Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Онтогенетические особенности метаболизма незаменимых жирных кислот в организме крупного рогатого скота

ВАК РФ 06.02.05, Ветеринарная санитария, экология, зоогигиена и ветеринарно-санитарная экспертиза

Автореферат диссертации по теме "Онтогенетические особенности метаболизма незаменимых жирных кислот в организме крупного рогатого скота"

УКРА'ГНСЬКА АКАДЕМГЯ АГРАРНИХ НАУК с-' 1НСТИТУТ Ф13ЮЛ0Г111 БЮХ1МП ТВАРИН

СГ; Г**"-

О

На правах рукопису

ЗАХАРГО Орест Ярославович

ОНТОГЕНЕТИЧШ ОСОБЛИВОСТ1 МЕТАБОЛ13МУ НЕЗАМ1ННИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ В 0РГАН13М1 ВЕЛИКО* РОГАТО! ХУДОБИ

Ш)0.25--бтОТЙШ-

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня доктора сшьськогосподарсъких наук

Льв1в - 1996

Дясертащею ерукопнс

Робота вконана в 1нституп фшологЙ i öioxmil гварин Украднсько! акадеып аффнях наук

Науковий консультант: доктор бюлопчнях наук, професор ЯНОВИЧ В.Г.

ОфЩМ опонентн: доктор б1олотннх наук, професор МАЛИК О.Г.

доктор бшлопчних наук, професор КОНОНСЬКИЙ O.I. доктор бшлопчних наук, професор СТОЙКА P.C.

Пров1дна орг&нЬац1я: Харивськнй зооветерннарнин шститут

Захвст десертам! вщбудеться " 1996 р.

. годня! назасщшш спешашзоваао! ради Д 04.14.01 при iHcnnyri фЬюлогй i 6ioxmiI тварвн УААН.

3 днеерташею можна ознайомитися в 6i6moTeni 1вститу1у ф1зтлоп1 i 6wxiMii тварин УААН.

Адреса 1нституту: 290034, м.Львв-34, вул В.Стуса, 38.

Авторефератрозкланнй"elf" 4 еСНА. 1996р.

Вчений секретар слешатзовано! вчено! ради, доктор сшьськогосподарськнх наук

ЯЛ.Квршпв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теми. Вивчення онтогенетичних особливостей мегабол18му незам1нних (ессенц1альних) жирних кислот (л1но-лево!, л1ноленово!) i ïx пох1дних, б!льш ненасичених жирних кислот, в орган18м1 велико! рогато! худоби мае важливе' нау-ково-практичне значения у ав'язку з широким спектром б1оло-г1чно! д1Т вказаних жирних кислот 1 синтеБованих 8 них ейко-8ано!д1в (Варфоломеев, Мевх, 1985; Holman, 1986; Sinclair, 1989; DIMarzo, 1995; Tanaka et al., 1995). Як встановлено Ê досл1дженнях на лабораторних тваринах, це обумовлено, з одного боку, важливим значениям л1нолево! 1 л1ноленово! кислот 1 Ix пох1дних, б1льш ненасичених жирних кислот, у синтез! фосфол1п!д1в, як! займають центральне положения в орган!за-цП i фунгаДюванн! кл!тинних мембран, а з другого - викорис-танням Сго-пол!ненасичених жирних кислот, як1 синтезуються з незам1нних жирних кислот, особливо арах1доново!, у синтез! ейкозано!д!в (простагландин1в, простацикл!н1в, тромбоксан1в, лейкотриен!в), як! проявляють регуляторний вплив на ряд ланок обм1ну речовин ! ф!з!олог!чних функц!й у тварин (Samuelson et al., 1975; Варфоломеев, Мевх,1985; Needleman et al., 1986; Smith, 1989; Lands et al.,1990; Mitchell et al., 1995).

BmIct л!нолево! 1 арах1доново'1 кислот y л1п1дах молока i м'яса велико! рогато! худоби Ictotho впливае на ïx харчову ! б1олог!чну uiHHlCTb (Christie, 1978; Алиев, 1980; Янович, Лагодюк, 1991). У зв'язку з г1дроген1зац1ею Cie-ненасичених жирних кислот у рубц! жуйних miкроорганiзмами (Скорох1д, 1972; Алиев, 1980; Bauchart, 1981), bmIct незам!нних жирних кислот у молод! корови значно менший, н1ж у молоц! нежуйних тварин (Moore, Christie, 1984; Bitman, Wood, 1990), що в ря-д1 випадк1в, особливо при неповноц1нн1й год!вл! кор1в, коли вм!ст л!нолево! кислота в л!п!дах молока р1зко зменшуеться, негативно впливае на р1ст телят i !х резистентн1сть до зах-ворювань (Noble, 1981; Jenkins et al., 1988; Попандопулос, 1989).

Внасл!док цього, актуальним для поглиблення теоретичних основ вирощування телят е досл1дження впливу р1зного р1вня незам1нних жирних кислот в pauioHi у прерум1нантний пер!од на метабол1зм вказаних жирних кислот в !х орган!зм1 ! ф!з!о-

лог!чн! функцП. Науково-практичний 1нтерес становить також а'ясування особливостей метаболiзму неаам1нних жирних кислот в орган!зм1 велико! рогато! худоби п!д час пренатального розвитку, що пояснювться низькою проникн1стю плацента норови для жирних кислот особливо для пол!ненасичених жирних кислот (Noble, 1980; Янович, Лагодюк, 1991), а таколс на ранн1х ета-пах постнатального розвитку, аокрема п1сля переходу в1д пре-рум1нантного типу травления до рум!нангного, коли р1вко по-силюеться 1нтенсивн1сть г!дроген!зац!! Cis-ненасичених жирних кислот у рубц! (Алиев, 1980; Янович, Лагодюк, 1991).

Мета i завдання досл1джень. Виходячи 8 вищескаааного, метою нашо! дисертац!йно! роботи було досл1дження особливостей метабол18му л1нолево! 1 л!ноленово! кислот 1 деяких ïx пох!дних, б!льш ненасичених жирних кислот, в ряд! орган1в i тканин велико! рогато! худоби у пренатальний пер1од 1 на ранн1х етапах постнатального пер1оду розвитку, впливу п1дви-щеного р!вня л!нолево! кислоти в рац1он! телят у прерум!-нантний пер1од на метабол1зм вказано! незам!нно"1 жирно! кислоти .в !х органах 1 тканинах 1 деяк1 ф1з1олог1чн1 функцП, метабол1чного впливу 1 продуктивно! д1! рослинних ол1й, як1 м1стять л1нолеву кислоту, при додаванн1 !х до рац!ону телят.

Завданнями роботи було:

1). Визначити bmíct окремих клас!в л!п1д1в (фосфол!п1д1в,три-1 диацилгл!церид1в, в1льного 1 еф1рнозв*язаного холестерину, неетериф1кованих жирних кислот) у плазм1 кров1, еритроцитах, р!зних органах 1 тканинах 7-м!сячних плод!в 1 тварин 1-, 3-, 6- 1 24-м1сячного в!ку.

2). Пор1вняти bmIct л1нолево! 1 л!ноленово! кислот i ïx по-х!дних, б1льш ненасичених жирних кислот, у склад! окремих клас1в л1п1д!в (фосфолШд1в, триацилгл1церид1в, еф1р1в холестерину 1 фракц!! неетериф1кованих жирних кислот) у плазм! кров!, еритроцитах i ряд! opraHiB ! тканин досл!джуваних тварин.

3). З'ясувати ступ!нь використання [1-14С] л!ноленово! кислоти у синтез! окремих клас!в л1п!д!в ! енергетичних проце-сах, ступеня використання [1-14С] арах!доново! кислоти у вказаних процесах i синтез! простагландин!в у деяких органах

1 тканинах тварин на вказаних етапах онтогенезу.

4). Вивчити вплив р!зного р1вня л!нолево! кислоти у згодову-ваному телятам 8ам1ннику незбираного молока (ЗНМ) у перш! два м!сяц! жигтя на жирнокислотний склад окремих клас1в л1-п!д!в плазми кров!, еритроцит!в 1 ряду орган1в 1 тканин.

5). Досл!дити вплив вм!сту л!нолево! кислоти в рац!он1 телят у вказаний пер!од на ступ!нь використання П-14С] л1нолево! кислоти у синтез! л1п!д!в, простагландин!в 1 енергетичних процесах у деяких органах ! тканинах досл!джуваних тварин.

6). З'ясувати, як д!е п!двищений р!вень л!нолево! кислоти у згодовуваному телятам у прерум!нантний пер!од ЗНМ на жирнокислотний склад л!п1д1в еритроцит!в 1 1х морфофункц!ональну характеристику, вм!ст сироваткових 1муноглобул1н!в, синтез простагландин!в у скелетних м'язах.

7). Вивчити вплив добавок соняшниково! 1 р!паково! ол!й до рац!ону телят п!сля переходу в!д молочно! год!вл! до рослин-но! на 1х р1ст, жирнокислотний склад л!п!д!в скелетних м'яз!в ! синтез у них простагландин!в.

Наукова новизна. В результат! проведених досл!джень вперше встановлений вм!ст л!нолевох 1 л!ноленово! кислот ! IX пох!дних, б!льш ненасичених жирних кислот, у окремих кла-сах л!п!д!в у плазм1 кров1, еритроцитах ! ряд! орган!в ! тканин велико! рогато! худоби у пренатальний ! на ранн!х етапах постнатального пер1оду онтогенезу. Одержан! дан! св!дчать про !стотн! органно-тканинн! р1зниц! у в1дносному вмхст! незам!нних ! !нших пол!ненасичених жирних кислот у склад! окремих клас1в л!п!д!в ! про вплив на нього стад!! !н-див1дуального розвитку тварин ! фактор!в год!вл!. Зокрема, у вс!х класах л!п!д1в, за винятком еф!р!в холестерину, у б!ль-шост1 орган!в ! тканин плод1в пор1вняно до тварин 1-24-м!-сячного в!ку виявлений значно менший в!дносний вм1ст л!ноле-во! ! л!ноленово! кислот ! б1льший вм!ст арах!доново! кислоти. В!дносний вм!ст л!нолево! ! арах!доново! кислот у склад! вс!х клас1в л1п!д!в, а таксик вм1ст олешово! 1 стеариново! кислот у склад! фосфол!п!д!в ! триацилгл!церид!в у б!льшост1 орган!в ! тканин телят 1-3-м!сячного в1ку значно б!льший, н!ж у тварин 6-24-м!сячного в1ку, що обумовлено впливом г!д-роген!зац!1 Сав-ненасичених жирних кислот у склад! л!п!д!в

корму м!кроорган1змами в рубщ жуйних п!сля переходу в!д прерум!натного типу травления до рум!нантного.

При 1нкубац!1 гомогенат!в печ1нки, скелетного м'яза 1 жирово! тканини плод1в 1 1-24-м!сячних тварин з [1-14СЗ л1-ноленовою 1 [1-14С] арах!доновою кислотами встановлено, що вказан! ненасичен! жирн! кислоти використовуються головним чином у синтез! фосфол!п1д!в 1 лише незначна к!льк!сть 1х використовуеться в енергетичних процесах. Протягом досл!джу-ваного пер!оду !ндив!дуального розвитку використання [1-14С] л!ноленово! 1 [1-14С] арах1доново! кислот в синтез! л1п!д1в у тканинах тварин у дек!лька раз1в зменшуеться, а окиснення ix до СОг зб1льшуеться. Серед простагландин!в, синтезованих з С1-14С] арах!доново! кислоти гомогенатами печ1нки 1 скелетного м'язу плод!в, переважають простагландини Рг«, а у вказаних тканинах дорослих тварин - простагландини Ег-

При згодовуванн1 телятам з 2- до 60-денного в!ку ЗНМ з п1двищеним вм!стом л1нолево! кислоти у склад! вс1х кдас!в л!п!д!в еритроцит1в, орган!в 1 тканин зб!лыпуеться вщюсна к!льк!сть л!нолево! 1 арах!доново! кислот 1 зменшуеться к!льк!сть оле!ново! кислоти. При цьому зменшуеться використання [1-14С] л!нолево! кислоти у синтез! л1п!д1в гомогенатами печ!нки 1 скелетного м'яаа 1 зб1льшуеться П окиснення до 14С0г- Разом з тим, випоювання телятам у вказаний пер1од ЗНМ з пхдвищеним вм!стом л1налево! кислоти приводить до зростання об'ему еритроцит!в 1 вм1сту в них гемоглоб1ну, до п!двищення р!вня 1муноглобул1н1в у сираватц! кров!, пхдви-щення !нтенсивност! синтезу простагландин1в у скелетних м'я-зах.

Науково-практичне значения робота. Застосован1 методи дос-л!дження онтогенетичних особливостей метабол!зму незам1нних жирних кислот у жуйних на кл!тинному ! органо-кл!тинному р1внях можна рекомендувати для широкого використання у нау-ково-досл!дн!й робот!. Виявлений нами стимулюючий вплив л1-нолево'1 кислоти при п!двищенн! и р!вня у рац!он1 телят у прерум!нантний пер!од на вм!ст !муноглобул!н!в в !х кров! ! морфофункц1ональну характеристику еритроцит1в е теоретичною основою виговлення ЗНМ для телят з п1двищеним вм!стом л!но-левог кислоти, теоретичною основою використання рослинних

- Б -

ол1й в год!вл! телят у вигляд1 добавок до 'ix рац1ону.

Ochobhí положения, як i виносяться на зажист:

1). Зм1ни вм1сту незам1нних жирних кислот (л1нолева i л1ноленова) i !х пох1дних, б!льш ненасичених жирних кислот, у склад! фосфслШд!в, триацилгл!церид1в, еф1р1в холестерину i фракцП неетериф1кованих жирних кислот у б1лыпост1 орган!в i тканин велико! рогато! худоби протягом онтогенезу е специ-ф1чними як для кожного органу i тканини так i для кожного з цих клас1в л1п1д1в.

2). Використання л!ноленово! 1 арах!доново! кислот у синтез! л1п1д1в у печ1нц1 i скелетних м'язах велико! рогато! худоби протягом !ндив!дуального розвитку зменшуеться, а в енергетичних процесах - зб!льшуеться.

3). Шдвищення р!вня л!нолево! кислоти в рац!он! телят у прерум!нантний пер1од веде до зб1льшення вм1сту л1нолево! i арах!доново! кислот у склад! фосфолШд!в еритроцит!в - до зб!льшення !х об'ему i вм!сту гемоглоб1ну, а також до збьяь-шення bmicty !муноглобул1н!в у сироватц! kpobí.

4). Згодовування телятам р!паково! i соняшниково! ол1й, що характеризуються високим bmíctom л!нолево! кислоти, спри-яе п!двищенню !х прирост1в, зб!льшенню вм!сту л1нолево! i арахiдоново! кислот у скелетних м'язах, та тдвищенню Штен-сивност! синтезу простатландин!в.

Апробац1я робота. Результати роботи доповiдались на зв!тних конференц1ях 1нституту ф!з1олог!! i 6!oxímü тварин у 1986-1995рр., на координац!йних нарадах по фШолог!! i б!ох!м!! с!льськогосподарських тварин у вказаному 1нститут1, на V Укра!нському 6i0xiMi4H0My з'!зд! (1987р.) i на XVI з'!зд! Укра!нського ф1з!олог!чного товариства !м.I.П.Павлова (1994 р.), на Всесоюзна конференцП "Обм!н л1п!д!в i лШд-не живлення с1льськогосподарських тварин" (1989 р., м.Суми), на мхжнародних конференц!ях "Б!олог!чн! основи високо! продуктивное^ с1льськогосподарських тварин" (1990 р., м.Калуга, 1995 р., м. Боровськ), на юв!лейн1й конференцП, присвя-чен1й 35-р1ччю 1нституту ф1з1олог1! 1 6ioxiMi! тварин i 90-р1чному юв1лею академ!ка С.З.Гжицького (1994р., м. Льв1в), на м1жлабораторному зас1данн1 1нституту ф1з1олог1! i 61oxiMi! тварин (1996 р.).

Публ1кацИ. За матер!алами досл1джень опубл!ковано 29 роб!т, а них 16 наукових статей, 2 методичн! рекомендацП 1 11 тез допов1дей, як1 мають пр1оритетне значения.

Декларац1я конкретного особистого внеску дисертанта у розробку наукових досл!джень. Весь обсяг експериментальних досл!джень 1з застосуванням сучасних б1ох1м1чних, рад1о1му-нолоПчних 1 гематолог1чних метод1в по тем! дисертац!йно! роботи, п!дб!р та анал1з л!тературних даних, статистична об-робка результат!в, Ix опис, анал1з та теоретичне обгрунту-вання одержаних результат!в виконан! автором особисто.

Структура i об'вм роботи. Дисертад!я складаеться з вступу, огляду л!тератури, власних досл!джень, обговорення результат1в досл!джень, висновк!в, практичних рекомендац1й, списку л1тератури, м1стить 375 листк1в машинопису, включаючи 75 таблиць. Список використано! л1тератури включае 478 дже-рел.

МАТЕР1ЯЛИ I МЕТОДИ Д0СЛ1ДЖЕНЬ Проведен! досл1ди були спрямован1 на досл!дження особли-востей метабол!ему л!нолево!, «-л!ноленово1 1 арах!доново! кислот у р!вних органах 1 тканинах велико! рогато! худоби п!д час онтогенетичного розвитку, на досл!дження впливу р!з-ного р!вня л!нолево! кислоти у pauioHi телят на ix piCT, де-як1 сторони обм1ну л1п1д1в 1 ф1з1олог!чн! функц!!.

Досл1ди першо! cepi'i були спрямоваМ на пор!внялъне досл1дження вм!сту i деяких стор1н метабол!зму окремих неза-м!нних жирних кислот у тканинах плод!в, телят р!зного в!ку i дорослих тварин чорно-рябо! породи. Для досл1джень викорис-товували проби печ!нки, чотириголового м'язу стегна, серце-вого м'язу, легень, нирок, навколонирково! жирово! тканини одержан! в!д 7-8-м!сячних плод!в, 1-, 3-, 6- i 24-м!сячних тварин, одержаних п1сля ix забою, який проводили шляхом де-кап1тац!!.

Загальн! л!п1ди з тканин екстрагували сум1шшю хлороформ-метанолу 2:1 (Folch et al., 1957).Розд1лення л1п!д1в на окрем1 класи зд1йснювали методом висх!дно1 одном1рно! тонко-шарово! хроматограф!! на сил!кагел1 у систем! - гексан, дие-тиловий еф1р, льодова оцтова кислота у в!дношенн1 70:30:1

(Кейтс, 1975). К1льк1сть неполярних л1п1д!в визначали б!хро-матним методом (Kibrick, Skupp, 1953). Метилов! еф!ри жирних кислот одержували прямою етериф1кац1ею. Жирнокислотний склад лШд!в досл1джували методом газор1динно! хроматограф!! на хроматограф! "Chrom-4" (Чехословаччина) з полум'яно-1он!за-ц1йним детектором (Скорох!д 1 сп., 1985).

Простагландини з тканин екстрагували cyMinnmo !зопропа-нол-етилацетат-0,1 М соляна кислота у в!дношенн! 3:3:1 (Jaffe et al., 1973). 1Исля екстракцП проводили рад!о1муно-лог!чне визначення простагландин!в Гг<* 1 Ez-

Ступ!нь використання л!ноленово! ! арах!доново! кислот у синтез! окремих клас!в л!п!д!в, простагландин!в ! енерге-тичних процесах в тканинах досл!джуваних тварин визначали шляхом досл1дження рад!оактивност! вказаних сполук ! 14СОг п!сля 1нкубац1! гомогенат1в тканин з С1-14СЗ л!ноленовою ! [1-14С] арах!доновою кислотами ("Amersham", Англ!я, питома рад!оактивн!сть 58,3 мКюр1/ммоль) на сцинткляц!иному л!чиль-нику LKB (Швец!я).

У друг1й cepi! досл!д!в досл!джували вплив р!зного piB-ня л1нолево! кислоти в paitfOHi телят у молочний пер!од жив-лення на метабол!8м незам1нних жирних кислот в !х орган!з-Mi, piCT та 1мунну резистентн!сть. 3 ц!ею метою проведено 2 досл!ди. Перший досл!д проведено на трьох трупах теличок чорно-рябо! породи, по 3 голови в кожн1й. 3 2-денного BiKy телятам випоювали зам!нник незбираного молока (ЗНМ), виго-товленого за ОСТом 49-17-71, з р1зним BMiCTOM л!нолево! кислоти. К1льк!сть л!нолево! кислоти в ЗНМ для телят l-i, 2-\ i 3-! груп становила в!дпов1дно 0,70; 1,44 i 3,65% в1д загаль-ного BMicTy eHepri'i, або 0,3; 1,2 i 2,1% в!д Батально! тль-кост! жирних кислот.

Для 6ioxiMi4HHx досл1джень використовували кров, одер-жану в1д телят у 10-, 30- i 60-денному Biui. ЛШди з плазми кров! 1 еритроцит1в екстрагували сум1шшю хлороформ-метанолу 2:1 (Folch et al., 1957) i досл1джували в них bmIct окремих клас1в л1п1д1в (Кейтс, 1975) 1 ix жирнокислотний склад (Ско-рох1д i сп., 1985).

У 60-денному Biqi телят забивали шляхом декап1тацН i в одержаних в1д них пробах печ1нки, чотириголового м'язу стег-

на, серця, навколонирково! жирово! тканини, нирок, наднирни-к1в, легень, великих гпвкуль головного мозку досл!джували bmíct окремих клас1в л!п1д1в i 'ix жирнокислотний склад.

У печ!нц!, скелетному м'яз! i легенях телят досл1джува-ли метабол!зм л1нолево'1 кислоти шляхом 1нкубацП гомогенат1в вказаних opraniB i тканин з [1-14С] лiнолевою кислотою ("Amersham" , Англ1я, питома радшактивнгсть 56 MKrapi /ммоль), з наступним визначенням радюактивност1 лШд1в, простагландин1в i

Другий досл1д, у якому досл1джували вплив р1зного piBHH л1нолево1 кислоти у агодовуваному телятам ЗНМ на íx 1мунний статус i морфофунгаЦональну характеристику еритроцит1в, проведено на двох трупах телят чорно-рябо! породи, по три голо-ви в кожн1й. Тварини 1-1 групи, hkí служили контролем, одер-жували стандартний ЗНМ, bmíct л1нолево1 кислоти в якому ста-новив 0,70% в1д загального вм!сту енергП. Телички 2-1 групи (дослано!) одержували ЗНМ, к1льк1сть л1нолево! кислоти в якому становила 3,65% в1д р1вня енергП. Для 61ох1м1чних досл1джень використовували проби кров1, одержан1 в1д тварин у 60-денному в1ц1. У кров1 визначали к1льк!сть еритроцит!в 1 лейкоцит1в, а також лейкоформулу за загальноприйнятими методами. При цьому визначали д1аметр еритроцит!в i bmíct в них гемоглоб1ну на гематолог1чному анал1затор1 "Nova Celltrax 4" (США), а також загальну к1льк1сть 1муноглобул1н1в у сироват-Ui kpobí за методом МанчШ (Mancini et al., 1965).

Гомогенати скелетного м'язу, одержаного в!д досл1джува-них телят на 60-й день досл!ду у фосфатному буфер! Кребс-Р1нгера (рН 7,4) 1нкубували з С1-14СЗ арах1доновою кислотою, ( "Amersham", Англ1я, питома рад1оактивн1сть 58,3 мКюр1/ммоль), а також з фосфатидилхол1н-1-стеарил-2 С1-14СЗ арах1донатом в дозi 1 мкКюр! на пробу ("Amersham" Англ1я, питома рад!оактивн1сть 58,3 мКюр1/ммоль) i визначали рад1-оактивн!сть окремих класгв Л1п1д1в, простатландин1в 1 14С0г за методами, описаними вице (Кейтс, 1975*, Прохорова, 1982; Захарив и др., 1989).

У трет1й cepií досл1д!в досл1джували вплив деяких рос-линних ол1й (соняшниково!, pinaKOBOl), як джерела незам1нних жирних кислот, при використанн1 íx в год1вл1 телят у вигляд1

добавок до рац!ону, на !х р!ст i деяк1 б!ох!м1чн! процеси у скелетних м'язах. Досл1д проведено на трьох трупах телят чорно-рябо! породи 30-денного в1ку, по 3 голови в КОЖН1Й. Телята l-'i групи одержували типовий рац1он зг1дно норм (BACTHIJI, 1985), а телята 2- 1 3-1 груп - аналоПчний рацЮн з добавками в!дпов1дно соняшниково! 1 р!паково! ол11 в к1ль-кост1 4Z в1д сухо! маси корму. Для б1ох1м!чних досл1джень використовували проби кров! 1 скелетного м'язу, одержаного методом 6ionci! в!д телят на 30-й 1 45-й день досл!ду. При цьому досл!джували жирнокислотний склад л!п1д!в плазми кро-Bi, еритроцит1В ! скелетних м'я81в, а також ступ!нь викорис-тання С1-14С] арах1доново! киолоти 1 фосфатидилхол!н-1-стеа-рил-2-[1-14С] арах!донату у синтез! л!п!д!в 1 простагланди-HiB в умовах in vitro, за методами, описаними вице (Захарив и др., 1989).

Одержан! цифров1 дан1 опрацьовували статистично.

ОСНОВЫI РЕЗУЛЬТАТИ Д0СЛ1ДЖЕНБ I IX ОБГОВОРЕННЯ

1. 0нтогенетичн1 зм!ни вм!сту л!п1д1в 1 сп1вв!дношення окремих "ix клас!в у pi3HHx органах 1 тканинах велико! рогато! худоби

В результат! проведених досл1джень встановлено, що най-б1лыпе виражен! зм!ни загального вм1сту лШд!в у органах 1 тканинах велико! рогато! худоби П1сля переходу в1д прена-тального розвитку до постнатального, а також на ранн!х ета-пах останнього, причому вони специф1чн1 для кожного з них зокрема за напрямком i ступеней. Зокрема, з розрахунку на суху масу, загальний вм1ст л!п1д1в у скелетних м'язах плод1в значно б1льший (Р<0,05), а у жиров!й тканин! - менпгий (Р<0,001) н1ж у тварин 1-м1сячного BiKy. Протягом онтогене-тичного розвитку загальний BMicT лШд!в у вс1х досл!джува-них органах ! тканинах велико! рогато! худоби, за винятком легень, поступово зб!льшуеться: у печ!нц! - у 1,2, у нирках-у 1,1, у серцевому м'яз1 - у 1,1, у скелетному м'яз! - у 1,3, у жировin тканин! - у 1,1 рази, проте це зб!льшення не

достов!рне.

При анал1з! одержаних ревультат1в звертае на себе увагу значно б!льша частка фосфолШд!в у склад! л!п!д!в вс!х ор-ган1в 1 тканин, особливо у жиров1й тканин! плод1в (20,94-58,76%) пор1вняно до ix вм1сту в органах 1 тканинах телят 1 дорослих тварин (5,43-48,15%). У жиров1й тканин!, скелетних м'язах, легенях, нирках ц! р!зниц! статистично достов1рн! (Р<0,05-0,001), а у печ!нц! 1 серцевому м'яз1 ix достов!рн!сть виявляеться не на вс!х етапах досл!дження.

На в1дм1ну в!д фосфол1п1д1в, частка триацилгл1церид!в у загальному вм!ст1 л!п!д!в у жиров1й тканин1, легенях, нирках плод1в значно менша, н1к у телят 1 дорослих тварин (Р<0,05-0,001). У печ1нц1 1 скелетному м'яз1 плод1в р1зниц! у в1дносному вм!ст1 триадилгл1церид1в пор1вняно до гх вм1сту у вказаних тканинах телят 1 дорослих тварин не виражен1 , а у скелетному м'яз1 1х вм!ст значно б1льший у плод1в (Р<0,001).

В1дносна к1льк1сть в1льного холестерину у печ1нц1 1 скелетному м'яз! плод1в б!льша (Р<0,05-0,001), у серцевому м'яз1 - менша (Р<0,05-0,001), н1ж у цих органах 1 тканинах телят 1 дорослих тварин, тод! як у жиров1й тканин!, легенях ! нирках плод!в, телят ! дорослих тварин р!зниц1 у в1дносно-му вм!ст1 холестерину не виражен!.

Частка еф!рнозв'язаного холестерину у печ1нц1 ! серцевому м'яз! плод1в значно б1льша (Р<0,05-0,001), а у скелетному м'яз!, жиров1й тканин! ! легенях - менша, н1ж у цих органах ! тканинах телят ! дорослих тварин (Р<0,05-0,001). У нирках онтогенетичн! зм!ни у выносному вм1ст! еф1р1в холестерину в1дсутн!.

В ц!лому у вс1х органах ! тканинах плод!в, за винятком жирово! тканини, вм!ст фосфол^Шв значно вищий в!д вм1сту !нших клас1в л!п!д!в, що св!дчить про !х важливу роль у фор-муванн1 кл!тинних структур тканин у тварин на ранн1х етапах онтогенезу. Разом з тим, одержан! нами дан1 св!дчать про ви-соку здатн!сть навколонирково! жирово! тканини плод1в до синтезу ! депонування триацилгл!церид!в.

Зм1ни загального вм1сту л1п!д1в ! сп!вв!дношення окре-мих !х клас1в у досл1джуваних органах ! тканинах велико! ро-

гато'1 худоби на ранн1х етапах постнатального розвитку вира-жен! в!дносно мало.

2. Онтогенетичн! зм!ки жирнокислотного складу окремих клас!в л!п!д!в у р1зних органах ! тканинах велико!' рогато! худоби

При анал!з! результат!в проведених досл!джень, встанов-лено, що жирнокислотний склад л!п!д!в в окремих органах 1 тканинах велико! рогато! худоби специф!чний, з одного боку, для кожно! з них зокрема, а з другого - для кожного класу лШд1в 1 в!н 1стотно зм1нюеться протягом 1ндив1дуального розвитку тварин.

Сл!д наголосити, що системн! досл!дження жирнокислотного складу основних клас1в л1п1д1в - фосфол1п1д1в, триацилг-л1церид!в, еф1р1в холестерину, а також фракц11 неетериф!ко-ваних жирних кислот в окремих органах 1 тканинах велико! рогато! худоби на р1вних етапах онтогенезу нами проведен! вперше.

2.1. Онтогенетичн! 8м!ни жирнокислотного складу фосфолШд!в у р!зних органах ! тканинах велико! рогато1 худоби

При анал!з1 одержаних даних насамперед эвертае на себе увагу значно менший вм!ст л!нолево! 1 б!льший вм!ст оле!ново! ! ейкозатриеново! кислот у склад! фосфол!п1д1в майже вс1х досл1джуваних орган!в 1 тканин велико! рогато! худоби п1д час пренатального пергоду розвитку, Н1Ж у постнатальний пер!од. Так, в!дносний вм1ст Л1нолево! кислоти у фосфол1п!~ дах печ!нки, нирок, легень, серцевого ! скелетного м'яз!в плод!в в!дпов!дно у 3,2; 15,1; 1,3; 1,7 ! 5,5 раз1в менший (Р<0,001) в!д П вм1сту у фосфол1п!дах вказаних орган1в ! тканин телят 1-м!сячного в!ку ! у 1,5; 1,4; 10,8; 1,4 ! 1,8 раз!в менший (Р<0,001), н!ж у цих органах 1 тканинах дорос-лих тварин. Ц! дан1 св!дчать, з одного боку, про обмежений транспорт л1нолево! кислоти через плаценту з материнсько!

системи кровооб!гу в плодну у кор1в, под1бно до того, як це мае м1сце у р1зних вид1в лабораториях тварин (Noble, 1981; Янович, Лагодюк, 1991), а в другого - про Ictothî орган-но-тканинн! р18ниц! у bmîctî л1нолево"1 кислоти у склад1 фос-фол1п!д!в у плод!в.

На в1дм1ну в1д фосфол1п!д1в печ1нки, нирок, легень, серцевого 1 скелетного m'hbîb плод!в, в1дносний bmIct л!но-леново! кислоти у склад1 фосфол!п1д1в навколонирково! жирово! тканини плод!в в1дпов1дно у 1,3 1 2,0 раз1в б1льший в!д ÏÏ вм1сту у фосфол!п!дах вказано! тканини 1-м1сячних телят 1 дорослих тварин (Р<0,05). Пояснения цих р18ниць, мабуть, сл!д шукати у морфофункц1ональних особливостях навколонирко-boî жирово! тканини у плод!в велико! рогато! худоби, яка на в!дм!ну в1д дорослих тварин м!стить значну к1льк1сть "бурого" жиру, кл1тини якого MiCTHTb велику к!льк1сть китохонд-pift, який в!д!грае важливу роль у процесах терморегуляцП у новонароджених телят (Янович, Лагодюк, 1991).

В!дносний BMicT л!ноленово! кислоти у склад! фосфол!п!-д!в легень, скелетних м'яз1в ! жирово! тканини плод1в значно менший (Р<0,05-0,001), н!ж у фосфол!п!дах вказаних орган!в ! тканин телят i дорослих тварин, тод! як у фосфол!п!дах пе-ч!нки ! нирок так! р!зниц1 виражен! значно меншою м!рою або в!дсутн!. Частка л!ноленово! кислоти у склад! фосфолШд1в серцевого м'яза плод1в значно б!льша (Р<0,001), н1ж у фосфо-лШдах телят i дорослих тварин.

В!дносний вм!ст оле!ново! кислоти у фосфолШдах печ!н-ки, нирок, серцевого i скелетного м'яз!в плод!в в!дпов1дно у 1,4; 1,3; 1,6 ! 1,7 рази б1льший (Р<0,001) в!д И вм!сту у вказаних органах ! тканинах 1-м1сячних телят, у 1,1; 1,4; 1,3; i 1,4 рази б1лыпий (Р<0,05-0,001) пор!вняно до вм1сту вказано! кислоти у фосфол!п1дах цих opraHiB i тканин дорослих тварин. У легенях плод!в П частка icTorao не в1др!зня-еться в!д П частки у фосфол!п!дах цього органа 1-м!сячних телят ! дорослих тварин. У фосфолШдах жирово! тканини пло-д!в вм!ст оле!ново! кислоти менший, н1ж у фосфол!п!дах жирово! тканини дорослих тварин (Р<0,001).

В!дносний вм!ст ейкозатриеново! кислоти у фосфолШдах печ1нки, серцевого ! скелетного м'яз!в плод!в в!дпов!дно у

1,8; 6,7 1 3,1 рази 61ЛЫПИЙ (Р<0,001), н1ж у фосфол1п!дах вказаних орган1в 1 тканин 1-м!сячних телят 1 в 4,2; 6,4 1 4,4 рази б1лыпий (Р<0,001) в1д IÏ вм1сту у цих органах 1 тканинах дорослих тварин. Частка ейкозатриеново! кислоти у фосфол!п!дах нирок плод1в в!дпов!дно у 5,0 1 3,4 (Р<0,001) раз!в, а у легенях - у 1,5 i 3,6 рази мента (Р<0,05; Р<0,001), пор1вняно до И частки у фосфолШдах вказаних ор-ган!в 1-м1сячних телят i дорослих тварин.

Одержан! нами результати заслуговують на увагу у зв'яз-ку з тим, що зг!дно сучасних уявлень (Алиев, 1980; Noble, 1981; Янович, Лагодюк, 1991), високий вм1ст ейкозатриеново! кислоти у склад! л!п!д1в, в тому числ! фосфол!п!д!в, плазми кров! ! тканин плод!в пор!вняно до ïï вм!сту у л1п!дах плазми кров! i тканин дорослих тварин обумовлений компенсаторним посиленням синтезу вказано! пол!ненасичено! жирно! кислоти в тканинах плод!в з оле!ново! кислоти внасл1док низького вм!с-ту в них л!нолево! кислоти. Проте, як видно 8 одержаних нами даних, це положения поширюеться не на вс! органи ! тканини, зокрема воно не поширюеться на фосфол!п!ди легень ! жирово! тканини плод1в.

Фосфол1п!ди досл!джуваних орган!в ! плод!в характеризу-ються високим в1дносним вм!стом арах1доново! кислоти, попе-редником яко! е л!нолева кислота. Зокрема, частка арах!доно-boï кислоти у склад! фосфолШд1в нирок, легень, скелетних м'яз1в i жирово! тканини плод1в вадпов!дно у 1,1; 1,2; 1,1 i 1,6 рази б1льша (Р<0,05-0,001) в1д вм!сту П у фосфол!п!дах вказаних opraHiB i тканин телят 1-м!сячного в!ку i у 2,1; 3,0; 4,1 рази б!льша (Р<0,001) Bifl !! вм1сту у перших трьох органах дорослих тварин. Проте в!дносний вм!ст арах1доново! кислоти у фосфол!п!дах печ!нки 1 серцевого м'яза плод!в значно менший (Р<0,001) в1д ïï BMicry у фосфолШдах цих ор-ган!в телят 1-3-м!сячного в1ку.

У серцевому ! скелетному м'язах плод!в виявлена значка частка докозапентаеново! ! докозагексаеново! кислот у склад! фосфэл!п!д1в, що св!дчить про перетворення л!нолево!. ! л1но-леново! кислот у тканинах плодiв також у вказан! пол!ненаси-чен! жирн1 кислоти.

iHini жирн! кислоти у склад! фосфол!п!д!в досл1джуваних

орган1в 1 тканин плод1в виявляються у м1норних к1лькостях 1 виходячи 8 мети досл!джень 1 обмежених даних такого плану в л1тератур1, к1льк1сна сторона !х вм!сту у вказаному клас1 л!п1д1в у тканинах плод1в не анал1ауеться.

У пер!од з 1- до 3-м1сячного в1ку в!дносний вм1ст л1но-лево! кислоти у фосфол!п1дах печ1нки, нирок, жирово! ткани-ни, серцевого 1 скелетного м'яз1в телят зменшуеться (Р<0,001). Це зменшення дещр менше виявляеться 1 в послхдую-чий пер1од - у 6- 1 24-м1сячному в1ц1. Зменшення вм1сту л1-нолево! кислоти у склад1 фосфол1п1д1в 61льшост1 досуцджува-них орган!в 1 тканин телят а в1ком пояснювться розвитком пе-редшлунк!в 1 г1дроген1зац1ею наявно! в лШдах корм1в л1но-лево! кислоти (Скороход, 1972; Алиев, 1980; ВаисИагЬ, 1981; Янович, Лагодюк, 1991).

У фосфолШдах вс!х орган1в 1 тканин велико! рогато! худоби, за винятком жирово! тканини, протягом досл1джуваного пер1оду постнатального розвитку зменшуеться частка арах1до-ново! кислоти: у печ1нц1 в 1,9; у нирках - в 1,7; у легенях - в 2,4; у скелетному м'яз! - в 4,0; у серцевому м'яз1 - в 2,0 рази (Р<0,01). Ц1 дан1 св1дчать про певний взаемозв'язок у зменшенн! в!дносного вм1сту л1нолево! 1 арах1доново! кислот у склад! фосфол!п!д1в у б1льшост! досл1джуваних орган1в 1 тканин велико! рогато! худоби на ранн1х етапах постнатального розвитку.

3 в!ком у склад1 фосфол!п!д1в серцевого м'яза велико! рогато! худоби зменшуеться також частка докозапентаеново! ! докозагексаеново! кислот, що св1дчить про зменшення синтезу цих пол!ненасичених жирних кислот ! використання !х у синте-з1 фосфол!п!д!в у тканинах велико! рогато! худоби п!сля завершения морфофунгацонального розвитку передшлунк1в, що обу-мовлено зменшенням фонду л1нолево! кислоти в них внасл1док !! г1дроген1зац1! у рубц1.

Зм1ни в!дносного вм1сту л1ноленово! кислоти у фосфол!-п1дах досл1джуваних орган1в 1 тканин велико! рогато! худоби протягом постнатального розвитку виражен! меншою м1рою по-р!вняно до ам1н вм1сту л1нолево! кислоти 1 ч1тких законом1р-ностей у цих зм1нах виявити не вдаеться.

Зменшення частки пол1ненасичених жирних кислот у склад1

фосфол!п!д!в у печ1нц1, жиров!й тканин!, скелетному 1 серце-вому м'язах велико! рогато! худоби на ранн!х етапах постна-тального розвитку супроводжуеться зб!льшенням в них частки оле!ново! кислоти. В!дносний вм1ст оле!ново! кислоти у фос-фолШдах печ!нки, жирово! тканини, скелетного ! серцевого м'яз!в доросло! велико! рогато! худоби в1дпов!дно у 1,8; 1,3; 1,2; 1,3 рази б1льпгий (Р<0,05-0,001), н!ж у вказаних органах ! тканинах 1-м!сячних телят.

В ц!лому одержан! нами результати св!дчать про низький в!дносний вм!ст л1нолево! кислоти у склад! фосфолШд!в б1льшост! орган1в ! тканин велико! рогато! худоби у прена-тальний пер!од розвитку, про идвищення його в молочний пе-Р10Д кивлення ! поступове зменшення п!сля переходу в!д молочного живлення до рослинного, що обумовлено розвитком руб-ця 1 г!дроген!зац!ею Сав-ненасичених жирних кислот ферментной системою м1кроорган!зм!в.

2.2. Онтогенетичн! зм!ни жирнокислотного складу триацилгл1церид1в у р!зних органах ! тканинах велико! рогато! худоби

Частка л!нолево! кислоти у склад1 триацилгл!церид!в пе-ч!нки, нирок, жирово! тканини, серцевого ! скелетного м'яз!в плод!в в!дпов!дно у 2,8; 3,0; 2,6; 1,6 ! 2,8 рази мента (Р<0,001), нш у вказаних органах 1 тканинах 1-м!сячних телят ! у 1,9; 2,7; 2,3; 2,2 ! 2,3 рази менша (Р<0,001) пор!в-няно до П частки в цих органах ! тканинах дорослих тварин. Вм!ст л!нолево! кислоти у триацилглщеридах легень плод 1 в в1дпов!дно у 1,5 ! 3,2 рази б!льший (Р<0,001), н1ж у вказа-ному орган! 1-м!сячних телят ! дорослих тварин.

В!дносний вм1ст арах!доново! кислоти у триацилглщеридах досл1джуваних орган1в ! тканин плод!в, за винятком пе-ч!нки ! серцевого м'яза, значно Оыыпий, н1ж в органах ! тканинах телят ! дорослих тварин. При цьому найб!льша частка арах!доново! кислоти виявлена у триацилгл!церидах легень ! нирок (в!дпов!дно 9,3 ! 4,0% в1д загально! к!лькост1 жирних кислот), наименша - у триацилглщеридах серцевого ! скелетного м'яз1в, а також жирово! тканини (0,18; 0,62 ! 0,79% в1д

аагально! к1лькост! жирних кислот).

В!дносний вм1ст лЩоленово! кислоти у триацилгл1церидах печ1нки, легень 1 жирово! тканини плод1в значно менший (Р<0,05-0,01), а у скелетному м'яз1 - б1льший (Р<0,001), н1ж у вказаних органах телят 1 дорослих тварин; у триацилглщеридах серцевого м'яза онтогенетичн1 р1зниц1 у вм1ст1 вказа-но! кислоти в1дсутн1.

Частка олешово! кислоти у склад1 триацилгл1церид1в пе-ч1нки, нирок, серцевого 1 скелетного м'язгв плод1в в1дпов1д-но у 1,4; 1,1; 1,2 1 1,3 рази 61льша (Р<0,05-0,001), н1ж у вказаних органах 1 тканинах 1-м1сячних телят, у 1,2; 1,1; 1,5 1 1,1 рази б!льша (Р<0,05-0,001), Н1Ж у цих тканинах дорослих тварин. На в!дм1ну в1д вказаних орган!в 1 тканин, в1дносний вм1ст оле!ново! кислоти у триацилгл1церидах жирово! тканини плод1в у 1,2 рази менший (Р<0,05) пор!вняно до такого у жиров1й тканин! 1-м1сячнних телят ! дорослих тварин.

ЕИдносний вм!ст ейкозатриеново! кислоти у триацилглЩе-ридах серцевого 1 скелетного м'яз1в плод1в значно б1льший (Р<0,001), а у печ1нц1, нирках 1 легенях - менший (Р<0,001), н!ж у вказаних органах 1 тканинах телят на б1льшост1 етап1в розвитку 1 дорослих тварин.

За напрямком зм1н в!дносного вм!сту л!нолево! кислоти у склад 1 триацилгл1церид1в у досл1джуваних органах 1 тканинах велико! рогато! худоби на протяз! постнатального розвитку !х можна розд1лити на 3 групи: у триацилгл!церидах печ!нки ! легень в!н зменшуеться (Р<0,001), у триацилгл!церидах серцевого м'язу - зб^иыпуеться (Р<0,05), у триацилглщеридах нирок, скелетного м'язу ! жирово! тканини не зменшуеться.

Зм!ни выносного вм!сту арах!доново! кислоти у триа-цилгл!церидах ряду досл!джуваних орган!в ! тканин велико! рогато! худоби протягом постнатального розвитку сп!впадають !а зм!нами вм1сту л!нолево! кислоти. Так, частка арахЩоно-во! кислоти у склад! триацилглЩерид1в печ!нки ! легень дорослих тварин в!дпов1дно у 3,4 I 2,9 рази менша (Р<0,001), у склад! триацилглЩерид!в серцевого м'яза - у 2,5 рази б1льша (Р<0,001), н1ж у цих органах 1 тканинах 1-м1сячних телят. У триацилглЩеридах нирок ! жирово! тканини змши вм1сту ара-

х1доново! кислоти протягом постнатального розвитку тварин в!др1зняються в1д зм!н вм1сту л1нолево! кислоти. У перш1й з вказаних тканин в1дносний вм1ст арах!доново! кислоти у скла-д1 триацилгл1церид!в дорослих тварин у 1,5 рази менший (Р<0,001), а в останн1й - у 7 раз!в б!льший, н!ж у вказаних органах у тканинах 1-м1сячних телят.

Вм1ст л!ноленово! кислоти у склад! триацилгл!церид1в ряду орган1в 1 тканин велико! рогато! худоби на досл!джува-них етапах постнатального розвитку зазнае значних коливань, як! не вдаеться пов'язати з в!ком тварин ! в1ковими гм!нами метабол!зму С18~ненасичених жирних кислот у рубц!.

За зкинами в!дносного вм!сту оле!ново! кислоти у склад! триацилгл!церид1в у досл!джуваних органах 1 тканинах велико! рогато! худоби протягом постнатального розвитку !х можна розд1лити на три групи: у печ!нц1 ! скелетних м'язах в1н статистично достов1рно зб!лыпуеться (Р<0,05-0,001), у серцевому м'яз1 - зменшуеться (Р<0,001),у нирках, легенях и жиро-в!й тканин! - не зм!нюеться.

2.3. Онтогенетичн! зм!ни жирнокислотного складу еф!р!в холестерину в р!зних органах 1 тканинах велико! рогато! худоби

Онтогенетичн! зм!ни выносного вмюту незашнних жирних кислот у склад1 еф1р1в холестерину у досл!джуваних органах I тканинах велико! рогато! худоби характеризуются рядом особливостей пор!вняно до зм!н !х вм!сту у склад! фосфо-л1п!д!в ! триацилгл!церид!в . 3 них насамперед сл1д в!дм1ти-ти значно б!лыпий в!дносний вм!ст л!нолево! ! менший вм!ст арах!доново! кислоти у еф1рах холестерину у деяких органах плод!в плод!в пор!вняно до !х вм!сту в органах ! тканинах телят ! дорослих тварин. Так, частка л1нолево! кислоти у склад! еф!р!в холестерину у нирках плод!в б!льша в!дпов!дно у 1,2 ! 4,0 (Р<0,05; Р<0,001) у легенях - 1,1 1 3,1 (Р<0,05; Р<0,001), у серцевому м'яз1 - у 1,1 ! 1,8 рази (Р<0,5; Р<0,001), н!ж у вказаних органах 1-м!сячних телят ! дорослих тварин. Лише у еф!рах холестерину скелетних м'яз1в ! жирово! тканини плод!в в!дносний вм!ст л!нолево! кислоти у дек1лька

раа!в б!льший (Р<0,001) в1д II вмЮту в еф1рах холестерину цих тканин у телят 1 дорослих тварин.

Частка арах!доново! кислоти у склад! л1п1д!в еф1р1в холестерину у печ!нц1, жиров1й тканин!, серцевому 1 скелетному м'язах плод!в в1дпов1дно у 4,0; 1,5; 3,3 1 1,9 раз1в менша (Р<0,001) в1д II частки у вказаних органах 1 тканинах 1-м1сячних тварин, проте в еф1рах холестерину печ1нки 1 скелетних м'яз1в плод1в вона значно б1льша (Р<0,001), н!ж у цих тканинах дорослих тварин. В1дносний вм1ст арах1доново! кислоти у еф1рах холестерину нирок 1 легень плод1в у дек1лька раз1в б1льший (Р<0,05-0,001), в1д його вм1сту у цих тканинах дорослих тварин.

Частка л1ноленово! кислоти у склад1 л1п1д1в еф1р1в холестерину у печ1нц1, легенях, скелетному м'яз1 1 жиров1й тканин! плод1в у багато раз1в менша (Р<0,001), а у нирках -у дек1лька раз!в б1льша (Р<0,001), пор1вняно до 11 частки в еф1рах холестерину у вказаних органах 1 тканинах телят 1 дорослих тварин.

Аналог!чн! онтогенетичн! р!зниц! виявляються у в1днос-ному вм1ст1 ейкозатриеново! кислоти, попередником яко! е оле1нова кислота, у склад1 еф1р!в холестерину у досл1джува-них органах 1 тканинах велико! рогато! худоби. Вм1ст вказа-но! ненасичено! жирно! кислоти у еф1рах холестерину печ1нки, легень, скелетного м'язу 1 жирово! тканини значно менший (Р<0,05-0,001), а у еф1рах холестерину печ1нки 1 серцевого м'язу - б1лыпий (Р<0,05-0,001), пор1вняно до I! вм!сту в еф!рах холестерину у вказаних органах 1 тканинах телят на б!льшост1 етап1в розвитку 1 дорослих тварин.

Перш1 6 м1сяц1в постнатального перходу розвитку велико! рогато! худоби характеризуются поступовим зменшенням в1д-носного вм1сту л1нолево! кислоти 1 !! пох1дно! - арах1доно-во! кислоти у еф1рах холестерину у вс1х органах 1 тканинах, за винятком печ1нки. Так, частка л1нолево! кислоти у склад! еф!р!в холестерину у нирках тварин за пер!од з 1-го до 6-м!-сячного в!ку зменшуеться у 2,9, у легенях - у 2,2, у серцевому м'яз1 - у 1,5, у скелетному м'яз1 - у 1,3, у жировш тканин1 - у 2,8 рази (Р<0,05-0,001). Частка арах1доново! кислоти у склад! еф!р!в холестерину нирок, жирово! тканини,

серцевого 1 скелетного м'яза за вказаний пер1од зменшуеться в!дпов!дно у 3,9; 2,9; 1,2; 1 1,3 рази (Р<0,001).

3 1- до 3-м1сячного в1ку в еф!рах холестерину в досл1д-жуваних органах 1 тканинах телят, за винятком нирок 1 легень, поступово зменшуеться в1дносний вм1ст також л!нолено-во! кислоти: у печ1нц! - у 1,3, у серцевому м'яз1 - у 1,7, у скелетному м'яз! - у 1,5, у жиров!й тканин! - у 8,4 рази (Р<0,05-0,001). В еф!рах холестерину нирок ! легень в!днос-ний вм!ст л1ноленово1 кислоти при цьому !стотно не зм!нюеть-ся.

В1дносний вм1ст оле!ново! кислоти в еф!рах холестерину серцевого 1 скелетного м'яза з в1ком тварин поступово зб1ль-шуеться (Р<0,05), у печ1нц1 1 легенях зменшуеться (Р<0,05; Р<0,001), у нирках 1 жиров1й тканин! - не зм1нюеться.

3 одержаних даних випливае, що зменшення фонду Сав-по-л!ненасичених (л!нолево! ! л!ноленово!) кислот у тканинах велико'! рогато! худоби з в!ком внасл!док !х г!дроген!зац!! в рубц1 приводить, з одного боку, до зменшення частки вказаних пол!ненасиченних кислот, а з другого - до зб!льшення частки стеариново! кислоти в еф!рах холестерину !х тканин. Ц! дай! заслуговують на увагу у вв'язку з тим, що так! зм!ни в!днос-ного вм!сту л!нолево! ! стеариново! кислот у фосфол!п!дах ! триацилгл!церидах тканин велико! рогато! худоби на ранн1х етапах постнатального розвитку виражен! меншою м!рою.

2.4. Онтогенетичн! зм!ни жирнокислотного складу фрагаи"! неетериф!кованих жирних кислот в р1зних органах 1 тканинах велико! рогато! худоби

Онтогенетичн! зм!ни в1дносного вм1сту незам1нних жирних кислот у фракцп неетериф!кованих жирних кислот у печ!нц!, скелетному м'яз! ! жиров1й тканин! велико! рогато! худоби характеризуются такими самими законом!рностями як ! зм1ни вм1сту вказаних жирних кислот у склад! фосфол!п!д!в 1 триацилгл!церид!в. Так, частка л!нолево! кислоти у склад! неетериф1кованих жирних кислот у вказаних органах ! тканинах, особливо у жиров!й тканин1, плод!в значно менша, н1ж в цих органах ! тканинах телят ! дорослих тварин

(Р<0,05-0,001). 0ск1льки джерелом л!нолево! кислоти у склад1 неетериф1кованих жирних кислот плода е л!нолева кислота, яка поступае через плаценту у склад! неетериф!кованих жирних кислот плазми кров! 1х матер1в, то одержан! нами дан! дозво-ляють вробити висновок про низьку прониклив!сть плаценти для пол!ненасичених жирних кислот.

Частка арах!доново! кислоти у склад! неетериф!кованих жирних кислот у печ!нц! плод!в значно бШша (Р<0,001), а у жиров1й тканин! - менша (Р<0,001), н!ж у телят ! дорослих тварин. В!дносний вм!ст арах!доново1 кислоти у фракцП нее-териф!кованих жирних кислот скелетного м'язу плод!в ! телят приблизно одинаков™, проте в!н значно б1льший, н!ж у дорослих тварин (Р<0,001).

В!дносний вм1ст л!ноленово! кислоти у фракцП неете-риф!кованих жирних кислот досл!джуваних орган!в ! тканин плод!в значно менший, н!ж у телят ! дорослих тварин (Р<0,001), що також св1дчить про низьку прониклив!сть плаценти кор!в для пол!ненасичених жирних кислот.

Частка оле!ново! кислоти у склад! неетериф!кованих жирних кислот скелетного м'язу плод!в значно б!льша (Р<0,001), а у жиров!й тканин! - менша (Р<0,001) в!д П частки у фракцП в1льних жирних кислот вказаних орган1в ! тканин телят 1 дорослих тварин, тод1 як р!зниц! у в!дносному вм!ст1 в1льно! оле!ново! кислоти у печ!нц1 тварин у пренатальний пер!од розвитку пор1вняно до постнатального виражен1 значно меншою м!рою або зовс!м в!дсутн!.

Аналог!чн! онтогенетичн! р1зниц! виявлен! також у в!дносному вм!ст! ейкозатриеново! кислоти у склад! неете-риф!кованих жирних кислот досл!джуваних орган!в ! тканин велико! рогато! худоби. Вм!ст II у скелетних м'язах плод1в значно б!льпгай (Р<0,001), а у жиров!й тканин1 - менший (Р<0,05), н!ж у телят ! дорослих тварин.

У печ1нц! ! скелетному м'яз! плод!в пор!вняно до телят б!льшост1 в!кових груп ! дорослих тварин виявлено менший в1дносний вм1ст в!льно! стеариново! кислоти (Р<0,05-0,001), тод! як у жиров1й тканин1 аналог1чн1 р!зниц! в!дсутн1 (Р<0,5).

На ранн!х етапах постнатального розвитку , як уже зга-

дувалось вище, у телят проходить морфофункц1ональний роэви-ток передшлунк1в. При цьому у склад! неетериф!кованих жирних кислот у печ!нц! частка л1нолево'2 ! л!ноленово! кислот зменшуеться (Р<0,001), а у скелетному м'яз1 ! жиров!й тканин! вона !стотно не зм!нюеться.

У печ!нц! телят з в!ком значно зменшуеться також частка арах!доново! кислоти у склад! неетериф!кованих жирних кислот (Р<0,001), тод! як у скелетному м'яз1 1 жиров1й тканин! так1 вм1ни в1дсутн!.

Шдсумовуючи одержан! при проведенн! даного етапу досл!джень результата, як! включали досл1дження жирнокислот-ного складу основних клас1в л1п!д!в у ряд! орган!в 1 тканин велико! рогато! худоби на деяких ключових етапах онтогене-тичного роэвитку з метою 8'ясування к!льк!сних зм!н вм1сту незам1нних жирних кислот в них можна вид!лити сл!дуюч! зако-жларност!. По-перше, при оц1нц! цих зм1н сл!д враховувати !х органно-тканинн! особливост!: у печ!нц! ц1 зм!ни 1стотно в!др1зняються в!д таких у скелетному м'яз1 1 жиров!й тканин!, у скелетному м'яз1 - в!д таких у серцевому м'яз1. По-друге, за напрямком ! ступенем зм1н досл!джуван! класи л1п!д1в 1стотно в1др!зняються м!ж собою. Зокрема, в!дносний вм1ст л1нолево! кислоти у б!льшост! досл1джуваних орган!в 1 тканин даного виду зменшуеться в ряду: фосфол!п!ди, еф!ри холестерину, триацилгл1цериди, неетериф1кован! жирн! кислоти. По-трете, в1дносний вм!ст л1нолево! 1 л1ноленово! кислот у р!зних класах л1п!д1в у б!льшост1 досл!джуваних орган!в ! тканин велико! рогато! худоби у пренатальний пер!од розвитку менший, а вм!ст арах1доново! кислоти - б!льший, н1ж у пост-натальний пер1од. По-четверте, частка л1нолево! ! арах!доно-во! кислот у загальному вм1ст1 жирних кислот у р1зних класах л1п!д!в досл1джуваних тканин на ранн!х етапах постнатального розвитку тварин зменшуеться. По-п'яте, зм!ни выносного вмгсту л!ноленово! ! ейкозатриеново! кислот у склад1 р!зних клас!в л1п1д!в орган1в ! тканин велико! рогато! худоби протягом онтогенетичного розвитку виражен1 меншою м!рою пор1вняно до зм!н вм1сту л1нолево! 1 арах!доново! кислот.

3. Онтогенетичн1 особливост! метабол!аму [1-14С] арах!доново! кислоти в тканинах велико! рогато! худоби в умовах in vitro

У зв'язку а тим, що б!олог1чна роль л1нолево! кислоти в орган!зм! тварин значною м!рою пов'язана з перетворенням П в арах!донову кислоту i використанням останньо!, 8 одного боку, у синтез! структурних л!п!д!в, а 8 другого - у синтез! ейкозано!д!в, метою даного етапу дисертац!йно! роботи було досл!дження ступеня використання С1-14С] арах!доново! кислоти у вказаних процесах у деяких органах ! тканинах велико! рогато! худоби на р!зних етапах онтогенезу в умовах in vitro, разом з досл1дженням ступеня П окиснення.

3 приведених в таблиц! 1 даних видно, що рад!оак-тивн!сть л!п!д!в п!сля !нкубац1! гомогенат!в печ!нки ! скелетного м'ява плод1в 8 [1-14С] арах1доновою кислотою значно б!льша, н!ж при 1нкубац!1 гомогенат1в вказаних тканин телят i особливо дорослих тварин (Р<0,001). Ц! дан! св!дчать про б1льш високу спор1днен!сть фермент!в, як! катал!зують синтез л!п!д!в, до арах!доново! кислоти у тканинах велико! рогато! худоби у пренатальний пер!од розвитку пор!вняно до постнатального, що узгоджуеться з виявленим нами високим вм!стом арах!доново! кислоти у р1зних класах лШд!в у тканинах плод!в.

Протягом досл!джуваного пер1оду постнатального розвитку CTyniHb використання [1-14С]арах!доново! кислоти у синтез! л1п1д!в у печ1нц! велико! рогато! худоби зменшуеться у 2,4 рази, у скелетних м'язах - 1,5 рази (Р<0,001).

Рад!оактивн!сть простатландин!в, синтезованих гомогена-тами печ1нки i скелетного м'яза плод!в i 1-м!сячних телят з [1-14СЗ apaxiflOHOBo! кислоти статистично достов!рно б!льша, н!ж у вказаних тканинах 3-6-м1сячних телят ! дорослих тварин (Р<0,05), тод! як у ocTaHHix р!зниц! у рад!оактивност1 синтезованих простагландшпв не виражен!.

Рад!оактивн1сть 14С0г, утвореного в результат! окиснення С1-14С]арах!доново! кислоти гомогенатами печ!нки плод1в, телят i дорослих тварин в процес! !нкубац1! приблизно одинакова. При !нкубац!1 гомогенат!в скелетного м'яза 6-м!сячних

телят i дорослих тварин з [1-14С]арах1доновога кислотою рад!оактивн1сть 14С0г в дек1лька раз1в вища, н1лс при iHKy-бацП гомогенат1в вказано! тканини плод1в i 1-м1сячних телят (Р<0,05; Р<0,01).

Таблиця 1

Рад1оактивн1сть л1п1д!в, простагландин1в i СО2 п1сля iHKyOauil гомогенат!в досл1джуваних тканин плод1в, телят i дорослих тварин у присутност! [1-14С] арах1доново!

кислоти

(М±ш; тис. 8-розпад1в/хв.*г сухо! маси тканини; п-3)

Г" 1 1 В1к | Досл1длуван1 сполуки 1

1 тварин г 1 1

1 1 | | Л1п1ди | 1 Простагландини| 1 со2 1

1 1 1 | | П е ч i н к а | 1 1 1

I 1 |Пл1д (7 М1СЯЦ1в)| 1 48,20±0,45 | 1 2,05±0,17 | 0,02±0,003 |

1 1 м1сяць | 39,18±0,06 | 1,94±0,013 | 0,02±0,003 |

I 3 м!сяц! | 32,24±0,07 | 1,51+0,01 | 0,02±0,002 |

| 6 MiCHUiB i 24,22±0,38 | 1,50+0,05 | 0,03±0,01 |

| 24 м!сяц1 | 1 1 12,89+1,05 | 1 1,60±0,02 | | 0,05+0,02 |

1 1 1 1 1 1 С к е л е т ний м' я з 1

1 1 |Пл1д (7 м1сяц1в)| 1 39,72*1,18 | 1 1,49+0,13 | 0,04±0,003 |

I 1 м1сяць 1 22,91+0,01 | 1,52±0,05 | 0,02±0,004 |

| 3 MiCHUi 1 18,64±0,07 | 1,61±0,09 | 0,08±0,008 |

| 6 MiCHUiB | 18,00±0,04 1 1,35±0,04 | 0,19±0,04 1

| 24 м1сяц1 | 1 , ......... 1 14,97±0,07 | г 1,39±0,05 | | 0,18±0,01 | |

Прим1тка: У ц1й i наступних таблицях п - к!льк!сть тварин у досл1джуваних трупах.

Одержан1 нами результата св!дчать про вначно б1льше ви-користання [1-14Шарах!доново1 кислоти у синтез! л!п!д!в у досл!джуваних тканинах велико! рогато! худоби на вс!х етапах досл!дження, особливо у пренатальний пер!од розвитку, пор!вняно до використання II у синтез! простагландин!в, а також про незначне використання вказано! пол!ненасичено! жирно! кислоти в енергетичних процесах.

4. Онтогенетичн! зм!ни вм1сту простагландин!в Рг« ! Ег У печ!нц! ! скелетних м'яаах велико! рогато! худоби

3 приведение у таблиц! 2 даник видно, що вм!ст простаг-ландин!в Рг« ! Ег У печ!нц! плод!в ! 1-м!сячних телят значно б1льший, н!ж у печ!нц! телят 3-6-м1сячного в!ку 1 дорослих тварин (Р<0,001). У тварин 1-24-м!сячного в1ку вм!ст прос-тагландин!в 1 Ег У печшц! тварин зменшуеться в!дпов!дно у 4,0 1 10,2 рази (Р<0,001). Ц1 дан! певною м!рою узгоджу-ються з виявленим нами зменшенням вм!сту арах1доново! кислоти у фосфол!п!дах печ!нки тварин у пер!од з 1- до 24-м!сяч-ного в!ку, що може бути л1м!туючим фактором при синтез! простагландин!в.

Вм!ст простагландин!в Рг<* 1 Ег У скелетному м'яз1 велико! рогато! худоби також вначно зменшуеться п!сля переходу в!д прерум^антного типу травления до рум!нантного. Так, вм!сг простагландин!в Рга у скелетному м'яз1 телят 1-м!сяч-ного в1ку пор!вняно до 6-мЮячного б!льший у 2,6 рази (Р<0,001), вм!ст простагландин1в Ег - У 3,5 рази (Р<0,001). У скелетних м'язах, так само як у печ1нц! велико! рогато! худоби вм!ст простагландин1в 1 Ег зменшуеться паралельно з зменшенням вм1сту арах!доново! кислоти у склад! фосфол!п!-Д1в.

В ц!лому,' хоч зм!ни вм!сту простагландин!в у печ!нц! ! скелетних м'язах телят з в1ком за напрямком сп1впадають !з зм!нами !нтенсивност! синтезу вказаних простагландин1в, вони виражен! б1льшою м1рою пор!вняно до останн!х, що, мабуть, обумовлено меншою швидк!стю !х розпаду у досл!джуваних тка-

Таблиця 2

Вм1ст простагландин!в Рг« 1 Ег У печ!нц! 1 скелетному м'яз! плод1в, 1-6-м1сячних телят 1 доросли* тварин ( М±ш; нг/г сухо! маси тканини; п-3 ).

1..... | Класи Iпроста-|глан-|дин!в 1 В1к тварин |

1 1 1 I 1 7-8 м!сяч-| 1111 н1 плоди |1 м1сяць |3 м1сяц! |6 М1СЯЦ1В |24 м1сяц! 1 11111

I П е ч 1 н к а |

1 Р2сс 1 е2 11111 682,8+62,9|514,6±28,8|189,0±63,4|210,7±91,8|131,7+98,5| 938,2±74,9|791,3128,3|113,7± 2,5|105,9± 8,8| 71,5± 5,7| 11111

I Скелетнийм'яз |

1 Рга 1 е2 1 11111 46,4 ±5,5| 50,4 ±4,4| 30,9 ±1,4| 19,3 ±1,2| 24,1 ±2,7| 23,0 ±4,4) 67,1 ±3,7| 36,5 ±4,7| 19,2 +1,5| 20,2 ±2,2| 11111

нинах тварин в умовах 1п уИ;го, оск1льки б1льша частка вка-заних ейкозано!д!в Шддаегься катабол1зму у легенях (Варфоломеев, Мевх, 1988).

5. Вплив л1нолево! кислоти в рац1он1 телят у пре-рум1нантний пер!од на вм1ст незашнних жирних кислот в окремих класах л1п!д1в в !х кров1 1 тканинах

Метою даного етапу досл1джень було з'ясування к!льк1с-них зм!н вм1сту л1нолево! кислоти 1 I! пох1дних, б1льш нена-сичених жирних кислот, у окремих класах л1п1д1в у. плазм! кров1, еритроцитах 1 р1зних органах 1 тканинах телят у пре-рум!нантний пер!од при п1двищеному р1вн1 вказано! незам1нно! жирно! кислоти у склад1 зам1нника незбираного молока (ЗНМ).

6.1. Вплив р1зного р1вня л!нолево! кислоти в рац1он1 телят у прерум!нантний перЮд на жирнокислотний склад окремих клас!в л!пШв еритроцит1в

В результат! досл!джень встановлено, що згодовування телятам у ранньому в!ц! ЗНМ а п!двищеним вм!стом л!нолево! кислоти приводить до значного зб!льшення вм!сту вказано! не-зам!нно! жирно! кислоти у склад! фосфол!п!д!в еритроцит!в. Так, в!дносний вм!ст л!нолево! кислоти у фосфол!п!дах ерит-роцит!в телят 2- 1 3-1 груп у 10-денному в!ц! був в!дпов!дно у 1,5 1 3,3 рази (Р<0,001), у 30-денному в!ц! - 1,4 ! 2,0 рази (Р<0,05), у 60-денному в!ц! - 1,2 1 1,5 рази (Р<0,05) б1льший, н!ж у фосфол!п!дах еритроцит!в телят 1-1 групи. При цьому у 60-денному в!ц! у фосфол!п!дах еритроцит!в телят 2! 3-! груп пор1вняно до 1-! виявлено в!дпов!дно у 1,6 ! 2,2 рази (Р<0,001) б!льше арах1доново! кислоти.

Разом 8 тим, у фосфол!п!дах еритроцит!в телят 3-! групи пор!вняно до 1- ! 2-1 груп майже на вс!х етапах досл!дження виявлено статистично достов!рно менший вм!ст л!ноленово! ! ейкозатриеново! кислот, що характерне також для жирнокислот-ного спектру деяких клас!в л!п!д!в плазми кров! телят при п!двищеному споживанн! ними ЗНМ з високим вм!стом л!нолево! кислоти.

В результат! проведених досл!джень виявлено також значке зб!льшення в!дносного вм!сту л!нолево! 1 арах!доново! кислот у склад! еф!р!в холестерину еритроцит!в у телят при згодовуванн! 1м ЗНМ з п!двищеним вм!стом л1нолево! кислоти. Так, частка л!нолево! кислоти у склад1 жирних кислот еф!р!в холестерину еритроцит!в телят 2- ! 3-1 груп у 10-денному в1-ц! була в!дпов!дно у 1,5 1 2,3 рази (Р<0,001), у 30-денному в!ц! - 1,1 ! 1,6 рази (Р<0,001), у 60-денному в!ц! - у 1,3 1 2,3 рази б!льша (Р<0,05), н!ж в еф!рах холестерину еритроци-т!в телят 1-1 групи. В!дносний вм!ст арах!доново! кислоти у еф!рах холестерину еритроцит1в телят 2- 1 3-1 груп у 10-денному в!ц! в!дпов!дно у 1,2 ! 1,7 рази (Р<0,001), у 30-денно-му в!ц! - у 1,3 1 2,1 рази (Р<0,001), у 60-денному - у 1,1 1 1,8 рази б!льший пор!вняно до вм!сту вказано! пол!ненасиче-но! жирно! кислоти в еф!рах холестерину телят 1-1 групи.

На деяких етапах досл!дження у склад! жирних кислот в еф1рах холестерину еритроцит!в телят 2- 1 3-1 труп пор!вняно до контрольно! виявляеться також статистично достов1рно мента (Р<0,05-0,001) частка л1ноленово! 1 ейкозатриеново! кислот.

Шдвищення р1вня л1нолево! кислоти в рац!он1 телят у перш! 2 м1сяц1 життя приводить до значного п1двищення р!вня л!нолево! 1 арах1доново! кислот також в триацилгл1церидах еритроцит!в. Так, частка л!нолево! кислоти у триацилглщери-дах еритроцит!в телят 2- ! 3-1 труп у 10-денному в1ц1 була в!дпов!дно у 1,5 1 2,0 раз!в (Р<0,001), у 30-денному в1ц! -у 1,4 ! 1,5 раз!в (Р<0,001), у 60-денному в!ц! - у 1,5 1 2,1 раз1в (Р<0,001) б1льша, н!ж у телят 1-! групи. В1дносний вм!ст арах!доново! кислоти у склад! триацилгл1церид!в ерит-роцит!в телят 2- ! 3-1 труп у 10-денному в!ц1 був в1дпов!дно у 6,8 ! 9,1 рази (Р<0,001), у 30-денному в!ц! - у 1,4 1 2,1 рази б1льший (Р<0,05) пор1вняно до 11 вм!сту у вказаному клас1 л!п!д!в в еритроцитах телят 1-1 групи.

Одержан! при виконанн1 даного етапу досл1джень резуль-тати св!дчать про взаемозв'язок м!ж вм!стом л!нолево! кислоти в рад!он! телят в перя! 2 м1сяц! життя ! вм1стом л!ноле-во! 1 арах1доново! кислот у склад! фосфол1п!д1в, еф1р1в холестерину 1 триацилглШерщЦв еритроцит1в, що, як показали результата, одержан! в наступноыу досл!д!, впливае на ультраструктуру 1 функц1ю еритроцит1в.

5.2. Вплив л1нолево! кислоти у рац1он! телят у прерум1-нантний пер1од на жирнокислотний склад фосфолШ-д!в, еф!р!в холестерину ! триацилгл1церид1в у р!з-них органах ! тканинах

Шдвищення р1вня л!нолево! кислоти у згодовуваному телятам ЗНМ приводить до значного Шдвищення в!дносного вм1сту лшолево! 1 арах1доново! кислот у склад! фосфол!п!д1в майже у вс1х досл!джуваних органах ! тканинах, до зменшення в них вм1сту оле!ново! кислоти.

Зокрема, частка л1нолево! кислоти у загальн!й к!лькост! жирних кислот у фосфол1п!дах печ1нки телят 2- 1 3-1 груп че-

рез 2 м!сяц! меля початку згодовування 1м досл!джуваного ЗНМ в1дпов1дно у 1,8 1 1,7 рази (Р<0,001), у нирках - у 1,2 1 1,3 рази (Р<0,01), у легенях - у 1,2 1 1,4 рави (Р<0,001), у головному мозку - без зм1н 1 в 2,2 рази (Р<0,001), у над-нирниках - у 2,1 1 2,36 рази (Р<0,001), у скелетних м'язах -у 1,4 1 1,7 рази (Р<0,001) быына, н1ж у вказаних органах 1 тканинах телят 1-1 групи.

3 одержаних нами результат!в випливае, що п1двищене поглинання тканинами л1нолево! кислоти з плазми кров1 у телят 2- 1 3-1 груп ПОр1ВНЯНО ДО 1-1 у б1ЛЬШ0СТ1 8 них супро-воджуеться посиленням синтезу арах1доново! кислоти 1 вико-ристанням I! у синтез! фосфолШд1в, про що св1дчить аб!ль-шення 11 в!дносного вм1сту у склад! останн!х. Так, частка арах1доново1 кислоти у склад! фосфол^Шв у печ!нц1 телят

2- ! 3-1 груп б1льша в!дпов1дно у 1,2 ! 2,4 рази (Р<0,05), у нирщ - у 1,6 ! 2,1 рази (Р<0,001), у головному мозку - у 1,7 ! 2,6 (Р<0,001), у наднирниках - у 2,8 1 3,6 рази (Р<0,001), н1ж у вказаних органах ! тканинах телят 1-1 групи. У легенях, скелетному м'яз1 ! жиров!й тканин! телят 2- !

3-1 груп пор1вняно до 1-1 статистично достов!рн! р1зниц1 у в!дносному вм!ст! арах1доново! кислоти у склад! фосфолйпШв в1дсугн!, що св1дчить про 1стотн1 органно-тканинн1 в!дм1нос-т! у метабол!зм! л!нолево! кислоти у телят при п1двищеному споживанн! вказано! незам!нно! жирно! кислоти 8 кормом.

Зб!льшення в1дносного вм1сту л!нолево! кислоти у фосфо-л!п!дах деяких орган!в ! тканин у телят 2-11 особливо 3-! груп пор!вняно до 1-! супроводжуеться зменшенням вм!сту л!-ноленово! кислоти у !х склад!. Зокрема, частка вказано! кислоти у склад! жирних кислот фосфолШд!в у легенях телят 2! 3-! груп в1дпов1дно у 1,3 ! 2,0 рази (Р<0,001), у наднирниках - у 1,3 1 1,4 рази (Р<0,05), у скелетному м'яз1 - у 1,1 ! 1,3 рази (Р<0,05), менша, н!ж у телят 1-1 групи.

В ц1лому одержан! нами при виконанн1 даного етапу дос-л!джень результата св!дчать, а одного боку, про взаемозв'я-зок м1ж вм1стом л!нолево! кислоти у згодовуваному телятам ЗНМ у перш1 2-м!сяц! життя 1 вмятом вказано! незамшно! жирно! кислоти у фосфсшгидах !х тканин, з другого - м!ж вм1стом л!нолево! ! арах1доново! кислот у склад! осташих.

При згодовуванн! телятам у перш! 2 м1сяц1 життя ЗНМ з п1двищеним вм!стом л!нолево! кислоти майже у вс1х органах 1 тканинах дозозалежно зростае вшюсний вм!ст л1нолево! 1 арах1доново! кислот також у склад1 еф!р1в холестерину. Так, частка л1нолево! кислоти у загальнд.й к1лькост1 жирних кислот у еф1рах холестерину у печшц! телят 2- 1 3-1 груп у 60-денному в!ц1 в1дпов1дно у 2,2 1 2,1 рази (Р<0,001), у нирках -у 1,3 1 1,8 рази (Р<0,05), у легенях - у 1,2 1 1,9 рази (Р<0,001), у наднирниках - у 1,2 1 1,5 рази (Р<0,05), у жи-ров1й тканин! - у 1,3 1 1,9 рази (Р<0,05) б1льша, н1ж у вка-заних органах 1 тканинах телят 1-1' групи, а м!жгрупов1 р!з-ниц1 у вм1ст1 л!нолево! кислоти у л1п1дах цього класу в головному мозку телят в1дсутн1.

В1дносний вм1ст арах1доново! кислоти у еф1рах холестерину у нирках телят 2- 1 3-! груп в!дпов1дно у 1,6 1 2,2 рази (Р<0,05), у легенях - у 1,4 1 1,5 рази (Р<0,001), у головному мозку - у 1,6 1 1,4 рази (Р<0,05), у наднирниках - у 2,1 1 3,1 рази (Р<0,001) б1льший пор1вняно до вм1сту арах1-доново1 кислоти в еф1рнозв'язаному холестерин! цих орган!в ! тканин телят 1-1 групи. На в1дм!ну в1д вказаних орган1в 1 тканин, зб!льшення в!дносного вм1сту арах!доново! кислоти у печ!нц1, скелетному м'яз! ! жиров!й тканин! тэлят 2- ! 3-1 груп пор!вняно до 1-1 в!дсутне, а М1жгрупов! р!зниц1 у щ>ому показнику статистично недостов1рн1.

Згодовування теличкам ЗНМ з п1двищеним р!внем л!нолево! кислоти меншою мгрою впливае на вм!ст вказано! незам1нно! жирно! кислоти у склад! триацилгл1церид1в. Зокрема, б!льший вм1ст л1нолево! кислоти у склад! триацилгл1церид1в у телят 2- ! 3-Х груп пор!вняно до 1-1 виявлено лише у скелетних м'язах ! жиров!й тканин! (Р<0,05; Р<0,001). БШший в1днос-ний вмхст л!нолево1 кислоти у триацилглщеридах печ1нки, ни-рок, наднирник1в ! жирово! тканини виявляеться лише у тели-чок 3-! групи пор!вняно до 1-1 (Р<0,01-0,001), тод! як р1з-ниц1 у вм1ст1 вказано! незам!нно! жирно! кислоти у триацил-гл!церидах головного мозку тварин 1- ! 2-! груп в!дсутн!.

У триацилгл!церидах жирово! тканини 1 головного мозку телят 2- ! 3-1 груп пор!вняно до 1-! виявлено також б!льший в!дносний вм1ст арах1доново! кислоти (Р<0,05-0,001). У триа-

- so -

цилгл!церидах нирки, наднирник!в i скелетного м'яау статистично достов1рний б1льший в1дносний вм1ст apaxiflonoBo'i кислоти виявляеться лише у телят З-'i групи пор1вняно до 1-'i (Р<0,05-0,001). У печ1нц1 м!жгрупов1 р1зниц1 у вм1ст! л1но-лево! кислоти у склад1 триацилглгцерщЦв В1дсутн1 (Р<0,5), а у легенях bmIct И у телят 2- i З-'i груп менший, н1ж у телят 1-1 групи (Р<0,001).

Одержан! нами при виконанн! даного етапу досл1джень результата св!дчать про значно менший взаемозв'язок м1ж рхвнем л1нолево! кислоти в pauioHi телят у прерум!нантний пер!од ! BMiCTOM вказано! незам!нно! жирно! кислоти у склад! три-ацилгл!церид1в в !х тканинах, пор!вняно до фосфол!п!д1в i e$ipiB холестерину з одного боку, мхж bmIctom в них л1ноле-во! i apaxiflOHOBOi кислот - з другого.

5.3. Вплив л1нолево1 кислоти в pauioHi телят у прерум!нантний nepiofl на метабол!зм [1-14СП л!нолево! кислоти у !х тканинах

Паралельно з досл!дженням впливу п1двищеного р1вня л!-нолево! кислоти у згодовуваному телятам ЗНМ на bmIct л!ноле-во! кислоти i П пох1дних, б!льш ненасичених жирних кислот в р!зних класах л1п!д!в 1х органгв i тканин ми провели досл!д-ження його впливу на деяк1 сторони метабол!зму tl-14C] л1но-лево! i [1-14С] арах1Доново1 кислот у печ1нц1, скелетному м'яз! i легенях дослдауваних тварин в умовах in vitro. Зок-рема, у таблиц! 3 приведен! дан! про загальну радюактив-HicTb л!п1д!в i 14С0г при iHKy6ani'i гомогенат1в вказаних ор-raHiB i тканин з [1-14С] л1нолевою кислотою. 3 приведених у таблиц! 3 даних видно, що рад1оактивн1сть л1п!д1в, синтезо-ваних гомогенатами печ1нки i легень телят 2- ! З-'i груп при !нкубацп IX з С1-14С] л1нолевога кислотою в!дпов!дно у 1,3 i 1,4 рази (Р<0,001), 1,3 i 1,3 рази (Р<0,001) менша пор1вняно до рад!оактивност1 лiпiдiв, синтезованих гомогенатами вказаних opraHiB i тканин телят 1-1 групи. Як було показано ниж-че, BMicT л!нолево! кислоти у склад! л1п!д!в вказаних opraHiB i тканин у телят 2- i З-'i груп значно б1льший, н!ж у телят 1-! групи. У зв'язку з цим пояснения меншо! радюактив-

ноет! л!п!д1в при 1нкубац1'£ гомогенат1в вказаних орган1в 1 тканин телят 2- 1 3-1 груп з [1-14С] л1нолевою кислотою по-р1вняно до 1-1, мабуть, сл!д шукати в 1нг1буюч1й д11 л1ноле-во1 кислоти на синтез лШд1в при п1двищенн1 11 внутр1шньок-л!тинного ргвня, внасл1док чого И використання в синтез! л1п1д!в в умовах ^кубацп зменшуеться.

Таблиця 3

Включения рад1оактивно"1 м!тки до л1п1д1в, простагландин!в i СОг при iHKyöauii гомогенат1в печ1нки, скелетного м'яза i легень досл!джуваних телят у присутност! С1-14С] л!нолево1 кислоти ( М±гп; о-розпад1в/хв*г сухо! маси тканини; п-3 )

1 | Досл!дкуван1 I сполуки Г р 1 упи тварин |

1 1 1 1 2 | г 1 3 I

П е ч i н к а

I JliniflH I Простагландини 1 со2 2261,2±12,9 367,7±28,7 3,8+0,03 1 1 11700,8±57,6 | I 280,1+6,9 | I 4,3+0,06 | 1 1 1611,8+26,8 | 276,8+4,7 | 4,3+0,05 |

Скелетний м я з |

| JliniflH I Простагландини 1 со2 2314,2+98,8 239,6+5,6 4,3+0,03 1 1 I 2021,7±84,3 | I 253,9+13,9 | I 4,3+0,02 | 1 1 2218,0±41,1 | 235,6±6,1 | 8,2+0,03 |

Л е г е н i

I ЛШди | Простагландини 1 со2 2387,4+34,7 231,7± 4,7 5,8+0,03 1 1 I 1834,6±60,2 | 1 258,6±7,5 | I 6,7±0,03 | 1 1 1830,1+42,9 | 214,8±1,3 | 7,0±0,09 | г

Рад1оактивн1сть простатландин1в, утворених у процес1 1нкубац1! гомогенат!в скелетного м'яза 1 легень телят 2- 1 3-1 труп з С1-14СЗ л!нолевою кислотою 1стотно не в!др1зня-еться в!д тако! у телят 1-1 групи, а при 1нкубацП гомогена-т1в печ!нки телят досл1дних труп вона значно менша, н!ж у телят контрольно! групи (Р<0,01).

Рад1оактивн1сть СОг, утвореного при 1нкубац11 гомогена-т1в печ1нки 1 легень телят 2- 1 3-1 груп, а також гомогена-т!в скелетного м'язу телят 3-! групи з С1-14СЗ л1нолевою кислотою статистично достов1рно б1льша (Р<0,001), пор1вняно до рад!оактивност1 СОг, утвореного при 1нкубац1! гомогенат1в вказаних орган1в 1 тканин телят 1-1 групи.

Таблиця 4

Вм1ст простагландин!в Е2 1 Р2а у печ1нц1 1 скелетних м'язах досд!джуваних телят (М±ш; нг/г сухо! маси тканини; п-3)

1 I Класи Г р у пи т в а р И н |

I простатландин1в 1 1 1 1 1 2 I | з 1

1 Рг<* 1 Е2 П е ч 309,8±7,4 | 308,9+6,6 | 1 1 н к а 277,3+19,4 | 321,3±6,7 | | 324,9±18,2 | 398,3±6,7 |

1 1 Ег I С к е л е 71,0 +013,8 | 137,0 +27,0 | | т н И й м ' 59,3 +14,6 | 97,6±24,9 | | Я з 1 62,6±17,1 | 125,0±28,7 | 1

3 приведених у таблиц1 4 даних видно, що у печ1нц1 1 скелетному м'яз! телят 2- 1 3-! труп пор1вняно до першо! в1дсутн1 статистично достов1рн1 р1зниц1 у вм1ст1 простаглан-дин1в Г2« (Р<0,5). Не дивлячись на значно б!льший вм1ст ара-х!доново! кислоти у фосфолШдах печ1нки 1 скелетних м'язах

телят Z- i 3-1 груп пор1вняно до П вм1сту у фосфол1п1дах цих тканин у телят 1-Y групи, використання вказано! кислоти у синтез! простагландин1в зм!нюеться в1дносно мало. 0ск1льки основним попередником простагландин1в Ег i F2« е арах1донова кислота, яка входить до складу гл!церофосфол!п!д1в (Варфоломеев, Мевх, 1985), то на основ! отриманих нами результат!в можна зробити висновок, що утворена з [1-14С]л!нолево! кислоти С1-14С]арах1донова кислота у досл1джуваних тканинах телят в умовах In vitro меншою м!рою використовуеться у синте-ai простатландшпв. В1домо, що при синтез! простагландшпв у тканинах тварин використовуеться арах!донова кислота з гл1-церофосфолШд!в, яка зв1льняеться при дИ фосфол!пази Аг (Needleman et al., 1986).

5.4. Вплив п1двшценого р1вня л!нолево! кислоти в рац1он1 телят у прерум1нантний пер!од на морфофункц1ональний стан еритрощтв

Метою даного етапу наших досл!джень було з'ясування впливу п1двтценого р!вня вказано! незам!нно! жирно! кислоти в рац!он! телят у прерум1нантний пер1од на деяк! морфолог1ч-Hi показники еритроцит1в, як1 характеризують !х функц!ю. При цьому ми виходили, з одного боку, з одержаних нами результа-т!в про взаемозв'язок м!ж р!внем л1нолево! кислоти в рац1он! телят i BMicTOM л!нолево! i арах!доново! кислот у склад! л!-п1д!в еритроцит1в, а з другого - з сучасних уявлень про вплив пол!ненасичених жирних кислот у фосфолШдах кл!тинних мембран на !х ультраструктуру ! функцш. Разом з тим, ми враховували важливу роль ейкозано!д1в, як! е пох!дними ара-ххдоново! кислоти, у фунюцюванн! захисних систем в орган!з-м! тварин (Needleman et al., 1986).

3 наведених у таблиц! 5 даних видно, що pisHHtti у за-гальн1й к1лькост1 еритроцит!в в 1 мм3 кров1 i BMicTi гемог-лоб!ну в них у телят контрольно! i досл!дно! груп на BCix етапах доопдження BiflcyTHi, а середн!й об'ем еритроцит!в у телят доел!дно! групи на початку досл1ду менший, н!ж у телят контрольно! групи (Р<0,05). Проте на протяз1 досл!ду серед-н!й об'ем еритроцит1в у телят досл1дно! групи зростае i у

30- 1 60-денному в!ц! эначно перевищуе об'ем еритроцит1в у телят контрольно! групи (Р<0,05). Щ дан! св!дчать про взае-мозв'язок м!ж вм1стом пол1ненасичених (л1нолево! 1 арах1до-ново1) кислот у мембранах еритрощтв у телят 1 об'емом ос-танн!х, що, мабуть, обумовлено меншою щ!льн!стю юатинних мембран при зб1льшенн1 к1лькост1 ненасичених зв'язк1в цис-форми у склад! жирних кислот фосфол1п1д1в.

Таблиця 5

Вплив п1двгаценого р1вня л1нолево1 кислоти в рацюн1 телят на морфофункцюнальний стан еритроцит!в ( М±ш; п-5 )

1 1 Групи ... | Bík телят, д н i |

I тварин ii i 1 1| 15 | 30 | 60 | II II

| | К1льк1сть еритроцит1в, млн./1мм3 |

|Контрольна | Доел!дна ii i) 4,6110,23 | 4,09+0,30 | 4,49+0,52 |4,04+0,49 | 4,39±0,38 | 4,11+0,18 | 4,42±0,32 |4,07+0,27 | ti ti

| | Середн1й об'ем еритроцит1в, м>3 1

I Контрольна | Дослана lili 55,00+0,01 [57,00+0,58 |55,33+0,88 |56,33+0,82 | 52,4310,56 |56,67Ю,42 | 57,25±0,48 |58,00+0,05 | i i i i

| | Середн1й bmíct гемоглобшу в еритроцитах.шю |

|Контрольна |Досл1дна i i i i 23,0310,90 |27,40Ю,15 |29,2010,69 |29,6310,59 | 23,60+1,05 ¡30,38+0,40 |32,60+1,14 |33,23±0,40 | i i i i

| | Насичен1сть гемоглоб1ном еритрощгпв, X |

|Контрольна i i i i 41,63+3,37 147,27+0,50 |52,2710,69 |61,1710,94 | 1 i 1 i

| Дослана i 1 1 1 1 40,5411,55 |52,00И,22 |59,4810,44 |68,48+0,60 | i i i i

Зб1лыпення об'ему еритроцит!в у телят досл!дно! групи супроводжуеться зб1льшенням вм!сту гемоглоб1ну в них, про що стпдчать також р!зниц! у ступен! насиченост! гемоглоб!ном у еритроцитах телят дослано! групи пор1вняно до контрольно!. Так, у 15-, 30- 1 60-денному в1щ середня к!льк1сть ге-моглоб!ну в еритроцитах телят досл!дно! групи була в1дпов1д-но на 11,0; 11,2 1 11,2% б1льша (Р<0,05-0,01), а ступ!нь на-сичення еритроцит1в гемоглоб1ном - на 12,1; 11,3 1 11,1% ви-щий (Р<0,05-0,01), н1ж у телят контрольно! групи.

5.5. Вплив п1двищеного р!вня л!нолево! кислоти в

рац1он1 телят у прерум1нантний пер1од на вм!ст !муноглобулШв сироватки кров1

3 наведених у таблиц! 6 даних видно, що п1двищення р1в-ня л1нолево! кислоти в ращон! телят у перш1 м1сяц1 життя веде до п1двищення загального вм1сту 1муноглобул1н1в у !х кров1. Так, на початку досл1ду рхзнищ у вм1ст1 !муноглобу-лШв у телят дослхдно! групи пор!вняно до контрольно! в1д-сут!П. У 15-, 30- 1 60-денному п1Ц1 загальний вм!ст !муног-лобулпив у сироватц! кров! телят досл!дко! групи в!дпов!дно на 7,0%, 11,8% ! 17,0% (Р<0,01) б1льший, Н1* у телят контрольно! групи.

Таблиця 6

Вплив п1двищеного р1вня л1нолево! кислоти у рац!он1 телят на загальний вм1ст !муноглобул1н1в в сироватц! кров! ( М±т; мг/мл; п-5 )

| Групи | тварин 1 1 1 3 ! к тел я т, д н 1 1

1 1 1 1 1 1 | 15 30 60 |

(Контрольна | Дослана 1 1 |21,92±0,45| 121,72±0,27| 1 * 21,30±1,35 22,78±0,35 20,28+1,05 22,78+0,89 20,00+0,741 23,40+0,661 |

Одержан1 дан! св!дчать про стимулюючий вплив л!нолево! кислоти, при п!двищенн! П р!вня в pauioHi телят, на функц1ю !мунно! системи.

6. Метабол1чна i продуктивна д1я р!паково! 1 соняшниково! ол1й при додаванн! íx до равдону телят

У зв'язку з тим, що жир б одним з л1м1туючих фактор1в живлення телят у перш! мхсяц! життя (Алиев, 1980; Янович, Лагодак, 1991), згодовування телятам 1-6-м1сячного в1ку дея-ких рослинних ол1й у вигляд1 добавок до kom6íкорму позитивно впливае на 'ix р1ст i оплату корму (Вовк и др., 1991). Це пов'язують з високою енергетичною ц1нн!стю жир!в 1 'ix азот-затримуючою д1ею, проте 6íoxímí4hí аспекти останньо! з'ясо-ван1 недостатньо. Один з аспект1в б!олог1чно1 д11 рослинних ол1й у телят може бути пов'язаний з високим bmíctom лшоле-Bo'i кислоти в них i можливим 'i'i впливом на синтез простаг-ландин!в, як1 як встановлено у досл1дах на кролях, стимулю-ють синтез м'язевих б1лк1в (Reeds, Palmer, 1985). Тому метою даного етапу дисертац1йно! роботи було з'ясування впливу добавок безеруково! р1паково! i соняшниково! ол1й до ращону телят на жирнокислотний склад загальних л!п1д1в плазми кро-Bi, еритроцит1в 1 скелетних м'яз!в, з одного боку, на штен-сивн1сть синтезу простагландин1в у скелетних м'язах - з другого.

6.1. Вплив добавок р!паково! i соняшниково! ол1й до рац1ону телят на жирнокислотний склад лШд1в скелетних м'яз!в

Згодовування телятам р1паково! i соняшниково! ол1й у вигляд! добавЬк до рац!ону приводить до пЦвищення в!дносно-го вм1сту л1нолево! i арах1доново! кислот також у склад! л1-nifliB скелетних м'яз1в. Зокрема, на 30-й день досл1ду в1д-носний bmíct л!нолево! кислоти у лШдах досл1джуваного скелетного м'яза у телят 2- i 3-! груп в1дпов1дно у 1,5 i 1,6

рази (Р<0,01), bmíct арах!доново! кислоти - у 1,4 1 1,8 рази (Р<0,05; Р<0,001) б!льший, н!ж у телят 1-1 групи. У лШдах скелетного м'яза телят 2-1 групи при цьому значно зменшуеть-ся частка оле1ново1 кислоти (Р<0,05), а у телят З-i групи -частка стеариново! кислоти (Р<0,001).

На 45-день досл1ду в1дносний bmíct л1нолево! кислоти у склад! загальних л!п1д!в скелетного м'яза у телят 2- i З-'i груп в!дпов!дно у 2,1 i 1,9 рази (Р<0,001), bmíct apaxiflOHO-bo'í кислоти - у 2,1 i 1,8 рази (Р<0,001) б!льший , н!ж у телят l-'i групи.

Одержан! результати св!дчать про наявн!сть взаемозв'яз-ку м1ж bmíctom л1нолево1 i арах!доново1 кислот у склад! л1-nifliB плазми кров i, еритроципв i скелетних м'яз1в телят при п1двищеному bmíctí л1нолево1 кислоти в 'ix pauioHi.

6.2. Вплив добавок pinaKOBo'i i соняшниково! ол1й до ращону телят на синтез простагландин1в у скелетних м'язах в умовах in vitro

3 наведених у таблиц! 7 даних видно, що раШоактивнють простагландтйв, синтезованих гомогенатами скелетного м'яза телят 2- 1 З-'i груп, яким згодовували в!дпов!дно р1пакову i соняшникову олП, при шкубаци 'ix з фосфатидилхол!н-1-стеа-рил-2-[1-14С] арах1донатом у 90-денному вШ у 2,7 i 2.6 рази, а у 105-денному вШ - у 1,8 i 1,9 рази вища (Р<0,001) nopiBHHHo до радюактивносп простатландшйв, синтезованих гомогенатами скелетного м'яза телят l-'i групи. 3 цих даних випливае, що згодовування телятам pinaKOBO'i ! соняшниково! ол1й, hkí характеризуются високим bmíctom л1нолево'1 кислоти, приводить з одного боку, до п!двищення BMicTy л1нолево1 i арах!доново"1 кислот в лШдах скелетних м'яз1в, а з другого - до посилення синтезу простагландин!в з фосфатидилхо-л1н-1-стеарил-2-С1-14С] арах1донату, який е основним донатором арах1доново! кислоти при синтез! вказаних ейкозано!д!в. Hi дан1 заслуговують на увагу у зв'язку з тим, що простаг-ландини Ег стимулюють синтез м'язевих б1лк1в у м'язах крол!в (Reeds, Palmer, 1985). Вони дозволяють пояснити стимулгечий вплив pinaKOBO'i i соняшниково! ол!й при згодовуванн! телятам

Таблиця 7

Вплив добавок р1паково! 1 соняшниково! ол1й до рац1ону телят на 1нтенсивн1сть синтезу простагландин1в гомогенатами скелетного м'яза при 1НкубацП у присутност! фосфатидилхол1н-1-стеарил-2-[1-14С] арах!донату (М±ш; тис. В-розпад1в /хв*г сухо! маси тканини; п-3)

1 | В!к 1 1 Г р 1 ....----- —...... , упи тварин |

I тварин 1 1 1 I 1 1 2 1 | з 1 1

I 90 дн1в 1105 дн!в 1 1 I 60,52±0,96 | 63,1912,03 | 1 | 163,0218,42 I 111,7617,50 | 1 162,89110,2 | 118,1819,09 | |

у вигляд! добавок до комб1корму на !х прирости. Середньодо-бов1 прирости телят 2- 1 3-1 груп за доовдний пер1од були в1дпов1дно на 103,7 1 102,3 г, або на 13,6 1 13,5% 61льш1, н1ж у телят 1-1 групи, що св1дчить про обгрунтован1сть вико-ристання р1паково1 оли в год1вл1 телят у перех1дний период в1д молочно! год1вл1 до рослинно!, коли ix потреби у жир! задовольняються недостатньо.

ВИСНОВКИ

1. За пер!од з 7-го м!сяця пренатального розвитку до 24-го м1сяця постнатального розвитку у загальному вм!ст1 л1-п1д1в у б!льшост1 орган1В 1 тканин велико! рогато! худоби зменшуеться частка фосфол!п1д1в ( на 12-20%) 1 8б1льшуеться частка триацилгл1церид1в (на 18-43%), диацилглицерид1в (на 44-68%) 1 неетериф!кованих жирних кислот (на 36-65%). Це особливо ч1тко виражено п1сля переходу тварин в1д пренатального до постнатального розвитку.

2. У склад! фосфол1п!д!в, триацилгл!церид1в ! фракц!! неетериф!кованих жирних кислот у б1льшост1 орган!в ! тканин

7-мЮячних плод1в виявлений у 4-20 раз!в менший в!дносний вм!ст л1нолево! кислоти 1 у 2-4 рази б1льший вм!ст арах1до-ново1 кислоти пор!вняно до тварин 1-24-м!сячного в!ку. В еф!рах холестерину б1льшост1 орган!в 1 тканин плод1в частка л 1 налево! кислоти у 1,5 рази б1льша, н1ж у дорослих тварин. У вс1х класах л!п1д1в у ряд1 орган1в 1 тканин плод1в виявлений б1льший вм1ст оле!ново! 1 ейкозатриеново! кислот пор1в-няно до дорослих тварин.

3. В1дносний вм1ст л!нолево1 1 арах!доново! кислот у склад1 фосфол!п1д1в, триацилгл1церид1в, еф!р1в холестерину 1 фракц!! неетериф1кованих жирних кислот у б!лыпост1 орган1в 1 тканин телят зменшуеться у пер1од з 3- до 6-м1сячного в!ку, тобто п1сля переходу в1д прерум1нантного типу травления до рум1нантного.

4. Вм1ст л!нолево! 1 л1ноленово"1 кислот 1 !х пох1дних, б1льш ненасичених жирних кислот, в окремих класах лппдгв орган1в 1 тканин велико! рогато! худоби е специф1чним для кожно! з них зокрема ! залежить в1д пер!оду ! еталу онтогенезу тварин. Так, вм1ст л1нолево! кислоти у еф1рах холестерину у ряд! орган!в ! тканин вищий, н1ж у фосфол!п!дах, особливо у триацилгл!церидах, тод! як у вм!ст! л1ноленово! кислоти у вказаних класах л1п!д1в спостер1гаеться обернена залежн1сть. Найменший вм1ст л1нолево! ! арах!доново! кислот на б1льшост! етал1в онтогенезу тварин виявлений у лШдах м'язево! (2-5% ! 0,2-1%) ! жирово! (3-6% ! 1-3%) тканин, а найб1льший - у лШдах нирок (13-16% ! 10-17%) ! серцевого м'яза (20-29% ! 3-6%).

5. П!сля !нкубац!1 гомогенат1в печ1нки, скелетного м'яза ! жирово! тканини 7-м1сячних плод!в ! 1-24-м!сячних телиць з [1-14С] арах!доновою кислотою, 88,5-97,1% радюак-тивност! виявлено в лШдах, 9,5-11,0% - у простатландинах, 0,1-0,6% - у С0г- Використання [1-14С] арах!доново! кислоти у синтез! л!п1д1в гомогенатами печ1нки, скелетного м'яза ! жирово! тканини тварин на протяз! досл!джуваното перюду онтогенезу зменшуеться в1дпов1дно у 3,7; 2,6 ! 1,5 раз1в, у синтез! простагландшйв - у 1,3; не зм!нюеться, ! 1,4 раз!в, у енергетичних процесах - зб!льшуеться у 2,5; 4,5 ! 4,2 ра-з1в.

6. Серед л!п!д!в, синтезованих гомогенатами печ1нки, скелетного м'яза 1 жирово! тканини плод1в при 1нкубацП 1х з [1-14СЗ арах!доновою кислотою, найб1льший р!вень рад1оактив-ност1 виявлений у фосфол1п1дах (20,2; 32,0 1 23,5% в1дпов1д-но), в!льному холестерин1 (13,9; 19,0 1 7,0%), а серед л!п1-д!в, синтезованих гомогенатами вказаних орган1в 1 тканин до-рослих тварин - у фосфол!п!дах (31,6; 61,4 1 16,1%). Серед простагландин1в, синтезованих гомогенатами печ1нки 1 скелетного м'яза плод!в, переважас простагландин Рг«, а гомогенатами вказаних тканин дорослих тварин - простагландин Ег.

7. Ступ1нь використання [1-14С] л1ноленово! кислоти у синтез1 л1п!д1в при !нкубацП гомогенатхв печ!нки 1 скелетного м'язу плод1в 1 дорослих тварин з вказаною кислотою у 10-20 раз1в вищий пор!вняно до ступеня використання П у енергетичних процесах. Серед л1п1д1в, синтезованих з [1-14СЗ л1ноленово! кислоти гомогенатами цих тканин плод1в 1 дорослих тварин переважають фосфолШди, включения рад!оактивнос-т1 в як! становить в!дпов!дно 38,5-61,4 1 46,6-50,7% в1д за-гально! рад!оактивност1 л1п1д1в дан их тканин.

8. Згодовування телятам в пер1од з 2- до 60-денного в1-ку ЗНМ вм1ст л1нолево! кислоти в якому становить 0,70; 1,44 1 3,65% в1д загального вм1сту енергП 1стотно не впливае на сп1вв1дношення фосфол!п1д1в, три- 1 диацилгл1церид!в, неете-риф!кованих жирних кислот, в1льного 1 еф1рнозв'язаного холестерину у плазм! кров!, еритроцитах, печ1нц1, нирках, ле-генях, головному мозку, наднирниках, скелетному м'яз! 1 жи-ров!й тканин1, проте приводить до значних зм!н жирнокислот-ного складу клас!в л1п1д!в кров! ! вказаних орган!в ! тканин.

9. При згодовуванн! телятам протягом 2-х м1сяц1в ЗНМ з Шдвищеним вм1стом л!нолево! кислоти у склад! фосфол1п!д!в, еф1р!в холестерину 1 триацилгл!церид!в еритроцит1в зб!лыпу-еться в1дносна к!льк1сть л!нолево1 ! арах1доново'1 кислот ! вменшуеться к!льк1сть оле!ново! кислоти.

10. Згодовування телятам ЗНМ а п!двищеним (1,44; 3,65%) вм1стом л!нолево! кислоти приводить до зб1льшення в!дносного вм1сту л!нолево1 1 арах1доново1 кислот (в 1,5 1 2 рази) ! зменшення вм!сту олешово! кислоти (в 1,5-2 рази) у склад1

фосфол1п!д1в у печ!нц1, нирках, легенях, наднирниках, скелетному м'яз1 i жирово! тканини. Аналогхчн! зм1ни в!дносного вм1сту лпюлево!, арах!доново! i олеКново! кислот при цьому виявляються також в еф1рах холестерину у б!льшост1 вказаних орган1в i тканин, тод! як у триацилгл1церидах вони мають Micue лише п1сля згодовування телятам ЭНМ з найвищим (3,65%) вм1стом л!нолево1 кислоти.

И. Згодовування телятам з 2- до 60-денного в1ку ЗНМ а п1двищеним вм1стом л1нолево1 кислоти приводить до зменшення використання С1-14С] л1нолево1 кислоти у синтез! лШд!в i зб1лыпення використання 'i'i в енергетичних процесах у печ1н-ц1, скелетному м'яз! 1 легенях. При цьому у телят виявлено зб!льшення об'ему еритроциПв i вм1сту в них гемоглоб!ну, п1двищення вм1сту 1муноглобул1н1в у сироЕатц1 кров1, поси-лення синтезу простагландин!в у скелетних м'язах.

12. Згодовування телятам з 2-м1сячного в!ку pinaKOBO'i i соняшниково! ол1й у вигляд1 добавок до комб1корму у к1лькос-т! 4% в!д його маси веде до зб1льшення выносного вмЮту л1-нолево1 i арах1доново1 кислот, а також зменшення вм!ст.у пальм1тиново'1 i стеариновой кислот у л!п1дах плазми кров1, еритроцит1в 1 скелетних м'яз1в, п1двищення 1нтенсивност1 синтезу простагландин1в у м'язевш тканин1 в умовах In vitro з фосфатидилхол1н-1-стеарил-2-[1-14С] арах1донату, зб1льшен-ня середньодобових прирост1в в1дпов1дно на 13,6 i 13,5%.

ПРАКТИЧН1 РЕКОМЕНДАЦП

1. 3 метою п1двищення життездатност! 1 збереження телят у молочний пер1од вирощування рекомендуеться згодовувати im зам1нник незбираного молока (ОСТ 49-17-71) з п1двищеним (3,5% в!д загального вм1сту енергП) р!внем л!нолево1" кислоти.

2. 3 метою п1двищення 1нтенсивност1 росту телят у nepini Mi-сящ життя 1 зб1льшення вм1сту л1нолево1 i арах1доново! кислот в одержуваному в1д них м'яс1 рекомендуеться вико-ристовувати безерукову р!пакову або соняшникову ол!i у виглядi добавок до комб1корму в к1лькост! 4% в1д його ма-

си.

3. Для ouíhkh ступени забезпеченост1 телят у л1нолев!й кислот! рекомендуеться визначати bmíct л!нолево! i арахiдо-ново! кислот у склад! л!п1д!в еритроцит!в.

4. Одержан! результати про онтогенетичн1 i органно-тканинн1 особливост! метабол!эму незам!нних жирних кислот у велико! рогато! худоби, позитивний вплив добавок л!нолево! кислоти до рац!ону телят на стан !х кровотворно! 1 1мун-но! систем, а також на б!олог1чну ц!нн!сть м'яса рекомендуеться вклгачити в учбов! программ з ф!з!олог!!, 6ioxi-м!1, год!вл! i ветсанекспертизи у ВУЗах с!льськогоспо-дарського проф1лю.

СПИСОК 0ПУБЛ1К0ВАНИХ Р0Б1Т ПО TEMI ДИСЕРТАЦП

1. Zachariv О.Ya., Yanovich V.Q. In vitro metabolism of Cl-14C]arachidonic acid in ruminant tissues during prenatal and postnatal development//Plenum Publishing Corporat ion.-1992.-P.175-178.

2. Захарив О.Я., Янович В.Г. Метаболизм [1-14С]арахидоновой кислоты в тканях жвачных в пренатальный и постнатальный периоды развития в условиях in уИго//Биохимия.-1992.-57, Вып.2.-С.278-279.

3. Захарив О.Я., Янович В.Г. Использование С9,10-3Н]стеари-новой и [1-14С]линоленовой кислот в синтезе отдельных классов липидов в тканях жвачных в условиях in vitroZ/Журнал эволюционной биохимии и физиологии.-1995.-Т.31.-N4.-С.404-409.

4. Захарив О.Я., Янович В.Г. Возрастные особенности метаболизма арахидоновой кислоты печени крупного рогатого ско-та//Сельскохоз. биол.-1990.-N2.-С.112-116.

5. Вудмаска И.В., Захарив 0.Я., Кружель Б.Б., Янович В.Г. Метаболическое и продуктивное действие рапсового масла с низким и высоким содержанием эруковой кислоты при скармливании его телятам в составе ЗЦМ//Сельскохоз. биол.-1993.- N4.- С.99-104.

6. Захарив О.Я., Янович В.Г., Гончарова В.Н., Морозова М.С.

Содержание и синтез простагландинов F20 и Ег в тканях плодов и взрослого крупного рогатого скота//Доклады ВАСХНИЛ.-1992.-N4.-С.28-30.

7. Янович В.Г., Захарив О.Я., Параняк Р.П. Метаболизм лино-левой кислоты в скелетных мышцах телят при повышенном ее потреблении с кормом//Вестн. с.-х. науки.-1991.-N 11.-С. 164-168.

8. Метабол1зм л1нолево? кислоти в печ1нц1 телят при П спо-живанн! з кормом. Захар1в О.Я., Параняк Р.П., Янович В.Г. та 1н.//Укр. 6ioxlM. журн.-1990.-Т.62.^1.-С.59-64.

9. 3axapiB О.Я., Янович В.Г. 0нтогенетичн1 особливост1 мета-бол1зму л!нолево1 кислоти в тканинах жуйних//Укр. биохим. журн.-1993.-Т.65, N 5.-С.90-94.

10. 3axapiB О.Я., Параняк Р.П., Янович В.Г. Метабол1зм л1но-лево! кислоти в орган1зм1 телят при п1двищеному i'i спо-живанн1 з кормом//В1сник аграрно! науки.-1993.-N 11.-С.48-54.

И. Вудмаска I., Захар1в 0., Янович В. Р1пакова ол!я в го-д1вл1 телят//Тваринництво Укра'1ни.-1992.- N7-8.-С.24.

12. Параняк Р.П., Захарив О.Я., Янович В.Г. Содержание лино-левой кислоты в липидах некоторых органов и тканей телят в зависимости от уровня ее в ЗЦМ//Научн.-техн. бюлл. УНИИ физиол. и биохим. с.-х. животных.-1987.-Вып.9(2).-С.19-20.

13. Синтез белков и липидов в печени и мышечной ткани телят при скармливании им заменителя цельного молока с разным содержанием линолевой кислоты /Вовк С.И., Параняк Р.П., Захарив О.Я. и др.//Научн.-техн. бюлл. УНИИ физиол. и биохим. с.-х. животных.-1987.-Вып.9(2).-С.21-23.

14. Параняк Р.П., Захарив О.Я., Иваняк В.В., Янович В.Г. Содержание линолевой кислоты в липидах некоторых органов и тканей телят при пониженном ее потреблении в молочный период//Научн.-техн. бюлл. УНИИ физиол. и биохим. с.-х. животных.-1988.-Вып.10(2).-С.18-20.

15. Захарив О.Я., Параняк Р.П., Янович В.Г. Влияние.повышенного уровня линолевой кислоты в рационе телят в молочный период питания на жирнокислотный состав липидов плазмы крови//Научн.-техн. бюлл. УНИИ физиол. и биохим. с.-х.

животных.-1989.-Вып.11(2).-С.41-43.

16. Захар1в О.Я., Янович В.Г. Залежн1сть м1ж р1внем л!ноле-boï кислоти в рацЮн! 1 И bmIctom в жиров1й тканин! те-лят//Наук.-техн. бюл. 1нституту ф!зол. 1 6ioxiM. тварин.- 1994.-Вип.16(2).- С.22-24.

17. Захарив О.Я., Янович В.Г., Гончарова В.Н., Морозова М.С. Исследование обмена простагландинов у сельскохозяйственных животных. Методические рекомендации.-Львов, 1989.17 с.

18. Использование жидкого заменителя цельного молока (ЗЦМ) в кормлении телят (Лагодюк П.З., Янович В.Г., Гойсалюк C.B., Захарив О.Я. и др.)(Методические рекомендации).-Львов.-1987.-24 с.

19. Захарив О.Я. Возрастные особенности метаболизма незаменимых жирных кислот у жвачных и некоторые факторы его регуляции//Международн. конф. "Биологические основы высокой продуктивности сельскохозяйственных животных":Тез. докл.-Боровск, 1990.-С.54-55.

20. Захарив О.Я., Параняк Р.П., ИванякВ.В., Янович В. Г. Влияние повышенного содержания линолевой кислоты в рационе телят на их рост и некоторые стороны обмена веществ в организме//Всесоюзн. совещ. "Новые аспекты участия биологически активных веществ в регуляции метаболизма и продуктивности сельскохозяйственных животных" (Боровск, 10-12 сентября 1991 г.):Тез. докл.-Боровск, 1991.-С.123-124.

21. Янович В.Г., Параняк Р.П., Захарив 0.Я., Иваняк В.В. Особенности метаболизма незаменимых жирных кислот у телят в раннем возрасте//Тез. докл. V Украинского биохим. съезда.-4.1.-Киев, 1987.- С.178-179.

22. Янович В.Г., Захарив О.Я., Параняк Р.П., Иваняк В.В. Возрастные изменения метаболизма незаменимых жирных кислот у крупного рогатого скота и некоторые факторы его регуляции/УТез. докл. Всес. симп.: Биохим. с.-х. жив. и продовольств. программа.-УСХА.-Киев, 1989.-С.150-151.

23. Влияние добавок рапсового и подсолнечного масла к рациону телят на их рост, иммунную функцию и некоторые стороны обмена веществ /Захарив О.Я., Иваняк В.В., Янович

Б.Г. и др.//Матер. Всес. конф., Тарту, 13-15 сентября 1989,- Таллин, 1990.-С.144-145.

24. 3axapiB О.Я., Янович В.Г. 0нтогенетичн1 особливост1 ме-табол1зму [1-14С]арах1доново! кислоти в печ!нц1 1 ске-летних м'язах велико! рогато! худоби в умовах in vitro// Тез. доп. XIV З'!зд Укра!нського ф!з1олог1чного това-риства 1м. I.П.Павлова.-Kmв, 1994.-С.240.

25. 3axapiB О.Я., Параняк Р.П. Вплив р1зного р1вня л1нолево! кислоти в рац1онах телят на в1кову динатку лШд!в кро-Bi i ix жирнокислотного складу//Наук.-теор. конф. моло-дих вчених i асп1рант1в:Тез.допов.-Кам'янець-Под1льсь-кий, 1989.-С.86-87.

26. Захарив О.Я., Вудмаска И.В., Параняк Р.П. Влияние добавок рапсового и подсолнечного масла в рационы телят на их рост, иммунную функцию и некоторые стороны обмена веществ в организме//Тез. докл. IX Всес. научно-практ. конф. молодых ученых и специалистов: Резервы увелич. произв. с.-х. продукции.-Оренбург, 1990.-С.50-51.

27. 3axapiB О.Я., Куртяк Б.М. Метабол1зм незам1нимих жирних кислот в м'язев!й тканин1 телят при п!двищеному plBHi eHepril в рац!он1//Тез. доп. науково-теорет. конф. молод. вч. i асп!рант1в.-Кам'янець-Под1льський, 1990.-С.48.

28. Вплив BiTaMiHiB групи В на р1венъ використання [1-14С1арах1доново1 кислоти ендометр1ем телиць-рецигпен-т1в /Шульга О.В., Вишневський М.М., Захар1в О.Я. та in.//Тез. доп. VI Укр. 6ioxiM. з'!зду.-УСГА.-Ки!в, 1992,- Ч.1.- С.153.

29. Використання [1-14С]арах1доново! кислоти в синтез! окре-мих клас1в л!пшв ендометрш телиць-рецип1ент1в /Шульга О.В., 3axapiB О.Я., Вишневський М.М. та iH.//Te3. доп. конф. молодих вчених: Проблеми с1льськогосп. виробництва Карпатського periOHy.- В.Вахта.-1992.- С.23.

Zakhariv O.Ya. Ontogenetic peculiarities of essential fatty acids metabolism in cattle organism (the manuscript)

Doctoral thesis on specialization 06.00.25 biochemistry. Institute for Research in Animal Physiology and Biochemistry UAAS, Lviv, 1996.

Summary

The manuscript and 29 scientific works containing new data with regard to ontogenetic peculiarities of essential fatty acids metabolism and their derivatives - more desaturated fatty acids in cattle organism are defended.

The changes in contents of linoleic, llnolenic, arachidonic and other desaturated fatty acids in phospholipids, triacylglycerols, cholesterol ethers and nonetherificated fatty acids fraction in various organs and tissues of cattle during the individual development were been established to be specific for each of these compounds and depend on the lipid type and content of linoleic acid in the diet.

The interdependence between linoleic acid in cattle ration and its metabolism in animal tissues, between fatty acids composition of erythrocytes and their morphofunctional characteristics, content of immunoglobulins in blood and prostaglandin synthesis in skeleton muscles has been shown.

Захарив О.Я. Онтогенетические особенности метаболизма незаменимых жирных кислот в организме крупного рогатого скота (рукопись)

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.25 - биохимия. Институт физиологии и биохимии животных УААН, Львов, 1996.

Резюме

Защищается рукопись и 29 научных работ, которые содер-

жат ряд новых данных об онтогенетических особенностях метаболизма незаменимых жирных кислот и их производных, более ненасыщенных жирных кислот, в организме крупного рогатого скота. Установлено, что изменения содержания линолевой, ли-ноленовой, арахидоновой и ряда других ненасыщенных жирных кислот в составе фосфолипидов, триацилглицеридов, эфиров холестерина и в фракции неэстерифицированных жирных кислот в разных органах и тканях крупного рогатого скота в течение индивидуального развития, специфично для каждого из них в отдельности и зависит от класса липидов и содержания линолевой кислоты в рационе. Показана зависимость между содержанием линолевой кислоты в рационе телят и ее метаболизмом в их тканях, между жирнокислотным составом эритроцитов и их мор-фофункциональной характеристикой, содержанием иммуноглобулинов в крови, синтезом простатландинов в скелетных мышцах.

Ключов1 слова: л1нолева кислота, л!ноленова кислота, арах!-донова кислота, простагландини, класи Л1п1д1в, плазма кров!, еритроцити, печ!нка, леген!, нирки, скелетний м'яз, серцевий м'яз, жирова тканина, наднирники, головний мозок, плоди, телята, велика рогата худоба.

Видруковано Товариством з OB 0БР1Й 290021 JIbDiB вул Кульпарк1вська 99 тел./факс 0322 /. 631461; 271050