Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Селекционно-генетические факторы формирования мясопродуктивности крупного рогатого скота

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Селекционно-генетические факторы формирования мясопродуктивности крупного рогатого скота"

УКРАШСЬКА АКАДЕМ 1Я АГРАРНИХ НАУК (УААН) ШСТИТУТ ЮЗВЕДЕННЯI ГЕНЕТИКИ ТВ АРИН УААН

Р Г 8 ОД Пабат Вжгор ОлексШович . №Д:-, 1СЯЯ УДК 636.082.2.11.

СЕЛЕКЦ1ЙНО-ГЕНЕТИЧН1ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ М'ЯСН01 ПЮДУКТИВНОСТ1 ВЕЛИКО! Р0ГАТ01 ХУДОБИ

06.02.01 - розведення та сеяекщя тварин

АВТОРЕФЕРАТ дис^таци на здобутгя наукового ступеня доктора сшьськогосподарських наук

с. Чубинське КиТвськоГ обласп 1998

Дисертавдею е монография.

Робота виконана в Гнституп розведення I генетики тварин УААН.

Науковий консультант: доктор сшьськогосподарських наук, професор, а демисУААН Зубець Михайло Васильович, президент УААН.

Офщщт опоненти:

Доктор сшьськогосподарських наук, професор Недава Володимир Юхи-

мович, професор кафедри генетики Нащонально-го аграрного университету;

Доктор сшьськогосподарських наук, професор Слрацький Йосип Зеноно-

вич, завщуючий лаборатор1ею 1нституту розведення 1 генетики тварин•

Доктор альськогосподарських наук, Буйна Пелапя Мшатвна, головний

науковий ствробггник воддшу скотарства 1нсти-туту тваринництва степових райошв "Аскатя-Нова" 1м. М.Ф.1ванова.

Провщна установа: 1нститут тваринництва УААН, м. Харюв, п/в Кулппч!

Захист вщбудеться " £■€ " квгшя 1998 р. о !0 год. на заада: спед1ал1зованоУ вченоУ ради Д27.355.01 1нституту розведення 1 генетики т рин УААН, 256319, Кювська область, Бориспшьський район, с. Чубинсь вул. Погребняка, 1.

3 диссртащсю можна ознайомитися в б^блютещ 1нсгатуту розведення 1 генетики тварин УААН.

Автореферат роз!сланий "Л " березня 1998 р.

Вчений секретар спещатзовано!" ради, кандидат сшьськогосподарських наук

Ю.В.Мшьченкс

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсгь теми. Серед поживних речовин радону людини важливе чення мае бшок, особливо тваринного походження. В 1996 р. споживання са I мясопродуктов на душу населения становило 35,5 кг (науково-рунтована норма - 73 кг), молока i молокопродутспв - 225 кг (норма - 360 . Тому збшыпення виробнтггва продукта тваринництва, пщвшцення його эних показниюв е актуальною проблемою в АПК УкраГни.

Виробництво яловичини займае провадне м1сце в загальшй структур! сно1 продукцп тваринництва. Цьому сприяють: бюлопчш особливосп ве-гоГ рогато! худоби (в рацюш годавл1 тварин переважне мкце займають 61, соковто корми I трава пасовищ, зернов! - 15-30% за поживгаепо); не-жаючи на значке зниження чисельносп попшв'я тварин, все ж ресурс ви-¡ництва яловичини ще не вичерпаний; залишилися придатними для вико-ггання пустуют пришщення та обладнання; наявш кадри масових про-1й та спецгашсти; тривале, в багатьох випадках протягом 6-7 м!сящв року, :ористання природних 1 штучних пасовищ сприяе значному зниженню ргоемкосп ще! галуз1 тваринництва 1, як результат, зменшення соб1вартосп [нищ продукцп; яловичина не мае релшйних (наприклад, як свинина в му-ьманському свт), нацюнальних та шших обмежень для вживания в ра-ш харчування людини; яловичина придатка як для безпосереднього спо-зання, так! для консервування та шших технологШ переробки продукцп; за ант роки (1996-1997) питома вага яловичини у свгговому валовому вироб-ств! м'яса залишаегься традицшно високою (до 40%), тому е ва пщстави ерджувати, що ця тенденщя збережеться 1 в XXI ст.

Враховуючи вказаш обставини, назрша необхщшсть узагальнити вщом1 жсвшшти нов! законом1рносп формування м'язово! тканини та шших ор-¡в 1 систем оргашзму худоби, яю визначають р1вень м'ясноУ продуктивносп рин, починаючи з ембрюгенезу та постнатального росту I розвитку худоби.

Зв'язок робота з науковими програмами. планами, темами. Досладження онаш у вщповвдносп з державними координац!йними планами науково-лдаих робгг на 1991-1995 рр. № держреестраци 11А 01001483 Р , а також з атакою №0196 и 016324 на 1996-2000 роки.

Мета та задач! дослихжень - наукойе обгрунтування концепци сеяекщйно-етичних фактор1в формування м'ясноГ продукгивносп велико\' рогато!" ху-и в процеа онтогенезу для оптим1зацп виробництва яловичини. Для до-яення ще! мети були поставлен! таи основю заедания:

- проанашзувати основт тенденцп розвитку м'ясного скотарства у свт I дш основ! сформулювати концепцию галуз! спец!ал!зованого м'ясного ско-сгва Укра'ши;

- узагальнити теоретичш аспекта розведення м'ясно!" худоби з врахува ням селекцшно-генетичних факторов;

- вивчити ефективтсть використання основних пор!д i титв м'ясно!' > доби Украши та збереження генетичних ресурсов;

- удосконалити систему штенсивного вщгворення м'ясно!' худоби з враз ванням взаемодн "генотип х середовшце", селекцй' на життездатшсть приш ду, використання спещал1зованих батыавських i материнських шшй, явиг статевого диморф1зму та материнського ефекту;

- уточните ochobhí законом1рносп формування м'ясно!* туни, ц структу; та якюних показншав в npoyeci росту i розвитку оргатзму велико!" рогато!" j доби.

Предметом достижения стала сукупшсть основних сепекдшк генетичних факторов формування м'ясно!' продуктивное^ велико! рогато! ? доби в npoueci "и онтогенезу.

Теоретичною i методолопчною базою дослшжень послужили даалекга ний метод тзнання та системний подод до вивчення основних законом!рь стей формування м'ясно!' продуктавносп велико! рогато!" худоби, а також т< ретичш розробки вггчизняних i заруб!жних вчених з проблем онтогенс сшьськогосподарських тварин.

1нформашйною базою дослшжень послужили результата власних ексг рименпв, статисгичш та шформацшш мате^иали Мшстьгосппроду Украй наукових видань, ДПК, каталопв м'ясно!' худоби, власних монограф^чн дослшжень та обстежень племшних стад i репродукторов велико!' рогато!" 5 доби.

Наукова новизна одержаних результата. Вперше приведен! в систе ochobhí сеяекщйно-генетичш фактори формування м'ясно!' продуктивно^ велико! рогато!" худоби на ochobí узагальнення закономерностей онтогеш оргатзму в npoueci його росту i розвитку, що сприягиме опттизацй' вире ництва високояюсно!" яловичини.

Теоретично обгрунтован! ochobhí фази динамиси х1м!чного складу tí худоби в процес1 росту, та взаемозв'язок струкгури туии з якюними показ» ками. Уточнен! теоретичш аспекта розведення м'ясно!' худоби з використг ням показниюв h2, г, R, генерацшного штервалу м!ж поколениями, SD шших генетичних критерйв, необходних для штенсифшацй' селекцшного nj цесу. Удосконаяена методика i модель одного з BapiatniB збереження ге^ фонду тварин. Науково обгрунтована мипмально необх1дна кшыасть оснс них селекцшних ознак для оггшм1задй" вщбору. Сформульоваш спсциф1т бюлопчш i господарсыа особливостх основних м'ясних порщ бвропи д цшеспрямованого !'х використання в породотаорчому та селекцганому проц племшних pecypciB Укра!'ни.

Залропонована ппотеза, що в найближч1 5-10 роюв селекцк м'ясно! ху-м буде вестись не за показником виходу тупи, а по маа м'язово'1 тканини око1 якостг вщ моподих тварин.

Практичне значения одержаних результатпв. На основ! досшджень сформована концепщя галуз1 спещатзованого м'ясного скотарства. Розробле-у ствавторст "Нацюнальна програыа розвитку галуз1 спещатзованого сного скотарства УЕфаши на 1996-2005 роки" (розглянута I схвалена на Р секцн хваринництва Мшсшьгосппроду Украши 29 листопада 1996 року), сготовлена 1 реал1зуегься з учаспо дисертанта програма створ ення ново'1 ценно? породи м'ясно! худоби з трьома внутртородними типами канШський, таврШський, кримський). Пошпшена технолопя вщгворення да велико! рогато! худоби ("Основи штучного оаменшня 1 ветеринарно-техтчногоконтролю вщгворення стада", Кшв, Аграрна наука, 1997. - 58 с. О.Пабат з сшвавт.) У ствавторсгта розроблена "Програма розвитку кон-юнтноспроможного тваринництаа до 2005 року". Кшв, 1997. - 243 с. Впро-жуеться "Програма перепрофшовання господарств на розвиток м'ясного тарства в забруднених радшнуклщами районах Украши на 1996-2000 ро-' / В.О.Пабатта шли. К., 1995. - 73 с. Програма розглянута 1 схвалена НТР дсшьгосппроду 28.12.1995 р., протокол Ко 4.

Апробащя робота. Результата дослщжень по тем! дисертацй були апро-1аш на науково-виробничих конференщях: "Теоретичш1 пракгичш аспекта юдоутворювального продесу у молочному та м'ясному скотарспп" (Кшв, 5), "Нов! метода сеяекци 1 вщгворення високопродуктивних порад 1 титв рин" (Кшв, 1996), "Теорк I практика племшноГ справи у твариннищт" |рк1В, 1996). Науково-практична конференщя з питань полшшення вироб-ггва I переробки продукпв твариннищва, м. Кшв, червень 1996 року. Нау-ю-пракгична конференщя-семшар "Шляхи покращення селекцШнох робота олочними 1 м'ясними породами ВРХ", м. Дшпропетровськ, жовтень 1996 :у. Науково-практична конференщя "Шляхи вдосконалення штегращУ га-I тваринницгва" м. КиГв, листопад 1996 року. Науково-практична конфе-[щя "Гнтеграцш виробництва, переробки та реатзаци продукпв тварин-цва", м. 1вано-Фрашавськ, грудень 1996 року. Науково-практична конфе-гщя-семшар "Основш метода та прийоми племшно! робота в стадах сноГ худоби на УкраМ", м. Луцьк, Ковель, лютий 1997 року. Науково-иггична конференщя "Метода промислового схрещування, нбридизада, теми угримання м"ясних тварин. Оргашзащя кормовиробництаа, утри-тя та вщгворення", м. Черкаси, березень 1997 року. М1жнародна науково-истична конференщя з питань подалыпого розвитку скотарства, м. Одеса, гень 1997 року. Приймав безпосередню участь в пщготовщ 1 затвердженш Верховшй Рада Закону Украши "Про вив!зне (експортне) мито на живу ху-¡у та ппаряну сировину", м. Кшв, травень 1996 року, в пщготовщ змш та

доповнень Закону Украши "Про племшну справу в тваринництвГ', м. Ки квггень 1997 року.

Пубткацп. Maxepiama дисертацн опубшковаш у 23 наукових роботах т.ч. у монографи, 3 книгах, 7 брошурах, 13 статтях, в т.ч. 6 - без cnisaBTopiB.

Особистай внесок здобувача. Дисертант провыв теоретичне обгрунтувг ня концепци створення конкурентноспроможного тваринництва в УкраТ очопював авторський колектив по розробщ методов формування галуз1 сг гцашзованого м'ясного скотарства в р1зних репонах Украши, прийняв учас в тдготовщ Програми створення ново! швденно! м'ясно! породи велико! р гато! худоби. узагальнив основш законом1рно<гп формування м'ясно! прод} тивносп худоби в процеа онтогенезу, обгрунтував доцшьшсгь селекци не показником виходу туш1, а за масою м'язово! тканини в тунп, отримано! i молодо!" тварини. Оргашзував та пров!в ряд науково-практичних конфере щй з проблем м "ясного скотарсгва. Розробив методику проведения ряду ев периментальних досл5джень з питань штенсифисацп та пошпшення якосп в роблено! яловичини на фермах агроф1рм та КСП в ргзних зонах УкраГни. Уз гальнив основш тенденца розвитку неясного скотарства в розвинутих краш cBiTy i його перспективи в Украпп на першд до 2005 року.

Структура i об'ем робота. Монограф1я включае таю основш роздал вступ, акгуальшсть проблеми (м'ясне скотарство Укра!ни, концепщя галу свпгове виробництво м'яса; теоретичш аспекта розведення м'ясно! худоб! основш породи м'ясно! худоби (збереження генегичних pecypcie; основш с лекцшш ознаки м'ясно! худоби; бшлопчт i господарсыа особливосп м'ясш порад Свропи; ощнка гандникзв по м'ясних якостях потомства); плодкгас (селекщя на життездатшстъ плоду; взаемодш "генотип х середовище"; сп щалЬоваш батыавсыа i материнсыа niHi'i; статевий диморф1зм; дежи аспею материнського ефекту); специфика галуз! м'ясного скотарства (pier великоГ р гато! худоби i формування яловичини; формування м'ясно! Tyxni; структуз Tyini; ягасть lynii; динамша Х1М1чного складу тша велико! рогато! худоби npoueci росту); економ1чш аспекта м'ясного скотарства; основш висновк Об'ем монографи - 273 crop., 17 друк. арк., Mienm. 110 таблиць. Списс використанихджерел- 1043, в т.ч. -164 шоземних.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА I ОСНОВШ МЕТОДИ ДООЦЦЖЕНЬ

Дослщження проведен! в 1987-1997 роках. Объектом дослщжень 6yi племрепродуктори велико! рогато! худоби.

В npoueci виконання дослщжень викорисговували системний анашз, п< пуляцШний, генеалопчний, генетико-математичний, пбридолопчний, кор ляцшно-регресжний, дисперсШний та inmi метода, описаш М.О.Плохинськи (1961), М.А.Кравченком (1985), М.З.Басовським (1988), Д.Л.Левантши

>76), Ы.Черкащенком (1990), М.В.Зубцем (1995), О.Г.Тимченком (1991), М.Буйною (1984), Е.М.Доротюком (1995), В.П.Буркатом (1996) та шшими.

Програми створення нових м'ясних лорщ розробляли на ochobí методик ФЛванова (1939), Ф.Ф.Ейснера (1973), МА.Кравченка (1970), М.В.Зубця, П.Бурката (1988) та принцишв крупномасштабно!" селекци. Прогнозування iynvraTÍB селекци здШснювали на ochobí показштав племшноГ щнностп тва-н, коефоденпв успадковуваносп, селекщйного диференщалу, генерацшних :ервал1в.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СГ ДИСЕРТАЦП*

М'ясне скотзрство Украши

Концепщя галуз!

Квень споживання битав тваринного походження вважають одним з жливих показниюв повноцшносп харяування людини i е базисним при зробщ та ощнщ моделей харчування. Споживання бшка на душу населения юзвинушх крашах досягао таких величин (г/добу): США - 105, в т.ч. тва-нного походження - 71; Канада - 97/61; Франция -108/70; ФРН - 92/59; афри-нсьи краши - 57/13. На думку фах1вщв, в розвинутих крашах обсяг спожи-ння bcíx видав м'яса з розрахунку на душу населения досяг ф1з!олопчного ксимуму. В крашах Свропи споживання м'яса досягло (кг в рш): всього - 89 , в т.ч. яловичина i телятина - 24,4; свинина - 37,5; птаця - 14,3; баранина -Í.

Пасовища - невщ'емна складова частина галуз1 м'ясного скотарства. зроблена спещальна технолопя створення i тривалого викорисгання пасо-щ на ochobí спещальних coptíb рослин, в т.ч. 6inoí конюшини, еспарцету та них. На одну м'ясну корову при пасовищному утримант затрачають вщ 7 35 годин правд людини в piK, що в 10-15 разхв менше, шж на молочну коро-

Необхщтсть прискореного створення ново! галуз1 тваринництва- спе-шзованого м'ясного скотарства Украши - зумовлена комплексом факторов: щалъио-економхчних, енергетичних, еколопчних. Виробництво м'яса по-упово стае планетарного проблемою, внаслщок до трьох основннх гяобаль-х фактор!в: переважного приросту населения в крашах Африки та захдагоГ ií, зменшення кшькоеп 3eMni, придатно! для вирощування продукпв харчу-ння, можливого вичерпання наявних залаав оргашчного палива.

На CBÍTOBOMy ринку спостернгаеться спйка тенденция збшыпення цш на одукти харчування, особливо на продукцио тваринництва. Спещал1зоване ■лочне тваринницгво внасадцок интенсивного оновлення та зменшення пло-)4ocxi маток, не може бути суттевим постачальником помесного рчдавельного погол1в'я, отриманого вщ промислового схрещування.

Зпдно прогнсшв демограф!В, чисельшсть молодого населения в альсьь ¡шсцевосп в близъкш пepcпeкгивi не буде суттево збшьшуватись. Потреба пращ людини в неясному скотарстт приблизно в 10-15 раз1в менша, шж у м лочному виробницти.

Капгтальт вкладення в м'ясне скотарсгво внаслщок полеплен: будовельних конструкщй, малозатратних технолопй в 3-4 рази менш пор! няно з молочним тваринництвом.

Створення галуз! спещал1зованого ы 'ясного тваринництва грунту еться: використанш системного принципу: галуш необхедш основш засоби (земх буд1вл1, племшна база); кадрове забезпечення; спещатзований науковий п тенщал; бютехнолопя вщгворення; спещал1зована переробна промисловкп розгалужена шфраструктура 1 ш. Основш шляхи формування ново'1 гал] можна згрупувати таким чином:

- прискорений розвиток наявно? бази впчизняно! селекцп (украшсы м'ясна 1 волинська порода, полкький зональний тип);

- штенсивне використання репродуктор!в ¡мпортно! худоби;

- завезення перспективних порщ I ташв заруб1жно1 сеяекци;

- вщновлення плешнноТ бази ттчизндашх крупних порщ комбшовано] напрямку продуктивносп (симентальська, пебединська та 1шш);

- використання понадремонтного молодняка 1 малопродукгивних кор молочних поред.

В1ДНОСНО илькосп м'ясних пор!д, як1 в подальшому будуть використов ватись в Укради, то, враховугачи досвад краш з розвинутим тваринництво; можна стверджувати: для кожнох природно-еколопчно1 зони УкраЗЕни (в Пол1сся до Криму) повинна бути адаптована система добре поеднуваш пор1д.

Ця бюлопчна специфика спонукае створення ново! структуры в бюиро: веггеринарно! медицини по виробництву гормональних препаратхв (стероУдш : прогестерон, естрадюл 1 полшептидних : ЛГ I ФСГ), а також простагла] дишв Р^ та його похщних (еструмат, ензапрост, клопростенол та шш), за д помогою яких можяиво контролювати вщгворення тварин в певш сезони р ку. Кргм цього, мшеральна тдгодавля тварин, що тривалий час перебувакг. на пасовиод, е настшною необхццпстю.

Трансплантащя ембрюшв стане освоении прийомом тиражування цшю генотигав. Доказана можливютъ використання, як доноров, телиць у вин 14-1 м!сящв. Вщ них отримують до 26 ембрюшв, пот1м переводятъ в основне скц теля отелення.

Вимагаютъ також термшовоТ науковоУ проробки для умов 1 специф» Украши таи проблеми: створення рецептури спещашзованих комбшории промисловий випуск модульних, полегшених конструкций 1 пристосувань до монтажу полегшених навгав I будавель, введения в ддо лшш по спещал!з<

тай переробщ туш м'ясно? худоби згщно сучасних технологий сортово! >зрубки, видалення i подалыно1 переробки залоз внутр1Шньо! секрецп для фобництва лжарських препаратов.

CBiTOBe виробництво м'яса

В 1995 рощ в крашах свпу вироблено майже 164 млн. т м'яса, в т.ч. яло-1чини i телятини - 56,5 млн. т. М'ясопереробна промислов1сть поступово де-япрашзуеться i наближаетъся в репонах до сировинноГ бази. В бшыпосгп >адн CBiTy контингент забШноТ худоби представлений переважно тваринами элочного i комбшованого напрямку продуктивносто. Але в ряда крадн, особ-гао США i Канада, виробництво яловичини грунтуеться на м'ясному ско-ipcTBi. В 1995 рощ в США було вироблено яловичини 11,2 млн. т, Канада -2 ; ФРН - 1,5; Францй' - 1,7; Великобританй' - 1,0; Угорщиш - 0,1 млн. т. В ША в загальнШ кшькосп велико"1 рогато? худоби м'ясш тварини займають иьше 70% поготв'я. Промислове схрещування широко використовують для двищення продуктивносто помюей, полшшення яюсних показниюв тупи.

Поб1чш продукта, яга отримують при розведенш м'ясноУ худоби - це, в ¡новному, пшряна i фармацевтична сировина. Вартость i'i становить майже • долар1в вад одте! корови в pbc, а щнтсть цих продуктов неодноразово зро-ае в npoueci ix переробки. В США вщ спещал!зованих м'ясних порщ та i'x )м!сей отримують 85% яловичини.

Теоретичш аспекта розведення м'ясноГ худоби зультати селекщйноТ робота в крупному periorn скотарства проявляються ; зразу, а при поступовШ зм:ш noKoniHb. В бшыиосто краш при вадбор! геюв використовують величину середньодобового приросту за перюд виро-уваяня. 1ндекс росту (1р) визначають за формулою: Ip = h2 (П - Пс), де h2 -»ефщхент успадковуваносп (0,5); П - середньодобовий npnpicr даного бугая, Пс - середньодобовий прир!ст Bcix ощнюваних бугалв. Стандартне вздхи-яня ¡ндекмв визначають так: 8Х Ip = h2 Sx П, де SJI- фенотапове стандартне цхилення середньодобового приросту, г. Наприклад, h2 = 0,5, 5хП = 80 г, да стандартне вдаилення индекса Ip= h2 8* П=0,5*80=40 г. У деяких краднах >и оцшщ бугахв за продукгившспо враховують пожитгеву оцшку плопц 1Йдовшого м'яза спини, використовуючи для uiei мети вим!ри ультразвуко-(м апаратом. Цей показник включають в уточнений нщекс росту (I): = ai (П - ПО + га (Ш - Пз), де П - середньодобовий npnpicr даного бугая, г; i - середнш показник середньодобового приросту Bcix ощнюваних бугахв; Ш площа м'язового в1чка даного бугая, см2; Пз - середнш показник пловд язового В1чка Bcix ощнюваних бугалз, см2; ai i аг - коефвдента множиннох rpecfx оптим1зованого ргвняння.

g

i Для максимального племшного використання i отримання HacrynHoï i нерацп ремонтних шндншав вщбирають плщнщав-лщер1в, яю отримали на вишд показники продуктивное^ при ïx nepesipni за власною продуктившеи яюстю потомства.

Селик1дш10-генетагаш особливосп осиовних порщ пГясш» худобы

М.А.Кравченко згрупував ochobhî породи м'ясно! худоби в таку систем 1) породи британського походження; 2) породи, виведеш у Францп; 3) пор да, виведеш в 1талц; 4) виведеш в Pociï i Украш.

Характерними особливостями британських порщ е: препотентшеть в г редача потомству тапу, висока скороспшсть, легкоотельшеть, здатшеть , вщкладення велико! кшькосп жиру в тш. На м1жнародному ринку попит на породи зменшився, але ïx ще тривалий час будуть використовувати в селе щйному npoueci при полшшенш аборигенних порщ i при створенш нових.

Французсыа породи - середой i крупш за величиною, добре омускуле] маюгь високий вихщ цшних частин туш, сучасного розтягнутого типу. Ш роко використовуються в сучасних селекщйних програмах, в т.ч. i при вие денш украшських м'ясних порщ. Недолга - отелення молодах тварин може с проводжуватись втручанням ветеринарного лшаря. Гташйсыа породи -бшьшосп - високоросл!, середньоУ скоростиглосп, мають веяику живу мае] 1200-1300 кг, дають високий вихщ nicHoro м'яса, але жвав1, молочность - с редня. Широко використовуються при створенш нових порщ. Породи, вив деш в Pociï i Украдт, добре присгосоваш до мкцевих умов, мають добру м лочгасть, довгороан. На ochobî комбшованого симентала формуеться но; м'ясна сиыентальська порода.

Породи, яю походятъ вщ зебу, та mini пбридного походження -бшьшосп середньо! крупносп i скоростиглосп, добре присгосоваш до ум( тропшв i субтропшв. Використовуються при створенш нових порщ i тип худоби, що поширеш в швденних репонах.

До цих порщ вщносять африкандер, б1фмастер, боран, барзона, босмар браман, брангус, каяшим, катгало, санпм, санта-гертруда, шарбр» (чарбрей).

Украшська м'ясна порода створена методом складного вхдтворно] схрещування юанськоУ (К), шаролезько! (Ш), симентальсько'1 (С) i cip yKpaÏHCbKOÏ степовoï (У) на ochobî розведення "в co6i" генотипов ШЗ/8 КЗ С1/8 У1/8. За продуктившепо та яшегпо м'яса порода вщповщае кращ! евгговим досягненням.

Волинська м'ясна порода створена методом складного вщгворного схр щування Micqesoï (M) чорно-рябо'1, червошм польсько'1 худоби з бугаями абе

гн-ангусько! (А), герефордсько! (Г) i л1музинсько! (JI) порщ. Основний гено-п породи ЛЗ/8 АЗ/16 ГЗ/16 М1/4.

В "Програм1 розвитку конкурентноспроможного тваринництва до 2005 псу", в пщпрограш "М'ясне скотарство" нами (колектип сшвавтор1в) передоено використання вказаних порщ для формування галуз! спещашзованого ясного скотарства, консоладацл кнуючих порщ та створення нових порщ i ¡niB (твдснна, nonicbica, знам'янська, симентальська).

Збереження гедеткчннх ресурст

Створення нових порщ i тишв ведуть при використанш м^сцевих порщ, [аслодок чого аборигенш породи поступово зникають, хоч за багатьма озна-1ми вони переверпхуютъ сучасш штенсивю популяци тварин. Бшышсгь вче-ix вважаютъ, що генофодд аборигенних порщ буде необхщний селекцюне-iM майбушього.

Популящя будь-якого виду сшьськогосподарських тварин може ¡снувати опе за умови ff певно! чисельносп та ареалу. Основш форми збереження ге-)фонду вщомк чистопородне розведення, банк сперми та ембрюшв, резпк-ißi стада, генофондне господарство, генофондно-племтне господарсгво, ко-жцюнарш, ферма резервного генофонду. Для велико! рогато! худоби чи-льшсть резервно! генофондно! популяци визначають в такш пропорцп: 10 та!в i 50-60 Kopie при yMOBi планових парувань.

Наш} дослщження (Пабат В.О. i ствавт., 1997) деяких аспекпв nie! про-геми свщчать, що необхщно враховувати "ефективну чисельшсть популяци". сучасних сеяекцШних програмах планують збщыпення коефодента шбри-шгу на 1% за одне поколшня. При такш штенсивносп шбридингу ефекгивна icenbHicrb популяци (Ne) сгановитиме 50 roniB тварин. Через 20-30 поколшь >и шбридингу 1% популящя з "Ne" 50 roniB втрачае 1/4 Bcie! генетично! зноманпносп , тому Ne=50 не придатний для довгострокового збереження >пуляцп. Ne повинна складати вщ 60 до 85% дорослих особин. Якщо у попу-mii 100 особин, з яких 90 -дорослих самок i 10 самщв, то ефективна чи-льшсть !"! буде складати лише 36 гошв, використовуючи для розрахунку эрмулу: Ne = (4Nm • Nf) : (Nm + Nf), де Nm - особини чолов^чо! та Nf -жшочо! aii. При чисельносп самок 5-10 тис. roniB i при сшввщношенш статей 1000:1 икористання хптучного ойменшня) ефекгивна чисельшсть (Ne) популяш! ановить 30 roniB, при сшввщношенш 5:1 Ne дор1внюе 6666 roniB.

Основш селекцшш ознаки пГясноТ худоби

Бшьццстъ господарсько-корисних ознак м'ясноГ худоби, як i в молочному :отарств1, вщносяться до групп кшьюсних. Провщними ознаками вщбору е: тенсившсть росту (середньодобовий прирост живо! маси, г); жива маса при бо! (кг); забшна маса (маса Tyini i внутршнього жиру, кг); забшний вихщ,

%; маса новонароджених телят, кг; жива маса телят при вщлученш, кг; жи маса телят в 12-1 18-мюячному вод; для сименташв, юашв, блонд акггешв шших крупних порщ - у 24-м1сячному вщ1, кг; прир!сг телят вщ народження, 8-мю. вшу, кг; прир1ст телят вщ 8 до 18 лисящв, кг; затрата корму на одинш приросту в корм, од.; ягасть м'яса, лепасть (або переб1г) род1в; яюсть спер! тпднигав; м'ясна продуктавшсгь потомства.

Але основним показником м'ясноГ продуктивности е жива маса. Прир! живо? маси телят теля вщлучення вад мащнв - один з основних показнш впливу породного (генегшчного) фактора. Вщ крупних кор1В народжуеть молодняк з бшьшою живою масою.

Жива маса новонароджених телят теж характерна ознака для кожно! п роди. Найменш мшкоплщна порода - абердин-ангуська, потгм шортгорнсы калмицька, бшоголова у*фашська. Найбшыну живу масу новонароджених 1 лят мають таю породи: шаролезька, мен-анжу, манська, симентальсы украУнська м'ясна, акштанська (табл. I).

Таблиця 1

Жива маса бугайщв р!зних nopjg за вшовим перюдом

Порода

Bík, 1 I 2 з 4 5 6 7 8 1 9 ¡ 10

míc. жива маса бугайщв р1зних порщ, кг

Новона- 33 30 25 22 40 38 31 47 26 39

роджеш 6 230 194 186 145 214 182 164 216 200 205

12 357 327 366 231 362 338 313 398 298 312

15 491 . 457 288 445 446 380 488 363 456

ío lü 581 430 524 358 535 511 431 579 424 547

21 - - 415 593 591 464 - 484 639

Прим1гка: 1- укр. м'ясна, 2 - укр. cipa степова, 3 - герефордська, 4 - абе дин-ангуська, 5 - шароле, 6 - блонд еытен, 7 - л1музин. 8 - мен-анжу. 9 - сант гертруда, 10-симентальеька.

В цш i подальших таблицах згруповаш даш багатъох авторгв.

На живу масу новонароджених телят також впливають фактори: жи! маса матер!, bík матер!, сезон отелення, р1вень годавл! в перюд тшьностд, жиа маса бугадв-шцдншав, тривашеть тшьноеп та íhidí. Коефнцент крупнопло, hoctí (К) вираховують за формулою: К = (Pi : Рг) х 100, де Pi i Рг - вщповцц жива маса новонародженого теляти i MaTcpi, кг.

Взаемозв'язок живоУ маси KopÍB i íx телят при вщлученш вщображений даними таблиц! 2.

Таблиця 2

Жива маса ловновпсових kopíb i i'x телят при вщлученш

Клас живо!' маси, кг 1 а ¡ Середня жива маса kopíb , кг Середня жива маса телят у 8-мк. вкц, кг

400-450 90 427 206

451-500 114 479 213

501-550 139 530 224

551-600 86 576 231

601-650 24 626 240

Молочшсть (М) кор!в визначаютъ за формулою: М = Ж - Жи, де - жива маса теляти при вщлученш, кг; я - жива маса новонародженого теляти, кг.

У крупних порщ молочшсть кор1В становить 240-280 кг, середшх - 1800.

Генеш'пй фактори ммгсно! продуктивного

Особливостл фактор!в м'ясноГ продуктивносп велико! рогато! худоби: 1) юявляються у тварин обох статей; 2) в бшьш ранньому вод пор1вняно з мо-чною продуктившстю; 3) наявна корелящя м!ж екстер'ерним типом i ро-итком м'язово? тканини; 4) в нормальних умовах годавл! фенотип тварин ачно корелюе з його генотипом (г=0,7).

Однак, е 1 склада осп, зумовлеш там, що м'ясш якосп тварини визнача-гъся I ошнюються багатъма показниками: енерпя росту, стввщношення язовоГ, жирово*! та юсгково!" тканини в тупи, оплата корму, калорШшстъ, :ак, соковилсть тощо, частина з яких може буш оцшена лише шсля убою арин. Бшьписть ознак, ям визначають м'ясш якосп, успадковуютъся по ом'гжному типу.

Спещальш дослшження по успадкуванню показнишв м'ясносп були про-деш в США на однояйцевих близнятах, при цьому одного з близнят годува-: нормально, а другого теля вщлучення (у 6-мк. вод) протягом 3-4 мгсящв имали на збщненому рашот, внаслэдок того його ркт припинявся. Попм 1ох тварин переводили на однаковий ращон, стандартний для вщгодовль сспериментальш даш евщчать (табл. 3), що м1Жпор1дш вшмшносп набагато наше проявились, шж р!зниця в межах окремих пар, незважаючи на р!зний вень годавл! в певш перюди росту.

Сервдпьодобовг прироста батьюв - важлива ознака м'ясносп - маютъ вию показники успадковуваносп. Коефипенти кореляцн м1ж приростами бу-ш-плздниюв та Гх потомством, народженим у два сулпжш роки, досгатньо [сою: 0,7-0,8. Але ощнка шших важливих показнигав м'ясноТ продуктивносп 1б]йний вихщ, процент м'яса в туш! 1 т.д.) шцднщав можлива лише на основ1 нтрольних забоГв Тх потомства.

Таблиця 3

Екстер'ер 1 м'ясна продуктивность однояйцевих близнят

1-а пара, 2-а пара, 3-я пара, 4-а пара,

Показники бички, телиц!, телицьпомш телиш,

молочний абердин- герефорд х абердин-

шортгорн ангус шортгорн ангуси

Площа м'язового

в1чка, кв. см. 31.0 32.8 34.8 31.0 35.6 37.1 27.9 26.9

Склад туш (%) м язи 52.1. 53.0 50.2 50.4 52.9 53.4 53.4 51.6

жир 30.9 29.1 35.9 34.4 32.9 31.2 31.2 32.6

истки 16.9 17.9 13.9 15.2 14.2 15.3 15.5 15.7

Хдм1чний склад найдов

шого м'яза спини (%)

вода 71.2 69.7 63.2 66.2 70.4 70.1 72.3 71.7

бшок 21.2 21.0 20.1 20.9 21.5 21.6 22.2 21.6

жир 5.9 7.5 15.3 11.6 6.2 6.4 3.2 4.2

Комплексш дооидження окремих компонента, яю визначають яки м'яса, пров1в Г.О.Граверт (1962) на основ! генетичного анал1зу деяких пок; ншав туш 227 бичюв-сишв 24 бугахв-шодншав. Всгановлено, що калоршше вм1ст 1 розподш жиру в м'яа (внутр!м,язове, М1жы язове), сгаввщношення я ру 1 мускулатури ыаютъ висою показпики успадковуеаности

"Компактный " i "розтягнутий" тип м'ясноГ худоби (табл. 4).

Таблиця4

М ясна продуктившсть бичив р1зного типу _(за 208 дшв вщгохцвлр_

Показники Бичкивад кор1в1биюв

компактного типу розтягнутого типу

Середня початкова маса, кг 186 200

Середня заключна маса, кг 362 394

Середньодобовий прир1ст,кг 0.86 0.93

Затрата корму на 1 кг

приросту (кг):

здша 5.35 5.14

сша 2.09 2.03

ЗабШний вихщ, % 59.2 59.5

Компактний, низьконогий тип тварин бшьш скороспший, добре вщго; вуетъся, дае тушу високо? якосп. Триват експерименти пор1Вняння прод) тивносп компактного 1 розтягнутого типу свщчать, що розтягнуп крупт Т1 рини мали бшьшу переязабШну масу, вино середньодобов1 прироста, дет

и

енпп витрати корму на 1 кг приросту при однаковому забшному виходк фм того, при систематичному пщбор: буга'ш 1 кор^в невеликого компакт-ого типу серед 1х потомства помпно збшьшуеться чисельшсть дефективних арликових тварин.

Незалежно вщ породи у тварин 56% маси м'яз1в припадае на цшш часги-и туш. Ця загальнобюлогЫпа закономгртсть мае невелику варгаб'шьтсть, то-у в селекцц тварин доцшьтше больше уваги надавата не розм!ру окремих >уп м'яз1в, а загалътй кшькостг м'яса, придатного для споживання (табл. 5).

По даному показнику найб1льш продуктивна тага породи: укра'шська "ясна, шароле, крюлло, браман. Враховуючи генетачш кореляцн м!жокре-

Таблиця 5

_ Потеши ал м'ясноГ продуктивное^ битов р1зних порщ_

1орода Жива маса (кг) у впи, мю. Середньо-добовий прирост, г Продукшя живо! маси на 1 день житгя, г Площа м'язового В1чка, см2 Площа м'язового в1чка на 100 кг ж. м., смг

7 13

[ароле 320 596 1530 1509 91.4 15.4

шентал 347 591 1359 1496 87.8 14.9

музин 285 521 1310 1319 89.7 17.2

рефорд 271 503 1288 1273 72.9 14.5

>ердин-

ангус 220 425 1139 1076 76.5 15.2

вщька 277 528 1397 1337 74.5 14.2

ми частинаыи тша, бшыну перспективу мають породи з "розтягнутим" тузом на вщносно високих ногах.

Материнський органам значно впливае не лише на живу масу новона-цженого приплоду, але 1 на його живу масу при вщлученш завдяки круп-ОТ I р1ВНЮ молочносп.

У перюд теля вгдпучетш штенсившстъ росту телят эалежить вщ Тх спадко-с задаттав (генотипу). Для вщбору тварин вирдаальне значения мае показ-з: штенсивносп росту в перюд 8-15 мюящв, коли тварин ставлять на годшлю. Показник успадковуваносп приростов живо! маси за дей вшовий «од виявився досить високим: 0,65-0,77.

Ефективмстъ використання корму ощнюють нитратами корму на 1 кг фосту або на 1000 ккал в основних продуктах (м'ясо I сало). Використання >му мае високу кореляцио (0,9-0,96) з величиною приросту живо! маси.

Поряд з оцшкою живо! маси, штенсивносп росту 1 оплати корму в сучас-; селекцшних програмах враховують забыт 1 м'ясш якость До забшних стей вщносять в/к досягнення забшних показнюав, вгодовашеть, забшний

вихщ тугш 1 внутр!шнього сала, часпку цшних частин туш, морфолопчш склад тупи по сшввщношенню в нш м^язовог, жировог / кктковЫ тканин 1 с хожиль.

Яккть м'яса включае ряд морфолопчних 1 ф1зико-х1м1чних показнию Основними з них е стввгдношення м'язово! х жирово! тканин, насиченш розподш жиру (мармуровкяъ), а також ягасть, сшввщношення повноцмних неповноцтних бшюв, шжшсгь, соковийсть, кoлip 1 показник органолептичи оцшки. НЬкюсть м'яса зал ежить вщ кшькосп 1 властвосп сполучно\' ткан ни, в!д деаметра м'язових волокон, вщ накопичення I розподшу жиру. Щ фа тори зумовлеш генеттними 1 ф1зюлопчними особливосгами. Соковитю пов'язана з водоутримуючою здатшспо м'яса \ вмктом в ньо! внутр1м'язового жиру. Шжшсть I соковипсть м'яса взаемопов'язат м!Ж с бою.

Висою коефиценги Ь2 харакгерш для таких показншав якосп м'яса: вы! [ розподш жиру в м'яа (0,76-0,89), сшввщношення жиру 1 м'яз1в (0,51), вм1 бшка (0,52). Корелящя М1ж площею "м'язового в1чка" на р1вш 12-го ребрг масою тупп г = 0,70.

Оцшка плщгапсш по м'ясних якостях потомства

1нтенсивне використання найбшьш цшних шцдншав, оцшених по якос потомства, забезпечуе планом1рне, генетично зумовлене пол1пшення окрем! стад 1 породи в цшому. Всгановлено, що штенсившстъ росту бугая-плццшкг його потомства мае високий ступил, успадкування.

При оцшщ м'ясних якостей потомства шцдншав враховуютъ таи основ показники: штенсившсть росту - вщ 8 до 15-м1сячного вшу; витрати корм!в I 1 кг приросту за вказаний перюд; жива маса в 15-м1с. вод; забШний вих тупп; повном'ясшсть туш I жировий полив (оком1рна оцшка). Полиппеш м'ясних якостей худоби на 80% отримуютъ за рахунок ¡нтенсивно! селега. бугахв.

В сумарну оцшку генотапу м'ясних шцдншав входеть таю показники: р довщ, жива маса новонароджених (кг), жива маса за перюд пщсису, П1 вщлученш молодняка (кг), середньодобовий приркт (кг), молочшстъ мате^ маса матер! теля вцщучення телята, лететь отелення дочок-перв1ст< ощнюваного шодника (бал), жива маса новонароджених телят вщ дочо: перв1сток, жива маса телят при вщлученш вщ дочок-перв1сток та ш.

Прогнозм'ясно! продуктивности тварин, живо!! забШно! маси, маси окр мих вщруб1в, морфолопчного складу туш можливо провести по ексгер'ер показниках пром!рЬ статей тша. Досаидженнями всгановлено, що жива ма< тварин в1рогщно пов'язана з величиною таких пром1р1в: стральний пром стегна (г=0,824 ±0,11); висота в крижах (0,853), обхват грудей за лопаткам

0,707), коса довжина тупуба (0,660). Отримаш веяичини характерш для крашсько!" м'ясно? породи.

Ллодючкть. Дж. Хеммонд (1964) видоляе три форми процесу размножения, яю визначають ефектившсть плодючосп: число яйцеклпин, юлыасть ашцднених 1 нормально досягнувших родав плод1В. Вплив бугаГв-плщниюв на езгопддя може бути двояким: 1) передача коровам-дочкам гешв, д!я яких роявляегься лише у самщв (наприклад, аномали слермюгенезу). "Тиха" охо-а, малопомпна охота, и нерегуляршеть також вважаеться спадковою озна-ою. Висока плодкгасть - спадкова ознака, тому комплектуя стада повинна ти за рахунок потомства, отриманого вщ плодючих батыав. Дш комплексу 1актор1в на вщгворення ускладнюе проблему стандарта ощнки плодючосп, ле основш зоотехшчш вимоги можна сформулювати так: тривал1сть серв1с-ерюду - до 80 дшв; запладнювашетъ вад одного оаменшня - 70-80%; вихщ те-ят - 90 гол1в на 100 маток. Мжотельний перюд тривал1стю 12 м1сящв можна важати оптимальним для виробництва яловичини.

СелекцЫ на життездатшеть приплоду передбачае зменшення смертносп елят при народженш 1 в перил дш життя. До перинатально? смертносп шышеть вчених вщносять мертвонароджених 1 загиблих протягом першого ня теля отелу.

Перинатальна смертгасть телят у коргв-первгеток майже в ах порщ вища в -4 рази, шж при другому I подальшому отеленнях. Триеалкть тшьносп. [айменша перинатальна смерттстъ (8,8% - у перв1сгок, 1,7 - у кор!в старшого [ку) спосгер1галась у кор1в з тривал1стн> тшьносп 272-274 дшв. При тшьносп 80 дшв 1 бшыпе загибель телят значно збшыпувалась (у перв1сток - понад 7%, у кор!в старшого вису - до 4,3% 1 бшыпе). В1дм1чаютъ таку зако-ом^ршеть: збшьшенкя тривалосгп тш>ност2 (296-299 дшв) мае бшьший вплив а частоту випадав перинатально? смертносп телят, шж скорочення перюду льносп (276-279 дшв). Переби отелення, особливо утруднен! отелення е сновною причиною перинатально? смертносп телят. Вдаичена залежшеть ¡ж загибеллю телят 1 затриманням часу вадцлення послщу. У перв1сток при ародженш живих телят зареестровано 6,3% затримки послщу, 36,5% - при ародженш мертвих, 23,1% - яга загинули протягом 24 годин теля народжен-я. Стать телят. У бичюв частота випадав перинатально? смертносп в 2 ра-I перевшцуе цей показник у теличок (7.4% 1 3,8% - вщповщно). Найбшьша астота смертносп телят зареестрована у чорно-рябоТ, голштинсько?, червоно-ибо? р1Внинно'1 (Чех1Я, 3,5% у кор1в старшого в1ку).

Жива маса новонароджених телят е одним 1з проведних фактор1в перина-ально! смертносп. Вщомо, для падвищення м'ясно? продукгивносп бажане ародження бшьш крупних телят, яю в подальшому мають високу игген-1вшсть приросту живо? маси, досягають в 12-м1сячному вод 500 кг 1 бшыпе иво! маси. Узагальнюючи опублисоваш матер1али, можна стверджувати, що

жива маса приплоду новонароджених становить 5-7% вад живо? маси MaTepi Вплив бугмв-плгдниюв. Серед потомства р!зних бугаш-пладншав реесгруюп pi3Hy частоту перинатальноГ смертносп телят. Вданчена генегшчна коретщЬ М1Ж бугаями-плщниками та ?х дочками по вщношенню часготи випадов пе ринатально? смертносп телят (г = 0,47).

Вплив породи - у мясних порщ найбшьшу частоту смертносп рееструкт у шароие, мен-анжу, п'емоктез, соут девонськоТ, симентальсько?.

ЦЫеспрямована селгкцЫ. Кожного перев1ряемого шндника дощльнс ощнювати по результах отелення 150 первкггок i подальше використання пла-нувати лише тих з них, яга мають крапу показники збереженосп приплоду.

ВзаемоЫя "генотип х середовище". В генетичних дослщженнях реакцис оргаюзму на умови середовища вивчають на основ! показншав генетично'] корелящУ М1Ж рангами оцшок одних i тих же тварин, але встановленими, на-приклад, в роки , яю р1зко в1др1зшшись за кормозабезпечешспо. Чим виод от-римаш коеф1щенти генетично! корелящ?, тим менший вплив мають фактори зовшшнього середовища. Взаемодаю фактор1в частине всього вивчають за до-помогою дисперайного aHaniay, або в npoueci селекщйного експерименту (селекщя тварин ыипмум в двох р!зних умовах середовища). У США при досладженш потомства II герефордських гтдншав отримали статистично в1ропдш показники взаемодо "генотип х середовище" по ведношенню живо? маси новонароджених телят, маси перед вадлученням вщ матер!, приросту маси теля водхучення i конверсн корму.

СпецгалЬоват 6ambKiecbKi i материнсью ятгг. М'ясна продуктившеть - результат складно! взаемодй багатьох бюлопчних i господарських ознак, яга часто е антагошетачними. Поки що не створено жодно? щеально? м'ясно? породи. В близькому майбушьому виведення тако? породи малоймов1рне. В багатьох випадках для оптим1задп селекщйного процесу, вдалого поеднання певних ознак, уникнення антагошзму в розвитку бажаних ознак доцшьне створення окремих материнських i батыавських липй.

Ознаки, яга вшшвають на показники виходу телят, е одними з найважли-BiuiKX у селекцц ы'ясно? худоби. Низький процент виходу телят не може бути компенсований Hi приростом вщгодованих тварин, Hi полшшенням ix м'ясносп i забШних якосгей. Щ фактори добре враховаш у виробничШ систем! оцшки, прийняго? в США, в ягай вихщ телят у процентному вущошенш, npHpicr при вщгодавл! та забШш якосп ввдповвдають пропорци 20:2:1. Основу загально? ощнки м'ясно? продуктивносп складае величина тша тварини.

Використання батыавських i материнських лшШ передбачае також вико-ристання гетерозису. Генетики визначають гетерозис як генетичний феномен, який найбшьше проявляется у вщношенш ознак, що слабо тддаються се-лекцн. У багатьох наукових експериментах доведена ефекшвшеть багатопо-родного (3-породного) схрещування, коли проявлявся кумулятивний вплив

терозису на плодкгасть, розвиток та ¡нтенсившсть росту телят. Цей метод >зволяе збшьшита кшыастъ м'ясноТ продукци вщ oднieí корови на 20-25%.

Материнсьга лши повинш мата тага ознаки: ранне статеве дозргвання, >р1вняно невелика жива маса (500 кг), лепасть отелення, добр! материнсьга :осп, достатня кшыастъ сухих речовин в молод!, висока плодкшсть, неви-1глив!сть до умов середовища. Для батыавських лшШ характерш: штенсив-1й прир!ст живо? маси до завершения вщгодавл!, пом!рне вщкладення жиру, цносно газне дозр1вання, добре виражеш м'ясн! форми, трансформащя кор-1, велика кшыастъ тсного м'яса. Вчет тдкреелюють неперехвдне значения сцевих аборигенних порщ як носив цшних ген!в, як! будугъ використат при воренш синтегичних л!шй - батыавських I материнських. Використовують кож гени кулардносп (доппельлендер) при селекхц! батыавських лшШ, але 1НИ чутливиш до недолпав годовт, менш молочш (до 50%), менша теплова лфантшсть.

Статевий диморфизм - наявшстъ у особин р!зно1 сш! одного виду чшсо!' шищ за типом тшобудови, величиною, масою тощо. У м'ясному скотарстш : проявляегься у величиш живо'! маси, етолога, якосп м'яса, товщиш шкури, дов1 гасток 1 т.п. Основш фенотипов! прояви диморф!зму так!: 1) р!зка шиця в жив!й мая передньоГ та задньоГ частини тша; 2) посилений розвиток редньо! частини тулуба у бугаш пор1вняно з коровами; 3) наявшстъ мус-льного "горба" та шиТ плщниив; 4) значно б!льша жива маса, гастяка, 1ьший розм^р тулуба у бугаГв пор!вняно з коровами; 5) р!зниця в темпера-нт! та етолога.

Дослщження приплоду плщнигав аро!" украшсько! породи, гаансько'!, ркщжансько1, симентальсько! порщ виявили б!льш високу енергао росту у томив бугаГв з чшсо вираженими ознаками статевого диморф!зму, особлив перюд вщ 6 до 18-м!сячного в!ку, коли починае функц!онувати ендокрин-система орган!зму.Тварини вщзначались! вищою плоднгаспо (+5 ... 9%).

Деят аспекты материнського ефекту. Вплив материнського оргашзму на звиток потомства досить значний! включае в себе даю багатьох фактор!в, а че: величина тша матер!, сшльний обм!н речовин - "мати-гацд", величина аценти, постембрюнальний пер!од годавл! теляти молоком матер!. Таким ном, материнський ефект - це сума вс1Х генетичних фактор!в, як! успадко-оться потомством через материнсьга хромосоми, а також спадкову шфор-цио цитоплазми, кортикальний шар яйцеклтши ! комплекс ферментних ггем ооциту. Особливо результативними виявились дослщження реци-окних схрещувань. Доказана бшыла доцшьшстъ отримання пом!сного по-иства вщ пом1*сних матер!й пор^вняно з чистопородними.

3 урахуванням результативносп материнського ефекггу пропонують пе-иреш поеднання порщ як батыавських ! материнських або подв!йного ви-эистання для отримання оптимальиих результата.

Ист велико! рогато! худоби i формувашш яловичшш

Яловичина формуетъся в результат росту тканин тша тварини. Знан законом!рностей росту тша тварин сприяе розробщ ефективних метод управлшня процесами росту, пошуку нових падход1в збшьшення вихо щнних COpTÍB тупи. Дослщження свщчать, 1до mííliihbíctb складу Tyuii доси значна. Сшввщношення m'hsíb жирово! тканини i kíctok с важливим показн ком складу м'яса для споживача i цим визначае економ1чну цшшсть тупи. 1965-1985 рр. спосгернгалось збшьшення чисеяьносп крупних поред. Ваги розм1ри тварин i шзне формування жирово! тканини забезпечуе отриман туш, яkí високо цшяться на свгговому ринку.

Жива маса мае значения як селекцшна ознака лише в тому випадку, ко, по шй можна з високою точшсгпо прогнозувати частку \'стивного продукт} Tyini. Maca myuii (забШна маса) е бшьш щнним показником, шж жива маса.

Склад тупы, який визначаютъ за сшввщношенням в шй м'яз1в, жир] kíctok, змшюетъся з bíkom. У новонародженого телята в Tyini на 2 части] m^3íb припадав приблизно одна частина kíctok. В постнатальний перюд mj кулатура росте вщносно 1нтенсившше, шж юстяк, тому стввщношення м'я: до kíctok збшьшуеться. У новонароджених жир в Tyini займае малу питому е гу. Жир - найбшьш Bapia6eaibHHH компонент тупи. Змша складу туян генеги ними чи агиментарними факторами залежитъ головним чином вщ нашо! здг hoctí кошролювати вщносну кшыастъ жиру. В середньому, кшыасть жи збшьшуеться в Mipy збшьшення живо! маси.

За складом тупи м1ж тваринами е генетично зумовлена р1зниця. У твар] ангусько! та герефордсько! порщ сальна вщгодавля починаеться при менш Maci lina, у ¡нших - шароле, иан, украшська м'ясна - при бшышй. Поро, pÍ3H£TbCH м1ж собою по ¡нтенсивносп вщгодавл;, але основна ргзниця в ток що початок сально! вщгодавл1 припадае на бшьш ní3hí bíkobí стад!'.

За розвитком мускулатури породи також р1зняться одна вщ одно!, и оцшюютъ за мускульно-юстковгш сшввщношенням. За цим показником пер важаютъ м'ясш породи.

На склад Tyini впливае i стать тварин. Телищ дозр1вають швидше. н бички-кастрати i бутаi*. При цьому виршальне значения мае маса м'я; вщносно маси kíctok. При однаковш вгодованоеп туш бута! перевершую бичюв-KacTpaiÍB за м'язово-юстковим сшввщношенням. Цей факт пояснюю бшьш тривалим впливом гормошв буга!в Hapicr м'язово! тканини пор!вняш кастратами.

Годгвля, особливо pÍBeHb поживних речовин в рацюш (тип roflÍBni) знач! впливае на склад Tyini. Найбшьш чпко цей вплив позначаеться на кшько« жиру в тушах . Низький ревень годавл1 у фазу вщгодавл1 призводить до зме шення частей жиру. Але при цьому не слщ применшувати генетачну комп ненту, тому що у тварин проявляеться дуже 4ítko виражена тенденц1я д

гнсння деякого певного складу Tyini при данш живШ Maci i, можливо, вони >жуть досягти цього стану при р^зних типах roflisni.

Низький р1вень годавл1 на початку фази сально! вщгод1вл1 не впливае або мало впливае на юнцевий склад тут за умови, якщо вщгодавлю буде заюн-но на вщповщному píbhí.

Створена ппотетична модель розподту поживних речовин корму для за-зпечення важливих оргашв, щдтримання житгя, гастяку, мускулатури i жи-bo'í тканини. Вважають, що витрата поживних речовин на picr вщповщних анин за рангом переваги е вщносною, а не абсолютною. У тварин, яга пере-вають в позитивному енергетичному баланс!, picr юстяка i мускулатури (буваеться паралельно, у сгаввщношеннях, яга генеггично детермшоваш. яыасть вадкладеного жиру зал ежить в!д того, скзльки залишиться енергй' •ля затрат на щдтримання житгя, picr юстяка i мускулатури. При голоду-дш (вщ'емний енергетичний баланс) проходить зворотний процес - спожи-ння енергй Í3 жирово! тканини та мускулатури, а також деякою MÍpoio - з jepBÍB юстяка.

Maca myiui - це маса забито! тварини без BMÍcry шлунково-кишкового жту, KpoBi, голови, BHyrpinmix оргашв, ипари, Hir. У pÍ3HHX крашах csiTy в су Tyini входять pÍ3HÍ компонента. KpiM того, тушу зважують "парними", омитими або сухими. Забшний вихщ - це вщношення маси Tynii до живо! си (%). Збшьшення показника забШного виходу припадае, в основному, на -ервал живо! маси мск 100 i 400 кг, noiiM, до 600 кг вдапчаютъся незначт [ни (табл. 6).

Вгодоватсть тварин теж впливае на показник забшного виходу, голов-м чином за рахунок ввдкладення в тупи бшыле жиру. Вдончено вплив craii забшний вихщ (у буга!в - найвищий).

Таблиця 6

Юлыасть м'яз1в, жиру, KtcTOK i сухожиль в Tymi у __симентальсько! худоби_

Показники Bík тварини, míc.

новона родж. 7 12 18 29 5 роюв

rea маса, кг 39.5 181 304.5 425 614 873

ica тупл (+ жир) 23 96.5 165.1 236.3 341.7 495.5

ясо (+ жир) 15.25 74.4 129.5 190 277.5 414.8

■ому чиста: м'язи 14.20 66 106 146.1 191 301

жир-сир ець 1.05 8.4 23.5 43.9 86.5 114

ГПСИ 6.35 18.2 29.7 39 56 68.1

хожилля 1.4 3.9 5.9 7.3 8.2 11.6

поршшеть I кг мяса

(ккал.) 1373 1602 1838 2103 2616 -

Генетичш вщмшносп порщ по цьому показнику також пщтверджеш ч ленними дослщженняыи (Кравченко H.A., 1979; Леваяпн Д.Л., 1980; Ко: B.C., 1992 та íhuií). Шаролезыса порода - одна з кращих по даному показниз

До шших факторгв, яю впливають на величину забШного виходу, вщ сятьсубпродукта.

Генетичш вщмшносп щодо вщносного росту мускулатури, жировоУ т нини i скелета спосщигаються як тж породами, так i м1ж окремими лш1яы порода.

Числешп експфиментапьш даш дають пщставу сформулювати Tai основний висновок: породш вщмшносп за процентом жиру в lynii зумовл р}зними термшами початку жиронакопичення, а не штенсившепо жирона пичення в дану фазу розвитку.

Встановлеш м!жпородш вщмшносп по mmemumocmi приросту ло eidmcHo скелета: наприклад, герефордсыа бугайщ у bcí пертди росту мг бшыые м'язовоТ тканини вщносно маси kíctok пор!вняно з фризькими. I родш вщмшносп по perpecu m'h3Íb на истки i по мускульно-ккяковс вщношенш вказують на генетичний вплив вщносного приросту цих тканин,

Генетичш вщмшносп по м'язово-юстковому вщношенню дощльш практичних вимог, а саме: убою тварин при досягнеюи pÍ3Hoi' маси tí Варповання таких меж досить широке - вщ 4,1 :1 для фризько! породи i до : I для Kynnapis шаролезькоГ породи.

Вплив ctnami тварин на вщносний pier мускулатури, жирово? тканин скелету вивчали в умовах високого р1вня годавл!. Встановлено, що бугаЗ ] стугь штенсившше, шж бички-кастрати, а останш - штенсившше, н1ж телм Експериментальш дан! евщчать (на монозиготних близнятах), що п1сля ¡ страцй' npHpicr маси тша зменшуеться майже на 10%, а маси м'язгв - близь 17%. Теяищ при живШ Maci 386 кг мають склад Tyini, аналопчний бичкг кастратам живою масою 455 кг. U,i дан! мають i практичне значения, тому \ дають базу для правильного використання тварин pÍ3Ho'í craTi í порщ найр1зномантшлих цшях.

Ргвень zodieni впливае на живу масу, Tyuii i середньодобовий npHpicr. D факт - широко вщомий. Уточнимо лише окрем1 позицй': за процентом жир] Tyini виявлено достов1рну ргзницю у тварин, що мали високий р1вень год1вл заключний перюд вщгодовл1. Таким чином, регулювання вщкладення жир] Tyuxi можливо досягти за рахунок змши р!вня годовла i типу ращошв в окр« bíkobí перюди. Не встановлено в1рогщного впливу р1вня годавл1 на ктькк M*H3ie eidHocHo теток.

Формуванням^ясног туши Туша включае в себе комплекс м'язово1, сг лучноТ i kíctkoboí тканин. Maca м'язово! тканини становитъ 49-68% вщ ма Tyini велико! рогато! худоби. Ti кшьистъ зм1нюеться приблизно обернено пр

цйно BMicry в туш! жирово! тканини, який визначаеться в свою чергу та-а факторами: bík, порода, годавля та íhuií.

М'язова тканина складаетъся з волокон, яга перетанаються впоперезс па-льними полосами. В opram3MÍ е також невелика кшыасть гладких м'яз!в inncax, залозах, кровоносних судинах i т.п.). Мускулатура велико! рогато! |би складаетъся майже з 300 анатомгчно ¡ндивщуатгьних м'яз1в, як! ¡зняються один В1д одного po3MipoM, формою i функщею. М'яз оповитай товстою сполучною тканиною - enÍMÍ3ÍeM - з перегородка-яю формують oKpeMi пучки м'яз1в. М"язов1 волокна не мають прямого «су з юстками, до яких прикладають свою силу. М'язове волокно е основ-структурною одиницею bcíx м'яззв. Д:аметр м'язових волокон залежить гипу м'яза, виду, породи та craii тварини. Bíh збшьшуеться з bíkom, на

0 впливае тип годавл1 i треншг тварини, введения гормональних препа-з.

Розвиток i нормальный pian м'язт. Зародження i pier м яз!в проходить в

1 поввдовностк 1) синтез складних, специф1чних для м'язово! тканини ових молекул з окремих амшокислот; 2) точне групування бшкових моле-з структурш етементи, характерш для м'язу (у волокнах); 3) подалыпа ди-ищацк i розвиток волокон вщносно до виду i функцШ м'яза.

Скелетш м'язи утворюютъея í3 мезодермальних comítíb, тобто Í3 третього трального) зародкового листка ембрюна. Юптини comítíb починають гятись з обох cropÍH bící ембрюна через 2-3 тижш теля запладнення. 1з ríe утворюеться майже 40 груп м'язових клггин (mítom). У м'язовому во-[i пщ час розвитку eM6pioHa кшыасть мioфiбpил збшьшуеться вщ одше! инно! ф1брили, поздовжно домчись. <Мбрили утворюють волокно. В дру-оловину внутр1утробного розвитку плода м'язи ростуть, не збшьшуючи а складових волокон, а збшьшуючи *хх розм1р. На раншх сгадоях розвитку дри ф1брил збшыпуютъея в довжину з обох kíhijíb. Найбшыпу ¿нтен-1сть збшылення маси Tina спостерйгають зразу шеля народження, a noiiM -шення. Стерощи самщв стимулюють picr m"h3Íb голови, шш, грудно! си, лопаток, спини i стшки живота.

Структура туши Ритмчна змша штенсивносп росту юстяка i мускула-в pÍ3HHX частинах Tymi в npoueci онтогенезу зумовлюе вшову динамжу ¡щношення pÍ3HHx тканин в iini тварин, що спричиняе, в свою чергу, не-хшеть вибору оптимального термшу забою худоби, щоб одержати тушу з 1ним стввщношенням найбшьш щнних компонентов. Процент kíctok у частинах тугш з bíkom зменшуеться, а кшыасть m"hkotí зб1лыиуеться. В а кожного вадрубу з bíkom тварини також пщвищуеться вихщ !стивно! ини.

Накопичення жиру 1 його розподш в тш велико! рогато! худоби взаем пов'язаш з вгодовашспо тварини. Цшшсгь м'яса пщвищуеться п] piвнoмipнoмy розподшу жиру м!ж м'язами I в середиш м'язгв.

Певну увагу придшяють вщкладеиню пцщшрного жиру, як показни ощнки ступеня вщгодавл1 тварини. Видшяють 4 мюця вщкладення жиру в те 1) пщнтрний жир пожривае поверхню м'язгв туш. Бажаний тоны р1вном1рний шар жиру по всш тупи (жяровий попив); 2) м^жмускульний ж вщкладаеться М1Ж м'язами; 3) внутр1м'язовий жир (мармуров1 прошарки) зн ходиться М1Ж м'язовими пучками 1 навггъ в середиш мюфбрил; 4) внутр1цщ жир роздшяклъ на три основш частини: нирковий, сальниковий, кишкови Загальна кшыасть м1жмускулыюго жиру в тушах велико! рогато! худоби . при середшй, так \ при жиршй вгодованосп сгановить 66-68% загальн кшькосп жиру в тупи, гадшюрного - вщповщно 32-34%. Але сшввщношен: м!ж пщшюрним I м!жмускульним жиром у вщрубах коливаеться значн Найбшьша кшыасгь ьпжмускульного жиру е в лопатково-шийнш частиш, грудинщ 1 в огузку.

Для яккноТ оцшки м'яса в останш роки детально вивчаютъ найдовлн мускул спини. Сшввщношення мускулатури, жиру, исток 1 сухожиль в ту] (морфолопчний склад) з висом тварин суттево змшюеться. Вихщ м'яса 1 жи] у розрахунку на 100 кг живо! маси з висом у симентальського молодня! пщвищуеться вщповщно з 38 до 47 кг! з 2,7 до 14, а юсток - вщповщно з 16; 7,8 кг. У вщгодованих тварин вихад м'яса шдвшцуеться головним чином в р зультатг вщкладення жиру, тому що кшьюсть мускульно! тканини майже ] змшюеться. Склад приросту у тварин р1зного вку. Вщ народження до 1 роз середньом1сячний прирост вах тканин збшьшуеться, а пстм поступово зме шуеться. Особливо помггао зменшуеться загальний прир1ст у тварин сгар1 18 мЬяшв. Наприклад, яйцо середньошсячний прир1ст м'яса 1 исток до 1 мЬ. вшу становив 11,8 кг, то у виц вщ 18 мюящв до 5 рогав - 6,15 кг. Прир! мускулатури перевищуе прир1ст жирово! тканини до 1,5 року в 3,1 раза, а в1щ вщ 18 до 29 м1сящв це сшввщношення мускулатури до жиру дор1внюе I.

Оптимальный в!к забою молодняка на м'ясо. Враховуючи законом1рнос динамжи складу тупи велико! рогато! худоби з вйсоы, можна вважати обгру тованим висновок про доцшьтсп. вирощування молодняка велико! рогат худоби до 18-м1сячного вшу при повноцшшй нормованШ годовл1.

Фактори, яьа впливають на сорт туш. Науков1 дослщження свщчать, ц розм1р тупи не мае сутгевого значения для виходу найбшыл щнних вщруб або для якосп м'яса. У бшьшосп розвинутих краш вирощують м'ясну худо( з незначним вщкладенням жиру на спиш, але м'ясо повинно мата незнач! "мармуров1сть", щоб забезпечити необхадш смаков1 якосп.

Жива мала, розм1р тварин 1 стать е виршальними факторами вщкладега жиру. Одночасний розвиток м'язово! 1 жирово! тканини - це нормальний пр.

; росту тварини. Приблизно 0,5-0,8 см спинного жиру необхадно для того, >б попередити швидке охолодження тупи, висихання i втрату кольору мяса. Sinbinocri тварин товщина жирового поливу становить 0,9-1 см у тШ стада, ки мармуров1сть м'язового "в1чка" незначна.

Телищ дозр1ваютъ ранппе/при менппй живш Maci, тж бички-касграти, а лрата - рашше, тж бички. KpiM того, тварини з довгим тшом, висом на гах дозр1ваютъ при бшып висоий живШ Maci, шж тварини компактно! тшо-цови. Таким чином, порода i тип худоби детермшуе величину живо? маси, и якШ товщина жирового поливу на спит становить 0,7-1,3 см i марму-Bicn. м'яса незначна. Оком^рна ощнка в поеднанш з показником живо! ма-тварини доситъ точна.

Порода. Бшьшсть порщ худоби мають бажане стввщношення жирового пиву i "мармуровосп", коли вони досягаютъ певно! живо! маси вщповщно ix типу тшобудови i craii. Однак, встановлеш i певш м^жпородш ;мшносп. Абердин-ангуська худоба вщсладае бшьше внутр1м'язового жи-, а товщина поливу - менша, шж у бшьшосп шших порщ на щй же стада гту. У голнггатв у менгшй Mipi утворюеться жировий полив i бшьше ¡кладаеться внутршшього жиру (нирковий, навколосерцевий i тазовий) pißmiHo з гер¿фордами. Симентали, шароле, юани займають пром1жне :це м1Ж британськими породами i голштинами по розподшу жиру в тупи.

Еички-кастрати бажано! якоеп мали живу масу 450-590 кг, масу Tyini -)-360 кг, товщину жирового поливу - 0,7-1 см, площу м'язового в1чка - 77-97 добре розвинуп груди, середню частину тулуба.

Яккть Tyini. Комплексш дослщження ща проблеми - найбшып рацю-тьного показника живо! маси i вшу реал1зованого вщгодавельного молодца - були проведет на бичках симентальсько! породи при досягненш ними во! маси 400, 500, 600 i 700 кг у вод 13,4-16,7-20-24 мюящв при витра-п эм1в 2336, 3183, 4238, 5335 к.од. В структур! рацютв концентроваш корми {мали 33,8-40,5% за пожившспо. Середньодобов1 прирости становили 929->-962-862 г. За сукуптспо показниюв бичгав симентальсько: породи дшьно вирощувати до живо*/ маси 550 кг (табл. 7).

Таблиця 7

М'яснапродуктивтсть бугайщв симентальсько! породи

Показники BiK бугайщв при забо!, мюящв

12 15 18 24 30

1ва маса, кг редзабШна жива маса,кг ica парно! шкури, кг адшкури, % 314+14 402+11 466+8 549+6 646±35 289±14 375±9 435±6 522±8 602±32 30+0.2 35±2 46±2 49±2 62+6 10±6 9±0.4 10±0.6 9±0.2 10±1

продовження таблиц!

Маса парно!" туш, кг 150110 19514 23814 30414 355118

Маса внутршшього жиру,кг 3.710.1 710.5 11Ю.4 1111 1612

Маса парно!" тупн, кг+маса

BHyTpinmboro жиру, кг 15419 20213 24914 31514 370116

Маса субпродукпв (м'яких)

кг 1010.3 11Ю.2 13Ю.4 1410.2 18Ю.2

Маса -iymi+маса жиру+маса

субпродукпв, кг 164110 21313 26214 33014 389117

Вщносна ыаса, %

туны 5210.9 5210.3 55Ю.4 5810.7 59Ю.З

жиру 1.310.1 1.9Ю.2 2.510.1 2.110.2 2.610.6

туш!-жиру (забшний вихщ) 53.310.8 53.910.4 57.2Ю.4 60.4Ю.4 61.610.6

субпродукпв 3.410.1 2.910.1 3.110.1 2.810.1 3.010.1

тупп+жиру+субпродукпв 5710.7 56.810.4 60.310.4 63.2Ю.6 64.610.7

Ваговий picm скелета. Княкова тканина в lini велико!' рогато!" худоби : конуе ошрно-троф!чну роль, у тому чист i ер!тропоеза. Скелет мае виз: чальну роль у формуванш екстер'еру тварин. Бажано, щоб у заб!йних твар була мннмальна кшыасть юсток при максимальному розвитку м'язово!" т нини. Абсолютна маса скелета вщ народження тварин до повновисового стг збшьшуетъся, але штенсившсть приросту окремих його частим pí3ha. Осьое скелет росте значно штенсивнше, ш перифер!чний. Абсолютна маса скот вщ народження оргашзму до зршого вжу збшьшуетъся на 834%, в тому чи осьовий вщдш - на 1166%, перифер!чний - на 613% (Д.Л.Левантин, 1997). Р^ са Tyini збшьшуетъся значно ¡нтенсившше, н!ж маса юстяка. Вщ народже! до 5 роюв маса тупп збшьшуетъся в 20 раз!в, а маса юстяка - в 10 ра; Сп!вв!дношення míж осьовим i периферичним вщдшами скелета по Maci i жуть певною Mipoio служити показником б!олопчно! зршост! тварин i bí бражати умови, в яких проходив ix розвиток. В нормованих умовах годавл симентальсъких бичюв основний picr истака зав ершу еться в nepini 1,5 рс житга (табл.8).

Шдвищення м'ясно!" продукгавносп худоби зв'язане з масою м'язо тканини. Найбшьше збшьшення мускулатури у молодняка було в перш! мкящв життя. Вщ народження до 7-míc. вжу середаьодобовий прир!ст мус; латури становив (у сименталш) 202 г, вщ 7 до 14-míc. - 227, вщ 14 до 18,5 м! 93 i в!д 18,5 míc. до 5 pokíb - 108 г. 1нтенсившсть росту мускулатури значн MÍpoio зумовлюеться р!внем годавл! молодняка. Однак, в умовах повноция годавл! перюдом найбшьшо!" !нтенсивносп росту мускулатури симентш

Таблиця 8

Абсолютний picr мускупатури, кг_

Група мускупатури Bík тварин, míc.

новона родж. 7 14 18.5 29 5 pokíb

ускулатура осьового

вщдшу 3.5 20.0 39.0 44.7 61.9 113.2

ускулатура хребта 1.6 8.9 17.5 19.2 26.0 55.1

днуючий плечовий

яс з тулубом 1.9 11.0 21.5 25.4 35.8 58.0

эиферичного вщдшу 5.8 31.9 60.6 67.5 81.1 134.5

них кшцшок 4.5 25.5 48.9 53.0 64.5 105.2

эеишх kíhiobok 1.3 6.2 11.7 14.5 16.6 29.2

i мускулатура 9.4 51.8 99.7 112.2 143.0 247.7

жна вважати nepini 12-14 míc. життя. üopíbhhho висока енергш росту ipiraerbca i в подалыш bíkobí перюди до 18 мгсящв. Експериментальт дат дчать, що picr мускупатури велико! рогато! худоби йдс в тому напрямку, як селета, тобто, nepmi 1,5 року розвитку велико! рогато! худоби е пертдом |бшьшо! ¡нтенсивносп росту мускупатури. Maca мускупатури осьового дшу скелету до 18,5 míc. досягае 39,5%, а до 28 míc. - 55% ц маси у доросло! 1рини. Мускулатура периферичного вщдшу скелета в цьому bíuí ввдповщно ;ягае 50,5i 60,5%. Найдовший мяз спини- найбшыпий в мускулатур! хреб-Друге м1сце за величиною займае напхвостистий мускул голови. Таким чи-л, в динамку росту мускупатури е 2 ochobhí перюди - кшьисний егап на-цування маси, який проходить до 14-18 míc., а попм вщбуваеться бшьш [бокий процес диференщацп мускупатури по вщдалах скелету. Тому теля míc. вшу спостер1гаегъся наростання широкотшосп за рахунок росту мус-:атури i часткового накопичення жиру. Бшыпе всього збшьшуеться nopÍB-ю з истяком маса мускупатури стегна, плечевого поясу i хребта, дещо ¡шыише - грудно! клгпси, лопатки i тазуТенетичт фактори впливають на 1чний склад тша тварин (табл. 9).

Таблиця 9

Х1м1чний склад тша у бичюв-кастрат1в р1зно! живо! маси

ива аса Готв Вода, % Бшок, % Жир, % Зола, % Водно-бшеове вщно-шення Бшково -зольне вщно-шення

15 5 71.8 19.9 4.0 4.2 3.61 4.67

И 5 70.4 19.2 6.0 4.4 3.68 4.33

36 4 65.7 18.8 11.2 4.3 3.50 4.37

81 5 65.8 19.3 10.5 4.3 3.41 4.45

продовження таблищ

227 5 62.9 19.1 13.7 4.2 3.28 4.54

272 3 61.2 19.4 15.0 4.3 3.15 4.45

318 4 60.3 18.6 16.6 4.5 3.24 4.15

363 3 58.4 18.8 18.5 4.2 3.11 4.43

408 3 54.1 17.6 24.1 4.1 3.06 4.25

454 4 52.0 17.1 26.9 3.9 3.04 4.33

499 3 47.8 16.4 32.0 3.8 2.92 4.29

544 3 47.9 16.0 32.3 3.7 2.99 4.33

590 2 47.9 15.8 32.5 3.8 3.04 4.18

635 1 47.7 16.1 42.6 3.5 2.96 4.60

680 1 43.5 15.7 37.6 3.2 2.77 4.90

Основним фактором е порода (ранньо-1 шзньостипд). Вплив стгт прояв ляеться в тому, що телищ вщгодовуютъся швидше 1 накопичують в тш бтьш жиру, шж самщ. Генегичний вплив на диференцшний р!сг м'яз1в, що вира жасться в р1знш ¡нтенсивносп росту м'яз!в у р!зш фази розвитку, можна згру пувати, в основному, в три фази (по Бергу Р.Т., 1979):

I фаза - пренатальна, перебувае пщ впливом генетично! программ ро звитку оргашзму;

II фаза - рання постнатальна, завершуеться в момент подвоення загаль но! маси м'яз1в;

Ш фаза - пребуртальна I ювенальна. В цю фазу м'язи у самок I самщв ро стутъ з майже однаковою 1нтенсившспо;

1У фаза - зршосп. В дей перюд у самщв р!зко змшюетъся штенсившст росту м'яз1в. Вважають, що початок ще! фази залежитъ вщ андрогешв, а ] подальшому дей процес повшстто контролюеться генотипом.

Найбшыш змши в розм1рах мускулатури припадали на перюд вщ народ ження до 240 дшв життя. М'язи хребта ростуть по типу найдовшого м'яз; спини. Лише буга! повшспо використовують генетично зумовлений потенща; мускулатури до диференщйного росту завдяки до андрогешв.

Найбшыи щнш м'язи тупи розмщеш в проксимальному вщдш тазови: кшцшок, поперека I проксимального вщщлу грудних кшщвок.

Опублйсоваш даш свщчатъ, що м1жпородш вщмшносп по розподш; м'яз1в незначш. За виходом високояюсних вщруб!в в тушах були зафшсоваи незначш вщмшносп м!ж м'ясними 1 молочними породами худоби, мп "компакгними" 1 "розтигнутими" типами тварин. Напршшад, мае; "сгандартних" м'язових груп (%) вщ загально! маси м'язгв в нашвтушах гру1 бичшв-кастра-пв р!зних порщ була доситъ близькою: 32,2; 32,6; 32,1; 33,0; 33,7 33,1- ввдповщно до проксимально! тазово! кшщвки у комолих герефордав, ро гатих герефордав, абердин-ангуав, брамашв (3/4), брамашв (1/2), шортгоршв Таким чином, незалежно вщ породи 56% маси м'яз^в припадае на цшш части

туш. Ця загальна законом1ршсть мало пщдаегься бюлопчнш мпотивосп 1 эактерна навпъ для тварин з найр^зномаштшшим екстер'ером.

Ркт жировог тканини 1 розподш жиру в туш. Основна бюлопчна роль ру в организм! - це важливий енергетичний запас, 1золяцШний шар вщ хо-цу. Знания фактор!в, яю вшшваютъ на р5ст жирово? тканини i розподш жи-, мае важливе значения для переробки 1 тopriвлi яловичиною. Жир е абшыи вар1абельною частного тупп не лише по загальшй кшькосгп, але 1 в шодпн по р1зних депо, що змшюеться в процеа росту. 3 впсом збшьшуеться са вс!х жирових депо, але маса М1Жм'язового жирового депо зростае £бшыле. Насгупним за штенсившстю росту е шдцтрне жирове депо, йбшыыа кшыасгь жиру вщкладаеться в сальнику, нирках, в "обласп таза, шодш жиру по депо у р^зних порщ залежитъ, головним чином, вщ розве-шя IX у р1зних географ1чних зонах (наприклад, Потсся, субтрошки) та на-1мком продуктивность

Динамнса жиронакопичення у абердин-ангуав вщр1зняетъся вщ шших эщ, а саме: вщношення гадпшрного жиру до м!жмускульного залишаеться йже постШним в широкому доапазош загальноГ кшькосп жиру.

Мг'жпородм вгдмтностг по розподшу тдашрного жиру: у герефордав -кладення в грудинщ; у шортгоршв - у вигляда грудкуватих утворень; горб у 1у не складаеться лише з жиру, але 1 м'яз1в.

висновки

1. Основними факторами формування м'ясно"1 продуктивное!! велико? ро-01 худоби е генотип тварини, штенсившсть вирощування (реал1защя гено-1у), р1вень та повноцшшеть годавлк

2. В и'ясному скотарств! основною селекцШно-генетачною ознакою е >дюч1стъ: В1д кожно? самки щор1чно необхщно отримувати теля.

3. Селекцм худоби на зменшення смертносп телят при народженш 1 в >пц дш життя е основою штенсифшацп виробництва яловичини, збшьшен-темшв вщтворення стад 1 чисельносп попнпв'я. Перинатальна смертшсгь жт зумовлена Д1ею багатьох генетичних I паратипових фактор1в (порода, гвашетъ тшьносп, переб1г отелення, стать теляти, маса плода, вплив дника, поеднання порщ I т.п.).

4. Найважливпш ознаки м'ясноУ продуктивное^ формуються в результат! гадноУ взаемоди багатьох генетичних фактор1в 1 умов середовшца, яю >щко е антагоюстами. Поки що не створено щеальноУ м'ясноУ породи. В 1зькому майбутньому виведення такоУ породи - малоймов1рне, тому для оп-пзаци селекцШного процесу, поеднання бажаних ознак, дощльне створення >емих материнських 1 батьювських лшш та порщ.

5. Статевий диморф1зм, ступшь його вираженосп у бугаУв-плщниюв ба-яо враховувати в програмах селекци м'ясноУ худоби, враховуючи, що ста-

тевий диморфизм тдтримуетъся природшм вщбором. Дослщженнями веха влено, що сперма плщшшв з чтео вираженим статевим диморф1змом мае щу заплщнюючу здатшегь (+5 ... +9%).

6. Основними сепекцШними ознаками м'яснох худоби е: плодючгсть менше 1 теляти за piK вщ кожно! корови), молочшеть, щтенсившсгъ приро живо! маси теляти теля вщлучення вщ MaTepi, вис досягнення забшно! м 450-500 кг, високий забшний вихщ i маса цшних частин Tyuii.

7. Po3Mip тварин i маса (висота в холщ, довжина тулуба, обмускулешст спадково зумовлеш. Незалежно вщ породи i типу екстер'еру тварин, в сер ньому, 56% маси м'яз1в припадае на цшш частани Tynii. На масу i KpynHi новонародженого приплоду вирплальний вплив мае po3Mip матери

8. 3 впчизняних порщ УкраГни найбшьшу м'ясну продуктившетъ мак укра'шська м'ясна, волинська, полюький зональний тип, симентальська, ле динська та inuii.

9. До основних забШних якостей вщносять: вш досягнення забШних казшшв, вгодовашетъ, забшний вихщ Tyini i внутршнього жиру, час цшних частин ту mi, морфолопчний склад Tyini по сшввщношенню в м'язово!, жирово! та шетково! тканин i сухожиль.

10. Яюсть м'яса вкяючае ряд морфолопчних i ф1зик0-х1м1чних поь нигав. Основними з них е: сшввщношення м'язово! i жировоГ тканин, нако чення i розподщ жиру, а також яисть.

11. Висоьа показники h2 мали таи ознаки якосп м'яса: BMicT i розпе жиру в м'яа (0,76-0,89), сшввщношення м'яз!в i жиру (0,51), bmict бшка (0,: площа "м'язового В1чха" (0,6-0,7). Пор1вняно низькими коефпцентами yen ковуваносп (h2) характеризуються величина м'язових волокон (0,29), колы (0,31), вологоутримуючо! здатносп м'яса (0,35).

12. Коефнцент кореляцн Miac площею "м'язового Bi4Ka" на piam 12 ребра i масою туци досягае 0,70, м1ж площею "м'язового в1чка" i мае м'якот! в Tyxui +0,6. MapMypoBicn. м'яса (oKOMipHa оцшка) мае h2= 0, шжшеть м'яса - 0,6-0,7.

13. На забшний вихщ впливае багато фактор1в, але основним е гене-га' специфика порщ. KnacH4Hi м'ясш породи маютъ бшьш високий показник бшного виходу гюр1вняно з молочними (в середньому на +3%).

14. В ближнШ перспектив! селекцш м'ясно! худоби буде вестись збшылення показника "м'язово-гасткового сшввщношення". При певнш в дованосп тварин склад Tyini або и сортшсть буде вирнпальним фактор ощнки порщ.

15. KopiB ощнюють за такими основними ознаками: материнсыа i реп дукгивш якосп (МОП, лепасть отелення, життездатшеть приплоду), шт сившсть росту (маса новонародженого, маса при вщлученш), npnpicr жи маси вщ народження до вщлучення, приркт живо! маси на вщгодавл1.

16. Вивчення генетичних факторов росту тварин вкшочае дослщження тиву можливих насшдюв змши форм 1 складу тша на функцюнальну лъшстъ оргашзму. Знания законом1рностей росту тша тварин буде сприяти фобц! ефективних методш управлшня процесами росту, пошуку нових ¡ход!в збшыпення виходу цшних сортов тупи.

17. Порода тварин, вне, маса, стать, тип годавл1, шли фактори впливають сшввщношення основних компонентов туш! на кожнш стада росту.

18. Мускулатура 1 скелет в своему розвитку проявляють тгену взаемодпо, ильки вони е компонентами збшыпення розм^ру тша тварини. Встановлеш кпородт вщмшносп за !нтенсивним приростом м"яз!в вщносно скелета.

19. Генетичш вщмшносп за вщносним ростом мускулатури, жирово1 тка-т ! скелету виявлеш м1ж окремими породами 1 лшкми в середин! пор!д. рода! вщмшност! за процентом жиру в туцц зумовлеш р!зними термшами татку жиронакопичення, а не штенсивтспо жиронакопичення в дану фазу (витку оргашзму.

20. Найбшып щнш м'язи розм!щен! в проксимальному вщдии тазових щвок, попереку! проксимальному вщдга грудних ганщвок.

21. У м'ясноГ худоби зв'язок величини приросту потомства з штен-¡шетю росту Ух батыав в найб!лыл!й М1р! в!дм!чаеться в пер!од вщгодовл!.

22. Для посилення ефекту селекцп доцшьно вести оцшку пл!дник!в за ишою продуктивн!стю ! як!спо потомства в спещальних контрольованих звах елевер!в.

23. Основними Х1м1чними компонентами тша м'ясних тварин е вода, ок, жир! зола. Водно-бшкове вщношення запропоноване як ¡ндскс х!м!чно!' поел тша тварин. Вщношення вм!сгу бшка до вм!сту золи в процес! росту ншаеться досить стабшьним.

24. Високу яистъ м'яса мають пом!с!, отримаш вод молочних кор!в, яю :ягли жив о! маси перед забоем 450-500 кг, маса туш! - 280-360 кг з товщи-о жирового поливу 0,7-1 см, площею м'язового в!чка 77-97 см2.

25. Обсяги промислового схрещування в молочному скотарств! залежать, сновному, в!д виходу телят на 100 маток, штенсивносп вирощування ре-гшого молодняка та норми ремонту стада. Розрахунки евщчать, що при дент в стадо 30% первкток для промислового схрещування залишаетъея не 22% маточного поготв'я, придатного для вщтворення.

26. Анал!з результатов бшьше 200 експерименттв по вивченню ефекгив-гп р1зних титв промислового схрещування, особливосгей розвитку 1!сних тварин, Гх м'ясно! продукгивносп та яюсних показниюв м'яса, [их ознак евщчить, що ефсктившстъ схрещувань, в основному, залежить вщ етичних особливостей вихщних порщ, взаемоди "генотип х середовище", 1Вильного вщбору материнських! батыавських порщ.

27. Еконолична ефектившсгь виробництва яловичини визначаеться основному, сшввщношенням щн на енергоресурси, корми, оплату пращ ; дей, плодкгаспо стада, життездатшстю приплоду, штенсивтспо вирощув ня молодняка, як!стю Tynii. Економхчт умови зумовлюють реал!зацда м'ясо пор1вняно молодих тварин живою масою 450-500 кг.

28. Введения в дно сучасного стандарту оптимального роздшення Tymi 'и складов! частани i продаж за гцнами згщно з яюспо м'яса сприяе мени витратам на реащзащю i переробку Tymi, бшьш повному використанню г (вхспючаючи истки, сполучну та iHini тканини), економп енергетики та безпечення кутведьно! спроможносп населения залежно в!д його доходав.

ПРОПОЗИЩ1 ВИРОБШЩТВУ

1. Породи мясно!худоби, яю вщносно тзньостигл1, доцшьно викор товувати там, де багато корм1в i 6inbiua маса Tina тварин буде досягнута момент убою без збшьшення кшькосп жиру в тунп.

2. Скороспш породи будуть ефекгивно використаш в нормованих yi вах год5вл1, коли тварин випдно забивати при меншш живш Maci тша, ал оптимальною структурою ту mi.

3. Економ!чно випдно вести штенсивне вирощування i вщгодавлю худе на м'ясо i реашзувати вадносно молодих тварин (14-18-Mic. вису) на забш > вою масою 450-500 кг.

4. Для прискорення o6iry кашталу доцшьно вести двостадйне виро1 вання молодняка м'ясно! худоби.

5. Спещал1зованим господарсхвам по виробництву яловичини висо якосп економ!чно випдно частину свое!" продукци реал1зувати в сво!х спещ газинах та ринку на основ! сучасного стандарту роздшення Tynii на i"i склад частини i продаж ix за щнами зпдно якосп м'яса.

С1ШСОК ОСНОВНИХ ПУБЛ1КА1ЦЙ ПО TEMIДИСЕРГАЦП

Монографп

Пабат В.О. СелекцШно-генегичш фактори формування м'ясноУ прод тивносп велико! рогато! худоби. Ки!в - 1997. - 273 с. 17 друк. арк.

Пабат В.О. та iHini. М'ясне скотарство Украши. Аграрна наука, К* 1997.-313 с. 16,5 вид. арк.

Пабат В.О. i ствавт. Основи генетики i тваринництва. Аграрна нау Ки!в, 1997. - 183 с. 11,4 вид. арк.

; Брошури

Пабат В.О. В основ! yenixy - висока культура землеробства. К., Урож 1987. - 71 с.

Пабат В.О. i сгававгор. Обгрунтування системи сеяекцп в товарних ста. голшгашзовано'1 молочнох худоби (методичш рекомендацй) /Видавництво ива", Ruin - 1996.-28 с.

Програма розвитку rariysi спещал!зованого м'ясного скотарства Украши 1997-2005 роки II Пабат В.О. та mini. Khïb, 1997. - 119 с.

Пабат В.О. та íhibí. Програма перепрофшовання господарсхв на розви-: м'ясного скотарства в з эабруднених радюнуюндами районах на 199610 роки. Khïb. -1996. -73 с.

Пабат В.О. та íhiixí. Програма розвитку конкурентноспроможного тва-шицтва до 2005 року. Khïb. . 1997. - 243 с.

Пабат В.О. та íhiiií. Основи штучного оамешння i ветеринарно-техшчний контроль вщтворення стада (за редахщею к.с.-г.н. В.О.Пабата). эарна наука, Ки!в. - 1997. - 58 е., 4.1 вид. арк.

Пабат В.О. i сшвавт. Програма створення племшного заводу твденноТ )оди м ясно! худоби в КСП "Зеленопрське" та ДГ "Прикордонник" Одесь-обласп. Аскашя-Нова. 1997. - 20 с.

Статп в наукових виданнях

Пабат В.А. и соавтор. Плодовитость быков кианской породы / Зоотехния, гсква, 1997, №6, с. 30-31.

Пабат В.О. i ствавтори. Порода худоби i яюсть шинки посольсько'1 аринництво Украши, 1995, 11, с. 4-5.

Пабат В. та íhiiií. ВЬсова динам1ка показниив природно'1 резистентносп яг чорно-рябо! породи /Тваринництво Украши, 1996, № 2, с. 14-15.

Пабат В. та iHini. М'ясна продуктившеть KopiB /Земля i люди Украши, '6, N 3, с. 11.

Пабат В. i сшвавт. Яюсгь молока у KOpis р1зних генотипов /Тваринництво радни, 1996, №3, с. 16.

Пабат В. Розвиток м'ясного скотарства - справа ycix прашвниюв тварин-дтва/Тваринництво УкраГни, 1997, 4, - с. 3-4.

Пабат В. i сшвавт. Збереження генофонду тварин/ Тваринництво paÏHH, 1997, Ко 6, с. 11-12.

Пабат В. i ствавтори. Веггеринарно-зоотехтчш аспекта якосп молока теринарна медицина Украши, 1997, № 8, с. 42-43.

Пабат В.О. Шляхи виведення тваринництва Í3 кризового стану/ Тварин-ггао Украши, 1997, 10, с. 4-8.

Пабат В.О. Розвиток м'ясного скотарства в Украйн/ Bíchhk аграрноï науК., 1997, Na 8, с. 25-29.

Пабат В. Шляхи подолання кризового стану в тваринництв1 // Економша [К, 1997, 8, с. 19-23.

Пабат В. i сшвавт. Перспективи розвитку галуз1 спещашзовг м'ясного скотарства Украши // Тваринництво Украши, 1998, 3, с. 2-3.

ПабатВ.О. i сшвавт. Вирощуваннятелят. К., "Нива", 1998, с. 104

АНОТАЦП

Пабат В.О. СелекцШно-генетичш фактори формування м'ясно!" пр« тивносп велико! рогатоУхудоби. - Монографк.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня доктора сшьськог« дарських наук по спещальносп 06.02.01 - розведення та сеяекцк твар 1нститут розведення i генетики тварин УААН, Кшв. - 1998.

В дасертацй'викладеш основш положения теорп i практики використ селекщйно-генетичнихфактор1в формуваннямясно! продуктивное!!худе npoueci ïï онтогенезу для оптим1зацн виробництва та полшшення якосп вичини. Основн1 результата робота використаш в нормативних докумс та науково-практичних рекомендащях i програмах створення ново! гал спещал1зованого м "ясного скотарства Украши.

Ключов1 слова: велика рогата худоба, порода, тип, генотип, крое, ж чина, онтогенез, pier i розвиток основних тканин оргашзму.

Пабат В.А. Селекционно-генетические факторы формирования мя продуктивности крупного рогатого скота. - Монография.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйстве! наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Инст разведения и гентики животных, Киев, 1998.

В диссертации изложены основные положения теории и практик! пользования селекционно-генетических факторов формирования мясной дуктивности скота в процессе его онтогенеза для оптимизации производи улучшения качества говядины. Основные результаты работы использова нормативных документах, научно-практических рекомендациях и nporpai создания новой отрасли - специализированного мясного скотоводства Ук ны.

Ключевые слова: крупный рогатый скот, порода, тип, генотип, кросс вядина, онтогенез, рост и развитие основных тканей организма.

Pabat V.O. Selection and genetic factors of cattle meat formatio Monography.

Thesis submited for a degree of Doctor of agrucaltural Sciences, ni spesiality 06.02.01 "animal breeding and selection", Institute of breeding animal genetic UAAS, Kiev, 1998. Basic principles of theoretical and practica of selection and genetic factors of meat yield increase in cattle breeding in onto proceses for production optimization and beef quality improvement have

yzed in the dissertation. The genera results of this work had been used in native documents, scientific and practical recommendation and programmes of branch creation - specialized meat cattle of Ukraine.

Key words: cattle, breed, type, genotype, cross, beef, ontogeny, growth and ;lopment of meat tissues of organism.

ГПдписано до друку 14.03.98 p. Формат 60x90/16. Ум. друк. арк.2.0, Обл.-вид. арк. 1,8. Наклад 100. Зам. 77.

В'|ддт оперативно! пол'1графи Центру Мшнародно! освгги 227-12-75, 227-37-86