Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Радиоэкологическая оценка рационов с разным уровнем микроэлементов как способа снижения поступленияцезия-127 в организм жвачных.

ВАК РФ 06.01.15, Агроэкология

Автореферат диссертации по теме "Радиоэкологическая оценка рационов с разным уровнем микроэлементов как способа снижения поступленияцезия-127 в организм жвачных."

сЧ*

ДЕРЖАВНА АГРОЕКОЛОГ1ЧНА АКАДЕМ1Я УКРАТНИ

На правах рукопису

РОМАНЧУК Людмила Дона-ивна

УДК 574.2:030.22/28.087.7

радюеколог1чна оц1нка рацюн1в 3 р13ним р1внем м1кроелемент1в як засобу зниження надходження це31ю-137 в орган13м жуйних

г, г , /Г™ т * - " • • — ^ / ^

06.00.32 — еколопя

06.00.16 — гсдавля тг.арин ! технолога корлнв

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступеня

кандидата альськогосподарських наук

Житомир — 1996

Робота виконана на дослщшй станци Державно! агро еколопчно! академп Укра1ни.

Науков1 кер1вники — доктор альськогосподарських наук, професор, член-коресполдент УААН Славов Володимир Петрович, доктор с1льськогосподарських наук Карпусь Микола Михайлович.

Оф1ц1йн1 опоненти: Доктор бюлопчних наук, академж УААН Притер Борис СамШлович, кандидат альськогосподар-ських наук Савченко Майя Григор1вна.

Провщне тдприемство: Вшницький Ыльськогосподарський ¡нститут.

вчено! ради Д. 120.71.05 при Державнш агроеколопчнШ академп Украаш за адресою: м. Житомир, Старий бульвар, 7.

Просимо взяти участь в засщанш ради або надшлати вщгук на автореферат у двох прим1рниках (зав!рених печаткою).

3 дисерташею " ~~

Автореферат

>

Вчений секретар спец1ал130ван01 вчено! ради,

кандидат альськогосподарських наук

М. М. В1НН1ЧУК.

-f-

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность дослхокеиь. Для зниження цадхопження радгопёвт в органхзмх ciльськогоспоцарських тварш i твариннипькхй продук-nii важливу роль eiairpae оцтим1зап!я живлення,зокрем& мхнераль-ного. Велико! уваги заслуговуать питания використання мхкроеле-ментхв, особливо в 6ioreoxivi4wrx зонах э икзьким ix bmictom в грунт I i рослинях. Це стосуеться насамперец cerioHy Пол1сся Укра!ни. Кецостатне спояивання мхкроелементхв, пов'язане з ix дефпштом з кормах, Boni, призводиТь до неправильного обмхну речо-вин в органi3Mi тварин, розвитку патологхчних явиа, пiдпиаення ■ коефпйснта переходу ра'цгогеэхю в органхзм, до яовепено досл1П.ами В1тчизняних вчених /Судаков H.A. .Береза В.1.,1978, Клптенко Г.Т., 1980, Карпусь М.М.,1988, Ilpictep B.C. та iH.,I99I, Славов В.П. 1992/. Ця ситуапгя ие бгльш усклацнилась в п1слячорнобильський nepion, оскгльки агротехнхчн: захоци були проведекх на забрудне-нях рац{онукл1дами пдощах, грунти абагатились такими елементами, як калмпй та калгй, i в!цпов1цно збтльшився ix bmict в рослинах ! рахионах тварин, а засвоення мхкроелементхв /марганш.гинку, кобяльту, йоду, Mini/ в opraHisi/i тварин яначно обмежилось.

Тому застосування при год1влх тварин добавок, якх в своему склапд м1стять ыйнеральн! речовини, е реальним шляхом розв'язання проблеш мхнерального живлення, шдвшення продуктивностх тпярин i зниженйя вмхсту рац10нукл1д1в в продукт г. Однак використаяня них добавок можливе лише пгсля вивчення ix ди на органхзм тварии в умовах хрон1чного впливу малих доз радхапи i потребуе експэри-ментального обгрунтування. При пьому заяливо дослгдити загальнх закономхрностх метаболхзму рад1оттез1в в органхзм1 тварид i иеха-н1эми вивхльнення рац^нуклхцхв з корму в конкретних вгддхдах шлунково-кишкового тракту та ix трансформап!ю в ироцукгпю тварии-нигггва в залежност{ Dia рхвнхв м1кроелементхв у рагхонах тварин.

Мета цосптотень. Метоп наших доелiотень було вивчити вплив рхзних pinHiB м1Кроелемент1в мт д{, пинку, кобальту, Роду, марганца а районах жуйких на метаболтэм paeforasin в 7х оргатзмх, проиеси обм!иу основшгх поживних речовин, молочну продуктивнхеть, вхдтворювальну здатн1сть корхв та життездатн{сть приплоду в умовах тривало! дН иалих доз радгаш! i дати радхо-екологхчну оиЫку panioHiB.

У завдання роботи входило цослхцження

- основних агроххьпчних та рацхоекологтчних показник!в грунту;

- вмтсту мхкроепемешчв у кормах.та забезпеченостх ними потреб корхв в зимовий та пасовищний перходи в залежностт В1Д IX ф131ологхчного стану;

- впливу рхзних рхвшв м!кроелемент1в /Си,Лк, Со, I, в районах жуйних на основ! эакономхрностг обмгну радхогтезш в организм! тварин, вивхльнення рацгопезгю з кормгв та розяеплення сухс! рзчовини е рубт жуйних;

-впливу на перетразнхсть основтгх поживних речовин, баланс пе31Ю-137, азоту, калыпю, фосфору в аргашзмг кор1в, !х в1дтворювальну здаттсть;

- IX впливу па молочну продуктивность та якIсть молока, яоефхихент переходу иез1г>-137 13 ратону в молоко;

- впливу рхзних р:вн1в виаевказаних ¡Лкроелемент1В на бхохийчн: та умунозюг'шш показники кров: тваркн.

Наукова новизна роботи. Вперше в умовах постхйного нацхопжен-ня рап10кукл1ц1В в орган13м тварин встановлонх основш закономхр-ност! /параметои/ накопичення та вивецення пеэ го-137 13 организму куйних тварин в залеяност1 В1Д рхвня комплексу мхкроелементхв. Виявленг ссобливост} вивхльнення 1тзза-137 в рубгп жуйних тз тради-пхйних рагнонгв зони Полгсся I одеряаш цанг вплкву його на пронеси травления в рубгь Встаиовленх ргвняння регресхй'прогнозузання вмхсту рзцхопезхю в екскретах в пертоц накопичення та вивецення в залекноетх в}д початку I кхния згодовуЕакня оабруднених радхонук-лхдаыч кормхв. Вхшчений вплив р1зних рхвгйз м1кроелемент1В на мзта-болхгм радхопезхю, лроиаси обкину, ыолочну продуктиБНхсть, ^кхсть процуг-шхх, вхцтворюзальну здатшсть та деякх показнкки резистентности органгзну корхв рхзного ф1310лоНчного стану т цана рац^еко-логхчна опхкка таких ряг'юнгв.

Науково-практичне значения роботи. На основ! еяспсримзнтальних дослгхскемь да:;э радхоекологхчна I зоотехгпчно оптика рашошв .телочт них корхв з рхэшгм рхвнем мгкроелементгЕ-. Розробленг уетодичнх рекоменцапгг ЦОГ1%годовуванш мхкроелементхв в зснх радхоактивного аабруцнения с1льськогосподарсы:их угхпь,

Реал1зап1я результатов дослхд/Кень. Результата дослхчяскь впровавденнх в КСП хм. Чапазва Коростенського району та КОД тм. Шевченна Народипького району Яито«ирсько1 областг.

Апробатпя роботн.. Матертали цисертапхх допсв^ались на Мгашародн1Й конферении / Хяркхв, 1995/, Мхжнароднгй конферении " Украша в свхтовйх зеиелытх.продавольчих \ коржвих ресурсах I економхчних вхпносинах" /В1ннипя,1995/, Радг молоцих вчених Державно! агроёкологхчног академи Укра!ни. Основний змхст роботи викладено у наукових прапях.

Структура т об'ем цисертаиЛ. Д*серташя виклацена на /б/ сторхкках мзпинописного тексту, мхстить № таблигй, ¡¿О малинки , доцаткхв I складаеться 13 вступу, сгляцу Л1тератури, матерхалу та методик цослгщень, висновкгв та практичних пропо-зиптй, списку внкорясггшот лхтератури, акти варовапження в

ВИрО£)НИ1ГГВО.

2. Матер1али та методика досл1Екень.

2.1. Методика вивчення агроххмхчних I радхологхчних показншав грунту.

Дэслгпження проводились в КСП хм. Чапаева Коростеяського району та КСП 1м, Шевченка Нароцииького району Житомирськох об ласт I. ЦгльиЛс.ть забруднення територп радхохтезхем 74 - . 333 кБк/ кВ.м. Для визначення агрохтмхчних властивостей грунту, розрахунку косфгнгснта переходу прз{п-137 у пасовшшу траву з цглянок плопеа I кэ.м ¿бирали середнх зразки грунту у шар! 0-20 см. За загальноприйнятими методиками в грунт! визначали вмхст гумусу, рН, гхдролгтичну кислоттсть, суму вбирних основ, рухом1 форми фосфору, калхп. Коефхшент переходу пез1ю-137 у фгтомасу рослин розраховувався як вхдношення питомог активност£ сухох речовини рослин до щЬчьност} забруднення радхонуклхдом грунту : КП = /Бк/кв,м /: /кБк/кв.м/,.. . .

2.2. Методика вивчення !.:етабол!зму рад!опезгаУ . жуйних тварии

Екепериментальн1 доел хищения проводились в умовах учбовох ферми Державно! агроекологхчно! академи Укра!ни на кастрованих бичках-аналогах чорно-рябох породи з великою ф1 сто луг рубгтя методом груп-пёртодхв / табл. I/.

Годхвлю 6ич1с:б у вс1 перходи проводили згхпно з норками В1Та /1985/ за виклпченняы мхкроелементхв" / Си, сДЫ^ Со, I/. В перший перхоц тварини утримувалися на схно-конгентратному " чистому" раптон!. В наступи перходи. "чисте" схно апм}н)>ли

-ч-

Табляпя I

Схема досл^ду на ф1стульованюс битках

Рашони > "чистий 'f . "забруднений" !"чистий

Перходи досл1ду 'flinro- !уовчий . f 1 ■накопи-'чення ! Дкнамхчнох ,рхвноваги i i ,Виве-•цення !

1 ! 2 ' 3 ! 4 ' 5 1, 6-

Рхвень м{кроелемент1В, % до .потреби • 100 100 100 115 130 100

Тривалгсть периоду, дн1в 10 21 7 15 15 Г7

на "забрупнене", питома активность якого по neaii>-137 становила 1500-2500 Бк/кг. В п'ятий nepion /виведення пхдцослхднх тварини булк переведен! на "чистий" рапхон. /

: Дня вивчення особлйвоотей рублевого харчотравлення у тварин поденно вгдбирали bwict рубия у нижних вхддхлах по всьому об'ему в кглькоег! 1000 мл. Вивчення ввидкостг вивтльнення пезгю-137 та розщеплення сухог речовини корму провопили за допомогою нейлоновых xineimis / Данияенко И.А..Пасхчник Г.1.,Славов В.П.,1970/.

2.2. Методика проведения науково-виройничих nooniais

Науково-виробкич t дося!вд иодо вивчення в оливу pi зних ртвтв ы1кроелемент:в на баланс пез хю-137 в оргашзмх тварин, вхдтворю-ваяьну зцаттстькпр1в та життездатнхеть приплоду, обм1н речовин, иолочну прсдуктивк1сть та якхсть молока та вмхет пез1ю-137 прот воцилися в КСП 1м. Чапаева: Коростенського району та КСП хм. Шевченка Нароцицысого району Яитомирсько! облает! на дхйних коровах чорно-рябох породи, сформованих в 3 групи по 8 голхв у кожнхй.

Рашони для теаркн склацали sriiwo 8 нормами BITa /1985/. Схема дослШв наведена в таб.тигл 2.

Тварини отримували госпоаарський рапхон, абалансованнй яодо seix пеживннх речовин. Додатхово до основного рашону коровам згодовували солх мхкроелементхв : 1-й rpynf до 100 % потреби, 2-й i 3-й - на 16 i 30 % виде, ни норм» ВЙа /1965/.

Таблипя 2

Схема науково-госпоцарських цослгдгв на сухостхйних i цхйних коровах

Групи тварин

Порода

Кглькхсть ' ГОЛ1В |

Умови гоц!ВЛ1

2 3

чорно-ряоа

чорно-ряба

чорно-ряба

8 Основний panioH /0Р/,ргзень

м}кроелемент1в згхцно.з погребами - ICO %

Q ОР + пхдвищений ргвень

м1кроелемент1в - 115 %

8 ОР + гпдвищений рхвень

м^роелементхв - 130 %

Для вивчення перетравностх поживних речовин, балансу гезхю-137, азоту, калыпю, фосфору, визначення коефппент1в переходу рад{онуклгдгв у молоко було проведено б баланеових дсслхдгз у зимово-стхйловий перход / через MicHirb гпсля початку згодовування солей мхкроелемен?{в/, а наступиi балансов! дослхди - в л!тньо-пасовищний пергод ка другйму та п'ятому М1сяпях лактаттхг.

OCmíhhí аосл1ДИ проводились за пето дикою,' описаноп 0.1.0всянн1ковим / 1976/.

Облхк молочнох продуктивности KopiB затйснювався два рази в мхсягъ протягом двох сум 1жних пнхв за результатами контрольнкх удо!в.

Кров BÍU п1дцосл1дник тварин оцеркУвали з яремно! вени за I годину до год!влЬ

Анал13 kopmíb, калу, сеч!, молока проводився за загально-лрийнятими методиками, питсму рад1оактивнхсть пвзш-137 визначаяи методом гамма-спектрометр}! на анал}заторг АМА-ОЗФ.

Коефхшент переходу ггеэтю-137 з рттгону в молоко /Ки, >:ень/кг/ розрахоьувався ях в i шошекня контентрахи! рад!онукяхду з молот /Бк/кг/ до floro денного надхопження в склад! ратиону /Бк/день/.

Одержан! результата дослхцяень обробленх б1ометрично за уе-тсдиксп H.A. Плох1нського / 1&9/ калькулятором Мк-61, а та кож за допоыогою програм "

I

РЕЗУЛЬТАТИ Д)СЛ1ДОНЬ

3. Рац1оеколог1чна характеристика грунт!в у.район} проведения цоел!отень

В район! цослгщень перевзжавть цврново-п{дзояисТ1 суп{щан{, малогумуснл. грунти /табл. 3/. Щгльнтсть забруцнення в КСП 1м.

• Чапаева була в межах 74 кБк/кв.ы., кислотность грунту-6,5+0,2, гхцролхтична кислотность - 0,6 + 0,01, вм!ст рухомих форм кал1ю-10,2+1,5 мг/ЮО г грунту, коефгтент переходу ттез1ю-137 б корми становив 0,43Т),77$, ш!льн{сть забруцнення энахопилась у ' мехах 333 кБк/кв.м. кислотность грунту - 6,6+0,3, пцролхтична кислотнгсть - 2,2+0,08, вм)ст рухомих фор» кал}» становив 6,6+0,3 игЛООг грунту, коефгшент перехоцу-0,29 +0,33.

Табливя 3 Агрох}м1чна характеристика грунт!в

Показники

,КСП Iм.Чапаева •Коростенського . району_

,К0Л хм.Шевченка Народипького _1_району_

■ |м!п (мах |М+н ,м1п |Маг ,и+я

ГУМУС, % 1,1 1,7 1,3+ : 0,08 2,4 2,9 2,7± 0,6

рН ' ;■■ 6,3 6,9 6,5± 6,3 7,1 6,6t

Гт^ролгткчна кислотн!сть,м-екв 0,3 I, I 0,6+ / . 0,'01 0,3 2,8 2,2+ 0,08

Сума вбирних основ,м-екв 8,6 9,8 9,3+ , 0,'2 8,4 9,4 8,9+ о;г

Азот, мг/100г . ^ 2,8 0,3 2,9 5,5 3,7+ 0,5

Р С , игЛООг 7,6 13,0 9,4+ 0,6 2,5 13,8 7,6+ 115 .

КО, мгЛООг • « 5?7 . 19,0 10.3+ 1,5 . 4,3 7,8 8,6+ 0,3

Ц9э1Й-137,Бку'кг 246 509 398+ 67,9 494 1169 892+ 123,1

Акти5Н1Сть пассвкщно! трави, Бк/ к.р 106 ЗУ2 269+ 47,6 143 385 294+ 51,3

Коефтнхект переходу, % 0,43 0,77 . 0,54+ 0,03 0,29 0,33 0,31+-. 0,03

Таким чином, забезпечен^сть грунту пшивними елементами

/ ItC Р2°5' / дещо виша середнix показникхв. Величина oömih-но? та" Г1прплгтичног кислотност!, а також ступгнь насиченостг основами понятно вхцр1зняетъся Bin покаэнидхв для грунтiв Прл1сся i бхльт в1шюв1цають грунтам зони Лхсостепу. Це пояснюе-ться ран iте про?еценою дезактиватиеп, при як1й дози ванна у перерахунку на 100 $ СаСО доходили до 8-10 т/га, i, як насл!-док, помхтно эменшився вм!ст рухомих форм мткроелементгв / Си, Со, I,/irt/ в грунтах, а йщховхдко i в рослинах. Це в основному обумовлюз дефхпит panicHiB тварин ка мгкроелементи / таблица • 4/.

. " - - Таблипя 4 '

Забезпеченхоть раптон!в Kopie основними иткроелементами /мг/кг cyxof речовини/

!Оптимальней ! Фактичний вмхст в кормах

BMicT в ' _

!кормах ! ,

М}кроелементи ^ г Л30"*5 * |"Дзслхе2

t сухо- '|лакта, сухое- ' лакта-t сухо- , лактап. ст1йн. цхйний тхйний тййний" стхйн. • перход _fnepion'neptoS пер10ц!пер{рд1пер10 д!_

М1дь . • 6,9 7,2 3,5 4,1 4,1 4,8

Цинк 35,1 . 48,0 19,7 -29,3 21,4 32,2

Марганегь 35,1 48,0 26,0 • 43,2 24,9 45,6

Кобальт 0,54 0,56 0,11 0,27 0,29 0,25

йод 0,54 0,64 0,22 0,27 0,22 0,25

4. Особяивостг метабол!зму т?езЬо-137 у яуйних . '

в залежност{ вхц рхвня минерального яивлення

Умовк годхвлх та утримашш пхдцосл1днкх бичкхв. Biunoeiiwo до методики дослхцжень рашони П1дд6сл1дних тварин складалась тз с}на злаково-ргэьотрявного / 7,4+7,8 кг/, склссу кукурудзяио-го /4 кг/, зерносумшх /2,5кг/, меляси кормовох /0,5 кг/. В структур! району rri корми займали В1дповхдно 47,5+48,8%, 11,9+12,2 %, 33,3+34,1, 6,0+6,2 %. Ложивщсть patiiowiB тварин суттсвих вхщЛнностей мхж трупами не мала. -

Суттева рЬнигтя була у споживанн! м!кроелемент1в. Так, в • I, 2, 3 перходи р1вень м1кроелемент{в вхдповхддв нормативном

-g'

потребам, в четвертому nepiosî цослхду ïx рхвень був niдвиаений на 15-16% у nopibhhhhî з першими трьома пер}оцами, а в 5 nepio-«7 вхн буь на 29-30 % вищий, Н1ж у першому.

Ochobhî закономхрносТ1 переходу радхогезхю в органхзм тварин. Вiдомо, qo в умовах тривалого надхощкення рацхоттезхю в оргенхзм тварин вхцбуваеться поступове його накопичення, через певний промхжок часу наступае стан динамхчно1 рхвноваги.

В наших дослхпженнях, при тривалому нацхопкеши рацхогезхю з кормами в органхзм тварин в серецньому 13,5 кБк/дсбу, найбгльш хнтенсивне його накопичення в орган1вмх тварин спостер!гаеться до 22 дня В1Д початку згоцовування "забрудненгас" кормхв.

В «ей перход питома активность сечх та калу з кожним днем зростала i досягала в1дпов1дно 126 Бк/л.х 2858 Бк/кг, проти 9,5 Бк/л i 117,5 Бк/кг на початку цослхду. Шцтвервдсенням даного пронесу е воображения дкнамхки BMicTy рад1опез1в в екскретах як функпхх вхд часу за ней перход, яка описуеться рхвняннями:

для калу: е5,?3 : "Ь °>74 , при г » 0,90

для сечх: у« в5»26 • , при Л - 0,95

ne, у - активнхсть калу, сеч!; - цнх перходу; е - основа натурального логарифму.'

Отае, в пей пёрход встановлена ricHa кореляпхйна залежнхсть via динамхкою KomieHTpaniï пезхю-13^ в екскретах т часом. Це птдтверггчуе наше пр;гпуаення про те, и о за veP. перход вхцбуваеться постхйне насиченнп орган:эму цаним радЬнуклхдом.

Кхльисть виведеного радхоиез1ю э организму в гей час складае в серецньому з 5,1% сечею i 41,- з калом.

3 22-го дня вгодовування тваринам забруднених кормгв питома активнхсть ce4i та калу майхе не змхнювалась" ï залежала, в першу чергу, bîr 3mîhh в сумарних активностях ратпону.

В ией перход дан1 кореляшйнох залежностг bîдсутнт / f =-0,05-0,02/', ио етзваляе зробити припущення про початок в обмйи пезхю-!^/ nepioity динам1чно1 рхвноваги. Слхд також В1дмхтити, що при збагаченнх в пей перход paiiioHic мхкроелементауи активнхсть сеч1 цеяо збхльшилась. Це моясна пояснити там, ио П1двизений рхвень мхкроелеыентхв / -до ЗО^виаз нории/ сприяе

бхльш есЕ>ективному вивеценню пез1ю-137 енцогенного похопдення з орга-

* . • I

нгзму. ■-•,■■, ... " ... • • ---- • - - - ---------

Я1сля переведения тварин на "чистг" корми /пертоц вивецення пезш- 137 / питома активность екскретхв ргзко знизилась I за 17. цнхв в серецньому'була на 74-во£ мешою, Н1Ж в пер1од динамично! ргвноваги.

При виражеши в ней пертоц динамхки конттентрапи пезш-137 в ек-скретах як функш! втц часу знову М1ж вмгстом рацхонез!*) в кал: т сечг та часом вининае тчсна кореляптйна залежнгсть, шо описуеться ргвняння-ми регресхй: .......

для калу: ---., , при ' = 0,93

• 6,9* 2,1 " .

.для сечг: -ЮООО-- , при . = 0,91

16,7+ 2,01

Граф1ки наведен|.на мал..1, 2, 2, . -

Отже, показники питомог активностг екскретгв можуть служити маркером насиченост} орган1зму рад1оактивними ,елементами.

Значения питоко! активкост! калу можна використовувати як зруч-ний I простий метод прогнозування забрудненостх органтзму тварик.

-{О —

ж

квх>

то -

500

У-

2яЫ—!-

1ЬК>

ч

Поп. -3

и

го

н

Мал. 4 ' _

Ы&я. 3,4. Залеяягсть кон центрах; II рад10гтезхю-в екскретах

вхд часу в пергод вивеценкя иеэгК1-1с7 з оргенгзму — тзарин

Виэхлькення радгопезт в. рубггг та. роэцеплення сухо! речовини корму. Динамика вивхльнення рацгопезЬ в рубгтх жуйних представлена на мал. 5, ее иттко видно, ¡по наЯвща шгенсивнхсть'вивтльнення ге-зхк - 127 в усг пер^оди цослхцу спостерхгалась у псрат три години х-складала вхдпов1пно -48,25: 43,7: 51,95? В1д загалыш к*1лькостх, шонацхйшла э кормом. За весь пер1од хнкубатх корьпв у рубтп най-бхльш хнтенсивно•вив!льнюрався хтезхй - 157 в 4-му та 5-му передах, ко нг. 16,3 I 20,5^ бIльне, шж- в 3-му перЬдг, саме тод1 коли тва-рини одернували корм з П1двйщеник рхвнем мткроелементхв.

Аналогична тендекптя спостерхгалася т аоцо шйидкостт розиеплен-ня сухо? речоэини в рубих '/мал. 6 /.

Найбтлып интенсивно роащеплення сухоГ речовини ксрму проходило ■такта в перш1 три годкни вдпоВ1цно 7; 15,8 1 11,7%. В наступи про-мхжки часу 1нтенсивн1сть розтеплення знияузться. 3 цаних малянку видно, ыо перетравиготь сухо г речовини штенеиенше проходить в 4-му т 5-му пергсцах досд1ду, коли рхвень мшроелементхв в' рашош був вищам на, 15 г '30%. - _

-а-

i \ - 4/4 ■•./ i ; / .л |

I I /1//tZ- —

м i I

i _ :

л!- i '. -

3 таз: -а-

J геях

S'rgtc.

8 12 24

Експозици, пзд

Мал.5 Динамка разиаплення cyxci речсшни карму в py5u¡, Mol

-л-

Результата Даних дослхджень дозволили виявити математичну залежнгсть тж хнтенсивтстю вивхльнення рэдхоцезхю в рубщ жуйних та твищистп розшеплення сухо! речовини корму. СтупЫь зв'язку М1Ж вивгльненням panioueain в рубит та перетрави!стю сухо! речовини високий J 0,86 - 0,99/ i виражаеться таким рхвня-.нням perpeci! / I, 2, 3, шо вхцлов1цають передам дослхяу/:

у , еб,4 + 39-р f приг в 0>99

у « е6,Э0 +0,I9.p ^ при Л = 0,86

у = е7'23 + °\ЗЭ'£ , прил= 0,94

не, у, у, у - питома активность. вивгльнення рацгоце31ю,Бк/кг: е - основа натурального логарифму; р - перетрави теть cyxoi речовини.

Портвняння трьох ртвнянь perpeci! показуе, ио швицкхсть вивхльнення радхотхезш зб1льыуеться при ni двицетп рхвня мхкро-елемгнтхв в1д ЮС до 130 %. ' / .

Таким чином, можна зробити висновок, ио твидкхсть вив{льнен-ня paflioiiesxio в рубпх залежить Bin 1нтенсивност: розшеплення сухо! речовини ратцону.

5. Рьцхоекологхчна ошнка panioHtB сухостхйних KopiB з рхзним р1внем м{кроелвмент1в i ix k вплив на обмхн речовин, вхдтворювальну

здатнхсть корхв в умовах хротчкс! д!х малих доз радхахп!.«

Гсдтвля та утримання.сухост1йних KopiB,. Як показав аналхз, М1кроеле«ентяий склад господарських panioHiB не bi дпохпдае нор-матизним потребам. Так, в перлому науково-госпопарському цослш ne&inv.T М1ц: складав 49, 1тинку-44, марганрю-26, кобальту-79, йоду- 89$, в другому nocn'mi- мхцх-41, хпшку-39, маргант-29, кобальту -43, йоду—60^. Тому виникае необхтцитсть балансуванкя !х за кхнеральнкми речовинами i,гтерЕ■ за все, за мхкроелементами. Склад, структура та псживнхсть panioHiB сухост1йних корхв суттсвох piзьнхтх ми трупами не мала.

С^ттгва рхзниця спостертгалась у забезпечетп потреб в мткроелементах / табл.5/.

Таблипя 5

Кониентрат?1и ~ м!кроелемент!в в рашонах дтйних корхв, мг/кг сухот речовини

! Дослгд I ! Дослтд 2

М1кроелементк ! ' Труп к ? Г р у п и

1 . I 1 2 . 2 ! , I Г 2 ' 3

Мтдь 7.1 •0.8 - 3,4 10,1 11,0

Цинк 35,7 15,2 '17,3 ■42,9 51,4 55,7

Маргзнепь 36,7 45,2 43,7 42,3 51,4 55,7

Кобальт 0,51 0,03 0.68 0,66 0,80 0,86

Йод 0,51 0,63 0,68 0,66 0,80 0,86

Отже, ргвень мгкроеленентгв в обох. поел I да х в перптй групт складав ЮОй, в друГ1й- на 15 %, а в третье - на 29-30 ** втн був висий, нгж в перзхй. Такт рглнг втотовгдали сх<;м/ дослхкже.чь.

Надхошхення радгоиезш з кормами ».ало втяр!знялоея пк протягом периоду яоелопкекь, так т а ратонах тварин р.гзних труп, I становило 551-627 Ек/дсбу в першому поелтК1 г 1396-1491 Вк/псбу в другому.

Баланс рацхокезго в оргашзмт сухос?гйних корте. Я!зви.50"ь* 01вня Си, да , Со,«йг-, I в раптонах зуковидо 1нтоиокг:{сть видглення 1тез1в-127 з' калом в 2-гР т г-:« трупах тяарин в яертоуу 'досл11Ц, а загальни» його баланс 2 кьему поелтд; буп когаткрним 1 табл. 6/. В другому аос;;пп а калом виа1 лилась такоя б Iльва частина спслитого родтопезтя, але збеолптн' показчики булл гначно юячичи / 52.-68 <:'/. Слтз в!5мтти?и, »о в 3-" гру«н тс«рин донего, доелтду найкеюе пидт/ялось глдЬгпс'Л» ч к-^ом.' Вид1лення рад10нукл1цу з сечею в перзо'у доел1д! становило 26-37 В1д спожитого, а. в другое - 12,8-16,6',?. Прота рЬниня у видгленнг 1тезтв-1£7 статисткчио кеясстовтрна.

1з "2них досл113сень копча чреелти яиски'ш:, со 0>«лансуга!!';я рагтонтв эо р'-пстс;.' дйоп'итних п г вводит г- до

посилешы сивввеннл пезгя-127 э оргачпму •.•и.чркч, с.гг.в »иенкуст'.с* I рад1оактивне навантяження на тх органтз!.'. Структура т склад рашону впливаять-па об• см вивецення радтогез гя з органтзму.

-1И-

Таблйпя 6

Баланс цез1в-137 в кор!В / »4- «3,

оргашзм1 сухост1йнюс М±м 7

Показники

Групи ;Дрсл1ц I

Дзсягц 2

Прийнято э кормом, Бк/добу

Випхлено з калом, Бк/добу ■

% ВТд прийнятого

Випхлено з сечею, Бк/добу

% В1Д прийнятого

В1лкпалось в органхзм!»Бк/добу'

I 533,1 + 9,7' .1434,1 * 4,6

2 533,0 + 16,6 1387 + 9,4

3 538,0 + 2,4 1415,5 + 7,4

I 530,5 + 73,4 ' 987,2 + 37,7

2 546,0 + 32,6 1161,6 + 83,7

3 ' 652,0 + 258,2 741,4> 99,8

I • 99,5 - 68,8

2 102,4 83,7

3 • 121,2 52,4

I 198,6 + 20,4 183,3 * 6,8

2 ' 163,2 + 26,0' .' 229,6+ 41,6

3 142,1 + .35,5 202,2 + 32,2

I 37,3 12,8

2 зо;б ■ 16,6

3* . 26,4 . . 14,3

I -196 + 93,4 263,6 + 35,4 .

2 , -176,2-+49,1 : -4,2 + 8

3 -256,1 + 39,6. 471,9 + 13,7 .

Вгдтворовальна эдаппсть корхв. Дрсл1цження показали, то вхд корхв пхццослхцних труп телята нароцкувйлися з вищою живоп вагою / табл. 7/. В обох дослхцах телички 1 бички в 2-11! 1 3-тй трупах уялк бтльоу живу масу при народаеннх /'Ру0,05/, меня хвор!ли, в той час як в першй групI 55-62 % телят перехворали ииспепс!ею.

ПрироЪти живо! маси бичкхв I теличок 2-1-1 3-! груи за персшй мхсяцъ були вишими в обох послхдах порхвняно з аналогами перзох групи.

Споетереження за тваринами у птсляроддвий перход показало, во сервхс-пергоц у кор!в, як! одержували И'тдвидений р[вень •

мкроелементхв / 2-а I 3-я групп/, становив 55 , 50 дн1В, а в першхй - 63 / доелхя I/ I 68, 63 проти 74 здтв у другому дослхдх. Корхв перших груп заплтщговали майже на 2 тижнх пхзнше, Н1Ж тварин 2-1 т 3-1.груп. 1ндеяс заплгднення у корхв них груп становив 1,9 I 1,5 в першому дослхдх, а в другому - 2,0, 1,8, проти 2,1 I 2,3 в:гцпсв1дно в першхй групь Аналогтчнх результата'були отриман1 в цослхпжеикях Г.В.Фоихчова, В.Т. Самоххна / 1972/. Таким чином, п1двииениЯ ртвень мткро- ' елементхв у рашонах сухрстхйних кор1в позитивно впливае на 1х В1ЦТВОр5)ВаЛЬНУ функхпю.-

■ ' Таблица 7

Вплиз р4зних рхвнхв мхкрселементхв на житте-здаттсть телят х вхдтворювальиу функтппкортв.

t F Р У п и

Показники ! Досл1Д I 1. т Дрсл1д 2

i 1 о ? 3 ! » f I 2 t 3

Яква наге. пртлопу пси бэт к и

26,7+2,6 28+4 з 31,3-3,2 23,5+ 1,3 32+2,1 22,4+1.

телички 22,8+2,1 25-! 2, В 26,8+1,1 23,8+1,6 26,8+1 2 26+1,

Захворало циспепстея, ГОЛ - 5 KJ т 1 6 4 з

Прирости телят в 1-й мхе.г/день; бич К-.! 538+ 53,7 ÛG5+ £3,4 661+ 70,3 460+ 115,2 377+ 77,6 542+ 18,9

теличхси ' 504+ 54,5 613+ 63,1 ' 492+ 70,2 299+ 53,3 349+ 21,5 290+ 81,2

Cepsic-перход 63 55 . 50 74 68 63

• 1ицекс запя4ш»«иши '5 Т *-» * 1,9 т 5 2.3 2,0 1,3

-¡б"

6. Рац1оеколог1Чна оптика раптонтв дхйжрс кор1в э р13мш равней ыхкроелементхв г IX вплив на кояочну продуктивтсть, як1сть молока, бхохгмхчнх та хиунолоГ1ЧН1 показники кровт тварин

Гоивля д!Рних кор!в. На основI аналхзу визначено цефгиит м1кроелемент1в у лхтньо-пасовианий перход, який складав щодо м1Ц1-42, карганцю-Ю, хшнку-29, жобальту-51^, йоду-58 % в першому • дослш I в другому в1цпов1®ю 34; 5; 33; 56; 59 %.

Основними компонентами рахпону в вей пер10д були пасовишп корми, зелена маса коншини, кшпентрован! корми, солома ячм:нна та сшо конюлшго. /

Анал13 забезпеченносН ратошв. тварин основними елементамй > живлення в пей перход в розр1э! труп за вмхстом органг<1но! частини раигону групи ма собою не в'гдрхзнялися, в той же час 67ла рхзнов IX эабеэпечен1сть мхкроелементами / таблиця 8/. ;

Таблипя 8 •_*;'. Коняентраигя мгкроелекент/в в рапгонах д{Яних кортв / мг/кг сухо! речовини/ ' .

Дрслта I

г

Дэсли 2

Нткроелементн

г р у п*

групи

, I , 2 , з 1

Мхдь 72 8,6 Ч 7,5

Цинк 48,7 57,3 63,9 50,5

Маргянепь • 48,7 57,3 63,9 50,5

Кобальт 0.54 0,64 0,73

йод 0,63 0,73 0,83 0<67

8,7 58,1 58,1 0,66 0,77

•9,0 65,7 "65,7 0,76 0,87

Баланс пеэ х*1-137. Як ваяно хз даних таблигп 9 згодовування дхРним коровам пхпвищених рхвяхв м1кроелемент1в сприяло штенсив-ност! ваведекнч иеэг»-137 з калом. Так, в первому дослхцЬ в перход роздои вицглення пезхи-137 3 калом в 2-10 та З-хЙ.трупах збхяьпилося на 55,9 I 23,5 ? порхвкяно з першоо трупов. В перход розпалу яактаци мхжгруповг рхдмпгностх в пих покаяниках ....' незнзчнх. В другому дося1д1 в перход розцою 1 2-1й та З-хй .

трупах видглення. пезЬз-Ш збгльшилося на. 27,3 г 22,4 % порхвняно э нершоп, а в пер1од розпалу- в1дпов1Цно на 42,4 I 54,2 %. Видхлення радгонуклгцу з сечею в обох дослгдах буво й межах 4,3-8,6%, I мхжгруповх втцмтяностх незначнт.

Найбтльший В1Цссток виведення рад10нукл1ду з молоком обох дослхдах був.у тварин 1-! групи I склацав протягом лактацп 8,1 I 8,9 % в{д спсжитого, а найкенший - у твариь-третьо! групи - в1цпов1дно 5,9 г 5,3 вхдсотка.

Таблиия 9

Бчлчнс та викор'»стм!Т?я псз та~137 в оргэ1азц1 дхйних кор:в за перходами лакташх /»=3,М+м/

Показнкки ,

!Гру пи

) II

Дослтд I

Дослгд 2

Пер!Оди ла^тахпх

! | Роэцхй ♦Розпал *Роздхй !'Роэпал

I 3501+67,8 4970,9+46,5 8161+8,1 47С8+6,8

2 3568+29,2 4672+4,2 8123+27,4 4690+22,6

3 3570+13,9 4581,3+58,5 8175,3+10,4 47СЗЛ+1б,2

I 794ч_326 1419,2+337,5 1438,8+163 1270,9+154.1

!2 1238+177,1 1451,6+272,8 1830,6+214 1810,6+249,6

з 581+246,8 1100,5+160,5 1760,6+203 1952,9+178,5

I 22,7 31,1 17,6 27,0

2 34,7 31,1 22,5 38,6

п т с 24,0 21,5 41,7

I 294+65,2 279,1+73,1 614,7*105,0 297,1+87,5

2 22773+52,6 306.7+50,9 435,2*144,7 217,0+52,0

з 307,2+77,5 280,1+111,1 548,8+200,7 202,1+52,7

I В74 6,1 7,5 6,3

2 • 6,4 6,6 5,4 . 4,6

3 8,6 8,3 6,7 . 4,3

I 236+78,7 435,9+78,8. 4£й,8кз,5 597,3+10,6

272 ,.¿+77,3 506,2+6,2 420,5+16,5

3 204+25,4 231,4+85,2 ■ 222+132,4 366,9+Ы ,1

г А 6,7 9,5 5,2 12.7

2 6,9 - 5,8 6,2 9,С

3 5,7 6,1 2,7 7,8

Прийнято з-кормсм.Ед

Вицхлеко т

В % 31 д прийнятого

Видтлено о

сечею,

Бк/добу

В % В I ц

прийнятого

Видхлено

ГЭЯСЯСМ,

Бк/добу

в в I ц прийнятого

-iS-

I

I

4

t,

Вгцклалося • в органхз-

K(i,

Бк/добу

Коефххпент ■переходу

1 2177+322,2 ' 2436,7+388 5680,7+60,7 2542,7+194,3

2 1855+179,1 2640+252,3, 5351+248,4 2241,5+227,8

3 2077,7+297 2819+195,8 564379+22,3 2174,2+286,6

I 0,7 1,2 . 0,5 1,3

I 0,7 0,2 0,8 0,9

3 0,5 0,7 0,4 0,8

Молочна процуктивнгсгь коргв. В хилому за вхсхм мхсяпхв пактаnil /таблипя 10/ найвища молочна процуктивн1сть в першому • дослШ була у Kopie третьо! групи-2065 кг, переважаючи аналогхв перло! групи за надоем молока факткчно! жирностх на 343 кг, або на Bin. Kopie 2-х групи надоено молока 2095 кг, аб.о на 17,6 % бхльше, нмс Bin коргв I-! групи / Р< 0,05/.

В другому. досл1Ц1 Bin Kopie 2-! групи надоено .2015 кг, третьо! групи-2222 кг, що В1ЦП0ВХЦН0 на 9,6 та 21,6 % бтльше, нхж sin коргв першо! групи / Р<0,01/.

Щоцо вмтсту жиру в молош- корхв ртзниц!*мгж трупами в первому дослш не виявлено. В другому дослШ, у Kopie 2-i групи жирн1сть молока шдвииилясь на 0,17 %., а в 3-й - на 0,09& nopiB-няно з аналогами I-! групи / Р>0,05/. .В цхлому за 240 вшв лакташ! найбгльшу кхлькхсть молочного жиру одержано Bin коргв 3-i групи-79,1 кг, ио на .13,3 кг, або на 20,2 % 6iflbme, н!ж вгд кор{в першо! групи, i на 2,3 кг,'або на 3 % бгльше, .нтж sin коргв 2-Г групи в першому дослш. В другому uocnini cnocTepi-гаеться аналогична картина: Ein KopiB 2-! групи одеркано молоч-. но го жиру на 9,3 кг, a Bin коргв 3-! групи-на 15,1 кг./Р<0,01/ бхлкпе, нхж втц кортв першо! групи. За виходом молочного бхлка в першому дослхдх тварини 1-х групи поступилися коровам 2-х на 13,??, 2-х групи - на 24,7% / Р<0;01/, а в другому ■ цосл1 дх BinnoBiimo на 19,3^ i 24,7?, / Р«С0,01/ порхвняно з аналогами I-! групи.

Отже, ?багачсння ряшонхв n if них KOpiB де^пмтними в даному регтонх мхкроелсментями сприяло пхдвиценню мэлочно! пропуктив-hocti kopie на 20-21,6 %. .

Перех'ц радтоиезхю в молоко. Як в першому, так i в другому поелгзях EMiCT радхонуклхпа в колои1 тварин 2-х та 3-! груп був'значно нижчим. Hi*, перзо!. 'Гак, в першому цослЫ рхзнипя

Таблипя 10

Молочна продуктивность коргв за bícím míchüíb л'актаихг /д. = 8, М+м /

Показники Фрупи ! Досл1д I , Дослтп 2 '_ ! i__

Валовий надгй, кг I 1722+50,5 1835+78,5

. . . 2 - 2025+90,5**- - 2015+52,4

: 3 . 2065+52,1 2232+83**

СереплъоаобовиЯ .1 7,2+5,2 7,7+5,3

над^« кг 2- 8,5+0,4 8,4+0,2

, 3 8,6+0,2 9,3+0,4**

Втдсотки I 100 100

2 118 .110 3 120 ' 122

Bmíct жиоу у .1 3,82+0,07 3,3+0,12

молоп1, 5Г" 2 3,79+0,3 3,47+0,11

3 3,83+0,07 3,39+0,05

Bmíct бхлка у I 3,43+0,04 3,2+5,12

мологп, % 2 3,48+0,04 3,2+0,1

3 3,57+0,06 3,4+0,05

Валовий надгй 4^-ного I 1675+95,3 1642+76

молока, кг 2 1961+209,7 1859+133*

3 2012+66,5* 2028+164,7**

В серецньому за I 6,86+0,4 ■ 6,1+0,3

кг ' Д 7,99+0,9 . 7,8+0,5* .

3'., 8,24+0,3* 8,6+0,7**

Отримано.чг молочного 65,8+4,8 ■ 60,6+3,9

жиру . ; g, 76,8+12,5 65,3+6,9.

.3 79,1+25 75,7+7,3

бглка I 59,1+3,8 • . 58,3+1,'4

2 70,5+6,4 64,5+6,2

о 73.7+175,9+4,8**

у величит пього показника у тварин 2-í групи,порхвняно до першо!, була меншов «а 24,8%,- а 3-1 групи - на 35,3$, Н1ж тварин

о

1—1 групи /' Р/С0,05/. В другому дослхдх рад1оактивнхсть молока кор1в 2-1 групп достовхрно була нихчою на 14,3 %, в 3-! - на 28,6% пор1Вняно э 1-ю. .

Спостерггаеться пхцвищення актцвност! молока в обох цослхцах на третьому мтсяпт лактапп / тобто в серпнх/, в наступит мхсяпх йде поступове його зникення. У листопадг /тобто на шостому мтсятп лактапп/ конпентрашя пез1С-137 у мологп кортв усIX груп ртэко зростала I перевииувала 60 Бк/л. Зростання концентрат! рацхонуклхца в молоцх в осгнкгй перход пов'язане 13 зб!льшенням Рого накопичення рослинами. Кргм того, не зумов-яюеться також погхршенням якостх пасовищ.

Для оптики ступеня переходу цез гв-137 використовують коефшхент переходу. Результати■наших цосл1цжень показують, ио коефгцгенти переходу хтезхю-137 у молоко кор1В у першому дослШ були в межах вхд 0,3 до 2,2 %, а в цругому-вхд 0,3 до 1,8%. При пор1внянн1 одерканох нами динамхки КП пез1ю-137 у молоко I динамтки вм1сту цезхю-137 в кормах протягом лактацп спосте-рхгаеться протилежна направлен¿сть змiн у хтих показниках. Так, при низькому рхвн1 забрупненост1 раЦхон1В тварин в обо* досл1дах» починапчи з листопада по с1чень, коефххдент переходу 15ез1Ю-Г37 у молоко становив 2,2-1,3 % / досл1д I/ х 1,8-0,7% / цослхд 2/ { був найвтаим за весь перход лактапи. При максимально забруд-неност1 рашонтв у вереснх КП в перяому дослхдх складав 0,9-0,5 ?•, а в другому -0,6-0,3%.

1з глдвиченням р1вня мхкроелемент1в / Си, , Мгь «Со, I/ на 15 х 30 % вше норми значно знизився коейхшент переходу пе31«-137 в молоко корхв 2-? та 3-! групи • в1дповхдно на 21,7 1 £8,3 % -/цослО I/ { 19,8 х 31,5 % /яосмп. 2/.

Бгоххмхчкг та шунологхчнх показники к ров г дхйн'их корхв. ПхнвиленЬ ргянг мткроелементгв у регионах тварйн актив1зупть пронеси промхжного обмхну х сприяпть стабхлхзаип прироцнох. резистентностг органхзму. Тях, в перход лактацп збтльпиЛась •плькгсть геноглобхну та загального бхлка кровх, вмхет мпксиитхв,. Т-лхИюпитхв, Т-хелперхв / Р<0,05/, Т-супресорхв / Р ¿1 0,05/.

в и с н о в к и

I. На коеф1шент переходу рац1опезхю в корми на церново-пгцзо-листих, супшаних, калохумуснизс грунтах впливае ргвень забрудне-ння грунту. При аильностх забруцнення в КСП 1м. Чапаева в межах' 74 кБк/ кв.м., кислотност1 грунту-6,5, Г1дрол1тичн1Й киолотностт-0,6 м.-екв, вм1сту рухомих форм калш-Ю.З мг/100 г грунту, коефштент переходу рад1оиеэ1ю в корми становив 0,42-0,77'?. При щхльчостх эабруднения в КСП 1м. Шевченка в межах 333 кБк/кв.м., КИСЛОТНОСТ! грунту-б,6, ГХДрОЛ1ТИЧН1Й КИСЛОТНОСТТ - 2,2, ВМIсту рухомих форм кал по 6,6 мг/100• г грунту, коефгптент переходу становив 0,29-0,331.

2. Ып рхвня М1кроелемент1В /мШ, марганце, пинку, йоду,кобальту/ в районах кор!в та 1х ф131олог1чного стану залежить метаболхзм радгопезгю, обит речовин, продуктивность тварин та якгсть процукпЛ. ■

3. В Пхвн1чн1й б1огеох1м1чн1й зон1 Полгсся Укра!ни в кормах спостерхгеёться нецостатня к1лькхсть життевозажливих мхкроеле-ментхв, а тому вмхет !х в I кг сухо! речовини раихошв в зимовий перход забезпечуе потреби тварин в мхц1 на 51-59, пинку -56-61, марганш- 71-74, кобальт* - 21-52, йод1 -11-40 %, а з лхтньо-пасозшний' вхдпов1пно 57-66; 61-67; 90-95; 44-49; 41-42 %.

4. Для забезпечення потреби в мхкроелементах в рапхони корхв необх!дно рклвчити мшеральнх добавки: схрчанокислу мхаь, с1р-чанокислий марганепь, схрчакокислий стшк, кал1й йодистий в к1яьк0ст1, шо забезпечуе вмхет в I кг сухо! речовини ухдх 10 иг, марганио 55, пинку.55, йоду 8 г кобальту 8 уг.

5. При надходженн! в органхзм тварин радхопезм визначакться перходи його наяспичення, рхвноваги, виведення.

На основ! проведение дослхвкень розраховаих рхвняння рзгресхй прогнозування вмхету рац1охтез:г в калх х сечх в перход накопичення / 21 день/ I напхввивецення / 17 цнха/ з залежнеетх В1Д початку I кхнпя ь^одовування раахоа.'стмвмо забруднених кормхв.'Boi.ii описупться такими рхвняннями' регресхй:

-

У1.,е5'73 • ¿°'74 , при г =0,93,

= е®'^ • tP'^,' при f= 0,96 для nepiouy накопичення

i yI= 10000 : 6,9 + 2,1 t , при Г = 0,93,.

У2= 10000:16,7 + 2,0I-t ' , при F- 0,91 для перооцу Haniß-

виведення, де - yj, yg - активихсть калу, сечх;

е - основа натурального логарифму; £ - дн1 nepioay.

6. ГПдвишення вмосту мхкроелементхв в рацоонах жуй,них на 15 i ■ SO % втц нормативних потреб хнтенсифшуе рубиевий обм1н,пхдви-иуе швищисть вивтльнення радхоиезш в1дпов1дно на 16,3 i 20,5%, розцеплення сухох речовини корму .на.19,1 i 30,6%. Встановлена залезкность швидкост1 вивхльнення пезхю-137 biu 1нтенсивностi розаеплення cyxoi речовини корму в py6iji i pibhib Ууj= 100%,

У2 = 115 %, уд = 130 %/ м1кроелемент1В, ко описуються такими рхвняншп'и регрес1й: ' -

yj = е6,4+0,39 Р f при г = о,99,

у2 = еб'80+0'19 Р при 0,86, у£* е7'23+0'29 Р при Г - 0,94.

7. Гогивля сухост1йних корхв рапхонами, збагаченими в оптимально кхлькостх мхкроелементами, сприяе хнтенсиАткаопх виведення радхопеэоп 1з органхзму KopiB, одержанню приплоду з б1льш високою ' жнттоздатнхсто i енергтею росту, покрокапню водтворгав'альноо Лункпхх KopiB / зменшуеться сервхс-пер1од,. вииий хндекс заплтднення/.

8. Згодовування молочним коровам рапоонхв з П1двишеним piBHeM мокроелемент5в'/ 115 i 120 5V, в умовах радхоактивнсго забруднення Птвночного Полхсся Украпш, позитивно впливас на пронеси.обмхну, продуктивность i якость продуктов, покраыус перетравность основних. поживних речовкн, сприяе хнтенси<Мк8о111 азотного, калыпево-(fiooi.opHoro об vi ну. Продуктивность KopiB вила на 17-21,6?. Вмост рядоопезш в мэлоп! тжчий. на 24,8 т 25,3 ? / дослод I/ о 14,3

о 28,6 /доело д 2/, а коефниенти переходу tie3i4-I37 в молоко нижчг вхяповгдно на 25 i 58,3? та 18,2 t 27,3 f порхвняно з районами, б яких мостилась норма мхкроелементов.

9. Застосувакня пхдзияенкх ргвнов. М1кроелемент1В у районах лактуячих коров / 2-1 та 3-1 групи/ сприяло достоверному пхдви-

иеинга молочно1 процуктивностт,особливо в пертод розпалу лактапП Б1Д1тв1ДН0 на 24 ? 29,1 -'■--

10. Встановлено, ло пгцвишекг ргвнх мткроелементтв в рзглснах гсоргв у пергозл сухостою та лактатп! актйвтзують пронеси пром1ж-. ного обкину та сприяють стабтл1затп1 прироцно! резистентност: оргашзму.. Так, у сухостШшй перход зОгльзився вмтст Т-лЬ.-^о-!ШТ1Б, Т-хслпер1в, а у пертод лахташ!-вмхст моноиит13, Т—лт'¿фониттз, Т-хелпер{в /Р^с 0,01/, Т-супресорхв /Р^ 0,01/.

ЛРАКгаЧН! РЕК0МЕНДАЦИ

Лпя ямннмення "радиоактивного заСру'цныаш :.'слс;:а пр;: госпоцарства у зонах, забруцнених рацхонуклгцами в результат! аварп на ЧАЕС, рекотанцуеться додаватл цо рапгону солг мгц1, кобальту х йоду у кхлькост1 в1цяовгдко вияг на 15 I 30

% гену¡0401

норми. Починати згоцовування п.ои'тъко э початком периоду сухостоя, цо забезпечус зменшения накопичення рацтонукл1ду в тканинах плоду I матер:, зменшения переходу його в молоко.

СПИСОК РОБ1Г,ОЛУБД1КОВАНИХ 3 ТЕШ Д1С2РТАЦ!!

1. Слано.» В.11. ,Г'о«а»-:ук Л. Д., Дгдух 55Л.,А<5ук«ров А.З. Впяив ртзик" ;:'::ргс-с'/с;;т:" г ра-г^нах ггортв "а тмуин: покачнкк1.: •» уиова/ рздхоъктиькоге ззСруднеипя. //Мтхкпрсяна практична к;.!!:;-.^;.'.^:.: 125-гтччп Нольговського 1.3.-Харк т в. - :925.

2. Слаьов 3. л. , Дтпух '•! Л. ,Р:; ^акчугс Я. Д. .Епр'.ггк Ь.Ч, 2игснс.'Г,-;ис ть вяе1яьксн>м т'ст-сз г-о ■ руГ;?:г ,7у[~'г:><:< з гзалекнеетт ВТ'; звядяосг1 пврвтраг-усс:1! аухс: рс-смнн г ртпчя мЬьзвального живлення.// !сшнаро1Фа конферешия " Ух^аит в с^ттових яомельких, пропгтольиих 7 кор.мових ресурсах г ексномтчних вхпнс-сиках".-

Л.Д. гадхс" а орган!ч!.'! ьеаигох хсгатэх

хуцоби, // ВхЬник. Шшська молоцхжна Академ я каук.-Яитомйр,-1995.- I с.27. •

л. с.*пппп й.п.. ДОяух ИЛ.. Романчук Л. Д. - Й5ектизк1сть гикорис-

гг.н:-!?: /.:: ; .. не--: пр.' 'р" гЛ"к,/,х корт:-

з ас;:;! тлОрр;;:;^',-: ' [/ласт т.

Романчук Л.Д. Радиоэкологическая оценка ранионов с разным уровнем микроэлементов как способа снижения поступления пезия-137 в организм жвачных.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.32-экология, 06.02.02 - кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов.

Обогаиение рационов коров основными микроэлементами в дозах -превышавших нормы ВИЖя /1985/ в условиях радиоактивного загрязнения Полесья Украшу положительно влияет на обмен веществ, интенсифицирует рубповый обмен, .стабилизирует природную резистентность организма, способствует повышению молочной продуктивности животных на 17-21,6%, снижает поступление радио-пеэия в молоко на 24,3-35,3 %.

Ключов! слова: м1кроелементи, метабол13м, радшгезтй, patiioH. . • . ■.

Ludmila D.Eomanchuk.Badioeoologic&l assessments of diets with various microelements levels as a way to reduce Intake

to ruminants«

Thesis for the degree of Candidate .of Agricultural Sciences Specializations; 06.00,32 - Ecology» 06.02.02 - .aim ^nijnal nutrition and .rodder ecbnology.

Enrichment of cattle diets with main microelements in doses higher than those adopted by the All-Unios Institute of Animal Husbandry (1985) un«1er the conditions of radioactive contaminated Ukrainian Polissya ha« positive effects on metabolism, intensifies runen aetabolism,.stabilises natural body resistance, makes for 1755-21.6Й increase in mille. productivity and reduces the radiocassiucL transfer to milk by 24.3%-35«3<v.

Key words: microelements» metabolism, radiocaesium, diet.