Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Определение влияния породы и породности свиней на получение молодняка для откорма до разных весовых кондиций

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Определение влияния породы и породности свиней на получение молодняка для откорма до разных весовых кондиций"

Українська академія аграрних наук Інститут свинарства УААН ТМ УДК 636.4.082

Прокопенко Олена Валентинівна

Визначення впливу породи і породності свиней на одержання молодняка для відгодівлі до різних вагових кондицій

06.02.0! - розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Полтава - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота викопана в дослідному господарстві Донецького інституту агропромислового виробництва та лабораторіях Інституту свинарства Української академії аграрних наук.

Науковий керівник : доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Рибалко Валентин Павлович, Інститут свинарства УААН, директор.

Офіційні опоненти : доктор сільськогосподарських наук, професор

Провідна установа : Одеський державний сільськогосподарський інститут

Захист відбудеться червня 2000 о 12 годині на засіданні спсціалпованої вченої Ради К 44.351.01 при Інституті свинарства УААН за адресою : 36006, Полтава, Шведська Могила, 1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту свинарства УААН,

36006, Полтава, Шведська Могила, 1.

Автореферат розісланий ‘"/С'' травня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої Ради,

Сергій Антонович Воііналович, Кримський державний аграрний університет

кандидат сільськогосподарських наук, голова правління ВАТ “Полтавнлемсервіс” Укрплем-об'єднання Микола Іванович Іванченко,

Міністерство аїрарної політики України

кандидат біологічних наук

О.І.Підтереба

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми досліджень. Забезпечення населення в достатній кількості повноцінними продуктами харчування, особливо тваринного походження, було і залишається однією із найважливіших проблем сільськогосподарського виробництва Тому і приділяється підвищена увага розвитку тваринництва і, зокрема, свинарства. Цінні господарсько-корисні ознаки свиней : відтворювальна здатність, скоростиглість і економне використання корму, а також високий забійний вихід та енергетичність продуктів забою гарантують їх перевагу у виробництві м’яса порівняно з іншими видами сільськогосподарських тварин.

В комплексі заходів по збільшенню виробництва свинини велика увага буде відводитись підвищенню продуктивності тварин районованих і щойно створених порід шляхом покращення годівлі і технології утримання їх в різних категоріях свинарських господарств.

Одночасно слід підкреслити, що інтенсифікація галузі можлива лише в умовах впровадження в господарствах високоефективних методів розведення, які базуються на сучасних селекційно-генетичних досягненнях, та явищі гетерозису. Важливим фактором в збільшенні прояву гетерозису при різних варіантах схрещування є вивчення впливу порід та їх помісей на комбінаційну здатність.

Накопичений досвід за попередні роки був взятий за основу при розробці вченими — свиноводамн наукових установ УААН і спеціалістами МСГ України та Укрплемоб’єднання “Селекційно-технологічної системи виробництва свинини на Україні” (М.Д. Березовський, 1991). Однак, виявлення нових, більш ефективних поєднань свиней, стосовно до конкретних регіонів країни з використанням існуючих і нових генотипів було і є актуальною проблемою, яка витікає із головної задачі сучасного тваринництва. Крім того, майже більшість випробувань різних поєднань свиней проведено без врахувань найбільш вигідних вагових кондицій відгодівлі чистопородних і помісних тварин.

Отже, вивчення питань по виявленню найбільш доцільних поєднань різних генотипів свиней в умовах регіону Донбасу та ефективності відгодівлі їх до різних вагових кондицій є актуальною задачею, яка відповідає сучасним вимогам призупинення спаду та подальшого ефективного розвитку галузі свинарства.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота була складовою частиною науково-дослідних робіт Донецького інституту агропромислового виробництва і виконувалась згідно з темою “Випести нові та вдосконалити існуючі генотипи свиней, розробити технологією інтенсивного виробництва високоякісної свинини, що забезпечить середньодобовий приріст на відгодівлі 700-800 г і витрати кормів на 1 кг приросту 3,5 — 4,0 корм.од.

(номер державної реєстрації А ОІ000642Р).

Мета і задачі досліджень. Мстою даної роботи було вивчення закономірностей успадкування господарсько-корисних ознак потомками свиней, одержаних від схрещування великої білої і великої чорної порід, а також їх помісей в поєднанні з кнурами м'ясного напрямку продуктивності.

Для виконання цієї мети були поставлені такі завдання :

- вивчити репродуктивні, відгодівельні і м’ясні якості свиней великої білої і великої чорної порід при рецигірокному схрещуванні;

- провести порівняльне вивчення репродуктивних, відгодівельних та м’ясо-сальних якостей помісних свиноматок в поєднанні з кнурами полтавської м’ясної породи;

- здійснити порівняльну оцінку деяких особливостей чистопородного і помісного молодіїяка різної породності;

- виявити найбільш ефективні поєднання свиней і встановити оптимальну передзабійну вагу молодняка різних поєднань;

- розробити науково-обгрунтовані пропозиції по раціональному використанню різних генотипів свиней в господарствах Донбасу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах південно-східної зони України проведено порівняльне вивчення великої білої та великої чорної порід в реципрокному схрещуванні та в поєднанні з кнурами полтавської м’ясної породи. Досліджено ефективність використання чистопородного і помісного приплоду при відгодівлі в умовах виробництва до живої маси 100, 125 і 150 кг.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті проведених досліджень визначені і запропоновані виробництву ефективні варіанти схрещування великої білої, великої чорної та полтавської м’ясної порід, а також встановлена от имальна передзабійна вага молодняка цих поєднань.

Особистий внесок з добувача. Практична частина роботи виконана особисто автором, а розробка теоретичної частини складає близько 90%. Уточнення окремих теоретичних положень проведено разом з науковим керівником доктором сільськогосподарських наук В.П. Рибалко.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на обласних нарадах і семінарах (м. Донецьк, 1996-1999); на республіканській конференції по створенню і використанню різних генотипів свиней (Одеса, 1999); на міжнародній конференції по свинарству (Автономна Республіка Крим, 1999). В повному об’ємі результати дисертаційних досліджень доповідались і обговорювались на розширеному засіданні відділу розведення та генетики (2000) Інституту свинарства УААН, м. Полтава.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено в 3 статтях наукових і спеціальних видань.

Впровадження результатів у практику. Одержані дані запропоновані для

використання як в теоретичних, так і в практичних цілях. Об’єктом застосування результатів є товарні стада свиней колективних і фермерських господарств регіону Донбасу.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота викладена на 149 сторінках машинописного тексту і складається з таких розділів: вступ, огляд літератури, обгрунтування проведених досліджень, експериментальна частина, заключения, основні висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел. Експериментальний матеріал представлено в 41 таблицях і 8 рисунках. Список використаних джерел включає 292 найменувань, в тому числі 18 іноземних авторів.

Матеріал і методика досліджень

З метою вивченім закономірностей успадкування господарсько-корисних ознак потомками свиней, одержаних від схрещування великої білої і великої чорної порід, а також їх помісей в поєднанні з кнурами полтавської м’ясної породи в 1994-1996 рр. на фермі дослідного господарства Донецького інституту агропромислового виробництва було проведено дві серії науково-господарських дослідів.

Для експериментальної частини 1-ї серії запланованих досліджень було відібрано 24 свинки великої білої (ВБ) і стільки ж великої чорної (ВЧ) порід. Виділені для досліду свинки за принципом аналогів були розділені ще на дві групи по 12 голів в кожній.

Перша серія дослідів проведена за методичною схемою, представленою в табл. 1. Для парування свинок використовували по три кнура великої білої і великої чорної порід. Кнури-плідники були аналогами за віком і за сумарною оцінкою відповідали вимогам класу еліта. Спарованих свиноматок утримували на протязі ЗО днів в свинарнику для холостих і першої половини поросності свиноматок, після чого їх переводили в приміщення для утримання тварин другої половини поросності, де вони розміщались в суміжних станках за технологією, прийнятою в господарстві. За 10-15 днів до опоросу свиноматок переводили в свинарі іик-маточник і утримували індивідуально. Годівля піддослідних тварин проводилась згідно існуючих норм з врахуванням наявності кормів в господарстві.

Згідно з 1-ю серією дослідів після відлучення поросят з кожного поєднання було відібрано до 36 середніх за розвитком (18 свинок і 18 кабанців) відлучни-ків і розподілено за принципом анаюгів для контрольної відгодівлі до 100, 125 і 150 кг.

Одночасно з 1 піддослідної групи було відібрано 36 свинок великої білої породи, а також 24 двопородних свинки поєднань ВБ х ВЧ і ВЧ х ВБ з метою послідуючого вирощування і використання для другої серії дослідів. Згідно методичної схеми (див.табл. 1) піддослідні свинки І і 2 груп при досягненні живої маси 125-130 кг були штучно осіменені спермою кнурів, які

використовувались в 1 -й серії дослідів, а свинки 3, 4 і 5 піддослідних груп -спермою кнурів полтавської м'ясної породи (ПМ).

Таблиця 1.

Методична схема проведення дослідів

Піддос- Порода 1 Кількість Кількість Виростити Відгодівля в господарстві |

лідні Маток | кнурів маток у кнурів, ремонтних до 100 до 125 до 150

групи і 1 групі.гол. гол. СВИНОК.ГОЛ кг, гол. кг, гол. КГ,ГОЛ. 1

І серія

1 ВБ ВБ 12 3 36 12 12 12

2 ВБ ВЧ 12 3 12 12 12 12

3 ВЧ ВБ 12 3 12 12 12 12

4 ВЧ ВЧ 12 3 - 12 12 12

2 серія

1 ВБ ВБ 12 3 . 12 12 12

2 ВБ ВЧ 12 3 - 12 12 12

3 ВБ ПМ 12 3 - 12 12 12

4 ВБхВЧ ПМ 12 3 - 12 12 12

5 ВЧхВБ ПМ 12 3 - 12 12 12

Кнури полтавської м’ясної породи були анаїогами кнурів інших генотипів за віком і класом. Умови утримання і годівлі поросних і підсисних свиноматок були аналогічними першій серії дослідів. Після відлучення, відповідно до методичної схеми дослідів, молодняк різного походження було поставлено на контрольну відгодівлю також в умовах господарства.

Продуктивність свиноматок піддослідних груп на протязі всього періоду досліджень визначали за такими показниками : кількість живих і мертвих поросят при народженні, жива маса кожного поросяти при народженні і відлученні, молочність, кількість поросят в гнізді при відлученні і збереженість приплоду.

Фактичний ріст і розвиток поросят різних піддослідних груп визначали на основі їх індивідуального зважування при народженні і відлученні.

Контрольна відгодівля проводилась по першій і другій серії дослідів на основі існуючої методики з обліком споживання корму, а також визначенням енергії росту і скоростиглість тварин.

При досягненні передбаченої живої маси 100, 125 і 150 кг всі підсвинки були забиті на Донецькому м’ясокомбінаті з визначенням забійного виходу, товщини шпику і довжини піптуші на гаку. З п’яті туш свиней кожного поєднання були відібранії проби м'яса і сала для фізико-хімічних аналізів.

Довжину туш вимірювали від переднього краю лобкового зрощення до передньої поверхні першого шийного хребця. Ступінь жировідкладання визначали вимірюванням товщини шпику над 6-7 грудними хребцями. Склад ту ш оцінювали після їх обвалки з визначенням виходу м’яса, сала і кісток.

Оцінка якості продуктів забою визначалась за методиками А.М.ГІоливоди, Р.В. Старобикіної, М.Д.Любецького (1977) і методичними рекомендаціями ВАСТНІЛ (1978).

Зразки найдовшого м’яза спини (400 г), шпику (200 г) відбиралися між 9-12 грудними хребцями після 24-годинного дозрівання півтуш в холодильній камері при температурі від + 2 до - 4° С.

Хімічний склад (загальну вологу, протеїн, жир, золу) визначали за загальноприйнятими методиками.

Фізичні властивості м’яса визначали за допомогою таких методик :

- вологоутримуючу здатність - методом Р.Грау і Р. Грамм в модифікації

В. Воловинської і Б. Кельмана (1961);

- інтенсивність забарвлення - екстракційним методом, запропонованим Февсоном та Кірсамером (1960);

- активну кислотність - за допомогою універсального іонометра ЕВ-74, а ніжність - шляхом розрізання на приладі Уорнера-Брацлера в модифікації В.Я. Максакова.

Органолептична оцінка вареного м’яса та бульону проводилася відповідно методичних рекомендацій ВАСГН1Л (1987).

Для гематологічних досліджень від 5 підсвинків кожної піддослідної групи було взято проби крові з вушної вени через 3-4 години після ранкової годівлі при досягненні живої маси 100, 125 і 150 кг.

В крові за існуючими методиками визначали : загальний білок — рефрактометричним методом на рефрактометрі ИРФ-456М; загальні ліпіди - за методикою Л.ЮБаумана; рівень холестерину - за методом Мрскоса-Товарська.

Статистичне опрацювання одержаних результатів проводили за методом Є.Меркур’евої (1964). Вірогідність отриманих величин визначали за допомогою критеріїв Стьюдента при трьох рівнях значимості - “Р” (0,95; 0,99; 0,999).

Результати власних досліджень

- Показники продуктивності свиноматок. Багатоплідність свиноматок в І серії дослідів була найкращою (10,9 ± 0,36) гол. в 1-й групі (ВБ х ВБ) і 2-й групі (ВБ х ВЧ) піддослідних групах. В 2 серії дослідів цей показник самим високим виявився у двопородних маток в поєднанні з кнурами полтавської породи — 11,0 і 10,75 поросяти (табл. 2).

Помісні свиноматки характеризувалися високим рівнем молочності. Максимальне значення цього показника спостерігалось при схрещуванні маток великої білої з кнурами великої чорної породи, де він досягав рівня 58,07 кг. Це було більше ніж при чистопородному розведенню свиней великої білої породи на 5,86 відсотка. Найкращий результат за всіма показниками І і II серії дослідів одержано при схрещуванні помісних свиноматок від великої білої і великої чорної порід з кнурами полтавської м’ясної породи : багатоплідність 11,0 ± 0,37

поросят, маса гнізда приплоду при відлученні 193,48 і 2,68 кг і середня маса кожного відлучника 18,87 + 0,15 кг. За показником живої маси гнізда поросят при відлученні, чистопородні поросята поступались двопородним аналогам на 6,47-7,31 кг, а трипородним - на 7,13 - 13,47 кг.

Таблиця 2.

Репродуктивні якості свиноматок

Під- дос- лід- І1І гру- пи Поєд- нання гено- типів Кількість маток в ФУ-ni,гол Багато- плідність, гол. Велнко- плілність, кг Молочність, кг Середня жива маса 1 поросяти у 2-місячному віці, кг Середня маса гнізда у 2-місячно-му віці, кг Збереженість поросят до 2-міс. віку, %

1 2 3 4 ВБх ВБ ВБхВЧ ВЧхВБ ВЧхВЧ 12 12 12 12 10,9+0,36 10,9+0,36 10,2+0,36 9,3+0,29 1 с е 1,20+0,009 1,2310,009 І,2І±0,014 1,15+0,010 р і я 54,6+0,72 60,5 ±0,59 53,8±0,93 50,1 + 1,28 18,6+0,35 18,710,25 18,0±0,26 17,3±0,39 183,7+7,25 192,4+4,35 172,4±4,57 148,9+6,28 90.8 94,5 94,1 92.8

1 2 3 4 5 ВБхВБ ВБхВЧ ВБхПМ ВБхВЧ хПМ ВЧхВБ хПМ 12 12 12 12 12 10,58+0,36 10,2510,31 10,6710,34 11,0+0,37 І0,75±0,ЗІ 2 се 1,18+0,01 І,20±0,02 1,19±0,02 1,25±0,02 1,22+0,01 р і я 54,79±0,58 58,0710,21 57,62+0,24 57,13+0,21 56,67+0,35 18,5±0,24 18,84+0,23 18,73±0,21 18,8710,15 18,56±0,20 180,0±3,79 186,5±3,99 187,314,59 193,512,63 187,114,14 92,49 97,03 94,29 93,53 94,22

Ріст та розвиток піддослідних свинок. При подібних умовах годівлі та утримання чистопородні і помісні свинки характеризувалися різною інтенсивністю росту. Відповідно одержаних даних більш інтенсивно росли тварини поєднання ВБ х ВЧ. В 9-ті місячному віці вони перевершували чистопородних свинок па 5,5 %. У аналогів поєднання ВЧ х ВБ цей показник був вище лише на 2,8 %.

При порівнянні лінійних вимірів помісні свинки (ВБхВЧ) були найдовшими (131,17...133,15 см). Обхват грудей виявився найбільшим у свинок генотипу ВЧхВБ- 125,0 см.

Відгодівельні якості піддослідного молодняку. Результати експериментальної відгодівлі підсвинків різних генотипів до живої маси 100, 125 і 150 кг наведені в табл. 3.

Як свідчать дані (див.табл. 3) при рсципрокному схрещуванні на відгодівлі найскоростиглішимі виявились помісні підсвинки, одержані від іірямого

Таблиця 3.

Відгодівельні якості піддослідних підсвнпків__________ ______

Показники Жива Генотипи

маса, кг ВБх ВБ і ВБхВЧ ВЧ хВБ ВЧ х ВЧ

І сері я

Вік досягнення 100 221 ±0.75 21310,63 218 + 0,51 226 1 0,65 -

живої маси. 125 254 ± 0,66 241 10.37 251 10,54 2601 0,98 -

днів 150 302 ± 0,75 28810,54 298 10,79 305 10,64 -

Середньодобо- 100 535 ± 0,69 579 + 0,66 552 10,54 52710,79 -

вий приріст, г 125 552 ± 0,56 61410.75 58710,88 543 1 0,76 -

150 567 ± 0,72 593 10,55 591 10,48 54910,69 -

Витрати корму 100 4,72 + 0,0! 4,4810,02 4,53+0,01 4,7610,01 -

на 1 кг прирос- 125 4,83 + 0,01 4,6810,02 4,7610,03 4,8910,01 -

ту, корм. один. 150 6,21 +0,01 6,1210,01 6,1710,01 6,2810,0! -

Довжина напів- 100 102 ±0,56 981 1,78 9710,41 9610,69 -

туші, см 125 103 ± 1,30 10410,64 10010,56 9910,67 -

150 105 ±0,52 10710,51 10610,72 10210.54 -

Товщина 100 33,7 ±0,06 33,110,08 34,010,45 36,310,08 -

шпику, мм 125 34,9 + 0.07 34,2 10,07 35,010,05 37,1 10,07 -

150 39,8 ±0,08 38,1 10,07 38,810,08 42,3 10,09 -

2 сер я

ВБ х ВБ ВБхВЧ ВБхПМ ВБхВЧхПМ ВЧхВБхПМ

Вік досягнення 100 222 ± 1,23 2171 1,01 21611,30 21210,92 21210,92

живої маси, кг 125 263 + 2,08 2571 1,04 255+0,70 248+ 1,67 250 + 0,46

150 306 + 1,61 2981 1,69 2961 1,37 2841 1,79 28910,83

Середньодобо- 100 530 ± 1,05 551 1 1,63 55411,18 588+ 1,88 57411,40

вий приріст, г 125 549 ± 1,44 568 + 0,91 5761 1,35 601 1 1,23 5931 1,54

150 55612,31 57712,12 583 + 1,04 61812.11 60412,15

Витрата корму 100 4,73 ± 0.02 4.5310.01 4,50 + 0,01 4,45 10,02 4,4810,02

на 1 кг прирос- 125 4,84 ± 0,02 4,76 10,02 4,72 + 0,01 4,67 10,02 4,69 + 0,02

ту, корм. один. 150 5,1810,05 5,0310,01 5,23 10,02 4,9810,02 4,8910,01

Довжина напів- 100 96,3 10,17 96,0 10.63 101,210,69 99,810,63 99,610,40

туші, см 125 99,4 1 0,26 98,7 10,42 103,4Ю,79 102,310,27 102,110,23

150 105,810,55 104,2Ю,63 108,610,73 107,210,34 106,510,26

Товшина 100 32,610.05 32,310,10 30,210,21 30,3 10,07 31,210,07

шпику, мм 125 33,710,07 33,410,13 31,8 ± 0,17 31,4 10,07 32,510,14

150 34,8 + 0,13 38,710,19 33,1 10,17 33,910,18 34,110,17 1

схрещування. Кінцевої живої маси 100 кг вони досягли раніше чистопородних аналогів на 8-13 днів, 125 кг- на 9-19 днів і 150 кг- на 7-18 днів при економії кормів на кожний кілограм приросту живої маси відповідно на : 0,23-0,28; 0.13-

0,21; 0,11-0,16 кормової одиниці. В другій серії дослідів помісні тварини досягли живої маси 100, 125 і 150 кг також значно раніше чистопородних ровесників великої білої породи. Найкращим виявився трипородннй молодняк поєднання великої білої х великої чорної та полтавської м'ясної порід. Живої маси 100, 125

і 150 кг він досягав відповідно: на 13, 15 і 22 дні раніше чистопородних підсвинків контрольної групи. Ці помісі менше на 0,17-0,28 корм. один, витрачали кормів на 1 кг приросту. Між тваринами 1 і 2, 1 і 3, 1 і 4 та 1 і 5 піддослідних груп за цими показниками встановлена високовірогідна різниця при Р> 0,999.

М'ясо-сальні якості. Результати контрольних забоїв свідчать, що міжпороднс схрещування виявило позитивний вплив на забійні і м’ясні якості помісних свиней (табл. 4, 5).

Таблиця 4.

Морфологічний склад туш піддослідного молодняка (1 серія)

Піддослідні Забійний Склад туші. % Співвідношення

групи вихід, % м'ясо сало кістки м’ясо сало

Передзабійна маса 100 кг

1 69,25 56,06 ± 0,09 32,46 + 0,45 11,48 ±0,46 1 0,58

2 71,30 55,94 ±0,28 32,78 ±0,54 11,28 ± 0,46 1 0,59

3 69,60 54,94 + 0,49 33,60 + 0,56 11,46 ±038 1 0,61

4 70,68 54,86 ± 0.43 43,82 + 0,19 10,32 ±0,15 І 0,63

Передзабійна маса 125 кг

1 71,30 56.28 ± 0,20 32,32 + 0,24 11,40 ±0,13 1 0,57

2 72,60 56,42 +0,18 32,46 ± 0,25 11,12 + 0,11 1 0,58

3 71,24 54.52 ± 0,24 34,06 ± 0,34 11,42 ±0.20 1 0,62

4 72,21 54.46 ± 0,26 35,38 + 0,36 10,16 ±0,12 1 0.65

Передзабійна маса 150 кг

1 74,25 51,94 + 0.39 36,72 ± 0,46 11,34 ±0,12 1 0,71

2 75,28 52,02 + 0,16 36,94 + 0,18 11,04 ±0,09 1 0,71

3 74,11 51,46 ±0,17 37,16 ±0,12 11,38 ±0,12 1 0,72

4 74,52 51.50 + 0,13 38,34 ± 0,23 10,15 ± 0,11 1 0,74

В 1 серії дослідів більш високий забійний вихід був зареєстрований по групі помісей, одержаних при прямому реципрокному схрещування порід велика біла і велика чорна при відгодівлі до 100 кг - 71,3 %, 125 кг -76,6 % та 150 кг - 75,2 %. У помісних тварин при прямому реципрокному схрещуванні вихід м’яса був більший при забої у 125 кг, ніж у 100 кг, на 0,47 %. Але, відгодівля тварин всіх піддослідних груп до 150 кг сприяла більш інтенсивному жировідкладенню в тушах.

В 2 серії дослідів забійний вихід тварин по групах при забої живою масою 100 кг коливався в межах 67,9-70,8 %, 125 кг — 70,1-73,2 % і 150 кг -71,6-74,8 відсотки. Найбільший вичід м’яса в тушах 100 і 125-кілограмових підсвинків відповідно: 61,76 і 59,86 % був у помісей від маток великої білої і кнурів полтавської м'ясної порід. При забої живою масою в 150 кг кращим виходом м’яса в тушах (56,80 %) характеризувались трипородні тварини від великої білої х великої чорної і полтавської м’ясної порід.

Збільшення передзабіґшої маси підсвинків всіх груп від 100 до 150 кг супроводжувалось підвищенням відкладення жирової тканини па 3,56-6,11 %.

Найбільш осаленими виявились туші двопородних помісей, батьківською формою яких була велика чорна порода. По вмісту кісток в тушах підсвинків досліджуваних генотипів різниця між групами була в межах 1 відсотка.

Таблиця 5.

Морфологічний склад туш піддослідного молодняка (2 серія)

Піддослідні Забійний Склад туші. °/0 Співвідношення

групи вихід, % м’ясо Сало кістки м'ясо сало

Перед забій на маса 100 кг

I 67,94 58,28 + 0,16 30,60 + 0,25 11,12 + 0,34 1 0,53

2 68,84 55,04 + 0,10 33,68 ±0,12 11,28 ±0,15 І 0,61

3 70,76 61,76 ±0,30 28.52 ±0,18 9,72 ±0,16 І 0,46

4 70,58 60,12 + 0,12 29,26 ±0,16 10,62 ±0,12 1 0,49

5 70,33 58,56 ± 0,30 30,78 ±0,15 10,6610,16 1 0,53

Передзабійна маса 125 кг

І 70,10 57,90 ±0,14 31,42 + 0,12 10,6810,12 1 0,55

2 70,33 54,52 ±0,16 34,16 ±0,13 11,3210,16 1 0,63

3 73,24 59,86 ±0,11 29,32 ±0,10 10,8210,02 І 0,49

4 71,72 58,28 ±0,15 30,98 + 0,29 10,7410,39 1 0,53

5 71,13 56,46 ±0,10 32,82 + 0,07 10,7210,05 1 0,58

Передзабійна маса 150 кг

1 72,64 55,68 ±0,14 33,20 ± 0,34 11,12 + 0,27 1 0,60

2 72,78 51,86 ± 0,21 36,74 + 0,12 11,4010,22 1 0,71

3 74,25 55,96 + 0,1! 34,12 ±0,13 10,92+0.09 1 0.61

4 73.73 56,80 ± 0,22 32,12 ±0,41 11,0810,35 1 0.56

5 . . 73,73 56,80 ± 0,22 32,1210,41 11,0810,35 і 0,56

Фізико-хімічна характеристика м'язевої та жирової тканини. Аналіз даних по двох серіях дослідів показує, що активна кислотність (pH) м’яса тварин знаходилася в межах 5,66-5,88. Але, в другій серії експериментів у молодняка З групи (ВБ х ПМ) спостерігалася тенденція до зниження цього показника (табл. 6,7), що характерно для свиней з підвищеною м’ясністю. Так, величина pH у підсвинків 4 групи ( ВБ х ВЧ х ПМ) та 3 групи (ВБ х ПМ) склала відповідно : 5,72 ± 0,03 та 5,68 ± 0,01 в той час як у чистопородних тварин великої білої породи цей показник по двох серіях дослідів був в межах 5,76 ... 5,86. Найвищим показник pH зареєстровано в поєднанні великої білої породи з великою чорною - 5,80 ... 5,88. Така закономірність спостерігалася при забоях цих тварин в усіх вагових кондиціях.

За інтенсивністю забарвлення та ніжністю м'яса кращі показники мали помісні підсвинки при різній статистичній вірогідності.

Вміст зв’язаної води у м’ясі тварин різних поєднань коливався під 52, 14 ...

55,11 відсотка.

При вивченні фізико-хімічних властивостей сала температура плавлення та застигання була більш низькою у помісей, шо свідчить про його високу

емульгуючу здатність, отже, і кращу засвоюваність. Це підтверджується також і високим йодним числом.

Стійким при зберіганні із-за високої температури плавлення, належить рахувати сало свиней великої білої породи та помісей від поєднання порід велика біла х полтавська м’ясна.

Таблиця 6.

Фізико-хімічні показники м’язевої тканини піддослідних тварин (1 серія)

Піддослід ні групи п рН,одиниць кислотності Вологоутриму-юча здатність, ° о Ніжність, сек. Інтенсивність забарвлення (Е х 1000)

Передзабійна маса 100 кг

> 5 5,86 ±0,05 52,82 ±0,18 10,20 + 0,43 66,8 ± 1,01

2 5 5,82 ± 0,02 52,91 ±0,41 9,78 ± 0,39 67,8 ± 0,78

3 5 5,85+0,03 52,76 ± 0,22 9,92 ±0,18 65,2 ± 0,88

4 5 5.88 ± 0,03 52,92 ± 0,39 10,96 + 0,24 67,6 ±0,62

Передзабійна маса 125 кг

1 5 5,71 ±0,03 53,17 ±0,19 9,26 ± 0,21 67,6 ±1,04

2 5 5,66 ± 0,03 54,13 + 0,16 8,67 ±0,10 71,5 ±0,21

3 5 5,73 ± 0,03 54,03 ± 0,25 9,36 ±0,16 71,6 ±0,27

4 5 5,74 ± 0,04 55,07 ± 0,63 9,46 ± 0,29 69,62 ± 0,44

Передзабійна маса 150 кг

1 5 5,82 + 0,03 54,23 ± 0,20 12,46 ±0,21 65,4 ±1,28

2 5 5,77 ± 0,04 54,75 ±0,32 13,02 + 0,10 63,8 ± 0,97

3 5 5,82 ±0,03 55,01 +0,28 13,14 ± 0,10 63,6 ± 1,17

4 5 5,82 ±0,03 55,01 ±0,28 13,14 ± 0,10 63,6+ 1,17

Органолептична оцінка м 'яса. Кращими органолептичними якостями за сумою балів відрізнялося м’ясо підсвинків великої чорної породи (43,2 ± 1,20). М’ясо підсвинків'поєднань ВБ х ВЧ і ВЧ х ВБ мало проміжну якість відносно чистопородних аналогів великої білої та великої чорної порід.

В 2 серії дослідів найкращі показники органолептичної оцінки зареєстровані по трипородних - (ВБ х ВЧ х ПМ) і двопородних помісях (ВБ х ПМ) відповідно : 46,5 ± 1,21 та 45,4 ± 0,97 бала.

Гематологічні показники чистопородних і помісиш свиней. Результатами досліджень підтверджено, що гематологічні показники пов’язані з продуктивними якостями свиней і в значній мірі вказують на рівень окислювальних процесів та білкового обміну в їх організмі.

Як відомо, важливим показником сироватки крові є білок. Кількість загального білку в крові тварин великої білої та великої чорної порід живою масою 100 кг була практично однаковою або дещо вищою, але з не вирогідною різницею, у свиней поеднаннь (ВБ х ВЧ ) та (ВЧ х ВБ), що свідчить про схильність цих генотипів до підвищеної продуктивності. При досягненні тваринами живої маси 125 кг кількість білка в сироватці крові була практично

однаковою. У 150-кілограмоннх тварин кількість білка зменшувалась, а загальних ліпідів зростала.

Таблиця 7.

Фізико-хімічні показники м’язевої ткаииші піддослідних тварин (2 серія)

Пілдослід ні групи п pH,одиниць кислотності Волог«утримуюча здатність. % Ніжність, сек Інтенсивність забарвлення (І! х 1000)

Передзабійна маса 100 кт

І 5 5,76 ±0,01 52,79 ±0,15 12,21 +0,30 65,5 ± 0,74

2 5 5,80 + 0,02 52,89 ± 1,02 12,85 ±0,45 67,6 ± 0,85

3 5 5,69 + 0,02 52,30 ± 0,38 11,97 ±0,60 66,8 ± 0,72

4 5 5,73 ±0,01 52,92 ± 0,47 11,68 ±0,51 67,9 + 0,63

5 5 5,77 ±0,01 52,14 ±0,94 13,43 + 0,42 66,2 ± 0,58

Передзабійна маса 125 кг

1 5 5,74 + 0,02 53,44 ±0,17 13,35 + 0,28 67,8 ±0,91

5 5,81 ±0,02 54,02 ±0,21 12,06+1,09 69,46 ± 0,83

3 5 5,68 ±0,01 54,23 ±0,57 12,94 + 0,25 70,5 ± 0,62

4 5 5,72 + 0,03 53,36 ±0,80 12,01 +0,29 71,3 ±0,39

5 5 5,73 ± 0,03 53,21 ±0,69 12,20 + 0,27 69,2 ± 0,48

Перед забій на маса 150 кг

1 5 5,85 ± 0,03 54.70 + 0,2! 13.40 ±0.21 66,1 + 1,06

2 5 5,80 + 0,03 53,98 ±0,25 12,43+1,05 64,2+1,12

3 5 5,85 ± 0,02 55,11 ±0,37 13,01+0,13 65,7 ±0,93

4 5 5,79 і 0,04 55,10 ±0,85 12,61 +0,07 63,5 ±0,67

5 5 5,84 ± 0,03 54,71 ±0,61 12,49 + 0,51 65,1 ± 1,04

Одержані результати гематологічних досліджень в другій серії дослідів узгоджуються з даними першої , за виключенням кількості холестеріну, цей показник в першій серії дослідів по всіх піддослідних тваринах виявився більшим при Р > 0,95 .

Зоотехнічна та економічна ефективність використання свиней різних генотипів. Економічний та зоотехнічний аналіз, проведених дослідів свідчить, що міжпородне схрещування районованих генотипів свиней приводить до збільшення інтенсивності росту, зниження віку досягнення ними живої маси 100, 125 і 150 кг та скороченню втрат корму на одиницю приросту. Самий високий економічний ефект одержано при схрещуванні помісних маток ВБ х ВЧ і ВЧ х ВБ з кнурами полтавської м’ясної породи. Поєднання цих генотипів сприяло підвищенню виходу валової продукції на одну свиноматку в середньому на 4,27 %. Таким чином результати проведених досліджень свідчать про доцільність використання міжпородних схрещувань свиней великої білої, великої чорної і полтавської м’ясної порід в господарствах Донецького регіону.

ВИСНОВКИ

Одержані результати досліджень, їх аналіз і статистична обробка дозволила зробити такі висновки.

1. При реципрокному схрещуванні свиней великої білої і великої чорної порід найкраща багатоплідність (10,9 ± 0,36) гол. виявлена у маток великої білої породи при чистопородному розведенні і схрещуванні з кнурами великої чорної. Самим низьким цей показник (9,3 ± 0,29) гол. зафіксовано при чистопородному розведенні свиней великої чорної породи.

2. Показник молочності був найвищий при схрещуванні маток великої білої породи з кнурами великої чорної - (60,5 ± 0,59) кг, що на 10,8 % більше, ніж у маток великої білої породи при чистопородному розведенню. За живою масою поросят при відлученні, різниця між чистопородними та помісними відлучинками коливалась в межах 0,1-0,7 кг. Самою високою збереженістю характеризувався помісний молодняк.

3. При оцінці відгодівельних якостей свиней в 1 серії дослідів встановлено, що найскоростиглішими при відгодівлі до живої маси 100, 125 і 150 кг виявились помісні підсвинки, одержані від прямого реципрокного схрещування. Кінцевої живої масі 100 кг вони досягли раніше чистопородних аналогів на 8-13 днів, 125 кг - на 9-19 днів і 150 кг - на 7-18 днів при економії кормів на 1 кг приросту живої маси відповідно : 0,23 - 0,28; 0,13 - 0,21 і 0,11 - 0,16 кормової одиниці.

4. Більш високий забійний вихід був зареєстрований по групі помісей, одержаних при прямому реципрокному схрещуванні маток великої білої і кнурів великої чорної порід при відгодівлі до 100 кг - 71,3 %, 125 кг - 72,6 % і 150 кг - 75,2 %. Отже, на м’ясо-сальні якості свиней на відгодівлі чинять значний вплив як походження, так і жива їх маса при забої. У помісних тварин при прямому реципрокному схрещуванні вихід м’яса був більше при забої у 125 кг, ніж у 100 кг (на 0,47 %). Але, відгодівля тварин всіх піддослідних груп до 150 кг сприяла більш ііггенсивному жировідкладенню у тушах.

5. Різні варіанти дво-і трипородного схрещування сприяли підвищенню багатоплідності маток від 0,09 до 0,42 поросяти при збільшенні маси гнізда приплоду в 60-дснному віці на 6,47 - 13,47 кг. Найкращий результат одержано при схрещуванні помісних свиноматок від великої білої і великої чорної порід з кнурами полтавської м’ясної породи: багатоплідність 11,0 ± 0,37 поросят, маса гнізда приплоду при відлученні 193,48 ± 2,68 кг і середня маса кожного відлучника 18,87 ± 0,15 кг. За показником живої маси гнізда поросят при відлученні чистопородні поросята поступались двопородним аналогам на 6,47 -7.31 кг, а трипородним на 7,13 - 13,47 кг.

6. Найкращими за відгодівельними якостями виявився трипородний

молодняк поєднання : великої білої х великої чорної та полтавської м'ясної порід. Живої маси 100 кг, 125 кг і 150 кг він досягав відповідно: на 13, 15 і 22 дні раніше чистопородних підсвинків великої білої породи. Ці помісі менше на 0.17

- 0,28 корм. од. витрачали кормів на 1 кг приросту і мали на 0.38 - 1.84 % більший вихід м’язевої тканини в тушах.

7. Забійний вихід тварин п середньому по групах при забої їх живою масою 100 кг коливався в межах 67,9 — 70,8 %, 125 кг - 70,1 - 73,2 % і 150 кг - 71,6-74,8 відсотки. Найбільший вихід м’яса в тушах 100 і 125 - кілограмових підсвинків відповідно : 61,76 і 59,86 % був у помісей від маток великої білої і кнурів полтавської м’ясної порід. При забої тварин в 150 кг кращим виходом м’яса в тушах (56,80 %) характеризувались трипородні тварини від великої білої х великої чорної і полтавської м’ясної порід.

8. Збільшення передзабійної маси підсвинків всіх піддослідних груп від 100 до 150 кг супроводжувалось підвищенням відкладання жирової тканини на 3,56-

6,11 %. Найбільш оселеними виявились туші двопородних помісей, батьківською формою яких була велика чорна порода. За вмістом кісток в тушах підсвинків досліджуваних генотипів різниця між групами була в межах 1 відсотка.

9. Фізико-хімічні властивості м’язевої і жирової тканин чистопородних і помісних тварин знаходилися на рівні технологічних потреб. Істотної різниці в цих показниках між тваринами різних генотипів при відгодівлі до 100, 125 і 150 кг не встановлено.

10. За гематологічними показниками гюмісні дво- і трипородні тварини перевищували чистопородних підсвинків великої білої породи по складу загального білка і ліпідів, що в казус на підвищені енергетичні потреби при формуванні білкової частини в організмі.

11. Дво- і трипородні схрещування районованих генотипів сприяло збільшенню виходу валової продукції на одну свиноматку в середньому на 3,42 %. Більш економічно ефективними поєднаннями виявилися помісні підсвинки від використання свиноматок генотипу ВБ х ВЧ і кнурів полтавської м’ясної породи.

Пропозиції виробництву

1. З метою збільшення виробництва продукції свинарства доцільно в масовому товарному свинарстві регіону Донбасу використовувати таке поєднання : О великої білої породи х «завеликої чорної.

2. Для підвищення м’ясності туш найефективніше використовувати двопородне схрещування маток великої білої породи з кнурами полтавської м'ясної, а при трипородному : двопородних маток (велика біла х велика чорна) R поєднанні з кнурами полтавської м’ясної породи.

3. Доцільно закінчувати відгодівлю як чистопородних так і помісних підсвинків при досягненні ними 125 кг живої маси.

Основні положення дисертації внкладені в слідуючих роботах

1. Прокопенко О.В. Реципрокне схрещування свиней великої білої і великої чорної порід // Вісник аграрної науки. - 1997. - № 8. -С. 76.

2. Прокопенко О.В. Ефективність різних поєднань свиней в південно-східному регіоні України // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - № 1.-2000.

3. Прокопенко О.В. Ефективність різних варіантів схрещування свиней II Тваринництво України. -№ 1-2. — 2000. — С. 13.

Прокопенко О.В. Визначення впливу породи і породності свиней на одержання молодняка для відгодівлі до різних вагових кондиций.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. -Інститут свинарства УААН, Полтава, 2000.

Дисертаційна робота присвячена вивченню закономірностей успадкування господарсько-корисних ознак потомками свиней, одержаних від схрещування великої білої і великої чорної порід, а також їх помісей в поєднанні з кнурами полтавської м’ясної породи та ефективності відгодівлі їх до різних вагових кондицій. Встановлено, що доцільно в масовому товарному свинарстві регіону Донбасу використовувати велику білу породу як материнську форму, а як батьківську - кнурів великої чорної породи. Для підвищення м’ясності туш найефективніше використовувати двопородне схрещування маток великої білої породи з кнурами полтавської м’ясної, а при трипородному : двопородних маток (ВБ х ВЧ) в поєднанні з кнурами полтавської м’ясної породи (ПМ). Відгодівлю товарних помісей, одержаних за такою схемою, в умовах південо-східному регіоні України доцільно закінчувати при досягненні живої маси 125 кг.

Ключові слова : порода, поєднання, генотип, продуктивність, чистопородні, помісні тварини, схрещування, аналоги, відгодівля, аналіз, ефективність.

Прокопенко Е.В. Определение влияния породы и породности свиней на получение молодняка для откорма до разных весовых кондиций.

Диссертация на соисканнс ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт свиноводства УААН, Полтава, 2000.

Диссертационная работа посвящена изучению закономерностей наследования хозяйственно-полезных признаков потомками свиней, полученных от скрещивания крупной белой и крупной черной пород, а также их помесей в сочетании с хряками полтавской мясной породы и эффективности откорма их до разных весовых кондиций. В результате проведенных исследований выявлены наиболее эффективные сочетания разных генотипов свиней в условиях юго-

востока Украины. Определены зоотехнические и биологические особенности чистопородного и помесного молодняка свиней.

При проведении рециирокного скрещивания свиней крупной белой и крупной черной пород в первой серии опытов наилучшее многоплодие (10,9±0,36) гол. выявлено у маток при чистопородном разведении с скрещивании с хряками крупной черной породы. Самый низкий этот показатель (9,3±0,29) гол. зафиксировано при чистопородном разведении свиней крупной черной породы. Однако показатель молочности при разведении этой породы был наибольшим (60,5±0,59 кг), что на 10,8% больше, чем у маток крупной белой породы при чистопородном разведении. По живой массе поросят при отъеме разница между чистопродными и помесными отьемышами колебалась в пределах 0,1-0,7 кг. Высокой сохранностью отличался помесный молодняк. При оценке откормочных качеств установлено, что наиболее скороспелым при откорме до живой массы 100, 125 и 150 кг оказались помесные животные полученные от прямого рециирокного скрещивания. Конечой живой массы 100 кг они достигли раньше чистопородных аналогов на 8-13 дней. 125 кг на 9-19 дней и 150 кг на 7-8 дней при экономии кормов на 1 кг прироста живой массы соответственно: 0,23-0,28; 0,13-0,21 и 0,11-0,16 корм.ед.

Разные варианты двух- и трехпородного скрещивания способствовали увеличению многоплодия маток от 0,09 до 0,42 поросенка при увеличении массы гнезда приплода в 60-дневном возрасте на 6,47-13,47 кг. Наилучший результат получен при скрещивании помесных маток от крупной белой и крупной черной пород с хряками полтавской мясной породы : многоплодие 11,0 головы, масса гнезда при отъеме 193,48 кг и средняя масса каждого отъемыша 18,87 кг.

Анализ интенсивности роста поросят разных генотипов показал, что помесные поросята имели более высокие среднесуточные приросты, чем поросята при чистопородном разведении, как в период выращивания, так и при их откорме.

Наилучшими по откормочным качествам оказался трехпородный молодняк сочетания : крупной белой х крупной черной и полтавской мясной пород. Живой массы 100 кг, 125 кг и 150 кг он достиг соответственно : на 13, 15 и 22 дня раньше чистопородных подсвинков крупной белой породы. Эти помеси меньше на 0,17 - 0,28 корм. ед. затрачивали кормов на 1 кг прироста.

По результатам исследований двух - и трехпородное скрещивание способствовало улучшению мясо-сальных качества свиней. Помеси характеризовались большим выходом мяса в тушах на 0,38-1,84 %. Однако, увеличение передубойной массы подсвинков всех подопытных групп от 100 до 150 кг сопровождалось усиленным жироотложением в тушах на 3,56-6,11 "/».Наиболее осаленными оказались туши двухпородных помесей, отцовской формой которых была крупная черная порода.

За результатами анализа физико-химических показателей мышечной ткани и сала подопытных животных было установлено, что порода и породность почти не повлияли на качество продуктов забоя. Эти показатели не имели существенных отклонений от нормы.

По гематологическим показателям двух - и трехпородные подсвинки превосходили чистопородных аналогов по составу чистого белка и липидов, что указывает на увеличение энергетической потребности при формировании белковой части в организме.

Установлено, что целесообразно в массовом товарном свиноводстве региона Донбасса использовать крупную белую породу (КБ) в качестве материнской формы, а хряков в качестве отцовской - крупной черной породы (КЧ). Для увеличения мясности туш наиболее эффективно использовать двухпородное скрещивание маток крупной белой породы с хряками полтавской мясной, а при трехпородном : двухпородных маток (КБ х КЧ) в сочетании с хряками полтавской мясной породы (ПМ). Откорм товарных помесей, полученных по данной схеме, в условиях юго-востока Украины целесообразно заканчивать при достижении живой массы 125 кг.

Ключевые слова: порода, сочетание, генотип, продуктивность,

чистопородные, помесные животные, скрещивание, аналоги, откорм, анализ, эффективность.

H.V.Prokopenko. Revealing of the breed influence and pigs pedigree to the receiving of younger animals for fattening to different weigh categories.

Thesis for the science degree of the Candidate of Agricultural sciences in speciality 06.02.01 - Animal breeding and selection. - The UAAS Pig-Breeding Institute, Poltava, 2000.

Thesis devoted studying the regularity of the hereditability sings by descendants of pigs, which were got by crossing the Large White (LW) and the Large

Black (LB) Breeds of pigs, and also their descendants in the combination whit the boars of Poltava Meat Breed (PM) and effect of their feeding to different weight categories. It was determined that in the commercial ig breeding of'the Donbass region must use the Large White Breeds as the mother - from and Large Black Breeds as the father - form. For improvement of meat qualities of carcass is recommended to use two-breed crossing of Large White Breed sows and Poltava Meat Breed boars, and in three-breed crossing : two-breed sows (LW x LB) in the combination with the boars of Poltava Meat Breed.

The feeding commercial hybrids which was got by this scheme in the climate conditions of the South-East of Ukraine must be finished when animals shall have reach 125 kg of living weight.

Keywords : breed, genotyp, combination, productivity, pure-brecd, crossbred animals, crossing, fattening, analisys, effectivity.