виходу, площі м’язового “вічка” і виходу м’яса.

Запропоновано використовувати при відгодівлі молодняку свиней ліпрот у межах від 2 до 4% за протеїном.

Ключові слова: протеїн, лізин, кормова добавка, перетравність, незамінні амінокислоти.

Кривенок Н.Я. Рост, переваримость корма и мясная продуктивность молодняка свиней на откорме с использованием липрога. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. -Национальный аграрный университет, Киев, 2000.

В диссертации изложен экспериментальный материал по использованию в рационах молодняка свиней на откорме новой кормовой добавки липрот в количестве 2 и 4 % по протеину.

Использование липрота в рационах молодняка свиней на откорме способствовало повышению среднесуточних приростов их живой массы на. 10,1 и 14,4% (Р<0.01), таких промеров тела, как обхват груди и длина туловища соответственно на 3,1 и 3,3, а также 3,2 и 4,3%, и уменьшению затрат кормов на получение 1 кг прироста на 6,7 и 10,2%.

Применение липрота в рационах молодняка свиней на откорме не вызывает изменений показателей их физиологического состояния и основных морфологических и биохимических показателей крови.

В результате проведенных исследований установлено, что добавка липрота способствует повышению переваримости протеина корма на 3 и 4% (Р<0,01 и Р<0,001), не влияет на переваримость других питательных веществ корма, увеличивает уровень удержания азота в теле свиней на 7 и 15,2% и не влияет на обмен кальция и фосфора.

Добавка липрота в рационы молодняка свиней на откорме способствует увеличению убойного выхода в пределах от 0,8 до 1,1%, а площади мышечного глазка на 1,2 и 2,9%. Средняя толщина шпика на уровне 6-7 грудных позвонков уменьшается на 1,1 и 2,9%.

Липрот не повлиял на физико-химические качества мяса, химический и аминокислотный состав длинейшей мышцы спины и внутренних органов подопытних животных. Внутренние органы не имели отклонений от физиологической нормы.

Использование липрота в рационах откармливаемого молодняка свиней в количестве 2-4% по протеину дало . возможность получить дополнительно соответственно 7,4 и 10,3 кг прироста живой массы, что обеспечило дополнительную прибыль в размере 19,87 и 24,5 грн. в расчете на одну голову.

Предложено использовать липрот при производстве комбикормов для молодняка свиней на откорме в количестве 2-4% по протеину при содержании в комбикормах 12-16% высокобелковых кормов.

Ключевые слова: протеин, лизин, кормовая добавка, перева-римость,

незаменимые аминокислоты.

Kriwenok N.J. Growth, digestible of a forage and meat efficiency body pig on fatt with use liprot. The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality: 06.02.02,- fiding of animals and technology of forages. National agrarian university, Kiev, 2000.

In the dissertation the experimental material on use in fatten body pig on fatt of the fodder additive liprot in quantity 2 and 4 % on a protein is stated. As a result of carried out spent is established, that the additive liprot promotes increase digestible of a protein and increase of a level of deductions of nitrogen in a body pig.

The parameters of blood experimental pig at feed liprot were within the limits of physiological norm. It is offered to use liprot at fatt body pig in quantity(amount) 2-4 % on a protein. Key words: a protein, lisin, fodder additive, digest, irreplaceable aminoacid.