Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Особенности формирования мясной и молочной продуктивности молодняка скота черно-пестрой породы

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Особенности формирования мясной и молочной продуктивности молодняка скота черно-пестрой породы"

РГ6 СА

: ЗАКАРПАТСЬКИЙ ІНСТИТУТ

АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА УААН

На правах рукопису

Ф Е Д А К Василь Дмитрович

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ М’ЯСНОЇ І МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ МОЛОДНЯКА ХУДОБИ ЧОРНО-РЯБОЇ ПОРОДИ

06.02.01 — розведення, селекція і відтворення сільськогосподарських тварин

Автореферат . дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

В. Бакта — 1993 р.

Робота виконана в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН.

Науковий керівник — доктор біологічних наук, професор ТЕРЕК Василь Іванович.

Офіційні опоненти; доктор сільськогосподарських наук, професор ТИМЧЕНКО Олександр Григорович, кандидат сільськогосподарських наук ЗАБРОВАРНИИ Омельян Миколайович.

Провідна організація — Інститут розведення і генетики тварин УААН.

Захист дисертації відбудеться « » /• ¿-/?-¿і&/'__________ 1995 р.

в « /» годин на засіданні спеціалізованої ради І< 020.84.01 при Закарпатському Інституті агропромислового виробництва УААН за адресою: 295520 Закарпатська область, Берегівський район, с. Велика Бакта, спеціалізована рада Закарпатського Інституту агропромислового виробництва УААН.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці інституту.

Автореферат розісланий « /4 » ^¿^//7_________________199^’р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат

сільськогосподарських наук П’ЯСКІВСЬКИЙ В. М.

І. ВСТУП _

Загальна характеристика роботи

1.1. Актуальність_роботи. В сучасний період для виробництва

яловичини використовується в основному, худоба молочних і комбінованих порід, так як пцтома вага м"ясних порід незначні. '

Дослідженнями Л.К.Врнста /1987/, (¡.Г.Тимчонка і ін. Д988^ 1991/, ДЛЛевантіиа /1990/, А.П.Солдатова і ін. /1991/ встановлено, ідо генетичний' потенціал великої рогатої худоби молочних і. комбінованих порід, як за мнясною так і молочно» продуктивністю використовується недостатньо. Одним з важливих факторів, що впливають на реалізацію генетичного потенціалу за м"ясною і молочною, продук-тивніств худоби, е повноцінна годівля тварин за період їх розвитку.

Формування господарсько-корисних ознак у молодняка чорно-рябої породи проходить більш інтенсивно при підвищеному рівні годівлі в порівнянні з нормами ВАСГНІЛ Д985/. Підвищений рівень годівлі забезпечує інтенсивніші обмінні і синтетичні процеси в організмі тварин, що в кінцевому рахунку забезпечує збільшення їх вягово-. го і лінійного росту. В процесі розвитку тварини з більш високими показниками і .зтаболічних процесів £ організмі характеризуються . більш високою м"ясною і молочною продуктивністю /Д.Б.Лереверзеа,. 1989/. Це дає можливість більш повно реалізувати породний потенціал продуктивності чорно-рябої худоби. • . . .

Тому, вивчення впливу підвищеного' рівня годівлі на обмінні процеси в організмі тварин, розвиток, формування м"ясної і молочної продуктивності у бичків і телиць чорно-рябої породи мав прак-■ тичне значення для збільшення виробництва продуктів скотарства.

1.2. Мета_і_завдання досліджень. Наші дослідження направлені на реалізацію породного потенціалу гіродуктивності чорно-рябої худоби при використанні раціональної годівлі і вікових закономірнеє-

. 2.

®ей• вагового і лінійного росту.

У зв'язку з цим в завдання досліджень входило вивчення у молодняка чорно-рябої породи на протязі вирощування слідуючих показників:'

* - ваговий і лінійний ріст тварин;

- морфолггічний склад крові;

- показники окисно-відновних процесів; вміст загального білку і активність ферментів переамінування в крові;

- легеневий газообмін;' .

а також: ■ •

- відгодівельні показники і м"ясну продуктивність бичків;

- особливості формування комплекції у бичків;

- молочну продуктивність первісток.

' 1.3. Наукова новизна.Влерше у молодняка чорно-рябої худоби західного регіону України при підвищеному рівні годівлі в постнаталь-яому періоді вивчені ваговий і лінійний ріст, морфологічний оклад крові, вміст гемоглобіну» загального глютатіону і загального білку в крові, активність катала»* і ферментів переамінування в крові, лс.'вневия газообмін і м"ясні якості у бичків, а в первісток - молочну продуктивність.* •

І.4.^£актччне_значення £069тік Результати досліджень даоть. можливість раціонально використовувати породний потенціал і вікові закономірності росту і розвитку молодняка чорно-рябої худоби для . підвищення її м"ясної і молочної продуктивності.

. . 1.5* Апробація £сботиі Матеріали дисертації доповідались на

1 Науково-практичній конференції молодих вчених України /м.Лиів, ІЛй/,' Науково-практичній конференції молодих вчених Львівського ?ооветеринарного інституту /м. Львів, 1985/, II Науково-практичній хі-нфзрнції молодих вчених України/м. Харків, 1986/, У Всесоюзній .м»’і*рчнцЬ колгдкх вчених і спеціалістів "Науково-технічний прогрес

в тваринництві" /Ленінград, 1986/, Всесовзному семінарі молодих вчених при Московській сільськогосподарській академії ім.А.К.Тімірязєва /м.Москва, 1987/, ЩІ розведення і штучного осіманіння великої рогатої худоби на обласній науково-практичній конференції молодих вчених /м .Дніпропетровськ, 1.988/, Регіональній науково-практичній конференції молодих вчених західної України /с.В.Бакта, 1988/, Регіональйій науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів західної України /м.Львів, 1990/, Науково-практичній конференції мслодих вчених і спеціалістів Закарпатського інституту агропромислового ви-, робництва "Проблеми сільськогосподарського виробництва Карпатського регіону" /о.Б.Бакта, 1992/. • ' ■

1.6. Питання які виносяться_на захист. У телиць і бичків чор-

но-рябої породи західного регіону України під впливом підвищеного рівня годівлі за період їх вирощування з І- до 20-місячного віку вивчені: . '

-ваговий і лінійний ріст; .

-морфологічний, склад крові;

-вміст загального глютатіону, загального білку і гемоглобіну; а такок:

- активність каталази і фзрментів переамінування я крові;

- легеневий газообмін; • .

- відгодівальні показники, м"ясна продуктивність і комплек- %

ціч у бичків; '

- молочна продуктивність первісток. • ■

1.7. Публікації. По матеріалах дисертації опубліковано 16

друкованих праць. . . •

] .8. Структура і об"ем ЕОботік Матеріали дисертації вихладені на 156 сторінках машинопису. Дисертація складається із вступу, огляду лггаратури, результатів дослідження, обговорення результатів, до-

. • •

слідження, висновків, пропозицій виробництву, описку використаної літератури,- який включав ЗІ І вітчизняних і 26 зарубіжних джерел. В роботі є 36 таблиць і II малюнків.

' 2. МАТЕРІАЛ 1 МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведені в дослідному господпретві Інституту землеробства і тваринництва західного регіону на телицях і бичках, а також в колгоспі іи.Я.Гал&на /селянській спілці "Вузлове"/ Раде-хівського району, -Львівської області на бичках чорно-рябої породи з І9вЗ по 1936 роки за слідуючою схемою.

І. Схема досліду . •

Стать • : п :_Рівань годівлі від норм_ВІТа,_£_ _ _ _ _

за загальною

_:_покивністю _ __ _:_п£отеіном

за перетравним

•Контрольна:талииі г 23-: І00'°

:б«ічки : 23 : 100,0

Дослідна :телиці ’ 23 : • Ш‘°

:бички : 23 : 117,0

100,0

ІСО.С

117,0

ІІ7А0

В І-місячному віці *варик для досліду відібрано методом аналогів. гі процесі досліджень вивчали ваговий і лінійний ріст, для чого молодняк щомісячно зважували від народження до 20-місячного віку, а проміри статей тіла брали в 3, 6, 9, 12, 15 і ІЄ-міеячному віці. На основі зважування визначали абсолютні, сзредньодобоьі і відносні прирости кивої маси, а за промірами - індекси тілоскладу.

Для вивчення інтенсивності охисно-відновних процесів п організмі’ і клінічного стану, в крові-б телиць і Іі бичків із кожної групи в 3, 6, 9, 12, 15 і І8-місячному яіці виин'ачали: кількість еритроцитів і лейкоцитів, вміст гемоглобіну, загального глютатіону, .іягдльиоіо оілку, а тпкоч ккт.чьність каталази і ферментна пероамі-Кров для аналізу брели загально і>р;ійиятьм у ззтеринарній пї^гі.і: методом до рінізкьої годівлі. Яміст гемоглобіну / г/л/ і .

кількість еритроцитів ДСвизначали на еритрогемометрі, кількість лейкоцитів /Ю^л/ - підраховували в камері Горяева, активність каталази /в І мл HgO^/ _ за методикою Баха і Зубкової /I967/j концентрацію загального глютатіону /мг/л/ - за методикою Вудварда і Фрі /1932/, вміст загального білку в сироватці крові /г/я/ - на рефрак-1 тромвтрі марки РПЛ - 2 і таблиці Рейсса,, активність ферментів пе'рвг амінування в сироватці крові /АСТ і AJ1T/ /од.мл/ - за методикою Рвй-тмана-Френкеля /1957/ в модифікації Т.С.Пасхіної /1974/.

Для оцінки загального рівня обмінних процесів у 6 телицъ і 6. бичків з кожної групи в б, 9, 12, 15 і І8-місячному віці за допомо- ; гою спеціальної маски вивчали легеневий газообмін. Аналіз видихнутого повітря визначали на портативному газоаналізаторі ГХП-ІОО. Розрахунки легеневого газообміну проводили за методикою А. А. Кудрявцева. /1951, 1956/. Зранку, до початку взяття проб повітря визначали частоту пульсу і температуру тіла■тварин. '

Для вивчення забійних показників і м"яоної продуктивності в 20-місячному віці провели контрольний забій бичків за методикою

• /ЙІТ, ВЩІМП, 1911/. Сортовий розруб і морфологічний склад туш проводили за ГОСТом - 7595-55 і 7595-73. При цьому в 5 бичків з контрольної і дослідної групи визначали хімічний склад середньої проби м"яса і найдовшого м"яза спини за загально прийнятими методиками.

Комплекцію піддослідних тварин вивчали за методикой'ДЛ. Ле-. вантіна /1969/, О.Г.Тимченка і ін. /1983, 1991/.

Площу мускульного вічка найдовшого м"яза спини аимірюзчли за

2 ' допомогою планиметра /мм /, а діаметр мускульного волокна цьего к

• м"яза за методикою С.Н.Боголюбського /1971/ ■

•¡адій молока за лактацію визначали на основі проведення щодекадних кочтролышх надоїв від кожної, корови. Вміст-жиру і білку в молоці визначали щомісячно. Процент жиру в молоці визначали за .мв-

• • ■ • . 6. тодикоо Гербера, а вміст білку - рефрактрометрично.

Економічну ефективність вирощування молодняка визначали на основі обліку всіх затрат вартості кормів, основних і накладних розходів, амортизації. Враховуючи затрати на вирощування одної голови вираховували собівартість приросту живої маси і рентабельність виробництва яловичини і молока. -

Виробничу перевірку Нкуковсго досліду проводили в колгоспі ім.Я.Галана /селянська спілка "Вузлово"/, Радехівського району. Львівської області на 250 бичках чорно-рябої породи / по 125 голів в кс«мій групі /від’ І- до 16-місячного віку.

’ Статистичну обробку цифрованих матеріалів досліджень проводили методом варіаційної статистики /М.О.Плохінський, 1969/ на електрон-нс-зичислювальній машині "Наірі-2".

2.1. Роїхідкормів за період вирощування За період вирощування тваринами дослідної групи було спошито кормів за загальною поживністю і перетравним протеїном ца 17 і більше, ні* контрольними аналогами. Розхід корків за 20-місячнкй період вирощування по контрольній групі склав: у телиць 27'*І кг к.о. і 288 кг перетравного протеїну, у бичків - відповідно 3403 кг х.о. і 362 хг перетравного протеїну, ТОДІ ЯК' по дослідній групі розхід кормів у телиць складав 3207 кг к.о. і 336 кг перетравного протеїну, а в бичкіа відповідно 3972 кг к.о. і 422 кг перетравного протеїну. У телиць контрольної групи розхід кормів на І кг приросту живої маси за 20-місячний період вирощування становив 7,7 кг к.о., а у бичків цієї ж групи - 7,3 кг к.о. По дослідній групі тварин цей показник складав у телиць і бичків відповідно 6,4 і 7,7 кг к.о«

2. Розхід кормів по періодах розвитку, кг / в середньому на І голову/

Вік«

місяці

- ________£ Е JL Р. и____________________

_________________________ÜÜÏÜÜ-________-

контрольна :дослідна : контрольну : дослідна

■ к.о. 559 649 . аз |£*» Ш 677 .

û - 6 перетравного ” протоіку 69 78 ‘ 72 • 83

• К.О./кг«_ 3.8-: _ - А1- - V _ А9„ _

K.Ô. " 935 " ’ 1097 І2ІІ 141с.’

•7 т? перетравного протеїну 94 III 124 . ' 146

■і.О./кг 6,9 7,4 . ' ' 7,6 ' 7,9 _

K.Ô. . "і 247 “ “ " 1461.“ " _ _ _ " 1882

ті on перетравного “ протеїьу 12.5 147 . • 166 193

:с.о./кг 9.3 - 10,9 7,4 8,3

,к.с. ~ 27її"" “ “ "3207 " 3403 " 3972

орп перетравного протеїну 288 336 '3.62. 422

К.С./кг 7,7 . в‘‘> 7,3 7,7

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ '

3.1 .Ваговий і лінійний ріст телиць і бичків • '

• Результати досліджень свідчать, що підвищений рівень годівлі телиць і бичків позитивно впливав на збільшення їх вагового росту. Sa живов масою телиці дослідної групи уже в 3-місячному'віці переважали контрольних аналогів на 6,1 в б-місячному віці - ira 2,6 І в 12 місяців - на 9,5 %, а в 20-місячному віці ця перевага, ст&но-іила 7,0 Î. • .

Бичкк дослідної групи за жиеоо масог в 3-лісячному віці пересажали аналогів контрольної групи.в середньому-на 7,1 %, в Є-ьісяч-іюку віці - на 9,1 %, в 12 місяців - на 14,7 а в 20 місяців ця

• •■ • „ г і е.

псі»вага складам 10,5 % на користь бичків дослідної групи.

Бідьг інтенсивний ваговій ріст телиць і бичків дослідної групи обумовлений і більш висоими середньодобовими прироотами живої маси. Так, вашими дослідженнями показано, що за середньодобовими приростами живої маси телячі дослідної групи переважали контрольних аналогів а І до б місяців на 10,5 з 7 до 12 місяців - на 10,Ь %. За період від ІЗ до 20 місяців середньодобовий приріст живої маси у телиць'контрольної і дослідної груп був практично однаковим і становив 433 г.

3. Вікова дииаімім живої маси піддослідного молодняка, кг

Вії, “ 7”— — _ --- -

місиці _ _______________________Г_Р_/_П_«________,.......................

і телиці : . бички _

:контрол*на : дослідив : контрольна : дослідна

до£ї 29,5.0,2 29,6+0.4 30,1+0.2 31,4+0,4

3 85,9+1.9 92,9+2,0 * 94,3+2,0 ІСІ,0+1,9 *

6 145,5*2,4 150,0+2,6 ** 159,6+2,9 174,4+3,* **

.9 203,0+3,0 224,6+2,7 .** 230,2+3,2 256,9+4,1**-

12 252,’2+5,0 276,2+4,4 **•' 269,0+3,4 332,2+4,1 **

15 286,1+5.7 313,7+3,3 * 360,0+3,4 335,4+6,1 **

18 326,2+7,4 344,5+3,6 * 410,9+5,8 449,5+9,4 ** .

20 356,7+6,6 380,1+3,1 * 468,2+6,0 517,3+10,4**

Примітка: Я ції і наступних таблицях « - вірогідно;

•' • • ж« - висока вірогідність

. По групі бачків дослідної групи ця перевага над контрольними аналогами становила відповідно ІС,5; сі,5 і 3,6 І, В середньому «а ¿С-місячни* тріод впрзчувьния телиці дослідної групи переважш-.-и ?а середньодобовими приростами /584 г/ гивої чини контрольних ччілогі» /545 г/ на 7,2 ?, а бички дослідної групи /810 г/ тварім ■

. ' . • 9.

контрольної групи /730 г/ - на 11,0 %.■ .

При вивченні лінійного росту піддослідних тварин виявлено, м за період вироцумння від І- до 20-місячиого віку телиці і бички дослідної групи переважали контрольних, аналогів відповідно за висотою в холці - на 2,0 і 2,0 %, за аириноо грудей - ні 2,0 і 4,0 %, ' за косов довниною тулуба - на 1,5 і 2,3,% і за жапівобхватои заду вертикальним - на 2,5 і 2,5 І.

3.2. Морфологічні і біохімічні показники крові Важливими критеріями, «о відображають фізіологічний стан тва-риь є морфологічні і біохімічні показники крові, які тіеио зАз*-ні з обмінними і синтетичними процесами в організмі. ■ ..

4. Біохімічні показники крові у піддослідного молодняка / в середньому за період вироцування/

/м+а/

_ .. L £ 1 п и

Показник т е Л И Ц І _ : бич к и

Х0нт£0льна: дослідна : контрольна:дослідна

Вміст гемоглобіну,г/л 119,2+2,0 125,8+2,4 *‘“116,3+2,4 127,3+2,7 хк

Активність кагрлази в І мл HoOj 6,23+0'2 7’,28+0,2 **6,73+0.2 7,62+0,2 «*<

Вміст загального глютатіону, мг/л 327,5+8,7 357,2+7,0 **334,8+7,9 374,9+6,1.

Вміст загального білку,7-1 п. f /в сироватці/ г/л 7'73,0+1,3 77,0+1,0 ** 73,8+1,3 11,0,1,2 **

Активність ACT /в сироватці/,од.мл 43,0+0,8 46,5+0,6 ** 42,7+1.0 46,0^0.6 XX

Активність АДТ /в сироватці/, од.мл 19,9+0,5 2І,7+о)5 ** 19,5+0,4 21,6+0,4 XX

Найми дослідженнями встановлено, що по кількості еритроцитів . в крові, вмісту гемоглобіну, загального глютатіону, загального білку, а також активності каталази і ферментів переямінуьання /'ACT і

АЛТ/ в крові телиці і бички дослідної групи в середньому за період вирощування-переважали аналогів контрольної групи відповідно на 6,4 і 9,6 %, 5,7 і 9,5 І, 9,1 і 12,0 І, 5.5 і 4,3 %, 16,8 і 16,2 *,6,3 ‘ і 7,7 і, 6,6 і 10,4 І, 11а свідчить про те, що за період росту і ро*- , витку в організмі телиць і бичків дослідної групи обмінні і синтетичні процеси протікали більа інтенсивно, ні« у контрольних ровесників. .

3.3. Легеневий газообмін у телиць і бичків

Аналіз отриманих даних показує, що за період вирощування по

знкості адиху, легеневій вентиляції телиці і бички дослідної групи

переважали.аналогів контрольної групи в середньому на £6,2 і 28,1 І,

1.1,1 і 5,9 І. ' • .

5. Легеневий газцзбмін у молодняка чорно-рябої худоби . /в середньому ва період вирощування/ ‘

. /М^та/ ' .

Показник т я _Г_ Р.7 лині п я : бич к и

контрольна : дослідна :контрольча : дослідив

Легенева вентиляція,л/хв./кг 0,18+0,005 0,20+0,006 * 0,17+0,004 0,18+0,003 хх

Споживання кисню: л/хв. . 1,21+0,05 1,38+0,03 ** *1,41+0,03. 1,69+0,05 «X

мл/хв./хг 5,05+0,20 5,32+0,18 4,74+0,13 5,27+0,14 XX

Виділення вуглекислоти: л/хв. 0,96т0,03 1,11+0,04 ** 1,08+0,04 1,35+0,05 кх

мі/хв./кг <4,12+0,17 4,23+0; 15 3,66+0,13 4,22+0,13 XX

Теплопродукція, кАж/год./кт 6,05+0,21 6,36+0,22 5,724.0,14 6,'ЗЬ+0,І8 хм

Ол-іьх.'іастста дьхадьні.х *;уліь г*. хиидеіу зв цеЧ ґієчічд Сум більп • ■•вадакп у контрольних гелчць і бачків і счлодала 5,1 і 5,5 ?.

. гіс використанні» к.чснв з ьСсолитних показника" і я розрахунку

• ., II.'

на Г кг живої маси за період розвитку телиці і бички дослідної групи переважали контрольних ровесників відповідно на 14,0 і 19,9 %,

4.8 і П,2 І, По виділенню організмом вуглекислоти в розрахунку на І кг асизої маси і теплопродукції телиці і бички дослідної групи також переважали аналогів контрольної групи відповідно нь 3,0 і 14,7 І,

4.8 і 11,2 %. .

Таким чинсм, аналіз даних легеневого газообміну показує, що при підвищеному різні годівлі телиць і бичків за період вирощування оклсно-відновиі процеси ь їх організмі протікати більш інтенсивно, ніж у аналогів при помірному рівкі годівлі.

3.4„Забійні показники і м"ясна продуктивність бичків Всі піддослідні бички були витої вгодованності і відносились до першої категорії. •

Бички дослідної групи характеризувались більш.високими показниками забійної маси, маси охолодженої і парної туші, нік аналоги з контрольної групи. .

. 6, Забійні показники бичків .

.. ' . ■. /М+л/ • '

Показник

_________Г_р_у_П_И_________

•контрольна : дослдна

ЙГ

їиза маса до забоп, кг : 466,2+6,8 Передзабійна жива маса, кг 432,9+6,9

Маса парної туаі, кг 227,6+7,7

Маса внутрішнього жиру.кг 13,2+0,6

Маса охолодженої туаі, кг 223,7+6,1

Забійна маса, кг 240,6+7,4

Зейійний вихід, % 55,6

517,3*8,4 462,3+6,7 ** 263,0+7,7 ** 13,3+0,4 257,6+7,4 ** 276,3+6,2 т “57,3

. Так, (ива маса ь кіжці довліду, маса охслодженої туві і за-бійиа маса у бичків дослідної групи відповідно була внчоь и серед-ньииу на 10.Т І, Т^,0 і 14,7 » » лоріг-няачі з г.онтрсль:і»«и аяьлсгьки.

• ' 12. Забійний вихід по контрольній групі бичків отановив 55,6 %, а по

дослідній - 57,3 І.

За вмістом оухої речовини, сирого протеїну, сирого жиру і калорійності м"яса в середній пробі бички дослідної групи переважали аналогів з контрольної групи на 21,7, 9,1 і 63,3 %, а в найдовшому м"язі спини ця перевага становила відповідно 4,6, 4,8 і 2,9 %. . ' 3.5. Формування комплекції у бичків

Аналіз даних морфологічного складу півтуш піддослідних тварин показав, це бички дослідної групи за виходом м"я»евої тканини в туші переважали контрольних аналогів на 17,7 І, тоді як у останніх порівняно вищий вихід кісток і сухожилків.

7. Морфологічний склад туш бичків, кг /».+т/

Показник : ¡1 £ ї £ Іі

: контрольна : дослідна

Каса г.івтуші 110,1+4,0 126,0*3,6 “*

Мускульна тканина 64,6+3,6 99,6+3,4 **

£ир ■ 2,7+0,2 . 2,Ь+.0,2

Кістки і сухожилки 22,9*1,3 24,4+1,1

Індекс м"ясності 3,8 4,2

Різниця по індексу н"яснос?і становила в середньому Іи,5 % також не користь бичків дослідної групи.

Підвищений рівень годівлі бичків зи пе.ііод їх вирощування да-

вав «оясливість чв тільки кращому рооту М} скульноі тканини, але й розвитку внутрішніх і харчетравних органів. •

Зь масою серця, легень.і печінки бі.чки дослідної групи переважали контрольних аналогів відповідно на 16,С,-15,9 і І>,9 %, а $а масог кирок і селезінки - на 10,6 і 36,5 $. Така, перевага бичків дослідної групи свідчить про те, що ці тсарини характеризувались більш інтенсивним розвитком респіраторної, Кровоносної І СЬЧЄ)ЛИ-

ІЗ.

Аїльної системами, ні* бички контрольної групи. Крім цього бички

дослідної групи мали перевагу над аналогами і за масоЬ щитовиАної,

підшлункової заломі і наднирників відповідно на 5,9; 8,7 і 7,7 %.

8. Абсолотка маоа і індекси внутрішніх органів бичків

/М+щ/ .

• • ’ Гру п и '

Орган : контрольна : дослідне.

: кг : І : кг "7 "і'~

Серце 1,81+0,20 0,42 2,10+0,21 6,43 .

Легені в трахеев 5,0270,24 0,69 5,62+0,45 н 0,89

Селезінка 0,65*0,08 0,15 0,89+0,08 м 0,18

Нирки 0,94+0,03 0,22 1,04+0,06 vv 0,22

Надкирники 0,013+0,01 0,0031 0,014+5,01 АА 0,0028

Щитовидна залеза 0,034+0,01 0,007 0,036+0,04 К* 0,007

Підшлункова залоза 0,424+0,01 ' 0,098 0,461+0,003 КК 0,096

Печінка • '. ' 5,02+0,24 1,16 5,82+0,45 1,12

3.6. Молочна продуктивність первісток Результати досліджень показують, що вирощування телиць на під-1 вкоєному рівні годівлі від І» до 20-місячиого віку с наступним утри-

манням нетелей і первісток на раціонах за загально прийнятими нормами /ВІТ, ВАСГНІЛ/ сприяло збільмннвїх модочної продуктивності. Слід відмітити, що дослідження проводились на місцевій чорно-рябій худобі селекції кінця 60, 70 і початку 80 років нашого століття без крові голштинів.

Так, «ід первісток контрольної групи за повну лактація отримано в середньому 2976 кг молока, а від доолідних аналогів /3216 кг/ на 240 кг більше,або на 6,1 І, -

. Якісні показники молока горів обох груп виявились чайко одна-хизкли, aie хід первісток дослідної групи молочпога кару і молочного білку отримано більше, відповідно, а* 8,0 і Я,І і.

. 14;

9. Молочна продуктивність первісток

/Ц+ш/

Група :надія, !5“ісї » аоаоаі А і ж2почЇІ!й :кг : киру : білку : р* : Молочний білок, кг

Контрольна 2976+254 3,4 3,3 101,2+8,6 98,2+6,4

Дослідна 3216+200 3,4 3,3 109,3+6,6 106,1+6,0

5.7. Економічна оцінка виробництва яловичини і молока

Лналі* економічної ефективності виробництва яловичини показує, цо чистий прибуток від реалізації одного бичка контрольної групи становив 474,0 крб,, а від дослідної - 562,3 хрб. Економічний ефект хід реалізації одного бичка дослідної грули складав в середньому

106,3 крб. /і дослід, табл. 10/. •

10, Економічна оцінка виробництва яловичини і молока '

. /в середньому на І голову/

Показник

Групи .

___телиці__________ _б_и_ч_к_и________

контрольна:дослідна :контрольна:дослідна

Всього затрат, крб. 1296,85 1353,75 Ь33,25 916,65

но?УпрсдуІ*і??ах^?*а_ 1769.23 1905,12 1307,25 І5С0,7Ь

Чистий прибуток, крб. *.70,43 551,37 474,CO 532,30

Економічний ефект, крб. - 60,94 - 106,ЗС

Рентабельність, І> 36,20 40,70 56,40 63,40

Примітка: Dai розрахунки економічної е$ектив*ос?: по 1 і II досліду проведено за ціяами на 1.01,19-59 ржу

В науково-виробничому досліді /II дослід/ економічний ефект по дгслідніИ групі складав'16200 крб. /125 гзлів/, ч в середньому на І голову - 129,6 крб. '

Чистий прибуток від вирощування первістох контрольної групи становив в середньому 470,43 крб., а дослідної групи відповідно -

• 15.

551,37 крб. Економічний ефект по дослідній групі корів отанопив в

середньому на голову 80,94 крб. Рівень рентабельності виробництва

молока і яловичини по дослідній групі тварин становив 40,7 - 63,4 $,

а по контрольній - 36,2 - 56,4 %.

ВИСНОВКИ ' •

Інформування м"ясної і молочної продуктивності-в молодняка чорно-рябої худоби проходить більш інтенсивно при.підвищеному рівні годівлі за загальною поживністю і перетравним протеїном на 17 %, в порівнянні s нормами ВІТ, ВАСГНІЛ.

2. Іива маса в 20-місячному віці у телиць і бичків дослідної групи була вищою з середньому на 7,0 і 10,5 І, в порівнянні з аналогами контрольної групи. За період вирощування середньодобові прирости кивої маси телиць і бичків в середньому складали: по дослідній групі - 584 і 810 г, а по контрольній - 545 і 730 гі

3. Тварини дослідної групи характеризувались більш високими

показниками лінійного росту і кращим розвитком передньої і задньої частини тулубу, ні* їх контрольні аналоги. ■

4. Телиці і бички дослідної групи переважали контрольних аналогів за біохімічними показниками крові: за кількістю еритроцитів -на 8,4 і 9,5 І, за вмістом гемоглобіну - на 5,7 і 9,5 2, за вмістом загального глютатіону - на 9,1 і 12,0 і, за активністю каталази - на

. 16,3 і 16,2 %, за активністю ACT - на о,3 і 7,7 І, га активністю AJIT - на 8,6 і 10,4 *.

5. Телиці і бички дослідної групи переважали контрольних ровесників за легеневою вентиляцією - на II,І і 5,9 %, за абсолютним споживанням кисі:ю - на 14,0 і 19,9 %, за споживанням кисню в перз-рахунку на Т кг живої маси - на 4,8 і 11,2 %, за теплопродукцією -на 4,8 і 11,2 %.

6. По забійній масі біти дослідної групи переважали аналогів

. І6-

контрольної групи ї середньому на 14,7 %, а по масі мускульної тканини - на 17,7 ї. індекс «"ясності по дослідній групі бичків був вищим-на 10,5 %. ■

7. Бички дослідної групи характеризувались крааии розвитком внутрішніх органік, оа насос серця, легень і печінки бички дослідної групи переважали контрольних відповідно - на 16,0, 15,9 і 15,9 %, а за масою нирок і селезінки - на 10,6 і 36,9 І. Крім того, бички дослідної групи мали перевагу над аналогами контрольної групи і за масоз щитовидної; підшлункової залоз і наднирників відповідно - на 5,9; &,7 І 7,7 %. - ■

Ь. Вирощування телиць з І- до 20-міскчного віку на раціонах з підвладним рівнем годівлі за загальною поживністю і.перетравним протеїном на 17 % з подальнішим утриманням нетелей і первісток за загально прийнятими нормами /ВІТ, ВАСГНІЛ/ дас можливість повьіше реалізувати їх генетичний потенціал ¿а молочною продуктивністю. Так, первістки дослідної групи переважали своїх контрольних ровесниць по ьадою за лактацію і:а £40 кг /с,І і/, за вмістом молочного жиру і молочного білку відповідно на Ь,2 кг /6,С %/ і 8,0 кг /Ь,1 ¡с/.

9. Чистий прибуток від реалізації одного бичка дослідної групи стаколки ІЯ'2,3 крб., контрольної - 474,0 крб. Рівень рентабельності виробництва яловичини по дослідній групі стакопив 03..4 а по контрольній - 56,4 %. Чистий прибуток від вирочучання одної первістки дослідної групи /551,4 крб./ був *ищим на 17 !, ніж по контрольній /470,ч крб./. Рівень рентабельності виробництва молека по дослідній групі корів становив 40,7 і, а по контрольній - ‘Зі ,?. і. .

ПРОПОЗИЦІЇ 'ВИРОБНИЦТВУ •

Рекомендувати колгоспам, радгоспам, кооперативам, селянським спілкам, селянським асоціаціям і фермерським господарствам вирощувати телиць і бичків місцевої чор"і.-рябох породи з І- до 20-місячно-

• . ' І7* го віку на раціонах з підвищеним рівнам годівлі на 17 % за загальною роимрністю і перетравним протеїном в порівнянні з нормами’ВІТ, ВАСГНІЛ-. Така технологія забезпечує отримання забійної маси бичків 276 кг і. більше, а молочної продуктивності первісток не меняе 3216 кг за лактацію при високих економічних показниках.

' СПИСОК 0ПУЕЛІК03АНИХ РОБІТ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Федак В.Д. Активность ферментов переаминирования в крови молодняка чзрно-пестрого скота при интенсивном вкращиті^нии //Тезиси

' докладов І Республиканской научно-производственной конференции молодых ученых. - Львов, 1984. - С.184-185. .

2. Федак ВД. Весовой рост и развитие молодняка черно-пестрой породи при интенсивном выращивании //Тезисы докладов научно-производственной конференции молодых ученых. - Львов, 1985. - С.109-110.

3. Федак В.Д. Морфологический и сортовой состав тую бычков чер-

но-пестрой породы при разных уровнях кормления //Тезисы докладов научно-производственной конференции молодых ученых. - Львов, 1986 -С.89-90. •

4. Федяк В.Д. Содержание общего глутатиона і крови молодняка черно-пестрой породы при разных уровнях кормления //Тезисы докладов научно-производственной конференции молодых ученых. - Львов, 1986.-' С.90-91.

. 5. Федак В.Д. Содержание общего белка в сыворотке крови черно-

пестрого скота в постнатальном периоде при разных уровнях кормления //Тезисы докладов 2-ой Республиканской научно-производственной конференции молодых ученых и специалистов. - Харьков, 1У86. г- С.75-76.

6. Федак В.Д. Весовой и линейный рост молодняка черно-пестрого окота в постэмбриогенезо //Тезисы докладов обласной научно-производственной конференции молодых ученых. - Днепропетровск, І98гі. - С.91-92.

7. Терок З.И., Федак В.Д. Активность ферментов переаминнрлЕания сыворотки крови молодняка черно-пестроЧ породы при ре.зном уревна кормления //Тезисы доклаяо* научно-практической конференции молодых ученых, пои£я:ябнной 70-летип ВЛКСМ. - З.Бакга, Г-^сЙ. - С.57-56.

8. Терек В,И., Фєлрк ВД., Дмытрук А.И. РаииекЕльние кспольаовн,-

. 10.

ниа породных особенностей и возрастных закономерностей роста и развития молодняка черно-пестрой породы при промышленном производстве говядины //Информационный листок Львовского МЦНТИ. Львов, 1966. -

3 о.

9. Федак В.Д.’, Уоачов J.H. Взаимосвязь гистологических показателей мышечной ткни с мясной продуктивностью крупного рогатого скота// Информационный листок. Львовского МЦНТИ. - Львов, 1989. - 4 с.

10. Терек-В.1., Федак В.Д. Легеневий газообмін в організмі молодняка чорно-рябої худоби //Тези доповідей науково-виробничої кокфо-ронції . - Львів, LS9Q. - С.45-46. ■

. II. Федак В.Д., Усачов B.U., Кравец С.М. Активность ACT в сыворотка крови телок и бычков черно-иесгрол породы в постнатильном периоде и их последующая продуктивность //Информационный лиоток Львовского МЦНТИ, - Львов, 1992. - 3 с. - .

12. Терек В.1., Федак В.Д. Формування комплекції бичків чорно-

рябої породи //Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. -1992. - Зип. 37. - С.60-62. .

13. Терек В.1., Федак В.Д. Забійні показники бичків чорно-рябої породи при Інтенсивному вирощуванні //Розиедення та штучне осіме-ніння великої рогатої худоби. - К. ¡Урожай, 199?.. - Ііип.24. - С.34-35.

14. Федак В.Д., Терек В.1., .Усачов В.М. Активність катала:.и в крові молодняка чорно-рябої породи //Матеріали конференції молодих вчечих"Ироблем;і сільськогосподарського зироб.інцтва Карпатського регіону. - В.Бакта, 1992. - С.48.

1?. 'Горек В.1., Фодаи. В.Д. Легеневий газообмін у молодняка чорно-рябої‘худоби //Передгірне та гірське землеробство і тваринництво.

- 1993. - Вип. 36. - С.39-43.

16. Терок В.1., Бобрушко Т.Я., Федак В.Д,. Бобрушко В.Б. М"ясня продуктивність бичків чорно-рябої породи при різчих ріннях годівлі/'/ Передгірне та гірсько землеробство і тварини: цтво. - 1993. - Вип.36.

— С.43—46. '