Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Влияние кислотно-щелочного состояния на показатели энергетического и азотного обмена, а также на интенсивность элиминации тяжелых металлов в тканях отравленных крыс

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Влияние кислотно-щелочного состояния на показатели энергетического и азотного обмена, а также на интенсивность элиминации тяжелых металлов в тканях отравленных крыс"

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Калінін Ігор Васильович ,

УДК 577.12:599.325.4:612.014.046:546.3

ВПЛИВ КИСЛОТНО-ЛУЖНОГО СТАНУ НА ПОКАЗНИКИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ІАЗОТОВОГО ОБМІНУ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ ЕЛІМІНАЦІЇ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ В ТКАНИНАХ ТОКСИКОВАПИХ ЩУРІВ

03.00.04 - біохімія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації па здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Київ -1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі біохімії і біотехнології Національного аїрарного університету

Науковий керівник: -доктор біологічних наук, професор, академік НАН України та УААН Мельничук Дмигро Олексійович, Національний аграрний університет, ректор

Офіційні опоненти: -доктор біологічних наук, професор, чл.-кор. УААН Герасименко Віктор Григорович, Білоцерківський державний аграрний університет, проректор

- доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Дмитренко Микола Петрович, Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя МОЗ України, завідувач лабораторії біохімії

Провідна установа: Інститут біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України

Захист дисертації відбудеться « // » 1998 року о ^2- год, на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.08 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, Київ - 41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корп. №3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету: Київ - 41, вул. Героїв Оборони, 11, навчальний корп. №10.

Автореферат розісланий « 1998 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Цвіліховський М.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Більша частина елементів періодичної системи виявлена в тканинах організму людини та тварин. Вивченню їх біохімічної ролі, закономірностей розподілу та вмісту останніх в природньому середовищі приділялася та приділяється нині велика увага. Цій проблемі присвячені роботи В.Г.Вернадського (1967), О.П.Виноградова (1974), А.І.Войнара (1960), В.В.Добровольського (1983), В.В.Ковальського (1974, 1982), Е.Н.Левіної (1972), Б.А.Ягодина (1993), І.М.Трахтенберга (1994), J. Moore (1976), В. Vallee (1992), W.Fliegner (1994) та багатьох інших.

В сучасних умовах майже усі елементи таблиці Менделєєва є забруднювачами середовища проживання людини. Кожного року в навколишнє середовище у світовому масштабі викидається більше 200 млн.т. оксиду вуглецю, 145 млн.т. двуокису сірки, до 700 куб.м. техногенних і побутових газів, 5 тис. т. кадмію, та значна кількість інших забруднювачів.

Усе це відображає загальну несприятливу екологічнну ситуацію, яка характерна для багатьох країн. Наприклад, в Україні промисловість щорічно викидає в атмосферу більше 10 млн. т. токсичних хімічних сполук, у водойми скидається 2,5 млрд. м3 забруднених стічних вод, в яких за останні роки, в 11 разів зросла кількість свинцю, в 5 разів - міді та нікелю, в 4 рази - цинку.

Забрудненню сприяє також хімізація сільськогосподарського виробництва. Щорічно в грунти України вноситься 170000 т. пестицидів і 150000 т. мінеральних добрив, а разом з ними до грунту надходить 1800 т. свинцю, 2200 т. цинку, 400 т. кадмію, 200 т. міді.

Серед забруднювачів зовнішнього середовища, важкі метали і їх сполуки утворюють значну групу токсикантів. Враховуючи зростаючі масштаби їх виробництва та застосування, високу токсичність, спроможність накопичуватися в організмі тварин та людини, робити шкідливий вплив навіть в дуже низьких концентраціях або дозах, важкі метали відносяться до числа пріоритетних хімічних забруднювачів (Трахтенберг І.М. та ін., 1994).

Забруднення біосфери сполуками металів зумовлено перш за все їх стійкістю в зовнішньому середовищі, розчинністю в атмосферних опадах, спроможністю до сорбції грунтами, зеленими насадженнями, донними відкладами, тваринами, що в сукупності приводить до повільного накопичення в середовищі життя людини (Добровольський В.В., 1983).

Висока токсичність і небезпечність важких металів для життя, можливість їх розсіювання в навколишньому середовищі в процесі господарської діяльності людини вказують на необхідність продовження досліджень по вивченню міграції важких металів та розробки науково

обгрунтованих принципів і методів організації коїггролю вмісту цих елементів у повітрі, воді, грунтах, продуктах харчування.

Особливого значення набуває пошук способів прискорення процесу виведення надлишкових концентрацій важких металів з організму тварин, з метою отримання високоякісних продуктів харчування.

Відомо, що частина важких металів, в певних концентраціях, є складовою частиною ензиматичних систем, приймає участь у переносі кисню, енергії, рухові електронів у мембранних структурах, впливають на синтез та передачу спадкової інформації (Левіна Е.Н., 1972 та ін.).

Однак, в цей час залишається недостатньо розкритим питання про вплив надлишкових кількостей цих металів на обмінні процеси, а також продовжується пошук факторів, які були б здатні прискорювати їх виведення із організму. На нашу думку, суттєвим доповнеїшям до патогенезу гострих та хронічних отруєнь важкими металами являється вивчення особливостей обміну речовин в організмі тварин штучно токсикованих важкими металами, а також дослідження впливу зміни кислотно-лужного стану на інтенсивність виділення важких металів з їх організму.

Надія на успіх у виявленні закономірностей в обміні речовин пов'язаних із зміною кислотно-лужного стану на фоні отру синя важкими металами може підкріплюватися тим, що міграційна здатність важких металів в значній мірі залежить від величини pH середовища в якому вони знаходяться (Трахтенберг І.М., 1994; Battarbee P.W., 1984; Hughes G, 1988; Milligan C., 1982 та ін.).

Зв'язок роботи з науковими темами. Дана робота є частішою тематичного плану науково-дослідіпіх робіт кафедри біохімії і біотехнології, що виконувались та виконуються на замовлення Кабінету Міністрів України, N держрєєстрації 0193 U 025335 "Вивчити динаміку накопичення важких металів в кормах та тканинах тварин в господарствах центральних областей України"; 0196 U 013075 "Вивчити молекулярні механізми токсичної дії важких металів на обмін речовин в організмі тварин" під керівництвом академіка НАН України та УААН Мельничука Д.О.

Мета і задачі дослідження. Метою нашої роботи було - вивчити особливості метаболізму у щурів токсикованих стандартною сумішшю солей Cu, Zn, Pb, Cd, Sr та вшшв зміни кислотно-лужного стану в їх організмі на інтенсивність виведення цих металів з тканин.

Для досягнення мети, були поставлені слідуючі задачі:

1. Дослідити рівень важких металів в тканинах інтактних щурів і в умовах отруєння важкими металами.

2. Вивчити особливості кислотно-лужного стану, енергетичного і азотового обміну у тканинах токсикованих тварин.

3. Дослідити інтенсивність виведення важких металів з тканин у токсикованих щурів під впливом експериментального метаболічного ацидозу.

4. Дослідити інтенсивність виведення важких металів з тканин у токсикованих щурів під впливом експерігментального метаболічного алкалозу.

Наукова новизна. В результаті досліджень одержано нові дані про вплив токсичних доз важких металів на кислотно-лужннй стан (субкомненсований метаболічний ацидоз), азотовий обмін (посилення урогенезу, амоніогенезу), вуглеводний (гіперглікемія), ліпідний (гіполіпемія) в організмі щурів. Встановлено, що зміна кислотно-лужного стану в експериментальних умовах в організмі токсикованих важкими металами щурів (метаболічний ацидоз і алкалоз) може впливати на інтенсивність виведення токсикантів з їх тканин.

Обгрунтовані можливі молекулярні механізми впливу зміни кислотно-лужного стану крові на інтенсивність виділення важких металів з організму токсикованих ними тварин.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати поглиблюють та розширюють розуміння механізмів токсичної дії важких металів у отруєних тварин і можуть бути використані у медицині та ветеринарії під час токсикологічних досліджень, профілактиці отруєнь важкими металами, а також бути основою для розробки науково обгрунтованих методів підвищення якості тваринницької продукції.

Особистий внесок здобувача. Експериментальна частина роботи виконана дисертантом власноручно, всі дослідження за методиками, описаними в дисертаційній роботі проведені самостійно. Розроблені схеми отруєння важкими металами, введення тварин у стан метаболічного ацидозу та алкалозу і вивчено вплив на інтенсивність елімінації важких металів з тканин отруєних щурів. Автором особисто проведено математичну обробку цифрового матеріалу. Аналіз та обговорення отриманих результатів проведено спільно з науковим керівником.

Апробація результатів роботи. Результати досліджень доповідались на Республіканській науково-практичній конференції «Неінфекційна патологія тварин» (Біла Церква, 1995), на Міжнародній конференції "European Society of Veterinary and Comparative Nutrition Conference" (Мюнхен, 1997), на VII біохімічному з’їзді (Київ, 1997), на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів факультету ветеринарної медицшш Національного аграрного університету (Київ, 19941997).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 12 наукових працях, у тому числі у 2 статтях та 1 патенті.

Структура та об’єм роботи. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, експериментальної частини з результатами роботи, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, списку літератури (з 207 першоджерел). Робота викладена на 125 сторінках машинопису, містить 15 таблиць і 12 рисунків.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились на базі лабораторії клінічної та екологічної біохімії кафедри біохімії та біотехнології Національного аграрного університету і віварію Інституту екогігієни і токсикології ім.Л.І.Медведя.

Об’єктом проведеїшх експериментальних досліджень були самки та самці лабораторних білих щурів лінії Вістар, вагою 170-200г, одного віку. Експеримент проводився протягом 1994-1995 років. Всього було використано 480 щурів.

Лабораторні тварини утримувались в клітках по 6 голів в кожній. Тварини були клінічно здоровими. Годівля щурів відповідала існуючим нормам.

Для досягнення поставленої мети було заплановано проведення серії досліджень:

1) Токсикування тварин протягом 14 діб, шляхом введення суміші солей важких металів в дозах, які рекомендовані Інститутом гігієни і профзахворювань МОЗ України, як модель для викликання токсикозу важкими металами у щурів (Трахтенберг І.М. та ін., 1987, 1991).

2) У другій серії дослідів вивчали особливості елімінації важких металів з тканин токсикованих щурів в умовах експериментального метаболічного ацидозу. Тваринах; у стані отруєння протягом 10-денного терміну вводили за допомогою зонду в шлунок 3% розчин соляної кислоти двократно на добу по 5 мл на голову.

3) У третій серії досліджень вивчали особливості елімінації важких металів з тканин токсикованих щурів в умовах експериментального метаболічного алкалозу. Тваринам у стані отруєння протягом 10-денного термін)' вводили за допомогою зонду в шлунок 10%-ний розчин гідрокарбонату натрію двократно на добу по 5 мл на голову.

Інтенсивність виведення важких металів з тканин токсиваних щурів в умовах зміни кислотно-лужного стану порівнювали із елімінацією досліджуваних токсикангів з тканин щурів без зміни кислотно-лужного стану.

Дослідження проводились згідно схеми.

СХЕМА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДУ НА ЩУРАХ

ПІТАКТШІЦУРІ _____________________ТОКСИКОВАНІ ЩУРІ

КОНТРОЛЬ ДОСЛЦІИА ГРУПА 1 ДОСЛІДНА ГРУГІА2

(гоксиковані щурі без (токсиковані щурі в стані (токсиковані щурі в стані

зміни кислотно- експериментального експериментального

лужного стану) метаболічного ацидозу) метаболічного алкалозу)

Щурам проводили евтоназіга методом декапітації, після чого здійснювали відбір тканин крові, серця, легень, печінки, селезінки, нирок та м’язів щурів для визначення вмісту важких металів і біохімічних показників.

У тканинах щурів визначали показники кислотно-лужного стану на міхроаналізаторі Blood Gas Analyzer «CORNING 178» (Англія) за (АгаповЮ.Я., 1963), концентрацію міді, цинку, свинцю кадмію та стронцію (важкі метали) методом атомної абсорбції за (Price W., 1972), концентрацію аміаку та глутаміну за (Силакова Г.І., 1961), глюкози -ортотолуїдиковим методом, сечовини та загальних ліпідів - (набором реактивів фірми «Lachema» (Чехія), загального білка - за біуретовим методом, концентрацію вільних амінокислот - за методом іонообмінної хроматографії на AAA 339М, фірми «Мікротехна», активність аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази (за методом Райтмана-Френкеля), лужної фосфатази за (Kind S., 1954).

Отримані дані обробляли статистично за (Поляков О.В., та ін., 1985).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вміст важких металів у тканинах здорових та токсикованих щурів представлено в таблиці 1.

Видно, що вміст міді збільшився в тканинах нирок на 80%, у селезінці та м'язах на 30%, у крові - па 14%, а в тканинах серця, легенів і печінки концентрація міді у порівнянні з інтактними тваринами суттєво не змінилась. Рівень цинку достовірно збільшився в усіх тканинах, але найбільше збільшення відмічено в тканинах печінки - у 2 рази, у крові - в 1,8 рази, в селезіїщі та нирках - у 1,5 рази. Коливання змін показників вмісту свинцю в різних тканинах токсикованих тварин були досить різноманітними. Так, вміст свинцю в печінці збільшився в 6 разів, в нирках в 4, в крові, в селезінці та м'язах - в 1,5 рази в порівнянні з такими у інтактних щурів. Одночасно в тканині легенів рівень свинцю не змінювався, а в серці спостерігалося його зменшення. Привертає до себе увагу особливо значне накопичення кадмію у різних тканинах, концентрація якого збільшилась в печінці - у 837 разів, селезінці - в 153, легенях - у 82, м'язах - у 46, крові та серці - у 20, нирках - у 18 разів, що є підтвердженням факту великої кумулятивної здатності цього металу,

Таблиця 1 - Вміст токсикантів у тканинах щурів до та після підкорму солями важких металів, мг/кг

(М±м, п= 8).

Тканина Си Zn РЬ Cd Sr

Інтактні Токсиков. Інтактні Токсиков. Інтактні Токсиков. Інтактні Токсиков Інтактні Токсиков.

Серце Легені Печінка Селезінка Нирки М'язи Кров 3,9±0,80 1,3±0,22 2,6±0,80 0,98±0,15 2,65±0,86 0,7±0,08 1,4±0,85 3,5±0,75 1,26±0,3 2,4±0,61 1,3±0,4 * 4,8±0,8 * 0,94±0,03* 1,6±0,04 10,3± 1,74 4,8±0,44 15,2=1,72 11,3±1,1 16,5±1,24 10,6±0,81 4.2*0,70 12,7±1,3 * 7,3±1,2 * 35,2±1,09* 17,9±1,17* 23,4±1,13* 13,6+1,18* 7,7±1,1 * 0,4 ±0,03 0,41±0,02 0,24±0,01 0,34±0,08 0,65±0,04 0,47±0,03 0,41±0,05 0,2 ±0,01* 0,31±0,08 1,4 ±0,53* 0,58±0,09* 2,8 ±0,96* С,66±0,19* 0,6 ±0,11* 0,063±0,004 0,017±0,002 0,024±0,002 0,032±0,003 0,680±0,04 0,039±0,004 0,042±0,003 1,7±0,21* 1,4±0,23* 20,1±2,36* 4,9±0,8 * 12,7±1,43* 1,8±0,62* 0,89+0,09* 0,16±0,02 0,17±0,03 0,20±0,05 0,15±0,03 0,18*0,01 0,19±0,02 0,16±0,01 0,9 ±0,04* 0,8 ±0,06* 0,18±0,03 0,39±0,04* 0,47±0,05* 0,4 ±0,02* 0,36±0,03*

* - р< 0,05 по відношенню до контролю.

Таблиця 3 - Рівень показників кислотно-лужного стану крові токсикованих щурів за умов уведення їх в стан ацидозу та алкалозу, (М±т, п - 8).____________________________________________________________________________________

Токсиковані тварини

Показники Контроль Ацидозшш стан Алкалозний стан

3-день 5-дель 10-день 3-день 5-день 10-день

pH 7,324±0,02 7,052±0,01 * 7,128±0,03 * 7,211±0,02 * 7,657±0,05 * 7,584±0,02 * 7,547±0,02*

р СО2 мм. рт. ст. 27,11±1,25 21,3±1,51 * 26,1±1,47 * 29,4 ±1,58 34,3± 1,50 35,7± 1,67 37,4±1,46

р02 мм. рт. ст. 71,4 ±4,51 51,1±4,37 * 49,3±4,50 * 50,2 ±4,38 * 46,9±4,03 * 54,3±5,01 * 52,3±4,48*

НСО3 ммоль/л 16,8±0,90 9,1±1,48 * 9,3±1,67 * 9,8 ±1,78* 38,3±1,65 * 36,4±1,59 * 32,1±1,68*

С02 total ммоль/л 15,4± 1,10 9,9±0,53 * 10,5±0,90 * 11,2±1,65 * 39,4± 1,50* 37,6±1,62 * 33,2±1,2 *

Зміщення буфер-основ, мекв/л -9,6±U0 -22,8±1,45 * -20,2±1,2 * -16,2±1,1* +18,2±1,40 * + 15,1±1,2 * +11,7±1,10*

* - р< 0,05 по відношенню до контролю.

раніше висловленим рядом авторів (ЕісМег 1993 та іп.)- Вміст стронцію у токсикованих щурів збільшився в тканинах серця та легенів у 5 разів, в нирках та селезінці - у 2,5 рази, в крові та м'язах - у 2 рази, а в тканинах печінки мав тенденцію до зменшення у порівнянні з інтактними тваринами.

Неоднакові зміни вмісту вказаних металів у досліджуваних тканинах, можливо, обумовлені антагонізмом між ними та тканевоспецифічними особливостями їх перерозподілу в організмі (Левіна Е.Н., 1972; Шсієпуоосі Е., 1977; Неїтаїкка В., 1994 та ін.).

В таблиці 2 наведені експериментальні дані стану кислотно-лужної рівноваги крові здорових щурів лінії Вістар та токсикованих щурів.

Встановлено, що токсиковані щурі перебувають в стані субкомпенсованого метаболічного ацидозу. Рівень кисню в крові як здорових (74,36 мм. рт.ст.) так і токсикованих (71,43 мм.рг.ст.) тварин не зменшується нижче величин, характерних для нормобіозу, що є свідченням відсутності гіпоксії в їх тканинах.

Дані таблиці 3 свідчать про те, що введення тваринам обох груп розчинів НС1 та КаНСОз, призводить до стану метаболічного ацидозу і метаболічного алкалозу, відповідно. В обох дослідних групах спостерігалася часткова респіраторна компенсація, що є захисною функцією організму при суттєвих змінах кислотно-лужного стану.

Концентрація важких металів у досліджуваних нами тканинах простежувалась відповідно на 3-й, 5-й та 10-й день штучно викликаного ацидозу і алкалозу (табл. 4).

Таблиця 2 - Показники кислотно-лужного стану в крові здорових

та токсикованих щурів, (М±т, п = 8).

Показники Т варини

Здорові Токсиковані

рн р СС>2 мм. рт. ст. р02 мм. рт. ст. НС03 ммоль/л С02 total ммоль/л Зміщення буферних основ, мекв/л 7,382 ± 0,030 33,50 ±1,90 74,36 ±4,18 18.30 ±0,81 19.30 ± 1,20 -7,30 ±0,92 7,324 ± 0,020* 27,11 ±1,25* 71,43 ±4,51 15,40 ± 1,10 * 16,80 ±0,90* -9,60 ±1,20*

* - р< 0,05 у порівнянні з контролем.

Результати показують, що концентрація досліджуваних металів в кожній тканині змінюється по різному' в залежності від стану в якому знаходиться організм.

Так міді, у щурів в стані алкалозу було менше в селезінці (на 23%), серці та іфові (на 45%), м'язах (на 58 %), і легенях (на 66%) порівняно з

Таблиця 4 - Концентрація важких металів у тканинах щурів за умов різного КЛС, мг/кг, ___________________________________________________(М±т, п = 8).______________________

Дні

Тканини 3-й 5-й 10-Й

І П III І 11 ІП І П III

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Мідь

Серце 3,5±0,3 2,73±0,17* 2,69±0,51* 3,7±0,38 2,23±0,15* 2,54±0,37* 3,8±0,4 2,1±0,18* 1,99±0,2*

Легені 1,26±0Д 1,23±0,12 1,09±0,2 1,22±0,1 1,02±0,06 0,8±0,03 1,2±0,1 1,04±0,09 0,56±0,03*

Печінка 2,4±0,3 2,84±0,19 3,03±0,6 2,5±0,4 2,71±0,13 2,83±0,52 2,61±0,33 2,64±0,2 2,63±0,1

Селезінка 0,3±0,1 1,81±0,17 0,91±0,1 1,28±0,27 1,40±0,07 1,09±0,06 1,21±0,2 1,32±0,1* 1,01 ±0,2*

Нирки 4,8±0,5 8,17± 1,09 6,04±0,9 4,1 ±0,3 6,23±0,9 4,68±0,7 3,27±0,39 б,57±0,5* 4,57±0,2

М'язи 0,94±0,09 0,89±0,03 0,53±0,06 0,91±0,08 0,80±0,03 0,44±0,01 0,7±0,03 0,73±0,3 0,40±0,12*

Кров 1,6±0,1 1,25=0,1 1,14±0,08 1,58±0,15 1,20±0,05 0,91±0,03 1,53±0,27 0,98±0,07* 0,86±0,0б*

Цквк

Серце 12,7±1,1 3,84±0,63* 4,50±0,72* 12,1±1,2 3,26±0,3* 4,09±0,62* 11,4±1,3 3,12±0,37* 2,94±0,3*

Легені 7,3±0,9 4,03±0,6* 4,00±0,5* 7,0±0,7 3,84±0,81* 3,57±0,9 6,6±0,8 3,43±0,82* 3,25±0,8*

Печінка 35,2±1,9 24,47±1,1 23,9±1,3 24,3±1,7 22,7±1,2 21,45±1,06 18,7±1,8* 21,24±1,1 20,33±1,06

Селезінка 17,9±1,2 5,69±0,8* 4,73±0,4* 1б,2±1,б 5,12±0,6* 4,67±0,7* 15,8±1,7 5,27±0,73 5,01±0,37*

Нирки 23,4±1,4 14,18±1,1* 6,87±0,8* 22,3±1,9 12,33±1,2* 6,39±0,8 18,64±1,9 12,4±1,3* 6,01±0,7*

М'язи 13,6±1,3 6,96±0,9* 5,94±0,7* 13,1±1,01 6,11±0,7* 5,54±0,3 12,1±1,4 5,82±0,9* 4,97*0,7*

Кров 7,7±0,9 2,32±0,7* 1,51±0,3* 6,4±0,7 1,58±0,07 1,2б±0,03 4,6±0,7* 1,14±0,03* 0,98±0,02*

Продовження таблиці 4

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Серце 0„2*0,01 0,14*0,01 0,10*0,03* 0,3*0,02 Свинець 0,10*0,01* 0,09*0,02* 0,6*0,06* 0,08*0,003* 0,06*0,001*

Легені 0,31*0,02 0,4*0,03 0,36*0,02 0,46*0,09 0,8*0,03 0,23*0,01 0,57*0,1* 0,3*009 0,18*0,06*

Печінка 1,4*0,1 0,8+0,04* 0,63*0,07* 1,1*0,1 0,70*0,05* 0,52*0,03 0,64*0,09* 0,73*0,07* 0,46*0,05*

Селезінка 0,58*0,04 0,54*0,07 0,31*0,02 0,56*0,05 0,41*0,03 0,27*0,01 0,51+0,07 0,38*0,08* 0,24*0,03*

Нирки 2,8*0,7 3,14±0,7 1,51*0,08 2,87*0,1 2,83*0,7 1,35*0,3 2,93*0,8 2,15*0,7 1,30*0,3*

М'язи 0,66*0,08 0,51*0,11 0,44*0,09 0,6±0,05 0,42*0,06* 0,35*0,04 0,57*0,08 0,32*0,07* 0,24*0,03*

Кров 0,6*0,06 0,27*0,06 0,22*0,01* 0,5*0,01 0,18*0,02* 0,17*0,01 0,3*0,03 0,16*0,02* 0,08*0,01*

Серце 1,7*0,1 1,4*0,11 1,2*0,2 1,65*0,1 Кадмій 1,2*0,2 1,1 *0,3 1,5*0,2 1,1*0,07 1,0*0,06*

Легені 1,4*0,15 1,3*0,05 0,9*0,02 1,4*0,1 1,2*0,3 0,8*0,02 1,3*0,2 1,26*0,032 0,85*0,05*

Печінка 20,1*1,1 19,2*1,13 19,0*1,2 20,0*1,4 18,8*0,9 17,8*0,8 18,9*1,3 17,40*1,3* 16,3*1,1

Селезінка 4,9*0,7 2,6±0,3* 2,3*0,1* 4,0*0,3 2,3*0,6* 2,2*0,5* 3,32*0,6 2,1*0,2* 2,0*0,1*

Нирки 12,7*1,03 11,3*1,05 11,2*1,1 13,1*1,03 10,97*1,08 10,7*1,01 13,6*1,01 10,53*1,02 10,4*1,1*

М'язи 1,8±0,2 1,8*0,06 1,4*0,05 1,7*0,1 1,6*0,62 1,3*0,37 1,51*0,17 1,34*0,5 1,18*0,4

Кров 0,89*0,07 0,6*0,04 0,52*0,03 0,63*0,03 0,57*0,03 0,46*0,02* 0,28*0,03 0,50*0,02* 0,40*0,01*

Серце 0,9*0,07 0,85*0,03 0,8*0,02 0,8*0,05 Стронцій 0,8*0,02 0,77*0,1 0,43*0,03* 0,78*0,06 0,75*0,003

Легені 0,8±0,06 0,8*0,03 0,8*0,02 0,7*0,06 0,73*0,06 0,7*0,05 0,19*0,01* 0,71*0,05 0,68*0,07

Печінка 0,18±0,01 0,2*0,08 0,17*0,09 0,16*0,02 0,18*0,01 0,15*0,02 0,13*0,02* 0,17*0,01 0,13*0,02

Селезінка 0,39±0,03 0,4*0,03 0,37*0,02 037*0,02 0,37*0,05 0,34*0,08 0,33*0,04* 0,35*0,04 0,34*0,02

Нирки 0,47*0,02 0,5*0,06 0,45*0,03 0,4*0,01 0,45*0,03 0,4*0,02 0,3*0,02* 0,40*0,03 0,39*0,02

М'язи 0,4*0,01 0,39*0,04 0,38*0,03 0,35*0,01 0,36*0,08 0,32*0,07 0,19*0,02* 0,3*0,08 0,30*0,03

Кров 0,36*0,01 0,35*0,08 0,3*0,06 0,3*0,01 0,31*0,06 0,28*0,03 0,2*0,01* 0,30*0,04* 0,25*0,03

Примітка:* - р< 0,05 по відношенню до інтактних тварин; І - тварини в нормальному КЛС; II - тварини в експериметальному ацидозі; III- тварини в експериметальному алкалозі.

контролем, а в тканинах печінки в усіх дослідних групах концентрація міді значно не змінювалась. В стані ацидозу вміст міді порівняно з контролем також знизився, але це зниження було менш інтенсивним відносно тварин в стані алкалозу.

Зміна кислотно-лужного стану майже однаково вплинула на вміст цинку в тканинах щурів, зменшення концентрації якого у тварин в стані ацидозу і алкалозу відбуваюсь однаково відносно контролю, за виключенням тканин нирок - на 47% менше при ацидозі і на 75 % - при алкалозі. У щурів, які знаходились в нормальному кислотно-лужному стані, концентрація цинку суттєво не змінювалась.

Порівнюючи отримані результати щодо концентрації свинцю, то на наш погляд, цікавим фактом є те, що у тварин в нормальному кислотно-лужному стані у тканинах серця, легень та нирок, з часом, відмічено зростання вказаного металу. Концентрація свинцю у тварин в стані алкалозу знижувалась: в тканинах легенів - більш ніж на 40%, близько 60%

- в нирках та селезінці, близько 70% - в м’язах, печінці та серці в порівнянні з контролем.

Рівень кадмію у іцурів в стані алкалозу був нижчим на 19% в печінці та нирках, на 35% - в м’язах, більш ніж на 40% - в тканинах серця та легенів, на 55% - в крові і на 60% - в селезінці порівняно з таким у контролі. У тварин, які знаходились в стані ацидозу, вміст кадмію також зменшився: на 10% - в легенях, близько 15% - в печінці та нирках, на 25% -в м’язах і на 35% - в серці, більш ніж на 40% - в крові.

Малоефективною виявилася зміна кислотно-лужного стану крові щурів по відношенню до стронцію, інтенсивність зменшення концентрації якого відмічена у щурів з нормальним кислотно-лужним станом в усіх досліджуваних тканинах, що може узгоджуватися з раніше висловленою думкою ряду авторів (Маклина Р.М., 1974; Филов В.А., 1990) про міграцію його до кісткової тканини.

Під час зміни кислотно-лужного стану, зокрема в сторону алкалозу, збільшуються в крові і тканинах кислоти трикарбонового циклу, а також лактат і піруват, гліцерин та оцтова кислота (Гульїй М.Ф., Мельничук Д.А., 1979 та ін.). Органічні кислоти однозначно виступають комплексонами, зв’язуючи надлишкові концентрації важких металів і сприяючи виведенню останніх з організму.

В крові токсикованих тварин (табл. 5), порівняно з інтактними щурами, збільшується рівень глутаміну та сечовини — в 2 рази, а кількість аміаку - в 3 рази.

Стан ацидозу не призводить до значної зміни досліджуваних метаболітів. Разом з тим, у тварин в стані алкалозу спостерігалася тенденція до нормалізації досліджуваних показників.

Таблиця 5 - Вміст метаболітів білкового, вуглеводного та ліпідного обмінів у крові щурів, (М ± т, п = 6-10).__________________________________________

Досліджувані метаболіти Г р у п и тварин

Інтактні Умови досліду

Коїпроль Отрусшш+ ацидозний стан Огруєння+ алкалозннй стан

Білок, г/л Глюкоза, мг% Ліпіди загальні, г/л Сечовина, ммоль/л Аміак, мг% Глутамін, мг% 84,0 ±1,2 112,3±3,9 1,23±0,2 6,61±0,30 1,17±0,12 15,62±1,03 74,0 ±3,1 168,1± 4,7* 0,7 ±0,17* 13,8 ±1,35* 3,68±0,3* 31,43±1,62* 75,3 ±3,5 169,3±3,7 0,73±0,2 12,2 ±1,2 3,63±0,21 31,25±1,56 74,7 ±3,0 І37,6±4,1 0,91 ±0,3 7,72±0,9** 2,01±0,17** 25,57±1,2**

Примітка: контроль - гостре отруєння інтактних щурів;

* - р<0,05 порівняно з інтактними щурами; **- р<0,05 порівняно з контролем.

Отримані нами результати пониженого рівня концентрації глюкози, сечовини, аміаку та глутаміну і підвищеного рівня загальних ліпідів в крові токсикованнх тварин в стані алкалозу узгоджуються з встаповлешіми раніше закономірностями (1989).

Цікавими є дані щодо вмісту метаболітів у досліджуваних тканинах (табл. 6). У токсикованнх тварин, рівень сечовини зріс: у тканинах легенів та м'язів - в 1,5 рази, в серці та селезінці - в 2,4 рази, в печінці - в 2 рази, а в тканинах нирок знизився в 1,5 рази по відношеїппо до інтактних щурів. Коїщенрація сечовини в тканинах тварин в стані ацидозу залишалась підвищеною в порівнянні з такою у контролі. А у тварин в стані алкалозу відмічено знижжеїшя рівня сечовини до такого, як у інтактних тварин.

У тварин в стані отруєння порівняно з інтактними знижений рівень глюкози в тканинах легенів та печінки, в усіх інших тканинах рівень глюкози зріс: у серці - на 40%, в м’язах - на 62%, у нирках - на 93%, у селезіїщі - на 258%, та в стані ацидозу та алкалозу рівень глюкози в тканинах залишався також підвищеним.

Концентрація загальних ліпідів у тканинах токсикованнх тварин збільшилася: у 1,6 рази — в нирках; в 2 рази - в селезінці та в легенях; в 2,5 рази - в м’язах; в 7 разів - в селезіїщі і в 9 разів - в тканинах печінки по відношенню до інтактних щурів. На наш погляд, це можна пояснити тим, шо вищі жирні кислоти, які можуть легко проникати через клітинну плазматичну мембрану, швидко транспортуються в організмі у вигляді сполук з металами в активно функціонуючі органи і тканини.

Таблиця 6 - Вміст сечовини, глюкози та загальних ліпідів в тканинах щурів. (М±т, п=6-10).__________________________________________________

Досліджувані тканини Групи тварин

Інтактні Умови досліду

Контроль Отруєння+ ацидозний етап Отруєння+ алкалозний стан

Сечовина, ммоль/л

Серце 3,6±0,3 8,7±0,9* 9,1±1,2 4,8±0,9**

Легені 3,8±0,4 6,1±0,7* 5,8±0,9 5,2±1,3

Печінка 5,1±0,9 10,1±1,1* 11,4±1,7 6,3±1,1**

Селезінка 3,1±0,3 7,6±0,9* 8,2±1,4 4,3±0,7**

Нирки 15,7±1,2 9,8±1,01* 11,9±2,2 10,1±1,7

М'язи 3,4±0,2 5,1±0,3* 6,3±1,3 5,7±1,2

Глюкоза, мг%

Серце 35,2±1,2 49,1±1,3* 50,2±1,7 48,1±1,1

Легені 56,9±1,1 53,9±0,9 49,3±1,1** 52,3±1,3

Печінка 166,0±6,9 150,0±3,7 147,8±3,2 148,3±2,2

Селезінка 14,3±0,9 51,3±1,4* 50,7±1,7 49,7±1,2

Нирки 50,2±1,3 97,3±1,7* 94,3±1,3 77,4±1,7**

М'язи 81,2±1,7 132,1±1,9* 137,2±2,1* 114,2±1,9**

Загальні ліпіди, г/л

Серце 1,2 ±0,2 2,6± 0,3 * 1,7± 0,1** 1,9± 0,6**

Легені 1,2 ±0,3 2,7± 0,5 * 1,8± 0,7** 2,3± 0,7

Печінка 0,25± 0,02 2,3± 0,9 * 1,1±0,1 1,8± 0,2

Селезінка 0,3 9± 0,01 2,8± 0,7 * 1,3± 0,8 2,1± 0,1

Нирки 1,3 ±0,22 2,2± 0,1 * 1,5± 0,2 1,8± 0,2

М'язи 0,84± 0,07 2,1± 0,2* 1,7± 0,3 1,9± 0,3

Примітка: контроль - гостре отруєння інтактних щурів;

* - р< 0,05 порівняно з інтактними щурами; **- р< 0,05 порівняно з контролем.

Виходячи з того, що обмін амонійного азоту в тканинах тварин зв'язаний з обміном амінокислот (постачальники аміаку в процесі реакцій дезамінування та використовують аміак при своєму утворенні) ми досліджували вміст вільних амінокислот в крові та печінці щурів. В таблиці 7 представлені показники вмісту вільних амінокислот в крові та печінці щурів. Аналіз отриманих результатів вказує на те, що у токсикованих тварин як в крові, так і в печінці відбувається знижетія сумарної конценрації амінокислот на 30% - в крові та 60% - в печінці по відношенню до інтактних.

Таблиця 7 - Вільні амінокислоти в крові та печінці щурів, (М±т, п = 10).

Амінокислота Інтактні Токсиковані тварини

. Контроль Ацидоз Алкалоз

1 2 3 4 5

Кров, мкг/мл

Аланін 42,0±2,3 35,6±1,8 85,1 ±7,2** 79,1 ±6,9**

Аргінін 19,6±1,8 16,7±1,6 0 19,4±1,7

Аспарагінова к-та 2,3±0,4 3,0±0,6* 4,0±0,9 2,0±0,5

Валін 13,2+1,0 10,7±0,8 17,6±1,7 15,5±1,4

Гістидин 9,8+1,3 5,6±0,7* 18,4±1,9** 9,9±1,1

Гліцин 24,8±1,1 30,6±1,7* 37,8±1,2 67,1 ±1,3**

Глутамінова к-та 13,4±0,9 25,4±1,7* 17,3±1,1*‘ 26,1 ±1,4

Ізолейцин 5,8+0,3 5,9±0,5 5,9±0,7 8,2±0,9**

Лейцин 11,2±1,1 8,6±0,6* 6,4±0,9** 13,8±1,3**

Лізин 27,8±1,4 30,3±1,7 52,9±2,2** 38,9+1,9**

Метиснін 4,0±0,45 2,5±0,3* 5,4±1,2" ' 4,6±1,05**

Орнітин 6,4±0,6 5,8±0,4 30,8±1,4** 7,1 ±0,8**

Пролін 16,4+1,4 14,6±1,2 25,5±1,7** 19,1 ±1,1

Серин 70,6±2,4 35,7+1,9* 68,8±2,6** 43,8±1,4’*

Таурин 35,4±1,2 14,4±0,9* 39,4±1,3** 17,7±0,7**

Тирозин 9,6±1,5 6,3±0,6* 17,5+1,8** 8,4±0,9**

Треонін 6,1 ±1,2 4,7+1,07* 29,2±2,2** 9,8±1,7 **

Т риптофан 18,8±1,6 0 0 0

Фенілаланін 6,6±0,9 7,0±1,05 9,4+0,4 9,9±0,7

Цистин 4,4±0,67 2,4+0,3* 6,0±1,1* 8,4±1,4**

Сума 348,2±2,5 265,8±3,9* 477,4±4,3*‘ 408,3±5,3**

Печінка, мкг/г

Аланін 546,6±11,4 703,6±13,7 738,6±13,9 773,5+12,1

Аргінін 197,2± 2,7 0 0 0

Аспарагінова к-та 135,5± 1,7 105,3±1,2 225,8±2,2** 188,2±2,1**

Валін 175,5± 2,4 98,5±1,9* 157,7±2,1** 145,9±1,9**

Гістидин 126,2± 1,8 106,4±1,3 127,7±1,6** 108,4±1,4

Гліцин 346,7± 3,7 326,8±4,2 331,5+3,5 378,9±4,1

Глутамінова к-та 479,5± 3,9 783,9±5,2* 631,5±4,9** 969,1 ±9,1**

Ізолейцин 134,7± 2,4 41,4±1,1* 82,7±1,6** 76,8±1,4**

Лейцин 247,5± 2,4 71,4±1,0* 175,3±1,9** 136,4±1,6**

Лізин 240,9± 3,9 89,8±2,4* 262,0±6,2** 179,6±5,3**

Метионін 66,4± 2,2 18,8±0,9* 44,0±1,1** 37,7±1,3**

Орнітин 159,6± 2,1 73,8+1,2* 181,2±1,9** 120,8±1,6**

Пролін 188,1± 2,3 108,9±2,1 181,5±2,4** 127,1 ±1,8**

Серин 660,9±12,4 237,6±6,2* 359,2+7,1** 414,4±5,9**

Таурин 404,2± 7,6 152,5±3,9* 533,7±6,2** 165,2±2,7**

Тирозин 179,3± 3,2 52,7±1,7* 126,5±2,4** 84,3+1,9**

Треснін 144,1± 5,1 49,4±2,3* 148,4±3,9** 91,9±1,1**

Триптофан 204,0+ 6,4 0 0 0

Фенілаланін 141,4± 2,2 47,1±1,7* 82,5±2,1** 70,7±1,9**

Цистин 129,7± 2,4 0 0 0

Сума 4926+12,7 3067,9±11,4* 4389,8+10,1“ 4066,9±11,3**

Примітка: * - р< 0,05 по відношенню до інтактних щурів; **- р<

0,05 відносно контролю.

Щодо сумарної концентрації амінокислот у тварин в стані ацидозу та алкалозу відмічено слідуюче: в крові сумарна концентрація амінокислот була на 80% вищою у тварин в стані ацидозу та на 54% вищою у тварин в стані алкалозу по відношенню до контролю.

В печінці сумарна концентрація амінокислот була на 43% вищою у тварин в стані ацидозу та на 32% вище у тварин в стані алкалозу по відношенню до контролю.

У крові токсикованих тварин знижена концентрація таурину (в 2,5 рази), серину та цистину (в 2 рази), метионіну, тирозину та гістидину (в 1,5 рази), тоді як рівень аспарагінової (в 1,3 рази) та глугамінової (в 2 рази) амінокислот зріс в порівнянні з інтактними. У токсикованих тварин майже відсутня незамінна амінокислота - триптофан.

Порівнюючи склад амінокислот у крові тварин, що знаходились в стані ацидозу, слід відмітити, що в тварин цієї групи дуже низький рівень аргініну, тоді як у нормі, та й усіх інших дослідних групах він присутній.

У токсикованих тварин знижена активність аланін- і аспартатамінотрансфераз (у 2 рази) та лужної фосфатази (у 1,5 рази) сироватки крові відносносно ііггактних щурів, пониженою активність ферментів залишалася у щурів в стані ацидозу та алкалозу. На наш погляд, це с свідченням інгібування важкими металами ферментних систем, а також змін у функціонуванні токсикованих органів, наприклад, печінки.

Таким чином, отруєння важкими металами призводить до зміни показників кислотно-лужного стану організму в сторону субкомпенсованого ацидозу, посилює процеси амоніогенезу, урогенезу, знижує сумарну кількість амінокислот. Разом з тим, встановлено, що експериментальна зміна кислотно-лужного стану, особливо в сторону метаболічного алкалозу, знижує вміст важких метачів у більшості досліджуваних тканин, що вказує на прискорення швидкості елімінації цих елементів з організму та одночасно є причиною нормалізації обміну речовин у токсикованих тварин.

ВИСНОВКИ

1. В умовах отруєння важкими металами інтенсивність накопичення їх в тканинах щурів різна. Мідь інтенсивніше кумулювалася тканинами нирок, селезінки та м'язів; цинк - печінки, селезінки та нирок; свинець - печінки та нирок; кадмій - печінки, селезінки та нирок; стронцій - серця, легенів та нирок.

2. Переважна кількість важких металів накопичується в тканинах печінки та нирок. Під час отруєння рівень цинку в цих тканинах збільшився відповідно у 2 та 1,5 рази, свинцю - 6 та 4, кадмію - 837 та 18 разів.

3. Отруєння важкими металами супроводжується зміною кислотно-лужного стану крові щурів в сторону субкомпенсованого метаболічного ацидозу, зростанням концентрації глюкози на 50%, зниженням рівня загальних ліпідів на 76%. В печінці, нирках, селезінці зростає під час отруєння як зміст глюкози, так і загальних ліпідів.

4. Підвищені дози важких металів обумовлюють збільшення в три рази

концентрації аміаку та в два рази - сечовини і глутаміїїу в крові, що свідчить про активізацію процесів амоніогекезу та утилізації аміаку. В крові на 30% та печінці на 60% знижується сумарна концентрація вільних амінокислот, понижується активність

аланінамінотрансферази і аспартатамінотрансферази у 2 рази та лужної фосфатази у 1,5 рази у порівнянні з інтактними тваринами.

5. Введення токсикованих важкими металами щурів в стан експериментального метаболічного ацидозу прискорює інтенсивність виведення цинку, свинцю, кадмію - з тканин від 10 до 50%, гальмує елімінацію міді з тканин печінки, селезінки, нирок і стронцію з усіх тканин.

6. Введення токсикованих важкими металами щурів в стан експериментального метаболічного алкалозу сприяло прискоренню елімінації з досліджуваних тканин міді (окрім тканин печінки), цинку, свинцю та кадмію від 20 до 70% і залишалось не ефективним відносно стронцію.

7. Прискорення інтенсивності виведення важких металів з ткаїшн щурів під час зміни кислотно-лужного стану позитивно вплинуло на обмін речовин, особливо під час експериментального метаболічного алкалозу. В тканинах останніх вірогідно змінився в сторону нормалізації вміст сечовини, аміаку, глутаміну (кров), глюкози (нирки, м'язи), сечовини (печінка, селезінка, серце), загальних ліпідів (серце), порівняно з контролем.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мельничук Д.О., Капінін І.В., Засєкін Д.А. Вплив важких металів на кислотно-лужний стан та показники азотового обміну у щурів //Доповіді ІІАІІ України, 1998. - №8. - С. 165 - 167. Дисертант приймав участь у проведенні експериментів і досліджень, аналізі результатів та написанні даної роботи.

2. Калінін І.В., Засєкін Д.А., Мельничук Д.О. Вплив важких металів на метаболічні процеси у тварин //Вісник аграрної науки, 1998. - №4. - С. 34 - 36. Дисертантом виконана частина експериментальних досліджень, підготовлений огляд літератури за даною темою та написання робота.

3. Патент 22730 А Україна, MKI A23J3/04, В08В15/00. Спосіб виведення важких металів з організму тварин /Мельничук Д.О., ЗасєкінД.А., Калінін І.В. (Україна). Заявлено 27.06.97; Опубліковано 07.04.98.

4. Калінін 1.В., Засєкін Д.А., Мельничук Д.О. Вплив підвищеного рівня токсичних сполук на біохімічні показники в організмі щурів // Праці VII укр. біохім. з’їзду. -К.: Вид. центр НАУ, 1997 -Ч.ІІ. -С. 19-20.

5. Zasyekin D.A., Kalinin I.V., Melnichuk D.O. Using the numbers of adsorbents on conditions of incereasing of toxical combination concentration in animal’s organism //Europ. Soc. Vet. and Comparat. Nutr. -ESVCN Conference, Munich (Germany), 1997. -P.45.

6. Засєкін Д.А., Шабельник M.M., Калінін I.B., Кульбаба А.А. Показники проведеного контролю якості тваринницької продукції в КСП «Прогрес» Овруцького району, Житомирської області /Матер, наук, конфер. НАУ «Сучасні проблеми ветеринарної медицини». -К.: НАУ, 1997. -С.7-8.

7. Калінін І.В., Засєкін Д.А., Мельничук Д.О. Вплив кислотно-лужної рівноваги на концентрацію важких металів в крові та тканинах лабораторних тварин в умовах гострого токсикозу //Там же. -С.8-9.

8. Засєкін Д.А., Шабельник М.М., Калінін І.В., Ефективність застосування адсорбентів різної природи та біологічної дії на організм //Матер, наук.-виробн. конф. «Актуальні питання ветеринарної медицини». -К., НАУ, 1995. -С.47.

9. Калінін І.В., Засєкін Д.А., Мельничук Д.О. Вплив високих концентрацій важких металів на обмін речовин //Там же. - С.48.

10. Засєкін Д.А., Калінін І.В., Мельничук Д.О., Шабельник М.М. Ефективність цеолітів при гострих токсикозах у тварин //Матер, наук.-практ. конф. «Неінфекційна патологія тварин». - Б.Церква, 1995. -С.199-200.

11. Калінін І.В., Засєкін Д.А., Мельничук Д.О., Шабелышк М.М. Вплив підвищеного рівня токсичних сполук на обмін речовин у щурів //Там же. -С.201.

12. Калінін І.В., Засєкін Д.А., Шевченко JI.B. Вплив підвищеного рівня важких металів на ряд біохімічних показників в організмі лабораторних тварин // Матер, доп. наук. конф. НАУ «Проблеми агропром. комплексу: пошук, досягнення». - К.: Вид. центр НАУ, 1994. - С.70.

Калінін І.В. Вплив кислотно-лужного стану на показники енергетичного і азотового обміну та інтенсивність елімінації вахжих металів в тканинах токсикошашіх щурів. - Рукопис. Дисертація на здобуття

наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 -біохімія. Національний Аграрний університет, Київ, 1998.

Дисертацію присвячено питанням кумуляції, міграції, елімінації важких металів (Cu, Zn, Pb, Cd, Sr), їх вплив на метаболічні процеси в організмі білих лабораторних щурів лінії Вістар.

Встановлено, що важкі метали змінюють показники кислотно-лужного стану, посилюють процеси амонієгенезу, урогенезу, знижують сумарну кількість вільних амінокислот в крові та печіїщі, інгібують активність ферментів.

Введення токсикованих важкими металами щурів в стан метаболічного ацидозу і алкалозу вплітає на елімінацію важких металів та обмін речовин, особливо під час експериментального метаболічного аікалозу.

Ключові слова: важкі мегали, кумуляція, міграція, елімінація, кислотно-лужний стан, азотовий обмін, амонієгенез, урогенез.

Калинин И.В. Влияние кислотно-щелочного состояния на показатели энергетического и азотного обмена, а также на интенсивность элиминации тяжелых металлов в тканях отравленных крыс. -Рукопись. Диссертация на соискание ученой степсии кандидата биологических наук по специальности

03.00.04 - биохимия. Национальный аграрный университет, Киев, 1998.

Диссертация посвящена вопросами кумуляции, миграции, элиминации тяжелых метачлов (Си, Zn, Pb, Cd, Sr), их влиянию на метаболические процессы в организме белых крыс линии Вистар.

Установлено, что тяжелые метахты изменяют показатели кислотнощелочного состояния, усиливают процессы аммопиегенсза и урогенеза, снижают суммарную концентрацию аминокислот в крови и печени, ингибируют активность ферментов.

Введение отравленных тяжелыми металлами крыс в состояние метаболического ацидоза и алкатоза влияет на элиминацию тяжелых металлов и обмен веществ, особенно в экспериментальном метаболическом алкалозе.

Ключевые слова: тяжелые металлы, кумуляция, миграция,

элиминация, кислотно-щелочное состояние, азотный обмен, аммониегенез, урогенез.

Kalinin I.V. Effect of the acid-alcaline state on the energy and nitrogen metabolism and speed elimination of heavy metals in the tissues of the poisoned rats. - Manuscript. The dissertation Thesis on obtaining a scientific degree the Doctor of Phylosophy (Biology) in a speciality: 03.00.04 - Biochemistry. National Agricultural University of Ukraine, Kyiv, 1998.

The dissertation is devoted to the problems of the cumulation, migration, elimination of heavy metals (Cu, Zn, Pb, Cd, Sr) and their effect on metabolic processes at the Wistars’ rats.

It was rewealed that heavy metals change acid-alcaline state, stimulate the processes of ammoniagenesis and urogenesis, reduce amino-aeids level in the blood and liver, inhibit enzymes’ activity.

The effect of metabolic acidosis and alkalosis on the elimination of heavy metals and metabolism changes in the rats has been stadied.

Keywords: heavy metals, cumulation, migration, elimination, acid-alcaline state, nitrogen metabolism, ammoniagenesis, urogenesis.