Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Обоснование хозяйственно-биологических параметров выращивания бычков на мясо в молочном скотоводстве

ВАК РФ 06.02.04, Частная зоотехния, технология производства продуктов животноводства

Автореферат диссертации по теме "Обоснование хозяйственно-биологических параметров выращивания бычков на мясо в молочном скотоводстве"

'О «\/

ВОЗНЮК ОКСАНА ІВАНІВНА

УДК 636.033:636.22

ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ВИРОЩУВАННЯ БУГАЙЦІВ НА М'ЯСО В МОЛОЧНОМУ СКОТАРСТВІ

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Суми - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Вінницькому державному сільськогосподарському інституті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: - доктор сільськогосподарських наук,

' професор МАЗУРЕНКО МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ,

Вінницький державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри ^технології виробництва продуктів тваринництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ЧИГ'РИНОВ ЄВГЕН ІВАНОВИЧ, Інститут тваринництва УААН, м. Харків, завідувач лабораторії утримання м'ясної худоби

кандидат сільськогосподарських наук,

ЛАДИКА ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ, Сумський аграрний державний університет Міністерства агропромислової політики України, завідувач кафедри загальної зоотехнії

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет Міністерства агропромислової політики України

Захист відбудеться 2000 року о' 10 00 годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.815.02 в Сумському державному аграрному університеті за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160.

З дисертацією можна/ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету за адресою:

40021, м. Суми, вул. Кірова, 160.

Автореферат розісланий "4-3." .. .. 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Загальна характеристика роботи

Проблема пошуку резервів збільшення виробництва яловичини, покращення її якості і зниження собівартості особливо важливого значення набуває в умовах господарювання при переході до ринкової економіки. Вона може бути вирішена, як показують дослідження Ю.Д.Рубана (1985), В. ГІ. Бур ката (1988), М.В.Зубця (1990) при раціональному використанні генетичного потенціалу великої рогатої худоби вітчизняних порід. Такими породами в умовах Вінницької області є симентальська, чорно-ряба, айрширська та інші.

Актуальність теми. Внаслідок складного селекційного процесу в скотарстві по поліпшенню існуючих та створенню нових порід молочного напрямку продуктивності в даний час на Поділлі (Вінницька область) використовується значна кількість поголів'я різних порід і генотипів. Зокрема, голштинізація симентальської та чорно-рябої порід, розпочата з 1977 року, сприяла не тільки виведенню нових української червоно-рябої і чорно-рябої молочних порід, а й одержанню помісних тварин різних генотипів, які використовуються і в даний час. Крім згаданих порід, на Вінниччині розводиться велика рогата худоба айрширської та інших порід і одержані помісі тварин різних кровностей з місцевими базовими породами. Переважна більшість надремонтного молодняку, зокрема бугаипів, вирощуються для виробництва яловичини. Однак, їх біолого-господарські особливості вивчені ще недостатньо.

Тому вивчення продуктивності, якості м'яса та стану внутрішніх органів надремонтного молодняку великої рогатої худоби різних порід і генотипів, що розводиться в умовах Вінницької області, має як наукове, так і практичне значення. ‘

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукової теми № 2 "Вивчення, розробка і впровадження методів інтенсивного виробництва молока і м'яса шляхом удосконалення порід в умовах Вінницької області", зокрема, розділу 2.1.2 "Вивчення та розробка способів поліпшення відгодівельних та забійних якостей молодняку великої рогатої худоби нових генотипів, що забезпечують одержання яловичини з високими технологічними властивостями", які входять до науково-технічної програми "Продовольство - 2000", розділ 2.4. Державний реєстраційний № 0197 и 019231.

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є вивчення продуктивності, якості м'яса та стану органів травної і ендокринної систем надремонтного молодняку великої рогатої худоби (бугайців) різних порід і генотипів, що вирощуються на м'ясо.

Для досягнення мети в задачі досліджень,входило:

- вивчити відгодівельні та забійні якості надремонтних бугайців різних генотипів;

- дослідити фізико-хімічні показники якості м’яса бугайців різних генотипів;

- оцінити стан структур органів травної та ендокринної систем надремонтних бугайців;

- дати зоотехнічну та економічну оцінку вирощування на м'ясо бугайців різних генотипів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в експеримент-тальному обгрунтуванні ефективності вирощування на м'ясо надремонтного молодняку великої рогатої худоби базових комбінованих і молочних порід симентальської, чорно-рябої, айрширської та їх поєднань з голштинською в умовах Поділля України (Вінницька область).

При вивченні продуктивності та біологічних особливостей надремонтного молодняку різних генотипів встановлено, що за відгодівельними та забійними якостями чорно-рябо-голштинські та)айршир-голштинські помісі переважали їх чистопородних чорно-рябих та айрширських ровесників; симентал-айрширські та симентал-голштинські помісі були рівнозначними; серед чистопородних тварин бугайці симентальської породи переважали їх ровесників чорно-рябої та айрширської порід. Вирощування бугайців різних генотипів при рівні годівлі, що забезпечує одержання середньодобових приростів 850-1000 г, сприяє одержанню яловичини з задовільними фізико-хімічними показниками її якості. Кращий розвиток структур усіх камер шлунка був у тварин молочного напрямку продуктивності - айрширів та їх помісей з голштинами, а при голштинізації чорно—рябої і симентальської порід - навпаки. Зменшення маси печінки та підшлункової залози у симентал-голштинських бугайців порівняно до симентал-айрширських ■ супроводжувалось збільшенням каріометричних показників на 23 та 18,7 %; морфомегричні показники печінки чистопородних бугайців симентальської породи переважали аналогічні показники чорно-рябої. Голштинізація менше вплинула на зміну маси наднирників, ніж на морфогенез структур окремих зон кори і мозкової речовини ломісних тварин, а також вплинула на підвищення маси щитовидної залози у помісних бугайців та рівня колоїду' в них. Генотипічні відмінності структур ендокринної частини підшлункової залози тварин були менш суттєвими.

Практичне значення одержаних результатів заключається в широкому використанні чистопородного надремонтного • молодняку чорно-рябої, симентальської, айрширської порід та молодняку від поєднань: симентальська -голштинська, арширська - голштинська та в меншій мірі - чорно-ряба -голштинська породи, для збільшеня виробництва яловичини і поліпшення її якості, що забезпечується при вирощуванні молодняку на повноцінних раціонах при рівнях середньодобових приростів 850 - 1000 г.

з

У виробничих умовах тваринницької ферми дослідного господарства "Артеміда" впрошування иадремонтного помісного молодняку, одержаного від базових порід за участю бугаїв голштинської породи забезпечило збільшення середньодобових приростів:

симентал-голштини - на 106 г або 17 % симентал-айршири — на 66 г або 10,6 % ,

айршир-голштини - на 139 г або 22,5 % в порівнянні з їх чистопородними ровесниками, що сприяє одержанню додатково 100 грн. прибутку на кожній голові за період вирощування.

Особистий внесок здобувача полягає в організації і проведенні досліджень на тваринах в умовах ферми, освоєнні методик, одержанні результатів,(їх аналізі та узагальненні. Самостійно проведені дослідження якості м'яса, .морфологічних показників органів травної та ендокринної систем бугайців різних генотипів, біометричне опрацювання цифрового матеріалу. Лабораторні дослідження проведені здобувачем в міжкафедральній науково-дослідній лабораторії зооінженерного факультету ВДСП. Програма наукових досліджень розроблялась разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції "Селекційно-генетичні та біологічні методи консолідації новостворених порід і типів сільськогосподарських тварин" (Київ, ¡999 р); річних наукових конференціях викладачів ВДСГІ (1998, 1999 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 робіт, з них 4 в наукових працях вузів, 1 - тези конференції.

< Структура та обсяг роботи. Дисертація складається •'із вступу, огляду 'літератури, методики досліджень, результатів досліджень, їх аналіз}’ та узагальнення, висновків та пропозицій виробництву, списку використаної літератури, додатків. Робота викладена на 143 сторінках машинописного тексту, включає 26 таблиць. Список літератури нараховує 156 найменувань.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Досліди по вирощуванню молодняку великої рогатої худоби на м'ясо проводились в дослідному господарстві "Артеміда", що розміщене в Калинівському районі Вінницької області, протягом 1997-2000 років (табл. 1).

Перший дослід, в якому вивчались продуктивність, якість м'яса та стаи внутрішніх органів бугайців чорно-рябої, симентальської порід та їх помісей з голштинською породою, був проведений в 1997-1998 роках. Групи відповідних генотипів формувались по 15 голів в кожній після місячного періоду життя телят. До 6-місячного віку тварини утримувались по групах в станках безприв'язно, а протягом всього наступного періоду вирощування - на прив'язі, в

типовому приміщенні для вирощування худоби на м'ясо. Молодняк щомісячно зважували. Тривалість досліду була 426 днів.

Таблиця 1

Схема досліджень на тваринах

Групи 1 Кількість тварин, гол Порода Породність буї айців, що впрош) вались на м'ясо

матері батька

Перший дослід (426 днів)

1 15 Чорно-ряба Чорно-ряба Чистопородні

2 15 Чорно-ряба Голштинська 1/2 ЧР+1/2 Г

_з 15 Симентальська Симентальська Чистопородні

4 15 Симентальська Г олштинська І 2С+1/2Г

Другий дослід (336 днів)

і 1 15 Айрширська Айрширська Чистопородні

2 15 Айрширська Г олштинська 1/2А+1/2Г

і 3 15 Симентальська Айрширська 1/2С+1/2А

І. 4 15 Симентальська Голштинська .. 1/2С+1/2Г

" Примітка: ЧР - чорно-ряба порода, Г-голштинська, С-симентальська,

А-айширська породи.

В першій групі утримувались бугайці чорно-рябої породи, в другій -чорно—рябо-голштинські помісі, в третій — симентальської і в четвертій -сичентал-голштинські помісі. Як в другій, так і в четвертій групах бугайці були напівкровні.

• Другий дослід, в якому вивчались продуктивні якості та особливості будови внутрішніх органів бугайців, одержаних за участю айрширської породи, при запої в більш молодому віці (336 днів). Дослід проведений в 1998-1999 роках. Технологічні групи формували з надремонтного молодняку по 15 голів в кожній. Молодняк утримувався аналогічно, як і в першому досліді, в типовому приміщенні для вирощування і відгодівлі великої рогатої худоби. В першій групі утримувались бугайці айрширської породи, в другій - айрширсько-голштинські помісі, в третій - симентал-айрширські помісі і в четвертій - симеитал-голштинські помісі. В другій - четвертій групах був напівкровний молодняк кідповідних порід, на першому місці - порода матері, на другому - батька.

Годівля проводилась з врахуванням живої маси, віку і запланованих приростів на основі загальноприйнятих норм. Набір кормів був типовим для даної зони (сінаж люцерновий, силос кукурудзяний, солома ячмінна, суміш зернових з ячменю, пшениці, кукурудзи, зелені корми - влітку). В першому досліді за період вирощування було спожито кормів загальною поживністю 3,9 ц корм. од. на голову, в другому - 2,62 ц корм. од.

Поживність раціонів визначали за даними рецептів на комбікорми, а також за даними довідника "Хімічний склад кормів Вінницької області". Гіри нормуванні годівлі користувались посібником Г.О. Богданова (!977).

Облік спожитих тваринами грубих і соковитих кормів у всіх групах проводився на основі щоденного надходження їх через' вагову господарства і періодичного зняття залишків (не менше раз в декаду). Витрачання концентрованих і мінеральних кормів проводили щоденно.

Водонапування - з автонапувалок. .

В кінці досліду вираховували середньодобові прирости, витрати кормів на 1 кг приросту і провели контрольний забій. Відібрали зразки м'язової тканини і внутрішніх органів тварин для лабораторних досліджень.

Дослідження м'язової тканини проведені в найдовшому м'язі слини за такими показниками: вміст вологи, тому числі вільної і зв'язаної, азоту, жиру, рН, інтенсивність забарвлення, ніжність, мармуровість, калорійність (Остапчук П.П., і 97*)). ■ ' ■

Морфологічні дослідження органів травлення - рубця, сітки, книжки, сичуга, печінки, підшлункової залози, а також ендокринних залоз - щитовидної, наднирників і панкреатичних острівців виконані за загальноприйнятими методиками (Автанділов Г.Г., 1973).

Відгодівельиі якості вивчались на всіх піддослідних тваринах. Вивчення шсних показників м'язової тканини і дослідження внутрішніх органів яорфометрнчними методами проводились на 3 типових тваринах з кожної 'рупи.

Основні показники досліджень оброблені біометрично (Плохінський М.О., 1969). Для позначення рівня імовірності (Р) критерію вірогідності різниці (^) в 'аблицях прийняті такі умови скорочення; ХР<0,05, Х'Р<0,01,1‘ХХР<0,001.

Первинні цифрові дані по окремих показниках, що визначались в роботі, у шгляді таблиць приведені в додатках А, Б, В і т.д.

Результати досліджень і аналіз отриманих результатів

Продуктивність та стан внутрішніх органів бугайців чорно-рябої, симентальської порід та їх помісей з голштинською. .

Продуктивність. Дослідження показали, шо за переважною більшістю юказників продуктивності між чистопородними тваринами обох порід і їх :омісями з голштинською породою вірогідної різниці не одержано (табл. 2). 'еред чорно-рябих.. тварин спостерігалась незначна тенденція збільшення у омісей показників кінцевої живої маси і приростів на (2,54 %), забійної маси і [аси туші (на 1,4%) в порівнянні з чистопородними бугаґщями. По иментальській породі, навпаки, у симентал-голштинських помісей мала місце

тенденція зменшення цих показників в порівнянні з чистопородними. Крім того, було вірогідне зменшення маси (на 3,1%) і виходу туші (на 2,3%) (Р<0,05).

Різниця за приростами і передзабійною живою масою між чистопородними тваринами обох порід склала 9,07% (Р<0,01), за масою туш -17% (Р<0,01) на користь бугайцгв симентальської породи.

Таблиця 2

Відгодівельні та забійні якості бугайців

Показники 1 група ЧР 2 група ЧРГ 3 група С 4 група СГ

Початкова жива маса, кг 48,3±2,3 49,5±2,5 52,9±3,7 54,6±2,7

Кінцева жива маса, кг 447,7±9,1 459,0±10,2 488,3±12,8 471,2±2,8

Пруїріст: валовий, кг ' 399,4±12,4 409,5±19,5 435,4±ЮЛ 416,6±22,4

середньодобовий, г 937±11 961±22 1022±16 978±21

Витрачено кормів

на 1 кг приросту, корм, од 9,60 9,57 9,0 •. 9,5 .

Передзабійна жива маса, кг 434,2±9,2- 445;2±12,3 473,6±7,‘? 457,4±10,5

Забійна маса, кг 218,25 221,24 255,34 232.33

Маса туші, кг 2П,9±3,9 214,8±8,3 247,9±9,1 225,6±6,3Х

Маса внутрішнього жиру, кг 6,35 6,44 7,44 6,76

Впчід туші, % 48,79±3 48,25±6 52,30±5 ^ 49,32±4Ч

Забійний вихід. % 50.25 47,45 53,91 ' 50.8

■ За масою внутрішніх органів чистопородних і помісних тварин істотних відмінностей не виявлено, за винятком ендокринних залоз.

Отже, за відгодівельними та забійними якостями дещо кращі показники мали чорно-рябо-голштинські помісі в порівнянні з чистопородними тваринами, а симентал-голштинські помісі поступались перед чистопородними симентальськими. В породному аспекті чистопородні бугайці симентальської породи переважали їх ровесників чорно-рябої.

Якість м’яса. За вмістом загальної вологи в найдовшому м'язі спини між групами істотної різниці не спостерігалось (табл. 3). Серед видів вологи існує тенденція зменшення зв'язаної її частини і збільшення вільної в м'ясі симєнтал-голштинських помісей.

За показником рН м'язова тканина як чистопородних, так і помісних бугайців, була рівноцінною. Забарвлення м'язової тканини було порівняно інтенсивнішим у симентальських та симентал-голштннських тварин. Показник ніжності м'яса у чорно-рябо-голштинських помісей на 17% був кращим, ніж у чорно—рябих чистопородних тварин, а у симентал-голштинських помісей - на 15,14% гіршим, ніж у чистопородних симентальських. За показником калорійності м’яса перевагу мають симентальські чистопородні бугайці та симентал-голштинські помісі.

Таблиця З

Фізико-хімічні показники якості м'яса бугаПців різних порід і їх помісей

Показники 1 група ЧР 2 група • ЧРГ 3 група С 4 група СГ

агальпа волога, % 77,94±0.5 77,3 8±3.0 77.4 7± 1.2 77.2 8±0,6

в т.ч. зв'язана, % 55,95±3.9 56,49±2.3 56.42±2.5 52.29і2.0

вільна. % 21.99=3.1 20.89±1,4 21.05±2.5 24,99+1,7

уха речовина, % 22,06±0.9 22.62±1.2 22,53±0.7 22,72±2,1

Н 6,22 6.14 6.29 6,18

ггенсі шність забарата пи, е '100 28,3±2.1 29.5±2.3 30,6±1.8 32.4±0.6

¡¡листь, см"¡гзагального азоту 304.7=10 356.5±35 361,3±42 306,6±6

Іармуровість, коеф. 2,63±0,3 2,73=0,13 3,04±0,2 2,52±0,3

алорійність, кДж 4019 3698 4345 4337

Рубець. Дослідження показали, що за масою рубця вірбгідної різниці між эупамп не відмічено (табл. 4). Серед чорно-рябих тварин спостерігалась гнденція потовщення слизової і суттєве зменшення товщини серозно-м'язової болонки (Р<0,001) у чорно-рябо-голштинських помісей. У них же, в орівнянні з чистопородними тваринами, відмічено збільшення сосочків у исоту (Р<0,001) і зменшення в ширину (Р<0,001). За такої структурної ереоудови величина всмоктувальної поверхні 1 см" слизової ооолонки руоия змісних буханців на 32,4% переважала цен показник у чистопородних. ■

Серед симентальських тваріш у помісей з голштинами була вірогідно іншою слизова оболонка (Р<0,001) і потовщеною серозно-м'язова (Р<0,001). акож за розмірами сосочків помісі переважали чистопородних тварин ’<0,001). Всмоктувальна поверхня 1 см2 слизоврї оболонки рубця помісей на /% переважала чистопородних.

Отже, стан структур рубця може свідчити про підвищення його функції у імісних тварин обох порід, з перевагою у симентал-голштинських, порівняно ) чорно-рябо-голштинських помісей.

Печійка. Одержані дані свідчать про те, що за масою печінки бугайців )родних відмін не спостерігалось (табл. 4). За морфологічними показниками ;чінки чорно-рябих тварин існує тенденція збільшення кількості ядер на 1 мм2 істотне (Р<0,05) зменшення їх розмірів у помісей в порівнянні з істопородними тваринами, що вплинуло на зменшення кількості каріоллазми і 1 м.м" у чорно-рябо-голштинських помісей на 12%. -

У симентальських тваріш зміни мікроструктур залози зводились до іеншення кількості ядер на 1 мм2 (Р<0,05) у помісей з голштинами і в меншій рі спостерігалось зменшення розмірів ядер. За кількістю каріоллазми на 1 мм" печінці помісні тварини поступались чистопородним їх ровесникам на 19,65%.

В порівняльному аспекті морфологічні показники печінки чистопородних

тварин значно відрізнялись. Так, симентальська порода характеризується

більшою масою печінки і розмірами ядер гепатоцитів (Р<0,05) в порівнянні з

чорно—рябою. Це може свідчити про підвищення функціональної активності її

структур у симентальських бугайців, що' підтверджується показником кількості • < ■> ~ • - /~ карюплазми на 1 мм", який переважав аналогічний показник чорно-рябих

тварин на 25,8%.

Таблиця 4

Морфологічні показники органів травлення бугайців

Показники 1 група ЧР 2 група ЧРГ 3 група с 4 група СГ

Маса, кг Рубець 7,96±0,14 8,66±0,91 9,17±0,34 7,91+0,51

Товщина стійки, мм 3,78±0,89 3,26±0,55 4,10±0,15 3,78±0,91

в т.ч. слизова оболонка, мм 0,63±0,06 0,84±0,07 . 1,9±0,1 ' 2,2±0,05 1,05*0,08х

серозно-м’язова, мм 3,15±0,08 2,42±0,08' 2,73±0,04х

Кількість сосочків на 1 см2, шт 74±Ю 79±10 76±10 74±12

Розмір сосочків: висота, мм 5,9±0,05 8,5±0,05х 5,6±0,07 7,9±0,1х

ишрика, мм 2,2±0,01 1,9±0,05х 2,2±0,05 3,04±0,05х

Всмоктувальна поверхня 1 см2 слизової оболонки, тис. мкм2 ■ 1,54 2,04 1.50 2,84

Маса, кг ; Печінка 4,77±0,21 5,11 ±0,26 5,37=0.13 5,19±0,11

Кількість ядер гепатоцитів на 1 мм2, шт. 4144±180 4519±200х 4264±199 3805±115

Розмір ядер: діаметр, мкм 3,04±0,07 2,83±0,07 3,25±0,09 3,15±0,07

об'єм, мкм3 13,4 • 10,86 16,45 14,8

Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис мкм3 55,7 49,1 70,1 56.3

Підшлункова залоза (екзокринна частина)

Маса, г 231±12 245±13 230±9 252+9,5

Кількість ядер на 1 мм2, шт. 5306±90 5679±140х 5235±107 5670±110"

Розміри ядер; діаметр, мкм 4,20±0,03 4,31±0,05 4,52±0,03 4,31+0,03х

об'єм, мкм3 36,21 38,41 43,06 38,4

Кількість каріоплазми на 1мм2, тис. мкм3 192,1 218,1 225,2 217,7

Підшлункова залоза. Дослідження показали, що за масою підшлункової залози вірогідних породних відмін не спостерігалось (табл. 4). В екзокринній частині залози кількість ядер на 1 мм2 у помісних бугайців обох порід була більшою (Р<0,05 - 0,01), ніж у їх чистопородних ровесників.

Наднирники. За масою наднирників між групами вірогідної різниці не було. В клубочковій зоні кори, за умов голштинізації чорно-рябої породи, у

помісей спостерігалась тенденція збільшення кількості ядер на 1 мм2 та істотне збільшення (Р< 0,05) їх розмірів, що може свідчити про посилення мінералокортикотропної функції залоз (табл. 5). В той час як голштинізація симентальської породи не вплинула на структурну перебудову клубочкової зони кори. , '

Реактивність структур пучкової зони проявилась у збільшенні кількості ядер на 1 мм' у чорно-рябо-голштинських помісей (Р< 0,05) в порівнянні з чистопородними чорно-рябими тваринами. По симентальській породі мало місце збільшення всіх показників у помісних бугайців, що привело до збільшення кількості каріоплазми на 1 мм2 на 54,6% в порівнянні з чистопородними. Це може свідчити про інтенсифікацію глюкокортикотропної функції у помісних тварин.

Таблиця 5

Морфометричні показники наднирників бугайців

Показники 1 група ЧР 2 груйі ЧРГ 3 група С 4 група СГ

Маса, г 19,66 20,79 20,41 21,26

Кіубочкова зона кори

Кількість ядер на 1 мм2, шт. 6220±140 6840±490 6283±220 6197±45

Розміри ядер: діаметр, мкм , 3,31 ±0,06 3,54±0,09ч 3,53±0,09 3,63±0.07

об’єм," мкм3 18,96 23.2 23,0 25,0

Кількість каріоплазми на 1мм2,

тис. мкм3 117,9 158.6 144,5 154,9

Пучкова зона коси

Кількість ядер на 1 мм2, шт. 4761±260 5415±120ч 4586±350 4834±90

Розміри ядер: діаметр, мкм , 3,67±0^2 3,46±0,05 3,77±0,2 4,28±0,3

об'єм, мкм3 23,54' 19,73 25,41 37,29

Кількість каріоплазми на 1мм2,

тис. мкм3 112,1 106,8 116,5 180,2

Сітчаста зона копи

Кількість ядер па 1 мм2, шт. 5609*240 6281±500 5632±590 5666±340

Розміри ядер: діаметр, мкм 3,35*0,08 3.46±0,1 3,3б±0,07 3,31 ±0,06

об'єм, мкм3 .. 17,83 19,73 18,0 17,17

Кількість каріоплазми на 1мм2,

тис. мкм3 100,0 123,7 10! .4 97.3

Мозкова речовина

Кількість ядер на 1 мм2, шт. 3127±440 3800±247 3306±271 3926±320

Розміри ядер: діаметр, мкм 3,68±0,07 3,36±0,1 3.30±0,05 3,41 ±0,1

об'єм, мкм3 23,75 17,99 17,17 18,85

Кількість каріоплазми на 1мм2.

тис. мкм3 74.2 68,4 56,7 70.0

За показниками структур сітчастої зони кори нацнирників бугайців міжпородної вірогідної різниці не отримано.

Морфометричні дані мозкової речовини надниркових залоз свідчать про те, що їх адренотропна функція у чистопородних і помісних тварин була приблизно на одному рівні. *

Панкреатичні острівці. Дослідження показали, що в ендокринній частині серед чорно-рябих тварин одержано вірогідне зменшення площі панкреатичних острівців (Р<£>,001) у помісей, решта показників суттєво не відрізнялись від таких у чистопородних тварин. Інша картина спостерігалась по симентальській породі, а саме: симентал-голштинські помісі майже за всіма показниками переважали як чистопородних тварин симентальської породи, так і їх ровесників чорно-рябої та її помісей з голштинсько#э породою. Це навбдить на думку про підвищене функціонування ендокринної частини підшлункової залози у симентал-годштинських помісей. ;

Щитовидна залоза. Дослідження показали, що існує тенденція збільшення маси залози у помісних тварин обох порід в порівнянні з чистопородними їх ровесниками (табл. 6). Серед чорно-рябих тварин у помісей дещо зменшувалась кількість фолікулів на одиницю площі, що вплинуло на зниження рівня колоїду на І мм2 на 27,5%.

■ Таблиця 6

Морфологічні показники підшлункової та щитовидної залоз бугайців

. Показники 1 група ЧР 2 група ЧРГ 3 група С 4 група СГ

Панкреатичні острівці

Кількість острівців Лапгерганса ні

1 мм\ шт. 2,41 ±0,2 2,62±0,13 2,1±0,1 2,94±0,25ч

Площа острівця, мк.\Г 2973±94 2326+60"" 2741±22 2922*51"

Кількість ядер в острівці, шт. 31±2 33±6 25±4 27±9

Розмір ядер: дї'лмеїр. мкм 3,19±0;07 3,27±0,06 3,29±0,07 3,«Ь.0,5Х"

об’см, мкм3 15.42 16,67 16,60 26,26

Кількість каріоплазмн в острівці,

мкм3 478 550 415 709

Шитовидка залоза

Маса, г 12,49±1,5 14,01 ±2,0 13,38±0.9 14.95 ¿0,4

Кількість фолікулів на 1 мм3, шт. 57±6 42±11 46±4 38±4

Діаметр фолікулгів, мкм 4,21 ±0,21 4,19±0,4 3,89x1,3 3.49±0Л8

Об'см фолікулів. МКМ’’ 35,4 34,88 28,04 20,1

Висота фолікулярного епітелію, . 5,56±0,05 6,61 ±0,05 4,93±0,03 7,24±0,03

мкм

Кількість колоіау на 1 мм2, мкм3 2018 1465 1290 764

У симентал-голштинських помісей зменшувались як кількість фолікулів, так і їх розміри, що вплинуло на зниження рівня колоїду на 40,8%. Необхідно зазначити, що за висотою фолікулярного епітелію щитовидної залози голштинські помісі обох порід переважали чистопородних їх ровесників.

Продуктивні якості та особливості будови внутрішніх органів бугайців, одержаних за участю анрширської породи

Продуктивність. Серед помісних бугайців, у яких материнською породою була симентальська порода, різниця за відгодівельними якостями виявилась незначною(табл. 7). Так, за живою масою, приростами симентал-голштинські бугайці переважали їх ровесників симентал-айрширських в межах 3%, а по оплаті корму - на 3,4%. Не одержано вірогідної різниці і за забійними якостями, показники їх між групами також були в межах 3%.

. Таблиця 7

Відгодівельні та забійні якості піддослідних тварин

Показники 1 група 2 група 3 група 4 група

А АГ СА СТ

Початкова жива маса, кг 35.5 35,9 38,5 39.5

Кінцева жііііа маса, кі 319,3 352.3 351,7 302.5

Приріст: валовий, кг 283,8 3 і 6,4 313.2 323.0

середньодобовий.г 845 942 932 961

Витрачено кормів на І кг

приросту, корм, од 9,23 S.28 8,39 8,11

Передзабійна жим маса, кг 310-3,34 342^8,86 351114,1 352=10,7

Забійна маса, кг 156+4.! 16710,49 173±3,68 1('»8±9,57

Маса туші, кг 152±13.5 162,6±0 168,612,90 . 164=9.57

Забійний вихід, % 50,214.0 48.8x1,39 49.311,79 47,712.53

ЙИХІД ТУШІ. °/.) 50,3 47.5 48,0 46.5

Співставляючи всі чотири груші, одержані дані свідчать про те, що симентал-айрширські і симентал-голштинські помісі народжувались з більшою живою масою (на 4 кг, Р < 0,01) в порівнянні з їх ровесниками айрширської породи. Дещо інтенсивніше вони росли і в наступному. Так, різниця в середньодобових приростах бугайців 1 і 2 груп становить 91 г, 1 та 3 груп - 87 г, 1 та 4 груп - 116 г, різниця за гіередзабіпноіо живою масою в такій же послідовності становила відповідно 32 кг, 31 кг, 42 кг, оплата корму зменшувалась відповідно на 10,3 %, 9,2%, 11,2%.

Звертає увагу і той факт, що айршир-голштинські та симектал-айншрські помісі мали порівняно близькі між собою показники відгодівельних та забійних якостей. Порівняно нижчими вони були у чистопородних айрширських тварин і найвищим у симентал-голштинських бугайців. Ці дані свідчать про те, що у

формуванні м'ясних якостей значну роль відіграє величина тварин певі породи. Симентал-голштинські помісі, як породи крупні, успадкували і ознаку. Айрширська порода порівняно невеликої живої маси сер досліджуваних порід. Айршир-голштинські помісі були крупнішими ] айрширськмх чистопородних. А симентал-айрширські помісі були деі меншими від їх симентал- голштинських ровесників.

У айршир-голштинськлх помісей, в порівнянні з чистопородни айрширами, відмічена тенденція зменшення абсолютних значень маси печіні серця, нирок, сітки та сичуга. Без змін була маса селезінки, рубця, книжі легенів.

Якість м'яса. Аналіз показників якості м'яса показав, що за вміст загальної вологи в м'ясі, між групами істотної різниці не спостерігається (табл. За показником рН м'язова тканина як чистопородних, так і помісних бугай була рівноцінною. :

Забарвлення м'язової тканини було вірогідно інтенсивнішим (Р<0,0Г айршир-голштинів в порівнянні з чистопородними айрширами. Показе ніжності м’яса у симентал-айрширських помісей на 9,0 % був кращим, нія чистопородних тварин. За показником калорійності м'яса перевагу мак симентал-голштинські помісі. .

, Таблиц

Фізико-хімічні показники якості м'яса бугайців

■ Показники 1 група А 2 група АГ- 3 група СА 4 груг СГ

Загальна волога, % 73,2±0,28 72,6±0,38 72,3±0,70 71,5±1,

в т. ч. зв’язана, % 54,1±2,15 51,8±7,9 52,41±4,3 4^,44±:

вільна, % 19,1±2,48 20,85±7,2 19,95±4,8 23-Л0±І

Суха речовина,.% 26,7±0,31 27,3±0,38 28,5±0,98 28,4±1.

рН ' 6,29±0,08 6,06±0,2 6 6,11±0,58 5,86±1.

Інтенсивність забарвлення, є* 100 52,6±0,13 54,5±0,2'°“ 48,4±0^’кх 52,4±0;

Ніжність, см2/г загального азоту 137і12 125±15 150±14• 144±:

Мармуровість, коефіцієнт 5,5±0,44 4,4±0,78 4,9±0,І2 5,8±0,і

Калорійність, кДж 5926Ш4 5785±177 598б±219 6264±‘1

Рубець. Морфологічні показники (аналогічні як і в першому досл свідчать про те, що інтенсивніше функціонування стінки рубця було у тва; двох груп, а саме: айршир-голштинських помісей і айрширів чистопородних, відносяться до молочного напрямку продуктивності.

Печінка. Дослідження показали, що за масою печінки симентал-голшті близькі до айрширів чистопородних. Тоді як симентал-айршири на 2 переважають айрширів чистопородних, на 31% айршир-голштинів і на 1 симентал-голштинів. За кількістю ядер на 1 мм2 значної різниці між групами

відмічається, за винятком симентал-айрширів, які переважають айршир-голштннів за цим показником на 29 %. Така ж тенденція зберігається за об'ємом ядер. Це може свідчити про підвищення функціональної активності її структур у даній групі в порівнянні з іншими.

Підшлункова залоза (ендокринна частина). Одержані дані свідчать про те, що існує тенденція збільшення маси залози у тварин 2 групи, айршир-голштинів, порівняно з симентал-голштинами на 25%, тоді як з іншими групами різниця становить лише 12-13%. Найбільша кількість ядер на 1 мм‘ у айрширів чистопородних, тоді як решта груп на 11-8% мають меншу їх кількість. За діаметром і об'ємом ядер є близькими показники айршир-голштинів і симентал-айрширів. Але вони є значно менші, ніж у айрширів чистопородних і симентал-голштинів. Найбільра кількість каріоплазми на 1 мм2 є у айрширів чистопородних і найменша у айршир-голштинів.

Панкреатичні ^острівці Дослідження показали, що в ендокринній частині підшлункової залози ¡суттєвої різниці в досліджуваних показниках між породами не спостерігається. За кількістю острівців Лангерганса всі групи вирівняні, за винятком симентал-голштинів, які переважають інші групи за цим показником на 46 %. Площа острівця у симентальських помісей майже на 40 % менша ніж в айрширів чистопородних та айршир-голштинів. За кількістю ядер в острівці переважають айрширські помісі. За величиною діаметра і об'ємом ядер значні розбіжності по групам не спостерігаються. Кількість каріоплазми в острівці є найбільшою у айршир-голштинів. З цього можна зробити висновок про-порівняно менше функціональне навантаження ендокринної частини підшлункової залози у тварин 4 групи (симентал-голштинів). '

Щитовидна залоза. Відмічена тенденція збільшення маси щитовидної залози у'симентал-айрширів, тоді як у айршир-голштинів і симентал-голштинів вона майже однакова, і значно менша у айрширів чистопородних. Кількість фолікулів порівняно більша у симентальських помісей, але об'єм фолікулів у тварин цієї групи є найменшим. Висота фолікулярного епітелію в усіх групах є порівняльно однаковою, за винятком симентал-айрширів, у яких вона менша майже на 13%. '

Наднирники. Стан структур в надннрниках може свідчити про- те, що мінерало-, глюко—, андрокортикотропна функції коркової речовини та адренотропна функція мозкової речовини у бугапців айрширської породи та їх помісей з голштинською знаходились приблизно на одному рівні. Тоді як згадані функції структур надниркових залоз симентал-айршігрських і симентал-голштинських помісей були на дещо вищому рівні, що може бути генетичною ознакою симентальської породи і пов'язано з напрямком продуктивності як самої породи, так і ломісннх бугайців.

висновки

1. Чорно-рябо-голштинські помісі переважали їх чорно-рябих ровесників за середньодобовими приростами та передзабійною живою масою на 2,5%, забійною масою та масою ті’ші на 1,4%. Симентал-голштинські бугайці поступатись чистопородним симентальським за середньодобовими приростами на 4,3%, забійною масою на 9,1%, масою туші на 3,1%, виходом туші на 2,3%. Серед чистопородних тварин бугайці симентальської породи в порівнянні з їх аналогами чорно-рябої мали більші середньодобові прирости на 85 г (9,1%), забійну масу на 37,09 кг (17 %), забійний вихід на 3,66 %. За масою внутрішніх органів піддослідних тварин істотних відмінностей не спостерігалось.

2. В м'язовій тканині бугаіщів чорно-рябої, симентальської порід та їх помісей з голштинською за вмістом загальної вологи істотної різниці не відмічалось. Серед видів вологи ісрує тенденція зменшення зв'язаної її частини і збільшення вільної у сйментал-голштине ь ких помісей. За показником рН м'язова тканина як чистопородних, так і помісних бугайців, була рівноцінною. Забарвлення м'язової тканини було порівняно інтенсивнішим у симентальських та симентал-голштинських бугайців. Показник ніжності м'яса у чорно-рябо-голштинських помісей був на 17 % кращим, ніж у чорно-рябих чистопородних тварин, а у симентал-голштинських помісей - на 15,14 % гіршим, ніж у чистопородних симентальських. За калорійністю м'яса перевагу мають симентальські чистопородні та симентал-голштинські бугайці.

. 3. Породний фактор не вплинув на величину маси рубця, печінки та підшлункової залози бугайців. Всмоктувальна поверхня 1 см2 слизової рубця та кількість панкреатоцитів на 1 мм2 у чорно-рябо- та симентал-голштинських помісей переважала 'ці показники у чистопородних тварин обох порід. -Морфомегрнчні показники печінки чистопородних бугайців симентальської породи переважали аналогічні показники чорно-рябої.

4. Голштинізація чорно-рябої та симентальської порід не вплинула на зміну маси наднирників бугайців. Але у чорно-рябо-голштинських помісей збільшувалась кількість ядер на 1 мм“ у всіх зонах коркової та мозкової речовини. Тоді як у симентал-голштинських помісей збільшення показників структур мало місце лише в пучковій зоні кори надниркових залоз.

5. Показники структур інсуляриого апарату підшлункової залози симентал-голштинських бугайців були вищими, ніж у їх чистопородних ровесників симентальської, чорно-рябої та чорно-рябо-голштинських помісей. Голштинізація привела до підвищення маси щитовидної залози у помісних бугайців та зменшення кількості фолікулів і рівня колоїду в них.

6. За відгодівельними та забійними якостями айршир-голштинські бугайці переважали чистопородних айрширських: за середньодобовими приростами на 97 г (11%), оплаті корму на 0,95 корм.од (10,3 %), забійній масі і масі туші на 11

;r (7,1%). Симентал-айрширські та симентал-голштинські помісі за токазниками відгодівельиих якостей вірогідної річниці не лізли. В юрівняльному аспекті вищі показники відгодівельиих та забійних якостей мали :иментал-голштинські бугайці, маси внутрішніх органів - симентал-ійрширські; нижчі - айрширські чистопородні та айршир-голштинські помісі.

7. У айршир-голштшіів, в порівнянні з чистопородними айрширами, :абарвлення м'язової тканини було інтенсивнішим; у симентал-айрширських гомісей показник ніжності м'яса був на 9 % вищим, ніж у чистопородних ійрширів; за калорійністю м’яса та масою трьохреберного відрубу туші перевагу іають симентал-голштинські помісі. За водоутримуючою здатністю і юказником pH м’яса між групами вірогідної різниці не спостерігалось.

8. За морфологічними »показниками рубця переважають айрширські та йршир-голштинські бугайці, структури сітки порівняно краще були розвинені у йршир-голштинів, книжки - у айрширських чистопородних; розвиток структур ичуга характеризується специфічністю для кожної групи. В порівняльному спекті кращий розвиток структур усіх камер шлунка був у тварин молочного :апрямку продуктивності - айрширів та їх помісей з голштинами.

9. Зменшення маси печінки на 0,9 кг (19,3 %) та підшлункової залози на 31 г 14,6%) у симентал-голштинських буханців, порівняно до симентал— ґірширських, супрвводжувалось збільшенням харіометричних показників, що прияло збільшенню кількості каріоплазми на 1 мм2 в даних залозах відповідно а 23 та 18,7 %. В айрширських та шіршир-голштинськи.ч оугайців показники груктур печінки були менш суттєвими, ніж підшлункової залози.

10. В айршир-голштинських, симентал-айрширських та симентал— злштинських помісей, в порівнянні з айрширами чистопородними', постерігалось збільшення маси наднирнпків і щитовидної залози, а також ількості ядер на 1 мм2 в клубочковій, пучковій та сітчастій зонах кори і озкозій речовині надниркових залоз та кількості колоїду в щитовидній залозі." !ородні відмінності структур ендокринної часіинн підшлункової залози тварин ули менш суттєвими.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для збільшення виробництва яловичині! в молочному скотарстві і мілшення її якості рекомендується помісний молодняк, одержаний при фещуванні чорно-рябої і симентальської порід з голишшською, вирощувати і досягнення ним живої маси 450 кг в 14 - місячному віці (середньодобові зарости 950 - 1000 г).

2. Помісний молодняк, одержаний за участю айрширської породи ірзщувати для збільшення виробництва молодої яловичини і забивати в більш шньому віці - 11 місяців, за живої маси 350 кг (середньодові прирости 850 ->0 г).

З, Чистопородний молодняк чорно-рябої і симентальської порід, призначений для виробництва яловичини, інтенсивно вирощувати від народженая до досягнення живої маси не менше 450 кг в 15 - місячному віці. Молоднякут айрширської породи забезпечити інтенсивне вирощування згідно породних нормативів - досягнення живої маси 400 кг в 18-місячному віці.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Вознюк О.І. Продуктивність бугайців чорно-рябої, симентальської порід та їх помісей з голштинською породою / Збірник наукових праць

■ ВДСГІ.- Вінниця, 1999,- Вип. 5,- С. 80-84.

2. Вознюк О.І. Породні особливості структури органів травлення молодняку великої рогатої худоби / ¿Матеріали Міжнародної науково-виробничої конференції "Селекційно-генетичні та біотехнологічні

' методи консолідації новострорених порід і типів сільськогосподарських тварин" // Розведення і генетика тварин,- K.: Аграрна наука, 1999-Вип.. 31-32.- С. 28-29.

3. Вознюк О.І., Мазуренко М.О., Гуцол A.B. Якість м'яса бугайців різних

генотипів / Розведення і генетика тварин - K.: Аграрна наука, 1999-Вип.. 31-32.- С. 29-30 (Проведення дослідів на тваринах, лабораторні дослідження). -

4. Мазуренко М.О., Возшок О.І. Породні особливості будови органів травлення бугайців / Науковий вісник ЛДАВМ- Львів, 1999.- Вип. З,

. ч. 1- С. 73-74 (проведення досліджень, обробка матеріалу, написання

• статті).

5. Вознюк О.І., Скоромна О.І., Овсієнко С.М. Морфологічні особливості ендокринних залоз бугайців залежно від породи / Збірник наукових

• праць ВДСГІ,- Вінниця, 1999- Вип. 6- С. 31-36 (проведення досліджень, написання статті).

Вознюк О.І. Обґрунтування господарсько-біологічних параметрів вирощування бугайців на м'ясо в молочному скотарстві. - Рукопис.

. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва - Сумський державний аграрний університет, Суми, 2000.'

Показано, що за відгодівельними та забійними якостями чорно-рябо-голш^инські та айршир-голштинські помісі переважали їх чистопородних чорно-рябих та айрширських ровесників; симентал-аіірширські та симентал-голштинські помісі були рівнозначними; серед чистопородних тварин буганці симентальської породи переважали їх ровесників чорно-рябої та айрширської

порід. Впрошування бугайців різних генотипів при рівні годівлі, що забезпечує одержання середньодобових приростів 900 - 1000 г, сприяє одержанню яловичини із задовільними фізико-хімічними показниками її якості. Кращий розвиток усіх камер шлунка був у тварин молочного напрямку продуктивності -айрширів та їх помісей з голштннами. Зменшення маси печінки та підшлункової залози у снментал-голштинських бугайців порівняно до симеитал-айршнрських супроводжувалось збільшенням каріометричних показників в залозі на 23 та 18,7%. Голштинізація менше вплинула на зміну маси наднирників, ніж на морфогенез в окремих зонах кори і мозкової речовини помістшх тварин. Генотипові відмінності структур ендокринної частини підшлункової залози тварин були менш суттєвими.

Ключові слова: порада, помісі, генотипи, продуктивність, якість м'яса, шлунок, печінка, наднирники, підшлункова залоза, щитовидна залоза.

Возикж О.И. Обоснование хозяйствелно-бнологических параметров выращивания бычков на мясо в молочном скотоводстве. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология

производства продуктов животноводства - Сумской государственный аграрный университет, Сумы, 2000.

Исследовались продуктивность, качество мяса и состояние внутренних органов сверхремонтных бычков таких породных сочетаний: черно-пестрых чистопородных, черно-пестро-голштинских помесей. симментальских чистопородных, симментал-голштинских помесей, эйрширских чистопородных, айршир-голштйнских помесей, симментал-айрширских помесей. Уровень кормления обеспечивал получение среднесуточных приросчов900-1000 г.

Установлено, что за откормочными и убойными качествами черно-пестро-голштннские и айрщир-го.тшпшекие помеси превосходили их чистопородных черно-пестрых и пйрширских сверстников; симмептал-айрширские и симментал-голштинские помеси были равнозначными; среди чистопородных животных бычки симментальской породы превосходили их сверстников черно-пестрой и айрширской пород.

Выращнваиие бычков разных генотипов при уровне кормлении, который обеспечивает получение среднесрочных приросиж 850-1000 г. способствует получению говядины с \довлс1ворителы1ымн физико-химическими показателями её качества. За калорийностью мяса преобладает симментал-голштинскне помеси и чистопородные симменталы. Показатель нежности у чёрно-пёетро-голштинских помесей был на 17 % большим, чем у чёрио-пёсгрых чистопородных бычков. За показателями влагоудерживающей способности и pH мяса между группами достоверной разности не наблюдалось.

Лучшее развитие структур всех камер желудка было у животны молочного направления продуктивности - апрширов и их помесей голштинами, а при голштинизации чёрно-пёстрой и симментальской пород наоборот.

Уменьшение массы печени и поджелудочной железы у симмента^ голштинских бычков в сравнении с симментал-айрширскими сопровождалос увеличением кариометрических показателей на 23 и 18,7 %, морфометрически показатели печени чистопородных бычков симментальской пород! превосходили аналогичные показатели чёрно-пёстрой.

Голштинизация в меньшей степени повлияла на изменение маса надпочечников, чем на морфогенез структур отдельных зон коркового .мозгового вещества помесных животных.

■ Показатели структур инсулярного аппарата симментал-голштински бычков были большими, чем у их чистопородных симментальских сверстнико! чёрно-пёстрых и чёрно-пёстро-голштинских помесей. Голштинизация повлиял на повышение массы щитовидной железы у помесных бычков, а так же н уменьшение количества фолликулов и уровня коллоида в них.

Для увеличения производства говядины в молочно.м скотоводстве > улучшения её качества предлагается выращивать молодняк на полноценны, рационах и практиковать для получения помесного молодняка такие сочетани пород: симментальская х голштинская, айрширская х голштинская и в меньше: степени чёрно-пёстрая х голштинская. Выращивание молодняка этих сочетани: позволяет получать от каждой головы соответственно 38,13; 114,8 и 34,06 гр: прибыли в сравнении с чистопородными животными.

Ключевые слова: порода, помеси, генотипы, производительность, качеств мяса, желудок, печень, надпочечники, поджелудочная железа, щитовидна железа. .

Y'osnjuk 0.1. Foundation of economic biological parameter of steer calve rearing for meat in dairy cattle breeding. /Script/

The dissertation is being submitted for a Master's of Ag. Science degreespeciality 06.02.04,- technology of beef products output.- Summy State agraria University. Summy. 2000.

As proved, black-spot Holstein and frish Holstein crosstred steer cake surpassed their purebred black-spot and Frish mates in fattening / pinishing indicators Simmental-Frish and Simmental-Holstein crossbreeds were eguals; among purebrc calves, Simmental steer calves surpassed thei-mates of black-spot and frish breec Rearing steer calves of various genotypes on the feed rations, which guarantee 900 1000 gr. day grauth, result in obtaining meat of satisfactory physics-chemistry indice and appropriate guality. Dairy calves of Frish breed and their crossbreeds wit

Holstein calves had the best developed zentrical chambers. Reducing liver sige and pancreas in Simmental-Holstein steer calves (if compared to Simmcntal-Frish breeds) caused the increase of karyometric index in the pancreas up to 23 % and 18,7 %. Holsteinagation had a less influence on the change in the volume of suprarenal gland than on morphogenesis in different ganes of cortex and brain tissue of crossbred calves. Phonotypic distinctions in the structures of endocrine part of calve's pancreas was not essential.

Key words: breed, crossbreed (crossbred), genotipe, productivity (efficiency), meat guality, sentricle, liver, suprarenal gland (adrenal gland), pancreas, thyroid gland.