Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Метаболизм лiпiдiв i його зв'язок з функцiональним станом нирок

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Метаболизм лiпiдiв i його зв'язок з функцiональним станом нирок"

РГ6 од

р УКРАШСЬКИИ НАУКОВО-ДОСЛ1ДНИЙ 1НСТИТУГ , ГЕРОНТОЛОГИ МОЗ УКРА1НЙ

На правах рукопису

Н1КУЛ1НА Галина Григор1вна

метабол1зм л1шд1в i його зв'язок:

3 функцюнальним станом нирок

03.00.04 - бшхМя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацц на здобуття наухового ступеня

доктора б^олопчних наук

КиУв — ¡993

Робота вахокана в Ухра);нсыяну науково-досл!дноку 1нситут1 уролог!! та нефролог!! КОЗ Укра2нн та АН Ужра1и

НауховиЙ консультант - 8аслужений д!яч наухя 1 твхн!кн УкраХни, доктор <51олог!чних наук, профееор 11.11. Петрувь

Оф1п!*н1 опоненти:

доктор б!олог!чних. наук, профееор л.Н.Богаиьха, доктор иеднчних наук, профееор Т.Д. Никуда, доктор иеднчних наук П. П. Чаяло

Цров1ма установа: Ухра?нськяй науково-досл!дний !нститут ендокринологИ. та о<Мну речовия КОЗ Ухра!ни 1 АН УкраЗнв

Захист в!дбудеться 'Л. .9 " л' с~< 1993 р." в ^ годин на заслана! спец{ал1зовано1 вчено! ради /Д 001.28.01/ по захисту дисертацЩ 7хра1нського наухово-дослЛдного 1нституту геронтолог!! 1103 У крайни за адресов: 252114, ы.Ки'1в, ВУЛ.Виагородська,67.

3 дисертШбв можна оэнайоыитись в <5!бл!отец! институту»

Автореферат роз!слаянй " " ¿^£¿¿¿¿¿1993 р.

Вчений секретар спец!ал!зовано! вчено! ради

кандидат иеднчних наук Р.Х.Потапенко

Скорочення сл1в

АОС - антиоксидантна система ВЖК - В1льн1 жирн! кислоти ВРГ - вазоренальна гхиертенз!я ВХ - в!льний холестерин ГН - глоиерулонефрит ЕХ еф!ри холестерину ЗХ - загальний холестерин ЛП - л}попрота'1ДИ

ЛПВП - л!попроте1ди високо¥ щ!дьност1

ЛГИ - л1попротв1дл1паза

ЛПНЩ - л1попроте1'ди низько? пЦльност!

ЛФХ - л1зофосфатидилхол!н

ЛХАТ - лвцитинхолестеринацилтрансфераза

МДА - иалоновий д!альдег1д

НПВ - нефропат1я ваг1тних

НС - нефротичний синдром

ПСШ - перекисне окисления л!п4д1в

СОД - супероксиддисмутаза

СС - сечовий синдром

ст.н.а. - стеноз нирково'1 артерН

С® - сф}нгом1ел1н

ТГ - тригл!цериди

ФК - фосфатидна кислота

ФЛ - фосфол1п1ди

ФХ - фосфатндилхол!н

ФЕА - фосфатидилетанолам1н

ХНН - хрон1чна ниркова недоста?н!сть

^-ОМК - ^-оксимаоляна кислота

Загальна характеристика роботи

Актуальн1сть проблемы Проблема взаемозв'язку обм!ну Л1пШв 1 нирок мае теоретичний 1 практичний 1нтерес, функцхонуюч! нир-ки поглииають иайже 10% хисню орган!эма, 1 б!льша його частина витрачавться на окисления жир!в /С.П.Ан1кевва, 1988/. В нирках тварин виявлен! ферменти розпаду л!п1д1в /Н.В.Н1к1форова,1981/ та 1х бЮсинтезу /С.Клар,1987; А1 БИвЬег з сп!вавт.,1988/. Та на в!дм!ну в!д ряду орган!в /печ!нки, м!окарду, ц'яз1в, кироло!

гканини та 1и. / роль нирки в лШдному обм1н{ не аивчалась.

В1домо, що захворювання нирок супроводжуються зб1льшенням ьмхсту л1п1д1в в сироватц! кров!. Част1ше це пояснювалось д1ею урем}чних токсин!в без врахування впливу оби}ну самоУ нирки /СЛ.Рябов з сп1вавт.,1960; гс.Ьигг ,1979/,' цюму сприяла супе-речн1сть окреиих спроб виявити залежн!сть ПперлШдемН в!д мо-рфолог1чного пошкодження нирок при захворюваннях /Д.С.Дкуиаев, 1977; О.В.Колиакова,1990/. Не мокна було повн!стю погодитись 1 з протилежною точкою зору, зг!дно з якои псхсдження ниркових перл!п!дем1Й е насл!дком "зниження л1пол1тично1 функц!¥ нирок" /Л.А.Пир1г з сп!вавт. ,1988/. Загалом в л!тератур1 не склалося ЦШсшл науковох концепцИ про ыехаШзы порушення обм1ну л!п1д1в 1 роль в ньоыу нирки при патолог!*. Останн!ы часом у нефролог!ч-них хворих, ос!б переважно молодого в!ку, в!до!чене зростання частоти серцево-судинних ускладнень 1 атеросклерозу при сучасних методах л!куваняя гемодиал!зом та пересадкою донорско? нирки /е.Я. Баран, 19 82; Л. А. Пир!г з еп!вавт. ,1988/. Де вимагало поглибле-ного вивчення порушень л!п1дного обм!ну та розробки фармаколог!ч-них засоб!в 1х корекцН для проф1лактики атеросклерозу при захво-рюваннях нирок.

Р1зн1 за походженням захворювання нирок на певних стад!ях сво-го розвитку пов'язан1 !з зниженням постачання нирок киснем. В!до-«о, що при г1поксП в нирц! зникуеться енергетичний обм!н /ВЛ. Шумаков з сп1вавт. ,1983/, але ще не вивчен1 т! зм!ни, як! в1дбу-ваються в д1п1дн1й структур} 1 функцП кл!тинних мембран й в!д яких залежить внутр1шньокл!тинний гомеостаз 1 життбздатн!сть нирки за умов гостро'1 та хрон!чно* г!покс1'ь Особливо вакливе значен,-ня це мае при трансплантац11С донорсько! нирки.

Одним з найпоширен1ших й загрозливих захворювань нирок е ГН -1ыуно-запальне уракення клубочк!в, яке завершуеться розвитко« ХНН. Числеин! кнубочки нирки е своер!дною мембраною, яка захищае звнутр!шне середовище орган!зму. Попередн!й досв1д вивчення патоло-гП б!омембран при ГН незначний, 1 продовження досл!даень в цьому напряыку вакливе для встановлення патогенезу ГН 1 його головних симптом!в /проте!нури, еритроцитурГх/, а також да розробки ц!-" леспрямовано? мембраностаб!л!зуючо1 терапП, особливо на ранн!х стад}ях захворювання.

Отке, недостаткасть 1 суперечн!сть фактичких даних про пору-шення лШдкого обм!иу при патолог!! нирок, розб5жнхсть точок зо-

ру на механ!зци г!перл1гпдем!1 та 1х зв'язок з ыетабол1зиои 1 функц1ев нирок поряд з великим значениям лтпШв в розвитку р1з-' них патолопчних стан!в /г!покоН, 1муно-запальних процес1в/ обумовили актуальность 1 науково-практичне значения даного екс-периментально-кл1нх чного до ел1 дкення.

Мата ! задач! доол!дження {{ета роботи - вивчеиня цехаи1зм1в айи\ну Л1гпд1в нирки на тханинноцу, кл!тинноцу 1 гуморальному внях в норм!, при гострих та хрон!чних ураженнях нирок у тварин 1 людини й розробка метод1в диференц!йног корекц!1 г!пврл!п!деи1й при захворюваннях нирок.

Задач! для досягнення поставлено! йети:

1. Вивчити вэавмоэв'яэок енергетичного { л!п!дного обм!ну в нирках при гостр!й та хрон!чн!й г!покс!I у п!ддосл!дних тварик 1 хворих на ВРГ.

2. Вивчити молиивхсть корекц!!' тканинного обм!ну нирок при патолог!К.

3. Вивчити порушення обмтну л1пШв на кл!тинному I гуморальному р!внях в розвитку ГН, при ХНН та п!сля пересадки донорсько? нирки.

4. Визначити патоф!э1олог1чне значения порушень л!п1дного об-м!ну як фактора ризику атеросклерозу ! розробити методи фарцаколо-г!чно'1 корекцП íx у нефролог!чних хаорих.

5. З'яоувати особливост! порушення лШдного обм!ну та обгрун-тувати фактори ризику прогресування нефропат!й у ваг!тних.

Результат досл!даень дозволили обгрунтувати ряд наукових полояень, як! винооятьоя на захист:

1. Встановлено, що нирка як метабол!чно активний орган прий-мае участь в обм!н! л!п!д!в. Функц!онуюча нирка поглинае з прит!-каючо'! кров! шири, ЛПНЩ.ФЛ, особливо ФХ 1 секретуе ВХ, чии сприяо зберекенню нормального р!вня л!п!д!в в загальному кровотоку.

2. Встановлено, що за умов недостатност! постачання нирки киснем принципове значения мае порушення взаемозв'язку енергетич-цого ! лШдного обм1ну. При гоотр!й та хрон!чн!й г!поксИ приги!чуються процеси окислювального фосфорилювання, що призводить до знижвння утил1зацЦл1п!д1в киркою, до зывншення активност!

АО С та !н!ц!ац!1 процео!в ПОЛ, внасл!док чого порушувться лШд-ний склад ! функц!я кл!тинних мембран нирки та знижуеться Н життвздатн!сть.

3. Вперше дане клШко-експериментальне обгрунтування первин-ност! нирок в механ!зм1 порушень л!п!дного гомеостазу кров! при хрон1чн!й г1покс!¥. Досл1дами на собаках при моделюванн! ст.н.я. та у хворих на ВРГ доведено, що при порушенн! аеробного обм!ну нирки знижуеться артер!о-венозна р!зниця ряду л!п1д!в в П хров'я-ному русл!, внасл!док чого вм!ст л!пШв в загальному кровотоку п!двищувться,

4. Встановлено, що в прогресуванн! ГН важливу роль в!д!грае ураження л!п!дно1 структура кл!тинних мембран. Доел Жжениями сиро-ватхи кров!, мембран еритроциИв ! сеч! хворих на ГН ! сп!встав-ленням 1'х з кл!н!ко-лабораторними та морфолог! чнини покаэниками ураження нирки доведено, що в н!й п!д впливом !муно-зэпального процесу виниказ недостатн!сть АОС ! актив!зуеться ПОЛ, внасл!док чого в кл^тинних мембранах знижуеться к^льисть ВХ, загальних та 1ндив1дуальних ФЛ та эб!льшуеться вм!ст л!зоформ ФЛ. Це призво-дить до зб!льшення проникливост! клубочк!в щодо б!лк1в плазми кров!, в тому числ! великодисперсних ЛПНЩ, що сприяе виникнению проте!нур11.

5. Доведено, що прогресування дисл!п!дем!й пов'язане з розвит-ком захворювань нирок та зниженням IX функцИ. При моделюванн! ст.н.а. р!зно1 тяжкост1 у собак й динам!чному спостерененн! за хворими на ВРГ, ГН, ХНН та п!сля пересадки донорсько!' нирки, в умовах консервативного та х!рург1чного л!кування виявлена прямо-пропорц!йна залежн^сть дисл!п1дем!й В1Д тяккост! перенесено!" киркою г!покс11, величини проте^урй', розвитку г!пертенз!1 та ХНН, а також тяжкост! морфолог1чних зм!н в нирц1. Встановлений атерогенний характер нирковше НперлШдемШ, визначен1 фактори р:;зику атеросклерозу: п!двищення в!дносного вм!сту атерогенних ЛПНЩ, ВХ| ТГ, ВЖК 1'ЛФХ та зниження значения фраюЦй загальних

ФЛ, зокрема ФХ, ЛПВЩ та ЕХ в сироватц! кров!.

6. Встановлено, що при захворюваннях нирок порушення лШд-ного обм1ну поглиблюються у зв'язку з порушенням обн1ну б!лк1в та вуглевод!в, яке обумовлене деструктивними зм!нами б!омембран нирки ! орган!зму в голому.

7. Доведено, що метабол!чн! критерИ прогресування нефропат!й у ваг!тних детерихнован! IX походженняи: при первинн!й НПВ - не акткв!зпц1Я процес!в ПОЛ пор!вняно з ф!з!олог!чиою ваг!тн!стю,

а у хворих на ГН - поглиблення зрушень обкину ЛП пор!вняно !з станом до Баг1тност!.

8. Дане наукове обгрунтування доциьност! аастосування деяких енерготропних та мембранотрогашх фармакологччних препарат i в ддя корекцН тканинного обшну нирки при rinoKciï.

9. Запропонований новий п!дх!д до фармакологаhhoï регуляцП л!п!дного х^омеостазу з застосуванняк антиоксидантхв, стабШзато-piB <510мембран, npenapaTÍB патогенбтично'1 та л1пол!тично'х' д1'1 для профилактики атеросклерозу при захворюваннях Hüpox.

Методики i oq'su дооахджень Для виршення поставлених задач проведен1 досл1ди на 112 кроликах i 45 безпорШих собаках з додер-жанняи правил анестезН та антисептики. Модель rocTpoï irneuiï нирки в1дтворювали у кролик1в шляхом повного перетину л Шатурою нир-кових судин протягоц 30, 60, 90 та 120 хв. В 1нших сер1ях досдШв на кроликах вивчали проти1шеи1чн! ренопротекторн! властивост! фармакаиог1чних првпарат!в« за 30-120 хв до в!дтворення imeMi'f нирки вводили внутр!шньовенно преднизолон, лаэикс з дроперидолом або хонтрикал,

В до<уйдах на собаках вдаворювали модель ураження нирки при ФункцхOHyBaiiHí в уыовах хрон1чноГ кедостатностх кисню. Хгрургхчним шляхом звужували на 50$ д!аметр нирковох' артерП i створювали piзн1 модел1 ст.н.а. - ojwleï нирки, обох нирок або едино'1' нирки пiсля видалення контрлатерально'х нирки. Через 37-42 дн! досл1д-жували зразки А кров! э hhpkûboï артерП' та В кров! з нирково'1 вени на боц! ст.H.a., п!еля чого видаляли нирку для доел i дде ння. В друг!a cepiï доол:дхв на собаках вивчали вплив rocTpoï imeuiï /в пер!од видалення ст.н.а,/ та наступно'/ нормалхзацй' кровотоку на доел i дну нирку. В трет!й cepiï дослШв у собак виконували Ti к ман!пуляц1'1, що j в другой cepiï, але кр!м них за 30 хв до в!д-творення rocipoï imeulï нирки вводили внутр!шньовенно комплекс npenapaTÍB /преднизолон, лаэикс, дроперидол та контрикал/ для ви-вчення ïx проти1шеи!чно¥ д!¥.

Проведено досл!дження лхпдаого oöuiHy при захворюваннях нирок у людини. Обстежено 45 хворих на ВРГ, hrí були шшлен1 на 4 групи $ залекност! в!д тяжкостх ураиення нирки, визначено'г за величиною npoTeiHypiï i ризику розвитку ХНН. Bíoxíiííhhí досл1дкення виконували в 3 етапи: до onepauiï в népi<$>epi¡tHift кров! i сеч!, п!д час onepauiï в А кровГ i В кров! XBopoï нирки, а також через 10 да!в п!сля onepauiï в пер!фер1йн!й кров! 1 сеч1.

У 782 хворих на ГН вивчали стан лШдного oöMiHy в розвитку ГН - bíд гострого початку до терм!нального отупекя ХНН. XBopi на

- б -

ГН були згрупован! зг!дно з класиф!кац!ею Л.А.Пир!га та сп!вавто-р1в /1982/, як1 вид!ляють форму ГБ /гостра, швидкопрогресусча, хрон!чна - ХГН/, вар!анти /СС,НС/, отад1? ХГН /акг!пертензивна, г!пертензивна, ХНН/, ступен! тяжкост! ХНН /1-й/.

Обстежен! 56 хворих з терм!нальною ХНН, яким була виконана пересадка донорсько! нирки. Досл!дження проводили до операц!* та в ранньому /до б м}сяц1в/ ! в!ддаленому /до б рок!в/ пер1одах п!-сля операцП в залежност! в!д функцН киркового трансплантату. II вважали задов1льною при вн!ст1 креаттпну в кров! до 0,5 ммояь/л ! незадов!льною при його вм!ст! б!льпе 0,5 ммоль/л. ;

Серед 158 обстежених ваг1тних к1нок у 103 був ХГН 1 у 55 -первинна НПВ. Контрольн1 дан! одержан! при обстеженн! 60 здорових ваг!тних в 1-Щ триместрах. П!сля полог!в обстежено 55 ж!нок, як! перенесли первинну НПВ, 1 Ы ж!нок, хворих на ХП1.

У 330 хворих на ГН 1 рецип!ент!в донорсько! нирки вивчали вгиив фармаколог!чяих препарат!в р!зного механ!зму д!3г на л!п!д-ний обм!н: патогенетичних /циклофосфам!д, глюкокортико'х'ди, !ндо-метацин, гепарин/, л!пол!тичних /курантил, н!котинова кислота 1 клоф!брат/, антиоксидант!в 1 стаб!л!затор1в б!омембран /в!там!н 6, д!мефосфон, делаг!л, ун!т1ол/. Одержан! результати анал!зували за ефективн!стю л!кування, квал!ф!кованого як "пол!пшення", "пог!р-шення" або "без зм!н" в залежност! в!д динам!ки кл!н!ко-лаборатор-них показник!в.

Екстракц!» ! очистку л!п!д!в з б!олог!чного матер1алу викону-вали сум!шаю хлороформ-^метанол /2:1/ по методу Фолча. Для тонко-шаровоХ хроматограф!!' /ТШХ/л!п1Д1В використовували скяян! плат!в-ки розм^рои 14 х 18 см з шаром кремнево!" кисяоти. Хроматограф! в . проводили в сум!ш! гексан-етиловий еф!р-крижана уксусна кислота /90:10:1/. Л1п1дн1 фракцИ виявляли у парах йоду: загальн! ФЛ, ВХ, В1К, ТГ, ЕХ /Б.М.Бондаренко з сп!вавт. ,1976/. Елями елюввали 1 лШдний йод п!ддавали окислению 0,001 н. розчином г1посульф!ту п!д контролем 1% розчину крохмалю /М.М.Маркова, 19 69/. Розрахунок в!дносного вм!сту в % л!п!д!в проводили по к!лькост! г!посульф!-ту, витраченого на окисления йоду е кокн!й фраки!? л!п!д!в до за-гального його обману, витраченого на обробку вс!х фракц!й загалом'.' Хроматограф^ !ндив!дуальних ФЛ проводили в сум!ш! хлороформ-метанол-вода /75:23:3/. Виявлен! в парах йоду плями !дентиф!кували за допомогоп реактиву Драгендорфа ! н!нг!дринового реактиву, величин ПГ Д<.М.Маркова,19б9; А.К.Дкавадов,1989/, а також на п1д-

став! л!тературяих даних /В. J. Петровський з сп!вавт. ,1986 та !н./. На хроматограмах визначали ФК, ФХ, ЛФХ, СФМ, ФЕА та ФС. В л! Одному екотракт1 визначали колориметричним засобоц концентрац!ю за-гальних та !ндив! дуальких ФЛ по к1лькост: ьанерал1зованого фосфору Д|,М.Маркова, 1969/ i концентрац1ю ВХ /В.Г.Колб з сп1вавт., 1976/. В сироватц! кров! визначали концентрац!» ТГ /набор реактив!в "la Chema"/, ЗХ та ЕХ /М. Д. Лемперт,1966/, BIK /w.Duacombe,I96¡j/.

Для вивчення обм1ну ЛП в сироватц! кров! визначали buíct ЛПНЩ та спектр ЛП за допомогою дискового електрофорезу /ЕФ/ в пол!акрилам!дному гел! /ПААГ/ /е.Я.Маграчова,1973/, на денситоы!-тр! визначали процент ЛПНЩ та ЛПВЩ. В сеч1 вивчали екскрец!ю ЛПНЩ за допомогою розройленого нами методу /Авторське св1доцтво М291875/.

Активн!сть тканинно! л!пази та ЛГИ вивчали колориметра чно по прир!сту ВЕК /w.Duncombe ,1964/, активн!сть ЛХАТ по прир!сту ЕХ методом ТИХ/М.К.Фуркало з сп!вавг.,1978; O.Leisа з cniBавт., 1978/,

Активн!сть процес!в ПОЛ визначали по накопиченню МДА /1.Д. Стальная з сп1вавт. ,1977/. Про стан АОС судили по активност! СОД /С.Чевар1 з сп1вавт., 1985/ та вм!сту НАД /С.М.Альох!на,1985/.

Енергетичний обм!н вивчали по хнтенсивностх npoueciB окислюва-льного фосфорилювання при використанн1 /-0МК i кислот цик'1у Кребса, активност! ключових фермент!в цього циклу СДГ i НДГ та ферманПв анаэробного гл!кол!зу глюкозо-б-фосфатази, фосфофрукто-к!нааи, фрухтозо-1,б-д!фоофатальдолази, кетозо-1-фосфатальдолази та ЛДГ.

Одержан! данх обробляди методом математичнох статистики з використанням ПБОМ.

Наукова новизна результата доо^дження

Вперше показана первишпсть ниркового фактору в патогенез! пперлШ демН при патолог!I нирок. Описана етапнхсть зрушень л!п1дного обм!ну нирки niá впливом гострох та хрон!чно'1 rinoKCíí, показана ix роль в зниженн! життвздатност! органу. На основ! комплексного доодхдаення паренхими нирки, П судинного русла, сеч!, пер!фер!йно! кров! та.шляхом сп!вставлення результат!в з кяШко-лабораторними 1 морфолог1чними показниками ураження нирки у екс~ периментальних тварин i хворих на ВРГ доведено, що зшни тканин-ного обм!ну нирки призводять до порушення складу л!пШв в загадь-

ному кровотоку.

розкрит! особливо ст! в!дновлення тканинного обм1ну нирок, як! перенесли гостру або хрон!чну недостатн!сть кисню, п!сля включения Ух в кровоток /реоксигенац!'!/. Визначен! фактори ризику пост-!шем!чно'1 нирково1 недостатност! ! можлив1 ишяхи проти!шем!чно!' ренопротекцП за допомогою ряду енерготропних ! мембранотропних препарат!в,

Вперше вивчений комплекс показник!в обм!ну д!п!д!в /ЛП, жир!в ФЛ, стер!н!в, активност! ЛПЛ 1 ЛХАТ, процес!в ПОЛ ! АОС/ в роз-витку ГН в!д гострого початку до терм!нально? ХНН та п!сля пересадки донорсько!' нирки, що дозволило встановити зв'язок обм!ну л!п!д!в з функц!йним станом нирки.

Вперше проведене ц!леспрямоване вивчення зв'язку порушень л!шдного обм!ну з ураженням нирок у ваг!тних, виявлен! метабол!-чн! критерИ' прогресування р^зних форм нефропат!й ваг!тних. .

Науково обгрунтован! принципи фармаколог!чноГ корекцП г!пер-л!п!дем!1 для профыактихи атеросклерозу у хворих на нирки.

Практична ц!нн!сть роботи

На основ! експериментальних досл!джень встановлен! строки наступу незворотн!х зм!н в нирц! при гостр!й !шемН. Апробован1 деяк1 фармаколог!чн! засоби 1 доведена доц!льн!сть IX використан-ня для оптим!зац!* обм!ну нирки ! збереження Н життездатност! за гостро!' !шем!![.

Показана висока д!агиостична !нформативн!сть методу ТШХ для вивчення НперлШдемН } визначення ризику розвитку атеросклерозу у нефролог!чних хворих.

Розроблений метод визначення великодисперсних ЛПНЩ в сеч! для д!агностики глибини ураження клубочк!в нирки.

Рекомендован! показники метабол!чного контролю за станом нирок у ваПтних.

Показана доц^ып сть проведения мембраностабШзуючо!' тера-пИ на ранШх стад!ях ГН. Внесен! пропозшШ щодо фармаколог1ч-но! корекцП Г1перл1п!дем!1 як фактору ризику атеросклерозу у хворих на нирки. - 1

Апробац!я роботи 1.(атер!али дисертац!!' пов!домлен! ! обговорен! на сл1дуючих-з'1здах ! конференц!ях*

У ! У1 УкраУпоьких б!ох!М1ЧНих з'1'здах /1вано-Франк!вськ, 1987; КИ1В.1992/; У Всесоюзному б!ох!м!чному з'Узд! /Ки1'в,12бб/;

Ш i 1У з'1здах Укра'х'нського наукового товариства л1кар1в-лайоран-т!в /Ужгород, 1983; Лугансьх,1989/; У1, УП i УШ Всесоюаних конфе-ренц1ях по фхзголог!! нирки i водно-солевого оби!ну /Новосиб!рйьк, 1981; 4epHiriB,I985; XapxÍB,I989/; Всесовзних конферешаях по кя1тинн1й патоф!з1ологП нирок i водно-солевого обихну /Тула, 1979; Калуга, 1989/; X i XI Всесоюэних конференц!ях по трансгиак-тацН орган!в i тканин /Ки¥в,1985; Льв1в,1990/; И Всесоюзному зЧэд} нефрологов /Kvi'íв,Í986/; И Ш Науково-практичних конференциях нефролог!в П1вн1чного Заходу Рос!йсько'1 ФедерацН /Псков, 1989; Новгород, 1991/; Об'еднаному Пленум! правл:нь Укра¥нських науково-медичних товариств нефролог!в та акуаер1в-г!неколог!в /Микола'1'в,1989/; Науково-лрактичн!й конферешЩ Укра¥нського на-уково-медичного товарист^:. нефролог!в /Донецьк,1990/; 13-му 3'í-зд! TepaneBTiB УкраКни /Тирноп}ль,Х992/; ХУ М!жнародному конгрес! по внутр1шн1М хворобам /ФРН, 1960/; УИ Mi«народному контре с i з нефролог!í /Греция,19QI/; I ьикнародному конгрес! з naToefisio-догп /Москва, 1991/.

ПубЛ1кацН По тем: дисертацй" опубликовано 68 podiT в журналах та 3dipHHKax праць 3'13Д1В i конференции

Об'см роботи Дисертац^я викладена на 359 сторонках мааино-писного тексту i складаеться з вступу, 13 глав, заключения, ви-chobkíb, в1доыостей про впровадкенкя, практичних рекоыекдаЩй i míстить 51 таблицю i 68 pncynKiB. Покакчик .¡птератури включав 277 в!тчи«няних 1 330 зарубгнних днерел. Додатки - коп!У авторсь-кого св1доцтва, рацпропоэии^й, таблиц:, викоиан! на ПйШ, та акти про впровадження практичних рекомендаций.

v

3 к i о т роботи

Тканинний метабол!зм нирки i його вплив на р!вень л!птд!в в кровотоку йуккЩонусто? нирки В корковому та моэкэвому шарах нормально функц^онуючо!' нирки встановлений майке одааковий склад лтд!в. Одаак корковий шар на btjuiiüy в!д мозкового шару mí стить больше загальних ФЛ, ФХ, ВХ i мение ТГ. Лхпгди найбыьш вакли-вий постачальник енергП нирки. Фунмпонуюча нирка поглинае ЛПНЩ з прит!каючо¥ А кров1, про що св!дчить артер^о-венозна р!з-ниця концентрата uisí сполуки í коефШент А/В р!вний 1,36 /табл.1/.-П!сля розпаду жир1в шд впливом тканйнног л1пази утво-рюеться J-0ÜK, яка використовуеться як субстрат окисления в про-цесах окислсвального фосфор ил ¡овання бтш ефективно, hír у ви-

Таблиця I

Bmîct лШд{в в артер!альн1й ! венозн!Й кров1 функц!онуючо? нирки собаки /м + m, п ■ 15/

Показники обм!ну л!п1д!р

Кровот1к нирки

А зфов ; В кров

А/В

Л!п!ди загальн!,г/л

ЛПНЩ, в г/л

ВХ, в мкмоль/ил

ФЛ загальн}, в мкмоль Ри /мл

ФХ, в %

5,7+0,3 4,8+0,3 <0,05 1,19

0,97+0,1 0,71+0,1 <0,05 1,36

1,22+р,1 1,95+0,1 <0,02 0,62

0,75+0,02 0,60+0,05 <0,001 1,26

33,6+2,2 27^+1,6 <0,01 1,22

падку використання як субстрату окисления п!ровиноградно! кислоти-продукту розпаду вуглевод!в. §ункц!онуюча нирка утил1эуе з А кров! також ФЛ, особливо ФХ 1 секретуе ВХ в В кров.

Одеряан! дан! св!дчать про безпосередн!й вплив тканинного об-м!ну нирки на лШдний склад nep$ysyi04OÏ кров!.

Вплив гостро? iaeMiï на тканйниий обм{н нирки Шд час р!зно-ман1тних операц1й на нирц! або при трансплантацН доноров^ нирки виникае необх!дн1сть тиичасового виключення ïï з кровотоку, що негативно впливае на метабол!зн, функц!ю i киттездатн!оть органу п!сля onepauiï. В досл1даХ на кроликах встановлено, що через 30 хв п!сля припинення кровотоку в нирц! в корковому шар! знижуеться !нтенсивн1сть процес!в окислювального фосфорилювання при використанн! як субстрат!в окисления ß -ШК та 1нтериед1а-TiB циклу Кребса, починав прии^чуватись активн!сть окисно-в1д-нобних фермент!в ЛДГ, ЦДГ, СДГ та фериент!в анаеробного гл!кол!-зу /глюкозо-6-фосфатази, фосфофрукток!нази, фруктозо-1,б-д1фос-фатальдолази, , кетозо-1~фосфатальдолази/. Це призводить до зни-ження енергети*шого потенц!алу нирки /K.llartung з cnisaBT., 1988/. У б!дпов! дь почлнають компенсаторно використовуватись тка-HUHHi ендогешй лШди. 3 uieï причини на 30-60 хв imeMiï в су-uiziutü тканшп, ихтохондрхях i м!кросомах коркового пару нирки спо стерпеться зменсенкя BMicTy загальних ©1,ФХ i ОС та зб!ль-'.еския з::к, ТГ i SX. це п1дтриауе високкй рхвень процесу

ок;:мл:валького. фосфорилювання при окисленн! /-q.1k, hîj?. insmx оубстратхв, та сприяс розвитков! компенсаторно ï гхпертрофГх iii-тохокдрай в кл!тлнах нирки, встановлено-! за дог.омогоа електрон-

но! м!кроскоп!1.*

Внасл!док порушення еньргообмхну нирки при 1шемП розвииають-ся процеси, як1 послхдовно призводять до деструктивних змхн в <Но-иеыбранах ниркових кл!тин. Так, на 30 хв хшеми знишшя швидкост! поглинання кисню /дО/ та зменшешш шхсту окислених форм НАД в корковому шар! нирки вказують на порушення переносу електрон!в в дихальноыу ланцюгу терм!нально! фази окисления. Це спричшгяс, з одного боку, зниження швидкост! в1дновлення НАД до НАДН2 1 ке до зменшення активност! АОС, а з другого боку, до п!двищення ймов!рност! утворення активних форм кисню 1 Шц!аиИ ПОЛ. Дал! на 60 хв !шем!¥ в суцхльн!й тканин! ! органелах коркового шару, особливо в и!тохондр!ях, на фон! виникненкя 'надлишку МДА рвестру-ються макоимальн! зрушення бмьшоот! досл!джуваних показник!в л!п!дного складу бхомембран: зниження вмхсту загальних ФЛ ! оо-новних 1ндив!дуальних ФЛ /ФХ,ОЕА,ФС/, а такой п1двице;шл значения ЛФХ, ВЕК I ТГ. 3 подошенням строку ¡шеми до 120 хв деструк-тивн! процеси в мембранах юптин коркового шару нирки прогресують.

Природньо, пад!ння р!вня енергетичних процес1в та змИш в обмин лШдхв призводять до порушення функцГх ху1!тнниих мембран, зокрема активного транспорту натрхя ! каля. При досл1дкенн! роз-чинноИ фракц!¥ клхтин коркового шару нирки п!сля 1шем11 ¡остановлено эростаяня к1лькоот] внугр| шьоюптинного натр!ю та э<Яльшен-ня коеф1ц!енту На/К до 3,49 проти 2,37 в норм!. За натрхем посуваеться вода. Це призводить до набряк1в кл!тик ! органел, п!дтверджених при електронн1й м!кроскопН, до механ!чного розтя-к1ння б!омембран та до послабления зн'язкхв М1Ж молекулами лхпх-д!в ! б!лк!в в них, що в важливим фактором порушення структури б!омембраи.

При !шем!К деструктивн! процеси охоплюють не т1льки бхомем-брани мхтохондр!й, м!кросом ! ядер, але й л1зосом коркового шару, про що св!дчать п!двищення активное!'! аутол!зу / до 0,135^,013 у.о. проти 0,082^,018 в норм 1, р*0,05/ та морфометричн! елек-тронном!кроскоп!чн! змт) його юйтин. 1з зб!льшенням строку !ше-и!!£ зменшуетьоя к!льк!сть м!тохондр!й ! м!кросом та эб!лыпуеться площа кя!тини, зайнятоГ л1зосомами та аутофагосомами.

Приы!тка: морфолог!чн1 1 електронном!кроскоп!чн! досл!джен-ня нирок тварин надан! 1 проконоультован! д.м.н.А.Т.Носовим при виконанн! сум!сно'1 роботи.

Мозковий шар !шем!зованоГ нирки страждае в б!льга в1ддален1 пер^оди гостро! !шем!1, нтк корковий шар, що пов'язано з меншою залежн!стю його в!д аеробних процес1в енергообм!ну. Так, в перш1 30 хв }шемН б!льш!сть досл!длуваких показник!в лШдного обм!ну в суц1льн!й тканин! ! органелах мозкового шару практично не в!д-р!знясться в1д норми. На 60 хв в!дбуваеться р!зке зниження вм!сту НАД та п!двищення активно от! СОД, то св!дчить про компенсацию ДОС. Лише п1сля 90 хв !шем!1 вяасл!док зниження захисноУ функц!2 АОС накопичувться надлишож МДА 1 одночасно в!дбуваеться порушення лШдного та фосфол!п!дного складу мозково1 тканини та П внутр!-мньокл!тинних органел.

Таким чином, встановлено, що при переживанн! гостро! 1шемН в!дбуваеться ураження паренхими нирки, в якому принципове значения мг.е порушення взаемозв'язку процес!в енергетичного та л!п!дногс обм!ну. В першу чергу страждае корковий шар нирки, який залежить в1д процес1в аеробного обм!ну, ! в менш!й м!р! страждае мозковий • шар нирки, для якого б1льш важливий анаеробний гл!кол!з, Основни-ми факторами ураження ниркових кд!тин при 1шемН в: зниження ак-тивност! окислювального фосфорилювання та гл!кол!зу; компеноатор-не використання тканинних л1п!д1в як субстрат1в окисления; зниження активност! АОС та !н1ц!ац!я ПС1Л; розвиток набряк!в кл!тин та органел; активац!я аутол!зу, що призводить до порушення л!п!д-но! структури б!омембран та внутр!шньокл!тинного гомеостазу.

Життездатн!сть !шем!зовано! нирки оц!нювали за тривал!стп життя оперовапих тварин, а також за в!дновленням !н!ц!ально! функ-ц!! !аем!зовано! нирки п!сля 11 тр^нсплантацП на судини ши! та виведення сечопроводу на шк!ру. Б!льш!сть кролик!в з единою !ше- • м!зованою ниркою загинули на 1-6 день п!сля операц!!, лише 1И% залишались жив! б!льше 10 дн!в. Шсля 60-120 хв !шем!! струменеве вид:лення сеч! з ниркового трансплантату не спостер!галось н1 в одного кролика,/у ¡\% воно було у вигляд1 крапель 1 у 51% було . повн1стю в!дсутне.

Згтдно з одержаними результатами тривал!сть гостро! 1шем!У нирки не повинна перевищувати 45 хв, п!сля чого в Н1й наступають незворотн1 зм!ни.

С6М1Н л!п!д!в при функц!онузанн! нирки в умовах хрон!чно! недостатноот! кисни . Незалежно в!д модел! ст.н.а. /одн!е! з нирок - ОС, двох нирок - ДС або едино! нирки - 6С/ в корковому ша-

р! нирки при обыеженому крошпоотачаннх знижуеться !итеииив1иить ошслювального фосфорилювання при викорнстанн! як субстрат!в окисления ! кислот никиу Кребса. Та виявити достов!рних

зрушень абсолютних 1 вхдносних показник1в лхп!даого складу /эагальних ФЛ, ТГ, ВХ, ЕХ, ВЕК/ пор1вняно з нормою не вдалося у эв'язку з компенсаторною гхпертрофхею ыхтохондрхй Я хнших ор-ганел в кл!тинах кори зг!дао з даними електронно? м1кроскоп!¥.

На вхдшну в!д коркового-шару вмозковону шар1 нирки при ст. н.а» в!дбувавться бхльш значих перебудови у спхвввдошенн! осно-вних Л1П1Д1В, причому прямопропорцШхо тяжкост1 г!поксичного ураження нирки в1дпов1дно при ОС,ДС I ее. Зб1льшуеться вм!ст эагальних ФЛ 1 ВХ, напевне, внасл!док компенсаторного утворення *'х з продукт!в гл1кол1зу /С.Клар,1987/ та знижуеться значения ТГ, ЕХ 1 В1К.АЛ& при вивченн! обм!ну хндив1дуальних ФЛ в обох шарах нирки при ст.н.а. виявлен1 однаков! зм1ни: зни'ження вм!сту ФХ, ФС 1 СМ та зб!льшення вагомост! токсикогенних ЛФХ та ФК, що св!д-чить про наявнхсть деструкц!й в юптинних мембранах нирки, особливо при ВС. В корковому шарх в IX розвитку велику роль вШграе актив!зац1Я процес1в ПОЛ, на що вказуе накопичення надлишку МДА, особливо у випадку з 6С. В мозковому шар! актив!зац!я ПОЛ не спо-стерхгаеться, та зм!на б!льшо'< к!лькост! показник!в лШдного обману вньому пор!вняно з корковим шаром дають пхдетаву вважатн, що за умов хрон1чно'1 г!поксп мозковий шар страждае в бхльшй м!~ рх, н1ж корковий шар. Можна припустити, цо в цьому вирхшальне зн&чення иаб пригн!чення процесу дифуэН 02 э коркового шару в медулу, яке призводить до зниження I без того ннзько'1 насиченос-тх 11 киснем, Внаслгдок того виникае нев!дп0в1днхсть М1Ж високим р1внем енергетичних витрат при виконанн! функцП ! низьким р!внеи

в!дновлення за рахунок аеробних процес!в, що призводить до ураження мембранних структур /н.ЗсЪигек ,1988/. Д!йсно, найменш! втдхилення"в!д норми показнимв лШдного обыхну мозкового шару нирки спостерхгались при ОС, дещо бхльш! при ДС та найбхльш! при 60, тобто у випадку, коли г1покс!я поеднувалась з виконанням найбхльш напружено! функц!! ниркою.

Анал13 одержаних даних дозволив виявити зв'язки порушень енер-гетичного 1 лШдного обм!ну в нирц! !з зм!нами л!п!дного складу кров! в П кровотоку /рис.1/. При хрон1Ч1йй г1поксП зниження !нтенсивност! процес!в окиоаювального фосфорилювания зменшуз по-глинання ниркою ЛПНЩ, ФЛ та В1К з А кров!, внасл1док чого Кх р!-

I

___________GeKgeyiH_¿inijüB_низкоеjr_ BijiTiKaç4£ _венозну_ jgOB

Рис. I Роль нирки в rropyneHHi л i Одного гоиеостазу кров1 при фунхц!Онуваннх в умовах недостатной! кровопостачання

вень в В кров! п!двищуеться. Додатковий внесок в секрец!ю ФЛ, особливо ФХ вносить деструкцзя клшшних мембран завдяки гпдви-щенню активное^ ПОЛ /особливо в корковому шар!/ та зростанню функц!йно! напруненоотI в умовах Нпоксп /особливо в медул1/, а такой у зв'язку з недостатки використанням екзогенних ФЛ з А кров! в репаративних процесах. У В1дпов1дь на втрату цитомемб ранами ФЛ Для Ух увольнения, очевидно, використовуеться як екзогенний, так I тканинний ВХ, внасипдок чого аростае його пул в иирц! /зо-крема.в медул1/ ! знижуеться секрец!я ВХ в В кров. Лог!чно при-пустити, що це ¡нШюе утворення 1 секрец!ю ЛПНЩ в нирц1. Цим мокна пояснити п1двищення р1вня ЛПНЩ на в перифер!йн|й кров! собак при тривалому ст.н.а.

Таким чином, встановлено, що при хрон1чн!Й г1поксН порушення тканинного обм!ну нирки спричиняють первинн1.- зм!ни складу л!п!-д!в в кровт нирки та эагальнону кровотоку. • "

Тканинний метабол!зы нирки пзсдя вщювленпя кровотоку

До початку дано'1 роботи практично не <5ули вивчен! зм1ни, як! залишаються в обм!н! !шем!зовано'1 нирки пхсля нормал!зацП кро-вопостачання та спричиняють розвиток постглекично'! гостро'1 нирко-во'1 недостатност!.

В I серп дослШв на собаках вивчали вплив гостро1 1шемП /60 хв/ 1 реоксигенацН /30 хв/ на нативну донорську нирку. Встановлено, що п1сля включения шемззовано!' нирки в загальний кровоток в корковому шар! нормалхзуються процеси окисл ¡овального фос-форилювання при використанн! як субстрат1в окисления ОМ К 1 биьшост! НАД-залекних кислот циклу Кребса, за винятком лимонн01 кислоти та ФАД-залежно! бурштиново; кислоти. Посиленню цих енер-гетичних процес1в сприяв активац!я тканинно! л!пази та зб!льшен-ня поглинаиня ЛПНЩ ниркою э А кров!/рис, 2/. Коеф!ц!ент А/В для ЛПНЩ зростав до 5,7 проти 1,36 в норм!. 0с1альки ЛПНЩ багат! на ВХ, це призводило до зб!льшення вьасту ВХ в медул! в 2 рази проти норми та до вздношення процесу секрецГ1 ВХ в В кров. В реок-фигенован^й нирц! знижуеться ревень МДА та зменшуеться його секре-ц!я в В кров. Отже, вхдновлення тканинного обм1ну нирки справляв нормал!зуючий вплив на л!п!дний склад перфузуючо! кров!.

Та поряд з позитивними зрушеннями в реоксигенован!й нирц1 збер!гаються ще негативн1 насл!дки перенесено! !щемН. Зокрема, в спектр! !ндив!дуальних ФЛ залишаетъся зменшений вм!ст ФХ ! ФЕА та зб1льшений вм!ст ЛФХ ! ФК в пор^вняшп з нормою. Одночасно

Рис.2 Вм1ст деяких л1нШв в кровотоку та паренхим! 1шеы130Бан01 нирки шсля реоксигенацП в по-рхвыянн! з нормою у собак

■ —посилюеться видхлешш остатпх сполук у В кров,

В 1НШ1й серН дослШв на собаках досл!д;:ений вплив !шем11 та реоксигенац1'1 на нирку ¡з ст.н.а. Шелл яндаленнн ст.н.а. 1 нормалгзац!'! кровотоку в корковому шар! ниркп в1дбувают?,ся позитива эм1ни: зшшення вм!сту Л®Х ! ФК та збьчьшення ^Х пор!вннно !э станом до видалення ст.н.а. Але пометного гкчшглення аеробних процес1в поки по не спостерхгалось 1 б1льш1сть показник}в активном:! окислювального фосфорилювання, СДГ, МЛР, ЛДГ ! АТЛяяи не досягали с во 1х нормальних величин, цо узгодаувалось !з збережен-ням морфолог!чних эм1н в корковому шар! нирки. В медулярному шар! на в1дм!ну в!д коркового шару позитивних эрушень в спектр! ФЛ не спостер!галось. Неоднаков! швидкост! в!дновлення обмхну ФЛ в р!зних шарах нирки п!сля видалення ст.н.а. пояснюються особливо-стями динам!ки ПОЛ в них. Так, р!вень ИДА в корковому шар! знижу-еться, а в мозковому шар! , навпаки, п!двищуеться в порхвнянн! ¡з станом до видалення ст.н.а.

Пор!внялышй анал!з артерЮ-аенозного спЛчш дношення л!п1д!в в нирковому кровотоку П1сля видалення ст.н.а. дозволив випвити так! ц!кав! факти. Шсля видалення ОС повнхетю вз дновлюсться здатн!сть нирки утил!зувати л ПИЩ з А кров!, причону коефШент А/В зростав до 1,80 при 1,36 в норм!. Цьому слрияс актив1зац1Я тканинно* л!пази в кор! нирки до 90+4,8 мкмоль ВКК/год проти 60+14,8 в норм!, р<0,05/. Одночасно вздновлюсться секрец!я ВХ в В кров /А/В дорхвнював 0,70 при 0,62 в норм1/

У випадку з видаленням ДС нормал!зуеться лише процесс утилх-зацП ФЛ з прит!каюч01 кров!. КоефШент а/В дор!внював 1,50 при 1,26 в норм!. Та пЗсля видалення ЕС н! один з вищеэгаданих процесхв обмхну л1пШв в нирковому кровотоку не в!дновлюсться,. Очевидно,це залежить в!д тяжкост! перенесено* ниркою г!поко!1Е. .

Пор!вняльний анал!з даних, одержат« в обох вищезгаданих сер!ях досл!д!в на собаках дозволяв зробити заключения про вшш<-н1сть !Ш1Ях!в в!дновлення тканинного обм1ну нирки. Оскьтькл при гострхй Ьшмп в першу чергу страндають аеробн! пронеси енерго-обмхну коркового шару нирки, то, .логхчно, вони ! в!дноплються ранхше нгелн реваскуляриэадп за рахунок субстратов кров!. Навпроти, п!сля нормад!зац!'1 кровотоку в нирц1,'яка-перенесла тривалий ст.н.а,, зпершу в!дновлюеться л!п!дна структура юптшаих б!омембран в корковому шар!, гдо надал! сприяс п!двшценни ^нерге-тичних процес!в ! життездатност! органу. На наяу думку, розвиток

под1Й в протилежному напрямку м!г би викликати р1зкий п!дйоя функцП в ще не гЦдготовленних для цього клубочках ! канальцях нефрону, а це т бхльше поглибило б Ух ураження. Але виявленх залишков1 явшца гхпоксичного ураження нирки, незважавчи на реок-сигенацхю,вимагали подальшого пошуку фармаколог!чних засоб1в ко-рекц!!' тканинного обкину нирки при г1покс!К.

• Шляхи ФармаколоНчноУ кбрекп!'! метабод!зму нирки при г1покоН

Завдяки проведении б!ох!м!чним 1 морфолог!чним досл1даенням встановдено, що г!поксичне ураження нирки супроводжуеться спазмом ниркових судин, набрякаии кл1тин та Ух органел, деструкцией кл1тинних мембран та аутол1эом. В зв'язку з цим була вивчена момлив1Сть використання деяких фармаколог!чних препарата для ц!леспрямованоУ корекц!У тканинного обм!ну 1шем!зованоУ нирки, а саме: преднизолону як стабШзатора б!омембран ! енергетичних процес!в, д!уретика лазикса 1 спазмолитика дропер!дода для покра-щання ьпкроциркуляцН нирки та контрикала як !нг1б!тора протеол!зу.

Введения кролику за 30 хв до в!дтворення !шем!У нирки предн!-золону позитивно впливало на процесси окисления /л 0/ та на ак-тивн!сть окисно-в!дновних фермент!в СДГ.ЛДГ, МДГ в нирц!, але воно було малоефективне по в!дношенню до процес!в фосфорилювання /дР/ та фермент1в анаеробного гл!кол!зу - фруктозо-1,б-д1фосф4тальдола*> зи 1 кетозо-1-фосфатальдолази. Останн! в б!льш1й м1р! п!ддавались корекц!!' у випадку э попереднЫ введениям лазиксу разом з дропер!-долом. П!сля введения контрикалу в !шем!зован!й нирШ пригн!чуеть-ся аутол!з, стабШзуються б!лков! компоненти мембран, що покращуе процеси окислювального фосфорилювання в м!тохондр!ях.

Використання комплексу вищеперел!чених препарат!в разом з локальною г!потьрм|вю нирки П1Д час видалення ст.н.а, стабШзуе працеси енергетичного постачання та лШдного обм!ну в нирц! п!д час переживания !шем1У та прискорюе Ух нормал!зац!ю п!сля включения в загальний кровоток.

Фармаколог!чна оптим1зац!я обм!ну 1шем1зованих нирок п!двищуе IX життездатн!сть. У випадку з введениям преднизолону 42% кроли-к!в з ¡шем!зованими нирками були жив! б!льше 2-3 тижн!в п!сля дрсл!ду, а п!сля використання лазиксу 1 дроперидолу Ух було 50$ проти 14% кролик!в з "незахшценими" нирками.Контрикал покращуе Шмальну функц!» 1шем1зованоУ нирки п!сля трансплантац!!'. Стру-меневе вид!лення сеч1 спостер!галось у 14%, у вигляд! крапель у 72$ ! функц|я ниъок була В1дсутня у 14% кролик!в проти 0%, 51% !

43% в1дпов!дно у кроликов з "незахищеними" !шем!зованини кирками.

Показники л!п1диого обм!ну при порушенк! магтстрадьного кровооб!гу нирки у хворих на вазоренальну Г1пертенз!и Обстежен! хворх на ВРГ, викликано'1 ст.н.а., в эалемност! взд величини про-тв!нурГ1 та ризику розвитку ХНН.

ПрямопропорцШго яростанню проте!нурИ ! ризику ХНН в пор1В-нянн! з нормою эб1льшуеться концентрац!я ЗХ ! ЛПН!1!- /на 30-70^/. При вивченн! спектргв л!п!д1в, ЛП та }ндив}дуальних ФЛ встановлено зб!льшекня вм!сту атерогенних фракц!й ВХ, ВИС,ЛПНЩ, ЛФХ та змен-шення значень Фракц!Й ЕХ.загальних ФЛ.зокрема ®Х, ! ЛПВЩ. Не уз-годжуеться 1з зм!нами, виявленими в тканинному обмШ нирок при ст.н.а. Так, при досл!дженн! коркового шару нирок, видалених у хворих в зв'язку з некорегуемою г1пертенз1ею, встановлене при-гн!чення процес!в окислювального фосфорилювання при використанн! у? -ОМК 1 1нших кислот циклу Кребса в пор!внянн! э донорською ниркою людини. Одночасно в нирковому кровотоку хворих на ВРГ була В1дсутня артер10-вен0зна р!зниця по казним в л!п!д1в.

При анал!з! сеч1 хворих на ВРГ , особливо з ризикон розвитку ХНН виявлен! високомолекулярн! ЛПНЩ, що вказуе на порушення п!в-проникненост! клубочк!в щодо б!лк1в плазми кров!.

В кров! хворих на ВРГ встановлене знинення активност! СОД та швидкост! в!дноачення НАД в НАДН^, стимулш роэвиток проие-с!в ПОЛ ! накопичення (1ДА в кл!тинних мембранах, зокрема еритро-цит!в.

Через 10 ДН1 в п!сля х1рург!чного видалення ст.н.а. ! нормал!-зацН кровооб!гу нирки у хворих з в!дноменою П функц!ею спосте-р!галооь зникення проте!нур!У та вс!х досл!дауваних" показник!в л!п!дного обм!ну в кров1, кл!тинних мембранах еритроцит!в ! сеч:. Навпаки, у хворих, в яких роэвинулась ХНН, паралельно 1а зростан-ням проте!нур!1 та екскрец11 ЛПНЩ вхдбувалось поглиблення атерогенних зрушень в лШдному спектр! ¡фов! ! шптинних мембранах.

В ц!лому виявлена динам!ка показниктв л! Одного обн!ну у хворих на ВРГ при ст.н.а. та П1сля х.!рург1чно1 реконструкин маг!стрального кровоб!гу нирки на'дае додатков! важлив! аргумен-) ти на кориоть уявлення про вплив нирок на поручения лШдного обм!ну в орган!зм! при IX патолог!/.

Роль лШдтв в шзогресуванн! !муно-запального проиесу у цирках при гломерулонеьрит! , У хворих на ГН зб^ьшуеться концентра-

Ц1Я р1зних л!пШв в сироватц1 кров1 - ТГ,ВХ,ЕХ,ФЛ та ВНК. При на-явност! НС /проте1нур1Я б1лыие 4г/доб / р1вень гхперлШдем!!' був значно вище,Н1Ж при СС /проте1нур1я менше 4г/доб /. Стад!й-ний розвиток хрон1чного ГН - ХГН супроводкуеться прогресуванням гхперл1п1деи11. В стадп ХНН И ревень досягае максимуму. КЛль-к1сть ТГ в 5-7 раз перевищуе свою норму. Дещо з меншою швидистю розвиваеться г^перхолестеринем1я.

Для з'ясування вторишого патологхчного впливу г!перд!п!де-иП при ГН вивчали процентне сп1вв!Дношення л!пШв сироватки кров1 за допомогою ТШХ. При прогресуванн! га 1 розвитку ХНН зб1ль-шуеться питона вага ТГ,ВХ,В1К, то квалхфхкувалось як фактор ри-зику атеросклерозу, та знижуеться значения загальних ФЛ 1 ЕХ /рис.3/. Сп1вставлення порушень л!п!дного спектру сироватки з ыорфолог1чН1ши зм!каыи в нирках показали, що при поеднаному ура-женн! клубочков, канальц1в та !нтерстиц!я ревень г!перл1п!дв1Ш та виразн1сть 1Т атерогенностх були б1льше, Н1Ж у випадках ура-.кення самих т!льки клубочкхв. На нашу яумку, г!перл1п!дем!я е фактором прогресування патолог!чного процесу при ГН.

•Розвиток НперлШдемН при ГБ пов'язаний з порушенням обм1ну ЛП, що проявлялось зростанням вм1сту ЛПНЩ в кров1. При СС в!н дорхвьйвав 5-6 г/л, а при НС 10-И г/л 1 б!льше проти 3,8^0,4 в норм!. При прогресуванн! ХГН р!вень ЛПНЩ в кров! И1Г дещо эни-куватись у зв'язку з в!дкладанням *х в ст!нках судин при розвитку г1пертензП та ¡з зникенняи синтезу Xх в печ1нц! при розвитку ХНН.

8а допомогою ЕФ в ПААГ встановлено, що при переб!гу ГН в спектр! ЛП зростас в!дносний вм1ст ЛПНЩ, !нод! до 100$ при 73% в иорм1, а вШст ЛПВЩ, навпаки, знижуеться, в тяжких випадках до повного зникнення. Це узгодкуеться з порушенням активност! фер-мент!в ЛПЛ та ЛХАТ. Так, при СС ЛПЛ пригн!чуеться в 2 рази в по-р!внянн! з нормою, що упов!льнюе швидк!сть виведення ЛПНЩ, а в!д-так ! ВХ з кровотоку. Активность ЛХАТ знижуеться на 25$. Це мож-на пояснити зменшенням вм!сту ЛПВЩ, оск!льки ц! частки е основним Шсцеы знаходаення даного ферменту, а також субстратом його дН. При НС вШичалось компенсаторне п!двищення активност! ЛПЛ на 30$, яке спостерхгалось ! 1ншиыи досл!дниками /Н.В.Н!к1форова,19СТ/, та воно не всткгало за б!льш швидким зростанням кглькост! ЛПНЩ. При НС, як I при СС, зникена активн!сть ЛХАТ.

При вивченн1 обм!ну ФЛ встановлено, що у хворих на ГН незва-каючи на зростання концентрацИ загальних ФЛ, спектр головних

30

20 •-

10

ТГ'

ВХ

вжк

_I_

_1_

Конт^- Гост- Анг!- Ппер- ХНН 1-11 роль рий пер- тензи-ГН тен- вна

, зивна__ .

стадН хрон!чного 1Н

Рис.3 й.Ини процентного вШошення л1пШв в сироватц! кров! хворих при прогресуван-н! гломерулонефриту

ФЛ - ФХ, ЛФХ та СШ в сироватц1 кровх довгий час залишаеться незмхнним. Лише при розвитку ХНН у хворих з НС рееструеться збхль-шення проценту ЛФХ I СМ та зниження проценту ФХ. 0ск!льки дан!. ФЛ одночасно входять у склад л!п1дного шару кл!тинних мембран, було зроблено припущення, що на ранн{х стадиях ХГН в!дбуваються незначн! к!льк!сн! эм!ни ФЛ в юптинних мембранах та IX в^рачання. При розвитку захворювання вони поступово призводять до зшни у сгпвв!дношенн| сироватних . ФЛ ,в стад!х Х]!Н. Виходячи з цього, був вивчений Л1п1днкй склад юптинних мембран на модел1 еритро-Ш1Т1В у хворих на ГН.

В мембранах еритроцитхв при розвитку ГН зменшуеться кхлькхсть ВХ, загальних ФЛ та IX основних фраиЦй - ФХ.Сй! та ФЕА. При най-тяжчому перебхгу ХГН в!да!чалось зроотання рхвня ЛОХ в спектр! !ндив!дуальних ФЛ, який мае детергентн! та цитотоксйчи! власти-

/

вость, Ш деструктивн! процеси в юптинних мембранах були по-в'язан! з актив!зац!ею ПШ, про що св1дчило нагромадження МДА в мембранах еритроцит1в, особливо при ХНН. На !н1Ц1ац1ю НОЛ впли-вае декомпенсац1я АОС. Так, з боку СОД хоча й було виявлене деяке П1двищення активност! ферменту, та воно не встигало за розвитком ПОЛ. Поряд з тю." в сироватц1 зростав вм}ст НАД, то вказуе на послабления захиснох функцП АОС та на ймов!рн!сть утворення актив-них форм кисню в дихальному ланцюз! переносу електрон!в.

Змхни лШдного обм!ну, виявлен! на модел! мембран еритроци-Т1В, в певн1й м!р1 в1Дбивають аналог1чн| деструктивн! процеси в мембранах ниркових кл!тин при ГН. В сеч1 зростае екскрец!я основних мембранних ФЛ - ФХ, ФЕА, (Ш, ФС та ЛФХ, особливо при НС.

Виявлена залежн!сть порушень лШдного обм!ну в!д вар!ант!в I стад1й ХГН св!дчить про 1х зв'язок з порушенням обм!ну б!лк1в I вуглевод1в. За допомогою розробленого нами метода встановлено, що при ГН втрачаються з сечею великоцолекулярнх ЛПНЩ поряд з !нши-ми б!лками сироватки кров1. 3 використанням ПЕОМ знайдена прямопро-порцШа кореляц|я м!к величиною екскрец!!' ЛПНЩ ! величиною про-те1нур1Х / г «0,79, р<0,001/. Очевидно, поява ЛПНЩ в сеч! пов'я-зана з глибоким ураженням базальноГ меибрани клубочк!в I знижан-ням 11 п1впроникненост! щодо б!лк!в плазми кров!. Кр1м того, п!д* вищення ЛПНЩ в сеч1 корелюв 13 зникенням загально! к!лькоот! б!лк!в в кров! /г!попроте!нем!ею/ та !э зростанням р!вня г!перл!-попроте!дем!1 /г «0,77, р<0,001/. Очевидно, у в!дпов!дь на втрату ЛПНЩ з сечею в!дбуваеться компенсаторна утворення цих сполук в печ!нц!, що квал!ф!куеться як один з шйх!в розвитку г!перл!п!де-м1й при патолог!нирок /СЛ. Рябов з сп!вавт. ,1969/.

Щодо обм1ну вуглевод1в, то у бмьшост! обстекених хворих на ГН вм1ст глюкози був в норм!. Та мокливо, що у них у зв'язку э виявленою патолог!ею цитомембран мае м!сце латентне зниження ути-л!зацп глюкози, а в1дтак ! латентна г!пергл1кем!я/А. Д.Кожевников, 1988/. Д!йсно, в мембранах еритроцит!в хворих на ГН поряд з порушенням окладу ФЛ було зареестроване пригн!чення активност! АТФази, лШдзалежного ферменту, який зд1йснюе проникнення молекул глюкози в середину кл!тини еритроциту. При розвитку ХНН розвива-еться достов!рна г1пергл!кем!я, поряд !з зниженням к!лькост! еритропи^в 1 гемоглоб!ну в кров! це вказуе на пригн!чення неробкого обь'Лну вуглевод!в в ц1й стад!!' захворювання, ЗНдно з циклом "глюкоза-З&К" г!пергл!кем!я призводить до мобШзац!! кир!в з

жировоз тканини та до гхперсинтезу 1 г!персекрец!'1 л!п!д!в в печ!нцх.

Таким чином, на пздстав! анал!зу одернаних даних 1 л!тератури встановлено, що г!перл!пхдем!я при ГН с !нтегральним результатом первинного та опосередкованого впливу нирок на обмзн лзп!дзв /рис. 4/. Первинний вплив нирок на обм1н л!п!д!в пов'язаний !з зниженняц тканинного метабол!эму 1 л!пол!т!гшо1' функи!х нирки при розвитку иуно-запвлъного процесу, п олосередкований вплив -э лорузенкям обм1ну бзлк1в ! вуглевод!в, що в значн!й м|р! обу-мовлено розвитком деструктивних процесзв в б!омембранах нирки ! орган!зму в ц!лому. В свою чергу, г!перл!п!дем!я вторинно викли-кае атерогенн! зм!ни нирз<ових судин, внасл!док чого патолог!чний процес в нирц! поглиблюсться. Вищесказане показало необх!дн!сть розробки фармаколог!чних метод!в стабШзацН б!омембран та корек-ц!1'- г!перл!п!дем!1 для проф!лактики атеросклерозу при гломеруло-нефрит!.

Л!п!дний гомеостаз п!сля пересадки донорськоз нирки Обстеже-н! хвор! з терм!нальною ХНН п!сля пересадки донорськоз нирки. У рецип!ент!в при в!дновденн1 екскреторно'1 функцз'з' ниркового трансплантату зникуеться рзвень г!перя!п!дем!з та зменшуються атеро-генн! зрушення в спектрах основних л!пШв, ЛП та 1ндив1дуальних ФЛ в сироватц! кров! як в ранньому, так 1 у в!ддаленому /до б ро-к!в/ пер1одах П1сля операц!'з. Та зберекенню порушень лзпздного обм!ну у цих рецип!снт!в сприяють !шем!чн! ушкодкення трансплантату, наявн!сть" г!пертенз!'|, проте!нур!'з' та г!перглзкемП. При незадовзлыпй функцП пересадкеноз нирки, або повнзй вздсут-ност! 11 у зв'язку з гострим ! хрон!чним криэои в1дторгнення трансплантату, в!дпов!дио у ранньому та в!ддаленому пер!одах пхсля операцИ, г!пергл!кем!я прогресус. При повторних опернцзях по видаленню нефункц!онуючого трансплантату атероматознз ураження судин в!дозчаються част!ше, зш: при первинзшз операцп /б.Я.Ба-ран,1982/. Цх дослгдкення свхдчать про тхсний зв?язок л1пШюго обмхну з функц!ональиим станом нирок та необххдяхсть корекци атерогенних гзперлШдем^ для усшиного лзхування транспланта-зйею донорськох нирки.

Зм!ни обм!иу лШддв пт>и ураиенн! нирок у ваг!тнях Прове-дене спостерекення за тиками, хворгаи на ХГН, в розвитку ваг!т-ностх. 3 П ! Ш триместрах рзззсо зростас а:,цст ЛПНП в сир'-.г-тц!

Зрушення кисдотно-лужног piBHOBarn, _УрОТПУЦТК"

Ун!версальний процес деструх-mï цитомеибрав

Зниження толерант-HOCTI до глюкози в KIÍTHHÍ

Рис.А Махан1ами розвитху rinapaintaeuí'i при патолог!'! нирок

кров! та р!вень МДА в мембранах еритроцит!в порхвняно 1з станом до ваг!тностх. Щ показники сп!вставили такок з аналог!чними даними, одержаними при обстежешп здорових ж1нок при ф!э}олог!ч-н1й ваг1тност1, оск!льки вона такой супроводжувться збтльюенняи вмхсту Л1П1Д1В в кров1. Встановлено, що энайден1 показники вм!сту ЛПНЩ та МДА в кров1 ваг!тних з СС знаходяться в межах ф}з}олог}"-но? норми у здорових ваНтних, та при НО вони гшачно перевшиуттт-

при цьому одночасяо зростае проте!нур1я та екскрецхя ЛПНЩ в сеч1. Отже, у ж}нок, хворих на ХГН, п!д час ваг!тност1 зн!ню-вться стан обм}ну ЛП та процес!в ПОЛ як у зв'язку з ф!з1олог1вю ваг!тност1, так I з розвитком патолог!чного пронесу в нирках. Обстеження к{нок п1сля полоНв показало, що динам!ка досл!дкува-них метабол!чних показник!в в!дпов!дад клШчному переб!гу нирко-вого процесу, квал1ф!кованого як "пол1пшення", "поггриення" або "без-'зм1н" пор!вняно э його станом в останн! строки ваг}тностЬ

Результат« вивчення показник1в обм!ну л!пШв у юнок з пер-винною НПВ /Ш триместр/ представлен! в табл.2. 3 шдвищенням

Таблиця 2

Показники обм!ну л;пШв при первиннЫ нефропат!'! ваг!тних /и +щ/

Групп обстемених : BariTHnx з Ш три- ; местр! : лпнщ : в сеч1 /г/доб/ : МДА в мембранах еритропит1п , ' /нмоль/мл/

Здоров! ж1нки 0 fttt0+27.

Сечовий синдром 0,13+0,06 725+50

1 Р <0,001 >0,05

аз ж •ht РЦ о w Сечовий синдром та Г1пертенз1я , р 0,73^,1 <0,001 830+19 ¿0,05

x Нефротичний синдром -Р 6,8 ¿0,6 <0,001 . 941+75 '<0,001

тяжкост1 НПВ зростае екскрец!я ЛПНЩ в сечх та р!вень ИЛА в кл!~ тмнних мембранах еритроцит!в. За допомогою IIEOli у хворих на НШЗ

встановлений прямопропорц!йний кореляц1йний зв'язок показник!в ММ в еритроцитах а величиною nporeiнур!if /гг*0,59, р ¿0,00.1/ та екскрецкюЛПНЩ /г«*0,55, р<0,001/. Це дозволило квал!ф!хувати актив1зац!ю процес1в ПОЛ як фактор прогреоування НПВ, зокреиа ураження клубочк!в.

Спостереження за ж!нками, як! перенесли НПВ, п!лля полог!в протягом 24 uicHuiB показало, що i3 зникненняи залишкових явищ /npoieiHypii/ поступово норыал!зуються показники обм!ну ЛП. Процеси ПОЛ в!дновлвються значно пов!льн!ше, що небезпечно транс-формаЩею первинно! НПВ в ХГН,

В излому дан! досл!дження св!дчать про залежн!сть порушень лШдного обм!ну в!д стану нирок.

^армаколог}чна корекц!я л!п!дного обм!ну при захворюванн! нирок Досл!дження обм!ну л!пШв при патолог!У нирок в експери-мент! i кл!ниц! показали, що внасл!док його порушень розвивають-ся деструхтивн! процеси на р!вн! кя!тинних б!омембран та атеро-генна г!перл1п!дем!я. Виходдчи з уяалення про-вакливу роль ыембран-Hoi патологН у розвитку ГН, вивчена можлив!сть викориотання антиоксидант!в та отаб!л!затор!в кп1тинних мембран в його л!куван-Hi, особливо на pamux отад!ях захворювання, Проведений курс л1кування ГН з геиатуричним компонентом в!таы!ном е - антиокси-дантом, дхмефосфоном - !нг!б!тором фосфол!паз, делаг!лои - ота-б!л!затором л!зосомальних фермент!в та ун1т!олом - протектором в!дновних сульфПдрильних груп. Наприк!нц! мембраностабШзую-4o'i Tepani'i виявлен! акти»1зац!я СОД - !нг!б!тора ПОЛ, прискорен-ня в!дновлення НАД та нормал!зац!я видЦення продукт!в ПОЛ з оечвю. Це узгодаувалось 1з зниженням проте!нурН та еритроцитур!*.

Дня корекц!К г!перд!п!демН при ГН використовуваяи препарати патогенетичноЧ та л!пол!тично? д!¥. При л!куванн! хворих на ГН препаратами патогенетично! дИ, як! впливають на ранн! етапи !муно-запального процесу в гломерулах /циклофосфамид, глвкокор-тикМм, !ндометацин/ в!дбузавться коремЦя <5!льшоет! показни-KiB обм!ну д!пШв, ЛП та ФЛ в оироватц! кров! та кл!тинних мембранах еритроцит!в; Це узгоджуеться з досить високою ефек-тивн!стю л!кування ГН. При використанн! гепарину, який впливае на в!ддален! етапи !ыуно-запального процесу - г!перкоагуляц!ю, rineparperauiio тромбоцит!в виявлений знлчно Ьлабк!ший г!пол!п!де-ихчний ефект, що узгоджувалооь з низышм кл!н!чним результатом гепаринотерапП. Гепарин в б!льш!й Mipi впливае на обм!н ЛП:

знижуе »Ли ЛПН1Ц 1 ТГ в кров!,

Апробовак! дв! нов} схеми лхкування Г1перл]п1дем}й: у нефро-логхчних хворих з г!пертенз!ею за допомогою курантилу та у хворих з ХНН I П1сля пересадки нирки за допомогою клоф1брату 1 н1котино-во'1 кислоти. П!сля курсу прийому курантилу зникусться р1вень холестерину, а п!сля курсу клоф!брату ! н1котиново'1 кислоти знн-жувться вм!ст ЛП1Щ 1 ТГ в кронт. що дозволяв рекомендуют;! ц! ,л!пол!тичн! препарати для профыактики атеросклерозу при захво-рюваннях нирок.

В'результат! проведених досл!джень розроблен! принципи фармаколог! чноХ корекцП порушень лШдаого обм!ну для проф!лактики атеросклерозу при захворюваннях нирок. Вони передбачають викорис-тання препарат!в патогенетично! дП, направлених на пригк!чення або л!1:в!дац!ю патологичного процесу в нирц1 ! фактортв його про-гресувания /цитостатики, протизапальнх препарати, антикоагулянти 1 антиагреганти, стабШзатори бгомембран/, а також препаратов л1пол!тично1 Д11, направлених на зниження лШдлв безпосередньо в кров!.

В заключенно роботи на п!дставх ¡итегрального анализу результат! в експерииептально-клШчного дослхдкення та сучасно! л1тура-тури дане наукове обгрунтування концепцП про взаемозв"язок нетп/. . л! эму лтп!д!в з функц!ональним станом мирок в корю I патологи.

Висновки

1. Нирка як метабол!чно активний орган приймае участь

в регуляцП обм!ну л!п!д!в в орган!зм!. Функц10нуюча нирка погли-наб жири, фосфолШди ! л!попроте'!ди низько"! гц!льност1 I сприяе збереженню нормального р!вня л!п!д!в в кров!.

2. Недостатн}сть постачання нирок киснем знинуе !нтенсивн!ст», процес1В окислювального фосфорилювання } порушуе хх зв'язок з лШдним метабол1змом: знижуе утил!зацтп л! по про те ш в 1 фосфо-лхпхдхв, пригнзчуе НЛД-залежн1 процеси антиоксидантно"! система, актив!зуе перекисне окисления л1ц!д!в, порушуе якзсний i ктльк!-сний склад фосфол1пШв в мембранах ниркових кл1тин, внаслгдок

' чого зм!ниеться IX структура ! функц!я. Эменшення артер1о-вено-ЗН01 р!зниц! л!п!д!в в кров'яноиу русл! нирки знижуе-утил!зац!?5 л!п!д!в в загальному 1фовотоку та !н!ц!юв г!перл!п!дем!ю. При гостр!й г!покс!¥ енергетичний 1 лШдний обм!н в бхльпйй м!р!

страждають в корковому шар! нирки, а при хрон1чн!й г! покоИ -в мозковому шар! нирки.

3. Вхдноаяення кровотоку в нирЦ1, яка перенесла гостру г!по-в;с1ю, нормалхзуе процеси оки «повального фосфорилювання, на дал! вхдновлюсться лхпхдна структура кл!тинних мембран} п!сля реок-сигенац!'1 нирки, яка перенесла хрон!чну г!покс!ю, спочатку в!д-новлюеться лШдна структура (Яомембран. Попередне внутр!шньовен-не введения стаб1л!затор1в б!омембран х енерготропних фармаколо-гхчних препаратхв прискорюе в!дновлення р!зних ланок тканинного ОбМХНу НИрКИ П1СЛЯ гхпокоН.

Прогресувания ¡мунного ! запального процеоу в нирках /при гломерулонефритх/ порушуе обмхн лхпШв в б|омембранах ниркових клхтин, пошкодауе структуру й п!двшцуе проникнен!сть ниркових клубочков. Показниками деструктивних зм!н в нирках е накогшчення в сеч1 продуктов перекисного окисления л^Шв, мембранних фоофо-лхпШв 1 великомодекулярних л!попротехд!в низькох щхльноот! з плазии кров!.

' 5. В механ13мах !мунного, запального ! г!поксичного уракення нирок загальною ланкою е актив1зац!я процесу перекисного окисления лхпШв, який викликае десТруыЦю юптинних мембран. На р!з~ них стад!ях гломерулонефриту недостатн!оть поотачання нирки киснем при порушенн! гемодинам!ки кяубочк1в, розвитку г!пертензН' 1 недостатност! транспортной функцП' кров! щодо кисню сприяють прогресуванню ураження паренхими нирки ! розвитку ПперлШдемН,

6. При гломерулонефрит!, вазоренальн!й г!пертенз!!, хрон!ч-нхй нирков!й недостатност!, п!сля пересадки донорськоК нирки в!дбуваються глибок! зрушення обм!ну л!пхд!в в кров!: зб!льшення концентрацН жир1В, стер!н!в, фосфол!п!д!в 1 л!попроте!д!в 1 зм1на IX процентного в1дношення в б1к зб!льшення значения атеро-гвнних фраки!й л!попроте'1д!вжзькоК щ|льност!, в!льного холестерину, тригл1церид!в, в^льних жирних кислот ! л!зофосфатидилхол!-ну та зниження еф!р1В холестерину, загальних фосфол!п!д!в та фосфатидилхол!ну. Г!перд!п!дем!я в фактором ризику атероокперозу у людей з эахворюванням нирок.

. 7. В екстремальних умовах /при ваг!тност!/ зрушення в обмШ лШд!в зростають. Показником прогреоування первинно! нефропаШ вагхтних с активац!я перекисного окисления л! пШв 1 накопиченкя Кх токсичних продукт!в в клхтиннкх мембранах, а при гломерулонеф-ритх - порушення обм1ну л1попроте1Д1В /збхльшення 1'х вм!сту в

~ ¿У -

ров! I сечх/.то обумовлено походденням цих захворювань.

8. ПперлШдемхя при захворюваннях нирок е ¡нтегральним езультатом прямого 1 непрямого впливу нирок на л!п!дний обн}н.

I патогенез! г!перл!п!дека!' основними ланками е иригн!чення енер-етичного обм!ну ! л!пол!тичноУ функц!У нирки; недостатня актив-хсть л1попроте!дл1пази 1 лецитинхолестеринацилтрансферази в кро-1; втрата б!лк!в 1 л!попротеУд!в ниэькоУ щ!льност! з сачен ¿1 омпенсаторкий Ух бЮсинтез в печхнц!; порушення л!п1дко! струк-ури б!омембран 1 зниження утид!зац!У глюкози в юптинах; при-н!чення процес!в аеробного оби!ну в нирках й !нших органах 1 канинах, що призводить до ыобШзац!! кир!в з депо ! синтезу з их Л1П1Д1В.

9. Основними шляхами фармаколог!чноУ корекцЦ' обм!ну л!п!д1в ри патолог!? нирок е: актив!зац1я енергетичного обм!ну нирок ! !диовлення його взаемозв'язку з обм!ном лгпШв препаратами, якг таб1л!эують. бхомембрани, Тканшше дихання 1 припИчують рхзн! анки 1мунного I запального киркового процесу, та безпосерздця орекц!я рIвня ! спектру Л1п!д!в в кров! лтпсштичними пречара-ами.

Впрозаджения результат!» досл!дження

На П1дстав1 матер!ал!в дисертацп розроблений метод визначен» я л!попроте1 д1з низькоУ цильност! в сеч! I на Пого основ! запро-онований "Способ диагностики нефротического синдрома" /Автор-кое; свидетельство £1291875,1987/.

Результати доел!день використаи! у вилашп ^формаиН'ш;)! о истка МОЗ УкраУни "Корскц1Я ппердислхпхдамхй при гломерулонеф-ит!, хрон!чн!й нирков!й недостатност! та н!сля пересадки нирки" 1981/ для проф!лактики атеросклерозу у нефролог!чних хворих, . такок у виданн! методичних рекомендаций !'СЗ УкраТни "диспнное-1заЦ1Я ваПтних з захворюванням нирок" /1989/.

Результати роботи впровадаеих з уролог! чних в!дд1леннях тськоУ л!кари! и.В11НШЦ1, ЛьвтвськоУ обласноУ Д1кар>п, Казах«.-^го НД1 експериментально'У х!рург!У,- в нефролопчних х п. ачних в^дхленнях НД1 уролог!У та нефрологи, НД1 пед!атрх1, кушерства ! г!неколог!У, л!карн! Дн!провського району м.Киева, -й л!карн! м. 1змаУла ОдеоькоУ облает!, в НД1 нейрох!рург!У.

Науков! положения, вит!каюч! з дисертац!У, використан! ъ тео-зтичн!й п!дготовЦ1 фах!вц!в на курсах пхдвищення хвал!ф!1'аи!У УкраУноькому НД1 уролог!У та нефролог!У.

Список ооновннх опубд1кованих роб!т по матер|алам дисертацП:

1. Сопоставление морфологических и биохимических показателей жизнеспособности почки донора в различные сроки первичной тепловой ишемии// Урология и нефрология.-1977.-«.-С. 63- 67 /соавт. Н.М.Петрунь, А.Т.Носов и др./

2. Нарушение энергетического обмена в почках при некоторых урологических заболеваниях и пути их коррекции// Врачебное дело,-1979.-Ж.-С.66-70 /соавт. Н.М. Петрунь/

3. Защитное действие некоторых фармакологических препаратов на метаболизм и структуру почек при тепловой ишемии в эксперименте// Урология и нефрология.-1979.-йб.-С.57- 62 /соавт. Н.Н. Петрунь, А.Т.Яосов и др./

Влияние ингибитора протеаз контрикала на окислительное фосфорилирование и протеолиз в почках при тепловой ишемии// Украинский биохимический журнал.-I98I.~J43.-C.64-90 /соавт, Н.м.Пет-рунь, А.Т.Носов и др./

5. Влияние никотиновой кислоты и мисклерона на спектр липидов у больных с хронической почечной не достаточностью// Урология и нефрология.-1у81.-;{Э.-С.42-45 /соавт.Н.М.Петрунь, Л.А Пыриг/

6. Медикаментозная коррекция нарушений метаболизма липидов у больных гломерулонефритом// Клиническая медицина.-1981.-Ж1.-С.49-52 /соавт.Л,А.Пыриг,Н.М. Петрунь и др./

7. Динамика спектра липидов в условиях патогенетической то-

Еапии гломерулонефрита// Терапевтический архив.- депонировано НИШИ,1981 /соавт.Л.А.Пыриг.Н.Я.Мельман и др./

8. Энергетический обмен в субклеточных фракциях почек в норме и при острой ишемии// Украинский биохимический журнал.-1982,-Л5,-С.540-543 /соавт.Н.М.Петрунь, Е. И. Кримкевич/

9. Нарушение обмена липопротеидов как фактор риска атеросклероза у больных гломерулонефритом// Врачебное дело.-1963.-«В.-

С.53-56 /соавт.Н.М. Петрунь, И.М.Зельдич и др./

10. Оценка некоторых средств противоишемичеокой защиты донорских почек// Криобиология и криомедицина.-198Э.-ВыпЛЗ.-С.70-7Э /соавт.Н.М.Петрунь, Е.Я.Баран й др./

II..Основные допекты изучения метаболизма липидов в клинической нефрологии// Терапевтический архив.-1984.-.№7.-С.28-31 /соавт.Л.А.Пыриг,Н. М,Петрунь/

12. Изменение опектра сывороточных липидов у больных гломерулонефритом// Врачебное дело.-1685.-Й10.-С.20-24 /соавт.л.А.Пыриг, Н.М.Петрунь и др./

13. Изменение микроциркуляции, морфологической структуры и активности окислительно-восстановительных ферментов почки при сужении почечной артерии// Физиологический журнал.-1987.-Ж.-. С.76-81 /соавт.Н.М.Петрунь, А.Т.Носов и др./

• 14. Структурно-функциональные изменения дачки при аксперимент-тальной гипертензии и пути ее коррекции// Урология и нефрология.-19 87.-ЛЗ.-0.32-38 /соавт.Н.М.Петрунь, А.М.РоманенкоД.Т.Носов и д

15. Определение липопротеидов в моче в диагностике '

гломерудонес Н.М.Петрунь

ерудонефрита// Лабораторное дело.-1980,-147.-С.З&-40 /соавт. Петрунь.И.М. Зельдич/

16. Оценка гиперлипидемии по соотношению фракций липидов сиво-ротки крови при заболеваниях почек// Лабораторное дело,-198В.-S9.-C. 12-й /Соавт.Н.М.Петрунь и др./

17. Особенности липидного метаболизма при нормальной и осложненной нефропатией беременности /обзор литературы/ //ВпачеОное дело.-1989.-й9.-С.73-78 /соавт.Н.М.ПетруньА

18. Обмен липидов при первичсих и сочетании* лорьлениях иочик у беременных// Врачебцоз дело.-1950.-йл.-е.гв-Э1 /оор?«-,н.М. Потру пь, Л.А.Пыриг и др./

19.' Особливоот! процес1в перекисного окисления лхпШв у хво-рих на гломерулонефрит з гематуричним компонентом// Лпорська справа.-1992.-Л8.-С. 4 8-52 /спхвавт. 1.0.Дудар,Л.А.Пир1Г та iHini/

20. Der einflues von proteoly.seinhibitoren auf die renale ischamietolerans//Z.Urol. u.Nephrol.-1983.-N9.-Bd.587-591

21. Abnormalities of lipid metabolism and methods of their correction in patients with glomerulonephritis •// International Urology and nephrology.-1984.-H4.-IV;361-367

22. Pharmacologic protection of ischemia kidney/7 XV Jnt.»v-niit.Congress of internal medicine, Hamburg, 1980

23. Metabolism in renal cortex in ischemia// VIIi int. Congress of nephrology athens.-Greece,)981.-Abat,RM-bO

24. Use of some pharmacologic a«ento for antiipchoir.U- protection of donor kidney// Ibid.-Abatr.TR-119

25. Glomerulonephritis and metabolism of lipidaZ/lbid.-Abst.CN214

26. Alterationo of energy metabolism, lipid structure and function of renal cellular aeabraiiee under ischemia and after reoxygenation// Congress International PhathonhyfH ol,-Yo^ee".', 1391.-?.345