Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Применение средств направленной доставки антибиотиков (липосом и внутритканевого диадинамофореза) и нитазола при гнойно-септической инфекции (экспериментальное исследование)

ВАК РФ 03.00.07, Микробиология

Автореферат диссертации по теме "Применение средств направленной доставки антибиотиков (липосом и внутритканевого диадинамофореза) и нитазола при гнойно-септической инфекции (экспериментальное исследование)"

л ХАШВШОТ НАУКОВО-ДОСЛШШ ШСТИТУТ

^КРОБКУЮГИ ТА 1КУКОЛОГП 1м. 1.1 .МЕЧЭА^КОРА

г

На правах руконкс

■КОВАЛЕНКО Клтал1я !лл1внэ

ВИКОРИСТАНКН ЗАС0Б1В СПРШОВАНОГО ТРАКСПОРТУВАННЯ АНГИБ10ТИК1В ШПОСОМ 1 ЕЮТРИйНЬОТКАНИННОГО ЯI АДИНАМОФСРЕЗУ) ТА Н1ТАЗОЛУ ПРИ ГН1 ИНОт-СЕПИГЧШ И ШЗЖКШ (експеракентальнэ дослЦаенля)

03.00.07 - м1кро01олог!л

Автореферат диеертгшН на злобуття наутового ступеня кандидата 01олог1чних наук

ГЛРК1В-1996

Дисертацте» е рукопис. о

Робота виконала на кафедр! м!кроО*ологИ в1русолог11 та хмунолоШ Харк1всъкого деряэвиого медичного университету

Нзуковий керШшк - академ!к, заслукений прац!вник вкзо! школи Укра1на, професор Анатолхй Якович Диганенко

ОфЩШц опонента:

1. Доктор модичних наук, профзсор Надтока Валентена Лук1вка.

2. Доктор С1олог1чних неук, професор СпПеак Школа Якович.

Пров1дна установа - Укра}кська фарлаиевтачна акадзы*я МОЗ

а

УкраЗЕш.

Захнст в1дбудеться **. 1996 року О

/п

< годин! на засздакн* спец1ал1зоЕзко£ рада Д 02,41.01 при Харк1вському науково-досл!дному 1нститут1 Ш. 1.1.Мечникова зз адресом: 310057, ы. Харк1в, КСП, вул. Пушк!нська, 14.

Автореферат роз!слано " & " ¿^¿'^ 1996 року.

~ ¡г

3 дисертацхе» мокиа ознайомитися у б1бл!отец:Е Харклв-ського наукоЕО-дос-йдного 1нституту 1м. 1.1. Мечникова (м< Х'арк1в, вул. Буик1нська, 14).

»

Вчений секретар спэц±ал1зоваио! ради

доктор медшших наук ТЛ.Коляда

РСТУП

Актуальн1сть проблема. ГнШо-септичШ 1нфгкцМ в xi-typril е актуальною проблемою сучасно! охорони здоров "я BpyciHa е.Б. та 1н., 1937; Толстах П.1. то in., 1989).

В останн! рокк зб*лытлась к1льк1сть септичних станов -айтяхчого ускладнення гм1Дно-занального проносу (Св«ту-:ih та iа., 1992). Одам. 1з найчасПшх чкнш!к!в сеиси-:у е поиирениЯ гнШшй перитоШт (Белокуров D.H. та in.. 983), летальн1сть при якому яалкпаеться висок он (35-62,3%) Бондарев B.I. тз 1н., 1990; СрюхШ I.A., 1986; Под1ль-ак Ы.Л. та in., 1992).

В TenepiCHif! час робота;«! бпгатьох вччнкх переконливо сказано, цо перктоМт ч асипЯованс.о онаороот-аоробною н$екц1е», лров!дну роль в етЮлогИ яко! вШграоть ккакова ¡аличка та бактеро!ди (Веселой А.Я., 1987; Колесов Л.П. та н., 1990; Леванов A.B. та iH.. 1993: ЦацанШ К.Н., 1936).

Ан?ибактер18льна тергп!я як основа л!кубольного комп-[ексу nepjiTOHiTtB зустр!чае на своему шляху трудной!, пов'я-aHi 1з пол1резистентн!стю м!крофлори, яка значка зросла 'Сташйм часом, 1 грубга.м порушеннями при перитон*т1 гемоди-:ам!ки в м1кроциркуляторн1Я лаши кровооб!гу.

Корасними у зв'язку 3 цим е, на наш погляд, подалыих юсл1даення вхтчизвяних хЛл1отерал<звтичних засоб!в у планг иявлення е них знтябактер! а.шак властавостиЯ. Одлим iz та зп препаратов е Штазол.

BJeKTiiEHiCTb антибактериально! терапИ багато в чому ¡алезкить biä можлиеостх сгворення терапевтичних концентрацхй ¡нтаб актер! альних засобхв у вогкищх запалешя х ШдтрхмашИ х на необххдному piBHi до закрхилення CTiflKÖro лхкувалыгаго

сфокту,' цо забозпечуеться ке т!льки дозов препарату, але Е методом його введения. У цьому зв'язку е ц!кавиш досл1джен-ля ьнутр1ги;ьотка!£-цшо1-о д1адкнамофорезу а;!тиб10тик1в np.i перитон1тах, якиЯ задовольняе Hi вимоги (Улащик B.C., 1985).

1:ш налрямном у виборх ефектквких л^арськкх засоб1в для боротьбя 1-л зСудннкщ.ш гк i йяо - с ептичних 1кфзкцхй е використання л!посом та л!посомальних форм препаратов, як1 забозиечувть зтж>ння частота алерг+чгаи i 1мунолог1чша роокц1й, BHyrpiiinboiuiiTiihuy cripfiMOBaiiiCTb везикул, малу гоксичШсть i сЦодоступнхсть, пролонгування д±1 i покращення фармакок1штики пропарат1в та стимулювання захисних сил макроорган!зму (ВладимирськиЯ М.А., 1985; Грегор1ад1с Г., Ал icon А.. 1983; Кш;лан Г.Я. та iH.. 1992; ТорчшйН В.П. та in., 1987). Ix використання при перитонШ знаходить воображения т!лыш в окремих роботах останнього часу (Стефанов A.B. та iH., 1993; Сгаовець O.A., 1994).

В;щв викладенэ свхдчить про актуалыйсть i вахлив4сть для науки i практично! охорони здоров*я використання в1домих препарзтхв за новим призначенням, розробки нових лхкарських фор?.! Х1М10терапевтичних препарат1в та шляххв ix введения.

Мета досл1дження. Дати експериментальне обгрунтування t,',o?:,nuFocTi i доц!льност± використання комбхнацхй нхтазолу з гентамхцином i лхпосомальних форм ркфагапцину та гентам!цину i внугрхшньотканишого дхадинамофсрезу гентэмхнину при гнхй-ко-септачнкх захворюваннях. _

Завдання досл!дзення.

I. Вивчити чутливхсть факультативних анаеробхв - збуд-никхв перитонхтхв до щтазолу та антибхотшив в аеробних та анаеробних умовах культавування.

2. Виэначиги ефекгивн*сть я^азолу при експерименталь-шу перитонш у тварин.

3. Виявити вшмв н!тазолу на 1мунниЯ статус здорових •варин.

4. Визначити моштвЮть введения н^тазоду та анти«оти-Дв в орган!зм за допомогою д*аданаы|чного струму в реким!, кий забезпечув збереження И антибэктер*ально1 активност* •а фаркакок!нетики. . .

5. Вивчити ефзктавн! сть ам!нофосфапшшх д1посом та |1посомального гентам1цину при ехспердаентальному перитошт! •а мдхан!зм 61олог1чно1 д11 л!посом на орган!зм тварин.

6. Визначитя аятибактер1альн1 властигост! Лпосомашю-■о рифампШйну в досл!дах 1л уПго.

7. Вивчити ефективн}сть д^посомального рифзмпШину при !Ксперимвнтальному сепсис* t ралов!Я 1нфекд11 у тварин та шзначити його д!ю на показники 1мун1тету t окирлювалыю- ' |1дновн1 процеси макрооргаа1зму при 1нфекц1йних захворю-¡анвях. о

Наукова новизна. Виявлено високу антабактер1альну ак-ивн!сть н!тазолу по в1даошэнню до факулътативних ана«роб1в-!будаик1в перитонШв та 1шшх гн1йно-септичних захворювань > анаерэбшх умовах культавувеняя.

Впершв встановлено синергизм протим1кробно! н*тазо-1У з антибЮтиками груп ам1ногл1козвд1в,„ пенШилШв, :tвoлoнtв та макролШв. Експёрименгально обгрунтовэно южлив!сть 1 доц1льн1сть використання комб!нац11 н!тазолу з ■ентамЩином при перитоШт*..

Вперше доведено, що внутр1шньоткашшний д4адин8мофорез ,ентам1цину сгфияе накопиченш) 1 подон*уе Час його знахо-

дхення в органах неравно! порохнини в'терапевтичн*й концентрат!. ,

Виявлено протектавн! властавост! ам*нофосфатидннх л*по-сом при експериментальному перитон*т* та ефективн*сть л!по-соыальних форм гентам*цину t рифакп*цину при експериментальному перитовШ, сепсис* та ранов1й *вфекц1* у тварин.

Практична ц!кн1сть робота. Експериментально обгрунтова-на ефективн*сть комб*кованого використання протианаероСногс препарату н*тазолу та гентам!цину в досл*дах In vitro та 1г vivo дала мохлив*сть рекомендувати дану комС*нац!ю для за-стосування при перитон*тах з анаеробно-веробною ет*олог1ею.

Доведения значно! переваги внутр1шьотканинного д*ада-намофорезу гентам1шшу, t особйиво ендо*нтестиналъного йоге вар!анту як найефектавн1шого, пор!вняно з внутр*шньовешиш введенвям при експериментальному перитон*т! дало иоелив!сть рекомендувати даний способ для включения в комплекте л!ку-вання отендикулярних nepiTOHtTiB.

Результата доойдкення знайтли практично використання в робот! датячого х1рург1чного в1дд1ленвя Харк1всько1 обласно! датячо! клШчно! л!карн! Jil.

Основа! висновки дасертац!! включено до рекомендаций, як* використовуоться в учбовому процес* на кафедр* м!кро-Otcwrarii, в1русрлоП1 та *кунолог*$ ХДМУ.

Основн! положения, як! виносяться на зазшет.

1. B досл*дах In Vitro та на експеришнтальн1й модел! перитон*ту у тварин доведено ефектиш*сть комб*нованого використання н*тазолу з антиО*отиками.

2. 3 метол тдвищенвд концентрацИ антибактер!альних засоб*в i пролонгування 1х д11у вогниц* гапалення при гн*й-

■ ' ■ Б

х nepHTOHíTex було експеримепталъно обгрунтовано доц!ль-сть методу внутр1шньотканинного дЮдинамофорезу, найофек-BHinraí ввр1ав?ом .якого е ендо1нтестинальний спосю.

3. В .досадах In vitro та In vivo суда доведено знвчн! реваги л!посомальни* форм рифамп1цину í гонтам{цшгу перед льники анти01отикаед при тШю-септичта звхвортаннях.

Апробац1я робота. Ochobhí положения i результата дисер-uil було викладено на облаойй конфвренцН молодих вчених ктуальныв проблоки медицины и научно-технический прогресс" apKiB, 1988); 29-Я Всесоюзна! конфоренц!I студёнтських уксвих rypTKiB при кафедрах дитячо! xipyjpril "Актуальные проси хирургии» анестезиологии; и реаниматологии детского зраста" (Ростов-ьа-Дону, 1988); Всесоюзному ceMinapí "Ко-низациойная резистентность и хишотерапевгические антибак-риалыше препараты" (Москва. т988); 2-й о<5аосн1й мШнсти-TCbKífl конференцН молодих .'вчених "Микробиология, иммуно-гия. биотехнология -практике здравоохранения" <Харк1в, ВЭ); УП 3'1зд1 Укра1нського м1кроб1олог1чпо1,о тоиариства ерн!вц1, 1989); Всесовзн1й конференцН "Наука и лроиззод-во в решении комплексной проблемы "Антибиотики" (Москва, 39); У1 з'1зд! фармако.юг!в. Укра1ни (Харк1в, 19эо); xi у ков i й ко»1еренц11 "Факторы клеточного и гуморального Лм-аитёта при различал физиологических и патологических сос-яниях" (Челяб1нськ, I9Э2); науково-практичнгЯ кон?-зрешцг птимальные средства и методы иммунокорригирующей, противо-спалительной и противомикробной терапии" (Харк1в, I9S3); уков!й конференцН "Актуальные проблемы современной медлим" (В*тебськ, 1994). .

Обсяг 1 структура дксертацП. Робота складазться oi

встуиу, 3 глав огляду л1терзтури, розд!лу. "Ыатср*али т метода доелiдконня", 3 глав власних доол1да8Нь, завераешш BucjiOBKiB, практичких рекомендац1й, егшеху еякорастагшх даа рел, який кЮтать 237 дкерел, в тому.числ! 182 в1тчвзнянкх 55 заруб1юшх автор!в. Дисертац!» вшеладено на 136 croplHKE машинописного тексту, *люстровано 23 табляцяки t 2 калшхами.

За темою дасертацП оиубл!кобано 12 друховаяих poöti НАТЕР I АЛИ ТА ЫБГОДЙ Д0СЛ1ДШШ

AitmöaKTeptaJiiHy ¿ттивШсть гйтазолу, «етрон*дазолу г aüthöiothklb вивчепи в досл!дах in vitro на стандарта! штаыах Escherichia coll ATCC 25922. Staphylococcus aurei ATCC 25923. Pseudomonas aeruginosa ATCC 27653, Klebslel. pneumoniae HO, Proteus vulgaris XZ463S, . отриманих ;i3 ДК iM. Л.А.Тарасовича, та клШчшх штамах, вид1лвних . в ХЕорих з гн1йно-септкчною 1нфекШев.. ;

Для проведения вксперимент!в in vivo використада 107 мишай та 63 крол!. , . .

Анаеробн! умови хультивування зд1йснпвали за М.Ф.Кал1 н!чонком 1з сгЛвавт. (1985). -. . /

Шн1мадьну подавляючу концентрате (МЛН) йрепарат визначали методом двохкратних cepifteax розведень вшови до рекомендац!й (Баваиин С.М., Фои1на 1.П., 1962).

ФракцШий коефОДент iHTtötutl (<Ш) при сум!снс застосуванн! н!тазолу з анти01отик8Л визначали cnocot "шахматно! дошки" (Traczewaky М.М. et al.. IS63). .

?

Спектри поглшэння н!тозолу, метрон!даголу та вити-itkxíb Оуло записано на спектрофотометр! "Specord м-40" ми "Кэрл Цейс", Кена (Н!меччкна).

Вшив н!тазолу t мотрон!лазалу на р1ст í розмнохення :рооргаи!зм!в визначали зи методикою lí.K.R.Chowdhury та

(1931). яка основана на вш!рювзнн1 слектр!в нутност! ЮДОВ1Щ8, де розмноздютьея М1кроорган1зки.

Вквчення ефективност! н!тазолу та лИюсомэльних форм ■KOtoTHxiB в досл!дах in viro проводилина експеримснталь-t коде л i перитон1ту у микй л mil США вагою 18-20 г. який тикали вллхом влугрЮньочерешого введения IOS завису :ральних фекал!й иишей з добовоп культурою E.coli АТСС 522 (5x10® м!крооних tí л на мкшу) або S.aureu3 209 (IxIO9 сробких т!л на мкшу) (Smith I.H., 1965; Smith I.И., Hail Е.С., 1970). Модель екслериментального перитон!ту п!д-¡рдкувалася н 1 кроб t о лог 1 читает та г!столог!чнк>ш досл!-¡иняки (Войно-ЯсенецьккЗ М.В., ЕаботинськиЯ В.И., 1970; зкулов Г.А., 1969).

Для вэтчення синерПзму протим1нрсоно1 д!1 н1тазолу з jt8míukhom !нф!кованим минам . про тягом 5 д!0 «водили гтр1шньочеревно н1тавол в-доз! 8 мг/кг. гентэм1цин - в si 0,15 мг/кг. Ам1нофосфатши1 л!посош тваршш отримували герапевтачн1й доз! (37,5 мг/кг) i в п*ятикратн!й терапез-ш!8 доз! (187,5 мг/кг) одно-, двох-, i трьохразово; шотй та лИюсомалъний гентам!цин - в доз! 0,05 та 0,25 'кг лротягом Ю дЮ. Контролем <5ули !нф!коЕан! миш!,.яким >дили 0,9« розчин хлориду натр!ю.

Вплнв я!тазолу на !мунний статус здорових иишей.вивчали íx рв8кц!ею на введения Т-залежного тест-антигену -

• . о 8

еритроцит*в барана (ЕБ) (Фрдовль Г., 1987; DIJk H.V., Bloks-roa N.. ЮТ). Миш* отримували н*тазол в доз* 10 мг/кг i pí3Ht строки t п*сля 1мун1звц** ЕБ. Визначали в селез*нц: , к*льк*сть. ¿мунних розеткоутворшчих кл*тин (РУК) i гемол*-зинпродукуючу здатн*сть ядровм*сних кл*тнн (ЯК>.

, Для визиачення ctíBkoct* i рухливост* н*тазолу тг антиб*откк*в в електричному пол* пост*йного струму користу-валйся трьохсекцШюю електрол*тичною камерой (Удащик B.C., 1976). ГОсля дН електричного струму визначали 1х спектрально характеристики; та антпбахтер*альну активн1сть.

; Ефектавн*стъ. внутрйпньоткакинного д*адинамофорезу ген-там*цану .вивчали на кролях порода "Шишила" вагою 2,5 кг в двох. ceptflx дасл*д*в: на здорових кролях i з експери-ментальним. перитон*том, який викликали за 24 год шляхом jianapoTOMií i перев'язування червопод*бного в*дростка та floro брик*. Проведено пор*вняльне досл*дження концентрац*! антибзЬтиха в тканин! ctíhkh тонко! кишки t кров* бриж* tohkoí кишш протягом 16 год з двохгоданним npomtkkcm часу при внутр1шньовенному його введена*. (1-а група), традиц*йн1й методиц* внутр*шньоткашганого д*аданамофорезу (2-а група) та ендо*нтеспшальному його вар*ант* (3-я група).

Визначення концентрац*! гентам*цину в С1олог*чних субстратах, виконували методом дафуз*! в агар (Холодов Л.е. та 1н.. 1985). .

• Внутр*шньоткашшний д*адинамофорез гентамИдану проводши двохнап*вгор*одним неперервним д*аданам*чним струмам за до-помогою апарату "Тонус-1" (0,5 мА) протягом 30 хв. Гента-м*цин вводили внутр*шньовенно в доз* 27 мг/кг .

. ' , Для проведения методики ендо*нтестинального д*аданамо-

арезу розроблено пристр1й, яюгй схлодаетъся з двох олск-род!в - гнучкого зонду-електроду, яккй вводиться в юшку, i оясвого електроду» який циркулярно лакладаеться на ту луб варини в облает! живота.

JlinocoMU та лШосомалън! фэрки рифакп!цину (PJ) та ген-ам1цину готували стандартном иэтодом обернених фаз (Цига-енко А.Я. ra tu., 1983; Szoka P., Papahadjopoulus D.., 978). Вони Мстили хромагогрэф!чно чистий лецитин (Харк1в-ький завод бактер!йних препарат!в), холестерин ("Serva", РГ), дацетилфосфат ("Serva", ФРГ) в молекулярному сп!вв1д-oeshhí 7:2:1 з к!нцевоо концентрашею 20 мМ л!пШв у I мл осфзтного буфера (рН 7,2). В!д антаб1ог.1к1в, як! на включимся до складу л! пасом, позбавлялися шляхом центрифугувэння ри 150 тис. g лротягом 60 хв нэ ультрацеитрифуз! VAC-60I Шмеччина). Включения рифаш!цину складало 60%, гентемЩину до 45,5$.

Ам1нофосфатидн1 л!посоми готу вали шляхом струшувакня в 1,9* разчив! хлориду натр!» пл!вки л!п!д!в, ввд!лених 1з пинного мозку велико! рогато1 худоби, як! м!стили осфатидалетанолам!н (40-50%), сф!нгом!ел!н, фосфатидилхол!н а !нш! компонента (1ваяова Н.М. та 1н., 1984).

Для вивчення вшиву л!посомальвого рифамп!цину (ЛРф) на мунний статус здорових милей Рф, в!льний або в лШосомах, водили внутр!пшьочеревно в добов!й доз! 10' мг/кг протягом 7 Дб (гострий досл!д) та 30 д!б (хрон!чний досл1д), Про стаи мун!тету тварин судили за 1х реакц!ею на введения Т-залек-гаго тест-антигену - НЗ на основ! визначення титр!в гемаглю-hhíhíb клас!в íg М i Ig G, титр!в сумарних !муноглобул!н!в Ig), KiJibKocTi ЯК селез!нки, к!лькост! лютших концентра-

Ц!й за штодада; (Срзкзль Г., IS87; С1Д H.V., Bloksma N. 1977), а такса ткмусного (It) i селез!нкового (1С) !ндекс!в (¡¡одаль стаф!лококового сепсису в!дтьорювзли за методе G.Badenski et al. (1958) шшоы ЮТраорб1талкного заражена шшй будьйонно» культурою S.aureus 209. Мии! отриыувал в!льнай РФ та Щ> в дозах 2,5 та 10 мг/кг протягом 15 д!б.

Вплив ЛРф на актизнЮть сукцинатдеПдрогеназн (СДГ) печ!нц1 та селез!нц! здорових мишей та тварни !з стаф!ло коковкм сепсисом визначали за методом В.Н.Павлш i.C.H-Гени (1972). fftrai отримувала препарата в доз! 10 мг/кг РФ протя гом 5. 10 та 15 д1б. .

йодель раново! ИфэкцИ в!дтворшаяи на кролях ишас внугр1шнъда' язово1 о введения г!тэртон!чного розчину СеС1г подальшого на^есення на вогнкде некрозу 2 мл завнеу культур стаф!лок'ока в доз! IxIO9 кл!тин/мл. Тварши отримувш ашгёкац!! в!льного та ЛРф в доз! 10 мг/кг протягом I д!б. Вм!ст мУкроорган!зм1в в рановому матер!ад! визначш методом агаровах шзр!в.

Для ветвления впливу ам!нофосфатадних л!посом i CTyniKb переписного окисления визначали малоновий д!альдег1 (МЕЛ) за Т.Н.Федоровою t сп!вавт. (1983) та д!енов! конч гати (ДК) за Ь'.В.Ге.Брилошм i cniuaui'. (1983) и сииорот! кров! здоровкх. мишей.

Для вивчення вшмву л!посом на активн!сть кл!"п пердтонеального ексудату мишей ix вщЦляли за M.IL Грачовс (1984) ! проводили оц!нку 1х функц!онально! активност! : допомогою КСТ-тесту (Кубась В.Г. та iH., 1987).

При робот! з лабораториями тваринами користувалис: "Свропейською конвенц!ею по захисту хребетких тварин, я

п

икорисгопуиться в експеримеитальних та íikkx нзукогагх i лях" (Страсбург, 18.03.86). Наказом ЬНнздрзву УГСР 32 !д 22 литого 1988 р.

Отримэн! результата п!ддавалк cra7HCTimífl обробц! за икмогою компьютера гапу IBM PC/AT Шоллзрд Д., 1032).

РЕЗУЛЬТАТА Д0СЛ1 ¿КЕНИЯ ТА IX ОВГОВОРЕКНЯ

В результат! вивчення ertojiortwol структура nepiToni-íb Оуло доведено, и о перитс-.ч!г мае пол!м!крсбииа характер í ров!дну роль у Лого патогенез! серед Фскультагжю-гнаероб-их MíKpoopraiiisMiB вШгр-, какова наличка (55S). Серед ¡сих OaKtepifl на2част!ае вкд!лямться золотаний стсФхлокок 16,22) та паличкэ синьо-зеленого гно».(153). У гоП гга час у .58 хворих вид!лигя збудника в аеробнях умовах культивувгш-:я не вдалося, ко иогв евгдчити про моклизу зияеррбну ctío-rartn (Стручков В.Г.'та !н., 1991).

Сумарнэ чутлкв!сть перитонеально! м1крофяори за три гаки зкизилася до пэн!цал!н!з на 27Z, карбен!шШау - 20,8$, 'ентам1цкну - 25,75, кефзолу - 17.2?, хлафоржу - 7,7%.

Реал!зуючи поставлен! задач! в пошуках npenrspaTiB, кк! фоявляють антибактер!алыгу актавн!сть по в1дковеш»з» до • )бл!гатно-анаеробшос м!кроорган!гм!в, m зупинши се!й вяб*р га прзтитркхемсяаднему npenaparí п!тазол!6 протяанаеробп! зластивост! якого Сули встановлен! Я.оЛйщгйовим !з яйвавт. (1989).

Результата дослШмпия показала, то протианаеробний препара пггвзол проявляв бэктер1остатичну д!в на факультатив};! анаероби - кшжову наличку i золотавий стаДОлокок, як: найчзст^шо вис1ваються при гнШних неритонНах (дик. табл.).

По вхдношашт до фзкультатавшх анаероб1в антибактер!-альиз OKTifâHîcîi. н!тазолу проязляеться большою mí рою в анае-рсбних умовах, ni» в аеробних, î п!двицуеться в результат: Borr» Kowöinanift з miTHCioTHKöMi ta труп ам1когл1козид1в, noüímuiiuiB, xí!:-\!khíb та макролШв, найефективнйпом i3 fi Kux e поеднакня н!тазолу i геитзмхщну, що пхдвивде ix активность в 4 рази. Метрон1дазол на факультатив«! анаероби npoTiiMiKpoOHoi Л1 i не справляе.

Анти(5актер1альн1 властивост! нхтазолу

Вид м1кроорган!Зму К1ль-KÍCTb итамхв Aepo6ío3 Анаеробхоз

NEK HiTa-золу, мкг/мл МПК нхта-золу, мкг/мл

Е.соИ SO 86;6+24,9 1,4+0,5

S.aureus 33 82,2+10,4 1,1+0,2

Klebsiella sp. 8 113,3+21,7 1,2+0,4

P.aeruginosa 6 piCT -

Proteus sp. 3 pi CT -

Б.subtills I 10 -

Бри експериментальному перитонШ мтазол s доз! 10 мг/кг забезпечуе вихивання 50» милей з ешзриххознш

перитон!том (при 100Ж летальност! у контроле) 1 66,73 мишей 13 стзфхлококовим перитон1том (при 15,4% - у контрол!).

Комбхновгке використання н!тазолу з гентамЩином при ешерих!озному перитон!т± у миаей подтвердило синерг1зм !х Д11, яккй було доведено в дослхдах 1п ?1гго. Нав!ть змев-шошш дози и!тазолу в 4 рази по в!дношенню до м!н!мально! бактерицидно!! концентрат 1, а гентам!цину - у 16 разхв по в!дновенню до терапевтично! дози захищае 50% тварин (при 100% летальност! у контрол! 1 при никористанн! препарат!в рег зе) 1 вдв!ч1 подовжуе середао тривалхсть 1х життя.

Оскхльки в патогенез! перитон!ту !мунна система в!д!~ грае основну роль, було вивчено вялив нхтазолу на !мунаий статус тварин. Езедення Н1тазолу в доз! 10 мг/кг протягом 1-5 д!б здоровил минам стамулюе первинну !мунну в!дповхдь, зб!льауючи як вхдносну, так ! абсолютау к!льк!сть !мунних розеткоутворюючих кл!тин. При п'ятлразовому введеш! н!тазол ягштвае на активн!сть хмунокомпетентних клхтин селез!нки, викликаши зменшення к±лткост! ядровмхсша кл!тин.

Одшм !з чинншс!в гйдвищення ефективност! антибактер!-ально!: терап!! гнхйних процесхв е концентрация протимхкроб-Ю5х ззсоб!з у вогншцх западення, досягненню высоких показни-к!в якох у черевнхй порождай при перитонхтх завакають груб! зорушення в м!кроциркуляторн!й ла;щ! кровооб!гу. У зв'язку з дам, з мзто» пхдещевня концентрац!! антиб!отик!в у органах £ ткррзшэх чзрбвног порокнини було винчено можлив!сть гведення за допсмогою внутрхшньотканинного д!аданамофорезу.

Було доведено» що рифампгцин, гентам!щш та н!тазол в электричному под! пост!йяого струму збер!гають структуру чолекули та антибактер!альну активн!сть.

Встановлено, ио в середньому концентрация гентзмШшу в ctihyi тонко! кишки здорових крол±в при ендохнтесткнэльному вар!ант! д! вдинамофорезу перевищувала його bmíct у контрольна rpyni (при внутр!шньовенному введенн!) у 9,2 рази (в топ час, як при використанн! традиц!йно! метода® ця р!зниия складвла лише 3,9 рази) í у 2,8 рази - у тварин 2-! груга (при традкцхйному внутр!шьоткаяишюму д!адинамофорез!). Апалогхчн! за дпнам!ко» результата отримано при порхвняльно-му Wàs.îst KoaysHrpauífi гектамхшшу в кровх брик! (р<0,001>.

При Еккористаш:! традац!йного внутр!шньотканинного д±одина;,;офоре?у при експеркментальному перитонпх порхвняно is Енутргиньовенним введениям концентрацию гентамхцину в CTimú кишкк можна п!дви;цити в середньому в 5,1 рази, з за допомого» розроблзного каш способу - у 30,5 рази (р<0,001).

Поряд з цим, ендо!нтвстин8лький спосхб сприяе зберекен-ею терапевтично! концентра^ï гентамхцину в кровх ôpiœi те . сттщ! TOHKOÎ кишки до 16 год, тодх як при традиции i й У.ОТО-"дай BiH визначаеться протягом 10-14 год, а при внутр!шньо-венному ввзденн! - 6-12 год (див. мал.).

Шдсумки виконаного досл!дення п!дтвердкують правильность вибору екдохнтеспшашюго вар!анту внутрДшньоткашш-еого д!адинаиофорезу антиб!отик!в ври nepztohíti як яайефек-яшпшого.

S кетою Шдовдення ефектнвност! ентибхотикотераш! гшйно-септкчво} хнфекцх! та зяижензя iMyHocynpecKBHo! дх5 8нтиб10тик1в було отрвмано л!посомальнх форж гектамхцкну та рифшлйцину i вивчено îx ефективн!сть при експершектально-,иу nepiiïOHiîi та сепсисх i вплив на *мунну систему тваркв.

Було визначено вплив лтпосомально! форми на öaKiepio-статичну jtüo рифзшйцину г антиб1отика, який рекомендують застосовуватя для л!кування raíйно-септичтах захворювань, викликаних антиб i о тикоре зис те нтнкш штамами сть^локока (Навашин С.М., Фом1на 1.П., IS83; Поляк М.С., 1993; Черномордая A.B., 1990).

На ттамаХ стаф!локока 209 та Cowan I, як чутливих, так

i резистентних до RJ, було доведено, во л!посомальнз форма погашав бактертостатичну д!ю Гф незалеюто в!д чутливост! м!кроорган!зму. Иричому, найб!льший ефект в!дм!чено при вютчешй антиб1отика до позитивно зарядка них лЩосом.

На модэл! стаф!лококового сепсису у миией було вста-новлено, що л!посомальна форма рифами 1цин>', нав!ть при зменшенн! курсово! дози в чотири рази, подоикуе середам тривал!сть хиття твар;ш у 1,6 рази пор*вняно з в!льним Рф, який застосовувала в тирашвтичн!й доз! (10 мг/кг).

Гострий септичний процес характеризуемся значними зм!-нами к!льк!сних i як1сних показник!в р!зних ланок !мун!тету, що знижуе резистентн!сть макроорган!зму до збудника 1нфекц!1 (Белокуров Ю.Н. та íh., 1983; Трещинський A.I. та !н., 1987). Кр!м того, ряд xiMionpenapaTíB та антиб!отик1В, в тому числ! i рифамп1цин, . проявляхггь вирахену !муносуп-реошну д!ю (Кавашн С.Ы.,Фом!на 1.Я..1Э83).

У зв'язку з цим було вивчено вплив л1посомально! форми Рф на деяк!-показники !мунного статусу тваркн при експери-ментальному сепсис!. Було встановлено, що ЛРф чинить !муно-модулгану д!ю. В той час як в!льний Тф при тривалому його використанн! призводить до зникнення Ig G b сироватц! крои! здорових мишей i затримуе íx накопичення аж до 15 доби при експеримент альному сепсис!. його 1 л!посомальна форма не викликае повво! блокада антит!логенезу в норм! 1 сприяе п!дшщенню титр!в Ig G вже на 10 добу захворюванря.

ЛРф п!двищуе !мунолог!чну реактивн!сть мишей i3 стаф!-лококовим сепсисом за рахунок двухкратного' зростання к!ль-кост! i прод1$еративно! активности ЯК селез!нки та 2-5-кратного п!двщення ix функцЮналышх властивостей з перших д!б

!нфекц!Яного процесу. В!лънйй Рф викликае знихення к!лъкост! ЯК i КЛК до IO-Ï добз сспсису.

Тагам чином, використання л!посомального рифамп!щшу при ст эф!лококсвому сепсиС! у мшаей сприяе niдвкденню ефек-тивност! антиб!отика t формувзнню DOBHOUiHHOÎ !МУНН01 В!ДПО~ в!д! на еритроцити барана. Включения антиб!отика до л!посом не поста» floro iM/Hocynpeсиену д!ю, а за рядом показник!в проявляе HaBíTb !муностимултаочиЯ ефект.

. Враховуючи !кформативн!сть показншс!в окислювально-в!д-новних процес!в пра !в$вкц!йних захворхваннях, було-вивчено вшив ЛРф на активность СДГ прн стзфигококовому сепсис! у нашей.

Розвитох cTùjir/Ококового сепсису супроводауетъся ростом активное« СДГ в кеч!нц! (у 3-3,5 рази) t селез!иц! (У 3-7 раз!в) мишвй нротягом 15 д!б спостереження. В1льнзЗ рифам-п1цда знихуе активн!сть сукцинатдег!дрогвнази у печ!иц! в перш! 10 д!б i в селаз!нц! - протягом всього експердаенту. ЛРф стамулюе актавн!сть СДГ як у печ!нц!, так i в свлез!нц! т!лыш на 5-у добу розвитху !вфекц!йного процесу. У наступи! строки р!вень ферментативно! активяоет! в ц!й груп! тварин виявлявся шасчим, в!» у груп! милей з нел!кованим стаф!лако-ковим сепсисом, a такс« у груп!,. яка отримувала Рф. '

Л!посоми беи. ешжЯотика в!рог!дно Шдвищували вм!ст СДГ у досл!даених органах > зараяених ушгеЗ у во! строки спостереяенвя.

ВиявлениЯ ефект л!лосом t Лф зумовлений, мохливо, переваяним накопиченням И у купферовських кл!тинах шч!нни i макрофагах селез!нки, пр . вшдапсав в ; тканинах РЕС реал±зац!п механ!зм!в протаяежао! спрямованост!: стимулвючу

д!ю на ак-niBHicTb СДГ лШда та !нг!буючу - аниШотика.

Виходячи з того, що найчаст1пшы дгерелом сепсису е травматичн! поикодаення (рани, оп!ки та îh. ) (Стручков B.I. та 1н., 1991), було вивчено ефективн!сть ЛРф при експеришн-тальн!й ранов!й !кфекШ1 у крол!в, викликанШ стаЗйлококом. Досл1да показали, ио його використанкя дозволило скоротитн терм!н л!кувакня раново! *нфекШ на.4-6 д!б або на 3I-40Ï nopiBHHHo з BiJibHM антибЮтиком.

Тякс1сть nepeOiry i висока летальн!сть при сепсис! nic-ля внутр!шньочеравних захворшань назначили доыйдеення ашнофосфатвднкх л!посом та л1посонального геним!щшу при emepnxi03H0My перитон!т! у мишей, оск!льки перитон!ти, при яких пров1дна роль налехить кижов!й паличц!, эустр!чаються HaJteacTiae (Стручков B.I. та iH., 1991).

Показано, цо включения гентам1шшу до л!посом сприяе ni движению ефективност! даного антиб!отика, яка проявляемся .у в!рог!дному зб!лыаенн! в 2,3 рази середньо! тривалост! " еиття i п!двищенн! до 702 виживання тварнн (при IOOS леталь-ност! у нел!кован2Х мишей) нав!ть при десятикратному shbh-

шенн! терапевтично! дози.

j

Використання 1нтакгних аы1нофосфатидних лШосом хгри ешерих!озному перитон!т! у мишей вшшило 1х протективн! властивост!, як! спостер!галися при двох- i трьохкратному введенн! л!посом до заражения i забезпечували 70-93% вгаки-вання тварин при 100% летальност! у контрол!.

Отриман! результата наштовхнули на думку доел!дити ок-рем! ланки механ1зму б!олог!чно! дН лИюсом на орган!зм тварин.

Фагоцитоз е головним кехан!змом природно! резистентное-

Tt, з такоя обов'язковои лажею пщукц! i 1 формування спетцт-ф!чно! !мутшо! в!дпов!д!. Нами було встзновлено, що трьох-кратш введения лхпосом у тераяевтичнхй доз: (37.5 мг/кг) здоровкм ккиам вккликзе посилення бактерицидно! активнее?! макрофзг!в перитонеального ексудату в 2,8 рази (p<0,00I).-'v

Встановлено. що використашш л!посом в!рог1яяо стимулвв накопичення МДА в с кровати! кров! здоровях мишей. Вмхст ДК залишаеться без зм!н, кр!м груш з одяократним введениям .Наосом за 6 год до вязначення, да BiH в!рог!дио зкяжуеться.

Таким чином, отриман! результата дозволяють виказати деяк! прялтеення. Ам!нофэсфатидв! JiinocoKU чинять не с?!лыси терапевтичний, ск!льки протективний ефзкт при вксперимента-льн!й !нфекц!!. Ножливим механ1змом д! i л!посом е ix вибхр-кове накопичення у кл1танах РЕС, де вош викликають вираяену активац!» окяслювально-в!днавних яроцес!в, яка проявляеться У п!двищенн! р!вня СДГ у пзч!нц! та селвзтц!, накопиченнх малонового д1зльдег!ду в сировзтц! кров!. Очевидно, анало-г!чн! процесн у фагоцитуючих кл!тинах прязводять до стамуля-ц!1 фунгаЦонально! активное?! i бактеркшлких властивостей влаипдок цього у тьаркн, стимульованих л!посо-мами, формуеться стан резистентност! до iBjeranf.

20

ВИСНОВКИ '

1. Протаанаеробний преперат Штвзол справляв бактер!о-статичну д±ю на Факультатива! анаеробн! м1кроорган1зми -кишкову паличку та аолотший стаф1локок, як* входять до складу м!крофлори гн!йних перитон!т!в.

2. Днтибактер!альн! властивост: а!тазолу по в!дноиешш' до факультативних анаеробних м!кроорган!зм!в проявляються бхлыпою мхрою в анаеробних умовах, н!к в аеробних, во мае суттеве значения при л!куванн! гн!йних процес!в у закрит!й черевШй порожни:!, 1 йдсилюмться в раз! його сум!сного використання з антибиотиками. - .

3. В електричному пол! д!адинамхчних струм1в не м1ня-ються спектр 1 антибактерхальна активнЮть н!тазолу, ген-тамхцину та рифамп!цину. При цьому рифашйцкн ! н!тазол ве-' дуть себе як амфотернх сполуки, перем!щаючись 1 до катоду 1 до аноду, а гентам!цин е кат!овом, рухаючись в!д аноду до ■ .катоду.

4. За допомогою внутр!шньотканинного д!адинамофореэу гентамхцину з використанням нашк!рних електрод!в коиш п!д-випдати його концентрац1ю в органах черевно! порожшши при пвритон!тах в середньому в 5,1 рази 1 подоваити депонування на 4 години пор1вняно !з внутр!иньовенним введениям.

5. За допомогою ендо!нтестинального д!ад1шамсфорезу гентам!цину, при якому ода з електрод!в рози!иуеться в просв!т! кишечника, а Шпий накладаеться циркулярш навколо живота, мокна п!двидити концентрац!ю антиб!отика в органах черевно! шрожнини в 30,5 рази !- подоваити депонування нэ 7

)дин пор1вняно з внутр!шньовенним введениям.

6. 1нтактн! л!посоми проявлять при гн!йно-септичн!й зфекц!! у милей виражений протёктивний ефект, який Зумовлюеться зокрема активац!ею окислювалъно-в!дновяих эоцес!в у печ!нц! 1 селез!нц! 1 стимуляЩеп бактерицидно!, «ивност! макрофаг!в перитонеального ексудату. Включения 1фамп!цину ! гентам!цину до л!посом п!двицуе • ефективн!сть 1тиб!0тик!в ! послаблюе 1муносупресивну д!в рифамп!отну.

' ПРАКТИЧН1 РЕКСШЩЦП

Г. Препарат в!тазол, який над!лений виразною антибак-эр!зльяов актавн!стю по в!дношенню до низки о<5л!гатних х зкультативних анаеробних М1кроорган13м!в ! проявляв синер-1зм д!! при комО!нованому використанн! з рядом. антибюти-1в, рекомендуеться для застосування при гн!йно-септичнха зфекц!! зм!шано$.аеробно-анаеробно!ет!олог!1.

2. Для п!двищення ефективност! внтибактер!ально! тера-Ы перитои!ту рекомендуеться застосовувати внутр!шньотка-анний д!адинамофорез антиб!отик!в, по дозволить створити зст!йн! терапевиР-ш! концентрац!! антибактер1альних засоб!в осередку запалеадя ! пролонгувати !х д!В.

СПИСОК FOBIT, НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦН

1. Зкспериментально-клиниче сков изучение нитазола как антибактериального препарата в комплексном лечении перитони-тов//Антибиотики и химиотерапия.-1990.-Т.35, * 8.гС.ЗЭ-41 (н соавт. с Цыганенке А.Я., Топузовым B.C., Калиниченко Н.Ф.).

2. Антибактериальная активность нитазола и применение его в комплексном лечении аппендикулярного перитонита у детей // Клин, хирургия. - 1990. - * 6. - С. 35-36 (в соавт. с Топузовым B.C., Цаганенко А.Я., Калиниченко Н.Ф. и др.).

3. Влияние нитазола' на факультативные анаэробы, вызывающие перитонит у детей // Микробиология, эпидемиология и клиника инфекционных, болезней: Сб. науч. тр. / Харьк. мед. ин-т. - Харьков, 1988. - С. 52-54 (в соавт. с Цаганенко А.Я. Топузовым B.C., Вэсильченко В.Н.).

4. Эффективность интактных липосом при экспериментальном этерихиоздом перитоните у мышей//Микробиология, эпидеми-.ология в клиника инфекционных болезней: Сб. неуч. тр./Харьк. 'мед. ин-т. г Харьков, 1991. - С.46-48 <в соавт. с Цаганенко А.Я., Степаненко С.И., Ивановой H.H., Васидьченко В.Н.).

5. Комбинированное действие нитазола в сочетании с антибиотиками на клинические штаммы факультативных анаэробов, выделенных от хирургических больных // Там же. - С. 8-9 (в соавт. с Щганенко А.Я., Габышевой Л.С.» Васильченко В.Н.).

6. Влияние нитазола. на некоторые показатели юмуштета здоровых мышей // Вестник проблем современной медицины. -Харк1в, 1994. - Вып. 7. - С. 36-39.

7. Эффективность лшгосомального рифампицина при экспе-. риментальной стафилококковой инфекции// Препринт &зико-тех-

нического ин-та низких температур АН СССР. - Харьков, 1988.-

i 51. - 40 с. (в соавт. с Шгзненко А.Я., Благим Ю.П., Вз-ильченко В.Н. и др.).

8. Влияние нитазола на нормальную микрофлору человека // колонизационная резистентность и хкмиотерапевтические анти-¡актериальнне препараты:ВсесоюзныЙ семинар, 28-29 июня 1330г. ■ Москва, 1988. - Ч. I. - С. 89-90 (в соавт. с Цыганен-

:о А.Я., Калиниченко Н.Ф., Васильченко В.Н. и др.).

9. Изучение действия нитазола и диоксидина в комбинации : антибиотиками на условно-патогенные микроорганизмы // Микробиология, иммунология, биотехнология - практике здравоох-¡анения: Тез докл. II обл. межинститутской конф. молодых 'ченнх, 24-25 мая 1989 г. - Харьков, 1939. - С. 17-18.

10. Получение липосомальных форм гентамишна и тсбрами-шг // Наука и производство в решении комплексной проблемы 'Антибиотики": Тез. докл. Всесоюзной конф., г. Москва, 28-30 юября 1989 г. - Москва, 1989. - С. 124 <з соавт. с Шганен-<о Л.Я., Мкнухиным В.В., Ивановой H.H., Васильченко В.Н.).

И. Влияние ¡штактных аминсфосфатидных лилоссм на ока-глительно-восстгн'-Езтельные процессы в иммунокомпетентных органах и тканях белых мышей при экспериментальной инфекции // Факторы клеточного и гуморального иммунитета при различных физиологических и патологических состояниях: Тез. докл. XI науч. конф. - Челябинск, 1992. - С. 110 (в соавт. с Цага-ненко А.Я., Степаненко С.И., Васильченко В.Н.).

12. Влияние свободного и дипосомальжн'о рифампицина на иммунный статус и выживаемость мышей с экспериментальной инфекцией // Актуальные проблемы современной медицины: Тез. дом. науч. конф., 23-24 ноября 1994 г. - Витебск, 1994 (в соавт. с Цыганенко А.Я., Степаненко С.П., Васильченко В.Н.).

Коваленко Н.И. Применение средств направленной доставки антибиотиков (липосом и внутритканевого диадинамофореза) и ни-тазола при гнойно-септической инфекции (экспериментальное исследование). Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.07. -микробиология. Харьковский НИИ микробиологии и иммунологии им. И.И.Мечникова. Харьков, 1996.

Установлен синергизм антимикробного действия нитазола с амикогликозидами, пеницшшшами, хинолоначи и макролидами. Экспериментально обоснована гффективность использования комбинации нитазола с гентакицинсм при перитоните.

Показано, что эндоинтестинальннй диадинамофорез гентэ-мицина способствует накоплению и удлиняет время его нахокце-кия в органах брюшной полости в терапевтической концентрации,

Установлены протекткв.чне свойства ашшофзсфзтидных липосом при экспериментальном перитоните и эффективность л;шо-сомальных форм гентамицина и рифзмтодша при аксперкмен-тальном перитоните, сепсисе и раневой инфзкции у животных.

Kovalenko N.I. Application of means intending to enhance penetration of antibiotics (liposomes and interstitial diadinamophoresis) and nitazole in purulent infections (experimental researches). Disertation tor Ph.D. course in bio. logy in Speciality No. 03.00.07 - Microbiology. Kharkov Scientific Research Institute of -Microbiology and Inimmology naraed after I.I.Mechnlkov. Kharkov, 1996.

The antimicrobial slnergism of nitazole ana aminogllco-zides, penicilins, fluoroquinolones and macrolides has been established.

Experiments show that it is possible and advisable to combine nitazole and gentamycin in,peritonitis. It Is .shorn that endointestlnal administration of gentaraycin with the use of diadinamic current enhances and retain the therapeutic concentration in the abdominal organs.

The protective property of aminophosphatide liposomes In experimental peritonitis and the effect, liposomal formes of gentamicin and rifampicin in experimental peritonltes, sepsis and wound infections in animals are established.

Ключов! слова: нхтазол, рифаш1цин, гентам!цин, лхпзсо-ш, диадинамофорез, перигон1Т, сепсис.