Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Морфофункцiональнi особливостi развитку залоз внутрiшньоi секрецii молодняка великоi рогатоi худоби, вирощуваного на мясо

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Морфофункцiональнi особливостi развитку залоз внутрiшньоi секрецii молодняка великоi рогатоi худоби, вирощуваного на мясо"

pro од

• ЛШЗСЬКА АХАДЕМ1Я BETEPbiHAPHOÏ МЕДОЦИНИ

На правах рукопису

БУСЕНКО Олександр Трохимэвич

М0РФ0ФУККЦ10НАЛЬН1 ОСОШШСТ! РОЗВИТЮГ ЗАЛОЗ ВНУТРШННЯ СЕКРЕЦ1Х МОЛОДНЯКА ВЕЛИКО! РОГАТОÏ ХУДЭБИ, Ш1РОЩУБАНОГО НА М"ЯСО

03.00.13 - ф131о'лог1я людини i тварин.

АВТОРЕФЕРАТ дисергац1х .та здобутгя наукоюго сгупеня доктора б!олог1чних наук

Льз!в - 1993

Робота виконана в господарств: Досл{дно1 oiaHuii м"ясного скотарства /сел. Ворзель/ 1 кафедр! технолог!i виробнкцтва молока та яловичини Украгнсьюг с1льсыгогосподарсько1 академ!*, нян! Украхнський дерказний аграрний ун:Еерситет.

0ф1ц1йн1 опоненти:

доктор ыедачних наук, професор В. С. Кононенко;

доктор 61олог1чних наук, професор Г. I. Калачнюк;

доктор б!олог!чнгос наук П. С. Лященко.

Пров!дна орган1зац!я - Днхпропетровський деркавккй

аграрний университет.

Захист в1дбудетьса " <№ " 1993 р. о /3

годинi на зас1даин1 спец1ал1эовако1 вченох рада Д .120.17.01 • при Льв1всышй акадеыи ватеринарнох ыедицини /290010, и. Льв1в-Ю, вул. Пекарська, 50/.

3 дмсертац!ею ыожна ознайэлятись в б1бл10тец! акадса1х.

Двгореферат розЮлакиЯ 1993 р.

Вчншй секрегар спец!ал!зовано1 вченох рада доцент

6. ы.'Макух

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЮГОТИ

I.I. Актуальность теаи. Основнии дхерелои одержання яловичи-ни в наш!й крахн! в нолочн! 1 цолочно-ы"ясн! породи велико}' рогатох худоби. Однак иоалявося! хх використозупгься не в повкгй ulpl, оск1льки недостатньо вивчен! законом!рност! !ндив!дуа7ьного роз-ватку о!льоькогосподарських тварин f особливо мало накопичено знань щодо фуннцИс залоз внугр!иньо2 оекрец!х в р!зн! лер!ода онтогенезу молодняка велико? рогатох худоби i вплхву гх на форау-ваиня ц"яснох продуктивном!.

Впливати на орган!зы тварин безпосередньо год|влбя та !ишши факторами зов:Ншього сэредовшца нецондлво боз знань ф!з!олог!чио1 д1яльност1 залоз внутр!шньо1 секрец!2, оск!лыш синтезован! пили гормона иояуть приокоровати або спов!льнювати ;:!м1чн! pea^uii перет-ворення р!зних речовин. Так! зн1на в кл!тинах орган!зиу наступають у тону випадку, коли до них надходять у б!льи!й або менш!й к!ль-кост! {нкрэторн! сполуки.

Адаптац!я орган!зиу го несприятлавнх уиоз зд!йсншться за до-поиогою г1похалаш>-г!поф1зарно-адреналово2 симеии. Важливш ланцю-гои у ц!Я систем! в ад0ног!поф!з, якнй переключав нервову регуля-ц!ю на го рио нальну. Адренокортикотропний гор.тан стимулш б!осингоз кортакомеро2д!в, як! Еироблявгься спонг1оцитами пучжовозс зони кори кадцирник!в.

Нин! особлива увага прид!ляатьоя питанию вивчения функц!2 наднирник!в, як! в!д!грають суттеву роль у коипенсаторно-гприсюсов-них реакц!ях ! перетворенн! вуглевод!в, б!лк!в та жир!в в орган!зы1.

Icaye тЮняй взаемозв"язок Шя корою наднирник!в та сонниками. Обидв! залозк здатн! скитезувати гораови та горцонопод!бн! речовини близьк! за х!а!чною будоЕою.

Дисергац!я а п!дсумком науково-досл!дннх роб!г по вивченню за-коном!рностей !ндяв!дуальногэ розватку с!льськогосподарсышх тварин

ч

! вярощування молодняка великоI рогатох худобл ка к"ясо, як! вино-наи1 у в! дпошднзст! з державши! планом наукових досд!дкень у 19661990 рр. у господарсгв! Досл!дко1 сханц{х н"ясеого сютарства i на кафедр! технологи вироо'шгцтва молока та яловичини Украхнськох с{льськогос!юдарсько1 академ!х, н::н! Украхксысий дсржавний аграрний ушверслтет /1й ДР 77004696, 81081581, 01.78.0 001437/.

1.2. Мета } завдання доел!даешь. Враховуючи затаиве значения залоз Енугр1шьо1 секрец!1 з обм!л! речоьин орган!зиу за форкуваан! и"яснох продуктивное!! молодняка великох рогато1 худоо'и, була поставлена мета влЕчши чорфолог!чн! та ф!з!олог!чш. особливоет! роз-витку г!поф!за, надиирк!«! в ! епл"яникЛв у зв"язку з в! ком, статтю, породниии оообливостями 'га уиоаами год!вл! тваркн.

Для виконанкя поставлено! нети вир!иувзлисъ так! завдання:

- вязкачяти активкЮгь кори каднириик!в за вм!стом у плазм! периферячнох кров! 17- ! П-окслкортикэсгеро1д!в у молодняка зэли-К01 рогаго1 худобл в р!зн! пер!ода хх гндавгдуального розвягку;

- еивчити породы! в1д.ч!нкост1 у функц!х г1поф!за, наднирнккЛв г с!м"яинк1в;

• - внявши компенсатора! модливост! залоз вку1р!шнь01 секрец!1 у молодняка велшях рогатох худоби чоряо-рябох порода, затриыаного в рост! в перыий р!к його -тлття ! гЛдданоиу повноау 18-добовому голодуванн» з наступною в!дновлавальною годгвлеи;

- визЕачити.функц!». досл!длуваних ендокринвих залоз молодняка великох рогатох худоби, вирощуваного на обмеяеких нормах цолочних корм!в та з викоркстаняям переданного режиму го.д!вл! з рягмом у

90 дн!в;

- вивчиги' "«гни г!стоструктуря досл!дкуваних ендэкриннкх залоз з иегов виявлекня явки; Шдтзкценох або зкшг.енох функц!х орган!в;

- виявкги залегенхегь и! ж аасою туш! та акгивн!стю кори наднир-иик!в за секрецгею 17- ! П-оксикортихостерохд'в.'

1.3. Наукова новизна та теоретична значения. Внерие визиачеиа актквн!сть кори наднирнлк!з у молодняка велико х рогатох худоби за бм!сюм 17-оксякор;икосгеро1д1в у плазмi перкйеркчнох кров!. Вста-новлсн! статез!, знсов! та порося: з!дм1Неост! у функци ендокркн-них залов.

ВиявлехЦ компенсаторн! ^охлчзост! доел!дауваних залоз внутр!п-ньох секрец21 з нер!оди затримапогс росту I г.озбазлення корму тва-рин прстягом 18 д!б. Ёизкачена актлвкгстъ г1поф!за, надннрниклв I с!н"яник1в у молодняка велигях рогатэх худобл чорно-рябо1 породи, цо влроцений на обмеженЫ модочнгд год!зл! з оЛкорлстзннЕ". грану-льованих комбгкорм!з I при перем!иному реним! год!зл! з ритмом у 90 днлв.

Зстакозлена злсока кореляц1я ц!з.маадн тум! та актизиЛотю кори наднирниклз. Обгрунтована економ!чна ефектлк-Исть вироцузання р!зноста?евого, полисного за молодняка, вироценого на м!н!иал1>нлх нормах молочних кори!в 1 перемпгночу ржш! год!вл!.

У результат! дослхдкекь заявлена знсока ак1Изн!оть г!поф!за, кори нгднкрнлк!в та ),:орфолог!чн! с-ыхнп в с 1м"пилках молодняка велико!: рогатох худобл у г.ерш! м!счц.1 йогз хсиття, :х компенсаторн! мок-ливост!, об"ек?иви! законом¡рносх1 знкг.ення фуикд! и 1 мояливосз! регулюзання IX дх!£ умовами год!Вл!.

1.4. Практична значения роботи га реал!3ац1я результат!в доел! да с ни я. Найб^льл влсоку активчгсть залози зкухр1Ыньох секре-Ц1Х внявляють у ранн! пер!одц поег.ембрЮналзного розъитку тзарин, кола !нтенсивно накопичуеться м"язоЕа тканина. Тому молодняк^ велико! рогатох худоби, який г-лр01дует,:зя на и"ясо, кеобх!дко створюва-ти опзимальч! умозн год1вл! з мою» отрицания б!лыи ц!кннх частин туей.

. Результат« досл!д:.онь дозволяигз пюпонузати з'лроцувшшя молодняка великих рогатох худоб;-: на и"дсо на обке&енлх я-р^ах молока

з використаннкы коиб!корм!в-стартер1в, застосування перем!нного режиму год!вл1, Ъ гакож промислового схрещування тварин Ч0рн0-ряб01, сииентальсько1 та абердкн-ангуськоз: пор!д.

Отриман! результата мозуть бути використан! у навчальному процес! та науюв!й робот! при вивченн! ф!з!олог11 та морфолог]! залоз внутр1шньо1 секрец!1 велико! рогато1 худоби.

1.5. Апробац!я роботи. Осковн! матер!али дисертац11 пов!доы-лен! та отрицали охвадення на перш!й рзспубл!каяськ!й конференц!1 "Генетика .1 селекц1я тварин",- Ккхв, 1969; науново-теоретичних конференц!ях професорсько-викладацького складу УСГА.- Кихв, 19711991; друг1й республ!канськ!й конферекц!* "Питания генетики, селек-ц!1 та гетерозису тварин".- Кихв, 1971; всесоюзна конференц!х "Теор!я 1 практика упра^ння ростом 1 розвиткоц с!льськогосподар-ських тварин", присвячзн!й 100-р!ччю в!д дня народження А.0.Мал1го-нова,- Краснодар, 1977; и!хвуз1вськ!й науков!й конференц!!, присвя-чен!й 130-р!ччю в!д дня народження М.П.Чирв!нського.- Кихв, 1978; всесоюзному симпоз!уа1 "Б!ох!и!я с^ьськогосподарських тварин 1 продовольча прох^рама".- Кихв, 1989; четвертому всесоюзному симпо-з!ун! "Обм1н л!п!д!в 1 використання зц:р!в у год!вл! с!льськогоспо-дарськкх тварин".- Суии, 1989; республ!канськ!й конференц!1 "Морфолог! чн! проблеми в тваринництв! ! взтеринар1х".- Кихв, 1991; всесоюзна науково-техн1чн!й конференц!£ "Використання гормональних преларат!в у тваринництв!".- Дубровиц!, 1991.

1.6. Публ!кац!я результата доел}дження. Результати досл!джень по тем1 дисертац!1 опубл!кован! у 30 наукоьлх працях УСГА, Дослано::' станц!! неясного скотарства УСГА, журналах "Животноводство", "3!сник с!льськогосподарськ01 науки", "Тваринництво Укра1нк", у тезах ! матер!алах всесоюзних та республ!канськюс науково-виробни-чо-теоретичних конференц!й, симпоз!ушв 1 рекомендац1ях з !нтенси-ф!кац!1 виробництва яловичини в полочному скотарсии.

1.7. Структура i обсяг роботи. Дисертац!я шкладона на 321 сто-р!нц! иапинописного тексту t зклвчаз в себе встул, оглпд л!тератури, описания умов I методик проведения иаукових досл!даень, злаишх результат!в досл!джень, ix обгрунтування , еконон!чиох оц!нки ефек-тивносг! вироцування молодняка великой рогатох худоби на м"ясо, buchobicIb, пропозиц1й виробництву, списка використаноЭ: nliepasy-

ри та додатка. Робота 1люстровзиа 71 таблицей та 29 иалюнкаыи.

Список використанох л1тератури включае 326 джорел, з них 82 на {нозешглх мовах.

1.8. На захист зиносяться так! основн! положения дисертац!!:

- зм}1ш гласи г активное?! г!поф1за, надиирнлк1в та с1м"яник1в у зв"язку з в! ко и колодняка велико! рогатох худоби, гироцуваного па «"ясо;

- статег! ! породи! в!дм!нност! в рост! ! активкост! залоз вну?р!пньох секрец!х;

- компенсаторн! иогсливост! г!поф!за, кадниршпив та с1м"пни-к!в у молодняка вели ко i рогатох худоби 4opfio~pnÖoi породи, що п!д-давався недогод!вл!, повнону голодуванню на протяз! 18 д!б з з!л.ь-

доступом до води та перем!нному ренину год!вл!;

- nie? ! фушсц!я залоз э'утршньох секроц!х в цододняка велико х рогатох худоби чорко-рпбох породи, вирощуваного на низьких нормах молока з влкорисгашшн комб!норм1з-с:гартер!в.

2. МАТЕРIАЛ ! МЕТОДИКИ Д0СЛ1Д1ЕНЬ

Експеримещалька частина роботи була виконапа в господзрств! Досл!днох сташих ц"псного скотарства /сел. Ворзэль/ Украпгськох сЬ^сысогосподарсысох а:<адзи!х протягои I966-I99I рр. Проведено 8 досл!д!з, в якях зад!яно 233 тварнн трьох пор!д: чорио-рябох, сн-ментальсысох та абердин-алгуськох /табл.1/. Для проведения досл!д-аень сформовано 25 труп. В!дб!р тзарнп у групп проводили з ураху-ванняа походаення, живох паси, отат!, Biity та iumsx показиик!в.

I. Схема проведения досл!д1в

Ей; пп;

Досл!дкуванай фактор

КЬЧЬКЮТЬ

I

_1

тварин у ¡груп

д0сл1д1 |

Уиови год!вл!

Заб{й тез

В1К, ц1- |гол1в СЯЦ1 в

I. Р1ст р!зностатевого молодняка

26

1итенс;:вне вигоцуванпя 5; 10; 15 Й> при середнцодобовах приростах, г 700-800

4 4 3

2. Рецнпрокне схрецування: а/ чорпо-рпб! х аберд/л-ангуси 44 б/ снмектали х абердин-ангуси 44

3. Лерекинний рекни год{вл! з ритыои 27 У 150 дЮ

4. Повне голодування з наступно» 18 4 в1дновлюбзльнов год!влею

5. Обцеяена шлочна год1вля з вико-ристанкям стартернах коиб1корм!в:

а/ у-розсипному I граяульовакоыу стан! 14 3

б/ у гранульовааоиу 20 2

6. Пере.ч1нний роким год{вл! з ритмом 45 3 У 20 Д1б

Усього в досл!дах 238 25

700-800 700-800

0;18

0; 18

Середньодобов! прирост;!, г

200-1200 0;5;10;15 I стара!

Позбавлення корну 2;3;14;15

протягоы 18 д!& з в!ль-нна доступом до водя

170 кг молока + комб!корм 3

160 кг аолока + гаиб1К0рц 3;15

80-120;^ вгд яорагл загалъ- 3;9;15 но1 похивност!

19

20 27

18

9 10 28

147

У досл!дзх вивчались питаккп актизност! г!поф!за, надкирник!в та 01и"яикк1в у р!зностатевогб цслодняка велпк01 рогатох худоби /бнчки I телиц!/, при роципрогеюцу схрецузалнг р:зн::х пор!д /чорио-ряба х абердин-ангуська, синентальська х абердан-ангуська/, в уыовах низького р!йня год!вл! /30% з!д корми/, поеного позбавленця корму твари.ч протяган 18 дхб, обмехекох ыолочнох год!ел! /160-170 кг цолока в молочний пер!од/ з використаыняц комбИсэрн! ь-стартсгр! в 1 переменного ре:гл;,:у год!вл! /80 I 120^ з!д норм::/ з Ь-тервалом у 90 дн!в.

Год!вля П1дд0сл!дних тзарин нориувалаоь зг!дно встановлених норм I умов досл!д!в. Облпс грубих корм!в зд!йснюзався з одних дослала* поденно, а з ¡нплх - по а;одекадн!й контрольна годгзлЬ Згодовування концеитрозаиих кори!в ! ¡Лиералыих покорно к врахо-вувалось цоденно.

Званування тварик проводами цомЮячно ! по зак!кченню певних пер!0Д1В досл!ду. Молодняк утрииували в ¡я1тках : на привези

Вярощували тварин до 15-18-и!сячного з!ку. Заб!Я'проводили з !нтервалом у 3,5,6 ! 18 «¡оящв. 3 коянох групп забивали по 2,3,4 голови. За порЮд експериментальних досл!даень забито та анатомо-вано 147 Г0Л1В молодняка великох рогатох худоби. П!сля забои тварин вид:ляли 'с!и"яниш!, надниряики та г!поф]3 ! зваяували ix.

Активнлсть кори наднирки1{!в визначали за вм1 стом 17-оксикорти-костерохд!в у плазм! перяферичнох кров! п!ддосл!дних тварин методом !1.И.$1&е1гС,£. РоЫ^ЛЭЪЬ/ в модаф!кац!1 М.О.Юдаева, Ю.О.Панкова /1958/ 1 П-оксикортш{остеро1д!в флюорэыегрячнии методой,' запропоно-вашш Д.П.Резшченко /1975/, О.Г.Резнпсови« /1980/.

3 л!них наднирникГв та с1>!"яник1в ]з середини органов вир1зали аматочки тканшш, а г!поф!з розр!зали по до вник! ! ф!ксували в 10$ розчин! формал!ну протягоы 24 годан. Потгм зраэки проводили у спир-Т1 р!знох концентрацИ, хлороформ!, хлороформ: з парафином, а п!сля

проводки в параф!ni з добавкою Ъ% воску робили заливку.

Зр!зи г!поф!за депараф!нували, обробляли сулею-формо лом протягоы 15 хвилин, спол!скуваян водою, обробляли 70% спиртом з йодоц, зиову спол I скув'али водою i фарбували альц1шювкы син1ц-Шиф-Оранж "I" за A/- Nit(p /lt- /i960/ для виявлення сокатогропних, гонадогропишс 1 тиреотропиих тип! в кл1тин передяьо'г частки г!поф!за. На препаратах вивчали форми юх1тин, ïx грануляц!ю, здатн!сть до фар-бування, а та ко к вии!рювали д1аметр ядер для визначення ïx oo'"euy.

Препарат» наднирнккгв i с!и"яник!в фарбували гематоксил!н-еозикои. У наднирниках вивчали вэрюву речоЕЯну та ïï зони: клу-ббчкову, пучкову та с!тчасту. У пучков!!! aoiii окуляр-аМсроиетрои

о

вим!рюзали д!аметр ядер кл!тин, а к!льк1сть ïx на I шд визначали за Д0П01ЮГ0Ю окулярнох с!ткн при зб1льшенн! ок. 7хх2,5, об. 40. Об"ем ядер вираховували за формулами, запропонованими Якоб! /Автан-дглов Г.Г., 1973/. У сш"яшп:ах вивчали сперматогенез, роз вито к Ытерсшц!алыщх кл!тин ! виы!р»вали д!аметр звивисгих с!м"язшх канальц!в.

Отрицал! результата корфологЁчних, ф!з!олог!чних та г!столог!ч-них досл!дкень обробляли методом BapiaulttHoï статистики /Плох!н-ський М.О., 1961; Ыеркур"ева 6.К., 1964/ з вииэристанняц ulicpoкалькулятора i.fK-61 i розроблених. до нього програм. В1рог!дн!сгь отри-цаних даних визначали за Стюдентом-Ф!шерои при трьох р!внях в!ро-г!дносг! Р з 0,95, Р = 0,99, Р = 0,999. Для позначення р!вня !мо-в!ркосг! / Р / icpnтор!хв в!рог1дност! р!зниц! /td/ У таблицях прий-ндт! позначення: я/ PC 0,05; хх/ Р<0,01; зею»/ PC 0,001.

3. РЕЗУЛЬТАТЫ Д)СЛ|ДКЕНЬ

3.1. Активн!сть г!поф!за та наднирник!в у бичк!в ! телиць, вирощуваних на ы"нсо

Шддосл!дн! тварики вирощувались до 15-м!сячного в!ку. Бички

в середньоцу на голову спожили 2179,5 кориових одиниць ! 253,4 кг перегравного протехну, а телиц! в!дпов!дно 1937,1 1 246,4. Тварин забивали у в!ц! 5,10 ! 15 и!сяц!в. Бички 5-м!Сячного В1ку перевер-иували одновпгавих телиць за ¡¡швов иасою на 4, масов туи! на 8,1 кг та чистою иасою т!ла на 5,8 кг /табл.2/. Бички 10-м!сячного мали тенденц!ю до в!рог!дного зб1лыиення киво1 маек та маси туи!, а в 15 н!сяц1в вони перазераували телиць за такини показникачн на 67,5 ! 50,5 кг.

Аналог!чн! зм1ни ваявлеш ! в досл!дауваниг залозах внутр!и-ньох секроц!х. Бички мали децо б!лылу .часу г!поф!за та наднирник!в у пор!внянн! з теляцяаи. Однак у 5-к!сячко«у в! ц! за иасою гIпофI-за р!зниц{ найно не спостер!галось, а за иасою наднирни^в установлена в!рог!дн!сть /Р-С0,05/.

На корпеть бичгпв у 10-ы!сячноцу з1ц! з!дзначена тенденцгя до в!рог!дцо1 р!зниц! за иасою г!поф!за /Р< 0,1/, а наднирники у бичклв були на 1,15 г б!льш!, н!к так! у телиць.

У 15-а!сячноиу в!ц{ пк чолоз!ч!, так ! к!ноч! особина мали практично одинакову иасу.Г1Поф!за, а наднирники у бичк!в перевер-ыували хх у телиць на таку г. величину, як ! у тварин Ю-Шсячного в!ку.

Одним з морфолог!чних поназншив, як! харакгеризують розвиток ендокринких залоз, в к!льк!огь хх ткакини в розрахунку на 100 кг чисто1 ыаси т!ла. У тварин обох статей була схода залыисть тканин г!поф1за ! наднирник!в, за виняткои перегаги бичкхв у 5-и!сячшну

За морфолог!чними показнпкаш моана лиие частково судити про активн!сть залоз внутр!кньо1 секреци. 3!рог!дкиа показником II в ргвэнь 17-окси1гартикостеро1Д!в у плазы! периферичнох кроз!.

Бички 5-Шсячного вгку за активн!ст:о коря наднирникхв перева-жлли телиць /Р<0,05/. У розрахунку на 100 кг чистох маси тыа

2. Maca ендокрикних залоз i концентрац!я 17-оксикортикос1еро1д!в у бичк!в i телиць

Гру-па f |М1сящв i ;К;;ва маса ¡тварин, кг 1 ! Г!поф!з, ¡' г ; ! Наднирники, г 1?-0ксяк0ртик0стер01ди, ыкг%

у плазм! кров! !на I г тка-!нини наднир-|ник!в на 100 кг чис !ioï маси т!ла

I 5 149,0+3,60 I,08±0,04 7,33+0,44 ■4,47+0,17* 0,61±0,04 3,73+0,03

П. 5 145,0±7,64 1,02+0,02 5,72±0,36 3,62±0,23 0,64±0,09 3,20±0,30

I ю. 274,0±12,49 1,70 ¿O,09 10,49^0,73 3,84+0,17 0,29+0,08 1,67+0,12

п 10 243,7+4,91 1,39+0,10 9,34+0,48 3,33+0,52 0,30+0,12 1,66+0,24

I . 15 418,0 1,99 13,50 2,95 0,23 0,85

'П 15 350,5 1,97 12,35 2,62 0,21 0,91

вони кали на 0,53 б1льпв 17-окспкор?шсостерэхд1В. Кора над-HiipHHKiB у них була тонкою на 132,6 и к«, об"еи ядер пучка во ï гони

X о

на 11,8 мкм б!льпин, а р!зниця за к!льк1сгд ядер на I склада-ла 179,7 одиниць.

У тварии 10-м!слчного в1ку з!рог!дна р!зшшд за товщиноа кори наднирникЛв, осэбг.иво пучкозох i с!тчасто1 зон, була вищоа на ico— ристь тслиць /?< 0,05/. Посилепи.1 розвяток Ti с.Лд пояснит б!лъа ранн!а статевяа дозр!ванппм. ?1знлця за об"еиоа ядер пучковох зона

о X

кори надзирник!з га ïx к!льк!сгю на I иьг складала 9,5 шш i 207,3 одиниць на користь гелнць.

3 3iK0îî р!зкнця в ! терец»! кори надниринк!в тгарин plsuoï стат! була позначною. Як у чолов!члх, гаге i в кIночах особиц з!дзначе-ко Bilioso знмнення активност! корн наднирник!в i, як наел!док, к}льносг! 17-оксикортикостерохд1в у розрахунку па I г тканини над-ниршпЛв i на 100 кг чнегох ыаси т!да. У бичк!в 10-.м!сячного 3iку ¡нкрецгя гормона знязилась ка 0,91, а в 15 и!сяц!з - на 0,88 икг/5, ход! як у теяиць з!дпов!дш> на 0,29 i 0,71 Miofs.

У 0U4KÍ3 15-м1сячного в!ку в пор!впянн1 э хзлицнми кора над-нирншЦв була ювща на 116,4 ыки, а клубочкова зона - на 60 мкм. Очевидно, у чолов!чих особип б!льа !агенсивио проходив водно-соля-пий обм!н.

У телиць актива!егь кори наднирпик1в знижувалась у менп!й м!-p!, н!к у бичк!в, хоча останн! i мали б!льи високу активп!сть залоги, що üoro буги пов"язане з п!движении оба!кои речовин у чолов!т::; особкн.

M i к biííctou 17-оксикорт:псостерохд!з плазми кров! п!ддосл!дшгх твьрин i ¡ласою тут! виявлена висока кореляц!я /2 = 0,6-1,0/. 1з зб!льшенням паси т!ла i карощуванняа м"язовох тканини глякокорги-кохдна актива!сть тора наднирник!в зшшувалась. Про це св!дчили-{ показники конценграц!х 17-оксикортнкосгеро1д!в у розрахунку на I г тканини наднирник! в i на 100 кг чистох ыаси И.ла. В1домо, що глюко-

кортикохда 1нг1б1рують викорлстання глюкоэи та посилюать розпад б!лк1в у перифе1>ичних тканях.

3.2. Функц!я ендокринних залоз в уиовах реципрокного схре-щуванпя тварин чорно-рябог та абердин-ангуськох пор!д

Сформовано 4 групи п!ддосл!деого молодняка: I - чистэпородн! чорно-ркб!, П - пом1с! /(Гчорно-ряба х £ абердин-аягуська/, Ш - по-м1с1 / ¿"'абердин-ангуська х £ чорно-ряба/, 1У - чисхопородн! абердин-акгуси. Для внрощуванкя бичк!в I трупа протягом 18 м1сяц!в в серед-ньому на голову витрачено 3123,5 кзрмовкх одиниць { 365,1 ¡сг перетравного протехну, а таран П,Ш та 1У труп в1дпов1део 2993,4 ! 349,3; 3071,9 1 358,6; 2991,4 1 351,6.

Серед новонароджених телят перэвагу за живою масою та маеою туа! мали бачки чорно-рябох породи ! значно 1М поступались за цшш показниками тварини абердин-ангуськох породи. АналоПчна посл!дов-нЮть слостер!галась ! у тварин 18-м!сячного в!ку. Пом1сн! бищш П ! Ш труп за айвою масою дещо поступались тваринам чорно-рябох порода /табл.3/.

Новонародаен! телята чорно-рябох породи мали перевагу за масою наднирник!в ! с1м"янак!в у пор!внянн! з пом!снима тваринами та абердан-ангусаии. Р1зниця ж за масою г!поф!за складала лиые 0,040,12 г. иднак у розрахунку на 100 кг чисто!£ маси т!ла б1льше припадало тканини ендокринних залоз у чистопородних абердин-ангус!в та поы1Сних бичк!в. Це, мабуть, зв"язане !з скоростигл!стю тварин м"ясш1х пор!д та IX пом!сей.

7 бичк!в 18-м{сячкого в!ку зменшялась к!льк1сть тканини ендокринних залоз у розрахунку на 100 кг чисто? маси т!ла в 3,2 раза ! була подобна, за винятком наднирник1в I с!а:"яннк1в тварин П групи, де за с1м"яниками одержана перевага на 16,3 , аза наднирниками виявлена в!рог!дна р}зниця /Р<0,05/. Бачки П групи малк перевагу 1 за иасою цих орган!в. За масою г!поф1за тварини Ы та 1У груп

3. Maca залоз Buyipi¡ain>oí ceapoi;iï i piBeii-Ь 17-оксикоргикостеро1д1в у п1ддосл!дних бите{в

! i Гру4 па ! ! Еива iMaca 0H4KÍ в, кг } rino®i3, i v i i Шэошнрники, ! г 1 i ■г- —..... - т ! Ciu";îH'.îïœ, ! ! г ! i ! ! ! 17-оксш;ортикостеро1ДИ. шач? у плазы1 ¡на I г |на ICO кг чис-кро в i икаик;: кад-j-Tûï аеси Т[ла 'jUnpHUKiB i

НОЕОНарОДЖЗК!

I 42,3 0,43 2,62 6,33 8,88 3,37 23,06

П 27,5 0,38 2,60 5,19 9,10 3,50 36,63

И ' 29,3 0,50 2,25 5,37 8,01 3,63 31,41

1У 23,3 0,44 2,25 4,96 7,96 3,57 36,15

18- -mí сячн!

I 496,3±16,18 2,06+0,04 15,03+0,09 482,30 +23,07 3,21+0,40 0,22+0,03 0,74¿0,08

п 491,0+3,61 1,94+0,20 17,02+0,45х 523.20+28,93 4,09+0,28 0,24+0,02 0,99+0,06

ы 436,0+9,54 1,73+0,04^ 15,86+1,33 460,47+38,20 4,26+0,24 0,27+0,02 I,00±0,05

1У 429,0±II,68S 1,54±0,01К-НЙ 14,45+1,71й 413,87+38,76 3,90+0,19 0,28±0,05 1,03+0,03

поступалися блчкаи I групи /Р< 0,01; Р< 0,001/.

У новонародкених телят г!поф!з був повк1Стю сформований 1 функ-щональко зр!лий. У передН1й'часщ1 Кого винвлеш всГтшга клЛик, але бхльие було гонадотроп!в, цитоплазма яких була гусю наповнена секреюрзаши гранулами. В!доио,.цо гонадотропи активувть гнтерсти-ц1альну тканину сШ"яеик!в.

Значаа к1льк1с1ь виявлена \ сомаготроп1в, .як* синтезують гормон росту. Тиреотропних клтш в аденог1поф131 новонародаенкх вяя-вллось иенше, але вони були акхиЕними 1 хх цитоплазма була ицльно наповиена секреторни^д гранулами.

Величина ядер е одшш з показник!з активност! кл!тин. Перевагу за IX розм!рааи ыали ацкдоф!ли I фол!кулотропи, а в!рог!дну розницы - лмгеотропи ! тиреотропи аденог!поф!за бмчк1в абердин-ангуськох породи I поьпсних тварик И груга: /Р<0,05/. У телят 1У групи бЬть-инсть кл!тин аденог1поф1за ¿находились у стад!1 високос функц!о-налькох активности

У передн!й частц1 г1П0ф1за бичк^в 18-ц!.сячного в!ку в!дзначена б!ль'л висока функц!ональка актива!сть базоф!льннх кл!тин, як1 зи-робляють ниреозропний г гонадотропний гор:.:онн. Щ кл1тини були розтаыовал! по вси* передней частц!, особливо IX скупченкя в!дзна-чено в центральна та туберальн!й часткнах залози.

В аденог!поф1з1 шппсних 5пчк!в у пор!внпнн! з тасмпородними абердин-ангуоаыи виявлено б!ль:де функц!ональао зрьчих кл!тан.

Д1яльн!сть кори надниршпив знаходнлась у прямIП залежносп в! д активност! аденоггпоф!за. Но во народней! бкчки пали ьисоку гор-мональну активн1сть кори наднирни:с!з, тому ;:;о в рашпй псстнат&чь-1Шй период IX гормони ввдграють суттеву роль у пристосовнз-кгмпене:'.-ториих реакц!ях орган!зну. Переьагу мали залози телят чорно-рнбох породи га по;,:!с:е П групи, ш>! одержан! ка матеглнськ!:' основ! абердин-ангуськох породи /табл.5/. ' -

. У ôh'.'kIb 1У групп р!Еекь 1?-оксикортикостер01Д1в у плазм! кро-bî був in:кчии ка 0,92 цкг.З, а в розрахунку на I г тканини надккрни-KiB га на 100 :сг чястох маем т}ла був на 0,20 i 13,09 мкг;1> вивда, His у телят чорко-рябох породи. Ядра кл!тин пушэвох зони лсри над-нирниклв абердин-ангусiв В1др!знялись б1лытш розм1ром i мали об"еи 61,7 ик.53 /у телят чорно-рябох породи - 48,7 мкм3/- Це сз1дчлть про те, цо кора яадниршпав телят абердин-ангусiв функц!онувала з зисо-коа напруго».

У П1ддссл1дних тварин 18-.\цсячного Biicy iKKpeiiiя 17-оксикпрти-К0стер01д!з знизялась, але суттезох pi3Himi Mis групами не В1дзна-чено, хоча в лом{сних ТЕарлз актившств гари надкирникгз була дещо вищою. Про звияення шкреторнох д1яльност! залоги з si ком св{дтать дай! концентращх 17-окс;;кортикостерохд13 у розрахунку на I г ака-кини надш1рч:ппв за на 100 га1 чистох маел Т1ла тварин. У бичкхз 18-М1Сячного Biicy змеипгилась к1льк!сть гормону в розрахунку на I г ткашши наднирник!в у 7 раз1В, а на 1.00 кг чистох маси т:ла у 16,9 pa3i3 у поpiвнянн! з таккл: показниками новонародкених. БЬльш напружено функц!онували кадкирники лом!сних тварин, в яких на 100 кг чистох иаси rhia припадало на 0,25-0,26 мкг$ гормону больше, alx у чорно-рябих чистолородних.

Mis масою iyoi та piBHea 17-онсикоргикостерохд1в у плазм1 кров: тварин 11 групи виявлена середня /2 = 0,6/, а в молодняка 1,13 та 1У груп висока корелящя /2-= 0,8-1,0/.

ncMicHi бички П та Ш груп не досягли живох маси чорно-рябих ровесников. 0дн1ею з причин е те, цо кортикостерохди володпэть ка-таболхчною д1ею по в!дкоыеншо до синтезу б!лка в ц"язах i стиму-ле.-зть формування жировэх ткани ни.

Сгм"янш;и Еовонарэдлених телят мали горно розвинуп 1нтерсти-щаяьн! :л1тнни, якг розмицувались '¿гк С1м"яниаи канальцями, п!д оболонкоа яких розташовувались сперматогон!! та гаптян;! Сзргол{.

Внутр!шня частина о1и"яного канальця бра заковнена сертол!евим синтищеы.

У с1м"яш1ках 18-м!сячких бичк!в ус!х труп активно проходив сперматогенез. У с!м"яних канальцях ч!ткэ спостер!гались спермато-гон11, спермьтоциди ! опермат!да, а блиаче до просв!ту - сфорыова-Н1 опери!1. Пром!ЕКи м!х канальцами були заповнен! пухкою сполуч-ною тканиною. Серед 11 кл!тин спостер!гались групи ¡нтерстицгаль-них ендокриноцит!в, як1 в!др1знялись б!лышш розмгрои ядра. Вони знаходшшсь у стад!х високох активно ох I.

У пом!сних тварин 11 ! 1!1 труп не виявлено р!зниц! в сперматогс нез!, але д!аметр с1м"яних канальц!в бичк!в П групи Сув бгльший н£ 3,2 инк, Н1Е у IX роиэснчк!в з контрольно! групп. У чистопородких аберднн-ангус!в величина с1м"яних канальц!в була под1бна з такими пои!сних бичкЛв П групи. Очевидно, тварини м"ясних пор1д ! пом1с1, як! отрпман! на материнський основ! абердин-ангус!в, ма:оть б!льш розвинен! с!м"ян! канальц!.

3.3. Д!яльн1С7-ь ендокринних орган!в в умовах реципрокного схрещування тварин симентальсько1 та абердин-ангуськох пор!д.

Прл зашЦдненн! симентальських I абердин-ангусысих телиць с!м"ям пл!дник!в вих!дних пор!д отриыан! нацадки, як! були рэздЬт н! на 4 групи: I - чистопородн! симентали, П - пом!с! ¡<?симекгал: сыса х £ абердкн-ангуська/, !П - пом!С1 !<?абердин-ангуська х^сп-ментальська/, 1У - чистопородн! абердин-ангуои.

На вирощуваяня бичк!в I групи до 18-м!сячного в!ку в середнь му на голову було витрачено 2864,3 .ко рмових одиницх ! 319,4 кг пе ретравного протег/у, а П,Ш та 1У в!дпоб!днэ 2900,3 ! 324,3; 2998, ! 335,3; 3151,6 ! 348,3.

Жива маса тварин е одним з показник!в ы"ясност!. У ТЗ-мгсяч-ному В1 ц1 перевагу за живою масою та масою тунг ¡.шли тварини й гр

пи, як! отриман! на материнськ!й основ! симентальськох породи

/табл. V-

За масою г!поф!за пом!си! бичка не розр!знялись и1х собою, але р2зниця в поргвняшп з сииенталами складала 0,54-0,55 г на користь останн1Х. Гварини П групп мали перевагу за иасо» наднирни-к!в 1 переверыували масу аналог!чних орган!в сииентал!в на 1,41 ! абердин-ангус!в на 2,52 г. Перевага за'масою с!м"яник)в була в бичк!в симентальськох породи.

Тварини,'як! мали б!льшу ц&су г!поф1за ! иадаирник!з, перевер-шували свохх ровесник!в ! за н!льк!стп тканини цих орган!в у роз-рахунку на 100 кг чисто* маси т!ла. С1м;'яники в абердин-ангус!в мали бглыиу питому вагу по в!дноаенкю до маси.т!ла, тому в них па 100 кг маси т!ла приходилось б!льые тканини на 23,3 г.

У пом!сних бичь:1в П та Ш груп гоПтини аден0Г1П0ф!за мали б!льи !нтексивне забарвлення, хх цитоплазма мЛзгила б!лыие секре-торних гранул, особливо це взносилось до гоиадотроп!в та тиреотро-п!з. Вони мали перевагу за об"емом ядер на 10 мки? У тварин Ш групп об"ем ядер соматотроп!в окладав 37,6 ыкм? Цей тип кл!тйн виробляе горной росту, продукц!я якого з -в!ком знижуеться В1ДПОВ1ДНО з! зм!-ною {нтенсивност! росту тварин. Ю.Н.Шамберев /1982/ висловив при-пущення, що соматотропний гормон у тварин 18-^!с:ячного в!ку вже не в!д!грае суттеЕ01 рол! в анабол!чних процесах. 1нтенсивному росту пом!сних бичкгв мабуть сприяла актив!зац!я гормонами аденог!поф!за функц!й щи то видно I Гсватевих залоз. Вони перевершували чистопо роднях тварин за об"емои ядер тиреотроп!в на 10,01 I 23,11 мкм? У цитоплазм! цих ил!тин виявлено п!двищенв скупчення секреюрних гранул ! добру здатн!сть до' т!нктор!альних властивостей.

Найнижча активН1Сть кори наднирник!в в1дзначена у тварин абер-дин-ангуськох породи /табл.4/. Можливо це пов"язане з тим, що м"яс-н! породи худоби скоростигл!и! I зак!нчують р!ст у б1льш ратному

4. .Часа ендокринних залоз { bmíct Г7-оксикортнкостеро:Шв у гиддоелгдних

тварин 18-М1Сячного впеу

¡ 1 Гру+ ¿ива маса па j б::ч;с(в, кг 1 i Пяо'1йз, i г i ■ i ¡Надкирникя, i г i i CfU"HHllKHi г i 17-оксккортико стероида, мкг% i у плазм! Ina Ir !на 100 кг о ¡ кровi ¡тканини ¡чисто! ма-: ¡наднирни- ! си т!ла i !;:iB !

I ¿28,7+56,21 2,70+0,18 16,51+1,62 633,33+63,60 4.0I±0,23 0,24+0,01 0,86+0,03

П 520,3+30,33 2,16±0,09 17,91+1,07 467,33±28,53 3,10+0,27 0,I7±0,Û2X'0,7I±0,06

111 597,7111,83 2,15+0,04* 15,7?±0,89 588,33+56,59 3,00iP,15* 0,I9±0,09ri 0,58+0,02**

п ■ , '+59,0 1,94 15,39 570,00 2,85 0,19 0,72

в!ц!.

У пом!сних бичкхв '¿1 групи в розрахунку на 100 мл плазма кроз!, I г тканини наднирник!з та на 100 кг чистох масл т!ла, а у тварин П групи - на I г тканини надн:;рник!в отримано в!рог!дне зникення гликокортикохднохфункцГх кори зад;шрник1в. Товщина пучково1 та С1тчастох зон кори наднирнитав гварлн ¡2 групп складала 1911,7+ 147,9 мкм, о5"ем ядер 82,21-6,0 мки3, год! я:: у 0'нчя!в П г I груп в!дноз{дно 2490,0±22,1 I 79,7+11,5; 2273,8+263,3 1 62,1±5,6. Неви-сокий р!вень кортккостерохд1В у плазм! кроз! лоа1сних тварин не спов!льнюваз синтезу б!лка з м"язеь!й тканин!, тому вони {нтенсив-но росли I за нивою масою та масою туи! перевершувала 0'ачк!в вих!д-них пор!д.

У розвитку с!м"якик!в бич:с!з п^ддосл!дних груп не заявлено по-м!тнох р'зниц!. Д!анетр с1м"я:шх канальц!в у тварин I групи складаз 245,6+12,3, П - 228,8+4,0, И - 252,4+4,4 I 1У - 258,1 мкм.

3.4. Активн!сть залез внугр!ыньох секрец!х бичк1В, затриманих у рост; г р!зн! лзрходи хх нигтя

Для проведения досл!ду вШбрано 27 новонародаенах бичк!в чор-но-рябох породи, яких розд!ллли-на 3 групи: I - контрольна, П та Ш -досл!дн!. Тварини I групп В1Д народкеняя до досягнення 15-м!сячно-го в!ку забезпечувались кормами у в!дпов!дноот1 з {снуючими нормами, що розрахованг на одерзания середньодобових прирост!в 800-1000 г

Бичкк П групи з!д народязннп до 5-м!сячного з!ку знаходались на низькому р!вн! год!вд!, який був розраховааиЯ на одержання середньодобових прирост!з 200-250 г. Тварини И групи до 5-м!сячно-го в:ку годувалась так як бачки I групи, а в!д 5 до 10 м!сяц!в були переведен! на низький р!вень год1Вл{.

Тварини доелIднях груп друго1 з 5-, а третьох з Ю-м!сячного в'ку забезпечувались годгвлею досхочу з тик, щоо до к!нця вироау-вання вони отримали гаку само к!лькгсть корм!в, як ! о'ичкп I групи

у в1ц! 15 м!сяц!в. На вирощувакня тварин I групи в середньому на голову витрачЬно 2321,7 корыознх одиниць ! 284,4 кг перетраЕного проте-сну, а П та Ш в!дпов!дно 2508,3 1 310,1; 2167,1 ! 273,1.

Бички П групи в 5-М1Сячному в}Ц1 за нивою масою та масою туш! поступались тваринам I групи на 102,7 I 60,2 кг /Р< 0,01; Р< 0,001/ Статистично в1рог!дна р!зниця у них спостер!галась ! п|сля 5 м!ся-ц!в IX год!вл! досхочу /табл.5/. Недогод!вля бичк!в Ш групи з 5 до 10 м!сяц!в такон негативно вплинула на жизу ыасу та масу туш! /Р< 0,01/. Тварини П групи досягли маси <5ичк!в I групи 15-и!сячно-го в1ку на 86, а Ш на 42 дн! п!зн!ые.

¡ПроПдне зникення маси досл!джуваних залоз отримане у бичк!в, як! недогодовувались в!д народаення до 5-м!сячного в!ку /Р<0,05; Р< 0,01/, а недогод!6ля в!д 5 до 10 м!сяц!в у б!лыи!й м!р1 в!дби-лась на мас1 с!м"яник!в /Р<0,01/. АналоПчне зникення в!дбулося ! к!лькост! тканини залоз внутр!иньо1 секрец!! в розрахунку на 100 кг чист01 маси т!ла.

У тварин П трупа, як! недогодовувались В1Д народаення до 5 м!-сяц!в, цитоплазма кл!тин аденог!поф!за мала менш яскраве з&барвлен-ня, не ч!тко виражену грануляц!ю ! меншй об"ем ядер соаатотроп|в /Р< 0,05/. Недогод!вля бичк!в 'Л групи в!д 6 до .10 м!сяц!в у мент!й ыхр! выинула на функц!ю кл!тин передньог частк'л г!поф!за. У бич-к!в досл!дних груп, як! п!сля голодування вирощувались на достатн!й год!вл!, т!нктор!альн! ьластивост! ! грануляция кл!тин були ч!тко виражен!, але за об"емом ядер вони поступались контролю. .

Визначення д!яльност! та резервних иохлизостей корк наднирни-к!в е одним з ваяливих напряш<!в у розробц! метод!в регулювання обм!нних процес!в в орган!зм!. Недогод!влн бичк!в П групи в!д на-родкення до 5-м!сячного в!ку була насл!дком зниязння глюкокорти- , ко!сдно1 функц!!с.кори наднирник!в на 1,81 мкг/о, Виявлено такоу. В!ро-г!дне зникення товщини пучково! та с!тчаст01 зон на 258,4 мкм. Об"е

5. 11 ас а ендохринних арган!в I кокцзнтрац!я 17-оксикортикосгеро1д1в у П1ддосл:дки бпчкгв

\

"РУта ■21 К, СЯЦ1В -ДН1В 1 1 ! ! ! 1 1 1?-0К0ИК0рТ!1К0СТерС11ДЯ, икг%

! ЗКива мае а | твариц, кг 1 | Ппоф1з, Шаднирники г ! г ! | | С1м"яники, г у плазмх 1фОВ1 ¡на I г тка|на 100 кг ¡никл над- ¡чисто! ца-|нирник!в |си т1ла

I Новона-родженг . 5 35,3±3,71 166,7+11,79 0,50+0,06 2,60+0,43 1,34+3,10 8,21+0,78 5,24+0,35 53,56+7,31 10,67+2,67 6,05+0,77 4,3410,74 0,73+0,02 31,27+3,15 4,51+0,35

II 5 64,0±3,21кк 0,64±0,01к"4,1210,53й 15,13+1,28** 4,2410,34 1,0910,23 9, '1311,47-

I 10 323,3+12,20 1,58+0,15 13,41+1,80 335,4+36,32 5,06+0,66 0,3910,06 1,9210,32

П 10 212,7+4,70&: 1,42+0,7 9,29+0,45 167,8+2,50:" 3,99+0,56 0,43+0,04 2,3610,33

ш 10 205,0+11, Зб®* 1,32+0,07 8,55+0,17 208,23+19,42й 3,68+0,68 0,4310,07 2,3810,36

I 15 435,0+9,07 1,81+0,41 15,58+1,82 448,51+14,07 3,74+0,39 0,25+0,05 1,01+0,10

п 17 - 26 443,7+7,69 2,28+0,08 18,13+0,47 422,28+39,44 2,3610,41 0,13+0,02 0,6210,10

111 16 - 12 438,7111,89 2,36+0,14 15,71+1,08 446,77+34,91 2,22+0,42 0,15+0,03 ' 0,61+0,13

ядер кл!тин пучкозох зоки поступався контролю на 14,6 шса;

Год!вля дбсхочу цих тварин протягом наступних 5 И1сяц!в не сприяла Щдвшцонню активност! залози. Очевидно, в!ковий фактор впливае 0*{льае на 1 икроюрну функц!» кори каднирнчк!в, н!к р!вень год!вл!. За товарной пучково5 та с!тчастох зон 5 об"ему ядер вони поступались на 52,1 ыкм I 11,6 икм5 контролю.

Кора наднирш!к1в тварин И групи Ю-н!сячного ь!ку за 5 м!ся-ц1в низького р!еня год1вл1 в мени!й м!р! зкияувала свою хнкретор-ну д!яльн!сть /на 1,38 мкг#/. Пучкова ! сгтчаста зони наднирник!в цих бичк!в поступалися контролю всього лише на 69,7 мки, а за об"еиоц ядер - 1,2 нки?

У тварин П та 111 труп 'у пергода недогод!вл! в розрахунку на I г ткакини наднирник'в 1 на 100 кг чксто1 каси т!ла припадало бхлыяе 1?-оксикортикостеро1Д1В, особливо в 5-м!сячноиу з!ци Це е яскравим сшдченняи регкц!! кори наднирник!в на фактор зовн!ш-нього середовшда. Год!влп досхочу бичк!з досл!дних груп п!сля пер!о-д!в недогод!вл! не сприяла повному в!даэвленна 1нкреторнох функ-ц!1 кори наднирник!в.

У ЕОЕОнародкених бичк!в ы!з р1внем 17-0ксик0ртикэстер01д!в у плазы! кров! 1 насою туш! виявлена мала корелящя /"5- = 0,3/, тод! як в!д5 до 10 ы1сяц!в киттн тварин - висока /2 = 0,8-1,0/. У бич-к!в, як! недогодовувались у р!зн! перЮди першого року IX жкттк сп!вв1дносна ц{нлив!сть була никчою /2 = 0,3-0,7/.

Негативно вхдбився кизышй р1вень год1зл1 тварин 1 на функ-ц!х с!ы"яник!в. У бичк!в II та И груп, як! недогсдозузались у р13Н1 перЮди першого року !х литгя, у с!ы"яни1ах спостер!гались атроф!ч-н! зм!нл, особливо в пер!од в1д народнення. до 5 мЮящв. По г!сто-структур! вони нагадували сН:"яники б!льш молодих тварин. Низький р1венъ год1вл! бичк!в в!д 6 до 10 а:сяц1в викликав дегенеративн! зьшш переважно в с1м"яних канальцях. Це зиракалося в поручены!

сперматогенезу, особливо на остакн!й стад!2 формування сперм!1з. С!м"ян! какальц! с{м"пшш!з тварии, ес! були п!ддал! голодуванню, мали мениий д!аиетр / Р< 0,01; Р< 0,05/. В1домо, що !х розм!р з!с-но зв"язаЕИй э фупкд!вю органу.

Год!вля досхочу бичк!в досл!дннх груп п!сля пер!од!в хх недо-год!вл! справляла позитивная вплив на в!дновлення сперматогенезу ! кращий розвиток НиерстицЬалъьих нл!гин. Р1зниця за д!аь:етром с!м"я-них канальц!в складала лише 2,4-0,9 мк.ч.

3.5. Функцгя ендокришшх залоз в умовах повного голодування тварин

Для з"ясузанкя питания функц!х залоз вну1р!шньох секреци в пер!оди повного голодування був проведений доел!д. Вгд!брало 25 бичк!в чорно-рябох породи, яких розд!лили на 4 групп: I - контрольна, П,И ! 1У - досл!дн!.

Тварини I групи вирощувались на безперервно !нтенсивн!й год!в-л!. Бичяи П групи у в!ц! 2 ! 14 м!сяц!в повн!стю избавлялись корму протягом 1В Д1б з необмеженим доступом до води. Тварини Ш групи п!сля перЮд^в голодування в 2 1 14 м!сяц!в отркмували корми про-тягом 18 д!б. Бички 1У групи були позбавлен! корм!в у 2-м!сячному в!ц!, п!сля чого вирощувались до 14 м!сяц!в на гнтенсивному р!вн! год!ал!.

Бички П групи, як! не отримували корм п!сля 2 м!сяц!в IX яит-тя протягок 18 д!б, втрачали 21,5% киво1 маси I 17,3/5 маси туш!, тод! як у 14 М1сяц!в в!дп0в1днс 21,0 I 16,4% /табл.6/. ГНсля 18 до-бовох е^днозлювальнох год^ал! повнох коипенсац!г кив01 маси не настало.

Бички П групи при голодуванн! в 2 1Лсяц! протягои 18 д!б втрачали 35.5% маси г!поф!за, 12,9% наднирншс!в ! 11,5% с!м"язик!в. Досл!дкуван! ендокринн! залози тварин Ш групи п!сля в!днозлювал1нох

6, Maca залоз внутр1шньо! свкрец1х i р!вень 17-оксикортикостеро5!д1в у п!ддосл!дних тварин

17-о кс а ко рт к ко с т е ро | дл, мкг%

у плазм! ¡на I г ¡на 100 кг кров i

Грут па

BiK, MÍ сяц!в -дк!в

Жива маса бичк!в, кг

Ггпоф!з, г

Наднирники,; С!м"яники,

¡на 100 кг •,тканини -,чисто1 ма-|наднирня-{си г{ла

(К1В ,

¡на I г •(Тканини

го <Г1

I 2 72,3*6,36

П 2 - 18 56,7*1,76

Ш 3 - б 67,0 0,71 5,36 15,01 4,10 0,78

I 14 438,3*1,33 1,86*0,06 14,54±1,24 423,7+16,84 6,54*0,59 0,46*0,06

П I': - 13 346,7+2,73*** 2,05+0,13 11,91+0,77 401,3+13,05 2,55+0,68* 0,22+0,07

Ш 15 - ь 359,0 1,80 10,87 348,0 3,85 0,37

П 14 412,5 2,14 12,66 464,9 5,38 0,44

0,93*0,06 5,67+0,13 16,57*2,82 7,05*1,36 1,24+0,23 11,13+2,75 0,60*0,08 . 4,98*0,36 14,66*0,31 6,15*1,17 1,27+0,31 11,55+1,74

7,38

1,71+0,15 0,83^0,21х 1,24 1,48

18-добовох год1ВЛ1 не досягли маси таких оргаН1В бич'ив I групи.

Позбавлення тварин П групи корму в 14 ьпсяцгв викликало зб1ль-иення на 10,2% маси г1поф1за та втрати 18,1% маси надниркикхв I 5,3% с1ы"яник1в. У бичк1В Ш групи у В1Ц1 15 м!сящв б дн!в спосте-рхгаласБ р1зниця тгльки за маеою наднирник1в /25,3%/ та спл'Мликгв /17,9%/. Тварини 1У групи, як! були позбавлеШ корму в 2 мхсяЩ, у 14-м1сячному в1ц! мали перевагу перед контролем за масою г1поф!за та с1м"яник1в, тод1 як маса наднирник1в не компенсувалась,

У розрахунку на 100 кг чисто* маси тгла бички П групи П1СЛЯ голодування у вгц! 2 мгсяцх мали на С,1 г бШ'ае маси ггпофгза, на 0,73 г наднирниив I на 2,86 г С1М"яник1В, ЮД1 як у 14 М1Сяц1в -т{льки С1м"яник1В на 20,9 г. Цэ свхдчить про те, цо в першд голодування, особливо у ранньому в1ц1, молодняк б1льшэ втрачае живо* маси, н1к його залози внутр1шньо!£ секрзци.

Тварини П групи, як| не отримували корм 18 дгб п!сля 2 м!ся-ц!в IX життя, мали мена !нтенсивне забарзлення юптин аденоНпоф!-за. Цитоплазма IX менше м!стила секреторних гранул, а за дгаметром ядер ацидофШв та тиреотроп!в досл1дн1 тварини поступалися контроля на 0,39 1 0,6 мкм.

Голодування бичк!в у 14-м1Сячному в!ц! в мена 1,1 м!р! в;дбилось на активности аденог1поф!за. Одкак ¡нтенсивн!сть забарвлення цитоплазма його кл!тин знижувалась, :до в свечениям змениення 1нкрец11с в кл!тинах. ПостхрслгофШя юйтин спостер1галась у тварин ц!в! групп, а диаметр ядер ацидофШв та тиреотрошв був б1льгаий на 0,22 I 0,40 мкм. У вЬдиовлювальний период годхвл1, який продовж;, »вся 18 Д1б, у кл1тинах збЬльпилась кьчыаств секреторних гранул, а гакоя :/лкрофол!кул1в. Однак була ще 1 значка к1лък?сть кл1тин з виведе-ним 1нкреюи. 3 аденог1г.оф1з! зиявлен! 1 частки з даскомпактним роз-гашувгнняа кгЛтин, а це викликало функц!ональне перенапруження органу. Останне, певпо, зз''язане з тим, цо п1сля голодування тварин

перш! да! годували за неповними нормами.

Передня частка г!поф!за бичк!в 14-и!оячного в!ку, як! не отри-

мували корм П1сля 2 м!сяц!в IX киття, майже не в:др5знялась в1д та-

К01 тварин кзнтрольнох групп. Бона мала т!лыш др{бн1ш! частки,

зб!льшеку к!льк!сть ы!крофол!куя!в Г не мала к!ст.

Кора наднирю".к1в е важливин адаптад!йндц органом до р!зних

кесприятливих фактор!в зовн!пнього соредочиэд. Св!дченняа цього е

матер!эли, як! отриыан! при позбавленн! кор.лу тварин протягом нет-,

ривалого пер!оду.

■ У бичк!в П групи, як! п!оля 2 м!сяц!в киттл 18 дгб не отрииу-

вали корм, концентрац!я 17-оксикортикостеро1д!в у плазм! кров! еия-

зил&сь на 0,9 низечов, н!н у тварин контрольно! групи /табл.6/.

Однак у розрахунку на I г тканики наднирник!в та на 100 кг чисто*

маек тхла бичкхв вгдзначена невелика теиденц!я IX зб!льшення.

В екстремальних умовах залоза наыагалася працазати в напруз!, але

резервнх ыош1ивост! II не безмекн!. Зони кори кадниршнив були П-

потрофоваш I за товидоною В1рог!дно посгупалися таким тварин конт.~

рольно1 груш: /Р< 0,05; Р^0,01/- Про адаптац!йну функцию глюкокор-

тш®1д!в кори наднирцик!в .сзз1дчив ! об"ем ядер пучковот зони. У

бичк!в досл!дно1 групи в!н зыешнквея на 23,8 ыкм2 У зв"язку з

о

увольнениям тканини залози к!льк!схь ядер на I ш збхльшилось на 392,7; Тварини Ш групи, як! пЮля голодування знаходались 18 д!б на в!дновлювальн!й год!вл!, М1стили в плазм! кров! на 2,95 икг%, у розрахунку на I г тканини наднирншпв на 0,46 та на 100 кг чисто! паси т!ла на 3,75 мкг$ нижчий ргвень 17-оксикортикостеро1д!в. Кора наднирник!в за ювщиною ! .об"емои ядер поступалася контролю 59,1 мкм ! 3,ч мкм?

П!сля голодування у в1д! 14 ы!ся;'!в у бичк!в П групп в:явлено в!рог!дне знижзння глюкокорико!дно1 функд!1 наднирник!в /Р< 0,05/, у два рази некие 17-оксикортикосгеро1д!в у розрахунку на I г тка-

' гэ

ни ни наднирник13 I на 0,43 мкг% гормону на 100 кг чисто!: маси т!ла. Знигёння активност! кори наднирник!в выкликало II г!потроф!п /Р<0,05/, але в мены!й м!р!, н!а у бичк!в 2-м!сячного В1ку. У тва-рин, як! п!сля голодування знаходались 18 д!б на в!дновлювальн!й год!вл1, актизн!сть кори наднирник!в виявилась на 1,3 икг% вийрп в пор!внянн! з бячкгиа П групп. Апглоггчю зк!нивався у б! к зб!льаен-ня 1 показник ковцентрац:1 Г7-оксикортикос?еро1д!в у розрахунку на I г тканини наднпрн:1к1в та на 100 кг чпсто1 наси т!ла.

Р1зень глякоторгико!;д!в у плазм! кров! у тварин 1У грутш, як! були позбазлеш корму в 2 м!сяц! ! Еирощувзлись до 14-.м!ск'шого в1-ку, виязився никчим на 1,16 «кг,"5 у пор!зняшЦ з бкчками конролънох групп. Не В1Дбулося ! повного в!дЕОвлення г!с?оструктури кори над-

х ■

нирник!з, хоча об"е;.: ядер пучковох зокл I зб!льшвсп на 10,Г ш-зг ,

о

але на I мм хх оуло на 738 центе. Тканина залози бул'а б!лш плоскою. Отде, позбавлення корму тварин про тягом 18 дхб виклдкало зникення функц!х кори иаднирник!з, а це е доказсм II учас?! в пристосовно-компенсаторних реакц!ях орган!зку.

У бкчк!з I та П груп 2-и!сячкого в!ку м!ж р!внем 17-оксикорти-костеро1д!в в плазм! кров! ! масою туи! заявлена висона кореляц!я /£ = 0,8-0,9/, особливо у тварин, яК1 були пхддан! голодузанню.

Позбавлення шрму тварин в'дбилось I на розвитху с!м"якик!в. 1нтерстиц!альн! кл^лни с!м"ян;!к1з блчк!в, яш булл позбавлен! корму з 2 м!сяц!, мали знижен! т!нктор!альн! властивост! ! спостер!га-лась часткова п!кнотязац!я ядер. С!м"ян! канальц! хх В1рог!дно пос-тупалися за д!аметром тваркнам контрольно! груди . В1Д-

новлювальна годШя протягом 18 д!б пЮля пер1оду голодування пов-Н1стю не нормалЬзувала Пстоструктуру с!м"яник!в тзарин И групп ! за д1аметроы с!м"нн/.х канальц!в вони поступалися контролю на 1,1

М1Ш.- .

Позбавлення корму бичкгз П групп в 14 м!сяцгв такой виетикало

зиизення т1ккт0р!альних властивостей тканини. У с!м"яних канальцях було пение сфориованих сперм!ïb, kîk у контрольних тварин.

В1днэвлювалька год!вля бичк!в Ш групп 15-:.!!сячного Biicy про-тягоа 18 дхб не нориал!зувала повн!стю функц!ю с!ы"яник!в. Cit!"nHi канальц! зб!льдились т!льки на 3 шеи у пор!виянн! з органами бич-к!в П групи, а по в!дношенню до контролю р!зниця складала 13,4 мкм.

Тваряни 1У групи, як! були п!ддаы! голодуванкю з 2 м!сяц! i вироцувэлись до 14 u!сяц1в, кали добре розвинутий !нтерстиц!й, нор-малышй х!д сперматогенезу. Однак ïx с!и"кн!•канальц! за Д1аметрои були на 1,6 ига мекьа!, к!а так! бичиЛв контрольно! групи.

З.б. Д!ядьн!сгь ендокринних органов телят, вироиуваних з викорпстанням гранульованого i розскпного комбпсорНв

Для з"ясуза:.пш питания впливу ф!зичпох форт; юмб! корму па функц!! ендокринних залоз телят був проведений досл1Д, В!д!брако 14 новонародаенкх бичк!в чорно-рябох породи, яких роздглллп на 3 групп.: I - контрольну, П ! Ш-досл!дк!.

.Бички I групп отримув&та 300 кг незбираного .молока i 330 кг иолочних в!дв!йок та звичайний заводсысий комбнотрм. Телята П групи в перзнй м!сяць ниття отрямувадн 170 кг незбираного молока, а в другие ¿a l'peTiii - спещальнк'Л комб!корм 5 у гранулах. Тварини' Ш груйи отрнчузали розсипний коиб!корм такого к складу, як i телята П групи. . .

За 3-м!сячний пер!од виропування телят у I гругЛ з середньому на голову вятрачено 225,5 кормових одикиць ! 25,8 кг перетравного протегну, в П та Ш трупах В1ДП0В!ДН0 182,4 ! 19,7; 194,7 i 21,2.

Бички П "рули поступзлися за глвою масою на 6,9, a rperboï -на 3,6 кг телятам I групи, якг спокивали молочН корми протягом 3 м!сяц!в вироцування /табл.7/. Однак запасов туа! бички il групи' не поступались, а за забШглм гдходом перевериузали телят I групп

7. Маса ендокринних залоз I виЮт П-оксикортикостеро1д1в у п1ддосл{диих телят

Трупа

2лва маса телят, кг

1 Наднирники,

! Г

СШ"яники, г

..! П-оксикортикостеротди, мкг%

| у плаза! .'на I г тка- ¡на 100 кг 1,„.„„ „„— ; часто* ма-;си т{ла

кров!

ншга над-' {нирник1в

I 107,8+5,20 б.04±0,51 32,2214,60 11,08+0,21 1,85+0,12 12,7410,45

П Ю0,9±7,35 6,10+0,54 24,32+2,70 Ю,30±0,49 1,71+0,10 12,18+0,34 Ш 99,2+3,69 6,25+0,67 30,0<-+6,16 9,83+0,27х 1,60+0,13 13,14+1,04

на I,7;L

У телят П та Ш груп пор!внкно з тваринами I групп выявлена тендекц1я до збгльдення маси наднирнкк!в як у абсолюта!ii, так i в розрахунку на ICO кг чисто* маси т'ла i знияення маси с!ы"янкк!з. Однак концеатрац!я И-оксикортикосгерохдЛв у плазм! кров! бич к i г П групи була на 0,78 мкг% кикчою, н!к у аналог!з контрольно* групи цо пов"язане з г!пертроф!ею кори наднирник!в, яка у перших на 62 мкм була тонаою i за об"емом ядер пучково* зони поступалась на 5,9 мкм? Зниаення piBHn П-оксипортикостерохдхв було в!рог!дним у бичкхв И групи. Кора наднирнккхз у них була гхлотрофована i в по-р!внпнн! з конгрольшши тваринами поступалась за тов!диною i об"е-мом ядер пучково* зони на 231,2 мкм i 8,8 мкм?

!.!!н pi знем П-оксикортикостерохдхз у плазм! кров i i масою туш! в телят глддослгдних груп выявлена висока кореляц!я /2 = 0,9-1,0

С!м"яники 6ii4KiB I групи в 3-м!сячному в!цх мали добре розви-нутий !нтерстиц1й з округлими i продовгуватими ядрами, С!м"ян! кблальц! були повнхсгю заполнен! сертол!евим сиктихцем. П!д ix оболонкою розм!щувались сперматогонх* та ioiíthh:i Сертол!.

Сутхевкх ъ!дм!нностей у роз витку cím"hhhkíb телят П та Ш груп не спостер!галось, але д!а::етр cím"hhhx канальц!в у них був на 8,6 í 10,1 мкм меншм, Шк у бичклв I групи.

3.7. Актквн!сть залоз внутр!икьо* секрец?* молодняка велико* рогато* худоба в умовах обменено* молочко* год1Вл!

Дня визчення питання моеливост! вкрощування молодняка велико* рогато* худоби на ы"ясо на мШмальиих нормах молочних кормiв з!-дхбрано 20 бичк!в чорно-рябо* породи, яких розд!лиди на 2 групи: I - контрольна, П - доел!дна. У зр!вняльний пер!од, якай тривав 30 дн!в, телята I !'П груп отримувалк по 160 кг незбираного молока. 1 В основная пер!од /60 дн!в/ бичкам П групп згодовували спец!альний

kom6í корм-стартер у гранулах, кормов! о'уряки i доброяк1сне злаково-бобове ci но, а тзарини контрольно! групи отримували 120 кг молока, 250 кг молочкнх 31Д31Й0К, заводський KOirôiKopa типу К-62 i так: ж об"емн! корми. 3 4 до 15-;.цсячного 3iKy год1вля бичк!в п!ддосл!дних груп зд!йснювалась под1бни:.:и за об"емом та поживи!стю кормами.

Телята П групи в 3-М1Сячному bíu! мали живу масу на 6 кг i пасу Tyai на 5,1 кг ueimy, а в 15-м!сяц!з - о'!лылу вгдпозхдно на 8,2 ! 1,9 кг, híh бачки I групи /табл.8/.

Тварини П групи в З-мЮячному в!ц! за масою rino$i3a поступались на 0,03 г, наднлри;1к13 на 0,65 г, а маса oím"hhhkíb герезершу-Еала на 4,3 г так! ж органа телят I групи, тод! як у 15 míchuíb перевага за масоэ цих орган!з була у бичкхв доелi дно* групи в!дпо-в!дно на 0,22, 0,% i 9 г. Молодняк iûsï групи б!льие з,7хдав кор-м!в, краще pic i, як наел!док, мав тенденц!» до зб!льаення орган!в.

Проведен! г1столог1Чн! досл!дг:еннн показали, цо соматотроли аденог!поф!эа бичк!в П групи у 3-И1Сячному 3!ui мали знг.дек! tíhk-тор!альч! властивост! i не так ч!тко була зиракена грануляция цк-топлазми, а за.об"емом ядер вони постуяалися контролю на 3,09 мкм^ Гонадотропи мали г^нденцью до щдзицення активное?! i за рэзм!раьги ядер мали перевагу на 2,80 мка?

У бичк!в I! групи 15-!.псячного eîку П1двицену акхивл!сть ;.:али тиреотропи, ïx цитоплазма кала яскраве забарвлення, 4ítko в/раже-ну гранулнц!ю ! об"ьы ïx ядер перзвераував контроль на 20,27 мкк? Тиреотропи виробляють тиреотропний гормон, який регулюе функцш щитовидно* заюзи, гормоки яко* вплпватаь на piст, дифзренш'ровку i поглпнання kíchh организмом та Яог^ тканями. Соматотропи га гона-дотропи аденог1поф!эа тварин пхддосл^нях груп за акишМстю В1Д-' мИшостей но мали.

. Низький ргвень молочно* годхвл! теля т. П групи З-мЮячного в!-ку позначився на зни^енн! ргвня П-оксикортикостеро*д{в у плазах

8. Maca ендокришшх орган!в i концентрация П-оксикортикостероЗДв у П1дд0сл1дштх'бячк!в

Tpyf Жива маса na -j тварин, кг i

Ппофгз, г

'Наднирники, ! г Í

t

¡

С1н"яники,-г

П-оксикортикостеро!ди, мкг%

у плазм! !ка I г тка- !на 100 ,'сг кров! !нини над- .'чисто* ма-!нирник!в ! си т!ла

.1 П2,0±2,89 0,88±0,0б П 106,0+0,58 0,80+0,03

I 446,0 П 453,0

1,87 2,09

6,7?±0,35 6,12+0,29

22,04 22,50

3-М1Сячн! 27,76±6,00

32,07+3,18

I5-MÍсячн! 510,0 519,0

8,30¿0,44 1,24+0,11 8,76+0,31 7,36+0,38 I,2I¿0,08 8,36+0,44

5,16 5,23

0,24 0,24

1,37 1,36

кров! /табл.8/. Кора наднирник1з у ни:; була тохлою на 16,9 мкм, а за об"емон ядер вони поступались контролю на 3,5 мкм2 Везначна П-пертро$1я залози ¡¿оке бути пояснена прагненням II з уу.овах недос-татньох молочнох год!ел! п1дтримувати нормальн! обм'нн! прсцеси в срга;11зм{. У розрахунку на I г тканини наднирнин13 та на 100'кг чисто!' маси т!ла ргвенз П-оксиыртикостеро1д!в у Згчк!в П групи був нипчим на 0,03 1 0,4 мкг$.

У тзарин обох труп 15-мIсячкого в}ку вмтст И-оксикортикостеро^-д!в у плазм! кров! був под!бним, а в бичкхв доел! дно х груп.к нав!ть спостер1галась тенденц!я до б»льш активно! дтальнос?! корп наднир-еик!в. Останнг мали перевагу за товииною пучковой ?а С1тчасто'1 зон I под!бняй об"ем ядер. Слгд в:дм!тити, цо функцхя кори наднирник!в зм!ншться в залелнос^?! в!д умов гсд!вл|.

У 6ичк!б I групи в 3-м!сячно;зу в!ц! отримана висока кореляцгя. 1Пн 1:оншзлтрац!ега в плазьи кров! 11-сксиксрт'лкостеро1Д!в ! масою туцЦ /2-= 0,8/, а в телят П групи - середня ¡Ъ - 0,4/. Це пояснюеть-ся переходом з молочного яивлення на рослинне, У ранньому в!цх организм не здатн^й адаптузатися до корм1В рослинного походженнк.

За г?стоструктуро» С1м"яншм телят П групи, яК1 отримуззали заметь молочных корм!в комб1Корм-отартер, не В1др1знялися вхд таких бич.К1В I грули. 1'нтерстиц1алыи клМ'Инл хх 5ули в станг високо1 функционально! активное^:, а с!;.;"ян1 канзльц! мали перевагу перед контроле.: на 2,8 мши.

С|м"лнлкп у тварин П групп 15-;.:Юячного в|ку функцгопально не В1Др1з;гаись в1д таких бичк^в I грули, а за розм^ром С1.м"яних ка-нальщз переверлуволи останн! на 7 мкм.

3.8. !-ункц'н ендэкрлнних залоз тварин в умовах перзмип.ого режиму год13л! ■

о :леток впьчскья гпля^у перегЛнного рехику год!вл! з П;терва-лоп у 3 :.пслц1 на ^ор.дунмннн :1"лснпх якостей та функц1Ю заяоз внут-

р!ишьо* сеярецЦс був проведений досл!д. Сформовано 3 групи тварин: I - контрольна, П та Ы - дослгды!. Прлягом 90 дн{в зргзнялького перЮду вс1 п1ддосл1дн| тваринл годувались за нормами. У головка;! период, який травав В1Д 4 до 15-и!сячкого в!ку, бички П та И грун отримували 80 1 120% корму з!д норми з 3-м{сячким ритмом.

Елчкп П групи В1Д 4 до в та в!д 9 до 12 Шспц: в гктгя отриму-вали 80%, тод1 як 31Д 7- до 9- та з!д 13- до 15-м1снчного в!ку 120%, а тварики И групи в пера! пер!оди споклвали 120%, у друг! 80% корму в!д корми за р!внем загального ! протехновою кивленкя. В серед-ньом'у на голову витраче.ча схожа к1льк1сть корм! в.

Тваркня 11 групп, ях{ в 4-6 м!сяц!в огримували 80%, а в 7-9 -120% корму в!д норми, мали перзвагу перед бичками I групи за живою масою 35,7 кг /Р<0,05/, а за пасов туш 12,3 кг /::абл.9/. Бички Ш групи, як! спокязали в 4-о.м!сяц;в 120%, а в 7-9 - 80% корму в!д норми, пердзераували нгариц контрольно* групи за кивою масою та масою туш на 21,7 ! 6,6 кг.

Бички П групи 15-;.асячн0Х'0 в!ку, як! в останн! 3 к!сяц! нлт-' тя отримували 120% корму в!д нормл, мали перезагу перед тваринами I групи за'живою масою, масою туш! та зэбПШим вяходом на 8,3; 18,8 кг ! 1,3%.

Тварини П та И груп 9-М1Сячного в!ку мали перевагу за масою Г1П0ф!за га сШ"яник1в /?< 0,05/, а за ма'сов надниршШв поступались таким органа!.! бичкхв-контрольно* групк на 3,11 •! 1,45 г.

У блчк1В доел!днях груп 15-м!сячного в!ку не встанозлено р!з-ниц! за масою гШомза ! надарник!в,"хоча вхдзначена тендеш^я до зб!льлення гласи останн!х у тзариы Ш групи. Р!зияця за масою с!м"я-никгв у бички Г1 та Ш груп у пор!внянн! з контролем складала 25,7 ! 78,8 г.

Г!поф13 регулюз функц!.ю залоз внутришю* секреци. Тому заживо знати, якх змхни наступають у цьому, орган! при перем!иному

9. iMac а егдокрннних органов i ревень П-оксикэрги;сосгер01Д1в у пгддослГд-'лх т варил

] 1 i ■ ! i ! Л-оксикоигикосгспохли. ukv%

í'Pi't па i i i i 3¡;{, И i ся-шз .й:ва иаса i Ппоф1з, олчгЛь, кг! г i Надинрннки, г i С1и"яиикл, ! г i i • у илаэьй ! кров! i ;на I г !на 100 кг •|Тканинл !чйсгох ца-;над1глряи-!си т!ла ¡KíB j

т 3 95,7±8,82 0,85±0,02 5,05±0,15 18,17+1,20 10,17+0,25 2,01+0,09 14,54+0,22

I 9 295,0+7,57 1,68+0,06 17,05+1,42 300,00+16,81 7,18+0,40 ОЛг-О.ОГ 3,01+0,13

П 9 ?30,7+8,33х 1,80+0,96 I3,94í0", 33 347,55+21,34 7,89±0,I6 0,57+0,02s 2,99+0,08

a 316,7_?,69 1,57+0,14 15,60+0,88 334,6û+ï3,I0H 6,36±0,34 0,41¿0,02 2,50+0,07

т 15 457,3+12,44 2,17+0,21 21,47+1,98 458,00+50,42 6,23+0,24 0,30 Ю,04 1,71+0,05

п. 15 465,8+3,11 2,01 Ю,06 21,10+0,58 412,33+21,50 6.61+0,26 0,32+0,01 1,74+0,05

s 15 457,1+12,05 2,03JP,22 23,54+0,83 516,75+34,75 5,81+0,23 0,25+0,01 1,57+0,03

-о

режим: год1ВЛ1.

У тварин П групи 9-м!сячного в!ку, як! в останнг 3 м1сяд! жкт-тя отрикували 120$ корму в!д корми, цитоплазма соматотропних кл!~ тин аденог1пофхза мала висок! гхннторхальн! Еласшвосгх { м!сткла багато секреторких гракул. Лечо гиикена була активнхсть гонадотро-глз та тиреотропгв. Секреторш гранули у них, в основному, були сконцентроваш з навколоядергпй частинг. Пкупчения глхкопротехдних гранул у гокадогроп1В створювало ¿ранения, ¡со влведення !нкрегу з них ."заблокоЕано". В ядрах тиреотропхв спостер|гались окрем! глиб-ки хроматина. Ка об"е:лом ядер соматстроп!в, гоиадотроп!в та тиреотропхв вопи пос^'упалися таким кШтинам аденоПпофхза бичхпз контрольно! групи ¡¿а 13,2; 34,5 I 3,76 мкм?

.Сомаготропн! кл!тини передньох частки ггпофгза тварин Ш групи 9-М1Сячного зп:у, як! В1 д ? до 9 Н1сяц!в киттн отрлмуьалп 80^ хсор— му в1д норан, мали :нгенсивие забарвлення I мх стиля багатс секреторных гранул, а хх ядра були гхперхромш. Дещо энлжзною актиклстю характеризовались гонадотропи та тиреотропи.

.У бич.«:! в I групи 15-мхсячного В1ку цитоплазма соматотропп; аденогшофхза з деяких Д1ляиках була просвхтлена. Це свхдчило про те, що в ил!тинах менше утьорювалось секреторних гранул. Цитоплазма гонадотрошв та тиреотропхв була {нтенсивно забарвлена х мхстила' батата гл!копро1е1дних гранул, а,ядра Ь: була гхперхромя!.

Соматотрош-ц кл!тини аденогшофхза тварин П та И груп 15-м1Сяч-ного в!ку, якх утримузались на перемпшому режим! годхвл!, мали висок! Г1шс10р!альн! властизост1 ! були пом!рко заповнекх секретор-ними гранулами з гШерхромними ядрами. Гопадотропи I тиреотропи за актива!стю не вхдрхзнялись в!д таких бичив контрольно! групи.

У плазм! кров! 0'ичк1В 3-м1Сячкого вп-су мхсгшюсь 10,17+0,26 мкг^ П-оксшортйкостерэхдхв, а в розрахунку на I г тканяни наднирнк-К1В та па 100 к:? чиото! маси тиа концептрац!я гормону складала

2,01 i 14,54 мкг$ /табл.9/. Кора наднирник!в була функционально зр1Лою, кл1тини Si знаходались у стад!* високо* гормонально* актив-ност! . Сп!вз!дношення пучково* га с!тчасто* зон до кори складало 82,355. Синусохди ulx трабекулааи були в!дносно не широк! ! в роз-рахунку на I ш1- Шстилось I008I ядро. Висока активн!сть кори над-нирник! в телят зв"язана з захисними та пристосовними реакц!ями орган!зму.

У тварин П групп 9-М1Сячного Biicy, як! в!д 7 до 9 м!сяц!в отримували 120% корну в!д норми, ионцентрац!я 11-оксикортнкостерох-д!в у плазм! кров! выявилась на 0,71 мкг> вищ;-;о, Hi к у бит»к!в контрольно! групп, а в розрахунку на I г тканини наднирник!в установлена в!рог!дна р!зниця /Р< 0,01/. Кора ix надаирникгв мало в!др!з-нялась в!д тало* бичк!в контрольно! групп, за винятком незначно* г!пертроф!* клубочково* зони.

Бнчки И групи 9-м!сячного в!ку, як! в!д 7 до 9 м!сяц!в споли-вали 80% корму в!д норми, за р!внем П-оксикортикостеро*д!в поступались на 0,82 мкг%, але в розрахунку на I г тканияи наднирник!в концентрация гормону була схожою з подгбнога тварин контрольно: групи /0,41 икг%/. Напруга роботи залози в пер!оди недогод!вл! не зменшувалась, ало в розрахунку на 100 кг чисто* маси т!ла концентра^ я 11-оксик0ртик0стер01д!в знизилась на 0,51 мкг%. Бички цхвх групи мали г!пертрофовану кору надниршн^з i менпий об"ем ядер на 22,6 мкм? Це е св!дтанням реакц!* кори наднирник1в на зникений р!вень год!вл1.

Тварини П групп 15-м!сячного в!ку, як! отримували в останн! 3 мЮяц! яиття 120Й корму з!д нор;«:, за piBHeM П-оксикортикостеро*--Лъ у плазм! кров! перезлцували на 0,38 мкг" бичк!в контрольно* гру-w. У розрахунку на I г тканини наднирник!в та на 100 кг чисто* маси. тьла проглядалась тенденц!я незначного збьльзення концентра-ц!I II—океикортикостерохд!з. Товдича кори наднирник!в у цих тварин

була схока, але за об"смом ядер р1зниця складала 22,9 икм3 на користь контролю.

У плазм! кров! тварин Ш групи 15-м!сячного uiicy, як! в останн! 3 м!сяц! яитгя споаявали 80% корму в!д нории, вк!ст П-оксиюэргико-стерохд!в був нидчиы на 0,42 мкг%. Вони гакок поступалисп контроль-ним ровесника i за концектрац!ею 11-оксикортккостеро1д1з у розра-хунку на I г тканини наднирник!в та на 100 кг чисто* ыаси т!ла на 0,05 i 0,14 мкг%. Кора наднирникЛв цих бичк!в була гхпотрофована ! поступалась контролю на 177,2 м;см, а на оо'"емом ядер одеряане в!рог!дне його знияення /Р<0,05/. Це мокна пояслити зм!ною реактивно es i кори наднирник!в з в!ком.

Мп; piBiieM П-оксикортлшстерохдгв у плазм! кров! та масою туп! п1ддосл!дних бичк!в виявлеиа залекн!схь /2 - 0,7/, а б!льа влсока королпц!я отримана у тварин П групи /Z~ 0,9/.

Роль С1!.:,!шшк!б подвПШа: в!дтьорювальна та гормональна. У тва ран Э-ьцсячпого в!ку I групи с!м"якиш! були функц!оналыю зр!лимц органами з актившш сперматогенезом. У центр! с1м"яаих канальц!в .• спостар!гався сформована!! просв!т для вид!лонкя cnepMiiB. Ядра !ктерстиц!альних icrisuu вхдрхзнплись (Яльшиц розм!роц ! мали !нтен-сивае забарвлекня. За розм!роц с!к"ян! канальц! перевериувалк так! бкчк!в 3-м!сячного в!ку на 115,2 мкм,

У 611ЧЛ1В II та И груп 9-м!сячяого в!ку, як! энаходились на перемятому режим! годгвл!, пухка сполучна тканина с!м"яник!в була добре розвиыена. Ядра 1нтерсгиц1альш:х кл!кш бута збхлыиен! та !нтен-сивпо забарвлен!, що е доказом високох горданзльяох д!яльност! кл!-тин. Встановлена siрог!дна рхзнкця за величиною с!н"я1шх капальц!в ыа користь гварчн П групк.

Ctu"HHiniii бичк!в ¡1 групи 15-м!сячнох-о BiKy, як! в останн! 3 м!сяц; отримували 120% корму в!д корми, ¿¡сарактеризувались васокэю активнхетю |нтерстиц!алышх юптии 1 с|ц"яних канальц!в, а за дга-

метром осганн!х отримане В1рог!дне перезицення такого бичк!в контрольно* групп /Р< 0,05/.

У тварин Ш групп 15-м1сячкого в!ку за морфологгчними показ-никами з!дзначена б!лыя висока функц!я с!и"яш!к!в. Д{аметр с!м"я-иих канальц!в перевершузав такий бичк!в контрольно* групп на' 16,9 мкм. Сперматогенн! кл!тини були збШшон!, спостер}галось активне формузання сперц2*з. Ядра !нтерстиц!альних кл!тин були б{лыиих розм{р1в I яскраво забарвлен!, що св^дчило про *х високу активн!сть.

На закхнчення сл!д в!дзиачити, ¡яо важливу роль в адалтац!* орган!зму до несприятливих фактор!в вШграють глюкокортико*дн! гормони кори наднирник^в. За даншши Да.Теппермен ! !н. /1989/ глюкокортико*дн! гормони кори наднирник1в проиикають у цитоплазму кл!тини, г.от!м у ядро, утворюючи гормон-рецепторний комплекс, а осташйй взаеиод1в з дезоксинукле*новою ! рибонукле*новою кислотами. За участю стеро*дних гормон!я з!дбуваоться активаЩя гена-регулятора, який включав в роботу ген-оператор ! на матриц! структурних ген!в утворюеться ыатрична рибонукле*ноза кислота. Осгання трансформуеться в рибосоми для синтезу бглка.

Надлиаок глюкокортико*д!в у скелетних ц"язах викликае знижен-ня {нтенсйБиост! б!осинтезу билка. Основшш механизмом актив!за-ц!х глюконеогенезу е !ндукц!я основного фермента гл!колгза -фосфоенолп!руваткарбоксик!нази /Ком!саренко В.П. ! !н., 1586/.

Отже, гормони залоз внутршньо* секрет* беруть участь у регуляцгх обм!нних процес^в в орган!зм! ! с вакливим ланц^гом вплиму на сьльськогосподарських тварин з метою огримання в!д них-високо* продуктивносгЛ.

ВИСНОВКИ

I. Адалтац!я орган!зму молодняка великох рогатох худоби до несприягливих умов год!вл! зд!йснюеться за допоыогою г!поталаыо-г!пс$!зарно-адреналовох система, го para ни якох беруть участь у п!дтркмцi гомеосгазу орган!зму. При цьому суггева роль в юмленса-торно-пристосовних реакц!ях организму налегать гормонам дари над-нирнкк!в. Mis ïï активн! стю ! масою туш! г^дцооПдних тварин вста-новлена висока корелнд!я.

. 2. У новонародкених телят кора надннршш!в маз найб!льш висо-ку активн!сть. У плазм! ïx кров! метилось Ю,67±2,67 мкг% 17-окси-кортикостеро£д!в. 3 в!кои Пшреторна здатн!сть залози зшшувалась. У бичклв I5-MiCH4iioro в!ку чорно-рябох порода вона складала 3,74+0,39 мкг%.

3. Блчки чорно-рябог породи у пор!внянн! з телицями кали б!льы високу !нкреторну здатшсть кори наднирник!в, особливо в 5-м!сяч-ному вщ! /?<0,05/. Чолов!ч1 особани переввршували к! но чих за пасов г!поф!за та наднирник!в. Ргзниця за кивои пасов р!зноетаге-.' вих тварин у зв"язку з! зи!ною фуихцШ ендокринних залоз з в!ком 'зб!льщувалась. У 15-иЮячноиу в!ц! вона складала 67,5 кг на ко-ристь бичк!в.

4. Перевага за розвитком кори наднирник!в у поргвнянн! з тели-цями 5- та 15-м!сячного в! ну виявлена в бишс!в чорно-рябох породи. Однак, у 10-и1сячному BiiU за товщгаою пучковох та с!тчастох зон статистична в!рог1Дн!сть була на корпеть телиць /Г<. 0,05/. Це, очевидно, зв"язане з продукцию естрогешшх сполук корою наднирник!з

у к i но чих особии.

5. У тварин, як! отриман! в!д реципрс-кного схрещування чорно-рябох та абердин-аягуеысох' пор!д, в!дзначена б'шъи Бисока активн!сгь г!поф!за ! кори наднирник!в, а танок не заявлено зи'ш у г!сто-структург с!м"яник!в. В адешг!поф!з! помгенкх б«чк!в зцпдофгльн!

та базоф!льн! кл!глни були б!льы активн! в свохй гормональиШ Функц11. Найб!льшу питому вагу пучдовоз: та Ытчасто!: зон з!дзначе-но у бичк!в досл1д!юх групп, як! отриман! на иатеринсък!й основ! чорно-рябох породи. Ц! тварини мали перезагу за янвоя масою та масоа тун!.

6. Бички с1шентальськ01 породи в!др!знялись бЬль'лою масою г!по-ф!за, тод! як за масою ¡:аднирник!в та с!м"'!::ин!з перевагу мали по-м!сн1 тварини досл!днох групп, махеринсъкоэ основою яких були абер-дин-ангуси. Пом!сн! бички в пор!внянн! з чистопородшши абердин-ангусами малн б!льа висону активн!сть кори надннрниклв. КлИпни аденог!поф!за золод!ли зисокиыи т!ннтор!альшиа! властивостями, а

ix цитоплазма мстила б!льпе секреторнпх гранул, особливо у бичк!в досл!дно1 групп, як! отриман! з!д кор!в чорно-рябо:с породи. Актиб-н!сть ендокрянних залоз вплинула на зб!льшення киво! маси'! маси туа!. За цими показниками у тварин в!дздачений д!йс:шй гетерозис.

7. Низький р!векь годгвл! бн«к!в в!д народхзння до 5-м!сячного в!ку, який був розрахований на одер^аняя середпьодобов'з.х прирост!в. 200-250 г, викликаз затримку росту ендокрккних залоз ! зпяненнн IX гормонально! активное?!, особливо кори наднирник!в на 1,81 мкг^,

цо сприяло знияенню процес!в синтезу в орган!зм!, тону за дивов масою ц! тварини поступалися на 102,7 кг, а за масою туи! на 60,2 кг бичкам контрольно! грули /?<0,05; Р<0,01/.

8. Недогод!вля тварин у пер!од в!д б до 10 м!сяц!в IX зкиття вплинула на в!рог!дне знихення маси сШ"якик!в /Р< 0,05/, наднкрни-к!з I з менш!й м!р! взбилась на рост! Нпофгза ! обумозяла знижен-ня гормонально! д!яльност! залоз, особливо кори наднирник!в на . 1,38 мкг% ¡, як наел!док, зниження жиео1 маси на 118,3 1«? та маси туи! на 79 кг у пор^нянн! 'з бичками контрольно! групп.

9. Год1 вля досхочу бичк!з п!сля IX недогод!вл! з р!зн! передо! первого року ииття сприяла вхдновленшэ нормально! г!стострукту-

рк досл!джуваних ендокринних залоз, Однак спостер!галась тенденц!я до зникення *х iiucpeiopiiox функц!*, як насл!док впливу низысого р!вня год!ejí! тварин, а це привело до toro, п;о бички досл!дних труп досягли жво* гласи тварин контрольно* групп 15-м!сячкого в!ку на 87 Í 42 дн! п!зн!ые.

10. У сварки, як} п!ддавались 18-до tío во му. поеному голодуваннз у 2-;лсячному siui, втрата за ыасоа г!по(]Лза ста ад ал а 35,5%, над-нирнигЛв - 12,2% та с1м"яник!в - 11,5%, тод! як у 14 míchuíb ui?.no-вгдно 18,1 i 5,3%, а ыаса г1поф!за зб!льпиласъ на 10,2%. У бичхйв, як! голодували в 2-м!сячному siц!, на 100 кг чисто* маси г!ла припадало б!льие маси дослхдтуваних ендокринних залоз, бо тварини сЯль^а втрачали киео* маси, nía маси залоз внутр!аньох секрзщх.

11. Ахтти'ють кори наднирник!в бичк!в, як! подавались 18-до-бовоиу голодуванню, була шг«че тако* тварин контрольно* групп. В!дковлювальна год!глп бичи в прогягоц 18 д!б не привела до нориа-л!заци фулкц!* ендокринних залоз. Отне, так! тварини не досягли киво* ааск бкчк!в контрольно* групк.

12. Бпчки чо pao-рябо i породи, як! були переведен! на другому ц'сяц! ккття па безмолочнс. вироцуванкя з використанням граиульова-ного та розсипного коаб!корм]в спед!алькэго складу, мали знижену функц!ю кадниркикЛв i с:и"яник!в, але за emíctom II-оксивэртикосте-рохд!в'ка 100 кг чисто* маси т!ла та за масою туи! не в!др!знялись, а за aaöi йкпгл еиходом перевершувалк такий показнкк тварин контрольно* групк.

.13. Молодняк велико* рогато* худобк, якого вцрощували на м"ясо при обмеаек!й молочнхй род!ел! /160 кг молока/, еле з застосуванням спец!ального к"мб1корму-стартера /56,5 кг/ 1 загального екергеткч-ного р!шя год!вл! б межах 2000 кормових одиниць, суттзьо не в!д-pSdkhbch за автивй!стю залоз внутр1ишьо* сокрец!* в!д бичк!з контрольно* групп, як! отримували 280 кг молока ! 300 кг молочких б!д-

в!йок. Гварики доел ¡дно! групп за ни за и масою га иасою туш! не поступалнся бичкам контрольно! групп.

14. Тзарлни, як! знаходились на перем!ннзму реглм! год!зл!, мали б!льа високу активность залоз внутр!шньо! секрец!!. У плазм! хх кров! Ы1стпвся п!двицений р!вень П-оксикортикэсгерохд1в,- ядра кл1тин аденог!поф!за мали бхльмй об"ем, а С1М,:ян! канальц! деи;о зб!льаен! ! з зисокою активности сперматогенезу. Шдвицення функ-ц!х зндокринких орган!в сприяло посиленню росту тзарин, а хх нива маса ! маса туш! дещо переверпували аналог!чн! показникл бичкхз контрольно! групп.

ПЮП03ИД11 ВЯЮБНЛЦТВУ

1. 3 метою прогнозуЕання м"ясно! продуктивное:! велико! рогато I худзби, особливо плем!нних тварин, необидно вчкористозувати як тест Р!вень 17- I П-оксикортикостерохдг'з у плазм! пернферично! кров!, оскхльки и!к активн!ста корн наднлршпиз та масою туп! тварин !снуз висока кореляц!я.

2. для щдвпцеиня м"ясно! продуктивност! молодняка велико! рогато! худоби сл'д Елкэристовувати пл!дник!з абердин-ангусько! породи на корова;; чорнэ-рябо! та симентальсько! пор1д. Таке посд-нання доззолпз отримувати пом!сних тварин з бкгьа високоя кивою масоа, масою туил та забхйлим виходом.

3. У роки ст^ххйних ! согиальних б!д молна застосозувати низь-ккй р!вень год!ел! /30$ вхд норми за загально.ю та протехноЕСю ло-•«ивнхстю/, а у випадку виникнеиня неооххдност! позйавлягя тварин корму протягом 13 д!б, забезпечуючи хх тьльки питнош водой. 3 переводом тварин на оптимальний рхвень год!вл! кдттев! функц!! орга-н!зму нормал!зуютзся.

4. Вллонзання надремонтному молодняку велико! рогато!' худоби

в молочкий першд м!н!мально! кКлькостх незблраного молока /160 кг/ I згодовувчння з 30-денного в!ку спещального комбпсорму-стартера

дозьоляе отримузати в 15-ы1сячноыу в!ц! iзарин э високою актив-Hi стю залоз внутр!шньо1 секрец!х та живо» масов вице 450 кг.

5. При П'.генсивному вкрощуванн! некастроваких бачк!в мокна аикористоауватк переа!ниий рекиы год!тел з З-мюкчниц ритмом. У пер!оди 4-6 та 10-12 иЮнц!в аиття тваринан давати 80% корцу загалыюх i nposeiiiOBoi понивиост! В1Д норми,. тод! як протягом 7-9 та 13-15 - 120%. За такого режиму гол!вл! актив!зуються занози внутр!шньо1 секредхх, цо в свою чвргу веде до зб!льшення иаси тва-рин та Шдвижения ix заб!йнах якостей.

■ 6. Магер!али про функщонування залоз внугргшньох секрец11 у зв"язку з1 статти, в!ком, породнит! особливостяш та умоваии го-д!вл! ыокуть бути використан! у навчальноцу процес! п! дготовки 300iHr.eiiepiB, воторииарних лiicapiв, снед1ал!ст1в б!олог1чного про-ф!лю, слухачiв пгдбищзння квал!ф!'кац!х, а такок у науково-досл!д-них установах при вивчешп питань ф!з1олог11 та морфолог!х ендок-ринних залоз.

OcuoBiii положения дисертац11 опубл1кован! в таких працях: ■

1. Свечин К.Б., Бусенкс А.Т., Гридина Л.Е. и др. Рост крупного рогатого' скота з зависимости от уровня кормления в разные периода первпх десяти месяцев кизни /,/ Научные основы производства говядины.- К.: УСХА, 1958,- Т.2.- С.303-305.

2. Бу'сенко О.Т. Pica; г!поф!зу, надаирншав та сЫ"яняк!в у бичк!в при pisunx р1внях год1Вл1 // Досл1дкеиня в тваринництв!К.: Урожай, 1969.- Бпп.Ю.- С.75-80. .

3. Бусокко О.Т. В!коб! змпш та вялив piaiax piBKiB год!вл! на секраториу дгялъ-яЮть кора наднярлик!в у молодняка великоi рогато i худоби // Генетика ! селекЩя г варан: Тези доповгдей I рес-публ!:;аиськох конферешдгх.- К.: Наукоьа думка, 1969.- С.108-109.

4. Бусешя О.Т."ЗалекШстъ 17-окси!оргикрс1вро1д1в кров! молодняка худоби в!д в!ку i piвнп год1вл! // Вхсник с.-г. науки, 1969,-

te И.- С. 105-106.

5. Бусенко О.Т. Гормональна д!яльн1сть с1м"яник1в молодняка велико* рогато* худоби // Досл1дження в тваринкицтв!.- К.: УСГА, 1970.- Вип.38.- С.123-125.

6. Зборовський Л.В., Бусенко О.Т. Деяк! б!олог1чн! показники становления орган{зму худоби чорьо-рябо* породи Ц Питания генетики, селекц!* I гетерозису хварин: Матер}али П республ!кансьхо* конференц!*.- К.: Наукова думка, 1971.- С.209-210.

7. Бусенко А.Т. Содержание нуклеиновых кислот в некоторых эндокринных железах бычков, выращиваемых на мясо // Интенсификация производства говядины.- К.: УСХА, 1971.- Вып.45.- Т.З.- С.144-145.

8. Данклевський 6.Г., Бусенко О.Т. Роз,виток с1ц"яник!в та щитовидно* залозн у пл1дник1в при експерицентальн1й недэгод!вл1 // Племена справа I б!олог!я розмноження с.-г. тварин.- К.: Урожай, 1972.- Вип.2.- С.56-60.

9. Бусенко А.Т. Развитие семенников ыолодняка крупного рогатого скота // Теория и практика повышения продуктивности с.-х. животных.- К.: УСХА, 1973,- Выл.85.- Ч.1.- С.45-50.

10. Бусенко А.Т. Гистологические изменения в аденогипофизе молодняка крупного рогатого скота Ц Теория и практика повышения.продуктивности с.-х. животных,- К.: УСХА, 1974,- Выл.85.- Т.2.-C.II7-II9.

11. Бусенко А.Т. Рост и активность эндокринных желез у бычков черно-пестрой, абердин-ангусской пород и их помесей // Теория и практика использования импортного скрта мясных пород.- К.: УСХА,' 1974.- Вып.134.- Т.6.- С.128-129.

12. Бусенко А.Т. Развитие коры надпочечников у молодняка крупного рогатого скота // Повышение продуктивности и улучшение племенных качеств крупного рогатого скота,- К.: УСХА, 197*.- Вып.99.-

С.19-22.

13. Буозшсо А.Т. Морфолого-физиолог.'.ческие особенности развития эндокринных желез у бычков и телок черно-пестрой породи // Проблема специализации производства говядины.- К.: УСХА, 1975.-Еып. 167.- Т.7.- С.65-67.

14. Нелипа П.А., Горбунов ¡O.A., Бусенко А.Т. и др. Физиологические реакции крупного рогатого скота на экспериментальное голодание в разном возрасте //-Проблзма специализации производства говядины." К.: УСХА, 1975,- Вып.167.- Т.7.- C.III-II9.

15. Бусенко А.Т. Функция надпочечников и семенников у симментальского, абердин-ангусского скота к их помесей // Формирование мясной продуктивности скота в онтогенезе,- К.: УСХА, 1976,-Бып.193.- Т.8.- С.14-16.

16. Бусенко А.Т. Функция надпочечников у молодняка крупного рогатого су.ота // Теория и практика управления ростом и развитием с.-х. животных.~ Краснодар, 197?.- Вып.149/177/,- Ч.2.- С.15-17.

17. Бусемко А.Т. Развитие желез внутренней секреции у чистопородного и помесного скита // Теория и практика повышения продуктивно с.-х. еизотных.- К.: УСХА, 1577.- Выл. 197.- СЛ5-18.

18. Бусскко А.Т. Реакция надпочечников и семенников молодняка крупного рогатого скота не кормовой фактор // Выращивание крупного рогатого скота на мясо.- К.: УСХА, 1978.- Вып.218.- Т.9.-

С.67-71.

19. Шевченко Д.И», Свечка К.Б., Бусенко А.Т. и др. Выращивание телят на ограниченном молочном питании // дивстноеодстео,- 1980.-te Z.- С.47-49.

20. Бусенко А.Т. АдаптэтиЕкая функция надпочечников и семенников б период голодания животных // Рост и развитие с.-х. кнвотных.-К.: УСХА, 1930.- Выл. 241.- С.22.

21. Бусенко А.Т. Роль надпочечников з защитных реакциях оргагп-з::-»

молодняка крупного рогатого окота // Разведение и кормление крупного рогатого окота на Украине.- К.: УСХА, 1983.- Т.10.-С.118-120.

22. Бусенко Л.Т. Морфологические изменения желез внутренней секреции бычков при переменном рожнаэ кормления // Кормление с.-х. животных в условиях Полесья и Лесостепи УССР.- К.: УСХА, 1986.-С.66-70.

23. Бусенко А.Т. Функции эндокринных желез молодняка крупного рогатого скота ¡три ограниченном молочной питании // Биохимия сельскохозяйственных животных и продовольственная программа: Тезисы доклада:; Всесоюзного симпозиума 26-28 сентября 1989 г.- К., 1989.- С.218-219.

24. Рекомендации по интенсификации производства говядины з молочном скотоводстве /Ч.В.Юкна, А.З.Столярчук, А.Т.Бусенко и др.-Львоз, 1990.- 16 с.

25. Бусенко А.Т. Различие з росте и функции эндокринных желез бычков и телок черно-пестрой породи // Новые методы селекции и биотехнологии в ¡животноводстве: Тезисы республиканской научно-производственной конференции.- К., 1991.- Ч.2.- С.105-106.

26. Бусенко А.Т. Глпзфпзарко-иадлочечннкозая система бичкоз и телок черно-пестрой породы // Мор|о-экологическио проблемы в животноводстве и ветеринария: Материалы докладов республиканской научной конференции морфологов 19-21 сентября 1991.- К., 1991.-

С.14-15.

27. Нусенко А.Т., Яцута Л.В. Влияние полного голодания на эндокринные оргшш бичков черно-пестрой породи //Уорфо-зкологические проблемы з животноводстве и ветеринарии: Материалы докладов республикански научной конференции морфологов 19-21 сентября 1991 г.- К.: 1991.- С.16-17.

28. Бусенко А.Т. Становления гормонального статуса бычков и телок черно-пестрой породы // Использование гормональных препаратов в нивотноводетве: Тезисы докладов Всесоюзной научно-техническо конференции 1-2 октября 1991 г.- Дубровицы, 1991.- С.62-65.

29. Бусенко О.Т., Яцута Л.В. Результати схрещування худоби // Тва-римництво Украйни.- 1991.- К» 8.- С.22-23.

30. Бусенко О.Т. Компенсуючи нестачу заышшк1в молока // Тварин-ництво Укратки.- 1991.- № 10.- С.25.

^ЗК УЛл V^ 3. ОО тир. -40О - 9.0S.PS