Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Эффективность использования сверхремонтных телок в молочном скотоводстве для увеличения производства говядины

ВАК РФ 06.02.05, Ветеринарная санитария, экология, зоогигиена и ветеринарно-санитарная экспертиза

Автореферат диссертации по теме "Эффективность использования сверхремонтных телок в молочном скотоводстве для увеличения производства говядины"

Г Г Б ЯФАКНСЬКЛ ЛКАДЕМШ ЛГРЛРНИХ НАУК

4 0 »МП 1НСТИТУТ ТВЛРИННИЦТВЛ I о <

На правах рукопису

Т Р У ш Вжтор Михайлович

ЕФЕКТИВНШТЬ ВИИОРИСТАННЯ НАДРЕМОНТНИХ ТЕЛИЦЬ В МОЛОЧНОМУ СК0ТАРСТВ1 ДЛЯ ЗБ1ЛЬШЕННЯ ВИРОБНИЦТВА

яловичини

об .ог.&яг

Спецтльшсть 06.00.17 — технолопя виробництва продуктт тваринництва'

АВТОРЕФЕРАТ дисертацН на здобуття паукового ступешг кандидата скльськогосподарськнх наук

Харк1в — 1996

Робота виконана в лабораторП селекцИ та в1дтворешш м'ясио! худобн 1нсхитуту тваринництва УААН.

Науковий кер1вник: доктор сцльськогосподарсышх наук, профе-сор, заслуженнй Д1Яч науки I техшки Ук-ра'ши Доротюк Едуард Миколайович.

Оф1цШи1 опоиёнти': доктор <пльськогосподарських наук, профе-сор, акадешк УААН Кознрь Володимпр Семенович: кандидат альськогосподарськич" наук СасШ Михайло 1занович.

Провщиа орган!зац1я: Харгавський зооветернпаршш шститут.

Захпст дисертацп в1дбудеться «. гЬ...» ЗМезмА.....

1996 року о ....................годиш па засщанш спещал!зован;:1

ради Д.02.30.02 при 1нституп тваринництва УААН.

Адреса: 312120, м. Харшв, п-в Кулиничк

3 дисертащею можпа ознайомитнся в бШлютсщ 1нстп-туту тваринництва УААН.'

Автореферат роз1слашш «.<£:$...» ......... 1996 р.

Вченнл секретар спец1ал1зовано1 ради' кандидат сшьськогосподарсышх наук

В. I. Р03С0ХА.

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. Актуальность дослЫжень. Збьчьшення виробннцтва м'яса е одшею з першочергових задач. При цьому головиим напрямком зб1льшення його ресурав повинно стати прнско-рення росту виробннцтва яловичини, що зв'язано з тдвнщеч-ням попиту на високояюсш продукта харчування та зростаю-чим значениям бшшв тваринного походження в харчуватп людей, а також спецификою штенсифшацп Ыльськогоспо-дарських галузей.'

Ршення поставленнх задач можливо за рахунок биыи ефективного використання велико! рогато!' худоби шляхом оргашзацп шгенсивного впрощування та в1дгод1вл1 молодняка до високих заб1'йних кондишй, використання надремонт-них телиць як «разових» кор1в, застосування иромнслового схрещування молочних кор1в з бнкамн м'ясннх пор1д, стг.о-рення розвинутоТ галуз1 спещал1зованого м'ясного скотарстна.

Значний вклад в peaлiзaцiю дано! проблемп внесли Д. Л. Левантш (1966), П. М. Буйна (1972), Е. М. Доротюк (1972, 1990), О. Г. Тимченко (1981), В. М. Канднба (1983. 1984, 1991), В. Г. Рижков (1983), А. А. Панкратов (1984К О. М. Маменко (1985, 1993), С. А. Петрушко (1990, 1991. 1992), В. С. Козирь (1992, 1994), 10. С. Муспенко (1993). Е. I. Чигринов (1994).

В УкраУш функцюнуе 61'ля 900 спещал1зованих шдпри-емств по виробництву яловичини на 3 млн. скотомкць. 1н-тснсифшашя молочного скотарства супроводжуеться скоро-ченням чисельност1 д1йного стада, отже 1 молодняка. який реал1зуеться на м'ясо. В результат! цього на комплексах мае М1*сце неповна зайняттть скотомкць. В той же час що-р1чно реал1зуеться на м'ясо велика юльюсть надремонтних телиць молочних пор1д. До цього часу не розроблена система IX використання на комплексах як «разових» кор1в для одержання помюних телят, яю вирощуготься на м'ясо, а також для формування стад м'ясног худоби в умовах промнс-лово! технологи.

Недостатньо вивчена ефектившсть розведення герефор; сько'1 породи 1 11 використання для промислового схрещува! ня з червоною стсповою худобою та вирощування полнее по технологи м'ясного скотарства.

В бишшосл роб1т помк1 пор1внювались з аналогами ма теринськоГ породи, В л1тератур1 вЦсутш даш по вивченн! росту, розвптку 1 м'ясноТ продуктивное^ пом1сей, вирощени на шдснс! в пор)внянш з батьшвською породою.'

В шдустр1альному репош Донбасу, де висока ицльшет населения, проблема зб1льшення високояк1сно1, еколоНчн чисто!" яловичини е актуальною. I П ршення мае велике не родногосподарське значения. Це \ стало основою для вико нання дано! роботи.'

1.2. Мета та задач1 досл'|джень. Основна мета роботи -вишукати резерви зб1льшення виробництва яловичини, пс кращення ¡1 якостей 1 зниження coбiвapтocтi за рахунок ы користання надремонтних' червоних степових телиць та гере фордсько! худоби в умовах промисловоТ технологи. В1дпо ш'дно з цим були визначещ таш завдання:'

— вивчйти ркт, розвнток, м'ясну ироду ктившеть у над ремонтних телиць i «разових» кор1"в, яю реал1зуються н м'ясо;

— дослщптн гидтворювальпу здатшеть та материнсы' якост! «разових» кор1в;

— визначити ефектившсть схрещування надремонтни червоних степових телиць з герефордськими бикамн при, ¡1 тенсивному вирощуванш поМ1сей по технологи м'ясного скс тарства;

—розробитн технолопчну модель разового використак ня надремонтних телиць для додаткового одержання помк них телят та створення в спецгост маточного стада по си стем1 «корова—теля».'

1.3. Наукова новизна, Розроблена, впроваджена та перс »¡репа система збмьшення виробництва яловичини за раху нок використання надремонтних телиць молочних пор1д г промислового схрещування Ух з бугаями м'ясних порщ одержання «разових» отелень в спецгоспах по дорощуванни та Б1Дгод1вл1 велико! рогато! худоби. Вперше в умовах про мислово! технологи проведено пор!вняльне вивчення рост} \ розвитку, м'ясно! продуктивное^ надремонтних телиць «разових» кор1в червоно! степово! породи та !х герефордсь них помкей при штенсивному вирощуванш по технолог;

м'ясного скотарства. Виявлеш резерви зб1льшення вироб-ництва яловичини за рахунок б1льш широкого використання надремонтних телиць по систем! «корова—теля» I промисло-вого схрещування червоно'1 степово!' худоби з биками гере-фордсько1 породи при штенсивному вирощуванш помисей в умовах промислово'! технолог!!'. Розроблена модель' «разового» використання надремонтних телиць для додаткового одержання помюних телят.1

1.4. На захист виносяться так1 основш положения:

— використання -надремонтних телиць червоно!' степово!' худоби для одержання помкного приплоду, який вирощуеть-ся по технолог!!' м'ясного скотарства;'

— ефективн!сть промислового схрещування надремонтних червоних степових телиць з шидниками герефордсько! породи для збыьшення виробництва високояшсно!' яловичини ! важкох шюряно!' сировини;1

— технолопчна модель використання телиць як «разо-вих» кор1в для збшьшення виробництва яловичини та ство-рення маточних товарних ферм м'ясно!' худоби по систем!" «корова-теля».

1.5. Особистий внесок автора:

— оргашзував та самостшно пров!в два наукових досл!-да по виявлеиню ефективност! р1зних метод1в використання надремонтних телиць червоно!' степово!' худоби в умовах про-мислово! технолог!!' спецгосиу;

— розробив технолопчну модель використання «разових» кор1в по систем! «корова-теля»;'

— приймав безпосередню участь в створенш племшно? ферми герефордсько!' породи 1 вивчив ефектившсть промислового схрещування и з червоною степовою худобою.

1.6. Теоретична та практична цшшсть роботи. На осноз1 проведения досл!д!в, виявлеш значн! резерви зб!льшення виробництва м'яса за рахунок б!льш широкого використання надремонтних червоних степових телиць, !'х промислового схрещування з биками герефордсько!'. породи, створення маточних стад м'ясно!' худоби. Розроблена та впроваджена технолопя використання надремонтних телиць по систем! «корова—теля», яка дозволяв високоефективно викориетову-вати виробнич1 потужност! в спецгоспах та знизити соб!вар-тнпъ виробництва яловичини.'

Практнчне значения роботц полягаё в еконоипчному об-Ррунтуванш широкого викорнстання надремонтних телиць для додаткового одержання помкних телят, створенн1 ма-точних стад м'ясноТ худоби, а також промислового схрещ." вання герефорд1в з червоною ¿теповою худобою.'

1.7. Апробация роботи. Основш положения дисертаци викладеш i одержали позитивну оцшку:

— на координацшних нарадах 1нституту тварпнництва УААН (1993, 1994);'

— на методичшй рад1 1нституту тварпнництва УААН (1993, 1994);'

— на науковш конференцп «Ефектившсть методов штен-сифшацп виробництва продукт1в твариниицтва (до 90-р1ччя з дня народження професора С. И. Кутикова) 1нститут твариниицтва УААН (1994). По результатам дослшв опублжовано 5 po6iT.

1.8. Обсяг та структура дисертаци. Дисертащя викладе-на на 175 сторшках машинописного тексту, в тому числк 147 сторонок основного тексту, 41 таблиця та 16 малюнк^в, вклю-чае: вступ, огляд лггературн, власш дослщження, обговорен-ня одержаних результате, висновки, пропозици виробництву та список л1тератури, якнй мктить 280 джерел, в тому числ! 13 пюземних.

2. МАТЕР1АЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Дослщження проводились в спецгост ¡меш Т1м1рязева Артем1вського району Донецько! област1 з 1991 року по 1994 pin. Об'ектом експериментальних дослщжень був чистопорщ-ний молодняк двох планових порщ велико! рогато! худоба: червоно! степово!, герефордсько! та ix noMici. В ,дврх науково-господарських дослщах, внкладених в цш робот1, було ви-користано 122 голови велико! рогато! худоби (табл. 1). Ком-плектування дослщних груп здшснювали за принципом ана-лопв. Год1влю дослщних тварин нормували за детал1зовани-ми нормами BIT. Споживання корм1в визначали на ochobi обл1ку. Пожившсть корм ¿в визначали за даними ix х1м1чного складу. Р[ст та розвиток молодняка внвчали за показниками живо! маси, середньодобових прирост, вщносно! швидкосп росту, npoMipiB та ¡ндекав т1лобудови.'

М'ясну продуктившсть дослщних тварин визначали шляхом контрольних забоТв за прийнятою методикою (BIT). По

кожному досл1ду розрахована економ1чна ефектившсть чз основ! фактичного облшу вах витрат на вирощування та в1дгод1влю тварнн, виторгу вш реа.'изацп продукцп, одержя-ного чистого прибутку з внзначенням р1вня рентабельное?'. Результат» дослшв оброблеш бюметрично за методикою М. А. Плохинського (1969).

1. Схема науково-господарськнх дослЩв

Трупа

Порола

Генотип

Стать

Тривал1сть доели, апс.

Ефектившсть вирощування па м'ясо' надремонтних телиць та «разових» нор1в (1-й дослЩ)

1—контрольна

2—дослана

червона степова ч/л » » »

телиц!

«разов!» норовя

25 25

20 33

ЕфективШсть промислового схрещувания' надремонтних телиць (2-й досЛ1д)'

1 —контрольна

2—контрольна

3—дооидна

» буганпд

12 12

16 16

р, » 12 16

ч/п телнц! 12 33

» » 12 33

р, » 12 33

червона степова герефордська червона степова х герефордська 1А-—контрольна червона степова 2А—контрольна герефордська ЗА—дослана герефордська X ЧеРА.

3. РЕЗУЛЬТАТЫ ДОСЛЩЖЕНЬ

3.1. Ефективн1'сть вирощування на м'ясо надремонтних телиць 1 «разових» кор1в (1-й дослщ). Умови год'1вл1 та ут-

римання. До 6-мкячного вжу телиць обох груп вирощували при ручшй випойщ, з 6- до 15-мкячного вту, — на полпршй год1влк В склад рацюну включали корми, типов! для .дано'1 зони: солому, силос кукурудзяний, комбшорм та мшеральш добавки, ,3а пер ¡од, вирощування до 15 \псящв в середньому на тварину було витрачено практично однакову юльшсть корлпв (2096—2015 к. од.).

За весь перюд вирощуванпя телнць до: 17-м!сячного в!-ку витрати коркив склали 2601, а «разових» кор1в з ураху-ванпям ттыюсп, лактацп (180 дн.) та в!'дгод1вл! (60 дн.)| — 5681 к. од. В структур! коркпв: соковти склали 44,5, концент-рован!' — 28,3, груб1 — 12,5, молочш — 2,6%.'

3.2. Динамша живоУ маси телиць 1 «разових» кор1в та ссредньодобовий приркт. Результат!! досл!джень показали, що при однакових умовах год1вл1 та утримання, жива маса шддослщних телиць до ,15—17-М1сячного вшу не мала 1стот-по1 р!зниш (табл. 2).'

2. Динамта живоГ маси телиць I «разових» кор1в, кг

В№, м!с.' ! ТелиЩ (п=25)'

«Разов1» норови (п=25)'

При постановЩ

30,2 ± 1,0 29,9 ± 1,2'

6 149,2 ± 3,9 148,0 ± 4,5'

112 262,0' ±4,3 267,0 ± 3,5

15 328,0 ±3,9 330,0 ± 5,6

17 366,7 ± 5,2 368,10 ± 4,9

24 — — 420,0 ± 4,2'

за — — 428,0 ± 5,2'

33 — — 458,0 ± 3,8'

Найбшьший середньодобовий приркт живо'/ маси (737,5 —773,5) у телиць обох труп був одержаний в молочний перюд вирощуванпя до 6-мкячиого вшу. в подалыпому вш по-нижувався 1 самий низький був у первкток.'

3.3. Характеристика вЦтворювально'/ здатност1 телиць.

Про в1дтворювальну функцпо телиць, як! вирощувались для разового одержання ; помкних телят* можна судитн за дани-ми таблиц! 3.

Дослщження показали, що промислова технолопя ви-рощування телиць не мала негативного впливу на Тх В1Д-творювальну здатшсть. Вони в в^дносно молодому в1щ прий-шли в т!чку ! мали нормальну зашпднешсть. Встановлено, що у телиць, яю отменялись бугаями герефордсько! породи, тривалкть т1льносп була коротша на 6 дшв (2,1%), що св!дчить про скоростиглкть помкноТ худоби. яка формуеться у внутрпппьоутробному онтогенез!.'

3. Характеристика вщтворювальнсн здатност! телиць

Показняк!

.Порода бугая1

:гервона степова

герефордеька

ЕПк, днгв:'

проявления першо! йчки 248,0 ± 3,28 232,0 + 5,31 встановлення пастшного стате-

вого циклу' 369,0 ± 7,42 350,0 ± 6,22'

при ллгдному ойменшШ 442,0 ± 5,60 430,0 ± 7,29

Жива маса при ос1меншш, кг 330,2 ± 2,55 332,0 ± 3,82

Запл1днен1сть, % 95,6 93,5

Тривал1сть т1лыюст1, дн. 288,0 ± 3,5 282,0 ± 2,8'

3.4. Характеристика материнських якостей «разових» ко-

р1в. Важливе значения при вирощуванш телят на шдсисл мае молочшсть кор1'в (табл. 4)

Недосгатня молочшсть «разових» кор1в пояснюеться не тшьки 1х низьким генетичним потенщалом, але I прийнятою технолопею год1'вл1 та утримання худоби на комплексах. При однаковпУ молочност1 кор1в помкш бички по жнв1й мас1 в 6-м1сячному в1щ. переважали червоних степових ровеснпюв на 26 кг (16,4%). Р1знпця в жив1й маа статистично внсоко-в!ропдна (Р < 0,01).

4. Характеристика материнських якостей «разових» кор1в вщ осшешння бугаями р1зннх пори

Показник Порода 1 бугая

червона степова I герефордська

Молочн1сть, кг1 930,0 ± 10,3 948,0 ± 12,5

ЗбереженШсгь телят в. 1-й м-ц, % 94,0 97,2

Дшовий вих1д телят у розрахунку'

на 100 щор1в, %' 88,6 92,4'

Жива маса телят, кг

новонароджених 26,7 ± 0,3 30,0 ± 0,5

в 6-м1сячному в1ц!' 158,0 ± 1,8 184,0 ± 1,5'

3.5. М'ясна продуктившсть та як1сть м'яса. При характеристик м'ясноГ продуктивност1 основним показником е маса тупи та заб1йний вихщ, морфолопчний та х1м1'чний склад

м'йеа. Результат контрольного забою (табл. 5) показали, що телпщ га «разовЬ корови В1др1знялись ,шж собою за показчиками м'ясно'1 продуктивность «РазовЬ корови дали бьтьш важю туцп з достатньо високим забшним виходом. За масою тупи та забШним виходом вони з в1'ропдною р1з -ницею переважали телиць.'

Дат обвал гавани я та жилуванни туш показали, шо вп «разових» кор1'в одержано бшьш внсокий вих1д 1ст1вно1 час-тини тупл (вище 78%). 1стотно! р1знищ в х1м1чному склад! ■середньо! проби м'яса не внявлено, за виключенням деюлька бкаьшого вмкту сухо! речовини та жиру в м'яа первкток.

5. Забтйн] показники телиць та «разових» кор1в

Локазник'

Телищ (п = 3)

«Разов!» «орави (п = 3)

ПередзабШна дшса, кг 351,7 ± 3,1 429,0 ± 3,5

Maca iymi, nfr' 165,0 ±2,8 218,7 ± 3,0

Вих1д тушЯ, % 46,9 ± 0,6 50,9 ± 0,7'

Maca впутршнього жиру-сирцю, кг 10,2 ± 0,4 17,3 ± 0,7

Вих1Д внутр1Шнього жиру-сирцю, % 2,9 ± 0,1 4,0 ± 0,2

ЗабШна ыаса, «г 175,2 ± 3,0 236,0 ± 3,3

За&Шний ,ниХ1Д, % 49,8 ± 0,7 54,9 ± 0,6'

Вщ «разових» кор1в червоно! степовоТ породи одержан! б1льш важт шкури, яи наближались до вимог ГОСТу 1134— 51. За масою (23.9 кг), площею (390,2 кв. дм), товщиною (4,0 мм) та виходом (5,9%), перевагу мали «разов!» корови, що доводить дощльшсть викорнстання надремонтних телиць для одержання помкних телят не т1льки для збыьшення ви-робництва яловичини, але 1 забезпечення потреб в шшрянш спровиш, дефщит яко; сьогодш достатньо великий.

3.6. Економ1чна ефектившсть використання надремонтних телиць та «разових» кор1в. Основним показником економ1ч-ноГ ефективносп е соб1варт!'сть виробництва продукци, оплата корму приростами живоТ маси, прибуток вщ реал1зацп та рентабельшсть (табл. 6).'

За весь перюд вирощування затрата корм1'в на 1 кг приросту у телиць склали 7,73 к. од., що на 5,2 к. од. або 67,6% менш, шж у «разових» кор1в.'

В розрахунку па 1 гол. чистий прибуток в)д вирощуван-ня на м'ясо телиць був мснш на 100,3 тис. крб., шж в1д «ра-зових» кор1в. Однак в зв'язку з б1'льшими загальними витра-тами на «разовнх» кор1в, рентабельность Тх внрощування бу-ла нижча всього на 7,6%.'

Внрощування та в1дпшвля телиць хоч 1 була еконоьпч-' но випдна, але пор1вняльно невнсока. При викорнстанш на м'ясо «разовнх» кор1в, з вирощуванням телят т1льки на пи снс1 до 6 М1сящв, значно збиьшуеться виробннцтво м'яс.1, але ефектившсть повшстю не виявляеться. 3 щеТ причини в наступному дослш телят 1нтенсивно вирощували до 16-м1-сячного вшу.

6. Економ1чна ефектившсть використання надремонтних

телиць

Показникн Телиш „РазоЕп" кор.

Вш реал1зацп' на м'ясо, дпс. '18 32

Внробпшп затрат», крб. 948,3 1748,4

Одержано приросту живо! маси. кг 366,7 642

в тому числ1 тдсисного теляти — 184

Витрати корм1в на 1 кг приросту. к. од. 7,73 1 2,96

Собхварйсть 1 ц живо! маси, тис. крб. 242,6 276,6

Реал13ацШна варисть 1 гол., тис. крб. 1225,0 2125,4

Прибуток, тис. крб. 276,7 377,0

Р1вень рентабельное^, % 29,2 21,6

3.7. Продуктивтсть та племжш якосп герефордськоТ ху доби в умовах схщного репону УкраУни. В зв'язку з в]'дсут-шстго плеАтреиродуктор1в герефордсько1 породи в схщному репош Украши та труднощами завозу племшних бичк1в по 1'мпорту нами у 1988 рощ закуплена у колгосш ¡м. Шевченка Юровоградсько! обласи невелика юлькгсть ще? худоби (120' гол1в молодняка, 2 бика, 19 кор1в). За 6 рошв шльккть ко-р!в в спецгост ¡м. ТЪпрязева зб{льшилась до 114 гол1в. В днсертацп наведеш матер1али, яш характеризують племшш та господарсько-бюлопчш якосп д5е1 худоби в нових умовах. Нами розроблена технология утрнмання герефорд1в за системою «корова—теля», яка забезпечуе високу ефектившсть Тх чистопор1дного розведення та схрещування з молочного худобою.

3.8. Ефективнкть промислового схрещування надремонт-них червоних степових телиць з биками герефордсько!" породи при ¡нтенсивному вирощуванш помкей по технологи м'яс-ного скотарства (2-й дослщ). Технолопя впрощування та.ви-год1вл1 молодняка в умовах комплексу по характеру год1вл1 та утримання включав три перюда (молочний, впрощування, в1дгод1вл1), для яких розроблеш норми та типи год1вл1 з урахуванням bikv та запланованого приросту. До 8-мкячно-го bikv молодняк вирощували на шдсисГ Пкля вилучення бичшв вирощували 1птенсивно, а телиць — при noMipHifi го-Д1'вл1'. Фактичш витрати корм1в у бичщв в1д народження до 16-мкячного в1ку склали 3301,6—3478,8 корм, од., телиць до ЗЗ-мкячного вжу вщповшю — 3734.4—3882,4. На одну кор-мову одиницю у бичк1в приходилось 103,8 г, у телиць -102,5 г перетрав^ного протешу.

3 даних таблищ 7 видно, що молодняк I та IA груп у Bei BiKOBi перюди значно поступався по живш масг однол1т-кам II та III груп. Так, у вщ 8 мкящв червош степов1 бич-ки вщставали ' по жив1й Maci в1д герефорд1в на 23.2 кг (10,4%), в1д помкей — на 29,5 кг (13,2%). В 12 мкящв pi3-ннця склала вщповшно 35,8 кг (10,9%) та 52,3 (15,8%); в 16 мкящв — 68.0 кг (15,0%) та 73,0 кг (16,1%). Вказана р!зниця за живою масою на корпеть герефорд1в та помкей статистично високов1ропдиа (Р<0,001).'

7. Динамша живоУ масп молодняка, кг

Трупа В1к. wie.

12 I

новороджен! 8 1 16

Б и ч к и

I 28,0±1,9 220,8±3,5 329,2+2,9 452,0 ±5,2

II 30,2±2Д 243,2±5,2 365,0 + 3,6 520,0 + 4,9

III 29,5±1,8 249,5±4,8 381,5±4,1 525,2+5,7

Телиц!

IA 26,0±3,0 194,0±3,2 278,0+4,0 342,0±5,2

IIA 28,0+2,8 210,0±3,8 309,0+6,1 362,0±3,8

IIIA 27,2±3,1 212,0+5,1 310,0±3,9 369,0±4,3

Анал1з показав, що noMicHi бички досягли живо! маем 300 кг на 38 дшв рашше, шж ix червоно-стешда ровесники, 400 кг — на 60 дн., 450 кг — на 85 дшв та 500 кг — на 74 дш. Така ж законом1ршсть зб1лыиення живо'1 масп на ко-

ристь полисе» внявлеиа \ у телиць. За весь перюд вирощу-вання середньодобовий приркт у червоних степових бшшв склав 883, герефорд^в — 1020 1 помкей — 1032 г.

Лшжний ркт. Герефордсью та помкш бпчки характг-ризувались бппьшою масившстю. Червош степов1 ровесники поступились 1м по косш довжиш тулуба, ширит, глнбиш та обхвату грудей, полуобхвату задка. Герефорди та помЫ Мали краще виражеш м'ясш форми т1ла, добре омускулену, широку, р1вну спину, поясницю; впповнении оккт; достатньо розвииутнй зад.

Забг'йщ показники. За передзаб1йною живою масою герефордсью та помкш бички в 16 мкящв переважали червоних степових ровесниюв на 68,3 кг (16,2%), а по маа туш вщ-повщно на 46,4 та 51.3 кг (20,1 та 22,1%). При цьому бшьше внутршнього жиру-сирцю мали червош степов1 бички в по-р1внянш з герефордськими та помкними ровесниками в1дпо-тцно— 1,9 та 1,2 кг (16,6 та 10,8%) (табл. 8)/

Дослщження показали, що краин показники за перед-

заб1йною масою та виходом туил малп помкш бички. Тх

червош степов1 оджшткп вщр1знялпся б1льшою масою та виходом внутршнього жиру-сирцю.'

8. Забшш показники бичшв

Показник - I 1 Трупа II 1 IIF

Пер'едзабшна маса, кг 426,7 495,0 495,0

iMaca Tyuii, кг 230,7 277,1 281,0

Вихщ туни, % 54,1 56,0 56,8

Maca BHyTpiiHHboro жиру-сирцю. кг 13,3 11,4 12,1 ■

Вихщ внутршнього жиру-сирцю, % 3.1 2,3 2,4

Забшна маса, кг 244,0 288,5 293,1

ЗабШний вих1д, % 57,2 58,3 59,2

Морфолопчний склад тупи. Обвалюванпя туш показало, ЩО тупл бичшв вс1х груп в молодому вш (16 М1СЯШВ) мали 1СТ1вних частин бшьше стандарту: у червоних степових вони склали 78%, у герефорд1в та помкей вщповино — 82,6 та 81,4%. По виходу м'яса м'яксш вони переважали стандарт для яловичини I—I категори вщповщно на 4,4; 8,7;

7,7%. Вих1Д же kíctok, навиаки, був нижче стандарту (22%) на 5,7; 7.8; 7,3%. Це вказуе на добр\ Тх м'ясш якост!, про що також свщчить коефдщент м'ясносп (табл. 9).'

9. Морфолопчний склад туш!

Показннк

I

рупа

П

III

Maca охолоджено! тушь кг 224;0

М'язова тканина, кг 168,3

М'язова тканина, °/ы 75,1

Тканина жирова, кг 7,3

Тканина жирова, % 3,3

Юстки, кг 38,1

Шстки, %' 17,0

Сухожилля, хрящ1, кг 10,3

Сухожилля, хрящ1, % 4,6

IctíbhI ткашшк, кг 175,6

IctIbhí тканини, % 78,4

Вих1Д m'hkotí, кг, на 1 кг kíctok 4,6

КоефЩ1ент м'ясност! 4,41

271,7 212,9 78,4 11,4 '4,2

49.6 14,9

6,7 2,4 224,4

82.7 5,52 5,24

276,9 212,6

76.8

12.9

4.6 41,2 14,9 10,2

3.7 22Й.5.

81,4 5,50 5,16

Xímímhhh склад. Бюлопчна повноцшнгсть та ящсть м'яса залежить вщ його х'м1чного складу (та^л. 10).'

10. Xímíhhhh склад (%) та енергетична цшшсть м'яса—фаршу (МДж)

рупа Волога , Жир. Б1лок Зола Суха речов. Енергет. uiHiiiCTb

I 71,21 7,60 20,10 1,09 28,79 6,81

II 68,64 10,50 19,81 1,05 31,36 7,96:

III 68,51 10,82 19,60 1,07 31,49 8,01

Встановлено, що у m'hcí бичкчв bcíx генотищв сшвв1дно-шення б1лка до. жиру в1дпов1дало оптимальним вимогам для BHCOKOHKicHOt яловичини 1:2,0—1:2,5. М'ясо герефордських та помщних 6h,4kíb вмктшю дешлька менше вологи та б1ль-ше жиру, шж м'ясо ровеснишв червоноТ стел оно! худоби. Тому 'fx м'ясо мало енергетичну цшшсть вищу на 1,2 МДж

(И,7%).

В результат! вивчення найдовшого м'яза спини встанов-лено, що м'ясо помкних та герефордських бичив бюлог^чно б1льш повноцшне. так як воно мктило б1льше триптофану, менш оксшролту. Б1лково-яшсний показник склав — 4,62— 4,50 м'ясо - помкних та герефордських бичюв проти 3,7 чер-воних степових (табл. 11).

11. Ф1зико-хЬпчш показники найдовшого м'яза спини

Показник Трупа

I II III

Волога, % 75,58 74,80 76,82

Жир, % ' 0,76 1,28 0,95

Б1ЛОк, :% 21,74 21,84 20,95

Триптофан, мг/% 1,31 1,48 1,49

Оксипролш, мг/%' 0,351 0,320 0,332

Б1лково-ягасний показник1 3,73 4,62 4,50

Активна реакц1я (рН) 5,72 5,56 5,91

Кол1р, ЕхЮО 270 288 282

Шжтсть, кг/см2сек' 0,865 0,895 0,885

Д1аметр мускульних волокон, мкн 44,52 52,60 50,24

Коеф1ц1ент якосп по Доротюку 1,75 2,49 2,38

Помк1 також мали перевагу в коеф1щент1 якост1 м'яса на 42,3%. М'ясо бичшв вах груп 1 особливо герефордських та помкних при дегустаци в1др1знялось досить високими харчовими якостями: легкктю пережовування, сочшстю. смачним ароматом.'

Характеристика шк1ри. Найважлив1шим показником якос-т1 шшряноТ сировини е маса шири (табл. 12). Щюра бичюв ус1х груп була в1'днесена до, категорп «бичина, важка», однак у герефорд1в маса шюри була бьльша в^д помкей на 9,4 та червоних степових на 20 кг, або на 23,-5 та 68,2% (Р<0,001).' В1дзначена перевага також ширкни, товщини та плоцд шири (табл. 12).

12. Характеристика парно! шюри бичюв'

Показник Група

I II III

Maca парно! шшри, кг 29,3 49,3 39,9'

Вих1д шшри, % 6,9 9,9 8,01

Площа, дм2 361,9 411,7 413,3

Довжина, м 2,2 2,25 2,29

Ширина, м 1,64 1,75 1,66

Товщина на:

чепрац! 4,92 6/74 6,44

спинГ 4,64 5,62 5,54

паху 3,70 4,16 3,94

воротц! 4,80 6,70 6,20

KHBOtTÍ 3,88 4,60 4,56

Еконолпчна ефектившсть вирощування бичюв. Одним з основних показниюв ефективност1 вирощування бичюв на м'ясо е витрати корму на 1 кг приросту. Найбиыл ефектиз-но використовували корми герефордськ1 та помюш бички. На 1 кг приросту вони витрачали в1д народження до 8-м{-сячного вшу 3,6—3,8 к. од., шсля В1 длучення до 16-мкячного в!ку — 8,0 к. од., а червош стешт 4,4 та 9,6, або на 0,8—0,6 та 1.6 к. од. б1лыие.

Представляв великий штерес конверая корму в поживш речовини тупа (табл. 13). Яловичина е продукт бокового харчування. За виходом б1лка та жиру, '/х сшввщношенню судять про яшсть м'яса. Встановлено, що помга мали в туна бшка бшьше на 6,21 кг (11,96%), жиру на 10,08 кг (76,13%), шж \'х червон1 степов! ровесники.

13. Вих1д поживних речовин та енергетична цгашсть туш

Група М1ститься в туш1, кг Вих1д на 1кг перед заб!йно! маси, кг Енерг. ц1нн1сть туш!, МДж Конв. про-те1ну в хар човий 61-лок, проц.

- б!лка жиру б1лка жиру м'якоть туш! 1 кг ж. маси

I 35,29 13,24 82,78 31,29 1195,8 2,81 9,7

II 44,43 24,27 89,75 49,03 1785,4 3,60 12,3

III 42,20 23,32 85,25 47,11 1726,1 3,48 ИД

Для визначення еконоьпчно! ефективност1 вирощування бичив проводився анал1з витрат на корми, зарплату та ш-Ш1 витрати та прибуток вщ реал1зацп' (табл; 14).'

Анал1з рез}'льтат1в еконох-пчноТ ефектнвност1 вирощування бичшв свЦчить про те, що герефордсью та помкш тваринн мали перевагн за вс1ма показннками над ровесниками контрольно! групп. Соб1варткть 1 ц приросту живо! маси вийшла ннжча у герефорд1в та пом1ав на 31,9—31,2 крб. (14,1 —13,7%) шж у червоних степовнх ровесннк1в. ВЫ реал1заци герефордських та пом1сних бнчюв одержано прибуток в ,розрахунку на 1 гол. на 402,6 тис. крб. б1льше в по-р1внянн1 з червоними степовимц аналогами. Р1вень рентабельное^ виробництва яловичини в1д цнх бичмв майже в два :рази був нпжчий.

Сл1д вщзначити, що ¡нтенсивне вирощування помкних та чистопориних герефордських бичюв до 16-мкячного вшу еконохпчно' внправдано, так як вони при вщносно певисоких витратах корму досягають високнх заб1'йних кондишй та реал1'зуготься на м'ясо як важковкна худоба.

14. Економ1чна ефективнкть вирощування бичюв' (з витратами на корову)'

Показпик Трупа

I II III

Витрати корму на 1 кг приросту' 11,6 10,1 10,3

росту живо! маси, к. од.'

в тому числ1 за, перюд:'

0—8 м1с: 12,9 10,9 11,3

8—16 м1с. 10,6 8,8 9,5

Всього витрат на 1 гол., т. крб. 1096,4 1110,2 1126,6

Соб1варт1сть 1 ц приросту, т. крб.' 258,6 226,7 227,4

живо! мас^ 2.42,6 213,5 214,6

забшио! мас^ 449,3 384,8 384,4

м'яса м'якоп 589,8 480,4 477,8

бьтка тупи 3106,8 2498,8 2669,7

Одержано в1д реал1зацп 1 гол. 1489,2 1891,8 1891,8

Чистий прибуток, тис. крб.' 392,8 781,6 765,2

Рентабельн1сть, %' 35,8 70,4 67,9

•М'ясокомбшат

Товарш маточш' стада по Систем' «корова—теля»1

Мал. 1. Технологична модель разового використа шш в вЩтвОрсшп надремонтних телиць червоно'] степово!' худоби для зб1льшення виробництва яловичини та створення товарних маточних стад в спец-

гпрпа V гтл тэгтг\/-1ттт*ттэ0 чпгг» то "о 1 ттг\птт1т» П1 тэо ттмх<т»У плга тгп vлrттr^í:^т^ '

3.9. Технологична модель разового використання в и!дтво-)енш надремонтних телиць. Розроблена нами технолопчна модель «разового» внкорпстання в витворешп надремонтних телиць молочних пор1д з метою додаткового одержання по-м'юного молодняка представлена на мал. 1. Вона може, бути впроваджена в спецгоспах, де е в1льш виробнич1 потужност! га вЦповщна кормова база. В подальшому при одержанш юмкних телиць щ фермй можна перетворити в спещал1зо-заш по вирощуваншо м'ясно! худоби по систем1 «корова— геля».

висновки

1. Враховуючи трудношд з комплектуванням погол!в'я 'а неповну зайнят1сть виробничих потужностей спецгосшв то вирощуванню та в1дгод1вл1 велико! рогато! худоби, засто-ювуеться широке використання надремонтних телиць черво-Ю1 степово! породи для промислового схрещування з гере-[юрдськими бугаями з метою разового одержання промис-ювого молодняка, який вирощуеться по технологи м'ясного котарства [ сприяе збшьшеншо об'ем1в виробництва та по-[¡пшенню якосп м'ясноГ продукци.

2. Встановлено, що ефектившсть використання надре-гонтних телиць червоно! степовоГ породи для виробництва 1'яса залежить вЦ способу шдготовки Тх до реаЛ1зацп на 1'ясо. Тх сдавальна жива маса складала 366,7 при одержан-т разових отелень — 458 кг. Загальний приркт первгсток а телят при вилученш склав 642 кг, що на 275,3 кг (75,1%)' ¡льше шж в!д реал1зацп на м'ясо телиць.'

3. Надремонтш телищ 1 «разовЬ корови, вирощеш до абою ¡стотно ,р1знилися за м'ясною продуктившстю. Маса уил одержана в1д реал!заци на м'ясо телиць становила 165 г, «разових» кор1в — 218,7 кг. Заб1иний В1шд склав.в1дпо-¡дно 49,8 ,та 54,9%.'

4. При штенсивному вирощуванш (3301,6—3476,8 к. од.) ич1ив в1д народження до 16-мкячного в1ку б1льш високу нерпю росту проявили помкш та герефордськ} бички. Тх ;ива маса в 16-мкячному вщ1 склала 525,2 1 520 кг, що в ор^внянш з ровесниками червоно! степовоТ худоби б1лыие а 73,2—68,0 .кг (Р<0,001). Деккька меншою, але досить исокою швидкктю росту характеризувались телищ цих ге-этишв. '

5. IIomíchí бички малй перевагу над ровесниками чер-воноУ степовоУ .породи пром1рами i шдексами тшобудови. Вони б1льш широкотш, у них краще виповнена спина, криж1. Вони в бшьш ранньому bíuí набували пропорцй' Т1ла дорос-лих тварин. Бички та телищ черв-оноУ степовоУ породи харак-теризувались вщносною .вузкотчлктю.'

6. FIomící, одержан! вщ промислового схрещування над-ремонгних телпць червоноУ степовоУ худоби з герефордськи-ми бугаями, мають шдвищену енергш росту (на 7,0%), за-безпечують в рахунку на 1 день життя на 15,2% б1льший

' приркт м'ясноУ продукцй', на 5,6% менше витрачають kopmíb на одиницю приросту живоУ маси.

7. При високому pÍBH¡ год1вл1 бичюв ycix груп в вщнос-но молодому bíuí (16 мкящв) мали високу м'ясну продук-тивнгсть. Maca Tyuii бичюв I групи склада 230,7 кг, другоУ — 277,1, третьоУ — 281,0 кг. Maca тупп помкних бичшв бу-ла биыпою 'На 50,8 кг шж у ровеснишв I групи. Останш де-шлька б1льше накопичували внутршнього жиру-сирцю (на 1,2 кг). У бичшв bcíx груп забймшй вих1д був високий (57,2 —59,2%). Найб1льш висока маса Tymi виявлена у помкних бичшв, найменша — у ровеснишв I групи.'

8. Tymi помкних та герефордських бичшв характеризу-вались кращим сшввшюшенням м'язовоУ та жировоУ ткани-ни, вщносно меншою масою kíctok, що свщчить про б1льш високу Ух скоростиглкть,'

9. За XÍMÍ4HHM складом м'ясо бичшв ycix груп тдповЬ дало вимогам сучасного споживача: характеризувалось ви-сокою якктю та оптималышм ешввиношенням вологн, б'гл-ка та жиру. У бичшв ycix груп синтез быка переважав над вщкладенням жиру. Особливо '4Ítko це проявлялось у homíc-них та герефордських бичшв, в м'яа яких мктилось бшьше б^лка i менше жиру в пор!внянш з оджмптками материнсь-коУ породи. Ix м'ясо В1др!знялось не Т1льки бшьш сприятли-вим стввшношенням б1лка та жиру, але й мало краиц сма-kobí та поживШ якост^'

10. Бички ycix груп мали достатньо високу конверсш протеину, корму в харчовий б1лок. Бички ycix груп у bíuí 16 мкящв вщклали в Tymi бшка 35,3; II — 44,4; III — 42,2 кг.

noMicHi та чистопорщп герефордсьш бички бшьш ефек-тивно трансформували поживш речовини корму та перероб-ляли Ух в харчовий б'ток i жир, hí>kí Ух однолики червоноУ степовоУ худоби.

11. ЕИд бичшв уах груп отримаш кондицшш важш шку-рп високоУ якост1. яш переважалн стаидарти вимог «бичина важка». Найбыыи важш шкури за масою, товщиною та пло-щею одержали В1д помюних та чнстопоршшх герефордських бичшв. Шкури телиць 1 «разових» кор1в за масою були вщ-несеш До категорп «бичина легка» (21,7—23,0 кг).'

12. Внкористання надремонтнпх телиць но систем! «корова—теля» при штенсивному вирощуванш помюного молодняка було внсокоефектнвним. Р!'вень рентабельное^ внрощу-вання бпчю'в першоТ групи в 16 хпсящв склав 55,8%, друго! — 70,4%, третьо! — 67,9%. Макснмальннй прнбуток в розра-хунку на 1 голову був одержаний в1д помкннх бичюв.

13. Тваринн герефордсько! породи за 6 роюв перебуван-

ня в нових умовах проживания, !'х доч!рш та внучат! нащад-ки проявили внсоку продуктившсть, вщтворювальну здат-шсть, штенснвшсть росту, молочшсть. За цей перюд чисель-шсть кор1в зб1лынилась на 95 гол1в 1 складае 114 гол1в, яш за розвитком, живою масою ошнеш першим класом та ел!-тою. За племшними та продуктивнимп якостямн корови в1д-пов1дають вимогам, яю пред'являються до племшних ферм. Розроблена нами технолопя утрнмання герефордсько! худо-би по систем! «корова—теля» забезпечуе ефективне внкористання генетнчного потенщалу тварин, кор\-пв, трудових та матер!ально-техшчних ресурав.

ПРОПОЗИЦП ВИРОБНИЦТВУ

1. Для збшьшення виробництва яловичини, покращання 11 HKOdi та зниження соб1вартост1 в спецгоспах швденно-сх1д-ного periony Украши, необхино б1льш широко використову-' вати надремонтнпх телиць червоно'1 степово! худоби i про-мислове ix схрещування з бугаями герефордсько! породи для одержання разових отел1в за розроблеиою нами технолопчною моделлю.'

2. «Разових» Kopie шсля вшлучення телят i в1дгод1вл! та noMicHnx, iнтенсивно вирощених бичшв, реал1зуватн нч м'ясо, а riOMicHHx телиць використовувати для створення ре-продукторних стад м'ясно'1 худоби в спецгоспах по виробницт-ву яловичини зпдно програми розвитку галуз1 м'ясного ско-тарства в Украгш!

3. Гнтенсивне вирощування та вщгод1влю noMicHiix бич-к1в проводити до 16-мкячного BiKy при витратах 2970—3000 к. од. та максимальному використанш об'емистих рослинних Kop.MiB власного виробництва: грубих, соковитих та зелених при оптимальнш витрат1 концкорм1в (35% в1д загально'1 по-живносп), що забезпечуе одержання живо! маси 500—550 кг.

СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ПО ТЕМ1

1. Доротюк Э., Труш В., Бурухина Т., Труш А.

Об использовании сверхремонтных телок на Украина //Молочное и мясное скотоводство. — 1994 — № 3 — с. 8—10.*

2. Доротюк Э. Н., Труш В. М. Герефордский скот на Украине

//Институт животноводства УААН — Харьков — 1994

3. Доротюк э. н., труш в. м:

Пути увеличения производства и улучшения качества говядины

//Институт животноводства УААН — Харьков — 1994 — с. 3.

4. Доротюк Е. М., Труш В. М.'

Схрещування червоноТ степово! худоби з герефордсь-кимц бугаями в умовах промислово'1 технологи вироб-ництва яловичини

//Тези доповш ВсеукраГнсько! ювшейно!' конференцп, присвяченоГ 90-р1ччю з дня народження М. М. Колесника — Кшв — 1994 — с. 97.

5. Доротюк Е. М., Труш В. М.

Створення маточиих стад м'ясно'1 худоби в спецгоспах по виробництву яловичини

//Молочне 1 м'ясне скотарство — 1995 — вип. № 85

Труш В. М.'

Эффективность использования сверхремонтных телок в молочном скотоводстве для увеличения производства говядины. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.17. — технология производства продуктов животноводства.

//Институт животноводства УААН — Харьков — 1995.

Trush V. M. Efficiency of using oyerreplasement heifers for dairy cattle to increase beef production.

Dissertation for a scientific degree of Candidate of Science (Agriculture) in speciality 06. 00. 17—small animal science, animal product technology: Institute of Animal Science of the Ukrainian Academy of Agrarian Science (UAAS).

It is established that the highest economic efficiency of the overreplacement heifers use is achieved at crossbreeding them with Hereford bulls, singularly obtaining calves from them according to the system „cow-calf", an intensive growing of crossbred steers till 16 months and selling them for beef at 500 to 550 kg of live weight. The total first-freshening cow and its offspring weight increment at 1G months averaged 983.2 kg, i.e. by 616.6 kg or 2.7 times more than at selling heifers for beef. Basing on the results of the trial a system of the overreplacement heifers use to obtain a single calving has been developed. It includes crossbreeding with beef bulls, nurserind of crossbred calves to 6 to 8 months and 2 months feeding of first-freshening cows before selling them for beef.

Установлено, что наибольшая экономическая эффективность использования сверхремонтных телок достигается при «разовом» получении от них помесных телят по системе «корова—теленок», интенсивном выращивании помесных бычков до 16-месячного возраста ц реализации на мясо живой массой 500—550 кг. Помесные телки используются для создания товарных маточных стад м'мсного скота в спецхозах по доращиванию и откорму крупного рогатого скота. Ключо-Bi слова: порода, генотип, м'я-сне скотарство, м'ясш та 3a6ifi-Hi якост1, noMioHi тварини, формування стада, м'ясна худоба,