Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Переваримость питательных веществ, продуктивность и убойные свойства у свиней при длительном скармливании травы люцерны

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Переваримость питательных веществ, продуктивность и убойные свойства у свиней при длительном скармливании травы люцерны"

ька академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гясицького

ах рукопису

УДК 636.4.084

ПОЛІЩУК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

ПЕРЕТРАВНІСТЬ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЗАБІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ У СВИНЕЙ ПРИ ТРИВАЛОМУ ЗГОДОВУВАННІ ТРАВИ ЛЮЦЕРНИ

06.02.02. — годівля тварин і технологія кормів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Львів — 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі фізіології сільськогосподарських тварин Вінницького державного аграрного університету

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,

професор ЮРЧЕНКО Василь Клииентійович,

Вінницький державшій аграрний університет, завідувач кафедри фізіології сільськогосподарських тварин.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник КВАША Василь Іванович,

Тернопільський державний педагогічний університет ім. Володимира Гнапокя, завідувач кафедри зоологи.

кандидат сільськогосподарських наук, доцент ФЕСЕНКО Василь Федорович,

Білоцерківський державний аграрний університет, доцент кафедри дрібного тваринництва.

Провізна установа: Одеський державний сільськогосподарський інститут, кафедра годівлі, розведення та генетики сільськогосподарських тварин, м. Одеса

Захист відбудеться “ І Я ” <-е^ ¿л ¿у -V 2000 року о /_? годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 35.826.02 у Львівській державній академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького за адресою:

79010, м. Львів-Ю, вул. Пекарська, 50

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці академії.

Відзиви на автореферату двох примірниках, завірених печаткою, просимо надсилати на ім’я вченого секретаря Спецради.

Автореферат розісланий “ ¿7- ” &•(&1 2000 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради

децент ¿7 f‘ * Півторак ЯЛ.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Виходячи з традицій, що иа протязі віків сформувалися в Україні, з переходом сільського господарства на приватну основу інтерес до виробництва продукції свинарства у підприємствах різних форм власності підвищився. Свині не тільки дають високопоживну, смачну і конкурентно спроможну продукцію, а й вигідні тим, що за швидкістю росту, інтенсивністю відтворення, використанням енергії корму не мають собі рівних серед домашніх тварин. Проте свині є небезпечним конкурентом людей у споживанні зерна та зернових харчових продуктів, ціна яких на міжнародному ринку постійно зростає.

Тому вивчення питань, пов’язаних з максимальним використанням у годівлі свиней дешевих незернових кормів, має велике народно-господарське значення.

Вагомий внесок у розробку проблеми раціональної годівлі свішей при мінімальних витратах зерна вилежить вітчизняним вченим: А.П. Редькіну, М.А. Коваленку, Д.Я. Василенку, І.С. Трончуху, М.Т. Ноздріну, П.З. Столярчуку, М.М. Карпу-сю, П.П. Остапчуку, О.Й. Карунському та іншим.

Цінним незерновим компонентом раціонів свиней може бути люцерна, яка за своїми поживними якостями та сприятливим впливом на організм займає перше місце серед зелених кормів. Однак стримуючим фактором при її згодовуванні свиням є високий вміст у ній клітковини та окремих біологічно активних речовин. У зв’язку з цим виникає необхідність вивчення впливу тривалого згодовування свиням різної кількості люцерни на їх ріст, обмін речовин та якість продукції.

Зв’лок роботи ї ваукошми програмами, плавами, темами. Робота виконувалася на кафедрі фізіології сільськогосподарських тварин Вінницького державного аграрного університету як складова тукової теми: “Розробити оппшізовані системи використання кормових засобів у годівлі сільськогосподарських тварин, які забезпечать підвищення їх продуктивності па 15-20% та одержання високоякісної екологічно чистої продукції”.

Мета та завдання дослідження. Мета досліджень полягає в експериментальному обгрунтуванні можливості тривалого згодовування свиням трави люцерни сорту Вінничанка та у визначенні дози введення її до раціонів.

Для досягнення цієї мсти були поставлені на вирішених такі завдання: вивчити вшшв трави люцерни при заміні иею гонцептровапих кормів из перетравність поживних речовин раціонів та балада азоту і фосфору у «видай двох поколінь; визначити продуктивність піддослідних тварин; зробиш аналіз показників їх забою; дослідиш морфолог»- фупкціошшьшш стен окремих органів травлення свиней, провести виробничу апробацію оптимальних доз згодовування люцерни та економічну оцінку її використання; на основі отриманих даних запропонувати господарствам рекомендації щодо згодовування свиням трави люцерни.

Наукова коишпа одергашвх реіу;н»татш. Вперше т основі тривалих досліджень доведена можливість заміни у раціонах свиней до 30% протеїну концентрованих кормів травою люцерни нового сорту Вінничанка та її вплив на перетравність поживних речовин, продуктивність та забійні властивості тварин.

Практичне зпачешш одержаних результатів. Проведені експериментальні дослідження стали основою при обтрушуванні доцільності тривалого згодовування трави люцерни свиням замість зернових концентратів. Встановлено, що люцерна, при насиченні нею раціонів, негативно не впливає на продуктивність, перетравність поживних речовин, засвоєння азоту та фосфору, забійні властивості і якість м’яса свиней.

Окремі розробки, викладені у дисертації, впроваджені у господарствах Кали-нівського району Вінницької області.

Особистая внесок »добувача. Дисертаційна робота виконана дигертангом самостійно під орудою керівника при сприянні працівників лабораторії зоотехнічної оцінки кормів Інституту кормів УААН та лабораторії зоотехнічного факультету Вінницького державного аграрного університету.

В основній частині дисертації чужі розробки не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, оприлюднено на міжнародній науково-практичній конференції: “Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи їх вирішення” (7-8 жовтня 1999 року, Львівська академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, м. Львів); міжнародній науковій конференції: “С.З. Гжицький і сучасна аграрна наука” {4-6 травня 2000 року, Львів-

з

ська академія ветеритрвої медиципи ім. С З Гжицького, м. Львів) та науковій конференції викладачів Вінницького державного сільськогосподарського інституту (15 березня 2000 року, м. Вінниця).

Публікації, По темі дисертаційної роботи опубліковано 5 наукових статей у Збірнику паукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інституту (вил. З, 1996; вші. 5, 1998; вил. 6, 1999) та у Науковому віснику Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького (вил. З (ч. П), 1999; т. 2 (№ 2) 4.3,2000). .

Структура і об’см роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методики досліджень, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків і пропозицій, списку використаних джерел і додатків.

Дисертація викладена на 114 сторінках комп’ютерного друку, містить 31 таблицю та 7 рисунків. Список використаної літератури включає 347 джерел, з них 48 іноземних. Крім того в дисертації є 51 додаток.

Матеріал і методика досліджень

З метою вивчення продуктивності свиней, перетравності поживних речовин їх раціонів, балансу азоту та фосфору, показників забою, гісгологічнт будови внутрішніх органів і якості свинини в акціонерному господарстві приватних власників “Родиш” Калинівського району Вінницьке» області у 1995-1999 роках були проведені два туково-господарські і два фізіологічні досліди.

Досліди проводилися методом груп. Тварин у ірупн підбирали за принципом аналогів, беручи до уваги їх живу масу, вік, стать, походження, вгодованість та тип нервової діяльності.

Контрольна фупа свиней у зрівняльний і в основний періоди досліду отримувала основний раціон (ОР). Тваринам дослідних груп в основний період досліду згодовували корми з люцерни сорту Вінничанка, як замінники протеїну концентрованих кормів. Зрівняльний період у науково-господарських дослідах тривав 20-30

днів» а основний - залежно від вимог методики. Годівлю піддослідних тварин нормували враховуючи їх віх, живу масу та заплановані середньодобові прирости. Утримували свиней групами в одному типовому приміщенні.

Перший науково-господарський дослід проводили на свинях двох поколінь великої білої порода. Для досліду відібрали 48 шдсвтшкіе 5-б-шсячнога віку, з яких сформували контрольну та дві дослідні групи (по 10 свинок і 6 кнурців). Перший етап досліду тривав 147 днів. У цей період підсвинки контрольної групи утримувалися на ращонах, що містили ячмінну, пшеничну, горохову та кукурудзяну дерть і соняшниковий шрот (табд. 1). До окладу раціону другої дослідної групи вводила траву люцерни сорту Вінничанка шляхом заміни 15% протеїну вказаних вище кормів. До раціону піддослідних свиней третьої (дослідної) групи включали 30% за протеїном трави люцерни заметь концентрованих кормів. В якості мінеральної добавки використовували суміш макро- і мікроелементів. Корми задавалися у вигляді вологих мішанок два рази за добу. Траву люцерни подрібнювали на частки 0,5-1 см, збирали її у фазу бутонізації - початку цвітіння. Облік кормів проводили щоденно.

У кінці першого етапу досліду на Калинівському м’ясокомбінаті провели контрольний забій (по 3 свинки з кожної ірупи). У цей же час по 4 кнурщ та 3 свинки з групи (всього 21 голову) знали з досліду і передали господарству. Для одержання другого покоління по 4 свинки з кожної групи спарували з кнурами своєї ж групи, недопускаючи близькородинного спаровування.

Під час поросності і у підсисний період свиноматок подували згідно наведеної схеми досліду, але замість трави свині дослідних груп отримували у складі раціонів люцернове борошно.

Ь одержаного приплоду сформували три групи свинок аналогів (по 10 голів з групі) дга проведення другого етапу запланованого досліду. Поросят дослідних груї поступово привчали до поїдання люцернової трави. По досягненню 3,5-4-місячноп віку (маса 27-30 кг) свинкам дослідних груп включали до раціонів 15 (друга груш та 30% (третя група) за протоном трави люцерни, замінюючи нею еквівалентну кі лькість протеїну зерносуміші. Другий етап досліду тривав 139 днів, до досягнєнн тваринами 100-кілограмової маси, після цього свинки була забиті.

Другий шуково-госпдарський дослід проводили на двох групах свинок (по 10 гонів) великої білої городи 3-3,5-місячного віку методом груп у названому вище го-зподарстві. У зрівняльний період підсвинкам обох груп згодовували основний раціон -зтандаргаий комбікорм, загальна поживність 1 кг якого складала 1 кормову одишщю, В хшовний період досліду (79 днів) свинки першої (контрольної) групи одержували основ-:шй раціон, а у раціоні свиней другої (дослідної) групи 25% комбікорму за масою заміню-зали трав’яним борошном з листа люцерни. Поживність трав’яного борошна теж дорів-повала одній кормовій одиниці.

Фізіологічні досліди по визначенню коефіцієнтів перетравності та балансу зечовин у піддослідних тварин проводили на трьох групах свинок (по 4 з групи) у іершому та у другому поколінні. Балансові досліди проводили за визначеною для ієршого науково-господарського досліду схемою в умовах господарства у спеціаль-ю виділейому і відповідно обладнаному приміщенні.

Таблиця 1

Схема першого науково-господарського досліду

Група Кількість тварин Особливості годівлі

перше покоління (147 днів) друге покоління (139 днів)

- контрольна 16 10 основний раціон (ОР)

: - дослідна 16 10 в ОР 15% за протеїном концентрованих кормів замінено травою люцерни

- дослідна 16 10 в ОР 30% за протеїном концентрованих кормів замінено травою люцерни

Ваговий ріст свиней визначали на основі індивідуального зважування вранці до здівлі, на початку та у кінці зрівняльного і основного періодів, а також щомісячно.

Досліди ю шретравнсхяі поживних речовин раціонів проводили за загальноприйнятою методикою. Підготовчий період тривав З, а обліковий — 8 днів. У кормах переїдах та калі визначали суху речовину, золу, азот та клітковину, а у сечі - азот.

Під час контрольних забоїв визначали забійну масу тварин, забійний вихід масу внутрішніх органів та відбирали зразки м’язової тканини, травних органів і за лоз внутрішньої секреції для гістологічних та хімічних аналізів.

У шлунку і тонкому кишечнику визначали товщину стінки, слизової та серо зно-м’язової облошси, а у печійці та екзокринній частині підшлункової залози — за гальну гістосгруюуру, розмір ядер і їх кількість на 1 мм2 площі. У м’язовій тканин визначали вологу, жир, загальний азот, золу, вологоутримуючу здатність, ніжність рН, калорійність за загальноприйнятими методиками.

Для встановлення рівня достовірності результатів основні цифрові показним були оброблені біометрично. Достовірною вважали різницю при трьох рівнях кри теріго вірогідності (р<0,05, р<0,01 і р<0,001). У таблицях автореферату прийняті так умовні позначки: *рО,05; *'р<0,01; ***р<0,001.

Результати досліджень

Ріст піддослвдних тварин, На першому етапі досліду хнурці контрольної групи з 147 днів збільшили масу на 72,7 хг, а свинки відповідно на 72,8 кг, середньодобові прирс ста їх становили 494 і 495 г (табл. 2). Введення до складу раціону шддослїдешх свине 15% за протеїном трави люцерни (друга дослідна груш) негативно не вплинуло на прирс ста їх маси Загальний приріст маси кнурців становив 72,0 кг, а евшюк - 72,5 кг, сере; ньодобовий приріст склав відповідно 490 і 493 грами. При збільшенні частки трави люце рии у раціонах свиней (третя дослідна груш) до 30% за протеїном зниження показникі росту не спостерігалося.

На другому етапі досліду від свинок, яких утримували на конценгратних рг ціонах (конірольна група), на протязі 139 днів одержано 73,8 кг приросту маси . середньодобовими приростами 531 г. Заміна 15% протеїну зернової дерті та сон; шинкового шроту у раціонах піддослідних світок (друга група) сприяла деяком

ідвшцеиню середньодобових приростів (на 11 г), а введення 30% люцерни (за про-зїігом) призводило до незначного зниження середньодобових приростів (па 5 г). ¡роте вказана різниця як у першому, так і у другому випадку була невірогідна.

Таблиця 2

Показники росту піддослідних свиней у першому і шуково- господарському досліді, М±т

Показник Груш

1 - контрольна Г 2 - дослідна 3 - дослідна

Перше покоління Кнурці, п=6

Сива маса на початку осно-иого періоду досліду, кг 57,7±0,87 57,8*0,98 57,7*0,86

Сива маса в кінці досліду, кг 130,3±3,10 129,8*3,51 129,0*3,29

риріст маси, кг 72,7±2,26 72,0±2,98 71,3*2,43

ередньодобовий приріст, г 494±15,4 490*20,3 485*16,5

Свинки, п=10

Сива маса на початку осно-зош періоду досліду, кг 56,3±1,39 56,2*1,41 56,5*1,38

Сива маса в кінці досліду, кг 129,1*4,84 128,7±4,44 131,4*7,05

риріст маси, кг 72,8±3,63 72,5*3,17 74,9*2,98

ередньодобовий приріст, г 495*24,7 493*21,6 510*20,3

Друге покоління Свинки, п=10

Сива маса на початку осно-:юго періоду досліду, кг 28,4±0,54 27,8*0,61 28,3±0,58

Сива маса в кінці досліду, кг 102,2*2,15 103,1*2,16 101.4*2,00

риріст маси, кг 73,8*1,77 75,3*1,63 73,1*1,62

ередньодобовий приріст, г 531*11,8 542*46 526*16

Отже досііід, проведений на свинках другого пакаштгя, підтвердив висновки про те, що насичення раїдонів свиней травою люцерни (до 30% за протеїном) не викликає негативного Білішу т їх ріст.

У другому шуково-господарському досліді свинкам дослідної групи згодовували борошно з листочків люцерни, замінюючи ним 25% за масою стандартного комбікорму. Свишж контрольної групи утримували виключно на комбікормі. Середньодобові прирости маси свинок дослідної групи за 79 днів досліду становили 593, а контрольної - 475 г (різниця вірогідна). Збільшення приростів маси у свиней дослідної групи порівняно зі свиньми контрольної група відбулося частково за рахунок підвищення вмісту у раціоні протеїну (на 1,6%), а и основному, внаслідок покращення його якості

Годівля та втрати кормів. Раціони для піддослідних тварин складали на основі норм та поживності кормів, хцо ешво даться у довідниках Г.О. Богданова (1977), О.П. Калашникова та іа (2986), М.Т. ІІоздріш та ін. (1991), Ібатупліна II. та ііі (2000). Вміст поживних речовин в окремих кормах коректували з врахуванням даних лабораторії зоо-тєхнічшюї оцінки кормів Інституту кормів УААН.

До складу раціонів вводили корми, що були в наявності у господарстві: дерть ячмінну, пшеничну, горохову, кукурудзяну, шрот соняшниковий, траву люцерни у відповідності до схеми досліду та мінеральні нідкормки.

Заміну протеїну концентрованих кормів протеїном трави люцерни у раціонах свиней дослідних груп проводили, виключаючи з них багаті білком корми: шрот соняшниковий та горохову дорть, а також змінюючи співвідношення інших складових.

Раціони були розраховані на одержання середньодобових приростів 450-600 г. На протязі основного періоду досліду на свинях першого і другого поколінь використовували чотири групи раціонів, склад ених відповідно живої маси (40,60,80 і 100-120 кг).

Трава люцерни у раціонах свиней другої дослідної групи залежно від їх віку та маси складала 0,75-1,5 кг. Частка протеїну люцерни від загальної кількості його у раціоні складала 14,8%. До раціонів свиней третьої дослідної групи вводили від 1,5 до 2,5 кг трави люцерни (29,5% за протеїном). Введення до раціонів свиней трави люцерни знижувало потребу у додаткових давашеах мінеральних підкормок, особливо кальцієвих та марганцевих.

На 1 кг приросту свиш контрольної трупи першого покоління витрачали 6,45 кормових одиниць, 4,74 кг сухої речовини, 69,1 МДж обмінної енергії, 0,61 кг перетравного протеїну. Наведені показники у свиней дослідних груп мало відрізнялися від цих показників свиней контрольної групи (табл. 3).

Частка протеїну люцерни у раціонах свиней другої дослідної групи у другої^ поколінні фактично становила 13,9%, а у раціонах свиней третьої - 31,4%, що по суті теж відповідало схемі досліду. У другому поколінні на 1 кг приросту свині контрольної групи витрачали 5,02 кормових одиниць, 3,53 кг сухої речовини, 54,9 МДж обмінної енергії, 0,61 кг перетравного протеїну. У тварин другої дослідної групи ці показники були практично такими ж , а у свиней третьої дослідної групи - дещо вищими. Насиченім раціонів свиней травою люцерни призводило до значного збільшення частки клітковини у сухій речовині (у другій групі на 20-27%, а у третій - ва 41-59%), але це нв відбивалося на продуктивності тварин. Зменшення втрат корму на 1 кг приросту у свиней другого покоління порівняно з першим пояснюється їх вищими приростами і віковим періодом.

Таблиця З

Втрати поживних речовин на 1 кг приросту піддослідних свиней

Показник Група

перше покоління друге покоління

1 - контрольна 2-дослідна 3 - дослідна 1 - контрольна 2 - дослідна 3-дослівна

Кормових одиниць 6,45 6,52 6,69 5,02 5,04 5,12

Сухої речовини, кг 4,74 4,80 5,12 3,53 3,69 3,95

Обмінної енергії, МДж 69,1 71,2 73,7 54,9 55,1 1 56,4

Сирого протеїну, кг 0,77 0,79 0,81 0,63 0,62 0,63

Перетравного протеїну, кг 0,61 0,61 0,62 0,49 0,48 0,48

Перетравність пожив тії речоняіг раціонт. Найвищі коефіцієнти перетраї сухої та органічної речовин, а також протеїну і жиру у першому фізіологічному д (перше покоління) були у свиней другої дослідної трупи, у раціонах яких місгшюсї протеїну трави люцерни. 30-відсоткова заміна у раціонах свиней протеїну коїшргро кормів травою люпрріш призводила до зниження: перетравності сухої речовини на 34 ганічної речовини - на 2,8% (р<0,05)і безазотаслгих екстрактивішх речовин - ш 1,1°/ ниця невірогідна). Звсргас на осбе увагу те, що згодовування свиням третьої дос; групи трави люцерни, що призводило до значного збільшення у їх раціонах кігігковш спричинило зниження її перетравності. Підвищувалися при цьому коефіцієнти пер< ності жиру. Балансовий дослід, проведений на свинках другого школшпя, ігідтверді зультата, одержані у першому досліді. Тривале згодовуваній трави люцерни свинка» того покоління (15 та 30% протешу раціону) теж не викликало суттєвого зниження травносгі основних поживших речовин (табл. 4).

Табли

Коефіцієнти перетравності поживних речовин раціонів піддослідних свиней, М±т

Групи, п=4.

Показник перше покоління друге покоління

1 - контро- 2 - дослі- 3 - дослі- 1 - контро- 2 - дослі- 3

льна дна дна льна дна с,

Суха речовина 78,2±1,2 79,8*1,5 75,2*2,0 84,9±1,9 84,0*1,8 82

Органічна речовина 81,0*1,4 82,3*1,4 78,2*1,9 88,4*1,2 86,0*1,4 84

Протеїн 78,0*1,2 80,0*1,5 77,6±1,4 78,4*1,9 78,0*2,9 77

Жир 40,6*2,4 53,6*2,4 45,5*3,0 48,4*3,7 45,9*3,4 44

Клітковина 28,5*5,6 27,8*2,1 28 ,8*1,9 37,б±3,4 Зб,б±І,7 35

Безазотисті екстрак- 87,4*1,3 88,8*1,2 86,3*2,0 91,9*1,8 91,0*1,1 91

тивні речовини

Баланс азоту. Вивчали баланс азоту у підгрелідних свиней разом з визнач« перетравності поживних речовин. Матеріали дослідження середньодобового ба

и

азоту наведеш у таблиці 5. Розрахунки показують, що у першому балансовому досліді свині контрольної групи одержували з кормом найбільше азоту внаслідок повного поїдання раціону. Заміна у раціонах піддослідних тварин 15 та 30% протеїну суміші концентратів прогином трави люцерни призводила до деякого знижепня рівня споживання азоту. Внаслідок цього свинки другої групи утримували у тілі на 4,48 г, а третьої - на 9,65 г менше азоту, ніж свині контрольної групи. У відсотках від пришитого ця різпиця складала: у тварин другої груш 0,6 і третьої — 5,2 по відношенню до контролю, а у відсотках від перетравленого - відповідно 2,2 і 6,3 (різниця невірогідна). Дещо інша картина показників балансу азсяу спостерігалася у піддослідних тварин другого покоління. Незважаючи на те, що підсвинки другої та третьої дослідних груп споживали з кормом відповідно на 12,22 та 10,54 г більше азоту, ніж конірольні тварини, рівень утримання йога у тіш у відсотках від прийнятого та перетравленого був практично однаковий. Однак свинки, що вирощувалися на раціонах з люцерною, утримували у тілі значно більше азоту, ніж свинки контрольної групи.

Таблиця 5

Середньодобовий баланс азоту у піддослідних свиней другого покоління, М±т

Показники Група тварин, п=4

1 - контрольна 2 -досадна 3 -дослідна

Прийнято з кормом, г 33,13 45,35 43,67

Виділено з калом, г 7.36 10,08 10,00

Виділено з сечею, г 9,41 12,73 12,45

Перетравлено, г 25,77 35,27 33,67

Утрималося в тілі, г 16,38 22,54 21,22

% від прийнятого 49,30±2,50 48,8±2,80 48,9±1,1

% від перетравленого 63,0±2,90 63,8±2,40 63,4± 1,10

Баланс фосфору. Результата досидів показують, що свинки другого покоління, яхим вводили до складу раціону 15% протеїну трави люцерни, використовували і організмі фосфору на 1,04 г більша, ніж тварини контрольної групи. Свинки другоі групи переважали контрольних тварин і за гількіспо утриманого у тілі фосфору ш 1,25 г 30-відешжова заміна концентратів люцерною покращувала засвоєння фосфору раціону не

0,88 г і утримання у тіггі на 1,37 г порівняно з контролем

Забійні властивості. За забійним виходом та за виходом туші свині третьо дослідної групи у першому поколінні поступалися тваринам контрольної груші Праги у свиней, до складу раціонів яких вводили траву люцерни, був тонший ша{ вадшт-ірного жиру і менша маса шкіри. Піддослідні свині третьої групи у другом] поколінні на 0,9% переважали тварин хоніродьної групи за забійним виходом. Зго довуванш свиням трави люцерни призводило до зниження товщини шпику в усіх мі сцгіх взята промірів. У середньому у свиней третьої групи товщина шпику виявилася и

0,84 см меншою (р>0,05), ніж у тварин контрольної групи (табя. 6).

Мяса внутрішніх органів. Тривале згодовування свишм трави люцерш суттєво не вплинуло на розміри та масу печінки, серця, нирок, селезінки, легенії шлунка, кишечника, підшлункової залози та яєчників. Правда, у свиней дослідни груп другого покоління були більші розміри кишечника та шлунка порівняно з тва ринами контрольної групи, що пов’язано із збільшенням об’єму і маси споживали ними кормів.

Гістологічні показники органів травлення. Вивчення гістологічної будов шлунка, тонкого кишечника, печінки та екзокринної частини підшлункової залоз показало, що згодовування свиням трави люцерни у першому поколінні призводит до зменшення товщини стінки та серозно-м’язової оболонки ігілоричної зони пшуі ка. У свиней другого покоління насичення раціонів травою люцерни спричиняло ге тоЕщеіпія слизової та серозно-м’язової оболонок фундальної та пілоричної зон шл нка і дванадцятипалої кишки. Не виявлено суттєвих змін у зв’язку з досліджувана! фактором у кількості ядер на 1 мм2, їх розмірів та кількості ядер на І мм2 печінки екзокринної частини підшлункової залози.

Показники забою піддослідних свиней, М±т

Таблиця 6

Показник Група тварин

перше покоління друге поколіти

1 - контрольна 2- дослідна 3- дослідна 1 - контрольна 2- дослідна 3- дослідна

Передзабійна жива маса, кг 127,(Ш 1,4 125,3±12,0 131,3±6,60 102,7±3,6 101,7±7,0 101,7±7,б

Забійна маса, кг 93,80±5,76 91,9б±б,б0 95,63±3,36 73,50±4,10 72,60±4,30 73,70±4,30

Забійний вихід, % 73,85 73,39 72,83 71,57 71,39 72,47

Внутрішній жир, кг 0,90±0,07 0,7б±0,27 0.93±0,33 1,72±0,08 1,36±0,06 1,39±0,22

Товщина шпику, см:

холка і 3,80±0,2б 6,20±0,86 4,40±0,49 5,03±0,6 3,93±0,59 3,33±0,57

спиш 3,80±1,20 3,46±0,33 3,03±0,54 2,30±0,05 2,53±0,30 2,00±0,38

крижі 3,76±0,97 3,30±0,42 2,4б±0,3б 2,53±0,22 2,47±0,33 1,97±0,47

середня 3,79±0,68 4,32±0,43 3,30±0,15 3,27±0,33 2,97±0,28 2,43±0,43

Маса голови, кг 7,5б±0,37 7,00±0,54 7,50±0,61 6,00±0,58 6,50±0,57 6,30±0,17

Маса ніг, кг 1,7б±0,28 1,7б±0,16 1,89±0,20 1,44±0,23 1,47±0,23 1,10±0,31

Маса шкіри, кг 11,В0±2,85 10,40±1,74 10,40±1,06 6,90±0,36 6,40±0,И 6,90±0,78

Якість м’пса. Дослідження показали, що згодовування свиням першого тютлтт трави люцерни суттєво не впливало на показники якості м’яса: нмісг загальної та вільної вологи, pH, шктсть, трмурошать, калорійність, білзтйсп. та жирність- М’ясо свішсй другою іюштвия, до раціону яких вводили траву люцерни, ласггило менше, ніж у контролі, вільної шди, більше білку, було ніжніше, але поступалося контролю за мармуровіс-по (табл. 7).

Таблиця 7

Показники якості м’яса шдзрагідних свиней

(теля 24-шдашої витримки), М±т

Показник Група, я=4

1-контрольна і 2-дослідна 3 - дослідна

Перше покоління

Загальна волога, % 75,89±1,98 79,59±0,70 75,74±3,61

вт.ч.

зв’язана, % 41,36±2,24 45Д5±5,86 40,28±8,95

вільна, % 34,53±4,06 34,34±5,21 35,46*5,01

РН 5,28±0,07 5,33±0,16 5,5±0,13

Ніжність, см^/г

загального азоту 315,6±24,3 336,6±48,3 315,б±28,6

Показник мармуровосгі 14,4±4,0 10,55±2,5 9,41*0,81

Калорійність. кДж 5775*139 4823±15б"’ 5637±84

Вміст білку, % 18,5±1,73 15,&Ш,64 19,0±2,92

Друге покоління

Загальна волога, % 73,55±1,00 72,14±0,70 72,75±І,80

вт.ч.

зв’язана, % 40,9&±1,50 44,04±1,50 44,15±2,3

вільна, % 32,57±1,02 27,34±0,80*' 28,60±0,90*”

pH 5,6Ш,01 5,53±0,05 5,63±0,04

Ніжність, С.\і7г

загального азоту 219,0±9,71 192,6±9,32 243,5±11,62*

Показник мармуровосгі 12,12±1,31 10,50*1,49 11,35±0,56

Калорійність, кДж 6543±307 6842І95 690Ш29

| Вміст білку, % 20,77±0,49 22,52±0,41* 22,3ш,33*

Якість м’яса. Дослідження показали, що згодовування свиням першого покоління трави люцерни суттєво не впливало на показники якості м’яса: вміст загальної та вільної вологи, pH, ніжність, мармуровість, калорійність, білковість та жирність. М’ясо свиней другого покоління, до раціону яких вводили траву люцерни, містило менше, ніж у контролі, вільної води, більше білку, було ніжніше, але поступалося контролю за мармуровіспо (табл. 7).

Таблиця 7

Показники якості м’яса піддослідних свиней

(після 24-подинної витримки), п=4, М±тп

Показник Групи

1 - контрольна 2 - дослідна 3 - дослідна

Перше покоління

Загальна волога, % 75,89±1,98 79,59±0,70 75,74*3,61

ВТ. ч.

зв’язана, % 41,36*2,24 45,25*5,86 40,28*8,95

вільна, % 34,53*4,06 34,34±5,21 35,46*6,01

РН 5,28*0,07 5,33*0,16 5,5*0,13

Ніжність, см2/г

загального азоту 315,6*24,3 336,6*48,3 315,6*28,6

Показник мармуровосгі 14,4*4,0 10,55*2,5 9,41*0,81

Калорійність, кдж 5775±139,4 4823*156" 5637*84

Вміст білку 18,5*1,73 15,8*0,64 19,0*2,92

Друге покоління

Загальна волога, % 73,55*1,00 72Д4±0,70 72,75*1,80

вт. ч.

зв’язана, % 40,98*1,50 44,04*1,50 44,15*2,3

вільна, % 32,57*1,02 27,34*0,80** 28,6*0,90**

pH 5,61*0,01 5,53*0,05 5,63*0,04

Ніжність, см^г

загального азоту 219*9,71 192,6*9,32 243,5*11,62*

Показник мармуровосгі 12,12*1,31 10,5*1,49 11,35*0,56

Калорійність, кдж 6543*307 68,42*95 6908*429

Вміст білку 20,77*0,49 22,52*0,41' 22,31*1,33'

Екштвчіш ефжпшлкть результатів двсафрвмв» Розрахунки показують, що згодовування свиням ірави люцерни (до 30% за протеїдам) на 15-40% здешевлюс раціони за рахушзк вихгаочсашя з їх евву^г шймшзоіхшзшк срш (соняшникового шроту, горохової дсргі, тваринних кормів) та зменшення даванок мінеральних речошш і віташтаихпідкормок.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

1. Трава люикрпи нового сорту Вішппаїшл є вимжшоживиим кормом не лише для жуйних тварин, а й для свиней. За ншетам протану та незамінних амінокислот у сухій речовні лющрта пс послуга сться таким широко вивористовуваївім у годівлі екпклі кормам як дерть зернобобових та согашниковий шрот. Вона башта мінеральними речовинами та вітамінами.

2. Тривале згодовувавші свиням трави люцерни нового сорту Вінничанка замість концентрованих кормів (15 та 30% за протеїном раціону) не знижує іитснсшюності їх росту.

3. Використання у годівлі 3-6-місячшк свикгй борошна з листочків люцерни, виготовленого шляхом ппучшло висушування, гри заміні ним 25% (за масою) стандартного комбікорму сприяє підвищенню середньодобових приростів т 19,4%, але пршюдть до удоражаши раціонів.

4. Заміна у раціонах свиней високобілхових концентрованих кормів травою люцерни негативно ш впливає на коефіціагги перетравності основних поживних речовин Хоча вміст клітковини у раціонах евшюй при цьому підвищується ш 1,86-2,99%, третравшсгь її не знижується.

5. Вирощування свиней на раціонах з травою люцерни не призводить до підви-щеши витрат кормових одешиць, обмінної енергії та протяпу па 1 кг їх приросту порівняно з тваринами, що утримувалися на иящретратних раціонах.

6. Споживання свиньми трави люцерни забезпечує високий рівень засвоєння ними азоту раціону. Свинки другого поколіти, що віфощувалися на раціонах з люцерновою травою, утримували у тілі па 22-25% більше азоту порівняно з контрольними.

7. Насичення раціонів свиней травою люцерни та 5-10% підвищує рівень за-воєння ними фосфору.

8. Включення до раціонів свиней трави люцерни терту Вінничанка негативно не пливає на показники забою, сприяє кращому наростанню м’язової тканини і знижує шровідкладенш у тушах.

9. Тривале використання у годівлі свиней трави люцерни не викликає суттєвих мін маси їх внутрішніх органів: печінки, серця, нирок, селезінки, легенів, яєчників та гідпшупкової залози. У свиней дослідних груп проявляється тенденція до збільшення іагових і лінійних розмірів кишечника.

10. Поповнення раціонів свиней травою люцерни замість концентрованих кормів на 15 та 30% за протеїном) впливає на структуру стінки шлунка та тонкою кишечника (наслідок потовщення їх слизової та серозно-м’язової оболонок. Найбільш чутливою до (осліджуваїгош фактора була пілорична зона шлунка.

11. П’ятнадцяти- та тридцяпшдсоткова заміна у раціонах свиней концешрованих сормів травою люцерни не впливає на показники якості м’яса. М’ясо дослідних свиней дістало більше, ніж контрольних, білку, менше жиру, було ніжнішим, але поступалося соїпролю за мармуровіспо.

12. Згодовування ростучим свиням трави люцерни гри заміні нею 15-30% тротеїну на 15-40% здешевлює раціони за рахунок виключення із їх складу горохової іерті і соняшникового шроту та зменшення витрат на мінеральні та вітамінні підаормиї

13. У практиці ведення свинарської галузі можна рекомендувати широке використання у раціонах свиней трави люцерни, замінюючи нею до 30% за протеїном зернові концентровані корми та соняшниковий шрот, що дасть змогу на 15-40% здешеви-га тваринницьку продующо.

Список робіт, опублікованих по темі дисертації

1. Поліщук О.В. Продуктивність молодняка свиней залежно від рівня зернових кормів в їх раціонах // Збірник наукових праць ВДСГІ. - Вінниця, 1996. - Вин. 3. - с. 85-88.

2. Поліщук OB. Продуктивність та забійні властивості свиней при згодовуванні

і*

трави лютерня // Збірник наукових праць В ДСП. - Вінниця, 1998. -Вип. 5.-е. 227-232.

3. Поліщук О.В. Якість м’яса свиней, відгодованих з використанням трав: люцерни // Збірник наукових праць ВДСП. - Вінниця, 1999. - Вип. 6. - с. 148-153.

4. Юрченко В.К., Мельник Т.В., Поліщук О.В. Активність ферментів крові т якість м’яса свиней при згодовуванні трави люцерни II Науковий вісник Львівське державної академії ветеринарної медицини — Львів, 1999. - Вин. З (ч. 2). - с. 101-10 (матеріали з якості м’яса свиней).

5. Поліщук О.В. Перетравність поживних речовин раціонів свиней з різно» кількістю трави люцерни II Науковий вісник Львівської державної академії встсри нарної медицини. - Львів, 2000. - т. 2 (№ 2) ч. З - с. 124-127.

Поліщук О.В. Перетравність поживних речовин, продуктивність та забійв властивості у свиней при тривалому згодовуванні трави люцерни. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарськії наук за спеціальністю 06,02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Львівськ державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Львів, 2000.

Дисертацію присвячено вивченню продуктивності свиней двох поколінь, пере травності поживних речовин, забійних властивостей та якості їх м’яса при васичени раціонів травою люцерни сорту Вінничанка. Досліджено баланс азоту та фосфору ; піддослідних свиней, гістологічну будову шлунка, дванадцятипалої кишки, печіте та екзокринної частини підшлункової залози. Проведено розрахунок економічне ефективності згодовування свиням двох поколінь трави люцерни. Установлено, щі у практиці ведення свинарської галузі можна широко рекомендувати використовувя ти у раціонах свиней траву люцерни, замінюючи нею до 30% за протеїном зернол концентровані корми та соняшниковий шрот. Це дасть можливість на 15-409-здешевити тваринницьку продукцію.

Ключові слова: трава люцерни, свині, перетравність поживних речовин, приро ста маси, забійні властивості, гістологічна будова, внутрішні органи, якість м’яса.

Полищук А.В. Переваримость питательных веществ, продуктивность та убойны свойства у свиней при длительном скармливании травы люцгряы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук в

нециальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Львовская госу-зрственная академия ветеринарной медицины им. С.З. Гжицкого, Львов, 2000.

В диссертации изложен материал по длительному использованию в рационах «стутдих свиней травы люцерны нового сорта Вннничашса. На протяжении двух юкодений свиньям скармливали траву люцерны вместо концешрированиых зерновых :ормов и подсолнечного шрота (15 и 30% за протеином). Изучены рост подопытных кивотных, расход кормов на единицу продукции, переваримость питательных веществ ационов, баланс азота и фосфора, убойные качества, масса внуїреншгс органов, истологаческое строение органов пшцеварепия, качество полученною от подопытных виней мяса.

Установлено, что длительное использование в рационах свиней травы люцерны не ашжает интенсивности их роста, отрицательно не влияет на коэффициенты переваримости питательных веществ, в том числе и клетчатки, несмотря на то, что содержание ее в эационах повышается. Выращивание свиней на рационах с травой люцерпы не приводит £ повышению расхода кормовых единиц, обменной энергии и протеиіи на 1 кг их прилета в сравнении с животными, что содержались на концентратных рационах.

Введение в рационы свиней травы люцерны существенно не влияет на показатели /боя, способствует лучшему нарастанию мышечной ткани и снижает жироотложения в [ушах, не вызывает существенных изменений массы внутренних органов свиней: печени, зердца, почек, селезенки, легких, кишечника и поджелудочной железы. Пятнадцати- и тридцатипроцентная замена в рационах свиней концентрированных кормов травой люцерны не влияет на показатели качества мяса свиней. Мясо опытных свиней содержало Больше, чем контрольных, белка, меньше жира, было нежнее, но уступало контролю за мраморностыо.

Делается вывод о том, что скармливание растущим свиньям травы люцерны при замене 15-30% протеши на 15-40% удешевляет рационы за счет выведения из их состава гороховой дерти и подсолнечного шрота и снижения расходов на минеральные и витаминные подкормки.

Ключевые слова: трава люцерны, свиньи, ікреваримость питательных веществ, приросты массы, убойные свойства, гистологическое строение, внутренние органы, качество мяса.

Polischuk O. V. Nutrients Digestibility, Productivity and Slaughter Qualities of Hegs by Prolongev Jeeding with the Alfalfa Yrass, - Script.

The thesis cm obtaining the scientific degree of the candidate of agrarian sciences on speciality 06.02.02. Feeding Animals and Technology of Fooder - Lviv State Academy of Veterinaiy Medicine named after S_Z_ Hzhytsky, Lviv, 2000.

The thesis is dedicated to the study of hog productivity of two generations, digestability of nutrients, slaughter propertiens and meat quality when fed with the rations saturated with the alfalfa grass. Nitrogen and phosphorus balance, histologal structure of the stomach, duodenum, liver sod the exocrine part of the pancreas of the experimental hogs have been investigated.

Calculations of the economic effectiveness of the alfalfó grass fed to two generations of hog have been carried oat. Jt has been stated that in practical the management of hog-breeding use of the alfalfa grass in the hog rations should be widely recommended, changig grain concentrates and sunflower oil cake (to 30 per cent in teims of protein) by it. Jt gives the opportuhity to make cheaper the animal produce for 15-40 per cent.

Key word: alfalfa grass, hogs, nutrients digesxability, weight gaining, slaughter qualities, histological structure, internal organs, meat quality.