Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Роль микрофлоры кожи рук в возникновении гнойных заболеваний кисти и пальцев

ВАК РФ 03.00.07, Микробиология

Автореферат диссертации по теме "Роль микрофлоры кожи рук в возникновении гнойных заболеваний кисти и пальцев"

РГ6 од

. n МІНІСТЕРСТВО ОХОРОІШ ЗДОРОВАЯ УКРАЇНИ

■ !j • і' ІШЇБСЬКИЙ НАУіСОВО-ДОСЛІДШШ КіОТПУТ

ЕПІДЕМІОЛОГІЇ 1 ІНЗЕНЦЇЙНИХ ХВОРОБ ін. Л.В.ГРОШЕВСЬКОГО

На правах рукопису Ситник Олександра Циколаїпнл

УДК 079.8:612.79:617.5?

ШЬ UÎi(PO?XOnt ШКЇРИ РУК У БШЇИШЇШІЇ

гнійник захворшднь ¡систі і пальців

(03.00.07 - ніігробіологігт)

Автореферат дисертації не здобуття вченого ступеня кялдмдята цгдіт;шх илук

Кчїв - 1993

Робота виконала на ^іфедрі мікробіології, вірусології і іцунолоі'ії та кафедрі загальної хірургії Тернопільського издычного інституту і«, академіка І .Я .Горбачовського

Науковий керівник - доктор медичних наук, лауреа?

державної преиії України,

. С.Р.Резнік

ифщійні опоненти - доктор медичних наук,

професор Е.П.Бернасовська,

кандидат медичних наук Д.ПКачелай .

Головна установа - Львівський науково-дослідний інститут епідеміології і гігієни .

Зшшст відбудеться " / " &Р^А- 1993 р. о 1Ь^~го-

дині на а&сіданні Спеціалізованої ради Д 008.04.01 при Київ-ськоцу науково-дослідному інституті епідеміології і інфекційних хвороб іи. Л.В.Гроиашевського /252033. и. іСиїв, спуск Степана Разіна, 4/.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського ИДІ епідеміології і інфекційних хвороб ім. Л.В.Гроиашевського,

Автореферат розіслано м ^-и/У]Н^ 1993 р.

Вчений секретар Спеціалізованої ради

к.м.н. Д.С.Красюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Шкіра людини тісно пов"язана з внутрішнім середовищем організму і з зовнішнім оточенням. Її не-від"емною частиною е нормальна мікрофлора, яка забезпечує колонізаційну резистентність /О.ВЛахава, 1907; Б.А.Шендеров, 1988/ і створює першу лінію захисту від інфекції /В.Г.Петровська,

О.П.Марко, 1976; Heczko, 1980/.

Завдяки елементам саморегуляції на шкірі не тільки підтри-музться стабільність мікробіоценозу в кожному біотопі, а й забезпечується його відновлення відповідно до умов внутрішнього та зовнішнього середовища /дія антимікробних препаратів, миючих засобів та ін./. Разом з тим, резидента і трачзиторна мікрофлора шкіри за певних умов може викликати різноманітні гнійно-запальні процеси /К.Т.Абазбекова, 1990; А.А.Каламкарян, А.М.Буха-рович, 1990; Altan, І9В5/, які найчастіше вражають шкіру кисті і пальців.

Руки людини мавть важливе значення в оприйнятті і швидкій передачі багатьох патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. Останнім часом все частіше реєструються гнійно-запальні захворювання кисті, викликані саме представниками мікрофлори шкіри рук /В.0.Попов, В.В.Воробйов, 1986; Е.А.Ермін, 1988;

Ввгса> 1960/. За даними О.О.Сохіна /1986.' кількість таких захворювань з року d рік зростас. Вони займають 64 % серод гнійної патології різних локалізацій. Найбільш лоїш.^ені з них - панарицій і флегмона - зустрічаються в межах 15-30 % /А.В.Григо-рп;і та ін., 1978; Д.ф.Скрипииченко і співавт., 19ВІ/.

Мікротравми, які частіше всього виникають у робітників машинобудівної, металургійної та гірничодобувної промисловості, о одним з важливих моментів у виникненні гнійт-запплмтх процесів

ішсті і пальців /Р-Ю-Оміров, 1984; В.І.Стручков та ін., І9В4;

О.Ф.йалишев, І9Й9/. Такі захворювання частіше всього 'сбумовдшть ¡тимчасову втрату працездатності слясарів, токарів, шліфувальників, фрезерувальників і т.п.'В авІ,язку а цим профілактика гнійних захворювань кисті і пальців набував великого медичного і соціального значення. Важливу роль у вирішенні цієї проблеми дає вивчення мікрофлори шкіри рук у робітників перелічених професій.

Повідомлення багатьох авторів, які вивчали аутохтонну мікропору шкіри рук, носили переважно описовий характер /М.Ц.Годов-ченко, І9аб; Е.А.Юрмін, І9Ш; Магріеа, і%5; ИоЬіе, 1986/.' Серйозні иікроекологічш досдідаення майке не проводились. Зокрема, відсутні дані про (цільність мікробних популяцій в різних ділянках кисті. Потрете детального вивчення і флористичний склад иікробіоценозу даного біотопу, особливо в зв"язку з вели-шіми апінами в класифікації стафілококів і мікрококів. Щоб розробити раціональні методи профілактики ускладнень при мікротравмах кисті і пальців у робітників основних професій, необхідно такоа вивчити чутливість мікрофлори рук до антибіотиків і антисептичних препаратів..

Мета і завдання дослідження. Основнов метою роботи було де-їальне вивчення мікрофлори шкіри рук, її чутливості до антибіотиків та антисептиків, елівставлення їх а мікрофлорою гною при гнійних захворюваннях кисті і розробка раціонального методу профілактики цих захвореваиь. у відповідності з поставленою мето» буми визначені основні завдання дослідаеїшя:

- вивчити рівень мікробного обсіменіння і видовий склад інди-Г£ішої і транзиюріюї мікрофлори шкіри рук робітників металообробних та механоскладальних цехів комбайнобудівного заводу;

- їизііВ’шїіі основні екологічні параметри мікробіоцєнозу різних ділянок шкіри ¡ук;

з

- вивчити видовий склад мікрофлори гною при запальних захворюваннях кисті, II тотожність з аутофлорою шкіри рук;

- визначити чутливість основних представників мікрофлори рус до антибіотиків, лізоамідази і мірамістину;

- на основі одержаних результатів .розробити раціональний спосіб профілактики гнійних ускладнень при мікротравмах киоті.

Наукова новизна роботи. Вперше досліджені основні екологічні параметри мікробіоценозу шкіри рук робітників машинобудівного заводу. Встановлено, що серед різних мікроорганізмів за частотою виділення і чисельністю переважають стафілококи, мікрококи, коринебактерії і аеробні бацили. Щільність мікробних популяцій у робітників різних цехів неоднакова і залежить від особливостей виробничих процесів. Виявлено, що поотійний контакт шкіри з маслами приводить до збільшення, а контакт з емульсією, навпаки, до зменшення чисельності бактерій. Серед всіх екологічних груп мікроорганізмів домінуюче становище займають стафілококи, видовий оклад яких неоднорідний у робітників різних цехів. Встановлено високий рівень нооійотва золотистих отафілококів в порівнянні з оообвмм, які не пов"язані з виробництвом. .

Визначена чутливість до антибіотиків коагулазонег&тивних отафілококів, вперше вивчено вплив на них яізоамідази та мірамістину. Встановлено, що при дії на мікрофлору шкіри рук, особливо на ге-колігичні види стафілококів, мірамістин мав значні переваги перед лізоамідазоп. Вперше складено прогностичні таблиці ризику нооійотва золотистих стафілококів на шкірі рук робітників.

Вперте розроблено і впроваджено в практику опооіб оаяації но-оіїв золотистих стафілококів лізоамідазою і мірамістином для профілактики гнійних ускладнень при мікротравмах киоті.

Црактичне значення роботи. Науково обгрунтована доцільніогь екологічних принципів і підходів до характеристики мікробних по-

пуляцій шкіри рук, оцінки постійних видів мікробіоценоау, одночасного дослідження бактеріоносійотва золотистих стафілококів на олизових оболонках носоглотки і поверхні кисті. Запропоновано спосіб визначення ризику носійатва золотистих стафілококів на шкірі рук за рпеціально розробленими прогностичними таблицами. Вивчена стійкість стафілококів, мікрококів, коринебактерій, енте-робактерій та інших видів мікрофлори до антимікробних препаратів. Це дало можливість детально охарактеризувати резистентність сучасних видів умовно-патогенних бактерій до антибіотиків, чутливість їх до лізоамідази і мірамістину. На основі проведених досліджень запропоновано спосіб попередження гнійних ускладнень після мікротравм у робітників машинобудівних лідриеметв шляхом салаці] носії & золотистих стафілококів лізсамідазою і міраиістином.

На офіційний захист виносяться такі оонивні положення:

- иікробіоценоз шкіри рук робітників металообробних та механоскладальних цехів комбайнобудівного заводу чає особливості, які залежать від характеру виробничих процесів та використання мастильних матеріалів;

- носійство золотистих стафілококів на слизовій носоглотки, ак правило, супроводжується колонізацією шкіри рук ідентичними фаіоварамн цих бактерій;

- гемолітичні види иоагулазонегативних і коагулазопозитивних стафілококів більи чутливі до дії мірамістину в порівнянні з не-гемолііачними видами і коринебактеріями;

- для санації слизових оболонок носоглотки носіїв золотистих Чтафілококів доцільно використовувати дізоамідаау, а для елімінації тих же бактерій зі шкіри рук - мірамісиш;

- запропонований спосіб профілакіийи знижує захворюваність снійншш процесами кисті і пальців в 1,7 рази порівняно з іцади-ційними методами та в 3,6 рази порівняно 8 цехами, де ангшіікроб-

ні препарати не використовували.

Впровадження одержаних результатів. Основні результати диоер таційної роботи, що відображають оригінальні методи дослідження і нові підходи до оцінки резидентної і транзиторної мікрофлори шкі ри рук робітників, спооіб профілактики гнійних захворювань кисті і пальців впроваджені в Київському інституті удосконалення лікарів, Харьківському ВДІ мікробіології і імунології, Львівському ИД1 епідеміології і гігієни, в медпунктах Тернопільського камврЯ-нобудівного заводу. За результатами роботи видано інформаційний лист "Санація носіїв золотистих стафілококів лізоамідазоп та ні-рамістшюи для профілактики гнійних ускладнень при мікротрлвнял кисті і пальців" /Київ, 1992/. Результати досліджень впроваджені також в учбовий процес семи медичних вузів України.

Апробація роботи і публікації. Матеріали дисертації впробога-ні на засіданні Тернопільського обласного наукового товариства мікробіологів, епідеміологів і паразитологів /Тернопіль, 1991/, науковій конференції Тернопільського медичного інотитуту /Тернопіль, 05.1992/, спільному засіданні кафедр мікробіології, біології, загальної хірургії та Тернопільського наукового товариотва Мікробіологів, епідеміологів і паразитологів /Тернопіль, 12.01.93/.

По темі дисертації опубліковано 7 наукових робіт.

Об"єм і структура дисертації. Робота викладена на 164 сторінках машинописного тексту," містить 39 таблиць, 2 малюнки, включає вступ, огляд літератури, 6 розділів власних досліджень, з&ключек-ня, висновки і практичні рекомендації. Покажчик літератури містить 204 роботи українських і зарубіжних авторів.

б

'ХШОВІШЙ ЗМІСТ РОБОТИ .

Матерій і методи дослідження. Бактеріологічні дослідження проведено у 370 чоловік віком від їй до 60 років. Серед них 120 студентів і викладачів педінституту /контрольна група/, 120 робітників машинобудівного заводу і 130 хворих гнійно-залальниш процеоами таті. При вивченні мікробіоценозу шкіри рук виділено 3090 штамів аеробних мікроорганізмів 67 видів. Від бактеріонооіїо ваоіяно 260 штамів золотистих стафілококів, а від хворих - 203 культури. У воіх бактерій вивчені морфологічні, культуральні та біологічні властивості, чутливість до антибіотиків, лізоамідази і иірамістину. У штамів золотистих стафілококів визначені фаговари.

Для профілактики гнійіздх захворювань кисті і пальців у робітників після мікротравм використовували лізсамідазу і міраміс-тин. Лізоамідазу випускає Ризький експериментальний завод інституту органічного синтезу АН Латвії, Мірамістин новий антисептик, запропонований професором Ю.С.Кривошеїним з співавт. /199І/ і виготовлений в 247 аптеці Кримського АПУ, Препарат затверджено Фармакологічним комітетом ІЗ січня 1989 року.

При вивченні щільності і видового окладу мікрофлори рук використовували метод змиву за Відьямсоном і Клігманом /1965/ в модифікації СЛ.Ситника /1986/. На ділянку шкіри, обмежену стерильний

' р

скляним циліндром площею перерізу І см , вносять І мл 0,1 % розчину тритону Х-І00 в 0,075 м фосфатному буфері pH 7,9 і проводять амив-зіокоб мікрофлори з допомогою стерильного сталевого поршня, строго відповідного внутрішньому діаметрові циліндра. Поршень масою Id г май дрібні насічки на торцовій поверхні, що прилягав до шкіри. Оовртаншш пормія вручну роблять змив-зіскоб мікрофлори на протязі хвилини. Змивну рідину відсмоктують пастерівською піпеткою, після чого операцію зииву повторюють в тій же ділянці,

внісши в циліндр нову порцію розчину тритону. Обидва змиви з'єднують і по 0,1 мл висівають на цукровий н"ясо-пептонний агар, . кров"яний агар, яовгково-сольовиП агар, середовища Ендо, Пяоскі-рева, Гарро і Сабуро. Посіви вирощують при 37 °С 48 годин /на Са-буро - 4-5 днів/ і з допомогою апарату ПСБ підраховують кількіоть колонійутворюючих одиниць /КУО/.

Ідентифікацію чистих культур проводили у відповідаості з класифікацією за Bergey’e manual of systematic bacteriology (1986)’. Визначення видів огафілококів здійснювали за А.К.Акатовин /1383/, мікрококів - за Curry, Borovlan (1976), а коринебактерій - за Somerville (1973). Належність виділених культур до родини енте-робактерій визначали згідно схеи Й.ШБернаоовоької та ін. /І9В4/, а спороутворюючі аеробні бактерії - за В.В.Смірновим з співавг. /I960/.

Гній чи вміст рани у хворих гнійно-запальними процесами кисті забирали з допомогою стерильних ватних тампонів. Цри закритих запальних процесах досліджували пунктаг. Матеріал засівали на кров"яний ы"яоо-пептоняий агар і І % глюкозний бульйон згідно наказу # 535 від 22.04.1985 р.

Чутливість виділених культур до антибіотиків вивчали з допомогою методу дифузії в агар з використанням паперових дисків на середовищі АГВ, а до лізоамідази і нірааістину - методом серійних розведень. Фаготкпувашл золотистих стафілококів проводили за загальновизнаною методикою.

Профілактику гнійних ускладнень нікротравм у робітників здійснювали лізошідазою і иірамістинои. Розчин лізоамідази в фоофат-ноиу буфері /pH 8,0/ переповили в побутовий пульверизатор і з його допомого» зрошували слизові носа і зіва з розрахунку 33 протеолітичних одиниць /ПО/ па кожного носія /І ампула на трьох чоловік/. Цим досягалась еліиінація золотистих стафілококів з носоглотки.

Мікротравму і шкіру навкого них обробляли 0,01 % водним розчином иірашстину з допомогою ватних тампонів. При необхідності накладали асептичну пов"язку. Через дві години необхідно повторити обробку травмованого місця иірамістином. .

РЕЗУЛЬТАТИ,1 ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Екологічна характеристика мікробіоценозу. Загальне мікробне обсіменіння шкіри рук студентів і викладачів на пальцях, долоні і тилі кисті практично не відрізнялось /Р?-0,05/. Сумарна кількість гемолітичних форм на досліджуваних ділянках була на порядок меншою. Серед аеробних бактерій переважали стафілококи. Вони складали 67-70 % всієї мікрофлори. Чисельність коринебактерій була значно меншою і коливалась в різних зонах від 2,02 до 2,29 І£ КУО/см^. Практично такий же рівень обсіменіння виявлено для мікрококів. Найменша щільність була притамйнна аеробним бацилам, які складали 0,5-0,7 % аутофлори. З тимчасової мікрофлори на руках обстежених осіб контрольної групи виявляли ешеріхії, протей, едвардсіели, серації, гафнії та гриби.

У робітників механоскладального цеху, руки яких мали постійний контакт з чавунними деталями, щільність всіх мікробних популяцій була виеоков на долонях і пальцях і в значній мірі перевищувала фонову /табл. І/.

Колонізація шкіри рун гемолітичними формами у робітників достовірно зростала на всіх обстежених ділянках і досягала найвищого рівня на долонях. Як і у осіб контрольної групи, угруповання стафілококів було найбільш чисельним, але їх щільність виявилась значно більшою /Р<0,05-0,001/. Густота залягання коринебактерій значно зменшилась, в той час як щільність мікрококів практично не змінилась, Транзиторну мікрофлору виявляли рідко.

Рівень мікробного обсіменіння шкіри рук робітників механоскладального цеху N І

Група, рід мікроорганізмів Кількість бактерій на І см^, Х+ ш їв КУО/см

палець : долоня : тил кисті

Загальне

обсіменіння 4,00+0,03 4,оа+о,оз 3,93+0,03

Гемолітичні

форми 2,8340,06 2,92+0,05 2,81+0,04

Стафілококи 3,95+0,03 4,04+0,03 3,89+0,03

Коринебактерії 1,75+0,17 1,94+0, ІЗ 1,87+0,14

Мікрококи . 1,89+0,10 2,23+0,06 2,00+0,11

Аеробні бацили 1,47+0,12 1,67+0,12 1,08+0,15

У робітників металообробного цеху № 2, руки яких забруднювали технічні масла, рівень бактерійного обсіменіння і кількість гемолітичних форм були найвищими. Серед всіх бактерійних угруповань мікробіоценозу оаиими чисельними були популяції стафілококів

? " * /3,92-4,07 іе КУО/см /. Кількість коринебактерій перевищувала фонову, число мікрококів було таким же, в цільність аеробних бацил зменшилась. В цій групі робітників значно зросло обсіменіння рук ентеробактеріями і грибами.

Серед робітників цеху З 3, де в технологічному процесі обробки деталей використовували емульсії, колонізація кисті і пальців як резидентноп, так і тимчасовою мікрофлорою значно зменшилась. Особливо згубно впливала емульсія на популяції стафілококів і мікрококів.

Таксономічний спектр мікрофлори шкіри рук робітників всіх цехів наведено в таблиці 2.

Розподіл мікроорганізмів, виділених з рук робітників, за родами, видами і штамаьш

РІД : Цех № I , n = 40 Цех * 2 п * 40 Цех № 3 , п ■= 40

ЧИСЛО ВИДІВ :число штамів :число видів ¡число птамін число видів :число штамів

або. : % їабе. : % :абе % ■або. % :абе : % :абе. : %

Staphylococcus ІЗ 26,00 372 42,66 ІЗ £2,82 380 38,31 12 24,00 £83 48,13

Micrococcus 7 14,00 172 19,72 7 12,28 179 18,04 5 10,00 89 15,14

Streptococcus 3 6,00 3 0,34 4 7,03 ' 8 0,81 3 6,00 14 2,38

Moraxella I 2,00 6 0,69 І 1,75 3 0,30 І 2,00 7 1,19

Acinetobacter I 2,00 19 2,18 І 1,75 2 0,20 І 2,00 6 1,02

Corynebacterirn 6 12,00 126 14,45 6 10,54 166 16,74 6 12,00 77 13,10

Bacillus 8 16,00 116 13,31 9 15,79 98 .9,88 8 16,00 46 7,82

Citrobacter - - - І 1,75 3 0,30 І 2,00 І- 0,17

Edvardsiella 1 2,00 6 0,69 І 1,75 14 1,41 І 2,00 3 0,51

Escherichia *1 2,00 3 0,34 І 1,75 33 3,33 І 2,00 20 3,40

Hafnia I 2,00 2 0,23 І 1,75 6 0,60 І 2,00 5 0,85

Klebsiella I 2,00 5 0,57 2 3,51 3 0,30 2 4,00 4 0,68

Proteus I 2,00 2 0,23 2 3,51 ІЗ 1,31 2 4,00 6 1,02

Serratia I 2,00 2 0.23 І 1,75 3 0,30 І 2,00 5 0,85

Pseudomonas I 2,00 2 0,23 І 1,75 7 0,71 - • - - -

Pityrosporum I 2,00 5 0,57 ■ І 1,75 3 0,30 І 2,00 6 1,02

Aspergillus I 2,00 II 1,26 2 '3,51 38 3,83 2 4,00 10 1,70

Penicilliim I 2,00 14 1,61 2 3,51 22 2,22 2 4,00 6 1,02

Mucor I 2,00 6 . 0,69 І 1,75 II 1,11 - - - -

Всього 50 100 872 100 57 100 992 100 50 100 588 100

. II

У робітників цехів № І і № £ сумарна кількість висіяних культур з усіх трьох біотопів була значно більшою від фонової. Число виділених видів збільшилось на 10-17, а кількість штамів зросла на 234-354. На долю всіх кокових бактерій, самих частих збудників гнійних захворювань кисті, припадало від 57,7 % до 65,6 % всіх виділених культур.

Найбільший практичний інтерес має аналіз частоти виділення окремих видів стафілококів. У робітників їх нараховували ІЗ, з яких два віднесено до коагулазопозитивної і II до коагулазоне-гативної групи. Основним представником першої з них був з.аигеиг. Його знаходили на шкірі рук у 20 % працюючих, тобто майже в три рази частіше, ніж в контрольній групі. Серед коагулазонегативних видів найчастіше виділяли Б.єріаелпіаіз.. Його доля становила 24,5 % всіх виділених штамів стафілококів, що значно менше від фонового. Натомість у робітників всіх цехів зросла частота виявлення таких видів, як З.ііаетоі^ісив і Б.Ьуісив. Всіх видів стафілококів виділяли у робітників на II,16 % більше, ніж в контрольній групі. Це, безумовно, збільшує можливість виникнення гнійних ускладнень після мікротравм.

Дуже важливим е факт, що слизові носа і зіва та шкіра рук робітників всіх цехів досить інтенсивно колонізуються золотистими стафілококами. Це викликає необхідність розробляти раціональні методи профілактики гнійних захворювань кисті у робітників машинобудівних підприємств.

Досить численними представниками на шкірі рук були мікрококи. Домінуючим видом в цій групі був iJ.lutt.-us /&2,32-Ь? ,41 %/. И^агіапв становив 7,26-17,Ш %, а всі інші вид’,і виділяли май.*е з однаковою частотою, але значно рідгае.

Основними представниками коринебактерій були С.хегояіа 1 С.ііроріїуіісгап, а з груші еЛроіт'л спороугЕорайчих бактерій -

В.виЬЬіІів, В.ІісЬєпіГопліз, Багетів, В.врЬаегісив.

Серед 15 виділених видів умовно-патогенних бактерій найбільша доля припадає на золотисті стафілококи /38,26 %/ і ешеріхії' /17,39 %/. Значно рідше виділяли СЛгешісІіі, К.аєгоеепев, К.рпе-ишопіае, Р.гиіеагіз, Е. іагва. Майже всі види умовно-патогенних бактерій частіше виділяли з пальців і долонь, рідше з тильного боку кистів.

Просторова і таксономічна структура Мікробіоценозу шкіри рук е однією з основних екологічних характеристик бактерійних угруповань, особливо в поверхневому його шарі, який має найважливіше епідеміологічне значення. Вивчення таксономічного спектру виділених культур показало, що в ролі домінантів виступають нз лише окремі види, але й таксони надвидового рангу, зокрема стафілококи, мікрококи і коринебактерії. За допомогою індекса кон^агіоз-носгі проведена оцінка значущості стафілококів, мікрококів, коринебактерій та ентеробактерій в мікробіоценозі шкіри рук робітників різних цехів та порівняння її з показниками в контрольній групі. Виявилось, що найбільш значуїцими є коринебактерії, мікрококи і стафілококи. Саме їх більшість авторів відносять до рези-дентної мікрофлори шкіри. У робітників цеху № І спостерігалось зменшення значущості представників резидентної флори. Поряд з цим вростала значущість ентеробактерій. Аналогічні зміни мали місце і у працюючих в цеху № 2. Правда, зниження значущості мікрококів було більш суттєвим в порівнянні з коринебактеріями. У робітників цеху № 3 відбувся перерозподіл мікроорганізмів за рівнем значущості. Коринебактерії з другої позиції перемістилися на третю, а їх місце зайняли стафілококи. Це супроводжувалось зростанням значущості ентеробактерій. Отже, в мікробіоценозі ' шкіри рук робітників відбувається підвищення значущості транзи-горної мікрофлори.

ІЗ

Аналіз домінантного складу аутофиори рук робітників показав, що у осіб контрольної хлруші ценотіш складається з трьох домінантних видів: С.xerosis, S.epidermldis, M.luteus. у робІтникІ£ цахіз Р І та № 2 до названих видів приєднався S.aureus. Найбід-нішіш виявився ценотип у робітників цеху № 3, який сформувався лише з одного виду - S.epidermidie.

Поява в ценотипі представників гранзиторної мікрофлори свідчить про дисбактеріоз шкіри рук працюючих в перших двох цехах. У обстежених цеху № 3 відбулася перебудова структурної ієрархії ценотипу, яка супроводжувалась зменшенням чисельності бактерійних популяцій. В таких умовах біоценотичні взаємовідношення стають зовсім інакшими. Появляється дисбаланс в мікробній екосистемі, який кваліфікується як дисбактеріоз.

' Одним з якісних показників бактерійних угруповань в видова різноманітність або багатство видів. Встановлено, що багатство видів збільшується при контакті шкіри рук з маслами та чавунними деталями, причому на всіх трьох досліджуваних ділянках шкіри.

При контакті з емульсією достовірне збільшення видової різноманітності виявлено лише на тилі кисті. •

Узагальнюючий характер одержаних даних дав змогу оцінити се-редньостатистичний мікробіоценоз з наступною інтерполяцією цих результатів на індивідуальну мікробну екосистему в кожному конкретному випадку. Більш того, вдалося розробити інформаційно-пошукові таблиці для комплексної оцінки ризику носійства золотистих стафілококів на шкірі рук робітників. Обчислення ефективності розроблених таблиць показало, що вони в високочутливими, досить специфічними та прогностичним. .

Таким чином, в результаті екологічної характеристики мікро-біоценозу шкіри рук з"ясовані особливості таксономічної і просторової структур, визначені домінантний склад і цєнугипічні ва-

14 .

віаити. Встановлено, що у більшості робітників існує значна небезпека носійства золотистих стафілококів на шкірі рук.

Характеристика мікрофлори гною. Для з"ясування ролі окремих видів аутофлори у виникненні гнійних захворввань кисті після мікротравм на виробництві проведено бактеріологічне дослідження гною та ранового вмісту у 130 хворих, основна маса яких /83,8 %/ працювала в тих же цехах, що і здорові робітники, у яких досліджували мікрофлору шкіри рук. За діагнозом захворювання вони розподілялись так: абсцес - ЗО /23,1 %/’, флегмона - 6 /4,6 %/\ карбункул - 7 /5,4 %/; фурункул - І /0,8 %/\ панарицій г 65 /50 %/\ пароніхій - 5 /3,8 %/\ інфікована рана - 16 /12,3 %/.

Аналіз проведених досліджень показав, що основними збудниками гнійник захворювань кисті були стафілококи. Найчастіше з гною виділяли золотисті стафілококи в монокультурі чи в комбінації а іншими видами /58,4 %/. Особливу увагу привертає часте знаходження В.Ьуїсив в комбінації з золотистими стафілококами. Але і сам по собі цей вид може викликати не тільки панарицій чи нагноєння рани, а навіть абсцеси чи флегмони. Всього В.Ьуїсив в монокультурі та в асоціації з іншими .видами виділено майже у третини хворих /30,75 $/. Доля таких гемолітичних видів, як в.іте-тоІзгЬісив, Б.еріЛетіЛІа, В.«агпегі, становила ВІДПОВІДНО 13,09 9,22 % і 6,16 %. Представники тимчасової мікрофлори -

стрептококи, кишкові палички, протей, серації і аеробні спороносні бактерії порівняно рідко виступали в ролі збудників гнійних захворювань кисті /табл. З/.

Ватшиво підкреслити, що основна маса золотистих стафілококів, виділених з гнов, відносилась до другої фагогрупи /77,2 %/, з них найчастіше зустрічались фаговари ЗА/ЗС і ЗС. Сама ці фагов'а-ри переважно колонізували шкіру рук робітників.

Таблиця З

Мікрофлора гною і ранового вмісту у хворих гнійно-запальними процесами кисті і пальців

: Кількість випадків

Виділені культури :---------------------—

: абс. : %

3.aureus 40 30,77

S.aureus, S.hyicus 15 11,52

S.aureus, S.haemolyticus 6 4,62

S.aureus, S.hominis 3 2,31

S.aureus, B.epidermidis . 7 5,37

S.aureus, S.varneri 3 2,31

S.aureus, S.xylosus 2 1,54

S.aureus, M.varians 2 1,54

S.aureus, S.pyogenes 2 1,54

S.aureus, E.coli, S.BalivariU8 2 1,54

S.aureus, P.vulgaris, M.luteus I 0,77

S.aureus, S.hominis, P.vulgaris I 0,77

S.hyicus 17 13,07

S.hyicus, B.hominis • 3 2,31

S.hyioua, S.haemolyticus 3 2,31

S.hyicus, S.hä.emolytlcus, E.coli I 0,77

S.hyicus, E.coli, P.vulgaria I 0,77

S.haemolyticus 4 3,08

S.haemolyticus, P.vulgaris I 0,77

S.haemolyticus, B.varneri, ß.sanguis I 0,77

S.haemolyticus, S.hyicua. ß.pyogenes I 0,77

ß.epidermidis . 2 1,54

B.epidermidis, S.marcescens, S.sangvls I 0,77

B.epidei-mJdie, E.coli, S.pyogenes I 0,77

S.hominis 2 1,54

S.honinis, і B.subtilla, M.varianB I 0,77

S.pyogenes 2 1,54

B.salivarius I 0,77

B.varneri 2 1,54

B.varneri, , E.coli, B.subtilis I 0,77

B.varneri, , S.epidermidiB, M.luteus I 0,77

Всього 130 100

16 .

Таким чином, вивчення етіологічної структури гнійних захворювань кисті, які виникали у робітників після мікротравм на виробництві, співставлення її з таксономічним спектром аутохтонної мікрофлори шкіри рук працюючих в тих же цехах, паралельний аналіз фаговарів і антибіотикограм золотистих стафілококів переконливо свідчать про те, що в етіології вказаних захворювань важливе значення має аутофлора шкіри рук.

Чутливість мікроішори до антибіотиків і антисептиків. Однією з важливих характеристик любого мікробіоценозу о відношення його представників до антибіотиків і антисептиків. Саме ця властивість визначає ті зрушення бактерійних популяцій, які відбуваться під впливом антимікробних препаратів. Це особливо відноситься до івдигенної мікрофлори, яка забезпечує колонізаційну резистентність шкіри. Отже, необхідно застосувати такі внтибак-терійні препарати, які згубно діють на транзиторні умовно-патогенні мікроорганізми і щадять аутохтонну мікрофлору.' В зв"язку з цим чутливість до антибіотиків і антисептиків є визначальним ' критерієм вибору засобів для селективної деконтамінації при розробці раціональних методів профілактики гнійних захворювань кисті і пальців після мікротравм на виробництві.

Проведені дослідження показали, що чутливість резидентно-! і транзиторної мікрофлори шкіри рук робітників різних цехів до антибіотиків залежить від умов праці і технологічних особливостей виробничого процесу. В "сухих" цехах, де руки працюючих контактували з чавунними деталями і не забруднювались технічними маслами чи емульсіями, резидентна і тимчасова мікрофлора мала більш високу чутливість до антибіотиків. Постійний контакт шкіри рук з маслами та емульсіями сприяв відбору і накопиченню стійких рас мікроорганізмів, особливо золотистих стафілококів. Серед цього виду 82,8-100 % штамів булл резистентними до пеніциліну і

70-95,5 % - до метициліну. Серед культур стафілококів, виділених від робітників різних цехів, виявлено від 57,3 % до 81,6 % полі-резистентних штамів. Це, в основноцу, збігається з даними літератури останніх років.

Лізоамідаза в більш ефективним антимікробним препаратом в порівнянні з антибіотиками. В незначних дозах вона викликає лізис стафілококів, які в найчастішими збудниками гнійних процесів. В той же час вона порівняно слабо дів на коринебактерії, які в основноцу забезпечують колонізаційну резистентність шкіри рук.

Ще більш високу бактерицидну дію проти гноєрідної флори має мі-рамістин.

Мікрофлора гною та ранового вмісту також мала високу або помірну стійкість до антибіотиків. Значна кількість культур проявляла полірезистентні властивості. В той же час гноерідна флора показала високу чутливість до мірамістину. З цієї точки зору мі-рамістин має значні переваги перед антибіотиками при використанні його для профілактики гнійних ускладнень мікротравм, які одержують робітники на виробництві.

Профілактика гнійних ускладнень мікротравм. При вивченні бактерицидної дії лізоамідази і мірамістину безпосередньо в природних иііфобіоценозах слизових оболонок та шкіри рук робітників встановлено, що лізоамідаза ефективніше діє на золотисті стафілококи носа та зіва і значно слабіше на гноерідну мікрофлору шкіри. Мірамістин, навпаки, проявляє високу згубну дію на шкірні популяції ноагулазопозитивннх та коагулазонагативиих стафілококів і щадить такі резиденті мікроорганізми, як коринебактерії і мікрококи. При цьому обробка слизових оболонок носа і зіва лізоаиі-дазою забезпечує стійкий ефект санації на протязі 7-15 днів. Отже, ліаоамідаау мошт рекомендувати як високоефективний і оноло-гі'ию сіц:чяі'лчтИ препарат для санації носіїв золотистих стафі-

локонів на слизових носа та зіва, а мірамістин - для селективної дзконтамінації шкіри рук.. •

Запропонований метод санації носіїв золотистих стафілококів лізоамідазою і профілактики гнійних захворювань кисті і пальців після мікротравм мірамістином було апробовано у 90 робітників механоскладальних і металообробних цехів комбайнобудівного заводу. Встановлено, що після одночасної-санації слизових оболонок лізоамідазою і двократної обробки шкіри рук 0,01 % розчином мі-рамістину в місці пошкодження з інтервалом в дві години кількість гнійних захворювань кисті і пальців зменшилась^ 3,6 раза в порівнянні з цехами, де мікротравми не обробляли ніякими антимікробними препаратами, і в 1,79 раза менше в порівнянні з традиційними методами профілактики гнійних ускладнень мікротравм.

При використанні вказаних препаратів ніякої побічної дії, ускладнень чи алергічної реакції не спостерігалось. '

Розроблений метод санації стафілококового носійсїва лізоамі-дазов і профілактики гнійних захворовань кисті і пальців міра- ' містином простий і можа бути здійснений персоналом медпунктів на машинобудівних заводах, або безпосередньо в цехах.

ВИСНОВКИ

1. Серед екологічних груп аутохтонної мікрофлори шкіри рук переважають стафілококи, коринебактерії, мікрококи та аеробні бацили. Домінуюче положення займають стафілококи, щільність яких

в різних анатомічних ділянках кисті становить 2,67-4,07 їв КУО/см2. Аллохтонна мікрофлора шкіри рук найчастіше представлена стрептококами, ентеробактеріями і гриба)«.

2. Рівень загального мікробного обсіменіння шкіри рук робітників значно вищий від фонового і залежить від особливостей виробничого процесу. При постійному контакті рук з чавунними дета-

лями і технічними маслами цей рівень зростаз, а при забрудненні емульсіями зменшується, але не досягає фонового.

3. У робітників обстежених цехів виявлена висока частота но-сійства золотистих стафілококів на слизових оболонках носа, зіва та шкірі рук. Серед виділених культур переважали фаговари ЗА/ЗС

і ЗС другої фагогрупи. Колонізація шкіри рук відбувається в основному за рахунок фаговарів носоглотки.

4. Стафілококи, мікрококи, коринебактерії та аеробні бацили мають різний рівень конт'агіозності, яка найбільш виражена у мікрококів. З.еріаеппіаїв, С.хегозіе, МЛиЪеиа е домінуючими представниками названих екологічних груп. Вони формують ядро мікробіоценозу і його індивідуальний ценогип.

5. Існують полідомінантні, монодомінантні та адомінантні варіанти мікробіоценозу. Його індивідуальні особливості зводяться до семи ценотипів. Б.еріДеппііііа є визначальним видом в домінантній структурі мікробіоценозу.

6. Переважна більшість представників мікрофлори рук виявилася стійким до антибіотиків, а 57,3-81,6 % виділених культур мали множинну стійкість. В зв"язку з цим антибіотики мало придатні для профілактики гнійних ускладнень після мікротравм.

7. Лізоамідаза та мірамістин проявляють високу бактерицидну дію на золотисті стафілококи та іншу гноерідну мікрофлору шкіри рук. їх вплив на аутохтонну мікрофлору незначний, а стійких штамів гноєрідних бактерій до цих препаратів не виявлено.

8. Аутомікрофлора шкіри рук е резервуаром збудників гнійних захворювань пальців і кисті. Поряд з золотистими стафілококами НИМИ можуть бути Б.ііуісиа, В.ЬаетоІуїісиа, Б.єрІсЗегтісІів 1 в.категі, які мають гемолітичні властивості. Серед них найбільш значущим є З.ііуїсав, котрий в монокультурі та в асоціаціях з іншими видами викликає гнійні захьороЕаиня ьисіі і паліціь

б 30,75 % випадків. .

9. Лізоамідаза і мірамістин забезпечують ефективну санацію носіїв золотистих стафілококів. Тривалість профілактичного ефекту від застосування лізоамідази на слизових оболонках складає 7-15 днів. Використання 0,01 % розчину мірамістину для обробки шкіри рук та мікротравм зменшує частоту гнійних захворювань пальців і кисті в 3,6 рази. Б порівнянні з традиційними способами профілактики ефективність мірамістину вища в 1,79 рази.

Список робіт, опублікованих по темі дисертації

1. Стафилококки в микробиоценозе кожи рук // Е. микроб., зпкде-ииол. и иикробиол. - 1992. - 1 4. - С. 4-6.

2. Иикробиоценоз кожи рун рабочих машиностроительного, завода // Микроб, журі. - 1993. - * 2. - С. 13-18.

3. Пространственная структура и иерархия экологических групп

микробиоцешэа кожи кистей // Ыедиц. аспекты микробной экологии. - Москва: Б.И., 1992. - Вып. 6. - С. 36-39. .

4. Стафилококки в ыикробиоцеиозе кожи рук рабочих ыйсаносборочных

и нехвнообрабатывающих цехов // Ж. микроб., эпидемиол. я иыму-нобиол. - 1993. - № 6. - С. •

5. Мікрофлора шкіри рук як джерело гнійних захворювань кисті і

пальців // Клін. хірургія. - 1993. -0 1. - С. 21-23. *

6. Бактерійне обсіменіння шкіри та імунологічна реактивність//

В кн.: Практичні аспекти медичної імунології. - Тернопіль:

Б.В., 1993. - С. 137-139.

7. Роль мікрофлори шкіри рук при гнійних захворюваннях кисті

і пальці*// Тези доп. 36 конф. молодих вчених. - Тернопіль:

Б.В., 1993. - С. 60-61. ,

Підписано до друку 24,03.1993 р.Формат паперу 60x84 ^16.Друк офсетниЕ ротопрлнтний.Папір білий .1 друкарський лист.Заи.ЗДй. Тираж 100._______________________________________________________.

Обласне управління статистики.Відділ оперативної поліграфії, н.Тернопіль, вул.Нзд Ставом,10.