Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Пчелы рода OSMIA (HYMENOPTERA, MEGACHILIDAE),особенности биологии, экология и промысловое разведения и использование в условиях Лесостепи Украины

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Пчелы рода OSMIA (HYMENOPTERA, MEGACHILIDAE),особенности биологии, экология и промысловое разведения и использование в условиях Лесостепи Украины"

ХАРКГВСЬКИЙ ДЕРЖАВИНЫ ПЕДАГ0Г1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ _ ¡меж Г.С.Сковороди

ГУКАЛО BIKTOP МИКОЛАИОВИЧ

УДК 632,937

БДЖОЛИ РОДУ OSMIA (HYMENOPTERA, MEG ACH IL ID AE), ОСОБЛИВОСТ1 ÏX Б10Л0ГН, ЕКОЛОГНТА ПРОМИСЛОВОГО РОЗВЕДЕННЯ I ВИКОРИСТАННЯ В УМОВАХ Л1СОСТЕПУ УКРАИШ

03.00.09 - ентомолопя

Автореферат диссртацп на здобутгя паукового ступсня кандидата бголопчних наук

Харк!в-1998

Дисерташао е рукогшс.

Робота виконана на По.ттавськш державши с i л ь с ь к о го с п о д а р с ь к i й дослщнш станин ¡меш M.I.ВАВИЛОВА УААН.

НаМчОвий кергоннк-доктор сшьськогосподарських HavK, професор ПИСАРЕНКО BIKTOP МИКИТОВИЧ Погтгавськнй державний альськогоспоцарський шститут, ректор

Офщшш опонеити:

-доктор бюлопчних наук, професор Б1ЛЕЦБКИЙ СВГЕН МИКОЛАИОВИЧ Харювський державний аграрный ушверситет ¡м. В. В. Д О КУ Ч А. СБ А, зав. кафедри зоологи та ентомологи -кандидат бюлопчних наук, старший науковий cniBpooiTHHK РОМАНЬКОВА ТЕТЯНА ГЕОРГЮВНА Харкшськнй державний уншерситет, доцент кафедри зоологи та екологп тварин

Провщна усганова-Донецькнй державний уншерситет, Млшстерство освггн У кражи, кафедра зоолопУ, м.Донецьк

Захнст вщбудеться 3 листопада 1998 р. о 13® годит на засщант спеталповано! вчено! ради К 64.053.02 при Харювському державному педагопчному уншерситет; imchi Г.С.Сковороди: 310168, XapKiB-i6S, вул.Блюхера 2, зал засщань.

3 диссртащсю можна ознайомитись у бюлютещ Харк^вського державного педагопчного ушверснтету ¡меш Г.С. Сковороди.

А втореферат розютанин

и ILkMKL

,1998 р.

Вчений секретар спеталповано! вчено! ради, кандидат б1алопчни:< наук. доцент

Н.П.Чегтурна

!. загальна характеристика роботи

Актуальность теми. Близько 90% культуриоУ флори потребуе запнлення бзжолами. В зв'язку з цим питания тдзнщення врожайносп ентомофиьних культур неможливо вир!шуватн без урахування дiяльнocтi комах-запнлювачш. в тому числ1 диких 5джиг.

В той же час, в результат господарськоУ дояльносп людини, неухильно схорочуються гтоии природных бюценоз1в. де мешкають ц! види. Тому постае нагальна потреба збереження та розмноження найшншших груп комах-запилювачш. I саме з шею метою, зпдно ново!" Констшуцн УкраУни, в наций держав 1 декларован1 необхщш заходи по охорош. вивченню 1 рашональному використанню тваринного св!ту.

Велиху трупу бджш складають ппздобуд1В№ мегахшди, яю об'сднують оьтьше 80% представникш свгтовоУ фауни родинн \legachilidae. Поояинок! бджоли мегахшщл, як 1 представники ¡нших родин бджш, ввдграють важгпшу роль в запиленш рослин. Завдяки своУм морфо-ф1зюлопчним \ еколопчним особлнвостям вони е ефективними запилювачами ентомофшьних культур, багато з них пр!шаблюються в р1зномаштш штучш пнзда. де стзорюються значш скупчення гнгзд (агрегашУ), що служать основою для виникнення великих популяци! 1 концентраци цих запнлювачга на посшах сшьськогосподарських культур, в садах 1 ¡н. Деяю види мегахшщ, руда (Оэгша шГа Ь.! I рогата (Озгта соггииа 1,а(;г.) осми заслуговують подальшого всеб1"чного вивчення як найбшьш перспективн1 об'ости промислового розведення. Але, незважаючи на важлшмсть практичного значения и ¡а групп бджш, вона залишасгься иски що недостатньо вивченою як в нашш краУш, так 1 за и межами. Особливо слабо вивчеш шггання бюлогп та екологи. а також гжздування бджш. Ух шкщники та заходи ефектпвноУ боротьби з ними, особлнвоеп морфологи', тривалг-лъ розвитку, господарське використання, реактивзшя Д1 а паузи га ¿н. Вивчення бюлопчних та еколопчних особливостей мегахшы. а саме бджш роду Озтгиа Рапг.. мае важлпве значения для вприиення практичних питань по використанню мюцевих популяши для запилення культурних рослин. шляхом охорони 1 промислового розведення.

Зв'язок роботн з науковнми темаут. Робота В1 (кончалась згщно тематичного плану науксвих досгпджень вцщщу селекшУ ПолтавськоУ державноУ сшьськогосподарсько! дослшноУ станин стосовно вивчення аооригенних к о м а х - за ш! лю в а ч 1 в насшневоУ люцерни 1 подальшого штучного розмноження найбшьш перспективних визш (Л'в держ. реестрацп НАО 1002003Р).

Мета i задач1 доа^дження. Виявити бюлопчш та еколопчш особливосп штучних rio пуля ni й диких поодиноких бджш рудо! l'Osmia rufa L.í i рогатоТ (Osmia cornuta Latr.) осмш iHymenoptera, Megachilidae), встановити можливкпъ í.x господарського використання та промислового розведення в умовах ilicocrenv Украши.

Для досягнення поставлено! мети передбачалось:

• вивчити кормов! зв'язки та фуражувальну повед1жу рудоУ i рогато'{ ocmíü;

• доелнити плодовитость та сшввщношення статей поодиноких бджи в залежносп в и параметров гнпдовнх трубок (довжинп i диаметра);

• вивчити еколопчш оеобливосп плздування ocmüí:

• встановити можлнвють використання ocmííí для запилення oripKÍB в зимово-весняних теплицях та люцерни в польових умовах;

• вивчити вплив температурннх режимт на виведення оджьт ¡з Д1апаузи:

• виявити природных воропв та розробити заходи боротьби з ними.

Наукова новизна роботи. Вперше були проведен! детальш досшдження з бюлоги, екологи. промислового розведення i використання поодиноких бджш рудо! i рогато! ocmííí в умовах Jlicocreny Украши.

В результат досл]джень ьиязлеН1 бюлопчш особливоси гшздування бджш ocmííí, оптимальш параметр« довжнни, дишетра та напрямку гн13довнх трубок, можливосп вшпгоу на сшввщношення статей. Вивчеш kopmobí зв'язки комах-запилювач1в. складений гра^ик-календар цвтння ентомофшьнпх рослин, що в1дв1дукль осми в умовах .'Псостепу Украши.

Вперше вивчена можл1ш1сть використання ос.\йй для запилення oripKÍB у зимових теплицях. Вивчено проиес реактаваци Д1 а паузи бджш в зимовий перюд шляхом застосування р1зних температурннх режишв.

Вперше дана ошнка можливосп запилення люцерни рогатою ocmicio (Osmia comuta Latr.).

Встановлено видов',гЛ склад природних ворогш поодиноких бджш, вперше розроблено ефективний 3aci6 боротьби з нанбшьш шкодоччшннм руиншником кормових запасш кладем (Chactociaetyius osmie Duí'.).

Вперше в межах краГн СНД створена промислова пасша аборигенних ВПД1В диких поодиноких ОПЖШ руд01 i pOraTOÍ OCMÜÍ в КШЬКОСТ! 3.3 млн. ocoó1ih.

Практична uÍHHÍcTb проведених доа'лджень полягас в тому, шо розроблеш та запропоноваш виробництву рекомендаци по використаннго бджш осми! для запилення плодояганих культур та oripKÍB в знмово-весняних

теплицях. Дослщжеш оптимальш параметри довжини I ^ламетра гнпдових трубок даютъ можливють збшъшити вщеоток заселения вуликш I пщняти ефективн!сть запилювально! Д1Яльносп осмш.

Розроблеш в лаборатории:: умовах 1 практично перев!рен! на промисловш попудяип бдяал ефективш заходи боротьби з ¿х ворогами.

Дехларапья особистого внеску. Участь автора в данш робот! полягала в постанови! завдань 1 експериментш та внзначенш шлях1в 1х виршення. осоонспн учасп в проведенш досл)джень. апалга оде ржа л их результата. та узагальнюючнх виснозкгв.

Апробащя роооти. ' Результата досшджень доповщалися 1 обговорювалися на X зТзш Всесоюзного ентомолопчного то вар кота а (Леншград, 1989), на Друпп Всесоюзшй конференцп по промисловому розведенню комах (Москва. 1939). на VI з'Тзд1 Укра'щського товариства генетикш 1 селекцюнерт ш.МЛ.Вавилова (Полтава, 1992), на мЬкнароднш науково-практичшй конференци молодих вчсних 1 спеща.-дстт (Кшв. Чабани. 1995), на заешанш кафедри екологм та захисту рослин Полтавського сиьськогосподарського шепнут,' (Полтава. 1997'!, на вченпх радах Полтавсько! сшьськогосподарськоГ дослшно! станин 1"м.М.1.Вавилова (1990-1997рр.!.

Публжацй результата досгпджень. По те%п дисертацп опублжовано 20 робгг. з них 3 у фахових журналах.

Обсяг та структура дисертацп". Днсертацшна робота викладена на 146 оторшках машинописного тексту \ складаеться з зступу. 6-ти роздЫв. висновкш. перел1ку лгтератури, що вкгаочае: 253 найменувань, з як ил 61 ¡ноземнимн мовами та додатка, загалышм обсягом 182 сторшки. Робота ¡люстрована 30 таблишми. 31 рисунком.

Вислпвгаого щиру поляку за значну допомогу в робот! кандидатов! сиъськогосподарських наук Б.С.Зшченку.

2. У.»ЛОВИ. МАТЕР1АЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ДОСЛ1ДЖЕНБ

Район дос.'пджень розмщений в центральшй части ж Л1воосрежно! Укра'шн в межах Придншровсько1 низовини. Тернтор1я б!Льшою частиною знаходиться в межах украУнського лкостепу, меншою в межах степу, шо й зумовлюе 'и природш умови.

Для повного ознакомления з метеоролопчнимн умовами з роки проведения дослщжень (1989-1995), якч характеризовались великою

рЬноманпгшстю, в роздЬд представлен! за роками осооливосп погодных умов в перюя льотно-фуражувальноК роботи поодиноких бджш осмш.

Дос.тдження проводились на центральному вщдшку Полтавсько1 державно! саьськогосподарсь!:о1 досл!дно! станцй ím.M.I.Вавилова, в зимово-весняних геплниях Харювсько! овочево! фабрики.

ОбЧхтом дослщсень служили: поодинок! бджоли родини Megachilidae. роду Osmia Рапг.-руда íüsmia rufa L.) та рогата ÍOsmia comuta Latr.) осмп. Вщповшно до поставленнх завдань були проведен! шлии ряд дослщ!в та спостережень.

Ücoójiíboctí бюлоги та ехолотп влвчали на матер1ал1 промислово!" партп пооднноких бджш.

При опрацюванш методики збер1гання kokohlb i ¡нкубаци осмш використовували технологи розведення оджол;i-.'iiici'opiaa (Bohart G.E.. 1963; Hobbs G.A.. 1973; Richards К.W., 1984)з елементами технологи") розроолених нами стосовно бджш-осмш. При внвченш жпттездатност! бджш i заражено«! Тх шкщнжами використовували "Методические рекомендации по изучению возбудителей болезней и вредителей пчел-листорезов". - М., 1984.

Для сгворення рисункш клипа використовували рисувальну камеру РА-4. Лабораторш доелшження, стосовно заход1в боротьби з даним ворогом 5дж1л, перев!рялисъ на промислов1й nacim.

Догюмогу в визначенш видового с ¡стаду природных воропв бджш надав кандидат бюлопчни.х наук В.€.Скдяр (Полтавський педагопчний шституг). Результата досл1джень оброблен! методами математично! статистики.

3. OCHOBHI РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕНЬ

3.1. Бюлопчш i ехолопчн! особливотт рудо! та рогато'! ocmüí

Руда (Osmia rufa L.) та рогата (Osmia cornuta Latr.) ocmíí належать до класу комах (Insecta), ряду перетинчастокрилих (Hymenoptera), родини Мегахшщ ¡Megachilidaei. Вони займають досить широкий ареал, на Свро-Азттському континент!. KpiM пшноч!. Це комахи з повним перетворенням i маюгь чотири фази розвитку: яйце, личинка, лялечка i доросла фаза або iMaro.

Лп- рудо! та рогато! ocmüí приурочении до перюду цвтння розоивггих !пдодово-япдних дерев i купив) i в природнпх умовах Полтавсько'! oónacri. в ылежнсхгп Bia погодних умов, тривае з друтоьтретьоТ дехади квлпя до кшця травня-початку червня. При цьому, рогата ocmi« починас \ закшчуе cbíh життешш цикл ранние ва рудо! осмп.

В природных ум о е ах осми селяться в отворах. зроблених в стовбурах дерев, в ciiHax будтель. в порожнинах стебел рослин. Перегородки комфок вони будують i-з земли теку, глини. Самки осмш легко селяться в запропоноваш Ум штучш гшзда у вигляд трубок з рпномаштного матершлу. Вони макггь одну генерацио на рис. Восенн в фаз1 ¡маго бджоли впадають в дшпаузу, яка тривае до весни наступного року. Будщншдтвом комфок займаються тшъкн самки. Вони вибирають для цього в залежносп вш влас них po3MipiB каналл я1аметром вщ 4 до 13 мм.

Бджш is Д1 а пауз и можна вивестн шляхом шкубацп при температур! -ZO-jO'C i використовувати в ачш-квшп для запилення кулыур закритого грунту. I навпаки. в холодильних камерах можна подовжити строк Д1апаузи проти природньо'У на 2-3 М1сящ i викорнстати осмш влиту для запилення культур. як1 вони в пр1фод1 не запилюють ( еспарцет. люцерну та ш.).

Морфолога розвитку личинок рудо1 та рогатоУ ocmui схожа. Личинки червопод1ош. без очей i hit, майже hepvxomi. Поверхня xokohib у рогато! осмГУ сытло-корнчнева. а у рудокгемно-коричнева.

3.2. Кормош зв'язки рудо! та рогато!" осмн

Руда та рогата осмп-типов! запилюва'п рослин i3 родтши розоцвп-их: абрикоса, персика, черешни вишш. сливи, rpyim, яблуш, сунищ, малини. KpiM mix культур. ocMii в1дв1дуготь i 1ншу трлв'янисту, чагарникову i деревну рослиншсть.

3 метою вивчення прнродно'У нектаро-пилконосноУ флори. що дуже важливо для визначення М1сия розташування naciK га оргашзацм продуктивного вшсористання та розмноження осмш. нами на протяз\ ряду poKiB i !989-1993i проводились спстематичн! спостереження за Ух роботою на околицях Полтави, поблизу пастк ocMin.

Даш свачать про те, що серед ранньовесняних нектаропилконосш ocMifi нриваблюють шти-й-мачуха. чистепь лковий. ф1алка триколУрна. ряст порожнистий. клен звичайний. кульбаба л!карська та верба бяа: серед весняних-абрикос. aipvc. черемха звичайна. черешня, терен звичайний. слива домашня, вишня, груша звичайна та яблуня: серед ппньовесняних та лтпх-акацш жоЕта. дуб звичайний. горобина звичайна, пркокаштан звичайний. суниш лшовк калина звичайна. малина. робиля псевдоакашя. Але найбитьш приваблнвими для осмш с ентомофщи з родини розових. а також жовта акашя, кульбаба лжарська, клен звичайний, дуб звичайний.

Таким чином, руда та рогата осмп полпрофи, якд фуражують на багатьох видах ранньовесняних. весняних 1 шзньовесаяних нектаропилконосах.

Для усшшного промислового розмноження ос\ий дуже важливо. щоб на протяз! льотно-фуражувальн01 дмльносгп була етабшьна кормова база, 1 квсгуеання одних вишв рослин частково ствпаяало або зм!НЮвалось квпуванням ¡нших.

Фенолопчш спостереження. проведен! нами на протяз1 п'яти рок1В. дозволили краще внвчити нектаропилконосш рослини осши 1 скласти графш '¡х ивтння в умовах Полтавсько! области

Дан1 строкш та тривалосп ивтння оеновних ентомофшьних культур ми використовусмо в практична робота при розмноженш рудо! та рогато1 осшй.

3.3. Типи гнгздовиш 1 матерели

На першому етаги освоения штучного розведення дико! поодиноко! оджоли рудо'1 осмп нами доалджувались р1зш матер ¡а ли для виготовлення ГН13ДОВИХ канал1в: дерев'я ж бруски з просвердленими отворами, паперов1 трубки, дерев'яш пластини з жолобами, ЯК1 утвортоютъ канали при наклацанш одна на одну, трубки ¡з скла. гуми. очерету тощо. Кожний з гшздових матер1алш мае як недолжи, так 1 позитивш сторони. Але найбшьш иривабливими для бджш 1 задовшьно технололчними виявились очеретян] трубки. Тому по да л ыш достижения умов гшздування осмш 1 розмноження бджш до промислових обсягт ми проводили у вуликах з очеретяним гшздознм матер!алом.

Для утримання 1 штучного розмноження осмш нами розроблеш просто1 конструкцп маточш 1 робоч! вулики. Маточний вулик складаеться з корпусу розчпром 840x360x180 мм 1 чотирьох лоткш для кокошв розм1ром 600x180x50 мм кожний. В лотки засипаються кокони шаром 3-4 см. В одному маточному вулику розмадусться 3-4 кг (21 -23 тис.) кокошв рудо! або 18-20 тис. кокошв рогато! осмн. Щоб запоб1ггп попаданию атмосферних опадш на кокони в лотках, маточний вулик захишаегься пoлieтплeнoвoю плавкою, яка в гарну погоду може вшкидатися з рооочих сторш.

В основ! робочого вулика-дерев'яна коробка розмфом 600x400x200 мм. Задня стшка л обшют картоном ; пол1'етиленовою шпвкою для захисту бджш в ¡л идаднихчв 1 несприятливих погодних умов. В вулик-коробку щшьно наоиваються гншов1 очеретяш трубки довжиною 150-200 мм 1 диметром порожнини 6-12 мм. В один вулик вмидуеться 1200-1500 гшздових трубок.

3.4. Параметр» пшдовищ i заселения ix оо.иями

В вирниенш комплексу- задач rio розведенню i використанню диких пеодиноких бдиол запилювач1в альськогосподарських культур одне Í3 важливих м!сць займае вивчення бюлогн та умов гшздування. Л1терагурш даш св!дчать. шо при розведенш р!зних вшпв диких бджтл. як-i поселяються в цлучш п-изда. самки вшдають nepesaiy певному хйаметру i довжиш порожнини. Проте. ui висновки недостатньо обгрунтоваш експериментально.

Нами вперше експериментально обгрунтоваш нанбшьш опгималън! параметри штучних гшздовнх порожнин для двох вид^в ocmíh. Для иього був проведений дослш по вивченню плодовптосп та бюлопчних характеристик руд oí i рогато! осмш в залежност! вщ параметра гн!здових трубок (довжини i д!аметра).

Результати дослшжень показують. шо при зб!льшенш довжини i д:аметра гшзлових трубок збидьшусться кшькчсть kokohíb в гнод! (табл. Г). Так. в середньому за три роки. спостер1галося зростання кпькост! kokohíb рудо! осм!! в гн!здах при збшьшенш д!аметра в!д 4,1 до 10 мм та рогато! осми вишовщно в!д 5,6 до 11.5 мм при довжшп гшздових трубок в!д 100 до 200 мм. При подальшому збЬдьшенш д) а метр а на bcíx Bapiamax cnocrepira;iacb генденшя до зменшення юлькост! коконш в гшздових трубках.

Наш! дослдаення пщгвердили tichv кореляц!йну залежшсть мне jiaxterpom гшздово! трубки i ктюетта kokohíb рудо! осип в гшзд! (г=0,79-0.91), для рогато"! ocmíí ("r=0.60-0.99 i.

Таблиця 1

Вплив Д1аметра i довжини гшздових трубок на репродуктивш показники рудо"! ocmíí (середне за 1989-1991 рр.)

! Довжина Д1аметр Заселено Kokohíb в 1 Maca 1000 !

; гшздовнх ппздових ппздових гипш, kokohib, ¡

: труоок, мм труоок, мм трубок, % uit. г :

4.1-5,5 S 6.5 ? ?2 64.1 ;

s fi.7 п 91.3 2.54 77.5

; 50 7.!-3,5 80.2 2,59 86,7 ¡

8,6-10,0 60.7 2,63 88,7 I

10.1-11.5 : 60,0 2.67 93,3

HIPto.os) 0,65 9.79 !

г 0,87 0.95 ;

Продовження табл. 1

4,1-5,5 ; 93,4 5,41 ! 73,5 :

5.6-7,0 97,ó 6,36 i 92.7 1

150 : 7,1-8,5 ; 98,2 6,71 : H4,8 i

s.6-10,0 ; 95.5 7,20 i 123.8 !

¡0.1 -i i.5 i S7.S 6.70 i 122.2 i

HlPfo.or. ; 0,75 ; 9.36 i

г 0,81 j 0,93 !

4,1-5,5 90,2 6,73 ; 74,9 ;

5,6-7,0 ; 98,0 7.47 : 100,2 j

200 ; 7,1-8,5 ; 98.9 8.79 ! 118,1 :

8.6-10.0 i 98.9 9.37 ¡ 125.9 !

10.1-11.5 i 94.0 9,02 i 124.1 i

HIPÍ0.05) [ 0,44 ! 5.09 !

г : 0.91 0.91 i

По MÍpi збшъшення д| а метра ппздових трубок тдвищувалась маса kokohíb бджш у bcíx Bapíatrrax довжин. Так, наприклад, при довжит ппздових трубок 200 мм в середньому при збшъшенш Д! а метра в!д 4,1 до 10,0 мм для рудо! ocmíí i в1д 5,6 до 11.5 мм для рогато!' осми маса 1000 kokohíb збшьшувалась вщ 74,9 до 125,9 г i вщ 106,2 до 178,4 г вщповщно. При цьоыу вгам1чена васока стутинь кореляшйно! залежносп м^ж шаметром ппздових трубок í масок» kokohíb вщповщно для рудо! (r-0.90-0.95) i рогато!" ocmíí (1-0.70-0,95).

Весною, по MÍpi виходу бджт ¡з kokohíb визначали також сшввщношення статей обох biuiíb (табл.2). 1з збшьшенням д!аметра ппздових трубок для рудо!' ocmí'í до 10,0 мм i poraxoi-до 11.5 мм збшьшусться вщсоток самок бджш. Установлений tíchui! корелятйний зв'язок м!ж дгаметром гшздових трубок i кшьк!стю самок вщповщно рудо! {г=0,91-0,98) i рогато! осм!й (г=0,73-0.89).

С'тжг. одержан! дан! св!лчать про те. шо крашими для розплолу рудо! осми с гн13дов1 трубки довжиною 150-200 мм i шаметром 8.6-10.0 мм. для рогато! ocmíí вщповщно-150-200 мм í 8,6-11,5 мм. Вони забезпечують високе заселения гнпдових трубок, вщповщно рудо! i рогато! ос muí (94.2-98,9 i 97,699,3° ■.). в гшздовш трубш розвивасться максимальна китыисть kokohíb (7.209,37 i 5,56-6,95 шт.) з максимальною масою (123,8-125.9 i 175,2-178,4 г) гисяч! kokohíb i найвищнм (37,9-44,0 i 32,2-39,3%) вщсотком выходу самок.

о

Таблица 2

Вплив довжшш i д1аметра гшздових трубок на процент самок рудоТ осми _передне за 1989-1991 рр.)_

Диметр ; гн13дових ; Довжина гшздових трубок, мм •

трубок, мм | 50 ; ¡00 150 ! 175 200 :

4,1-5,5 ; 3.0 : 3,3 4.6 ! 5.4 8,4 |

5.6 - 7.0 ! 5.8 ! 9.2 16.6 ! 16.9 21.2 i

7.1-8.5 ! 4,4 ! 21.7 27,3 ! 31.1 36,2 !

8.6 - 10.0 1 9,9 i 28.8 37,9 j 40.5 44,0 i

10.1 - 11.5 ; 10.8 I 32,7 36.1 | зз,2 40,8 !

Н1Р.о.<№ 5,18 ! 7.16 7,61 ! 8,79 5.68 !

г ; •0,91 1 0,98 0,95 j 0,94 0,92 j

3.5. Виведення оемш ¡з шапаузи

Руда га рогата осми впадають у д1апаузу восени 1 знаходятъся в цьому сташ до весни наступного року. Тому, перш шж стало можливим використання осмш у зимово-весняних теплицях, необхщно було розробити методику виведення !х ¡з д!апаузи або реактивации в бьтьш ранш строки, шж це вщбуваеться в природних умовах.

Встановлено. що шкубувати руду 1 рогату осмй можна в дтпазош температур вщ 20 до 30°С. При максимальней температур! 30°С шкубашю краше проводит» починаючи з ачня мюяия. Для бтьш рантх сгрокт (листопад-грудены реактивашю бджш потр!оно проводит» при температурах 20-25"'С. як| забезпечують вчщий процент вщродження комах. Встановлено також, що трчвал1сть ¡нкубацн самцщ зависли коротша, шж самок (табл.З).

Таблиця 3

Трпвал1сть шкубацн рудо! осми за температури 25°С _ ;середнеза 1991-1994 рр.) __^

Календари! ; Виве- ! Тривалкть ¡нкубацн. дшв строки : лось !_

псчатк\* ! однал. : с а м ц 1 ! с а м к и

1 ¡HKvöauii % Min : мах ; середн.: Min ! мах 1 середн. ;

■ ! листопада 73.4 i 24.3 i 39,7 ; 33.5 ' 27.3 ; 48.з ; 37,5 :

; 1 грудия 85,5 : 18,7 ' 27,0 ; Л i tt у ! 30.7 j 27,7 :

i 1 ачня 90.0 , 1 1.3 ; 17,о ; 13,9 ; 12.3 ! 23.0 i 18.1 !

Продовження табл.3

: 1 лютого : 93,3 6.7 12.3 9,5 10,0 15,7 12,0 ;

' 1 беоезня ; 97.8 3.0 7.7 4.5 4.3 8.7 б.з ;

; Н1Р (вод 7,1 3,5 7,2 4,3 2,6 5,5 3.1 !

1нкубашйн1ш перюд осмш залежить тнд температурного режиму 1 скорочусться по М1р1 п шдвищення. Тривалюгь ¡нкубацн бджш залежить В!Д часу початку реактиваш! 1 зменшусгься з наближенням весни. При одночаснш постанови! бджш на щкубацио вихщ рогато!' осми завжди випереджае вщродження рудо! на ! -1.5 дня.

4. ВИКОРИСТАННЯ РУД01 ТА РОГАТОI ОСМШ ДЛЯ ЗАПИЛЕННЯ СЫЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХКУЛЬТУР

4.1 Видовии склад! чнсельшсть запилювачю плодоягщних культур

¡снуюч! дан1 про те. якч комахи в1дв1дуготь плодово-япдн! культур и ! !х чисельшсть, луже розб!жш.

Так. по даним рос1Йського дослщника Н.Н.Куренного (197!) за визначений пронпжок часу на квотах яблуш в залежност! вш сорту, при розмщенш пасЬси в саду головними запилювачами (98,6-99,4%) були медоносн! бджоли.

За перюд наших дослшжень на квггках плодояпдних культур насичен1сть осм!ями була досить висока (паспка знаходилась на вшсташ 100 м вщ саду) ! становила в середньому за два роки (1989-1990) на вишш 83,4: груци 85,4: слиы 86.9; яблуш 89,1%.

Серед шших комах, як! вихвщували кв!тки цих культур найбшьш чисельними були медоносн! бджоли, джмел; 1 деякч !нш! вид» диких бджш. Пааки медоносних бджш поблизу саду не було. Л1Т диких бджш 1 джмелш на кв1тки плодово-ялдних культур (кр!м осм!й> в саду був зумовлений иаявшепо поблизу саду перелогових 1 шлинких земель, пасовпщ, узлк_ъ. паркш. де вони бузують сво! гшзда ! розмножуються.

Спосгереження за швидк!стю роботи ос\йй на квитках яблун! показали, шо час. затрачений зашиювачами на вшвщування одшет квгпси при збиранн1 нектару аоо пилку, залежить вы фази розвитку. метеоролопчних умов, кшькоеп видшеного нектару, його концентрат"!. К1Лько<гп в!дв!дувань дано! кв!тки.

В результат! проведение солгал встановлено, що руда осм1Я в середньому за I хвилину вщвщуе 8,76±1,3 квпок яблуш. рогата прашое швидше-9,32:г0,9 kbitok за хвилину.

4.2. Запилення люиерни ос.\«ямн

В зв'язку з тим. шо ртень запилення люиерни звичайно низький i складае за 5агатор1Чними даними Полтавсько! стьськогосподарсько!" досл!дно1 станин лише 17,9 вщсотка, а потеншйш можливост] насшнгупзорення реал!зуються в хращому випадку на третииу, з метою залучення додаткових резерв!в запилення люиерни ми i вивчали моклив1сть застесування штучно розмножуваних поодиноких бджит рудо! та рогато! осмш.

В природних умовах ocmü не запилюють люцерну, бо ix життед!ялы-псть не ствпадае з пер!одом !Y ивтння. Для спнхронпаии льоту бджш i цвтння люцернн нами був штучно продовжений на два м!сяц! час перебування поодиноких бдж1Л у Jiianay3i за допомогою збер1гання кокон!в у холодильшй установи! <0-/+2/вС). Дослщ проводився на raouepHi сорту Полтавчанка.

Результат!! трир!чних дослщжень показали, шо самка рудо! осмГ! в!дв!дус за хвилину 12,3. в!дкривае 1.06 kbitok. шо становить 6.3 вщсотка в!дв!даних KBiTOK, а самка poraToi ocmü вщповщно 10,3: 5.3 ипук i 51.3 вщсотка kbitok.

В Bapiam! самозапилення люцерна нас!ння майже не утворила. ß Bapiamax. де -запилення проводили руда ! рогата ocmü' в середньому за три роки одержано в перерахунку на гектар 0.32 i 2.58 и насшня вщпов!дно.

Отже. рогату ос%ию можна вважати можливим добрим запилзовачем люцерни.

4.3. Використання ocmüi в теплииях

В зв'язку з тим. шо тепличн! опрки вид!ляють дуже мало нектару i пилку, особливо в noxMypi дш (Харченко П.А., Боднарчук Л.1., 1976; Зарецкий H.H., I985X медоносн! бджоли неохоче в!дв!дують kbitkh i користуються переважно кормовими запасами, що знаходяться у вуликах. Невдовз! може настати голодування. ослабления i навггь загпбель амен. Для уникнення пього тепличн! господарства несуть велик: витрати на закупку медово-пилкових сумилей.

Впршення взжлпвоТ проблеми запилення тепличных культур можливе, як показали наш! досл!дження. шляхом застосування диких бджш рудо! та рогато! oc.Mifi.

Вироонича nepesipKa на Харкшськш овочевш фабриц! (1989-1996рр.), в Konrocni "Память Ильича" Щолк1вського р-ну Московсько!'облас-п (1989-1996

рр.), Первоыайськш овочевш фабрнщ (1989-1992 рр.), радгост-комбша-п "ТепличншУ Бровари Ки'шсько! обласп (1992-1996 рр.). КСП "Берестовий" Донецьксм обласп (1994-1996 рр.) показали, що осми' е прекрасними запнлювачами теплнчних oripKis.

Так. в 1989poui на Харкшсьхзй овочеви! фабриш при ¡золяш! жшочих kbitok опркш сорту Естафета зав'яз1 не утеорилося. При штучному пере.чресному запиленн! kbItok за допомогою ватного тампону зав'язалося 40.5, а при запиленш рудою ocMiao утворилося-90% oripKiB.

3'* своТх дослщженнях ми з'ясовували формування льотно-збирально"1 спроможнол! диких бджш в умовах ¡зольованого простору теплиц!. Спостереження показали, що запилення квгток опрка проводять обидв1 статт поодшюких бджш. при цьому самш рудо! та рогато! осмш в!дв1дують за хвилину вшпов!дно 4,2 i 5,6 квгток. а самки 6,2 i 6,5 kbitok.

Бшьш висока ефектившсть ocmih у теплицях досягаегъся при комбшо-ваному використанш бджш-у ci4Hi-6epe3Hi зашшення ocmihmii. а в наступи! м1сяш-медоносними бажолами. Кратшсть вщвшування kbitok i повнота ix запилення шдвшлусться при спшьному використанш медоносних бджш i ocMiii. Ефектившш с також застосування лише поодпноких бджш протягом всього перюду цвтння опркш. Такин спосю запилення широко поширений в присадибних теплицях.

На основ! спостережень i проведених дослшжень в умовах закритого грунт}/ на По.ттавськ!й досшднш станцн розроблена технолопя утримання i використання осм!й в теплицях. основш елементи яко!" представлен! в роздт.

5. ПРИРОДШ ВОРОГИ OCMIH ТА БОРОТЬБА 3 НИМИ

Розведення диких бджш е новнм иерспективним напрямком. Велику шкод}' 1Й наносять шкшники i хижаки. як! в значнш Mipi уражують або повнютю знищують популяцп" бджш. Масове ураження бджш природними ворогами може стати значною перешкодою при штучному розведенш поодпноких бджш.

Так. у перш! роки штучного розведення рудо! осми (1976-1977) загальна •заражешсть популяци була незначною i становила 0,16-0,21%. а через десять рокзв. в Mipv нарошуваиия чисельносп бджш. вона зросла до 13.4, або бшъше нж у 60 раз1в (Зшченко Б.С.. Гукало В.Н.. 1992).

В зон! розташування Полгавсько! державно! с!ЛЬСькогосподарсько1 дослщно! станци рудш ! рогатш осми завдають шкоду в основному три види

lUKUHiixm: мухи Cacoxenus indagaior (Lw.!. хальциди Monodontomerus obscurus (Wesiw.'i i jciiuji Chactodactylus osmie i'Duf.).

Б npoueci достдження встановлено. що самки мухи Cacoxenus indagator L'.v.; родина Drosophilidae) В1дкладають яйця на грудочку пилку в гшзда осмУУ в перюд фуражування. Розвиваючись личинки мух по'Удаюгъ заготовлений бджолами корм, а господар гоне вщ Гюго несдачи

Дуже небезпечниыи при розведенш осмш е хальшщи Monodontomerus obscurus ( Westw.i. Паразит мае пв1 генерашУ на piK, короткий перюд розвитку, великий репродуктивний потенщал, спроможшстъ заражувать бджш як пер-винно П1Д час гшздобушвних pooiT. так i повторно, пщ час збер1гання бджш у епешально пристосованих применениях.

Але напбшьшоУ шкоди осм!ям завдас пилковий клнц Chactodactylus osmie (Duf.i. BiH поселясться. живиться й розмножуегься в KOMipKax гшздових трубок, пощаючи запаси пилку. личинка бджоли при цьому гине.

Pier ласки епричинив збшыдення uiiuta до загрозливих масштаб1в. Так. середня заражешетъ шкиником у 1989 рощ становила 10,73%, а по окремнх парнях бджш досягала 34.8 вдеоткн. Ось чому ктлщ Chactodactylus Osmie i'Duf j може стати головною перешкодою в npoueci промисловогс розмноження диких одна л рудоУта рогатоУ осмиУ.

Для опрацювання ефективного методу боротьби з цим небезпечним ишлником в лабораторних умовах ми в 11 к о р и сто вув а л и в р!зних дозах мурашпну 1 щавлеву кислоти, але очжувлного ефскту досягти не вдалося. Дослщження з меленою cipx'oio дали aoopi результата. При доз1 cipKH з розрахунку 40 г на I кг коконш, тривалосп томлжня в ubi доби i температур! 25~'С забезпечусться 100 вщеоткова загибель клипа. Проведена шкубац1я протруених кокошв негативного впливу cipKii на житгешяльшеть рудо'У осмн не внявший

Виробнича nepeBipKa ефективносп знешкодження кл)ща була проведена на веш промисловш naciui диких бджш i в перший же piK вдалося знизити зараженкггь бджш до 2.76% (табл.4').

В npoueci розмноження промисловоУ naciKH поодиноких бджш застосовуемо розроблеш комплексы! методи боротьби з Ухшми основними шкщниками. Сюди входять технолого-конструтсгивш i профшактичш MipH з загально прийнятими засобами стосовно блжш-листор1зУв. гак i епешально розроблеш для осм!Й.

Таблиця4

Ефектившсть застосуваиня комплексу засоб1в боротьби ПрОГН ШК1ДНИК1В рудо! ОСМП

■ Варттсть 1

Заражешсть шкшниками, % ! недоодер-1

■ Загинуло жаних !

; Рис в т.ч. мухами : хальцидами ! бджш. шт бджш( в !

', всього кладами Сасохепш | Мопос1ошо • цшах !

СЬасчоёас- т(1аааюг ! таетш ! 1990р.к I

IV!из озггпе 1 оЬзсигиа ! каб 1

стан заоаження на момент дос.'пд. !

: 1988 ^ ¡3.40 7.58 3,52 ! 2,30 1 179560 5387 ^

: 1989 ! 16.83 10.73 3,73 ! 2.37 ! 394158 11824

ефективн. засоб!в боротьби ;

; 1990 ! 6,09 2.76 2.21 | 1,12 | 149144 4474 |

Завдяки постшному контролю 1 вщповщним захисним заходам, загальш втрати бджш осмш вщ воропв знаходятъея на вшносно низькому р1вш.

6. ПРОМИСЛОВЕ РОЗВЕДЕННЯ I ЕФЕКТИВШСТЬ ВИК0РГ1СТАННЯ ПООДИНОКИХ БДЖ1Л ОСМШ

бЛ.Обсяги промислового розведення та використання осыш

На Полтавськш державши с ш ь с ь к о гос п о дар с ь к 1 и дослшнш станшУ ведаться роботи по вивченню можливостеи одомашнения та розведення рудоУ осмп з 1972 року. Вихщну попудящю комах в 110 коконш. шо були лбраш за допомогою вулиюв-пасток вдалося зошьшити до промислово! пасжи чнсельшспо попад 3 млн. особии.

1 1989 року ми почали розмноження рогато! осмп. в их ¡дни и матер1ал якоУ створювався шляхом добору коконш за маркерними ознаками у змипанш популяцп рудоУ осмп.

В роздш подаш результати багатор!чного розведення осм!й та Ух реалпацн. За 8 роюв (1989-1996) кокони осмш реализовано бшьше 1000 приватним особам, що проживають на УкраУш, в Росл та шших державах колишнього СРСР. За цей же перюд !6-м Державины та кооперативним господарствам для використання в теплицях та садах вшпушено бшьше

4 млн. kokohíb. Доречно вшитити. що Полтавська державна сшьськогоспо-дарська дослщна ста ни ¿я е единим науковим закладом серед кра'ш СНД. яка займасться промисловим розведенням та реалпашею ocmíií.

6.2. Портняльна е ко но mi ч на ошнка використання медоносних бджт i осм1Й на запиленн1 опргав в теплииях

Необхиною умовою правильно! оргашзаш! запилення oripKÍB в теплицях с економ!чна ошнка використання медоносних ¡ поодиноких бджт-оемш. Прям! i непрям! витрати визначалися нами з урахуванням ¡снуючих зональних норм i розшнок на матер1ально-техшчш засоби, шо склалися на весну 1997 року.

Загальш витрати для запилення 1 га теплячних oripKÍB при використант медоносних бджш становлять 1576 гривень.

Розрахунки ефективносп використання ocmüí для запилення тепличних oripKÍB Taxi. npupicT урожаю oripKÍB при застсеуванн! oc.mííí становив 240 г на квадратному метр| теплиш, шо на reicrapi складас 2400 кг BapTicno 3144 гривень (даш КСП "БерестовшУ ДонецькоУ обласп). BapTÍCTb 25 тис. шт. kokohíb ocmíií необхшних на 1 га теплично!' плоил складас 625 гривень. Так як ocMii прост! в утриманн!. не вимагають шдгодшлень цукровим сиропом та бьтково-впамшними кормами, догляд за ними може проводитесь як пасччником. так i тепличним прашвником.

Використання ocmiíí в теплииях зменшуе грошов1 витрати на 950 гривень на гектар! i дае змогу збшьшяти чистий прибыток на 4.1 тис. гривень.

KpiM того, застосування ocmiíí в теплииях вивтьняе cÍMri медоносних бджи i сприяе 51льш ефективному використаиню Lx для запилення сьтьського-сподарських польових культур. Довготривале перебування медоносних бджш в теплиш призводить до повно! загибел!, або ослабления !х.

В И С Н О В К II

1. Поставлеш в дисертацшшй робоп задач1 нами розв'язаш.

2. В результат багаторпних дослшжень оюлоп! та еколоп! поодиноких бджт встановлено можлиысть !х культивування в промислових обсягах i використання як запилювач!в польових та тепличних культур. Руда та рогата семи npek'pai'Hi запилювач! рослин весняного строку цвтння. включаючи плодово-япдн1 культури. Вони праиюють швидше i починають роботу при счльш низьких температурах. н!ж медоносн! бджоли. Вшвщуючи kbitkji. ocmíí

збираютъ перева;кно пилок, а медоносш бджоли - в основному нектар 1 тому м1ж ними немае конкурент!! за джерела корму.

3. Зпдно бюлоп1 осми схильш селитися агрегашями. 3 урахуванням цю особливост] Полтавською сшьськогосподарською дослщною станщсю розро-блена технолопя штучного розведення ¿х та створен! промислов1 популяцп двох вид1в оемш-рудо1 та рогато!. Останшми роками вони широко використовуються в промислових садах, тепличних комошатах та сотнях приватних господарств плодово-япдного та городницького напрямку перева-жно для запилення культур. вирощуваних в зимових та весняннх теплицях. Цьому сприяють добра транспортабельшсть (кокони осмш можна пересилати поштовими посилками). виключна миролюбшсть. Бонн не потребують шдгод!-влень цукровнм сиропом 1 бшково-вшштннми кормами.

4. Шляхом штучного прискорення або затримання жкубаци кокошв можна здвигатм робочий перюд осм1Й в межах 6-7 мкяшв (з ачня по липень) I примуснти IX запилювати незвичш км польов! та тепличш культур и.

5. Д|апаузу осми! можна реактувати з метою використання в теплицях починаючи з першоГ половшш ачня. Найсприятлив!цп температуря реактива и!! В1Д 20 до 307С .

6. Пропонуються три способп використання рудо1 та рогато! осмш в зимово-весняних теплицях для запилення опрюв:

а) зм!шане-медоносних бджш I осмш:

б) застосування в ачж-оерезш осмш. пгзшше - медоносних бджш:

в) використання лише осмш протягом всього перюду цвтння тепличних культур.

7. Для розмноження 1 господарського використання осмш розроблеш типов! маточнк роооч! т тепличш вулики.

Маточний вулик складагться з корпусу розмфом 840x560x180 мм I чотирьох лотов для коконт розмфом 600x180x50 мм кожний.

Б основ! робочого вулика-дерев'яна коробка розмгоом 600x400x200 мм з гшздовими трубками. Задня спнка обшита картоном 1 пол1етиленовою

ПЛ1БКОЮ.

Тепличнии вулик-це дерев'яна невеличка коробка роз м ¡ром 350x200x120 мм. роздшеиа перетпнкого на два вцздшення: нижне висотою 50 мм для лотка, в який засниають кокони. 1 верхне для гшздових трубок.

Найбшьш прийнятними 1 технодопчними для осми! виявилися очеретян! гшздов! трубки.

8. В дослдах. спрямованих на пошук оптимальннх po3MÍpÍB гшздових трубок, встановлено:

■а) При збильшенш довжини пшдових трубок вщ 50 до 200 мм i дтметра ва 4.1 до 10,0 мм для рудо! ocmíí ¡ bu; 5,6 до 11,5 мм для рогато'! ocmíí у 4,4 - 4,6 рази збльшуеться кшьмсть kokohíb в ппздовш трубш.

б) Вццшчено високий стушнь кореляцшно! залежносп М1Ж дгаметром гшздових трубок i масою kokohíb (i-0.70-0.95"), при зошьшенш д|'аметра трубок довжиною 200 мм вщ 4,1 до 10,0 мм для рудо! ocmíí i вцг 5,6 до 11,5 мм для рогато! маса 1000 kokohíb тдвшцувалась на 68-70 %.

в) При збтыленш flia.Meipa трубок в иих же межах у 2.4-4,5 рази збстьшувався вихщ самок осмш (г=0,75-0,89).

г) Нашгродуктившше викор!iстовуват:i гшздов! трубки довжиною 150-200 мм i шлметром порожнини для рудо! ocmíí 3.6-10.0 мм. для рогато! 8.6! 1,5 мм.

9. Ор1шгашя трубок до лши горизонту оула найбьтьш привабливою. коли bxíjthí отвори розташовували вгору: для рудо! ocmíí вертикально або пи кутом 45°, рогато!-т'д кутом~45э. При цьому спостер1галася в1дповщно найвиша заселешсть (96,4 i 96.8%). ¡ плодовитость бджш(7,4 i 6,3 кокона).

10. Кращш орюнтацп бджш в пошуках сво!х гшздових трубок. pÍBHOMÍpHOMy i швидкому !х заселению сприяс р1знокол!рне фарбування лииьового боку робочих вуликш. Найкраше розрпняаъся ними чорний колф.

1!. Вивчеш головш вороги осмш. Визначена шкодочишнсть мухи Cacoxenus indagator Lw.. хальцид Monodontomerus obscurus Westw.. пилкового кл1щз Chactodaetylus osmie Duf.

S2. Виявлено найбшьш ефективнии i не шкццшвий для ocmíH .тйчнип jacio боротьби з пилковим ктпшем Chactodaetylus osmíe головним ворогом. tktíh може стати основною перешкодою в промисловому розмноженш бджш.

РЕКОМЕНДАЦП БНРОБНИЦТВУ

1. Для ятлсного запилення i шдвищення урожайносп плодово-1пдних культур в промислових. колективннх i присадибних садах дошльно торяд з меяоносними бджодами широко викорнстовувати створеш вперше на >''кра!ш i в кра'шах СНД промиатсш популяци диких пооднноких одаял-рудо! а рогато! ocmiíí.

Вихщний метертл i технолопю розведення осмш пропонуе Полтавська Еержавна сшьськогосподарська доошдна станин ¡.м. МЛ.Вавилова.

2. Руду та рогату осми теля попередньо! штучно! шкубацп при темпера турному р ежи mí в1д 20 до 30~С i вол о гост i повгеря 70-75% з ачня мюяия m кв1тень можна усп!Шно використовувати в зимових та весняних теплицях цл запилення опркш i деяких шших культур, як в тепличнлх комошатах, так i : невеликих прнсадибннх теплииях.

3. Для штучного розмноження диких бджщ необхщно використовуват] вулики з очеретянлми гяшовнмн трубками довжиною 150-200 мм i Д1аметр0! 8,6-10,0 мм для рудо! ocmíí i вщповщно для рогато! 150-200 мм i 8,6-11.5 мм. Н; nnuesi сторонн вуликщ noipiÓHO наносити opiorrnpHi знаки темных кольорш. 1 зимово-весняний перюд розплщ шцдавати холодному збер!ганшо npi температур! 0-/+2ГС.

4. В боротьб! з шкщниками ocmíi! необхщно застосовувати розробленн! комплекс метошв. який включае розр!зання гшздових трубок з вивщьнснням них кокона, подальшим просдованням !х на металевих довгастих решетах отворамн 4.5-5,0 мм i наетупним знищенням вщшяннх bíuxoaíb.

Для знищення кд!ша у грудт-<лчш протруювати заражен! кокон! пплковидною cipKoio з розрахунку 40 г на I кг kokohíb при температур! 25°С шар! kokohíb до 10 см i експозиш! томлшня 48 годин, i послщуючог просновання. Щоб запоб!гти доступу гризунш, проаяш кокони 3ÓepiraTii металевих коробках з вентиляцшними отворами вщповщного p03MÍp; id=0.5 см).

За темою дисертаци опублшоваш так1 роботи.

1. Зинченко Б.С.. Гукало В.Н. О разведении одиночной пчелы рыже! осмии - опылителя плодоягодных культур /,'Тезисы докл. Второй Всееоюзг конф. по промышл. развел, насекомых. -М.: Изд-во МГУ'. 1989.-С. 115-116.

2. Зинченко Б.С.. Гукало В.Н. К биологии и хозяйственному использо важно одиночной пчелы-рыжеи осмии (Osmia rula L.: Hymenoptera Megachilidae),'/Успехи энтомологии в СССР: Насекомые перепончатокрылые i чешуекрылые. Материалы X сьезда Всесоюзн. энтомолог. Общества. 1989. Ленинград. 1990. - С. 51 -53.

3. Зинченко Б.С.. Гукало В.Н. Рыжая осмия - опылитель// Пчеловодство. 1991. - N6,- С.44-45.

4. Зшченко Б.С., Гукало В.М., Кириченко О.О. Руда ocmíh в садах //Дín сад. город. - 1991. - N7. - С.32.

5. Зинченко B.C., Гукало В.М. Размещение гнездовий рыжей осмш ./Пчеловодство. - 1991. -X!!. -С.39.

6. Зшченко Б.С., Гукало В.М.. Кириченко О.О. Руда осмш в присадибних теплииях i/'Ц'ы. сад. город,- i 991.- N9.- С.24-25.

7. Чпнченко Б.С., Гукало В.Н. Перспективный опылитель //Картофель и овощи. - 1991.-Мб. -С.35-36.

8. Зинченко Б.С., Гукало В.Н. Рыжая осмия в садах и тепдииах /.'Достижения науки и техники АПК.- 1991.- N3.- С .23-24.

9. Зинченко Б.С., Гукало В.Н. О доместикации диких-одиночных пчел, опылителей плодово-ягодных и тепличных культур //Тез. докл. VI сьезда Украинского общ-ва генетиков и селекционеров им.Н.И.Вавилова. Полтава 1992.- Киев. 1992,- Т.1. - С.168-169.

10. Зшченко Б.С., Гукало В.М. Боротьба з паразитами одиночних бджщ-ocMÍñ (Osmia rufa L.) //Бджщьництво. - К.: Урожай, 1992. -Вип,20.

-С .28-30.

11. Зинченко Б.С., Гукало В.Н. Рыжая осмия в теплицах //Пчеловодство.

- 1993.-N4,-С. 43-45.

12. Зшченко Б.С., Гукало В.М. Рогата оемш в садах //Украшськии пашник. - 1993.- N8,- С. 27-28.

13. Зшченко Б.С.. Гукало В.М. Штучне розмноження диких-одиноких бджст //Укра'щський папчнше.- 1994,- N6.- С. 20-22.

14. Зшченко Б.С., Гукало В.М. Ocmí'i в теплицях //Украшськнй пасччник.

1995. -N5. - С. 35-37.

15. Зшченко Б.С., Гукало В.М. О см ti на шоцерш /'/Украшськии пасечник. -

1996.-N6. -С. 42.

16. Зшченко Б.С.. Гукало В.М. Кормов! зв'зки рудо! та рудочерево! ocmíiI /',Украшськнй паучник. -! 997. - N6. -С. 15.

17. Гукало В.М. Особливоеп ппздуааннл поодинокоУ бджоли рудоУ ocmí'í (Osmia rufa L., Megachilidae) //Актуальш проблеми природничих i гумаштарних наук. 36. наукових праць молодих учених Полгавського державного сшьсъкогосподарського шетнтуту - 1997. -Т.19. - 0.113-116.

18. Гукало В.М. Вплив параметр!в гшздових трубок на репродуктивш показники рудо1 оемп (Hymenoptera. Apoidea) /V36ipHUK наукових праиь "Бюлопя та валеолопя"/ХДПУ ím. Г.С. Сковороди. - Харив, 1998.-Вип.2.-С. 104-105.

19. Гукало В.М. Шкодочиншсть кгпша Chactodactvlus Osmie Duf. в процес! розмноження иоодиноких бджш ocmíéí (Hymenoptera, Apoidea) ;/3oipH¡iK наукових праць "Бюлопя та валеолопя" ,'ХДПУ ím. Г.С. Сковороди.

- Харкш. 1998. -Вип. 2. - С. 106-107.

20. Гукало В.М. Природа! вороги осмш (Нутетюрсега. Аро!<Зеа) т: ооротьоа з ними //Известия Харьковского энтомологического общества. -Т. VI -Вып 1.-Харьков. 1998. - С. 130-131.

Гукало В.М. Бджоли ролу Охпиа (Нугаетюр1ега. МеаастНёае) особливосп IX бюдоги, ехолога' та промислового розведення 1 викориетання I умовах Лкостепу Укра'ши.- Рукопись.

Дисерташя на здобутгя наукового ступеня кандидата бюлопчних наук з специально«! 03.00.09-ентомолопя. -Харкшський державнни педагог!чип; ужвереитет ¡м.Г.С.Сковороди. Харкав, ¡998.

В робот! представлен! результат» досл)джень автора, присвячен вивченню питань бюлогй та еколоп! гшздування поодиноких бджш ослйй оптимальних параметр1В довжини. дкметра ! напрямку гшздових трубок способ» вшшву на спшвцшошення статей.

Вперше вивчена можлмветь викориетання осмш для запилення опрк1В в зимових теп.тииях. Вивчено процес виведення поодиноких бджш !з д!апаузи р!зшши температурами.

Виявлений видов и й склад природних воролв поодиноких бджш. вперше розроблений ефеетивний спосю боротьбн з найбшьш шкодочинним шкщником осм!й - кладем (СЬааосЬауЫ о5т!е ОиО.

Вперше серед краш СНД створена промнелова пасша абориген них видш поодиноких бджш рудо! та рогато!' осм!й в кшькост! бшьше 3,3 млн. особин.

Ключов! слова: пооаиною бджоли. руда I рогата оемн. запилювачг гшздов! трубки, шкубащя, д!апауза.

Гукало В.Н. Пчелы рода Оъпна (Нутепор(ега. МедаеМкаае!, особенности их биолопш, экологии и промышленного разведения в условиях Лесостепи Украины.- Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.ОУ-энтомология.-Харьковский государственный педагогический уннверститет им.Г.С.Схоьороды. Харьков. 1998.

В работе представлены результаты исследований автора, посвяшенных изучению особенностей биологии и экологии гнездования одиночных пчел осмии, оптимальных параметров длины, диаметра и направления гнездовых трубок, способы влияния на соотношения полов.

Впервые изучена возможность использования осмий для опылешш огуриов в зимних теплицах. Изучен процесс выведения одиночных пчел из диапаузы различными температурами.

Выявлен видовой состав естественных врагов одиночных пчел, впервые разработан эффективный способ борьбы с наиболее опасным вредителем осмий - клещем (Chactodaetylus osmie Duf.).

Впервые в СНГ создана промышленная пасека аборигенных видов диких-одиночних пчел рыжей и рогатой осмии в количестве свыше 3,3 млн. особей.

Ключевые слова: одиночные пчелы, рыжая и рогатая осмии, опылители, гнездовые трубки, инкубация, дна пауз а.

Gukalo V.N. Bees of Osmia Kind (Нумепорсега. Megachilidae). the Ptecilarities of Biology, Ecology and Economical Breeding, Use in Conditions of Forest - Steppe of Ukraine.

The thesis is presented to complete for (he degree of the candidate of Biological Sciences in Speciality 03.00.09 -Enthomology.- Kharkiv State Teachers University named after G.S. Scovoroda. Kharkiv. 1998.

The results of the auther's investigation are given in this work, dedicated to studying of biology's and ecology's features the nesting of single bees Osmia, to optimum parameters of length, to diameter and dirrection of nesting tubes, to the ways of influence on correlation of sexes.

For the fist time the possibility of using Osmias on pollination of cucumbers in winter hot-house is studied. The process of single bees' raise from diapause by using different temperatures is tought.

it is exposed the specific commposiiion of nature enemies of single bees, for the first time the effective way of struggle with the most dangerous enemies of Osmia - tisk is worked out (Chactodactylus Osmie Duf.).

For the first time in the UUS is created the industiy apiary of aboriginal kinds of wild single bees. Osmia rufa and Osmia comuta 3,3 millions m number.

Rev words: single bees. Osmia rufa and Osmia cornuta. pollinators, nesting tubes, incubation, diapause.

Пщписако до друку 22.09. 98 p. Зам. 340 Тираж - 100 прим. Умов. Друк. арк. 0,8. Формат 60x84 1/16.

ТОВ «Знания LTD», Харюв, вул. Артема. 32