Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Почвенные водоросли заповедников Горного Крыма

ВАК РФ 03.00.05, Ботаника

Автореферат диссертации по теме "Почвенные водоросли заповедников Горного Крыма"

ІНСТИТУТ БОТАНІКИ ім. М.Г. ХОЛОДНОГО НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

ДАРІЄНКО Тетяна Михайлівна

$

УДК 582:22:581.9(477.75)

ҐРУНТОВІ ВОДОРОСТІ ЗАПОВІДНИКІВ ГІРСЬКОГО КРИМУ

03.00.05 - ботаніка

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Київ-2000

Робота виконана в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Науковий керівник:

Провідна установа:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра ботаніки (Кабінет міністрів України, м.Київ).

Захист відбудеться “22” травня 2000 р. о “12” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.211.01 Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України за адресою: 01601, м.Київ, вул.Терещенківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (01025, м.Київ, вул. Велика Житомирська, 28).

Автореферат розісланий “20” травня 2000 р.

доктор біологічних наук, професор МАСЮК Надія Прохорівна,

Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України, провідний науковий співробітник

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор СІРЕНКО Лідія Якимівна, Інститут гідробіології НАН України, головний науковий співробітник

кандидат біологічних наук ЗЕЛЕНКО Сергій Дмитрович, Уманський педагогічний університет ім. Павла Тичини Міносвіти, старший викладач кафедри географії та екології

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Актуальність теми. Грунтові водорості (фітоедафон) - екологічне угруповання годоростей, життя яких постійно пов’язане з ґрунтом. Ґрунтові водорості -іевід’ємний компонент будь-якого біогеоценозу. їх функції в грунті визначаються, іасамперед, належністю до фотоавтотрофної групи організмів - первинних іродуцентів органічної речовини. Продукти життєдіяльності водоростей - джерело іакопичення в ґрунті гумусу і сполук азоту, доступних для інших організмів, водорості впливають на кисневий режим ґрунтів, їх структуру. Таким чином, рунтові водорості є важливими чинниками процесів ґрунтотворення та іідвищення родючості ґрунту. Як окремі види, так і угруповання ґрунтових одоростей - зручні біоіндикатори різних ґрунтових процесів, водного, газового та ольового режимів (Голлербах, Штина, 1969). Успішне використання ґрунтових одоростей в усіх зазначених напрямках можливе за умови знання видового складу рунтової альгофлори певного регіону, її специфіки, складу основних льгоугруповань.

Гірський Крим - унікальна, надзвичайно багата за генофондом територія "країни. Флора і рослинність Гірського Криму вивчені досить детально. Проте ані про ґрунтові водорості цього регіону обмежені. Природні заповідники мають ути еталонами природних умов, флори і фауни регіону, тому дослідження їх іунтової альгофлори є першочерговим завданням. На території більшої частини іповідних територій Гірського Криму ґрунтово-альгологічні дослідження раніше е проводились.

В умовах інтенсивних змін навколишнього природного середовища, які нерідко ризводять до збіднення біорізноманітгя, вивчення видового складу великих сологічних груп, таких як ґрунтові водорості, має велике значення, особливо в знтексті положень міжнародної конвенції про збереження біорізноманітності.

Зв’язок робота з науковими програмами, планами, темами. Робота іконана в межах науково-дослідних програм відділу спорових рослин Інституту зтаніки ім. М.Г. Холодного “Критико-систематичне, номенклатурне та пористичне вивчення різноманітності спорових рослин України (на прикладі сремих груп)”.

Мета та завдання. Метою нашої роботи було встановити видовий склад унтових водоростей та основні альгоугруповання заповідників Гірського Криму і іявити їх специфіку.

Серед основних завдань було:

- виявити видовий склад ґрунтових водоростей заповідників;

- скласти конспект флори ґрунтових водоростей заповідних територій рського Криму на основі оригінальних та літературних даних;

- виявити найтиповіші угруповання фунтових водоростей основних типів

фітоценозів заповідників Гірського Криму;

- виконати флористичний аналіз та виявити особливості поясного розподіл; грунтових водоростей Гірського Криму залежно від висоти над рівнем моря;

- провести порівняння грунтових альгофлор різних типів фітоценозі] заповідників Гірського Криму;

- провести порівняння фунтової альгофлори Гірського Криму з фунтовимі альгофлорами інших гірських територій Євразії;

- провести критико-систематичне опрацювання окремих таксонів фунтови: водоростей заповідників Гірського Криму.

Наукова новизна роботи. Вперше досліджено видовий склад фунтови: водоростей природних рослинних угруповань заповідників Гірського Криму розташованих у різних висотних поясах. Складено конспект флори фунтови: водоростей заповідників Гірського Криму, який нараховує 211 видів водоростей серед них 162 види є новими для фунтів цього регіону, 12 видів вперше наводятьс; для флори України. Вперше виявлено специфіку фунтової альгофлори Гірськогі Криму, яка простежується на родинному (наявність серед провідних родиі Неіегососсасеае), родовому (наявність серед провідних родів ІШегососсш Мугтесіа, БНсИососсш) та видовому (комплекс специфічних “гірських” видів рівнях і тим самим встановлено існування специфічної гірської складово фунтової альгофлори. На флористичній основі описано 12 альгоугруповань, як виділяються згідно з типами фітоценозів. Найсвоєріднішими та найбагатшими з видовим складом, кількістю рідкісних видів виявилися фунтові альгофлорі ялівцево-дубових рідколісь, гірсько-лучних степів та пухнасто-дубових лісів, як акумулюють в собі найбільшу кількість видів (від 25 до 50 %).

На основі порівняльного аналізу фунтових альгофлор Гірського Криму т деяких найдослідженіших гірських територій Євразії вперше встановлено, щ< фунтова альгофлора Гірського Криму подібна до фунтових апьгофло] Українських Карпат, Кавказу та Паміру.

Для 15 критичних у систематичному відношенні видів, на основі поглибленогі дослідження альгологічно-чистих культур подано детальні описи їх морфології н різних стадіях, виявлено особливості життєвих циклів, уточнено таксономічниі статус, поповнено та узагальнено дані про екологію і географічне поширення.

Практичне значення роботи. Результати роботи увійшли до звіту з темі проекту №5.3/194 “Флорогенетичні комплекси фунтових водоростей України' Державного фонду фундаментальних досліджень при ДКНТ України, а такої враховані в “Чек-ліст водоростей України”. Результати досліджень будуті використані при підготовці флористичних зведень та визначників, укладанн критичних списків та визначника фунтових водоростей України. Дані про основи параметри виявлених альгоугруповань можуть бути використані як фонові під чаї проведення різноманітних екологічних експертиз методами альгоіндикації

з

’езультати досліджень фунтових водоростей Гірського Криму використовуються і учбовому процесі при читанні курсу лекцій з фунтової альгологіїї для студентів ііологічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Левченка. Дані про фунтові водорості окремих заповідників Гірського Криму іудуть передані до відповідних заповідників для включення їх до “Літописів ірироди”. Колекція культур фунтових водоростей Гірського Криму передана до »лекції культур IBASU-A Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного.

Особистий внесок здобувача. Для виконання роботи здобувачем здійснено 8 експедиційних виїздів на територію заповідників Гірського Криму, під час яких ібрано 142 об’єднані фунтово-альгологічні проби. Проведено камеральну обробку ¡браного матеріалу, виявлено 186 видів водоростей. Проведено поглиблений наліз літератури та її узагальнення за темою роботи. Проведено аналіз льгофлори, виявлено основні альгоугруповання, які розвиваються в фунтах ;осліджуваних фітоценозів. Здійснено порівняння фунтових альгофлор різних исотних поясів, типів фітоценозів заповідників, а також фунтової альгофлори 'ірського Криму в цілому з фунтовими альгофлорами деяких гірських територій Євразії. Досліджено життєві цикли деяких критичних у систематичному ідношенні видів водоростей, складено їх розширені діагнози, виготовлено 13 ркушів оригінальних рисунків та 74 аркуші мікрофотографій.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи були представлені на 6 онференціях, у т.ч. З міжнародних:“!я European Phycological Congress” (Cologne, 996); “Biology and Taxonomy of Green Algae III” (Smolenice, 1997), “Lobarian ichenes as indicators of the primeval forests of the Eastern СафаОїіапз” (Kostrino, 998); “Збереження біорізноманітності в Україні” (Канів, 1997); “Проблеми тановлення і функціонування новостворених заповідників” (Гримайлів, 1995); Актуальные вопросы современной альгологии” (Київ, 1999); а також на зсіданнях відділу спорових рослин та Вченої Ради Інституту ботаніки ім. М.Г. Хо-одного, сектору нижчих рослин УБТ, кафедри ботаніки Київського національного ніверситету імені Тараса Шевченка протягом 1994-1998 pp.

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 9 робіт, з них три статті у гурналі “Альгологія” та тези 6-ти доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Загальний обсяг дисертації складає 303 горінки, з них основного тексту 135. Вона ілюстрована 74 аркушами оригінальних ікрофотографій та 13 аркушами рисунків, 37 таблицями та 23 текстовими исунками. Дисертаційна робота складається зі вступу, 7 розділів, висновків, писку літератури (183 літературних джерела, з них 64 іноземних) і двох додатків: [одаток А “Конспект флори фунтових водоростей заповідних територій Гірського риму” і Додаток Б “Рисунки та мікрофотографії”.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОЗДІЛ 1. ВОДОРОСТІ ҐРУНТІВ ГІРСЬКИХ РЕГІОНІВ ЄВРАЗІЇ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

У розділі подано огляд літературних даних, які стосуються ґрунтовт водоростей найбільших гірських систем Євразії: Паміру, Тянь-Шаню, Альп Українських Карпат, Високих Татр, Кавказу, Піринеїв.

1.1. Стан вивченості ФітоедаФону гірських масивів Євразії

Наведено результати критичного опрацювання та узагальнення літературню джерел, що стосуються видового складу грунтових водоростей ІІамір j (Мельникова, 1954, 1955, 1961, 1975; Маркова, 1974, 1976; Бут, 1961, 1963, 1965 1967), Тянь-Шаню (Мусаев, 1965,1966,1967, 1971, 1975; Пивоварова, 1974, 1975) Кавказу (Матвиенко, 1956; Перминова, Штина, 1977; Кухалиешвили, Єдобникова 1992; Штина, и др., 1995); Високих Татр (Komaromy, 1983; Lukeshova, Komarek 1989; Lukeshova, Hoffmann, 1996), Альп (Pitschmann, 1963; Reisigl, 1964, 1968 Trenkwaider, 1975; Vinatzer, 1975).

1.2. Відомості про стан вивченості грунтових водоростей Гірського Криму

Україна в ґрунтово-альгологічному відношенні є сьогодні однією з найдослід-

женіших країн Європи (Солоненко, 1995). Проте, окремі регіони України вивчен нерівномірно. Одним з таких регіонів є Гірський Крим.

Ґрунтові водорості на території Гірського Криму вивчали О.М. Матвієнкс (Матвиенко, 1956), О.М. Виноградова (Виноградова, 1985, 1989), І.Ю. Костікої (Костиков, 1991). До початку проведення наших досліджень у ґрунтах цьогс регіону було виявлено 49 видів водоростей: Cyanophyta - 35; Chlorophyta - 5 Bacillariophyta — 5; Xanthophyta - 4.

РОЗДІЛ 2. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ

На основі літературних даних подано характеристику географічногс положення, рельєфу, клімату, ґрунтового покриву та рослинності території заповідників Гірського Криму.

РОЗДІЛ 3. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріал для роботи склали 142 об’єднані ґрунтово-альгологічні проби, як були відібрані за загальноприйнятою в ґрунтовій альгології методикок (Голлербах, Штина, 1969). Проби були зібрані протягом 1994-1997 pp. під ча стаціонарних та маршрутних досліджень. За основу вибору місць збору було взят» висотно-поясний розподіл рослинності Гірського Криму. Камеральне опрацювани зібраного матеріалу проводили культуральними методами, які дозволяют достатньо повно виявити видовий склад ґрунтових водоростей, з використання« ґрунтових культур зі скельцями обростань (Голлербах, Штина, 1969), культур н агаризованих середовищах Болда (з нормальною та потроєною кількістю азоту -1 N ВВМ та З N ВВМ (для зелених та жовтозелених) та 1 Basai Medium (дл синьозелених) (Агсе, Bold, 1958; Bishoff, Bold, 1963), середовищі Раунда (Round e

I., 1992) та Болда з потроєним вмістом азоту (З N ВВМ), до якого додавали плі кат натрію (для діатомових водоростей). Для уточнення видової належності редставників родів Chlamydomonas Ehr. та Heterococcus Chod. було проведено ізіологічні тести (Deason, Bold, 1960; Pitschmann, 1963), а саме: випробовування осту водоростей на середовищах з додаванням деяких цукрів (глюкози, ксилози, їхарози, і.т.д.).

Ідентифікацію видового складу водоростей проводили в живому стані (за инятком діатомових водоростей), переважно в альгологічно-чистих культурах, ¡ивчення особливостей будови репродуктивних стадій водоростей проводили у висячих краплях” і заклеєних парафіном препаратах (Коршиков, 1953). Для изначення діатомових водоростей готували постійні препарати (Топачевський, Іасюк, 1980;Рощин, 1994).

Флористичний аналіз проведено за методами, розробленими для вищих рослин ІІмидт, 1980; Юрцев, 1987).

Аналіз гетерогенності видового складу водоростей проводили шляхом обудови дендритів на основі КФС (коефіцієнта флористичної спільності) Жаккара Новичкова-Иванова, 1980) за повним видовим складом водоростей окремих проб а активно-вегетуючим комплексом. Кпастеризацію вибірок проб проводили за вкпідовою дистанцією на основі Ward’s Method з використанням пакету програм tatistica 4.5 (StatSoft. Inc.). Виділення альгоугруповань здійснено на флористичній снові (Солоненко, 1995; Костиков, Рыбчинский, 1995). Сукупності видів одоростей подібних проб описували як альгоугруповання.

Життєві форми водоростей виділяли за класифікацією Е.А. Штиної (Штина, оллербах, 1976) в модифікації І.Ю. Костікова (Костиков, 1993).

Поширення грунтових водоростей у межах України проаналізовано на основі омп’ютерної бази даних про розповсюдження водоростей у ґрунтах України, твореної на кафедрі ботаніки Київського національного університету імені Тараса Іевченка під керівництвом к.б.н., доц. І.Ю .Костікова.

РОЗДІЛ 4. ФЛОРА ҐРУНТОВИХ ВОДОРОСТЕЙ ЗАПОВІДНИКІВ ГІРСЬКОГО КРИМУ

У розділі наведені дані флористичного та екологічного аналізу ґрунтових іьгофлор заповідників Гірського Криму.

4.1. Загальна характеристика ґрунтової альгофлори Гірського Криму

У результаті нашого дослідження в ґрунтах заповідників Гірського Криму було иявлено 175 видів. З урахуванням літературних даних (Виноградова, 1989, 1994) ігапом для заповідних територій Гірського Криму наводиться 198 видів.

Усього в ґрунтах Гірського Криму нами знайдено 186 видів водоростей. З них 62 вперше наводяться для ґрунтової альгофлори Гірського Криму та 12 є новими ія флори України. Крім того, у співавторстві з іншими вченими описано один □вий для науки вид з роду Neocystis Hind, (родина Radiococcaceae).

З урахуванням літературних даних систематичний список грунтових водоростей Гірського Криму нараховує 211 видів з 5 відділів: Chlorophyta - 105 (49.8%); Cyanophyta - 53 (25.1%); Xanthophyta - 39 (18.5%); Bacillariophyta - 11 (5.2%) Eustigmatophyta — 3 (1.4%).

За видовим багатством альгофлора ґрунтів Гірського Криму суттєво hé відрізняється від альгофлор ґрунтів інших регіонів України, а за систематичнок структурою на рівні відділів найближча до ґрунтової альгофлори Лісостепу. Зг результатами порівняння систематичної структури ґрунтової альгофлорі водоростей Гірського Криму з альгофлорами інших фізико-географічних зон тг гірських регіонів України встановлено такі особливості: 1) підвищене різноманітп синьозелених водоростей порівняно з Поліссям та Українськими Карпатами; 2 менше видове різноманіття діатомових водоростей порівняно з Лісостепом Степом.

Систематичну структуру ґрунтової альгофлори заповідників Гірського Крим] визначають представники 15 родин, кількість видів в яких перевищує середнії показник - 5 видів (табл. 1). Характерною особливістю родинного спектру і наявність серед провідних родини Heterococcaceae, яка відсутня на рівнинни; територіях України, але входить до складу провідних в деяких гірських ґрунтовні апьгофлорах, зокрема, Альп.

Таблиця 1

Провідні родини ґрунтової альгофлори Гірського Криму

Місце Родина К-ть видів, абс. % Місце Родина К-ть видів абс. %

1 Phormidiaceae 25 11.8 8-10 Neochloridaceae 8 3.8

2 Chlamydomonadaceae 20 9.5 11-12 Nostocaceae 7 3.3

3 Chlorellaceae 14 6.7 11-12 Tribonemataceae 7 3.3

4 Oscillatoriacea 11 5.2 13-14 Myrmeciaceae 6 2.9

5-6 Chlorococcaceae 10 4.8 13-14 Chlorosarcinaceae 6 2.9

5-6 Klebsomudiaceae 10 4.8 15 Botryochloridaceae 5 2.4

7 Pleurochloridaceae 9 4.3 Разом у провідних родинах 154 72.9

8-Ю Heterococcaceae 8 3.8 Усього 211 100.0

8-10 Pleurastraceae 8 3.8

Найбільшим видовим різноманіттям характеризуються представники 19 роді £ кількість видів в яких перевищує середню (3 види) (табл. 2). Особливістю родове структури є наявність серед провідних родів Heterococcus Chod., Stichococcus Nag. Myrmecia Printz., які звичайно відсутні на рівнинних територіях України аб представлені 1-2 видами.

Встановлено, що специфіка ґрунтової альгофлори Гірського Криму н видовому рівні пов’язана з комплексом специфічних “гірських” видів, як поширені в ґрунтах гірських регіонів світу (табл. 3).

Таблиця 2

Провідні роди грунтової альгофлори Гірського Криму

Місце РІД К-ть ВИДІВ абс. % Місце Рід К-ть ВИДІВ абс. %

1 РЬоппісІіит 22 5.7 9-11 Сіііоговагсіпорїії 5 2.4

2 СЬ1ату(іотопа8 19 9.0 12-15 Муппесіа 4 1.9

3 СЬІогеІІа 10 4.8 12-15 СЫогососсит 4 1.9

4-5 Ріештаїтт 7 3.3 12-15 КІеЬзогтіїїіиіп 4 1.9

4-5 Неіегососсів 7 3.3 12-15 ЕНірвдісІіоп 4 1.9

6-8 Вгайеасосак 6 2.8 16-18 Те^асувй 3 1.4

6-8 Хапїііопета 6 2.8 17-19 Воігусіїорвіз 3 1.4

6-8 ЗіїсЬососсів 6 2.8 17-19 СіІоеоЬоІгуз 3 1.4

9-11 Ріссіопета 5 2.4 Всього у провідних родинах 126 59.7

9-11 ЫовЬс 5 2.4 Всього 211 100.0

Таблиця З

Комплекс видів, які мають найбільшу частоту трапляння в грунтах

Гірського Криму

Вид Частота трапляння окремих видів в %

Полісся Лісостеп Степ У країн. Карпати Гірський Крим Гірські регіони

Комплекс кримско-степовнх видів

РЬогтісіїиш Іатішкит 0.00 1.00 3.00 0.00 10.00 +'

ОзсПЫопа ієпєпбіб 0.00 0.01 3.00 1.00 4.2 -

Місгосоїеїв уаеіпаїїк 3.00 8.00 23.00 0.00 29.00 +

Chlamydomonas авкгедаїа 0.00 0.1 2.00 0.00 8.00 -

Шоговагсіпорзів тіпша 3.00 4.00 0.00 0.00 8.00 -

Теїгасувііз акггсйаіа 13.00 16.00 11.00 3.00 17.00 -

КІєЬзогт ісііит pseudostichococcoides 5.00 2.00 3.00 2.00 8.00 +

РІеига5Ігит іпяіепае 0.00 0.00 0.00 1.00 13.00 -

ІІБіегіа ІоЬаІа 0.00 0.00 0.1 0.00 10.00 -

СЬІогеІІісІіит іеІгаЬо(гу5 0.00 0.1 0.00 2.6 3.6 -

ХапШопета stichococcoides 3.00 2.00 2.00 9.00 10.00 +

Нгіегососсік сИосіаШ 2.00 3.00 3.00 3.00 8.00 +

Комплекс видів з підвищеною частотою трапляння в гірських грунтах

Ногшоїсіїїа ргіпйвЬеітіі 0.00 0.00 0.00 0.00 13.00 +

Ріейопета ІаилсипИ 0.00 0.00 0.00 0.00 15.00 -

МасгосЫопв тиШписІеаІа 0.00 0.00 0.00 1.00 6.00 +

Мугтесіа іпша 1.00 ь 0.1 0.00 1.00 17.00 +

Klebsormidium топіапит 0.00 0.00 0.00 0.00 10.00 +

ЗіїсЬососсік undulatus 0.00 0.00 0.00 0.00 6.00 +

МісгоШаттоп кисіу.іпйіапит 1.00 4.00 0.00 7.00 13.00 +

ХапШопета тоШапит 0.00 0.00 0.00 0.00 6.00 +

Ьиіісоїа піуаііз 0.00 2.00 2.00 0.00 13.00 +

№ігііит Ьіпосііз 0.00 0.00 0.1 0.00 6.00 +

Продовження таблиці З

Вид Частота трапляння окремих видів в %

Полісся Лісостеп Степ У країн. Карпати Гірський Крим Гірські регіони

Комплекс лишайниково-аерофітних видів

Шогеїіа еШрвоУеа 6.00 0.1 0.00 3.00 28.00 +

СЬІогеІІа зпЬаегіса 0.00 0.00 0.00 0.00 6.00 -

ОірІояЬаега скхіаШ 1.00 2.00 2.00 3.00 8.00 -

Примітки: 1. Позначено знахідку виду в грунтах інших гірських регіонів Євразії .2. Підкреслено види, нові для флори Україні.

4.2.Порівняльна характеристика ФітоедаФону заповідних територій Гірськогс Криму

Для з’ясування питання про те, чи існують розбіжності у видовому складі ґрунтових водоростей різних заповідників, виявлення впливу висотних поясів різних типів фітоценозів, нами було проведено порівняльний аналіз ґрунтовю альгофлор різних заповідників Гірського Криму на основі власних даних, бе: урахування літературних. Порівняння грунтових альгофлор заповідник» проводили на рівні відділів, провідних родин, провідних родів та на видовом) рівні. Аналізували також склад провідних родин за коефіцієнтом рангово: кореляції Кендела. Аналіз видового складу грунтових альгофлор проводили зг коефіцієнтом Жаккара та мірами включень.

Сукупні результати свідчать, що альгофлори заповідників мають певні рис» спорідненості. Найподібнішими є ґрунтові альгофлори заповідників “Мис Мартьян” та ЯГЛЗ (Ялтинського гірсько-лісового заповідника), далі КарГС (Карадазький природний заповідник) - ЯГЛЗ, “Мис Мартьян” - КарГП (Карадазький природний заповідник), та ЯГЛЗ - КрПЗ (Кримський природниі заповідник) (рис. 1). Найсвоєріднішими виявились ґрунтові альгофлори КрПЗ т; КарПЗ. Ґрунтова апьгофлора фунтів ДНБС (Державного Нікітського ботанічногс саду) власної специфіки не має.

44.0 30.8 __ 38.2

О—о—о—о

І 23.8

О

Рис.1. Граф максимального кореляційного шляху заповідників Гірського Криму.

Вірогідно, на подібність видового складу ґрунтових водоростей заповідни територій Гірського Криму досить суттєвий вплив має географічне положенн заповідників в межах Гірського Криму.

І - “Мис Мартьян”

2-КарПЗ

3-ЯГЛЗ

4-КрПЗ

5-ДНБС

грунтових альгофло

Для встановлення екологічних особливостей фунтових альгофлор заповідників 5ув проведений аналіз життєвих форм, який показав, що розподіл життєвих форм відображає екологічні особливості різних типів фітоценозів, наявних у кожному з їаповідників.

4.3. Особливості видового складу грунтових водоростей окремих заповідників

Аналіз альгофлори фунтів окремих заповідників подано за двома критеріями: 1) аналіз загальної систематичної структури фунтової альгофлори кожного тповідника; 2) аналіз фунтових альгофлор різних типів фітоценозів, які представлені у цих заповідниках.

4.3.1. Заповідник "Мис Мартьян”. Всього в фунтах заповідника виявлено 80 видів водоростей з 5 відділів: Cyanophyta- 18 (22.5 %); Chlorophyta - 44 (55.0 %); Xanthophyta - 11 (13.8 %); Eustigmatophyta - 2 (2.5 %); Bacillariophyta - 5 (6.2 %). На території заповідника досліджувалась фунтова альгофлора ялівцево-дубових рідколісь.

Виявлено ряд специфічних видів, що входять лише до складу дослідженої грунтової альгофлори і не відмічені в фунтах інших фітоценозів Гірського Криму. Серед них 5 видів нових для флори України: Chlorella miniata (Nag.) Oltm., Fottea ïtichococcoides Hind., Kentrosphaera facciolae Borzi, Klebsormidium montanum 'Skuja) Watanabe, Heterococcus fuornensis Visch.

4.3.2. Карадазький природний заповідник (КарПЗ). У фунтах КарПЗ нами виявлено 68 видів водоростей, які відносяться до 5 відділів: Cyanophyta - 7 видів '10.8 %); Chlorophyta - 41 (60.3 %); Xanthophyta - 13 (18.8 %); Eustigmatophyta - 2 '2.9 %); Bacillariophyta - 5 (6.2 %).

На території заповідника досліджено фунтові альгофлори трьох типів фітоценозів: ялівцевих рідколісь (24 види водоростей), пухнасто-дубових лісів '42 види), середземноморських степів (27 видів). У кожній з досліджених •рутових альгофлор виявлені види, які в фунтових альгофлорах інших фітоценозів не знайдені.

Найбагатшою та найцікавішою у флористичному відношенні є фунтова шьгофлора ялівцевих рідколісь, де знайдено найбільшу кількість видів, нових для {шори України та видів з чітко окресленою гірською приуроченістю, які складають » 28 % від загального видового складу водоростей цього типу фітоценозу.

Альгофлори фунтів пухнасто-дубових лісів та середземноморських степів не лають гірської специфіки і загалом подібні до фунтових альгофлор лісових та ггепових рівнинних територій України. На території цього заповідника виявлені гри нові для флори України види: Dictyochloropsis symbiontica Tschermak-Woess, Veospongiococcum vacuolatum Deason et Cox, Chlorosarcina rivularis Gern. em. /isch.

4.3.3. Ялтинський гірсько-лісовий заповідник (ЯГЛЗ). У фунтах ЯГЛЗ виявлено

80 видів водоростей, які відносяться до 5 відділів: Cyanophyta - 21 вид (26.2 %); Chlorophyta - 34 (42.5 %); Xanthophyta - 18 (22.5 %); Eustigmatophyta - 2 (2.5 %); Bacillariophyta — 5 (6.3 %).

На території заповідника досліджено фунтові альгофлори 2 типів фітоценозів: гірсько-лучних степів (яйл) (64 види) та соснових лісів (22 види). В кожній з них виявлені види, відсутні в фунтових альгофлорах інших типів фітоценозів заповідних територій ГК. Встановлено, що альгофлора фунтів гірсько-лучних степів характеризується найбільшим відсотком видів з чітко окресленою гірською приуроченістю. Ґрунтова альгофлора соснових лісів має бідний видовий склад, у якому в значних кількостях присутні види-космополіти та аерофітні види.

На території заповідника знайдено чотири нових для флори України видів -Ellipsoidion stellatum Ettl, Xanthonema montanum Visch., Heterococcus capitatus Pitschmann, Hormoscilla pringsheimii Kom. et Anagn.

4.3.4. Кримський природний заповідник (КрПЗ). В фунтах КрПЗ виявлено 61 вид водоростей: Cyanophyta - 7 (11.5 %); Chlorophyta — 34 (55.7%); Xanthophyta -13 (21.4%); Bacillariophyta - 5 (8.2%), Eustigmatophyta - 2 (3.2%). Характерною особливістю структури фунтової альгофлори КрПЗ є те, що друге місце в ній посідають Xanthophyta.

На території заповідника досліджено фунтові альгофлори скелясто-дубових лісів (ЗО видів), букових лісів (24 види), гірсько-лучних степів (27 видів).

Ґрунтова альгофлора скелясто-дубових лісів відрізняється за систематичною структурою від усіх інших досліджених альгофлор вже на рівні відділів. Вона подібна до фунтових альгофлор рівнинних територій України і власної гірської специфіки не має. Ґрунтові альгофлори букових лісів та гірсько-лучних степів, незважаючи на порівняно невеликий видовий склад, мають певну гірськ> специфіку, яка проявляється в наявності у видовому складі видів, знахідки яких приурочені до фунтів гірських регіонів.

На території заповідника знайдено такі нові для флори України види: Chlorellc sphaerica Tschermak-Woess, Klebsormidium montanum (Skuja) Watanabe, Heterococcus pleurococcoides Pitschmann, Xanthonema montanum Visch., Hormoscillc pringsheimii Kom. et Anagn.

4.4. Порівняльна характеристика грунтових водоростей різних висотних поясії заповідників

Досліджені нами фітоценози заповідників розташовувались в 4 висотни: поясах: нижньому лісостеповому, середньому лісовому, верхньому лісовому та ; поясі гірсько-лучних степів.

Аналізи фунтових альгофлор різних висотних поясів проводили на рівн відділів, провідних родин, родів та на видовому рівнях. Крім того, були проведен аналізи складу провідних родин за коефіцієнтом рангової кореляції Кендела т загального видового складу за коефіцієнтом флористичної спільності Жаккара.

За результатами аналізів - найрізноманітнішими є ґрунтові альгофлори гірсько-учних степів вершини Головної Гряди та нижнього лісостепового поясів. Ґрунтові іьгофлори середнього та верхнього лісових поясів менш різноманітні, проте ікаві і своєрідні. Ґрунтові альгофлори всіх висотних поясів мають відміни від зунтових альгофлор рівнинних територій України.

Проведено аналіз розподілу видового складу ґрунтових водоростей різних исотних поясів заповідників Гірського Криму за життєвими формами водоростей, [айрізноманітніше життєві форми представлені в нижньому лісостеповому поясі і на яйлах. Встановлено, що кожний з висотних поясів має своєрідний спектр :итгєвих форм. Закономірне наростання чи зменшення представників тієї чи іншої :итгевої форми зі збільшенням висоти не встановлено. Відміни у спектрах :иттєвих форм пояснюються, перш за все, впливом екологічних факторів, арактерних для певного типу фітоценозу. Прямий вплив висоти на розподіл зунтових водоростей за життєвими формами не встановлений.

4.5. Порівняльна характеристика грунтових альгофлор різних типів фітоценозів

На території заповідників Гірського Криму нами були досліджені ґрунтові льгофлори 10 різних типів фітоценозів: ялівцево-дубових рідколісь мису Іартьян, ялівцевих рідколісь КарГО, середземноморських степів КарПЗ, пухнасто-убових лісів КарПЗ, скелясто-дубових лісів КрПЗ, соснових лісів ЯГЛЗ, букових ісів КрПЗ, гірсько-лучних степів ЯГЛЗ та гірсько-лучних степів КрПЗ, газонів та арків ДНБС.

Ґрунтові альгофлори ялівцево-дубових рідколісь “Мису Мартьян” та гірсько-учних степів (яйл) ЯГЛЗ найбагатші за видовим складом. Ґрунтові альгофлори ухнасто-дубових лісів, скелясто-дубових лісів, середземноморських степів, азонів та парків ДНБС нараховують приблизно однакову кількість видів. Гайбіднішими є альгофлори ґрунтів букових та соснових лісів. Це збігається з ідомою тенденцією збіднення видового складу водоростей у соснових та букових ісах рівнинних територій Східної Європи (Алексахина, Штина, 1984).

Сукупні результати проведених аналізів: порівняння систематичних структур а різних рівнях, порівняльний аналіз життєвих форм свідчать про те, що айціннішими з точки зору біорізноманітгя є альгофлори ґрунтів ялівцево-дубових ідколісь заповідника “Мис Мартьян” та гірсько-лучних степів ЯГЛЗ. Тут иявлено переважну більшість нових для флори України, цікавих у флористичному ідношенні видів, а також знайдено види, які, вірогідно, є новими для науки.

На основі аналізу мір включень (на рівні а=40%) (рис. 2) встановлено, що серед осліджених 10 ґрунтових альгофлор різних типів фітоценозів подібність існує ише між ґрунтовими водоростями ялівцево-дубових рідколісь “Мису Мартьян” і ірсько-лучних степів ЯГЛЗ та між грунтовою альгофлорою гірсько-лучних степів ірПЗ і букових лісів КрПЗ. Ґрунтові альгофлори ялівцево-дубових рідколісь, ірсько-лучних степів ЯГЛЗ та пухнасто-дубових лісів Карадагу включають в себе

значний відсоток видів інших фунтових альгофлор, причому фунтова альгофлор ялівцево-дубових рідколісь включає в себе види майже всіх досліджених типі фітоценозів, фунтова альгфлора гірсько-лучних степів ЯГЛЗ включає в себ значний відсоток видів степових фітоценозів, а фунтова альгофлора пухнасто дубових лісів - види лісових фітоценозів, які досліджувались на територі Гірського Криму. Найменш специфічними виявились фунтові альгофлори букови лісів, газонів та парків ДНБС.

Рис. 2. Орофаф мір включень грунтових альгофлор досліджених типі фітоценозів заповідників Гірського Криму (о = 40 %).

Для з’ясування ступеня подібності фунтових альгофлор досліджених типі фітоценозів на видовому рівні було проведено порівняння їх видового складу з коефіцієнтом флористистичної спільності Жаккара і побудовано дендри флористичної спільності. Найподібнішими виявились альгофлори фунті ялівцево-дубових рідколісь “Мису Мартьян” та гірсько-лучних степів ЯГЛЗ. Д них приєднується при досить низькому значенні КФС (24%) фунтова альгофлор газонів та парків ДНБС. Наступний кластер утворили гірсько-лучні степи та букої ліси КрПЗ. Ці фітоценози територіально близько розташовані. Грунтов альгофлора соснових лісів ЯГЛЗ приєдналась до них при низькому значенні КФС Наступний кластер утворили фунтові альгофлори ялівцевих рідколісь та пухнасте дубових лісів Карадагу, які також територіально близько розташовані. До ни послідовно приєдналися альгофлори фунтів скелясто-дубових лісів КрПЗ середземноморських степів Карадагу.

Умовні позначення:

1-скелясто-дубові ліси КрПЗ

2- гірсько-лучні степи КрПЗ

3- букові ліси КрПЗ

4- гірсько-лучні степи ЯГЛЗ

5- соснові ліси ЯГЛЗ

6- ялівцеві рідколісся КарПЗ

Отже, результати проведеного аналізу свідчать, що на подібність видового кладу грунтових водоростей значний вплив має територіальна близькість осліджених фітоценозів, її вплив на подібність грунтових альгофлор в деяких ипадках може бути навіть сильнішим, ніж дія такого фактору як тип фітоценозу.

Найрізноманітніший спектр життєвих форм спостерігається в альгофлорах іівцево-дубових рідколісь “Мису Мартьян”, гірсько-лучних степів (яйл) ЯГЛЗ, ухнасто-дубових лісів КарПЗ. В альгофлорах ґрунтів інших фітоценозів деякі :итгеві форми не представлені.

Встановлено, що спектри життєвих форм та їх участь у ґрунтових альгофлорах а дослідженій території залежить від ряду факторів, які діють одночасно: тип зслинності, тип фітоценозу, річна сума опадів, середньорічна температура та 2ЯКІ інші.

В ґрунтових альгофлорах ялівцево-дубових рідколісь, букових лісів, гірсько-учних степів (яйл) простежуються певні риси гірського характеру. Для останніх вох, можливо, цей факт пояснюється тим, що ці фітоценози розташовуються на дсоті більшій, ніж 800 м н.р.м.

Альгофлори ґрунтів середземноморських степів та пухнасто-дубових лісів арадагу не мають гірської специфіки, навпаки, вони мають риси, характерні для іунтових альгофлор рівнинних територій України (зокрема, Лісостепу і Степу). 'ОЗДІЛ 5. ОСНОВНІ АЛЬГОУГРУПОВАННЯ ҐРУНТІВ ЗАПОВІДНИКІВ

ГІРСЬКОГО КРИМУ Альгоугруповання виділяли на флористичній основі (Костиков, 1991), іалізуючи повний видовий склад та активно-вегетуючий комплекс ґрунтової іьгофлори Гірського Криму. На основі проведених аналізів, результати яких в гачній мірі збігаються, виділено 12 альгоугруповань. Обома способами іьгоугруповання виділяються здебільшого за типами фітоценозів. В фунтах тівцево-дубових рідколісь та гірсько-лучних степів виділялось по кілька різних іьгоугрупувань, що свідчить про гетерогенність та різноманітність представлених них екотопів. Найрізноманітнішими є альгоугрупування ялівцево-дубових дколісь, гірсько-лучних степів та пухнасто-дубових лісів, в яких знайдено велику лькість рідкісних, цікавих у флористичному відношенні видів водоростей.

Для того, щоб встановити як співвідносяться виділені нами альгоугруповання, а побудували спрощений дендрит спільності, в якому кожна гілка відповідає ївному альгоугрупованню. За дендритом, побудованим на основі аналізу повного ідового складу, альгоуфуповання загалом розбиваються на два кластери, ерший кластер об’єднав альгоугруповання ялівцево-дубових, ялівцевих дколісь, яйл, пухнасто-дубових лісів та середземноморських степів. Самостійний іастер утворили альгоугруповання середнього та верхнього лісових поясів, до ;их увійшли альгоугруповання букових, соснових та скелясто-дубових лісів, ігалом, результати цього аналізу добре узгоджуються з результатами розподілу

загального видового складу водоростей за висотними поясами.

РОЗДІЛ 6. ХАРАКТЕРИСТИКА ҐРУНТОВОЇ АЛЬГОФЛОРИ ГІРСЬКОІЧ

КРИМУ У ПОРІВНЯННІ З АЛЬГОФЛОРАМИ ІНШИХ ГІРСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ЄВРАЗІЇ

Аналіз альгофлори грунтів Гірського Криму засвідчив наявність у ній певн< “гірської” специфіки. Тому ми спробували простежити, як співвідносяться і специфічні риси фітоедафону Гірського Криму з особливостями фунтови альгофлор інших гірських систем Євразії. З цією метою нами був проведени порівняльний аналіз ґрунтової альгофлори Гірського Криму з альгофлорам найкраще вивчених гірських регіонів Євразії: Паміру, Кавказу, Тянь-Шаню, Алы Високих Татр та Українських Карпат.

Порівнюючи результати аналізів на видовому (міри включень та анал гетерогенності видового складу за КФС Жаккара) та родинному рівнях (анал складу провідних родин за коефіцієнтом рангової кореляції Кендела) елі відмітити, що фунтова альгофлора Гірського Криму найподібніша до ґрунтов( альгофлори Українських Карпат і в меншій мірі - до альгофлор Кавказу, Паміру і Альп (рис. З та рис.4).

Проте, подібність ґрунтових альгофлор гірських регіонів простежується і досить низьких рівнях і свідчить, на нашу думку, про досить високу своєріднісі фунтових альгофлор кожного з регіонів.

Рис. 3. Максимальний кореляційний шлях фунтових альгофлор деяких гірських регіонів Євразії (умовні позначення див. рис.4 ).

Умовні позначення:

1 - Гірський Крим

2 - Українські Карпати

3 - Кавказ

4 - Альпи

5 - Татри

6 - Памір

7 - Тянь-Шань

Рис. 4. Орограф мір включень фунтових альгофлор деяких гірських масивів Євразії.

ЮЗДІЛ 7. КРИТИКО-СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ДЕЯКИХ ТАКСОНІВ ҐРУНТОВИХ ВОДОРОСТЕЙ ГІРСЬКОГО КРИМУ

На основі досліджень виділених альгологічно-чистих культур та критичного працювання літератури подано розширені діагнози 15 видів, серед яких є нові для лори України, критичні в систематичному відношенні та деякі, вірогідно, нові пя науки види: Hormoscilla pringsheimii, Palmellopsis sp., Macrochloris sp., 'hlorella miniata, Chlorella sphaerica, Scenedesmus abundans, Chlorosarcinopsis \inor, Fottea stichococcoides, Klebsormidium montanum, Botrydiopsis sp.,

’eterococcus pleurococcoides.

ВИСНОВКИ

1. В ґрунтах заповідників Гірського Криму виявлено 175 видів водоростей: Cyanophyta—29 (16.6%), Chlorophyta—99 (56.6%), Xanthophyta—37 (21.1 %), Bacillariophyta— 7 (4.0%), Eustigmatophyta - 3 (1.7%). Загалом в ґрунтах Гірського Криму виявлено 186 видів водоростей, серед них 162 вперше наводяться для фунтів Гірського Криму та 12 — для флори України.

2. На основі власних та літературних даних складено конспект флори ґрунтових водоростей заповідників Гірського Криму, який нараховує 211 видів: Cyanophyta — 53 (25.1%), Chlorophyta - 105 (49.8 %), Xanthophyta - 39 (18.5%), Bacillariophyta - 11 (5.2%), Eustigmatophyta - З (1.4%).

3. В результаті проведених досліджень виявлено гірську специфіку фітоедафону району досліджень, яка простежується на різних таксономічних рівнях: на рівні родини вона полягає у високому видовому різноманітті Heterococcaceae, на родовому - у наявності серед провідних родів Heterococciis Chod., Myrmecia Printz, Stichococcus Nag.

4. На підставі аналізу поширення знайдених видів встановлено, що види, які мають “гірський” тип поширення складають 15% від загальної кількості видів активно-вегетуючого комплексу фітоедафону заповідників Гірського Криму. Характерними компонентами “гірської” частини цього флористичного комплексу є Hormoscilla pringsheimii, Plectonema tauricum, Macrochloris multinucleata, Myrmecia incisa, Klebsormidium montanum, Stichococcus undulatus, Microthamnion kuetzingianum, Xanthonema montanum, Luticola nivalis, Neidium binodis.

5. Найсвоєріднішим та найцікавішим є видовий склад ґрунтів нижнього лісостепового поясу та поясу гірсько-лучних степів заповідників Гірського Криму. Видовий склад ґрунтових водоростей середнього та верхнього лісових поясів порівняно бідний, менш специфічний та загалом подібний до складу фітоедафону аналогічних фітоценозів рівнинних територій України.

6. Найбагатшими за видовим складом фітоедафону є фітоценози ялівцево-дубових рідколісь “Мису Мартьян” (80 видів) та гірсько-лучних степів ЯГЛЗ (64 види), у ґрунтах пухнасто-дубових лісів виявлено 44 види водоростей, в

інших типах фітоценозів фунтові водорості представлені приблизш однаковою кількістю видів (близько ЗО).

7. Найвищими біорізноманіттям та специфічністю фітоедафону відзнача ються заповідники “Мис Мартьян” та Ялтинський гірсько-лісовий заповідник у кожному з яких зосереджено близько 40% загальної кількості видів фунтови; водоростей заповідників Гірського Криму.

8. В фунтах заповідників Гірського Криму виявлено 12 альгоугруповань три - в фунтах гірсько-лучних степів, два - в фунтах ялівцево-дубови: рідколісь, по одному - в фунтах ялівцевих рідколісь, пухнасто-дубових лісів скелясто-дубових лісів, букових лісів, соснових лісів, середземноморська степів, газонів та парків. Встановлено, що апьгоугруповання фунтови: водоростей заповідників Гірського Криму мають певну приуроченість д< висотних поясів.

9. Сукупні результати порівняльних аналізів фунтової альгофлорі Гірського Криму та найкраще вивчених гірських регіонів Євразії свідчать, щі фітоедафон району дослідження найближчий до такого Українських Карпат і меншій мірі до фітоедафону Кавказу, Паміру та Альп.

10. Дослідження ЗО виділених з фунтів Гірського Криму штамі альгологічно-чистих культур водоростей, які представляють 12 видії дозволили доповнити дані про їх морфологію, цикли розвитку, репродуктиви стадії, уточнити їх видові діагнози, а також описати один новий для науки вид.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Костиков И.Ю., Дариенко Т.М. Почвенные альгогруппировки некоторы фитоценозов заповедников Горного Крыма І І Матеріали науково-практичне конференції “Проблеми становлення і функціонування новостворених заповідникі (12-15 червня 1995 р.)”.~Гримайлів, 1995-С. 135.

Костиков И.Ю., Дариенко Т.М. О видовом составе почвенных водоросле Горного Крыма // Альгология - 1996 - 6, №3- С. 282-294.

Kostikov l.Yu., Solonenko A.N., Demchenko E.N., Romanenko P.A., Levanets A.A Darienko T.M., Rybchynsky O.V. Composition and regulations of spreading of algae i soil of Ukraine //1st European Phycological Congress ( Cologne (EPC 1) August 11-Й 1996). Abstracts-Cologne, 1996-P. 37.

Костіков І.Ю., Дарієнко Т.М. Про збереження біорізноманітності фунтови водоростей // Тези доповідей Національної конференції “Збереження біорзноманп ності в Україні” (Канів, 21-24 жовтня 1997 р.) - Київ-Егем, 1997- С.38.

Darienko Т.М., Kostikov i.Yu. Some interesting and new radiococcacean specie from soils of Mountain Crimea // Biology and taxonomy of green algae.III. Intematiom Symposium (Congress Centr of the Slovak Academy of Sciences, Smolenice, Slovakii October 6-Ю, 1997), Book of abstracts with symposium programme, - Bratislavi

>97.-Р.25.

Дарієнко Т.М. Історія вивчення ґрунтових водоростей Гірського Криму // атеріали конференції “Навашинські читання”.-Київ, 1998.-С. 157

Дариенко Т.М. Редкие и новые для флоры Украины водоросли из почв поведников Горного Крыма// Альгология - 1999 —9, № 1- С. 82-93.

Дариенко Т.М. Почвенные водоросли заповедников Горного Крыма (Украина, эрный Крым) // Альгология.- 2000.-10, № 1.- С. 54-62.

Подяка

Автор висловлює щиру вдячність д.б.н., проф. Масюк Н.П.,

б.н. Кондратюку С.Я., к.б.н., доц. Костікову 1.Ю. за цінні поради і консультації, а кож П.О. Романенку, к.б.н. Солоненку А.М., к.б.н. Демченку Е.М. за люб'язний >звіл використати їх неопубліковані дані для порівняння з отриманими нами :зультатами.

Дарієнко Т.М. Ґрунтові водорості заповідників Гірського Криму.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за іеціальністю 03.00.05 - ботаніка. - Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного, НАН країни, Київ, 2000.

В грунтах заповідників Гірського Криму виявлено 175 видів водоростей: mnophyta - 29, Chlorophyta - 99, Xanthophyta - 37, Baciîlariophyta - 7, istigmatophyta - 3. Серед них 162 види - нові для ґрунтової альгофлори району •слідження, 12 видів нові для флори України. На основі оригінальних та гературних даних складено конспект флори водоростей заповідних територій рського Криму, який нараховує 211 видів. Встановлено гірську специфіку ісліджуваної альгофлори, яка простежується на родинному, родовому та [довому рівнях. Флористичний та фітоценологічний аналізи ґрунтової ьгофлори показали, що найціннішими з точки зору біорізноманіття ґрунтових ідоростей є заповідники “Мис Мартьян” та ЯГЛЗ, де знайдено переважну пьшість нових для України, цікавих у флористичному та критико-стематичному відношеннях видів. У ґрунтах досліджених фітоценозів виявлено : альгоугруповань. Встановлено, що найбагатшими та найціннішими за своїм нофондом є альгоугруповання ґрунтів ялівцево-дубових рідколісь та гірсько-чних степів. На основі порівняльного аналізу ґрунтових альгофлор Гірського зиму та деяких найкраще вивчених гірських регіонів Євразії встановлено ідібність фунтової альгофлори Гірського Криму до фунтових альгофлор фаїнських Карпат, у меншій мірі - Кавказу, Паміру та Альп. Проведено вчення альгологічно-чистих культур ЗО штамів, які представляють 12 видів. Ці слідження дозволили доповнити дані про їх морфологію, цикли розвитку,

репродуктивні стадії, уточнити їх видові діагнози, а також описати один новий д. науки вид.

Ключові слова: Гірський Крим, ґрунтові водорості, заповідники, видовр склад, альгоугруповання.

Дариенко Т.М. Почвенные водоросли заповедников Горного Крыма

Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук г специальности 03.00.05 - ботаника. - Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НА Украины, Киев, 2000.

В диссертации представлены результаты изучения почвенных водоросле заповедников Горного Крыма. Материалом послужили 142 объединеннь почвенно-альгологические пробы, отобранные в 1994-1997 гг., в 10 тип: фитоценозов, расположенных в четырех высотных поясах. Камеральная обработі собранного материала проводилась с использованием культуральных методов, том числе - в альгологически-чистых культурах. Всего в почвах четыре заповедников выявлено 175 видов водорослей: Cyanophyta - 29 (16.6% Chlorophyta - 99 (56.6%), Xanthophyta - 37 (21.1%), Bacïllariophyta - 7 (4.0% Eustigmatophyta -3(1.7%). На основе обобщения оригинальных и литературнь данных составлен конспект флоры почвенных водорослей заповедных территори Горного Крыма, насчитывающий 211 видов: Cyanophyta - 53 (25.3 %), Chlorophy,

- 105 (49.7 %), Xanthophyta - 37 (17.5 %), Bacillariophyta - И (5.2% Eustigmatophyta - 3 (1.4 %). Из них 162 являются новыми для почв данного региоь и 12 видов - новыми для флоры Украины.

В результате проведенных исследований выявлена горная специфш фитоэдафона Горного Крыма, которая проявляется на разных таксономическі-уровнях: на уровне семейств - в высоком разнообразии Heterococcaceae, і родовом - в наличии среди ведущих родов Heterococcus Chod., Stichococcus Nag Myrmecia Nag. На основе анализа распространения найденных видов, установлен' что виды, характерные для горных почв, составляют 15% от общего количесті видов активно-вегетирующего комплекса водорослей почв заповедников Горної Крыма. Характерными компонентами "горной" части флористического комплекс фитоэдафона почв Горного Крыма являются Hormoscilla pringsheimii, Plectonen. tauricum, Macrochloris multinucleata, Myrmecia incisa, Klebsormidium montanw Stichococcus undulatus, Microthamnion kuetzingianum, Xanthonema montanut, Luticola nivalis, Neidium binodis.

Наиболее своеобразным и интересным оказался видовой состав нижнеї лесостепного пояса и пояса горно-луговых степей. Видовой состав почвеннь: водорослей среднего и верхнего лесных поясов сравнительно беден, подобен г

>ставу фитоэдафону аналогичных фитоценозов равнинных территорий Украины.

Наиболее богаты видами почвенных водорослей фитоценозы можжевелово-('бовых редколесий “Мыса Мартьян” (80 видов) и горно-луговых степей ЯГЛЗ (64 ада), в почвах пушисто-дубовых лесов выявлено 44 вида, в других типах итоценозов почвенные водоросли представлены приблизительно одинаковым шичеством видов (около 30).

Наивысшими биоразнообразием и специфичностью фитоэдафона характе-13уются заповедники “Мыс Мартьян” и Ялтинский горно-лесной заповедник, в 1Ждом из которых обнаружено около 40% видового состава почвенных »дорослей заповедников Горного Крыма

В почвах заповедников Горного Крыма выявлено 12 альгогруппировок: три - в >чвах горно-луговых степей, две - в почвах можжевелово-дубовых редколесий, ) одной - в почвах можжевеловых, пушисто-дубовых, скально-дубовых, буковых, Яновых лесов, средиземноморских степей, газонов и парков ГНБС. Установлено, о альгогруппировки почвенных водорослей заповедников Горного Крыма имеют [ределенную приуроченность к высотным поясам.

Результаты сравнительных анализов почвенной альгофлоры Горного Крыма и (иболее полно изученных горных регионов Евразии свидетельствуют о том, что ггоэдафон Горного Крыма наиболее близок к таковому Украинских Карпат, в :ньшей степени - Кавказа, Памира и Альп.

Исследования 30, выделенных из почв Горного Крыма штаммов ьгологически-чистых культур водорослей, представляющих 12 видов, позволили сполнить данные об их морфологии, циклах развития, репродуктивных стадиях, очнить видовые диагнозы, а также описать один новый для науки вид из рода ’.ocystis Hind.

Ключевые снова: Горный Крым, почвенные водоросли, видовой состав, поведники, альгогруппировки.

Darienko Т.М. Soil algae of Mountain Crimean reserves. - Manuscript.

Thesis for degree of Doctor of Philosophy (Ph.D.) by speciality 03.00.05. - botany. -,H. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 00.

175 species of algae are found in the soils of Mountain Crimean reserves: •anophyta - 29, Chlorophyta - 99, Xanthophyta - 37, Bacillariophyta - 7, stigmatophyta - 3. 162 species are new for soil algal flora of the investigated region, species are new for Ukraine's flora. A check-list of the soil algae of the reserves of the juntain Crimea is prepared on the basic of the original and the literature data. The ;ck-list includes 211 species. Specific features of the investigated algoflora are ablished on the levels of family, genera and species. Floristic as well as

phytocoenologic analyses of the soil algoflora show the highest algal biodiversity on t: therritory of Mys Martyan and Yalta mountain-forest reserves, where the majority species new for Ukraine algal flora or interesting in floristic and critical-systemal aspects was found. In the soils of investigated phytocoenoses 12 algal communities we revealed. Algal communities of soils of Juniperus-Quercus forests and mountain stepp are most rich and valueable for its genopool. The similiarity of soil algal flora Mountain Crimea with Ukrainian Carpathians, Caucasus, Pamir and Alps is shown < the basis of comparative analysis on the family level. Investigations of 30 pure cultur of 12 algal species are carried out, some new data about their morphology, developme and reproductive stages are obtained. One species is described as new for science.

Key words'. Mountain Crimea, soil algae, species composition, reserve, alg communities.

Підписано до друку 18.04.2000 р. Формат 60x90/16. Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100. Зам. 121.

м. Київ-150, вул. Червоноармійська, 57/3, к.201. Видавництво “Науковий світ” 201-70-11,294-71-27