Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Моллюски семейства Lymnaeidae Украинского Полесья (фауна, экология, биология)

ВАК РФ 03.00.08, Зоология

Автореферат диссертации по теме "Моллюски семейства Lymnaeidae Украинского Полесья (фауна, экология, биология)"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ ЗООЛОГИ ¡м.1Л. ШМАЛЬ ГАУЗЕНА

ОД На пр .жах рукопису

УДК 594.381.5

и Н,-» ¡1

АСТАХОВА Лариса Свгешвна

> i ■■.! 1

МОЛЮСКИ РОДИНИ ЬУМВДЕШАЕ УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ (ФАУНА, ЕКОЛОГШ, БЮЛОГ1Я)

Спещальтсть 03.00.03 - зоологш

АВТОРЕФЕРАТ

днсертаци на здобуття наукового ступепя кандидата бюлопчних наук

КиТв -1998

Роботу виконано у Житомирському державному недагопчному шстшуп шЛ.Франка

НАУКОВИЙ КЕРГОНИК:

доктор бюлопчних наук, професор

СТАДНИЧЕНКО АГНЕСА ПОЛПСАРПЮНА ОФ1ЩЙШ ОПОНЕНТИ:

доктор бюлопчних наук ПОЛПЦУК В1ТАЛ1Й ВОЛОДИМИРОВИЧ

кадидат бюлопчних наук КИРИЧУК ГАЛИНА СВГЕНЮНА ПР0В1ДНА УСТАКОВА:

1нстипут геологи НАНУкраши

Захист вщбудеться я 1998 р. о годиш

на замданш Снещал;зован&1 Вчено! Ради Д 26.153.01 при iHcnriyri зоологи ¿м. I. I .Шмальгаузена HAH Украши за адресою 252601, Украша, м.Кшв-30, вул.Б.Хмелышцького, 15

3 дисертащао можна сзнайомитися в б1блютещ Гнституту зоологи ш.П.Шмальгаузена HAH Укра'1'ни

Автореферат роз1сланий " // " у^/тна 1998 р.

Вчений секретар Спещалазовано! Ради кандидат бюлопчних наук

В.В.Золотов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬШСТЬ ДОСЛ1ДЖЕННЯ зумовлена недостатньо повним вивченням фауни л1мне1Д Украшського Полюся. Як в1домо, попередш досл1дження цих молюсюв у нашШ крапп були проведет у в1дпов1дносп з конхолого-анаттнчною системою В.1.Жадша (1952). У зв'язку з розробкою нових тдходав до системи лшне!д (Старобогатов, 1970,1977; Круглов, 1985) деяга вида ставковиюв (з погляду ще! системи) виявилися зб1рними. ГНд одшею видовою назвою нергдко об'еднувалось декшька або навггь десятки само-спйних видав, до того ж таких, що належали до р1зних шдродав.

3 проведениям повно! рев1зи л1мнехд на основ1 використання нових методав систематики 1 оптимального стввдаошення типоло-пчно1 та бюлопчно! концепцШ виду стало можливим упорядку-вання матер1алу з фауни ставковиюв Украшського Полюся.

Вивчення молюсюв родини Ьутпае1ске с досить важливим, оскшьки ид тварини е одним з найбшып поширених компоненпв щмсноводних бюцежшв. Споживаючи вишу та нижчу водяну рослиншсть, нитчасп водоросп, рослинний алохтонний матер!ал, в1дмерл1 рештки рослинних 1 тваринних оргашзм1в, ставковики вщграють важливу роль у кругооб^ оргашчно! речовини та трансформаци енерга, тдгримують р1вновагу екосистем водойм.

Ставковики здатш накопичувати у сво!х ттлах пестицида, мпсроелементи 1 радюнуюпди в кшькостях, що значно перевищують р1вень 1х вмюту в оточуючому середовтщ. Тому щ молюски мо-жуть бути використаш як шдикатори забруднення.

Ставковики широко використовуються в експериментальних досл1дженнях ф1зюлопв при вивченш ними функщональних особ-ливостей нервово! системи безхребетних. Значне поширення у простор! 1 час! робить цих молюсюв важливими для вирппення питань еволюцц оргашчного свггу .

Ставковики е обл1гатними пром1жними живителями личинко-вих форм деяких трематод , яю викликають небезпечш захворю-

вання людини, свшських та мисливсько-промислових тварин. Дошпджешш яюсного та кшыасного характеру ¿нвазованосп. мо-люсюв важливе для доагностики 1 профшактшси трематодсшв.

Виходячи ¡з важливосп ще! групи тварин, постае необидшсть бшып детального вивчення 1х фауни, бюлогп та екологи. Глибоке знания законолпрностей розвитку фауни ставковшав дасть змогу не -ильки рееструвати змши, що вщбуваються у водних екосистемах, але й передбачати щ змши та активним втручашгам надавати 1м бажанош напрямку. Отже, вивчення ставковшав являе науковий та практичний ¿нтерес.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛ1ДЖЕННЯ . Метою робота е фауно-еколопчне досл!дження ставковшав Украшського Потсся, особливостей "¿х бюлогп та екологп. Зпдно з щоо метою визначено так1 завдання:

1. Встановити видовий склад 1 таксоном^чну структуру ставковшав Украшського Полкся зпдно з найновшшми даними систематики.

2. Доохпдити особливосй морфолога мушель, будови статево'1 системи та кладок ставковшав.

3. Визначити особливосп життевих циюпв ставковшав дослщ-жуваного репону на основх вивчення динамжи розм1рно-вшового складу IX понулящй.

4. Проанал1зувати закономгрносп формування фауни ставковшав в залежносп в1д чинншав навколшпнього середовшца.

5. Розкрити характер впливу антротчного чинника на формування фауни ставковшав.

6. З'ясувати можливють використання паразитолопчного критерию для систематики лшнещ.

НАУКОВА НОВИЗНА. Вперше проведено повне спещальне дослгдження видового складу молюсив родини Ьушпае1(ке Украшського Полюся, здшснене на осшш нових шдходав до 1х систематики. Нашими досл1дженнями в репот виявлено 32 види ставковшав, 7 з яких в репональшй фауш в1де>ичено вперше: Ьутпаеа (Б.)

atra (Schranck, 1803), L. (S.) danubialis (Schranck, 1803), L. (P.) balthica (Linnaeus, 1758), L. (P.) ampullacea (Rossmaessler, 1835), L. (P.) túmida Held, 1836, L. (P.) b^kowskiana Clessin, 1879, L. (O.) gingivata Goupili, 1835. Встановлено, що Л1мне1ди в Украшському ITojiicci значно бшып поширеш, шж це було вщомо до наших досл1джень.

На ochobí анал1зу динамши p03míph0-bík0b0rt> складу популяцш Л1мне'1'д визначет законом1рнскт ïx сезонного розмпоження в умо-вах даного репону, видшеш вида моноцшацчт, ддцшипчт та пол1-цгаоичт, а також вида з двор1чним циклом розвитку. Вивчеш особ-ливосп формування фауни ставковшав в залежносп вщ чигашии навколишнього середовища: субстрату, глибини, руху води, мшера-л1заци води, активно! реакца середовища, характеру сапробносп водойм.

За попередшми нашими даними, паразитолопчний критерш не може бути використаний як дошлижний метод для визначення ви-дово1 належяосп лiмнeïд. Для видав L. (S.) fusca Pfeifer, 182i; L. (P.)monnardi (Hartmann, 1844); L. (P.) balthica (Linnaeus, 1758); L. (P.) fontinalis (Studer, 1820) трематодофауну дскииджено вперше.

Виявлено, що pineiib BMiciy каротшклдних тшенпв у гемолш-ф1 ставковишв залежить В1Д виду трематод, якими вони 1нвазоваш.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ доашджсшш полягае у тому, що його результата можуть бути використаш:

- у систем! бюмошторингу водного середовища;

- у даагностищ та профтактищ небезпечних трематодоз1в;

- у розширенш в1домостей в галуз1 екологп;

- у професШтй дояльносй малаколопв, пдробюлопв, парази-толопв, пращвшшв ветеринаршн служби та рибного господарства.

АПРОБАЦ1Я РЕЗУЛЬ ТА TIB ДООПДЖЕННЯ. Основш положения роботи дожидались на щор1чних звгошх науково-практичних конференциях Житомирського державного педшституту ¡м.ГФранка, починаючи з 1983 р.; м4жвуз1всыай студентськШ науково-практичшй конференцп (Казань, 1984); Всесоюзних

нарадах, присвячених вивченню молюсгав (Леншград, 1987, 1991, 1995); науково-техшчшй конференцп молодих еколопв (Москва, 1988); Всесоюзнш нарада з проблем кадастру та врахування тваринного свпу (Уфа, 1989); науковш конференци Всесоюзного товариства гельлпнтолопв (Москва, 1989); Всесоюзшй конференци з методав профшактики та боротьби з трематодозами людини i тварин (Суми, 1991); наукових краезнавчих конференщях (Новоград-Волинський, 1995; Володарськ-Волинський - Житомир, 1995).

Основш результата проведених досл1джень вщображено в 14 публпсащях.

СТРУКТУРА РОБОТ И. Дисертащя складаеться з вступу, семи роздийв, загальних висновгав, списку основно! використано!' лiтepalypи та додатюв.

Обсяг роботы. 3mict дисертацц викладено на 150 стор1нках машинописного тексту. Список лгсератури мютить 252 наймену-вання, з яких 202 на кирилшц, 50 на латиншц. Додатки включа-ють 45 таблиць i 39 малюшав.

основш1й 3mict роботи розд1л 1.1стор1я досл1джешш фауни

молюсгав родини lymnaeidae

украшського пол1сся

Уроздш проведено анал1з 39 лп-ературних даних про став-ковшав Украшського Полюся, яга охоплюють перюд з 1862 по 1995 pp.

Найбшьша кшыасть po6iT була присвячена молюскам Зах1д-ного Полкся (Polinski, 1917; Полянський, 1932; Adamowicz, 1939; Здун, 1962; 1963; 1965; Калужняцька, 1963; Стадниченко, 1972; Пол1гцук та ш., 1978; Наумова и др., 1983; Стадниченко А.П.,

Стадниченко Ю.А., 1984; Ставинская, 1987; Стадниченко и др., 1992). Доатджениями них автор1в виявлено 22 вида етавковшав.

В^домосп про етавковшав Центрального Полюся знаходимо у роботах К.М.ельського (1862), С.Крашешншкова (1929, 1936), А.Л.Путя (1954), Г.Д.Коненко та ш. (1961); О.В.Левшо! (1973; 1975а, б); В.В.Полпцука (1976), А.П.Стадниченко 1 Ю.О.Стадниченко (1984), Т.В.Волтаршст (1993). В ушх дих роботах разом зазначено 18 видав .гпмнещ.

Найменш вивчено фауну етавковшав Сх1дного та Малого Полюся. Матер1али про зшгадки л1мне!д у Сх1дному Полюс! викладе-но у пращ А.Л.Путя (1954) та роботах пдробюлопчного характеру (Белшгта т., 1936; Коротун, 1936; Лазицыса, 1936, 1939; Пол1щук, 1964; Став'пська та ш., 1976 тощо). Цими дскшдженнями виявлено 8 видав етавковшав. Спещалышх досл1джень малакофауни Малого Полюся не проводилось. Проте шформацпо про 9 видав лшнещ з шс1 ф1зико-географ1ЧН01 сбласп знаходимо серед описаного колек-щйного матер1алу в роботах Й.Бонковського (Вг\кглл^к1, 1892) та М.З.Калужшщько! (1963).

До праць паразитолопчного характеру, що дають змогу доповнити шформацпо про етавковшав Украшсысого Полюся, належать досл1дження В.ГЗдуна (1961), МЛ.Чорногоренко (1983), Н.1.1сково1 (1985), В.П.Шарпшо 1 НЛЛсково! (1989).

У багатьох цитованих статгях викоркстака систематика свого часу а також ешкяшпчш назви. В шдсумкових списках, складеких нами, паведеш авторами вида подат за сучасною систематикою 1 вал1дними назвами.

ГЦдсумовуючи результата до&лиджень з фауни етавковшав Украшського Полюся, гощнбно вщзначити, що до наших доагпд-жень у склада малакофауни репону ргзними досл1дниками виявлено 28 видав етавковшав. Вважаемо, що фауна цих молюсив загалом вивчена недостатньо, про що св!дчать також шиш подалыш дат.

РОЗдаЛ 2. МАТЕР1АЛIМЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Матер1ал для досл1дження збирали прогягом 1982-1997 рр. Було обстежено 985 водойм Волинськох, Р1вненськох, Житомир-ськох, Кшвськох, Чернтвсько'х, Сумськох, Хмелышцько! та Льв1в-съкох областей, яул розташоваш в межах Украхнського Полюся. Доели джено 34 300 екземпляр1в молюсхав родини Ьутпае1с1ае.

Зб1р молюскхв здайснювали вручну, сачком, скребками та драгами. Юлыасний облж тварин здайснювали за допомогою рамок з площехо покритгя 1м2. Визначення тривалосп та характеру життсвих цдкл1в молюсив проводили шляхом регулярного анализу розм1рно-вшового складу популяцш молюсюв (Жадин, 1956) та нанесення позначок з бшо'х штроемал1 на '¿х мупш, регуляршш виявленням кладок.

Визначення видовох належносп ставковшав здайснювали на основх 1сомплексного анал1зу морфолопчнох будови хх мушель, ста-тево'х системи та кладок.

Мунш статевозрших ставковшав вишрювались з точшстю до 0,1 мм: велша - за допомогою штангенциркуля, др1бш - за допомогою м1кроскопа МБС-9. Вим1рювали висоту [ ширину мупий, висоту завитка, кшыасть оберт1в, висоту останнъого оберту, його ширину (без устя), висоту 1 ширш1у устя з колумелярним загином i без нього, значения ашкального 1 пар1ето-палатального купв, в1Дно-шешхя висош мунш до и ширини (основний шдекс мунии), в1дно-шення висоти завитка до висоти мушлх. Для обробки лшшних пара-метр1в використано вар1ащйно-статистичш методи (Лакин, 1973).

1з ямсних ознак враховували таю: форму мупий та Гх устя, опук-лхсть 1 характер наростання оберпв, глибину шва, характер тангент-лши мулин. Характер наростання обертхв у пор1внюваних форм визначали компараторним методом (Иззатуллаев, Старобогатов, 1984; Старобогатов, Толстикова, 1986 та ш.).

При розтиш молюсгав (шд мшроскопом МБС-9) вивчалась ста-тева система: Ым'яш пухирщ, матка, провапна, резервуар та прото-

ка сперматеки, простата та П внутрганя будова, положения сперма-теки вздаосно перикарда, сшвв1дношення в1ддшв парувального апарату (в1дпошення довжини м!шка пешса до довжшта препу-щума).

Збгр та вивчення кладок ставковшав, видову належтсть яких було точно визначено, здШснювали в лабораторних умовах. Основ-ну увагу при цьому звертали на довжину 1 ширину синкапсул, морфолопю та характер розмщення яйцевих капсул, товщшгу мшкапсульних волокон та синкапсульно1 оболонки.

Вивчення личинок (церкарШ та метацеркарШ) трематод, яга паразитують у ставковшав, проводили переважно на живих об'ек-тах за допомогою мпсроскопа "Биолам" з вшсористанням в1талышх барвншав та пстох^лпчних реактшпв.

Вплив трематодно! швазп на внутршнш гомсостаз молюсюв вивчали на приклада визначення змш вмюту каротшклдних тг-менпв у IX гемолгмф1. Останш визначали за методикою Рачевсь-кого (Балаховский С.Д., Балаховский И.С., 1953).

Досл1д>хення впливу антрошчних чиншшв на ставковшав здай-снювали на приклада ргзних за даею на 1х оргашзм речовин: фенолу, сульфату м1да, штрофосу.

РОЗД1Л 3. ©АУНО-ЕКОЛОГ1ЧНИЙ ОГЛЯД МОЛЮСК1В РОДИНИ ЬУММАЕШАЕ УКРАТНСЬКОГО ПОЛ1ССЯ

В результат! власних дослвдкень у водоймах Украшського Полюся виявлено 32 види молюсюв родини Ьушпае1с1ае.

На основ1 опрацювання лпературних джерел та анамзу результате власних дослхдженъ було встановлено, що в склада малако-фауни цього репону зараз нараховуеться 35 видав Л1мне1д, яю. належать до одного роду 1 восьми шдродав. 1з них 7 видав вперше виявлено тут в результат! наших дошпджень: Ь. (Б.) а^а (ЗсЬгапск, 1803), Ь. (Э.) скпиЫаНз (ЗсЬгапск, 1803), Ь. (О.) рпвплйа ОоирШ,

1835, L. (P.) b^kowskiana Clessin, 1879, L. (P.) balthica (Linnaeus, 1758), L. (P.) ampullacea (Rossmaessler, 1835), L. (P.) tumida Held,

1836. Три види JiiMiieiA , яи вщом1 з л1тературшк джерел, нами не виявлеш: L. (L.) doriana (Bourguignat, 1862), L. (О.) glabra (Müller, 1774), L. (M.) dupuyi Locard, 1893. У в1дпов1дносп до сучасно! системи Л1мне1д загальний список цих тварин для Украшського Полюся мае такий вигляд:

Родина LYMNAEIDAE Rafincsquc, 1817 Рад Lymnaea Lamarck, 1799 Пщрщ Lymnaea s. str.

Секцш Lymnaea s. str.: L. (L.) stagnalis (Linnaeus, 1758); L. (L.) fragilis (Liimaeus, 1758); L. (L.) doriana (Bourguignat, 1862). Шдрщ Corvusiana Servain, 1881.

Секцш Corvusiana s. str.: L. (C.) corvus (Gmelin, 1791); L. (C.) gueretiniana Servain, 1881.

Щдрщ Stagnicola Leach, 1839.

Секцш Stagnicola s. str.: L. (S.) palustris (Müller, 1774), L. (S.) atra (Schranck, 1803).

Секцш Fenziana Servain, 1881: L. (S.) callomphala Servain, 1881; L. (S.) tiirricula Held, 1836; L. (S.) fusca Pfeifer, 1821.

Секцш Berlaniana Kruglov et Starobogatov, 1985: L. (S.) berlani Bourguignat, 1870; L. (S.) danubialis (Schranck, 1803).

Шдрщ Omphiscola Rafinesquc, 1819. L. (O.) glabra (Müller, 1774); L. (O.) gingivata Goupili, 1835. Шдрщ Galba Schranck, 1803.

Секцш Galba s. str.: L. (G.) truncatula (Müller, 1774), L. (G.) subangulata Roffiaen, 1868, L. (G.) goupili Moquin-Tandon, 1855, L. (G.) oblonga Puton, 1847.

Пщрщ Radix Montfort, 1810.

Секцш Radix s. str.: L. (R.) auricularia (Linnaeus, 1758), L.psilia (R.) (Bourguignat, 1862).

Пщрщ Myxas Sowerby, 1822. L. (M.) glutinosa (Müller, 1774), L. (M.) dupuyi Locard, 1893.

Пщрщ Peregriana Servain, 1881.

Секцш Peregriana s. str.: L. (P.) peregra (Müller, 1774), L. (P.) trçkowskiana Clessin, 1879.

Секцш Cyphideana Servain, 1881: L. (P.) fiilva (Schmidt,1847), L. (P.) monnardi (Hartmann, 1844).

Секцш Ampullaceana Servain, 1881: L. (P.) ampullacea (Ros-smaessler, 1835), L. (P.) ovata (Draparnaud, 1805), L.balthica (P.) (Linnaeus, 1758), L. (P.) intermedia (Lamarck, 1828).

Секцш Bouchardiana Servain, 1881: L. (P.) lagotis (Schranck, 1803), L. (P.) fontinalis (Studer, 1820), L. (P.) hartmanni (Studer, 1820), L. (P.) patula (Da Costa, 1778), L. (P.) túmida Held, 1836.

УроздЬп по дат повт шюстроват описи виявлених видав з особливою увагою до ознак будови мугшп, статево1 системи, син-капсули, aid мають даагностичне значения. Для bcíx видав зазначено шсця ix знаходження в Украип та особливосп екологп.

В результат! анал1зу зовшшньо1 i внутршгаьо'1 будови ставкови-kíb виявлено pi3Hirîi стушнь míidiiiboctí мсрфолопчних озкак. Особ-ливосп будови статево!' системи у статевозрших молюск1в. що важ-лшн у TaiccüHOMÍ4HONíy в1дношенш, характеризуються значною ста-бшыпстю. Проте липГгш та ямсш ознаки мушель pÍ3imx видав л1м-нещ навиъ в одпоръщих умовах одша i -rief ж водойми досить míiuiubí. 3 11 морфометричних ознак мушель найбшьшу мпиплисть виявляе висота завитка. Серед яисних характеристик мушель найбшьш мптлнвими е кошр, товщина i скульптура мупш, опук-jiicTb ссташп>ого оберта, cTyniHb розвитку колумелярно! складки, характер колумелярного втиенення.

РОЗД1Л 4. ЖИТТСВ1 ЦИКЛИ СТАВКОВ И KI в

На ochobí вивчення сезонно1 динамш! популящй ставковюав 13 видав у 8 водоймах Украшського Полкся видалено дв! групи видав: 1) види, яким для завершения циклу (або цикгйв) розвитку достатньо одного року; 2) види, яким для завершения циклу розвит-

ку необидно два роки. Аналопчш даш дня деяких з досл1джених видав наводять шли автори (Березкина, 1979; 1980; Березкина, Старобогатов, 1984; Hunter, 1961; Walhter, 1977; Byrne, Reynolds, 1989 та iH.). Серед видав першо! групи необидно видшити три шдгрупи: моиощшпчш, дащшйчш i полщиюнчш (трициюпчш).

При монощшнчному розвитку життевий цикл завершуеться нротягом одного року. В цей перюд популяцп ставковшав пред-ставлет одшею або двома р1зними розм1рно-вшовими групами. Яйцекладоння вщбуваеться один раз за сезон. Перюд розмноження у них тривае в1д 1 до 2,5 мюящв.

Дуже своер1дним вар1антом моноцикли е жигтя в одшй водой-Mi особин трьох р1зних моноцшопчних генеращй (L. (P.) fontinalis) (весняно!, лггньо!, ociHHboi), кожна з яких протягом року розмно-жуеться тшыси один раз (або весною, або влггку, або восени). На зим1влю ¿дуть особини Bcix трьох генеращй. Тривалють життя кожно! генеращ! складае один pin.

У видав дщиюпчно! шдгрупи (L. (P.) peregra) протягом сезону зшнюеться дв1 генеращ!. При цьому яйцекладання вщбувасться одаш раз у кожно! генеращ! (в одше! - у квггш-травш, в шшо! - в серпш-вересш). Тривалють життя особин весняно! генеращ! стано-вить 4-6 мкящв (з квшм по серпень), осшньо! генерацц - 11 Mi-сящв (з вересня через зтлвлю до липня).

Для видав полщшипчно! (трицшаично!) шдгрупи виявлено два Bapianra прогшшня життевих цшипв, при яких протягом сезону послэдовно зм1нюються три генеращ! (весняна, лгшя, осшня). При першому Bapiami популяцш молюсив (L. (G.) truncatula) у будь-який промгжок часу представлена особинами одша генеращ!. Тривалють життя особин весняно! i лггньо! генеращй становить 3-4 мкящ, осшньо! - 8-9 мюящв (через зим1влю). Другий BapiaHT характеризуегься бшып тривалим розвитком кожно! генеращ! (L. (S.) turricula). В результат! цього весняна генерацш дае особин, що в1дкладають свою кладку восени, лггня - особин, що в1дкладають кладку навеет насгупнош року, а осшня - дае особин, що розмно-

жуються влггку наступного року. При цьому Bapiairri розвитку жит-тевого циклу популяцп молюскзв з квгтня по вересень представлеш трьома, з вересня по кв1тень - двома генерациями. Тривалють життя лггаьо1 та ociimboi' генеращй складае 11-12 мюящв, весняшл - 4-6 мюящв (припадае ттльки на теплий сезон). На зишвлю ¡дуть особини двох генеращй (лггньо! та ociHHboi).

У молюсюв з двор1чним життевим циклом перше яйцекладання в!дбуваеться на початку другого року життя i тривае з червня до середини серпня. Друге яйцекладання вщбуваеться теля друго1 зи-MiBii (тобто в юнщ квш1я до юнця червня). Процес яйцекладання (з юнця квггня до середини серпня) здаеться безперервним внашпдок послщовного розмноження двох поколшь молюсюв. Природшй Biflxifl двор1чних особин спостер1гаегься в липш-серши. Такий тип житгевого циклу характерний для популящй L. (L.) stagnalis, L. (L.) fragilis, L. (С.) corvus, L. (С.) gueretiniana, L. (S.) palustris, L. (S.) atra, L. (R.) auricularia.

На мшлив1сть про-пкання життевого циклу ставковиюв ycix груп i шдгруп впливають умови навколишнього середовшца. Го-ловним чшпшхом, якпй визначас MiroiHBicTb життевого циклу, с температура. Змша погодних умов ¿пода призводить до тран-сформаци одного Bapiamy життевого циклу в нппий.

розд1л 5. вплив на ставковиюв чинник1в навколишнього середовшца

У роздал! розглянуто видоспециф1чну даю р1зних чиншшв навколишнього середовища на житщщяльшсть ставковиюв.

Ставковиюв нами виявлено як у поспйних (23 види), так i в перюдичних водоймах (15 видав).

Простежено 6ioToni4iiy пристосовашсть ставковиюв до р1зних титв донних в1дкладень. Доатджено, що бшытсть цих молюсюв е евр1едаф1чпими тваринами. Проте найбшьшо! видово! р1зноматт-iiocri вони досягають па замулених донних в1дкладах. На мулах

виявлено 26 видав лшнещ (L.fragilis, L.fusca, L.goupili, L.bqkow-skiana та iH.), на шщано-мулистих - 28 видав (L.corvus, L.fontinalis, L.baltliica, L.ovata та iH.), на глинисто-мулистих - 20 видав (L.pa-lustris, L.berlani, L.tumida, L.lagotis та iH.). Менш р1зномаштно фауна Л1мне!д представлена на незамулених донних в1дкладах. Так, на шщаних донних в1дкладах виявлено 8 видав лшне1д (L.patula, L. auricularia, L.gueretiniana, L.fragilis та iH.), на мергелистих - 3 види (L.stagnalis, L.palustris, L.truncatula), на глинистих - 11 видав (L.ful-va, L.fusca, L.fontinalis, L.peregra та iH.). На кам'янистому субстрат! зареестровано 11 видав , серед яких найчастппе зустр1чались види з добре розвинутим вухоподабним устам (L.auricularia, L.monnardi, L.hartmanni, L.patula).

Виявлено особливосп поширення ставковшав в залежносп вщ розвитку вшцо! водянох рослинносп, пристосовашсть !х до певних еколопчних угруповань водяних рослин. В заростях занурено! рослинносп (Ceratophyllum demersum L., Myriophyllum spicatum L., Potamogeton perfoliatus L., Elodea canadensis Rich, та in.), переплетено! нитчастими водоростями (Cladophorales, Ulotrichales), особливо масового розвитку (185-210 екз/м2) досягаютъ популящ! переважно 12 видав л1мне!д (L.balthica, L.fontinalis, L.tumida, L. intermedia та ш.). В зош розвитку повпряно-водяно! рослинносп (Typha latifolia L., Scirpus lacustris L., Phragmites communis Trin. та iH.) поселяються переважно популящ! 5 видав (L.stagnalis, L.palustris, L.atra, L.corvus, L.gueretiniana), яю нepiдкo досягаютъ щшьносп поселения 120 екз/м2. У заростях амф1б1Йно! прибережно! рослинносп (Carex inflata Hinds., Juncus bufonius L. та iH.) 3ycrpi-чаються L.truncatula, L.subangulata L.turricula, L.callompliala та iH. Таким чином, л1мне!ди в!ддають перевагу тим або пппим еколопч-ним угрупованням водяних рослин, а не окремим !х видам.

Поширення ставковшав пов'язане з глибиною водойм. Амфь бшт молюски (L.truncatula, L.subangulata, L.gingivata та iH.) най-крапц умови для розвитку знаходять на глибинах 0,02-0,05 м, на яких досягаютъ найбшыпих значень щшьносп поселения (до 120

екз/м2). Але шода ми виявляли ix i на дещо бшыпих глибинах (0,30,4 м) з щшьшстю поселения 3-8 екз/м2. 1нпи ставковики (вида тдродав Lymnaea s. str., Corvusiana, Myxas, деяи Peregriana i Stag-nicola) e бшып "глибоководними", зустр1чаються вони переважно в межах попшрення водяно! рослшшосп. На глибинах до 0,6 м виявлеш L.fusca, L.peregra, L.b^kowskiana, L.fulva, L.lagotis; на глибинах до 1,0 м - L.palustris, L.atra, L.fontinalis, L.monnardi, L. hartmanni; на глибинах до 1,5 м - L.corvus, L.gueretiniana, L.fragilis, L.ampullacea; на глибинах до 2,0 м - L.glutinosa, L.balthica, L.ovata, L. intermedia, L.psilia. Найбшып "глибоководними" (до 3,0-5,0 м) виявились L.stagnalis, L.auricularia, L.tumida, L.patula. На таких глибинах зустр1чаготься, як правило, поодиною екземпляри цих мо-люсив, у той час, як на глибинах вщ 0,2-0,5 м во1ш досягають найбшьших значень щшьносп поселения (240 екз/м2).

Доойджено особливоеп поширення та розвитку ставковимв у залежност! вщ руху води. Л1мне1да поселяються переважно в стоячих та слабко проточних водоймах, де швидюсть течп не переви-шуе 0,01-0,06 м/с. У pinKax та струмках, в яких швидисть течп до-сягае 0,8-1,2 м/с, виявлено L.auricularia, L.patula, L.monnardi, що поселялись на прибережному камппп або великих кам'яних плитах. Ui молюски характеризуються вухоподабною мушлею з укороченим завитком, вщгнугим вшьним краем устя та сильним розвитком ноги, особливо ii тдошви. За допомогою вищеназваних пристосу-вань забезпечуеться надайне npuKpimieinra молюсюв до субстрату та зменшення в1дносно1 сили да водяного руху. Але типовг реофши серед ставковшав вщсутт. В1дм1чено випадки поселения iinniix видав ставковиюв, зокрема L.stagnalis, в умовах хвильоподабних pyxiB води (озеро, с.Видибор Житомирсько! обл.). За цих умов молюски характеризувались наявтстю певно! модафкацшно! мпшивосп - у них наявне вухоподабне устя мупип, що в 1,3 рази ширше в1д устя ставковшав i3 стоячих водойм.

На формування фауни ставковшав великий вплив справляе Mi-нерал1защя вода. Нами простежет законом1рносп поселения мо-

люсюв у водоймах з pi3noio мшерал1защею. Оскшьки у швшчних районах Полгсся зосереджеш здебшыпого водойми атмосферно-бо-лотяного живлення 13 загальною мшерамзащею води до 100 мг/л, малакофауна !х характеризуеться низькими показниками якюнош i кшыасного складу ставковшав. Так, у водоймах Олевського району Житомирсько! обл. за таких умов зустр1чались переважно популяци L.stagnalis, L.fragilis, р1дше L.corvus, L.gueretiniana, L.palustris, L.fontinalis, L.lagotis з щшьшстю поселения В1д 0,5 до 18,0 екз/м2. У водоймах Овруцькош району uiei ж обласп при мшерал1заци води 182-300 мг/л, кр!м зазначених вище видав, виявлеш L.turricula, L.callomphala, L.atra, L.patula, L.ampullacea, L.balthica, L.intermedia, L.monnardi, L.auricularia, L.psilia з щшьшепо поселения 30-120 екз/м2. Значно вищими показниками мшерал1заци (до 500 мг/л) в1дзначаються водойми швдешшх райошв Пол1сся (наприклад Житомирськош р-ну), фауна ставковшав в яких характеризуеться високими показниками щшьносп поселения (до 240 екз/м2) та максимальною для Полюся видовою р1зномаштшспо (32 види).

До чинншав, яю регулюють поширення ставковшав, належить активна реаюдя середовшца (рН). Найбшьшу пластичшсть щодо цього чинника виявляють L.stagnalis, L.truncatula, L.turricula, L. callomphala, L.palustris, L.berlaxu, яи зустр1чаються при велшай ам-гиитуда його коливання ( рН вщ 5,0 до 9,0). Види, що належать до шдродав Peregriana, Radix, Myxas та Corvusiana, в1дцають nepeBaiy водоймам з слабколужною реакщею середовшца (рН 7,5-8,8). За нашими спостереженнями, найбшьш сприятливими для поселения ставковшав е водойми з рН вщ 7 до 8. В таких межах рН молюски характеризуются найбшьшою видовою р!зномаштшспо (32 види) та щшьшстю поселения (до 240 екз/м2). В сульфатно-гумусових водоймах з рН вщ 5,0 до 6,95 популяци лiмнelд 1пколи не до-сягають таких високих значень чисельносп та щшьносп поселения, як у водоймах з нейтрально-лужною реакщею середовшца. Так, у p.Ipma (c.KaMiHb Житомирсько! обл.) при рН 7,2 -7,6 виявлено популяци L.stagnalis, L.auricularia, L.hartmanni, L.balthica,

L.ampullacea, L.fontinalis, L.turricula, L.fusca, L.palustris щшьшсть поселения яких на шщано-мулистих донних в1дкладах складала 180 екз/м2. У ставку (сел.Жовтневе Tie! ж облает) при рН 5,8 щшьшсть поселения популяцШ L.stagnalis та L.palustris на мергелистому грунгп становила 3-7 екз/м2.

Виявлено певнх законом1рносп поселения ставковшав залежно вщ характеру сапробносп водойм. Деяю р1чки Зах1дного та Центрального Полюся (верх1в'я Прип'ят!, р.Уборть бшя Олевська), за даними грули aBTopiB (Гкшшук та iH., 1978), належать до пере-х!дно1 вщ ол1го- до Р - мезосапробно! зони. Фауна ставковшав у по-дабних водоймах б1дна як в яисному (L.stagnalis, L.fragilis, L.corvus, L.auricularia), такi в кшыасному в1дношенш (0,3 екз/м2).

Найбшьша видова р1зномаштшсть (32 вида) та висохий кшь-юештн розвиток (125-240 екз/м2) лшнехд cnocTepiraerbca у водоймах Р - мезосапробнош типу. Менш сприятливими для поселения ставковшав е водойми а - мезосапробно! зони (наприклад, р.Тете-pis нижче Житомира, р. Уж нижче Коростеня), в яких зустр1чаютьсз поодшкш особини eBpioioHTimx ставковшав (L.stagnalis, L.palustris, L.fontinalis, L.auricularia). У водоймах гтсшеапробно! зохш (р.Устя нижче PiBHoro бшя Тутовшпв) ставковики не виявлеш. Висохий вм1ст оргашчних речовхш у таких водоймах порушус еколопчну piBHOBary екосистем, що, зокрема, проявляеться у дефицит кисшо та накопиченш у вода значних юлькостей отруйних для молюсюв газ1в.

РОЗД1Л 6. БЮЦЕНОТИЧН1 ЗВ'ЯЗКИ СТАВКОВИК1В

В хода взаемоди з оточуючим середовшцем л!мнехди вступають у рхзхй за глибиною взаемодах стосунки з тими або ¿шпими оргашз-мами.

Найбшып звичайною формою взаемодах виявляегься синойия. Вона спостер1гаегься у ставковшав i3 зеленими та синьо-зеленими водоростями, одноклтшними тваринами, кишковопорожшшними,

кругл ими, плоскими i кшьчастими червами, моховатками, молюс-ками, павукоподобними i комахами. Перел1чеш вище оргашзми виявлено або на поверхш мупии, або в екстрагшйальшй чи магтйшй порожнинах ставковшав.

Лшне1ди е объектами живлення деяких видов п'явок, водяних жуюв, бентосо1дних риб, тритошв, водоплавних nraxiB. При цьому М1Ж тваринами проявляються взаемов1дношення типу "хижак-жертва".

Третш тип взаемов1дношень - "паразит-живитель" cnocTepi-гаеться mí» ставковиками та бактср!ями, грибами, одноклшшними тваринами, плоскими та круглими червами. Доскть детально про-анал1зовано такий тип взаемов1дношень ставковшав з партештами i личинками трематод.

У ставковшав Украшського Полюся нами виявлено 33 види трематод, яы належать до 11 родин. Для 19 видов лшнещ проведено aнaлiз яюсного складу трематодофауни. Встановлено, що найбшьш pí3homahíthhm bíh е у тих видгв, яю належать до масових i найбшьш поширених - це L.stagnalis (20 видов паразипв) i L.auri-cularia (16 видов паразитгв). Б1дшша, але в загальному теж pÍ3iio-маштна трематодофауна у L.fiagilis, L.palustris, L.corvus (по 6-11 видов). Мешпе видов паразипв виявлено у L.ovata, L.tunicula, L.atra, L.truncatula (по 3-5 видов). У L.fusca, L.berlani, L.psilia, L.peregra, L.monnardi, L.ampullacea, L.balthica, L.lagotis, L.fontinalis, L.patula встановлено паразшування лише одного або двох видов трематод.

Найчастппе виявляли ¿нвазио ставковшав представниками родин Echinostomatidae, Plagiorchidae i Sanguinicolidae. Церкарп Echinostoma revolutum виявлеш у 7 видгв л1мне!д, Echinoparyphium recurvatum i Opisthioglyphe ranae - у 6 видов, Haplometra cylindracea, Sanguinicola sp. та Hypoderaeum conoideum - y 5 видов. Екстенсив-шсть iHBasii молюсив цими видами церкарш складала вщ 3,6 до 100 %. Рщшою виявилась ¿нвазк ставковшав церкар1ями Notoco-tylus seineíi, Trichobilharzia ocellata, Cercaría stylosa - y 4 видов л1м-не!д, Dolichosaccus rastellus - y 3 видов i т.д. Результата паразито-

лопчних до<уиджень св1дчать про широку специф1чшсть бшьшосп видав трематод щодо молюска-живителя.

Проте деяю види церкарШ були виявлеш лише у одного виду молюска-живителя (наприклад, Cercana spinifera - L.fragilis, С. echi-nostomi - L.palustris, C.vacua - L.turricula, Tylodelphys conifera - L.au-ricularia i т.д.).

У робот! проведено анашз сезонно! динамжи ¿нвазованоеп ставковшав трематодами. Встановлено, що у pÍ3HÍ перюди року вщбуваються юлыасш i яисш змши складу трематодофауни цих молюск1В. Розглянуго 3MÍHy яюсного складу трематодофауни L.stagnalis, ÍHBa30Banoro в p.TerepiB (c.TeTepiBKa Житомирсько! обл.) церкар1ями трьох видав трематод: Echinostoma revoluíum, Haplomet-ra cylindracea, Diplostomum spathaceum. Помечено, що з kbíthh по липень мошоски найбшып ¿шзазоваш церкаркми D. spathaceum (24,2 %), при цьому екстенсившсть швазп церкардями E.revolutum становила 0,9 %. 3 серпня по жовтень екстенсившсть ¿нвазп церка-ркми E.revolutum становила 24,0 %, церкар1ями D.spathaceum -20,6 %. Екстенсившсть iima3Íi L.stagnalis церкар1ями Н. cylindracea протягом сезону була майже иезмпшою 1,8-3,2 %.

Проведено досл1дження впливу трематодою! пгоазп на bmíct ка-ротшкидних шшенпв у гемол1мф1 ставковшав. Встановлено, що bmíct каротишлдав у мотосюв шд впливом ¿нвази зменшусгься у L.stagnalis (p.TeTepiB, с.Тетер1вка Житомирсько! обл.) - на 22,2 %, у L.fragilis (озеро, м.Житомир) - на 18,4 %. Простежено залежшсть вмюту цих речовин вщ виду личинок трематод, якими ¿нвазоваш молюски. Так, у L.stagnalis, нтвазованих вилкохвостими церкар1ями Diplostomum spathaceum, ехшостомними церкар1ями Echinopary-phium aconiatum та стилетними цepкapiями Opisthioglyphe ranae bmíct каротино!дних шгменпв у nopiBirainñ з нешвазованими менший на 26,1; 17,0 i 9,4 % в1дпов1дно. Статистично достов1рш bí,umíira мiж ¿нвазованими i не1нвазовании молюсками становлять 99,9 %.

Отже, за р1внем вмклу каротишидних шгменпв у гемол1мф1 ставковшав можна передбачати наявшсть у молюсюв личинок тих чи шших видав трематод.

РОЗДЫ 7. ВПЛИВ АНТРОШЧНИХ ЧИННИК1В НА ФАУНУ СТАВКОВИК1В

Враховуючи теоретичне та практичне значения проблеми стШкосп оргашзм!в до забруднешм навколишнього середовшца, нами проведено у лабораторних умовах досл1дження впливу на L.stagnalis р1зних за своею ддею на оргашзм таких речовин як фенол, сульфат мщ 1 штрофос. Критер1ем для оцшки !х токсичносп обрано вм1ст каротшклдних ппменпв у гемол1мф1 ставковшав. 1_Ц шшенти забезнечують мехашзми, котр1 зумовлюють витривалють тварин до несприятливо! до чинникзв навколишнього середовшца. Помечено, що 31 збшыпенням концентраци токсиканпв вмют каротино1'дних тгаенпв у гемолшф1 молюсшв зменшусться, а смертшсть тварин зростае. Так, в трьох досл]дах (по 60 особин в кожному) з р1зними розч1шами фенолу (концентраци 0,4; 0,8 1 1,0 г/л) при 48-го диннш експозицп вмхст каротино'хдов пор1вняно з контролем зменшився у середньому в 3,1; 4,5 ! 6,3 рази Б1ДПов1дно. Сере дня смертшсть тварин при цих концентрациях становила 7, 10 1 21% в1дпов!дно. В трьох дослщах (по 140 особин в кожному) з р1зними розчинами сульфату м1да (концентраци 0,2; 1,0 £ 2,0 мг/л) вм]1ст цих речовин зменшився в середньому на 9, 14 1 27 % вдаовщно, сере дня смертшсть тварин - 3, 6 1 36 % в1дпов1дно. В трьох дослщах (по 60 особин в кожному) в р1зних розчинах штрофосу (концентраци 1,0; 1,5 1 2,0 г/л) вмгст каротшкмдних шгменпв зменшився в середньому на 17, 29 1 32 % в1дпов1дно. Сере дня смертшсть тварин в таких концентращях становила 39, 51 1 56 % в1дпов1дно.

LCjo фенолу для L.stagnalis pÍ3iia 1,2 г/л, LCJ0 сульфату м1до -3,0 мг/л, LC50 гатрофосу - 1,5 г/л. Bmíct каротино1дних тгменпв у гeмoлiмфi молюсюв в наведених розчинах пор1вняно з контролем зменшився в середньому на 78,2; 37,7 i 29,0 % в1дпов1дно.

В наших дослщах зменшення вмюту каротиноУдних тгменпв в opraHÍ3MÍ L.stagnalis пов'язане з тдтриманням кисневого режиму в умовах дп токсичних речовин. Тому, вивчення до остантх на bmíct каротшклдав у гемол1мф1 молюсюв дозволяе краще зрозумпи причини pÍ3Hoi ctíííkoctí оргатзмгв до забруднення навколишнього середовшца i може бути використано в практищ бioлoгiчнoгo контролю водного середовшца.

висновки

1. У склада малакофауни Украшського Полюся виявлено 32 вида молюсюв родили Lymnaeidae, яю належать до одного роду i восьми тдродав. Cím видав ставковиюв виявлено вперше для регионально! фаутш: L.atra (S.) (Schranck, 1803), L. (S.) danubialis (Schranck, 1803), L. (P.) balthica (Linnaeus, 1758), L. (P.) ampullacea (Rossmacssler, 1835), L. (P.) túmida Held, 1836, L. (P.) b^kowskiana Clessin, 1879, L. (O.) gingivata Goupili , 1835. Загальна юльюсть л1мне1д Украшського Полюся (з врахуванням лп-ературних даних) становить 35 видав.

2. Пор1вняльний aнaлiз шшшвосп структури Mynuii та статево'1' системи показав, що остання морфолопчно значно менш мгалива, шж мушля. Проте ознаки будови мушл1 мають важлиле д1агностичне значения.

3. На ochobí вивчення сезонно! динампси po3mípho-bíkoboro складу популящй л!мне1д в умовах Украшського Пoлiccя видалено двi груш! видав: 1) види з moho-, да- i трициюпчним розвитком, для завершешм якого достатньо одного року; 2) види, яким для завершения циклу розвитку необх1дно два роки. Особливий iirrepec становить моноцикл ¿я у трьох пocлiдoвниx генеращй одного i того

ж виду (L. (P.) fontinalis). Зшна пошдних умов шода призводнть до трансформацп одного Bapiamy життевого циклу в шший.

4. Видовий склад ставковшав на Украшському Ekwiicci в1др1з-нясться в р1зних частинах репону. Найбшьш р1зномаштшш юль-юсний та яюсний склад цих мотосив на швдш Пол1сся (32 вида) nopiBffiiHo з швшчною його частиною (17 видав). Ц1 в1дм1ни, сл1д думати, пов'язаш з р1зними особливостями пдрох1м1чного режиму водойм.

5. Бшышсть л1мне!д е евр{едаф1чними тваринами. Найбшыпо! видово! pi3K0MaHiTH0CTi (28 видав) та кшыасного розвитку (180-210 екз/м2) !х популяцп досягають на замулених дошшх в1дкладах. На шщаному субстрат! виявлено 8 видав л1мне!д (L.fragilis, L.guere-tiniana, L.patula, L.b^kowskiana та ш.), на мергелистому - 3 вида (L.stagnalis, L.palustris, L.turricula), на тинистому - 11 видав (L.fusca, L.peregra, L.fontinalis, L.lagotis та ш.), на кам'янистому - 11 видав (L.monnardi, L.ovata, L.auricularia L.tumida та iH.).

6. Виявлено, що найбшьш сприятливими для поселения ставковшав е во дойми з рН вщ 7 до 8. Найбшыпу пластичшсть до активо! реакди середовшца (рН в1д 5,0 до 9,0) виявляють L.stagnalis, L.truncatula та бшышсть видав тдроду Stagnicola, найменшу - вида шдродав Radix, Corvusiana, Myxas, бшышсть Peregriana.

7. У склада трематодофауни ставковшав досшджуваного репону виявлено 33 вида трематод. Найчастшге ставковики Полюся ш-вазоваш представниками родин Echinostomatidae, Plagiorchidae, Sanguinicclidae. Бшышсть з осташпх проявляють широку гостальну специф1чшсть. Тому ми вважаемо, що паразитолопчний критерш, за попереданми даними, не може бути використаний як допом1жний для визначення видово! належносп л!мне!д.

8. Наявшсгь трематодно! швазп зумовлюе зниження вм1сту каротино!дних шгменпв в гемол1мф1 л1мне!д (з 389,9 мкг% в норм1 до 321,6 мкг% у L.stagnalis, ¿нвазованих церкар1ями Diplostomum spathaceum).

9. Видова належшсть личинок трематод, що паразшують у молюсюв, в певшй шр1 визначае той чи пппий р1вень вм1сту каротшкндних шгменпв у хх гемол1мф1.1 навпаки, за р1внем вм1эту каротинощних шгменпв у гемол1мф1 ставковшав можна передба-чити наявшсть личинок трематод тих або шших видав.

10. З'ясовано, що при 48-годиншй експозицп для L.stagnalis ЬС50 фенолу становить 1,2 г/л; ЬС50 сульфату м1да - 3,0 мг/л; ЬС50 штрофосу - 1,5 г/л. Вм1ст каротшкмдних шгменпв у гемол1мф1

в наведених розчинах токсиканпв пор1вняно з контролем зментпуегься на 78,2; 37,7 1 29,0 % в1дп0в1дн0. Даш щодо вмю-ту каротинощшх шгменпв у гeмoлiмфi ставковшав у розчинах р1з-них токсиканпв можуть бути використаш у практищ бюлопчного контролю стану водного середовища.

ПУБЛЖАЦП ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Стадниченко А.П., Мисечко Л.Е., Шепель А.Н. Влияние фе-нольной шггоксикации на содержание каротииоидных пигментов в гемолимфе пресноводных моллюсков (Ри1топа1а, Ьушпас1с1ае к Ви1ипске) в корме и при заражении партенитами трематод // Паразитология. - М., 1985. - Т. 19. - Вып.2. - С. 101-104.

2. Мпсечко Л.Е., Стадниченко А.П. Интоксикация Ьухппаеа 8Ш§£1аНз, 1Щвазировашшх партенитами трематод, сульфатом меди //Паразитология. -М., 1988. - Т.22. - Вып.1. - С. 96-99.

3. Мисечко Л.Е. К фауне лимнеид Украинского Полесья // Моллюски. Результаты и перспективы их исследований. - Л.: Наука, 1987. - С. 160-161.

4. Астахова Л.Е. Экологические аспекты распространения моллюсков семейства Ьушпае1с1ае Украинского Полесья // ЯиШе-шса. -М., 1996. -6(1). -С. 66.

5. Стадниченко А.П., Мисечко Л.Е. Влияние нитрофоса на содержание каротииоидных пигментов в норме и при инвазии

паргенитами трематод // Деп. в Укр. НИИНТИ 08.07.87, N1956 - Ук 86. - 8 с.

6. Стадниченко А.П., Астахова Л.Е., Катериненко А.В., Чирков М.А. Прудовиковые и чашечковые Украины (биология, экология, полезное и вредное значение, методы исследования) // Деп. в Укр. ИНТЭИ 28.04.92, N 490 - Ук 92. - 189 с.

7. Стадниченко А.П., Иваненко Л.Д., Литвинчук Р.В., Мисечко Л.Е., Ситняковская A.M. Роль антропогенных загрязнений в нарушении гомеостаза у пресноводных моллюсков, инвазированных трематодами // X Конференция Украинского общества паразитологов . - К.: Наукова думка, 1986. - 4.2. - С. 233.

8. Мисечко Л.Е. Функционирование малакогеоценозов в условиях антропогенного воздействия // Научно-техническая конференция молодых экологов "Человек в биосфере". - М., 1988. - С. 161.

9. Мисечко Л.Е. Изменение содержания каротиноидных пигментов в гемолимфе моллюсков, инвазированных трематодами, под действием токсикантов // Тез. докл. науч. конф. "Гельминтология сегодня: проблемы и перспективы". - М., 1989. - Т. 2. - С.8-9.

10. Мисечко Л.Е. Кадастровая оценка прудовиковых Житомирского Полесья // Всесоюз. совещ. по проблеме кадастра и учета животного мира. - Уфа: Башкир, книж. изд-во, 1989. - 4.1. - С.43-45.

11. Мисечко Л.Е. О сезонной динамике инвазированности большого прудовика // Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. " Методы профилактики и борьбы с трематодозами человека и животных", г.Сумы, 9-11 октября 1991 г. -М., 1991. - С. 78-79.

12. Астахова Л.С. Сучасний стан фауни ставковшав Велико! Волши // Велика Волинь: минуле й сучасне / Мат. м1жнар. наук, конф., жовтень 1994 р. - Хмельницький-Тзяслав-Шепе-пвка, 1994. -С.640-642.

13. Астахова Л.С. Ставковики у водоймах Новоград-Волин-ськош району // Тези Всеукр.наук. конф. " Звягель древшй i Bi4HO

молодий", 13-16 вересня 1995 р. - Новоград-Волинський, 1995. - С. 198-199.

14. Астахова Л.С. Ставковики басейну Ipnii // Тези наук.конф. " Горошювщина Kpi3b призму столпъ", 28-30 вересня 1995 р. -Володарськ-Волинський - Житомир, 1995. - С.158-161.

АНОТАЦШ

Астахова JI.G. Молюски родини Lymnaeidae Украшського Полюся (фауна, еколопя, бюлопя). - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового слупеня кандидата бюлопч-них наук за спещальшспо 03.00.08 - зоолопя. - 1нстшут зоологи ьм.1.1.Шмальгаузена HAH Украиш, Кшв, 1998.

Проведено спещальне доогидження видового складу мотосюв родини Lymnaeidae Украшського Полюся, здшснене у в1даов1дносл1 з найновшшми даними систематики. На ocnoßi втчення динам1ки p03MipH0-BiK0B0ro складу популящй л1мне1д визначет 3aKOHOMip-Hocri i'x сезонного розмноження в умовах даного репону. Проана-л1зоват особливосп формування фауш! Lymnaeidae в залежносп В1д чинниюв навколишнього середовшца. Зроблено спробу виявити мoжливicть використання паразитолопчного критерпо для систематики лшне!д.

KiH040Bi слова: молюски, родина Lymnaeidae, фауна, еколопя, бюлопя, систематика.

Астахова Л.Е. Моллюски семейства Lymnaeidae Украинского Полесья (фауна, экология, биология). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.08 - зоология. - Институт зоологии им.И.И.Шмальшузена HAH Украины, Киев, 1998.

Проведено специальное исследование видового состава мол-

люсков семейства Lymnaeidae Украинского Полесья, осуществленное в соответствии с новейшими данными систематики. На основе изучения динамики размерно-возрастного состава популяций лим-неид определены закономерности их сезонного размножения в условиях данного региона. Проанализированы особенности формирования фауны Lymnaeidae в зависимости от факторов внешней среды. Сделана попытка установить возможность использования паразитологического критерия для систематики лимнеид.

Ключевые слова: моллюски, семейство Lymnaeidae, фауна, экология, биология, систематика.

Astachova L.E. Molluscs of family Lymnaeidae Ukrainian Polesia (fauna, ecology, biology). - Manuscript.

Thesis submitted for a degree of Candidate of Biological Sciences, specialisation 03.00.08 - zoology. Schmalhausen Institute of Zoology, Nat. Acad. Ukraine, Kiev, 1998.

Conduct special study of aspectual composition molluscs of family Lymnaeidae Ukrainian Polesia, realizable in accordance with most up to date data an systematics. On the base of studying speakers dimen-sioned-age composition an populations limneids are determined regularities their seasonal duplicating in conditions of given region. Analyse particularities of shaping a fauna Lymnaeidae depending on factors of external ambience. Made attempt to install a possibility of using parasitologica! criterion for systematics limneids.

Key words: molluscs, family Lymnaeidae, fauna, ecology, biology, systematics.