Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Разработка приемов безгербицидной технологии выращивания сои на зерно в условиях Северо-Западной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Разработка приемов безгербицидной технологии выращивания сои на зерно в условиях Северо-Западной Лесостепи Украины"

РГО од

/ 3 М\г1 ^#м'ЯНЕЦЬ.ПОД1ЛЬСЬКИЙ

¿¡ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ШСТИТУТ

На правах рукопнсу

ДРОБНЬКО Микола ОлексМови^—^ у,^'

УДК 635.655 :631

Р03Р0БКА ПРНЙОМ1В БЕЗГЕРБЩИДНО! ГЕХНОЛОП1 ВИРОЩУВАШЩ СО! НА ЗЕРНО В УМОВАХ ШВДЕННО-ЗАХШНОГО СТЕПУ

УКРА'Шй

пец!алыпсть 0(5. 01. 09 — рослинництвв

АВТОРЕФЕРАТ

дисертяци на здобуття вченого ступеня . ь

кяндидлтл альскогосподарсысих наук

Кам'янець-Под$льс1{ий — 1111

Дисертац1йна робота виконана в ¡нститут! корм1в УААН в 1988-1990 рр

Науковий кер1вник: академ!к УААН, доктор (Яльськогосподарських наук, про фесор БАБИЧ Анатолий Олександрович

Оф(ц(йн1 опоненти: доктор с1льськогосподарських наук, професор МИХАЙЛОВ Вячеслав Григорович; кандидат сИьськоюсподарських наук ГЛУЩАК Анатол1й Григорович

Пров'адна орган1зац!я: Сепекц1йно-генетичний ¡нститут УААН

Захист В1дбудеться ----1393 р. в——--год.

(•■а зас1данШ спец 1л1зованоУ ради К 120. 29, 01 по присвоению вчених ступе Ив Кам'янець-Под1льського с1льськогосподарського жституту (281900, м. Ка м'янець-Под!льський Хмельницько'/ облает!, вул, Шевченка, 13, Сшьськогос подарський Гнститут). \ .

1з дисертафею можна ознайомитись у 6Шл10тец1 1нституту.

Автореферат роз!слано —^----—1993 р.

Вчен/11 секретар спещ'ал1зованоТ

ради, кандидат сШьськогосподарських /

наук, доцент ь

'' В. I. ПЕЧЕНЮК

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬШСТЬ ТЕМИ. Анал1з сучасного стану виробництва б1лкозих рэ-"урс!в показуе, що одним ¡з шлях1з вир!шення 14'iiV проблема в УкраУт е знач не розширення площ пос1ву coi, в зерн1 якоУ м1ститься 38-40% протеУн/. : 'i8-23 л рослинноУ ол'1'í | до 307U вуглевод1в, а також м1неральк1 речоьинл I в]там1ни.

Зб1льшенчя виробництва соУ naGysas особливого значения зараз, в период переходу до ринкових е!дносин, коли зиршуються заедания 1нтенсиф.кац;'г гэлуз) тзаринництва, а для цього необх1дн;. високояк!сн1 6!лкэь1 корми.

Грун .ово!<Л1матичн1 умови п1еденно-зах1дчого Степу УкраУни в;дпсв1даюто гймогам 6lonorlY coprie co'í р1зних труп стиглост!, перш за все по теплових ресурсах, проте в посушлив! роки вона ш'дчувае гострий деф1цит вологи Кр''м того, BlflcyTHÍCTb достатньоТ кмькост! герб|цид(в пр/.во'дить до забур'янеюсИ hocIbíb, що теж p¡3Ko впливае на величину врожайност! зер-ia. Иевисока ьрожаСн1сть зерна соТ в господарствах зони свщчить про недостати^ визчз-|.1сть 51олоп'У сорп'в co'í i розробку зонально!' безгерЗщидноУ гехнолопУ íi гирощування, способа nociBy i густоти роелич, оссбливостей росту i розвит-ку, Формування вэличини врожаю в чистих no.cinax на зерно i cyMlcn™ 1з кукурудзою на силос, а також способа борогьби з бур'янами о пер!од зеге 'ацiV рослин. В1дм1чен1 питания в сучасночу ро.слинчицта; е актуальными ¡ иедосгатньо вивченими для умоз п!вденно-зах1дного Степу УкраУни.

META I ЗАВДАННЯ ДОСА1ДЖЕНЬ. Метою досл!д> ень е розробка i впр.» вадження в умовах п1зденно-зах1дного Степу УкраУни нозих елемент!в безг^р йщидноУ технологи вирощувзння coi на зерно, як1 заЗгзпечують одержана 16-18 ц/га зерна, а УУ сум!сн'| nocien з кукурудзою i-:a силос 90-'00 ц/га су-хоУ речовини I 7-8 ц/га сирого протеУну.

В завдання доопджень входило: вивчити вплив способа пос1ву, • усгоги рос i ин i способов боротьби з бур'янами на picr i розвитск, ур6;кайн1сть I якЛсгь зерна coi; биязити вплив способа nocí ¡¡у I боротьб1. з бур'янами на процес формування .симб1отичного апарату: вивчити динам>у наростання асимтяцш ноУ поверхн! листов, чистоТ продуктивное^ фотосинтезу i накопичення су хоУ речовини в онтогенез! залежно в1д способов noclt-.y, густоти рослин i спо соб!з боротьби з бур'янами, видовий склад бур'лн1в ! я,1нам1ту Ух млькост!

; маси; »йзчити 6^orlK)'copTlBh coi р!зних груп сти'глэст! та'визначиги kmí иокислотниЯ склад ix зерна; виявити вплив способ!в пос1ву та добрив на продуктивнее со'( в чистих 1 сум1сних пос!вэх 1з кукурудзою на силос; сизначи ти вконвм!чну ефективн|сть прийом!в технологи' еироцувану'я соТ на зерно « чистих i сум!сних поа'вах 1з кукурудзою на силое, що зивчаютьсл.

НАУКОВА НОВИЗНА. Вперше в умовах п!вденно-зах!дного Степу УкраГнп заявлена залежш'сть гвличини врожайност! ¡ якост i зерна coi' в!д cnocoSíB cíb6h, гуетоти рослин, способа боротьби з бур'янами, в(д способа с.'вби та добрив в сум(сних nocieax з кукурудзою на силос. Вивчена 61олог1я i про дуктивн;сть сорт1а coi в чистих послах. Визначеиа м1нлив1сть морфолоПчних ознах та б1олог1чних властизс.стей рослин coi' залежно в!д способ1в nocioy гуетоти рослин i способа боротьби з бур'янами в умовах нестШо/о зволоження. Вивч»на динамка к:лькост! i маси 6ур'ян|а, а Тякож накопичец ня сухоТ речовини в онтогенез! coi. Визчгчено ам1но;;и,слотний склад районе Еаних 1 перспактивних сорт!в coi. Виявлено вплиз способа аьби i боротьби з бур'янами на процес формування симб'ютичн.ого апэрэту в интогенез1 coi'. Визначена економ1чна ефективжеть поеднання способов с!вби. гуетоти росл/м I способ1в боротьби з бур'янами на продуктивьпеть coi в чистих, г також способ!? nocley I добрив в сум!сних nocieax на сил ос.

OCHOBHI ПОЛОЖЕНИЯ, ЯК! ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗЛХИСТ:

— поеднання способ1в cíb6h, гуетоти рослин та cncco6iB боротьби з бур'я чами забезпечуе п'|двищення урожайност! та якост! звона coi при Iie3rep6i цидн!й технолог!!';

— залежн/сть продуктивности ,co'í в сум!сних пос!вах з кукурудзою на силос в!д cnoco6iB nocioy та доз добрив;

— реал!зац1я генетичного потен^алу районованих I перспективних сортов coi залежить в1д г!дротерм1чних умов в пер!од вегетаци рослин;

— економ1чна доцтьшеть зястосуванкя нових елз,мент'|в белербщидно"; технолог!! вирощуванчя coi на зерно в чистих 1 сум1сних постах з кук.ур/д зою на силос.

ПРАКТИЧНА Ц!НН1СТЬ РОЬОТИ. На основ! результатов проведених дос .'■¡дженц розроб/^ено комплекс прийомш, як? е агротехн!чною основою безгер б1иидноУ технолог^' вирощування coi на зерно в- чистих та сули'сних nccisa/ 1з кукурудзою на силос, як! зэбезпечують в умовах нестмкого. зво/ожен.-н Швденно-зах1дного Стапу Ухра')'ни 16-18 ц'га зерна, 90-100 ц/га cyxoi рачо вини 1 7-8 ц/ra сирого проте'(ну в cyMicHiix nociaax 1з курудзою на силос Запропоновано та дасл!джено принцип новоТ coeeoi с!валки ССЫ-5.8 Д. яка пройшла випробування в господарств'1.

РЕАЛ13АЦ1Я РЕЗУАЬТЛТШ Д0СЛ1ДЖРНЬ Результат проведених да елджэнь пройшли ииробничу переварку в колгосп'| «Зорл> Братського район' .тоща 700 га) i «onrocni «Родинам (тоща 300 га) Носовузького район У1иколаТвсы<оТ облает!, а також зиаходять прииПнсння в ¡пших гослодарсгва: МиколаТвськоУ науково-виробничоТ системи «Соя».

Практичн! пропозицп, ях1 випливають ¡3 дисертафйно)' робоги. знайшли свое в1дродження при впоовадхенн! в 1990-1991 рр, бэзгербЩидноТ технолог!' 1'ирощування coi на зерно в гослодарствах МиколаТвсько'Г облает! не nfiouy 2500 га ¡з загальним економ1чним ефектом б1ля б млн. карбоеанфв.

АПРОБДЦ1Я РОЕОТИ. Резулыаги дос/пд.тень доповщались i обт>вОрювг лись на обласних науково-виробничих конференфях (м. Миколо)'в, 1989-19'>2 роки), иауково-виробничН* конф^ренцИ по в'рощувэнию. nepppo6i¡i I викоркс танн! coi для вир1шення проблеми бшка i рослинноТ oni'í (м. Втниця, 1990 р.) pecnyGniKaricbKlü виробничо-практичжй ксферен^П пп технологи вирощу-вання соТ нз безгербицидной основ! (м. МикслаТв, 1?90 р.), Всесоюзно.му Симпоз1ум| «Сучасн! аспекти вир!ше.-и-я проблеми гб;льшення pcc/pciu ¡ тд рюцення ефектиБНОст! сикористання рослинмого б!лка» 'м Шнниця, 1991 р.), М1жнаоодн1й конферзнцП по переробф I епкористанн! coi на хаочов! i кор N'obí L4'л¡ для зб1льшення прэдевольчих pecypcic (м. Внниця. 1992), зас!дзн И вченоТ ради 1нституту кормш УААН (1992).

ПУБЛЖАЦ1Т. По тем! дисертац1Т опубл!ковано 6 друковчних праць.

СТРУКТУРА I ОБ'СМ РОБОТИ. Дисерташйна побота складаеться !з всту пу, 6 глав, 3nchOBKÍB та пропозиц1й г^роин:;цтву; викладено на!56 стор!нках машинописною тексту, м1стить 33 таблиц!, 7 рисунмв, 9 табп'/|Ць-додатк1в Список лСтерэтури, яка викор'/.стача. вкпюмае 196 наймвнувань, в тому числ! 10 !иоземних азтор!в.

2. УМОВИ I МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ДОСА1ДЖЕНЬ

ДосМджечня проводилась в Konrocni «Зоря>>. Братського району Ми^олаТв гькоТ облает! п>д методччним кержництвеч (нституту koomíb УААН.

Грунт доспЦноТ д'яяи'и — vopucrev ?вкчз»н"й лечсэсугл«кковий на лес(. Вм|пт гумусу в орчому шар! гручту склада? 3,96-/!.12%. рН (сольове) — f ,5 - 6,8, сума поглччутих основ — 38-43 у-екв кэ 100 г грунту, г!дрол1зо нзного азоту (по Корнф'шду)— 6.2-8.8 мг, рухомого фосфору ! сбм!нного кал1ю (по Чирикову) в'дпопфно 12.6-14,9 i 22,1 - 26,4 мг на 100 г грунту.

ПдротермЫж умоои в роки проведения досл!джэнь Оули piai-i-wi ! сутгево в1др1знялисв вЦ cepeflhix багатор!чних похазниюв. За пер'юд травень-вересень

випало опади у 1988p— 184мм, 1989 р.—151, 1990р.—255 мм при <:ередньоба~атор['чн;й норм/ 260 мм.

Сумм зктивних температур за цей перюд складали в!Дпов!дпо 3067 градус!1.!, ?119 Í 2965 градусов С, що больше, за виключенням 1990 року, в;д середньо Сагатор1чних показник1в на 63 ¡ 115 градусш С.

Досл1дження проводили у трьох досл1дах, схеми якич предстаълеж в тз'5 лицях 2, 3 i 4. При постанов^ польових досл'дш ¡ прозедеьн! фанолопчнк* спостчрежечь керувались «Методикою польового доел!(198Ьр.) ¡ «Mero дикою державного сортовипробування опьськогосподарських культур Держ KOMicií по сортовипробуванню с1льськогосподарських культур» (1985 р.)-

Попередник у польових дослщах — озима пшени4я. Площа облково'/ дг лянки— 50- 100 м кзадратних. ГИсля збирання попередника проводили лу цення стерн| дисковою бороною БДТ-7 на глибииу 5-6 см з послщуючим внесениям добрив зг|дно- схеми досш'ду

Пост coi в чистих та сум!сних nocieax ¡з кукурудзою нз силос пооводили при стшкому nporpiBaHHi грунту на глибин! 10 см до 12 градусш С. В день nociey нас1ння coi обробляли ризоторф'шом (штом 6315). В пер'юд ÍT веге "•ацп' проводили комплекс агротехжчних операцш зПдно схеми доел'щу.

Збирання coi' на зерно проводили розд'тьним способом. викори,стову,очи для скошування зериобобзв! жатки ЖРБ-4.2А, a тдб'ф взлкт пеоеобладна ним комбайном СК-5 «Нива». Врожай зерна враховували методом суц!лы-ого збирань.я та зважунэчня ¡3 Bcie'í облп<овоТ плоц1 дшянки. Уро кай зерна co'í перераховували на 100% чистоту i 14% волопсть.

Обл/к засм!ченост1 nocíeie co'í проводили юлыасно-заговим методом п? Методик BI3P (1981), волопсть грунту термостатно-вгговим методом («M-j тоди 5ioxÍM¡4HOro доандження рослин», 1987).

0ц(нку фотосинтетичнот Д|яЛЬНОСТ| рослин проводила ПО сл:'ду1041/:х показ пиках: площа листкозоУ поверхн;; фотосинтетичний потенц!а;- (ФП) Í чиста продуч.тивн!сть фотосинтезу (ЧПФ), використовуючи методику Д. А. Ничило ровичз та ¡н. (1961) i формулу Юда, Вестама i Бригса-

ДИ|-ам1ку накопичечня cyxo'i речовини, азоту, фосфору ¡ кал!,о по 1чструк L|iT для лаборатор1й Державно!' агрох1мслужби по анализу кормш (1973).

Амшокислотний склад насЫня coi вивчався в 1нституr¡ корм'.ь УААН на автоматичному анал!затор1 ам1нокислот ОЕ-914.

Визначення Юлькост! I маси бульбочок i 1з легемоглоб'шом проводили по методиц! Г. С, Посипанова (1983).

Основний ечсперимонтальний мат9р1ал обробляли мзтодом дисперсмного ч«эл1:-у (Б. А. Доспехов, 1985) на ЕВМ «Мжськ-35». ЗикористаШ в польових досл!дах методики забезпечили еисоку точн1сть досл!джспь i отриман,-я до-croBÍpHnX результат!?.

{ РЕЗУЛЬТАТ!/! ДОСЛ1ДЖЕНЬ ' ■ <• - ■ -

3. PiCT ¡ розвиток рослин СМ залэжно 3!Д СПОСОб|'В CÍE6I1, густоти рослин i cnoco6ÍB боротьби з бур'янами на чорноземах зв'лчэтчих легкосуглинкових на лэс1.

3.1. Проходження фаз росту i розситку рослин coi. "

За даними В. Б. Енкена (1959), А. О. Бабича (1978) i М. Ф. Аупашку (1989) проблема росту i розвитку рослин í центоапьною с агро1-ом!чн!й нау щ при Бивчен'| процесу формування врожаю.

Проведен! спостереження за проходженням фенологнчих фнз росту i роз витку coi показали, що на безгерб!'цидному фож з пргм!ненням агротехн!ч них заходш боротьби з бур'янами фактора що зивчгються, суттсьо не вплинули на íx змшу, тод! як на гербщидному фож (внесения грунтового гербщиду трефлана— 5 л/га I шеля сход!в базаграну— 2 л/га в фа.:i двох-трьох тр!й "этих л'/ictkíb соТ) в!дм!чено пригжченн? ÍT росту л моменту появи cxOfliB ! до початку цв1т!ння рослин. В подальшому xifl ростових процес1в етдновлю вався.

Депрес1Я герРщид!в проявлялась счлпнн-ье при знчженн! густати рослин coi" мезалежно Е!'д способу i¡ nociey В чашмх досл!дах зегетзцшний перюд сот аа ро:<и досл!джень на безгербицидному фон! склав 114-126 дыв, на герб! цидному—111-122. Способи посту я ni вмвчаклься i гусгота рослип суттево из вплиз.1Г.и на еегетац;йний пертд coi'.

3.2. Динам.ка висоти рослин.

Вив«ення темшв росту i розвитку рослин coi' в онтогенез! дае мо».лив1стч ролкриш Н1иб1лиш важлив) залежност! процесу формуазння високог прод/к гивнос-ii nocÍB'B ц!еТ культури. Одн!ею Í3 основних ознак, яка характериз/е гемпи росту i розвитку культурнпх рослин, е висота центрального стеблй.

Наш! достижения показують, що т!льки на початку езого росту ! розвиг ку (до фази (ретьою тр!йчатого листка) способи nociBy, гусю,-а рослин ! способи обробки nociBÍB не ппливали суттево на ви.соту рослин сэТ. В поел! дуюч! фази росту ! розвитку рослин, фактори, що впзчаються зпливали на цей псказник.

Сл!д б(дм|тити, що в середньому за три реки макс/мальнь висота рэсгин coi 80,1

м в1дч1чена на делянках при широкорядному cnocoóí nocíBy по cxcmí 75— 10—110—75 см i густот) рослин 750 тис/г^а на безгербицидному фг;И (меха ¡í4h¡ o6po6imi), що бшьше при пор1внянн1 з рослинами контрольного sapianr/ 'широкорядчий cnoc¡6 nociny з м!жряддями 45 см) — на 8,5 см або 11.9%. В таких nodeax рослини coi були вщ'1 на 3,2-6.1 см i 7,8-í1,5 см залежно si ft способа обробки при nop'iBHsiHHi з рослинами, як! виросли при ¡нши< способах nocloy.

Для co'í важливою господарська ц1нною ознакою е висота прикрепления 6o6íb нижнього ярусу. В резулыат'1 досМджеив встановлено, що зб^ьшенцу густоти рослин ¡з 300 до 750 тис/га при вигчаемих способах riocisy i Бороть би з бур'янами зб1льшувзпо закладку 6o6ic них нього ярусу при ишрокоряд ному cnoco5i пос1ву по схем1 75—110—110—75 см в 1988 р. ¡з 4.2 до 13,Г1 см, в ÍÜ89 р. — Í3 7,6 до 14,1 см, в 1990 р. — is 6.9 до (3.7 см; не безгео бЩидному фон1 в!дпов'|Дно в 198S р.— iз 4,0 до 13,0см, в 1989 р—¡з 7,4 до 13,7 см, в 1990 р.—¡з 7,1 до 13,9 см. АналогЫна залежш'сть З1'др/нче«а i прл ¡нших способах пос!ву coi. прзте ix абсолютж показники були набагого ниж Чими, hi ж при широкорядному cnocoCi по cxeMi 75—110—110—75.

3.3. Умови вологозабезпечення i продуктивность coi'

Проведений анал1з к1лькост1 опадт за nepíofl кв1тень-верссел'.- з початку впровадження coi' в господарсгв1 показуе. що Í3 10 роктв п'ять ¡з них (1934, 1985, 1987, 1988 i 1990) мали забезпечен1сть опадами йд 331 до 368 мм, чотири (1981, 1982, 1983 i 1989) ~ Щ 237 до 203 мм i один (1986 р-)— ПО мм. SriflHO 01олог1чним вимогам для формуваннг. високоТ прс/.уктиЕност! по с|ву ?а пер'од вегетзц!? эослин необх!дно 340-450 мм опгд!в. ií умоврч пМ денно-"axiflHoro Степу УкраТни за цсй перюд дефЩит вологи склада:: 13,?-S4,3%. KpiM того, в л¡THÍ м1сяц1 в!дносна волопсть поЫтря З'п.^увалась до 30%, що нбгатизно впливало на процес росту, розвитку i формуьання вро жаю coi.

Диначвд виробництва со)' в господарств! за 1981-1990 pp. покозуе, ч;о т!льки з впровадженням нового способу пос'ву по схем! 75—110—110—75 см Едалось стаб!л1зувати врожайн!сть Tí зерна (табл I).

У

t. Динамка вмробництва coi э колгосп! «Зоря» Братського району Микола Ucwo'i обдаст!.

Роки Площа "

га зерна, ц/га т

t-f* Лу. ЦЛИлдГ1ХС.ЗЖ<Я* . IV» .■IK^Í.-J." П. , Л

¡981 10 9.0 9,0

1982 20 14,0 28,0

1983 100 20,0 2Ü0

1984 150 12,0 480

1985 164 12,1 495

1986 500 14,0 /00

1987 270 8,7 235

1988 650 11,9 7Í4

1989 700 12,9 903

1990 445 17,0 75í>

19 9! 700 14,0 980

3.4. Фотосинтет;ична продуктивность nociels coi

Проведен! досл1дження показали, що розм!ри i темпи наростання асим1лчцК1 ьоТ поверхн! у рослин coi значно зм'тювзлксь залежно о'!Д умов вологоза-безпечечост! року. Вивчасм! фактора суттево вплиеали на Ti зС^'.ьшення. Тёк, в саредньому за три роки максимальна плеща листов (36,2-40,"5 тис м2/гл) ь1дм!чена в пер'юд кЫець цв^тжня—налив насЫня при широкорядному спосо 6i nocís'/ по схем'1 75—110—110—75 см I густот] рослин 600 тис/ra на без гербЩццному фош", що б!льше на 2,0-2,7 тис.м2/га пор!еняно з делянками контрольного вар!анту. При старЫн! росли« площа листов эмаяшуьалас*. 1нш! способи nociey забезпечували Memui темпи приросту площ! листковоТ noeepxni в онтогенез!. Так, в пер!сд кшоць ubítIhmü—налив насШ.чя макси мальна площа листково! ловерхн! складала п!дпов!/ч.о £9.5-84,0%, 96,7-83,4 i 89,8-81,2% bifl максимально! площ! у досл!д1. Аналогична залежметь зм!ни величини площ! листк!в coi' в1д cnocoSia розм!щенчя рослин на площ! Ыдли" чан) i на герб)ЦИдному фон1.

Способи nociBy, густота рослин I способи боро^ьби з Еур'янами суттезо зплисапи ! на змшу фотосинтетичного потенфалу. В середньому за три рО'<и максимальней фотосинтетичний потенц!ел 1,92 мл: ¡ м2/га , формуваг-ся при широкорядному способ! cíbüh -Пi схем! 75—110—1 i ü —75 см в пер'юд поено :о наливу нас!ния— ф1зюлог!чна зрЫсть, що б!лыие ;)а.0,42 млн. м2/га,.а5э 21,9% при пор1внянн! з рослинами контрольного ьгр!анту.

Наш! досл!дження показують, що показники vüc-c" продуктивное^ фотоси.ч тезу у рослин co'i мають налвищ! значения до почаиу фази цви!ння i в се

редньому за три роки складали 3,55-3,79 г/м2 за добу. Пщ -час цб(Т('ння) фоо мування QoóÍB у нижньому I середньому ярусах а соТ проходить змсншенкя показннкщ ЧПФ до 1,87-2,12 г/м2 за добу, або в 1,78-1,89 рази при пор;в пяти' з показниками -За першнй псрюд вегетаци П рослин, хоча площа а си м!ляц1йноТ поверхн! листк1в у цей пер!сд зб|'льшилась в í.49-1,70 оази. в перюд наливу насЫня знову Б1дмНено пГдвшценкя покззьи:-;б ЧИФ до 2,81-3,29 г/м2 за добу, /до дослгь важливо для формувапня ирожаю зерна coi.

У col до яочатку дв1т!иня накопичення cyxoí рсчовини проходить по-вольно, a HOTÍM в период цв1тшня—полного цаллву насшня йде бичъш Штенсивко. Характер отливу вивчаемих фактор1в на накопичеиня cvxo'i речозиси соею був тахим же, як ¡ на фэрмуванчя ас(1м!ляц1йно7 поверхн! листю'в. Найбшьша маса сухо! речовшш (52,14—53,48 ц/га) формувалась па дьтянках, дс сою влетали за схемою 75—110—110—75 см, а найменша (42,11 ц/га)-—на д!лж«эх контрольного варианту, щч на 19,2—22,-3% менше.

В наших. досл!джешшх максямальне накопичеиня сухо! речовшш у col В1ДМ1чено в( пер!од повного наливу насшня—початок íx ([нзюлопчно! зриость В процеп лодальшого дозревания насшня листки на роелгшлх соТ обпэ.дають, тому зб!р cyxoV речонини зменшуегься.

Для бюлопчмо? характеристики col важливе значения пронесу форм' мння симбготичного гпарату в онтогенез! рослини. Проведен) досл!дж<?ч ня показали, то утворення бульбочок на коренях coi проходить через 11—15 ДН1В теля П гтошгах сход1в, до фазн другого гр^йчастого листы. ГербГцидп по впливали на процес утворення бульбочок, проте поява легемоглобшу, тобто початок активно" азотфщеацп затримувався в 198Я роцГ на 4 лн1, % 1989 р.—на 5 дш'в, в 1990 р.—на 4 дн! при вивчаемих способах nocby.

Па них же Д('ляпкзх швчцХЩ всього проходив розпад легемоглобшу к холеглобш: в 1988 poní—ría 2—4'дш, в 19891 р.—на 2—6, в 1990 р.— нь 4— 6 дн'в пор1вняно з д(лянками. де сою виавали широкоряаиим споо собой но схеш 75—110—110—75 см. ;

При такому cnoco6i nocisy юлькють бульбочок ;Иа 1 роелгшу була 61льшою, в 1983 р.—на 6 штук або 25%, в 1989 р—нэ 5 або 26,3%, в 1990 р. —на 4 або 14,8% пор1вняно з росл mía ми контрольного napíaiiTV.

Динам1ка утворення' бульбочок була неоднакова i залежала в1д ум- 9 всгетацШного пер1оду. В биьш тзи?,фази росту i розвитку роолин щ'ль-KiCTb бульбочок, особливо активних, р1'зко, зменшувалась, так як сповыь рговався продес фотосинтезу ' i надходження пластнчнпх! речовин в ко

peni та бульбочки. KpiM того, при .cTapiiini ткашш носилюються пдрол1 Tinnii ироцесп, sikí приводить до руипуиашш иульбочок.

Таким чином, на певному maní формування сичб^ти чю«о ¿парат* поряд ¡3 нодальшим утиорсшшм бульбочок, починаетьгя íx: ш'дмнрапня В роки 3 ШДВШЦвНОЮ СОПЯЧПОЮ шсо.'1ЯЦ№Ю Í дсфм1нтом пологи, яким буп 1989 piK, коли ирнскорюються пронеси росту i ро.чнитку рослг coi, иаибьтьша кГлькг'сть бульбочок ш'дм1чепа в 61'лыи рашп" фазн, шж роки з бмьш спрнятлнвим за нологозабезпсчсчисио пегеч аидтшм псрюдо Тобто, picr i розвиток рослин, формуиания симб'отпчного апарату взаем пов'язаш. Апалопчш результата отрнмано в досл1дах Г. С; Посппано-ва (1984), А.1' О. Бабича, В. Ф. Петриченко (1991).

Проведен! нами досл1джсния показав 1. wio х'мг-'ча боротьба з бур'я г.чами знпжувала забур'янешеть coi при рядковому cnoco6i посту—иг 2 шт/и2, при широкорядному з лпжряДтями 70 см—ira 3 шт/м2 i п[ широкорядному cnocoñi по cxeMÍ 75—110—110—75 см—на 12 шт/м2, аС В1'дпов!дно на 62, 60 i 74%, то бьчьше лорпшяпо 3 д(ляпкамн коптрол кого варианту на 8, б i 20%.

..Звужишн М1жрядъ до 15 см, так i 7х розшпреипя до 70 см, а тако bhcíb rro cxeMi 75—110—110—75 см приводять до знпжепня масн бур'; híb на 18—60%. Тод! як па безгербщидиому фон!, де боротьбу з бур'; нами в пер1од пегетацй' росли« проводили па рахунпк агротехшчии операц!й. суттесе зниження .»пбур'яненоет! coi в1дм1чзчо лише при шире порядному/ cnoco6¡ по c.x'omi' 75—110—110—75 см. В серсдньому за гр роки зн'гд<с!П!Я забур'ЯИСИОСП ИОСШИ! склало 83%.

Памп гпд'.пчепо. що в широкорядннх посевах по cxcmí 75—110—110—7 см грунтова волога витрача'еться бтьш рац1ональио, особливо, в нап-б1льш крптпчп! перюди f росту i розвитку рослин coi, коли потреба в грунтоШй полоз;' р!зко зростае.

Результата досл!джень показують, що на черноземах звнчайннх легк<-сугличкових способи пос!ву, густота рослин i способч борогьби 3 бур'я-■шами впливають па змшу елемент1в структури врожаю та показтшки ¡ндпв1'дуалы101 продуктивное^ рослин coi. Так, в середньому за 19881990 рр. максимальна юлью'сть бобш (18,5—29,2 шт), насшня (33,3—53, шт.)" на од1пн рослшп, а також маса насшия з 1 рослини (7,00—5,29 г' i маса 1000 зерен (134—142 г) ш'дм1'чсио при широкорядному onoco6i nociBy по c.xeMi 75—110—110—75 см на безгербщидиому фош', що булс больше при пор!вня1нп з рослинами контрольного варианту на 2,0—5,(

I 4,1—Дв,I штук I 1,23—1,57 г та; 11—12 г. Аналогична тенденщя вилгшу внвчаеиих фактррЬ вшпчеиа на фот засюеуватш гсрб1циД1в.

Заетосуваиня розровленого способу поаву со? по ехем1 75—110—110—75 см позитивно впливад© не -пль.ки1 на темпи росту ! розвитку рослин, формувашхя фотосинтетнчного 1 симбютичиого апарату культурп, а.че й на величину ! як1сть урожаю .п зерна. Так, в середньому за 1988— I ЯРО

рр. максимальна йрожашпсть зерна—17,4—17,5. и/га—отримана на Д1лякках при широкорядному способ! посЫу по схем! 76—110—110—75 см, що бш,ше иа 4,3—4,4 ц/га, абв 32.8—33,6% портняи[о з дшяккамч контрольного вар1ан?у (табл. 2). Розширвиня шжрядь до 70 см 1 зв,.-ження до 15 см приводило до зниження зрож;.йгост! зрриа сои Так, в середнъомЧ- за три роки, зниження врожа/'щоеп зерна с»">! в]д максимально! велпчпии1 в досшд)',1 гкладало» по инрекорядному ешэеобг з м!жря*дямн 70 см в!д 5,6 'до 6,5 и/га, по рядковому (15 см)—в1"д 7,1 до 8,4 ц/га.. Тобто, в прсушлнвих умовах запрополопаний спопб розм!щенмя оослич со? на плоим мае суттен! переваги перед тра-ДдцНшими споаебами по^ву щ'еТ культура & реп'ош.

Максимальний вшет сирого протешу (41,1—41,6%)!, вдацчеио при шнрокоряднвму свособ! поаву по схем1 75—110—110—75 см на безгергЧ цидиому фош, що битыпе иа 3,0—3,5% при нор1внянн1 з широкорядна:,I споеобом иое1ву (45 см).

2. Урожзйшсть зерна со! залежпо способ!» с1вби, густот;' рос лип ! способ1в боротьбн з бур'янзми, ц/га, (серсдне за 1988—1900 рр).

Способ)! посш}' Густота рос.ипг, и .......... тис/га

300 450 600 _ 75'.

На фои§ гербщп;ив ■ ,

Рядковий, 15 см !),0 10,4 10,1 9,1

Широкорядний з м!жряддями 11,3 12,8 13,1 12,2

45 си

Широкорядний з м(жряддями и,а 11,8 11,6 11,0

70 си __ "у. -

Широкорядний по схем! 15,5 16,9 17,5 16,7

75-110—110-75 см

Бе» герб1Цнд!в

Рядковой, 15 см 9,2 10,3 10,4 9,3

Широкорядний з м!жряддямн 10,9 12,3 13,2 12,1

45 см

Широкорядний з м1жряддямя 11,0 11,7 11,8 11,0

70 см

Широкорядний по схем! 15,2 16,3 «7,4 10,6

75—110—110—75 см

Н1Р 0,5, ц/га фактора: А—0,23;' В—0,23; С—0,26; АВ— -0,32; АС—0,37;

ВС—0,53; АБС—0,74.

А—спос!б воротьби з бур'янами; В— спос1Й посту;

С—густота рослин

Аналопчиу залежыктъ високого BMicry сирого, протешу , (40,2—40,7%) встановлсио при bhcíbí col щш способом на фош гербщпд'ш та при ■звужетй Mi/крядь до 16 см, дс ni показании и1дпоы1дно складали

40.j_41,0 i .40,2—40,5%. Збмьшепня густот» рос'лнн в)'д 300 до 7Ó0

тис/ra не завжди приводила до знижешш íiMÍcry сирого протешу н i¡ насшиь

Вивчаем! факторн но ¡лзио.му ипливали. на 3óip сизого притсУпу з гектара. Так, в ссрсдньому за три роки максималыпш 3Óip сирого протс! ну 7(07—7,19 ц/ra отримаио на дшшках при широкорядному способ) rrocicy по схем i 75—110—110—75 см i густот! рослин 600, .1ис/га, то вище на 2,08—2,2 ц/га, аб(/ 29,4—30,6%. Аналоп'чло макснмалышп зб!р coersoi или 3,30—3,36 ц/га огрпмапо- при новому chocool посшу i густот i роелгш 600 тис/ra, то больше на 0,76—0,82 ц/га, або 30,0—32,3% при ríopiüHHHHi ¡3 шнрокорядшш способом nocioy.

В умивах 1пвдсппо-за.ч1дио1 и Степу Украпш основании понередннками озимо! пшепиид и польоши cíb03mííií е: чисти пар, горох, кукурудза пи силос) i зелешш корм та íiiinj культуры. Соя, як иопередник озимо! шве-ннш, мапже ие постунаеться чистому пару. 'Гак, и середиьому 1987—1990 рр. урожапшеть зерна озимо! пшениц!, шгаяпо! шсля coi, склала 48.9 ц'га, по чистому пару—47,7 ц/га. Тобто, соя бисЫ>;э широ-корядннм способом , по cxcMj 75—110—110—75 см е таким же поперед ником як i чистин пар.

4. ПРОДУКГИВШСТЬ I ЯК1СТЬ ЗЕРНА СОР'ПВ СОГ ; Р13НИХ ГРУП СТИГЛОСТ1

В уыовах швдешю-захЦиого Стену Укра'шп, де л!мггуючим факторе виступае волога, важливе mícuc в тсхнолотно.му процесс наложить ni f-.opy Еисокопродуктизних copTiB |'з ш'двивценою посухост1йк:стю.

Виччаем! с нэшому досл!д1 сорти сутгеео идазнялися по довжи> пер ¡оду i вегстацп. Так, найбшьш, рапньостиглнми в умовах periouy бу. сорти Хскра (вегетацшшй першд 96—101 дееь), Битоанжка (98—104 Юг—30 (97—103), Белгородом 48 (96—102) i Кшвська 27 (102—1 дшв). Найбитьщ шзньостиглими булп Хюрти: Ходсон ¡з периодом вегстз 130 дшв, Южанка i Одеська—124—126 дшв, що больше поршняпо стандартом (сорт Букур1я), на 9—13 джв. Сорти coi' Аркадия одесы Еваио, Юг—40 по цьому >'показнику були на piBiii стандартного сорту

За период 1988— 1U90 рр. м-длоимальну врожаГшЬгь зерна—16,8—17,8 ц/га забезпечнлн сорт Южанка i Аркад1я одееьжа, то бичьше при пор1внянн1 ¡3 сортом Букур1'я на 4,7—5,7 ц/га, або на 39,0 — 49,0% CyrreBi прироста врожаю зернам со! а роки дослЦжень забезпечнлн сорти Ходсон, Еванэс, Белгородська 48 I Альта!р, що 6hwj.:s !ядпоа1дно на 1,9 ц/га, 2,2; 2,7 i 2,2 ц/га, аио на 16,0%, 18,0; 22,0 i 18,0%. Ранньо-стигл1 сорги 1скра, Б1лосп1жка i Юг-ЗО забезпечуиалп' суттевс знпжеи-ня pi-зня врожайност! зерна co'i в умовах репону.

ПаШ1 доелтдженпя показують, що у сорту Аркадия одсська були найвнщими показники BMicry сирого протеину в зерн! 39,72% та öiö.no пчпоГ noBiiouimiocTi ii зерна по ¿¿»^кислотному. складу (табл.3).

5. ПРОДУКТИВШСТЬ I ЯК1СТБ В РОЖАЮ СУМ1СНИХ ПОС1В1В

¡о^курудзи з соею ha ciuioc залежно В1д спосоыи

ПОС1ВУ I ДОЗ ДОБРИВ

Ь'ивчення особ'дивостен формування врожаю кукурудзи гЮриду ДЫпровсъкий 273 MB i co'i сорту Аркод1я одеська в чистил i сум'ош noeißax залежно в1д( способу1 пос1ву, та доз добрив показуе, що в ссртд ньому за 1988—1990 рр. максималышй 361'р cyxoi речовшщ був при noeißi кукурудзи й чистому noemi (табл. ¡4). Bei способ» nocioy кукурудг-

1С

3. Амшокнслотнпй склад зерна со\', % в сух1й рсчовши (1988— ■1989 рр.;.

—---------------~--- ——-----— ------ СОРТИ "

АмШокнслом Южанка Белгород- Букурш Аркадия

ська

Протсш, % 35,14 " 34,28 ~~ 29,98 ' 39,72

Л ¡зим 2,73 2,55 2,27 2,45

Пстндин 0,75 0,76 0,66 0,71

Аргшш 2,49 2,07 1,69 3,03

Аспарашюва кислота 4,98 4,50 3,61 5,30

Треонш 1,57 1,48 1,23 1,68

Серщ 1,36 1,23 1,10 1,68

Глутамшова кислота 4,81 5,43 4,36 6,81

Глщин 1,88 2,06 1,71 2,28

Аланш 1,38 1,24 1,07 1,50

Щетин 0,45 0,32 0,59 0,81

Валш 1,33 1,51 1,28 1,64

Метюнш 0,41 0,38 0,36 0,45

I золей дин 1,60 1,44 1,19 1,61

Лейцин 2,74 2,50 2,21 2,85

Тфозш 1,25 1,11 1,00 1,24

Фешлалашн 1,66 1,61 1,42 1,90

Трттофан 0,33 0,30 0,26 0,33

Прол1Н 2,34 2,85 2,08 2,64

з соею в сумюних' посшах забезпечувалн зннжешш врожаю. Так, прл внесенгп 30 т/га гною 1 1190Р90К90 зб1р сухо! речовшш на ,першд, зби рання 1) фаз| восковоУ стигпост\ кукурудзи склада» 91,8 ц/га, тод! як сыужковни пост- з чергувашшм шести рядкш кукурудзн 1 шести рядгии со? забсзпечпв 81,7 ц/га, що мснше на 10,1 ц/га, або 11%. Аналопчя» залежшсть вдо^чена при ¡ншпх способах поа'ву кукурудзн 1 со'1 в су м;сних послах. Нзйкращ! результат по збору сирого протеУчу (6.05—6,17 ц/га) забезпечив посга з чергуванням шести рядк1в кукур/д зи I п'яги рядк/в со)' по схем'1 75—110—110—75 см. Питома вага соУ по запропонованш схем'1 складала 18,2% в загалыюму збор1 сухоГ речовшш, ЮД1 як при ¡нших вариантах спостер1галось з ниження цього показникз при двох фонах морального живленчя.

6. ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ ВИРОЩУВАННЯ СОК НА ЗЕРНО В ЧИСТИХ I СУМ1СНИХ ПОС1ВАХ 13 КУКУРУДЗОЮ НА силос

Проведен! розрахуики показали, що найбЬьший умовно чистий прибу ток—464—545 крб/га на фон: гербЩид!в I 479—573 крб/га на безгерМ цидному фот забезпечив широкоряд^нй споиб пос!ву по схе^ 75—110—110—75 см при густот! 450 1 600 тис/га рослнн. При цьому

4. 36¡p cyxoí речовини кукурудзи Пбриду Дн1прозська 273 fCB'i coi сорту Лркад1Я Одсська в чпстих i cyMÍcnnx nocieax, його структура i як!сть; ц/га (ссрсдне за 1988—1990 рр.)

Суха речопина

BapiaiiTii досл!ду

30

ütl.O-го

в тому Ч-Л1

к-даа соя

к ор- tlep> ucpil -

Соя в MOÍii трапн. равн.

уро- од li- '¡po- и р-ну

жа5 li и Hl te! и в 1 к од т

'Sltiflfcíl ZäÄ* Fb-J

т/га пюю плюс N90P90K60 91,8 — —

23,2 9,82 7,31

Кукурудза, чистки поав 91,8 Соя, чнстий пос1в 23,2 —

Один рядок кукурудзи плюс один рядок со!" 58,1 48,3

Два рядки кукурудзи плюс один рядок со'1 70,1 68,8

ЕШсть рядкт кукурудзи плюс плеть рядюв со! 81,7 67,5 1 1,2 Кукурудза плюс соя п 71,4 63,6 7,42 один рядок '

Шю^ь рядк5п кукурудзи

ПЛЮС п'ять рядмв С01 ПО СХСМ1

75—110—ПО—75 см 81,8 66,9 14,9 18,2

30 т/га гною плюс Ш35Р135К90

100

16,9

9,60

17,1 10,4

87.3 18,5

54,8

72,0

75.4 66,2

5,15 50,0

3,40 131

4,32 7S.S

5,08 70,4

6,05 80 2

4,49 67, V

75,5 6,17 81,7

Кукурудза, чистин nocin 11,0 110 — — 103 6,61 64,i

СОЯ, ЧЖ'ТПЙ HOCiB 25,6 — 25,6 100 20,2 3,97 197

Один рядок кукурудзи

плюс рядок co'i 74,3 62,3 12,0 16,2 68,0 5,68 83,1

Два ;рядки кукурудзи

тлюс один рядок co'i 87,4 78,6 7,67 8,78 80,8 6,06 74,9

Шсть рядкт кукурудзи

[Л юс ШЮТЬ рядкт cot 86,7 72,4 14,3 16,5 80,1 6,54 8i С

Кукурудза плюс соя в 81,0 73,4 7,65 9,44 75,4 5,37 7!.2

)ДШ1 рядок

Шсть рядтав кукурудзи ,

иное п'ять рядкт ro'i по схем!

'5—110—1 ГО—75 см 92,3 76,7 15,6 16,9 85,9 7,18 83,6

соб!вариеть I ц насшня складу на фоп1 гербщпдш 15,1—13,9 крб, тод1 як на бсзгсрбнгидиому фош—13,5—12,1 крб. Па. цих дшшках pineiifa рентабельное^ складав шдгюшдио 198—224% i 234—273%.

В сумнчшх носшах кукурудза з соею на силос иайбичьш ефектившш був iiocíb з чергуианням шести рядкш кукурудзн i п'ять ряд!в coï но схем; 75—110—110—75 см па обох фонах живлешш. При цьому способ! nocÍBy у.мовно чпстий прибуюк складов; 159—228 крб/га, собшартггь I ц перстравиого; протешу—52,9—46,8 крб, piBciib рснтабслыюсп — 48,8—67,9%; па дичинках чистого nocisy кукурудзн ц; показчики 6y,-i¡i еЩповщно—90—191 крб/га, 61,2—49,6 крб/ц i 28,6—36,8%.

. ; висновки

PiCT, розвнток i формупапня ирожаш coï в умовах швдснпо-зах1д.: ного Степу УкраУни на чорнозе^эх звичзйних легкосуглинкових у знач н:й viipi вмзначаються вплипом сгособи: nocir.y., густоти рослин га способов боротьбн з бур'янамн, а також пдротсршчннми уловами, я'<1 складаються в пер1од Bcrciauiï рослин.

2. Строки пасгапня фаз poery i розвитку у coï занижали шд температурного режиму. Ш1'ро:<ср"лни.'' tiocío с1вби coï по cx.ímí 75—110—110—75 см з густотою росдип G00 тис/га забсзпечуе збтлыдения внсотн рослин на 4,6—8.4 est. к1лькост| бобш па них—па 4,3—5,0 масн пасннш з I росли.-и—на 1.60—1.64 г, маси 1С00 нзсжин—на 11 — 12 г. висоти прикрепления нпжш'х боб1в—на 2,8 —3,3 см.

3. Збгльшсппя. густоти рослин coï до оптимально! , приводило до змеч-L'temiff лпсткового añapa гу, одЫеТ рослшш, одаак загальиа нчощл i i листкч'в на reivTapi збшьшувалась. При широкорядному способ! riociny по c.\ev3 75—110—110—75 см i густо ri рослин 600 тис/га вдончеиа па и-б\лъшц плота асшпляшнпсл понерхш, лпстюв (38,8—40,5 тис м2/га) г, пср1од кшець нвтипя—налив насшня, а до фази повного наливу наеп-ня площа лнстя з.мепшуеться до 36,0 тис. ,м2 /та.

CnOCió nocicy г-црпятлнво Д!€ Па ШДНШЦСШШ фотоснптстичпо'/ Д1ЯЛЬПОСТ1 рослнп coï, тоД1 як загущения, нсзалежпо В1'д способу боротьбн з бур'янамн, знпжупало чистоту продуктпшисть фотосинтезу. Напбшыш показняки ЧПФ вдойчеш в перюд сходи—початок цвшнп? Í3.64—3,82 r/.v2 за добу) на д'лянат-- без зазтосус- ;ня гирб1цчд1в 1 nociBi coï по сх.ем! 75—110—110—75 см.

4. Застосування широкорядного способу nociny по cxcmí 75-110 110" ^ см спрняе паколпчснпк* сухо! рсчовшш, що зумовлено бьтьш рацюналышл впкористаниям :рологн i пожпвнпх речовнп ¡з грунту.

Ь. В уловах шадеш10-за.\|дного Степу Украши па черноземах звпчап них легкоеуглпнковпх часто велик! втратп врожаю зерна coi обумовл«т забур'япешстю i'i iiocíbíb. При iiocíbí coi iio cxcmí 75—110—110—/5 см розроблешш комплекс агротсхшчних прийоmíb в серсдньому за ¡988-1'J'ju роки, спрняв зиижепшо киькосп бур'шйв на 83%, ix мае» на 59%, щ.; створювало спрпятлив! умови для росту i' розвитку рослпп, а також формувания Ix врожаю. i .. ,

й. Панбкчьншмп засм1чувачамн hocíbíq coi е однор1ч1п злаков1 бур'яич 3 року- проведения досш'джень забур'янен1сть Vi nocisie цими видами бур'яшв складала 63—857о в1д загально! ix киькосп. ArpoTex]ii4ui опе ради при cin6i coi по cxcmí 75—110—110—75 см спрпяли зппжешто Ki.iu-koctí злакових бур'яшв на 87%, лободп 6i.ioi—на 67%, щирищ запроси иутоГ—па 71%.

7. Споптпши форми рнзоСяума в птдешшх середиьосуглппковпх грутг-(цедил Степу УкраТни практично в!дсутн(, тому йульбочки на кореняк со; утворюються ттьки при жокуляцп насшня ризоторфнем. Максимальна юлыость i маса бульбочок у coi впяплеиа в перюд утвореппя зелепнх 6oCíb—kíneub цвпшня. При nocini coi по cxcmí 75—110—110—75 см на бсзгерГл'дидпоыу фоШ и цей перюд в серсдньому на 1 рослшп бу.ш

25—28 бульбочок; перюд загалыюго chm6ío3v скллдае 79 дшв,'актнвного-Г4.

8. В1«ористання розробленого способу nocisy coi по схем! 7Ь-1J0-110-75 см забезпечуе в серсдньому' зг 1988—1990-рр. отримання максимального врожаю насшня 17,4—17,5 и/га; що вдаотдно больше па 7,0—7,1. 4,2—4,4. i 5,6—5,7 ц/ra, при nopiBiinimí з рядковпм i шпрокорядшш способом nociny ¡3 м1жряддями 45 i 70 см: Даипй cnoció поЫву coi за-Оезпечуе dmíct сирого npoTeiiiy в зерш coi до 40,7—41,6% i зб)р сирого npoTeiny до 7,07—7,19 ц/га.

9. 1з вивчаемпх агротехшчипх прпйои'т найважлнвщим' у формувашп врожаю зерна, coi е спос!б nociny, üotím густота рослпп i cnoció боротьб;: з бур янсму!. Доля частки цих фактор!в по роках досл^джень математич по оцшепо сл1Дуючпми штерваламн величин: .'cnoc¡6 nocisy—68,1—

91,9%, густота рослии 0,8—7,1%. cnoci6 боротьби з бур'янами—0,95—0,21 %

10. НанбЬьшу ' црожашисгь зерна 10,8—17Д и/га и умовах швдшшо-гахщиого Стрну Украшн забезнечшш сортн Южанка та. Аркад1я одесь-ка, що б1Л"з1ие при пор'1энянн! ¡з стандартом (сорт Букур|я) на 4,7—5,7 ц/га, ,а0о на 39,0—47,0%, При цьому шдшнцуьтьея бюлопчна цшшсть б)'лк1в> Сума аминокислот складала 340,9—392,1 г/кг, в тому числ! пеза мпшнх 152,9—165,1 г/кг, що бьчыне стандарту (сорт Буку>ля) lia 23,9—33,8%.

11. Продуктившсть ¡ ЯКЮТЬ ,сух«сних 1IOCÍBÍB кукурудзц i со) ЗаЛС/Kf.lT, В1Д роЗМШГСННЯ КОШЮИСПТШ i' доз добрив. При nociBij кукурудзп i COI

в одни рядок cysiicni iiocíbii забезиечнлп зипжепия збору cyxoí речошш: поршняно з чистим поедом кукурудзн на 32,5—30,7%, збф перетравпоге протешу—на 14,0—16,1%; при nociui coi rio cxcmí 75—ПО—110—75 ел зипжепия збору сухо! рсчовшш складало 10,9—16,1%, а перстрашюго протешу збьтыпепня на 8,6—19,8%.

12. Апал1з CKOHO.MÍ4IIOÍ сфекишпосп впвчаелшх npniioMiis показав, що nocís со! по cxcmí 75—110—110—75 см па безгербщидпоыу фот забезг чуе умоино чяетий ирнбуюк 527—573 крб/га, собшартк'ть 1 д зерна 12,1—12,7 крб, а також наибиышш piaoib рептабельпоси—255—273%.

При су.мкшму внрощуваиш со! з кукурудзою па силос уыоано чисти прибуток складаа 159 крб/га. на Фон: 31) т/га гною Н90Р90К60 i 22 грб/га на фон! 30 т/га гною плюс H30P90K60, а собшарт;сть одног центнера перетраииого протешу в1дпов]Дно—52,9 i 46,8 крб., що бпьи на 19,4—76,6% i менте' —на 5,7—3,6% при пор1вняшп з чистим nociB' кукурудзн.

ПРОПОЗИЦП ВПРОБНИЦТВУ

Нг ochoi;; результата! польовпх i лзбораюрпих дослщжснь !х скс Mi'iíiui оцшки, а також виробиячо! персы!рки внрощуванпя со! па зерп чпетнх i cymíchiix nociuax з кукурудзою на силос в умовах п1вдешю-зал ного Стсиу Украшн рекомгпдуеться:

1. Сою па зерно в умовах^ швдешш зах!дного Стену Украшн на чор "пах эБНчиГших лескосуглпнкових висшатн без гшкориетанпя repCiiv широкорядиим способом по cxcmí 75—110—НО—75 см i густот! рос 600 тис'га з застссуьанную i;o<n;i®«.cy агротечнКг!их опсрацЮ по доге, sa nocioajin в перюд вегегацп рослии.

2. При пирощувапи) coi na зерно и умоиах швденно-захиного Степу Укра'иш, поряд ia раноиованпм сортом типу Аркад!я одсеька шит.кан сорт Южанка, яка забс.чисчила напбыышш pineiib врожанносп зерна —17,В ц/га i внеоку бюлопчну nouiiciiimicn. ói.T'a.

3. При впрощуваши кукурудш i coi п сумнчшх nocí i] ах на силос ви-користовувати смужковий снос i б пос1ву при чергуианш G ррдкш кукурудзн з мифяддями 70 см i 5 рядки» i по счелм 75—1 Кх--110—75 гм ¡t внесениям 30 т/га гною плюс 11 l'r; Р 135К90.

Список друкованих працъ тем1 дисертацп;

1. Дро'"Птьы:> М. О., Ci4Kap В. I, Внрошупалня coi на сухо долг / / Тсхшчш кулптурн,—1989,—N»1—С, 22—23 (на рос: mobí):

2. Дроб1т,ько М. О. Досв!д впрошувапня со/ пи зерно в колтоим «Зоря ><"0му1пзму» Братського району МнколаТвсько! oóisctí (Тсэя допотден наук, вггроб. конф. по внрощ., перероб. i викор для nupi-игсшш нроблеми бй-жа та роc.vmiioi олй'—Вшниця.—1990,—С. 55—>-'J (на рос. itoni).

3. Дроб1тько М. О., Безгербщпдна агротехшка coi / / Тсхшчш культури—1990—№3- С, 25 (на рос. mobí).

4. Дробш.ко М. О., TopiuniiH I. С. Соя без гербщпдт / / 1нформашй нни листок,—Кш'и: Укршформагропром,—1990,—4 с.

Ь. Дробтжо М. О. Безгербщн/Ла технология шфошуваппя coi / I TexHiMHl к/лыури.—¡992.—№ 2.—С. 26—30 (рос. mobí).

6, Дробпько М. О. ГНдбф coprin—важлива умова формунанпя висо коТ продуктивности nocÍBtB coi' в умонах П1вдия Украпш (Тези допо-В1дей Исесоюз. симпоз1уму: Сучасш аспекта виршеппя нроблемн збичьшешш pecypciB i шдвищення сфектнвпог'т!, впкористанпя рослнн бика.—Вшшщя,—1992.—С. 47 (на рос. mobí),