Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Микобактериозы: бактериология, иммунодиагностика и терапия (экспериментальное исследование)

ВАК РФ 03.00.07, Микробиология

Автореферат диссертации по теме "Микобактериозы: бактериология, иммунодиагностика и терапия (экспериментальное исследование)"



,

М1Н1СТЕРСТВ0 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАКНИ у гч^КРЛТНСЬКИЙ ДЕРЖЛВНИИ ЛАЕДИЧНИИ УН1ВЕРСИТЕТ 43 " ¡м. АКАД. О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопнсу

С И Б 1 Р П Л

Рома 1;1лпмчна

УДК 576.852.21 —077.3:616.982.2.001.6

М1КОБАКТЕРЮЗИ: БАКТЕРЮАОГ1Я, 1МУНОД1АГНОСТИКА ТА ТЕРАШЯ (експерименталъне дослгдЖення)

03.00.07 — мшробюлопп

Автореферат дисертацп на ¡добуттн кченого сгунеия доктора (иолопчних наук

КиТв — 1095

ДисертаШя - е-рукописом.

Роботу виконано у BiAii.ii туберкульозу та НЗЛ Львтського НД1 егиде-мюлоп! та ririemi МОЗ Укра5ни.

Пауков! консультант:

— член-кор. АН та АМН УкраГни, доктор медичннх наук, професор ГЮЛЛ1НГ Едуард Вальтеровмч

— доктор медичннх наук, професор ЛИТВИН ЛШя Михайл1вна

— заслужемий Д1яч наук, член-кор. АМН Украпш, доктор .медичннх наук, професор ЧЕРНУШЕНКО Катерина Федор|виа

— доктор .меднчних наук, професор ЗНАМЕНСЬКИЙ Володимир Олексшовнч

— доктор бюлопчних наук, професор РУДЕ НКО Ада Вжторшна

— 1нстнтут лмкробюлогм та BipyMMOrii iм. акад. Д. К. Забодотиого НАН Украши, м. Клнв

Оф'щшш опоненти:

Провщна оргамЬашя

Захист дисерташ! В1дбудеться С1дашп спещал13овано! ради Д 088. 13. 06 при УкраГнському державному ме-дичному yniBepcHTeTi ¡м. акад. О. О. Богомольпя (Кшв, просп. Перемоги, 34. саипарно-ппешчний корпус, ауднтор1я № 2).

ВЦгукн надсилати на адресу: 252057, КиТв, просп. Перемоги, 31, саштар-но-гшешчннй корпус.

3 дисертащею можна ознайо.мнтися у б1блштеш УкраТнського державно го медичного ушверситету (м. Kiiin, просп. Перемоги, 34).

Автореферат розкллшш «

CUJimS) 1995

P-

Вчений секретар спеща.й'зооаш» ради доктор меднчних наук

В. Г. БОРДОНОС

та змтненими Фермами М1кобактер1й туберкульозу. Разом з тим, ire ><е вивчент особливостг гмунного захисту при ^нфткуванн! е.ти-

пош;ми м1кобпктеР1Рми газмих груп за класи(!)1кац1ею Ранйона.

¡3 с учреди*' ут»овяг однте* з наЯб1льш яхтуальних проблем J riinfiiTPi f зя'шшар.ться пглпмпеняр ефективноетт л^кування тубер-•••улюзу "я роШу'ки заеобтв лгкування М1кобактер1оэ1в /Л.Is.Литвин ' a in., IfliO; л.Д.Ьвбнова, М.В.Павлова, 1986; И.С.Хоменко та in., IS90; А.Ь.Александрова те in., 1992; Т.И.Виноградова та in., 1992; Т.^'.С'ттен, 1992; М.И.Сахелашпили та ih. , 1992; Г.С.Сухо-

ППЙЙЯ ТЯ Т И . 1993/, Ц f iumi ОВИЛПП В nr>tliM»lirHll mT. nftO.e ntn

tii'^triiiyC.CyiZjjt^|(/.зних препарат! в у эалвяшост! В1Д рхзних 1х ком-«ЧнапДй як при туберкульпзг, так i при мхкобантерхоэах. Одним тз KPHTepiYn eiieKTHBHocTi xiMioTepanil вважапть 3Mimi показнк-kin, fki харэктеризупть iMyHHi системи оргвн1эму, зокрема епе-цифчний клхтикний 1мунгтет.

У зв'язку з цим, П0Р1вняльне дослтдясення функцхонального гтояу Ыунних систем оргащзму при viKo6aKfepio3ax та при iHtfii-куваннт мткобакт^рхями т.уберкульозу i эмтненпми 1х формами

ДВОТЬ МОЖЛНВГСТЬ не т1лЬКИ ВИВЧИТИ ОСОблИВОСТ1 1МуН0Л0Г1ЧН01

реактивност!, но i встановити цхшпеть ряду 1мунолог:чних тес-гтв лля fltarhocthkh та контролю за ефективтетю лхкувяьня в нлтщчних умовах, mo мае эначну як наукову, так 1 практичну шншеть. Ьеовх1Дно п1дкреслити, tco в itniHtKy taisiaTpif вверено новий протитуСеркульоэний препарат - флуренгзид. На сьо-rojyii про водят ься дошинхчнх досл!ди Яого поххдних. Питания про вплив цих новосинтезовених сполун на nepeCir туберкульозу та Mi:to6aKrepio3iB ще sobcim hs вивчались.

Вивчення CT&HV шункух систем оргащзму при гнфгкуванн1 птиисэими мко<5актер1ями п^зних груп за клпсиф1кащрп Ранйона, Икпбактерхяуи туберкулмзу те тх 3«iнекими Формами, а також

Актуальность проблеми. Зг1ДН0 з дбнимк багатьох пвторт!. /М.П.Зиков, Т.Б.Ильина, 1978; Б.Зизнер, 199*;; Г.^.лиоичаико, 1693/ за останш роки у ргзнкх кр&Кнах свггу значно ибхлытм-i захворювашс.ть на М1к0бактер10зи. Цх патолог¿чнт пронеси, av-мовленх атиповими ыхкобактерхями, хара ¡стерт туберкульсзопоьi-бнюш ураженнями pianroc органiв /легень, лш])атично1 системи, сечового тракту те ih./. Збудники мгкобактертств часто можпп вяд!лити не липе у хворих на туберкульоз, але i при неспецит]| ч « них эахворюваннях opraniB дихання / R.J.Awe et a i. , 19/3;

J. King, U.Твикашига, - 1975/. При м1кобактер1Сзах pianoY eTicuiorii вгдзначеко порушення Т- i В-систем хмуттету. Дежа автори вважають, що цг процеси мочена зараховувати до ni3Hix ускляднень у хворих на СН1Д / j.B.Boss , I9U6; Б.З.Ерохин, Ы.П.Елыпанская, 1969/. Враховуючи частоту мхкобактерхозхв, ур;.-женья при них рхзних органi в та рхзномащтшсть проявхв зустр]-чаються значнх труднощх при IX розпхзнавшшг як у людей, так i у тварин. 1снуюч1 бактер1олог!ЧН1 обстеження недостатньо tnk i -мативн! для П1дтвердкення дхагнозу. У зв'язку з цим пошук до-даткових бгльш 1нформативних д1агностичних обстежень набувае особливо! актуальное^.

Переважаюча б1льш1сть атипових ьцкобактергй проявляв ви~ ражену алерНзуючу здатнхеть, що пхдтверджено реакщею пшрн на сенситини /Б.П.Бубочкхн, 1986/. Проте, ще эалишаеться недостатньо вивченик питрння про стан iMymaix систем оргшцзму upi 1нф1куваннх його атиповими мхкобактер1ши. J вп'чизнянгй лхго-ратурх В1дсутн1 дая1про i пун од i агностику мхкоб&ктерхоз1в, а в 3apy6fKHiй - вдалось знайти лише поодинок| повгдомлення. До цього часу не встало апено особливостей змхн 1мунолог1Чних по-каэтчав при noirai та лрогресуваша У1кобактер1оз1в у nopie-hkhki з iicniMH гчфокц!йними процесаш, зуыовлзидои тииовими

в npoqeci ентибактвр1альноТ TepaniT зуыовлених ними эахворю-еень залншавться актуальною проблемой еучасно! фтиз1о}мунолог1Г. 3riÄHO э деннмя Г.Щколова /1977/, й.М.Авербаха /1980/, 6.Ф, Чернуивнко, Л.С.КогосовоТ /1981/, P.t.Ci?6ipHoT Д989; 1991/, А.и.Вхльд®Р1ЛН, О.К.Чэбанова /1991/, постановка такого завданни закокомгрна, поскМыги туберкульоз i ьйкобактертози супроиодж.у-втьея значншн поруиенндаи з боку 1мунних систем оргатзму. Зьи-жеиня к{лькост1 1муноксыпетентних Т-Л1ифсцкт1», пригш чення ix функционально! активностх та 1нтенеиф1к£аця цих napauerpiö у С[ШЦифхчКи CiiiCüii^iiOE^iü™ TSi^fVZ' ""CT" ни тгльки

приппченням рвактнвноот! оргашзау, ада i свивр^дноы «иго фектнхств в результатх впливу мгкобактер1ально1; гнфекцй. K.P. Седоь, В.Ф.Портняг}н Д976/ вважавть, що зменшення млькост! Т-л!мфоцит!в у периферией кров! здШснпеться внаслгдок пригт-чення функц}! тимусу t тимусзалежних зон лхмфоцитхв при шфгку-ганн! шши м1кобактерг»!И та продуктами Ix метаболiauy. Несвое-часною эалнааеться д{агностика патологтчних процеств, эумовлеьих атиповши м{кобагетер{яш pt3HHX груп за клаеифгяащею Г <йона у е^ьсъкогосггодарсьхих тварии, що часто s причиною загкСолi худоба i приводить до эменшення П К1ЛЪК0С?1 у т-осподерствах Укращи. Тону з'ягсування проблем, якi стоеуються розгизназяння и: коба.к,гй-pioaia иають но лика теороткчнз, але i соцгально-ексномгчне значения.

Надал} заякаавться нвчир1аеним питв1шя щодо гидвищення ефэктивностг л!кування ях туберкульозу, так i мкоЗактершзха piaHOI efioaorfI. Цв набував особливого значения в сучасних унъвах, граторуотя picr аахворюваност!, л також несвоечасне роз п!знавштя вхазшиос 1кфекц1йикх процэс1в /Б.Вкзнер, 1992; Г.И. Лисяченхо, 1993/, ßifleiri протитуберкульозн* препарати мать пизьку бактер1остгтгчну цодо а4удник1н юос вегоорпвАнь

та швидко приводять до появи поб1чнях реакцх й. Хоча попередн! результати лгкування м}кобактер1оз!в в експериыентальних та кя1-н1чних умовах неоднозначно. Б1льщсть авторов ввадаить проблему х^мготерапИ мгкобактергоз^в невиргшвиою. На чх думку пошук но-вгх локувальних эасобгв залишаеться вежливою проблемою бооло-Г1чно1 та медично! науки, поск1льки застссування загалшоприй-нятих протитуберкульозних засоб!в та онтибактер1альних препаратов широкого спектру д}1 при ы1кобактер1озах недостатньо ефек-тивне та часто приводить до 1нвал!дизац!1. У зв'яэку з цим необ-XIдно вводити у комплексну терап!в локувальн! препарат» для направлено! корекцЛ 1мунолог1чно! реахтявност! при туберкульоз! та . м1кобактероозах. Особливо! ахтуальносто набував як потух новях . препарат!в, так ! Ьцгоомодултавчих эасоб!в. Кром того, не розроб-лен! тести, на основ} якях можна проводит* контроль за результатами х|м!отерапх1.

Враховуотв пращ ряду автор!в, як! вивчали под!бн! питания при туберкульоз!, э ц!еп метоп мохна викоркстовувати показники 1мунолог1чно! реактивност! кл!ткнного та гуморального типу. Проте, ця проблема при м!кобактер!оэах це не з'ясована, Таким чином, р!ст захворвваност! на м!кобактер!ози ! недостатня увага до вивчення вказаних проблем зумовлиоть необххдайсть комплексного подходу до питань, як! стосуються ях д1 агностики, так 1 л1кування м!кобактер1оз!в, особливо в сучасних умовах у эв'яэху 13 экиженням 1мунолоИчно! реахтявност! серед населения УкраГня.

- б -

Пета I завдання дослхджень. Основна мета рсбоги - вишп.е ня в експерикентаиьних умсвах стану гмунолоИчио! реактивы г при шфхкуваннх атипоними М1Кобактер1ши р1зьих груи за кла.л,-ф{кацгею Ранйона, Ы1Кобактер{ями туберкульозу па 1х ¡очььпнч. формами, 8 такол дН вперше сшггезованих протитуберк'/льозьил. препаратов на перебгр туберкульоэу та мпгобактер1оз1 в, иошм'1" -Н1 эавдання були наступними:

1. Розробити модель експерименталышх мхкобактепхозхн.

2. Вивчити эмхни хмунологхчно! реактивности при розвилгу

¿¿¿п&ЬЛСИглЛ !1 уОсГ/п 1/М Ьи.1 V , (к мм 1 мк-

ними формами та атиповими м{кобактерхями - пиедстааниками 1 , 11, Ш, 1У труп за клаеифхкащсп Ранйона.

3. Визначити особливостх переб1гу захворюваьня на кпко^ыг-терхоз у р1зних груп тварин зГ1Дно з данями бактерхологхчних, патоморфологхчних, гхстологхчних та електронномЬфоексптчних дослхджень.

4. Встановити цпшготь 1мунолсГ1Чних теспв при розшзнь-ванн1 мхкобактерхозхв р1зно? ет1олог1Ь

5. Опрацювати хмунолог1Ч1Ц критерхг для /и агностики мхко-бактерхозгв.

6. Визначити бактерхостатичну вктившеть впврше еинтези-

• дних протитуберкулъозних препаратIв /фяудоИэцду •! • ряду Л г: поххдних/ щодо атипових М1 ¡собактер1 й.

V. Вивчити дх*1 !ыурен1Эиду т;. |,>.Х1,Ы!-г.) И -р.ум'Ь'-

/&-фдуоренШден/-1Эон1котин г{драаиду на перебхг експариыен-

тального туберкульоэу та мхкобактерхозу.

Наукова новизна. Впврше проведено поел г до вне виьчення стану 1мунних систем органхэ^у у сшвставлена: з патомор$оло-гхфшми, гхстологхчнкки, електронном1кроскотчшши х ыхкроб1-олосЧчниии змхнами на рхзних етапах розвитку експериывнтальних

мгкобактергоз1в, зумовлени:; атиповими Ы1к0бактер1ями I, П, Ш 1> г'руп за класифгкац^вю Ранйона.

Остановлено змпш показнйктв хмунного стану клхтинного ;а гуморального типу при рхзних М1Кобактер!озах та туберкульо-

при аара-^енм! тваркн як бактерхальними, так I зм!пенями / I) - та наддртбними/ формами эбудника.

Рекомендовано 1мунолопчн1 критерг! для дхагностики М1Ко-бактер1031В. Опрацьовака шформативнхсть ряду 1мунолог1чних гест г в для диференцгально! дхагностики туберкульозу та мхко-бактер1031в р13Н01 етхологх!.

Вперше вивчено бактерхостатичну д1ю новосинтезованих про-титуберкульозних препаратх в /флурен!зиду та його поххдних/ на атипов: мхкобактерх! та встановлено результат« IX застосу-вання при л1куванн1 експершентального М1кобактер1озу.

Доказано, шо вхдновлення 1Мунолог1чно'г реактивност1 организму залежить В1Д ефективност! лхкування та режиму хМоте-pc-.il.

Практична щнщсть та вт!лення результат!в роботи. Вра-ховупчи результат« проведение досл1джень рекомендовано викорис* товувати 1мунолог1ЧН1 метода обстеження для Д1агностики та од1нки ефективностх л1кування мткобактергозIв.Згтдно з ¡нфор-мативтстю окремих покаэникхв стану КЛ1тинного та гуморального 1мун!тету при ихнобактергозах у процес! х1м10терап11 вони в!-дображаоть теиденц1п патологхчних рМ1Н до затухания або за-гострення, иркдкхсть зворотнього його розвитку, а динамка Тх служить пропюстичною ОЭН&К010. Рекомендовано використовувати вперше оинтезовенх препарати /флуренхзид та N -проп|л/9-флуо-ренШден/-1зон1котин гхдразид/ для лхкування м1кобактер1оа1в, !, комплексна кхлькхсна характеристика 1мунологхчного статусу сргенхзму моке служити додатковим критер1ем для оцхнкн ефек-

тнвностх комплексно! терапх! при м1кобактер1алыий 1нфек1цт.

Запропонован} нами дослхджоння иожуть застосовуватись у наукових розробках по вивченню стану 1мунхтету при лпсуванш нхкобактер}оз1в рхзними режимами ххмхотеращт одночасноз э неспецифхчнкыи засобами.

По иатергалах дисертад11 складено хнформац1йшй лист. 4»атер1али даного лоелхдження отрииали практичне застосування у лабораториях Льв1вського, Чершвецького, Тернопхльського, Ргвенського обласних протитуберкульозних диспансерI в, а тыкож г леяцтйнкх курсах Лъвтвськор», ¿йршшхльськгл'о, чьшиаоиьли* I. ыедичних хнститут4в. Вони можуть широко використовуватися в наукових досл!дженнях по хыунологх*, мхкробхолоп*, фгизгатрН, у фтизхатричнгй та пульмонологгчнг й практшц.

В роботу лабораторх! втхлено 15 рац1онал1заторських про-позиц!й.

Основнх положения, що виносяться на захист.

1. Розвиток мхкобактер1оз1в рхзноГ етхологН супроводжу-сться порушенням стану 1мунолог1чно): реактивное^ клгтинного типу, який ыожна оцхнювати з допоыогою комплексу 1мунолог1ч-них тест1в. При цьому доцхльно використовувати як специфхчт антигени сенситини, виготозленх з в1Дпов1Днюс атипових мгко-б^ктерхй. Шелл хнфгкування атиповими мгкобактергями виявлено пригн!чення функцН Т-системи л!мфоцит{в та активами специ-ф1чно сенсибЬпзованих лЫфофтв, Зстановлена хвмлепод1бна динем1ка показник!в РБТЛ, розеткоутйорення, НИМ та фагоцитозу. феномени в 61ят чутливими поравняло з внутрхдшрною пробою Манту. Зм1ни стану шунологччшТ ре активно от I гуморального типу - несуттбв1 •

2, Туберкульозний процес, зумовлений ь - та наддр!бними формами мхкобактерхй туберкульозу характеризует ься глибокинм

порушеннями к!льк1сного вмхсту та функц!онального стену 1муно-компетентн^пс Т-л1мфоциТ1в, найбглш виражешши на 60-й день шсля заражения.

3. Вперше синтезоввнх протитуберкульозн! препарат« флуре-Н1эид та його пох1дн! н -проп1Л-/9-фчуорен1Л1ден/-1зон1котин пдраэид /шифр ххмхка Л1-82/ та к -гептил-/Э-флуорен!л!ден/~ хзонхкотин пдразид /шифр xiMina Jil-бЗ/ проявили бактерхоста-тичну Д1Ю in vitro на атипов! м1кобактерИ 111 та 1У груп по клаеифхкацх! Ренйона - Мус. avium та Мус. fortuitum.

4. Антнбактерхальна терапхя туберкульозу флурен!зидом з ртфатйцином сприяе позитивней динам!цх !мунолог!чного статусу . макроорган!эту. Лочинаячи з третього мхсяця лхкуваяня реакцх! кл1тинного хмунгтету мають вираяену тенденцхю до в!дновлення показншав. Вони можуть служити додатковим критерием для оценки ефективност! застосовано! комплексно! терапИ.

5. Антибактерхальна Tepanie м1кобактер1озу, зумовленого атиповим збудником Мус. fortultum як флурен!звдом, так i його пох}дним я -проп1л-/®-флу°РеН1л1ден/-1аон1Котин г1драэи-доы у комплекс! з рхфемпхцином, що проводиться на фон! Т-акти-BiHy, приводить до вгдновлення функц!онального стану Т-системи !мун!тету, хоча повного врегулювання к{лькхсних параметр!в 1мунокомлетентних Т-л!мфоцит1в не вдаеться осягнути. Монотера-п!я циии препаратами менш ефоктивна; л!кв1дац!1 !ыунолог!чних зрушень не втдзначено, а введения лише Т-актив!ну не приводить до усунеиня 1муиолог!чного дисбалансу при експериментальноыу MiKoeaKTepiooi.

6. Вивчення !мунолог!чиого стану при лхкувашп експери-ментапьного мхкобактер^озу i туберкульозу св!дчить про перевагу xiMioTeppnii хзонхазкдем, флуреН1видом, або його поххд-

сднэчасно з piiaKniquHOM. Докеяака ефектишисть лхкування

Ы1ксбактерхоз1в при эастосуванш новосинтезованих протитубер-кульозних засоб1в.

7. Опрацьована диференцхалыю-дхагностична таблиця для розщэнавання щк0бактер1031в pisaoï ет^логй.

Апробащя роботи. Матер1али дисертощ! дошшдались на С1даннях Львхвського обласного фтиэ1атричного то вари от па /Льв1в, 1980; 198С/, И Всесоюзнхй конференц1* по 1мунолог1Т туберкульозу Дв.-Франк!вськ, 19В2/, Х1У науково-практичт й конАеренц!ï молодих вчених ^итвського ¡Uli туберкульозу i пульмонолог! ï /КиГв, i960/, конференцгГ молодих вчених i спецга-»icri и Ль«! вського iuiî гематолог!ï i лоролквашя "pc~i /лъятп, 1688/, ceMiHapi для л1кар!в cànaTopiïB 1в.-£р&нк!всько1 облает! /йремча, 1988/, об»еднан!Й науков1Й конференцН молодих вчених медик!в JlaTBiï /Рига, 1988/, ul з'*зд1 фпшатргв Узбекистану /Ташкент, 1988/, науковхй конференцхт молодих вчених-фтиз!атр1в РРФСР /Москва, 1989/, Jffl та Л1 змздах Укракнсько-го г«кроб^логгаюго торариства /Чьршвц!, I9U9; Одеся, 1993/, 1У з'гадх наукежо-медичного товариства лхкарх в-лаборантт в /Ворошиловград, 19&9/, симпозиум! "Хмунодеф! цити при tyftepfty-льоз!, ХЬЗл та хнших захворювишях легень" /'¡'ашк,:н1 , :991/, Всесоюзному з'Тзд1 no xiMioïepaniï бактерхальннх iniwutf А-оскра, 1991/, i з'тзд! фггиэхатр!в '¡с пули.кч-ю.'клчч УкраКни /ßiHHHUfl, 1993/.

По тел! дяссртец!! спубл!когчкс 42 пруковтп роботи, от-рнмано I явгорсько св1доцтво, подано заявки на 2 ш;| сьчих св!доцтва, скиадено !нфэрмац!йний лист.

Об'ем та структура дисертацг!. Робота викледена на 239 сторшквх мелпшопмсу i склвдаетюя 13 вступу, огляду лггерату-ри, оиису матерхрдхв i ьщтодхв досдхдження, 5 глав мшен их дослхддснь, эакхнчення, ukchobkîb та списку л!тератури, що

нараховуе 339 джерел /163 - вхтчиэняних i 176 - 3apy6i*HKx/. Робота BMimae 41 таблиц*), 28 MamoHKiB i 8 електронограм.

НАТЕРШИ ТА МЕТОДИ Д0СЛ1ДЖЕННЯ.

Робота виконана на 1083 морськи* свинка* у я!ц1 6-6 м!ся-ц!в масоя 400-600 г, отриианих а роэпл!дника АН СРСР.

Тварин заражали культурами атипових м!кобактер!й - пред-ставникаии I, П, Ш, 1У груп за класиф!кац!вв Ранйона» Иуо. kanea-nii, Мус. serofulaoeun, Мус. arium, Мус. fortuiiua отрйманими а лаборатор!т м|кроб!олог!* Державного 1кституту стандартизац!! i контролю б!олог1чних медичних препарат!в in. Д.А.Тарасевича та НД1 тубвркульозу АН PGKP, м!кобактер!ямм туберкульоэу штаму Borinue в та зЩненими tx формами: Ь - /вад!ленямй я!д хзори*/ ! ибддр!бнмми /отринамши паюсом ф!льтрац!1 бактер!альних форы э настугмим культивумнням у нал!вр!дкому середовищ! Школьн1ковот/.

Тварин обстежували в динам!ц! роз внуку тубвркульозу t м!ко-бактер!оа!в через 12,28,42,60 f 160 дн!в в!д моменту 1нф{куваиня, а п!сля анутр!черевно1 iH'eitqfl зм!нвню» формами мгкобактергй туберкульоэу через I та 2 Mfcmtf. У кйжн!й rpyni було по 20 мор-сысих свинок. 36 морських свинок були використшй як донори для отримання гомолог!чно! сироватки i б кролик!в-докор!в для отримання св!жих еритроцот!в та сироватки.

Для проведения доел Ш в по вивченкю ефективност! xitiioTepanir експериментального туберкульоэу та м!кобактер1озу тварини були роздхленх на cjiiflymt групи: здоров! »варяни; заражен! Муо. Ъо-vio, HefliKOBßHii зараженi Мус. bovis, л!кован1 !эон!азидом i pi-фемпхцииом; заражен! Мус. bovis, лхковен! флуренхзидом з р!фам~ гпцкнсм; с;.,1Б"ен1 мУе- bevia, лiкован! лише'фяурешзидом, лише рх}««п!цином, лише !зон!азидом. Заражен! цуС. fortuitum, , нел!-коват; заражен! Мус. fortuitum , л!кован! флуретзидом ! pi-4®кгиютом; заражен! "уе. fortrii tu-» , л!кован1 препаратом JIl-8<

1 р{фамп1цином1 заражен! Мус. лIкован: флуренгзидом;

заражен! Мус. ГотЧиИта-ч, л!кован! лше препаратом Л1 -82, лише рхфаюпцкном, лише Т-активхком.

Заражения тварин проводили внутр!теровно, хнкубоячноп на ггротязх чотирьох тнущв культуроп шкобактерхй туберкульозу втаыув<^1гшз 8 в доз} 0,01 мг на I кг маси тварин, Ь - та надцр!бниш форы айн t^iкoбaктвptЯ туберкульозу шутргчеревш в дозх 0,01 мг на I кг маси х ясхма використаними у робот1 культурами атипових мхкобактерхй анутрхчерзкно в доз: 0,1 «г на

т __ ......

Лхкувахшя вгсцзвказшизля препаратами проводили па фип1 з пи-чанного режиму харчування у дозах: {зон:азид - 10 мг/кг орально; р}фамп1цин - Ю мг/ иг орально; флуренхзид - 20 мг/кг орально; препарат Л1-82 /н -проп!л-/9-флуорен!лхден-/гзонхкотин ггдра-зкду/ - 20 мг/кг орально; Т-актив1н - 0,1 мкг/кг внутрхм'язево протягом п'пти дщв.

Флурентзвд та використат у роботх його поххдн! вперше синтезован! на кафедр! фармацевтлчнот ххмЛ факультету вдоско-наления глкартв х пров!эор1в Львтвського медичиого ^ституту.

Для влечения с;ану хмунхтету пул роз вятку та ллгуааиш ытазоних :н.р.?иц1 йник процесгв проаяалгаопшп зрушення реакцгй .(^тинного та гуморального типу у тварин вс1* назвених труп. Обстоження проводилось в дицаи!ц! через I, 3, 5 М1сяц1в хгмхо-тарятI.

Проведено обстеження 93 хворих з р1зт!ми »ихщчними фирмами вперше виявленого туберкульозу орган! в дихштя.

Кхльктст параметри {нунокомпетентних Т-лхмфоцитхв кров! сяспсршет'адымх тварин вивчали за допомогоя ^пшену розят-коутворекня /РУК/. Реа:сп!я спонтанного розеткоутворення проводи1!« по иэтоду допйпг »1. . /1972/. Для вияалекня у пери-

'Теричнхй кровг специ$1чно сенсиб!л!зованих л|мфоцит1в викорис-товували метод непрямого розеткоутворення по Oruehaud, Fret у модиф1кацп Г.А.Вах1Дово1 /1978/ а попередн!м завантакенням еритроцит i в туберкулином та вхдповгдними сенситинами. Вм!от РУК .виражали в процентах в1д загально! к!лькост1 л1мфоцит1в та в абсолтотиих величинах /в Ю^/л - Г/л/. Фушацональний стан Т-лхмфоципв визначали у реаквдГ бласттраноЛормагцJ по Y. Permein et al. /1963/, ii.P. JliHr /19б8/.Як неспецифхчний антиген вико-ристовували гМтогемаглятин1н /ЯГА/ ф!рмиВ1*ео , а як специ-$i4Hi - ППД-Л та сенситини з атипових м!кобактер1й /Ку°. avium,

Мус. Bcrofulboeum, Kyo. iortultua, ttyc. kansaail/,

приготованх у Державному НД1 стаццартизацх! та контролю медич-них i б1олог1чних препаратов !м. Л.А.Тарасевича. Реакц1ю галь-мування Mirpaqi! макрофаг! в ДШ/ проводили по методу М. Ye о где, J.н.УоикЬап /I962/ у модиф!кацхГ В.I.Литвинова та !и. /1971/ $ункц!ональну активн!сть нейтрофхльних лейкоцит!в визначали методом К.Ф.Чернушенко, Д.С.Когосовох /1978/. Для проведения реекц!! Манту використозували альттуберкулхн у розведенн! 1:10, комплексний антиген м!кобактер!й /1£АЫ/ та вхдпов!дн! сенситини.

Стан !мунолог!чног реактивност! гуморального типу вивчали з допомогоп реакц!! пасивно! гемаглютинац!! по БоЦцену та виз-начення к!лькост! циркул*яэчих !мунних комплекс! в /методом В.Гашково! у модиф!кац!1 К.А.Максимович, В.В.Желтвай; 1965/.

Ультраструктуру кл1тик перитонеального ексудату морських свинок визначали на електронному м!кроскоп! EM-I4 з прискорш-401» напругою €0 кВ.

Експеркментальних тварки та Тх внутр!ин! органи /neqimcy, селеэЫку, легент/ пер!одично эвалуваля, проводили макроскоп!ч-не та Истологхчне обстекення. 3 метою б актер!олог!чних та ку-льтуральних досл!джень харкотиння хворях та суспенэ!б внутр!и-

Hix органов тварин saciвели на середогоотэ Левенштейна-Йенсена, Ф1НК-2 та кап1вр1Дке серед о вице Школыпково!.

Тварин забивали щд гексеналовкм наркозом. Оцхкхсу какрос-хсопхчннх специсЕачних smih проводили по к. Tolderlund Д5С7/.

Бактергологхтау активность вперше синтезованих протиту-беркульозних препаратiв /флурешзиду та восьми його поххдних/ визначали методом двократних серхйних розведень на твердому живильному середовшцх Левенштейна-Зенсена.

отр»«ач1 цифповт шычьныь п1^'|яггт " .

РЕЗУЛЬТАТ Д0СЛ1Д5ЕНЬ.

Розробка моделх р^сперкментального мхкобактерхозу. При ризробЦ1 моделх експеркмектального ы|кобшстер1озу виявлено по-ступове 'наростакня ур&жень BHyTpimHix орган! в у тварин при тн-ф1куванн! Мус. avium та Мус. fortuitam ■ з максимумом патоло» Г1чнкх 3MIH на 42-й та 28-й день /вхдловтдно/. Кхкобактерхози, зуыовлен! Мус. scrofulaceun та liyc. kaasssli супроводжувь-лися вираженими запальними змхнами у печхндт та селезхнцзг, по-чииаючи з 12-го дня пхсля заражения i на rrporroi всього дсслх-ду. Прз1 туберкульозх специфхчщ змтни наростели поступово до , 4£-го дня, пхсля чего тзаркнк гинули вхд генералхзовансго про-цесу. Пиралельно хз поражен!ста ергащв дрелхджуваккх тварик вхдзкачейо вкстзсння з-иях эбудния!в яахворпвань.

Кто» зарькеннх вехма вккористанимк ттакекв к1кроорган!зм1в клхтнни перитонеального ексудату морських свинок реагували змхною свое* ультраструктури. Спостерггалися типовх прояви mi тинного iuyaivery, ща характеркаувалися фагоцктезем кхкро-оргащзкхв, гюскленнш лхзоссыельноТ акткБНостх, виснаженням зедхяких у прочее шаткн, аж до хх деструкц11. Ьайб1лыз сут— тев1 змгни ультраструктури виявлята при хп'Ьхкувеинх y.iксбакте-

ргякк "Bovinus 8 та Мус. fortuitum.

. Динамка 1мунолог1чних реакцтй у тварин, заражение атипоиими мткобактещями, м1кобактещями туберкульозу та Тх змтнеиюеи фошами. Проведен: дослхди евгдчать, що при роз-витку 1н|екц1йного процесу, зуыовленого атшовюш мхкобактерх-ями наявш значщ вхдхилення В1Д нории стану хцунологхчно! ре-активностх организму в основному клхтинного, а танож I гуморального типу.

«йункцхональна активность нейтрофхльних лейкоцитхв при ту-беркульозному процесг характериэувалася значним пригнгченням перетравлюючо! IX здатностг та рхзкою активхэацхев поглинаичот здатност1, особливо вираженими при генерал 1зац11 специфхчного процесу /на 42-й день захворввання Ш - 56,0+3,11$; ФЧ -5,0+1,54; 13 - I",7+3,78^/. 1нф1кування експериментальних тварин непхгментними атиповими мхкобахтерхям^ Мус. аулша приво-• дало до знижекня фагоцитарного показника гае через 12 днхв /25,7+6,26^/ I значного його пригнхчення до кхнця дослхду. Пе-ретравлззюча здатнхеть досл:хджуваних кл1тин при цьому у раннх строки обстеження /12 1 28 днхв/ була значно припиченою ДЗ - 7,1+0,40% та 30,0+2,СС^ вхдповхдао проти51,7£9,35 у здорових/, але до кхнця дослёду вона вхдиовллвалася. Збудник мхкобактерхозу скотохромоген Мус. всго£и1аоеиш зумовлюаав незначне зниження поглинаочо! здатно.стх нейтрофхльних лейкоцитхв /р>0,5/. Одночасно отказники, що характеризуясь перет-равлгаючу здатнхеть шитин у ?сг строки обстеження були ыайже вдвое нкжчими у порёвнякш хз здоровими тваринами, а нэлрикш-цх 5-го мхсяця 1нфхкування 13 фагоцитозу досягав виххдних да-них. 1н£акцхйнкй процес, зумовлений фотохромогенкиыи щкобак-терхями Мус. капзавИ супроводнувався змхнами хвилеподхбного характеру як,,Л, так х 13 фагоцитозу, якх на 12-й день були найб1льш пригн1чегааш, а дал! досягали нормальних величин..

Загоцитарне число було тдвищениы протягом врього периоду об-стеження. При заражение шввдяоростучими miкрооргашзмают Цгс« fortuitum виявлено зниження фагоцитарного показника до 32,0+ 4,43%, який зберггався на талому рхвнх до кхнця експеркменту та пхдвмцення фагоцитарного числа на протяз1 всього дослхду, що свхдчить про стимулящю поглинаючот здатностг дослхджува-иих кл1тин. М1кобактер1оз цхет етхолог11 харантеризувався при-гнхченням перетравлюпчог здатностх нейтрофхльних лейноцитхв ДЗ коливався В1Д 33,8+9,6® до 43,0+7,11%/.

Тект»м чином, фйгйцггйрпг гутмпнтпть нейтрофхльких лейкоцит! в при М1кобактер10зах, зумовлеких гй^нитями, вкя-вилась приниченоп. Про це свхдчить зникення-П поглинагочо! здатностх у вех строки обстеиення. Проте у rpyni тверин, хнфх-кованих Мус. lransasii $П був вхдновлега'й. Перетравлююча зда-тнхеть цих клхтин при Bcix вивчених патологхчних процесах була прягитченою, печкнати з 12-го дня шелл заражения. Отже, мож-на прийти до Еисковку, ао туберкульоз i мгнобаятерхози супро-водяуються значнкми поручениями у систeui фагоцктарно! адтиЕ-HocTi. При затуханн1 мхкобактерхоэхв Ц1 вхдхилеккя маять тек-денцхя до вхдиовлення за вийнятксм захзорювання, зумовленого

Мус. fortuitum.

Пролгфератквна активность Т-л1мЗоцитхв перкферкчно! кров} морських свинок при bcix вивчених м1кобак1ерхсзах i туберкульо-3i зкнчно послебл'овалася вже через 12 дктв тттсля jwiiкування /РБТ1 з ¿ГА становила при з арате нщ Кус. bovinus 8 - 45,4+3,09£; Мус. avium _ 26,2+4,48;?; Мус. serofulaeeum - 35,5+1,25%; Мус. tansasii - 32,0+3,90^; Мус. fortuitum - 44,2+3,122 про-ти 62,1+2,£25? у здорових/ /рис. I/. При мхкобактертозех, эу-мовленкх Мус. avium, Мус. scrofulaceua та Кус. for-tuitun

змгат такого показника як бластоутворекня у присуткост! ЗГА

БТЛ,%.

12 28 ^ .42 60 180

строки теля заражения, цт

Рис. I . Змши РБТЛ з ФГА у тварин, заражения атиповими мжобактер^ями та м 1 кобагггер¡ямк туборкульооу.

Ы^-Воущив \\Цс. Аушгп Н• ЙсгойЛасеит Н.КапзавН %.РсхЧии.игп

мал к хвилеподхбний характер, але до kïh'çf експерименту функциональна uKTHBHÎCTb Т-клхтин не вгдновливалась. При туберку-льозному прицес! вгдзначено посгунове пригшченнп ирслхфр.рз-тивноГ актквностх лп.!фоцит1в в1дг.ов1дао до poanoBCKVÀ'b.eHocTi пронесу.

1фол1феративна активщсть специфхчно сенсибиизовзних Т-л1мфоцкт1в /FBTJi з секситинами/ при ecix наголопчнкх npui,^-сах значно яктив!зувалася вже через 12 днхв пхслп зпра-еття i стана вила 3,5+iJ ,bl?5 при туберкульоэ1; ô ,'.1+1 ,'30% при avi иш; 6,9+1 ,00$? при Мус. eorofulaeeum ; 3,1+0,12$ при Цус. kansasii; 5,0-iC ,53£ цри ¡iïo. iortuitum аио'ГИ C.ô+O.u'f« v аишхших /пмс c.t

хворих туберкульозом тварин в наступи! строки обстежел-ня бластоутворення в присутностх ШЩ-Ji посилювалось вхдповхдно до поширеностх процесу. При м1кобактергозах, викликаних Мус. avium та Uyo. kansaaii пролхферативна активнхсть специфично сенсибхл13ованих Л1мфоцитхв пхд дгею вхдповхдних сенситищв дещо зшгаупалась, а дал! энову активхзувалесь. Разом а тим, mï-кобпктерхози, спровокованх Мус. pcvo/uluneum та Myo. t'ortul tiii'i характеризуя,элися гнтенсифхкащею бластоутворення з сенеитии>л.и до Л2-со дня хнфекц!Иного процесу. lia £û~ii день дослхцу ni по-к&зники децо знижувалися.

НаПнижчлй илькхсний вмхст 'Г-лхиф-оцитх н норкфоркчщ.г кро-ai хзарих М1Кобйктер|озаьш тварин був аароеи'сроваькй на. 2и-й день п!сля saparomm збудни-гки Мус. vriua, Мус. serafuiaecirr. lu Myo. fer.nnajil /E-JP/Л 40,0+9,20$; 32,C4l ,tj0?; 3i»,> вхдповхдно проти 44,5+1,10% y здорових/ /рис. 3/. Шсля цьоги Кх кхлькхсть эб!льшувйлася та наблииалася до величин 1Нтактн\:к тсс.рин, хоча повнхетп ïx рхвня не було досягнуто. Норяд з т;»>, при шфхкузыиц Мус. fortuituu у neprni с.'роки обстелвння uinn-кхсть t-Fîit була аналогичною !ак!й прс туберкульолг /тоСги,

Н^С.Встпио

Рис. 2. 1нтенсивн1сть бластоутворення 1з специф!чним антигеном на 12-й та 60-й день м1кобактер!оз1в 1 туОеркульоэу '

-- 12-й день;

—-- 60-й лень;

0 здоров1.

10

О 12 20 '12 00 ПИ)

строки ¡цслц ¡тразкешш, дш

Рис. 3. Змщи Е-РУК у гиарин, ааражепим птппоиммп мн«обактер1ямц га мшобактершмл тубсфкулшзу.

—

ВоУтиэ Аупип \4.ScrofulnceiiiTiЙ.Кппбпзи НщРог!иИши

зипчно знижелст/, а птсля 42-го дня захворявання туберкульоз ':упровсдлувався резким зниженням цього показника, тодг як при цьому мгкобактерхоэг вш поступово пхдвицувався i на 180-й день» прямував доч ргвня хнтактних тварин.

Кхлькхсть специф1Чно сенсиб1Л130ваних Т-лхмфоцит1в була максимальною на 28-й день при Bcix вивчених мхкобактерхальних процесах /lc-J№i становили 4,6+1,5055; 7,8+1,18%; 3,5+0,55^ при 1нф1куванн1 Мус. avium, Мус. eorofulaoeum, Мус. fortuitum вхдповхдно проти 1,7+0,10$ у здорових/ /рис. 4/. Дал1 1х к!ль-кхсть поступово зменшувалася i пхсля 42-го дня дослхду досягала показник1в здорових морських свинок. Лише при зараженнх Мус..

lcansaeii вм!ст lc-РУК зялишався високии до 2-го м!сяця /4,0+ 0,55£/, а через 6 м!сяц1в у кров! специфхчно сенсиб!л!зоваш лхмфоцити практично не виявлялися. Разом з тим, при туберкульо-3i кхлыйсть I-РУК була високои аж до загибел! тварин у зв'яз-ку з генерал1зац}еп специф!чного процесу.

1ндекс iHri6iuii Mirpaqii макрофагхв при Bcix вивчених Mi-кобактерхозах виявився мало хнформативним, тодх як при туберку-льозх встановлено його поступове знйження у процесх прогресу-вання захворявання.

Реакщя шкхри на внутр!шк1рне введения специфхчних алти-геахв як при туберкульо31, так i при м1кобактерхозвх була най-б1льше виреженоп через 42 дщ пхсля заражения. Це cni впадало хз уратенням внутршнхх оргетв експерикенталхних тварин. На основх стриманих результат! в доцхльно рекомендувати спег'лфхч-Hi сеьсггини для виявлення мхкобактерхозхв ргзнот ет!ологх! при постановах внутрхшкхрно! проби Манту. До подхбного виснов-ку при too в Б.П.Бубочк1н /1936/.

• 1ри мхкобактерхозах ртзно! етхологг! хоч i здхйснюеться ст.ецкНчне антитЬтутворенкя при сенсибьтхзыиЧ еригроцючв

М^.Воуишз

Рис. I», 1нтенсиви1сть \мунксго рСвеТКОуТЯОрЧИНЯ ид 2Й-Й та 60-11 день м1кобактео1пз1в 1 туберкульозу

- 12-Й лень;

. ---- _ 60-й день;

0 здоров!.

вхдповхдниш сенсктинеми, показники % 1/Т занишалися нижними, або р1вними дхагностичним. При туберкудьозх титр антитхл у сироватц1 кров1 поступово наростав х при гьнерзлхзацх! про-цесу дор}внг)вав 6,8+0,60.

Вщст циркулюших хмунних комплексов при М1к0бактер1альних 1нфекц1ях дещо пхдвищувався у пор1внянн! хз эдоровими тваринами Проте для розпхзнавання мгкобактерхозхв х туберкульозу цей по-казник виявився мало 1нформативним. На основх отриманих даних можна ввеяети, що Ц1К вхдобрежаить вираженхсть запальних зкцн ! поширеихсть процесу, поскхльки пхдвищення даного показника СП1 впадало tэ змхнами у внутрхюнгх органах експериментальних тварин.

Таким чином, у експериментальних тварин тд впливоы хнф1-кувення рхзними м1кобактер!ями /як туберкульозними, так 1 ати-повими/ наступав перебудова хмунно! систеыи органхзму, в основному клНинного. типу, Фагоцитарна активнхсть характеризуемся пхдвлзденням поглинаючо? та припиченням перетравлюючо* здат-ностх. Зменшуеться к{лькхсть хмунокомпетентиих Т-лхкфэцитхв та пригнхчуеться IX функциональна активахсть. Разом з тим, 1Нф1-кувания орган:зму атиповими мхкобактерхяии приводить до р!зкого п1двичання вм!сту специфично сенсибШзовзних Т-лхмфоцит!в та 1нтенсиф1кацх1 IX функщональног активност!. У сироватцх кров1 ноявлдаться специф!чнх антитхла, що свхдчить про сенсибхлхзую-чу д!и атипових мхкобактер|й /Т.Б,Яблокова, 1977; Б.П.Бубочкп!, 1986/, Одночасно встековлено взаемозв,язок п-унологхчних та

патоморфолоНчних нр.рамстр!в. при мхкобахторхоз1 I туберкульозх. На основх адалхэу отриманих результат!в виявилось доцхльщш рекомендувати для д1агностичних лаборатор!й дифереицхольно-д!агностичну таблица по аиявленню та розп{знаванню мЬ;обакто-рхоэхв р!яьо1 етхогжИ Дабл. I/.

Та&аиця I.

Лкферени1ально-д1агностична тэ5ли'.да

ЮТноло-Пчна показйикя Норма ТуОевкульоз Уус. Ьсухз Ш.кобак:','р1 ози. зумоелен1

• Мус. «70... зсго1'1;.£сеигя Мус. • Мус. кгпзаз11

Фагоцитоз ас !3 45-50?. 45-551 1 и И + н; 1

I-система ! РБТЛ з '1ГА Е-РУК РБТЛ з Ш2 сенситжюм 1-РУК 1с-РУК Манту з ГШ сенситином 60-70% 40-50?. 0,5-1,52 0.5-1.51 0.5-8.02. 0,5-2.0% Г> б и и ++ ++ ++ Г + ++ "1 >1 г. ▼ + +-» нт * - н+ 1 + н* • - "г

|В-система 1 1 1, РИГА ■ Е1К 0 • 20-120 н + + н ....... .

Умовк! поэначення: ШдЕИцено - т тк гитяьна - ^

При обстеженн1 вперке виявлених хворих на туберкульоз ор-ганхв дихання встановлено, що Ь_форми мгкобактерхй туберку-льоэу видглягаться з харкотиння у 2 рази частше, нхж типов: ы1кобактер1Т /41,9Хпроти 18,3?!/. Видгленх штами цих кхкрооргащ^ 3míb патогенн1 для морських свинок, поскхльки вони зумовлкгать змхни в органах. У деяких випадках зд1йснюеться реверсхя L-форм у виххдну бактерхакьну, цо рееструеться появою росту на твердих живильних середовищах.

У cepii дослвдв по íh$íкуьашй тварин як типовими, так i дефектними по юптиннхй ст1нцх / Ь- i надцрхбними/ мгкобакте- • рхями туберкульозу виявлено значнх вхдхилення вхд норми у систем! iMyHoaori4HOY реактивностх клiтинного та гуморального типу. Проте ui змхни бхлъше виратенх при 1нфхкуванн1 типовши М1кобактер1ЯМИ.

АиУч'&ц^Н^ОЛьца. активнхсть вперше синтезовених протиту-бетжульооних препарат!в. Одним Í3 вшхливих роздхлхв наших до-слхдкень було еивчоння впливу вперше сштезованих протитубер-кульозних npenapaTiB, а саме флуренхзлду та його поххдних, на атиповх мткобактер11 in vitro . Встановлено, що культури pi3-них атипових мпсобактерхй проявляють кеоднакову активнхсть до вперше синтезованих дослхджуваних речовин. Тал, Мус. avium властива сере дня чутли.В1сть до препарату J1I-82. Ця сполука за-тримувала 1х рхст на 11-12 днхе порхшяно з контролем. Щдносно Иуо. eorotulaoe\im не встановлено бактерхостатично! активиост1 дослхдяуваних препаратов. В цой же час соредню активнхсть до флурэн!зиду нами встановлено щэдо Мус, kanoaoii . Вперше сим-тезован! пох1днг фяуренхзиду до назвали* м1коба1;тэрхй на проявляли <5актер!остатично1 активность По гйднопекню до Мус. fortuitum найб!льяа бактерхостатична активнхсть властива речопл: винам Л1-82 га Л1-83 /и -jxponijj та н~бутил-/5флуоренШден/-

- 25 - '-.-•.■ хзон!котин гадразяду /табл. 2/. Таблица 2 ,

БактерЗЪстатична д1я препаратЬ 11-82 та JII-8Xin vitrv

: Активнхсть по вхдношенню до Муе. ач-; Препарата . икг/ш р0з ведения на IS-й день

Концентравдя :40:20:Ю:5,0:2,5:1,25:0,62:0,31:0,15:0,03

1зон1азид — — — — + 4- + -г + +

Злурешзид - - — -.+ .+ + + +■ . +

: Активнхсть пс вхдношеннв до !íyc. fortaitum : в мкг/мл розведення на 8-й деиь

1зон1азид Флуренхзид Л1-82 . JII-83

КснцентрацхТ, при яких в!дзначено рхст цих мхксбактерхй ста-новлять 0,625 мкг/мл для сполук Д1-82 та Л1-83. Початок росту констатовано на 8-й день дослхду. Поява росту Мус. avium у при-/ сутностг JIÍ-82 встановлена на 19-й день при концентрат! 0,312.

мкг/мл. ----

XiMioTepar^ експериментального туберкульозу та мгко-бактерхозу з включениям нових протитубеокульозних препарат!в. Нами вивчено вплив вперше синтезованих протитуберкульсзних

* о

npenapaTÍB -Ълуренхзиду та його поххдного Я-проп1Л-/9-Ллуоренх-л1ден/-13он1Котин гхдраэиду на перебхг хнфекщйного процесу> зумовленого м:гкобактер1ЯШ туберкульозу тт му Bovinas в та атиповкки М1кобактер1ями Uyo. fortuitas . Ддя цього cnocTepi-

а'вли зшни стану Т- I В-систем хмун1^ету дослхдгаа тварин через I, 3, 5 мгсяцхв застосування монотерашI названими препаратами г при аомбхнапй? 1х з рхфаюицином, а при мгкобактерхозг х з Т-активхном. 0триман1 результат и порх внювали з патоморфоло-Г1даими, гхстолог1чними, електронномхкроскопхчними та мхкроб1-ологхчними досидженнями.

Результати. цих дослхджень свхдчать, хцо змх:ни кхлькост1 ' та ^ункхцонально! ахстивностх 1мунокошетентних клхтин пхд час Л1кув£ння дослхдних тварин були не одно значними. При туберкульоз1 Х1М10терап1я як хзонхазвдом, так 1 флуремзидом в комбшацхг з рхфампхцином виявилась ефехсгивного. Про це свхдчать патоморфоло-Г1ЧН1, гхстолог1ЧН1, бактерхологхчнх та електранном1кроскоп1чнх дослхдження. Однак, при тривадому використант флуренхзиду I Р1фамп1цину констатовано збмьшення паси печхнки, селезхнки та ознаки бхлково! дистрофЯ. Це свхдчить про токсичну дхю тако! комбхнащ! препаратхв при 1х тривалому застосуваннх. Конотера-пхя фдурен1зидоы менш ефективна, нхх йоГо застосування з хшими протитуберкульоэними.препаратами.

. Щодо стану хцунних" систем органхзму, встановлено, що при ххмхотерапх! фяуренхзидом I рхфшхцином збх:льшуетьсн кхлькхсть Е-РУК до рх.ннЕ 1ктактних тварин та аменшуеться кхлькхсть спе-.. цифхчно сенсиб1л1зованих хиунокомпетентних 1с-РЭЙ£, хоча-вюод-■' них даних не досягнуто Дс-РУК 2,3+0,1$ проти 1,7+0,1$ у здо-рових/. .

^онотерапхя флурещзццом, а також хзокхазид х рхфамщцин не привели до врегулюваххня кхлькхснюс параметр! в Т-системк 1мун1тету при Л1куваннх ексдериментальнох'о туберкульозу. При цьому вхдзначено пряху залежнхеть мхе хщексом ураженкя внут^ рхспих органхв I показниквки феномену розетноугворекня. ; Враховупчи ЭМ1НИ фунгацонально! активност! Т-лткфоцитгз,

- 27 -

можна зробити висновок, що проведена ххмхотералхя оприял1 тив1зац11 Т-системи хмуштету.але не приводила до ц по!_ вхдновлення. В цьому план1 Л1кування хзонгазидом I рхфаыь ном виявилось быыл ефективним, нхж флуренхзидом I рхфампйу ном. Про це свДдчать результата пролхферавд! ыалих лхмфощт у бласти п1д дхеп ПДЦ-Л та ЗГА. Разом з тим, на протяз! п'ртк мхсящв Л1кування-не було досягнуто вих1дних покалникхв функционального стану Т-системи гыутцтету експериментальних тварин.

Промятой всього д1кування туберкульозу при .обох режимах Х1Ы1отерал11 у сироватщ кров1 спостерхгався шдвицений шхст специфхчних антитхл х лише до йнця дооиду титр антитьд досягав дхагностичного рхвня. Змхни ргвня ЩК сввдчать про сххри-ятливий вплив застосовано! Х1М10терап1Г на розсмоктування запал ьних та тенденцию до нарыалхзацхт . хмунниз? процесхв.

Таким чином, наш спостереження свхдчать про терапёвтнчну активнхсть нового протитуберкульозного препарату флурешзиду. Зраховуетта те, що пхсля п'ятимхсячного лх.кування ввдзначено лише частно ве розсмоктування вогницевих та перифокальних змхн, а 13 оргажв висхвались М1кобактер11 туберкульозу, можна вва-жати, що сам флуренхзид недовдльно застосовувати у хворих на туберкульоз. Ксмб1нащя флуренхзиду I рхфамшцину дае можли-вхсть дссягнути крзлцсс результате, враховуючи Л1кв1дадхю ту-беркульозних зьпн, припинення висхваккя мхкобактерхй 13 органхв, нормалхзацхю Т- I В-систем хмущтету. Тому в юпНгцх не-обххдно рекомендувати поряд хз флуренхзидом та рхфаышцином застосування I 1нших препаратхв, якх- здатн1 змень^вати або нейтралхзувати токсичний вплив вказано! комб1нац11 на парен-Х1матозн1 органи. Звичайно, трудно передбачити, ЯК1 саме за-соби дохцльно вводити у комплексну теращю, тому що це зале- . г, жить в!" супутнхх та перенесених захчорювань у кожного хворого

■ -о

зокрема.

При застссуванщ нових протитуберкульозних препарат! в флу-решзиду та його похгдного В-прощл/9-флуореН1лхден/-1зрш котин Г1дразиду /шифр Х1ы1ка Л1-82/ для лхкування мхкобактерхозу, зу-мовленого Мус. ?оПл111;ит виявлено значне змекшення' ¿вдексу ураження внутрхшщх оргашв, а введения через щеяць у коип-. лексну терапш рхфамщщщу эводить зрушення 1Д>ого показника на кшець дослхду до ыШмуму. Заслуговуе уваги те, цо при моно. терап11 новкыи препаратами швидше вхдзначено припинення росту збудника мхкобактерхозу хз оргаш в тварин, нхк при коютлексгай - Х1К10терап11 з рхфамтциноы.

Враховугочи значн1 порушення хцунслогхчноТ реактивност1 орган 1зму при мхкобактерхозх, нами була зроблена спроба його Л1- . кування 1муномодулятором Т-актив1ном. Проте така монотерагня не дала позитивнйх результатв. ¿хкування самим флуренхзидом, або препаратом Л1-82 тек не приводило до збхлыиення кхлькостх Т-1ьунокои1етентких юптин /через 5 М1сяц1в Е-РУК стаковюю 40,5+1,8/о та 38,5+3,7% в1дповхдно протк 44,5+1,1% у здорових/. I лкае приеднання на протязх 5-ти дшв Т-актившу та застосу-' вання рхфампхцину сприяло повному вхдноБленню хилькоси 1куно-компетентких Т-клхтнн у периферичнхй кров1. Разом з там, мль-кхсть специфично сенсиб1Л1вованих /у реакщ! 1с-РУК/ кльтин при монотерал11 обома препаратами була значно збхльшеною, тоД1 як комплексне л:г кування /з Т-активхном 1 р1фамп1цином/ привело до повного: вхдновлення цих показ ник! в.

%нкц10нальна активахсть Т-лпмфоцитхвпо реакцх! РБТ2 як з ФГА, так I з сенскткном, при вс1х режимах ххмхотерапх! пов-Н1стю не Ехдновлювалася, хоча встановлено виражену тендетдю до нормал1зац11 цього показника. Отже, можна вважати, ио ххм1-" отерапхя новими протитуберкульозними засобами, особливо з хн-

шими, в1домиыи Х1м!опрепаратами, проявляв сприятливу д1ю на функц!ональнмй стан Т-системи хмунхтету.

При всхх застосованих режимах ххыхотерапЛ мхкобактер:хо-зу титр спецкфхчних анти?1Л залклався у межах ддагностичного через I мхспць, а дал{ спсциф1чн1 аитктхла у крозх тварин не виявлялися. К1лькхсть Ц1К на протязх досл1ду залгепалась пхд-ящаною.

Такт чином, застосувшшя флуренхпиду та його поххдного Л1-32 при х1м!отеранх1 експерименгачьного мхкобактерхоэу, зу-

гхчтгах зкхн, так I тендер I до лхкв1да:щ 1мунолог1чного дисбалансу Т-системи гмунхтету.

Ел'ектроннои1кроскоп1чн1 дослхдження свхдчать про вираже-ний терапевтичний ефект флуренхзиду з рхфампхцином як при за-раженнх м{кобактерхями туберкульозу штаму Вот1пив 8 , так ! при {нфхкуванн! атиповими мхкобактерхкми Мус. . Це

проявляетгся г*же их «ля трьох мхсящв л1кувх-ння. Сл1д в1Дэначи-ти, шо одночлене з позитивнкми змхнэми, в ультраструктурх ле-гень пияаляеться спазм кропоносних кап1ляр{в та дрхбних брон-хх в. Змхни, як1 спостерхгапться у печхжй , эуыовлещ, на нашу думку, дхе'э препаратхв, особливо пхеля 5-ти мхсяцхв лхкування.

етримши результ£-ти дсслШв свхдчать, що показники Т- х В-систем хмунхтету необххдно використовувати для Д1агностики нхкобактер!0з}з, ескхльки тх зМ1ни вхдображаготь не лише поши-ренхеть процесу, але 1 Того ет10Л0гхг>. Для диференц1ацхт ых-кобактер1Сз1в 1 туберкульозу доц1льно рекомендувати сенситини з в1Дпов1ДНИХ мхкобактерхй. цього, вивченх нами покезники стану хмунних систем органхзму клхтинного I гуморального типу вхдображачггь змхни шд час лхкування як туберкульозу, так 1 М1кобактер!озу. Отпе, вони можуть служити притер:см ефектив-

nocvi проведено! repanil.

Одночасно доказана ефективн1сть л!кування ыпсобактерхозу при застосуваннх вперше синтезованих протитуберкульозких препаратов - флуренхзиду та його поххдиого л -проп!л-/9-флуоренШ-яен/-13он1котт г!дразнду.

шсновки.

1. При кtкобактерхсзвя, эумовлених атиповими мхкобактерхями р1зних груп за класифхкацхею Ранйона приги1цуиться фагоцитарна мтовШсть неЙтрофШв, пролхферативна адтивнхсть л1мфоцит1в у tipucyTHOCTi ФГА, iHTOiiCHBHicTb спонтанного розеткоутворення i сткмулюетьсл !мунна розеткоутворення, прол!ферац1Я л1мфоцитхв у власти в присутрост! специф!чних антиген!в, Цх тести бхльш Jh-формативн!, Hi® внутрхшкхрна проба Манту з ППД-J! i Тхдоц!льно використовувати для розпхзнавашя м!кобактер!оз!в.

2. Змхни показникхв, яжх характеризують хмунологхчну реак-: ■■! TMBHiCTb клхтинного типу роэвиваються те через 12 доз пхсля !нф1аування тварин атвповими ы!кобактер!ями My о. avium, Мус. eorofulaceum, Мус. kaixsaeii, Myo. fortuitum та мхкобактор!ями туберкульозу Bovlnue 8 i на протяэ! 6-ти мхсяц{в ке вхдновлю-пться.

3. 1нф!кування тварин культуроо як типошгх, так i аИнених /ь- i наддр1блих/ форм ихкобшстерхП туберкульозу, супроводнуеть-ся виражешши в1дхилешяш показгаи1в кл!ттшого та гуморального iuyiiiiery у nopiEHAHHi 13 здоров»ши.

4. Використшшя специфхчнлх антигенхв - сенситищв вхдпо-в!дних мхкобшстерШ П1двищув шформатшшхсть !мунологхчних тес-т!в у тварин, хнфхкованих ыхкобактер!озами.

Б, 1нф!кузання атнповими ы!кобактер11ши - збудник«ш I, П,

Ш груп за класифгкацгею Ракйона супроводжувться зростанням титру специфгчних антитхл протягом б-тй м!сяц!в. Швидкоростуч!

м}кобш?тер{I 1У групи / Мус. fortuitum / зумошгоють ксротяочае-нв п!явящення р{вня спецйф{«шкх внтмт!л, яке пхсля 42-го ДНЯ доелтду досягае нуля.

6. У Епераз виявлсий* хяорис на шстявяяй туберкулин м-ген h 7, -фсрчи МВТ вид!ля»тьея у даа ра зя част i tue, н!ж типов! м1-';oôa4?«-p!ï. ВидЬтен! штеыи omîhçkhk и!доба«тер!й s пагогенниыи •

ДЛЯ i«opC¿K!« СВИНОК, . ВИКЛИК&ЮЧЙ SHÍНИ y №JTpí:CTÍX ОрГУ.НЧХ i

стен! iMyHosori4Hoí реактивном!. аластмв! итомш МВТ. Вякпяеча

--------Ч.А i. Т .. UOT ----;_--<-_,„. *-----, ,,Г

vi X i i. i--— ' V-JT" A —^ «-««■.^•V "«""^"«"Vl —

верджено пояася росту на тзврдмх гмзтьтгх середовицах.

7. Вперле сиитазованяй в1тчизнлний препарат флурсн1звд во-лод!в 6актер1остатичнон д!вв по в!дношешш до атипових м!кобак-тер!Й Мус. fortuituffl TS Мус. ksmsaaii а Його ПО*!дн! 11 -ripo-п!г-/9-ф1уор0н!л!Дбн/-{аон!котин г!дразнду по в!днотзння до Нуо.

m, Мус. fortuity } я -<5утял-'/Э-<{туорен1 Л1 ден/-1 зон!КОТИН гхдразиду, к •-.гептал-/9~ф;1уорен!л!д^я/-!зонгяотия ггдразиду та H -окт ил-/Э-флуорем!л! ден/-!зон! котим Идразиду по вхднсшенот

ДО Мус. fortuitym.

8. МонотерапЫ фпурен!знцом надоегатньо ефектавна при зара-Teiüti тваркн мтксбантергет;: Ecvlnus з. Коыб!нац{я флуренгз;щу

a pi$3i.uiim«tOM дай можливхсть досягнуги заачно кра^их результат- ■ э сй-ve л!ке1Д5.цтя туберкуяьпзнк* в органах, прапинения виегваьня э них щкобактер1Й та вирахену тевдечц^ до идноллен-ня показникхв Т- i B-систем !мун1тету.

9. Застосувашя ногого протитубер1сульоэного препарму фяу-ретзиду та його поххдного Я -прошл^-флуоренШпен/'Лзон! котик г{дрг^зиду при xjMioTepani" екеперииентальногс MiKOÖaKtepio-зу, зумовленого fortuitum спртее як роземоктувакнв «ftvof

морфолог1«ших 3míh, так i «opuaníaaqi! !мунолог!чних показкик!в. При вккористанн! цих препарат!в у комплекс! э pi$aunitpHou та T-aKTHBÍHOM вгдзначено тецценщв до л!кв!дащ1 дисбалансу Т-системи !мун!тету.

10. Зм!ни показн*к!в Т- i В-систем 1мун1тету в!дображаоть не дше активн!сть MiKo6aKTepioay чн туберкульозного процесу, але i мвидк!сть эворотнього (toro розвитку п!д час л!кування, що п!дтверджено паралелышми 1мунолог!чними, патоморфолог!чними та м1кроб!олог!чнимн досл!дженняыи внутр!ш!х орган! в експгримен-тальних тварин.

Список potíÍT, опубл!кованих: по TeMi дисертащТ

1. Сибирная Р.Щ. Реакция иигнбиции миграции макрофагов как показатель эффективности интермиттирупцой н непрерывной химиотерапии туберкулеза // Пробл. туберкулеза. - 1980. - JP0. - С. 69-71.

2. Сибирная Р.И. Динамика показателей роэеткообразования в процессе химиотерагши экспериментального туберкулеза // Пробл. туберкулеза, - 1681. - № 6. - С. 64-57.

3. Гаврилекко А.8., Стасак ИЛ., Сибирная Р.И., Белякова О.И. Анализ соотиошехшй между показателями клеточного иммунитета в процессе химиотерапии экспериментального туберкулеза // Пробл. туберкулеза. - 1983. - » 9. - С. 61-63.

4. Сибирная Р.И., Белякова О.И. Некоторые показатели иммунологической реактивности макроорганнзма при включении в химиотерагаш туберкулеза патогенетических средств Ц Пробл. туберкуле-еа, - 1984. - » 9. - С. 28-30.

6. Люблнец 0.В., Сибирная Р.И,,. Способ дифференциальной

диагностики зкссудативных плевритов A.C. » 1066549 втд 15.09 1983 р.

6. Сахелаявилм М.И., Сибирная Р.И*. Ияйенения иммунологических показателей во время химиотерапии туберкулеза. - В кн.: Коррекция нарушений иммунологической реактивности; Тез. У Республиканской научной конференции по аллергологии. Киев, 1983, С. 191.

7. Характер &.Э., Белякова Ü.M., Шлапак П.Т., Сибириая P.Ht*, Склтздасхая О.С. та }н, К.Чмунсбиохжлтчоскке параллели пря различных вариантах лечения экспериментального туберкулеза и ого икмуно-коррэкция.^ - В кн. s Иммунология и иумунптадиатиио Сб.

♦nwiift« 1Й«ИТд т. X.««!. Мсг-sa, ICC3. С. IC7-I59.

8. Скбярная Р.И., Подусовский D.S., Монастырская О.С. Иммунологическая реактивносаь и реакции заживления у яивотных с экспериментальны! туберкулезом при химиотерапии // Пробл. туберкулеза. - 1985. - » 5. - С. 66-59.

9. Ладный А.Я., Шуйская О.И., Сибирная Р.И., Нанастырская О.С. Дкф|ерэнциалкная иммунодиагностика туберкулом и неспзцифи-чгеккх пневмоний // Лабор. дело, - 1985. - £ II. - С. 689-690.

10. Макастырсхий Р.Я., Демкернч Л.И., Сибирная Р.И. та in. Влияние антибиотиков к (фитонцидов на баятергш, ввделенныо от больных с патологией органов дыхания // Пробл, туберкулеза. -1986. - Р 9. - С. 17-19.

11. НанастцрсяаЯ Р.Я., Белякова О.И *, Павленко A.B., Максимович К.А., Сябярнйя Р.И. тй in. БаятариоЁВДеяенке и иммунологи»-- - " ческая реактивность у больных с рецидивом туберкулезе легких //

Пробл. туберкулеза. - 1987. - » 10, - С. 15-18.

12. Белякова O.Hi-, Характер Е.З., Сибирная Р.И., Снятинская О.С. Влияние противотуберкулезных препаратов и некоторых патогенетических средств на иммунологические реакции организма в эксперименте // Пробл. туберкулеза. - 1968. - ß 4, - С. 65-67.